МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 483 від 02.10.97 Зареєстровано в Міністерстві

м.Київ юстиції України

24 лютого 1998 р.

за N 129/2569

Про затвердження Правил пожежної безпеки у сфері кінематографії

На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми забезпечення пожежної безпеки в Україні на 1995-2000 роки" від 03.04.95 N 238, вимог Правил пожежної безпеки в Україніz0219-95, затверджених Головним державним інспектором України з пожежного нагляду 14.06.95 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 14.07.95 за N 219/755, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила пожежної безпеки у сфері кінематографії (кіновиробництво, кінопрокатні організації, кіномережа), що додаються.

2. Правила пожежної безпеки у сфері кінематографії запровадити в дію з 1-го квітня 1998 р.

3. З метою поліпшення роботи, спрямованої на запобігання пожежам і дотримання правил пожежної безпеки організувати на підприємствах кінематографії вивчення цих Правил.

4. Вважати такими, що не застосовуються з 1-го квітня 1998 р.:

4.1. Правила пожежної безпеки для кіностудій системи Держкіно СРСР, затверджені наказом Держкіно СРСР 30.01.87 N 34.

4.2. Правила пожежної безпеки для кінотеатрів і кіноустановок, затверджені наказом Держкіно СРСР 10.08.84 N 300.

4.3. Правила пожежної безпеки для відеокомплексів, затверджені наказом Держкіно СРСР 31.08.88 N 131.

Перший заступник Міністра                             М.Захаревич

Затверджено

Наказ Міністерства культури

і мистецтв України від

2 жовтня 1997 р. N 483

НАПБ.В.01.001-98/9.3.60

Правила

пожежної безпеки у сфері кінематографії України (виробництво, розповсюдження та демонстрування фільмів)

1. Галузь використання

Ці Правила встановлюють вимоги пожежної безпеки для кіностудій, відеостудій, виробників та прокатників фільмів, кінокопіювальних фабрик, кіновідеопрокатних підприємств, фондів кіно-, фото-, фонодокументів, кінотеатрів, кіноустановок, кіновідеоустановок, кіноконцертних закладів, юридичних осіб незалежно від форм власності та підпорядкування і громадян, які займаються кінематографічною діяльністю в Україні (далі - суб'єкти кінематографії).

2. Нормативні посилання

У цих Правилах є посилання на такі нормативні документи:

ГОСТ 2.104-68. Основные надписи.

ГОСТ 2.3212-84. Обозначения буквенные.

СНиП 2.08.02-89. Общественные здания и сооружения.

ДСТУ 1.5-93. Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладення, оформлення та змісту стандартів.

Постанову Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про пожежну безпеку" від 17.12.93 N 3747-12.

Постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки" від 03.04.95 N 238.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені Головним державним інспектором України з пожежного нагляду 14.06.95, введені в дію наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.95 N 400, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.07.95 за N 219/755.

Правила пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій культури, затверджені наказом Міністерства культури України та Управління Державної пожежної охорони МВС України від 07.06.95 N 308/33, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.06.95 за N 184/720 (ДНАОП 9.3.00-1.01-95).

Наказ Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації і Типове положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України" від 17.11.94 N 628, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.12.94 за N 307/517.

Типове положення про добровільні пожежні дружини (команди), затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.94 N 521, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 248/458.

Типове положення про пожежно-технічну комісію, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.94 N 521, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 249/459.

3. Загальні положення й обов'язки посадових осіб

3.1. Загальні положення

3.1.1. Демонстраторам фільму дозволяється публічний показ фільму (в новому приміщенні (будівлі) або після його (її) капітального ремонту, а також у разі заміни кіно-відеоапаратури й обладнання)- після прийняття об'єкта міжвідомчою комісією, що складається з представників органів місцевого самоврядування (голова комісії), Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України, Державної пожежної охорони МВС України, Державної санітарно-епідеміологічної станції та вищестоящої організації.

3.1.2. Суб'єкти кінематографії зобов'язані вести облік пожеж на об'єктах, що належать або підконтрольні їм, аналізувати причини їх виникнення та наслідки від них, вживати заходів до їх усунення та упередження.

3.1.3. Посадові особи та інші працівники, з вини яких суб'єкти кінематографії понесли витрати, пов'язаних з відшкодуванням завданих збитків, несуть відповідальність у порядку, встановленому чинним законодавством.

3.1.4. За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи, інші працівники притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду суб'єкти кінематографії можуть притягатися керівниками цих органів до сплати штрафу.

3.1.5. Усі працівники повинні знати вимоги Правил пожежної безпеки і суворо їх дотримуватись.

3.2. Обов'язки посадових осіб

3.2.1. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників кінематографії. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах цих закладів.

3.2.2. Забезпечення пожежної безпеки суб'єктів кінематографії покладається на їх керівників або уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

3.2.3. Власники суб'єктів кінематографії або уповноважені ними особи зобов'язані:

3.2.3.1. Розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки суб'єктів кінематографії, впроваджувати досягнення науки і техніки в галузі пожежогасіння.

3.2.3.2. Відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, що діють у сфері кінематографії, та здійснювати контроль за їх виконанням.

3.2.3.3. Забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду (далі - держпожнагляду).

3.2.3.4. У разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки - вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами держпожнагляду.

3.2.3.5. Утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням.

3.2.3.6. Подавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки суб'єктів кінематографії.

3.2.3.7. Вживати заходів щодо впровадження та утримання в справному стані автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання з цією метою виробничої автоматики.

3.2.3.8. Своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, установок пожежної сигналізації та пожежогасіння, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території.

3.2.3.9. Проводити службове розслідування випадків пожеж.

3.2.3.10. Організовувати вивчення та виконання всіма працівниками кінематографії вимог Правил пожежної безпеки на підпорядкованому об'єкті, здійснювати контроль за своєчасним їх виконанням.

3.2.3.11. Забезпечити заклад первинними засобами пожежогасіння відповідно до норм.

3.2.3.12. Призначати осіб, відповідальних за протипожежний стан цехів, майстерень, дільниць, лабораторій, приміщень, складів та інших структурних підрозділів.

3.2.3.13. Організовувати проведення протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму відповідно до Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України.

3.2.3.14. Розробляти і впроваджувати заходи щодо своєчасного і повного усунення недоліків та порушень, виявлених при перевірках представниками органів держпожнагляду, технічного управління Міністерства культури і мистецтва України, інженерно-технічними працівниками обласних управлінь кіномереж та кіновідеопрокату, пожежно-технічною комісією підприємства (далі за текстом - ПТК).

3.2.3.15. Визначити порядок огляду та закриття приміщень і будівель після закінчення роботи.

3.2.3.16. Організовувати періодичні перевірки стану пожежної безпеки суб'єктів кінематографії, наявності та справності технічних засобів боротьби з пожежами, боєздатності добровільної пожежної дружини (далі за текстом - ДПД) та вживати необхідних заходів до поліпшення цієї роботи.

3.2.3.17. Здійснювати контроль за використанням коштів, виділених на проведення заходів для посилення протипожежного захисту суб'єктів кінематографії.

3.2.3.18. При розподілі фонду матеріального заохочення передбачати кошти для преміювання працівників кінематографії, які позитивно зарекомендували себе у роботі в ПТК та ДПД.

3.2.3.19. Організовувати практичне відпрацювання планів евакуації людей, матеріальних цінностей.

3.2.4. Керівники суб'єктів кінематографії або уповноважені ними особи зобов'язані видавати накази про:

3.2.4.1. Призначення осіб, відповідальних за пожежну безпеку у виробничих, адміністративних, складських і допоміжних приміщеннях.

3.2.4.2. Призначення відповідальних осіб за технічний стан і утримання установок пожежної сигналізації та пожежогасіння, протипожежного водопостачання.

3.2.4.3. Визначення порядку і термінів проходження протипожежного інструктажу та занять з пожежно-технічного мінімуму.

3.2.4.4. Порядок організації та проведення вогневих робіт.

3.2.4.5. Склад ДПД та ПТК (в разі їх створення) й організувати їх роботу згідно з Положеннями про ДПД та ПТК.

3.2.4.6. Посилення протипожежного режиму та протипожежної охорони у вечірній, нічний час, вихідні та святкові дні.

3.2.4.7. Перелік і порядок огляду будівель і приміщень, які підлягають обов'язковій щоденній перевірці перед їх закриттям після закінчення роботи.

3.2.4.8. Визначення й обладнання місць для паління.

3.2.4.9. Усунення недоліків, зазначених у розпорядженнях (приписах) органів держпожнагляду.

3.2.4.10. Проведення у поточному році огляду (конкурсу) протипожежного стану виробничих і службових приміщень.

3.2.5. Головний інженер (інженер, прораб) або заступник керівника, на якого покладена відповідальність за протипожежний стан суб'єкта кінематографії, зобов'язаний:

3.2.5.1. Організовувати розробку планів основних протипожежних заходів, здійснювати контроль за їх виконанням.

3.2.5.2. Організовувати роботу та здійснювати контроль за своєчасним і повним виконанням розпоряджень (приписів) представників органів держпожнагляду, технічного управління Міністерства культури і мистецтв України та інженерно-технічних працівників обласних управлінь кіномережі та кіновідеопрокату.

3.2.5.3. Здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки при експлуатації електроустановок, кондиціонерів, вентиляційних систем, систем опалення та вживати заходів по усуненню пошкоджень, які можуть спричинити пожежу.

3.2.5.4. Організовувати: своєчасні перевірки роботоздатності протипожежного водопостачання, установок сигналізації та пожежогасіння, а також масового оповіщення людей про пожежу, якості вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій горищних приміщень, спалимих декорацій сценічного обладнання та драпування на вікнах і дверях, експозиційних залів, фойє; замір опору ізоляції електропроводки. Наслідки перевірки працездатності кожної системи оформляти відповідними актами.

3.2.5.5. Організовувати своєчасне технічне обслуговування пожежного обладнання, джерел протипожежного водопостачання, систем протипожежного захисту.

3.2.5.6. Організовувати своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів енергетичного обладнання, систем вентиляції, опалення і таке інше.

3.2.5.7. Систематично розглядати на виробничих нарадах стан роботи щодо протипожежного захисту об'єкта.

3.2.5.8. Видавати дозвіл на проведення тимчасових вогневих робіт відповідно до наказу по об'єкту, здійснювати контроль за правильним і безпечним їх виконанням.

3.2.5.9. Здійснювати контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки під час виконання будівельно-монтажних та ремонтно-реставраційних робіт.

3.2.6. Головний енергетик (головний механік, енергетик, інженер-електрик, завідуючий електроцехом, відповідальний за електрогосподарство) зобов'язаний:

3.2.6.1. Забезпечувати розробку протипожежних заходів для безпечної експлуатації енергетичного обладнання та своєчасне їх виконання.

3.2.6.2. Здійснювати контроль за експлуатацією, своєчасним та якісним ремонтом опалювальних установок і вентиляційних систем.

3.2.6.3. Забезпечувати своєчасне проведення профілактичних ремонтів енергообладнання й усунення виявлених пошкоджень, які можуть призвести до виникнення пожежі.

3.2.6.4. Організовувати систематичні перевірки-заміри опору ізоляції електропроводки, перевіряти та проводити захист електромережі відповідно до навантажень.

3.2.6.5. Здійснювати контроль за роботою всіх електриків закладу.

3.2.6.6. Здійснювати повсякденний контроль за технічним станом, справністю, експлуатацією електромереж, електрообладнання, а також за станом захисту електромережі від короткого замикання та перенавантажень.

3.2.6.7. Організовувати навчання працівників підлеглої служби правилам пожежної безпеки при експлуатації електроустаткування.

3.2.7. У закладах кінематографії, де відсутня посада головного інженера (заступника директора або посадових осіб, зазначених в п.3.2.6), ця робота та відповідальність за протипожежний стан покладається безпосередньо на керівника (директора).

3.2.8. Заступник директора районної (міської) кіновідеомережі, кіновідеопрокату, інженер кінотеатру, кіномеханік, кіно-відеодемонстратор несуть відповідальність за технічний стан кіно-відеообладнання, електротехнічного й освітлювального господарства, зберігання фільмокопій, відеокасет і дотримання заходів пожежної безпеки під час проведення кіно-відеосеансів.

3.2.9. Начальник цеху (відділу) декоративно-технічних споруд або особа, яка відповідає за утримання павільйону і проведення будівельно-монтажних робіт по конкретній кінодекорації (майстер павільйону, художник-постановник, художник-декоратор, бригадир постановників) відповідають за забезпечення заходів пожежної безпеки у знімальних павільйонах.

3.2.10. При проведенні знімальних робіт у павільйоні відповідальність щодо забезпечення пожежної безпеки покладається на директора фільму.

3.2.11. Кожен працівник повинен чітко знати та суворо дотримуватись правил пожежної безпеки, не допускати дій, які можуть призвести до пожежі.

4. Загальні вимоги пожежної безпеки до територій, будівель, приміщень, споруд

4.1. Утримання території

4.1.1. Територію закладу кінематографії необхідно постійно утримувати в чистоті, систематично очищати від спалимих відходів виробництва, сміття, тари, опалого листя. Траву та бур'яни слід своєчасно скошувати та прибирати за межі території.

4.1.2. До всіх будівель і споруд необхідно забезпечити вільний доступ.

4.1.3. Протипожежні розриви між будівлями та спорудами не можуть бути використані для складування матеріалів, обладнання, пакувальної тари, стоянки автотранспорту тощо.

4.1.4. Проїзди та під'їзди до будівель і споруд, до джерел пожежного водопостачання, підступи до пожежного інвентарю й обладнання, а також підходи до запасних виходів і зовнішніх пожежних драбин повинні бути завжди вільними, утримуватися у справному стані і мати електричне освітлення в нічний час.

4.1.5. Під'їзди до закладів кінематографії, а також проїзди по їхній території повинні мати тверде покриття і в холодну пору року очищатися від снігу.

4.1.6. Будівництво на території закладу кінематографії нових будівель і споруд (у тому числі тимчасових) може здійснюватися лише за наявності проектної документації, що пройшла попередню експертизу (перевірку) в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.

4.1.7. Не дозволяється прибудовувати до будівель з обгороджувальними металоконструкціями, що містять горючі полімерні утеплювачі, комори, майстерні та інші приміщення.

4.1.8. На час ремонту доріг і проїздів у відповідних місцях слід встановити покажчики напрямку об'їзду або влаштувати переїзди через ці дільниці. Про проведення таких робіт необхідно своєчасно повідомити пожежну охорону.

4.1.9. Ворота на території закладу кінематографії, що відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристосування (пристрої), що дозволяють відчиняти їх ручним способом.

4.1.10. На видних місцях на території закладу кінематографії повинні бути встановлені таблички із зазначенням порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, схема руху транспорту, на якій вказано розташування будівель, водоймищ, гідрантів, пірсів (необхідність встановлення такої схеми визначається місцевими органами державного пожежного нагляду).

4.1.11. Забороняється стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель, на відстані менше 10 м від в'їзних воріт на території, менше 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв вододжерел, пожежного обладнання й інвентарю, на тупикових майданчиках сліпих (тупикових) проїздів. У зазначених місцях повинні бути встановлені (вивішені) відповідні заборонні знаки.

4.1.12. Не дозволяється розводити багаття, спалювати відходи, тару, викидати незагашене вугілля та попіл на відстань менше 15 м від будівель і споруд, а також в установлені будівельними нормами протипожежні розриви.

4.1.13. Паління забороняється:

4.1.13.1. На території та в приміщеннях закладу кінематографії, де використовуються та зберігаються легкозаймисті, горючі рідини та горючі гази.

4.1.13.2. У будівлях за наявності вибухопожежонебезпечних приміщень (дільниць), у складах.

4.1.14. На території закладу кінематографії, де паління дозволено, адміністрація зобов'язана визначити й обладнати для цього місця, позначити їх знаком або написом, встановити урну чи попільницю з негорючих матеріалів.

4.2. Утримання приміщень, будівель і споруд

4.2.1. Усі будівлі, споруди, виробничі, службові, складські та допоміжні приміщення повинні постійно утримуватися в чистоті, регулярно очищатися від пилу, пуху, горючих відходів. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або цеховими інструкціями.

4.2.2. Приступати до реконструкції, перепланування приміщень, технологічного переоснащення чи впровадження нової технології дозволяється лише за наявності проектної документації, що пройшла попередню експертизу (перевірку) на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки з позитивним результатом в органах державного пожежного нагляду.

4.2.3. Уведення до експлуатації нових або реконструйованих закладів кінематографії, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів держпожнагляду забороняється.

4.2.4. Протипожежні системи, установки, устаткування приміщень, будівель і споруд (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої в протипожежних стінах і перекриттях тощо) повинні утримуватись у справному стані.

4.2.5. Отвори в протипожежних стінах, перегородках і перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння.

Неприпустимим є встановлення будь-яких пристроїв, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних і протидимних дверей, а також зняття пристроїв для їх самозачинення.

4.2.6. У разі перетинання протипожежних перешкод різними комунікаціями зазори (отвори), що утворилися між цими конструкціями та комунікаціями, повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо-газонепроникності, яка вимагається будівельними нормами для цих перешкод.

4.2.7. Драпування на вікнах, сцені і дверях залу для глядачів, фойє, дерев'яні конструкції горищних приміщень необхідно обробляти вогнезахисною речовиною. Організація, яка проводить обробку, зобов'язана надати власникові акт із зазначенням дати проведення робіт та терміну дії просочення. Власник повинен організувати щоквартальну перевірку якості вогнезахисної обробки драпування і щороку - дерев'яних конструкцій.

4.2.8. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення та лабораторій повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (за ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожароопасной и пожарной опасности. Общесоюзные нормы технологического проектирования (табл.1), що затверджені МВС СРСР 27.02.86 та узгоджені з Держбудом СРСР), а також клас зони за Правилами улаштування електроустановок (далі за текстом - ПУЕ) глава 7, що узгоджена з Держбудом СРСР 04.06.80 та затверджена Головтехуправлінням і Держенергонаглядом Міненерго СРСР 05.06.80, п.7.4.3-7.4.6; п.7.3.40-7.3.43), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщень.

4.2.9. Не дозволяється використовувати горищні приміщення для виробничої мети або для зберігання майна чи матеріальних цінностей. Двері до горищних приміщень, технічних поверхів, венткамер, електрощитових, підвальних приміщень повинні бути постійно замкнені, а ключі від замків зберігатися у місці, доступному для одержання їх адміністрацією в будь-який час.

Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів мають бути завжди засклені та зачинені.

4.2.10. У підвальних і цокольних поверхах не допускається:

4.2.10.1. Розміщення вибухопожежонебезпечних виробництв, зберігання та застосування легкозаймистих і горючих рідин, вибухових речовин, балонів з газами, целулоїду, горючої кіноплівки, карбіду кальцію та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухо-пожежну небезпеку.

4.2.10.2. Улаштування складів горючих матеріалів, майстерень, де використовуються горючі матеріали, а також інших господарських приміщень, якщо вхід до них не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток.

4.2.11. Приямки вікон, які влаштовуються у приміщеннях підвальних поверхів для вилучення диму, повинні утримуватись у чистоті, а вікна - бути заскленими. Не допускається закривати їх наглухо, а також закладати віконні прорізи.

4.2.12. Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на дахах (перекриттях) будівель повинні утримуватись справними.

4.2.13. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, грат, останні повинні розкриватися чи розсуватися або ж - зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати повинні бути відчинені (зняті, розсунуті).

4.2.14. У будівлях, приміщеннях, спорудах забороняється:

4.2.14.1. Прибирання приміщення із застосуванням легкозаймистих і горючих рідин.

4.2.14.2. Відігрівати замерзлі труби паяльними лампами та іншими засобами із застосуванням відкритого вогню.

4.2.14.3. Розкидати та залишати неприбраними промащені обтиральні матеріали.

4.2.14.4. Виготовляти піротехнічні вироби кустарним способом.

4.2.15. Спецодяг працюючих з лаками, фарбами та іншими легкозаймистими і горючими рідинами підлягає своєчасному пранню та ремонту, повинен зберігатися в розвішеному вигляді у металевих шафах, що встановлені у спеціально відведених приміщеннях.

Промащений спецодяг слід постійно заміняти на чистий.

4.2.16. Під час організації та проведення заходів з масовим перебуванням людей слід дотримуватись таких вимог:

4.2.16.1. При кількості людей понад 50 осіб - використовувати приміщення, що забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами відповідно до вимог будівельних норм (СНиП 2.08.02-89. Общественные здания и сооружения), не мають на вікнах глухих грат і розташовані не вище другого поверху в будівлях з горючими перекриттями.

4.2.16.2. Особи, яким доручено проведення таких заходів, зобов'язані перед їх початком ретельно оглянути приміщення і переконатись у готовності їх у протипожежному відношенні (відповідна кількість первинних засобів пожежогасіння, справність засобів зв'язку, пожежної автоматики та сигналізації).

4.2.16.3. На сцені та в приміщеннях повинно бути організоване чергування членів ДПД або працівників місцевої пожежної охорони об'єкта чи відповідальних чергових.

4.2.16.4. Не дозволяється зменшення ширини проходів між рядами, установка в проходах додаткових крісел, стільців тощо, повне відключення світла, використання віконниць для затемнення, проведення вогневих, фарбувальних та інших вибухопожежонебезпечних робіт, застосування дугових прожекторів, свічок, бенгальських вогнів, відкритого вогню, фейєрверків, а також включення в програму (сценарій) номерів (вистав) з використанням вогневих ефектів і палінням.

4.3. Утримання евакуаційних шляхів і виходів

4.3.1. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватись вільними, нічим не захаращуватись і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації людей.

4.3.2. Кількість і розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

4.3.3. Якщо потрібно розмістити технологічне, експозиційне та інше обладнання, то в приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.

4.3.4. У приміщенні, що має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасне перебування (розміщення) не більше 50 осіб.

4.3.5. Евакуацію глядачів слід здійснювати не менше ніж через два виходи, які роззосереджені по периметру залу для глядачів.

4.3.6. Евакуація глядачів із балконів не повинна здійснюватись через зал для глядачів.

4.3.7. У кінотеатрах цілорічної дії та клубах, в яких проводиться кінопоказ, шляхи евакуації не повинні проходити через приміщення, розраховані на одночасне перебування в них більше 50 чоловік.

4.3.8. У залах для глядачів "сільських" кіноустановок з кількістю місць до 100 при наявності одного виходу безпосередньо назовні слід вважати вхід до залу для глядачів за другий евакуаційний вихід.

4.3.9. У стаціонарних кінотеатрах за другий евакуаційний вихід з естради незалежно від кількості місць для глядачів слід вважати прохід через зал.

4.3.10. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

4.3.11. Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 осіб, а також у санвузлах, з балконів, лоджій, площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки).

4.3.12. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, що легко відмикаються.

4.3.13. Покриття підлоги килимами, паласами на шляхах евакуації повинно бути таким, яке б не загорялось від короткочасної дії малокалорійних джерел тепла (запалений сірник, непогашена цигарка тощо) і міцно прикріпленим в стиках до підлоги.

4.3.14. Сходові марші та площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, що не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.

4.3.15. У сходових клітках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, в тому числі на висоті 2,2 м від поверхні приступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, пожежні крани за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини сходових площадок та маршів.

У незадимлюваних сходових клітках допускається встановлення лише приладів опалення.

4.3.16. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації повинні бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до будівельних норм та ПУЕ (глава 6, що узгоджена з Держбудом СРСР 09.12.74, затверджена Головтехуправлінням і Головенергонаглядом СРСР 20.02.76, п.6.1.12-6.1.14). У разі перебування в будівлі людей світильники евакуаційного освітлення слід вмикати з настанням сутінків.

Шляхи евакуації, що не мають природнього освітлення, повинні постійно освітлюватися електричним світлом у разі перебування в будівлі людей.

4.3.17. У приміщеннях, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб, у виробничих приміщеннях без природнього освітлення за наявності більше 50 осіб евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або переключатися на нього автоматично в разі зникнення живлення на їх основних джерелах. Світлові покажчики слід включати на весь час перебування людей.

4.3.18. На випадок відключення електроенергії обслуга повинна мати електричні ліхтарі, кількість яких визначається адміністрацією.

4.3.19. У закладах кінематографії не допускається:

4.3.19.1. Застосовувати турнікети та інші пристрої, які перешкоджають вільному проходу людей.

4.3.19.2. Зачиняти двері виходів на замки під час проведення заходів.

4.3.19.3. Влаштовувати фальшиві двері (подібні до справжніх).

4.3.19.4. Вішати дзеркала на стінах майданчиків сходових кліток.

4.3.19.5. Розміщувати на майданчиках сходових кліток стільці, крісла та таке інше.

4.3.19.6. Захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину проходу.

4.3.19.7. Забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель.

4.3.19.8. Застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали та облицювання стін і стель, а також сходів і сходових площадок.

4.3.19.9. Захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи до суміжних секцій та виходи на зовнішні евакуаційні драбини.

4.3.19.10. Влаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення.

4.3.19.11. Розміщувати в ліфтових холах комори, кіоски, ларки тощо.

4.3.19.12. Встановлювати у проходах залу для глядачів телекамери таким чином, щоб вони перешкоджали евакуації людей.

4.3.19.13. Заміняти армоване скло у дверях і фрамугах на звичайне.

4.3.19.14. Знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.

4.3.19.15. Розміщувати на стінах у сходових клітках стенди, панно тощо.

5. Загальні вимоги пожежної безпеки до енергетичного обладнання

5.1. Електроустановки

5.1.1. Електричні мережі та електрообладнання повинні відповідати вимогам діючих ПУЕ (глави 1, 6, 7), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі за текстом - ПТЕ), що затверджені Головним державним інспектором України з енергетичного нагляду 30.03.95, Правил техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів (далі за текстом - ПТБ), що затверджені начальником Головенергонагляду Міненерго СРСР 21.12.84), та інших нормативних документів.

5.1.2. Усі роботи слід проводити на справному електрообладнанні (справна ізоляція електропроводки, пускачі, штепселі, розетки, вимикачі й інша апаратура, заземлення, огорожа).

5.1.3. Перевірка якості ізоляції кабелів та електропроводки, надійності з'єднань, захисного заземлення, режиму роботи електродвигунів повинна здійснюватись як зовнішнім оглядом, так і за допомогою приладів. Наслідки оглядів, виявлені несправності та вжиті заходи слід заносити до оперативного журналу.

5.1.4. Електроустановки необхідно захищати апаратами захисту від струмів короткого замикання й інших аварійних режимів, внаслідок яких може виникнути пожежа.

5.1.5. Плавкі вставки запобіжників повинні бути каліброваними із зазначенням на заводському клеймі номінального струму вставки. Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.

5.1.6. З'єднання, скручення та відгалуження жил проводів і кабелів з метою запобігання небезпечним у пожежному відношенні перехідним опорам слід здійснювати за допомогою обпресування, зварювання, паяння або стискувань (гвинтових, болтових тощо).

Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір. Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів.

5.1.7. Влаштування й експлуатація тимчасових електромереж не дозволяється.

Як виняток можуть бути встановлені тимчасові ілюмінаційні установки й електропроводки, що живлять місця проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

5.1.8. Не дозволяється прокладання проводів і кабелів (за винятком тих, що прокладаються в сталевих трубах) безпосередньо по металевих панелях і плитах з полімерними утеплювачами, а також установлення електричних апаратів, щитків тощо ближче 1 м від вказаних конструкцій.

5.1.9. У місцях перетинання обгороджувальних конструкцій електричними комунікаціями повинні передбачатися металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами.

5.1.10. Переносні світильники необхідно обладнувати захисними скляними ковпаками та сітками. Для цих світильників та іншої переносної апаратури слід застосовувати гнучкі кабелі та проводи з мідними жилами з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень.

5.1.11. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів повинна бути не менше таких величин:

     номінальна потужність Р, Вт      мінімальна відстань, м
                  100                            0,5
                  300                            0,8
                  500                            1,0

Інші види світильників повинні розміщатися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше 0,5 м, а від будівельних конструкцій - не менше 0,2 м.

У разі неможливості дотримання вказаної відстані будівельні конструкції повинні бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.

5.1.12. Лампи розжарювання, які мають дефекти скляної колби, слід негайно заміняти.

5.1.13. У разі відкритого прокладання незахищених проводів і захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань між ними і горючими основами (конструкціями, деталями) повинна складати не менше 0,1 м. При неможливості забезпечення вказаної відстані провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 м.

У разі схованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу.

Після закінчення прокладання слід складати акт про проведення схованих робіт.

5.1.14. Не дозволяється застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій А та Б за вибухопожежонебезпекою (ОНТП 24-86, табл.1).

5.1.15. У разі застосування (згідно з умовами виробництва) в пожежонебезпечних зонах будь-якого класу електронагрівних приладів нагрівні робочі частини останніх повинні бути захищені від стикання з горючими матеріалами, а самі прилади - встановлені на поверхні з негорючого матеріалу.

5.1.16. Забороняється застосування електронагрівних приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, у будівлях архівів, кіно-, фото-, фонодокументів, а також будівлях (приміщеннях), в яких можливість використання таких приладів обмежена Правилами пожежної безпеки в Україні (розділ 7) та іншими нормативними документами.

5.1.17. Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій повинна бути не менше 0,25 м.

5.1.18. Для опалення невеликих приміщень дозволяється застосовувати масляні радіатори та нагрівальні електропанелі типу РБЕ-1, ЕК-2, ЕК-4, ПТ-8-2 та інші із закритими нагрівними елементами, зі справним індивідуальним електрозахистом і терморегуляторами.

5.1.19. Приєднання нових струмоприймачів або заміну старих електроприладів на нові більшої потужності слід здійснювати з відома особи, яка відповідає за електрогосподарство.

5.1.19. Електрошафи, що розміщені в коридорах, вестибулях, холах, фойє та на шляхах евакуації, повинні бути замкненими.

5.1.20. Електрощити, групові електрощитки необхідно оснащувати схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

5.1.21. Доступ до електрощитів, електродвигунів і пускорегулювальних апаратів повинен бути завжди вільним.

5.1.22. Електродвигуни, електропроводка, світильники, розподільчі пристрої слід очищати від горючого пилу не менше двох разів на місяць.

5.1.23. Електропроводка та кабельні лінії на естраді, в залах для глядачів з кількістю місць 800 і більше, в акумуляторних, горищних приміщеннях, просторах над підвісною стелею залу для глядачів, а також мережі управління пожежною й охоронною сигналізацією повинні виконуватись проводом та кабелем з мідними жилами.

5.1.24. Електропроводку в межах естради, залів для глядачів з кількістю місць 800 і більше, у кіноконцертних залах необхідно прокладати в стальних газових трубах.

5.1.25. Влаштування, живлення прокладання електромереж аварійного й евакуаційного освітлення повинно виконуватися відповідно до вимог ПУЕ та будівельних норм.

5.1.26. У світильниках аварійного та евакуаційного освітлення слід використовувати лампи розжарюванння.

Допускається, як виняток, застосування люмінесцентних світильників для аварійного (евакуаційного) освітлення за умов, що температура навколишнього середовища приміщення становить не менше +5 град.C, а живлення здійснюється на змінному струмі і забезпечує напругу мережі не нижче 90% від номінальної.

5.1.27. Світильники аварійного (евакуаційного) освітлення слід виділяти з числа світильників робочого освітлення своїм типом або написом. (Світильники евакуаційного освітлення позначаються літерою "Е").

5.1.28. Забороняється встановлення будь-яких місцевих вимикачів або штепсельних роз'єднувачів у мережі аварійного (евакуаційного) освітлення.

5.1.29. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати слід встановлювати на горючі основи (конструкції) лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01 м.

5.1.30. Електрошафи та вся електроапаратура для регулювання напруги і струму (реостати, автотрансформатори, дросельні котушки, пускові реостати тощо) повинні розміщатися поза межами площ сцен, естрад, підмостків тощо.

5.1.31. Під час використання лазерних установок для постановчого або ілюмінаційного освітлення генеруючі блоки лазерів слід встановлювати в приміщеннях апаратних на основах з негорючих матеріалів на відстані не ближче 1 м від поверхонь горючих конструкцій і декорацій.

5.1.32. Забороняється застосування в прожекторах і софітах світлофільтрів з горючих матеріалів замість скла.

5.1.33. Конструкція світильників повинна виключати можливість випадання з них скла.

5.1.34. Замір опору ізоляції освітлювальної та силової електромережі повинен здійснюватися один раз на рік спеціалізованими підприємствами й організаціями, які мають на це право. Наслідки перевірки повинні оформлятися актом.

5.1.35. Блискавкозахист будівель, споруд та зовнішніх установок слід виконувати відповідно до вимог діючої Інструкції по улаштуванню блискавкозахисту будівель і споруд.

5.1.36. Власник закладу кінематографії зобов'язаний забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму.

Особа, яка призначена відповідальною за протипожежний стан, зобов'язана:

5.1.36.1. Організовувати та проводити профілактичні огляди і планово-попереджувальні ремонти електрообладнання та електромереж, а також своєчасне усунення несправностей, що можуть призвести до пожежі.

5.1.36.2. Забезпечити правильність застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу вибухопожежонебезпеки, а також справний стан апаратів захисту від коротких замикань, перенавантажень тощо.

5.1.36.3. Організувати навчання та інструктажі чергового персоналу з питань пожежної безпеки під час обслуговування електроустановок.

5.1.37. У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок силами персоналу закладу кінематографії власником повинен бути укладений договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією.

5.1.38. При експлуатації електроустановок забороняється:

5.1.38.1. Здійснювати монтаж повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами паливно-мастильних матеріалів та інших горючих матеріалів.

5.1.38.2. Користуватися електродвигунами й іншим електрообладнанням у разі перевищення нагріву їх поверхні на 40 град.C вище температури зовнішнього повітря.

5.1.38.3. Користуватися кабелями та проводами з пошкодженою або зіпсованою ізоляцією.

5.1.38.4. Застосовувати саморобні подовжувачі, що не відповідають вимогам ПУЕ.

5.1.38.5. Експлуатувати під напругою електропроводку та кабелі з незаізольованими кінцями.

5.1.38.6. Користуватися пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, рубильниками й іншими електротехнічними виробами.

5.1.38.7. Підключати до клем щитів силової лінії, а також у штепсельні розетки освітлювальної мережі прилади, які споживають струм більше передбаченої для них величини.

5.1.38.8. Переносити увімкнені прилади та ремонтувати обладнання, що перебуває під напругою.

5.1.38.9. Складувати ближче одного метра та приставляти до електрощитів та електрообладнання спалимі матеріали.

5.1.38.10. Користуватися побутовими електроприладами (чайниками, кип'ятильниками, прасками тощо) у заборонених місцях.

5.1.38.11. Підвішувати електросвітильники безпосередньо на струмоведучі дроти.

5.1.38.12. Користуватися електросвітильниками зі знятими ковпаками (розсіювачами).

5.1.38.13. Обгортати електролампи спалимими матеріалами (папером, тканиною тощо).

5.1.38.14. Використовувати електроапаратуру та електроприлади в умовах, які не передбачені заводом-виробником.

5.1.38.15. Залишати без нагляду ввімкненими до електромережі нагрівні електроприлади.

5.1.38.16. Користуватися для опалення приміщень електронагрівними приладами, що не мають виданих у встановленому порядку сертифікатів, які засвідчують їх використання.

5.1.38.17. Складати під повітряними лініями електропередач горючі матеріали.

5.1.38.18. Прокладати транзитом через складські приміщення кабель та електропроводку.

5.1.38.19. Працювати при відключених контрольно-вимірювальних приладах технологічного режиму електрообладнання.

5.1.38.20. Користуватися тимчасовою електропроводкою.

5.1.38.21. Монтувати розетки, вимикачі, прокладати електропроводку безпосередньо по спалимих конструкціях.

5.1.38.22. Застосовувати в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентні світильники з відбивачами і розсіювачами, що виготовлені з горючих матеріалів.

5.1.38.23. Використовувати в пожежонебезпечних зонах світильники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (без ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, що виготовлені з горючого матеріалу.

5.2. Опалення

5.2.1. Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенераторні та калориферні установки, печі й інші опалювальні прилади повинні бути перевірені та відремонтовані.

5.2.2. Керівник закладу кінематографії зобов'язаний своїм наказом призначити відповідальних осіб за експлуатацію та технічний стан опалювальних установок.

5.2.3. Опалення печей повинно здійснюватися машиністами, кочегарами, опалювачами та грубниками, які отримали інструктаж щодо заходів пожежної безпеки при експлуатації опалювальних приладів.

Режим, час та тривалість опалення печей встановлюється розпорядженням керівника закладу кінематографії з урахуванням місцевих умов.

5.2.4. Опалення печей у будівлях і спорудах закладів кінематографії повинно припинятися не менше як за дві години до закінчення роботи.

5.2.5. Повітронагрівні й опалювальні прилади слід розміщати так, щоб до них був вільний доступ для огляду й очищення.

5.2.6. Очищення печей і димоходів від сажі повинно проводитися перед початком осінньо-зимового опалювального періоду і періодично - на протязі всього опалювального періоду в залежності від виду палива, але не менше, ніж раз на два місяці. Наслідки очищення димоходів і печей слід фіксувати в журналі.

5.2.7. Забороняється експлуатація будь-яких опалювальних установок, що не мають необхідних протипожежних розділок (відступок) від спалимих конструкцій будівель відповідно до будівельних норм.

5.2.8. Біля кожної печі перед топковим отвором на горючій основі необхідно прибити металевий лист розміром 0,5 м х 0,7 м.

5.2.9. Відстань від печей до стелажів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів - не менше 1,25 м.

5.2.10. На горищах усі димові труби та стіни, в яких проходять димові канали, слід поштукатурити та побілити.

5.2.11. Димові труби будівель з покрівлями з горючих матеріалів повинні бути обладнані іскрогасниками.

5.2.12. Золу та шлак, що їх вигрібають з топки, необхідно заливати водою та виносити в спеціально відведені місця.

5.2.13. Установка тимчасових металевих та інших нетеплоємних печей може бути здійснена з дозволу представників органів держпожнагляду з урахуванням вказівок підприємств-виробників щодо їх безпечної експлуатації та вимог Правил пожежної безпеки в Україні (п.5.2.11).

5.2.14. При експлуатації пічного опалення забороняється:

5.2.14.1. Застосовувати для розпалювання легкозаймисті та горючі рідини (бензин, гас, мастила та таке інше).

5.2.14.2. Зберігати незагашені вуглини (грань), золу в металевому посуді, що встановлений на дерев'яній підлозі або горючій підставці.

5.2.14.3. Прокладати димоходи (борови) опалювальних печей по горючих основах.

5.2.14.4. Сушити та тримати дрова, вугілля, одяг та інші спалимі матеріали на опалювальних приладах або біля них.

5.2.14.5. Застосовувати вугілля, кокс, газ та інше паливо в печах, які не пристосовані до цього виду палива.

5.2.14.6. Залишати паливо безпосередньо перед топковим отвором.

5.2.14.7. Користуватися печами, які мають тріщини, несправні дверцята, ненадійні або невідповідні протипожежні розділки від "диму" до дерев'яних конструкцій стін, перегородок, перекриття.

5.2.14.8. Зберігати в приміщенні запаси палива, які перевищують добову потребу.

5.2.14.9. Застосовувати для спалювання дрова, довжина яких перевищує розміри топливника.

5.2.14.10. Здійснювати опалення при відкритих дверцятах топливника.

5.2.14.11. Проводити безперервне опалення під час проведення масових заходів.

5.2.14.12. Залишати розпалені печі без нагляду.

5.2.14.13. Використовувати вентиляційні канали для димоходів.

5.2.14.14. Прикріплювати до димарів телевізійні та інші антени.

5.2.14.15. Висипати непогашений попіл, жужіль та вугілля біля будівель; (з цією метою слід обладнувати спеціальне місце).

5.2.14.16. Влаштовувати тимчасові опалювальні прилади.

5.2.14.17. У літній пожежонебезпечний період під час сильного вітру здійснювати опалення печей і котельних установок, які працюють на твердому паливі.

5.2.14.18. Використовувати для димових труб керамічні, азбоцементні та металеві труби, а також влаштовувати глиноплетені та дерев'яні димарі.

5.2.15. Усі заклади кінематографії повинні мати центральне опалення. Заміна пічного опалення на центральне обов'язкова при проведенні капітального ремонту або реконструкції підприємства.

5.2.16. Котли центрального опалення необхідно встановлювати у відокремлених неспалимих приміщеннях, які мають самостійний вихід.

5.2.17. Біля кожної форсунки котельної або теплогенеруючої установки, що працює на рідкому паливі, повинен бути встановлений металевий піддон з піском, а на паливопроводі - не менше двох вентилів (один біля топки, а другий - біля резервуара з паливом).

5.2.18. Паливо повинно зберігатися у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках, які знаходяться на відповідній безпечній відстані від спалимих будівель.

5.2.19. У котельних приміщеннях допускається встановлення витратних баків закритого типу для рідкого палива:

5.2.19.1. У вбудованих приміщеннях - об'ємом не більше 1 куб.м для мазуту.

5.2.19.2. В окремо розташованих приміщеннях - об'ємом не більше 5 куб.м для мазуту і 1 куб.м - для легкого нафтового палива.

5.2.20. У приміщеннях котелень та інших тепловироблювальних установок забороняється:

5.2.20.1. Допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання та протипожежного інструктажу і не отримали кваліфікаційного посвідчення.

5.2.20.2. Виконувати роботи, які не пов'язані з обслуговуванням котельної установки.

5.2.20.3. Зберігати легкозаймисті й інші горючі рідини та матеріали.

5.2.20.4. Сушити будь-які горючі матеріали на котлах і паротрубопроводах.

5.2.20.5. Розпалювати котельні установки без попередньої продувки їх повітрям.

5.2.20.6. Подавати паливо у випадках, коли погасли форсунки або газові пальники.

5.2.20.7. Допускати підтікання рідкого палива або виходу газу із системи паливоподачі.

5.2.20.8. Користуватися видатковими баками, які не мають пристрою для вилучення палива до аварійної ємкості (безпечного місця) у випадку пожежі.

5.2.20.9. Користуватися гумовими або іншими спалимими трубопроводами для подачі палива до форсунки.

5.2.20.10. Працювати при несправній автоматиці контролю за режимом опалення.

5.3. Вентиляція та кондиціонування

5.3.1. Експлуатаційний і протипожежний режим роботи вентиляційних установок визначається робочими інструкціями, в яких передбачаються заходи пожежної безпеки, строки очищення повітроводів, фільтрів, вогнеперешкодних клапанів та іншого обладнання, а також визначається порядок дій обслуговуючого персоналу на випадок виникнення пожежі або аварії.

5.3.2. Черговий персонал, який здійснює нагляд за вентиляційними установками (майстер, бригадир, слюсар), зобов'язаний проводити відповідно до графіка планові профілактичні огляди вентиляторів, повітроводів, вогнезатримних пристроїв, камер зрошення, заземлювальних пристроїв і вживати заходів щодо усунення будь-яких порушень в їх роботі, що можуть призвести до виникнення та розповсюдження пожежі.

5.3.3. Вентиляційні установки повинні мати технічний паспорт, в якому вказана їх характеристика. Усі зміни, здійснені на установці, а також наслідки наступних випробовувань в процесі її експлуатації заносяться до цього паспорта.

5.3.4. Вентиляційні короби слід виготовляти із неспалимих матеріалів.

5.3.5. Повітря, що містить горючий пил або горючі відходи, повинно очищатися до надходження у вентилятор. Для цього перед ним слід встановлювати каменевловлювачі, а для вилучення металевих предметів - магнітні вловлювачі.

5.3.6. Повітроводи, по яких переміщуються вибухо-пожежонебезпечні гази, пари, пил, не допускається розміщати в підвальних приміщеннях і в каналах під підлогою.

Всередині повітроводів і на їхніх стінках не дозволяється розміщувати газопроводи та трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку та каналізаційні трубопроводи. Не допускається перетинання повітроводів з іншими комунікаціями.

5.3.7. У виробничих приміщеннях , де вентиляційні установки видаляють горючі та вибухонебезпечні речовини, всі металеві повітроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок необхідно заземлювати.

5.3.8. Вентиляційні камери, циклони, фільтри та повітроводи повинні регулярно очищатися пожежобезпечними засобами від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень. Перевірка технічного стану, профілактичний ремонт та очищення вентиляційного обладнання слід здійснювати за графіком, який затверджується керівником. Наслідки оглядів записуються до спеціального журналу.

5.3.9. Витяжні повітроводи, по яких транспортуються вибухонебезпечний або горючий пил, повинні мати пристрої для періодичного очищення (лючки, розбірні з'єднання тощо).

5.3.10. У місцях перетинання протипожежних стін повітроводи слід обладнувати автоматичними вогнезатримними пристроями (заслінки, шибери, клапани).

5.3.11. Вогнезатримні пристрої, магнітні вловлювачі у вентиляційних повітроводах, пристрої блокування вентиляційних систем з пожежною сигналізацією та системами пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції в разі виникнення пожежі, повинні перевірятися у встановлені адміністрацією терміни, але не рідше одного разу на півроку.

5.3.12. При експлуатації вентиляційних систем забороняється:

5.3.12.1. З'єднувати вентиляційні канали з димовими.

5.3.12.2. Поєднувати вентиляцію приміщень вибухо-пожежонебезпечних виробництв із загальною системою вентиляції.

5.3.12.3. Здійснювати перевірку ефективності роботи вентиляційної системи за допомогою відкритого вогню.

5.3.12.4. Випалювати залишки пилу та інших горючих речовин, що відклалися на стінках повітроводів.

5.3.12.5. Складувати впритул до повітроводів і устаткування (на відстані не менше 0,5 м) горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці.

5.3.12.6. Видаляти за допомогою тієї самої системи відсосів різні гази, пил, пари та інші речовини, що при змішуванні можуть утворювати вибухо-пожежонебезпечні концентрації з повітрям.

5.3.12.7. Експлуатувати переповнені циклони.

5.3.12.8 Зберігати у вентиляційних камерах будь-яке обладнання або матеріали.

5.3.12.9. Залишати відчиненими двері вентиляційних камер, які повинні бути постійно зачинені на замок (замкнені).

5.3.12.10. Заходити стороннім особам до вентиляційних камер.

5.3.12.11. Перекривати витяжні канали, закривати вентиляційні заслінки і клапани, припливні та витяжні отвори, решітки, знімати захисні кожухи, зупиняти або вмикати вентилятори.

5.3.12.12. Відключати або знімати вогнезатримні пристрої.

5.3.13. Під час експлуатації калориферів слід дотримуватись таких вимог:

5.3.13.1. Відстань між калориферами та конструкціями з горючих і важкогорючих матеріалів повинна бути не менше 1,5 м за наявності вогневого або електричного підігріву і не менше 0,1 м за наявності теплоносія гарячої води або пару.

5.3.13.2. Тримати постійно справними контрольно-вимірювальні прилади.

5.3.13.3. Не допускати виникнення зазорів між калориферами та між калориферами і будівельними конструкціями камер. Виявлені зазори необхідно зашпаровувати негорючими матеріалами.

5.3.13.4. Систематично проводити очищення калориферів від забруднення пневматичним або гідравлічним способом.

5.3.13.5. Стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається нагріте в калорифері повітря, не мали отворів, крім каналів, призначених для подавання повітря в приміщення.

5.3.14. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту, незалежно від захисту на загальній лінії, що живить групу кондиціонерів.

5.3.15. Зовнішній простір і стіни будинків навколо кондиціонерів необхідно розчистити від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій з горючих матеріалів у радіусі не менше 1,5 м.

5.3.16. Під час експлуатації кондиціонерів забороняється:

5.3.16.1. Використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій віконних рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій.

5.3.16.2. Переробляти кондиціонери з метою заміни їх функціонального призначення.

5.3.16.3. Замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні.

5.3.16.4. Встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках і стінах.

5.3.16.5. Встановлювати кондиціонери в приміщеннях категорії виробництва А і Б.

6. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту

6.1. Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння

6.1.1. Керівники закладів кінематографії несуть безпосередню відповідальність за впровадження, експлуатацію та технічне обслуговування установок пожежної сигналізації (УПС) та автоматичних установок пожежогасіння (АУП) і підтримання їх у роботоздатному стані.

6.1.2. Будівлі, приміщення і споруди повинні обладнуватися зазначеними установками відповідно до вимог будівельних норм (СНиП 2.04.09-84. Пожарная автоматика зданий и сооружений), правил, стандартів та інших нормативних документів з питань пожежної безпеки.

6.1.3. Для якісної експлуатації УПС та АУП наказом або рзпорядженням керівника повинен бути призначений такий персонал:

6.1.3.1. Особа, яка відповідає за експлуатацію УПС та АУП.

6.1.3.2. Обслуга для проведення технологічного обслуговування та ремонту установок.

6.1.3.3. Оперативна (чергова) обслуга для цілодобового нагляду та контролю за роботоздатним станом установок.

6.1.4. Обслуга повинна мати необхідну технічну підготовку. Перевірка знань інструкцій, експлуатаційної документації та практичних навичок повинна здійснюватись щорічно.

6.1.5. Організація, що здійснює технічне обслуговування установок, повинна мати на це ліцензію, видану органами держпожнагляду, і нести відповідальність у випадку, коли установки з вини цієї організації не спрацювали і не виконали своє призначення.

6.1.6. Регламентні роботи з технічного обслуговування, планово-попереджувальний ремонт повинні визначатися на кожний вид установок і виконуватися відповідно до плану-графіка, який складається на підставі вимог технічної документації заводів-виробників.

6.1.7. На час виконання робіт з технічного обслуговування або ремонту установки, проведення яких пов'язане з її відключенням, адміністрація закладу кінематографії зобов'язана здійснити компенсуючі заходи пожежної безпеки для приміщень та повідомити про це пожежну охорону (ДПД).

6.1.8. Заклади кінематографії, які не мають можливості власними силами проводити технічне обслуговування установок і утримувати обслугу, зобов'язані укладати договори зі спеціалізованими організаціями на планове технічне обслуговування цих установок.

6.1.9. Шлейфи пожежної сигналізації, лінії керування та зв'язку повинні постійно контролюватися на предмет дотримання режиму "Готовність" та піддаватися періодичним випробуванням на режими "Тривога" та "Установка спрацювала" згідно з планом-графіком.

6.1.10. У приміщенні диспетчерського пункту або в приміщенні пожежного поста, де встановлена приймальна апаратура сигналізації, повинна бути вивішена інструкція про порядок дій чергового персоналу у випадку появи сигналів про пожежу або про несправність в УПС або АУП.

Диспетчерський пункт повинен бути обладнаний телефонним зв'язком і укомплектований електричним ліхтарем.

6.1.11. Диспетчерські пункти (пожежні пости) та станції пожежогасіння необхідно забезпечити схемами пожежної сигналізації, установок пожежогасіння, інструктивним матеріалом про керування установкою (системою) пожежогасіння та про дії щодо оповіщення про пожежу.

6.1.12. На пультах керування диспетчерських пунктів (пожежних постах), на блоках пожежної автоматики, біля кожного вузла керування та розподільчого пристрою систем пожежогасіння повинні бути вивішені (встановлені) таблички із зазначенням приміщень, що підлягають захисту.

В установках водяного та пінного пожежогасіння на вузлах управління слід вивішувати функціональні схеми обв'язки, а на табличках вказувати типи та кількість зрошувачів у секції. Засувки й крани слід нумерувати відповідно до схеми обв'язки.

Функціональні схеми обв'язки повинні вивішуватись і в насосних АУП.

6.1.13. Особа, яка відповідає за експлуатацію установки, зобов'язана забезпечити:

6.1.13.1. Підтримання УПС та АУП в роботоздатному стані шляхом організації своєчасного проведення технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів.

6.1.13.2. Інструктаж робітників і службовців, які працюють у приміщеннях, що захищаються установками пожежної автоматики.

6.1.13.3. Придбання та розробку необхідної технічної документації.

6.1.13.4. Інформування адміністрації об'єкта про всі випадки відмов і непередбачених спрацьовувань установок.

6.1.14. Оперативний (черговий) персонал повинен знати назву та місцезнаходження приміщень, що підлягають захисту, а також порядок:

6.1.14.1. Виклику пожежної охорони в разі одержання сигналів тревоги та взаємодії з пожежними підрозділами під час ліквідації пожежі та її наслідків.

6.1.14.2. Визначення роботоздатності установки в період експлуатації.

6.1.14.3. Ведення експлуатаційної документації.

6.1.15. Обслуга і оперативний персонал при виявленні недоліків у роботі установки зобов'язаний негайно повідомити про це особу, яка відповідає за експлуатацію установки, та вжити заходів до їх усунення.

6.1.16. Запас зрошувачів і пожежних оповіщувачів на об'єкті повинен становити не менше 10% від кількості змонтованих.

6.1.17. Пожежні оповіщувачі слід постійно утримувати в чистоті. Вони повинні бути захищені від механічних пошкоджень та несанкціонованих спрацьовувань.

6.1.18. Не допускається замість несправних встановлювати оповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейфи сигналізації за відсутності оповіщувача на належному місці.

6.1.19. Приміщення з установленими в ньому приймально-контрольними приладами та станціями повинно бути сухим, добре вентильованим, обладнаним аварійним освітленням, мати достатній рівень природного та штучного освітлення.

6.1.20. Приймально-контрольні прилади та станції слід встановлювати в приміщеннях з цілодобовим чергуванням персоналу.

6.1.21. Допускається встановлення приймально-контрольних приладів у приміщеннях без чергового персоналу за умови забезпечення передачі оповіщень про пожежу (несправності) на пожежний пост або в інше приміщення з постійним цілодобовим перебуванням людей і забезпеченням контролю каналів зв'язку.

У цьому разі повинні бути передбачені заходи щодо недопущення сторонніх осіб до приймально-контрольних приладів.

6.1.22. Внесення будь-яких змін у конструкцію АУП, перекомпонування приміщень, що захищаються, та інші переобладнання допускається здійснювати за згодою з проектною організацією з обов'язковим інформуванням про це органів державного пожежного нагляду.

6.1.23. Не допускається переведення установки з автоматичного пуску на ручний за винятком випадків, обумовлених у нормативних документах.

6.1.24. Пристрої ручного пуску АУП повинні бути опломбовані, захищені від несанкціонованого приведення в дію та механічних пошкоджень і встановлюватися поза можливою зоною горіння, в доступному місці. Для визначення їх місцезнаходження слід застосовувати вказівні знаки як всередині, так і поза межами приміщення.

6.1.25. Забороняється:

6.1.25.1. Використовувати трубопроводи АУП для підвішування або кріплення будь-якого устаткування.

6.1.25.2. Приєднувати виробниче устаткування та санітарні прилади до трубопроводів живлення АУП.

6.1.25.3. Встановлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на трубопроводах живлення і розподільчих трубопроводах.

6.1.26. Вузли керування систем водяного та пінного пожежогасіння слід розташовувати в приміщеннях з мінімальною температурою на протязі всього року не нижче +5 град.C.

6.1.27. Приміщення, в яких розташовані вузли керування, насосні станції, станції пожежогасіння, повинні мати аварійне освітлення і бути постійно замкненими.

6.1.28. Приміщення станцій пожежогасіння, насосних станцій слід забезпечити телефонним зв'язком з диспетчерським пунктом (пожежним постом). Ключі від приміщень повинні зберігатися у обслуги й оперативного (чергового) персоналу, а біля входу до приміщення повинно висіти табло з написом "Станція (вузол керування) пожежогасіння".

6.1.29. Приміщення, що захищаються установками об'ємного пожежогасіння, слід обладнувати самозачинними дверима.

6.1.30. Автоматичні установки об'ємного пожежогасіння повинні мати:

6.1.30.1. Звукову та світлову сигналізацію про подачу в ці приміщення вогнезахисної речовини.

6.1.30.2. Пристрої переключення автоматичного пуску на ручний з виданням відповідного сигналу в приміщення чергового персоналу.

6.1.30.3. Пристрої затримання випуску вогнезахисної речовини в об'єм, що підлягає захисту.

6.1.31. Всередині приміщення, що захищається автоматичною установкою об'ємного пожежогасіння, повинні видаватися такі застережні написи на тлі світлового сигналу: "Газ - виходь!" ("Піна - виходь!" тощо) та звуковий сигнал оповіщення, біля входу до приміщення - встановлюватися світловий сигнал "Газ - не заходити!" ("Піна - не заходити!" тощо), а в приміщенні чергового персоналу - відповідний сигнал з інформацією щодо подавання вогнезахисної речовини.

6.2. Системи протидимного захисту

6.2.1. Необхідність обладнання будинків і приміщень системами протидимного захисту, вимогами до їх влаштування встановлюються будівельними нормами.

6.2.2. Випробовування систем протидимного захисту слід проводити один раз на місяць з увімкненням вентиляторів ручним способом або від пожежних оповіщувачів з обов'язковим складанням акта.

6.2.3. Для підтримання систем протидимної вентиляції в роботоздатному стані необхідно:

6.2.3.1. Щотижня перевіряти стан вентиляторів, виконавчих механізмів, положення клапанів, заслінок, наявність замків і пломб на щитках електроживлення й автоматичних пристроїв, захисного засклення на кнопках ручного пуску.

6.2.3.2. Періодично очищати від бруду та пилу (у холодну пору року - від обмерзання) вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі.

6.2.3.3. Регулювати натяг пасків трансмісій вентиляційних агрегатів.

6.2.3.4. Усувати несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з'єднань.

6.2.4. Вентилятори систем протидимної вентиляції слід розміщати в окремих від вентиляторів інших систем приміщеннях. При цьому вентилятори димовидалення та підпору повітря не допускається розміщати в загальній камері.

6.2.5. Пристрої для повітрозабору систем підпору повітря повинні розміщуватися таким чином, щоб виключити можливість потрапляння до них продуктів горіння, що виходять із систем димовидалення та вікон будівель.

6.2.6. Не дозволяється прокладання будь-яких комунікацій в каналах димовидалення та підпору повітря.

6.2.7. Біля кнопок дистанційного пуску повинні бути пояснювальні написи (таблички) щодо їх призначення.

Щит (пульт) ручного керування пристроями системи протидимного захисту повинен бути забезпечений інструкцією про порядок їх включення в роботу.

6.2.8. Двері, що входять до систем протидимного захисту, слід обладнувати пристроями для самозачинення та ущільнювальними прокладками у притворах, бути заскленими армованим склом (або бути суцільними).

6.2.9. У черговому режимі димові клапани системи протидимного захисту на всіх поверхах повинні бути закриті.

6.3. Системи оповіщення про пожежу

6.3.1. Необхідність обладнання будинків і приміщень технічними засобами оповіщення про пожежу, вимоги до їх влаштування встановлюються будівельними нормами.

6.3.2. Системи оповіщення людей про пожежу повинні забезпечити, у відповідності з розробленими планами евакуації, передачу звукових, а при необхідності - і світлових сигналів у всі приміщення будівлі та трансляцію мовних повідомлень про пожежу.

6.3.3. Порядок використання систем оповіщення необхідно визначити в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації, де необхідно вказати осіб, які мають право приводити систему до дії.

6.3.4. При виникненні пожежі в будівлі чи споруді, система оповіщення про пожежу повинна працювати протягом часу, необхідного для повної евакуації людей.

6.3.5. Гучномовці не повинні мати регуляторів сили звуку, підключатися до мережі без роз'ємних пристроїв і забезпечувати необхідну силу звуку сигналу в усіх місцях перебування людей.

6.3.6. Для передачі текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використання внутрішніх радіотрансляційних мереж та інших мереж мовлення за умов забезпечення надійного оповіщення.

6.3.7. Текст оповіщення повинен бути заздалегідь записаний на магнітофон (у місцях ймовірного перебування іноземців - текст записується англійською або рідною їх мовою).

6.3.8. Системи оповіщення та керування евакуацією необхідно виконувати з урахуванням можливості прямої трансляції мовного оповіщення та керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі зміни обставин або порушення нормальних умов евакуації.

6.3.9. Приміщення, з якого здійснюється керування системою оповіщення, слід розміщувати на нижніх поверхах будівель, переважно біля входу на сходову клітку, у місцях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.

6.3.10. У будівлях, де немає потреби в технічних засобах оповіщення про пожежу і керування евакуацією, керівник закладу кінематографії повинен наказом визначити порядок оповіщення людей про пожежу та призначити відповідальних за це осіб.

6.4. Засоби зв'язку

6.4.1. Забезпечення закладів кінематографії засобами зв'язку покладається на їх власників.

6.4.2. Заклади кінематографії повинні мати прямий телефонний зв'язок з найближчим підрозділом пожежної охорони або центральним пунктом пожежного зв'язку населеного пункту. Необхідність влаштування такого зв'язку визначається територіальними органами державного пожежного нагляду.

6.4.3. У вибухонебезпечних зонах телефонні апарати та сигнальні пристрої до них повинні мати конструкцію, що відповідає категорії та групі вибухо-пожежонебезпечної суміші.

6.5. Протипожежне водопостачання

6.5.1. Зовнішнє протипожежне водопостачання

6.5.1.1. Кожен заклад кінематографії слід забезпечити необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння згідно з діючими будівельними нормами (СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения).

6.5.1.2. Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води.

У разі недостатнього напору слід встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі.

6.5.1.3. Відповідальність за технічний стан пожежних гідрантів, встановлених на території закладу кінематографії, несуть їх власники або орендарі (згідно з договором на оренду).

6.5.1.4. Пожежні гідранти повинні бути справними і розміщатися так, щоб забезпечувалося зручне забирання води пожежною технікою.

6.5.1.5. Кришки люків пожежних резервуарів, колодязів, підземних гідрантів повинні бути постійно закритими та очищеними від бруду, а стояки - звільнятися від води. На зиму пожежні резервуари та гідранти слід утеплювати.

6.5.1.6. Пожежні гідранти, гідранти-колонки та пожежні крани через кожні шість місяців підлягають технічному огляду та перевірці на працездатність працівниками пожежної охорони закладу кінематографії або особою, яка відповідає за його протипожежний стан, шляхом пуску води. Наслідки перевірки їх роботоздатності слід оформляти актом довільної форми.

6.5.1.7. При проведенні ремонтних робіт або при відключенні (навіть тимчасовому) протипожежного водопостачання, при зниженні тиску в мережі нижче за потрібний, зниженні рівня води в пожежному водоймищі необхідно повідомити підрозділи пожежної охорони.

6.5.1.8. Пожежні гідранти та водоймища повинні мати під'їзди з твердим покриттям.

При наявності на територіях об'єктів або поблизу них (на відстані до 200 м) природних джерел води (річок, озер, ставків) до них слід прокласти дороги з твердим покриттям з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 м х 12 м для установки пожежної автотехніки та забору води в будь-яку пору року.

Водонапірні башти також повинні бути пристосовані для забору води пожежною технікою.

6.5.1.9. Під'їзди та підходи до пожежних водоймищ, резервуарів, гідрантів і пожежних кранів необхідно завжди утримувати вільними.

6.5.1.10. Підтримання в постійній готовності штучних водоймищ, водозабірних пристроїв, під'їздів до вододжерел покладається на власника (орендаря) закладу кінематографії.

6.5.1.11. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з написом "ПГ", з цифровими позначками відстані в метрах від покажчика до пожежного гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах і його виду (кільцевий чи тупиковий).

Біля місця розташування пожежного водоймища необхідно встановити світловий або флуоресцентний покажчик з написом "ПВ", цифровим позначенням запасу води в кубічних метрах і кількістю пожежних автомобілів, які можуть бути одночасно розміщені на майданчику біля водоймища.

При наявності загального вуличного освітлення на території закладу кінематографії спеціальна підсвітка покажчиків не потрібна.

6.5.2. Внутрішній протипожежний водогін

6.5.2.1. Необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водогону, кількість уводів у будівлю, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струмин від пожежних кранів визначається відповідно до чинних будівельних норм (СНиП 2.04.01-85. Внутреннее водоснабжение и канализация зданий).

6.5.2.2. Внутрішні пожежні крани слід встановлювати в доступних місцях: біля входів, у вестибулях, коридорах, проходах тощо. Їх розміщення не повинно заважати евакуації людей.

6.5.2.3. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водогону необхідно укомплектовувати пожежними рукавами довжиною 20 м, пожежними стволами та важелями для полегшення відкривання вентилів.

6.5.2.4. Пожежні рукави повинні бути сухими, добре скатаними (укладеними) у подвійну скатку або "гармошку", з'єднаними з пожежними кранами та пожежними стволами. Перекантовування пожежних рукавів слід здійснювати не рідше одного разу на шість місяців.

6.5.2.5. Пожежні рукави , пожежні стволи та важелі розташовуються у спеціальних шафах, дверцята яких пломбуються. На дверцятах шафи для пожежного крана повинно бути нанесено напис "ПК", порядковий номер пожежного крана, номер телефону пожежної частини.

6.5.2.6. У неопалюваних приміщеннях будівлі в холодну пору року воду з внутрішнього протипожежного водогону слід зливати, а біля пожежних кранів необхідно вивісити табличку (напис) про місце розташування та порядок відкривання засувки або пуску насоса.

6.5.2.7. За наявності в неопалюваному приміщенні (будівлі) трьох і більше пожежних кранів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водогону в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. ЇЇ відкриття та пуск насоса повинен здійснюватися від пускових кнопок, встановлених всередині шаф пожежних кранів.

6.5.3. Насосні станції

6.5.3.1. У кожному закладі кінематографії наказом або розпорядженням керівника повинні бути виділені особи, які обслуговують насосні станції і відповідають за їх технічний стан та експлуатацію.

6.5.3.2. Приміщення пожежної насосної станції повинно мати телефонний або інший зв'язок, який з'єднує його з приміщенням пожежної охорони.

6.5.3.3. У приміщенні насосної станції повинна бути вивішена інструкція про порядок включення насосів і відкриття запірної арматури, а також чітка схема протипожежного водопостачання з зазначенням на ній засувок, вентилів, зворотних клапанів, продуктивності, числа обертів, робочого тиску та потужності насосів.

Всі засувки та вентилі повинні мати номери, які збігаються з номерами, зазначеними на схемі, мати чіткі вказівки щодо їх призначення та порядку приведення в дію під час пуску або зупинки насосів.

6.5.3.4. Приміщення насосної станції в холодну пору року повинно опалюватися і мати температуру не нижче +5 град.C. Зберігання сторонніх предметів та устаткування в них забороняється.

6.5.3.5. Основні та резервні насоси-підвищувачі, контрольно-пускові клапани та інше обладнання установки автоматичного пожежогасіння повинно розміщуватись в окремому приміщенні, біля входу в яке встановлюється табличка і світлове табло з написом "Пожежна насосна станція", яке освітлюється в нічний час.

6.5.3.6. Категорія надійності електропостачання насосних станцій (установок) повинна відповідати вимогам будівельних норм і ПУЕ.

6.5.3.7. Електрифіковані засувки слід перевіряти не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця.

6.5.3.8. Надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання повинно перевірятися не рідше одного разу на шість місяців з реєстрацією результатів у спеціальному журналі.

6.5.3.9. Якщо насосна станція не має постійного чергового персоналу, то приміщення повинно замикатися на замок, а місце зберігання ключів зазначатися написом на дверях.

6.5.3.10. Підступи до насосної станції та в приміщення насосної повинні бути забезпечені електричним освітленням.

6.5.3.11. Насоси-підвищувачі, трубопроводи й арматура, а також електродвигуни слід фарбувати в червоний колір.

6.5.3.12. Пожежні насоси повинні включатись автоматично від падіння тиску води в мережі та дистанційно із приміщення пожежного поста та насосної.

Дистанційне включення пожежних насосів повинно здійснюватись також від кнопок, розташованих у пожежних шафах.

6.5.3.13. Пожежні насоси насосної станції необхідно утримувати у постійній експлуатаційній готовності і перевіряти на створення необхідного тиску шляхом пуску води один раз на десять днів з відповідним записом у спеціальному журналі.

6.6. Первинні засоби пожежогасіння

6.6.1. Усі виробничі, адміністративні, побутові, складські, допоміжні будівлі та приміщення, а також об'єкти, що підлягають ремонту або реконструкції, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з піском тощо) згідно з нормами і пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми, сокирами тощо) та засобами зв'язку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд, приміщень, що обладнані будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.

6.6.2. Вперше збудовані, після реконструкції, розширення, капітального ремонту будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки слід забезпечувати первинними засобами пожежогасіння до початку їх експлуатації.

6.6.3. Пожежний інвентар повинен розміщуватися на видних місцях, до яких є вільний і зручний доступ, і не заважати при евакуації людей під час пожежі.

6.6.4. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях і на території, як правило, слід встановлювати спеціальні пожежні щити з набором: вогнегасників, ломів, багрів по 2 штуки кожного виду, ящиків з піском і сокир - по 1 шт.

6.6.5. Вогнегасники необхідно розміщувати у легкодоступних місцях, де унеможливлений вплив на них прямих сонячних променів, опалювальних, нагрівних приладів та інших джерел тепла.

6.6.6. Переносні вогнегасники слід, як правило, навішувати за кронштейни на стіну на висоті не вище 1,5 м від рівня підлоги до нижнього краю вогнегасника та на відстані від краю дверей, достатньої для їх повного відчинення. Дозволяється установка вогнегасників на підлозі в тумбах (ящиках), у пожежні шафи поруч з пожежними кранами.

6.6.7. Навішування вогнегасників за кронштейни, установка їх в тумби та пожежні шафи повинні виконуватись так, щоб можна було визначити тип вогнегасника, прочитати на його корпусі інструкцію по користуванню, а також зручно було його зняти.

6.6.8. Порядок розташування, технічного обслуговування та користування вогнегасниками повинен відповідати вказівкам заводів, які їх виготовляють.

6.6.9. Вогнегасники, які не призначені для експлуатації при мінусових температурах і знаходяться поза приміщеннями, що не опалюються, підлягають зберіганню у теплих приміщеннях в холодну пору року. У цих випадках на пожежних щитах, стендах, шафах необхідно розмістити інформацію щодо місцезнаходження вогнегасників.

6.6.10. Кожне виробниче або іншого призначення приміщення рекомендується обладнувати вогнегасниками одного типу.

6.6.11. Приміщення, що обладнані автоматичними установками пожежогасіння, забезпечуються первинними засобами пожежогасіння на 50% від кількості, передбаченої нормами.

6.6.12. У місцях зосередження коштовної апаратури й обладнання кількість первинних засобів пожежогасіння слід збільшити.

6.6.13. Вогнегасники, які відправляються на перезарядження або на дозаправлення, слід заміняти відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

6.6.14. Контроль за утриманням і готовністю вогнегасників та інших первинних засобів пожежогасіння здійснює начальник та члени ДПД або особа, яка відповідає за протипожежний стан.

6.6.15. Відповідальність за своєчасне та повне оснащення об'єкта вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками несуть власники об'єктів (або орендарі згідно з договором оренди).

7. Основні вимоги пожежної безпеки до об'єктів різного призначення

7.1. Кіностудії, відеостудії, студії

7.1.1. Знімальні павільйони

7.1.1.1. Знімальні павільйони необхідно обладнувати автоматичною пожежною сигналізацією, автоматичними установками пожежогасіння та первинними засобами пожежогасіння.

7.1.1.2. У знімальних павільйонах, що не обладнані автоматичними установками пожежогасіння, допускається користування декорацією, яка виготовлена із негорючих або важкогорючих матеріалів.

7.1.1.3. Спалимі декорації та драпування повинні бути оброблені вогнезахисною речовиною. Якість вогнезахисної обробки слід перевіряти щоквартально і, при необхідності, поновлювати.

7.1.1.4. На підлозі павільйону на відстані 1,7 м від стін необхідно нанести червону лінію для позначення пожежних проходів. Пожежні проходи не можна заставляти декораціями, меблями й іншим сценічним обладнанням.

7.1.1.5. Ширина проходу між декораціями повинна бути не менше 1,7 м.

7.1.1.6. Після демонтажу декорацій усі фундусні матеріали, елементи твердих і м'яких декорацій, бутафорію, дошки тощо необхідно прибрати із павільйону в спеціально відведене місце.

7.1.1.7. Електричні проводи та кабелі, що живлять освітлювальні прилади й інше електрообладнання, не повинні зазнавати механічних пошкоджень.

7.1.1.8. Після закінчення роботи розподільчі щити необхідно відключати від електромережі, а дверцята шаф закривати на замок.

7.1.1.9. У знімальних павільйонах забороняється:

- фарбувати декорації масляними та нітрофарбами;

- застосовувати лаки, а також легкозаймисті та горючі рідини;

- проводити вогневі роботи;

- застосовувати піротехнічні вироби;

- користуватися відкритим вогнем;

- палити цигарки.

7.1.2. Склади кіноплівки, початкових матеріалів і фільмокопій

7.1.2.1. Загальностудійні склади кіноплівки слід розміщати в окремих будівлях, що відповідають вимогам пожежної безпеки.

7.1.2.2. Поверхня стін, стелі та підлоги в складах повинні бути рівними. Неприпустиме накопичення на них пилу.

7.1.2.3. Зберігати кіноплівку в секціях слід на стелажах висотою не більше чотирьох ярусів.

7.1.2.4. Кіноплівку, початкові матеріали слід зберігати на складі лише в металевих коробках на спеціальних стелажах або в металевих контейнерах.

7.1.2.5. Стелажі повинні бути виготовлені повністю із металу. Допускається використання металевих стелажів з дерев'яними полицями, що оброблені вогнезахисною речовиною.

7.1.2.6. Стелажі слід розташовувати на відстані не менше 1 м від опалювальних приладів, ламп розжарювання та іншого електрообладнання.

7.1.2.7. Між стелажами повинні бути передбачені проходи шириною не менше 1 м.

7.1.2.8. Допускається тимчасове зберігання кіноплівки та фільмокопій, що надходять до складу, на підлозі.

7.1.2.9. Заповнення складу кіноплівкою та транспортування її зі складу в цех повинно бути механізованим.

7.1.2.10. Кіноплівку та фільмокопії слід розміщати так, щоб уникнути дії тепла приладів опалення.

7.1.2.11. Кількість кіноплівки та готових фільмокопій не повинна перевищувати передбачених норм зберігання.

7.1.2.12. На складах кіноплівки, початкових матеріалів і фільмокопій забороняється застосування клею для склеювання кіноплівки, а також зберігання сторонніх речей і матеріалів.

7.1.3. Контрольно-вимірювальна та науково-дослідна лабораторії

7.1.3.1. Працівники лабораторій повинні знати пожежонебезпечні властивості хімічних речовин і матеріалів, що використовуються на підприємстві, і дотримуватись правил пожежної безпеки при роботі з ними.

7.1.3.2. Зберігати в лабораторіях хімічні речовини і матеріали слід з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей. Забороняється зберігати разом такі речовини, які при хімічній взаємодії можуть призвести до вибуху або пожежі.

7.1.3.3. Лабораторне обладнання та меблі слід розміщати так, щоб вони не заважали евакуації людей. Ширина проходу між лабораторним обладнанням повинна бути не менше одного метра.

7.1.3.4. Робочі столи та витяжні шафи, що призначені для роботи з вибухо-пожежонебезпечними речовинами, слід утримувати в справному стані, покрити неспалимими матеріалами, а при роботі з кислотами, лугами й іншими хімічно-активними речовинами - матеріалами, які стійкі до їх дії, обладнати бортиками.

7.1.3.5. Легкозаймисті та горючі рідини необхідно зберігати в тій ємкості (тарі), що визначена інструкцією. Скляні банки повинні знаходитися в металевому ящику, який щільно закривається кришкою.

7.1.3.6. Загальний запас легкозаймистих рідин, що можуть водночас зберігатися в кожному лабораторному приміщенні, не повинен перевищувати змінної потреби.

7.1.3.7. Скляний посуд з легкозаймистими рідинами ємкістю більше 50 мл слід зберігати в металевих шафах.

7.1.3.8. Усі роботи в лабораторіях, які пов'язані з можливим виділенням токсичних або вибухо-пожежонебезпечних парів і газів, повинні проводитися лише у витяжних шафах.

7.1.3.9. Витяжні шафи слід постійно утримувати в справному стані, обладнувати електроосвітленням вибухозахисного виконання, а вимикачі розміщати поза межами шафи.

7.1.3.10. Скляний посуд з кислотами, лугами й іншими їдкими речовинами слід переносити в спеціальних металевих або дерев'яних ящиках, які всередині застелені азбестом. Для перенесення сірчаної й азотної кислот допускається використання дерев'яних ящиків, плетених кошиків за умови обробки їх вогнезахисною речовиною.

7.1.3.11. Приточно-витяжна вентиляція в усіх приміщеннях лабораторій повинна вмикатися не пізніше як за 15 хвилин до початку робочого дня і вимикатися по його закінченні.

Забороняється проводити будь-які роботи в лабораторіях при зіпсованій вентиляції.

7.1.3.12. Балони зі стисненими, зрідженими (скрапленими) газами слід розміщати в металевих шафах з отворами для провітрювання, поза межами будівель лабораторій.

7.1.3.13. У приміщеннях лабораторій забороняється:

- заставляти та захаращувати проходи, а також підходи до засобів пожежогасіння;

- застосовувати для миття підлоги та обладнання бензин, гас та інші легкозаймисті або горючі рідини;

- користуватися електронагрівними приладами з відкритою спіраллю;

- залишати без нагляду запалені пальники та інші увімкнені електронагрівні прилади;

- виливати відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини в каналізацію;

- прибирати випадково розлиті легкозаймисті та горючі рідини при працюючих пальниках і включених електронагрівних приладах;

- сушити спецодяг, інші спалимі матеріали на приладах опалення;

- палити цигарки;

- зберігати будь-які речовини, на які відсутні дані, що характеризують їх пожежонебезпечні властивості;

- зберігати горючі рідини в поліетиленових і тонкостінних скляних судинах.

7.1.3.14. По закінченні робочого дня приміщення лабораторій можуть бути закриті лише після відключення всіх приладів та агрегатів, прибирання в спеціально виділене місце горючих рідин, виносу із приміщення спалимих відходів і матеріалів.

7.1.4. Цехи звукозапису

7.1.4.1. Для акустичного облицювання переглядових залів, тонательє слід застосовувати негорючі та звукопоглинальні матеріали та конструкції. Каркас для кріплення конструкцій повинен бути виготовлений із негорючих матеріалів.

7.1.4.2. На кожному вікні з боку кінопроекційної повинна бути влаштована автоматична протипожежна заслінка.

7.1.4.3. Плафони, які розміщені на стелі, на стінах, а також у переглядових залах і тунелях, повинні мати закриту арматуру.

7.1.4.4. У цехах звукозапису забороняється:

- користуватися тимчасовою електропроводкою;

- застосовувати нестандартні запобіжники;

- залишати без нагляду в павільйонах і апаратних ввімкнену в електромережу апаратуру, що використовується для звукозапису.

7.1.5. Цехи обробки плівки

7.1.5.1. Усі виробничі приміщення цехів обробки плівки необхідно обладнувати приточно-витяжною вентиляцією.

7.1.5.2. Кіноплівка, що поступає на обробку, повинна зберігатися у приміщеннях, що знаходяться окремо, на металевих стелажах у частинних коробках.

7.1.5.3. Зрізки кіноплівки слід складати у металеві ящики, які щільно закриваються металевими кришками і розміщувати біля фільмоперевірочних столів. В кінці зміни ящики необхідно звільняти від зрізків кіноплівки.

7.1.5.4. Для складання сміття, відходів паперу та інших горючих матеріалів необхідно мати окремий ящик.

7.1.5.5. Двері складів зберігання кіноплівки повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості 0,75 години.

7.1.5.6. У хімічній лабораторії витяжні шафи повинні бути обладнані справною витяжною вентиляцією і мати справні дверцята з цілим склом. Над робочими столами повинні бути металеві зонти.

7.1.5.7. У виробничих приміщеннях підлога має бути неспалимою.

7.1.5.8. Фільмоперевірочні столи, конструкція яких допускає улаштування нижнього освітлення, у верхній частині повинні мати скло товщиною не менше 5 мм. Корпус ліхтаря нижнього освітлення повинен мати отвори для вентиляції, а також зручно відкриватися для заміни електроламп і вилучення пилу.

7.1.5.9. Монтаж фільмоперевірочних столів слід виконувати так, щоб виключити можливість доторкання до частин обладнання, що знаходиться під напругою електричного струму, а також повністю уникнути іскроутворення.

7.1.5.10. Електропроводку необхідно прокладати в стальних трубах. Електромотори й арматура повинні бути тільки закритого виконання.

7.1.6. Фотоцехи

7.1.6.1. Стіни, підлогу та столи у фотоцехах необхідно протирати вологою тканиною.

7.1.6.2. У приміщеннях з підвищеною вологістю, в яких використовується фотоплівка, пускові пристрої повинні знаходитися поза межами цих приміщень.

7.1.6.3. Фотоплівку та рольфільми слід зберігати в спеціальних шафах або в фільмостатах.

7.1.6.4. У фотоцехах забороняється зберігати плівку в столах, на полицях, а також сторонні предмети.

7.1.6.5. Для ввімкнення освітлювальних приладів знімальних приміщень фотоательє необхідно застосовувати розподільчі щити з рубильниками закритого типу.

7.1.6.6. Порядок прибирання, утилізації та спалення залишків фотоплівки, фотопаперу визначається спеціальною інструкцією, яка затверджується головним інженером.

7.1.7. Монтажні цехи

7.1.7.1. Монтажні цехи забороняється сполучати з будь-якими іншими цехами.

7.1.7.2. Електропроводка в монтажних цехах повинна бути прокладена в стальних трубах із застосуванням герметичної апаратури. Пускові пристрої слід розміщати поза межами приміщень.

7.1.7.3. Необхідна кількість плівки для щоденної роботи у монтажних приміщеннях повинна зберігатись у спеціальних шафах, які щільно зачиняються.

7.1.7.4. Транспортування плівки між виробничими цехами повинно здійснюватися в частинних коробках або контейнерах.

7.1.7.5. У монтажних цехах забороняється:

- користуватися побутовими електронагрівними приладами;

- викидати зрізки кіноплівки в загальні ящики, де знаходиться сміття, папір та інші горючі матеріали;

- зберігати біля монтажних столів відкриті рулони плівки та інші непотрібні матеріали;

- складати кіноплівку біля вентиляційних отворів, радіаторів центрального опалення та інших нагрівних приладів.

7.1.8. Цехи комбінованих зйомок

7.1.8.1. Усі виробничі приміщення цехів повинні постійно утримуватись у чистоті й порядку.

7.1.8.2. У приміщенні аерографічних робіт підлогу слід покривати плиткою або лінолеумом, а стіни - облицьовувати плиткою.

7.1.8.3. Знімальні верстати слід розміщувати в окремому приміщенні.

7.1.8.4. Кіноплівка в цехах повинна зберігатися в холодильниках або в контейнерах.

7.1.9. Світлотехнічні цехи

7.1.9.1. Освітлювальна апаратура, що видається на зйомку, повинна бути справною і випробуваною на відсутність замикання на корпус, а електропроводка - на опір ізоляції.

7.1.9.2. Вмикати освітлювальну апаратуру мають право освітлювачі, що її обслуговують, тільки після перевірки справного стану апаратури та правильності її підключення.

7.1.9.3. З метою запобігання помилковому приєднанню кабелю до освітлювальних приладів, на кабелях слід наносити чітке маркірування.

7.1.9.4. Під час монтажу освітлювальної апаратури треба слідкувати за щільністю контактів на клемах.

7.1.9.5. Застосування кабелів і проводів із зіпсованою ізоляцією, без наконечників забороняється.

7.1.9.6. Електротрансформатори необхідно розміщати в приміщеннях, що знаходяться окремо, відповідно до вимог ПУЕ.

7.1.9.7. При розміщенні освітлювальних приладів під стелею декорації, під колосниками, під балконами тощо відстань від верхньої частини кожуха приладу освітлення до стелі повинна бути не менше 0,8 м для дугових приладів і 0,5 м - для приладів з лампами розжарювання.

7.1.9.8. Підвіска заглушень і драпування допускається не нижче 1,5 м над освітлювальними приладами.

7.1.9.9. У прожекторах не повинно бути вугільного пилу та недогарків вугілля.

7.1.9.10. При зйомках на риштуванні необхідно недогарки вугілля, фільтри, промащені матеріали прибирати в неспалимі окремі ящики.

7.1.9.11. При користуванні освітлювальними приладами забороняється проекція всіх променів в один пучок.

7.1.9.12. На дуговій апаратурі забороняється застосування дерев'яних рамок або сіток і спалимих фільтрів.

7.1.9.13. Для здійснення кольорових світлових ефектів у освітлювальній апаратурі необхідно застосовувати кольорове скло.

Допускається застосування для цієї мети кольорової плівки на негорючій основі в лінзових прожекторах, за винятком освітлювальних прожекторів без лінз, та іншій освітлювальній апаратурі, де безпосередньо здійснюється освітлення світлофільтра лампами розжарювання потужністю 500 Вт і більше.

7.1.9.14. Освітлювальні прилади постановочного освітлення повинні мати захисні металеві сітки, що унеможливлюють випадання світлофільтрів, лінз, ламп та інших внутрішніх частин освітлювальних приладів.

7.1.9.15. Не допускається підключати освітлювальні прилади за допомогою подовжувачів, групових розеток.

7.1.10. Піротехнічні цехи

7.1.10.1. Дотримання вимог пожежної безпеки в піротехнічних цехах здійснюється згідно з відповідними Тимчасовими правилами транспортування, зберігання та застосування феєрверкових виробів.

7.1.11. Гримувальні цехи

7.1.11.1. Після закінчення зміни всі артистичні гримувальні приміщення необхідно звільнити від залишків легніну, паперу та інших горючих матеріалів і закрити на замок.

7.1.11.2. У гримувальних цехах щипці для завивання волосся повинні нагріватися тільки в електроприладах спеціальної конструкції.

7.1.11.3. У гримувальних приміщеннях забороняється:

- користуватися відкритим вогнем;

- знімати з електросвітильників захисні скляні ковпаки;

- залишати без нагляду ввімкненими в електромережу щипці для завивання волосся та інші електронагрівні прилади;

- зберігати та складати пастижерські вироби та спалимі матеріали біля батарей центрального опалення та інших нагрівних приладів.

7.1.12. Цехи (дільниці) пошиття одягу

7.1.12.1. Прасування одягу слід проводити в спеціально виділеному приміщенні.

7.1.12.2. Під усіма електричними прасками у цехах (дільницях) пошиття одягу і в місцях прасування повинні бути встановлені стійкі неспалимі підставки.

7.1.12.3. Підключення електропрасок до мережі електроживлення слід здійснювати шнурами в гумових шлангах.

7.1.12.4. Запаси матеріалів у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати змінної потреби.

7.1.12.5. Готову продукцію по мірі її виготовлення слід прибирати в складські приміщення, а виробничі приміщення по закінченні роботи ретельно очищати від горючих та інших виробничих відходів і оглядати.

7.1.12.6. У цехах (дільницях) пошиття одягу забороняється:

- користуватися зіпсованими електричними прасками;

- залишати без нагляду ввімкненими в електромережу праски, освітлювальні прилади;

- користуватися тимчасовою електропроводкою;

- зберігати та складати біля батарей центрального опалення, інших нагрівних приладів та електрообладнання готову продукцію, спалимі матеріали та предмети.

7.1.13. Костюмерні склади (кімнати)

7.1.13.1. Особи, які приймають одяг у приміщенні костюмерної, повинні перевірити зміст кишень і вилучити з них сірники та запальнички.

7.1.13.2. Прасування костюмів і білизни дозволяється проводити у спеціально призначених для цієї мети місцях.

7.1.13.3. У приміщенні костюмерної між вішалками слід передбачити вільні проходи. Центральний прохід має бути шириною не менше 1,2 м.

7.1.13.4. У приміщеннях костюмерних складів (кімнат) забороняється:

- користуватися зіпсованими електричними прасками;

- залишати без догляду ввімкненими електропраски;

- користуватися побутовими нагрівними електроприладами;

- користуватися тимчасовою електропроводкою;

- зберігати та складати біля приладів опалення костюми, білизну та інші спалимі матеріали.

7.1.14. Реквізиторські склади (кімнати)

7.1.14.1. Вилучення пилу та бруду з предметів реквізиту необхідно здійснювати вологим способом (обмиванням або обтиранням). При неможливості застосування такого способу пил вилучається за допомогою пилососа.

7.1.14.2. Реквізит слід розміщувати на стелажах. Відстань між стелажами повинна бути не менше 1 м. Відстань від реквізиту до світильників повинна бути не менше 0,5 м, а до сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації - не менше 0,6 м.

7.1.14.3. У приміщеннях реквізиторських складів (кімнат) забороняється:

- прасувати простирадла, рушники, білизну тощо;

- користуватися тимчасовою електропроводкою;

- установлювати вимикачі, електророзетки;

- користуватися зіпсованими електропрасками, пилососами;

- користуватися електролампами розжарювання без захисних скляних ковпаків;

- користуватися побутовими електронагрівними приладами.

7.1.15. Бутафорські дільниці

7.1.15.1. Листи пластмаси, що покриті захисною речовиною або маскувальним папером, повинні зберігатися в такому місці, яке захищало б їх від дії сонячних променів.

7.1.15.2. Маскувальний папір з пластмасових листів необхідно знімати в спеціально виділеному й обладнаному для цього місці.

7.1.15.3. Для зняття маскувального паперу, очищення листів пластмаси від пилу, залишків клею, паперу або захисної речовини слід застосовувати теплу (40-50 град.C) мильну воду з наступним протиранням вологою бавовняною тканиною.

7.1.15.4. Залишки паперу та картону треба своєчасно прибирати з виробничих приміщень у спеціально відведене місце.

7.1.15.5. Витяжна вентиляція, яка забезпечує відсмоктування горючого пилу від верстатів під час різання пластмасових листів, повинна бути завжди включеною.

7.1.15.6. Приміщення для різання пластмасових матеріалів слід обладнувати металевими ящиками з кришками для збору відходів пластмаси. По мірі заповнення, але не менше одного разу за зміну, ящики необхідно спорожняти.

7.1.15.7. Відстань між нагрівниками сусідніх машин для вакуумного формування у відкритому положенні повинна бути не менше одного метра.

7.1.15.8. Розлиті на підлогу лаки, фарби та розчинювачі слід негайно прибирати. Мити підлогу, стіни та обладнання горючими розчинювачами забороняється.

7.1.15.9. У приміщеннях для склеювання пластмас користуватися відкритим вогнем забороняється.

7.1.15.10. Для паяння бутафорських виробів необхідно застосовувати електропаяльники потужністю 50-60 Вт. У неробочому стані електропаяльники слід розміщати на неспалимій металевій підставці так, щоб нагрівальний елемент не доторкувався до спалимих матеріалів.

7.1.15.11. Сушіння бутафорських, ліпних виробів тощо повинно здійснюватись у спеціальних камерах, обладнаних працюючою витяжною вентиляцією.

7.1.15.12. Тара з-під лаків і фарб повинна бути міцно закритою і зберігатися на спеціальних майданчиках, розташованих на безпечній у пожежному відношенні відстані від виробничих приміщень.

7.1.16. Кіноапаратний комплекс та апаратні магнітного копіювання

7.1.16.1. Контроль на екрані 16, 32, 35 та 70-мм фільмокопій необхідно здійснювати за допомогою спеціальних кінопроекторів із кіноапаратних комплексів, до складу яких входять: проекційна, перемотувальна, електросилова, приміщення для кіномеханіка, тамбур, коридор тощо.

7.1.16.2. Для контролю на екрані фільмокопій, що демонструються за допомогою переносних кінопроекторів, кіноапаратний комплекс не передбачається.

7.1.16.3. Передавальне вікно із кінопроекційної до контрольного переглядового залу (конференц-залу) повинно бути обладнане вогнезатримним пристроєм.

7.1.16.4. Кінофільми слід зберігати в приміщенні перемотувальної у справному фільмостаті, який щільно закривається, по одній коробці в кожній секції.

7.1.16.5. Кінопроектор з ксеноновим джерелом освітлення повинен мати місцеву витяжну вентиляцію, що включається перед ввімкненням освітлювача.

У разі непередбаченого відключення місцевої вентиляції, освітлювач кінопроектора слід негайно виключити. Ввімкнення та відключення місцевої вентиляції повинно здійснюватись із приміщення кінопроекційної.

7.1.16.6. Забороняється під час роботи кінопроектора відкривати захисні кришки освітлювача.

7.1.16.7. У приміщеннях кіноапаратного комплексу й апаратних магнітного копіювання забороняється зберігати сторонні речі, залишати без нагляду ввімкнене обладнання.

7.1.16.8. У приміщеннях магнітного копіювання слід дотримуватись тих самих правил пожежної безпеки, що й для кіноапаратного комплексу.

7.1.16.9. У разі виникнення пожежі в кінопроекційній кіномеханік зобов'язаний негайно виключити кінопроектор і подати освітлення в переглядовий зал (конференц-зал).

У разі виникнення пожежі в переглядовому залі (конференц-залі), кіномеханік зобов'язаний додатково ще закрити заслінки на проекційних і оглядових вікнах та вжити заходів з запобігання паніці та евакуації глядачів із приміщення.

7.1.16.10. Кіномеханік зобов'язаний негайно повідомити про пожежу адміністрацію та пожежну охорону і приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння.

7.1.17. Автотранспортні цехи

7.1.17.1. Відповідальність за пожежну безпеку в автотранспортних цехах покладається на їх керівників або на осіб, які виконують ці обов'язки. Вони зобов'язані:

- забезпечити дотримання в автотранспортних цехах установленого протипожежного режиму;

- забезпечити утримання і готовність засобів пожежогасіння, зв'язку та пожежної сигналізації;

- навчити працівників правилам користування первинними засобами пожежогасіння;

- забезпечити, щоб після закінчення роботи приміщення прибирались, а джерела живлення електроенергією відключались;

- не допускати проведення вогневих робіт із застосуванням відкритого вогню, а також малярних робіт в непередбачених для цієї мети місцях;

- не допускати захаращення під'їздів до джерел водопостачання, підступів до пожежного обладнання.

7.1.17.2. На території цеху, в місцях стоянки автотранспорту та в складах забороняється паління цигарок, про що на видних місцях повинні бути вивішені відповідні застережні знаки пожежної безпеки.

7.1.17.3. Забороняється зливати пально-мастильні матеріали та інші пожежонебезпечні речовини в каналізаційні системи; їх слід зливати в спеціальні ємкості.

7.1.17.4. Біля входу в цех на вхідних дверях повинен бути напис із зазначенням категорії приміщення по вибухо-пожежонебезпеці та клас зони по ПУЕ.

7.1.17.5. Для живлення світильників загального освітлення в цехах дозволяється використання напруги 127 В та 220 В. Освітлення повинно відповідати вимогам ПУЕ.

7.1.17.6. Освітлювальна електромережа повинна бути змонтована так, щоб світильники з лампами розжарювання знаходились від спалимих матеріалів і конструкцій на відстані не менше 0,5 м.

7.1.17.7. Освітлення оглядової ями люмінесцентними світильниками або лампами розжарювання напругою 127 В або 220 В допускається за умови, що вся проводка схована і має надійну ізоляцію; світильники закриті склом та огороджені металевими сітками; металевий корпус світильника має бути заземленим.

7.1.17.8. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками та металевими сітками для захисту від механічних пошкоджень. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі або проводи з мідними жилами.

Живлення переносних світильників в приміщеннях з підвищеною пожежною небезпекою й особливо небезпечних приміщеннях допускається напругою не вище 42 В.

7.1.17.9. Оглядові ями та східці в них повинні бути виконані із неспалимих матеріалів.

7.1.17.10. Після закінчення кожної зміни та після проведення ремонтних робіт оглядові ями необхідно звільняти від промащених матеріалів і сміття.

Для складування промащених матеріалів слід мати металевий ящик, який щільно закривається кришкою.

7.1.17.11. Кожен автомобіль повинен бути укомплектований справним вогнегасником згідно з нормами.

Забороняється випускати із гаража на лінію автобуси із зіпсованими пристроями аварійного відкривання люків, дверей і вікон в салонах, а також при відсутності інформативних написів про способи їх відкривання та первинних засобів пожежогасіння.

7.1.17.12. З метою попередження виникнення пожежі на автотранспорті забороняється:

- подавати бензин у карбюратор при зіпсованій системі живлення з каністри або іншої ємкості через шланг чи іншим способом;

- заливати бензин у карбюратор з метою запуску двигуна;

- експлуатувати системи живлення, що вийшли з ладу;

- залишати в кабіні або на двигуні промащені матеріали;

- мити двигун бензином або іншими легкозаймистими рідинами;

- палити цигарки в автомобілі та поблизу паливного бака;

- користуватися пластмасовими ємкостями для зберігання бензину.

7.1.17.13. Приміщення цеху та відкриті стоянки автотранспорту забороняється захаращувати предметами й обладнанням, які б заважали швидкій евакуації автомобілів.

7.1.17.14. Місця розташування автомобілів повинні бути забезпечені тросами з жорсткими буксирами із розрахунку один трос (буксир) на 10 автомашин.

7.1.17.15. Над виробничими приміщеннями не допускається розташовувати приміщення з масовим перебуванням людей.

7.1.17.16. Приміщення для обслуговування автомобілів (за винятком приміщень для миття та прибирання) слід виділяти протипожежними стінами (перегородками) від приміщень для зберігання автомобілів.

7.1.17.17. Під горючими (дерев'яними) навісами дозволяється зберігати не більше 20 машин.

7.1.17.18. У цехах, під навісами і на відкритих майданчиках стоянки автомобілів забороняється:

- перевищувати кількість автотранспорту, передбачену нормами, порушувати спосіб його розстановки;

- зменшувати відстань між автотранспортом і будівлями та спорудами;

- заставляти виїзні ворота і проїзди;

- зберігати пально-мастильні матеріали;

- ставити на стоянку автотранспорт при наявності витікання пального з паливопроводів, паливного бака, з відкритою горловиною паливного бака, з системами електрообладнання, що вийшли з ладу;

- проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні та деревооздоблювальні роботи;

- заправляти автотранспорт пальним (заправка повинна здійснюватись тільки на автозаправних станціях);

- зберігати тару з-під легкозаймистих і горючих рідин, за винятком каністр, які є інвентарем;

- підігрівати двигун відкритим вогнем ( паяльною лампою, факелом);

- користуватися відкритим вогнем для освітлення при технічних обслуговуваннях;

- виконувати ремонтні та регулювальні роботи;

- залишати після закінчення робочого дня ввімкненими в електромережу електроспоживачі;

- користуватися опалювальними приладами кустарного виготовлення, а також газовими приладами для додаткового опалювання приміщень;

- залишати на стоянці автомобіль завантажений ,з невимкненою "масою", з працюючим двигуном.

7.1.17.19. Ремонтувати паливні баки і тару з-під бензину дозволяється тільки після вилучення з них палива та наступного їх пропарювання.

7.1.17.20. Мити й знежирювати деталі слід негорючими миючими розчинами.

7.1.17.21. Заряджання акумуляторних батарей повинно здійснюватись у спеціально виділеному приміщенні, на вхідних дверях якого необхідно вивісити попереджувальні написи: "Акумуляторна", "З вогнем не заходити", "Палити цигарки забороняється".

7.1.17.22. Для освітлення акумуляторних приміщень необхідно застосовувати світильники вибухобезпечної конструкції. Все електрообладнання слід розташовувати за межами акумуляторних приміщень. Електричні дроти для освітлювальної електромережі повинні мати кислототривку ізоляцію.

7.1.17.23. Опалення в акумуляторних приміщеннях повинно бути центральним.

7.1.17.24. Приточно-витяжна вентиляція зарядних станцій і приміщень, призначених для зберігання заряджених батарей, повинна бути завжди включеною.

Забороняється поєднувати вентиляцію зарядних станцій із загальною вентиляцією.

7.1.17.25. Зарядка невеликої кількості акумуляторів (загальною потужністю до 1,4 кВт) може здійснюватися в загальних приміщеннях за умови, що акумулятори будуть розміщені в шафах, забезпечених надійною вентиляцією.

7.1.17.26. Забороняється розміщення в одному приміщенні кислотних і лужних акумуляторів.

7.1.17.27. Усе протипожежне обладнання повинно розміщуватися зовні акумуляторного приміщення, поблизу входу до нього.

7.1.17.28. При виникненні пожежі в акумуляторному приміщенні батереї слід негайно відключити від електромережі і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

7.1.18. Матеріальні склади (комори)

7.1.18.1. Завідуючий складом (коморою) повинен мати інструкцію, яка визначає основні вимоги правил пожежної безпеки та дії обслуги на випадок пожежі.

7.1.18.2. Зберігати на складах матеріали та вироби слід з урахуванням однорідності їх фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей.

7.1.18.3. Спільне зберігання в одній секції з каучуком або автомобільною гумою, а також з легкозаймистими та горючими рідинами будь-яких інших матеріалів, незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних речовин, не дозволяється.

7.1.18.4. У складських приміщеннях (коморах) всі операції, що пов'язані з розкриттям тари, розфасуванням продукції, приготуванням робочих сумішей вогненебезпечних рідин повинні здійснюватися в ізольованих приміщеннях.

7.1.18.5. Напроти дверних прорізів у приміщенні складу слід залишати між штабелями товару проходи шириною, що дорівнює ширині дверей, але не менше 1 м.

У разі розміщення складу в підвальному приміщенні ширина проходу повинна бути не менше 2 м.

Відстань між стінами та штабелями товару має бути не менше 0,8 м.

7.1.18.6. Складські приміщення (комори), що розташовані в підвальних або цокольних поверхах, повинні мати люки чи вікна розміром 0,9 м х 1,2 м з приямками, що влаштовуються відповідно до будівельних норм.

У разі неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень спеціальною системою димовидалення.

7.1.18.7. У складах конторські та побутові приміщення слід виділити протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу (без отворів). Вони повинні мати самостійний вихід.

7.1.18.8. Дозволяється розміщувати в складських приміщеннях робочі місця комірників з обгородженням їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів висотою 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей і матеріальних цінностей.

7.1.18.9. Балони з горючими газами, посудини (пляшки, сулії тощо) з легкозаймистими та горючими рідинами, аерозольні упаковки необхідно захищати від дії сонячних променів та інших джерел тепла.

7.1.18.10. Дерев'яні конструкції всередині складських приміщень слід обробляти вогнезахисною речовиною.

7.1.18.11. Установка й експлуатація в матеріальних складах газових плит, печей, побутових електронагрівних приладів і місцевих електророзеток не дозволяється.

Для опалення конторських і побутових приміщень можуть бути використані електронагрівні прилади типу РБЕ-1, БК-2, БК-4, ПТ-8-2, що обладнані справними терморегуляторами та мають індивідуальний електрозахист.

7.1.18.12. Зберігання вантажів, вантажно-розвантажувальних механізмів на рампах складів не допускається. Матеріали, що розвантажуються на рампу, наприкінці роботи складу необхідно прибирати.

7.1.18.13. У складських приміщеннях загальний електрорубильник повинен розташовуватись у шафі поза межами складського приміщення на неспалимій стіні, а для спалимих будівель - на окремо стоячій опорі, яка знаходиться на відстані не менше 1 м від будівлі складу.

7.1.18.14. Завідуючий складом (комірник) перед закінченням роботи повинен особисто здійснити обхід усіх приміщень і, лише переконавшись у їх пожежобезпечному стані, відключити електромережу та зачинити склад.

7.1.18.15. У складських приміщеннях не дозволяється:

- зберігати продукцію навалом або впритул до приладів і труб опалення;

- влаштовувати стоянку та ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних засобів;

- влаштовувати чергове освітлення;

- встановлювати прожектори зовнішнього освітлення безпосередньо на дахах складів;

- зберігати аерозольні упаковки в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, легкозаймистими та горючими рідинами;

- зберігати кислоти у місцях, де можливе їх стикання з деревиною, соломою й іншими речовинами органічного походження;

- застосовувати транспорт з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників.

7.1.19. Склад легкозаймистих і горючих рідин

7.1.19.1. Усі легкозаймисті і горючі рідини, призначені для обробки кіноплівки, повинні зберігатися в спеціально обладнаному приміщенні, що розташоване окремо або відокремлене від інших приміщень протипожежною стіною.

7.1.19.2. Зберігання легкозаймистих і горючих рідин у напівпідвальних і підвальних приміщеннях забороняється.

7.1.19.3. Видачу, отримання та транспортування легкозаймистих і горючих рідин необхідно здійснювати у справній, чистій тарі, яка не розбивається і не здатна до накопичення зарядів статичної електрики, та щільно закривається.

7.1.19.4. У робочих приміщеннях легкозаймисті і горючі рідини слід зберігати в закритих ємкостях.

7.1.19.5. Зберігання рідин з температурою спалахування парів вище 120 град.C у кількості до 60 куб.м дозволяється в підземних сховищах з горючих матеріалів за умови влаштування підлоги з негорючих матеріалів і засипання покриття шаром утрамбованої землі товщиною не менше 0,2 м.

7.1.19.6. Будівлі та споруди (за винятком металевих резервуарів) складів для зберігання легкозаймистих і горючих рідин повинні бути не нижче II-го ступеня вогнестійкості.

7.1.19.7. Бочки з легкозаймистими і горючими рідинами повинні укладатися пробками догори, обережно, без ударів.

7.1.19.8. Забороняється перекантовувати бочки з легкозаймистими і горючими рідинами за допомогою стальних ломів. Для відкривання бочок з легкозаймистими і горючими рідинами треба застосовувати спеціальний інструмент, що не дає іскор.

7.1.19.9. Бочки з легкозаймистими і горючими рідинами, що мають зіпсовані пробки або зовсім їх не мають, на склад не приймаються.

7.1.19.10. Забороняється спільне зберігання легкозаймистих, горючих рідин і порожньої тари. Порожня тара й усі упаковочні матеріали повинні систематично прибиратися в спеціально відведене місце.

7.1.19.11. Наливати легкозаймисті і горючі рідини безпосередньо із ємкості в інші забороняється. Для цього слід застосовувати спеціальні пристрої (насоси, сифони тощо).

7.1.19.12. Місця наливання легкозаймистих і горючих рідин повинні постійно утримуватись у чистоті.

7.1.19.13. Роботи по ремонту ємкостей з-під легкозаймистих і горючих рідин дозволяється проводити в окремих приміщеннях після повного зливу рідини, відокремлення їх від трубопроводів, відкриття всіх люків, ретельної обробки (пропарки та промивання), взяття з ємкості проби на предмет наявності вибухонебезпечної концентрації газо-повітряної суміші.

7.1.19.14. На складі легкозаймистих і горючих рідин забороняється користування транспортними засобами з двигунами внутрішнього згоряння, які не обладнані іскрогасниками та засобами пожежогасіння.

7.1.20. Склади хімічних речовин

7.1.20.1. Обслуга складу повинна знати пожежну небезпеку та правила безпеки при зберіганні хімічних речовин і реактивів.

7.1.20.2. На складі слід мати план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх характерних особливостей ("Отруйні", "Вогненебезпечні", "Хімічно активні" тощо).

7.1.20.3. Зберігання хімічних речовин може здійснюватись у закритих сухих приміщеннях або під навісами в тарі в залежності від фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей продукції та кліматичних умов.

7.1.20.4. Під навісами дозволяється зберігання лише тих хімічних речовин, що не розкладаються, не розігріваються і не спалахують від вологого повітря або води.

7.1.20.5. Будівлі складів хімічних речовин повинні бути не нижче II-го ступеня вогнестійкості.

З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин, що зберігаються, склади слід розбивати на окремі приміщення (відсіки), що ізольовані одне від одного протипожежними перегородками I-го типу.

7.1.20.6. Хімічні речовини, які схильні до самоспалахування при контакті одне з одним, з повітрям, водою, органічними речовинами або можуть утворювати вибухонебезпечні газо-повітряні суміші, повинні зберігатися в таких умовах, які повністю виключають можливість такого контакту.

Окисники повинні зберігатися на стелажах, виготовлених із негорючого матеріалу, окремо від інших речовин і матеріалів в окремих секціях складів.

7.1.20.7. Стелажі, на яких зберігаються хімічні речовини та матеріали, повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і розміщатися від нагрівних приладів на відстані не менше 1 м.

7.1.20.8. Хімікати в дрібній тарі необхідно зберігати на стелажах відкритого типу, а у великій тарі - штабелями. З метою запобігання перенавантаженню стелажів слід встановити допустиму кількість вантажних місць, на яких дозволяється зберігання хімічних реактивів, або означити на підлозі чіткими лініями територію майданчиків для складування реактивів, передбачивши вільні проходи не менше 1 м, евакуаційні проходи та підступи до засобів пожежогасіння.

7.1.20.9. На кожній тарі з хімічною речовиною повинна бути бирка або напис з її назвою. Усі роботи з хімічними речовинами слід проводити так, щоб не пошкодити упаковку.

7.1.20.10. Сулії з рідкими хімічними речовинами дозволяється зберігати лише обрешетованими дерев'яними планками або у плетених кошиках.

7.1.20.11. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати устаткування залежно від вибухопожежонебезпечних властивостей продукції.

7.1.20.12. Підлога в приміщеннях для зберігання хімічних речовин у тарі повинна мати похил для стікання випадково розлитих рідин до спеціальних приймачів.

7.1.20.13. У складах та під навісами, де зберігаються кислоти, необхідно мати готові розчини крейди, вапна або соди для нейтралізації випадково розлитих кислот.

7.1.20.14. У приміщеннях, де зберігаються хімічні речовини, які мають властивості при пожежі плавитися, необхідно передбачати пристрої, призначені для обмеження вільного розтікання розплаву (бортики, пороги з пандусами тощо).

7.1.20.15. Металеві порошки, що здатні до самозаймання, слід зберігати в окремих відсіках у герметично закритій тарі.

Зберігання інших горючих матеріалів у цих відсіках забороняється.

7.1.20.16. Сулії, бочки, барабани з хімічними реактивами розміщувати на відкритих майданчиках групами не більше 100 од. у кожній, з розривом між групами не менше 1 м. У кожній групі повинні зберігатися реактиви тільки одного виду, про що робляться відповідні написи. Майданчик необхідно добре утрамбувати та обгородити бар'єром. Сулії з реактивами на відкритих майданчиках повинні бути захищені від дії сонячних променів.

7.1.20.17. При зберіганні азотної та сірчаної кислот повинні бути передбачені заходи щодо недопущення взаємодії їх з деревиною, соломою й іншими речовинами органічного походження.

7.1.20.18. Переносити кислоти, луги, легкозаймисті рідини і такі, що можуть самоспалахувати, допускається тільки в спеціальній тарі, яка запобігає руйнуванню ємкості.

7.1.20.19. Розфасування хімікатів повинно проводитись у спеціальному приміщенні. Розлиті та розсипані речовини необхідно негайно знежирити та вилучити.

7.1.20.20. Наливати легкозаймисті та горючі рідини безпосередньо із ємкості забороняється. Для цього слід застосовувати спеціальні пристрої (насоси, сифони тощо).

7.1.20.21. Місця наливання легкозаймистих і горючих рідин повинні постійно утримуватися в чистоті.

7.1.20.22. Карбід кальцію необхідно зберігати в сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Рівень підлоги приміщення повинен бути на 0,2 м вище планувальної позначки прилеглої території.

7.1.20.23. Забороняється розміщати склади для зберігання карбіду кальцію в підвальних приміщеннях і низьких затоплюваних місцях.

7.1.20.24. Барабани з карбідом кальцію можуть зберігатися на складах як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні.

У немеханізованих складах дозволяється зберігання барабанів з карбідом кальцію не більше ніж у три яруси у разі горизонтального розташування, і у два яруси - у разі вертикального розташування.

Ширина проходу між штабелями барабанів з карбідом кальцію повинна бути не менше 1,5 м.

7.1.20.25. Електротранспорт, електронавантажувачі й електрокари, які використовуються для вантажно-розвантажувальних робіт, не допускається залишати на території складів після закінчення роботи, за винятком спеціально виділених і обладнаних місць.

7.1.20.26. Знищення зіпсованих реактивів необхідно здійснювати згідно спеціально розробленої на об'єкті інструкції по кожному типу реактивів у місцях, узгоджених з органами держпожнагляду та санітарно-епідеміологічного нагляду.

7.1.20.27. На складах хімічних речовин не дозволяється:

- проводити роботи, що не пов'язані із зберіганням хімічних речовин;

- входити до складських приміщень, де зберігаються лужні метали й інші речовини, що вступають у реакцію з водою, у вогкому (вологому) одязі та взутті;

- застосовувати для закривання сулій з кислотою пробки з органічних матеріалів.

7.1.21. Механічні цехи (майстерні)

7.1.21.1. Усе обладнання механічних цехів (майстерень) необхідно очищати від пилу, бруду, мастил та промащеного ганчір'я не рідше одного разу на зміну, а будівельні конструкції та світильники - щомісячно.

7.1.21.2. Маслянки й інші переносні пристрої для змащення деталей машин і механізмів слід зберігати в металевих шафах.

7.1.21.3. Мастила для змащення деталей машин і механізмів необхідно зберігати в закритих металевих ємкостях у спеціально призначеному приміщенні.

7.1.21.4. Для чистого і промащеного мастилами ганчір'я слід мати окремі ящики.

7.1.21.5. Ремонт агрегатів верстатів повинен проводитися в спеціально виділеному місці (приміщенні).

7.1.21.6. Для промивання та знежирення деталей необхідно застосовувати негорючі миючі препарати, а також ультразвукові й інші безпечні в пожежному відношенні установки чи способи.

7.1.21.7. Просочувальні, загартовувальні й інші ванни з горючими рідинами слід обладнувати пристроями аварійного зливання в підземні резервуари, розташованими поза будівлею.

7.1.21 8. Кожна ванна повинна мати місцеве видалення горючих парів.

7.1.21.9. Спецодяг слід зберігати в розвішеному вигляді в спеціально призначених для цієї мети приміщеннях, у неспалимих шафах з отворами для провітрювання. У кишенях спецодягу забороняється залишати промащене ганчір'я.

7.1.22. Лісопильні дільниці

7.1.22.1. На лісопильних дільницях при експлуатації спеціальних візочків необхідно слідкувати за рівнем масла в бакові і не допускати перевищення тиску масла в гідросистемі понад передбачену в технічному паспорті.

7.1.22.2. При експлуатації лісопильних рам не допускається:

- користування пилками з недостатнім або нерівномірним плющенням (розводом) зубців, або їх пошкодженням;

- користування лісопильними рамами, круглопильними, фрезернопильними та іншими верстатами й агрегатами в разі торкання пил об огорожу;

- користуватися механізмами із зіпсованою системою охолодження та змащування напрямних і баз пристроїв, що забезпечують автоматичну зупинку лісопильної рами у разі, коли тиск у системі водяного охолодження досягне рівня, нижчого від передбаченого паспортними даними;

- скривлення пилкової рамки, послаблення та неправильна підгонка повзунів;

- нагрівання підшипників вище 70 град.C;

- вимкнення систем місцевої вентиляції або їх відсутності;

- порушення герметичності повітроводів.

7.1.22.3. Перед пуском круглопильного верстата необхідно впевнитись у відсутності доторкання пилок до огорожі.

7.1.22.4. Не дозволяється робота фрезерно-пилкових агрегатів при зіпсованих системах охолодження круглих пилок.

7.1.23. Деревообробні цехи, дільниці та видаткові склади лісоматеріалів

7.1.23.1. Усе технологічне обладнання цехів, дільниць та видаткових складів, прилади опалення й електрообладнання необхідно кожної зміни очищати від пилу, стружки та інших горючих матеріалів, а будівельні конструкції та електросвітильники - по мірі їх забруднення, але не рідше одного разу на два тижні.

7.1.23.2. З метою вилучення дрібних відходів деревообробні верстати повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами. Робота верстатів при вимкнених системах вентиляції і пневмотранспорту забороняється.

Системи вентиляції та пуску деревообробних верстатів повинні мати блокувальні пристрої.

В місцях перетинання протипожежних перепон на повітропроводах слід влаштовувати вогнезатримні пристрої (клапани, заслінки тощо).

7.1.23.3. Камери для збирання пилу та циклони слід постійно тримати закритими. Зібрані в них відходи деревини необхідно своєчасно прибирати. Циклони слід очищати в міру необхідності, але не рідше одного разу на десять днів. Повітроводи повинні мати очисні лючки на кожні вісім метрів довжини.

7.1.23.4. При експлуатації обладнання, яке заповнене мастилами, повинні передбачатися заходи, які унеможливлюють витікання та розлив мастила і просочення ним дерев'яних конструкцій.

7.1.23.5. Необхідно дотримуватись визначених у технічних паспортах та інструкціях термінів змащення деталей обладнання та підшипників. При перевищенні температури поверхні підшипника понад 45-50 град.C обладнання слід зупинити для вияснення причини перегріву підшипників.

7.1.23.6. Розігрівання клею треба здійснювати водяною парою або електронагрівними приладами з водяними банями. Клеєварки слід розміщати в приміщенні, що знаходиться окремо, або у відведеному для цього іншому безпечному в пожежному відношенні місці. Клеї на основі синтетичних смол і легкозаймистих розчинювачів необхідно зберігати в кількості не більше 3 л в спеціально призначених неспалимих приміщеннях або в металевих ящиках.

7.1.23.7. Для сушіння деревини в петролатумі його треба розігрівати до температури 120-140 град.C. Бак слід заповнювати петролатумом з таким розрахунком, щоб при опусканні в нього пакета деревини рівень рідини в бакові був на 0,6 м нижче верхнього краю бака. Не допускається опускати в бак з нагрітим петролатумом деревину, покриту льодом або снігом.

7.1.23.8. Приміщення, де розміщені петролатумні баки, необхідно обладнувати приточно-витяжною вентиляцією, а над баками монтувати зонти з витяжними трубами.

7.1.23.9. З метою запобігання іскрінню при сушінні деревини струмами високої частоти в сушильнях електроди повинні забезпечувати надійний контакт їх з деревиною. Двері сушильної камери необхідно блокувати пристроєм подачі напруги на електроди.

7.1.23.10. Для кожної сушильні встановлюється гранично допустима норма завантаження матеріалами та температурний режим. Підтримання заданого температурного режиму роботи сушильних камер повинно здійснюватися автоматичними регуляторами температури.

7.1.23.11. При сушінні деревини інфрачервоними променями для кожної сушильні встановлюється допустима відстань від поверхні камери до висушуваної деревини.

7.1.23.12. У всіх сушильнях радіаційного типу з безперервним рухом дерев'яних виробів слід передбачати автоматичне відключення системи нагріву в разі раптової зупинки конвейєру, або монтувати відповідні автоматичні системи сигналізації.

7.1.23.13. У деревообробних цехах і дільницях забороняється:

- зберігати лісоматеріали у кількостях, що перевищують змінну потребу;

- залишати під напругою після закінчення роботи електрообладнання,а також неприбрану готову продукцію, деревинний пил, оліфу, лаки, клеї та інші горючі рідини та матеріали.

7.1.23.14. Лісоматеріали, що надходять до складу, слід складати в штабелі згідно з технологічними картами, які заздалегідь розроблені й узгоджені з пожежною охороною.

7.1.23.15. Крім первинних засобів пожежогасіння, на складах слід обладнувати пункти (пости) із запасом протипожежного інвентарю в кількості, що визначається оперативними планами пожежогасіння.

7.1.23.16. Відстань від штабелів, навісів та закритих складів лісопиломатеріалів до пожежних гідрантів повинна бути не менше 8 м.

7.1.23.17. Основи під штабелі пиломатеріалів і круглого лісу перед складуванням необхідно очистити від горючих відходів до грунту. При значних нашаруваннях відходів основи під штабелі слід засипати піском, гравієм або землею товщиною не менше 0,15 м.

7.1.23.18. Між штабелями лісу та пиломатеріалів повинні бути передбачені протипожежні розриви.

7.1.23.19. У спеку, суху та вітряну погоду територію, прилеглу до штабелів, а також розриви між ними необхідно щодня зрошувати водою.

7.1.23.20. Склади лісопиломатеріалів повинні мати огорожу.

7.1.24. Фарбувальні цехи (дільниці)

7.1.24.1. Перед фарбуванням деталі та вироби необхідно промити та знежирити негорючою речовиною, пастою, розчинювачем або емульсією.

У тих випадках, коли негорючі речовини не забезпечують необхідної якості чистоти виробів, допускається застосування горючих і легкозаймистих речовин за умови дотримання вимог пожежної безпеки.

7.1.24.2. У приміщеннях, де здійснюється приготування лаків і фарб, а також проводяться фарбувальні роботи, підлога повинна бути виконана із матеріалів, що не горять і не утворюють при ударі іскри.

7.1.24.3. Фарбувальні роботи, миття та знежирення слід проводити при працюючій приточно-витяжній вентиляції з місцевими відсмоктувачами від фарбувальних шаф, камер, кабін.

7.1.24.4. На кожній діжці, бідоні й іншій тарі з лакофарбувальним матеріалом, розчинником тощо повинна бути наклейка або бирка з їх точною назвою та зазначенням пожежонебезпечних властивостей.

Порожня тара з-під лакофарбових матеріалів повинна бути щільно закритою і зберігатися на спеціально приділеному майданчику.

7.1.24.5. Не дозволяється експлуатувати витяжну вентиляцію фарбувальних шаф, камер і кабін без водяних зрошувачів (гідрофільтрів) або інших ефективних устроїв для вловлювання горючих речовин. Система подачі повітря на розпилювач повинна мати блокувальний пристрій з системою витяжної вентиляції.

7.1.24.6. Повітроводи вентиляційних установок слід періодично (один раз на місяць) очищати від горючих речовин і відкладень. На витяжних повітроводах повинні бути люки, які щільно закриваються, для зручного очищення їх внутрішньої поверхні.

7.1.24.7. Фарбувальне обладнання необхідно щодня після закінчення зміни очищати від горючих відкладень при працюючій вентиляції.

7.1.24.8. Для зручності очищення фарбувальних камер від осадів фарб і лаків, стінки їх слід покривати тонким шаром солідолу або технічного вазеліну. З метою запобігання іскроутворенню скребки повинні бути виготовлені із кольорового металу.

7.1.24.9. Забороняється застосування лаків, фарб, розчинювачів, миючих і знежирювальних засобів з невідомими пожежонебезпечними властивостями.

7.1.24.10. У приміщеннях, де готуються лаки і фарби, на складах лаків і фарб не допускається проведення робіт, пов'язаних із застосуванням відкритого вогню й іскроутворення (електрогазозварювальні, заточні, нагрівні роботи, електромотори, що іскрять тощо).

7.1.24.11. Лаки та фарби повинні подаватися на робоче місце у готовому для застосування вигляді в закритій посудині. Приготування колеру та розбавлення всіх видів лаків і фарб слід проводити в спеціально виділеному приміщенні або на відкритому майданчику.

7.1.24.12. Розлиті на підлогу лаки, фарби, розчинювачі слід негайно прибирати. Миття підлоги, стін, обладнання горючими розчинювачами забороняється.

7.1.25. Друкарні

7.1.25.1. Приміщення друкарні слід постійно утримувати в чистоті. Після закінчення робочого дня відходи паперу, промащене ганчір'я тощо треба прибирати у відведене місце.

7.1.25.2. На всіх електросвітильниках повинні бути справні захисні скляні ковпаки.

7.1.25.3. У приміщеннях друкарні забороняється:

- користуватися побутовими електронагрівними приладами;

- палити цигарки;

- захаращувати коридори, проходи, сходові клітки та інші шляхи евакуації обладнанням, рулонами паперу та іншими матеріалами.

7.2. Кінокопіювальні підприємства, фонди фільмів, архіви кіно-, фото-, фонодокументів

7.2.1. Цех масового друку та контрольно-складальний цех

7.2.1.1. У цехах забороняється захаращувати робочі місця, проходи, проїзди, входи, виходи, сходові клітки обладнанням, кіноплівкою, фільмокопіями, тарою, відходами тощо.

7.2.1.2. У цехах і на робочих місцях допускається зберігання матеріалів, кіноплівки та фільмокопій у кількостях, встановлених нормами на кінофабриці, але не більше змінної потреби.

7.2.1.3. Норми міжопераційного зберігання матеріалів, кіноплівки та фільмокопій на робочих місцях визначаються розпорядженням головного інженера.

7.2.1.4. Забороняється користування відкритим вогнем, нагрівними електроприладами та паління цигарок у приміщеннях, де обробляється кіноплівка.

7.2.1.5. У цехах на робочих місцях кількість легкозаймистих і горючих рідин не повинна перевищувати встановленої для цього приміщення норми, але не більше змінної потреби.

7.2.1.6. Легкозаймисті, горючі та інші отруйні речовини та розчинники, що знаходяться в приміщенні, слід зберігати в закритих ємкостях, у витяжних металевих шафах, обладнаних вентиляторами вибухобезпечного виконання.

7.2.1.7. Перекачування рідини із фабричної тари (бочок або сулій) необхідно здійснювати ручним або вакуумним насосом у спеціальну емальовану ємкість або в транспортувальну тару.

7.2.1.8. Забороняється зливати в каналізацію легкозаймисті та горючі рідини (ацетон, толуол, залишки магнітного лаку тощо).

7.2.1.9. Перед застосуванням "льодяної" оцтової кислоти її слід на 75% розбавити водою в спеціально виділеному для цієї мети приміщенні для запобігання утворенню вибухонебезпечної концентрації парів кислоти з повітрям.

7.2.1.10. Під час роботи з реставраційною рідиною, магнітним лаком, клеєм для плівки та оцтовою кислотою треба дотримуватись особливої обережності, оскільки пари цих речовин при певних умовах можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні концентрації.

7.2.1.11. Клей для кіноплівки слід готувати лише у витяжних шафах, що знаходяться у спеціально виділених приміщеннях, і в кількості не більше змінної потреби.

7.2.1.12. Розмішування магнітного лаку перед заливкою його в поливальну машину необхідно здійснювати в транспортувальних банках на спеціальному верстаті, який розташований у препараторській.

7.2.1.13. Наповнення бачка поливальної машини магнітним лаком слід здійснювати на зупиненій машині при працюючій загальній та місцевій вентиляції.

7.2.1.14. Поливання кіноплівки магнітним лаком необхідно здійснювати обов'язково при закритих дверцятах поливальної машини.

7.2.1.15. Не допускається зберігання в шухлядах монтажних столів (або склеювальних автоматів) залишків кіноплівки та запасу клею.

7.2.2. Контрольно-вимірювальна та науково-дослідна лабораторія

7.2.2.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до контрольно-вимірювальної та науково-дослідної лабораторії викладені в підрозділі 7.1.3 цих Правил.

7.2.3. Кіноапаратний комплекс та апаратні магнітного копіювання

7.2.3.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до кіноапаратного комплексу та апаратних магнітного копіювання викладені в підрозділі 7.1.16 цих Правил.

7.2.4. Автотранспортні цехи

7.2.4.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до автотранспортних цехів викладені в підрозділі 7.1.17 цих Правил.

7.2.5. Матеріальні склади

7.2.5.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до матеріальних складів викладені в підрозділі 7.1.18 цих Правил.

7.2.6. Склади легкозаймистих і горючих рідин

7.2.6.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до складів легкозаймистих і горючих рідин викладені в підрозділі 7.1.19 цих Правил.

7.2.7. Склади хімікатів

7.2.7.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до складів хімікатів викладені в підрозділі 7.1.20 цих Правил.

7.2.8. Механічні цехи (майстерні)

7.2.8.1. Вимоги Правил пожежної безпеки до механічних цехів (майстерень) викладені в підрозділі 7.1.21 цих Правил.

7.2.9. Склади кислот

7.2.9.1. Кислоти слід зберігати в окремому приміщенні або на пристосованих для цієї мети площадках під навісами, виготовленими із негорючих матеріалів. Підлога в приміщеннях і на площадках повинна бути виготовлена із кислототривких матеріалів. Сулії з кислотами необхідно захищати від дії сонячних променів.

7.2.9.2. Допускається розміщення сулій з кислотами групами в два або чотири ряди. Між групами повинен бути забезпечений прохід шириною не менше 1 м.

7.2.9.3. Сулії з кислотами слід зберігати в плетених кошиках або дерев'яних ящиках, які застелені стружкою або соломою, обробленою вогнезахисною речовиною.

7.2.9.4. Перекачування кислот із сулій в емальовані ємкості повинно здійснюватися за допомогою ручних або вакуумних насосів.

7.2.9.5. При зберіганні азотної та сірчаної кислот необхідно слідкувати за герметичністю тари, не допускати випадків попадання кислот на органічні матеріали. Пошкоджені сулії та їх упаковку слід негайно вилучати зі складу.

7.2.9.6. На складі кислот забороняється:

- розташовувати сулії з кислотами поблизу приладів опалення;

- зберігати кислоти разом з іншими речовинами та матеріалами;

- застосовувати для закривання сулій пробки, що виготовлені з органічних матеріалів;

- зберігати кислоти в підвальних та напівпідвальних приміщеннях;

- при зберіганні сулій з кислотами на стелажах розміщувати їх більше, ніж у два ряди по висоті.

7.2.10. Приміщення для зберігання лаків і фарб

7.2.10.1. Приміщення для зберігання лаків і фарб повинно знаходитися окремо і бути забезпечене витяжною вентиляцією.

7.2.10.2. Переливання лаків і фарб слід проводити на металевих піддонах, що мають бортики висотою не менше 0,05 м.

7.2.10.3. У приміщенні для зберігання лаків і фарб забороняється:

- зберігати лаки, фарби та розчинники в зіпсованій або відкритій тарі;

- проводити роботи при зіпсованій витяжній вентиляції;

- сумісне зберігання лаків і фарб з обтиральними та іншими волокнистими матеріалами;

- користуватися поліетиленовою тарою.

7.2.11. Склади тари

7.2.11.1. Усю тару слід зберігати на спеціальних складах або під навісами.

7.2.11.2. Тара на складі повинна бути розподілена по видах: спалима та неспалима. Спалиму тару слід зберігати на окремому складі.

7.2.11.3. Ремонт тари повинен здійснюватися на спеціальній ділянці, що знаходиться на самому складі або поблизу нього.

7.2.11.4. Допускається зберігання тари на складі штабелями. Кількість ярусів не повинна робити ймовірним розвалення штабеля.

7.2.11.5. Протипожежні заходи на складі спалимої тари повинні бути такими, як і для матеріального складу.

7.2.12. Фільмосховища

7.2.12.1. Фільмокопії у фільмосховищі повинні зберігатися на стелажах у металевих коробках або фільмоносках. Допускається застосування стелажів, що виготовлені повністю із металу, або з дерев'яними полицями, які оброблені вогнезахисною речовиною.

7.2.12.2. Забороняється зберігання фільмокопій на підлозі або в коридорах.

7.2.12.3. Стелажі слід розміщати не ближче 0,5 м від приладів опалення, електричних світильників та інших джерел тепла. Ширина проходів між стелажами повинна бути не менше 1 м.

7.2.12.4. У фільмосховищах слід використовувати лише ті транспортні засоби та підіймальні механізми, що безпечні в пожежному відношенні.

7.2.12.5. Забороняється зберігання в фільмосховищах будь-яких сторонніх речей.

7.2.13. Фільморемонтні цехи (майстерні)

7.2.13.1. Площа приміщення фільморемонтної майстерні визначається з розрахунку 6 кв.м підлоги на один фільмоперевірочний стіл.

7.2.13.2. Для фільмоперевірочних пунктів зі сховищем до 50 повнометражних фільмокопій площа приміщення повинна бути не менше 10 кв.м.

7.2.13.3. Підключення фільмоперевірочних столів та іншого обладнання до електромережі слід здійснювати згідно з вимогами ПУЕ.

7.2.13.4. Залишки кіноплівки після ремонту кожної частини необхідно складати в спеціальні металеві ящики і в кінці робочого дня прибирати з цеху (майстерні) у спеціально відведене місце.

7.2.13.5. Забороняється складати залишки кіноплівки в загальні ящики з папером та іншими матеріалами.

7.2.13.6. Ацетон і клей, що застосовуються для склеювання кіноплівки, повинні зберігатися в ємкостях з притертими пробками не більше 50 мл. Після роботи вони повинні прибиратися в металеву шафу, що закривається на замок.

7.2.13.7. На фільмоперевірочному столі під час роботи може знаходитися лише одна частина фільмокопії, а інші частини - на етажерці, приймальному столику або візочку, який повинен бути розташований біля кожного фільмоперевірочного столу.

7.2.13.8. Забороняється розміщувати фільмокопії поблизу вентиляційних отворів та біля приладів опалення.

7.2.14. Реставраційна майстерня

7.2.14.1. Приміщення для чищення та реставрації фільмокопій повинно бути відокремленим і вибиратися з урахуванням габаритів реставраційних і фільмоочищувальних машин з забезпеченням навкруги них вільного проходу шириною не менше 1 м. Для улаштування фільмоперевірочного столу слід передбачити додатково не менше 5 кв.м площі.

7.2.14.2. У реставраційній майстерні, у приміщенні для змивання емульсії крім частин фільмокопій, що знаходяться в машині, допускається знаходження лише однієї повнометражної фільмокопії.

7.2.14.3. У реставраційній майстерні допускається одночасне зберігання ацетону, спирту та інших легкозаймистих рідин в кількостях не більше змінної потреби в неспалимих шафах (ящиках) у таких ємкостях, що не розбиваються і щільно закриваються пробками.

7.2.14.4. Заправлення машин ацетоном та іншими легкозаймистими рідинами слід проводити при їх неробочому стані.

7.2.14.5. Приміщення реставраційної майстерні повинно мати самостійну витяжну вентиляцію, що не поєднана з загальними повітроводами.

7.3. Кінотеатри та кіноустановки

7.3.1. Приміщення кіноапаратного комплексу

7.3.1.1. Усі особи, які забезпечують масовий показ кінофільмів і відеофільмів, зобов'язані мати відповідне кваліфікаційне посвідчення та документ про проходження пожежно-технічного мінімуму. Вони мають проходити щорічні перевірки знань відповідно до Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України.

7.3.1.2. Демонстрування кінофільмів у місцях постійного показу повинно проводитися з приміщень спеціально обладнаного кіноапаратного комплексу, відокремленого від інших приміщень протипожежними перегородками (стінами) та перекриттями з межею вогнестійкості не менше 0,75 години.

7.3.1.3. У всіх кінотеатрах і на кіноустановках, що обладнані 16 мм - і 35 мм кіноапаратурою, на проекційних і оглядових вікнах слід встановлювати заслінки зі склом або шторки з механічним скиданням та межею вогнестійкості не менше 0,25 години.

У кінотеатрах і на кіноустановках, що обладнані двоформатною апаратурою, в проекційній влаштовуються заслінки з електричним скиданням шторок.

7.3.1.4. Вихід з кіноапаратного комплексу повинен бути назовні або на сходову клітку, що має вихід назовні.

7.3.1.5. Допускається влаштовувати вихід з приміщення кіноапаратного комплексу до фойє чи вестибуля кінотеатру через приміщення, що не пов'язане з перебуванням глядачів.

7.3.1.6. Двері кіноапаратного комплексу повинні мати розмір 0,9 м х 1,2 м, розташовуватися з урахуванням технологічного обладнання і відчинятися в напрямку виходу із приміщення.

7.3.1.7. Будівельні конструкції, що використовуються для убудованих або прибудованих приміщень кіноапаратного комплексу, повинні бути виконані із неспалимих матеріалів.

Допускається будівництво прибудованих приміщень кіноапаратного комплексу із деревини, що захищена зсередини мокрою штукатуркою, у тих випадках, коли кінопроекційна обладнана кінопроектором з лампами розжарювання.

7.3.1.8. У кінотеатрах і на кіноустановках, обладнаних кінопроекторами з ксеноновими джерелами світла та лампами розжарювання, кіноапаратний комплекс може складатися з однієї проекційної, де розташована вся апаратура, обладнання та перемоточний устрій.

7.3.1.9. Мінімальні розміри проекційної, обладнаної кінопроекторами з лампами розжарювання, повинні бути: для одного поста - глибина-ширина не менше 2 м, для двох постів - глибина не менше 2 м, а ширина не менше 3 м. Висота проекційної повинна бути не менше 2,6 м.

7.3.1.10. У широкоекранних і широкоформатних кінотеатрах до складу кіноапаратного комплексу можуть включатися приміщення, в яких влаштовані пульти управління (кабіни перекладачів) з вікнами, що відкриваються в зал для глядачів. В цьому випадку в залі для глядачів повинен бути ізольований балкон або ложа з виходом у приміщення кіноапаратного комплексу через тамбур або подвійні двері.

7.3.1.11. Опалення кіноапаратного комплексу повинно бути центральним. У разі його відсутності допускається пічне опалення, яке слід припиняти приблизно за дві години до початку кіносеансу.

7.3.1.12. З метою стійкої роботи кінообладнання та створення нормальних умов для експлуатації фільмокопій, у приміщеннях кіноапаратного комплексу, як виняток, допускається застосування електронагрівних приладів з терморегуляторами типу РБЕ-1, ЕК-2, ПТ-8-2 тощо.

7.3.1.13. У приміщеннях кіноапаратного комплексу підлога повинна бути неспалимою або важкоспалимою і не сприяти утворенню пилу.

7.3.1.14. Для кіноустановок, що обладнані кінопроекторами з лампами розжарювання, а також оснащених 16 мм - та полегшеною стаціонарною 35 мм кінопроекційною апаратурою з ксеноновими джерелами світла потужністю до 2 кВт, допускається в кінопроекційних приміщеннях улаштування підлоги із дошок, які щільно припасовані.

У всіх приміщеннях кіноапаратного комплексу допускається улаштування дерев'яних дверей без захисту їх від загоряння.

7.3.1.15. У приміщенні кіноапаратного комплексу дозволяється мати робочий стіл і стільці, розміщати під склом схему кінотеатру чи кіноустановки з нумерацією всіх електричних мереж, графіки робіт, оглядів і ремонтів обладнання, інструкції та плакати з техніки і пожежної безпеки.

7.3.1.16. Для освітлення кіноапаратного комплексу можуть застосовуватися світильники будь-якого типу закритого виконання.

7.3.1.17. У кіноапаратному комплексі повинно бути влаштоване управління групою чергового освітлення залу для глядачів (ввімкнення та виключення).

7.3.1.18. Промащений обтиральний матеріал слід складати у металевий ящик, що щільно закривається металевою кришкою, і щодня звільняти його від цього матеріалу.

7.3.1.19. Залишки кіноплівки необхідно збирати в окремий металевий ящик.

7.3.1.20. У кінотеатрах і на кіноустановках допускається зберігання не більше сорока частин (рулонів) кіноплівки, що знаходиться в фільмостатах або фільмоносках.

7.3.1.21. У приміщеннях кіноапаратного комплексу забороняється:

- паління цигарок;

- допуск сторонніх осіб;

- зберігання зайвих речей і матеріалів.

7.3.2. Експлуатація кінотехнічного та електричного обладнання

7.3.2.1. Перед початком роботи обслуговуючий персонал кіноапаратного комплексу кінотеатра або кіноустановки зобов'язаний оглянути, перевірити та випробувати все кінотехнічне обладнання.

7.3.2.2. У будівлі кінотеатру не допускається користування тимчасовою електропроводкою, а також тимчасовий монтаж в кіноапаратурі, за винятком випадків ремонту приміщень кіноапаратного комплексу без зупинки кіноапаратури терміном до 30 діб.

7.3.2.3. Користування переносними світильниками в приміщеннях кінотеатрів і кіноустановок дозволяється за умови застосування гнучких шлангів і спеціальної електроарматури з захисною сіткою.

7.3.2.4. На щитах силових і розподільчих пристроїв слід нанести написи, що вказують на призначення окремих груп або мереж.

7.3.2.5. Рекламні установки повинні живитись через окремі запобіжники. Не дозволяється улаштування освітлювальних електроламп поблизу спалимих матеріалів.

Забороняється застосування в рекламних установках електроламп без патронів.

7.3.2.6. Проведення будь-яких експериментів з діючою кіноапаратурою й електрообладнанням кінотеатру та кіноустановки забороняється.

7.3.2.7. При несправності або аварії електротехнічного обладнання пошкоджена ділянка повинна бути відключена. Підключення її може бути дозволено після усунення виявлених недоліків.

7.3.2.8. Постійний контроль за справністю електротехнічного й освітлювального обладнання кінотеатру та кіноустановки здійснює черговий електромонтер. При відсутності його в штаті ці обов'язки виконує інженер або кіномеханік.

7.3.2.9. Усе електрообладнання сцени або естради (електродвигуни, розподільчі щити, рубильники, трансформатори, затемнювачі світла тощо) повинні мати захисну неспалиму огорожу.

7.3.3. Демонстрування кінофільмів у школах, навчальних і лікувальних закладах, виробничих приміщеннях, агітпунктах, наметах геологорозвідувальних та інших експедицій

7.3.3.1. У будівлях, де відсутнє приміщення кіноапаратного комплексу (лікарні, лекторії, агітпункти, виробничі приміщення, намети геологорозвідувальних та інших експедицій), дозволяється демонструвати тільки 16 мм - кінофільми на кінопроекційній апаратурі пересувного типу з дотриманням таких умов:

- до роботи на кіноапаратурі допускаються особи, які мають кваліфікаційне посвідчення кіномеханіка (кінодемонстратора) та посвідчення, що підтверджує знання вимог пожежної безпеки та проходження пожежно-технічного мінімуму з позначкою про щорічну перевірку знань;

- приміщення, що визначені для показу кінофільмів, повинні знаходитися тільки на першому поверсі; демонстрування кінофільмів на інших поверхах дозволяється при наявності не менше двох евакуаційних виходів та неспалимого перекриття під залом для глядачів;

- кінопроектор не повинен розміщатися біля виходу із приміщення і ускладнювати евакуацію людей;

- підключення проектора до електромережі повинно здійснюватись справними електропроводами за допомогою штепсельних розеток та вилок;

- приміщення повинно бути забезпечене не менше ніж двома вогнегасниками відповідного типу (для гасіння пожеж електроустановок);

- кінофільми повинні зберігатися в закритих металевих коробках або фільмоносках;

- демонстрування фільмів у класних кімнатах або аудиторіях у разі присутності понад 50 осіб дозволяється лише за наявності двох евакуаційних виходів з приміщення.

7.3.3.2. У приміщеннях, де здійснюється демонстрування кінофільмів, електропроводка повинна бути постійного виконання і відповідати вимогам ПУЕ.

7.4. Відеокомплекси (відеотеки та відеозали)

7.4.1. Приміщення відеокомплексів

7.4.1.1. Приміщення для масового показу відеофільмів дозволяється розташовувати в будівлях I-го та II-го ступенів вогнестійкості на будь-якому наземному поверсі, а в решті будівель - не вище другого поверху з урахуванням вимог чинних будівельних норм (СНиП 2.08.02-89. Общественные здания и сооружения).

7.4.1.2. Місткість переглядового залу визначається з розрахунку не менше 1,5 кв.м площі підлоги на одного глядача, а відеокабіни - не менше 2-2,5 кв.м на одного глядача.

7.4.1.3. Кількість місць у переглядовому залі не повинна перевищувати 100, а у відеокабінах - 8.

7.4.1.4. У переглядових залах, що призначені тільки для перегляду відеопрограм, кріплення крісел до підлоги може здійснюватись за умови обов'язкового скріплення їх в рядах.

7.4.1.5. Забороняється обклеювати стіни переглядових залів і відеокабін шпалерами, папером, користуватися драпуванням, що не оброблене вогнезахисною речовиною, розміщувати спеціалізоване обладнання на відстані менше 0,5 м від спалимих матеріалів.

7.4.1.6. У приміщеннях, що призначені для глядачів і відвідувачів, килими та килимові доріжки повинні бути міцно прикріплені до підлоги.

7.4.1.7. Зачиняти двері залу під час перегляду відеопрограм дозволяється лише на такі запори, що розташовані зсередини переглядового залу і легко відчиняються.

7.4.1.8. У всіх приміщеннях відеокомплексів, пов'язаних з перебуванням глядачів і відвідувачів, двері повинні відчинятися в напрямку виходу. У дверних прорізах не допускається улаштування порогів.

7.4.1.9. Над дверима переглядового залу слід установити світлове табло з написом "ВИХІД" на зеленому фоні.

7.4.1.10. У приміщеннях пункту прийому та видачі відеокасет кількість їх не повинна перевищувати 100 одиниць.

7.4.1.11. Відеокасети слід зберігати на стелажах або в шафах, що виготовлені з неспалимих матеріалів.

Основний фонд відеокасет необхідно зберігати в спеціально призначеному місці.

7.4.1 12. Двері приміщення для зберігання відеокасет повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості не менше 0,6 години.

7.4.1.13. У всіх приміщеннях відеокомплексів забороняється:

- проживання людей;

- користування побутовими електронагрівними приладами;

- користування відкритим вогнем;

- паління цигарок, за винятком спеціально відведених місць.

7.4.2. Спеціалізоване обладнання

7.4.2.1. Спеціалізоване обладнання (відеомагнітофони, телевізори, відеопрограмні пристрої тощо) повинні експлуатуватися згідно з інструкцією заводів-виробників.

7.4.2.2. Мережа живлення спеціалізованого обладнання відеокомплексів повинна бути окремою від мереж інших споживачів електроенергії і мати власні пристрої для відключення в доступному для обслуги місці.

7.4.2.3. Для кожної одиниці спеціалізованого обладнання на місці його влаштування слід мати індивідуальні розетки, що змонтовані в такому місці, яке доступне для негайного відключення його від електромережі.

7.4.2.4. Спеціалізоване обладнання не рекомендується розміщувати поблизу приладів опалення, в нішах та в місцях, де недостатній повітрообмін.

7.4.2.5. Телевізори, магнітофони, монітори, відеопроекційні пристрої й інше обладнання відеокомплексів повинно експлуатуватися у відповідності з інструкціями заводів-виробників.

7.4.2.6. Забороняється закривати у спеціалізованому обладнанні вентиляційні отвори в кришках, стінках, днищах і корпусах.

7.4.2.7. У спеціалізованому обладнанні відеокомплексів необхідно застосовувати лише стандартні запобіжники, номінальні струми яких передбачені відповідними інструкціями заводів-виробників.

7.4.2.8. Спеціалізоване обладнання, що тривалий час не працює, слід відключати від електромережі.

7.4.2.9. Забороняється залишати без нагляду ввімкнене спеціалізоване обладнання.

7.4.2.10. У разі виникнення будь-яких аварійних ситуацій (іскріння, перегрів, запах диму тощо) спеціалізоване обладнання необхідно відключити від електромережі та доповісти про це адміністрації.

8. Вимоги пожежної безпеки під час проведення будівельно-монтажних робіт

8.1. Відповідальність за пожежну безпеку об'єктів, що будуються, реконструюються, технічно переоснащуються, та будівельних майданчиків, своєчасне виконання протипожежних заходів, забезпечення засобами пожежогасіння, організацію роботи добровільних протипожежних формувань несуть керівники робіт ремонтно-виробничих підприємств, що підпорядковані Міністерству культури і мистецтв України та обласним управлінням культури держадміністрацій.

8.2. Відповідальність за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва, наявність і своєчасне виконання передбачених проектом протипожежних заходів покладається на керівників робіт на цих ділянках.

8.3. При виконанні робіт субпідрядними організаціями відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки покладається на керівників цих організацій і керівників окремих дільниць.

8.4. Відповідальність за пожежну безпеку побутових, допоміжних і підсобних приміщень несуть посадові особи, яким підпорядковані ці приміщення.

8.5. Керівник робіт зобов'язаний:

8.5.1. Організувати вивчення та забезпечити контроль за виконанням на споруджуваному об'єкті цих Правил.

8.5.2. Організувати проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки.

8.5.3. Встановити режим паління, проведення зварювальних та інших вогневих робіт, порядок прибирання, вивезення, утилізації горючих будівельних відходів.

8.5.4. Організувати ознайомлення працівників будівництва з пожежною небезпекою кожного виду будівельно-монтажних робіт, а також речовин, матеріалів, конструкцій та обладнання, що застосовуються на цих роботах.

8.5.5. Згідно з існуючим порядком організувати добровільні протипожежні формування, здійснювати заходи щодо забезпечення об'єктів пожежною технікою й обладнанням, засобами зв'язку, протипожежним водопостачанням, наочною агітацією, знаками пожежної безпеки, первинними засобами пожежогасіння.

8.5.6. Утримувати в справному стані засоби пожежогасіння, сигналізації та зв'язку.

8.5.7. Призначити осіб, відповідальних за протипожежний стан окремих ділянок будівництва, за справність інженерних протипожежних систем та установок.

8.6. Особа, яка відповідає за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва, зобов'язана:

8.6.1. Забезпечити на підпорядкованій ділянці дотримання протипожежного режиму всіма працівниками.

8.6.2. Забезпечити безпечну експлуатацію опалювальних приладів, тепловироблювальних установок, електромереж та електроустановок.

8.6.3. Вживати негайних заходів до усунення виявлених несправностей, внаслідок яких може виникнути пожежа.

8.6.4. Навчити працівників правилам користування засобами пожежогасіння.

8.6.5. Забезпечити справне утримання засобів пожежогасіння.

8.6.6. Після закінчення роботи перевіряти протипожежний стан дільниці, відключення електромережі й обладнання.

8.6.7. Не допускати перебування працівників та інших осіб після закінчення роботи в побутових і допоміжних приміщеннях.

8.7. Під час виконання будівельно-монтажних робіт на діючому об'єкті (при неможливості ізолювати будівельний майданчик) пожежну охорону, як правило, здійснює замовник.

8.8. Реконструкція, технічне переоснащення та будівництво, що здійснюється іноземними фірмами, повинні відповідати чинним в Україні нормативним актам з пожежної безпеки.

8.9. До всіх споруд, що будуються, допоміжних споруд, у тому числі й тимчасових, до місць зберігання будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування повинен бути забезпечений вільний під'їзд.

8.10. У будівлях, що споруджуються, дозволяється розташування адміністративно-побутових приміщень будівельних організацій, тимчасових комор для зберігання негорючих речовин і матеріалів та майстерень з їх переробки.

8.11. Забороняється розміщення тимчасових складів, майстерень та адміністративно-побутових приміщень у будівлях, що зводяться, з незахищеними несучими металевими конструкціями та панелями з горючими полімерними утеплювачами.

8.12. Горючі будівельні відходи необхідно щодня прибирати з місць виконання робіт і з території будівництва в спеціально відведені місця.

8.13. У будівлях, де проводиться ремонт, реконструкція або нове будівництво, перед настиланням підлоги необхідно міжпідлоговий простір у перекритті ретельно очищати від спалимого сміття (стружки, тирси, трісок тощо).

8.14. При виконанні схованих робіт (протипожежні розділки та відступки від спалимих конструкцій, електромонтажні роботи тощо) повинні бути складені акти на ці роботи.

8.15. До початку проведення вогневих робіт керівник повинен видати про це наказ. Вогневі роботи треба проводити згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні.

8.16. Виконання робіт всередині будівель і споруд із застосуванням горючих речовин і матеріалів разом з іншими будівельно-монтажними роботами, пов'язаними із застосуванням відкритого вогню (зварювання тощо), не дозволяється.

8.17. При спорудженні будівель у три поверхи і більше необхідно користуватися, як правило, металевим риштуванням.

Риштування на кожні 40 м їх периметру необхідно обладнувати одними сходами або драбиною, але не менше ніж двома сходами (драбинами) на всю будівлю. Настил і підмостки риштувань необхідно після закінчення робіт очищати від спалимого сміття, а в холодну пору року - від снігу, льоду, посипати піском.

8.18. Опалубку з горючих і важкогорючих матеріалів дозволяється влаштовувати одночасно не більше ніж на три поверхи. Після досягнення необхідної міцності бетону дерев'яна опалубка та риштування повинні бути розібрані і винесені за межі будівлі.

8.19. Легкозаймисті та горючі рідини, які використовуються при будівельно-монтажних роботах, повинні зберігатися в окремо розташованих будівлях із неспалимих матеріалів. Не допускається зберігання цих рідин разом з іншими речовинами та матеріалами, а також у підвальних і напівпідвальних приміщеннях.

8.20. Забороняється зберігання горючих рідин у відкритій тарі.

Наливати та видавати легкозаймисті рідини дозволяється за допомогою насосів через мідну сітку тільки у металеву іскробезпечну тару, що герметично закривається. Наливати їх відрами або за допомогою сифона забороняється.

8.21. При користуванні горючими речовинами кількість їх на робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби. Ємкості з горючими речовинами слід відкривати тільки перед використанням, не тримати їх відкритими, а після закінчення роботи закритими здавати на склад.

8.22. Порожню тару з-під легкозаймистих і горючих рідин слід зберігати на спеціально відведеному майданчику.

8.23. Забороняється застосування речовин, матеріалів та виробів, на які відсутні сертифікати, видані у встановленому порядку, що засвідчують безпеку їх використання.

8.24. Для опалення та підсушування місць виконання робіт всередині будівель, які споруджуються, реконструюються або ремонтуються, слід застосовувати тільки спеціальні електричні або газові прилади з пальниками інфрачервоного випромінювання заводського виготовлення зі справними та підключеними системами контролю автоматики та блокування.

Виконання цих робіт повинно здійснюватись з суворим дотриманням усіх вимог Правил пожежної безпеки в Україні.

8.25. Застосування для опалення та сушіння саморобних опалювальних приладів, мангалів, електроприладів з відкритими електронагрівними елементами забороняється.

8.26. Робота тепловиробних установок повинна перебувати під постійним наглядом обслуги.

8.27. У місцях, де працюють установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання, забороняється зберігання горючих і важкогорючих речовин і матеріалів, проведення інших робіт.

8.28. При експлуатації пальників інфрачервоного випромінювання забороняється:

8.28.1. Використовувати установку в приміщеннях без природного провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю повітрообміну, а також у підвальних і цокольних поверхах.

8.28.2. Застосовувати пальник з пошкодженою керамікою, а також з видимими язиками полум'я.

8.28.3. Користуватися установкою в разі, коли в приміщенні вчувається запах газу.

8.28.4. Спрямовувати теплові промені пальників безпосередньо в бік горючих матеріалів, балонів з газами, газопроводів, електропроводок тощо.

8.28.5. Користуватися газовими установками одночасно з установками на твердому паливі.

8.28.6. Зберігати запасні балони в приміщеннях, де здійснюється сушіння, а також поблизу енергоустановки, що працює.

8.29. Повітронагрівні установки, що працюють на рідкому та газоподібному паливі, повинні розміщуватися на відстані не ближче 5 м від будівлі, що споруджується.

8.30. Резервуари для палива повинні мати місткість не більше 200 л і знаходитися на відстані не менше 10 м від повітронагрівника та не менше 15 м від будівлі, що зводиться.

Паливо до повітронагрівника слід подавати металевим трубопроводом.

8.31. При експлуатації тепловироблювальних установок забороняється:

8.31.1. Працювати на установці з порушеною герметичністю повітропроводів, нещільними з'єднаннями корпуса форсунки з тепловироблювальною установкою, несправними димоходами, електродвигунами та пусковою апаратурою, а також при відсутності теплового захисту електродвигуна й інших несправностей.

8.31.2. Працювати при невідрегульованій форсунці.

8.31.3. Застосовувати гумові або поліхлорвінілові шланги та муфти для з'єднання паливопроводів.

8.31.4. Влаштовувати огорожі з горючих матеріалів біля установки та витрачальних баків.

8.31.5. Відігрівати паливопроводи відкритим вогнем.

8.31.6. Запалювати робочу суміш через оглядове вікно.

8.31.7. Регулювати зазор між електродами свічок під час роботи тепловироблювальної установки.

8.32. До монтажу й експлуатації допускаються електрокалорифери лише заводського виготовлення зі справною сигналізацією та блокуванням.

8.33. При експлуатації електрокалориферів забороняється:

8.33.1. Відключення сигналізації або блокування.

8.33.2. Перевищення температури повітря на виході з електрокалорифера.

8.33.3. Увімкнення електрокалорифера, якщо не працює вентилятор.

8.33.4. Сушіння одягу або інших горючих матеріалів на електрокалорифері або поблизу нього.

8.33.5. Зберігання в приміщенні, де знаходиться калорифер, горючих речовин і матеріалів.

8.34. До початку основних будівельних робіт на будові повинно бути забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або від пожежних резервуарів (водоймищ).

8.35. Внутрішній протипожежний водогін та автоматичні системи пожежогасіння, що передбачені проектом, слід монтувати одночасно із зведенням об'єкта.

Протипожежний водогін повинен уводитися в дію до початку опоряджувальних робіт, а автоматичні системи пожежогасіння та сигналізації - до початку пусконалагоджувальних робіт.

9. Гасіння пожежі

9.1. Кожен працівник культури при виявленні пожежі або коли з'явиться запах диму, гару, раптове підвищення температури, зобов'язаний негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону.

При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище.

9.2. Порядок збору посадових осіб об'єкта кінематографії на пожежу та їх склад визначається керівником завчасно.

9.3. Керівник (інша посадова особа), який прибув до місця пожежі, зобов'язаний:

9.3.1. Впевнитись у тому, що пожежну охорону викликано (продублювати повідомлення про виникнення пожежі в пожежну охорону), поставити до відома вищестоящих керівників і відповідального чергового по об'єкту.

9.3.2. Очолити керівництво гасінням пожежі до прибуття підрозділів пожежної охорони.

9.3.3. У випадку загрози життю людей негайно організувати їх порятунок, використовуючи для цього всі наявні засоби та сили.

9.3.4. Вивести з приміщень за межі небезпечної зони всіх працівників, які не зайняті у ліквідації пожежі.

9.3.5. Направити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розташування під'їзних шляхів і джерел протипожежного водопостачання.

9.3.6. Перевірити включення та роботу автоматичної системи пожежогасіння.

9.3.7. При необхідності - викликати медичну, газорятівну та інші служби.

9.3.8. Припинити всі роботи,які не пов'язані з ліквідацією пожежі.

9.3.9. При необхідності - організувати відключення електроенергії, зупинку апаратів, транспортувальних пристроїв, перекриття сировинних, газових, парових і водяних комунікацій, зупинку систем вентиляції та здійснення інших заходів, направлених на запобігання поширенню пожежі.

9.3.10. Забезпечити захист людей, які беруть участь у гасінні пожежі, від можливих обвалів будівельних конструкцій, уражень електричним струмом, отруєння, опіків.

9.3.11. Одночасно з ліквідацією пожежі організувати роботи щодо охолодження конструктивних елементів будівель і споруд, технологічного обладнання, яким загрожує небезпека дії теплової енергії.

9.3.12. При необхідності - організувати евакуацію матеріальних цінностей.

9.4. При прибутті на місце пожежі підрозділів Державної пожежної охорони керівник (або інша особа, яка його заміщає), який очолював гасіння пожежі, повинен доповісти старшому начальнику відомості про людей, які потребують допомоги, евакуації, їх кількість, місце перебування, а також про вогнище пожежі та заходи, вжиті для ліквідації пожежі.

9.5. Усі підрозділи і служби пожежної охорони підпорядковуються керівникові гасіння пожежі.

9.6. У залежності від обставин і кількості підрозділів, які беруть участь у ліквідації пожежі, керівник гасіння пожежі може приймати рішення про створення оперативного штабу пожежогасіння.

До складу штабу пожежогасіння повинен входити представник адміністрації закладу кінематографії, який зобов'язаний:

9.6.1. Надавати консультації керівнику гасіння пожежі з питань специфічних конструктивних особливостей будівлі чи споруди об'єкта, інформувати його про наявність та місцезнаходження токсичних та інших шкідливих речовин.

9.6.2. На вимогу керівника гасіння пожежі - надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, пально-мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв'язку тощо, а під час пожежі, що триває понад три години - харчування, приміщення для відпочинку та реабілітації особового складу й осіб, залучених до гасіння пожежі.

9.6.3. Надавати наявні технічні засоби для використання їх при ліквідації пожежі.

9.6.4. Коригувати дії адміністрації при виконанні робіт, пов'язаних з ліквідацією пожежі.