МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ

05.11.2012 № 1301

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

23 листопада 2012 р.

за № 1967/22279

Про затвердження Правил пожежної безпеки для місць розміщення евакуйованого населення

Відповідно до підпункту 42 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України , затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402, на виконання завдань, передбачених Програмою економічних реформ на 2010-2014 рокиn0004100-10 "Заможне суспільство,конкурентноспроможна економіка, ефективна держава", та з метою вдосконалення нормативно-правового регулювання у сфері пожежної безпеки НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила пожежної безпеки для місць розміщення евакуйованого населення, що додаються.

2. Державній інспекції техногенної безпеки України (Улинець Е.М.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Вважати такими, що не застосовуються в Україні, "Правила пожарной безопасности для мест рассредоточения эвакуированного населения", затверджені Головним управлінням пожежної охорони МВС СРСР 02 квітня 1990 року.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної інспекції техногенної безпеки України Улинця Е.М.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Виконуючий обов'язки
Міністра

В. Бут

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

надзвичайних ситуацій України

05.11.2012 № 1301

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

23 листопада 2012 р.

за № 1967/22279

ПРАВИЛА

пожежної безпеки для місць розміщення евакуйованого населення

I. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на населені пункти, тимчасові поселення, будинки (споруди), морські і річкові судна, залізничні вагони (далі - об'єкти), що використовуються для розміщення евакуйованого населення (далі - евакуйовані).

Правила є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від їх виду діяльності та форм власності) і громадянами.

1.2. У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

евакуаційні органи - підрозділи управління процесом евакуації;

евакуйоване населення - визначена категорія населення, яке організовано виведено та (чи) вивезено із зони надзвичайної ситуації і розміщено у безпечному районі;

мобільний будинок (споруда) - будинок (споруда) комплектної заводської поставки, конструкція якого забезпечує можливість його передислокації без зниження експлуатаційних властивостей;

протипожежний бар'єр - ділянка території, що перешкоджає розповсюдженню і розвитку пожеж (мінералізовані смуги, смуга зораного або скопаного ґрунту шириною не менше 4 м, земляне обвалування шириною внизу - 1,4 м, а у верхній частині - 0,5 м, протипожежні канави, природні вододжерела, автомобільні дороги тощо);

тимчасові поселення - населений пункт, створений з будинків і споруд мобільного типу, наметів або спеціально збудованих чи пристосованих будинків, призначених для тимчасового проживання і обслуговування евакуйованих.

1.3. При забезпеченні пожежної безпеки об'єктів необхідно керуватися вимогами Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні), Правил пожежної безпеки для суден, що використовуються в сфері дозвілля, відпочинку та розвагz0373-07 , затверджених наказом МНС України від 29 березня 2007 року № 191, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2007 року за № 373/13640, Правил пожежної безпеки на морських суднах Україниz0806-07 , затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 лютого 2007 року № 159, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 липня 2007 року за № 806/14073, Правил пожежної безпеки на залізничному транспортіz0230-10 , затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 21 грудня 2009 року № 1322, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 березня 2010 року за № 230/17525.

1.4. Евакуаційний орган призначає осіб, відповідальних за пожежну безпеку тимчасового селища, а також за утримання та експлуатацію засобів протипожежного захисту.

За пожежну безпеку в населених пунктах, спорудах, будинках (приміщеннях), портах, де розміщується евакуйоване населення, несуть органи місцевого самоврядування, керівники організацій, установ, підприємств, керівники портів, а на морських і річкових суднах та в пасажирських вагонах під час розташування в них евакуйованого населення - капітани суден та начальники служби рухомого складу.

1.5. Особа, відповідальна за забезпечення пожежної безпеки, зобов'язана:

1.5.1. До заселення евакуйованих організувати перевірку стану під'їздів та проїздів до будинків (суден, рухомого складу залізниці) і пожежних вододжерел, шляхів евакуації, систем протипожежного захисту, засобів зв'язку і первинних засобів пожежогасіння, існуючих систем захисту від розрядів блискавки та вторинних її проявів, а також стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання об'єкта, забезпечити приведення їх у робочий стан і організувати усунення виявлених порушень вимог пожежної безпеки.

1.5.2. Встановити та забезпечити дотримання на території, у будинках і приміщеннях об'єкта відповідний протипожежний режим з урахуванням вимог нормативно-правових актів, наведених у пункті 1.3 цього розділу, та цих Правил.

1.5.3. Забезпечити проведення протипожежного інструктажу з обслуговувальним персоналом об'єктів.

Організація та проведення протипожежних інструктажів, навчання і перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму визначається Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України , затвердженим наказом МНС України від 29 вересня 2003 року № 368z1147-03 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469.

1.5.4. Організувати ознайомлення евакуйованих з інструкціями про заходи пожежної безпеки на об’єктах та з вимогами цих Правил.

1.5.5. Забезпечити черговий персонал об’єктів електричними ліхтарями. Кількість ліхтарів визначається евакуаційним органом відповідно до особливостей об’єктів, кількості евакуйованих тощо.

1.5.6. Своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території.

1.5.7. Контролювати дотримання обслуговувальним персоналом та евакуйованими встановленого протипожежного режиму, виконання ними вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

1.6. Евакуйовані розміщуються у придатних для проживання будинках (спорудах), мобільних будинках, наметах, пасажирських вагонах, на суднах.

1.7. Інформація про розміщення евакуйованих надається евакуаційним органом до територіального органу державного нагляду у сфері пожежної безпеки.

1.8. Місця розміщення евакуйованого населення забезпечуються первинними засобами пожежогасіння та іншими видами засобів захисту з урахуванням терміну перебування евакуйованих та пори року.

II. Вимоги до території населених пунктів, тимчасових селищ, будинків, споруд з інженерним обладнанням, де розміщується евакуйоване населення

2.1. На території тимчасових селищ встановлюються стислі памятки для евакуйованих про правила пожежної безпеки та знаки безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. "Цвета сигнальные и знаки безопасности" та ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір".

2.2. Забороняється тимчасова (постійна) стоянка транспорту, а також зберігання матеріальних цінностей у місцях під’їзду (проїзду) пожежної техніки до забірних пристроїв вододжерел, пожежного обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів. У зазначених місцях встановлюються (вивішуються) відповідні заборонні знаки.

2.3. На території об'єктів місця зберігання горючих речовин та займистих матеріалів повинні відповідати вимогам пункту 7.10 глави 7 та додатка 3 Правил пожежної безпеки в Україні .

2.4. При встановленні мобільних будинків необхідно виконати заземлення корпусу, якщо це передбачено його документацією.

2.5. Підключення електроспоживачів (навантажень) до існуючих та тимчасових мереж не допускається без проведення спеціалістами з електропостачання відповідних розрахунків. Підключення електроспоживачів до мереж електропостачання здійснюється електротехнічним персоналом.

2.6. Влаштування додаткових електромереж необхідно погоджувати з органом районних електричних мереж (РЕМ).

2.7. При розміщенні резервних джерел живлення (мобільних електростанцій) за межами будівель та споруд мінімальні відстані від них мають бути:

до будівель і споруд І та ІІ ступенів вогнестійкості - не менше ніж 10 м;

до будівель і споруд ІІІ, ІІІа, ІІІб ступенів вогнестійкості - не менше ніж 20 м;

до будівель і споруд ІV, ІVа, V ступенів вогнестійкості - не менше ніж 30 м.

2.8. Переносні світильники обладнуються захисними скляними ковпаками й сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури застосовуються мідні багатожильні гнучкі кабелі подвійної ізоляції з площею перерізу не менше 1 мм-2, що призначені для прокладання пересувних (рухомих) електропроводок, з урахуванням їх захисту від можливих пошкоджень. Електровимикачі в будинках, у наметах, ззовні намету встановлюються на негорючій основі, на спеціальній конструкції.

Прокладання проводів (кабелів) поверхнею горючих основ (конструкцій, деталей тощо), улаштування вводів у будівлі потрібно здійснювати згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок , затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 червня 2001 року № 272.

2.9. Для опалення об’єктів слід використовувати існуючі системи опалення.

2.9.1. Усі прилади опалення повинні відповідати вимогам нормативних та нормативно-технічних документів на їх виготовлення, монтаж та експлуатацію.

2.9.2. При використанні додаткових систем та приладів опалення необхідно керуватися вимогами Правил експлуатації електроустановок і Правил пожежної безпеки в Україніz1410-04 .

2.9.3. Для опалення мобільних (інвентарних) будівель використовуються парові та водяні калорифери, а також масляні електронагрівачі заводського виготовлення.

2.9.4. Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 45°С.

2.9.5. Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій, за винятком матеріалів груп горючості Г1, Г2, має становити не менше ніж 0,25 м (якщо більшу відстань не встановлено будівельними нормами або іншими нормативними документами).

2.9.6. Для опалення приміщень застосовуються масляні радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор і відповідати нормам пожежної безпеки.

2.9.7. Пересувні газові установки з пальниками інфрачервоного випромінення, що встановлені на підлозі, повинні мати спеціальну стійку підставку. Балон з газом повинен знаходитися на відстані не менше ніж 1,5 м від установки та інших опалювальних приладів, а від електролічильника, вимикачів та інших електроприладів - на відстані не менше ніж 1 м. Допускається зменшувати відстань між балоном з газом та установкою, якщо це передбачено інструкцією виробника установки.

Відстань від опалювальних приладів до конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 має бути не менше ніж 1 м, групи горючості Г2 - 0,7 м, групи горючості Г1 та негорючих матеріалів - 0,4 м.

2.10. Використання печей, що працюють на рідкому і газоподібному паливі, у наметах і мобільних будинках забороняється.

Для опалення мобільних будинків та наметів допускається застосування печей на твердому паливі заводського виготовлення. Матеріал мобільного будинку (намету) у місці його перетинання димоходом повинен бути негорючим. При цьому негорючий матеріал необхідно влаштовувати радіусом не менше ніж 0,5 м від країв димоходу, а піч розміщувати не ближче ніж 1 м від горючих матеріалів.

У мобільних будинках (наметах) підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7x0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі.

2.11. У разі відсутності систем водопостачання та природних вододжерел на території тимчасових селищ необхідно передбачати влаштування пожежних резервуарів із запасом води, що забезпечує гасіння пожежі протягом 3 годин із можливістю під’їзду пожежних підрозділів та забору води у будь-яку пору року.

До пожежних гідрантів, водойм, резервуарів слід передбачати під'їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об'єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел - річок, озер, басейнів, градирень тощо - до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше ніж 12 м x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.

Допускається для забору води із пожежних резервуарів автонасосами або мотопомпами передбачати приймальні колодязі об’ємом від 3 м-3 до 5 м-3. Діаметр трубопроводу, що з’єднує резервуар з приймальним колодязем, повинен бути не менше ніж 200 мм. Перед приймальним колодязем на з’єднувальному трубопроводі потрібно встановлювати колодязь із засувкою, штурвал якої повинен бути виведений під кришку люка.

2.12. Забезпечення об’єктів первинними засобами пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог додатка 2 Правил пожежної безпеки в Україні .

2.13. Забезпечення стаціонарних будинків і споруд вогнегасниками (ємністю не менше ніж 5 л) здійснюється відповідно до Типових норм належності вогнегасників , затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153.

2.14. Мобільні будинки забезпечуються вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник на будинок.

2.15. Тимчасові селища забезпечуються телефонним зв'язком або радіозв'язком з підрозділами пожежної охорони.

На території об'єктів встановлюються покажчики місць розміщення телефонних апаратів (радіостанцій), а також пожежних дзвонів.

III. Вимоги пожежної безпеки при розміщенні евакуйованих у будинках і спорудах

3.1. На території тимчасового селища організовується цілодобове чергування персоналу. Черговий зобов’язаний мати при собі комплект запасних ключів від дверей будівель (споруд), електричний ліхтар, знати порядок виклику пожежно-рятувальних підрозділів та дій у разі виникнення пожежі.

3.2. Приміщення, що не експлуатуються в період перебування в будинку евакуйованих, слід тримати постійно зачиненими на замки, ключі від яких повинні знаходитись у чергового персоналу.

3.3. На період проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт у приміщеннях будинків III-V ступенів вогнестійкості евакуйованих слід відселяти.

3.4. Евакуаційні шляхи та виходи з будинків і споруд для розміщення евакуйованих повинні забезпечувати безпечну евакуацію людей. У приміщеннях з одним евакуаційним виходом дозволяється розміщення не більше 50 евакуйованих.

У приміщеннях, в яких двері евакуаційного виходу відчиняються всередину приміщення, дозволяється розміщення не більше ніж 15 евакуйованих.

3.5. Розміщення в приміщеннях ліжок, розкладачок, меблів тощо здійснюється таким чином, щоб від кожного спального місця забезпечувався вільний вихід шириною не менше ніж 0,7 м до евакуаційного проходу, що має ширину не менше ніж 1,0 м, а навпроти дверей - не менше ширини дверей, але не менше ніж 1,0 м.

3.6. Прасувати, сушити і прати білизну, а також готувати їжу треба у відведених для цього приміщеннях.

3.7. При використанні електричних плиток, керогазів, керосинок і примусів їх встановлюють на основу з негорючих матеріалів на відстані не менше ніж 1 м від опалювальних та нагрівальних приладів і 2 м - від виходів з приміщень. Заправляти паливом і залишати ці засоби без нагляду під час їх роботи забороняється.

Гас для керосинок, керогазів і примусів допускається зберігати безпосередньо в приміщенні, де використовуються зазначені прилади, за винятком зальних приміщень, коридорів і сходових кліток. Запас палива слід зберігати тільки в металевій тарі, що щільно закривається та не утворює іскор. Тара повинна бути ємкістю не більше ніж 5 л, при цьому її слід розташовувати на відстані не менше ніж 2 м від виходу з приміщення.

3.8. У приміщеннях, в яких розміщені евакуйовані, забороняється:

зберігати легкозаймисті та горючі рідини;

захаращувати проходи і виходи;

влаштовувати тимчасові перегородки;

розпалювати печі за допомогою легкозаймистих і горючих рідин;

використовувати горючі матеріали для додаткового утеплення будівельних конструкцій;

палити;

користуватися електрокип’ятильниками та електроплитами з відкритою спіраллю;

використовувати для освітлення керосинові лампи, свічки та примуси.

IV. Вимоги пожежної безпеки при розміщенні евакуйованих у тимчасовому селищі

4.1. Тимчасові селища слід розташовувати на відстані не менше ніж 100 м від лісових масивів хвойних порід і полів, відведених під посіви, не менше ніж 50 м від лісових масивів змішаних порід і не менше ніж 20 м від лісових масивів листяних порід. Навколо цих селищ слід влаштовувати протипожежний бар'єр.

До селищ необхідно передбачати під’їзд з твердим покриттям шириною не менше 3,5 м.

4.2. Забороняється влаштовувати тимчасові селища на торф'яних ґрунтах.

4.3. Намети встановлюють групами, загальною місткістю не більше ніж на 50 осіб. Намети слід встановлювати рядами. Площа групи наметів повинна бути достатньою для забезпечення мінімальних протипожежних відстаней: між наметами в ряду - не менше 3 м, між рядами - не менше 5 м.

Відстані між групами наметів повинні бути не менше 15 м, а відстань від наметів до службових, складських і побутових будинків - не менше 30 м.

4.4. Мобільні будинки розміщують групами. Відстань між будинками в групі повинна бути не менше ніж один метр. При цьому площа території, зайнятої групою мобільних будинків, не повинна перевищувати 400 м-2. Відстань між групами будинків, а також від цих будинків до інших має бути не менше ніж 15 м.

4.5. Пожежні щити (стенди) встановлюють на території тимчасових селищ з розрахунку:

один щит (стенд) на площу 5000 м-2 - для тимчасових селищ з мобільних будинків;

один щит (стенд) на площу 2500 м-2 - для тимчасових селищ з наметів.

До комплекту засобів пожежогасіння необхідно включати: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 м x 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., пожежні відра - 2 шт., діжку з водою ємністю не менше 0,2 м-3 - 1 шт.

4.6. Ящики для піску повинні бути місткістю 0,5 м-3, 1,0 м-3 або 3,0 м-3 та укомплектованими совковою лопатою.

Ящики для піску, що є елементом конструкції пожежного стенда, повинні бути місткістю не менше ніж 0,1 м-3. Конструкція ящика повинна забезпечувати зручність набирання піску та виключати попадання атмосферних опадів.

4.7. У холодну пору року пінні вогнегасники слід розміщувати в одному з наметів або будинку, в якому постійно підтримується температура не нижче ніж 5°С (про що має бути зазначено на пожежному щиті), а воду з діжки - зливати.

4.8. У разі необхідності влаштування на території тимчасового селища майданчика для зберігання пально-мастильних матеріалів слід враховувати вимоги підпункту 7.10.2 пункту 7.10 глави 7 Правил пожежної безпеки в Україні .

4.9. Склади твердого палива слід розташовувати на відстані не менше ніж 25 м від будівель (споруд), мобільних будинків та наметів.

4.10. Оповіщення людей про пожежу на території тимчасового селища здійснюють через мережу гучномовного зв'язку та засоби радіомовлення з приміщення цілодобового перебування людей або за допомогою пожежного дзвона.

V. Вимоги пожежної безпеки при розміщенні евакуйованих у транспортних засобах

5.1. Розміщення евакуйованих у пасажирських вагонах.

5.1.1. Для розміщення евакуйованих передбачають застосування вагонів переважно плацкартного типу.

Пасажирські вагони для розміщення евакуйованих розташовують у тупиках або на відгалуженнях групами, що включають не більше 10 вагонів, з відстанню між групами не менше ніж 15 м і забезпеченням у кінці тупика вільної колії довжиною не менше ніж 18 м. У разі розміщення вагонів на паралельних коліях їх слід розташовувати не частіше, ніж через одну колію або на відстані не менше ніж 12 м між групами вагонів.

5.1.2. Відстань від вагонів для розміщення евакуйованих до вагонів з небезпечними вантажами має бути не менше ніж 200 м, а до будівель і споруд з небезпечними вантажами - не менше ніж 50 м.

5.1.3. Для проїзду пожежних автомобілів між групами вагонів для розміщення евакуйованих слід влаштовувати тимчасові переїзди, а вздовж залізничних колій - дороги шириною не менше ніж 3,5 м.

У разі неможливості виконання цієї вимоги на кожні дві групи вагонів слід передбачати переносну мотопомпу, запас палива для її роботи протягом 3 годин, а також не менше 100 м пожежних рукавів однакового діаметра.

5.1.4. На кожну групу вагонів передбачається пожежний щит, укомплектований відповідно до вимог абзацу другого пункту 4.6 розділу IV цих Правил.

Пасажирські вагони укомплектовуються вогнегасниками.

5.1.5. За відсутності мережі протипожежного водопостачання з природних та штучних водойм з під’їздами для пожежних машин як джерело водопостачання допускається використовувати залізничні цистерни, заповнені водою, з розрахунку одна цистерна на кожні 40 вагонів, яка позначена відповідним чином та має освітлення в темний час доби.

5.1.6. Кількість евакуйованих не повинна перевищувати встановленої місткості вагонів.

5.1.7. Виходи з вагонів обладнуються сходами завширшки не менше ніж 0,8 м з ухилом не більше 1:1.

5.1.8. Під час перебування евакуйованих у вагонах усі евакуаційні виходи повинні бути незамкнені.

5.1.9. Освітлення вагонів має бути електричне:

у разі стоянки в межах великих залізничних вузлів і станцій - від місцевих джерел енергопостачання;

у разі стоянки на ділянках дороги, де відсутні місцеві джерела енергопостачання, - від пересувних електростанцій відповідної потужності.

5.1.10. Для опалення вагонів допускається використовувати електричні обігрівачі або металеві печі на твердому паливі, якщо це передбачено конструкцією вагона.

5.1.11. При експлуатації пасажирських вагонів забороняється:

залишати міжвагонні електричні з'єднання (штепселі, головки тощо) неприбраними в захисні коробки;

експлуатувати несправні акумуляторні батареї;

прибудовувати до вагонів будь-які споруди (тамбури, сараї, комори тощо);

зберігати пальне під вагонами;

зберігати легкозаймисті речовини та горючі речовини у вагонах і на території стоянки вагонів;

використовувати легкозаймисті речовини і горючі речовини для розпалення печей, освітлення та приготування їжі;

топити печі з відкритими топковими отворами і залишати їх без нагляду;

сушити білизну, одяг та інші горючі предмети над піччю, що топиться, або впритул до неї;

висипати сміття і шлак у місця, не передбачені для цього;

влаштовувати газифікацію вагонів або користуватися газовими плитами різноманітних типів.

5.2. Розміщення евакуйованих на суднах пасажирського флоту

5.2.1. Розстановку суден здійснюється з урахуванням можливості порту відповідно до плану, розробленого евакуаційним органом та узгодженого з керівником порту.

5.2.2. В акваторії порту в місцях стоянки суден необхідно організувати цілодобове чергування буксирів або інших суден, пристосованих для гасіння пожеж.

5.2.3. На кожному судні для евакуації людей у проходах, що відкриваються в леєрній огорожі (фальшборту), має бути встановлено судновий стаціонарний трап із запобіжною сіткою. За неможливості встановлення трапа (низькобортне судно або високий причал) можуть бути встановлені сходи з прилаштованою запобіжною сіткою. Крім того, на весь період перебування на судні евакуйованого населення на верхній палубі має бути підготовлений штормтрап для підйому пожежників на борт судна у разі гасіння пожежі та вимушеної евакуації людей.

5.2.4. Пожежовибухонебезпечні матеріали та речовини потрібно зберігати тільки в спеціально відведених місцях (крюйт-камерах, малярних приміщеннях тощо). Проведення зварювальних, фарбувальних та інших вогневих та вогненебезпечних робіт на суднах у період розміщення на них евакуйованих не допускається.

5.2.5. Бункерування суден пальним проводять у денний час. Перебування евакуйованих на суднах під час бункерування не допускається.

5.2.6. У разі виникнення пожежі екіпаж судна повинен діяти відповідно до розкладу загальносуднової пожежної тривоги, оперативних планів із боротьби з пожежею. Його дії мають бути спрямовані на забезпечення безпеки людей, а в разі необхідності - їх евакуації із судна.

Начальник Відділу взаємодії з Верховною Радою
України, Кабінетом Міністрів України та з питань
координації роботи центральних органів
виконавчої влади, діяльність яких спрямовується
та координується через Міністра

В. Теличко