ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ

БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

Н А К А З

18.12.2007 N 314

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 січня 2008 р.

за N 65/14756

Про затвердження Правил охорони праці для підприємств по виробництву кабельної продукції

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці для підприємств по виробництву кабельної продукції (далі - Правила), що додаються.

2. Начальникові Управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на Державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Прохоров В.В.) після державної реєстрації наказ включити до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити його на веб-сайті Держгірпромнагляду.

4. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

Голова Комітету
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України
Заступник Голови
Державного комітету України
з питань технічного регулювання
та споживчої політики
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України,
Головний державний санітарний
лікар України
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
Заступник Міністра
промислової політики України
Голова Центрального комітету
Профспілки працівників енергетики
та електротехнічної промисловості
України
С.Сторчак


О.А.Миколайчук



С.Т.Черепков



Ю.Мельников



С.П.Бережнов



В.О.Романченко

П.С.Шинкаренко



С.С.Шишов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

України з промислової

безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду

18.12.2007 N 314

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 січня 2008 р.

за N 65/14756

ПРАВИЛА

охорони праці для підприємств по виробництву кабельної продукції

I. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання, які виробляють кабельну продукцію, а також що проектуються, будуються та реконструюються.

2. Інструкції з охорони праці повинні розроблятися та переглядатися згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

3. Роботодавець повинен забезпечувати працівників спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту згідно з:

Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96);

Типовими галузевими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям електротехнічного виробництва, затвердженими постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 24.06.80 N 180/П-7 (із змінами) (НПАОП 31.0-3.20-80);

Типовими галузевими нормами безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій і посад усіх галузей народного господарства та окремих виробництв, затвердженими постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 12.02.81 N 47/П-2 (із змінами) (НПАОП 0.00-3.03-81), та колективним договором.

II. Загальновиробничі вимоги з охорони праці

1. Вимоги до персоналу

1. Особи, які заново приймаються на роботу, повинні проходити медичний огляд згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

2. Працівники та посадові особи при прийнятті на роботу та в процесі роботи повинні проходити навчання і інструктаж згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

3. Організація розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

4. Не дозволяється допуск до роботи осіб:

у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;

що не пройшли у встановленому порядку медичного огляду, навчання, перевірки знань з питань охорони праці та інструктажу.

2. Вимоги до території підприємства. Зберігання та складування матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції

1. Територія підприємства та будівлі, які розташовані на ній, повинні відповідати вимогам:

Санітарних норм проектування промислових підприємств, затверджених Державним комітетом Ради Міністрів СРСР у справах будівництва 05.11.71 (СН 245-71);

Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (ДСП-173);

Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

2. Територія підприємства повинна триматися в чистоті та мати зелені насадження на її вільних ділянках.

У місцях виконання робіт, руху людей і транспорту повинно здійснюватися систематичне прибирання сміття та відходів виробництва.

У зимовий період ці місця повинні очищатися від снігу та льоду і посипатися піском, а в літній період - виконуватися полив цих місць водою.

Сміття, відходи виробництва і тверді побутові відходи повинні збиратися у спеціальну тару для кожного виду окремо, яка закривається та розміщується у спеціально відведених місцях.

Ящики повинні своєчасно очищатися від сміття, а сміття спалюватися або вивозитися з території підприємства.

3. Для відведення атмосферних опадів територія підприємства повинна бути забезпечена належними стоками та зливною каналізацією.

4. На території підприємства вивішуються схеми руху транспорту і встановлюються дорожні знаки руху транспорту та пішоходів.

5. Дороги і тротуари повинні триматися у справному стані. Ями та інші заглиблення, які влаштовані для технічних потреб, повинні бути щільно та міцно закриті.

6. Дороги і проходи на території підприємства повинні відповідати виробничим вимогам та протипожежним нормам. Ширина доріг повинна визначатися в залежності від транспортних засобів, які використовуються, вантажів, що переміщаються, та інтенсивності руху. Проїзна частина дороги повинна мати тверде покриття з асфальту, бетону або вимощена камінням.

7. Для проходу працівників територією підприємства повинні бути облаштовані тротуари з твердим покриттям.

Відстань між тротуаром та найближчою залізничною колією повинна бути не менше 3 метрів.

8. З початком темноти або поганої видимості місця руху працівників та транспорту повинні бути забезпечені штучним освітленням згідно з ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення", затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006), а також світловими попереджувальними сигналами.

9. Матеріали, напівфабрикати, кабельні вироби та інші вантажі на території підприємства, у виробничих та складських приміщеннях повинні розвантажуватися, укладатися та зберігатися на спеціально підготовлених площадках, стелажах правильними рядами, штабелями, пачками.

10. Зберігати готову кабельну продукцію, матеріали, напівфабрикати слід з урахуванням допустимого навантаження на 1 кв.м площі підлоги або перекриття будівлі, площадки на території та ін.

11. Розміщення складів, комор інструментів та допоміжних матеріалів повинно відповідати напрямку виробничого потоку і сприяти скороченню внутрішньоцехових транспортувань.

Площі комор та складських приміщень повинні відповідати запасу матеріалів і готових виробів, який забезпечує нормальний технологічний процес виробництва.

12. Залізничні колії на території підприємства повинні розташовуватися згідно з вимогами ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм".

13. У місцях перехрещення залізничної колії дорогами та тротуарами повинні бути переїзди, які охороняються або обладнуються сигналізацією та забезпечують безпечний рух пішоходів і транспорту.

14. Експлуатація автомобільних доріг повинна здійснюватися згідно з ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану".

15. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні здійснюватися згідно з ГОСТ 12.3.009-76 "Система стандартов безопасности труда. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".

16. Зберігання та відпуск прекурсорів повинні відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 58 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів".

3. Вимоги до приміщень виробничих та допоміжних цехів

1. Приміщення цехів повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* изд. 1991 г. "Производственные здания" (далі - СНиП 2.09.02-85* ) та цим Правилам.

2. Підлога виробничих приміщень залежно від технологічного процесу повинна відповідати вимогам СНиП 2.03.13-88 "Полы".

3. Безпечність будинків, споруд та приміщень забезпечується дотриманням чинних нормативних документів під час проектування, будівництва та експлуатації відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.004-91), ГОСТ 12.1.010-76 "Система стандартов безопасности труда. Взрывобезопасность. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.010-76), СНиП 2.09.02-85*, СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", ДБН В.1.1.7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затвердженими наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (із змінами), СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція та кондиціонування)" (далі - СНиП 2.04.05-91).

4. Виробничі процеси повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76. Технологічне обладнання, комунікації, ємності повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики за ГОСТ 12.1.018-93 "Система стандартов безопасности труда. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.018-93), ГОСТ 12.4.124-83 "Система стандартов безопасности труда. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования" (далі - ГОСТ 12.4.124-83), Правилами захисту від статичної електрики, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (НПАОП 0.00-1.29-97), Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272v0272203-01 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01).

5. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затверджених Міністерством внутрішніх справ СРСР 27.02.86 (НАПБ Б.07.005-86), а також клас зони - за НПАОП 40.1-1.32-01.

6. Виробничі і складські приміщення слід обладнувати первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України від 02.04.2004 N 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), а експлуатація вогнегасників має відбуватись згідно з Правилами експлуатації вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України від 02.04.2004 N 152z0555-04, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004).

7. Виробничі і складські приміщення слід обладнувати автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженому наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005).

8. На підприємстві повинен бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників.

9. У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони.

10. Всі канали та заглиблення повинні бути щільно та міцно закриті. Підлога повинна утримуватися в чистоті та не мати пошкоджень.

Приміщення з холодною підлогою в місцях постійного перебування працівників повинні мати теплоізолювальний настил.

11. Проїзди та проходи всередині цехів повинні мати чітко позначені габарити, які окреслені білими лініями або іншими знаками завширшки не менше 100 мм. Захаращувати проїзди та проходи не дозволяється.

12. Дверні прорізи для цехових транспортувань повинні відповідати габаритам транспортних засобів, які використовуються, та забезпечувати вільний прохід завширшки не менше 0,7 м по обидва боки від цих габаритів.

13. Стіни приміщення повинні бути зручними для очищення. У міру забруднення стін, але не рідше одного разу на рік, повинна виконуватися їх побілка з внутрішнього боку, а стіни, які облицьовані плиткою, повинні промиватися у міру їх забруднення.

4. Вимоги до природного освітлення

1. Природне освітлення виробничих та допоміжних приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006.

2. Вікна, які повернуті на сонячний бік, повинні бути обладнані пристосуванням для захисту від прямих сонячних променів (піддашшя, шторки або побілка шибок у літню пору).

3. Вікна та світлові фонарі повинні очищатися від пилу та бруду не рідше двох разів на рік, а в приміщеннях із значним виділенням диму, пилу та кіптяви не рідше чотирьох разів на рік. Для зручності та безпеки очищення стекол підходи до них повинні бути забезпечені спеціальним пристосуванням, яке полегшує доступ до стекол зсередини та зовні цеху (постійні або переносні ходи та драбини, пересувні візки та ін.). Під час очищення стекол повинні бути вжиті заходи захисту працівників від уламків скла, що падають.

4. Кріплення стекол у рамах повинно бути виконано способом, який унеможливлює їх випадіння.

5. Вікна та інші світлові прорізи не дозволяється захаращувати виробами, інструментом та іншими речами.

5. Вимоги до штучного освітлення

1. Штучне освітлення виробничих цехів та дільниць повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006.

2. Люмінесцентні лампи та лампи розжарювання для загального та місцевого освітлення повинні бути обладнані відбивачами або розсіювачами. Використання відкритих ламп без відбивачів не дозволяється.

3. На кранових фермах або кранбалках повинні бути встановлені світильники додаткового освітлення робочих місць, які затемнюються краном або кранбалкою під час їх руху.

4. Місцеве освітлення робочих поверхонь повинно бути облаштовано так, щоб світильники мали можливість забезпечувати необхідний напрямок світла. Світильник місцевого освітлення повинен бути конструктивно пов'язаний з робочим місцем так, щоб виключати необхідність переміщення його під час руху мостових кранів. Світильники місцевого освітлення в цехах та світильники загального освітлення, які підвішені нижче 2,5 м від підлоги, повинні мати напругу не вище 42 В. Допускається застосування світильників загального освітлення напругою 220 В, які підвішені нижче 2,5 м від підлоги, якщо їх конструкція виключає можливість доступу до лампи без спеціальних пристосувань.

5. Ручні переносні світильники в приміщеннях підвищеної небезпеки повинні мати напругу не вище 42 В, а в приміщеннях особливо небезпечних - не вище 12 В.

6. Живлення світильників напругою 12-42 В повинно здійснюватися від трансформаторів з роздільними обмотками первинної та вторинної напруги; один з виводів вторинної обмотки повинен заземлятися.

Використання автотрансформаторів не дозволяється.

7. Ремонт і спостереження за справністю стану електропроводки та арматури освітлюваних мереж, їх заміна та чищення повинні виконуватися працівниками, які пройшли навчання, перевірку знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), та мають групу з електробезпеки не нижче III.

8. Для підтримки постійної освітленості повинно бути організовано систематичне, не рідше двох разів на місяць, очищення арматури світильників і ламп від пилу та бруду, а в приміщеннях із значним виділенням пилу, диму та кіптяви - не рідше чотирьох разів на місяць згідно з графіком.

6. Вимоги до опалення та вентиляції

1. Виробничі та допоміжні приміщення повинні бути обладнані вентиляцією та опаленням згідно з СНиП 2.04.05-91, які забезпечують умови мікроклімату та стан повітряного середовища, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88 ) та Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

2. У всіх приміщеннях на видних місцях на відстані 15-20 м від воріт та дверей повинні бути встановлені термометри.

3. Ворота, вхідні двері та інші прорізи в зовнішніх капітальних стінах, які призначені для проходу працівників, повинні мати хвіртки. Відкриття та закриття важких та великих воріт повинно бути механізовано.

4. Рами вікон, кватирки, фрамуги, світлові фонарі, двері та тамбури до них, обладнання теплових завіс повинні перебувати в справному стані.

5. Відкриття фрамуг вікон, стулок фонарів та їх регулювання повинні виконуватися за допомогою пристосувань, керованих з підлоги, або бути механізованим.

6. Вентиляційні установки повинні відповідати проекту та вимогам ГОСТ 12.4.021-75 "Система стандартов безопасности труда. Системы вентиляционные. Общие требования".

7. Дільниці цехів, на яких згідно з технологічним процесом з'являються пил, газ, пар та виділення токсичних речовин, повинні бути розташовані в ізольованих від загального приміщення відділеннях, обладнаних загальною та місцевою вентиляцією.

8. У разі зміни технологічного процесу, а також перестановки устаткування діючі на ділянці вентиляційні установки повинні бути приведені у відповідність до нових умов.

9. Приміщення для зберігання та видачі шкідливих, легкозаймистих та вогненебезпечних речовин повинні бути обладнані ефективною вентиляцією для видалення парів та газів.

10. Усі вентиляційні системи повинні відповідати вимогам Санітарно-гігієнічного контролю систем вентиляції виробничих приміщень, затверджених наказом головного державного санітарного лікаря СРСР від 05.09.87 N 4425-87.

11. Кожна вентиляційна установка або система повинна мати паспорт, інструкцію з експлуатації і журнал для запису дефектів, несправностей устаткування та даних про ремонт, який виконується.

12. Строк пуску, тривалість експлуатації, термін зупинки та очищення вентиляційних установок повинні установлюватися відповідно до інструкцій, які розробляються на підприємстві. Зміна регулювання вентиляційної установки, її елементів та приєднання додаткового устаткування допускаються тільки з дозволу особи, відповідальної за роботу вентиляційних установок на підприємстві.

Усі зміни, які введені у вентиляційну установку, повинні бути внесені в її проект, паспорт та інструкцію з експлуатації.

13. Ремонт, обслуговування та спостереження за справним станом та ефективністю роботи вентиляційних установок повинні виконуватися працівниками, які пройшли навчання, перевірку знань та інструктаж.

14. Обладнання механічної та природної вентиляції повинно бути в справному стані.

Очищення вентиляційних систем повинно виконуватися згідно з затвердженим роботодавцем графіком. Вентиляційні установки повинні підлягати планово-попереджувальному, поточному та середньому ремонту згідно з "Положением об организационной структуре вентиляционных бюро предприятий электротехнической промышленности СССР", затвердженим Міністерством електротехнічної промисловості СРСР 15.12.71.

15. Вентиляційні установки, регулювальна та запірна апаратура систем опалення повинні бути встановлені у місцях, доступних для обслуговування.

16. Вентиляційні камери повинні бути забезпечені природним або штучним освітленням.

Доступ до них дозволяється тільки особам, відповідальним за дію вентиляційних установок.

7. Вимоги до санітарно-побутового обслуговування працівників

1. Склад санітарно-побутових приміщень для різних видів виробництва повинен відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будівлі)".

Використання санітарно-побутових приміщень не за призначенням не дозволяється.

2. У цехах у визначеному органами санітарно-епідеміологічного нагляду місці повинні розміщуватись санітарні ноші та аптечки, які вкомплектовані медикаментами.

Спостереження за вмістом аптечки доручається спеціально призначеній особі за розпорядженням роботодавця.

3. Цехи повинні бути забезпечені питною водою, яка відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством". Усі елементи питної системи повинні бути в справному стані, які забезпечують доброякісність води та безперервність дії системи.

Для користування питною водою повинні бути фонтанчики, які з'єднані з водопровідною мережею, або бачки. Питні бачки повинні мати щільні кришки та замикатися на замок, закриватися футлярами та бути обладнані зливними відрами.

4 Працівники гарячих цехів і дільниць (прокат, нагрівання, відпал металів, виробництво емальпроводів та ін.) повинні бути забезпечені газованою підсоленою водою, чистою питною водою та іншими напоями для профілактики перегрівань згідно з рекомендаціями "Профилактика перегревания у работающих в условиях нагревающего микроклимата", затвердженими наказом заступника головного державного санітарного лікаря СРСР від 05.03.90 р. N 5172-90.

5. Сатураторні установки повинні періодично випробовуватися гідравлічним тиском, а внутрішня поверхня бачка покриватися сполуками, які дозволені відповідними санітарними органами.

6. Працівники, які обслуговують сатураторні установки, повинні мати посвідчення на право їх обслуговування.

7. Працівники, які обслуговують санітарно-побутові приміщення і сатураторні установки, повинні проходити періодичні медичні огляди згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

8. Домашній та робочий одяг повинен зберігатися в різних шафах у спеціально відведених місцях (гардеробних).

Розвішувати та зберігати одяг та спецодяг у приміщеннях цеху не дозволяється.

9. Душові приміщення повинні безперебійно забезпечуватися водою та милом. Труби гарячого водопостачання повинні бути ізольовані для запобігання опікам. Умивальники, які призначені для обслуговування працівників, що виконують роботи зі скловолокном, емальлаками, нітролаками та ін., повинні безперебійно забезпечуватися гарячою водою, а біля умивальників постійно повинно бути мило.

10. При роботі з легкозаймистими та горючими рідинами працівники повинні забезпечуватися відповідними захисними пастами (мазями), а також змивними, дезінфекційними, пом'якшувальними шкіру засобами.

11. Для приймання їжі повинні бути спеціальні приміщення, які забезпечені окропом.

Приймання їжі на робочих місцях не дозволяється.

12. Видача молока працівникам, які виконують роботу з шкідливими умовами праці, повинна здійснюватися в їдальнях заводу або в спеціально обладнаних роздавальних пунктах.

8. Вимоги безпечного застосування внутрішньозаводського, цехового транспорту та підіймального устаткування

1. Цехи залежно від їх розташування та величини вантажних потоків виробів і матеріалів (їх характеру, розміру, ваги) повинні мати необхідні під'їзні колії, цехове підіймально-транспортне устаткування та відповідні проїзди.

2. До роботи з підіймальним устаткуванням допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05.

3. Транспортування кабельних виробів, напівфабрикатів, матеріалів, відходів та інше повинно бути механізованим.

4. Підіймально-транспортне устаткування, допоміжне пристосування і інструмент для стропальних та такелажних робіт повинні відповідати вимогам:

Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.09.95 N 135, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 371/907 (НПАОП 0.00-5.03-95);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 25.09.95 N 135, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 372/908 (НПАОП 0.00-5.04-95);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 14.11.95 N 175, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.11.95 за N 425/961 (НПАОП 0.00-5.05-95);

Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596 (НПАОП 0.00-5.06-94);

Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 59/595 (НПАОП 0.00-5.07-94);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.03.96 N 45, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.03.96 за N 143/1168 (НПАОП 0.00-5.18-96);

Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.96 N 13, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 12.02.96 за N 63/1088 (НПАОП 0.00-5.19-96);

Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.10.94 N 107, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 58/594 (НПАОП 0.00-5.20-94).

5. Підіймально-транспортне устаткування, вантажозахоплювальні пристосування, інструмент і тара для стропальних та такелажних робіт повинні проходити технічний огляд і мати клейма, марки, таблички та бирки з указанням вантажопідйомності, інвентарного номера та дати наступного проведення технічного огляду.

Технічний огляд повинен здійснюватися згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки".

6. Підвісне транспортне устаткування (монорейки, конвеєри) повинне розташовуватися поза зоною робочих місць, але, коли за умовами виробництва таке розташування необхідно, ці місця знизу повинні мати суцільне огородження.

Улаштування транспортних пристосувань над проходами допускається в супроводі вантажів працівником, який пройшов навчання і перевірку знань відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05.

Переміщувати вантажі над людьми, проходити під піднятим вантажем не дозволяється.

7. Вантажні люки та шахти, шахти вантажних підйомників, галереї та зовнішні площадки під ними повинні мати надійні огородження та освітлення під час роботи.

Керування вхідними дверима та люками вантажних шахт і шахтних підйомників повинно бути зблоковано так, щоб під час руху вантажу всі двері та люки залишалися зачиненими.

8. Усі частини підіймально-транспортного устаткування повинні бути в справному та безпечному стані для працівників. Перед початком роботи підіймально-транспортне устаткування повинно бути ретельно оглянуте та перевірене на холостому ходу. Перевищення вантажопідйомності підіймально-транспортних засобів, пристосувань, інструмента і тари, підйом людей чи вантажів, для яких вантажопідіймальні засоби не призначені, виконання робіт при несправності підіймально-транспортних засобів, пристосувань, інструмента і тари для стропальних і такелажних робіт не дозволяється.

9. Під час підйому барабанів за допомогою вантажозахоплювальних пристроїв повинно бути забезпечено надійне кріплення осі у барабані.

10. Транспортування бухт і залізних котушок з мідним дротом, дерев'яних котушок з дротом з емалевою ізоляцією та іншою кабельною продукцією повинно виконуватися на електрокарах та інших транспортних засобах з бортами.

Використання транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння в виробничих приміщеннях не дозволяється.

11. Під час ручного транспортування барабанів з кабельною продукцією повинно бути забезпечено:

перекочування барабанів від себе по стрілці;

перекочування барабанів тільки з закріпленими кінцями намотаних на них напівфабрикатів або готових кабельних виробів;

кантування барабанів за допомогою поворотних кругів або спеціального пристосування (підбійки, водило та ін.).

12. Ручне транспортування розчинників, мастики та інших їдких речовин повинно виконуватися не менше ніж двома працівниками за допомогою нош із спеціальним місцем для ємності або на візку.

13. Місця навантаження, зберігання і використання розчинників, мастики та інших їдких речовин у виробництві повинні бути забезпечені засобами нейтралізації та медичного захисту.

14. Під час транспортування, навантаження та вивантаження сипучих матеріалів повинні бути вжиті заходи, які зменшують виділення пилу.

9. Вимоги безпеки до робочих місць, устаткування та огороджень

1. Устаткування повинно відповідати таким вимогам:

1.1. Устаткування, що експлуатується, повинно бути в справному стані та відповідати вимогам Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР у 1973 році, ГОСТ 12.2.003-91 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.049-80 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.061-81 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам" (далі - ГОСТ 12.2.061-81), ГОСТ 12.2.064-81 "Система стандартов безопасности труда. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.064-81) та цим Правилам.

Устаткування (верстати, механізми, преси та ін.) повинно бути встановлено на міцних фундаментах, ретельно вивірено та закріплено. У разі встановлення верстатів на міжповерхових перекриттях та галереях конструкції останніх повинні бути розраховані на вплив динамічних навантажень.

1.2. Розміщення устаткування у цехах повинно відповідати характеру виробництва і технологічному процесу та забезпечувати нешкідливі та безпечні умови праці.

1.3. Устаткування, яке встановлюється, та устаткування після капітального ремонту повинно бути прийнято в експлуатацію за актом, забезпечуватися відповідною технічною документацією та допускатися до експлуатації тільки з дозволу роботодавця та спеціаліста з охорони праці.

1.4. Робочі місця повинні бути обладнані стелажами та інструментальними шафами для зберігання пристосувань, інструментів, перевірних шаблонів, прокладок, штампів тощо. Інструмент, пристосування, шаблони та ін. повинні бути вкладені за типами та розмірами і мати позначення або бути підписані.

Розмір стелажів повинен відповідати найбільшим габаритам виробів, які на них укладаються.

Вироби, які укладаються на стелажі, не повинні мати кінців, що виступають або звішуються.

1.5. Верстати, столи і стелажі повинні бути міцними, стійкими, зручною для роботи висотою та надійно закріплені на підлозі. Поверхні верстатів, стелажів та столів повинні бути гладкими, не мати вибоїн, задирок, тріщин та інших дефектів.

1.6. На стелажах і столах, призначених для укладки виробів і матеріалів, повинні бути чітко нанесені дані про граничнодопустиме для них навантаження.

1.7. Деталі, які надходять на обробку, повинні укладатися на верстати окремо від інструмента. Складування матеріалів та деталей повинно виконуватися на спеціальні місця. Захаращувати проходи та перешкоджати вільному обслуговуванню верстатів, столів, механізмів не дозволяється.

1.8. Устаткування повинно бути пофарбоване відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір".

1.9. Відстань між виробничим устаткуванням, ширина проходів і проїздів повинні встановлюватися згідно з чинними нормами.

1.10. Розміщення верстатів, механізмів, столів та інше під час транспортування матеріалів і деталей, що оброблюються, не повинно створювати кругових зворотних та перехресних рухів. Устаткування повинно бути розміщене з урахуванням ваги та габаритів деталей, що обробляються, характеру роботи і типу устаткування та забезпечувати прямоточність руху та безпеку робіт.

1.11. Планування проходів між рядами устаткування має відповідати нормам технологічного проектування.

Ширина головного проходу повинна враховувати рух транспорту в один бік чи в обидва боки проходу і встановлюватися в залежності від того, яке з цих рухів матиме місце.

Захаращувати проходи не дозволяється.

Проходи повинні бути позначені на підлозі приміщення чіткими лініями за допомогою фарби або іншими покажчиками.

1.12. Робочі місця повинні розміщуватися поза лінією руху вантажу, який транспортується вантажопідіймальними засобами.

У робочих місцях повинні бути передбачені площі для передачі матеріалів, напівфабрикатів та складування для обробки. Ці площі повинні бути позначені фарбою за габаритами.

Складування деталей повинно виконуватися тільки на відведених площадках. Листові деталі необхідно складати пачками з прокладками, а сортові - у "замок".

1.13. Устаткування, під час роботи якого виділяється пил (переробка пластмас, гумове виробництво та ін.), повинно розташовуватися в окремому приміщенні, яке ізольоване від інших приміщень цеху глухими пило- та шумонепроникними перегородками. У цих приміщеннях повинна бути передбачена загальна припливна та місцева витяжна вентиляція.

1.14. Уживати заходів щодо зниження шумових характеристик діючого устаткування і доведення їх до граничнодопустимого рівня відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 "Система стандартов безопасности труда. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83) та Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99).

1.15. Перед початком робіт усередині резервуарів, котлів, цистерн та інших замкнених об'ємів, а також у колодязях роботодавець повинен забезпечити попереднє вентилювання цих об'єктів та впевнитися у відсутності в них шкідливих газів.

Працівник під час роботи в замкнених об'ємах або колодязі повинен бути забезпечений запобіжним поясом і мотузкою достатньої міцності та довжини, вільний кінець якої повинен бути в іншого працівника, який перебуває зовні об'єму або на поверхні колодязя.

У разі термінової потреби виконання робіт в замкнених об'ємах або колодязях працівники повинні бути забезпечені шланговими протигазами або іншими засобами індивідуального захисту з поданням свіжого повітря.

2. Організація робочого місця повинна відповідати таким вимогам:

2.1. Організація робочого місця повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "Система стандартов безопасности труда. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" та ГОСТ 12.2.033-78 "Система стандартов безопасности труда. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования".

2.2. Перед початком роботи роботодавець зобов'язаний перевірити устаткування, допоміжні пристрої, робочі місця та переконатися в їх повній справності та безпеці.

Помічені несправності роботодавець повинен негайно усунути.

2.3. Працівники зобов'язані перевіряти стан устаткування, допоміжних пристроїв та ін. перед початком роботи, при здачі зміни та стежити за їх станом протягом робочої зміни.

2.4. Працівники зобов'язані виконувати тільки ту роботу, яка їм доручена.

2.5. Матеріал, який подається на обробку, повинен відповідати вимогам технологічного процесу.

Очищення матеріалу перед поданням його на робоче місце повинно виконуватися на спеціально відведеній дільниці.

2.6. Дерев'яні рейки, щити, шаблони, каркаси й інші вироби, які використовуються у виробництві, повинні бути гладкими та рівноструганими, не мати головок та кінців цвяхів або інших кріпильних матеріалів та деталей, які виступають на поверхню. Кінці цвяхів повинні бути загнуті врівень з дерев'яними конструкціями.

2.7. Проходи між штабелями матеріалів повинні бути не менше 0,8 м. Висота укладки в штабелі повинна визначатися в залежності від типу матеріалів, стійкості складених предметів, зручності обслуговування, допустимого навантаження на одиницю площі та повинна виключати можливість руйнування штабеля.

Для запобігання руйнуванню штабеля, падінню та зісковзуванню з нього матеріалів повинні використовуватися спеціальні пристосування у вигляді сіток, підкладок, прокладок, упорів.

2.8. Для укладання на робочих місцях та транспортування по цеху дрібних однотипних виробів, деталей, заготовок, а також відходів повинна застосовуватися відповідна тара.

2.9. Захаращувати приміщення цеху, проходи і робочі місця готовою продукцією, матеріалами, деталями і відходами не дозволяється.

2.10. Відходи листового і сортового матеріалу повинні зберігатися в ящиках, засіках або на стелажах.

Захаращувати устаткування, столи, механізми предметами, які не використовуються у процесі виробництва, не дозволяється.

3. Приводи повинні відповідати таким вимогам:

3.1. Усе устаткування та механізми в цехах повинні мати індивідуальні приводи.

3.2. Конструкція контрприводів повинна забезпечувати їх повну надійність. Під валами контрприводів повинні бути встановлені пристосування (хомути) для утримання контрприводів на випадок обриву та поломки кронштейна або вала.

3.3. У передачах з використанням натяжних роликів повинні бути встановлені амортизатори для гасіння ударів від перевантажень, раптової зупинки верстата або механізму.

3.4. Обслуговування приводів ремонтним персоналом повинно виконуватися при повній зупинці рухомих частин.

4. Огородження повинні відповідати таким вимогам:

4.1. Усі відкриті частини машин, механізмів і устаткування та частини, які рухаються, повинні бути огороджені згідно з ГОСТ 12.2.062-81 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Ограждения защитные".

4.2. Огородження машин, механізмів і устаткування повинно бути пофарбоване однаковим кольором з устаткуванням. Місця, які повинні закриватися, фарбуються червоним кольором, видимим при знятому огородженні.

4.3. Усі передачі (ремінні, канатні, ланцюжні, шарнірні, тросові, валикові, зубчасті тощо) повинні бути закриті і мати міцні та зручні в експлуатації запобіжні огородження. Пристрої доступу до цих передач (кришки, дверцята, стулки та ін.) повинні бути зручними для обслуговування та відкриватися, а не зніматися (якщо це дозволяється конструкцією устаткування).

4.4. Гайки, болти, шпонки та інші елементи частин устаткування і механізмів, які виступають та обертаються і знаходяться на висоті 2,5 м від підлоги та нижче, повинні бути надійно огороджені.

Стан огороджень повинен кожного дня перевірятися роботодавцем та працівниками, що виконують ремонт устаткування.

4.5. Контрвантажі, які розташовані по поверхні устаткування, повинні бути опущені в отвір підлоги і рухатися нижче її поверхні.

4.6. Предмети, які оброблюються, рухаються та виступають за габарити устаткування, повинні бути огороджені та мати надійні стійкі пристосування для їх підтримки.

4.7. Устаткування великих габаритів, яке потребує обслуговування на висоті 1,3 м та більше від підлоги, повинно мати спеціальні площадки з поруччям для зручності обслуговування та сходи з поруччям для доступу на площадки.

5. Пуск та зупинка устаткування та механізмів повинні відповідати таким вимогам:

5.1. Пристосування для пуску та зупинки устаткування і механізмів повинні бути розташовані так, щоб була можливість користуватися пристосуванням безпосередньо з робочого місця та було унеможливлене довільне включення устаткування і механізмів. Органи управління повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81.

5.2. Пристосування для зміни числа обертів та переміни ходу устаткування або механізму повинні бути міцними, надійними в дії та безпечними в експлуатації. Пересування ременя по ступенях шківів дозволяється тільки із застосуванням відповідних пристосувань (переводок) та при повній зупинці устаткування або механізму.

5.3. Пускові пристосування повинні забезпечувати швидкість і плавність включення та відключення устаткування і зручність користування. Наявність декількох місць пуску не дозволяється, за винятком великого устаткування, для управління яким повинна розроблятися спеціальна інструкція.

У разі, коли устаткування обслуговується бригадою працівників, розпорядження про пуск повинно віддаватися тільки спеціально призначеною особою. Велике та довгомірне устаткування повинно забезпечувати можливість зупинки з декількох місць.

5.4. У разі кнопкового включення та відключення устаткування і механізмів кнопки включення повинні бути заглиблені на 3-5 мм за габарити панелі пускової коробки.

Контакти кнопок повинні бути захищені від потрапляння пилу та стружки, а також від впливу емульсії, масла та іншої рідини, яка використовується в роботі.

Кнопки зупинки повинні бути червоного кольору, мати напис "СТОП" і виступати над панеллю на 3 мм.

Кнопки аварійної зупинки повинні бути червоного кольору, мати грибоподібну форму та виступати над панеллю.

5.5. Пускові деталі устаткування повинні мати надійні огородження або запобіжні пристрої, які унеможливлюють ненавмисне включення устаткування з випадкових причин (падіння предмета або випадкове натискання). Огородження пускової педалі повинно бути міцним, не мати гострих крайок та не заважати руху ноги. Площадка пускової педалі повинна бути прямою, неслизькою, з рифленою поверхнею, чистою та мати заокруглення спочатку та підпірку для ноги вкінці. Ширина педалі повинна бути не менше 8 см, а довжина педалі від підпірки 110-130 мм. Висота педалі над рівнем підлоги (перед включенням) не повинна перевищувати 120 мм, а опускання її (після включення) - 60 мм. Зусилля під час натискання на педаль, яке необхідне для пуску устаткування, не повинно перевищувати:

під час виконання робіт сидячи 2,7 кг;

під час виконання робіт стоячи 3,5 кг.

5.6. У разі наявності гідравлічних передач трубопроводи та їх з'єднання, запобіжні клапани, манометри, дросельні клапани та клапани для вимірювання напрямку потоку рідини повинні бути в справному стані та бути перевіреними відповідними органами стандартизації, метрології та сертифікації. Важелі та маховики повинні бути встановлені в зручних для робітників місцях та обладнані відповідними покажчиками.

5.7. Для устаткування та механізмів, які зазнають ударних навантажень, у залежності від технічних умов та конструктивних можливостей допускається використання фрикційних муфт, які дають змогу швидко вимикати устаткування або механізми.

6. Установка та зняття деталей, що оброблюються повинні відповідати таким вимогам:

6.1. На устаткуванні, яке використовується для обробки деталей вагою понад 20 кг, повинні бути передбачені вантажозахоплювальні пристосування.

6.2. До управління вантажопідіймальними засобами з підлоги або зі стаціонарного пульта допускаються працівники, які пройшли навчання, перевірку знань відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05.

6.3. Усі додаткові до устаткування пристосування (кондуктори, оправлення тощо) повинні бути справними та відповідати вимогам ГОСТ 12.2.029-88 "Система стандартов безопасности труда. Приспособления станочные. Требования безопасности".

7. Прибирання, змазування та ремонт устаткування і механізмів повинні відповідати таким вимогам:

7.1. Прибирання стружки, обрізків, пилу та бруду з устаткування, механізмів та з небезпечної зони біля них повинно виконуватися тільки працівниками цього устаткування за допомогою гачків, щіток, зміток та ін.

7.2. Змазування частин устаткування або механізмів повинно виконуватися ретельно та систематично згідно з установленим режимом при відключеному устаткуванні. Система змазування повинна мати пристрої для запобігання розбризкуванню та розлиттю масла. Усі пристрої, які входять до складу системи змазування, повинні триматися в справному стані та бути безпечними для обслуговування.

7.3. Для догляду за устаткуванням працівникам повинен видаватися обтиральний матеріал у достатній кількості, який має здатність поглинати рідину.

7.4. Ремонт, налагодження певних видів устаткування і механізмів повинні виконувати працівники, які пройшли навчання та інструктаж з охорони праці.

7.5. Використання конструкцій перекриття, колон будівель і устаткування цеху для закріплення на них підіймальних пристосувань під час виконання ремонтних та монтажних робіт без письмового дозволу роботодавця на використання вказаних конструкцій не дозволяється.

7.6. Ремонт устаткування і механізмів під час їх роботи не дозволяється.

7.7. Перед початком ремонту устаткування пускові механізми повинні бути відключені.

Усі приводні ремені повинні бути зняті з робочих шківів. Під пускові педалі повинні бути встановлені прокладки. Устаткування повинно бути приведено в положення, при якому унеможливлюється довільний рух устаткування від випадкового зсуву пускових пристосувань. Біля пускових пристосувань та рубильників повинні бути встановлені плакати з указанням на те, що устаткування та механізми перебувають у ремонті і пуск їх забороняється.

Частини устаткування, які знімаються під час ремонту, повинні бути розташовані на завчасно обраному місці, міцно та надійно закріплені з використанням прокладок.

Круглі деталі слід укладати з використанням упорів. Ставити зняті частини устаткування біля устаткування, яке працює, не дозволяється. Між знятими частинами та біля устаткування, яке ремонтується, повинні бути передбачені проходи і робочі площадки, які необхідні для виконання ремонтних робіт.

7.8. Для зняття та установки важких деталей повинні застосовуватися підйомні пристрої відповідної вантажопідйомності або встановлюватися міцні підставки із самогальмівними талями належної вантажопідйомності.

Зняття та установка важких деталей повинні виконуватися під керівництвом особи, призначеної роботодавцем.

7.9. Після закінчення ремонту або наладки устаткування всі зняті під час ремонту огородження та пристосування повинні бути міцно закріплені. Випробування зі знятими огородженнями допускається тільки з дозволу роботодавця.

10. Вимоги до інструмента

1. Роботодавець повинен забезпечити працівника справним, якісним інструментом для виконання роботи.

2. Під час виконання робіт слід дотримуватися вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 254, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за N 616/5807.

3. Виготовлення, ремонт, заточка інструмента повинні виконуватися переважно в централізованому порядку.

4. Для зберігання і перенесення інструмента кожному працівнику повинні видаватися справні легкі ручні переносні ящики або сумки.

5. Молотки, кувалди повинні мати поверхню бойка злегка опуклу, гладку, незбиту, без задирок, вибоїв, ум'ятин, тріщин і бути щільно заклинені металевими зайорженими клинами на рукоятках овального перетину із сухого дерева твердих і грузлих порід (клен, дуб, горобина, в'яз). Ручка молотка має бути прямою, з незначним стовщенням до її вільного кінця. Поверхня ручки має бути гладкою, рівно зачищеною, без тріщин, задирок і сучків.

6. Напилки, стамески, долота, викрутки, шила і інший ручний інструмент із загостреним неробочим кінцем мають бути міцно закріплені в гладко і рівно зачищеній рукоятці. Рукоятки повинні мати довжину відповідно до розмірів інструмента, але не менше 150 мм, і мають бути стягнуті металевими кільцями, щоб уникнути розколювання. Працювати напилками та іншими подібними інструментами без рукояток або з несправними рукоятками не дозволяється.

7. Ударні інструменти (зубила, крейцмеселі, борідки, пробійники, керни тощо) не повинні мати скошених чи збитих потилиць із задирками, ум'ятин, вибоїв і тріщин.

8. Гайкові ключі мають відповідати розмірам гайок і голівок болтів і не повинні мати тріщин і задирок. Губки ключів мають бути рівнобіжні. Подовження ключа шляхом нарощування його контрключами, трубами тощо не дозволяється.

9. Розсувні ключі не повинні мати люфт у рухливих частинах. Грані гайок і кріпильних болтів і їх різьба мають бути неспрацьованими.

10. Верстатні лещата повинні бути в повній справності, рухома частина не мати прокручування різьби, міцно захоплювати виріб, що затискається, і мати на губках неспрацьовану насічку.

11. Відстань між верстатними лещатами повинна бути не менше 1 м. Ширина верстата повинна бути не менше 0,75 м.

Для захисту працівників від осколків, що відлітають, повинні бути встановлені дрібні металеві сітки заввишки не менше 1 м. Під час двобічної роботи на верстаті сітка встановлюється усередині, а при однобічній - з боку, повернутого до робочих місць, проходів та вікон.

12. Гострогубці і плоскогубці не повинні мати надщерблених рукояток. Губки гострогубців мають бути гострими і ненадщербленими, а плоскогубців - зі справною насічкою.

13. Сокира повинна мати гладке лезо, міцно та щільно насаджена на березове топорище і закріплена м'яким сталевим зайорженим клином. Поверхня топорища повинна бути гладкою, рівно зачищеною, без тріщин, задирок, сучків і надломів.

14. Зенкери, свердла, викрутки і інший вставний інструмент мають бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїв, задирок і інших дефектів. Хвостовики цього інструмента не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин і інших ушкоджень, мають бути щільно пригнані і правильно центровані.

15. Пилки (ножівки, поперечні, лучкові тощо) повинні бути правильно розведені і гостро заточені. Ручки пилок повинні бути міцно закріплені, гладко і рівно зачищені. Лучкові пилки повинні мати міцний остов та правильний натяг полотна.

16. Стругальний інструмент (рубанки, фуганки, шерхебелі та ін.) повинен мати гладкі, рівно зачищені колодки та рукоятки. Задній кінець колодки, який приходиться під руку, у верхній своїй частині має бути закруглений. Різальні частини строгального інструмента повинні бути правильно заточені, міцно та щільно припасовані до дерев'яних колодок і не мати дефектів.

17. Пневматичний інструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.010-75 "Система стандартов безопасности труда. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности" та цим Правилам.

18. Пневматичні машинки повинні мати сітки у футорках. Молотки повинні мати упорні кільця або інші пристосування, які не допускають вильоту бойка. Клапани на рукоятках пневматичних машинок повинні легко та швидко відкриватися і закриватися, бути щільно припасовані і не пропускати повітря у закритому положенні. Хвостовики інструментів пневматичних машинок мають бути щільно припасовані та правильно центровані.

19. Увесь пневматичний інструмент повинен бути паспортизований. Штуцери та ніпелі з прогумового матеріалу повинні мати паспорт заводу-постачальника із зазначенням тиску, для якого їх можна використовувати. Кріплення шлангів до інструмента і трубопроводів має бути виконано способами, що унеможливлюють зрив шланга, за допомогою спеціальних штуцерів або ніпелів.

20. Штуцери і ніпелі шлангів повинні мати справні грані і різьбу, що забезпечують надійне та щільне приєднання шлангів.

З'єднання виконувати накручуванням на повне число витків різьби. Гумові шланги закріплювати на штуцери за допомогою спеціальних стягувальних хомутів. З'єднувати шланги між собою за допомогою зайоржених ніпелів із закріпленням хомутом. Ключі-насадки мають бути надійно закріплені спеціальними штифтами і кільцями. Не дозволяється їх кріплення шплінтами і дротом.

Взаємодія всіх частин, регулювання та перевірка справності пневматичної машинки мають бути випробувані в дії стисненим повітрям до видачі машинки в роботу.

Після закінчення роботи або зміни пневматичні машинки повинні здаватися для перевірки.

До виконання робіт допускаються особи, які пройшли навчання та перевірку знань при роботі з пневмоінструментом.

21. Бензинові та гасові лампи повинні видаватися випробуваними та справними. Видавати лампи без запобіжного клапана з пропусканням повітря або пального не дозволяється.

Після закінчення роботи лампа негайно гаситься та здається у комору без пального.

22. Розпалювання лампи повинно виконуватися на металевій або кам'яній підлозі. Полум'я повинно направлятися на вогнетривкий предмет.

До виконання робіт допускаються особи, які пройшли навчання та перевірку знань при роботі з бензиновими та гасовими лампами.

23. Під час використання абразивного інструмента необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.3.028-82 "Система стандартов безопасности труда. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности" та Правил і норм безпечної роботи з абразивним інструментом, затверджених ЦК профспілки робітників машинобудування від 18.09.64 (НПАОП 28.52-1.22-64).

11. Вимоги електробезпеки

1. Усі електроустановки повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21-98 та Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257z0011-98, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (із змінами) (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).

2. Усі доступні струмопровідні частини електроустаткування повинні мати огородження.

3. На електродвигунах і механізмах, яким надається рух, повинні бути нанесені стрілки, що вказують напрямок руху механізму і електродвигуна. На пусковому пристрої повинен бути позначений агрегат, до якого пусковий пристрій належить.

4. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням номінального струму вставки.

Використовувати некалібровані плавкі вставки без маркування величин номінального електроструму не дозволяється.

5. Щитки та рубильники повинні встановлюватися в глухих металевих кожухах, які зачинені на замок, та мати запис про робочу напругу.

6. Електропривод повинен негайно відключатися від мережі в випадках:

появи диму або вогню з електродвигуна або пускорегулювальної апаратури;

нещасного випадку з працівником, який потребує негайної зупинки електродвигуна;

вібрації понад допустимі норми, яка загрожує цілісності електродвигуна;

поломки приводного механізму;

суттєвого зниження числа обертів, яке супроводжується швидким нагрівом електродвигуна.

7. Використання відкритих рубильників, які мають кожухи з прорізом для руху ручки, не дозволяється.

8. Усе електроустаткування, а також устаткування і механізми, які можуть опинитися під напругою (корпус електродвигуна, захисні кожухи рубильників та реостатів, металева броня кабеля та ін.), повинні мати надійне заземлення.

Заземлення повинно бути видимим.

9. Машини ручні електричні повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91 "Система стандартов безопасности труда. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний" (далі - ГОСТ 12.2.013.0-91), а також стандартам та технічним умовам на конкретні види машин.

10. Металеві частини переносних електричних печей та електроінструмент класу I повинні бути заземлені згідно з ГОСТ 12.2.013.0-91. Електропроводка та арматура силових та освітлювальних мереж повинні бути надійно ізольовані та захищені від впливу високої температури, механічних ушкоджень та хімічного впливу.

11. Роботи з ремонту устаткування та механізмів повинні виконуватися тільки після відключення від мережі електроживлення з обов'язковим вивішенням у місцях відключення попереджувальних плакатів.

Відключення і підключення електропроводів повинно виконуватися черговим електриком.

12. Перевірка справності електроінструмента до видачі його в роботу повинна виконуватися згідно з ГОСТ 12.2.013-0-91 та вимогами стандартів або технічними умовами на конкретні види машин.

13. Напруга переносного електроінструмента повинна бути:

не вище 220 В у приміщеннях без підвищеної небезпеки;

не вище 42 В у приміщеннях підвищеної небезпеки;

не вище 12 В у приміщеннях особливо небезпечних та поза приміщень.

Виконувати роботи електроінструментом напругою 220 В слід з обов'язковим використанням електрозахисних засобів (коврики, калоші, рукавички та ін.).

14. Штепсельні з'єднання, які призначені для підключення ручного електроінструмента, повинні бути з недоступними струмоведучими частинами. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), які використовуються на напругу до 42 В, за конструктивним виконанням та кольором повинні відрізнятися від звичайних штепсельних з'єднань на напругу 220 В та унеможливлювати включення вилок до 42 В у штепсельні розетки 220 В.

15. Для безпечного виконання робіт в умовах недостатньої освітленості конструкція переносних ручних світильників повинна відповідати таким вимогам:

корпуси та рукоятки ручних світильників повинні бути виконані з теплостійких і вологостійких ізолювальних матеріалів великої механічної міцності;

їх струмоведучі частини повинні бути закриті міцним захисним покриттям від випадкового дотику;

дріт у місцях з'єднання не повинен мати надмірного натягу;

увід дроту повинен бути влаштований так, щоб унеможливлювати його злам у місцях уводу;

металеві захисні сітки, рефлектори, гачки або дужки для підвішування повинні кріпитися на ізолювальних частинах ручних світильників;

конструкція патрона повинна унеможливлювати дотик до струмоведучих частин під час заміни ламп.

16. Переносні ручні світильники та ручний інструмент для електромонтажних робіт повинні проходити перевірку на справність 2 рази на рік.

17. Ручний інструмент, який використовується для електромонтажних робіт (викрутки, плоскогубці, кусачки та ін.), повинен мати ізольовані рукоятки.

18. Працівник, який здійснює технологічне обслуговування електроустаткування та працює з електроінструментом, повинен дотримуватися вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями.

На робочих місцях параметри електромагнітних полів повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.096-2002).

19. Електричні випробування дроту та кабелів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.019-80 "Система стандартов безопасности труда. Испытания и измерения электрические. Общие требования безопасности" (далі- ГОСТ 12.3.019-80).

12. Вимоги до контрольно-вимірювальних приладів

1. Контрольно-вимірювальні прилади, які використовуються для контролю параметрів технологічних процесів при виробництві кабельної продукції, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.019-80, ГОСТ 12.1.006-84 "Система стандартов безопасности труда. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля", НПАОП 40.1-1.21-98 та ДСН 3.3.096-2002z0203-03.

2. Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути перевіреними відповідними органами стандартизації, метрології та сертифікації.

3. На шкалі контрольно-вимірювальних приладів повинна бути забезпечена чітка видимість поділок.

III. Вимоги безпеки до технологічних процесів

1. Вимоги безпеки в прокатно-волочильному виробництві

1. Прокатування мідних і алюмінієвих зливків повинно відповідати таким вимогам:

1.1. З метою забезпечення належних аерацій будівель у покрівлях прокатних цехів повинні бути улаштовані витяжні фонарі. Приплив повітря забезпечується природною або механічною вентиляцією.

1.2. Настил підлоги прокатних цехів у місцях руху металу виконується з металевих плит з щільними стиками. У місцях перебування працівників металеві плити повинні бути рифленими.

1.3. Температура нагрітих поверхонь устаткування та огороджень на робочих місцях не повинна перевищувати 43 град.С згідно з ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" (далі - ДСТУ EN 563-2001). У разі відсутності можливості виконання цієї вимоги бічні поверхні устаткування повинні огороджуватися спеціальними екранами, які охолоджуються зсередини проточною водою.

1.4. Завантажувальні вікна нагрівальних печей повинні зачинятися дверцятами, футерованими вогнетривкими матеріалами або залізоазбестовими захисними екранами. Металеві дверцята повинні мати водяне охолодження. Можуть використовуватися водяні завіси.

1.5. На всі фіксовані робочі місця біля нагрівальних печей повинно подаватися зосереджено чисте кондиціоноване повітря за допомогою повітряного душування, а біля завантажувальних та вихідних вікон повинні улаштовуватися витяжні зонти згідно з вимогами ДСН 3.3.6.042-99 та ДСН 3.3.1.038-99v0038588-99 "Підприємства чорної металургії. Державні санітарні правила", затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 38 (далі - ДСН 3.3.1.038-99).

Температура нагрітих поверхонь обладнання не повинна перевищувати 43 град.С згідно з ДСТУ EN 563-2001.

1.6. Під час роботи нагрівальних печей на газовому паливі слід дотримуватися вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

1.7. Подача мідних і алюмінієвих зливків до нагрівальних печей, навантаження зливків на електрокари, автонавантажувачі, електронавантажувачі та ін. та їх розвантаження повинні бути механізованими. Під час подачі зливків металу в піч за допомогою штовхателю повинно бути забезпечено правильне та точне їх укладання перед входом у піч.

1.8. Відстань між нагрівальною піччю та обтискувальною кліттю повинна бути не менше 4 м.

1.9. Під час переходу з нагріву в печі зливків одного металу на нагрів зливків іншого металу піч необхідно очистити від окалини та металевого пилу.

Очищення слід виконувати в захисних окулярах.

1.10. До форсунок подачі палива повинен бути зручний доступ для обслуговування та ремонту.

1.11. Перед запалюванням форсунок та подачею палива слід спочатку відкрити димовий шибер і ретельно провітрити піч.

1.12. Розпалювання нагрівальної печі повинно виконуватися працівником в захисних окулярах з світлофільтрами або захисних щитках за допомогою факела на ручці довжиною не менше одного метра з захисним щитком.

1.13. Розпалювання полуменевої печі повинно виконуватися відповідно до вимог технологічної інструкції.

1.14. Припинення роботи форсунок повинно забезпечуватися шляхом перекриття подачі палива, а потім припинення подачі повітря або пару.

1.15. В випадках припинення подачі мазуту у топку слід перекрити вентиль мазутопроводу. Відкривати вентиль слід після усунення причин припинення подачі мазуту.

1.16. Натискні витратні баки з паливом повинні розміщуватися зовні будівель або в ізольованих приміщеннях. Допускається розташування витратних баків ємністю не більш 5 куб.м в одному приміщенні з печами за умовами встановлення їх на металевих площадках на відстані не менше 3 м від печей.

1.17. Витратні баки з нафтою та мазутом повинні мати підігрів паром або гарячою водою до температури, яка установлена для даної марки нафти (мазуту). Для контролю температури та рівня палива у баках повинні бути установлені необхідні прилади.

1.18. Пульт керування прокатним станом повинен бути розташований на висоті не менше 2 м та має забезпечувати повний огляд місця роботи.

Робоче місце навантаження та вивантаження зливків металу із нагрівальної печі та пульт керування прокатним станом повинні бути зв'язані двобічною сигналізацією.

1.19. Зливки, що подаються на обтискувальну кліть, повинні бути нагріті до температури, яка встановлюється технологічною інструкцією (картою технологічного процесу).

1.20. Передача металу по переділам прокатного стана (обтискувальна, проміжна та оздоблювальна кліті) повинна виконуватися за допомогою жорстко закріпленого жолоба, який має гладку внутрішню поверхню без виступів. Місця з'єднання жолобів не повинні мати перекосів та зазорів більше 2 мм.

1.21. Робоче місце вальцювальника на оздоблювальній лінії лінійних прокатних станів повинно бути захищено надійною стійкою, гребінкою.

1.22. У разі затримки штаби металу у валках проміжної кліті або оздолблювальної лінії повинна бути забезпечена подача сигналу для припинення прокатки наступної заготовки.

1.23. Під час використання напрямних трубок для приймання катанки на намотувальні машини необхідно жорстко закріпляти трубки для унеможливлення виходу катанки з валків мимо трубки.

1.24. Намотувальні машини для приймання катанки повинні бути механізовані.

1.25. Горизонтальні намотувальні машини для приймання катанки повинні бути обладнані пристроєм для уловлювання кінця катанки.

1.26. Намотувальні машини для намотування сортового прокату в бухти повинні бути обладнані пристроєм плавного пуску і зупинки та швидкодіючими гальмами.

1.27. Робота ножиць для різання сортового прокату без огороджень не дозволяється.

1.28. Кліті прокатного стана повинні бути установлені так, щоб були відсутні зворотні та перехресні потоки металу.

1.29. Муфти, шпинделі та валки прокатних станів повинні мати суцільні огородження з отворами для проходження металу. Чистові кліті безперервних прокатних станів повинні мати огородження з висувними дверцятами та замками.

1.30. Змазування підшипників робочих клітей прокатного стана повинно бути автоматичним.

1.31. Поверхня прокатного поля повинна бути металевою та гладкою.

1.32. Під час роботи на прокатному полі, карманах та ін. не повинні бути захолоджені штаби та кінці металу.

1.33. Кармани повинні забезпечувати вільний прохід петлі штаби металу, яка прокочується.

1.34. Для безпечного переходу працівників через рольганги, конвеєри і транспортери в необхідних місцях повинні бути перехідні містки з рифленими поверхнями та поруччям.

У місцях переходу через гарячий метал містки повинні мати теплоізолювальний настил та бути огороджені з боків металевими суцільними або сітчатими щитками висотою не менше 1,8 м.

1.35. Конструкція перехідних містків прокатних станів і рольгангів повинна забезпечувати безпечний прохід під час роботи стана.

1.36. Біля робочих місць прокатчиків та вальцювальників повинні розміщуватися баки з проточною водою температурою не вище 43 град.С для охолодження інструмента.

1.37. Відстань між клітями прокатного стана при ручному обслуговуванні його повинна бути не менше 1 м.

1.38. Зміна валків на прокатному стані повинна бути механізована.

1.39. Прокатний стан повинен бути забезпечений двобічною сигналізацією з машинним відділенням. Сигнали про пуск стана повинні бути видними та чутними всім працівникам на прокатному стані та допоміжних дільницях.

1.40. Процес прокату металу повинен бути повністю механізований.

1.41. Пневматичні пристрої прокатних станів повинні мати глушники.

1.42. Прокатний стан повинен мати кнопку "СТОП" на всіх робочих місцях для аварійного відключення стана.

2. Травління мідної катанки та сортового металу повинно відповідати таким вимогам:

2.1. Травильні баки повинні бути облицьовані кислототривким матеріалом та встановлюватися в ізольованому приміщенні з припливно-витяжною вентиляцією. У приміщенні травління повинні бути засоби індивідуального захисту (чоботи гумові, фартух кислотозахисний, рукавички кислотозахисні, захисні окуляри). Металоконструкції повинні мати антикорозійне покриття. Висота борту травильного бака від підлоги повинна бути не менше 0,75 м.

2.2. Подача води та пару повинна здійснюватися зверху: води - через водопровідний кран, а пари - через вентиль з пристроєм для подачі пару безпосередньо у розчин або воду.

2.3. Заливка кислоти, навантаження та вивантаження металу у травильні баки повинні бути механізованими.

2.4. Чалочне пристосування для навантаження та вивантаження металу в баки повинно бути виготовлено з міді та періодично випробуватися.

2.5. Для промивки металу після травління повинно бути виділено місце зі стоком води.

2.6. Здобування мідного купоросу з відпрацьованої сірчаної кислоти під час травління міді повинно бути механізованим та розміщатися в окремому ізольованому приміщенні з припливно-витяжною вентиляцією.

3. Відпал мідного дроту, сортового металу, дроту для щіткотримачів, сплавів опору та ін. повинен відповідати таким вимогам:

3.1. Улаштування електроустаткування електричних печей повинно відповідати та експлуатуватися згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98 та НПАОП 40.1-1.01-97z0011-98.

На робочому місці операторів необхідно дотримуватися вимог ДСН 3.3.6.096-2002.

3.2. Електричні печі повинні мати блокування для автоматичного зняття напруги з нагрівальних елементів під час відкриття дверцят печі.

3.3. На щитах і пультах керування електричних печей повинні бути встановлені сигнальні лампи для попередження про включення напруги на нагрівальні елементи печі та її відключення.

3.4. Печі з електричним обігрівом, з водяним розчином, для відпалу металу повинні мати вентиляцію для видалення утвореної пари.

3.5. Полуменеві печі повинні бути встановлені в окремих приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією.

3.6. Печі для відпалу повинні мати теплоізоляцію для утворення температури на поверхні не більше 43 град.С.

3.7. Запалювання форсунок повинно виконуватися у такому порядку: провентилювати піч, перед пуском рідкого пального слід пустити у форсунку пар або повітря; запалювання рідкого пального слід виконувати факелами з довгою ручкою, при цьому запалений факел вводити у топку до пуску пального; у випадку, коли пальне не загорілось або погасло, необхідно зупинити його приплив і знов пускати лише після ретельного провітрювання печі. На рукоятці факелу повинен бути захисний щиток. Працівник повинен користуватися захисними окулярами.

3.8. Подача металу до печей, їх завантаження та вивантаження повинні бути механізованими.

4. Волочіння дроту, шин, колекторів, прутків та ін. повинно відповідати таким вимогам:

4.1. Розмотувальний пристрій машин волочіння повинен бути зблокований з машиною для її відключення в разі заплутування дроту та мати пристосування для обмеження скидання витків катанки або дроту.

4.2. Машина грубого та середнього волочіння повинна бути обладнана пристроєм для зупинки машини в разі обриву дроту або виходу його кінця з останньої волоки.

4.3. Установлення заготовки для волочіння і протягування на машини та знімання готової продукції або напівфабрикатів повинні бути механізованими.

4.4. Усі машини волочіння повинні мати тільки одну кнопку "ПУСК" на основному робочому місці та декілька кнопок "СТОП" уздовж машини.

4.5. Машини грубого і середнього волочіння та барабан однократного волочіння крім кнопки "ПУСК" повинні бути обладнані педаллю для короткочасного відключення машини під час її заправлення.

4.6. Під час роботи на машинах волочіння працівник повинен бути забезпечений захисними окулярами та протишумними навушниками або "берушами".

4.7. Уключення машин волочіння повинно здійснюватися після протискання педалі на 40-60 мм.

Педаль повинна розміщуватись на висоті 60-80 мм від рівня підлоги та мати захисне огородження від випадкового її натягу. Робоча поверхня педалі повинна бути рифленою.

4.8. Волока на затягувальному апараті повинна бути надійно закріплена.

Приймальні барабани, шпулькові апарати та приймальні котушки на машинах волочіння повинні мати суцільні огородження з оглядовими отворами, які захищені прозорим небитким матеріалом.

Огородження повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм машини.

4.9. Під час використання на машинах волочіння суміщеного відпалу пристрій для відпалу повинен мати безпечну напругу, захисне заземлення та відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 "Система стандартов безопасности труда. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности".

До роботи на них допускаються особи, які пройшли навчання і перевірку знань згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 та мають другу групу з електробезпеки.

4.10. Зварювальні контактні апарати повинні мати запобіжні екрани та бути заземлені. На робочому місці біля апарата повинен бути гумовий коврик.

4.11. Напруга, яка підводитися до електродів або затисків машин контактного зварювання, повинна бути не більше 42 В.

4.12. Усі машини волочіння (крім машин надтонкого волочіння) повинні мати суцільне огородження, яке легко підіймається та захищає працівника від бризок емульсії та ударів кінцем дроту.

Під час підняття огородження для заправлення машини, перевірки дроту та ін. повинно бути забезпечено закріплення огородження у верхньому положенні.

4.13. Тягові шайби та ступінчасті ролики машин волочіння повинні мати гладку поверхню без задирок, раковин та ін.

4.14. Машини тонкого та надтонкого волочіння повинні бути обладнані пристроєм для зупинки машини в разі обриву дроту.

4.15. На ланцюгових верстатах повинна бути виключена можливість довільного повороту обрізувальних ножів та випадіння тягового візка з напрямних верстата.

4.16. Подача емульсії та технологічного мастила до машин волочіння та прокатних станів повинна бути автоматизованою.

4.17. Барабани однократного волочіння повинні мати захисний пристрій, який зблокований з пуском барабана.

4.18. Ножі ножиць механічної дії та бойки заковувальних молотів повинні бути огороджені.

4.19. Під час заточки голки та ножа при виготовленні філь'єр працівник повинен бути забезпечений захисними окулярами.

4.20. Під час центрівки філь'єр слід кріпити оправлення з філ'єрою у патроні.

4.21. Робоче місце філ'єрника повинно бути забезпечено жорстко закріпленою ванночкою з кришкою, що закривається, для промивки філь'єр.

4.22. Під час приготування емульсії для процесу волочіння працівник повинен бути забезпечений захисними окулярами та профілактичними мазями.

4.23. Завантаження сировини та перемішування компонентів під час приготування емульсії та розчину повинні бути механізованими.

4.24. Ємності для приготування емульсії та розчинів повинні бути забезпечені необхідними контрольно-вимірювальними приладами, конструкція яких повинна виключати можливість переливу рідини через край.

5. Лудіння дроту повинно відповідати таким вимогам:

5.1. Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту (рукавички трикотажні, рукавиці суконні), спеціальним інструментом для зняття окису, наливання травильного розчину та завантаження флюсу.

5.2. Лудильні ванни повинні бути заземлені та мати місцеві вентиляційні відсмоктувачі.

5.3. Чушки, які завантажуються у ванну, повинні бути чистими та сухими.

5.4. Окиси, які видаляються зі дзеркальної поверхні ванни, повинні збиратися та зберігатися у металевих ящиках, які герметично закриваються, та систематично прибиратися від робочих місць.

5.5. Злив розплавленого металу з лудильних ванн повинен виконуватися у спеціальну тару.

5.6. Лудильні ванни повинні бути захищені від улучання до них вологи.

2. Вимоги безпеки під час безперервного лиття та прокату міді та сплавів

1. Будівлі структурних підрозділів безперервного лиття та прокату міді та сплавів повинні відповідати таким вимогам:

1.1. Будівлі повинні розташовуватися відносно близьких будівель житлового, лікувально-профілактичного або культурно-побутового призначення та інших цехів з повітряного боку для домінуючих вітрів у літній період з урахуванням норм санітарно-захисних зон (розривів).

1.2. Приміщення цехів безперервного лиття та прокату міді та сплавів повинні бути обладнані світлоаераційними фонарями, які забезпечують природне освітлення та аерацію приміщень. Фонарі слід розташовувати на одній висоті та вони повинні бути обладнані пристосуванням для механічного відкриття фрамуг та рам з наземних пунктів керування.

Параметри мікроклімату, освітлення повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.1.038-99 та ГОСТ 12.3.004-75 "Система стандартов безопасности труда. Термическая обработка металлов. Общие требования безопасности".

1.3. Розташовувати вентилятори безпосередньо в виробничих приміщеннях не дозволяється. Установки для вентиляції та кондиціонування повинні бути обладнані контрольно-вимірюваними приладами.

1.4. Санітарно-побутові приміщення цехів та дільниць повинні розташовуватися в прибудовах або окремих будівлях поблизу цехів та дільниць та з'єднуватися з ними опалювальним переходом.

1.5. Експлуатація газового господарства цехів та дільниць повинна здійснюватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.20-98.

2. Улаштування та експлуатація плавильних печей повинні відповідати таким вимогам:

2.1. Конструкція фундаменту печі повинна забезпечувати зручний огляд кожуха подини та ремонт механізму нахилу.

Фундамент повинен мати пристрої для уловлювання металу в разі його виходу через подину.

2.2. Електропечі з електроприводом, які нахиляються та коливаються, повинні мати обмежувачі нахилу, самогальмувальні пристрої та блокування для автоматичного відключення струму з нагрівальних елементів під час нахилу печі на випуск металу.

2.3. Поворот печі на кут більше 15 град. у бік виводу печі з положення розливу та на будь-який кут в інший бік слід виконувати тільки при відключеному живленні індукційних одиниць, які виходять уверх. Поворот печі у будь-якому напрямку можливий тільки після припинення роботи нагрівальної печі та завантажувального пристрою.

2.4. Пускателі нахилу печей повинні бути встановлені у такому місці, щоб з нього була видна струмина рідкого металу, що виливається з печі. Напрямок обертання маховика пускателю (контролера) повинен збігатися з напрямком нахилу печі.

2.5. На печах та пультах керування ними повинні бути встановлені сигнальні лампи для указання про включення напруги на нагрівальні елементи печі або відключення її.

2.6. Перед включенням електропечі повинні бути ретельно оглянуті черговим електриком, який має третю групу з електробезпеки.

Уключення та відключення напруги під час плавлення слід виконувати тільки плавильником або за його розпорядженням іншим працівником біля печі.

2.7. Підлога поперед щитами, пультами керування та пусковими пристроями електродвигунів нахилу печей повинна бути покрита діелектричними гумовими ковриками.

2.8. Робоча площадка навколо печі повинна мати поруччя з суцільним металевим огородженням знизу заввишки 200 мм.

2.9. Приямок біля печі для спуску рідкого металу та шлаку повинен бути водонепроникненим та мати металеве розбірне перекриття.

2.10. Усі системи водяного охолодження повинні мати трубки для відведення пари в разі його утворення.

Зливні воронки для відведення охолоджувальної рідини повинні бути розташовані так, щоб її струмені були видні з робочого поста плавильника. Температура води, що відводиться, повинна бути не більше 50 град.С.

2.11. У разі припинення подачі в охолоджувальну систему води, сильної течі води, пароутворення або зриву шланга паром необхідно негайно зняти напругу з нагрівальних елементів. Поновлення подачі води в охолоджувальну систему слід виконувати повільно з метою запобігання інтенсивному пароутворенню та можливому вибуху.

Розігріті системи охолоджувальної частини перед поновленням пуску до них охолоджувальної води повинні бути спочатку охолоджені стисненим повітрям.

2.12. При виявленні прогару поду або стінок печі в процесі плавлення охолодження їх повинно виконуватися стисненим повітрям. Охолодження водою не дозволяється.

2.13. Роботи з очищення сміття та шлаку під піччю слід виконувати при відключеній напрузі під наглядом відповідальної особи.

2.14. Завантаження катодів та деревного вугілля в електропіч повинно бути механізованим.

Матеріали, які завантажуються у піч, а також інструмент та пристосування, що використовуються у процесі плавлення, повинні бути сухими.

2.15. Ремонтні роботи на склепінні печі, рукавах, механізмі нахилу та стійках печі, а також роботи з очищення електроустаткування та ін. слід виконувати тільки після відключення напруги.

2.16. Повний злив металу з печі здійснюється під час зупинки на ремонт, зносу футеровки та в випадку аварії крізь отвір на зливний літці печі, який розташований вище осі обертання печі та зачинений вогнетривкою пробкою при нормальній роботі.

2.17. Візки, вантажопідіймальні механізми, завантажувальна машина, транспортери та нагрівальна піч конвеєрного типу повинні відповідати затвердженій проектній документації.

2.18. Розпалювання пальника у нагрівальній електроплавильній печі, переливного жолоба та міксера слід виконувати згідно з затвердженою інструкцією.

2.19. Просіювання деревного вугілля повинно бути механізованим та виконуватися в окремому приміщенні з витяжною вентиляцією. Працівники під час просіювання повинні користуватися респіраторами.

2.20. При аварійному відключенні вентилятора централізованої системи повітряного охолодження футеровки канальної частини індукційної одиниці слід включати резервний.

2.21. У разі порушення проходження охолоджувальної води в індукторі слід відключати індукційну одиницю, збільшити тиск та подачу охолоджувальної води, продути індуктор стисненим повітрям.

2.22. У разі припинення подачі електроенергії до печі та міксера слід перекрити завантаження катодів та включити резервне електроживлення.

3. Улаштування та експлуатація міксера та кристалізатора повинні відповідати таким вимогам:

3.1. Біля кожного плавильного агрегату з випуском металу через літку повинні бути дві штанги завдовжки не менше 1,5 м та запасні пробки для закриття літок.

3.2. Підлога та робоча площадка міксера повинні бути сухими.

3.3. Міксер повинен бути обладнаний пристосуванням, яке дозволяє повернути його з похилого у нормальне положення у випадках раптового припинення подачі струму або води.

Механізми міксера повинні мати необхідні обмежувачі та електрозахисні пристрої.

3.4. Пульт керування міксера повинен бути розташований так, щоб забезпечувати чітку видимість технологічних операцій, що виконуються на міксері, та розміщуватися в ізольованій кабіні для захисту працівників від інфрачервоного випромінювання (екранування), електромагнітних полів, шуму, з утворенням допустимих умов мікроклімату, освітлення та ін.

3.5. При опалюванні міксера газом усі підводи та затвори газу повинні бути виконані відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98.

3.6. Для запобігання утворенню "костилів" у зливному носику повинен бути встановлений пальник.

3.7. Видалення шлаку з поверхні металу повинно виконуватися з площадки, яка обладнана екранами для захисту від бризок та тепловипромінювання, за допомогою скребачок.

3.8. З метою захисту обличчя від бризок металу та тепловипромінювання працівники, які обслуговують міксери, повинні бути забезпечені густими металевими сітками, світлозахисними окулярами та щитками з органічного скла.

3.9. Повний злив металу з міксера виконується у випадках аварії, зупинки міксера на ремонт, заміни індукційної одиниці. Для зливу металу біля міксера повинна розміщуватись аварійна ємність.

3.10. Заміна індукційної одиниці міксера у разі відмови від роботи повинна виконуватися згідно з нарядом-дозволом роботодавця та спеціальною інструкцією.

3.11. Усі площадки, містки та сходи для обслуговування міксера повинні мати ширину не менше 1 м та бути обладнані поруччям заввишки 1,2 м із суцільною обшивкою знизу заввишки 200 мм. Для вільного спуску робочі площадки міксера повинні мати не менше двох сходів з поруччям.

3.12. Перед проведенням внутрішніх ремонтних робіт міксер необхідно охолодити до температури 23-28 град.С та провітрити.

3.13. Під час зупинки міксера, який опалюється газом, всі газопроводи повинні бути надійно відключені за допомогою водяних затворів або заглушок.

3.14. Розбирання футеровки необхідно виконувати зверху з поступовим опусканням вантажу униз. Зачеплення великих шматків футеровки та відтягування їх канатами або ланцюгами не дозволяється.

3.15. Видалення "козлів" повинно виконуватися краном після попереднього розрізування.

3.16. Мідний бандаж та сталева стрічка кристалізатора машини для лиття повинні бути сухими та чистими.

3.17. Машина для лиття повинна бути обладнана справними та перевіреними вимірювальними приладами.

3.18. Для змазування мідного бандажа повинно використовуватися спеціальне мастило.

3.19. Сушіння та очищення мідного бандажа і сталевої стрічки під час лиття та кристалізації міді, що виконується стисненим повітрям та азбестовими очисниками, повинні бути механізовані.

Ручне очищення не дозволяється.

3.20. Підготовку до роботи машини для лиття та виробництво литва слід здійснювати згідно з чинною технологічною інструкцією.

3.21. Під час роботи машини для лиття необхідно постійно стежити за температурою металу у міксері, безперервною подачею охолоджувальної води на мідний бандаж та сталеву стрічку кристалізатора, тиском охолоджувальної води у системі, станом поверхні мідного бандажа, нанесенням мастила на мідний бандаж і сталеву стрічку, станом сталевої стрічки, подачею стисненого повітря, температурою литої штаби при виході з кристалізатора та якістю поверхні штаби.

3.22. Під час налагоджування процесу лиття штаба, яка рухається по проводці, повинна розрізатися механічними ножицями.

3.23. Різні переміщення штаби або її шматків повинні виконуватися за допомогою спеціальних ручних кліщів.

3.24. У разі припинення процесу лиття або аварії необхідно виконувати послідовно роботи, які вказані у затвердженій технологічній інструкції.

4. Робота на прокатному стані повинна відповідати таким вимогам:

4.1. З метою запобігання розлиттю та розбризкуванню емульсії під час роботи прокатного стана кліті валків повинні бути закриті огородженням.

4.2. Пуск прокатного стана виконується старшим вальцювальником (прокатником) безпосередньо з пульту керування після проведення підготовчих робіт згідно з технологічною інструкцією. Пульт керування повинен розміщуватися в ізольованій кабіні для захисту працівників від інфрачервоного випромінювання (екранування), електромагнітних полів, шуму, з утворенням допустимих умов мікроклімату, освітлення та ін.

4.3. Під час прокатки старший вальцювальник (прокатник) зобов'язаний стежити за температурою, тиском води та емульсії, здійснювати регулювання тиску води та емульсії, контроль за роботою клітей та якістю катанки, що випускається.

4.4. Усі ремонтні роботи механізмів прокатного стана повинні виконуватися тільки при повному відключенні електроенергії з обов'язковим вивішуванням попереджувальних плакатів.

Відключення та підключення електродроту повинно виконуватися черговим електриком.

4.5. Приготування емульсії повинно бути механізовано.

4.6. Зберігання спирту повинно здійснюватися в закритих цистернах.

4.7. Перекачування та заливка спирту в емульсію повинні здійснюватися тільки по трубопроводам.

Спиртосховище, витратні баки, трубопроводи та арматура повинні відповідати вимогам безпеки для легкозаймистих рідин.

4.8. Під час додання спирту до емульсії для запобігання пожежі необхідно стежити за дозуванням.

4.9. Під час роботи намотувальної машини перебувати у небезпечній зоні її обертання не дозволяється.

4.10. Ув'язка та зняття бухти катанки повинні виконуватися при повній зупинці намотувальної машини.

3. Вимоги безпеки під час виготовлення силових та слабкострумних кабелів

1. Перемотування дроту повинно відповідати таким вимогам:

1.1. Підставка під віддавальним конусом для бухт з дротом повинна бути закріплена на підлозі, отвір у конусі повинен бути неспрацьованим.

1.2. Перемотувальний пристрій повинен мати пристосування для уловлювання кінця дроту в разі його обриву на розкладальному пристрої.

1.3. Під час перемотування дроту з віддавальних конусів, які не обертаються, перемотувальні верстати повинні мати ролики, які закріплені на кронштейнах.

1.4. Укладання бухт на конус та зняття з приймального пристрою котушок з дротом діаметром 0,51 мм та вище повинні бути механізовані.

1.5. Під час перемотування дроту повинно бути забезпечено закріплення та гальмування приймальної котушки у перемотувальному верстаті.

2. Різання паперу, міткалю та інших ізоляційних матеріалів повинно відповідати таким вимогам:

2.1. Розвантаження рулонів паперу та інших ізоляційних матеріалів, установлення рулонів на паперорізальну машину повинні бути механізовані.

2.2. Робоче місце біля паперорізальних машин повинно бути забезпечено помостом, зручним для працівників.

2.3. Вісь для установлення рулонів на паперорізальну машину та ріжучі ножі повинні зберігатися на стелажах.

2.4. Зберігання нарізаних частин ізоляційних матеріалів повинно здійснюватися у спеціально відведеному місці. Висота купки повинна бути не більше 0,5 м.

2.5. Зберігати відходи лакотканини слід у металевому ящику, який закривається, окремо від інших ізоляційних матеріалів.

3. Скручування та ізолювання струмопровідних жил повинні відповідати таким вимогам:

3.1. Крутильні та ізолювальні машини завдовжки більше 5 м повинні бути обладнані сигналізацією та блокуванням для попередження про пуск машини.

3.2. Робочі місця, які розташовані уздовж машини, повинні бути обладнані кнопками "СТОП". Замість окремих кнопок можливо використання горизонтальної штанги для відключення з будь-якого місця уздовж машини. Кнопка "ПУСК" повинна бути встановлена тільки на одному робочому місці.

3.3. Люльки для установлення котушок повинні мати кріплення для запобігання випадінню котушки під час роботи машини.

3.4. Завантаження котушок з дротом або жилою повинно бути механізованим.

3.5. Фонарі крутильно-ізолювальних машин до калібрів та обмотувальники для накладання ізоляції повинні мати огородження, які зблоковані з пусковим пристроєм машини.

3.6. Приймальна та віддавальна тара (котушки, барабани та ін.) повинна бути справною та не мати задирок, гострих та нерівних крайок, цвяхів, що виступають, зламаних дошок та ін.

3.7. Котушки швидкохідних крутильних машин, які встановлені у люльки, повинні мати люфт не більше 2 мм.

3.8. Циліндричні та конічні обертові частини швидкохідних крутильних машин повинні мати суцільне огородження, яке зблоковане з пусковим пристроєм машини.

3.9. Швидкохідні крутильні машини повинні мати пристосування для гальмування та зупинки машини в разі обриву дроту або жили.

3.10. Обмотувальники ізолювальних та крутильно-ізолювальних машин повинні бути забезпечені пристосуванням для кріплення роликів паперу та ін. Пристосування для кріплення роликів паперу, гальма та інші деталі обмотувальника повинні бути міцно закріплені.

3.11. Крутильні, крутильно-ізолювальні та ізолювальні машини повинні мати гальма для швидкої зупинки обертових частин машини під час її відключення.

3.12. Машини для скручування ізольованих жил у кабель повинні мати гальма, які забезпечують швидке гальмування фонаря під час завантаження в нього віддавального барабана з ізольованою жилою.

3.13. Машини для скручування ізольованих жил у кабель повинні мати кріплення осі у люльці.

3.14. Ізолювальні машини для накладання ізоляції із стирофлекса повинні бути розташовані в окремому ізольованому приміщенні з припливно-витяжною вентиляцією.

4. Ізолювання жил паперовою масою повинно відповідати таким вимогам:

4.1. Розвантаження крафт-целюлози та навантаження її у рол повинні бути механізовані. Завантаження повинно виконуватися тільки з завантажувального боку рола.

4.2. Під час завантаження повинна бути забезпечена подача до циліндра, що розмелює, не більш одного листа целюлози, паперу у вигляді стрічок або листів.

У разі подачі декількох стрічок перебувати між стрічками, які рухаються, не дозволяється. Відстань між стрічками та працівником повинна бути не менше 0,5 м.

4.3. Під час роботи на ролі працівник повинен бути забезпечений дерев'яними лопатами для направлення стрічки, веслами з довгою ручкою для проштовхування целюлози між ножами.

4.4. Насос для паперової маси повинен мати огородження.

4.5. Для спостереження та керування кранами бака для змішування паперової маси повинна бути обладнана спеціальна площадка з огородженням.

4.6. Чищення сукна на віджимних пресах повинно виконуватися скребачками або щіткою.

4.7. Віджимні преси повинні бути забезпечені спеціальними гвинтами та розгінними валиками зі спіральними виступами для розпрямлення або натягування сукна.

4.8. Ванни для очищення дроту розчином каустичної соди повинні мати огородження, які не допускають розбризкування розчину.

4.9. Полірувальний механізм повинен мати огородження, яке не запобігає заправленню жили під час його роботи.

4.10. Сушильна піч повинна мати теплоізоляцію, заземлення та вентиляцію.

5. Сушіння, просочування та приготування просочувальної сполуки повинно відповідати таким вимогам:

5.1. Вакуум-котли повинні експлуатуватися згідно з правилами технічної експлуатації, затвердженими роботодавцем.

5.2. Вакуум-котли, вакуумні масосховища та масоварилки повинні мати вакуумметри, манометри, повітряні крани, покажчики температури усередині котла (термометри та термопари) та оглядові стекла у кришці. Просочувальні котли повинні мати термоізоляційне покриття.

5.3. Після виконаних ремонтів вакуум-котли повинні підлягати гідравлічним випробуванням з занесенням результатів випробувань у журнал.

5.4. Горизонтальні вакуум-котли повинні мати у нижній частини оглядові стекла, контрольні крани для перевірки наявності води у котлі.

5.5. Вакуум-котел, корзина або барабан під час сушіння кабеля електричним струмом повинні бути заземлені. Приєднання кінців кабеля повинно виконуватися затисками, що відповідають перерізу кабеля.

5.6. Сушіння заготовок кабелів електричним струмом повинно виконуватися у сушильно-просочувальних котлах або камерах у спеціально відведених місцях. На дверцятах огороджень повинні бути попереджувальні надписи, світлова сигналізація та блокування з пусковим пристроєм.

5.7. Під час використання високочастотних установок для сушіння кабелів повинні виконуватися вимоги НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.01-97z0011-98 та ДСН 3.3.6.096-2002z0203-03.

5.8. Вакуум-насоси повинні бути установлені на спеціально відведеній огородженій площадці. Присутність на цій площадці сторонніх осіб не дозволяється. Перед входом на площадку повинен бути відповідний плакат, що забороняє.

5.9. Для запобігання гідравлічному удару перед пуском вакуум-насоса повинно виконуватися його продування через кран на циліндрі.

5.10. На паропроводах повинні бути установлені запобіжні клапани та манометри. Перед пуском пару повинен бути забезпечений випуск води з труб з подальшим пуском пару для обігріву котлів.

5.11. Приймання кабелів у корзини під час перемотування з барабанів або безпосередньо з машини повинно бути механізованим. Пристрій для приймання кабеля у корзини повинен мати пусковий пристрій та гальмо.

5.12. Відстань між боковою стінкою корзини та підлогою приміщення повинна бути огороджена. Відстань між огородженням та боковою стінкою корзини повинна бути не більше 50 мм.

5.13. Корзини для сушіння та просочування кабеля не повинні мати тріщин, ушкоджень, задирок та гострих крайок.

5.14. Чищення вакуум-котла повинно виконуватися при температурі не вище 28 град.С двома працівниками, один з яких повинен перебувати нагорі та спостерігати за процесом. Перед початком робіт вакуум-котел слід провентилювати.

5.15. Працівник, який виконує чищення вакуум-котлів, повинен бути забезпечений справною драбиною, пересувною вибухозахищеною електричною лампою напругою 12 В та запобіжним поясом з мотузкою, кінець якої повинен бути в руках працівника, що страхує.

Під час роботи у масосховищі повинна бути забезпечена подача свіжого повітря або робота повинна виконуватися в шланговому протигазі. Поруч з вакуум-котлом повинна бути ємність з охолодженою питною водою.

5.16. Працівник, який виконує роботи з роздрібнення каніфолі та завантаження її у масоварильні котли, повинен бути забезпечений захисними окулярами та респіратором.

5.17. Завантаження каніфолі у масоварильні котли повинно бути механізовано. Перемішування оливоканіфольних просочувальних сполук під час їх варіння повинно виконуватися механічними мішалками.

Пульт керування повинен розміщуватися в ізольованій кабіні для захисту працівників від інфрачервоного випромінювання (екранування), електромагнітних полів, шуму, з утворенням допустимих умов мікроклімату, освітлення та ін.

6. Накладання свинцевих та алюмінієвих оболонок повинно відповідати таким вимогам:

6.1. Під час роботи зі свинцем дотримуватись вимог Правил безпеки при виробництві свинцю і цинку, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР, Міністерством кольорової металургії СРСР 22.12.87 (НПАОП 27.4-1.11-87).

6.2. Розташування пульта керування гідравлічними пресами для накладання свинцевої або алюмінієвої оболонки на кабель повинно забезпечувати працівнику необхідний огляд робочих дільниць преса та захист працівників від інфрачервоного випромінювання (екранування), електромагнітних полів, шуму, з утворенням допустимих умов мікроклімату, освітлення та ін. (ізольовані кабіни).

6.3. Преси повинні бути обладнані манометром з зазначенням граничнодопустимого тиску та приладами, які показують температуру робочих частин преса. Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути перевіреними в відповідних органах стандартизації, метрології та сертифікації.

6.4. Ванни для плавки свинцю та печі для нагрівання алюмінієвих зливків повинні установлюватися на спеціальних площадках в безпосередній близькості від преса. Площадка повинна бути розрахована на перебування на ній свинцевих чушок у кількості, яка необхідна для одночасного завантаження ванн.

Підлога площадки повинна бути з листового рифленого металу. Площадка повинна бути обладнана стаціонарними металевими сходами з поруччям та східцями з рифленою поверхнею.

6.5. Працівник, який виконує завантаження свинцю у ванну, повинен бути забезпечений металевою щіткою для очищення поверхні свинцевої чушки. Подача свинцевих чушок у ванну повинна бути механізована.

6.6. Усі ванни свинцевих пресів повинні бути герметизовані, тепло-ізольовані, заземлені та забезпечені необхідною вентиляцією.

6.7. У герметизованій ванні рівень свинцю після завантаження повинен бути не нижче 50 мм від кришки ванни.

6.8. Чищення ванн свинцевого преса повинно виконуватися тільки в неробочий час при працюючій вентиляції.

Роботу по збору окису свинцю слід виконувати у респіраторі.

6.9. Окиси свинцю повинні збиратися та зберігатися у герметичних металевих ящиках, що закриваються, та щоденно прибиратися від робочих місць.

6.10. Варіння сурм'яністої, мідністої та інших лігатур у ваннах свинцевих пресів не дозволяється.

Варіння лігатури повинно виконуватися в облаштованих, ізольованих від цеху приміщеннях.

6.11. Під час заливки свинцю у реципієнт повинно бути забезпечено закріплення заливної труби до штуцеру ванни.

6.12. Очищення заливної труби від свинцю повинно виконуватися у спеціально відведеному місці.

6.13. Видавлювання свинцю з реципієнта повинно бути забезпечено після витримки залитого свинцю у реципієнті не менше 6-10 хвилин.

6.14. Зняття та установка основних деталей пресової головки повинні бути механізовані.

6.15. Працівники, які виконують роботу на свинцевих пресах, повинні бути забезпечені захисними окулярами, зубними щітками та зубним порошком, профілактичними засобами для змазування рук перед роботою, умивальниками з гарячою водою та приміщенням для прийняття їжі.

6.16. Працівники дільниці для накладання свинцевої ізоляції повинні дотримуватись таких правил особистої гігієни:

перед прийняттям їжі та курінням полоскати рот, обробити руки 1% розчином оцтової кислоти та ретельно помити їх;

чистити зуби після закінчення роботи;

прийняти душ після закінчення роботи;

спецодяг залишати на виробництві;

не допускати відвідування їдальні у спецодязі.

6.17. Прибирання біля свинцевих пресів повинно виконуватися вологим способом.

6.18. Усі працівники повинні бути забезпечені респіраторами, які підлягають періодичному чищенню, перевірці та перезарядженню.

6.19. Верстат для зривання свинцевої оболонки з дроту та кабелів повинен бути забезпечений:

захисним огородженням ножів та валків;

механічним пристроєм для збирання свинцю у герметичні металеві ящики, що закриваються;

місцевою вентиляцією, яка обладнана пристроєм для очищення повітря та збирання свинцевого пилу.

7. Бронювання кабелів, попереднє просочування кабельної пряжі та паперу, приготування просочувального компаунда повинні відповідати таким вимогам:

7.1. На броньових машинах повинні бути у наявності:

звукова сигналізація під час пуску машини;

пусковий пристрій з кнопками "СТОП" та "ПУСК" на основному робочому місці;

кнопки "СТОП" у декількох місцях по фронту вздовж машини;

огородження частин, що рухаються, яке зблоковане з пусковим пристроєм машини;

гальмувальне пристосування для зупинки машини.

7.2. На бронемашині крутильний фонарь, броньообмотувальник, зірки для кабельної пряжі, паперово-обмотувальні зірки повинні бути огороджені.

7.3. Зірки для кабельної пряжі повинні мати захисний кожух з вентиляційними відсмоктувачами у декількох місцях по колу.

7.4. Усі бронемашини повинні мати централізовану подачу компаунда у бітумні коробки та пристрій для регулювання його рівня у коробці.

7.5. На бронемашині повинно бути забезпечено закріплення кілець бронестрічки, котушок з бронедротом, роликів паперових стрічок та бобин з кабельною пряжею.

7.6. Бітумні коробки повинні бути обладнані вентиляцією.

7.7. Приготування просочувального компаунда повинно виконуватися в окремому ізольованому приміщенні.

7.8. Баки та трубопроводи для зберігання та подачі просочувального компаунда у бітумні коробки бронемашини повинні бути теплоізольовані.

7.9. Процеси перемотування бронестрічки, бронедроту, завантаження перемотувального верстата та подача кілець бронестрічки та котушок з бронедротом на бронемашину, а також установка їх у бронемашину повинні бути механізовані.

7.10. Віддавальний пристрій перемотувальних верстатів повинен мати швидкодіючі гальма.

7.11. Завантаження та поворот барабанів на віддавальний та приймальний пристрій бронемашини повинні бути механізовані.

7.12. Зняття барабана з кабелем повинно виконуватися після закріплення верхнього кінця кабеля до щоки барабана.

7.13. Перемотування кабельної пряжі, попереднє просочування кабельної пряжі та паперу повинно виконуватися в окремому ізольованому приміщенні з вентиляцією, яке відповідає вимогам НАПБ А.01.001-2004.

7.14. Машина для перемотування кабельної пряжі повинна бути обладнана витяжною вентиляцією.

7.15. Центрифуги для з'єднання кабельної пряжі та паперу повинні бути забезпечені гальмом, блокувальним пристроєм, який запобігає відкриванню кришки до повної зупинки центрифуги.

7.16. У разі використання для просочування кабельної пряжі та паперу антисептиків токсичної дії (нафтенат міді та ін.) працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (захисні рукавички, респіратор).

4. Вимоги безпеки під час виготовлення дроту та кабелів з гумовою та пластмасовою ізоляцією

1. Підготовка гуми та каучуку повинна відповідати таким вимогам:

1.1. Біля верстата для різки природного каучуку повинен бути установлений рольганг для подачі матеріалу.

1.2. Огородження на верстаті повинно мати блокування, яке не допускає подачі паки каучуку під ножі при піднятому огородженні.

1.3. Затилля верстата повинно мати огородження з металевих прутів для запобігання проникненню руки.

1.4. Машина для різки полотна синтетичного каучуку на смуги повинна мати огородження небезпечних частин, а огородження ножів повинно бути зблоковано з пусковим пристроєм машини.

1.5. Віддавальний пристрій для установки рулонів синтетичного каучуку на машині повинен бути закріплений у підлозі та мати пристрій для закріплення осі рулону.

1.6. Інгредієнти гумових сумішей повинні зберігатися в цеху на окремих дільницях та в кількості не більш від технологічної потреби. Тіурам та інші хімікати токсичної дії повинні зберігатися у герметично закритих ящиках або посудинах з указанням найменування матеріалу, який в них зберігається. Бункери транспортера сівальних машин та напівавтоматичних ліній повинні бути герметичними та обладнані вентиляцією. Просівання тіураму, каптаксу та інших токсичних хімікатів повинно виконуватися в окремих приміщеннях, які обладнані місцевою витяжною вентиляцією, та бути механізованим. Під час виконання ручних операцій з тіурамом, каптаксом та іншими токсичними хімікатами працівники повинні бути забезпечені респіраторами.

1.7 Усі робочі місця напівавтоматичної лінії повинні мати кнопку "СТОП".

1.8. Ваги для розважування порошкоподібних інгредієнтів повинні бути установлені у витяжній шафі.

1.9. Подача інгредієнтів гуми та каучуку на змішувальні вальці або змішувач та повернення порожньої тари повинні виконуватися механізованим способом.

1.10. Усі вальці повинні мати запобіжні аварійні пристрої для негайної зупинки. Штанга, яка розташована під валками, повинна бути зручно розміщена для миттєвого відключення. Вальці повинні бути обладнані додатковим пристроєм, який зблокований зі штангою для аварійного роз'єднування валків при аварійному відключенні вальців.

1.11. Металевий піддон, розташований під вальцями, повинен бути гладким, надійно закріпленим та не мати гострих крайок.

1.12. Ломики для підтискування та відвертання рухомих гвинтів вальців повинні бути прямими. Для їх зберігання повинно бути обладнане спеціальне оснащення.

1.13. Для визначення температури валків працівники повинні бути забезпечені спеціальними приладами.

1.14. Усі вальці повинні бути обладнані механічним ножем для підрізки гуми та пластмаси та запобіжними стрілками, які не дозволяють гумі та пластмасі улучати на робочу поверхню валків. Механічний ніж для зрізання гуми на розігрівальних вальцях повинен розташовуватися з боку транспортера.

1.15. Гумозмішувач повинен бути обладнаний звуковою та світловою сигналізацією, яка встановлює зв'язок між працівником на верхній площадці біля завантажувальної камери змішувача та працівником, що перебуває унизу біля вальців.

1.16. При несправностях верхнього та нижнього повітряних циліндрів повинно бути передбачене блокування для запобігання пуску гумозмішувача.

1.17. Гумозмішувач повинен бути обладнаний аварійним вимикачем для швидкої зупинки агрегату.

1.18. Пуск напівавтоматичної лінії повинен бути обладнаний звуковою та світловою сигналізацією для попередження працівників на усіх дільницях лінії гумозмішувача про її пуск.

1.19. Зняття рулонів гумового полотна з приймального пристрою та транспортування їх до місця зберігання повинні бути механізовані.

1.20. Зберігання роликів гумового полотна повинно здійснюватися у спеціально відведених місцях на чистих металевих стелажах заввишки купки не більше 0,5 м.

Стелажі не повинні створювати загрози та заважати працівникам, не розміщуватися на проходах і проїздах.

2. Накладання гумової та пластмасової ізоляції повинно відповідати таким вимогам:

2.1. Подача заготовки (дроту, жили, кабеля та ін.) до шприцпресів для накладання ізоляції з гуми та пластмаси повинна бути механізована.

2.2. Віддавальні та приймальні пристрої черв'ячних пресів та машин холодного пресування повинні бути міцно закріплені та обладнані пристроєм для гальмування. Установка та зняття котушок і барабанів повинні бути механізовані.

2.3. Розкладка кабеля, дроту під час приймання до барабану або котушок повинно бути механізованим.

2.4. Робочі місця уздовж машини повинні мати кнопки "СТОП". Замість окремих кнопок може бути обладнана штанга для відключення з будь-якого місця уздовж машини.

2.5. Усі черв'ячні преси повинні бути обладнані штовхателем для подачі гуми та пластмаси у завантажувальну воронку преса.

2.6. Для зняття та установки дорнів та матриць черв'ячних пресів з діаметром шнека 150 мм та вище робоче місце повинно бути обладнане спеціальними підставками для ніг.

2.7. Очищення черв'ячного преса від гуми та пластмаси повинно виконуватися за допомогою спеціального пристосування.

2.8. Обмотувальники, які установлені на машинах накладання гумової ізоляції, повинні бути обладнані пристроєм для запобігання вильоту роликів гуми, паперу та прогумової тканини.

2.9. Місця укладання опресованих виробів у корзини для вулканізації, де утворюється пил тальку, повинні мати місцеву витяжну вентиляцію.

2.10. Установка, зняття та транспортування корзин і тарілок повинні бути механізованими.

2.11. Скручування або зварювання жили кабелів, дроту та ін. без подальшого укриття місць з'єднання гумою не дозволяється.

2.12. Пристрій для нанесення тальку повинен бути герметизованим, верхня частина-кришка пристрою повинна бути виготовлена з прозорого небиткого скла та мати блокування для відключення крилатки під час відкриття кришки.

2.13. Робочі місця для ізолювання та ремонту дроту і кабелів фторопластом та іншими фторовмісткими сполуками з нагріванням цих матеріалів понад 200 град.С, а також для чищення деталей машин та технологічного інструмента повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

2.14. Під час ремонту ізоляції або шланга кабельних виробів з гуми або пластмаси з використанням пересувних вулканізаційних пристроїв, електроножів та електропаяльників повинні бути забезпечені заходи електробезпеки згідно з вимогами стандартів безпеки праці, НПАОП 40.1-1.21-98, ДСН 3.3.6.096-2002z0203-03 та цих Правил.

2.15. Для контролю тиску пари в трубі та оболонці повинні бути установлені манометри, які обладнані триходовими кранами. Парова оболонка повинна мати запобіжний клапан.

2.16. Дільниця перевірки електричної міцності гумової ізоляції на агрегаті безперервної вулканізації повинна бути огороджена та мати блокування.

2.17. Кінцеві затвори на вулканізаційній трубі повинні забезпечувати закриття труби за наявності в ній тиску пари.

2.18. Для запобігання гідроударам вулканізаційні труби повинні мати спеціальні пристрої.

3. Вулканізаційні котли, приймальні та віддавальні пристрої повинні відповідати таким вимогам:

3.1. Вулканізаційні котли повинні відповідати правилам технічної експлуатації, затвердженим роботодавцем.

Робочий тиск пари повинен відповідати технологічним інструкціям.

Поверхня котла повинна мати теплоізоляцію для утворення температури на ній не вище 43 град.С.

3.2. Усі вулканізаційні котли повинні бути обладнані манометрами, які показують тиск пари в котлі, запобіжними клапанами та контрольними кранами.

Манометри повинні бути перевіреними в відповідних органах стандартизації, метрології та сертифікації.

Кришки котлів повинні мати кріплення для запобігання їх відкриттю при наявності тиску у котлі. Котли повинні бути обладнані вентиляцією.

3.3. Робочі місця біля приймальних та віддавальних барабанів повинні бути забезпечені пусковим пристроєм. Приймальні та віддавальні барабани повинні бути забезпечені пристроями для гальмування.

4. Перевірка електричної міцності гумової та пластмасової ізоляції на апаратах сухого випробування повинно відповідати таким вимогам:

4.1. Корпус апарата сухого випробування повинен бути заземлений. Дверцята високовольтного блока повинні мати блокування та бути зачиненими на замок.

4.2. Виконання робіт у разі появи вологи біля апаратів сухого випробування на діелектричному коврику, а також на виробі, що випробується, не дозволяється.

4.3. Апарати сухого випробування повинні мати звукову та світлову сигналізацію в разі виникнення пробою ізоляції виробу, що випробується.

4.4. На робочих місцях біля апаратів сухого випробування повинні бути діелектричні коврики, працівники повинні бути забезпечені діелектричними засобами захисту та спеціальними ізоляційними калібрами.

Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

4.5. Віддавальні та приймальні барабани, котушки та конуси повинні бути заземлені та забезпечені пристроєм для надійного приєднання до заземлення струмопровідної жили виробу, що випробується.

4.6. Апарат сухого випробування повинен мати електроблокування для відключення високовольтного трансформатора при відсутності заземлення.

Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

4.7. Ванночки для паяння токопровідних жил повинні бути надійно закріплені, заземлені та обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

4.8. До роботи на апаратах сухого випробування допускаються особи, які пройшли навчання, перевірку знань згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 та мають третю групу з електробезпеки. Для роботи на звукочастотних апаратах сухого випробування надання групи з електробезпеки не потребується. Захист від звукових частот повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99va037282-99.

5. Вимоги безпеки під час накладання ізоляційного матеріалу на дріт та кабелі

1. Обмотування та обплітання дроту повинно відповідати таким вимогам:

1.1. На багатоходових вертикальних обмотувальних машинах (з відстанню між центрами окремих ходів менше 250 мм) під час налагоджування одного ходу повинні бути припинені два сусідніх ходи.

Цей пункт не розповсюджується на обмотувальні машини, які обладнані суцільними кришками на кожному обмотувальнику, які закривають його з усіх боків.

1.2. При роботі обмотувальних розеток на вертикальних та горизонтальних машинах повинна бути виключена можливість вильоту роликів паперу або бобин пряжі, шовку та інших ізоляційних матеріалів (за допомогою замків).

1.3. Обмотувальники на обмотувальній машині повинні бути обладнані гальмувальними пристосуваннями та металевим або з небиткого прозорого матеріалу кожухом, зблокованим з кнопкою "Пуск" агрегату.

1.4. Паяння місця скручування розплавленим припоєм повинно виконуватися у захисних окулярах.

1.5. Пересувна муфельна електрична піч повинна мати справний шнур, захисну сітку на кожуху печі та ручку з теплоізоляційного матеріалу, який забезпечує нагрівання ручки при безперервній роботі не вище 43 град.С. Піч повинна мати теплоізоляцію для утворення температури на поверхні не вище 43 град.С.

1.6. Стаціонарні муфельні печі для випалу емальованого дроту повинні бути змонтовані на теплоізольованих, металевих, заземлених столах.

Пересувні електричні печі повинні установлюватися на теплоізоляційні прокладки для виключення нагрівання стола та бути заземленими.

Піч повинна мати теплоізоляцію для утворення температури на поверхні не вище 43 град.С.

1.7. Монтаж електронагрівальних елементів муфельних печей повинен виключати можливість доторкання до них кінців емальованого дроту, який випалюється у печі.

1.8. Машини для обплітання дроту скловолокном повинні бути встановлені в окремому приміщенні з місцевою витяжною вентиляцією.

Працівники, які виконують роботи зі скловолокном, повинні бути забезпечені засобами для запобігання подразненню шкіри рук (креми, мазі та ін.) та респіраторами.

1.9. Горизонтальні двоходові обмотувальні машини повинні мати пусковий пристрій з кожного робочого боку машини та захисне огородження для запобігання обслуговуванню ходу з протилежного боку.

1.10. Пересувний зварювальний апарат повинен мати запобіжний екран та заземлення.

Робоче місце біля апарата повинно бути забезпечено діелектричними захисними засобами та обладнане витяжною вентиляцією.

Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

2. Накладання скляної та дельта-азбестової ізоляції повинно відповідати таким вимогам:

2.1. Електронагрівальні елементи в печах ізолювальних машин повинні бути змонтовані так, щоб унеможливити можливість зіткнення їх з дротом під час його ізолювання на машині. Металеві каркаси печей повинні бути заземленими. Печі повинні мати теплоізоляцію для утворення температури на поверхні не вище 43 град.С.

2.2. Відкриття та закриття печей, якщо це автоматично не пов'язано з пуском ходу машини, повинні виконуватися за допомогою пристосування, яке виключає можливість доторкання до гарячої печі.

2.3. Працівники, які виконують роботи з обслуговування електросушильних шаф, завантаження та вивантаження котушок і барабанів, повинні бути забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту (костюм повстяний або повстяний капелюх, захисна маска з прозорого небиткого матеріалу, теплоізолювальні рукавички).

2.4. Електронагрівальні елементи сушильних шаф повинні виключати можливість доторкання до них барабанів та котушок з дротом, який розміщується у шафі.

Шафи повинні мати заземлення та теплоізоляцію для утворення температури на поверхні не вище 43 град.С.

2.5. Зберігання лаків та розчинників на дільниці теплостійкого дроту допускається в обсязі не більше добового запасу в металевих шафах, що замикаються, з примусовою вентиляцією.

2.6. Перенесення, зберігання та використання в виробничому процесі лаків та розчинників слід виконувати в бідонах та інших металевих посудинах з кришками, які щільно закриваються. Зберігати лаки та розчинники слід в окремих приміщеннях.

2.7. Під час ручної заливки лаку в ванночки слід використовувати металеву лійку, яка закривається. Ванночки для лаку повинні мати кришки. Роботи слід виконувати в респіраторах та спеціальних рукавичках.

2.8. Очищення деталей машини від лаку повинно бути механізованим та виконуватися в окремому приміщенні. Працівники, які виконують роботи з очищення деталей, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (респіратори, спеціальні рукавички).

3. Просочування та лакування дроту повинно відповідати таким вимогам:

3.1. Біля просочувальної ванни не допускається присутність горючих речовин та матеріалів (лаки, розчинники, ганчірки, бензин, дерев'яна тара та ін.).

Поблизу ванни повинні розміщуватись протипожежні засоби (вогнегасники, пісок, шерстяні ковдри, відро з водою і віник).

3.2. Розведення загустілого лаку розчинником у ванночках склообмотувальних агрегатів не дозволяється.

3.3. Просочувальні ванни повинні бути обладнані терморегулювальним пристроєм.

3.4. Під час заправлення дроту через ролики ванн працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту (респіратори, спеціальні рукавички).

3.5. Після закінчення процесу просочування дроту та відключення ванн вентиляція повинна забезпечити видалення газів, які виділялися.

3.6. Електронагрівальні елементи шахти лакувальної печі повинні виключати можливість їх доторкання до дроту, що лакується. Металевий каркас шахти повинен бути заземлений. Піч повинна мати теплоізоляцію для утворення температури на поверхні не вище 43 град.С.

3.7. Лаки та розчинники повинні зберігатися у закритій тарі в окремому приміщенні з вентиляцією.

Тара, в якій зберігаються лаки та розчинники, повинна мати наклейки та бірки з найменуванням матеріалу, який в ній розміщений.

3.8. Для захисту шкіряного покриву від дії органічних розчинників слід використовувати захисні засоби згідно з ГОСТ 12.4.068-79 "Система стандартов безопасности труда. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования".

6. Вимоги безпеки під час виготовлення дроту з емалевою ізоляцією

1. Емалювальні верстати та робота на них повинні відповідати таким вимогам:

1.1. Простір між нагрівальною камерою та кожухом печі повинен бути заповнений теплоізоляційними матеріалами для утворення температури на поверхні печі не вище 43 град.С.

1.2. Електронагрівальні елементи в печах повинні бути змонтовані так, щоб виключати можливість їх доторкання до камер печі або з дротом, що емалюється, у разі його обриву.

1.3. Приймальні та віддавальні пристрої повинні бути обладнані кріпленням для запобігання падінню котушок під час роботи.

1.4. Ванни для лаку на емалювальних верстатах повинні бути закритого типу. Роботи слід виконувати в респіраторах та спеціальних рукавичках.

2. Транспортування оголеного дроту та емальованого дроту повинно відповідати таким вимогам:

2.1. Транспортування оголеного дроту до печей та емальованого дроту з печі повинно бути механізованим.

2.2. Тара для транспортування котушок з емальованим дротом діаметром менше 1 мм повинна бути інвентарною, типовою та однаковою за розміром.

2.3. Котушки з емальованим дротом діаметром більше 1,0 мм допускається транспортувати без використання спеціальної тари. Транспортування слід виконувати на електрокарах або візках з бортами.

3. Перевірка електричної міцності лакової плівки емальованого дроту повинна відповідати таким вимогам:

3.1. Перевірка емальованого дроту на кількість локальних пошкоджень повинна виконуватися на приладах без використання ртуті.

3.2. До роботи з електричних випробувань емальованого дроту допускаються особи, які пройшли навчання і перевірку знань згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 і мають третю групу з електробезпеки.

3.3. Установка для випробування емальованого дроту на електричну міцність із зразком, що випробується, повинна розміщуватися за огородженням, дверцята якого повинні мати блокування, сигналізацію та заземлення. Біля установки повинен бути діелектричний коврик. Працівники, які виконують роботи на установці, повинні бути забезпечені діелектричними засобами захисту.

3.4. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

4. Перемотування емальованого дроту повинно відповідати таким вимогам:

4.1. Контрольне перемотування емальованого дроту повинно виконуватися в приміщеннях, ізольованих від дільниць нанесення емалі.

4.2. Усі перемотувальні верстати повинні бути обладнані пристосуванням для швидкої зупинки верстата та гальмування віддавальних котушок.

4.3. Під час перемотування емальованого дроту між віддавальним пристроєм та приймальною котушкою повинно бути пристосування для схоплення кінця дроту в разі його обриву або закінчення перемотування.

5. Варіння та розбавлення емальлаків повинно відповідати таким вимогам:

5.1. Полімеризація маси повинна виконуватися у стаціонарних котлах.

Варіння лакової основи допускається виконувати у зйомних котлах.

5.2. Стаціонарні та зйомні лаковарильні котли повинні мати електро-підігрів з використанням нагрівальних елементів вибухозахищеної конструкції. Котли повинні бути заземлені та теплоізольовані для утворення температури на поверхні не вище 43 град.С.

5.3. Днище лаковарильних котлів повинно бути виготовлено з жаростійкої сталі.

5.4. Лаковарильні котли повинні бути обладнані механічними мішалками, кришками, автоматичними терморегуляторами та витяжною вентиляцією.

5.5. Установка, зняття та перевезення зйомних котлів для варіння основи лаку повинні бути механізованими.

5.6. Під час розливу гарячих лаків та їх компонентів з котлів працівники повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту (рукавиці комбіновані, захисні окуляри).

5.7. Попереднє розведення масляних лаків розчинниками повинно виконуватися в котлах при температурі, яка встановлюється технологічною інструкцією.

5.8. Подача та перекачування розчину та лаків у баки та котел повинні бути механізованими.

5.9. Зберігання та відстоювання емальлаків повинно виконуватися в баках, які розташовані вище рівня підлоги не менше ніж на 0,7 м. Баки повинні закриватися кришками.

5.10. Розведення емальлаків повинно виконуватися в респіраторах та спеціальних рукавичках в окремих ізольованих приміщеннях з витяжною вентиляцією. Під час реконструкції діючих та будівництві нових цехів виготовлення дроту з емалевою ізоляцією повинно бути забезпечено автоматичне розведення лаку до необхідної в'язкості.

5.11. Подача розведеного емальлаку з приміщення лакороздачі до ванни електропечі повинна виконуватися по централізованій системі з автоматичною підтримкою рівня лаку у ванні.

5.12. Емалювання дроту синтетичними лаками повинно виконуватися в окремих приміщеннях.

6. Вентиляція та протипожежні заходи під час емалювання та лакування дроту повинні відповідати таким вимогам:

6.1. Вертикальні емалювальні печі для емалювання дроту діаметром більше 0,1 мм у верхній зоні повинні мати місцеву витяжну вентиляцію.

6.2. При проектуванні нових та реконструкції діючих вентиляційних систем повинно бути передбачене в емальпечах автоматичне регулювання тиску повітря та температури.

6.3. У приміщеннях виготовлення дроту з емалевою ізоляцією на робочих місцях для аварійного відключення вентиляції повинні бути установлені кнопки "СТОП".

6.4. З метою запобігання загазованості приміщень парами лаку на багатоходових верстатах нижня частина печей з ванночкою повинна бути закрита щитками з прозорого небиткого матеріалу.

6.5. Лаковарильні котли повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією та теплоізоляцією для утворення температури на поверхні не вище 43 град.С.

6.6. Цехи емалювання дроту, лаковарильні відділення, приміщення зберігання та розведення лаків повинні бути забезпечені протипожежними засобами (вогнегасниками, піском, ручним інвентарем).

У цехах, що будуються та реконструюються, повинна передбачатися автоматична система пожежогасіння.

6.7. Під витяжним зонтом над лаковарильними котлами повинна бути обладнана вуглекислотна установка для ліквідації спалаху лаку.

6.8. Усі вентиляційні повітряводи від емальпечей повинні очищатися від накопиченого в них конденсату лаку та розчинників за затвердженим графіком.

6.9. Електродвигуни в лаковарильних відділеннях, приміщеннях зберігання та розведення лаків повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

6.10. У цехах виготовлення дроту з емалевою ізоляцією лаковарильні відділення та приміщення зберігання та розведення лаків повинні бути обладнані електроосвітлювальною апаратурою згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.07-97 та ДБН В.2.5-28-2006.

6.11. Роботи з розведення лаків слід виконувати в респіраторах і спеціальних рукавичках.

6.12. У лаковарильному відділенні повинні бути спеціальні вівняні ковдри або інші спеціальні засоби для швидкого гасіння вогню в разі загоряння одягу працівника.

Ці засоби повинні розміщуватись на видних та відомих працівникам місцях.

7. Вимоги безпеки під час виготовлення оптико-волоконних кабелів

1. Робота на устаткуванні повинна відповідати таким вимогам:

1.1. Перед пуском устаткування слід закрити всі огородження.

1.2. Устаткування виготовлення оптико-волоконних кабелів повинно бути заземленим.

1.3. Виконувати роботи слід при включеній вентиляції.

1.4. Виконувати роботи з несправним блокуванням не дозволяється.

1.5. Замки для кріплення барабанів до осі повинні бути надійно закріплені.

1.6. Підходити до відкритих частин (котушки з волокном, колеса компенсувача та ін.), що обертаються, ближче ніж на 0,5 м не дозволяється.

1.7. Під час роботи з оптичним волокном, фарбами та розчинниками слід користуватися захисними окулярами та рукавичками (рукавицями).

1.8. Під час завантаження преса поліетиленом, полівінілхлоридом та ін. слід користуватися штовхателями або спеціальними лопатками.

2. Опресування на лінії виготовлення оптичного модулю OFC-40 повинно відповідати таким вимогам:

2.1. Відчиняти двері приймального пристрою з боку барабана, що працює, не дозволяється.

2.2. Уключати подачу гідрофоба слід після того, як заготовка модулю проведена до приймального пристрою, почала намотуватися на приймальний барабан, а голка для гідрофоба введена в головку екструдера.

2.3. У разі улучання гідрофоба на шкіру або в очі слід негайно промити водою шкіру або очі.

2.4. Кришки гусеничної тяги та проміжної колісної тяги під час роботи повинні бути закритими.

2.5. Обрізання волокна перед зупинкою лінії слід виконувати в захисних окулярах та рукавичках, при цьому швидкість лінії знизити до стартової.

2.6. Перед зняттям барабана з кабелем кінець кабеля слід надійно прикріпити до щоки барабана, площадку перед приймальним пристроєм слід спочатку звільнити.

2.7. Під час зняття барабана дверцю приймального пристрою слід відчиняти тільки після того, як барабан повністю зупинився і опустився на підлогу.

3. Фарбування оптичного волокна на лінії OFC53 повинно відповідати таким вимогам:

3.1. Трубка для подачі азоту у верхній частині ультрафіолетової лампи повинна бути завжди закритою.

3.2. Перед зняттям кришки контейнера для фарби слід зняти надлишковий тиск усередині контейнера за допомогою запобіжного клапана.

3.3. Під час відкриття електричного відсіку та роботи з електричним обладнанням машини працівники повинні дотримуватися вимог електричної безпеки.

3.4. Під час роботи з мікрохвильовим і ультрафіолетовим випромінюванням слід впевнитися в тому, що ультрафіолетове випромінювання не проникає назовні.

3.5. Використовувати розчинники при включених або гарячих ультрафіолетових лампах не дозволяється.

4. Пресування на лінії ошлангування оптичного кабеля OFC60 повинно відповідати таким вимогам:

4.1. При роботі компенсаторів, що розміщені після віддавального пристрою і перед приймальним пристроєм, підходити до них ближче ніж на 0,5 м та поправляти заготовку на колесах компенсатора не дозволяється.

4.2. Для установки роликів сталевої стрічки на віддавальний пристрій слід використовувати вакуумний підіймальний пристрій. Підняття ролика слід виконувати після схоплення його вакуумом. Установку ролика на віддавальний пристрій слід виконувати двома працівниками: один установлює ролик на віддавальний пристрій за допомогою підіймального пристрою, другий за допомогою ключа розводить стрижні, що фіксують ролик стрічки на віддавальному пристрої. Вакуум на підіймальному пристрої слід відключати тільки після повної фіксації ролика сталевої стрічки на віддавальному пристрої.

4.3. Чищення преса від залишків пластмаси слід виконувати за допомогою спеціального пристосування.

4.4. Чищення головки екструдера, інструмента, а також заправлення заготовки слід виконувати в рукавичках або рукавицях.

4.5. Перед зняттям барабана з кабелем кінець кабеля слід надійно прикріпити до щоки барабана, площадку перед приймальним пристроєм слід спочатку звільнити. Перед тим, як розсунути пінолі, слід упевнитися в тому, що барабан опущений до рівня підлоги.

5. Перемотування на лінії оптичного кабеля OFC80 повинно відповідати таким вимогам:

5.1. Перед початком роботи слід впевнитися в справності пускового і блокувального пристрою, надійності кріплення приймального барабана та котушки.

5.2. При роботі компенсаторів, що розміщені після віддавального пристрою і перед приймальним пристроєм, підходити до них ближче ніж на 0,5 м та поправляти заготовку на колесах компенсатора не дозволяється.

5.3. Перед зняттям барабана з кабелем кінець кабеля слід надійно прикріпити до щоки барабана, площадку перед приймальним пристроєм слід спочатку звільнити.

Перед тим, як розсунути пінолі, слід впевнитися в тому, що барабан опущений до рівня підлоги.

6. Скручування оптичного кабеля на лінії SZ - скручування OFC70 повинно відповідати таким вимогам:

6.1. При роботі компенсаторів, що розміщені після віддавального пристрою і перед приймальним пристроєм, підходити до них ближче ніж на 0,5 м та поправляти заготовку на колесах компенсатора не дозволяється.

6.2. Наближатися до дисків, напрямним модуля ближче ніж на 0,5 м не дозволяється.

6.3. Кришки крутильної машини, лічильника довжини, ниткообмотувальників, вузла гідрофобного заповнення і гусеничної тяги під час роботи лінії повинні бути закритими.

6.4. Під час роботи слід стежити за надійністю кріплення віддавальних і приймальних барабанів, роликів плівки на віддавальному пристрої і котушок з нитками на ниткообмотувальниках.

6.5. Перед початком роботи з вузлом гідрофобного заповнення слід відкрити вентиль на поршні для видалення повітря, що є в бочці. Під час видалення повітря обличчя слід відвернути в бік.

6.6. Під час заміни порожньої бочки з-під гідрофоба поршень слід піднімати поступово, при цьому слід виконувати підкачування повітря для вирівнювання тиску усередині бочки з атмосферним тиском.

6.7. Під час зняття приймального барабана розтискати пінолі до повного опускання барабана не дозволяється.

7. Перемотування на лінії перемотування сталевого дроту Rew 500ф. Proton повинно відповідати таким вимогам:

7.1. Валки, що кріплять барабани до осі, повинні бути надійно закріплені.

7.2. Установку бухт з дротом на віддавальний пристрій слід виконувати за допомогою вантажопідіймального механізму з використанням чалочних пристосувань згідно зі схемою строповки вантажів.

7.3. Поправляти та розплутувати дріт під час роботи машини не дозволяється.

7.4. Зварювання дроту слід виконувати в захисних окулярах.

7.5. Перед зняттям барабана з кабелем кінець кабеля слід надійно прикріпити до щоки барабана, площадку перед приймальним пристроєм слід спочатку звільнити.

8. Бронювання оптичного кабеля на лінії бронювання ВОК PS500/24ф. Proton повинно відповідати таким вимогам:

8.1. Перед пуском лінії слід перевірити надійність кріплення і цілісність барабанів з заготовкою, закрити огородження крутильної машини, кришки стрічкообмутувальників, перевірити правильність установки барабана на приймальному пристрої і надійність кріплення заправного троса. Про пуск лінії повідомити працівників поруч.

8.2. Перед початком роботи з крутильною (бронювальною) машиною (пуск, прокручування, відкриття і закриття захисного огородження) слід подати звуковий сигнал (дзвінок) за допомогою кнопки "Bell" на пульті.

8.3. При роботі компенсаторів, що розміщені після віддавального пристрою і перед приймальним пристроєм, підходити до них ближче ніж на 0,5 м та поправляти заготовку на колесах компенсатора не дозволяється.

8.4. Установку барабана з дротом у люльки крутильної кліті слід виконувати за допомогою вантажопідіймального механізму. Установку барабанів в кліть слід виконувати згідно зі схемою установки в залежності від числа барабанів з дотриманням збалансованості завантаження кліті. За необхідністю слід використовувати барабани для балансування, що завантажені на 1/2 від робочого барабана.

8.5. Заправляти заготовку (заправний трос) на тягові колеса та між колесами пристрою вимірювання довжини слід тільки при повній їх зупинці.

8.6. Зварювання дроту слід виконувати в захисних окулярах.

8.7. Під час зняття приймального барабана розтискати пінолі до повного опускання барабана не дозволяється.

8. Вимоги безпеки під час електричних випробувань дроту та кабелів

1. Електричні випробування дроту та кабелів повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.3.019-80.

Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

2. На підприємствах повинні бути розроблені технологічні інструкції для окремих видів випробувань з урахуванням місцевих умов.

Інструкції з виконання масових випробувань повинні містити: права, обов'язки та відповідальність працівників, послідовність операцій під час випробувань, заходи безпеки та протипожежні заходи.

3. Працівники, які виконують електричні випробування дроту та кабелів, повинні пройти навчання і перевірку знань згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 та мати групу з електробезпеки: електромонтери, електрослюсарі, контролери не нижче III; інженери, механіки, майстри не нижче IV; начальник зміни, начальник лабораторії, старший інженер, старший майстер - V.

4. Електричні випробування дроту та кабелів повинні виконуватися на спеціально відведених ізольованих дільницях (випробувальних стендах).

До складу стенда повинні входити розподільний пристрій, пульт керування, випробувальне поле, пункт підключення та необхідне електричне устаткування.

На стенді повинна бути передбачена можливість відключення всіх джерел живлення випробувальної схеми.

5. Випробувальне поле (територія, на якій установлюються вироби під час випробувань) повинно мати постійні або тимчасові огородження.

6. Постійні огородження, що відкриті зверху, повинні мати висоту не менше 1,7 м, а тимчасові - не менше 1,5 м.

Тимчасові огородження повинні бути виготовлені зі струмоізолювальних матеріалів, постійні огородження можуть бути металевими за умовами їх заземлення.

7. Двері огороджень повинні відчинятися назовні або розсуватися. Замки дверей повинні зачинятися самі, а двері відчинятися зсередини без ключа за допомогою рукоятки.

8. Двері огороджень випробувального поля повинні мати блокування, яке повністю знімає напругу з випробувального поля та не допускає відновлення подачі напруги при відчиненій двері.

9. Біля дверей випробувального поля з зовнішнього боку нерухомої частини огороджень повинні бути установлені ліхтарі світлового сигналу з застережним надписом "Стій! Висока напруга".

10. Пульти керування, які розташовані у виробничих приміщеннях, повинні бути огороджені.

У разі, коли конструкція пульту виключає доступ до струмоведучих частин без повного зняття напруги, пульти, які розташовані на випробувальних стендах, можуть не огороджуватися. Пульти керування повинні бути обладнані сигнальними лампами, які сигналізують про подачу напруги на пункти підключення.

11. На всіх елементах, що відчиняються, та сигнальних елементах огороджень випробувального устаткування, яке розташовано у виробничих приміщеннях, у разі можливості доступу до струмоведучих частин повинно влаштовуватися блокування для зняття напруги в разі зняття елемента огородження.

12. Складання схеми на випробувальному полі повинно виконуватися при повністю знятій напрузі.

13. Перед початком випробувань відповідальний керівник зобов'язаний перевірити правильність та надійність заземлення всіх об'єктів схеми, наявність необхідних захисних засобів, надійність роботи сигналізації, блокування та комутаційної апаратури, відсутність людей на випробувальному полі.

14. Перед подачею напруги на випробувальне поле працівник повинен дати звуковий та світловий сигнал та об'явити "Вмикаю напругу". Відсутність звукової сигналізації повинна бути указана в технологічній інструкції.

15. Випробування напругою понад 1000 В та робота з відкритими схемами повинні виконуватися не менше ніж двома працівниками. Дозволяється проведення масових контрольних випробувань напругою понад 1000 В однією особою в разі, коли випробувальний стенд має огородження та блокування для виключення можливості доступу до струмоведучих частин, які є під напругою.

16. Всі засоби захисту, що прийняті до експлуатації, повинні систематично перевірятися на їх відповідальність Правилам експлуатації електрозахисних засобів, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 253 (НПАОП 40.1-1.07-01).

17. Під час виконання високовольтних вимірювань за допомогою моста Шеренга перед початком роботи повинна бути перевірена надійність заземлення корпусу та наявність розрядників, що шунтують плечі моста при улучанні в схему високої напруги.

18. Працівник, який виконує роботи з високовольтним осцилографом, повинен бути забезпечений засобами захисту та ізолювальною підставкою.

19. Баки з водою для виконання випробувань кабелів та дроту повинні бути обладнані автоматичною системою для відключення бухт, барабанів з кабелем або дротом, які не витримали випробувань.

20. Для визначення температури кабеля, який знаходиться під напругою, повинні використовуватися термопари.

9. Вимоги безпеки та радіаційної безпеки при опромінюванні ізоляції кабельних виробів з застосуванням прискорювачів електронів

1. Робота на прискорювачах електронів повинна виконуватися згідно з Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання, затвердженими наказом головного державного санітарного лікаря СРСР від 26.08.87 N 4422-87 (ОСП 72/87 N 4222-87).

Використання у складі контрольно-вимірювальних приладів джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання відповідно до Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), постанови Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62v0062282-97 "Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54z0552-05, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

2. Усі електромонтажні та ремонтні роботи на устаткуванні повинні виконуватися згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98 та НПАОП 40.1-.1.01-97z0011-98.

3. Роботи зі складання, настроювання та тренування випрямляча, перевірка випрямних секцій повинні виконуватися не менше ніж двома працівниками, один з яких повинен мати групу з електробезпеки не нижче четвертої.

4. У схемі електроживлення прискорювачів необхідно використовувати загальний комутаційний апарат, який дозволяє повністю знеструмити установку.

5. Наявність видимого розриву в ланцюгу живлення первинної обмотки повинна бути зблокована з ключем та вхідною дверрю в зону прискорювача (каньон).

6. Прискорювач повинен мати спеціальне заземлення високовольтного електрода під час заміни інжектора та розбирання випрямляча.

7. У приміщенні, у якому установлені прискорювачі, повинні бути кнопки аварійного відключення.

8. Схема електроживлення прискорювача повинна бути обладнана електромеханічним блокуванням.

9. Працівники, які виконують роботи на прискорювачах, повинні бути забезпечені діелектричними засобами захисту згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.01-97z0011-98 та дозиметрами.

IV. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори при виконанні технологічних процесів в кабельній промисловості

1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори класифікуються відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 "Система стандартов безопасности труда. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация".

2. Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; рухомі вироби, заготовки, матеріали; конструкції, які руйнуються;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

підвищена температура поверхонь обладнання, матеріалів;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищений рівень інфразвуку;

підвищений рівень ультразвуку;

підвищена чи знижена вологість повітря;

підвищена чи знижена рухомість повітря;

підвищена чи знижена іонізація повітря;

високий рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини;

підвищений рівень cтатичної електрики;

підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

відсутність або недостатність природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена яскравість світла;

знижена контрастність;

прямий та відбитий блискіт;

підвищена пульсація світлового потоку;

підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

підвищений рівень інфрачервоної радіації;

гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях заготовок, інструменту та обладнання;

розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

3. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

за характером впливу на організм людини:

токсичні;

подразнювальні;

канцерогенні;

алергенні;

мутагенні;

за шляхом проникнення в організм людини через:

органи дихання;

шлунково-кишковий тракт;

шкіру і слизову оболонку.

4. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: патогенні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності.

5. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

фізичні перевантаження (статичні і динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

6. Джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів можуть бути:

нерегламентовані режими роботи технологічного устаткування;

транспортні засоби, вантажопідіймальне устаткування, механізми обладнання, деталі та вироби, які рухаються;

устаткування, яке працює під тиском;

електромережі, електрофіковане устаткування і інструменти;

інженерні комунікації;

роботи, які спричиняють психофізіологічні перевантаження;

токсичні, легкозаймисті, вибухонебезпечні речовини;

помилкові дії працівників, аварії.

7. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99), ДСН 3.3.6.037-99va037282-99, ДСН 3.3.6.042-99va042282-99, ДСН 3.3.6.096-2002z0203-03, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90 "Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования".

8. Роботи згідно з технологічним процесом, які пов'язані з виділенням токсичних і шкідливих викидів (роботи біля нагрівальних печей, травління і відпал металу, лудіння дроту, безперервне лиття та прокат міді та сплавів, ізолювання та сушіння кабелів, накладання свинцевої оболонки, вулканізація та ін.), повинні виконуватися при включеній загальнообмінній та місцевій вентиляції для досягнення граничнодопустимих концентрацій токсичних речовин.

9. Роботодавець зобов'язаний забезпечити на робочих місцях засоби запобігання, зменшення або усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Начальник управління
організації державного нагляду
в металургії, машинобудуванні,
енергетиці, будівництві
та котлонагляду




В.І.Іванченко