ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ

БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

Н А К А З

25.12.2009 N 210

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

25 січня 2010 р.

за N 78/17373

Про затвердження Правил охорони праці для працівників театрів і концертних залів

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці для працівників театрів і концертних залів (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила техники безопасности для театров и концертных залов", затверджені наказом Мінкультури СРСР від 23.05.79.

3. Начальнику відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері Ткачову В.С. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Держгірпромнагляду
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Міністра
регіонального розвитку
та будівництва України
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України
Голова ЦК профспілки
працівників культури України
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України
Т.в.о. Голови Державного комітету
України з питань технічного
регулювання та споживчої політики
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва
В.о. президента Всеукраїнської
асоціації роботодавців
В.о. президента Спілки підприємців
малих, середніх і приватизованих
підприємств України
Президент Спілки орендарів
і підприємців України
Генеральний директор
Федерації роботодавців України
Заступник Голови Федерації
профспілок України
Перший заступник керівника
Спільного представницького
органу всеукраїнських профспілок
та профспілкових об'єднань
для ведення переговорів,
укладання Генеральної угоди
на новий строк, здійснення контролю
і забезпечення її виконання
Віце-президент Національної
академії наук України,
академік НАН України
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
Головний державний
санітарний лікар України,
перший заступник
Міністра охорони здоров'я України
Заступник Міністра праці
та соціальної політики України
С.Сторчак



В.А.Негода



С.Богданов

Л.Ф.Перелигіна

О.А.Миколайчук


С.Т.Черепков


О.Кужель

В.Биковець


В.Биковець

Віктор Хмільовський

В.Надрага

Г.В.Осовий







Г.В.Осовий


А.Г.Наумовець



В.Третьяков



О.М.Біловол

О.Степаненко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

України з промислової

безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду

25.12.2009 N 210

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

25 січня 2010 р.

за N 78/17373

ПРАВИЛА

охорони праці для працівників театрів і концертних залів

I. Загальні положення

1. Правила охорони праці для працівників театрів і концертних залів (далі - Правила) поширюються на заклади, установи, організації театрів і концертних залів (далі - заклади культури), які експлуатуються, будуються, проектуються незалежно від форм власності й відомчого підпорядкування.

Правила обов'язкові для виконання посадовими особами та іншими працівниками в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків.

2. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників проводяться згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511, НПАОП 0.00-4.12-05 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

3. В закладах культури створюються служби охорони праці згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125, НПАОП 0.00-4.21-04 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04).

4. Нещасні випадки в закладах культури розслідуються відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).

5. В закладах культури слід дотримуватись єдиного порядку організації та проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

II. Визначення термінів

Авансцена - передня частина сценічного майданчика (між рампою і завісою).

Ар'єрсцена - задня частина сцени, розташована за основним планшетом сцени.

Арена - ігровий майданчик, що знаходиться в загальному об'ємі залу для глядачів.

Кармани - приміщення для зберігання й монтування декорацій поточного спектаклю, що з'єднуються прорізами в стінах з основною ігровою частиною сцени.

Колосниковий настил - перекриття над ігровим майданчиком сцени з ар'єрсценою, яке виготовлене у вигляді спеціальних дерев'яних решіток.

Надколосниковий простір - простір, що знаходиться над колосниковим настилом.

Планшет сцени - спеціальна підлога ігрового майданчика основної частини сцени.

Постановочне освітлення - освітлення, призначене для світлового оформлення театральних постановок, концертів, естрадних та циркових вистав.

Сцена - спеціально обладнана частина будинку, призначена для показу спектаклів різних жанрів. Залежно від розміщення ігрового простору та обладнання сцена буває таких типів: глибинна колосникова, панорамна, трьохпортальна, кільцева, центральна дисперсна, сцена, що трансформується, а також різні поєднання цих різновидів. До складу традиційної глибинної колосникової сцени входять: основна ігрова частина (планшет сцени), що сполучається з залом для глядачів портальним прорізом, авансцена, ар'єрсцена (в окремих випадках), бічні кармани, об'єднані прорізами в стінах з основною ігровою частиною сцени, а також трюм, колосниковий і надколосниковий простори.

Сценічний підйом - механізм, що призначений для підйому та спускання декорацій, софітів, завіс та іншого сценічного обладнання.

Трюм - приміщення для нижньої механізації сцени, що знаходиться під планшетом сцени. Трюми можуть бути одноярусними і багатоярусними.

Естрада - частина залу для глядачів, призначена для естрадних і концертних виступів. Естрада може бути відокремлена від залу для глядачів портальною стіною з відкритим прорізом або знаходитися в загальному об'ємі з залом для глядачів.

III. Вимоги безпечного використання території, виробничих і допоміжних будівель та приміщень

1. Загальні положення

1.1. Планування, забудова, благоустрій території здійснюються відповідно до вимог "Планування та забудова міських та сільських поселень" ДБН В.1.1-12:2006, "Вулиці та дороги населених пунктів" ДБН В.2.3-5-2001, "Громадські будинки та споруди. Основні положення" ДБН В.2.2-9-99.

Утримання виробничих і допоміжних будівель та приміщень слід здійснювати з дотриманням вимог "Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги" ДСТУ 3273-95, "Пожежна безпека об'єктів будівництва" ДБН В.1.1-7-2002, "Пожежна автоматика будинків і споруд" ДБН В.2.5-13-98, "Пожарная безопасность. Общие требования" ГОСТ 12.1.004-91, "Административные и бытовые здания" СНиП 2.09.04-87, "Складские здания" СНиП 2.09.01-85.

1.2. Освітлення території закладів культури, виробничих і допоміжних будівель та приміщень потрібно забезпечувати відповідно до вимог Державних будівельних норм "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 N 168 (ДБН В.2.5-28-2006)

Для захисту працівників від надмірної інсоляції за природного освітлення слід використовувати сонцезахисні жалюзі, штори тощо.

2. Вимоги безпечного використання території

2.1. Територію закладів культури необхідно облаштовувати відповідно до чинних вимог нормативно-правових актів.

2.2. Під'їзди та проїзди на території закладів культури облаштовуються таким чином, щоб була можливість доставляти декорації спеціальним автотранспортом.

2.3. Дахи будинків закладів культури в зимовий час необхідно очищати від снігу (за винятком дахів з м'якою стріхою за нульового ухилу). Карнизи будинків, особливо з боку підходу глядачів, необхідно очищати від ожеледі і бурульок.

Роботи з очищення даху від снігу, підвісок світлового оформлення будинку необхідно проводити відповідно до Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840.

2.4. Територію господарського подвір'я закладів культури необхідно облаштовувати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. Подвір'я повинно бути заасфальтоване і освітлюватися у вечірній та нічний час.

2.5. Декорації, інші матеріали повинні зберігатися в спеціальних складах під навісами або на спеціально відведених майданчиках, обумовлених в інструкціях закладів культури. Не дозволяється захаращувати проїзди та підходи до декорацій й інших матеріалів.

2.6. Приміщення складів, розташованих на території господарського подвір'я для збереження декорацій, іншого театрального, концертного майна та матеріалів, повинні облаштовуватись з урахуванням вимог пожежної безпеки і цих Правил.

2.7. Не дозволяється влаштовувати майданчики для відкритого зберігання декорацій, іншого театрального, концертного майна та матеріалів у місцях розташування оглядових колодязів, підземних комунікацій.

2.8. Матеріал, необхідний для виготовлення декорацій, може зберігатися на території подвір'я з дотриманням таких вимог:

труби сталеві великих діаметрів - у штабелях висотою до 1,5 м з прокладками та кінцевими упорами; дрібних діаметрів - на стелажах висотою до 1,5 м;

пиломатеріали - у штабелях, висота яких складає при рядовій укладці не більше половини їх ширини, а при укладці в клітки - не більше ширини штабеля.

2.9. Для розбирання штабелів висотою більше 1,5 м необхідно користуватися підмостками.

2.10. Балони зі стисненими газами зберігаються відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

2.11. На території подвір'я повинні бути джерела протипожежного водопостачання (пожежні гідранти, резервуари тощо) і телефонний зв'язок з приміщенням адміністрації.

3. Вимоги безпечного використання будівель і приміщень

3.1. Виробничі будівлі і споруди експлуатуються відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288z0423-98, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98).

3.2. У приміщеннях необхідно передбачити можливість вологого очищення поверхонь комунікацій, опалювальних приладів та щоденно проводити вологе прибирання.

3.3. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику до них.

3.4. Приміщення закладів культури повинні бути облаштовані системами пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), ДБН "Інженерне обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (далі - ДБН В.2.5-13-98), та вогнегасниками відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126z1410-04, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 151z0554-04, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

3.5. Зали для глядачів у закладах культури повинні бути комфортними та безпечними для перебування в них глядачів. Евакуаційні проходи повинні забезпечувати безперешкодну евакуацію глядачів у випадку пожежної або іншої небезпеки.

3.6. Для захисту працівників від надмірної інсоляції за природного освітлення слід використовувати сонцезахисні жалюзі, штори тощо.

3.7. Двері залу для глядачів повинні бути двостулковими при ширині не менше 1,2 м та відчинятися в бік виходу із залу. У ложах допускаються одностулкові двері шириною не менше 0,8 м.

3.8. Підлога залу для глядачів повинна бути рівною і без вибоїн. При входах до залу із суміжних приміщень з іншим рівнем підлоги в проході необхідно улаштовувати пандуси з ухилом не більше 1:7.

3.9. Драпування на дверях залу для глядачів, лож і всіх приміщень для глядачів підвішується на спеціальних пристроях так, щоб вони не заважали проходу й виходу глядачів. Кріплення штанг, кронштейнів, карнизів для підвішування штор повинно бути міцним і регулярно перевірятися.

3.10. Зали для глядачів повинні мати припливно-витяжну вентиляцію або систему кондиціювання повітря, встановлені згідно з вимогами Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (ДСН 3.3.6.042-99).

3.11. Режим роботи систем вентиляції повинен забезпечувати комфортне перебування глядачів під час спектаклю або концерту.

3.12. У залі для глядачів щодня необхідно проводити вологе прибирання. У разі двох і більше спектаклів, концертів у день - обов'язково після кожного. М'які меблі, драпування, килими, доріжки і м'яку оббивку бар'єрів необхідно очищати від пилу пилососами не рідше одного разу на тиждень.

3.13. Зали для глядачів, у разі відсутності централізованого пиловидалення, повинні обладнуватися штепсельними розетками для підключення електричних пилососів.

3.14. Підлога усіх приміщень повинна бути рівною, без вибоїн, без порогів у дверних прорізах.

3.15. Килимові доріжки повинні міцно прикріплюватися до підлоги, а на сходах кріпитися килимотримачами та відповідати вимогам пожежної безпеки за показниками токсичності, димоутворення та поширення полум'я.

3.16. Не дозволяється встановлювати додаткові приставні стільці у проходах залу для глядачів.

3.17. Усі види реклами, портрети акторів, електроапаратура для підсвічування й інші предмети повинні бути надійно підвішені і закріплені.

3.18. Засклені прорізи в зовнішніх або внутрішніх стінах, що починаються від підлоги, огороджуються декоративними гратами або спеціальними поручнями на висоті 0,8 м від підлоги.

3.19. Прибирання підлоги вестибюля, гардероба, особливо у весняний та осінній періоди року, після проходу глядачів до залу повинно бути вологим. Прибирання у фойє, кулуарах необхідно робити щодня, а у разі двох і більше спектаклів, концертів у день - після кожного.

3.20. Приміщення для глядачів повинні обставлятися урнами, залитими на 1/3 водою.

3.21. Будівлі і споруди в процесі їх експлуатації слід обстежувати згідно з Правилами обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затвердженими наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

4. Вимоги безпечного використання допоміжних приміщень

4.1. Вбиральні для артистів розташовуються поблизу сцени, естради і облаштовуються відповідно до вимог "Административные и бытовые здания" СНиП 2.09.04-87.

4.2. Підлоги у вбиральнях для артистів покриваються паркетом, лінолеумом, пластиком, килимами з коротким ворсом.

4.3. Стіни вбиралень для артистів повинні фарбуватися у світлі нейтральні кольори матовою фарбою.

4.4. Килими, доріжки, підстілки, чохли, штори щорічно підлягають хімічному чищенню та обов'язковому щотижневому очищенню від пилу електропилососом.

4.5. У вбиральнях для артистів проводиться вологе прибирання щодня перед репетицією й спектаклем.

4.6. У будинках, що знаходяться в південних районах, віконні прорізи вбиралень для артистів необхідно обладнувати захистом від інсоляції у вигляді тентів або жалюзійних ґрат.

4.7. На рівні планшета сцени необхідно облаштовувати кімнату відпочинку для артистів, які очікують вихід на сцену, зі спеціальними кріслами для відпочинку.

4.8. Підлога репетиційного залу для балету облаштовується відповідно до вимог ДБН В.2.2-9-99.

4.9. При репетиційних залах для балету, розташованих далеко від вбиралень для артистів, необхідно мати окремі приміщення для переодягнення чоловіків і жінок з індивідуальними шафами відповідно до кількості артистів, одночасно зайнятих у репетиції.

4.10. Необхідно дотримуватися такого режиму прибирання репетиційних залів:

вологе прибирання - після кожної репетиції або один раз на добу;

миття підлоги - у міру забруднення або два рази на тиждень;

генеральне прибирання - один раз на місяць (протирання вікон, зняття пилу зі стін, стель тощо).

4.11. Туалетні та вбиральні у сценічній частині розташовуються одна над одною, але не рідше ніж через один поверх.

4.12. Вимоги до обладнання туалетів і вбиралень у сценічній частині аналогічні вимогам до обладнання туалетів і вбиралень у частині для глядачів.

4.13. Кімнати для особистої гігієни жінок необхідно розташовувати суміжно з жіночими вбиральнями із загальним тамбуром, а також облаштовувати додатково тамбур перед входом у кімнату для особистої гігієни жінок.

4.14. Душові розміщують поблизу артистичних убиралень і виробничих приміщень. Біля душових передбачають місця для переодягання, обладнані лавками, вішалками для рушників і одягу.

4.15. Прибирання душової проводять після кожної репетиції, спектаклю, концерту.

4.16. Службові буфети повинні забезпечувати працівників як у денний, так і у вечірній час (під час спектаклю, концерту) гарячою їжею, яка доставляється в готовому вигляді з їдальні або ресторану.

4.17. Службові буфети повинні мати приміщення торгового залу, мийної, тарної та комори для продуктів.

Приміщення мийної тарної та комори при буфеті вище першого поверху повинні бути зручно пов'язані з одними зі сходів будинку, а при розміщенні вище третього поверху необхідно мати вантажний підйомник.

4.18. Чергові костюмерні та гримерно-перукарські кімнати повинні розміщуватися поблизу вбиралень для артистів і мати окремі приміщення для чоловіків і жінок.

Допускається в театрах та концертних залах чоловічу і жіночу гримерно-перукарські кімнати розміщувати в загальному приміщенні.

4.19. Гримерно-перукарські кімнати облаштовуються гримерними столиками, умивальниками з підводом холодної та гарячої води, підіймально-поворотними кріслами, робочими столами, шафами для зберігання перук і гриму, стільцями. Гримерні столики облаштовують місцевим освітленням.

4.20. Апаратна з мікшерським пультом облаштовується відповідно до вимог Державних будівельних норм проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення (ДБН В.2.5-23-2003) та Державних будівельних норм: "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення" (ДБН В.2.2-9-99) і розташовується в межах залу для глядачів таким чином, щоб забезпечити звукооператору добру видимість і чутність акторів на сцені, естраді.

4.21. Стіни та стелі в приміщенні апаратних повинні бути акустично оброблені матеріалами груп горючості НГ, Г1, Г2.

4.22. Приміщення апаратних повинні мати окремий вихід.

4.23. Між апаратними і залами для глядачів повинні бути оглядові вікна, обладнані розсувними рамами з подвійним заскленням.

4.24. У разі установки мікшерського пульту в залі для глядачів до нього повинен бути забезпечений окремий підхід, не з'єднаний з проходами для глядачів.

Мікшерський пульт і підхід до нього огороджують бар'єром відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89.

4.25. Мікшерський пульт повинен мати чохол або зйомний футляр, який виключає доступ сторонніх осіб у разі відсутності звукооператора.

4.26. Трансляційний пункт для телебачення повинен мати площу не менше 20 кв.м на першому поверсі з боку сценічної частини і окремий вихід назовні. Приміщення повинно мати опалення і припливно-витяжну вентиляцію й повинно бути обладнане вхідним пристроєм 3-фазного струму на 25 кВА для живлення по двох лініях від різних секцій групового розподільного щита (далі - ГРЩ) ввідно-розподільчого пункту (далі - ВРП).

4.27. Кіноапаратний комплекс облаштовується в окремих приміщеннях: кіноапаратна, перемотувальна і тамбур. У разі установки кінопроекторів для 35-міліметрових фільмів з ксеноновими лампами приміщення перемотувальної допускається не улаштовувати.

4.28. Вихід із кінопрокатного комплексу повинен бути назовні, або на сходову клітку, з'єднану з виходом назовні, або у фойє, вестибюль через тамбур чи приміщення, не пов'язане з перебуванням глядачів.

4.29. Проекційні й оглядові вікна повинні мати автоматичні протипожежні штори.

4.30. Усі приміщення апаратних, кіноустановок, а також проходи в них повинні утримуватися в чистоті та не захаращуватися.

4.31. В усіх приміщеннях щодня повинно проводитись вологе прибирання.

4.32. У будинках театрів, концертних залів обладнують кабінети чергового лікаря для надання невідкладної медичної допомоги глядачам і службовому персоналу відповідно до вимог Санітарних норм і правил "Административные и бытовые здания" (далі - СНиП 2.09.04-87).

4.33. Кулуари та гардеробні облаштовують відповідно до вимог Санітарних норм і правил "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91) та СНиП 2.09.04-87.

4.34. Буфети для глядачів можуть бути як в окремих приміщеннях, так і на території фойє і кулуарів. Приміщення для буфетів облаштовуються відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

4.35. В закладах культури санітарні вузли та курильні для глядачів і службового персоналу облаштовуються окремо та відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91, Санітарних норм і правил "Внутренний водопровод и канализация зданий" (СНиП 2.04.01-85).

4.36. Приміщення для паління повинні бути ізольованими від зали для глядачів і обладнані окремою системою припливно-витяжної вентиляції. Система вентиляції приміщень для куріння повинна бути відокремлена від системи вентиляції залу для глядачів, фойє, вестибюля, кулуарів.

IV. Вимоги безпечної експлуатації технологічного і механічного обладнання

1. Вимоги безпечної експлуатації верхнього механічного обладнання

1.1. Сценічні підйомники облаштовуються відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації вантажнопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051, і повинні забезпечувати безпечне піднімання, опускання і зупинку вантажу (декорацій, обладнання) у визначеному положенні.

1.2. У сценічних підйомниках повинен забезпечуватися рівномірний натяг усіх канатів.

1.3. Напрямні для руху противаг або траверси сценічних підйомників повинні бути металевими й мати жорстку конструкцію. Робоча частина поверхні напрямних повинна бути добре зачищена, не мати задирок. Не дозволяється фарбувати робочу поверхню напрямних.

1.4. Напрямні повинні бути огороджені на всю висоту від підлоги трюму або від місця установки нижніх тягових блоків (при поліспастній системі підйомників) до першої робочої галереї захисною сіткою з металевого дроту діаметром не менше 12 мм з вічком не більше 20 х 20 мм. У трюмі огородження повинні бути облаштовані оглядовими дверцятами.

При влаштуванні у трюмі евакуаційного коридору вздовж бокових стін запобіжне огородження повинно бути глухим, вогнестійким, із вогнестійкими оглядовими дверцятами. Межа вогнестійкості огородження і дверцят повинна бути не менше однієї години.

1.5. Каркас огородження вище планшета повинен бути розрахований на горизонтальне навантаження від прихилених декорацій на 0,4 кН/кв.м поверхні огородження з коефіцієнтом перевантаження 1,4. Зазор між конструкцією огородження й деталями противаги, що рухаються, повинен бути не менше ніж 0,03 м.

1.6. Усі блоки сценічних підйомників обладнують запобіжними пристроями, які унеможливлюють затискання каната та його випадання з напрямної блока.

1.7. Кріпильні болти блоків укомплектовуються запобіжними пружинними шайбами, контргайками й іншими деталями, які запобігають самовільному відкручуванню гайок, а також скісними шайбами у разі установки блоків на швелерні балки. Замок пристрою для підвішування декорацій (сценічний карабін, промоскатон) повинен відчинятися всередину й мати запобіжну гайку.

1.8. Вантажі противаг з'єднують між собою за допомогою западин і виступів. Зазор між противагами сусідніх підйомників має бути не менше 0,03 м.

1.9. Ручний аварійний привід має бути електрично зблокований з електропривідом. Перехід на роботу ручним аварійним приводом не повинен призводити до самовільного руху сценічних підйомників.

1.10. Якщо ширина сцени, естради більше її висоти, безпротивагові сценічні підйомники обладнуються приводом з одним тяговим канатом, що переміщує траверсу з уловлювачем у жорстких металевих напрямних. При цьому уловлювач повинен (у разі обривання тягового троса) забезпечувати аварійну зупинку сценічного підйому з повним навантаженням.

1.11. Якщо висота сцени, естради більше її ширини, безпротивагові сценічні підйомники обладнують приводом, лебідка якого має багатократний барабан, на котрий безпосередньо накручуються вантажні канати. При цьому лебідка повинна мати дві незалежно діючі гальмівні системи й жорсткий кінематичний зв'язок від осі барабана до осі кінцевих вимикачів.

1.12. Усі механізми в лебідках, які перемикаються, повинні бути облаштовані таким чином, щоб самовільне перемикання або розчеплення їх було неможливе.

1.13. Поліспастні декораційні підйомники під противагами необхідно облаштувати захисними козирками з амортизаторами, які захищають людей та обладнання від випадкового падіння окремих деталей.

1.14. Усі відкриті обертові частини електролебідок (вали, зубчасті колеса, частини шпонок, що виступають) повинні бути закриті міцним і зручним металевим огородженням, яке не заважає обслуговуванню частин лебідок (змащуванню, ремонту тощо).

1.15. Щоб уникнути удару противаги в упор (у крайніх верхніх і нижніх положеннях) необхідно установлювати амортизаційні пристрої, що поглинають частину енергії під час удару (пружина, листова гума тощо).

1.16. Вантажопідйомність декораційних та індивідуальних підйомників (брутто) не повинна бути більше 500 кг.

1.17. Ручний привід декораційних підйомників необхідно застосовувати під час підіймання вантажів не більше 300 кг; для вантажів понад 300 кг привід повинен бути електричним або гідравлічним. У разі наявності спеціальних технологічних вимог допускається улаштування обмеженої кількості декораційних підйомників вантажопідйомністю 500 кг із ручним приводом.

1.18. Відстань між осями декораційних підйомників повинна бути не менше ніж 0,18 м.

1.19. Швидкість руху декораційних підйомників з електропривідом повинна плавно регулюватися в межах від 0,1 до 1,5 м/сек. У драматичних театрах і концертних залах регулювання швидкості може бути ступеневим. Швидкість руху ручних підйомників не обмежується.

1.20. Штанги декораційних підйомників (металеві або дерев'яні) підвішують не менше ніж на трьох сталевих вантажних канатах. Не дозволяється підвішування штанги на конопляних і бавовняних канатах.

1.21. Дерев'яні штанги декораційних підйомників склеюють не менше ніж із трьох брусів з вертикальним розташуванням шарів. Кожний брус склеюють "на вус" з окремих частин висушеного й дібраного без сучків та інших вад соснового дерева. Стики повинні бути міцними й розташовуватися в розбігу поряд з місцями підвішування штанги до вантажних канатів.

1.22. Металева штанга декораційного підйому з торців закладається дерев'яними чіпками, які вставляють всередину штанги й прикріплюються до неї металевими шпильками.

1.23. Штанга декораційного підйомника повинна підвішуватися до канатів через регульовані (гвинтові або фрикційні) стягувачі за допомогою металевих хомутів, які щільно охоплюють штангу по всьому периметру поперечного перерізу.

1.24. Блоки для канатів індивідуальних підйомників монтують так:

одноканавочні вертикальні - безпосередньо на колосниковій решітці;

багатоканавочні - на спеціальних металевих балках, розташованих паралельно боковим стінкам сцени, естради.

1.25. Розташовують стаціонарні блоки індивідуальних підйомників на колосниках у шаховому порядку рівномірно над усією площею ігрового майданчика. Встановлення тимчасових блоків індивідуальних підйомників дозволяється лише за узгодженням з відповідальною особою за справний стан механічного обладнання сцени.

1.26. Лебідки індивідуальних підйомників установлюють міцно, щоб під час роботи була забезпечена їхня повна стійкість від перетинання, підйому або зсуву з місця.

1.27. Зусилля, яке прикладають до рукоятки лебідки під час підйому найбільшого вантажу, не повинно перевищувати 15 кг на одного працівника.

1.28. Антрактна завіса може бути розсувного, підіймально-опускного, підіймально-розсувного типу з електричним або ручним приводом. Сталевий тяговий канат антрактної розсувної завіси повинен мати не менше, ніж п'ятикратний запас міцності.

1.29. Конструкція підвішування й привід підйому підіймально-опускної та підіймально-розсувної завіси повинні задовольняти вимоги, встановлені для декораційних підйомників.

1.30. Електропривід руху завіси повинен бути обладнаний кінцевими вимикачами для вимкнення приводу при досягненні полотнищами крайніх робочих положень.

1.31. Для запобігання розгойдуванню завіси й доріжки потрібно:

підіймально-опускну завісу обладнувати двома напрямними із сталевого дроту, натягнутого між колосниками й планшетом для ковзання по них спеціальних втулок, встановлених на верхній і нижній штангах;

підіймально-розсувну завісу обладнувати двома жорсткими напрямними для фіксації доріжок у верхньому робочому положенні.

1.32. Конструкція циркульної антрактно-розсувної завіси повинна забезпечувати правильне й рівномірне накручування каната, який несе полотнище, на барабан в один шар.

1.33. Рух полотнищ завіси повинен здійснюватися по спеціальній роликовій доріжці криволінійної форми. Конструкція доріжки та барабанів повина унеможливлювати зіскакувания каната, який несе полотнище, з барабанів і випадання його з роликів.

1.34. Доріжка циркульної завіси розміщується так, щоб під час руху тросів і полотнищ завіси унеможливлювалось торкання їх до будівельних частин споруди та обладнання.

1.35. Привід циркулярної завіси повинен встановлюватися на спеціальних майданчиках, які забезпечують вільний доступ до барабанів. Майданчики огороджуються відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89. "Строительство. Ограждения строительные инвентарные. Общие технические условия".

1.36. Парні ролики, що утримують трос з полотнищами, повинні встановлюватися на доріжці тільки зверху. Закріплення осі, роликів та інших деталей повинно унеможливлювати їх падіння та роз'єднання.

1.37. Управління електроприводом антрактно-розсувної і підіймально-опускної завіси здійснюється з пульта помічника режисера.

1.38. Протипожежна завіса повинна щільно закривати портальний отвір сцени. Завіса повинна бути підіймально-опускною. Протипожежні завіси повинні мати межу вогнестійкості не менше Е1 60.

1.39. Протипожежна завіса повинна закривати портальний отвір сцени безпосередньо від дії сили ваги самої завіси, якщо вона підіймально-опускна.

1.40. Протипожежна завіса повинна частково врівноважуватися одним або двома противагами і бути сполучена з кожним з них і барабаном підіймальної лебідки не менше ніж двома канатами. Середня швидкість руху завіси повинна бути не менше 0,2 м/сек.

1.41. Кожний із канатів, на яких підвішена завіса, повинен мати дев'ятикратний запас міцності. Найменший, який допускається, діаметр барабана або блока має бути в 30 разів більше діаметра каната.

1.42. Каркас протипожежної завіси повинен перекривати отвір порталу з боків не менше ніж на 0,4 м і зверху не менше ніж на 0,2 м. Каркас повинен забезпечувати міцність завіси при горизонтальному тиску, рівному 10 Па на кожний метр висоти сцени, рахуючи від рівня планшета сцени до коника даху з коефіцієнтом перенавантаження 1,2.

1.43. Сполучення верхньої частини каркаса підіймально-опускної завіси в опущеному стані з конструкцією, що перекриває портальний отвір, необхідно здійснювати із застосуванням піскового затвора.

1.44. Сполучення бічних сторін каркаса підіймально-опускної завіси з нерухомими напрямними необхідно виконувати із застосуванням затвора лабіринтового типу.

1.45. Для щільного примикання нижнього краю завіси до планшета сцени установлюються еластичні негорючі подушки із азбестового волокна.

1.46. В опущеному стані підіймально-опускна завіса повинна спиратися на стіну або перегородку, яка відокремлює трюм від частини будинку для глядачів. При цьому під завісою може бути тільки дерев'яний настил планшета, покладений безпосередньо на негорюче перекриття.

1.47. Протипожежна завіса повинна мати вільний хід вище верхнього робочого положення не менше ніж на 0,2 м.

1.48. Блоки тягового каната, які встановлюють на каркасі завіси, повинні мати щитки (запобіжники), що унеможливлюють зіскакування каната з канавки блока.

1.49. Шахти противаг і тягового каната огороджуються з усіх боків. Шахта противаги огороджується на всю висоту ходу, а шахта тягового каната - на висоту не менше ніж 6 м від планшета сцени. Якщо тягові канати проходять через робочі галереї, огородження шахти тягового каната необхідно робити на всю висоту від планшета сцени до колосникового настилу. Огородження шахт противаги і тягового каната на висоту 3 м від планшета сцени повинно бути глухим зйомним, а вище - сітчастим із дроту діаметром не менше 0,0014 м, з вічками не більше 20 х 20 мм. Висота шахти противаги має бути така, щоб за межами верхнього робочого положення противаги була передбачена можливість вільної ходи противаги на висоту не менше 0,2 м. При верхньому положенні завіси - униз не менше ніж на 0,3 м.

1.50. Відстань між деталями конструкції шахти і противаги або каната повинна бути не менше 0,03 м у прорізі.

1.51. Не дозволяється під шахтами противаг розташовувати будь-які приміщення.

1.52. Лебідка протипожежної завіси повинна мати зупинне електромагнітне гальмо замкнутого типу, відцентрове гальмо для підтримки постійної швидкості при безмоторному спуску (перевищення заданої швидкості спуску завіси допускається не більш ніж у два рази), механізм аварійного вимикання і привід безмоторного спуску - на випадок припинення електроживлення.

Привід безмоторного спуску завіси повинен мати кінцевий вимикач для приведення в дію гальма. Схема електропривода завіси повинна бути виконана так, щоб пуск і зупинення його були можливі в будь-якому положенні.

1.53. Рукоятка безмоторного спуску встановлюється на шахті противаги на 1,2 м вище рівня планшета сцени.

1.54. Конструкція лебідки повинна забезпечувати опускання завіси від дії рукоятки безмоторного пуску у випадку припинення електроживлення лебідки.

1.55. Електропривід протипожежної завіси облаштовується:

двома незалежними колійними кінцевими вимикачами, що автоматично зупиняють завісу в крайніх положеннях його робочого ходу;

вимикачем на лебідці для відключення у випадках переходу цих положень на відстань не більше 0,1 мм;

кінцевим вимикачем, що спрацьовує у разі ослаблення натягу канатів. При спрацьовуванні кінцевих вимикачів схема електропривода повинна забезпечувати вимикання живлення електродвигуна лебідки і її дистанційного приводу.

1.56. Схема управління протипожежною завісою повинна забезпечувати її пуск і зупинення з машинного відділення, з пожежного поста і з планшета сцени. Робочий пуск протипожежної завіси дозволяється здійснювати тільки з пульта управління, що знаходиться на планшеті сцени. При цьому завіса, що рухається, повинна знаходитися в полі зору робітника, що керує її рухом.

1.57. Під час руху протипожежної завіси повинні працювати світлова й звукова сигналізації. Вмикання сигналізацій провадиться тим же пусковим пристроєм, яким здійснюється рух завіси.

1.58. Кнопка робочого пуску на планшеті сцени і рукоятка приводу безмоторного пуску повинні бути відгороджені кожухом, який унеможливлює випадкове вмикання.

Кожух рукоятки приводу безмоторного пуску повинен мати запір, що забезпечує вільне відкривання кришки без ключа. Кришка кожуха або запір повинна мати пристрій для пломбування.

1.59. Не дозволяється в умовах нормальної експлуатації спускати завісу рукояткою безмоторного пуску.

1.60. На кожусі рукоятки приводу безмоторного пуску повинно бути зроблено напис "Під час пожежі відчинити кожух і повернути рукоятку".

1.61. Механізми завіси повинні бути відрегульовані так, щоб завіса під час опускання після вмикання живлення проходила не більше 0,25 м (шлях гальмування).

1.62. Не дозволяється використання шахти противаги для прокладки трубопроводів і електропроводки.

1.63. До місць розташування верхніх блоків повинен бути забезпечений вільний доступ.

1.64. Між частинами механізму лебідки протипожежної завіси, що найбільше виступають, і стінами приміщення повинні бути проходи не менше ніж з трьох сторін шириною не менше 0,6 м. Не дозволяється установка в машинному приміщенні будь-якого обладнання, що не належить до протипожежної завіси.

1.65. Софітні підіймально-опускні ферми повинні забезпечувати надійність закріплення театральних прожекторів, світильників і захист їх від механічних ушкоджень.

1.66. Ширина огородження софітної ферми повинна бути такою, щоб установлена освітлювальна апаратура не виступала за її габарити.

1.67. Не дозволяється перевантажувати софітну ферму понад розрахункову масу обладнання, що монтується.

1.68. Софітні ферми повинні бути обладнані кошиком для укладки гнучких електропроводів, зашитих у брезентові петлі.

1.69. Противаговий привід підіймально-опускного містка не потребує встановлення обмежувача швидкості та уловлювачів.

1.70. У робочому положенні підіймально-опускний місток повинен пересуватися в металевих напрямних, прикріплених до перехідних консольних містків, або до бічних робочих галерей.

1.71. Двері підіймально-опускного містка і двері перехідних консольних містків повинні мати спеціальні автоматичні замки, що відмикаються тільки тоді, коли підлога перехідного консольного містка і підлога підіймально-спускного містка є на одному рівні (точність зупинки +-0,05 м). Двері повинні мати електричне блокування, яке унеможливлює рух підіймально-опускного містка з відкритими дверима.

1.72. Замки дверей обладнують ручками із зовнішньої і внутрішньої сторін.

1.73. Швидкість руху підіймально-опускного містка не повинна перевищувати 0,25 м/сек.

1.74. Пересувний м'який обрій може бути одно- або двозмінним і мати відповідно один або два приводи. Конструкція приводу обрію або панорами повинна забезпечувати правильне й рівномірне накручування каната, який несе полотно, на барабан в один шар та не допускати зіскакування каната з полотном із блоків або барабанів. Електропривід обрію або панорами повинен мати кінцеві вимикачі.

1.75. Приводи обрію повинні встановлюватися на спеціальних площадках на рівні робочої галереї або на колосниковому настилі. При цьому повинен бути забезпечений вільний доступ до барабанів і механізму приводу.

1.76. Парні ролики, що утримують канати з полотном, встановлюються на доріжці тільки зверху. Закріплення осей роликів на напрямних руху повинно бути міцним і унеможливлювати самовільне роз'єднання й падіння осей або блоків.

1.77. Конструкція роликової доріжки та її підвісок повинна забезпечувати можливість регулювання доріжки по висоті, зручного обслуговування та змащування роликів зі спеціального містка шириною не менше ніж 0,5 м з огородженням, яке облаштовується по периметру доріжки. Перехідні містки не повинні створювати розривів у доріжці обрію і в полотні обрію. Пристрій відкидних клапанів в обрії не допускається.

1.78. Рух полотна пересувної панорами повинен здійснюватись за допомогою ручного або електричного приводу по спеціальній доріжці.

1.79. Для опускання скатки полотна панорами або обрію треба під ним облаштувати у планшеті сцени люк з переносним огородженням, який відчиняється.

1.80. Привід панорами необхідно встановлювати на спеціальних площадках з вільним доступом до барабана і механізму.

1.81. У робочому положенні доріжка повинна бути закріплена розтяжками для запобігання розгойдуванню. Вертикальне переміщення доріжки повинно бути забезпечено надійним стопорінням підіймального механізму. Не дозволяється жорстке закріплення кінців доріжки панорами до несучих конструкцій сцени.

1.82. Посадка барабана на вал повинна бути надійною, що запобігає самовільному роз'єднанню деталей.

1.83. Під час обладнання наскрізних панорамних валів, що проходять від робочих галерей до планшета, верхня опора та привідний механізм повинні монтуватися на самостійній конструкції, безпосередньо пов'язаній з конструкцією планшета сцени або несучими конструкціями робочих галерей (балки, консолі). Не дозволяється установка й закріплення верха панорамних валів і їхніх механізмів тільки до настилу підлоги, огороджень, поручнів робочих галерей.

1.84. Портальні лаштунки облаштовуються на планшеті або виготовляються підвісними.

1.85. Каркас лаштунків, який спирається ходовими колесами на планшет, повинен мати додатково верхні ролики для руху по горизонтальних напрямних, щоб запобігти зсуву у вертикальній площині. Підвісні лаштунки повинні мати по нижньому краю напрямний профіль, який входить в окантовану металом щілину планшета.

1.86. Конструкція лаштунків повинна забезпечувати міцність у разі збільшення корисного вертикального рівномірно-розподіленого навантаження 0,8 кН/кв.м по поверхні настилу балкона для освітлювальної апаратури з коефіцієнтом перевантаження 1,3 і фактичного навантаження від обладнання.

1.87. Балкони лаштунків облаштовуються огородженням відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89 і бортовою смугою висотою 0,15 м від настилу. Огородження повинні забезпечувати міцність у разі прикладання горизонтального навантаження 0,1 кН/кв.м по всій довжині огородження з коефіцієнтом перевантаження 1,2.

1.88. Пересувати лаштунки дозволяється безпосередньо вручну або за допомогою ручного приводу, який встановлюють в габаритах лаштунків. Рукоятки ручного приводу повинні легко зніматись.

1.89. На нижніх або верхніх напрямних повинні бути установлені обмежувачі ходу лаштунків. Ходове колесо портальних лаштунків повинно мати реборди або переміщатися в жолобчастій доріжці.

1.90. Східці портальних лаштунків, починаючи від рівня першого балкона і до верха каркаса, повинні мати вертикальне огородження у вигляді дуг, які розташовані на висоті 0,8 м одна від одної.

Ширина дуг береться по ширині східців, глибина дуг не повинна бути менше ніж 0,7 м і не більше ніж 0,8 м. Дуги між собою повинні з'єднуватись вертикально сталевою смугою.

1.91. Відстань між щаблями східців повинна бути не більше ніж 0,3 м. Діаметр прутків для щаблів повинен бути не менше ніж 16 мм.

1.92. Пересувні освітлювальні рами обладнуються ручним або електричним приводом.

Металеві доріжки для пересування рам повинні монтуватися на несучих конструкціях нижньої (освітлювальної) галереї.

1.93. Рами повинні мати пристрій для надійної фіксації їх у робочому положенні.

1.94. Пересувні освітлювальні рами повинні бути обладнані висувними (телескопічними) драбинами.

1.95. На висоті більше трьох метрів від планшета сцени висувна драбина повинна бути огороджена металевими дугами.

1.96. Польотні пристрої для людей повинні бути з жорсткою доріжкою у вигляді напрямних. Напрямні жорсткої доріжки повинні нерухомо прикріплюватися до колосників.

1.97. Швидкість підйому і пересування кареток польотного пристрою під час польотів людей по горизонталі не повинна перевищувати 2 м/сек, а по вертикалі - 1,0 м/сек.

Приводи лебідок польотних пристроїв повинні бути ручними, мати два барабани роздільно для управління горизонтальним рухом і підйомом об'єкта, з обов'язковим встановленням на барабані підйому гальм двосторонньої дії.

1.98. У польотних пристроях для людей допускаються тільки сталеві канати хрестової звивки.

1.99. Каретки польотних пристроїв і поліспасних блоків повинні надійно й безшумно пересуватися і мати пристрої від випадання або заїдання тягових і піднімальних канатів.

1.100. Ходове колесо кареток і всі блоки піднімального пристрою повинні виготовлятися з металу. Не дозволяється використовувати для польотів неметалеві ролики.

1.101. Доріжки для руху кареток повинні мати обмежувачі крайніх положень.

1.102. Каретки польотних пристроїв повинні мати не менше двох ходових коліс.

1.103. Місця встановлення приводу повинні обладнуватися сигналізацією і зв'язком з помічником режисера.

1.104. Рукоятки лебідок приводу для підіймання і пересування повинні мати пристосування для фіксації, які унеможливлюють самовільної дії. Зусилля на привідній рукоятці ручного приводу не повинно перевищувати 15 кг.

1.105. Закріплення пояса або колиски до ходової каретки повинно здійснюватись за допомогою сталевого каната. Пояси повинні виготовлятися тільки за розміром артиста, зайнятого в польоті, та випробовуватись на міцність. Пояс на артисті повинен застібатися не тільки на рівні талії, але і на рівні грудей. Пояс до сталевого каната закріплюється подвійним гачком.

1.106. Клапани димових люків для випуску диму та газів повинні влаштовуватися в спеціальному ліхтарі над сценою або в стіні сценічної коробки, вище колосникової решітки. Загальна площа отвору димових люків повинна бути не менше 2,5% від площі сцени на кожні 10 м висоти від трюму до гребня даху. Люки, які розташовані у протилежних стінках ліхтаря або стінах сценічної коробки, повинні мати однакову площу перерізу.

1.107. Стінки ліхтарів для установки клапанів повинні бути вертикальними. Допускається улаштування похилих стінок з гострим кутом нахилу. Не дозволяється влаштовувати похилі стінки ліхтарів з тупим кутом клапанів з вертикальною віссю обертання.

1.108. Відкривання клапанів димових люків повинно відбуватися безпосередньо під дією моменту від сили ваги при звільненні їх від утримуючого пристосування, яке забезпечує подолання опору повороту клапана, рівного 300 Н/м (30 кгс/м) його периметра.

1.109. Лебідка димових люків повинна забезпечувати:

часткове або повне відкривання люків із наступним їх закриттям (якщо використовують для вентиляції);

аварійне відключення люків при дистанційному (електричному) або місцевому ручному управлінні.

1.110. Лебідки димових клапанів встановлюють в приміщенні пожежного поста. Дозволяється розміщувати лебідки в інших приміщеннях за умови, що лебідки будуть обнесені надійним огородженням, яке замикається, і дистанційне аварійне управління ними здійснюється з приміщення пожежного поста. Між лебідкою і конструкціями приміщення повинен бути вільний круговий прохід шириною не менше ніж 1 м.

1.111. Електрична схема управління димовими клапанами повинна забезпечити дистанційне відкривання люків із планшета сцени, приміщення пожежного поста і приміщення лебідки.

1.112. Канати управління димовими клапанами повинні мати п'ятикратний запас міцності.

1.113. Канати управління димовими клапанами, які йдуть уздовж стін сценічної коробки і по колосниках, повинні мати огородження.

1.114. Вантажі балансирів повинні надійно закріплюватися на своїх місцях спеціальними замками або запірними планками.

1.115. Робота димових люків повинна регулярно перевірятися. У зимовий період необхідно стежити, щоб крайки по периметру клапанів не змерзалися.

1.116. Клапани димових люків на зимовий період необхідно утеплювати і не рідше одного разу на 10 днів перевіряти на надійність їх роботи.

2. Вимоги безпечної експлуатації нижнього механічного обладнання

2.1. Конструкція вбудованих сценічних пристроїв планшета (коло, фурки, шторки люків-провалів, підіймально-опускні площадки, кришки сейфа, кришки рамп, які трансформуються, пластини транспортерів тощо) повинна забезпечувати міцність під час прикладання корисного вертикального рівномірно-розподіленого навантаження по площі настилу 5 кН/кв.м з коефіцієнтом перевантаження 1,3 і горизонтального навантаження з розрахунку 0,3 кН/кв.м з коефіцієнтом перевантаження 1,4.

2.2. Для сценічних пристроїв, які мають трюм, міцність конструкції повинна забезпечувати додаткове вертикальне рівномірно-розподілене навантаження 0,1 кН/кв.м по площі настилу трюму з коефіцієнтом перевантаження 1,3.

2.3. Потужність приводу вбудованих і "накладних" пристроїв планшета повинна забезпечувати рух сценічних пристроїв (підйом, переміщення, обертання) при корисному вертикальному рівномірно-розподіленому навантаженні 1 кН/кв.м по площі настилу планшета з коефіцієнтом перевантаження 1,3, а за наявності трюму додатково 0,5 кН/кв.м по площі настилу трюму з коефіцієнтом перевантаження 1,3.

2.4. Проходи повинні бути не менше, м:

на планшеті між стіною і краєм круга, кільця, підіймально-опускної площадки, протипожежної завіси - 0,7;

на планшеті сцени між м'якою декорацією і краєм круга, кільця підіймально-опускної площадки - 0,5;

на планшеті сцени між торцевим краєм транспортера і стіною - 1,5;

у трюмі між частинами, що виступають та рухаються, і нерухомими конструкціями - 0,7;

висота від підлоги ігрового трюму до конструкцій, що виступають - 1,9.

2.5. Зазори між настилами пристроїв, що рухаються, і планшетом сцени не повинні бути більше ніж 0,01 м.

2.6. Стаціонарні круги сцен, естрад можуть бути урізаними, урізаними з обертальним трюмом (піддоном), барабанними з піднімальними площадками і врізними ексцентриками.

2.7. Конструкція приводу круга не повинна допускати пробуксовки каната або ведучих коліс.

2.8. Простір, у якому знаходиться круг з підвісним трюмом або барабанний, повинен мати огородження відповідно до ГОСТ 12.4.059-89, що охоплює круг по всьому периметру.

Підвісний трюм та ігровий трюм барабанного круга повинні мати суцільне сітчасте огородження по всьому периметру круга.

2.9. Двері входу й виходу з барабанного круга і круга з обертовим трюмом (піддоном) повинні бути зблоковані з приводом обертання круга. При відкритих вхідних дверях круг не повинен обертатися.

2.10. Відстань між частинами, що виступають, обертального барабанного круга й круга з піддоном і підлогою трюму під ними повинна бути не менше ніж 0,5 м.

2.11. Натягання тягового каната повинно здійснюватися за допомогою противаги. Не дозволяється застосувати гвинтовий натяжний пристрій.

2.12. Привідний канат повинен мати не менше ніж п'ятикратний запас міцності на розривне зусилля.

2.13. Лінійна швидкість круга (по зовнішньому краю) не повинна перевищувати 1 м/сек. Регулювання швидкості повинно бути або плавним, або ступінчатим.

2.14. Круг урізаного типу без піддонів під час використання люків-провалів повинен мати блокіратор вмикання приводу круга.

2.15. Електролебідка приводу круга встановлюється у трюмі у спеціальному ізольованому приміщенні. При відсутності спеціального приміщення електропривід допускається загороджувати сітчастою конструкцією з дверима, які зачиняються на замок.

2.16. Електропривід круга, кільця обладнується ручним аварійним приводом. Механізм вимикання і рукоятка, яка знімається, обладнуються електричним блокуванням, яке запобігає включенню електропривода при надітій рукоятці.

2.17. Електропривід круга, кільця рекомендується обладнувати контролювальним пристроєм за обертанням круга. Прилад-покажчик монтується на пульті помічника режисера або спеціальному пульті.

2.18. Кільцеві струмоприймачі повинні мати глухе огородження з оглядовими дверцятами.

2.19. Управління швидкістю обертання круга повинно здійснюватися з пульта помічника режисера або із спеціального пульта. На пульті управління кругом повинна бути кнопка "Стоп" для аварійної зупинки круга.

2.20. Для зниження рівня шуму опорні катки круга, крім барабанного, повинні мати бандажі з твердої гуми.

2.21. Стаціонарні фурки можуть пересуватися як паралельно, так і перпендикулярно до портальної стіни. Привід може бути механічним або ручним.

Швидкість руху фурки повинна бути не більше ніж 0,5 м/сек. У театрах опери і балету швидкість руху повинна плавно регулюватися в межах 0,05-0,75 м/сек. Електропривід фурки повинен мати електромагнітне гальмо замкнутого типу.

2.22. Запас міцності тягового каната на зусилля розриву повинно бути не менше ніж 4,5.

2.23. Фурки з електроприводом повинні мати незалежну подвійну систему діючих кінцевих вимикачів. Аварійний вимикач повинен автоматично зупиняти фурку у разі переходу робочого положення на більше ніж 0,2 м.

Робочий вимикач повинен автоматично зупиняти фурку в її робочому положенні. Барабан електропривода повинен мати жорсткий кінематичний зв'язок з кінцевим вимикачем.

2.24. Фурки можуть бути суцільними або збірними. Фурки великих розмірів допускається обладнувати урізними обертовими кругами і кільцями.

2.25. Розміри фурок, які розташовують на ар'єрсцені, кишенях і планшеті сцени, естради, повинні бути такими, щоб забезпечити між ними та стіною прохід шириною не менше ніж 0,7 м.

2.26. Планшет сцени, естради, обладнаний врізними фурками, повинен мати вирівнювальні площадки. У підлозі кишень і ар'єрсцени допускається не влаштовувати вирівнювальних площадок за наявності розбірних огороджень фурок.

2.27. Управління електропривідом фурок повинно здійснюватися з пульта помічника режисера або зі спеціального пульта. На пульті управління повинна бути кнопка "Стоп" для аварійної зупинки фурок.

2.28. Підіймально-опускні площадки планшета і барабанного круга повинні переміщуватися в жорстких вертикальних напрямних і, як правило, повинні бути обладнані підіймальним трюмом. У верхньому положенні площадки підлога трюму повинна бути на одному рівні з планшетом сцени, естради або круга.

2.29. Підіймально-опускні площадки типу "ножиці" встановлюють без вертикальних напрямних і без підіймального трюму.

2.30. Підіймально-опускні площадки з підіймальним трюмом по контуру повинні бути обладнані контактними або дистанційними датчиками ("плавальні рейки", пневматичні, світлооптичні тощо), які при зіткненні з ними або при перетинанні зони їхньої дії стороннім тілом (нога людини, різноманітні предмети) повинні розривати ланцюг керування і негайно зупиняти площадку.

2.31. Допускається експлуатація підіймально-опускних площадок без пристрою блокування за умови, що під час підйому й опускання установлюється тимчасове огородження, включається звукова і світлова сигналізації.

2.32. Підіймально-опускні площадки без підіймального трюму облаштовуються на глибину ігрового трюму з усіх сторін постійними огородженнями відповідно до ГОСТ 12.4.059-89, які повинні під час підйому, опускання або установки площадок у проміжне положення унеможливлювати випадкове потрапляння під дану або сусідню площадку людей або предметів. Місце установки площадок в ігровому трюмі повинно бути відділене від простору трюму поручневим огородженням відповідно до ГОСТ 12.4.059-89.

2.33. За наявності декількох підіймально-опускних площадок в оркестровій ямі огородження встановлюють на суміжних сторонах площадок. Сторони площадок, що примикають до стін оркестрової ями, допускається влаштовувати без огородження.

2.34. Якщо відповідно до постановочних вимог у спектаклі, концерті, репетиції підіймально-опускні площадки з підіймальним трюмом потрібно встановити в проміжне положення (під час підйому) або опустити і разом з тим в планшеті сцени, естради утворюється проріз, то в цьому випадку необхідно встановлювати тимчасові огородження, які захищають від випадкового падіння людей у прорізи, що утворилися. Як огородження допускається використовувати елементи декорацій спектаклю, концерту.

2.35. Прискорення під час руху підіймально-опускних площадок не повинно перевищувати 1 м/кв.сек.

2.36. Привід підіймально-опускних площадок може бути електромеханічним або гідравлічним (плунжерний або з гідродвигуном). Електропривід площадки повинен мати електромагнітне гальмо замкнутого типу і пристрій, що стежить за положенням площадки під час руху. Електропривід повинен мати жорсткий кінематичний зв'язок з кінцевими вимикачами.

2.37. Привідні механізми підіймально-опускних площадок повинні забезпечувати зупинку в будь-якому заданому положенні.

2.38. Піднімальні механізми з гідроприводом повинні мати пристрій, який запобігає самовільному опусканню площадки.

2.39. Площадки з канатним приводом повинні мати пристосування, що забезпечують рівномірність натягу усіх канатів.

2.40. Підіймально-опускні площадки з електроприводом повинні мати подвійну систему незалежно діючих кінцевих вимикачів. Аварійний вимикач повинен автоматично зупиняти площадку у разі переходу допустимих положень.

2.41. Усі деталі підіймально-опускних площадок, які рухаються в межах ігрового трюму, повинні мати огородження, що перешкоджає випадковому доторку до них під час підйому або опускання.

2.42. Висота напрямних підіймально-опускної площадки повинна бути така, щоб за межею верхнього робочого положення була можливість вільного ходу площадки на висоту не менше ніж 0,1 м. За межами нижнього робочого положення має залишатися вільний простір не менше, ніж 1 м від трюму площадки, що виступає, до підлоги трюму сцени або барабанного трюму.

2.43. Під час встановлення підіймально-опускної площадки в робоче положення повинна бути виключена будь-яка можливість самовільного руху площадки вниз.

2.44. Дверні прорізи, які служать для входу оркестрантів в оркестрову яму, повинні бути забезпечені автоматичними замками, що замикають двері раніше, ніж піднімальна підлога відійде від рівня входу на 0,05 м. Автоматичний замок повинен бути так улаштовано та встановлено, щоб його відмикання було неможливе, якщо підлога знаходиться не на рівні входу. Крім того, на дверях повинні бути електричні блок-контакти, що перешкоджають руху підлоги, якщо відкрито двері.

2.45. Коли підлога оркестрової ями рухається на вихідних дверях і в приміщенні оркестру повинно засвічуватися світлове табло, яке попереджає про рух.

2.46. Не дозволяється підіймально-опускну підлогу в оркестровій ямі з навісним козирком використовувати для підйому людей.

Піднімати людей в оркестровій ямі можна тільки за умови, що стінки оркестрової ями гладкі та не мають виступів.

2.47. Керування підіймально-опускними площадками необхідно здійснювати з пульта управління, що встановлено на планшеті сцени, естради, в трюмі або спеціальному приміщенні з повним оглядом усіх площадок.

Схеми управління підіймально-опускними площадками повинні забезпечувати як індивідуальний, так і груповий підйом площадок, мати світлову сигналізацію й аварійні кнопки "Стоп" в безпосередній близькості від площадок.

2.48. Прорізи в планшеті сцени призначені для підіймання і опускання людей через люки-провали, які мають розміри не менше ніж 0,7х0,7 м.

2.49. Люки-провали можуть бути з електроприводом або з ручним приводом і повинні мати жорсткі напрямні. Електропривід повинен мати аварійний ручний привід. Платформа повинна бути підвішена не менше ніж на двох тягових канатах.

2.50. Швидкість підйому й опускання люка-провалу при ручному приводі визначається можливостями ручного приводу, а при електроприводі вона не повинна бути більшою ніж 0,75 м/сек.

2.51. Міцність вантажних і тягових канатів повинна забезпечувати не менше ніж дев'ятикратний запас.

2.52. Ручний привід люка-провалу повинен мати вантажоупорне гальмо, а барабани - гвинтові пази для намотування канатів.

2.53. Затвори клапанів люка-провалу повинні мати кріплення, які унеможливлюють їх самовільне відчинення.

2.54. Люки провалу повинні мати блокування, яке забезпечує підйом платформи тільки при цілком відкритих шторках, а закриття шторок - тільки при досягненні платформою крайнього нижнього положення.

2.55. Незалежно від наявності гальм платформа люка провалу повинна мати пристрій, що надійно фіксує її у верхньому положенні.

2.56. Стаціонарні сейфи повинні бути обладнані штанговими підіймачами з електроприводом вантажопідіймальністю до 5 кН.

2.57. Конструкція підвісу штанги і схема роботи підіймача з електроприводом повинні відповідати усім вимогам, що встановлені для сценічних підйомників.

2.58. Сейфи зі штанговими підіймачами повинні бути обладнані двома видами полиць:

широкими, шириною не менше ніж 1,0 м і розташовуватись не ближче ніж через 1,9 м, щоб забезпечити прохід людини;

вузькими, шириною не більш 0,7 м, у проміжку між широкими, з відстанню не менше ніж 0,6 м.

2.59. Ширина проходу між двома рядами широких полиць або одним рядом широких полиць і стіною повинна бути не менше 0,6 м.

2.60. При глибині стаціонарного сейфа більше ніж 3,5 м повинна бути обладнана підіймальна площадка з електроприводом або на кожному ярусі між широкими полицями повинні бути влаштовані відкидні кришки, що перекривають сейф.

2.61. Конструкція касетного сейфа і підіймально-опускної площадки при дії корисного вертикального рівномірно-розподільного навантаження по площі полиць або площадки повинна забезпечувати міцність 2 кН/кв.м з коефіцієнтом перевантаження 1,3.

2.62. Конструкція настилу полиць стаціонарного сейфа повинна забезпечувати міцність 3 кН/кв.м з коефіцієнтом перевантаження 1,3 при дії корисного вертикального рівномірно-розподіленого навантаження по площі полиць.

2.63. Тросову підвіску площадки, противаги або касет необхідно виконувати не менше ніж на чотирьох канатах.

2.64. Пристрої уловлювачів регуляторів швидкості для піднімальної площадки та касетного сейфа при тросовій системі приводу не потрібні.

2.65. Цегляні або бетонні стінки сейфа, що примикають до полиць, для запобігання передачі вогкості від стін до декорацій, які зберігаються, повинні бути обладнані дерев'яними дошками, покладеними на рейки. Деревина повинна бути глибоко просочена вогнезахисним розчином.

2.66. Полиці сейфа повинні бути з нахилом до стіни не більше ніж 10 град.

2.67. Скатки декорацій повинні зберігатися у декілька рядів пірамідою. Полиці сейфа для запобігання падінню скаток повинні бути обладнані підпряжними пасами.

2.68. Управління електроприводом піднімальної площадки допускається тільки з одного місця - з підіймальної площадки, а керування електроприводом касетного підіймача та підіймача штангового типу з планшета сцени. Рух повинен супроводжуватися звуковою й світловою сигналізаціями.

2.69. Вхідні двері у приміщенні сейфа повинні мати електричне блокування, яке запобігає руху касети при відкритих вхідних дверях.

2.70. Усі частини вижимного сейфа, які рухаються, повинні мати огородження, що запобігають випадковому дотику до них людей під час роботи.

2.71. Вижимні сейфи повинні пересуватися по жорстких напрямних. Між нижнім положенням сейфа й підлогою приміщення повинна залишатися відстань не менше ніж 0,5 м.

2.72. Не дозволяється прокладати через сейф мережі водопроводу, опалення тощо.

2.73. У приміщенні сейфа повинні бути уздовж касети два проходи шириною не менше 0,7 м. Улаштування проходу між двома суміжними касетами не обов'язково.

2.74. Піднімальна площадка сейфа повинна мати кабіну-навіс на дві особи для захисту працівників від можливого падіння на них скаток декорацій під час руху.

2.75. Стаціонарні постановочні транспортери виготовляються з окремих ланок (пластин), сполучених в безкінечну стрічку. Настил пластин повинен бути дерев'яним і знаходитися на одному рівні з планшетом сцени, естради.

2.76. Кожна пластина повинна забезпечуватись не менше ніж двома парами опорних роликів, що пересуваються по жорстких направляючих, розташованих під планшетом. Електропривід стаціонарних транспортерів повинен забезпечувати реверсивний рух. Швидкість руху повинна плавно регулюватися і не перевищувати 1,0 м/сек.

2.77. Управління рухом транспортерів повинно здійснюватися з пульта помічника режисера або із спеціального пульта. На пульті управління повинна бути кнопка "Стоп" для аварійного зупинення транспортерів. Кнопкою "Стоп" повинна бути обладнана привідна станція й місця завантаження транспортерів.

2.78. Усі рухомі частини приводу збірно-розбірного транспортера повинні мати огородження, яке унеможливлює випадкові доторки до них, а корпус заземлюється або занулюється.

2.79. Трансформувальна рампа облаштовується по краю авансцени в щілині планшета. Розміри щілини повинні бути такими, щоб у неробочому і робочому положеннях відстань від поверхні світильників, прожекторів до будівельних конструкцій була не менше ніж 0,05 м.

2.80. Телескопічні підйомники для освітлювальних приладів постановочного освітлення повинні установлюватися так, щоб вони не заважали роботі декораційних підйомників або інших постановочних пристроїв. Підйомники як на рівні планшета, так і у просторі ігрового трюму не повинні захаращувати проходи і перешкоджати доступу до інших сценічних механізмів і пристроїв.

2.81. У робочому положенні відстань між освітлювальними приладами, що змонтовані на телескопічних підйомниках, і декораціями або одягом сцени повинна бути не менше 0,5 м.

2.82. Телескопічні підйомники повинні мати надійну фіксацію висунутої конструкції в робочому положенні.

2.83. Під час установки телескопічних підйомників у трюмі їх конструкція повинна забезпечувати (як в робочому, так і в прибраному стані) закриття прорізу у планшеті сцени.

2.84. Пульт управління телескопічного підйомника повинен знаходитися в місці, що дає змогу безперешкодно оглядати ігрову площадку.

V. Вимоги безпечної експлуатації сценічного комплексу

1. Сцена, естрада

1.1. Прорізи сцени, естради для виносу декорацій, меблів та іншого сценічного майна облаштовуються відповідно до вимог ДБН В.2.2-9-99.

1.2. У діючих будинках театрів, концертних залів за відсутності тамбурів з боку сцени або естради взимку дозволяється відчиняти прорізи, які сполучаються з вулицею або холодними приміщеннями, тільки короткочасно для занесення декорацій та обладнання в період підготовки спектаклю, концерту.

1.3. Двері, ворота повинні відчинятися у напрямку виходу зі сцени.

1.4. Декорації спектаклю, концерту повинні встановлюватися з таким розрахунком, щоб залишався круговий прохід по сцені, естраді шириною не менше 1 м.

1.5. Після розбирання оформлення спектаклю, концерту не дозволяється залишати на планшеті сцени цвяхи, уламки стопорів, сміття.

2. Планшет

2.1. Планшет ігрового майданчика облаштовується відповідно до вимог ДБН В.2.2-9-99 і повинен бути горизонтальним.

В оперно-балетних театрах допускається похилий планшет (з підйомом до 2 град. у бік ар'єрсцени).

2.2. Підіймально-опускні площадки повинні бути на одному рівні з підлогою інших приміщень сцени або естради (допуск +- 0,005 м).

2.3. Щити повинні виготовлятися з доброякісного, добре витриманого тонкошарового соснового дерева, з вологістю не більше 15% і товщиною не менше 0,06 м при ширині 0,10-0,12 м (палубний брус). Розташування прошарків деревини в брусках повинно бути вертикальне стосовно поверхні планшета.

2.4. Поверхня планшета повинна бути чистої столярної роботи. Бруски щитів з'єднуються між собою на водостійкому клеї, а із зворотного боку закріплюються двома накладними поперечними брусками без врізання на шурупах. Головки шурупів, болтів та інших деталей кріплення настилу заглиблюють не менше ніж на 0,03 м відносно поверхні планшета. Щілини, вибої, сколи, виступи та інші дефекти в щитах і між щитами не допускаються. Сучки в щитах повинні висвердлюватися, а отвори, що утворилися, закладатися дерев'яними пробками відповідного діаметра на клею.

2.5. Планшет ігрового майданчика на підіймально-опускних площадках, обертальному колі виготовляється збірним щитовим або дощатим із такого самого матеріалу.

2.6. Планшет ігрового майданчика після настилу й закріплення щитів необхідно чисто відшліфувати. Допускається фарбування планшета водним розчином чистого аніліну (без емульсії для натирання).

2.7. Конструкція арени і її планшета повинна забезпечувати міцність від дійсного навантаження (від людей, обладнання), але не менше 1 кН/кв.м. Під час використання арен для розташування хору, людей у масових сценах тощо конструкції та планшет повинні розраховуватися на нормативне вертикальне навантаження 5 кН/кв.м з коефіцієнтом перевантаження 1,3.

2.8. У процесі експлуатації сцени, естради, арени заміна будь-яких деталей настилу планшета і несучих його конструкцій на деталі та конструкції з міцністю менше розрахункових не допускається.

2.9. Щілини на планшеті сцени й естради для напрямних портальних і поплавкових лаштунків та інших цілей повинні мати ширину не більш 0,05 м й закладатися щільно підігнаними рейками. Рейки з обох боків повинні мати двосторонні металеві заплечики, що зберігають їх від прогинання й опускання нижче рівня планшета сцени або підняття одного з кінців угору. Заплечики не повинні виступати за рівень планшета сцени.

2.10. Підлогові щілини закладаються спеціальними рамками з укріпленими на них щільно підігнаними під щілини рейками. Рамки замикаються з трюму надійними замками, що зв'язують їх із несучими конструкціями сцени. Наявність замків по обидва боки кожної рамки обов'язкова. Кількість проміжних замків обирається виходячи з міцності. Замки повинні мати пристрої для регулювання рівня рейки відносно рівня планшета.

2.11. Проміжок між обертальним колом, підіймально-опускними площадками, кришками люків-провалів й нерухомою частиною сцени не повинен перевищувати 0,01 м.

2.12. Настил кола, підіймально-опускних площадок та інших пристроїв повинен відповідати рівню нерухомої частини планшета.

2.13. Перед початком спектаклю, концерту сцена повинна очищатися пилососами, пилеприбиральними машинами та іншими пристроями, після чого повітря зволожується гідропультами та зволожувачами повітря.

2.14. Планшет сцени необхідно мити теплою водою з милом, содою або синтетичними мийними речовинами не рідше одного разу на місяць, у вихідний день театру або за 15-18 годин до початку спектаклю, концерту.

2.15. В оперно-балетних театрах, концертних залах перед початком балетного спектаклю або окремого акту, у якому виконуються танцювальні номери, планшет або площадка для танців протирається вологою ганчіркою з таким розрахунком, щоб до початку танцю підлога була сухою.

2.16. Перед виконанням танцю планшет сцени посипається дрібно потовченою каніфоллю. За лаштунками з правого і лівого боку у визначеному місці у спеціальних лотках повинна знаходитися дрібно потовчена каніфоль для індивідуальної обробки взуття перед танцями.

3. Колосники

3.1. Бруски колосникового настилу над ігровим майданчиком повинні розміщуватись перпендикулярно портальній стіні (паралельно осі залу для глядачів - сцени, естради). Ширина зазорів між брусками не повинна бути більше 0,05 м.

3.2. Колосниковий настил повинен забезпечувати міцність під час прикладання рівномірного навантаження 1 кН/кв.м з коефіцієнтом перевантаження 1,3.

Елементи колосникового настилу повинні бути розраховані на міцність під час прикладання зосередженого навантаження усередині прольоту рівної 1 кН/кв.м з коефіцієнтом перевантаження 1,3.

3.3. Обладнання, що встановлюється на колосниках, повинно рівномірно розташовуватись по всьому колосниковому майданчику.

3.4. Послаблення несучих конструкцій колосникового майданчика (свердління, вирізання, видовбування тощо) під час монтажу обладнання не допускається.

3.5. Закріплення блоків, копиль та інших деталей до колосникових решіток повинно бути надійним, виключати зсування їх з місця установки. Блоки закріпляють хомутами, сталевими пластинками не менше ніж на чотирьох болтах.

3.6. Блоки необхідно встановлювати так, щоб троси, які проходять по них, ніде не торкалися між собою і не торкалися будь-яких конструкцій.

3.7. Блоки сценічних підйомників необхідно встановлювати над колосниковими решітками.

3.8. Не дозволяється перестановка блоків, що перебувають під навантаженням.

3.9. Блоки, встановлені на колосниках, повинні бути доступні для обслуговування.

3.10. Колосниковий майданчик з одним рівнем повинен мати не менше двох евакуаційних виходів, розташованих з протилежних сторін сцени, естради, на зовнішні пожежні драбини або закриті внутрішні сходи.

Допускається улаштування колосникового майданчика в декількох рівнях. Кожний рівень колосникового майданчика повинен мати не менше двох внутрішніх сходів для сполучення з нижче або вище розташованим рівнем колосників або сполучатися з робочими галереями.

Ширина кожного рівня повинна бути не менше глибини ігрового плану або дорівнювати кратності глибини декількох планів. Кожний рівень з боку нижче розташованого огороджується на висоту не менше 0,8 м.

3.11. Не дозволяється зберігати на колосниках обладнання, мотузки, троси, інструмент, декорації.

3.12. Балки для колосникових блоків повинні установлюватися на висоті не менше ніж 1,9 м над колосниковим настилом.

3.13. У діючих і тих, що реконструюються, будинках блоки декораційних і софітних підйомників можна встановлювати на рівні колосникового майданчика. При цьому над тросами повинні бути улаштовані спеціальні ходові містки шириною не менше 0,5 м з поручнями висотою не менше 0,8 м.

3.14. Не дозволяється виконувати на колосниках під час спектаклів, концертів, репетицій ремонтно-будівельні або інші роботи.

3.15. Ремонтні роботи на колосниках виконуються за умови відсутності людей на планшеті. На планшеті встановлюються попереджувальні плакати "Обережно, на колосниках ведуться роботи".

3.16. Вологе прибирання колосникового майданчика проводить не рідше двох разів на місяць.

4. Трюм

4.1. Сцени театрів і естради концертних залів з нижньою механізацією повинні бути обладнані трюмами. Трюми допускається улаштовувати одноярусними та багатоярусними.

Одноярусні трюми та верхній ярус багатоярусних трюмів використовуються для постановочних цілей (монтування декорацій і подачі їх на сцену, "провалу" і проходу акторів) і для інших сценічних ефектів - постановки. Трюми використовуються тільки для розміщення й обслуговування сценічних механізмів (підіймальних площадок, обертаючих кіл тощо).

4.2. Висота проходу постановочного і технічного трюмів повинна бути не менше 1,9 м, рахуючи від підлоги до конструкцій, які виступають. При цьому в постановочному трюмі повинен бути забезпечений безперешкодний прохід і вихід людей між конструктивними елементами технологічного обладнання (підіймально-опускних площадок, поворотного кола) і частинами будинку. Не дозволяється розміщення в проходах постановочного трюму будь-яких пристроїв, механізмів, верстатів, що знижують висоту трюму і перешкоджають проходу людей.

4.3. У технічному трюмі допускається місцеве зниження висоти проходу під балками, трубопроводами й елементами будівельних конструкцій та обладнання до 1,5 м.

4.4. У технічний трюм допускаються тільки особи, що мають допуск до обслуговування механізмів.

4.5. Не дозволяється влаштовувати в трюмах будь-які допоміжні майстерні, комори, а також зберігати декорації і різні предмети.

4.6. Механізми, встановлені в постановочному трюмі, а також напрямні, якими пересуваються контргрузи декораційних підйомників, повинні відгороджуватися металевими сітчастими огородженнями.

4.7. Не дозволяється в трюмах встановлювати стаціонарні апарати, що працюють під тиском (компресори, ресивери, балони й ін.). Виняток становлять гідроприводи сценічних механізмів.

4.8. Ділянки трюму, де встановлюється обладнання для сценічних ефектів (фонтани, басейни, водяна феєрія тощо), обладнуються водозбірниками для відводу води.

4.9. Труби гарячого водопостачання, опалення, паропроводів необхідно обладнати теплоізоляцією.

4.10. Підлоги в трюмі мають бути рівними, без вибоїв, щілин і інших дефектів.

4.11. Прорізи в підлогах багатоярусних трюмів для підіймально-опускних площадок й інших цілей облаштовуються огородженням, що запобігає падінню людей.

4.12. Трюми кожного ярусу облаштовуються не менше ніж двома виходами, розташованими із протилежних боків, шириною не менше ніж 1,5 м і висотою не менше ніж 1,9 м.

4.13. Приміщення приводів протипожежної завіси, будки суфлерів, регуляторні сценічного освітлення (у діючих театрах), щитові електропривідів відокремлюються від інших частин трюму й від планшета протипожежними перегородками 1 типу, перекриттями 3 типу та дверима 2 типу.

5. Галереї, перехідні містки

5.1. Кожний ярус галереї сполучається з іншим ярусом і колосниками не менше ніж двома сходами, розташованими з різних боків сцени.

5.2. Яруси робочих галерей повинні мати не менше двох евакуаційних виходів із боків сцени, які сполучаються з пожежними драбинами або закритими сходами сценічної частини будинку.

5.3. Ширина освітлювальних галерей при ручних підйомах декорацій повинна бути не менше ніж 1,5 м, а перехідних містків не менше ніж 0,6 м.

5.4. Ширина проходів на машинних галереях між бар'єром галереї і частинами установленого на них обладнання (лебідок, гідроприводів, огороджень), що виступають, повинна бути не менше ніж 0,8 м. Допускається місцеве звуження проходу до 0,5 м між нерухомими частинами лебідок і пультами управління, установленими вздовж бар'єра огородження.

5.5. Висота проходу на галереях і перехідних містках до конструкцій, що виступають, повинна бути не менше ніж 1,9 м.

5.6. Для настилу робочих галерей і перехідних містків застосовуються шпунтовані дошки, виготовлені з доброякісного, добре витриманого пиломатеріалу.

5.7. Настил і конструкція робочих і освітлювальних галерей повинні забезпечувати міцність від дії фактичного навантаження, але не менше 3 кН/кв.м по площі настилу галерей з коефіцієнтом перевантаження 1,3.

Настил і конструкція перехідних галерей, містків і несучих їх конструкцій повинні забезпечувати міцність від дії фактичного навантаження плюс 0,8 кН/кв.м з коефіцієнтом перевантаження 1,3.

5.8. Підлога галерей і перехідних містків повинна утримуватися в належному стані. Несправності настилу, щілини, зазори, що з'являються, необхідно негайно усувати.

5.9. Не дозволяється пропускати через настил підлоги галерей і перехідних містків канати, троси для підвішування декорацій або оформлення спектаклю, концерту.

5.10. Робочі, освітлювальні та перехідні галереї і перехідні містки огороджуються металевим бар'єром з поручнями висотою не менше 1,2 м. Допускається висоту огороджень робочих галерей, що примикають до стіни з противагами, знижувати до 0,8 м, а перехідні галереї з боку стіни не огороджувати.

5.11. Галереї та перехідні містки по настилу підлоги з внутрішнього боку поручнів обладнуються бортовим дерев'яним огородженням висотою не менше 0,15 м від підлоги.

5.12. Робочі галереї та перехідні містки обладнують спеціальними пристосуваннями (гачками, клямерами тощо).

5.13. Складати й зберігати на галереях вантажі від противаги декораційних підйомників дозволяється тільки в один ряд вздовж бортової дошки, що огороджує галереї з боку ігрового майданчика. Не дозволяється зберігати канати, дріт, різні предмети на галереях і перехідних містках, а також прив'язувати до поручнів галерей і перехідних містків м'які декорації й деталі оформлення.

5.14. Не дозволяється на галереях і перехідних містках виконувати роботи, пов'язані із нагинанням людей через бар'єр або інше огородження. До виконання таких робіт можуть залучатися тільки спеціально навчені працівники, які мають допуск до робіт на висоті та які пройшли перед цим інструктаж. Працівники зобов'язані надягати запобіжні пояси із страхувальними ланцюгами, якими прикріплюються до конструкцій, що забезпечують їх безпеку у випадку падіння.

5.15. Матеріали, інструменти й інші деталі, що залишилися після виконання ремонтних робіт, прибирають з галерей і містків. Не дозволяється приносити на галереї інструмент і деталі без спеціальної тари.

5.16. Під час роботи на робочих галереях, перехідних містках не можна тримати в кишенях одягу інструменти, кріпильні деталі. Інструмент, необхідний для робіт, що виконуються за габаритами галерей, містків, прив'язується до поясів, щоб уникнути його випадкового падіння.

5.17. Гаки та "башмаки" повинні мати спеціальні ремені та прикріплюватися до конструкцій огородження. Гаки, "башмаки" повинні зберігатися в спеціально відведеному місці.

5.18. Не дозволяється підвішувати під першою галереєю (освітлювальною або робочою) деталі сценічного оформлення.

5.19. Дерев'яний настил, бортове огородження галерей і містків необхідно обробляти вогнезахисними засобами для забезпечення I групи вогнезахисної ефективності.

5.20. Прибирання підлоги галерей, перехідних містків повинне бути вологе, не рідше одного разу на місяць.

6. Приміщення оркестрової ями

6.1. Приміщення оркестрової ями облаштовується площею не менше ніж 1,2 кв.м на одного оркестранта за висоти не менше ніж 1,9 м до конструкцій навісного козирка, що виступає.

6.2. У разі перекривання оркестрової ями збірно-розбірними щитами для збільшення просценіуму їх міцність повинна витримувати навантаження 5 кН/кв.м на площу настилу з коефіцієнтом перевантаження 1,3.

6.3. Штепсельні розетки для живлення освітлення пюпітрів, які розміщені на підлозі, встановлюються відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

6.4. Над оркестровою ямою допускається улаштування навісного козирка не більш ніж на 1/3 ширини ями.

6.5. Торці оркестрової ями, розташовані проти дверних прорізів або закулісного простору, облаштовують пристроями, що запобігають випадковому падінню людей (пересувними огородженнями, світловими покажчиками тощо).

6.6. Приміщення оркестрової ями повинно бути обладнано припливною вентиляцією.

7. Ар'єрсцена, авансцена, кармани

7.1. Ар'єрсцену (задня сцена) обладнують сценічними підйомниками, колосниками й робочими галереями. Декораційні підйомники обладнуються ручним або електричним приводом без регулювання швидкості. Софітні підйомники обладнуються електроприводом.

7.2. У колосниках ар'єрсцени допускається улаштування прорізів для піднімання софітів вище рівня колосників. При цьому прорізи в колосниках огороджують відповідно до ГОСТ 12.4.059-89.

За наявності виходів з робочих галерей ар'єрсцени в обхідний коридор улаштовувати обхідні галері необов'язково.

7.3. Настил планшета ар'єрсцени виготовляють із дощок дерев хвойних порід. Дошки глибоко просочують вогнезахисними розчинами.

7.4. Глибина авансцени (просценіум) повинна бути не менше ніж 1,75 м від червоної лінії сцени. Довжина авансцени повинна бути не менше ширини портального прорізу й мати зручне сполучення зі сценою при закритій завісі.

7.5. Довжина скосу планшета перед рампою на обрізі просценіуму повинна бути не більше ніж 0,05 м.

7.6. Кармани сцени обладнують монорейковими коліями з електротельферами для транспортування декорацій з комор і монтування їх на фурки.

7.7. Висота прорізу з кармана на сцену має бути не менше висоти будівельного порталу.

7.8. Прорізи з кармана на сцену необхідно обладнувати шумопоглинальними та вогнестійкими шторами.

8. Механічне обладнання сцен

8.1. Не дозволяється під час завантаження рами противаги або стрижня опускати вантаж до фіксації його в пазах нижчерозташованого вантажу.

8.2. Всі механізми сценічних підйомників облаштовуються відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці і підлягають оглядам і випробуванням:

після установки перед пуском у роботу;

щорічно перед відкриттям сезону;

у разі перестановки на інше місце, ремонту й заміни важливих деталей (станини, кріплень, зубчастої передачі, гальм, каната тощо).

8.3. Випробовування сценічних підйомників проводяться:

статичне - шляхом підвішування на 15 хв. вантажу, масою, що перевищує номінальну вантажопідіймальність сценічного підйому на 25%;

динамічне - шляхом підняття з нижнього положення у верхнє вантажу, масою, що перевищує номінальну вантажопідіймальність сценічного підйому на 10%, і перевіркою надійності дії гальм при опусканні вантажу. При цьому повинен бути передбачений не менше ніж трикратний запас гальмування.

8.4. Перед підйомом або спуском декорацій противага зрівноважується з таким розрахунком, щоб вага завантаженої штанги була дещо менша противаг. Не дозволяється звільняти штангу від декорацій до розвантаження противаги.

8.5. Піднімати й опускати вантаж ручними декораційними підйомниками дозволяється тільки з робочої галереї.

8.6. Для безпечного підняття й спуску великогабаритних декорацій необхідно сусідні підйомники відводити за допомогою вірьовок. Відведені вірьовки повинні кріпитися до спеціальних пристосувань на огородженнях робочих галерей.

8.7. Під час підняття та спуску декораційних підйомників необхідно ретельно стежити щоб штанги або декорації, що висять на них, не розгойдувалися і не зачіпляли відведений канат, перехідні містки, софіти, декорації на планшеті сцени.

8.8. Під час керування декораційними підйомниками машиністи сцени повинні стежити за рівномірним натягом усіх канатів. У випадку опускання штанги на планшет сцени, коли ослаб натяг канатів, не дозволяється робити підйом штанги без попередньої перевірки тросової системи.

8.9. Під час підняття однієї декорації декількома індивідуальними підйомниками їхню кількість необхідно визначати виходячи з сумарної вантажо-підіймальності лебідок з урахуванням коефіцієнта:

при двох лебідках - 0,7;

при трьох і більш - 0,5.

Натяг канатів повинен бути рівномірним. Під час підняття й спуску декорацій перекіс не допускається. З цією метою вмикання й вимикання електролебідок повинно бути одночасним. У разі несправності хоча б в одному індивідуальному підйомнику підйом або спуск вантажу потрібно негайно зупинити.

8.10. Якщо використовується індивідуальний підйомник для підйому однієї декорації на два і більше підвіси, повинні застосовуватися канати точно вивіреної довжини для кожної точки кріплення.

8.11. Для зміни форми вигину каната індивідуального підйомника необхідно встановити на колосниках додаткові блоки.

8.12. Вхід технічного персоналу на підіймально-опускний освітлювальний місток дозволяється тільки з одного рівня перехідних консольних містків галерей.

8.13. Під час обслуговування та виконання ремонтних робіт лишати на софітних фермах лампи, світлофільтри, інструмент не дозволяється.

8.14. Не дозволяється проводити обслуговування і ремонтні роботи під час репетицій, спектаклів, концертів.

8.15. Під час руху софіт-містка світлова апаратура не повинна виступати за габарити конструкції містка.

8.16. Доступ на софіт-містки дозволяється тільки навченим особам. Кількість людей, що одночасно перебувають на софіт-містку, не повинна перевищувати двох осіб.

8.17. Перед робочим пуском протипожежної завіси необхідно переконатися, що на шляху завіси немає декорацій або предметів, які заважають руху.

8.18. На планшеті сцени повинна бути чітко позначена фарбою проекція протипожежної завіси "червона" лінія.

Не дозволяється розташовувати декорації й предмети оформлення спектаклю на "червоній" лінії.

8.19. Не дозволяється під час опускання або підйому протипожежної завіси перебувати під завісою.

8.20. Пуск протипожежної завіси з машинного приміщення, де встановлена лебідка, при нормальній експлуатації не дозволяється.

8.21. Пуск лебідки протипожежної завіси з машинного приміщення дозволяється тільки під час наладки механізмів, тільки у присутності на сцені робітника, який підтримує зв'язок з приміщенням лебідки.

8.22. Робочий пуск протипожежної завіси дозволяється: черговому робітнику пожежної охорони, начальнику пожежної охорони та відповідальному за безпечне виконання робіт на сцені.

8.23. Не дозволяється використовувати протипожежну завісу не за призначенням.

8.24. Після закінчення монтажних робіт, перед відкриттям театрального сезону необхідно зробити випробування роботи протипожежної завіси.

8.25. Обслуговування й ремонт механізмів протипожежної завіси проводяться тільки під керівництвом відповідального за справний стан механічного обладнання сцени.

8.26. Під час підйому або спуску площадок з людьми у трюмі повинен перебувати машиніст сцени, естради, який в аварійних ситуаціях, що виникли у трюмі, негайно припинить підйом або спуск площадок.

8.27. З артистами, які будуть перебувати на сцені, естраді під час роботи підіймально-опускних пристроїв, необхідно провести інструктаж, в якому зазначити:

час підйому або спуску площадок по ходу спектаклю, концерту;

позначити межі площадок, які використовують;

показати місце перебування людей.

З артистами, які будуть безпосередньо підніматися або опускатися, проводиться інструктаж з охорони праці. Відповідальний за роботу механізмів повинен особисто провести декілька підйомів і спусків з артистами. Артисти, які пройшли інструктаж, розписуються в журналі обліку інструктажу з охорони праці.

8.28. Перед початком акту, в якому використовуються люки-провали, їх межа на планшеті відзначається крейдою в чотирьох точках. Артисти, зайняті в цьому акті, обов'язково попереджаються помічником режисера про момент відкриття люків машиністом сцени.

8.29. Перед початком спектаклю необхідно перевірити справність кожного люка, оглянути і прочистити його. Перед актом, в якому люк використовується, необхідно ще раз перевірити його роботу.

8.30. До роботи з люками-провалами допускаються лише підготовлені працівники художньо-постановочної частини.

8.31. Відповідальний за роботу на сцені практично показує актору як він повинен поводитися на сцені під час роботи люка-провалу. Артист, який пройшов інструктаж, розписується в журналі обліку інструктажу з охорони праці.

8.32. Керування обертанням круга, кільця повинно здійснюватися тільки помічником режисера або за його командою черговим машиністом сцени.

8.33. Перед початком спектаклю або під час антракту круг, кільце необхідно прокрутити. При цьому усі працівники, які перебувають на сцені в цей момент, повинні бути попереджені.

8.34. Декорації, встановлені на обертовому колі, підіймально-опускних площадках, фурках, повинні міцно прикріплюватися до настилу; не виступати за їх межі та не торкатися під час руху до підвішених декорацій.

8.35. Перед відкриттям рампи необхідно перевірити відсутність на щитах людей, деталей оформлення та залишених предметів.

8.36. Не дозволяється вмикати привід механізму рампи, що знаходиться у відкритому положенні, коли усередині рампи установлена переносна світлотехнічна апаратура.

8.37. Перед пуском антрактової завіси необхідно звільнити шлях руху полотнищ завіси від декорацій, меблів тощо.

8.38. У випадку заїдання кареток або інших поломок електропривід антрактової завіси, панорам, обрію повинен бути негайно вимкнений.

8.39. Не дозволяється використовувати полотнище антрактової завіси для підвіски декоративного оформлення.

8.40. Під час руху полотна обрію й панорам машиніст сцени зобов'язаний стежити за тим, щоб вони не чіплялися за декорації й інші предмети, що поміщені на сцені.

8.41. Під час роботи на пересувній освітлювальній рамі електроосвітлювачі повинні користуватися страхувальними поясами.

8.42. Закладні рейки щілин планшета сцени перед пересуванням портальних лаштунків повинні вийматися, а після їх установки по маркерам негайно закладатися.

8.43. Для піднімальних механізмів і пристосувань загального застосування випробування проводяться перед кожною постановою або концертом.

9. Постановочні пристрої

9.1. Дерев'яні та металеві конструкції декорацій, верстатів, постановочних фурок і поворотних кіл повинні бути розраховані на міцність і виготовлятися відповідно до технічної документації, затвердженої завідувачем постановчої частини театру, концертної зали та погодженої зі службою охороні праці.

9.2. Метали, що застосовуються для виготовлення несучих конструкцій, повинні мати сертифікат відповідності заводу-виготовлювача.

9.3. Зварні з'єднання не повинні мати зламів, зсувів країв елементів, що з'єднуються, тріщин, напливів, пропалів, незаварених місць. Якість зварювання необхідно контролювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.003-86, ГОСТ 12.3.036-84.

10. Станки

10.1. Постановочні станки для декорацій та гри окремих акторів повинні бути розраховані на фактичне навантаження, але не менше ніж 1 кН/кв.м на кожного актора з коефіцієнтом 1,3.

10.2. Постановочні станки для розміщення на них людей в масових сценах, хору, оркестру розраховуються на нормативне навантаження 5 кН/кв.м з коефіцієнтом 1,3. Станки повинні мати паспорт майстерні-виготовлювача з додатком креслення основних вузлів і розрахунку міцності. Паспорт підписується інженером-конструктором і керівником.

10.3. Покриття станків робиться з сухих соснових дощок. Дошки розташовуються шарами деревини перпендикулярно поверхні станка. Сучки висвердлюються і зашпаровуються пробками на клеї.

10.4. Станок, робоча частина якого виступає за габарити опори, розраховують на стійкість. Коефіцієнт стійкості повинен бути не менше ніж 2.

10.5. Станки, що використовуються як опора для накидних східців, теж повинні бути розраховані на стійкість. Коефіцієнт стійкості береться не менше ніж 2.

10.6. Металеві частини, що виступають над поверхнею дерев'яного станка, повинні бути гладкими, без гострих кутів і задирок.

10.7. Бруски розбірних щитів у прольотах між станками повинні бути розраховані на однакове із станком навантаження. Розбірні щити станків укладаються на рамки без щілин і виступів.

10.8. Станки висотою більше 1,2 м повинні мати зйомні захисні поруччя висотою відповідно до ГОСТ 12.4.059-89.

10.9. Маса окремих елементів станків (рами, щити, заглушки) допускається не більше 0,8 кН.

10.10. Покриття станків з ухилом більше 15 град. необхідно виконувати з поперечними рейками, гумовими смугами чи іншими пристосуваннями, що запобігають ковзанню.

10.11. Великі станки повинні бути збірно-розбірними. З'єднання станків повинне бути надійним, що не допускає їх випадкового роз'єднання.

10.12. Під час установки станків і пандусів на фурці чи в іншій комбінації повинна бути забезпечена повна стійкість зборки і виключена можливість зсуву.

10.13. Якщо до країв станків кріпляться високі предмети, станок розраховується на стійкість. Коефіцієнт стійкості приймається не менше 2.

11. Круги накладні

11.1. Конструкція накладних поворотних кругів повинна бути збірно-розбірною.

11.2. Основні конструктивні елементи круга повинні бути розраховані на фактичне навантаження, але не менше ніж 2 кН/кв.м, з коефіцієнтом перевантаження 1,3. Горизонтальне навантаження слід приймати не менше ніж 0,3 кН/кв.м, з коефіцієнтом перевантаження 1,4. Для визначення потужності приводу береться корисне навантаження 1 кН/кв.м, з коефіцієнтом перевантаження 1,3.

11.3. Привід круга може бути ручним або електричним. На електропривід круга поширюються вимоги пункту 8.8 глави 8 розділу V цих Правил. Ручні й електричні приводи повинні кріпитися до несучих будівельних конструкцій.

11.4. Опорна плита круга повинна спиратися на несучі елементи перекриття планшета і міцно закріплюватися. Кріплення напрямних для ковзанок на планшеті сцени, естради повинне унеможливлювати їх зсув під час обертання круга.

11.5. Настил круга виконується розбірним щитовим з дощок хвойних порід дерева. Щити повинні надійно кріпитися до каркаса круга.

12. Об'ємні та м'які декорації

12.1. Об'ємні декорації, стінки павільйонів тощо повинні розраховуватись на фактичне максимальне навантаження.

12.2. Бруски для виготовлення декорацій повинні бути обстругані з усіх боків.

12.3. Стелі, дахи, вікна, карнизи й інші деталі повинні бути надійно з'єднані зі стінками. Стінки павільйонів та інших вертикальних декорацій повинні бути з'єднані між собою та кріпитися до планшета укосами або іншими пристосуваннями.

12.4. До стінок, що мають висоту більше ніж 1,5 м, на відстані 0,7 м від низу повинні прибиватися бруски (поручні).

12.5. Колони, стовпи, карнизи й інші деталі для підвіски до сценічних підйомників повинні мати в верхній частині металеві деталі або кільце, з'єднане з несучими конструкціями будинку.

12.6. Кріплення падуг, куліс ігрових завіс, арок та драпування повинне бути міцним.

12.7. У тому випадку, коли м'які декорації оснащуються брусками, вони повинні бути вставлені в спеціальні мішки. З торців бруска мішки зашиваються наглухо.

12.8. Під час підйому декорацій необхідно стежити щоб вони не зачіпалися за предмети оформлення, що розміщені на сцені, та не піднімали їх за собою.

12.9. Клапани підвісних декорацій повинні надійно кріпитися до штанги декораційного підйомника в місці установки петель, шарнірів.

12.10. Розбірні кутові ферми-фрамуги клапанів панорам, що мають дві або три секції, повинні кріпитися до декораційного підйомника не менше ніж у двох місцях.

12.11. Підкатки підвісних декорацій повинні бути надійно прив'язані безпосередньо до штанги декораційного підйомника.

12.12. Довжина верхнього і нижнього брусків підвісних декорацій не повинна перевищувати довжини штанги.

12.13. Підйом декорацій, які розгойдуються, не допускається.

13. Меблі, реквізит, бутафорія

13.1. Меблі та бутафорія повинні бути справними, стійкими та міцними. Не дозволяється подавати на сцену поламані меблі та бутафорію.

13.2. Розбірні конструкції (стовбури дерев, гілки, пам'ятники, постаменти тощо) повинні мати міцні з'єднання, що не допускають зсуву деталей стосовно один до одного.

13.3. Встановлювати статуї та пам'ятники на постаментах необхідно стійко з урахуванням того, що актори можуть їх зачепити.

13.4. Поверхня бутафорських виробів повинна бути гладкою, без задирок і гострих виступів.

13.5. Драпрі, штори, гардини тощо повинні надійно підвішуватися на штангах, кронштейнах, карнизах. Перед спектаклем, концертом їх необхідно очищати від пилу.

13.6. Постільні речі, що використовуються у репетиціях і спектаклях, повинні бути чистими і зберігатись в шафах. Наволочки, простирадла, підковдри після кожного застосування здаються до прання. Дворазове їхнє застосування не дозволяється.

13.7. Ковдри без підковдр у місцях торкання ковдрою до обличчя, шиї повинні підшиватися білою тканиною. Після кожного застосування білу підшивку здають до прання, а ковдри витрушуються і вибиваються. У міру забруднення ковдри здаються в хімічне чищення.

13.8. У разі застосування під час репетицій, спектаклів, концертів харчового реквізиту він повинен відповідати вимогам НПАОП 7.1.30-1.02-96. Продукти повинні бути свіжими та купуватися в день вживання.

13.9. Працівники, які готують їжу, повинні бути в чистих білих халатах, у ковпаках або косинках.

13.10. Реквізитор перед роботою зобов'язаний вимити руки з милом і щіткою, обполоскати їх розчином хлораміну.

13.11. Реквізитори, які готують їжу, повинні проходити медичний огляд відповідно до правил, установлених для працівників харчоблоків.

13.12. Посуд для їжі та пиття перед вживанням ретельно миють гарячою водою. Посуд зберігають у спеціальних шафах, які щільно закривають.

13.13. Холодна зброя (шпаги, мечі, кинджали тощо), яку застосовують на сцені, може бути бутафорською і справжньою. Бутафорська зброя, а також побутові предмети (ножі, бритви, тростини тощо) виготовляють без гострих кінців і лез.

Еспадрон, рапіра, багнет повинні мати запобіжні наконечники. Наконечник не повинен зніматися. У шпаг, мечів, кинджалів тощо колючі та ріжучі сторони обпилюють та заокруглюють.

13.14. Рукоятки (ефеси) у всіх видів холодної зброї повинні бути справними та зручними. Шаблі, шашки, палаші, шпаги повинні мати надійно прикріплені темляки.

13.15. Спектаклі із застосуванням холодної зброї особливо в масових сценах (фехтування, бій, двобої тощо) повинні бути добре відрепетировані з усіма учасниками. Не допускаються до спектаклю артисти, які не пройшли спеціальних репетицій.

13.16. Не дозволяється користуватися під час репетицій, спектаклю, концерту холодною зброєю, що не належить даному театру, концертній організації, без перевірки та приведення її у стан, що відповідає викладеним вище вимогам.

13.17. Наказом роботодавця зберігання, облік і видача справжньої холодної зброї покладається на призначену відповідальну особу.

13.18. Відповідальна особа за холодну зброю уважно візуально перевіряє її перед кожним спектаклем, концертом, у якому вона застосовується.

13.19. Дозволяється застосовувати в спектаклі, концерті справжню і бутафорську вогнепальні зброї: рушниці, револьвери, пістолети тощо.

Придбання справжньої вогнепальної зброї здійснюється лише з дозволу та у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України. Зброя повинна мати просвердлений ствол.

Для забезпечення збереження зброї необхідно мати спеціально обладнане приміщення та сталевий сейф, що унеможливлює вільний доступ сторонніх людей.

Видача справжньої зброї на репетицію, спектакль, концерт реєструється у спеціальному журналі працівником, відповідальним за збереження зброї, призначеним наказом по театру, концертному залу.

14. Польотні пристрої

14.1. Перед проведенням польоту відповідальний за безпечне виконання робіт на сцені перевіряє:

чи забезпечена польотна колиска або пояс артиста направляючим шнуром;

наявність шнура на сцені;

чи перебуває на місці робітник, що супроводжує політ;

чи відсунута в кінцевому пункті польоту м'яка лаштунка;

чи перебуває на місці робітник, що відводить лаштунки;

чи надійно прикріплений артист до колиски або пояса.

14.2. Підвісні декорації, розташовані в безпосередній близькості від шляху польоту, повинні бути прибрані.

14.3. Для запобігання самовільним поворотам колисок польотних пристроїв до них попередньо прив'язуються відповідні шнури або вірьовки.

14.4. Актори допускаються до польотів тільки після проходження попередніх тренувань в репетиційних умовах. Перед кожним польотом відповідальний за безпечне виконання робіт проводить з акторами цільовий інструктаж з охорони праці з відповідним записом у журналі проведення інструктажів з охорони праці.

14.5. Перевірка й випробовування польотних пристроїв проводяться щоразу до початку роботи. Не дозволяється після перевірки пристрою доступ до нього сторонніх осіб.

14.6. При зміні канатів, ремонту механізмів або при збільшенні робочих навантажень необхідно проводити позачергові випробовування польотних пристроїв.

14.7. Польотні пристрої піддаються статичним та динамічним випробовуванням комісією:

при статичному випробовуванні вантаж масою на 25% більше розрахункового підвішується до каретки, переміщується на середину доріжки й утримується в такому положенні не менше 15 хвилин;

при динамічному випробовуванні вантаж масою на 10% більше розрахункового піднімається не менше 5 разів від нижнього до верхнього положення з одночасним горизонтальним переміщенням каретки по всій доріжці туди й назад не менше двох разів.

14.8. Під час польотів всі місця зупинки людей і декорацій необхідно позначати знаками (марками), надійно закріпленими на піднімальному та ведучому канатах. Марки, що позначають кінцеві пункти польоту, повинні мати особливо відмітні ознаки.

14.9. Перед польотом повинна бути перевірена справність світлової сигналізації.

14.10. Склад працівників, які підготовляють кожний політ, повинен бути незмінним. У разі відсутності учасника польотів номер відміняється.

14.11. Пояси для польотів необхідно зберігати у спеціальній шафі та замикати на замок.

15. Сталеві канати

15.1. Сталеві канати, що застосовуються як вантажні, тягові і несучі у сценічних підйомах та іншому обладнанні, повинні відповідати вимогам безпеки, мати сертифікат (свідоцтво) заводу-виготовлювача про їхнє випробовування. У випадку одержання канатів, не забезпечених зазначеним свідоцтвом, вони повинні піддатися випробовуванню. Паспорти з результатами випробовування повинні зберігатися у відповідального за стан експлуатаційного механічного обладнання. Не допускаються до використання канати, що не мають свідоцтва про їхнє випробовування.

15.2. Для декораційних та індивідуальних підйомників, для механізму антрактового та циркулярного завіс й інших сценічних механізмів застосовуються тільки сухі сталеві канати.

16. Конопляні канати

16.1. У ручних сценічних механізмах застосовують конопляні канати відповідно до вимог ГОСТ 12.4.107-82. "Строительство. Канаты страховые. Общие технические условия".

16.2. Конопляні канати застосовуються для ручних приводів сценічних механізмів тільки після їх попередньої витяжки за допомогою системи блоків і ручної монтажної лебідки.

16.3. Заплітка петлі в конопляному канаті повинна мати не менше двох повних і двох половинних пробивок.

16.4. Не дозволяється використовувати конопляні канати в механізмах для підйому людей.

16.5. Не дозволяється застосовувати смоляні канати у сценічних механізмах.

17. Карабіни та кільця

17.1. Карабіни та кільця повинні виготовлятися з м'якої сталі, на них не повинно бути раковин, вибоїв, іржи, тріщин і інших вад.

17.2. Карабіни повинні відкриватися тільки всередину і мати замки, що запобігають випадковому розкриттю.

17.3. Карабіни та кільця перед встановленням необхідно випробовувати подвійним навантаженням не менше 15 хв.

17.4. На кожному кільці або карабіні ставиться тавро з позначенням допустимого максимального навантаження.

17.5. У процесі експлуатації кільця і карабіни перевіряють й посвідчують одночасно з оглядом всього механізму.

17.6. Сценічні механізми не повинні допускатися до експлуатації без випробувань, передбачених цими Правилами або заводськими інструкціями.

VI. Вимоги безпечної експлуатації електроустановок та інженерних мереж

1. Електропостачання

1.1. Електропостачання закладів культури здійснюється відповідно до Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом МОЗ України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (ДСанПіН 3.3.6.096-2002).

1.2. Електропостачання трансформаторних підстанцій (ТП) закладів культури повинно здійснюватися від двох незалежних джерел живлення взаємно-резервуючих ліній 6-10 кВ від найближчих ТП або розподільних підстанцій (РП) міської розподільної мережі.

2. Електроустановки

2.1. Обладнувати та експлуатувати електроустановки необхідно згідно з вимогами:

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98);

ГОСТ 12.1.018-93. "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования";

ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление и зануление";

ДСанПіН 3.3.6.096-2002 "Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів".

2.2. Обслуговувати електроустановки, проводити ремонтні, монтажні та налагоджувальні роботи повинна енергетична служба (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації). У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок працівниками закладу культури повинен бути укладений договір планового обслуговування зі спеціалізованою організацією (кваліфікованими фахівцями).

За відсутності енергетичної служби або договору зі спеціалізованою організацією експлуатувати електроустановки заборонено.

2.3. Живлення електроприймачів театрів, концертних залів повинно здійснюватися від мережі 380/220 В з глухозаземленною нейтраллю.

2.4. Під час реконструкції електроустановок з живленням напругою 220/127 В необхідно передбачати їх перехід на напругу 380/220 В відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

3. Освітлювальні установки

3.1. Освітленість у приміщеннях повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення".

3.2. Живлення робочого і чергового, а також аварійного освітлення повинно здійснюватися від різних секцій ГРЩ (ВРП).

3.3. Управління робочим і черговим освітленням повинно бути передбачено:

у залі для глядачів - з світлоапаратної, кінопроекційнної і від поста головного білетера або біля входу до залу;

для сцени, естради - із світлоапаратної та пульта на сцені;

в приміщеннях для глядачів - із поста головного білетера або біля входу до залу. Крім того, управління черговим освітленням приміщень для глядачів повинно бути передбачено з приміщення пожежного поста (за наявності) або ГРЩ.

3.4. Керування аварійним освітленням повинно бути передбачено:

у залах для глядачів - з ГРЩ (ВРП), з світлоапаратної, з кінопроекційнної з поста головного білетера;

у інших приміщеннях для глядачів - з поста головного білетера, пожежного поста і з ГРЩ (ВРП);

для сцени-естради - з пульта помічника режисера на сцені, з пожежного поста, із приміщення ГРЩ (ВРП).

3.5. Переносна освітлювальна апаратура повинна підключатися до мережі тільки через типові штепсельні з'єднання із заземлювальним контактом, гнучкими кабелями із заземлювальною жилою в загальній оболонці і мідними жилами.

Лючки в планшеті сцени для підключення переносного освітлювального обладнання повинні мати відкидні кришки, що надійно закриваються після відключення штепсельних з'єднань.

3.6. Штепсельні з'єднання для підключення освітлювальних приладів повинні встановлюватися в спеціальних коробках відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

3.7. Перенапрямлювальна освітлювальна апаратура, що закріплена одним болтовим з'єднанням, що встановлюється над місцями для глядачів та ігрової зони, повинна додатково закріплюватись страхувальним тросом або ланцюгом з надійним замком.

3.8. Зона розташування освітлювальної апаратури над місцями для глядачів повинна мати захисну сітку з розмірами, що перекривають габарити освітлювальних приладів при всіх варіантах перенапрямлення.

3.9. На сцені, естраді, у трюмі й кишенях сцени на колосниках робочих галерей повинна передбачатися мережа напругою до 42 В із штепсельними розетками для підключення переносних освітлювальних приладів і ремонтної апаратури. Освітлювальні прилади, установлені в цих зонах на висоті не менше 2,5 м, повинні мати конструкцію, що унеможливлює доступ до джерел світла без спеціальних пристосувань.

3.10. Пристосування та металоконструкції для установки освітлювальної апаратури повинні забезпечувати їх жорстке, без вібрацій кріплення і витримувати протягом 15 хв. без ушкодження і залишкових деформацій прикладене до них навантаження, рівне п'ятикратній масі освітлювальної апаратури, що підвішується.

3.11. В артистичних приміщеннях і гримубиральних повинно бути передбачене комбіноване освітлення (природне і світильники з лампами розжарювання). Для підключення світильників місцевого освітлення гримувальні столи повинні бути обладнані штепсельними розетками по дві на кожний стіл.

3.12. Освітлювальні прилади, що використовуються як реквізит, перед вмиканням повинні бути перевірені на справність проводів і арматури, відсутність короткого замикання та установлюватися таким чином, щоб унеможливити їх доторкування до декорацій сцени.

3.13. В освітлювальних приладах повинні застосовуватися скляні світлофільтри з шириною смуги 3 см, щоб уникнути розтріскування, а також плівкові світлофільтри із негорючих матеріалів.

3.14. Джерела ультрафіолетового опромінення світних фарб повинні бути захищені світлофільтрами, що не пропускають промені коротше 320 мк, та мати паспорт з даними про випробування. Не дозволяється застосування цих джерел без зазначених світлофільтрів.

3.15. Не дозволяється застосовувати освітлювальні прилади, що мають температуру корпусів більше +150 град.С і ручок управління більше ніж +45 град.С.

3.16. В освітлювальних приладах не допускається застосовувати джерела світла потужністю вище, ніж зазначено у паспорті.

3.17. У залах для глядачів люстри й виносні софіти, які висять на тросах, що використовуються для їх підйому та опускання, повинні мати додаткові "мертві закріплення", з'єднані з несучими конструкціями будинку (фермами, балками). Кількість цих закріплень повинна відповідати кількості точок підвісу люстри або софіта. Допускається не передбачати "мертві закріплення" при підвішуванні виносних софітів на чотирьох тросах, закріплених до противаги.

3.18. Перенесення освітлювальної апаратури повинно провадитися у брезентових рукавицях, що захищають персонал від опіків.

3.19. Профілактичні роботи з освітлювальними приладами повинні проводитися після їх відключення від електромережі і після того, як вони охололи.

3.20. Вихідний отвір театральної освітлювальної апаратури повинен бути захищений захисною сіткою.

3.21. Установка освітлювальних приладів повинна унеможливлювати їх зіткнення при перенацілюванні, а також мимовільне торкання освітлювача до розташованих поруч предметів.

3.22. Освітлювальні й силові щитки, що встановлюють у приміщеннях для глядачів, повинні мати дверцята із замками, що унеможливлюють несанкціонований доступ.

3.23. На кожну рекламну установку повинна бути технічна документація:

затверджений ескіз установки;

електричні схеми;

акт приймання в експлуатацію;

договір на технічне обслуговування;

облікова картка профілактичних ремонтів, оглядів;

графік вмикання та відключення.

3.24. Усі освітлювальні прилади повинні регулярно піддаватися профілактичним оглядам, чищенню і своєчасній заміні несправних елементів. Періодичність робіт установлюється планом профілактичних робіт (ППР), затвердженим керівництвом електрогосподарства, але не повинна бути рідше одного разу на:

5 місяців - в приміщеннях для глядачів;

1 місяць - в приміщеннях сцени, естради і виробничих майстерень;

6 місяців - в приміщеннях складів декорацій.

3.25. Освітлювальні прилади, що встановлюються на висоті 5 м від підлоги до низу приладу, можуть обслуговуватися з драбин; при висоті більше ніж 5 м повинні передбачатися вишки, ходові містки або підіймально-опускні пристрої для опускання приладів на висоту, доступну для обслуговування з підлоги.

3.26. В театрах і концертних залах повинна бути технічна документація, відповідно до якої електроустановки допущені до експлуатації:

акти приймання прихованих робіт;

генплан ділянки з підземними електрокомунікаціями;

затверджена проектна документація;

акти випробовування й наладки електрообладнання;

акти приймання електроустановки в експлуатацію;

виконавчі креслення електричних схем;

технічні паспорти основного електрообладнання;

інструкції з обслуговування електроустановок.

4. Лазерні світлоефектні установки

4.1. Облаштовувати та експлуатувати лазерні світлоефектні установки (далі - ЛСУ) потрібно відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм при улаштуванні та експлуатації лазерів (ДСанПіН 5804-91 "Санітарні норми та правила улаштування та експлуатації лазерів").

Використання ЛСУ допускається тільки для професіональних колективів у приміщеннях видовищних підприємств. Не допускається застосування ЛСУ:

самодіяльними колективами;

професіональними колективами під час виступу на підприємствах громадського харчування, дитячих закладах, дискотеках та інших будинках, для яких проведення видовищних заходів не є основним видом діяльності.

4.2. Не дозволяється при застосуванні лазерних світлоефектних установок (ЛСУ):

використовувати предмети, що дзеркально відбивають і формоутворюють предмети, що знаходяться в руках або на одязі артистів і обслуговуючого персоналу;

використовувати рухомі дзеркально-відбиваючі і формоутворювальні предмети, якщо вони не закриті з боку глядачів, артистів і обслуговуючого персоналу світлонепроникними та такими, що не підлягають руйнації від лазерного випромінювання шторками, перегородками, екранами, насадками на ЛСУ;

спрямовувати прямі та дзеркально-відбиті лазерні пучки на будівельні, технологічні конструкції, предмети декорацій і реквізиту, якщо лазерні промені викликають їх нагрівання.

4.3. Декорації, завіса, предмети реквізиту не повинні мати дзеркально-відбивних поверхонь, якщо вони потрапляють у зону лазерного випромінювання.

4.4. Під час створення світлових ефектів за допомогою прямого та дзеркально-відбитого лазерного випромінювання повинна бути цілком виключена можливість попадання випромінювання в зону можливого перебування глядачів, артистів і обслуговуючого персоналу.

5. Кіноустановки та електроакустичне обладнання

5.1. Наказом роботодавця з числа спеціалістів повинна бути призначена особа, відповідальна за загальний стан усього телевізійного, електроакустичного комплексу, зв'язку та сигналізації.

5.2. Відповідальний за електрогосподарство повинен мати не нижче III, а обслуговуючий і ремонтуючий персонал - не нижче II групи з електробезпеки.

5.3. До керування кінопроекторами та роботи в кіноаппаратній допускаються тільки кіномеханіки, які мають відповідні кваліфікаційні посвідчення.

5.4. Кінофільми повинні зберігатися у фільмостатах, які щільно закриваються у кількості не більше двох програм.

5.5. У приміщення кіноаппаратного комплексу сторонні особи не допускаються.

5.6. На сценах підвіска екранів повинна провадитися на декораційному підйомі. Встановлення екранних гучномовців допускається на софітних фермах або спеціальних відкотних візках.

5.7. Для обслуговування заекранних гучномовців стаціонарного екрана й передекранної завіси повинні обладнуватися постійні площадки зі східцями шириною не менше 0,6 м.

5.8. Механізм приводу передекранної завіси повинен мати огородження, що унеможливлює випадковий дотик до рухомих частин.

5.9. Управління передекранною завісою повинно здійснюватися з приміщення кінопроекціоної і з місця установки механізму передекранної завіси.

5.10. Обладнання комплексу звукотехнічної апаратури театрів, концертного залу облаштовується відповідно до вимог ГОСТ 12.1.006-84. "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" та розташовується в апаратних. Пульти звукооператора допускається розташовувати на відкритих ложах і в залах для глядачів.

5.11. Металеві частини звукотехнічної апаратури повинні бути заземлені.

5.12. Комплекси звукотехнічної апаратури повинні мати захист від струмів короткого замикання.

5.13. Для обслуговування гастрольних спектаклів, концертів, якщо вони проводяться в незвукофікованих приміщеннях (залах), повинні застосовуватися пересувні комплекси звукотехнічної апаратури. Перед вмиканням у мережу апаратура повинна бути вимкнена, а металеві каркаси підсилювачів, пульта тощо повинні бути заземлені або занулені. Підключення до мережі повинно провадитися шланговим проводом з заземлювальною жилою через штепсельні з'єднання з заземлювальним контактом.

5.14. Для обслуговування гучномовців, установлених на сцені й в інших приміщеннях вище 6 м від підлоги, повинна бути площадка шириною не менше 0,6 м з постійними огородженнями й східцями з поручнями, відповідно до ГОСТ 12.4.059-89. Для обслуговування гучномовців, установлених в стелі зали для глядачів в межфермовому просторі, повинні бути обладнані ходові містки шириною не менше ніж 0,6 м.

5.15. Обладнання технологічного телебачення розміщують в спеціальному приміщенні для апаратної.

5.16. Електромузичні інструменти та підсилювальна апаратура повинні бути справними й мати шлангові проводи з штепсельними вилками для підключення до електромережі.

5.17. Перевірка справності й готовності до дії усіх протипожежних пристроїв, інвентарю, припливно-витяжної вентиляції проводиться щодня.

5.18. У приміщеннях апаратних і кіноустановок повинна бути аптечка з набором медикаментів першої допомоги.

6. Силове електрообладнання

6.1. Керування протипожежною завісою повинно здійснюватися з приміщення лебідки завіси, зі сцени і з пожежного поста та супроводжуватися світловою й звуковою сигналізаціями на сцені про рух завіси.

6.2. Керування димовими люками повинно здійснюватися з приміщення пожежного поста, зі сцени і приміщення лебідки.

6.3. Система керування установок водяного та пінного пожежогасіння облаштовується відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98.

6.4. Електропривід механізмів сценічних підйомників, піднімальних площадок і пристроїв (крім тельферних) повинні мати аварійне автоматичне відключення перепідйому в силовому ланцюзі з відключенням після спрацьовування пуску апаратами місцевого дистанційного управління.

6.5. При кількості сценічних підйомників більше ніж 10 необхідно передбачати на пульті машиніста сцени, а за його відсутності - на пульті помічника режисера - апарат керування, що забезпечує одночасне відключення всіх сценічних підйомників.

6.6. Механізми, що мають, крім електричного приводу, механічний ручний привід, повинні бути забезпечені блокуванням, що відключає електропривід при переході на ручне управління.

6.7. Електрообладнання, що має відкриті струмоведучі частини і розташоване в приміщеннях, доступних для непроінструктованого персоналу, повинно мати закрите огородження - сітчасте, суцільне або комбіноване з висотою не менше 1,7 м. При цьому відстань від неізольованих струмоведучих частин до огородження повинна бути не менше ніж 0,7 м.

6.8. Приміщення для лебідок люстри і виносного софіта повинні замикатися на замок.

7. Ліфти

Експлуатацію ліфтів необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 01.09.2008 N 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N 937/15628.

8. Заземлення та блискавкозахист

8.1. Заземлення (занулення) повинно облаштовуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81. "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление" і забезпечувати захист людей від ураження електричним струмом у разі ушкодження ізоляції в електроустановках споживачів і виконуватися при живленні напругою змінного струму 380 В і вище в усіх електроустановках.

8.2. У приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних заземлення (занулення) застосовується при напрузі електроустановок вище 42 В перемінного струму або 110 В постійного струму.

8.3. Під час експлуатаційних робіт у приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних повинні застосовуватися ручні електричні світильники напругою не вище 42 В з джерелом живлення з понижувальних трансформаторів або акумуляторів, електроінструмент і ручні електричні машини класу II та III.

8.4. Застосування автотрансформаторів не допускається.

8.5. Не дозволяється видавати для роботи ручні електричні машини, ручні світильники, електроінструмент і допоміжне обладнання до них, що мають дефекти.

У разі виявлення будь-яких несправностей робота з цими приладами негайно зупиняється.

8.6. Видовищні будинки належать до об'єктів III категорії блисковкозахисту. Блисковкозахист будівель і споруд облаштовується відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.5-38:2008. "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блисковкозахисту будівель і споруд", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 27.06.2008 N 269.

9. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої

9.1. Приміщення акумуляторної повинно бути легкодоступним для обслуговуючого персоналу, ізольованим від попадання до нього пилу, випарів і газу, а також від проникнення води, розташовано ближче до зарядних пристроїв. На дверях приміщення повинні бути написи: "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "З вогнем не входити", "Паління не дозволяється".

Стіни, стелі, двері та віконні рами й інші частини приміщення повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою. Вхід у приміщення повинен здійснюватися через тамбур. Приміщення акумуляторної повинно бути обладнано примусовою відокремленою припливно-витяжною вентиляцією, що обслуговує тільки приміщення акумуляторних батарей і кислотну.

9.2. Акумуляторні приміщення повинні бути завжди замкнені. Ключі видаються тільки обслуговуючому персоналу.

9.3. Акумуляторні приміщення, в яких проводиться зарядка акумуляторів при напрузі більше ніж 2,3 В на елемент, відносяться до вибухонебезпечних класу II.

9.4. Обслуговування акумуляторних батарей повинно проводитися спеціально підготовленим персоналом з групою електробезпеки не нижче III.

9.5. На усіх посудинах з електролітом, дистильованою водою та нейтралізуючими розчинами повинні бути зроблені відповідні написи з назвами речовин.

9.6. Роботи з кислотою та лугами необхідно виконувати у засобах індивідуального захисту (грубошерстому костюмі для кислоти і бавовняному для лугу, гумових чоботях під штани, або галошах, гумовому фартусі, захисних окулярах, гумових рукавичках). Спецодяг одягають тільки під час роботи в акумуляторному приміщенні.

9.7. При напрузі до 48 В і ємності до 150 ампер-годин акумуляторні установки мають влаштовуватися в металевих шафах з природною витяжною вентиляцією назовні будинку і можуть заряджатися на місці їх установки без зміни класу пожежо- й вибухонебезпечності приміщення, в якому вони установлені.

10. Вентиляція і кондиціювання повітря

10.1. Система вентиляції та кондиціювання повітря облаштовується відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

10.2. Системи вентиляції з механічним спонуканням і кондиціюванням повітря повинні мати централізоване керування.

10.3. Централізоване керування повинне забезпечувати відключення вентиляції або кондиціювання повітря приміщення, в якому сталась пожежа.

10.4. Автоматичні системи пожежної сигналізації та автоматичні установки пожежогасіння повинні бути зблоковані зі схемою централізованого відключення вентиляції та кондиціювання повітря.

10.5. Пульти, щити автоматизації та управління сантехприладів повинні бути встановлені в окремих приміщеннях.

10.6. Вентилятори, компресори та насоси з електродвигунами повинні бути встановлені на віброізольованих підставках і відокремлюватися від повітроводів і трубопроводів м'якими вставками.

10.7. Для зниження шуму системи кондиціювання повітря і вентиляції повинні бути обладнані глушниками.

10.8. Усі повітропроводи, повітряні канали, глушники тощо, вентиляційне обладнання повинні регулярно очищатися від пилу.

10.9. Усі отвори припливно-витяжної вентиляції, що розташовані на висоті менше ніж 2,5 м, повинні бути захищені металевою сіткою з вічком не більше 10х10 мм.

10.10. Усі обертові частини вентиляційного обладнання, площадки для обслуговування і драбини до них повинні огороджуватись відповідно до ГОСТ 12.4.059-89, ГОСТ 26.887-86.

10.11. У разі виникнення ударів, нерівномірного шуму або вібрації вентиляційне обладнання повинно бути негайно виключено.

10.12. Не дозволяється замінювати привідні паси, робити очищення повітропроводів і обладнання під час роботи вентиляційних установок.

11. Холодильні станції

11.1. Не дозволяється застосовувати аміачні холодильні машини.

11.2. Не дозволяється розташовувати фреонові холодильні станції й окремі холодильні машини будь-якої продуктивності на сходових майданчиках і під сходами, а також у коридорах, фойє та вестибюлях, в евакуаційних проходах і виходах.

11.3. Фреон необхідно доставляти і зберігати відповідно до чинних вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

11.4. Не дозволяється експлуатувати апаратуру з пошкодженими маховиками, що утруднюють відкривання і закривання посудин, апаратів і комунікацій, наповнених зрідженими газами.

11.5. Не дозволяється виконувати зварювальні роботи на апаратах і трубопроводах, заповнених холодоагентом або абсорбентом.

11.6. На холодильній станції повинні вестися добові журнали ремонту обладнання, розпоряджень по холодильній станції, обліку часу роботи обладнання, витрат сировини та матеріалів. Записи у журналі перевіряє відповідальний за роботу холодильної станції, призначений наказом по театру, концертному залу.

11.7. У разі виявлення витоку холодоагента через сальники, а також з появою сторонніх шумів черговий машиніст холодильної станції повинен негайно зупинити компресор і сповістити про це особу, відповідальну за роботу холодильної станції, та записати в добовий журнал роботи причину зупинки.

11.8. Усі обертові частини компресорів, насосів, вентиляторів повинні мати огородження.

11.9. Заповнення ємкостей апаратів рідким холодоагентом не повинне перевищувати допустимих величин, зазначених у паспорті установки.

11.10. Періодичність, характер ремонтів і тривалість їх визначаються нормами роботи та ремонту обладнання. Усі ревізії, ремонти та випробування повинні проводитися за графіком, затвердженим головним інженером театру, концертного залу.

11.11. Перед проведенням ремонту агрегату необхідно переконатися, що він відключений від джерел струму.

11.12. Перед початком ремонту апаратів або машин комунікацій, що працюють під тиском, необхідно переконатися в тому, що вони відключені від діючих апаратів заглушками і перебувають під атмосферним тиском.

11.13. До роботи на холодильній станції допускають осіб не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання та інструктаж з охорони праці.

Інструктаж для всіх працівників повинен проводитись не рідше одного разу в три місяці та оформлятися записом у журналі.

12. Зв'язок і сигналізація

12.1. Розміщення обладнання й апаратури зв'язку та сигналізації повинно проводитися в апаратних зв'язку. Електрогодинникові станції допускається установлювати в приміщеннях автоматизованих телефонних станцій (АТС). Станція пожежної сигналізації установлюється в приміщенні пожежного поста.

12.2. Електричні станції тривожної сигналізації про пожежу повинні бути автоматичної дії, що реагують на тепло, дим, полум'я. Допускаються до роботи станції ручної дії.

12.3. Автоматичні сповіщувачі про пожежу повинні установлюватися відповідно до ДБН В.2.5-13-98. Утримання технічних засобів протипожежного захисту виконується відповідно до вимог розділу 6 НАПБ А.01.001-2004.

12.4. Прокладання кабельних мереж телефонного і диспетчерського зв'язку, пожежної сигналізації повинне провадитися відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).

13. Водопостачання, водовідведення, теплопостачання, пиловидалення

13.1. Мережі внутрішнього господарського та протипожежного водопроводу повинні бути роздільними і облаштовуватись відповідно вимог СНиП 2.04.02-84.

Допускаються загальні мережі за умови, що міський водопровід забезпечує подачу розрахункової кількості води з напором, необхідним для роботи протипожежних пристроїв при максимальній витраті води на господарсько-питні потреби.

13.2. Водопостачання повинне здійснюватися від зовнішньої кільцевої водопровідної мережі двома вводами для забезпечення кожним вводом максимальної розрахункової витрати на протипожежні та господарські потреби. Коли такої можливості немає або коли існує тільки один канал введення, повинні бути обладнані резервні резервуари для зберігання запасів води на 3 години максимальної витрати для пожежогасіння. Для протипожежних насосів необхідно мати 100% резерв води.

13.3. Для внутрішнього пожежогасіння в будівлях театрів, концертних залів повинні бути обладнані внутрішні пожежні крани, спринклерні та дренчерні установки пожежогасіння та водяні завіси.

13.4. Для охолодження в системах кондиціювання повинне застосовуватися оборотне водопостачання.

13.5. Забезпечення питною водою здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом МОЗ України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383).

13.6. Для користування питною водою працівниками і службовим персоналом театрів, концертних залів повинні установлюватися сатураторні установки або бути обладнані фонтанчики, з'єднані з водопроводною мережею або бачками.

13.7. Бачки для питної води повинні бути емальованими, щільно закриватися кришками та замикатися на замок.

13.8. Воду в бачках необхідно міняти щодня, а бачки промивати. Температура води в бачках повинна бути не вище +20 град.С і не нижче +8 град.C.

13.9. В будівлях театрів повинна застосовуватися система центрального водяного опалення.

13.10. Вивід водовідведення з будівель театрів, концертних залів повинен сполучатися з міською магістраллю відповідно до вимог і умов експлуатації мереж каналізації для даного міста.

13.11. Будівлі театрів, концертних залів повинні бути обладнані стаціонарними установками централізованого пиловидалення або пересувними електричними пилососними установками. Пилезбірники та трубопроводи необхідно регулярно чистити.

13.12. Експлуатація водопровідних і водовідвідних споруд та мереж здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.

13.13. Під час обслуговування та експлуатації трубопроводів пари та гарячої води необхідно керуватися вимогами правил НПАОП 0.00-1.11-98.

13.14. Проходи уздовж траси трубопроводів повинні бути чистими та добре освітленими.

13.15. Трубопроводи, що проходять складами декорацій, повинні бути надійно відгороджені.

13.16. Наповнення водою, включення, а також відключення спорожнення трубопроводу теплового пункту повинні проводитись з дозволу теплопостачальної організації.

VII. Вимоги безпечної експлуатації допоміжних приміщень

1. Художньо-декораційні майстерні

1.1. Художньо-декораційні майстерні облаштовують в безпосередній близькості від сцени.

1.2. Трубопроводи стисненого повітря для підключення фарбопультів повинні прокладатися вздовж стін, а компресор повинен установлюватися в окремому приміщенні.

1.3. Приміщення майстерні повинно мати примусову припливно-витяжну вентиляцію та природне освітлення. Для штучного освітлення відповідно до технологічних вимог повинні використовуватися лампи розжарювання.

1.4. Для подачі розписаних декорацій з приміщень майстерні на сцену прорізи в стіні обладнують шторами, які закриваються, а в підлозі - кришками з огородженнями відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89. Штори й кришки повинні мати границю вогнестійкості не менше 0,75 г.

1.5. Для спуску декорацій на сцену майстерні повинні бути обладнані штанговими підіймачами.

1.6. У приміщенні майстерні не дозволяється використання нітрофарб.

2. Столярні майстерні

2.1. Столярні майстерні розташовуються на першому поверсі суміжно з монтувальною, поблизу складу декорацій. З приміщення повинні бути виходи в монтувальну і назовні.

2.2. Приміщення столярних майстерень, розташування деревообробних верстатів, технологічні процеси обробки деревини та засоби захисту працівників облаштовують відповідно до вимог ГОСТ 12.3.042-88 та вимог цих Правил.

2.3. Обладнання в столярних майстернях встановлюють відповідно до ГОСТ 12.2.026.0-93.

2.4. Сушильні камери повинні мати дверні прорізи шириною 1,5 м і висотою 2 м. Двері мають виготовлятися з будівельних матеріалів групи горючості НГ і щільно закриватися.

3. Бутафорські і слюсарні майстерні

3.1. Розташування бутафорських і слюсарних майстерень повинно забезпечувати зручне сполучення із столярною майстернею і складом бутафорії, меблів і реквізиту.

3.2. У бутафорських майстернях повинні бути сушильні шафи з місцевою витяжкою. Майстерні розташовують на першому поверсі з виходом назовні.

3.3. Для виготовлення металевих конструкцій декорацій, реквізиту зварюванням необхідно обладнувати окремі приміщення площею не менше ніж 20 кв.м.

3.4. Не дозволяється захаращувати проходи різноманітними предметами, заготовками деталей і готовими вузлами.

3.5. Для зберігання металу, готових вузлів, деталей та інструменту повинні бути обладнані складські майданчики або складські приміщення зі стелажами, шафами тощо.

3.6. Не дозволяється робота на несправних верстатах, а також коли немає або несправні захисні огородження.

3.7. Відстань між лещатами на верстатах повинна бути не менше ніж 1 м. Необхідно щоб лещата забезпечували надійне затиснення предметів.

3.8. Бетонну підлогу на робочих місцях обладнують дерев'яним гратчастим настилом з відстанню між планками 0,025-0,030 мм.

Планки повинні мати призматичну форму, кінці яких не повинні нависати.

3.9. Працівникам, які працюють на верстатах, що не мають механічних пристроїв для видалення стружки, повинні бути видані спеціальні пристосування, гачки, щітки тощо.

3.10. Не можна зберігати вогненебезпечні та легкозаймисті матеріали (паливно-мастильні, фарби, розчинники тощо) на робочих місцях. Використаний промаслений обтиральний матеріал повинен зберігатися в металевих бочках, які закриваються.

4. Пральні, просочувальні, фарбувальні

4.1. Приміщення для прання, фарбування, просочування матеріалів, сушильні камери облаштовуються відповідно до вимог чинного законодавства і розташовують в одному блоці.

4.2. При пральній необхідно мати окремі комори для брудної та чистої білизни. Комора для чистої білизни облаштовується стелажами висотою не більш ніж 2 м.

4.3. Хімічні речовини та фарби зберігаються в окремій коморі.

4.4. На тарі всіх хімічних речовин роблять чіткі написи з назвами цих речовин, датою виготовлення, концентрацією. Не дозволяється зберігати хімічні речовини без напису та невідомі хімічні речовини. Тара повинна бути з кришками (пробками), які щільно закриваються.

4.5. Стіни та підлога в приміщеннях пральних, фарбувальних, просочувальних і коморах повинні вимощуватись керамічною плиткою, а стелі фарбуватись масляною або вологостійкою фарбою.

4.6. Підлоги повинні бути з ухилом для стоку рідини та мати приймальні отвори для водостоків (трапи). Трапи та самі водостоки повинні утримуватись у справному стані і регулярно чиститися.

4.7. Приміщення пральних, просочувальних і фарбувальних повинні обладнуватися примусовою припливною та витяжною вентиляцією. Над фарбувальними казанами, електроплитами та ванними повинні бути витяжні зонти з автономною витяжкою.

4.8. Кожна пральна машина, сушильна, сушильно-прасувальна машина, прес, центрифуга повинні мати механічне блокування, що перешкоджає пуску електродвигуна при відкритих люках, дверях або огородженнях. Справність блокування повинна перевірятися щодня.

5. Пошивні, драпірувальні, прасувальні

5.1. В пошивних, драпірувальних майстернях і в прасувальнях необхідно дотримуватись норм і правил відповідно до чинних вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

5.2. Швейні машини розташовують на відстані 0,4 м від стін, колон у неробочій зоні та на відстані не менше ніж 1,2 м у робочій зоні.

Проходи між рядами швейних машин або розкрійних столів повинні бути шириною не менше ніж 1,5 м.

5.3. Приміщення пошивних, драпірувальних і прасувальних облаштовуються примусовою припливно-витяжною вентиляцією.

5.4. Для зберігання матеріалів повинна бути комора із стелажами та полицями з урахуванням вільного до них доступу. Висота стелажів та полиць не повинна перевищувати 2 м.

5.5. Металеве окантування лекал повинно мати гладку поверхню без задирок.

5.6. Приміщення, де встановлено прасувальні столи з електропрасками, повинні мати електроізолюючі підлоги. Головки цвяхів повинні бути утоплені.

5.7. Прасувальні столи повинні бути розташовані так, щоб працівник не міг одночасно доторкатися до корпуса праски та незаземлених частин обладнання або до струмопровідних конструкцій (опалювальних приладів, трубопроводів).

5.8. Робоча поверхня й огородження прасувальних столів повинні виготовлятися з матеріалу, який не проводить електричний струм (дерево, пластмаса тощо), і кріпитися до металевої станини болтами з утопленими голівками.

5.9. Огородження заземлених металевих конструкцій прасувальних столів повинно виключати випадкове доторкання до них працівника.

5.10. Електропраски повинні підключатися до мережі через апарати закритого виконання та розташовуватись на прасувальних столах.

5.11. Електропраски, які живляться через розподільчі трансформатори, повинні підключатися до електромережі так, щоб унеможливити випадкове доторкання працівників.

5.12. Підставки для прасок повинні виготовлятися з електроізолювальних негорючих матеріалів.

5.13. Після закінчення роботи електрична мережа штепсельних розеток для підключення прасок повинна відключатися загальним вимикачем, установленим поза приміщенням.

5.14. На всіх універсальних швейних машинах і машинах, що виконують зигзагоподібну строчку, повинні бути установлені запобіжники від проколу пальців голкою.

5.15. Ниткопротягувальні машини, які далеко виступають із корпуса убік працівника, повинні бути огороджені скобами.

5.16. Працівники, які використовують ручну голку, повинні користуватися наперстком з обідком і прокладкою, що відповідають розміру пальця працівника.

5.17. Швейні машини повинні мати місцеве освітлення.

5.18. Драпірувальні роботи на висоті повинні виконуватися не менше ніж двома працівниками, один з яких перебуває внизу для подачі матеріалу та страховки стійкості драбини або сходів.

6. Гардеробні поточного сезону та склади костюмів

6.1. У театрах, концертних залах повинні бути гардеробні поточного сезону. Приміщення гардеробних розміщують поблизу вбиралень для артистів. У театрах, крім гардеробних, повинні бути облаштовані комори для костюмів. Приміщення комор розташовують в комплексі приміщень виробничих майстерень.

6.2. Приміщення гардеробної і комори костюмів обладнуються спеціальними конструкціями для розвішування костюмів, між якими забезпечуються проходи. Ширина центрального проходу має бути не менше ніж 1,2 м.

6.3. Приміщення гардеробної й комори для костюмів облаштовують припливно-витяжною вентиляцією.

6.4. Один раз на рік необхідно проводити аналіз повітряного середовища на присутність у повітрі парів нафталіну. Гранична концентрація парів нафталіну не повинна перевищувати 20 мГ/куб.м.

6.5. Приміщення гардеробної та комори костюмів облаштовують відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

6.6. Щороку слід проводити генеральне прибирання приміщень, перевіряти стан костюмів, очищувати їх від пилу.

6.7. Вологе прибирання приміщень виконується у такі строки: склади костюмів - один раз на два тижні, гардеробні поточного сезону - щодня.

6.8. Розвезення костюмів по артистичним вбиральням здійснюється на спеціальних візках, обладнаних конструкціями для підвішування вішалок з костюмами.

VIII. Вимоги безпеки при проведенні допоміжних видів робіт

1. Художньо-декоративні роботи

1.1. Художньо-декоративні роботи на висоті більше ніж 1,2 м повинні виконуватися із спеціальних містків, інвентарного риштування, пересувних вишок та інших пристосувань.

1.2. Містки, підмостки, вишки тощо висотою більше 1,2 м повинні мати огородження відповідно до ГОСТ 12.4.059-89 "ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия".

1.3. Для зберігання фарб повинні виділятися спеціальні приміщення. Олійні фарби, лаки, пасти та інші необхідно зберігати в металевій тарі. Пігменти та барвники допускається зберігати в поліетиленових мішечках.

Тара для рідких фарб, лаків, пасти тощо повинна бути справною та щільно закриватися. На тарі повинні бути етикетки або бирки із зазначенням марки розчинника, номера партії, дати виготовлення.

1.4. Розігрівати клей необхідно в клеєварках на водяній бані.

1.5. Клеєварки установлюють в спеціальному приміщенні або у відведеному для цієї мети місці.

1.6. Не дозволяється нагрівати пасти, фарби, лаки, розчинники та працювати з ними при відкритому вогні.

1.7. Розлиті на підлогу фарби, розчинники, пасти тощо повинні негайно прибиратися за допомогою сухої тирси, піску або ганчір'я.

1.8. Інструменти та фарбопульти повинні бути справними.

Справність пневматичного інструменту, манометрів і запобіжних клапанів, а також міцність кріплення гумових шлангів необхідно регулярно перевіряти та випробовувати тиском, що перевищує в 1,5 рази робочий.

1.9. Під час роботи не можна допускати перегинів і заплутування гнучких шлангів.

1.10. Манометри на повітряних компресорах повинні бути справними й опломбованими.

1.11. При сильному забрудненні рук та інших відкритих частин тіла видалення фарби необхідно робити ганчір'ям, змоченим спеціальним розчином, пастами, ацетоном або гасом. Не дозволяється використовувати для очищення шкіри тіла бензол, етиловий бензин, чотирихлористий вуглець.

1.12. Не дозволяється зберігати харчові продукти та вживати їжу на місці проведення робіт, у приміщенні приготування фарб та в коморах лакофарбових матеріалів.

1.13. Працівники, які виконують художньо-декоративні роботи, повинні бути забезпечені спецодягом та індивідуальними засобами захисту: респіраторами, окулярами, рукавичками тощо, а також захисними мазями та пастами відповідно до вимог "Типових галузевих норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам і службовцям підприємств, установ, організацій культури", затверджених Держкомпраці СРСР 23.11.82 (НПАОП 0.05-3.46-82).

2. Ремонтні роботи

2.1. Ремонтні роботи, пов'язані зі зміною несучих елементів будинку, технологічного обладнання, з додатковою підвіскою обладнання й апаратури, повинні виконуватися на підставі затвердженої технічної документації.

2.2. Під час ремонтно-будівельних, електромонтажних і налагоджувальних робіт, що проводяться в діючому театрі, концертному залі, представники підрядної організації та замовника зобов'язані розробити заходи щодо забезпечення безпечної експлуатації будівлі й обладнання на період ремонту.

2.3. Ремонт та налагодження обладнання і механізмів повинен проводити спеціально навчений та проінструктований персонал, який має відповідну кваліфікацію та пройшов стажування і перевірку знань.

2.4. Ремонт обладнання необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.24-01 і заводських інструкцій та посібників, доданих до обладнання, та цих Правил.

2.5. Усі види робіт з ремонту обладнання, будівель і приміщень проводяться тільки після ретельної підготовки робочого місця й інструменту, що забезпечує безпечне ведення робіт. Робоче місце повинне бути добре освітлено відповідно до ДБН В.2.5-28-2006.

2.6. Під час ремонтних робіт працівники повинні бути забезпечені справним інструментом і пристосуванням.

2.7. Під час робіт з приставних драбин дозволяється стояти на 1 м нижче верхнього щабля. Не дозволяється проведення робіт з верхнього щабля без відповідної опори.

2.8. Під час роботи на приставних драбинах обов'язково повинен бути присутній ще один робітник, в обов'язки якого входить запобігання можливому ковзанню та падінню драбини від випадкових наїздів і поштовхів.

2.9. Під час роботи на висоті інструмент повинен укладатися в переносну шухляду або сумку.

Не дозволяється під час роботи на висоті кидати вниз матеріали, недогарки електродів, інструмент тощо.

2.10. Під час роботи на даху, риштуваннях та інших висотних місцях, які не мають поручнів та огороджень, необхідно обов'язково використовувати страхувальний пояс. Місце кріплення страхувального каната визначається відповідальною особою за виконання роботи після ретельної перевірки його міцності та надійності.

2.11. Перед ремонтом обладнання його необхідно відключити від джерел електроживлення і на пускові пристрої повісити плакати, які вказують, що обладнання перебуває в ремонті і пуск його не дозволено.

Після закінчення ремонту або налагодження перед пуском обладнання або механізму всі зняті огородження і пристосування повинні бути поставлені на місце, міцно та правильно закріплені.

2.12. Не дозволяється на ходу чистити, обтирати обладнання, робити його змащення, налагодження або ремонт, підтягувати гайки, надягати ланцюги тощо.

2.13. Знімати та ставити привідні паси можна тільки за допомогою спеціального пристосування.

2.14. Під час ремонтних робіт дозволяється користуватися переносними електричними світильниками відповідно до вимог "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" затверджених Держнаглядохоронпраці України 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Мін'юсті України 10.02.98 N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98). Світильники повинні мати запобіжну сітку та гачок для підвішування.

2.15. Ремонт великих вузлів необхідно виконувати за наявності спеціальних столів і піднімальних пристроїв. На робочих місцях працівників встановлюють необхідну кількість шаф і стелажів для деталей.

Монтаж і демонтаж обладнання, яке має велику висоту, виконується з міцних і стійких риштувань.

2.16. Ремонт обладнання світильників зовнішнього освітлення, встановлених на опорах і на висоті більше ніж 3 м, необхідно виконувати з автомобільних телескопічних вишок.

3. Антисептування та вогнезахисна обробка деревини

3.1. До робіт з антисептичної обробки деревини й вогнезахисного просочування декорацій і дерев'яних конструкцій будинку допускаються працівники, які пройшли інструктаж з охорони праці, медичний огляд. Вогнезахисті речовини повинні бути сертифікованими.

3.2. Не допускаються до цих робіт особи з хворою шкірою - із саднами, опіками, яка потріскалась.

3.3. Для працівників, які працюють з антисептичними й вогнезахисними сумішами, повинне бути обладнане побутове приміщення для перевдягання та роздільного збереження робочого та особистого одягу. Після закінчення роботи вони повинні користуватися душем, бути забезпечені милом та рушником.

3.4. Тара з-під хімічних матеріалів для антисептичної й вогнезахисної обробки деревини повинна бути знешкоджена (спалена).

3.5. Готування антисептичних і вогнезахисних речовин необхідно робити на відкритих, відокремлених майданчиках або в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією. Доступ сторонніх осіб до місць готування речовин заборонено. Під час готування речовин необхідно вжити заходи проти розпилення, розбризкування отруйних речовин. Працівникам необхідно видавати гумові рукавички та протигази.

3.6. Під час антисептичної та вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій одночасне проведення будь-яких інших робіт у даному приміщенні не дозволяється.

3.7. Після закінчення робіт з антисептичної та вогнезахисної обробки деревини місця зберігання та готування сумішей повинні бути очищені та знешкоджені.

3.8. Обладнання й інструменти, які застосовуються під час антисептичної та вогнезахисної обробки деревини, необхідно після роботи мити та зберігати в спеціальному місці.

IX. Додаткові вимоги безпеки

1. Батальні сцени

1.1. Під час постановки батальних сцен (фехтування, рукопашний бій, бійки тощо) необхідно вжити заходів для забезпечення безпеки акторів та учасників масових сцен та запобігання травмам.

1.2. Постановник батальних сцен зобов'язаний подати в дирекцію театру, концертного залу письмові рекомендації з охорони праці під час виконання поставленої композиції в структурі руху й у просторовому розташуванні виконавців, а також засоби захисту від травм (захисні жилети, мати, сітки тощо).

1.3. Роботодавець театру, концертного залу на підставі рекомендацій постановника батальних сцен повинен видати наказ, яким повинен передбачити конкретні вимоги до виконавців і заходи щодо їхнього забезпечення захисними засобами працівників постановочної частини.

1.4. Батальні сцени повинні бути добре відрепетировані. Перед кожним спектаклем, концертом режисер (помічник режисера), який веде спектакль, концерт, зобов'язаний проінструктувати виконавців, а найбільш небезпечні фрагменти батальних сцен відрепетирувати і зробити запис у журналі обліку інструктажу.

Не дозволяється введення нового виконавця в батальні сцени без проходження відповідної підготовки та репетицій з постановником.

2. Монтування, перенесення і перевезення декорацій

2.1. Монтування декорацій і оформлення спектаклю на сцені повинні бути організовані відповідно до розробленого сценарію, який затверджує режисер, із урахуванням перенесення декорацій зі складів.

Розвішування декорації по декораційних підйомах і розміщення їх на ігровій площадці повинні проводитися відповідно до монтувальних аркушів.

2.2. Підйом, спуск і пересування декорацій проводяться тільки за командою ведучого спектаклю. Під час установки сходів, станків, площадок, огороджень необхідно перевіряти надійність їхнього кріплення.

2.3. Під час монтування декорацій працівники повинні бути забезпечені спеціальним інструментом, який має вушка для прикріплення до пояса. Інструмент повинен бути справним.

2.4. Виклик артистів на сцену повинен проводитись за сигналом помічника режисера тільки після закінчення основних робіт із збирання декораційного оформлення спектаклю. Не дозволяється перебувати на сцені під час антракту і спектаклю артистам та технічному персоналу, що не мають безпосереднього відношення до робіт, які виконуються на сцені.

2.5. Перед вистиланням доріжок, килимів тощо необхідно переконатися, що планшет сцени цілком закритий щитами. Біля металевих кришок, лючків, щоб уникнути ковзання тканини по металу, доріжки прибиваються цвяхами.

2.6. Надійність з'єднання карнизів зі стінками, арками, колонами перед установкою їх на місце перевіряється особою, відповідальною за спектакль.

2.7. Не дозволяється в процесі збирання та розбирання об'ємних декорацій ставати на їх конструкції.

2.8. Кріплення деталей оформлення до планшета сцени, до підвісів, один до одного повинно бути міцним і мати пристосування, що унеможливлюють випадкове роз'єднання.

2.9. Машиністи сцени, які працюють на висоті, повинні дотримуватися вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

2.10. У разі перенесення високих стінок їх необхідно підтримувати вище середини укосом або "башмаком".

2.11. Під час перевезення декорацій неспеціалізованим автотранспортом їх укладають щільно одна до одної, накривають брезентом і надійно перев'язують вірьовками.

2.12. Взимку необхідно очищати від снігу та льоду шлях, яким переносять декорації. Не дозволяється переносити декорації слизькою поверхнею.

2.13. Перед навантаженням і розвантаженням декорацій у товарні вагони необхідно перевірити міцність і справність помостів.

2.14. Лебідки і талі, що використовуються для навантаження і розвантаження декорацій, повинні надійно кріпитися.

2.15. Перевозити костюми, взуття, білизну, головні убори необхідно в металевих або дерев'яних шухлядах, спеціально обладнаних для транспортування. Шухляди повинні мати ручки для зручності навантаження і розвантаження.

3. Тварини на сцені

Використання тварин у видовищних заходах здійснюється відповідно до статті 25 Закону України "Про захист тварин від жорсткого поводження"3447-15.

4. Демонстрація феєрверків

4.1. Демонстрація феєрверків проводиться згідно з вимогами Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів, затверджених наказом МВС від 23.12.2003 N 1649, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.03.2004 за N 263/8862.

4.2. При використанні побутових піротехнічних виробів необхідно дотримуватись вимог інструкції, переконатись, що використання піротехнічного засобу не зашкодить здоров'ю та життю людей, не призведе до пошкодження майна і нанесення шкоди навколишньому середовищу.

Начальник відділу організації
державного нагляду в АПК
та соціально-культурній сфері
Держгірпромнагляду



В.Ткачов