ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ

БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

Н А К А З

05.10.2009 N 164

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

27 жовтня 2009 р.

за N 988/17004

Про затвердження Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності цими Правилами вважати такою, що не застосовується на території України, "Типовую инструкцию по безопасной эксплуатации систем вентиляции в химических производствах Министерства промышленности Украины. ВНЭ 015-92", затверджену Міністерством промисловості України 26.08.92.

3. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. протягом п'яти днів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дунаса С.В.

Голова Держгірпромнагляду
ПОГОДЖЕНО:
Керівник спільного
представницького органу
всеукраїнських профспілок
та профспілкових об'єднань
Головний державний
санітарний лікар України,
Перший заступник
Міністра охорони здоров'я України
Президент Спілки орендарів
і підприємців України
В.о. президента Спілки підприємців
малих, середніх і приватизованих
підприємств України
В.о. президента Всеукраїнської
асоціації роботодавців
Директор Національного
науково-дослідного інституту
промислової безпеки
та охорони праці
Заступник Міністра
промислової політики України
Т.в.о. Голови Державного комітету
України з питань технічного
регулювання та споживчої політики
Заступник Міністра регіонального
розвитку та будівництва України
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України
Заступник голови Центральної Ради
профспілки працівників хімічних
та нафтохімічних галузей
промисловості України
Перший заступник
головного вченого секретаря
Національної академії наук України
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України
Генеральний директор
Федерації роботодавців України
С.О.Сторчак




В.Г.Хара



О.М.Біловол

Віктор Хмільовський


В.Биковець

В.Биковець



Ю.І.Шульга

В.В.Севернюк


С.Т.Черепков

Д.В.Ісаєнко



С.Богданов



М.В.Мицько


В.О.Ємельянов



В.М.Третьяков

О.А.Миколайчук

В.Надрага

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

України з промислової

безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду

05.10.2009 N 164

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

27 жовтня 2009 р.

за N 988/17004

ПРАВИЛА

з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах

I. Сфера застосування

1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності та виду діяльності, що займаються проектуванням, реконструкцією, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням та експлуатацією систем вентиляції виробничих, складських, адміністративно-побутових і допоміжних будівель та споруд виробництв гумових та пластмасових виробів, хімічних та целюлозно-паперових виробництв (далі - хімічні виробництва).

2. Правила встановлюють вимоги до охорони праці та безпечної експлуатації систем вентиляції, кондиціювання повітря та повітряного опалення у хімічних виробництвах (далі - система вентиляції).

Правила є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, які використовують найману працю, що пов'язана з проектуванням, реконструкцією, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, обстеженням та експлуатацією систем вентиляції виробничих, складських, адміністративно-побутових і допоміжних будівель та споруд підприємств і організацій хімічного виробництва.

3. Правила не поширюються на системи вентиляції підземних і відкритих гірничих виробок, на підприємства і об'єкти особливого і спеціального призначення, які належать Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству оборони України, Службі безпеки України, об'єкти, побудовані на замовлення зазначених органів державної влади, об'єкти, експлуатація яких здійснюється з метою забезпечення національної безпеки України, а також будівлі і споруди, в яких виробляються, зберігаються або застосовуються вибухові речовини та вибухові вироби. Вони не поширюються також на системи примусового димовидалення та підпору повітря будинків і споруд.

II. Визначення термінів

1. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, що визначені Законом України "Про охорону праці", державним стандартом "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять" (ДСТУ 2293-99), будівельними нормами та правилами "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (СНиП 2.04.05-91), міждержавним стандартом "Система технічного обслуговування і ремонту техніки" (ГОСТ 18322-78).

2. Інші терміни вживаються в такому значенні:

вентиляція - обмін повітря в приміщеннях для видалення надлишків теплоти, вологи, шкідливих та інших речовин з метою забезпечення допустимих метеорологічних умов і чистоти повітря в зоні, що обслуговується, або робочій зоні;

капітальний ремонт - ремонт, який виконують для відновлення справності повного або майже повного відновлення ресурсу виробу із заміною або відновленням будь-яких його частин, включно з базовими;

кондиціювання повітря - автоматичне підтримування в закритих приміщеннях усіх або окремих параметрів повітря (температури, відносної вологості, чистоти, швидкості руху) з метою забезпечення головним чином оптимальних метеорологічних умов, які найсприятливіші для самопочуття людей, ведення технологічного процесу, забезпечення збереження матеріальних цінностей;

опалення - підтримування в закритих приміщеннях температури, що нормується відповідно до вимог Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ( ДСН 3.3.6.042-99) .

III. Позначення та скорочення

У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ДБН - державні будівельні норми;

ДСН - державні санітарні норми;

ДСТУ - державний стандарт України;

ДСТУ EN - державний стандарт, через який впроваджено європейський стандарт (EN);

ДСТУ ISO - державний стандарт, через який впроваджено європейський стандарт Міжнародної організації зі стандартизації (ISO);

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

НАПБ - нормативно-правовий акт з питань пожежної безпеки;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

СНіП - будівельні норми і правила;

ПЛАС - план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ПТЕЕС - правила технічної експлуатації електроустановок споживачів;

ПУЕ - правила улаштування електроустановок;

ГДК - граничнодопустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

ССБП - система стандартів безпеки праці;

ССБТ - "система стандартов безопасности труда".

IV. Вимоги безпеки під час експлуатації та технічного обслуговування систем вентиляції

4.1. Загальні вимоги

4.1.1. Проектування, будівництво, реконструкція, експлуатація та технічне обслуговування систем вентиляції проводяться з дотриманням вимог Законів України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"4004-12, "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"1105-14, "Про охорону навколишнього природного середовища"1264-12, "Про об'єкти підвищеної небезпеки"2245-14, вимог цих Правил, державних будівельних норм, міждержавних і державних стандартів, санітарних норм і правил.

4.1.2. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом систем вентиляції і кондиціювання повітря об'єктів нового будівництва, після реконструкції та капітального ремонту проводиться відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923.

4.1.3. Експлуатація та технічне обслуговування систем вентиляції здійснюються відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687687-2004-п, "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.004-91), "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.010-76), "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.3.002-75), "ССБТ. Системы вентиляционные. Методы аэродинамических испытаний" (далі - ГОСТ 12.3.018-79), "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.4.021-75), чинної нормативної документації на вентиляційне устаткування, заводських інструкцій з експлуатації вентиляційного устаткування.

4.1.4. Інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, розробляються та переглядаються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

4.1.5. Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів, що діють на підприємстві, здійснюється відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

4.1.6. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС) розробляється відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99).

Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС і не знають його в частині, що стосується їхньої роботи.

4.1.7. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці повинні здійснюватися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), спеціальне навчання, інструктажі і перевірка знань з питань пожежної безпеки повинні здійснюватися відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368z1148-03, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003).

4.1.8. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідно до статті 92694-12¦st9 Закону України "Про охорону праці"2694-12.

4.1.9. Роботодавець зобов'язаний організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

4.1.10. Роботодавець незалежно від форми власності й господарювання повинен забезпечити своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому, відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442.

4.1.11. Роботодавець, з урахуванням специфіки виробництва, повинен відповідно до вимог Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15z0231-05, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), та вимог цих Правил розробляти і затверджувати відповідний Перелік робіт з підвищеною небезпекою.

Працівники, зайняті на роботах, передбачених затвердженим Переліком робіт, повинні проходити спеціальне навчання і перевірку знань з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

4.1.12. Роботодавець зобов'язаний розробляти і затверджувати Положення про службу охорони праці підприємства з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників і умов праці та визначати її структуру, функції та права відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

4.1.13. На підприємстві повинен бути складений і затверджений роботодавцем перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору відповідно до вимог Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 N 263/121, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за N 18/554.

4.1.14. Забороняється допускати жінок до виконання робіт відповідно до вимог Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260. Не допускається порушення вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241z0194-93, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

4.1.15. Працівники під час прийняття на роботу проходять попередній медичний огляд, а протягом трудової діяльності - періодичні медичні огляди відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

4.1.16. Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08), та вимог "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация" (далі - ГОСТ 12.4.011-89).

4.1.17. Рівень виробничого шуму не повинен перевищувати норм, встановлених Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, (далі - ДСН 3.3.6.037-99) , вимогами "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83) та цими Правилами.

Працівники, на робочому місці яких еквівалентний рівень шуму перевищує 80 дБА, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту органів слуху (протишумові вкладиши, протишумові навушники, протишумові шоломи) відповідно до вимог "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и методы испытаний" (далі - ГОСТ 12.4.051-87) і державного стандарту "Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробовування. Частина 1. Шумозахисні навушники" (ДСТУ EN 352-1-2002).

4.1.18. Вібраційна безпека повинна забезпечуватися дотриманням норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації (далі - ДСН 3.3.6.039-99) та "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.012:2008).

4.1.19. Засоби захисту від статичної електрики повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

4.1.20. Обладнання для обслуговування систем вентиляції повинно вибиратися залежно від категорій пожежовибухонебезпеки приміщень та класів вибухонебезпечних зон, а також властивостей середовищ, які будуть переміщуватися у системі вентиляції (корозійні речовини, смоли тощо).

4.1.21. З метою безпечної експлуатації, технічного обслуговування, своєчасного та якісного ремонту вентиляційних установок рекомендується створювати на підприємствах при загальній кількості вентиляційних установок понад 200 - вентиляційне бюро, від 100 до 200 - групу або вводити посаду інженера з вентиляції, менше 100 - техніка з вентиляції.

4.1.22. Відповідно до вимог державного стандарту "Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи" (далі - ДСТУ ГОСТ 2.601-2006) на кожну вентиляційну установку повинен бути заведений паспорт у двох примірниках, форма якого наведена у додатку 1. Один примірник паспорта знаходиться у відповідному підрозділі підприємства, який відповідає за експлуатацію та технічне обслуговування систем вентиляції, а другий - у уповноваженого працівника.

4.1.23. З метою збільшення строку безперебійної роботи вентиляційних установок на підприємствах потрібно організовувати їх планово-попереджувальний і капітальний ремонти. Поточні і середній ремонти передбачають усунення окремих дефектів і несправностей вентиляційних установок, заміну зношених деталей; очищення вентиляційного устаткування і повітроводів від пилових та інших відкладень, усунення виявлених нещільностей. Основні роботи при поточних і середньому ремонтах здійснюються безпосередньо на місці, де розміщені вентиляційні пристрої. Після проведення середнього ремонту перевіряється робота усієї вентиляційної установки.

4.1.24. Капітальний ремонт передбачає демонтаж основного вентиляційного устаткування, його ремонт у ремонтних майстернях і часткову заміну устаткування або окремих його частин, демонтаж і монтаж повітроводів, суцільне фарбування вентиляційної установки тощо. Після капітального ремонту установка повинна бути наново відрегульована і випробувана на ефективність, а результати випробувань записані в паспорт системи вентиляції.

4.2. Вимоги безпеки під час експлуатації систем вентиляції

4.2.1. Для забезпечення безперебійної та ефективної роботи вентиляційних установок на підприємствах повинна здійснюватися їх правильна експлуатація, яка передбачає:

а) необхідний штат працівників для обслуговування вентиляційних установок на кожному промисловому підприємстві;

б) періодичне проведення робіт з обстеження стану повітряного середовища в приміщеннях;

в) проведення робіт з визначення ефективності роботи вентиляційних установок і їх наладки;

г) забезпечення нормального технічного стану вентиляційних установок і проведення своєчасного ремонту.

4.2.2. Під час експлуатації підіймально-транспортних механізмів, які керуються з підлоги, необхідно передбачити вільні проходи для працівників, які здійснюють керування.

4.2.3. Під час проведення робіт на висоті 1,3 м і більше необхідно обладнати риштаки, підмостки та інші пристрої відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).

4.2.4. У разі неможливості або недоцільності установлення огорож робочих місць на висоті працівники повинні бути забезпечені запобіжними поясами. Місця закріплення карабіна запобіжного пояса повинні бути яскраво пофарбовані і заздалегідь вказані виконавцям робіт.

4.2.5. Не дозволяється захаращувати робочі місця, проходи, проїзди матеріалами і відходами виробництва; тимчасове зберігання матеріалів і відходів виробництва дозволяється тільки на спеціально відведених майданчиках з можливістю механізованого транспортування і вивезення за межі майданчика або цеху (установки).

4.2.6. Вентиляційні установки, що перебувають в експлуатації, повинні утримуватися в повній технічній справності. У процесі експлуатації повинні проводитися заходи щодо забезпечення довговічності установок.

4.2.7. На підприємствах у процесі експлуатації вентиляційних установок необхідно систематично перевіряти стан повітряного середовища в робочій зоні виробничих приміщень і його відповідність чинним санітарним нормам.

Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен встановлюватися відповідно до вимог "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (ГОСТ 12.1.005-88) та "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны" (СН 4617-88).

4.2.8. При зміні технологічного процесу та його інтенсифікації, а також при перестановці технологічного устаткування, яке характеризується виділенням хімічних речовин у повітря приміщень із перевищенням граничнодопустимих концентрацій (ГДК), вентиляційні установки повинні бути приведені у відповідність до нових умов.

4.2.9. У кожному виробничому цеху або відділенні необхідно мати журнал з експлуатації систем вентиляції відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 2.601-2006 (додаток 2), у якому обов'язково фіксуються:

а) несправності вентиляційних установок, виявлені під час перевірки;

б) усі випадки припинення роботи установок у робочий час у зв'язку з ремонтом, а також унаслідок аварій, відсутності електроенергії, теплоносія тощо;

в) усунення виявлених несправностей і поновлення роботи установок;

г) прізвища чергових слюсарів і електриків, дні і години чергувань.

4.2.10. Концентрація вибухонебезпечної газопароповітряної і пилоповітряної суміші, яка переміщується вентилятором і яка не повинна перевищувати 50% від нижньої концентраційної межі поширення полум'я, контролюється приладами безперервної дії з подачею звукового і світлового сигналу оператору. Методи визначення показників пожежовибухонебезпеки відповідно до вимог "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" (ГОСТ 12.1.044-89).

4.2.11. Повітря, що видаляється з приміщень та містить горючий пил і вибухонебезпечні пилоповітряні суміші, необхідно очищати в мокрих пилоуловлювачах. Виняток становить пил тих речовин, які під час взаємодії з водою утворюють вибухонебезпечні суміші або гази.

4.2.12. Системи місцевих відсмоктувачів від технологічного устаткування мають бути окремі для речовин, які у разі змішування можуть спричинити спалах, горіння або вибух.

4.2.13. За наявності у переміщуваному середовищі конденсату необхідно своєчасно зливати його у дренажну систему.

4.2.14. Увімкнення вентиляторів місцевих відсмоктувачів, конструктивно пов'язаних з технологічним устаткуванням, повинно блокуватися з пусковим пристроєм устаткування.

4.2.15. Для одночасного відключення усіх вентиляторів, конструктивно пов'язаних з устаткуванням або вбудованих у технологічні схеми, а також інших вентиляторів, які обслуговують вибухонебезпечні приміщення, передбачається пристрій, який розташовують зовні будівлі.

4.2.16. У процесі експлуатації вентиляторів здійснюють контроль стану їх зовнішніх і внутрішніх поверхонь, а також стану електродвигунів і фундаменту методом профілактичного огляду. Результати огляду заносять у журнал з експлуатації систем вентиляції.

4.2.17. Під час аварійної зупинки вентилятора перед його пуском необхідно перевірити стан вала і підшипників.

4.2.18. Під час експлуатації систем вентиляції забороняється відключати або знімати вогнеперепинувальні пристрої.

4.2.19. Резервні і рідко використовувані вентилятори (які використовуються за необхідності, наприклад у разі появи диму, загазованості) необхідно через кожні три-чотири тижні короткочасно включати в роботу для запобігання виникненню корозії в підшипниках.

4.2.20. Під час аварійної зупинки вентилятора, коли відключення технологічного устаткування або зупинка процесу виробництва неможливі, вентиляційна система повинна бути забезпечена резервним вентилятором, який автоматично вмикається при зупинці основного вентилятора.

4.2.21. Вогнеперепинувальні пристрої, пристрої блокування систем вентиляції з системами пожежної сигналізації та системами пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції у разі пожежі повинні бути у справному робочому стані і перевірятися не рідше одного разу на півроку.

Результати ревізії оформляються відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 і заносяться в паспорт системи вентиляції.

4.2.22. У разі встановлення вибухозахищених вентиляторів поза приміщенням для них слід влаштовувати спеціальні укриття у вигляді металевих навісів і сітчастого огородження, що замикається на замок.

4.2.23. Під час експлуатації вентиляторів не допускають потрапляння води на віброізолятори і виникнення корозії. Закріплювальні деталі повинні бути затягнуті.

4.2.24. У процесі експлуатації вибухозахищених вентиляторів контролюють щільність прилягання щіток до вала привода для зняття статичної електрики з робочого колеса. У вибухозахищених вентиляторах і вентиляторах третього виконання використовують мідно-графітові щітки для зняття зарядів статичної електрики з вала привода.

Періодичність і способи контролю зазначаються в чинній нормативній документації на даний виріб.

4.2.25. Під час роботи вентиляторів контролюють наявність мастила і температуру в підшипниках.

Максимальна температура нагріву підшипника не повинна перевищувати граничнодопустиму температуру.

Контроль нагріву здійснюють за допомогою поверхневих термощупів, датчиків температури або електроконтактних термометрів.

4.2.26. Працююче вентиляційне устаткування і вентилятор зупиняють у випадку:

появи стуку, ударів і вібрації у вентиляторі, електродвигуні або муфті зчеплення;

перевищення допустимої температури вузлів вентилятора, електродвигуна або муфти зчеплення;

перевищення допустимого рівня шуму;

витоку газів або пари із вентилятора чи повітроводу;

тріщин у фундаменті.

4.2.27. Справність і роботу систем вентиляції приміщень категорій А, Б і В перевіряють працівники, відповідальні за роботу цих систем, не рідше одного разу на зміну із занесенням результатів перевірки в журнал з експлуатації систем вентиляції.

4.2.28. Безпека електроустаткування під час експлуатації повинна забезпечуватись виконанням вимог НАПБ А.01.001-2004, "Правил устройства электроустановок" (ПУЭ-86) і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 09.01.98 N 4z0093-98, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

4.2.29. Захисні огородження слід передбачати на всмоктувальних і нагнітальних отворах вентиляторів, які не приєднані до повітроводів, відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 або державного стандарту "Вентилятори промислові. Механічна безпечність вентиляторів. Огорожа" (далі - ДСТУ ISO 12499:2004).

4.2.30. Вентиляційні камери, майданчики та інші місця установлення вентиляційного обладнання повинні мати електричне освітлення відповідно до вимог державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення" (ДБН В.2.5-28-2006).

4.2.31. Регулювальні пристрої (шибери, дросель-клапани, заслінки, регулювальні пристрої повітророзподільників тощо) повинні легко закриватися і відкриватися, а також надійно фіксуватися в заданому положенні. Повзунки шиберів повинні щільно прилягати до направних і вільно переміщатися в них.

4.2.32. На всіх регулювальних і запірних пристроях (на пульті управління і маховику) повинні бути нанесені позначення "Відкрито", "Закрито".

4.2.33. До повітроводів і устаткування систем вентиляції забороняється складувати ближче ніж 0,5 м горючі матеріали або негорючі матеріали у горючій упаковці.

4.2.34. Двері вентиляційних камер повинні щільно закриватися і замикатися. Приміщення вентиляційних камер, майданчики і канали не дозволяється захаращувати сторонніми предметами, матеріалами, устаткуванням тощо. Ключі від вентиляційних камер зберігаються в уповноваженої особи.

4.2.35. На двері вентиляційної камери наносять напис, який включає:

позначення "Стороннім вхід заборонено";

умовне позначення вентиляційних агрегатів, які розміщені у вентиляційній камері;

найменування і категорію приміщення (приміщень) відповідно до вимог чинного законодавства, а також клас вибухонебезпечної зони (зон) відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони праці;

прізвища працівників, які відповідають за експлуатацію систем вентиляції;

знак "Шум", що попереджує працівників, які входять до вентиляційної камери під час роботи вентилятора, про необхідність користування засобами індивідуального захисту органів слуху відповідно до вимог ГОСТ 12.4.051-87.

4.2.36. На системи вентиляції і вентилятори, які розташовані у вентиляційних камерах, методи і засоби очищення повітроводів та вентиляційного устаткування повинна бути складена інструкція з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98, що включає:

схему систем вентиляції;

порядок включення і виключення систем вентиляції;

основні заходи безпечної експлуатації систем вентиляції в умовах даного виробництва, цеху, відділення.

4.2.37. Системи витяжної і припливної вентиляції, які обслуговують приміщення категорій А і Б, повинні комплектуватися вентиляційним обладнанням у вибухозахищеному виконанні, а у разі установки вогнеперепинувальних пристроїв припливні системи можуть комплектуватися обладнанням у звичайному виконанні.

4.2.38. Забороняється встановлювати вентилятори, а також електродвигуни до них, які не відповідають вимогам вибухозахисту для даного класу вибухонебезпечної зони, визначеного відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

4.2.39. Усі металеві повітроводи та інше обладнання систем вентиляції приміщень категорій А і Б, а також систем місцевих відсмоктувачів пожежовибухонебезпечних речовин (сумішей) повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики.

Вимірювання опору ізоляції заземлення, перевірка ланцюга між заземлювачами та заземлювальними елементами повинні проводитися в обсягу та з періодичністю, що наведені в Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Міністерством енергетики та електрифікації СРСР від 21.12.85 (ПТЕЕС), та відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98z0093-98.

4.2.40. У разі виникнення пожежі у виробничому приміщенні системи вентиляції, які обслуговують ці приміщення, повинні бути відключені відповідно до вимог ПЛАС, за винятком систем подавання повітря у тамбур-шлюзи приміщень категорій А і Б.

4.2.41. Транзитні повітроводи, якими подається нагріте в калорифері повітря, не повинні мати отворів, окрім повітроводів, які призначені для подавання повітря в приміщення.

4.2.42. Відстань між калориферами і конструкціями з горючих і важкогорючих матеріалів повинна бути не менше ніж 0,1 м у разі використання теплоносія у вигляді води та пари.

4.2.43. Напрям обертання робочого колеса вентилятора та електродвигуна вказують стрілкою на корпусі вентилятора зі сторони всмоктування та на корпусі електродвигуна.

4.2.44. Скорочені позначення і порядкові номери систем вентиляції наносять на корпусах вентиляторів, пускових пристроях, повітроводах і опусках у межах обслуговуючих приміщень незмивною яскравою фарбою.

4.2.45. Забороняється знімати і зафарбовувати заводські таблички на вентиляційному устаткуванні та електродвигунах.

4.2.46. Один раз на рік проводять ревізію автоматичних зворотних клапанів з оформленням результатів перевірки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 із занесенням результатів в паспорт системи вентиляції і журнал ремонту систем вентиляції, форма якого наведена у додатку 3.

4.2.47. Обертові та рухомі частини вентиляційного устаткування, приводних механізмів та двигунів повинні бути надійно огороджені відповідно до вимог "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные" (ГОСТ 12.2.062-81) та ДСТУ ISO 12499:2004.

4.2.48. Вентиляційне обладнання повинно експлуатуватися у справному стані та працювати без невластивого йому шуму і вібрації. Конструкція вентиляційного устаткування повинна забезпечувати:

допустимі рівні шуму відповідно до вимог ДСН 3.3.6.037-99;

шумові характеристики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83;

рівень допустимої вібрації відповідно до вимог ДСН 3.3.6.039-99 та ГОСТ 12.1.012:2008.

4.2.49. Елементи вентиляційного устаткування, які можуть спричинити небезпеку аварій і нещасних випадків, повинні мати сигнально-запобіжне пофарбування відповідно до вимог "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (ГОСТ 12.4.026-76).

4.2.50. У виробничих приміщеннях, де можливе раптове виділення у повітря робочої зони великої кількості шкідливих речовин, повинна бути передбачена аварійна система вентиляції відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

4.2.51. Автоматичне вмикання аварійної вентиляції повинно дублюватися ручним пуском із приміщення та ззовні приміщення.

4.2.52. Справність систем аварійної вентиляції перевіряють один раз на зміну під час зовнішнього огляду при короткочасному вмиканні її в роботу із занесенням результатів перевірки в журнал з експлуатації систем вентиляції.

4.3. Технічне обслуговування систем вентиляції

4.3.1. Для забезпечення працездатності вентиляційних систем у процесі експлуатації здійснюють їхнє технічне обслуговування. Технічне обслуговування пристроїв і устаткування вентиляційних систем проводять відповідно до графіків виконання робіт, інструкцій з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98, нормативної документації на вентиляційне устаткування.

4.3.2. Технічне обслуговування устаткування систем вентиляції проводять відповідальні працівники із занесенням результатів в журнал з експлуатації систем вентиляції.

4.3.3. Огляд і технічне обслуговування резервного устаткування проводять безпосередньо перед включенням його в роботу.

4.4. Технічне обслуговування вентиляторів

4.4.1. Під час технічного обслуговування вентиляторів перевіряють і забезпечують:

наявність і надійність кріплення огорож;

надійність кріплення вентилятора до основи і наявність контргайок;

співвісність патрубків вентилятора і повітроводу;

плавність і відносну безшумність ходу, правильний напрямок обертання робочих коліс, вільне обертання робочих коліс від зусилля рук, відсутність биття, зміщення і доторкування робочих коліс до корпуса вентилятора;

температуру корпуса підшипників (у разі перевищення граничнодопустимої температури необхідно зупинити вентилятор, оглянути підшипники, очистити їх, перевірити наявність мастила і у разі потреби замінити мастило);

натяг приводних ременів;

стан захисного покриття, м'яких вставок, віброізоляторів, а також справність заземлення.

4.4.2. У направляючих апаратах, які встановлюють на вентиляційних агрегатах, необхідно перевіряти не рідше одного разу на місяць:

стан болтових з'єднань лопаток, міцність їх кріплення до осей і міцність кріплення осей до корпуса;

кріплення вилкастих важелів;

паралельність ходу лопаток;

наявність мастила в черв'ячних парах редукторів привода і підшипникових вузлах;

стан фарбового покриття.

4.5. Технічне обслуговування калориферних установок

4.5.1. Очищення зовнішньої поверхні калориферних установок від забруднень проводять пневматичним способом, а у разі забруднення, що злежалося, з домішкою мастила - гідропневматичним способом. Калорифери припливної вентиляції необхідно продувати стисненим повітрям або парою періодично, але не рідше одного разу на квартал.

4.5.2. У водяних калориферах необхідно регулярно оглядати повітровипускні пристрої і випускати повітря; після закінчення опалювального сезону слід промивати внутрішні смуги 3-5% розчином інгібірованої соляної кислоти до повного освітлення розчину або іншим способом за рекомендаціями заводу-виробника.

4.5.3. Калориферні установки необхідно ретельно оглядати і усувати виявлену нещільність не рідше одного разу на декаду.

4.5.4. Необхідно періодично (не рідше одного разу на декаду) перевіряти справність контрольно-вимірювальних приладів і конденсатовідводів.

4.6. Під час технічного обслуговування зрошувальних камер необхідно:

перевірити справність форсунок і очистити їх у разі засмічення;

перевірити герметичність з'єднань труб і арматури;

очистити внутрішні поверхні камер, пластини краплеуловлювачів, сітки водяного фільтра;

перевірити роботу пристрою, який регулює рівень води у піддоні;

перевірити щільність закриття дверей.

4.7. Технічне обслуговування повітроочисних пристроїв

4.7.1. Під час технічного обслуговування рулонних фільтрів необхідно:

перевірити стан фільтрувального матеріалу;

перевірити рівень і ступінь забруднення мастила в редукторі привода і в разі потреби поповнити рівень або провести промивку редуктора і заміну мастила;

перевірити і відрегулювати кріплення всіх вузлів і деталей фільтра;

перевірити і відрегулювати натяг ланцюгів механізму перемотування.

4.7.2. Під час технічного обслуговування масляних чарункових фільтрів необхідно провести заміну масла після того, як опір фільтра збільшиться на 50% або коли насиченість масла пилом перевищить 0,15 кг/л, та промити фільтрувальні панелі 10% розчином каустичної соди.

4.7.3. Під час технічного обслуговування масляних самоочисних фільтрів необхідно:

перевірити щільність прилягання масляних фільтрів до установлених рам і цілісність фільтрувального матеріалу;

перевірити справність механізму руху сітчастих панелей фільтра, провести регулювання і змащування вузлів;

перевірити опір фільтра і провести очищення фільтрувальних елементів.

4.8. Під час технічного обслуговування повітроводів, запірно-регулювальних, повітроприймальних і повітророзподільних пристроїв необхідно:

систематично оглядати усі повітроводи, запірно-регулювальні, повітроприймальні і повітророзподільні пристрої та усувати виявлені дефекти;

перевірити відповідність положень аспіраційних пристроїв, які визначені під час регулювання та налагодження;

провести змащування вузлів поворотних клапанів, жалюзійних решіток та інших регулювальних пристроїв;

перевірити щільність закриття експлуатаційних отворів на повітроводах;

стежити за чистотою сіток повітроприймальних і повітророзподільних пристроїв і очищати їх у міру забруднення, але не рідше одного разу на квартал;

перевірити стан антикорозійного покриття повітроводів із вуглецевої сталі;

перевірити кріплення з'єднувальних фланців повітроводів.

4.9. Технічне обслуговування неметалевих повітроводів

4.9.1. Не допускається експлуатація неметалевих повітроводів при появі тріщин або вм'ятин на корпусі.

4.9.2. Неметалеві повітроводи не повинні мати гострих кромок, елементів, що виступають, котрі можуть спричинити травмування.

4.9.3. Повітроводи систем вентиляції, місця з'єднання дільниць одна з одною та з вентиляторами повинні бути герметичними.

4.10. Під час технічного обслуговування місцевих відсмоктувачів і аспіраційних укриттів необхідно:

перевірити комплектність і правильність їх установлення;

перевірити кріплення місцевих укриттів і герметичність (візуально) їх з'єднання з повітроводами;

перевірити швидкість всмоктування повітря на його відповідність проектним даним або встановленим після регулювання у разі неефективної роботи місцевих відсмоктувачів або аспіраційних укриттів.

4.11. Технічне обслуговування допоміжного обладнання систем вентиляції

4.11.1. Під час технічного обслуговування повітряних утеплених клапанів необхідно:

перевірити стан заземлення клапанів перед їх відкриттям;

включати на короткий час нагрівачі для розігрівання стулок у зимовий і перехідний періоди року;

регулювати положення стулок не рідше двох разів на рік, забезпечити їх герметичність у закритому положенні, змазати поверхні, що труться, консистентним мастилом;

очищати поверхні клапанів від бруду, пилу, фарбувати їх за потреби.

4.11.2. Під час технічного обслуговування глушників шуму необхідно:

перевірити стан камер, змонтованих у будівельних конструкціях, і щільність прикриття люків та дверей;

перевірити стан кріплення пластин між собою і обтічників до пластин, цілісність покриття звукопоглинальним матеріалом перфорованого листа, склотканини, гумових прокладок тощо;

перевірити стан шумопоглиначів і герметичність їхнього приєднання;

перевірити стан звукопоглинального матеріалу і у разі необхідності заповнити порожнечі, що утворилися, додатковою кількістю матеріалу.

4.12. Під час технічного обслуговування аераційних пристроїв необхідно:

перевірити відповідність положень стулок аераційних пристроїв вимогам сезонного регулювання;

перевірити роботу механізмів управління аераційними пристроями і усунути виявлені несправності;

перевірити герметичність з'єднання вентиляційних каналів і шахт та наявність тяги в них;

перевірити справність фрамуг і віконних рам;

провести очищення від снігу аераційних пристроїв, розташованих ззовні будівлі.

4.13. Технічне обслуговування електроустаткування, засобів автоматичного регулювання і контролю систем вентиляції здійснюється відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017.

4.14. Технічне обслуговування вогнеперепинувальних пристроїв

4.14.1. Для забезпечення безпечної роботи не допускається:

виконувати роботи з усунення дефектів за наявності тиску робочого середовища в обладнанні;

застосовувати вогнеперепинувальний пристрій для параметрів, які вищі, ніж зазначені в паспорті;

знімати вогнеперепинувальний пристрій з обладнання за наявності в ньому робочого середовища;

вводити в експлуатацію без перевірки технічного стану після локалізації полум'я;

експлуатувати вогнеперепинувальний пристрій при появі тріщин або вм'ятин на корпусі чи полум'ягасному елементі.

4.14.2. Вогнеперепинувальний пристрій та його окремі вузли не повинні мати гострих кромок, елементів, що виступають, котрі можуть спричинити травмування та іскроутворення.

4.15. Пуск і зупинка систем вентиляції

4.15.1. У виробничих приміщеннях, в яких виділяються шкідливі речовини I і II класів небезпеки відповідно до вимог "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности" (ГОСТ 12.1.007-76), системи вентиляції включаються за 10-25 хвилин до початку роботи. Спочатку включаються витяжні системи, а потім припливні.

4.15.2. Зупинка систем вентиляції проводиться після закінчення роботи. Спочатку відключаються припливні системи, потім витяжні.

4.15.3. Послідовність включення припливних систем вентиляції:

перевірити стан фільтрувального матеріалу і включити фільтр;

перевірити положення обвідного клапана біля калорифера (обвідний клапан у теплий період року повинен бути повністю відкритий, а в холодний і перехідний періоди знаходитися в положенні, визначеному під час регулювання системи);

включити зрошувальну камеру;

відкрити утеплений клапан на повітроприймальному отворі;

перевірити (візуально) стан вентилятора і включити його;

через 15-20 хвилин після початку роботи системи вентиляції перевірити показання термометрів і манометрів, встановлених на трубопроводах теплоносія калорифера;

перевірити температуру і відносну вологість повітря, яке надходить у приміщення, та у разі відхилення від параметрів, які зазначені в проектній документації на дане приміщення, відрегулювати систему.

4.15.4. Послідовність виключення припливних систем вентиляції:

виключити вентилятор;

закрити утеплений клапан на повітроприймальному отворі (у перехідний і холодний періоди року);

виключити зрошувальну камеру;

виключити фільтр.

4.15.5. Послідовність включення витяжних систем вентиляції:

перевірити щільність закриття дверей і люків камер, повітроводів і пилоуловлювачів;

перевірити стан шламової системи мокрих пилоуловлювачів, відкрити вентилі на водопроводі;

перевірити справність дії затвора циклонів, струшувальних та пиловідвідних механізмів рукавних фільтрів;

перевірити положення дроселювальних пристроїв на магістральному повітроводі, в місцевих відсмоктувачах і відгалуженнях вентиляційної мережі (положення повинно відповідати установленому після регулювання системи);

включити вентилятор і переконатися в його нормальній роботі.

4.15.6. Послідовність виключення витяжних систем вентиляції:

виключити вентилятор;

закрити вентиль на водопроводі, що подає воду в систему мокрих пилоуловлювачів.

4.16. Пуск і виключення калориферних установок і зрошувальних систем

4.16.1. Послідовність включення калориферних установок, що працюють на воді:

закрити пристрій для спуску в нижчих точках трубопроводу калориферної установки;

відкрити запірну і регулювальну арматуру на зворотному трубопроводі;

перевірити, чи відкриті повітровипускні пристрої у верхніх точках обв'язки калориферів, і закрити їх після появи струменя води;

відкрити запірну арматуру на живильному трубопроводі;

перевірити, чи немає підтікання в калорифері, трубопроводі і арматурі (за наявності усунути їх);

включити вентилятор після досягнення температури теплоносія, яка необхідна за графіком регулювання теплопостачання.

4.16.2. Послідовність виключення калориферних установок, що працюють на воді:

закрити запірну арматуру на живильному трубопроводі;

закрити запірну арматуру на зворотному трубопроводі;

відкрити повітровипускні пристрої і пристрої для спуску води в нижчих точках обв'язки калорифера (у разі відключення на тривалий період).

4.16.3. Послідовність включення калориферних установок, що працюють на парі під тиском до 0,03 МПа:

відкрити повітряний кран;

відкрити запірну арматуру на конденсаційних лініях;

відкрити (поступово) вентилі на паропроводі;

закрити повітряний кран після випуску повітря і появи пари.

4.16.4. Послідовність виключення калориферних установок, що працюють на парі під тиском до 0,03 МПа:

закрити запірну арматуру на паропроводі;

закрити запірну арматуру на конденсатовідводі;

відкрити повітряний кран;

вивернути пробку з нижньої частини водяного затвору і спустити конденсат (у разі виключення на тривалий період);

загвинтити пробку.

4.16.5. Послідовність включення калориферних установок, що працюють на парі під тиском понад 0,03 МПа:

закрити основну лінію конденсатовідводу і відкрити обвідну лінію;

відкрити контрольний вентиль після конденсатовідводу;

відкрити повністю вентиль на загальному паропроводі калорифера;

закрити контрольний вентиль після випуску повітря і появи пари;

закрити обвідну лінію на конденсатовідводі і відкрити його основний прохід.

4.16.6. Послідовність виключення калориферних установок, що працюють на парі під тиском понад 0,03 МПа:

закрити запірну арматуру на живильному паропроводі;

відкрити обвідну лінію конденсатовідводу;

закрити основний прохід конденсатовідводу;

вивернути пробку в нижній частині конденсатовідводу для спуску конденсату (у разі відключення на тривалий період).

4.16.7. Послідовність включення зрошувальних камер:

закрити засувку для спуску води з піддона;

відкрити вентиль на лінії, що подає воду, і заповнити піддон водою;

включити насос, що подає воду у зрошувальну камеру;

відрегулювати засувкою тиск води перед форсунками;

перевірити роботу форсунок;

у разі засмічення очистити форсунки.

4.16.8. Послідовність виключення зрошувальних камер:

вимкнути насос;

закрити вентиль на лінії, що подає воду у піддон;

відкрити засувку для випуску води з піддона.

V. Критерії оцінки технічного стану систем вентиляції

5.1. Загальні критерії

5.1.1. Допустимі відхилення від проектних величин не повинні перевищувати:

+- 10% - за витратою повітря, що проходить крізь повітророзподілювальні пристрої загальнообмінних установок вентиляції і кондиціювання повітря, за умови забезпечення необхідного підпору (розрідження) повітря в приміщенні;

+- 10% - за витратою повітря, що видаляється крізь місцеві відсмоктувачі та подається крізь душувальні патрубки ("Внутренние санитарно-технические системы" (СНиП 3.05.01-85));

+- 5% - за відносною вологістю припливного повітря, що подається в приміщення;

+- 2% - за температурою повітря, що подається у холодний період року.

5.1.2. Допустима величина втрат і підсосів повітря крізь нещільність повітроводів не повинна перевищувати значень відповідно до вимог пункту 4.117 СНиП 2.04.05-91.

5.1.3. Різниця між діаметром отвору в стінці корпусу і діаметром вала вентиляторів низького і середнього тиску не повинна перевищувати значень відповідно до вимог "Вентиляторы радиальные общего назначения. Общие технические условия" (далі - ГОСТ 5976-90):

4 мм - для вентиляторів до N 6;

8 мм - для вентиляторів від N 6 до N 12;

12 мм - для вентиляторів більше N 12.

5.1.4. Осьовий і радіальний зазори між робочим колесом і вхідним патрубком для радіальних вентиляторів, робочим колесом і корпусом для осьових вентиляторів повинні складати не менше 0,01 від діаметра робочого колеса в усіх точках кола. Схеми аеродинамічних зазорів радіальних вентиляторів та схема аеродинамічного зазору осьового вентилятора наведені в додатку 4.

5.1.5. Середньоквадратичне значення віброшвидкості вентиляторів, незалежно від виду балансування робочих коліс, шківів і муфт, не повинно перевищувати 6,3 мм/с відповідно до вимог ГОСТ 5976-90.

5.1.6. Значення радіального биття робочих коліс вентиляторів, які заміряні на зовнішніх кромках дисків, повинні бути в межах полів допусків 14-го квалітету відповідно до вимог "Основные нормы взаимозаменяемости. Единая система допусков и посадок. Общие положения, ряды допусков и основных отклонений" (ГОСТ 25346-89).

5.1.7. Величина осьового биття робочого колеса вентилятора, заміряна на зовнішніх кромках дисків, повинна бути не більше подвійної величини радіального биття.

     5.1.8. Питомий  об'ємний  опір  матеріалів  деталей  і вузлів
проточної  частини   вибухозахищених   вентиляторів   не   повинен
               5
перевищувати 10  Ом·м.

5.1.9. Відхилення осі робочого колеса вентилятора від горизонталі не повинно перевищувати 0,5 мм на кожен метр.

5.1.10. Гранична температура корпусу підшипника не повинна перевищувати граничнодопустиму температуру, вказану у технічній документації на виріб.

5.1.11. Вентилятор і електродвигун повинні бути заземлені відповідно до вимог "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление" (ГОСТ 12.1.030-81) і "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.007.0-75).

5.1.12. Вентилятори повинні мати заземлювальний затиск і знак заземлення, виконані відповідно до вимог "Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры" (ГОСТ 21130-75) та ГОСТ 12.2.007.0-75.

5.1.13. У калориферах допускається заглушати не більше 15% усіх трубок. У разі більшої кількості дефектних трубок калорифери не ремонтують, а замінюють.

5.1.14. Експлуатація вибухозахищених вентиляторів у приміщеннях, схильних до коливань з віброшвидкістю більше 2 мм/с, не допускається.

5.1.15. Робочі колеса повинні бути динамічно відбалансовані. Допустима залишкова неврівноваженість робочих коліс після балансування не повинна перевищувати значень відповідно до вимог ГОСТ 5976-90.

5.1.16. Допустимі спрацювання стінок проточної частини вибухозахищених вентиляторів не повинні перевищувати 50% їх товщини, а допустимі спрацювання робочого колеса - не більше 30% їх товщини.

5.1.17. Натяг приводних ременів необхідно оцінювати за зниженням частоти обертання робочого колеса вентилятора, яке повинно становити не менше 96% від проектного.

5.1.18. Натяг приводних ременів слід регулювати відповідно до вимог "Ремни приводные клиновые нормальных сечений. Технические условия" (ГОСТ 1284.2-89).

5.2. Вимоги до експлуатації ременів

5.2.1. Передача клиновими ременями здійснюється одним або декількома ременями. Під час роботи клинових ременів у канавках шківів контакт повинен здійснюватися тільки між бічними (робочими) поверхнями ременів і шківів.

5.2.2. Технічні вимоги, розраховані діаметри, профілі канавок шківів повинні бути виконані відповідно до вимог "Шкивы для приводных клиновых ремней нормальных сечений. Общие технические условия" (ГОСТ 20889-88).

5.2.3. Ремені встановлюють на шківи ручним способом у ненапруженому стані без застосування будь-яких інструментів.

5.2.4. Вали шківів передачі повинні бути розташовані паралельно, а канавки шківів - одна проти одної. Непаралельність осі шківів не повинна перевищувати 1 мм на 100 мм довжини. Осьовий зсув канавок шківів допускається не більше 2 мм на кожний метр міжосьової відстані.

5.2.5. Канавки шківів повинні бути чистими: на них не повинні потрапляти мастило, розчинники й інші речовини. Шківи не повинні фарбуватися.

5.2.6. Натяг ременів під час експлуатації необхідно періодично контролювати і регулювати, особливо протягом перших 48 годин роботи.

     Натяг гілки одного ременя F , Н, для передачі із закріпленими
                                 0
валами обчислюють за формулою
                            750 · P · C
                                       p            2
                    F  = ----------------- + (тета)V   ,
                     0    K · V · C
                                   (альфа)
     де:
     P - потужність,  яка передається на приводному валу передачі,
кВт;
     C  -  коефіцієнт  динамічності  і  режиму  у разі однозмінної
      p
роботи відповідно до вимог "Ремни  приводные  клиновые  нормальных
сечений. Передаваемые мощности" (далі - ГОСТ 1284.3-80);
     K - число ременів у передачі;
     V - окружна швидкість ременя, м/с;
     C  -    коефіцієнт   кута   обхвату   відповідно   до   вимог
      a
ГОСТ 1284.3-80;
     (тета) -  коефіцієнт,  що  враховує  вплив  відцентрових  сил
(табл. 1), Н·с/кв.м.
                                                         Таблиця 1
Залежність коефіцієнта (тета) від перетину ременя
------------------------------------------------------------------
| Перетин ременя | Z (0) |  A  | B(Б) | C(В) | D(Г) |E(Д) |EO(Е) |
|----------------+-------+-----+------+------+------+-----+------|
|(тета), Н·с/кв.м|  0,06 | 0,1 | 0,18 |  0,3 |  0,6 | 0,9 |  1,5 |
------------------------------------------------------------------
     Натяг ременя  контролюють  за  прогином  гілки  f від впливом
певної сили (креслення) ( za988-09 ):
     Прогин гілки f, мм, повинен дорівнювати
                                      a
                          F = 1,55 · --- ,
                                     100
     де a - міжосьова відстань, мм.
     Силу (КУ), Н, обчислюють за формулами:
     для нового ременя
                                  C · F  + C
                                       0    0
                           (КУ) = ----------- ;
                                      16
     для приробленого ременя
                                   F  + C
                                    0    0
                            (КУ) = -------- ,
                                     16
     де:
     C - коефіцієнт, який дорівнює 1,2...1,4;
     C  - додатковий натяг,  який залежить  від  перетину  ременя,
      0
конструкції і використаних матеріалів (табл. 2).
                                                         Таблиця 2
Залежність коефіцієнта C від перетину ременя
                        0
------------------------------------------------------------------
| Перетин ременя | Z (0) |  A | B(Б) | C(В) | D(Г) | E(Д) |EO(Е) |
|----------------+-------+----+------+------+------+------+------|
|C , Н           |  20   | 40 |  60  |  150 |  320 |  470 |  780 |
| 0              |       |    |      |      |      |      |      |
------------------------------------------------------------------

5.2.7. У разі виходу з ладу одного ременя необхідно знімати весь комплект. Використання нових ременів з ременями, які використовувались, не допускається. Ремені, які використовувались, підбираються окремими комплектами.

5.2.8. Відмовою ременя вважається досягнення ним граничного стану: обриву, тріщин завглибшки до несучого шару, розшарування більше ніж на 1/3 довжини, неможливість компенсації подовження в приводі машини.

5.2.9. Середній ресурс ременів під час експлуатації в середньому режимі роботи не менше 2500 годин.

5.2.10. Застосування натяжних роликів у клиноремінних передачах необхідно уникати. У разі необхідності ролики розташовують усередині контуру передачі на веденій гілці ременя.

5.2.11. Ремені повинні зберігатися на полицях, стелажах або піддонах у затемненому приміщенні за температури від 0 град.С до 25 град.С на відстані не менше 1 м від нагрівальних приладів.

5.2.12. Під час зберігання ременів необхідно уникати дії масел бензину та інших речовин, що руйнують гуму.

Допускається зберігати і транспортувати ремені за температури від мінус 25 град.С до 30 град.С протягом одного місяця.

5.2.13. Монтаж ременів після транспортування і зберігання за мінусової температури допускається проводити тільки після витримки їх протягом не менше 30 хв. за температури від 15 град.С до 25 град.С, або не менше 10 хв. і не більше 30 хв. за температури (55+-5) град.С.

     5.2.14. У     вибухонебезпечних     приміщеннях     необхідно
застосовувати ремінні передачі,  виконані з матеріалів,  що  мають
                                                  5
питомий об'ємний  електричний  опір  не  більше 10  Ом·м,  зокрема
антиелектростатичні клинові ремені.
     5.2.15. Під  час   використання   ременів,   виготовлених   з
                                                           5
матеріалів  з питомим об'ємним електричним опором більше 10  Ом·м,
слід  застосовувати  один  із  способів  запобігання   небезпечній
електризації:

збільшення відносної вологості повітря в місці розташування ремінної передачі не менше ніж до 70%;

електропровідні покриття (мастила) ременів. Як електропровідне покриття для шкіряних і гумових ременів рекомендується мастило (100 мас.ч. гліцерину 40 мас.ч. сажі). Мастило наноситься на зовнішню поверхню ременя під час зупинки механізму не рідше одного разу на тиждень;

     неприпустимо забруднення ременів мастилом або іншими  рідкими
і твердими  речовинами,  які  мають  питомий  об'ємний опір більше
  5
10  Ом·м;

у вибухонебезпечних приміщеннях забороняється змащувати ремені каніфоллю, воском та іншими речовинами, що збільшують поверхневий опір.

VI. Вимоги до випробувань та регулювання систем вентиляції

6.1. Випробування та регулювання систем вентиляції необхідно проводити:

після реконструкції виробництва або систем вентиляції;

після капітального ремонту систем вентиляції;

у разі невідповідності стану повітря робочої зони вимогам діючих санітарних норм і правил.

6.2. Періодичні випробування систем вентиляції, які обслуговують приміщення категорій А і Б, необхідно проводити не рідше одного разу на рік, а систем вентиляції, які обслуговують приміщення категорій В, Г і Д, - не рідше одного разу на два роки.

6.3. Результати випробувань систем вентиляції заносять у відповідні розділи паспорта системи вентиляції.

6.4. У процесі випробувань визначаються такі параметри системи вентиляції:

продуктивність вентилятора за повітрям;

повний тиск, що розвиває вентилятор;

об'єм повітря, що проходить відгалуженнями та магістральними дільницями;

величина підсосу і витоку повітря;

рівномірність прогріву калориферних установок (за наявності теплоносія);

справність електродвигуна та іншого електроустаткування;

рівномірність охолодження повітроохолоджувачів (за наявності холодоагенту);

рівні шуму та вібрації.

6.5. Порядок випробувань та регулювання вентилятора:

перевірити і встановити відповідно до відміток регулювальні пристрої вентиляційної мережі, експлуатованої з випробовуваним вентилятором;

перевірити і встановити правильний напрям обертання робочого колеса;

визначити повний тиск, що розвивається вентилятором, фактичну продуктивність вентилятора за повітрям;

визначити фактичний режим роботи вентилятора у мережі;

перевірити відповідність вентилятора каталожній характеристиці і розрахунковим даним, вказаним у проекті, та домогтися їхньої відповідності, усунувши виявлені недоліки;

провести регулювання систем вентиляції, повторно визначити (виміряти) повний тиск та продуктивність вентилятора за повітрям.

6.6. Порядок випробувань вентиляційної мережі:

визначити величину фактичних витрат повітря на початку всіх гілок мережі, в повітроприймальних і повітровипускних отворах (пристроях) до і після пилогазоуловлювальних пристроїв, зволожувальних камер і калориферних установок;

визначити величину опору потоку повітря в калориферних установках, пилогазоуловлювальних пристроях, зволожувальних камерах і місцевих відсмоктувачах;

визначити величину швидкості витікання повітря з повітророзподільних отворів (пристроїв).

6.7. Регулювання вентиляційної мережі:

регулювання вентиляційної мережі способом зрівнювання відношень фактичних і необхідних витрат повітря з використанням характеристик ділянок мережі повинно проводитися тільки у тому випадку, коли дроселювальні пристрої встановлені на прямих ділянках повітроводів на відстані не менше чотирьох-п'яти діаметрів за місцевим опором і не менше двох діаметрів до подальшого місцевого опору, а також у випадку виконання вимірювання опорів усіх відгалужень;

регулювання вентиляційної мережі способом послідовного зрівнювання відношень фактичних і необхідних витрат повітря проводиться для розгалужених мереж за відсутності умов для встановлення дроселювальних пристроїв та у разі неможливості вимірювання втрат тиску у відгалуженнях;

регулювання вентиляційної мережі способом поступового наближення до наперед заданого відношення фактичної і необхідної витрати повітря проводиться для малорозгалужених мереж з невеликим числом вентиляційних отворів за відсутності умов для встановлення дроселювальних пристроїв та у разі неможливості вимірювання втрат тиску у відгалуженнях;

після регулювання мережі необхідно зафіксувати у робочому положенні дроселювальні пристрої на повітроводах та пристроях повітророзподілу або повітровидалення, нанести незмивною фарбою відмітки про положення регулювальних пристроїв.

6.8. Налагодження повітророзподілювальних пристроїв проводиться у разі невідповідності показників мікроклімату робочої зони вимогам чинних нормативних документів і полягає в зміні напряму припливних струменів через збільшення або зменшення початкових швидкостей і об'ємів повітря, що випускається.

6.9. Налагодження місцевих відсмоктувачів повинно проводитися у разі підвищеного вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони і зводитися до встановлення за допомогою дроселювальних пристроїв мінімальних витрат повітря, за яких не спостерігається виділення шкідливих речовин із відсмоктувачів.

6.10. Випробування систем природної вентиляції і аераційних пристроїв слід проводити за сприятливих метеорологічних умов (відсутності вітру, найменшому перепаді температур тощо).

6.11. Результати випробувань і налагодження систем вентиляції відокремлених приміщень цехів, відділень цехів і окремих виробничих приміщень повинні бути оформлені у вигляді технічного звіту в довільній формі з урахуванням кожної одиниці устаткування системи вентиляції.

6.12. Під час періодичних випробувань та регулювання систем вентиляції необхідно перевірити ефективність шумопоглинача шляхом вимірювання звукового тиску до і після шумопоглинача при проектній або встановленій після регулювання витраті повітря.

6.13. Оцінювання санітарно-гігієнічної ефективності систем вентиляції повинно проводитись у разі незадовільних результатів санітарно-гігієнічних обстежень повітряного середовища виробничих приміщень після реконструкції систем вентиляції, змін у технологічному процесі, заміни обладнання або перебудови приміщення (зміни призначення).

6.14. Для об'єктів, що будуються, в процесі освоєння проектної потужності у разі незабезпечення асиміляції розрахункової кількості шкідливих факторів, що виділяються, повинно бути виконане налагодження систем вентиляції на санітарно-гігієнічну ефективність.

6.15. Під час санітарно-гігієнічного контролю вентиляції залежно від конкретних умов, особливостей технологічного процесу і типу вентиляційного обладнання виробничого приміщення повинні вимірюватися такі параметри повітряного середовища: концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони, температура, відносна вологість і рухливість повітря, інтенсивність теплового випромінювання.

6.16. Результати випробувань та налагодження систем вентиляції на санітарно-гігієнічний ефект повинні бути оформлені у вигляді технічного звіту.

6.17. Вибір засобів вимірювання здійснюється з урахуванням конкретних умов проведення випробувань та допустимої похибки вимірювання заданих параметрів. Контрольно-вимірювальні прилади для проведення випробувань та налагодження систем вентиляції повинні відповідати вимогам чинної нормативної документації.

6.18. Засоби вимірювальної техніки, які використовуються під час проведення випробувань, повинні бути повірені відповідно до вимог "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" (ДСТУ 3215-95).

VII. Вимоги безпеки під час ремонту та реконструкції систем вентиляції

7.1. Загальні вказівки щодо забезпечення пожежної безпеки під час ремонту вентиляційного устаткування повинні відповідати положенням Закону України "Про пожежну безпеку" та вимогам НАПБ А.01.001-2004z1410-04, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76.

Приміщення підприємств повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151z0554-04, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004). Для гасіння пожеж на початкових стадіях необхідно використовувати водяні, водопінні, порошкові або газові вогнегасники відповідно до вимог "Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань" (ДСТУ 3675-98) і "Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги" (ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99)), а також кошму, пожежні покривала, пісок та інші первинні засоби пожежогасіння.

Експлуатація вогнегасників повинна здійснюватись відповідно до вимог Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004), а їхнє технічне обслуговування - відповідно до вимог "Пожежна техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги" (ДСТУ 4297:2004).

7.2. Ремонт систем вентиляції суміщають із зупинкою технологічного устаткування на ремонт або проводять у вихідні дні та неробочі зміни за узгодженням з керівництвом підприємства.

7.3. Усі роботи з ремонту повинні виконуватись відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці, НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.4.021-75, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.018-79, паспортів на вентиляційне обладнання.

7.4. Під час реконструкції виробництв необхідно одночасно розглядати питання щодо зміни існуючих систем вентиляції.

7.5. Ремонт систем вентиляції виконують виробничі підрозділи, які експлуатують ці системи або спеціалізовані дільниці (цехи) підприємства.

7.6. Капітальний ремонт здійснюють на дільниці, яка забезпечена необхідним обладнанням, пристроями, інструментом та приладами, або на підприємстві, яке спеціалізується на ремонті обладнання та обслуговує це підприємство.

7.7. Ремонт включає проведення робіт щодо зміни або відновлення окремих вузлів і деталей. До ремонтних робіт допускаються особи, що пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) відповідно до вимог НАПБ Б.02.005-2003 та навчання з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05z0231-05.

7.8. Обсяг робіт ремонту заносять у паспорт системи вентиляції та журнал ремонту систем вентиляції.

7.9. У процесі ремонту не повинні порушуватися конструктивні розміри вузлів і деталей вентиляторів.

7.10. Після закінчення ремонту вентилятор повинен піддаватися обкатним випробуванням протягом 2 годин, у процесі яких необхідно перевірити: нагрівання корпусу підшипників, вібрацію, герметичність (за закритими заслінками або приєднаними повітроводами). Види та обсяги проведених робіт повинні бути занесені у паспорт вентиляційної системи та журнал ремонту систем вентиляції.

7.11. Під час ремонту вибухозахищених вентиляторів не допускається застосовувати матеріали, іскробезпека, корозійностійкість і механічна міцність яких нижче відповідних показників матеріалів, з яких виготовлені вентилятори.

7.12. Перед ремонтом систем вентиляції, які переміщують вибухонебезпечні суміші, їх необхідно продути інертним газом. Забороняється проведення робіт з ремонту системи вентиляції до повного видалення вибухонебезпечних продуктів, повної зупинки вентилятора та виконання заходів щодо недопущення його випадкового включення.

7.13. Під час ревізії, розбирання і збирання вибухозахищених вентиляторів, конструктивно пов'язаних з устаткуванням або вмонтованих в технологічні системи, а також інших вентиляторів, розміщених у вибухонебезпечних приміщеннях, необхідно використовувати інструменти і пристрої, які забезпечують безпеку проведення робіт, а також переносні світильники з напругою не вище 12 В у вибухозахищеному виконанні.

7.14. Інструменти, що застосовуються під час ремонтів, повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів, Державним санітарним нормам і правилам при роботі з джерелами електромагнітних полів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України 18.12.2002 N 476, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002), "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.003-91), "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.007.1-75), "ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.010-75), "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.013.0-91) ДСН 3.3.6.037-99va037282-99, ДСН 3.3.6.039-99va039282-99, "Вібрація та удар механічні. Оцінка впливу загальної вібрації на людину. Частина 1. Загальні вимоги" (ДСТУ ISO 2631-1:2004).

7.15. Під час ремонту корпусу, лабіринтного ущільнення і ущільнення вала вибухозахищеного вентилятора не допускаються пошкодження прокладок ущільнення, подряпини на валу під лабіринтом.

7.16. Технічне завдання на розробку проекту реконструкції систем вентиляції необхідно складати відповідно до вимог "Проектування. Склад, порядок розробки, узгодження та затвердження проектної документації для будівництва" ( ДБН А.2.2-3-2004) , враховуючи результати технічних випробувань системи вентиляції і санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони.

7.17. Під час ремонту, реконструкції та заміни вентиляційного устаткування з використанням вантажопідіймальних кранів необхідно виконувати вимоги Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07), і "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.3.009-76).

7.18. У вибухонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях ремонт вентиляторів, зварювальні та інші роботи, пов'язані з відкритим вогнем та іскроутворенням, повинні проводитися відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01), НАПБ А 01.001-2004z1410-04, ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76.

7.19. Вимоги до матеріалів, що застосовуються для відновлювання повітроводів систем вентиляції:

конструкційні матеріали необхідно вибирати з урахуванням механічного та температурного навантажень, а також небезпечних реакцій цих матеріалів з технологічними продуктами, що можуть викликати корозію;

матеріали повинні відповідати чинним нормативним документам, не допускається застосування інших матеріалів, що може призвести до погіршення якості та працездатності повітроводів.

7.20. Технічний нагляд за якістю ремонту систем вентиляції покладається на відповідального працівника, призначеного уповноваженою особою підприємства.

VIII. Вимоги безпеки під час очищення повітроводів та вентиляційного устаткування

8.1. Очищення систем вентиляції проводиться засобами, які виключають можливість виникнення вибуху або пожежі, відповідно до інструкції з експлуатації систем вентиляції підприємства та відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75.

8.2. Усі роботи з очищення повітроводів повинні виконуватись з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці, НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.4.021-75, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.018-79, паспортів на вентиляційне обладнання. Вони можуть виконуватись працівниками підприємства (за наявності відповідної ліцензії) або спеціалізованими організаціями, які мають ліцензію відповідно до вимог Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"1775-14.

8.3. Повітроводи витяжних систем вентиляції та устаткування, що переміщують повітря, яке забруднене горючими, вибухонебезпечними речовинами (пилом, волокнами тощо), на внутрішніх поверхнях яких можливе утворення (конденсація, осадження) рідких або твердих продуктів, повинні піддаватися чищенню відповідно до графіка.

8.4. Річний графік очищення повітроводів і вентиляційного обладнання повинен складатися відповідним підрозділом (працівником) і затверджуватися уповноваженою особою підприємства.

8.5. На кожну вентиляційну установку складається графік періодичного очищення на підставі даних експлуатації та залежно від фізико-хімічних властивостей осідаючих речовин і параметрів пилоповітряної і газопароповітряної сумішей.

8.6. Під час встановлення термінів чищення необхідно враховувати, що опір системи перед черговим чищенням за тієї самої витрати повітря не повинен підвищуватися більше ніж на 10%.

8.7. Контроль за наявністю відкладень у повітроводах повинен здійснюватися одним з таких методів:

за допомогою манометра (перепад тиску);

візуально (через оглядові люки повітроводів);

обстукуванням повітроводів дерев'яним молотком.

8.8. Повітроводи витяжних систем вентиляції, які переміщують горючі і вибухонебезпечні речовини (пил, волокна тощо), повинні мати пристрої для чищення (люки, розбірні з'єднання тощо).

8.9. Очищення вентиляторів, циклонів, фільтрів слід проводити одночасно з очищенням повітроводів.

8.10. Очищення повітроводів повинно проводитися методом повного або часткового розбирання ланок повітроводів, укриттів, місцевих відсмоктувачів, елементів пилоочисних пристроїв і розбиранням вентилятора (у разі потреби).

8.11. За наявності у повітроводах люків чищення проводиться через них за допомогою скребків, йоржів, щіток у напрямку до місцевих відсмоктувачів.

8.12. Очищення повітроводів повинно проводитися достроково у разі появи ознак забивання їх відкладеннями пилу, а також у разі різкого зниження продуктивності вентиляційної установки за повітрям або у разі зниження ступеня очищення повітря.

8.13. Залежно від ступеня забруднення і фізико-хімічних властивостей речовин очищення повітроводів необхідно проводити механічними інструментами і пристроями, хімічними розчинами, гарячою водою, пропарюванням, випалюванням або продуванням стисненим повітрям.

8.14. Механічне очищення повітроводів проводиться за допомогою щіток, скребків, віників, а окремі деталі і елементи (у разі потреби) промиваються содовим розчином, гарячою водою, негорючими розчинниками, нейтралізуючими розчинами.

8.15. Очищення з повним розбиранням повітроводів і випалюванням відкладень проводиться на спеціально відведених місцях (полігонах) з подальшим чищенням металевими щітками і фарбуванням повітроводів.

8.16. Очищення витяжних повітроводів продуванням стисненим повітрям проводиться під час роботи вентилятора шляхом здування пилу із стінок повітроводів. Роботи зі стисненим повітрям повинні виконуватись з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів.

8.17. Очищення пропарюванням проводиться шляхом подавання водяної пари у повітровід і видалення конденсату крізь люки.

8.18. Очищення пристроїв, призначених для відвантаження пилу під циклонами і фільтрами, проводиться у міру накопичення вибухонебезпечного пилу. Накопичення вибухонебезпечного пилу в бункерах понад межі, встановлені на підприємстві, не допускається.

8.19. Очищення рукавних фільтрів із зняттям рукавів проводиться обслуговуючим працівником у міру досягнення граничного опору (більше ніж удвічі), визначеного проектом або технічними характеристиками, але не рідше одного разу на квартал. Очищення внутрішньої поверхні вентиляторів, що відсмоктують сухий пил і гази, проводиться не рідше одного разу на квартал, а вентиляторів, що відсмоктують пилоповітряні і газопароповітряні суміші, - не рідше одного разу на місяць. Результати заносяться в журнал з експлуатації систем вентиляції.

8.20. Під час очищення повітроводів, покритих відкладеннями смол, полімерів, сірковмісних сполук заліза та інших осадів, необхідно змочувати поверхню водою. Відкладення повинні бути ретельно зібрані в посудину, залиті водою і після закінчення негайно видалені з приміщень у безпечне місце.

8.21. Роботи з очищення внутрішніх поверхонь магістральних повітроводів, бункерів та інших ємностей, а також інші роботи, пов'язані з використанням відкритого вогню, повинні проводитися відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.12-01, НАПБ А.01.001-2004z1410-04, ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76.

8.22. Очищення вентиляторів, циклонів, фільтрів, повітроводів тощо проводиться за допомогою пилососів.

8.23. Форма акту-приймання в експлуатацію системи вентиляції після очищення надається в додатку 5.

Заступник начальника
управління організації
державного нагляду
за промисловою безпекою
на виробництвах і об'єктах
підвищеної небезпеки





Г.Г.Тюкавкін

Додаток 1

до Правил з безпечної

експлуатації систем

вентиляції у хімічних

виробництвах

ПАСПОРТ

системи вентиляції

__________________________________________________

(найменування організації, що проводила первинні випробування, наладку, регулювання)

 Цех
 Корпус
 Виробництво
                        _________________
                              Місто
                              СХЕМА
                        системи вентиляції
 А. Загальні відомості
 1. Проект вентустановки виконав _________________________________
 _________________________________________________________________
 2. Монтаж виконав _______________________________________________
 _________________________________________________________________
 3. Дата приймання установки в експлуатацію ______________________
 _________________________________________________________________
 4. Архівний номер і номер креслень ______________________________
 _________________________________________________________________
 5. Призначення вентустановки ____________________________________
 _________________________________________________________________
 6. Обслуговуване приміщення, категорія і клас ___________________
 _________________________________________________________________
 7. Режим роботи вентустановки ___________________________________
 _________________________________________________________________
 8. Місцезнаходження вентилятора _________________________________
 _________________________________________________________________
 9. Додаткові відомості і особливості ____________________________
 _________________________________________________________________
 Б. Основні технічні характеристики устаткування системи
------------------------------------------------------------------
| N | Найменування    |За проектом|            Фактично          |
|з/п|                 |           |------------------------------|
|   |                 |           | 20___ р. |20___ р. |  20___р.|
|---+-----------------+-----------+----------+---------+---------|
|   |  1. Вентилятор  |           |          |         |         |
|---+-----------------+-----------+----------+---------+---------|
|1  |Тип              |           |          |         |         |
|---+-----------------+-----------+----------+---------+---------|
|2  |Номер            |           |          |         |         |
|---+-----------------+-----------+----------+---------+---------|
|3  |Виконання        |           |          |         |         |
|---+-----------------+-----------+----------+---------+---------|
|4  |Продуктивність,  |           |          |         |         |
|   |куб.м/год        |           |          |         |         |
|---+-----------------+-----------+----------+---------+---------|
|5  |Повний тиск, Па  |           |          |         |         |
|---+-----------------+-----------+----------+---------+---------|
|6  |Число обертів,   |           |          |         |         |
|   |об/хв            |           |          |         |         |
|---+-----------------+-----------+----------+---------+---------|
|7  |Діаметр шківа, мм|           |          |         |         |
------------------------------------------------------------------
     Примітка. ___________________________________________________
------------------------------------------------------------------
| N |  Найменування      |За проектом|            Фактично       |
|з/п|                    |           |---------------------------|
|   |                    |           | 20___ р.|20___ р.| 20___р.|
|---+--------------------+-----------+---------+--------+--------|
|   |  2. Електродвигун  |           |         |        |        |
|---+--------------------+-----------+---------+--------+--------|
|1  |Тип або серія       |           |         |        |        |
|---+--------------------+-----------+---------+--------+--------|
|2  |Потужність, кВт     |           |         |        |        |
|---+--------------------+-----------+---------+--------+--------|
|3  |Число обертів, об/хв|           |         |        |        |
|---+--------------------+-----------+---------+--------+--------|
|4  |Діаметр шківа, мм   |           |         |        |        |
|---+--------------------+-----------+---------+--------+--------|
|5  |Вид передачі        |           |         |        |        |
------------------------------------------------------------------
     Примітка. ___________________________________________________
------------------------------------------------------------------
| N |    Найменування    |За проектом|            Фактично       |
|з/п|                    |           |---------------------------|
|   |                    |           |20___ р.|20___ р.|20___р.  |
|---+--------------------+-----------+--------+--------+---------|
|   |    3. Калорифер    |           |        |        |         |
|---+--------------------+-----------+--------+--------+---------|
|1  |Тип                 |           |        |        |         |
|---+--------------------+-----------+--------+--------+---------|
|2  |Номер і розміри     |           |        |        |         |
|---+--------------------+-----------+--------+--------+---------|
|3  |Число і угрупування |           |        |        |         |
|---+--------------------+-----------+--------+--------+---------|
|4  |Поверхня            |           |        |        |         |
|   |нагріву, кв.м       |           |        |        |         |
|---+--------------------+-----------+--------+--------+---------|
|5  |Теплоносій          |           |        |        |         |
|   |град.C              |           |        |        |         |
|---+--------------------+-----------+--------+--------+---------|
|6  |Температура повітря |           |        |        |         |
|   |град.C              |           |        |        |         |
|---+--------------------+-----------+--------+--------+---------|
|   |  до калорифера     |           |        |        |         |
|---+--------------------+-----------+--------+--------+---------|
|   |  після калорифера  |           |        |        |         |
|---+--------------------+-----------+--------+--------+---------|
|7  |Тепловіддача        |           |        |        |         |
|   |за даними           |           |        |        |         |
|   |випробування, Вт    |           |        |        |         |
|---+--------------------+-----------+--------+--------+---------|
|8  |Опір за повітрям, Па|           |        |        |         |
------------------------------------------------------------------
     Примітка. ___________________________________________________
------------------------------------------------------------------
| N |    Найменування    |За проектом|           Фактично        |
|з/п|                    |           |---------------------------|
|   |                    |           |20___ р.| 20___ р. |20___р.|
|---+--------------------+-----------+--------+----------+-------|
|   |  4. Очисні пристрої|           |        |          |       |
|---+--------------------+-----------+--------+----------+-------|
|1  |Тип                 |           |        |          |       |
|---+--------------------+-----------+--------+----------+-------|
|2  |Марка               |           |        |          |       |
|---+--------------------+-----------+--------+----------+-------|
|3  |Опір за повітрям, Па|           |        |          |       |
------------------------------------------------------------------
     Примітка. ___________________________________________________
------------------------------------------------------------------
| N | Найменування  |  За проектом  |          Фактично          |
|з/п|               |               |----------------------------|
|   |               |               |20___ р. |20___ р. |20___р. |
|---+---------------+---------------+---------+---------+--------|
|   |5. Зволожувач  |               |         |         |        |
|   |   повітря     |               |         |         |        |
|---+---------------+---------------+---------+---------+--------|
|   |Насос          |               |         |         |        |
|---+---------------+---------------+---------+---------+--------|
|1  |Тип            |               |         |         |        |
|---+---------------+---------------+---------+---------+--------|
|2  |Подача,        |               |         |         |        |
|   |куб.м/год      |               |         |         |        |
|---+---------------+---------------+---------+---------+--------|
|3  |Тиск, кПа      |               |         |         |        |
|---+---------------+---------------+---------+---------+--------|
|4  |Число обертів, |               |         |         |        |
|   |об/хв          |               |         |         |        |
|---+---------------+---------------+---------+---------+--------|
|   |Електродвигун  |               |         |         |        |
|---+---------------+---------------+---------+---------+--------|
|5  |Тип            |               |         |         |        |
|---+---------------+---------------+---------+---------+--------|
|6  |Потужність, кВт|               |         |         |        |
|---+---------------+---------------+---------+---------+--------|
|7  |Число оборотів,|               |         |         |        |
|   |об/хв          |               |         |         |        |
------------------------------------------------------------------
     Примітка. ___________________________________________________
 В. Витрата повітря за приміщеннями
------------------------------------------------------------------
|N мірного |  Розмір  |Найменування | Витрата повітря, |Нев'язка,|
| перетину | мірного  |  приміщень  |   куб.м/год      |    %    |
|          | перетину |             |------------------|         |
|          |          |             |фактично|    за   |         |
|          |          |             |        |проектом |         |
|----------+----------+-------------+--------+---------+---------|
|          |          |             |        |         |         |
|----------+----------+-------------+--------+---------+---------|
|          |          |             |        |         |         |
|----------+----------+-------------+--------+---------+---------|
|          |          |             |        |         |         |
|----------+----------+-------------+--------+---------+---------|
|          |          |             |        |         |         |
|----------+----------+-------------+--------+---------+---------|
|          |          |             |        |         |         |
------------------------------------------------------------------
     Висновок про роботу вентустановки і найменування організації, 
що проводила випробування:
 _________________________________________________________________
 _________________________________________________________________
 Випробування проводив  ____________________________
                             (П.І.Б., підпис)
 Перевірив ________________________________
                   (П.І.Б., підпис)
 Г. Відмітка про виконання капремонтів (ремонтна карта)
------------------------------------------------------------------
|  N  |Дата| Короткий зміст виконаних |  Підпис відповідального  |
| з/п |    |   робіт з капітального   |        виконавця         |
|     |    |          ремонту         |                          |
|-----+----+--------------------------+--------------------------|
|     |    |                          |                          |
|-----+----+--------------------------+--------------------------|
|     |    |                          |                          |
|-----+----+--------------------------+--------------------------|
|     |    |                          |                          |
------------------------------------------------------------------
 Ґ. Відмітка  про  перевірку глибини корозійного  зносу  проточної
    частини та робочого колеса вибухозахищеного вентилятора
--------------------------------------------------------------------------------------------
| N |Дата|Матеріал|Вихідна товщина|Глибина корозії|Вихідна товщина|Глибина корозії|Підпис  |
|з/п|    |        |   проточної   |   проточної   |    робочого   |    робочого   |механіка|
|   |    |        |  частини, мм  |  частини, мм  |   колеса, мм  |  колеса, мм   |цеху    |
|   |    |        |---------------+---------------+---------------+---------------|        |
|   |    |        |обичайка|бічні |обичайка|бічні |обичайка|бічні |обичайка|бічні |        |
|   |    |        |        |стінки|        |стінки|        |стінки|        |стінки|        |
|---+----+--------+--------+------+--------+------+--------+------+--------+------+--------|
|   |    |        |        |      |        |      |        |      |        |      |        |
|---+----+--------+--------+------+--------+------+--------+------+--------+------+--------|
|   |    |        |        |      |        |      |        |      |        |      |        |
|---+----+--------+--------+------+--------+------+--------+------+--------+------+--------|
|   |    |        |        |      |        |      |        |      |        |      |        |
--------------------------------------------------------------------------------------------
 Д. Відмітки про ревізію автоматичних зворотних клапанів
------------------------------------------------------------------
|Дата |   Матеріал   |  Результати | Висновок за |    Підпис     |
|     |    полотна   |  ревізії.   |результатами |відповідального|
|     |    клапана   | Зміст робіт |   ревізії   |   виконавця   |
|     |              |щодо усунення|             |               |
|     |              |несправностей|             |               |
|-----+--------------+-------------+-------------+---------------|
|     |              |             |             |               |
|-----+--------------+-------------+-------------+---------------|
|     |              |             |             |               |
|-----+--------------+-------------+-------------+---------------|
|     |              |             |             |               |
------------------------------------------------------------------
 Е. Відмітки про огляди та ремонти систем вентиляції
------------------------------------------------------------------
|      Дата     |      Вид роботи     |     Посада виконавця     |
|---------------+---------------------+--------------------------|
|               |                     |                          |
|---------------+---------------------+--------------------------|
|               |                     |                          |
|---------------+---------------------+--------------------------|
|               |                     |                          |
------------------------------------------------------------------
 Є. Відмітки   про   ревізію   автоматичних   вогнеперепинувальних
    пристроїв
------------------------------------------------------------------
|      Дата     |      Вид роботи     |     Посада виконавця     |
|---------------+---------------------+--------------------------|
|               |                     |                          |
|---------------+---------------------+--------------------------|
|               |                     |                          |
|---------------+---------------------+--------------------------|
|               |                     |                          |
------------------------------------------------------------------

Додаток 2

до Правил з безпечної

експлуатації систем

вентиляції у хімічних

виробництвах

______________________________________________

(назва підприємства, організації)

ЖУРНАЛ

з експлуатації систем вентиляції

_________________________________________

(найменування виробництва, цеху)

                             ПЕРЕЛІК
                        систем вентиляції
----------------------------------------------------------------------------------------
|Дата,|Позначення|Час    |Опис         |Перелік   |Відмітка про |Час        |Підпис    |
|зміна|систем    |зупинки|виявлених    |проведених|усунення     |відновлення|начальника|
|     |вентиляції|       |дефектів,    |робіт     |виявлених    |роботи     |зміни,    |
|     |          |       |несправностей|          |дефектів,    |           |бригадира |
|     |          |       |             |          |несправностей|           |          |
|-----+----------+-------+-------------+----------+-------------+-----------+----------|
|  1  |    2     |   3   |      4      |    5     |      6      |     7     |    8     |
|-----+----------+-------+-------------+----------+-------------+-----------+----------|
|     |          |       |             |          |             |           |          |
|-----+----------+-------+-------------+----------+-------------+-----------+----------|
|     |          |       |             |          |             |           |          |
|-----+----------+-------+-------------+----------+-------------+-----------+----------|
|     |          |       |             |          |             |           |          |
|-----+----------+-------+-------------+----------+-------------+-----------+----------|
|     |          |       |             |          |             |           |          |
|-----+----------+-------+-------------+----------+-------------+-----------+----------|
|     |          |       |             |          |             |           |          |
|-----+----------+-------+-------------+----------+-------------+-----------+----------|
|     |          |       |             |          |             |           |          |
|-----+----------+-------+-------------+----------+-------------+-----------+----------|
|     |          |       |             |          |             |           |          |
----------------------------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------
|   Умовне   | Дата і час |  Причини   | Дата і час |   Підпис   |
| позначення |  зупинки   |  зупинки,  |відновлення | начальника |
|  системи   |  системи   | зауваження |   роботи   |    зміни   |
| вентиляції | вентиляції |і пропозиції|  системи   |            |
|            |            |            | вентиляції |            |
|------------+------------+------------+------------+------------|
|      1     |      2     |      3     |      4     |      5     |
|------------+------------+------------+------------+------------|
|            |            |            |            |            |
|------------+------------+------------+------------+------------|
|            |            |            |            |            |
|------------+------------+------------+------------+------------|
|            |            |            |            |            |
|------------+------------+------------+------------+------------|
|            |            |            |            |            |
|------------+------------+------------+------------+------------|
|            |            |            |            |            |
|------------+------------+------------+------------+------------|
|            |            |            |            |            |
------------------------------------------------------------------

Примітки:

1. За відсутності простоїв систем вентиляції у графі 3 робиться запис: "Всі системи вентиляції перебувають в експлуатації".

2. Результати огляду вентиляційного устаткування, яке обслуговує приміщення категорій А і Б, записуються у графу 3.

Додаток 3

до Правил з безпечної

експлуатації систем

вентиляції у хімічних

виробництвах

____________________________________________

(назва підприємства, організації)

ЖУРНАЛ

ремонту систем вентиляції

_________________________________________

(найменування виробництва, цеху)

--------------------------------------------------------------------------------
|Позначення|Вид    |Дата       |Фактично     |Опис     |Посада,       |Примітка|
|систем    |ремонту|ремонту    |відпрацьовано|виконаних|прізвище і    |        |
|вентиляції|       |(початок - |годин після  |ремонтних|підпис        |        |
|          |       |закінчення)|попереднього |робіт    |відповідальної|        |
|          |       |           |ремонту та   |         |особи, що     |        |
|          |       |           |простої в    |         |проводила     |        |
|          |       |           |ремонті      |         |ремонт        |        |
|----------+-------+-----------+-------------+---------+--------------+--------|
|    1     |   2   |     3     |      4      |    5    |      6       |    7   |
|----------+-------+-----------+-------------+---------+--------------+--------|
|          |       |           |             |         |              |        |
|----------+-------+-----------+-------------+---------+--------------+--------|
|          |       |           |             |         |              |        |
|----------+-------+-----------+-------------+---------+--------------+--------|
|          |       |           |             |         |              |        |
--------------------------------------------------------------------------------

Додаток 4

до Правил з безпечної

експлуатації систем

вентиляції у хімічних

виробництвах

( za988-09 )

Додаток 5

до Правил з безпечної

експлуатації систем

вентиляції у хімічних

виробництвах

АКТ

приймання в експлуатацію системи вентиляції після очищення

 "____" ____________20_  року
     Цей акт складений представником "Виконавця" _________________
                                                   (найменування
 ________________________________________________________________,
             організації, підрозділу, посада, П.І.Б.)
 з однієї сторони, і представником "Замовника" ___________________
 _________________________________________________________________
         (найменування організації-виконавця, підрозділу,
 ________________________________________________________________,
                         посада, П.І.Б.)
 з іншої сторони, про таке:
 
     У    період    з    "____"   ____________   20__   року    по
"____" ____________ 20__  року  "Виконавцем"  проведено   очищення
елементів  устаткування  системи  вентиляції  і   випробування   в
робочому режимі на атмосферному повітрі.
 Висновок:
 Система вентиляції ______________________________________________
                        (прийнята, не прийнята в експлуатацію,
                         у разі неприйняття вказати причину)
 Представник "Виконавця":
                                           _______________________
                         М.П.    (підпис)         (П.І.Б.)
 Представник "Замовника":
                                           _______________________
                         М.П.    (підпис)         (П.І.Б.)