ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ

РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА


Л И С Т


23.06.2003 N 3673

Щодо визначення розміру витрат на охорону праці


Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва <...> повідомляє наступне.


Згідно з частиною 3 статті 19 Закону України від 14.10.92 р. N 2694-XII "Про охорону праці" для підприємств незалежно від форм власності або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.


Відповідно до статті 14 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" податок на додану вартість та акцизний збір належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 18-9218-92 "Про акцизний збір" акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).


Згідно з підпунктом 6.1.1 статті 6 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).


Враховуючи вищенаведене, Держпідприємництва України дотримується думки, що до суми реалізованої продукції, з метою визначення витрат на охорону праці, повинні включатися податок на додану вартість та акцизний збір, оскільки вони додаються до ціни товару і включаються у виручку від реалізації продукції (робіт, послуг).


До виручки від реалізованої продукції не включаються позареалізаційні доходи.


Відповідно до пункту 1.21 статті 1 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97 р.283/97-ВР (далі - Закон) безповоротна фінансова допомога - це:


сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;


сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;


сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;


основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);


сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.


Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.


Таким чином, отримана фінансова допомога (поворотна, безповоротна) не є виручкою від реалізації продукції, а тому не включається до суми, з якої суб'єкт підприємницької діяльності має визначати витрати на охорону праці.


Згідно з пунктом 1.9 статті 1 Закону дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.


Отже, доходи у вигляді дивідендів не пов'язані з одержанням виручки від реалізації продукції і не враховуються до суми, з якої суб'єкт підприємницької діяльності має визначити витрати на охорону праці.


Зазначимо, що сума кредиторської заборгованості платника податку, строк позовної давності якої минув, не включається до виручки від реалізації продукції, оскільки вона не супроводжується додатковими надходженнями на розрахунковий рахунок чи в касу кредитора - платника податку.


Грошові кошти, які перераховані засновником у статутний фонд суб'єкта господарювання, є джерелом формування майна такого суб'єкта, тобто такі кошти не вважаються виручкою від реалізації продукції.


Відповідно до статті 178 Цивільного кодексу неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань. Отримані платником податку суми неустойки пов'язані з відповідальністю боржника за порушення зобов'язань, тобто мають характер санкцій.


Отже, ці платежі, отримані суб'єктом господарювання, не мають відношення до виручки від реалізованої продукції і не враховуються до суми, з якої суб'єкт підприємницької діяльності має визначати витрати на охорону праці.


Враховуючи вищенаведене, на думку Держпідприємництва України, до суми реалізованої продукції, з якої суб'єкт підприємницької діяльності розраховує витрати на охорону праці, враховується вся виручка від реалізації продукції суб'єкта господарювання, крім позареалізаційних доходів, що зазначені вище, а у разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.


Заступник голови                                         Г.Білоус