ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ

БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

Н А К А З

03.07.2008 N 156

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

8 серпня 2008 р.

за N 729/15420

Про затвердження Правил охорони праці для нафтохімічних підприємств

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці для нафтохімічних підприємств, що додаються.

2. З набранням чинності цими Правилами уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности для предприятий резиновой промышленности", затверджені наказом Міністерства нафтопереробної та нафтохімічної промисловості СРСР від 19 квітня 1986 року N 419 та постановою Держгіртехнагляду СРСР від 27 березня 1986 року N 7, "Правила безопасности для предприятий по производству асбестовых технических изделий", затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 29 липня 1980 року (протокол N 25) та Міністерством нафтопереробної та нафтохімічної промисловості СРСР 22 серпня 1980 року.

3. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. у встановленому порядку подати наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.

Т.в.о. Голови
Держгірпромнагляду
ПОГОДЖЕНО:
Міністр палива та енергетики
України
Заступник Міністра юстиції України
Перший віце-президент -
головний учений секретар НАН України
академік НАН України
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України,
головний державний санітарний
лікар України
Заступник Міністра промислової
політики України
Заступник Голови Центральної Ради
профспілки працівників хімічних
та нафтохімічних галузей
промисловості України
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України

Г.М.Суслов


О.Бугайов
В.В.Лутковська


А.П.Шпак



М.Болотських



М.Г.Проданчук

В.В.Севернюк



М.В.Мицько

О.А.Миколайчук



Ю.Мельников

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держгірпромнагляду

03.07.2008 N 156

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

8 серпня 2008 р.

за N 729/15420

ПРАВИЛА

охорони праці для нафтохімічних підприємств

I. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання з виробництва гумотехнічних виробів, азбестових технічних виробів та технічного вуглецю (далі - нафтохімічні підприємства).

2. Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт та технологічних процесів на нафтохімічних підприємствах.

3. У Правилах терміни вживаються у значеннях, визначених Законом України "Про охорону праці", національним стандартом ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять (далі - ДСТУ 2293-99).

4. У Правилах терміни та визначення вживаються в таких значеннях:

Гумотехнічні вироби (далі - ГТВ) - технічні вироби, основним матеріалом для виготовлення яких є гума з комплексом певних властивостей, найважливішою з яких є здатність до зворотних деформацій, використовують як комплектування або як вироби самостійного функціонального призначення.

Технічний азбест - хризотил-азбест, що за хімічним складом є водним силікатом магнію, має волокнисту будову і здатність розщеплюватись на тонкі еластичні, механічно міцні волокна, що дозволяє отримувати стійкі міцні сполучення з різноманітними матеріалами.

Технічний вуглець - продукт термоокислювального або термічного розкладу вуглеводнів у газовій фазі, використовується як підсилювач у гумотехнічних виробах.

5. Скорочення:

ГДК - граничнодопустимі концентрації;

ГТВ - гумотехнічні вироби;

ДБН - державні будівельні норми;

ДІВ - джерела іонізуючого випромінювання;

ДРА - діагонально-різальний агрегат;

ДСанПіН - державні санітарні правила і норми;

ДСН - державні санітарні норми;

ДСП - державні санітарні правила;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

НПА - нормативно-правовий акт.

II. Загальні вимоги безпеки

1. Територія підприємства і розташовані на ній будівлі мають відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-04), Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173z0379-96, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП N 173-96), та цих Правил.

2. При проектуванні нових та реконструкції діючих підприємств з виробництва азбестових технічних виробів повинні передбачатися найбільш удосконалені виробничі процеси, потокові лінії, сучасне обладнання, засоби механізації і автоматизації, включаючи комплексну механізацію робіт на складах, заготівельних відділеннях при транспортуванні азбесту, його дозуванні і змішуванні з різними компонентами азбестових сумішей (цементом, волокнами іншого ґатунку, бавовною, штучними волокнами, матеріалами для виготовлення фрикційних виробів тощо).

3. Виробничі процеси та експлуатація технологічного обладнання повинні відповідати вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.045-94 "ССБТ. Оборудование для производства резинотехнических изделий. Требования безопасности" і "Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР 04.04.73 (далі - СП 1042-73), та цих Правил.

4. Територія підприємства, виробничі приміщення повинні перебувати у чистоті. Відходи виробництва необхідно видаляти з цехів на спеціально відведені площадки і регулярно направляти на переробку. Нереалізовані відходи потрібно вивозити в установлені місця.

5. Не дозволяється загромадження доріг, проїздів, під'їздів, а також підступів до протипожежного обладнання, засобів пожежогасіння, сигналізації та зв'язку.

6. На території підприємства неподалік від воріт для виїзду автотранспорту повинна бути вивішена схема маршрутів руху автотранспорту по території підприємства.

Дорожні знаки і покажчики безпеки руху на території підприємства встановлюються відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, і вимог ДСТУ 4100-2002 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування та за схемою маршрутів руху автотранспорту.

7. Рух транспорту і пішоходів на території підприємства і всередині цехів повинен здійснюватись відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому швидкість руху транспорту на території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год на прямих ділянках дороги, 5 км/год на поворотах і 2 км/год у виробничих приміщеннях.

8. Для пішоходів на території підприємства потрібно передбачати пішохідні доріжки і тротуари, які необхідно підтримувати в справності і чистоті, в зимовий час - очищати від снігу та льоду.

9. У місцях перетину рейкових колій з дорогами і проїздами головки рейок повинні розміщуватись на одному рівні з полотном дороги чи настилу.

10. На території підприємства не дозволяється зупиняти залізничні вагони на переїздах і переходах без локомотивів. Розчеплені вагони, що стоять біля переїздів і переходів, повинні розміщуватись не ближче 1 метра до переїзду (переходу).

11. Для переходу через підлогові конвеєри повинні передбачатись спеціальні містки.

12. На території підприємства паління дозволяється тільки у спеціально відведених і обладнаних місцях з написом "Місце для паління".

13. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів слід розташовувати у спеціально відведених місцях (ділянках) відповідно до вимог НАПБ А.01.001-04.

14. Для зберігання різних матеріалів та вантажів на території підприємства необхідно передбачати спеціальні майданчики, стелажі і підставки. Складування повинно виключати падіння або обрушення матеріалів. Територія промислового майданчика має бути зонована з визначенням основної промислової, транспортно-складської та допоміжної зон.

15. Пожежні водойми, траншеї, конденсаційні, каналізаційні та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою, і канали, в яких прокладено трубопроводи і кабелі, мають бути огороджені або закриті кришками, а в темну пору доби освітлені. Тимчасово відкриті колодязі, траншеї і ями необхідно обладнати огорожею висотою не менше 1 м, виконаною у вигляді триніг, щитів з попереджувальними написами, у нічний час освітлювати. Огородження пожежної водойми не повинно заважати заїзду пожежних автомобілів та доступу особового складу пожежної охорони.

16. Прокладання проводів і кабелів на території підприємства необхідно здійснювати згідно з чинним законодавством.

17. Газопостачання підприємства повинно відповідати вимогам державних будівельних норм Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання, затверджених наказом Держбуду України від 23.04.2001 N 101 (далі - ДБН В.2.5-20-2001), та Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

18. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях мають бути позначені знаками безпеки відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76) і бути обгороджені.

19. Об'ємно-планувальні, конструктивні рішення, а також санітарно-технічне обладнання виробничих будівель і споруд мають відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.09.88 N 196, СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 280, СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених постановою Держкоммістобудування України від 28.12.94 N 106 (далі - СНиП 2.04.05-91), ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88, ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення, затверджених наказом Держбуду України від 15.05.2006 N 168v0168667-06, та цих Правил.

20. Питання забезпечення пожежної безпеки на об'єктах нафтохімічної галузі при проектуванні, новому будівництві, розширенні, реконструкції, технічному переоснащенні та капітальному ремонті слід здійснювати відповідно до чинних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

21. Виробничі будівлі та споруди мають бути обладнані засобами пожежогасіння, сигнальними та аварійними пристроями відповідно до державних будівельних норм Пожежна автоматика будинків і споруд, затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (ДБН В.2.513-98), та міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".

22. Територію, будівлі та споруди необхідно забезпечувати первинними засобами пожежогасіння відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

23. Роботу добровільних пожежних дружин та пожежно-технічної комісії слід здійснювати відповідно до Положення про добровільні пожежні дружини (команди), затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.02.2004 за N 70, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.02.2004 за N 221/8820 (далі - НАПБ Б.02.004-2004), і Типового положення про пожежно-технічну комісію, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.02.2004 за N 70z0222-04, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.02.2004 за N 222/8821 (далі - НАПБ Б.02.003-2004).

24. Виробничі будівлі і споруди необхідно оглядати два рази на рік з метою визначення можливості їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864, із змінами.

25. Для попередження можливого переохолодження працівників і погіршення мікрокліматичних умов у холодний період року, коли середньодобова температура зовнішнього повітря дорівнює +10 град.С і нижче, вхідні двері виробничих приміщень, біля яких розташовані робочі місця, а також відкриті технологічні отвори опалюваних будівель і споруд мають бути обладнані тамбурами-шлюзами або повітряно-тепловими завісами відповідно до вимог Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99). Двері тамбурів обладнують безпечними пристроями для самостійного закривання та фіксації у відкритому положенні.

26. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення мають бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП 2.04.05-91 і цих Правил.

27. У виробничих, складських і допоміжних приміщеннях повинна підтримуватися встановлена нормами температура. Перед початком опалювального сезону всі системи і прилади опалення повинні бути перевірені і при необхідності відремонтовані.

28. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99, НАПБ А.01.001-04z1410-04 та міждержавного стандарту ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны". Усі вентиляційні пристрої мають підлягати планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню.

29. Виробничі та побутові приміщення мають бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог будівельних норм і правил СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация", затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 189.

30. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації мають відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 N 123, СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 N 71.

31. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности".

32. Працівники мають бути забезпечені сирою водою для пиття відповідно до вимог ДСанПіН N 383-96 Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940, або перевареною водою.

У приміщеннях, де застосовуються токсичні речовини, установлювати питні установки не дозволяється. Вода для душових, умивальних, охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.

33. Не дозволяється змішування пари і води для підігріву води в душових і умивальниках, а також сушіння одягу на гарячих трубопроводах і радіаторах опалення. Зберігання спецодягу повинно здійснюватись у гардеробних.

34. У всіх цехах для надання першої допомоги потерпілим повинні бути аптечки, що забезпечені необхідним набором медикаментів.

35. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, кімнати для паління, обробки, зберігання та видачі спецодягу) та приміщення для сушіння, знепилення, знешкодження робочого одягу мають відповідати вимогам чинного законодавства.

36. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв мають бути розташовані в окремих будівлях або на першому поверсі виробничого будинку, але не ближче 20 м від приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв або робіт.

37. В окремих виробничих приміщеннях при проектуванні слід розміщувати цехи, дільниці: гумування металовиробів, приготування паст на основі вибухонебезпечних або токсичних інгредієнтів I та II класів небезпеки, ебонітового пилу, гумової суміші на вальцях, фактису, поверхнево-активних речовин, лугів, кислот та їх розчинів; промащування тканин клейовими сумішами; чищення і знежирення вентилів автокамер; очищення прес-форм лужними розчинами; вулканізація виробів на основі фтористих і силіконових каучуків з використанням пероксиду дикумілу, пероксимону; термостатування виробів на основі фтористих і силіконових каучуків; підготовки нітрит-нітратних солей, арматури (латунювання фосфатування); промащування арматури клеями на основі речовин I і II класів небезпеки; дробоструминної обробки; виготовлення рукавів з опресовуванням їх свинцем (плавлення свинцю, освинцювання рукавів, вулканізація та знімання свинцевої оболонки), контролю рукавів рентгеном, а також інші ділянки підвищеної небезпеки або шкідливості.

38. Цехи для виготовлення клеїв, лаку, герметиків, паст з використанням вибухопожежонебезпечних розчинників, підготовки сировини і виготовлення гумових сумішей, склади сировини і готової продукції повинні сполучатися з основними виробничими корпусами через неспалимі переходи довжиною не менше 6 м.

39. Не дозволяється виконання виробничих операцій у складах зберігання сировини, матеріалів, готової продукції, за винятком робіт, пов'язаних з підготовкою їх для транспортування. Збирання і пакування використаної тари повинні виконуватись в ізольованому приміщенні складу.

40. У кожному складському приміщенні повинна бути схема розміщення дозволених до зберігання речовин і матеріалів з короткою вказівкою їх небезпеки, місця і способу укладання. Схема повинна бути узгоджена з технічним відділом, службою охорони праці пожежним наглядом і затверджена керівником підприємства.

41. Кранці необхідно зберігати при внутрішньому тиску повітря не більше 0,03 МПа (0,3 кгс/кв.см), вони повинні бути закріплені за скоби фланців і встановлюватися на ложементи.

42. Електричні розподільчі щити розміщувати безпосередньо в складських приміщеннях не дозволяється.

Вимикачі освітлення складських приміщень необхідно розміщувати ззовні біля вхідних дверей (воріт).

43. У проектах будівництва нових підприємств не дозволяється підземне розміщення ємностей і безканальна прокладка в землі технологічних трубопроводів з легкозаймистими і горючими рідинами, а також заглиблені насосні для перекачування цих рідин.

44. Розміщення складів пом'якшувачів, розчинників, інших горючих легкозаймистих рідин необхідно здійснювати згідно з чинним законодавством.

45. На дверях виробничих приміщень повинні бути виконані написи з вказівкою класу вибухонебезпечних зон і категорії виробництва з пожежної небезпеки згідно з вимогами НАПБ А.01.001-04.

46. Порядок роботи в цехах з легкозаймистими розчинниками і гумовими клеями повинен відповідати вимогам НАПБ А.01.001-04.

47. При розміщенні в одному виробничому приміщенні різних за шкідливістю виробничих дільниць повинні бути передбачені заходи, що виключають розповсюдження шкідливих продуктів по виробничому приміщенню.

48. Розміщення цехів і дільниць вулканізації гумових виробів слід передбачати в будівлях, обладнаних світлоаераційними ліхтарями. Для запобігання можливому падінню на працівників скла світлоаераційних ліхтарів необхідно встановлювати захисні сітки.

49. Підлога повинна бути рівною, без пошкоджень. Прибирання підлог необхідно виконувати вологим способом. Використання розчинників для миття підлог не дозволяється.

50. Відкривання і закривання фрамуг аераційних ліхтарів і фрамуг вікон, що розміщуються поза зоною обслуговування, повинно здійснюватись дистанційно або з використанням спеціальних ручних пристроїв.

51. Для обслуговування освітлювальних приладів, розміщених на висоті, необхідно застосовувати пристрої пересувного типу (драбини, площадки), що забезпечують безпеку робіт.

52. Не дозволяється захаращення робочих місць і проїздів сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами. Відходи виробництва повинні збиратись у виділених для цього місцях і в кінці зміни вивозитися з цеху.

53. Для витримки гумових сумішей, обгумовування корду та інших напівфабрикатів в цехах необхідно передбачати спеціальні місця, узгоджені з пожежною охороною підприємства. Кількість матеріалів, що підлягають витримці в цеху, не повинна перевищувати добової потреби.

54. Кабіни синхронних електродвигунів, приміщення трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв керування технологічним процесом повинні мати повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією.

55. У приміщеннях приготування клеїв, мочаних виробів з клеїв, приготування ебонітового пилу необхідно передбачати повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією.

56. У приміщеннях підготовки сировини, приготування гумових сумішей, ебонітового пилу, шорсткування виробів і в інших приміщеннях за наявності технологічних процесів з виділенням пилу нагрівальні прилади водяного і парового опалення повинні мати гладку поверхню, що дозволяє легко видаляти з них пил.

57. Для потенційно небезпечних підприємств, потенційно небезпечних об'єктів, на яких можливі аварії із залповими викидами вибухонебезпечних і токсичних продуктів, вибухами і загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля, необхідно розробити плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

58. У цехах, де виділяються шкідливі речовини, необхідно проводити періодичний контроль повітряного середовища на вміст в ньому шкідливих речовин згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 12.0.005-84 "ССБТ. Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения" та відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

59. Обладнання, при експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин і пилу в повітря робочої зони, повинно бути облаштоване укриттями з місцевим відсмоктуванням. Місцеве відсмоктування необхідно виконувати у вигляді суцільного укриття, на зразок витяжної шафи, з періодичним або постійним відкритим прорізом для виконання робіт. Пуск місцевого відсмоктування для видалення шкідливих речовин I і II класів шкідливості, а також вибухонебезпечних речовин повинен бути зблокований з пуском технологічного обладнання.

60. Дільниці просіювання і розважування інгредієнтів, цех приготування гумових сумішей, бункерний склад технічного вуглецю, інші виробничі дільниці із значним виділенням пилу повинні мати установки для прибирання пилу.

61. У приміщеннях приготування клеїв, термостатування виробів з гуми на основі фтористих і силіконових каучуків, вулканізації малонаповнених ебонітових виробів в автоклавах, а також в інших місцях, де в результаті розгерметизації технологічного обладнання і порушення технологічного процесу можливе раптове надходження шкідливих або вибухонебезпечних газів або парів в повітря робочої зони, необхідно передбачати аварійну витяжну вентиляцію.

62. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами чинного законодавства. Прокладання повітропроводів загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляцій дільниць термостатування виробів, при якому можливе виділення шкідливих газів в значних об'ємах, а також повітропроводів припливної і витяжної вентиляцій приміщень виробництв категорій А і Б через приміщення інших категорій не дозволяється.

63. Камера дробоструминної установки повинна мати витяжну вентиляцію, що забезпечує швидкість руху повітря в зоні входження до камери не менше 0,8 м/сек.

64. Місця охолодження звулканізованих виробів у виробництвах гумотехнічних виробів слід облаштовувати місцевими або наближеними відсмоктуваннями витяжної вентиляції.

65. Витяжні вентилятори, що видаляють газо-, паро- і пилоповітряні суміші з пожежонебезпечних зон класів 0, 1, 2, 20, 21, 22, повинні бути у вибухобезпечному виконанні згідно з чинними нормативно-технічними документами.

66. Місцеві витяжні вентиляційні установки, не зблоковані з технологічним обладнанням, слід вмикати за 3-5 хв. до початку роботи технологічного обладнання і вимикати через 3-5 хв. після закінчення роботи.

67. Припливні і загальнообмінні витяжні вентиляційні установки необхідно вмикати за 10-15 хв. до початку роботи цеху (дільниці), при цьому спочатку вмикаються витяжні, а потім припливні вентиляційні установки.

68. Припливні і загальнообмінні витяжні вентиляційні установки необхідно вимикати через 10-12 хв. після закінчення роботи цеху. Спочатку вимикають припливні, а потім - витяжні вентиляційні установки.

69. У приміщеннях і на дільницях, де можливе утворення вибухонебезпечних сумішей горючих парів і газів з повітрям, необхідно встановлювати промислові газоаналізатори або сигналізатори довибухових концентрацій горючих парів і газів у вибухонебезпечних зонах, що належать до 0, 1, 2 класів. Встановлення сигналізаторів та газоаналізаторів для контролю ГДК необхідно виконувати в приміщеннях, в яких можливе виділення небезпечних парів і газів, які належать до 1, 2, 3 класів небезпеки.

70. Пуск аварійної вентиляції повинен здійснюватись автоматично при спрацьовуванні газоаналізатора або сигналізатора, а також за допомогою ручного пристрою, розташованого біля основних вхідних дверей ззовні будинку.

71. При спрацьовуванні газоаналізаторів і сигналізаторів повинна бути забезпечена подача світлового і звукового сигналів в операторну, загазоване приміщення при постійному перебуванні в ньому працівників і на вхід в приміщення при періодичному перебуванні в ньому працівників.

72. Використовувати приміщення вентиляційних камер для зберігання різних матеріалів і загромаджувати їх сторонніми предметами не дозволяється. Вони повинні бути чистими.

73. Не дозволяється облаштовувати входи у вентиляційні камери із складських приміщень, а також з виробничих приміщень з вибухонебезпечними виробництвами або такими, що характеризуються значними виділеннями пилу і шкідливих речовин.

74. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій.

75. Вентиляційні системи після закінчення будівництва і монтажу перед експлуатацією повинні бути відрегульовані і доведені до проектної потужності.

76. На всі вентиляційні установки повинні бути заведені паспорти, ремонтні карти, журнали з експлуатації і ремонту систем вентиляції.

77. Ремонт, чищення і профілактичний огляд вентиляційних систем необхідно проводити відповідно до затвердженого керівником підприємства графіка з реєстрацією проведених робіт в журналах ремонту і експлуатації або в ремонтних картах вентиляційних систем.

78. Установлення світильників в зонах і накриттях місцевої витяжної вентиляції, що призначається для видалення від машин і агрегатів вибухонебезпечних і пожежонебезпечних газів, парів і пилу, не дозволяється.

79. Рециркуляція повітря при улаштуванні повітряного опалення, поєднаного з припливною вентиляцією виробничих цехів, забороняється.

80. У разі пожежі працюючі вентиляційні системи повинні бути негайно зупинені.

81. Технологічне обладнання і комунікації необхідно розміщувати з урахуванням забезпечення потоковості виробництва, а також вільного доступу для їх безпечного обслуговування і ремонту. Мінімальна відстань від обладнання до будівельних конструкцій повинна бути не менше ніж 0,6 м в неробочій зоні і не менше ніж 1 м зі сторони обслуговування.

82. Проходи і проїзди в цехах мають бути постійно вільними і позначеними на підлозі смугами, що відрізняються від кольору підлоги іншим забарвленням. Ширина головних проходів в цехах (дільницях) має бути на менше ніж 1,5 м, а допоміжних (до окремих робочих місць) - не менше ніж 1 м.

83. Усе обладнання, що експлуатується, повинно бути справним. Робота на несправному обладнанні не дозволяється. Дотримання графіків планового попереджувального ремонту є обов'язковим.

84. Не дозволяється використання у виробництві сировини і матеріалів, токсичні властивості яких не досліджені.

85. Над приміщеннями з розміщеними в них вулканізаційними автоклавами, автоклавами-пресами, гідроакумуляторами не дозволяється розташовувати приміщення з перебуванням працівників.

86. При спрацьовуванні запобіжних клапанів, встановлених на обладнанні, робоче середовище, що забезпечує технологічні параметри (стиснене повітря, перегріта пара), повинно відводитись за межі виробничих приміщень в безпечне місце.

87. Гідроакумулятори розміщувати біля проходів і проїздів не дозволяється. Гідроакумулятори повинні мати огорожу, встановлену на відстані не менше 2 м від них.

88. Усі рухомі частини машин, механізмів і технологічного обладнання (маховики, вали, муфти, передачі), розміщені на висоті менше 3 м від підлоги або площадки обслуговування, місця набігання стрічки на барабани і ланцюгів на зірочки конвеєрів, а також вантажі натяжних станцій конвеєрів повинні бути огороджені.

89. Для обслуговування обладнання, приладів, арматури і механізмів на висоті 1,8 м і вище від підлоги потрібно улаштовувати спеціальні площадки.

90. Для попередження аварій на вальцях необхідно перевіряти роботу аварійних вимикачів. Електрична схема обладнання, що була зупинена аварійним вимикачем, підлягає обов'язковій перевірці для з'ясування причин зупинки. Після виявлення причин зупинки та вжиття заходів електрична схема може бути підготовлена до роботи електромонтером.

91. На всіх валкових машинах при аварійній їх зупинці на холостому ходу гальмівний шлях валків не повинен перевищувати чверть оберту валків.

92. У приміщеннях, де виконуються роботи на вальцях, каландрах, форматорах-вулканізаторах і індивідуальних вулканізаторах, повинно бути не менше двох працівників.

93. Органи керування обладнанням повинні бути розміщені в межах робочого місця, перебувати у справному стані і забезпечені захистом від самозапуску або випадкового переключення.

Кнопки пуску в роботу і зупинки обладнання повинні мати чіткі написи, що визначають їх призначення. Кнопки "Стоп" повинні бути пофарбовані в червоний колір.

94. Педалі керування верстатами, розміщеними на підлозі, повинні мати захисні огорожі від випадкового ввімкнення та мати заземлення.

95. Пуск в роботу обладнання, машин і верстатів повинен здійснюватись відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.003-91.

96. Діючі на підприємстві інструкції з охорони праці розробляються і переглядаються згідно з вимогами Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), а також Порядку опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 N 132z0020-94, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93), але не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на 3 роки.

97. Установлення і знімання технологічного оснащення, пристосувань, пристроїв, прес-форм, окремих частин обладнання необхідно проводити за допомогою механізмів, що забезпечують їх надійне утримання і транспортування.

98. Застосування підлогового транспорту необхідно передбачати тільки в тих випадках, коли відсутня можливість використання інших транспортних систем.

99. Навантаження на вантажні автомобілі, залізничні напіввагони і розвантаження з них вантажів кранами всіх типів, автонавантажувачами і іншими підйомно-транспортними механізмами необхідно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.12.2007 N 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (далі - НПАОП 63.21-1.22-07), та Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 N 132z0784-07, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

100. Укладання бухт конвеєрних стрічок слід виконувати в один ярус. При укладанні бухт конвеєрних стрічок в два яруси бухти нижнього ярусу необхідно встановлювати на торець.

101. Порошкоподібні матеріали слід зберігати в бункерах або закритій тарі. Транспортування порошкоподібних матеріалів необхідно здійснювати способом, що виключає їх пилення.

102. Транспортування напівфабрикатів і готових виробів слід здійснювати безпечними і зручними для навантаження і розвантаження способами з мінімальним використанням ручної праці.

103. Транспортування всередині цеху та між цехами напівфабрикатів та готової продукції повинно бути механізованим.

104. Очищення стрічки і барабана відбірного конвеєра від залишків гуми слід виконувати при зупинених конвеєрі і вальцях.

105. Працівники, які зайняті на роботах з розтарювання, розважування, розфасування, обпудрювання і на інших операціях, при яких можливе виділення пилу, повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами.

106. Використання сухого обпудрювання листів гумової суміші і напівфабрикатів неприпустимо. В кожному конкретному випадку використання цього методу обробки виробів повинно бути обґрунтоване.

107. Клеї, лаки і розчинники в цехових коморах необхідно зберігати в закритій металевій тарі, встановленій на струмопровідній заземленій основі. Чищення тари від залишків клею повинно виконуватись в спеціальних місцях, відведених для цих цілей.

108. Місця фасування клею, лаку, розчинників, промащування клеєм заготовок і виробів, складання гумових виробів із застосуванням клею повинні бути забезпечені місцевою витяжною вентиляцією. Столи, на яких здійснюється промащування клеєм і складання гумових виробів із застосуванням клею, повинні мати струмопровідні покриття, що приєднані до заземлювального контуру.

109. Транспортувати лаки, клеї, розчинники слід трубопроводами. При використанні цих продуктів в малих кількостях і використанні клеїв високої в'язкості їх транспортування дозволяється в передбаченій для цього закритій тарі.

110. Ємності для зберігання розчинників повинні розміщуватись поза будівлями.

111. Лаки, клеї і розчинники, що використовуються для промащування або освіження гумових сумішей, повинні на робочих місцях бути у спеціальних посудинах, виготовлених з матеріалів, що не викликають іскріння, і забезпечені кришками і поплавками. Ці посудини повинні заповнюватись в об'ємах, не більших змінної норми. Не використані при роботі клеї, лаки, розчинники слід зливати в ємності і посудини, розміщені у спеціально відведених місцях.

Освіження гумових сумішей розчинниками необхідно виконувати спеціальним тампоном або щіткою, не дозволяючи рясного їх зрошення і розбризкування розчинників.

112. Застосування клею на основі дихлоретану і бензолу в кожному окремому випадку повинно бути обґрунтоване технологічним регламентом. Бензин, що використовується для виготовлення клею або освіження гумових виробів, повинен містити не більше 1% бензолу.

113. У випадку проливання лаку, клею або розчинника на спецодяг останній необхідно замінити. Підходити в такому спецодязі до місць паління або джерела відкритого вогню забороняється.

114. Для захисту рук працівників від дії розчинників, клеїв і лаків повинні використовуватись латексні рукавички, біологічні мазі і пасти відповідно до вимог ГОСТ 12.4.068-79 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования".

115. Обладнання і комунікації, що працюють в умовах інтенсивної корозії (автоклави для вулканізації ебонітових виробів, ванни з розчинами кислот, лугів), повинні піддаватись контролю величини зношення їх стінок. Періодичність контролю встановлюється щорічним графіком, що затверджується керівником підприємства.

116. Змащення обладнання під час роботи повинно здійснюватись за допомогою спеціальних пристроїв, що забезпечують безпеку його проведення.

117. Зберігання мастил дозволяється в шафах чи ящиках з негорючих матеріалів з кришками, що щільно закриваються.

118. Для зниження рівня шуму, що виникає при скиданні відпрацьованого стисненого повітря з машин і верстатів, необхідно передбачати встановлення спеціальних пристроїв для глушіння шуму як засобу колективного захисту працюючих.

119. Стрічкові ножі, що використовуються для розкрою гумових матеріалів, повинні мати магнітні уловлювачі полотна ножа і сіткове огородження.

Для запобігання потраплянню пальців рук працівника під ніж шаблони для виготовлення деталей з використанням стрічкових ножів повинні мати бортики висотою не менше 5 мм.

120. Набір шанцевих ножів для розкрою гумових деталей необхідно зберігати на стелажах, обладнаних бортовими планками.

121. Розміщувати на столі стрічкового ножа і вирівнювати матеріал перед його розкроєм слід на відстані не менше 200 мм від леза ножа.

122. Вирубні преси, що використовуються для виготовлення виробів та заготовок, повинні мати пристрої, що допускають вмикання преса тільки при зайнятості обох рук на пусковому пристрої.

123. Дискові ножі для різання заготовок і розкрою гумових деталей повинні бути огороджені і мати пристрій, що виключає потрапляння рук під ніж. Подавання напівфабрикатів і виробів під лезо дискового ножа слід провадити спеціальним штовхачем або іншим пристроєм, що виключає перебування рук в зоні обертання ножа.

124. Шліфувальні круги машин для опорядження гумових виробів повинні мати огородження.

125. Вантажні натяжні пристрої конвеєрів повинні мати кінцеві упори для обмеження ходу натяжного візка і кінцеві вимикачі, що вимикають привід конвеєра при досягненні натяжним візком крайніх положень. Натяжні пристрої повинні бути огороджені.

126. Ланцюгові конвеєри повинні бути забезпечені уловлювачами на відгалуженнях для захвату ланцюга в разі його обривання.

127. Місце проходу людей і проїзд транспорту під навісними конвеєрами необхідно захищати огородженнями, розташованими на висоті не менше 2,2 м. Для проїзду транспорту огородження повинно бути висотою, що дозволяє вільний прохід транспортних засобів з вантажем максимального габариту.

128. Оглядові люки пересипних лотків, бункерів, встановлені в місцях завантаження і розвантаження конвеєрів, повинні бути закриті сітчастим огородженням.

129. Вимоги до безпечності експлуатації загальноцехових конвеєрів повинні відповідати ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности".

Усі конвеєри в місцях розташування приводів і натяжних пристроїв повинні мати кнопку "Стоп".

Конвеєри в головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками "Стоп".

Підлогові конвеєри по всій довжині з обох сторін повинні мати тросовий вимикач для аварійної зупинки конвеєра.

Підвісні конвеєри, що розташовані в робочій зоні, повинні мати кнопку "Стоп" через кожні 15-20 м або бути обладнані тросовим аварійним вимикачем.

130. У схемі керування конвеєром повинна бути передбачена звукова або світлова сигналізація, яка передує пуску конвеєра.

131. Конвеєри з відкритою трасою довжиною до 30 метрів повинні бути обладнані вимикаючими пристроями, що дозволяють зупиняти конвеєр в аварійних ситуаціях з будь-якого місця по його довжині зі сторони проходу для його обслуговування.

132. Контрольно-вимірювальні прилади і автоматика (далі - КВПіА), що використовуються у виробництві, повинні проходити в установлені строки повірку.

133. Контрольно-вимірювальні прилади, які розташовані на щитах управління, повинні мати напис, що визначає їхнє призначення.

134. Не дозволяється проводити врізання в трубопровід стисненого повітря, яке подається на КВПіА, з метою використання його для інших цілей.

135. Технічний огляд приладів контролю та автоматики, систем блокування і сигналізації повинен проводитись працівниками служби контрольно-вимірювальних приладів і автоматики або спеціально навченими працівниками за графіком, що передбачає проведення оглядів і обстежень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки".

136. Ремонт, повірка і регулювання приладів контролю і автоматики, а також систем блокування і сигналізації повинні виконуватися відповідно до ДСТУ 2708-2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення та ДСТУ 3400:2006 Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів.

137. Не дозволяється встановлення та використання контрольно-вимірювальних приладів:

які не мають клейма, або з простроченим клеймом, чи без свідоцтв та атестатів;

пошкодженими або такими, що потребують ремонту та повірки.

138. Прилади контролю і засоби автоматизації, виробнича сигналізація та зв'язок на вибухонебезпечних та вибухопожежонебезпечних підприємствах повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

139. Сигнальні пристрої та їх елементи (дзвоники, сирени, лампи) повинні бути захищені від механічних пошкоджень і встановлюватись на видних місцях для оповіщення працівників в умовах роботи даного цеху.

140. Перевірку спрацювання систем протиаварійної сигналізації та блокування необхідно проводити службою контрольно-вимірювальних приладів і автоматики в присутності технологічного персоналу згідно з графіками та реєструвати в журналі обліку протиаварійних і протипожежних тренувань згідно з вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

141. Виробничі, адміністративні, складські та допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами зв'язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику пожежної допомоги в разі виникнення пожежі.

142. Пожежні депо повинні бути з'єднані прямим телефонним зв'язком з найближчою міською пожежною охороною та телефонним зв'язком з комутатором телефонної станції підприємства.

143. Використання у складі виробничого, ремонтного чи вимірювального обладнання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використанням ДІВ та обов'язкової реєстрації ДІВ у Державному регістрі ДІВ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.97 N 847 "Про створення Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання", з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використанням джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125z0978-02, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (далі - НПА 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97v0062282-97) , затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208v0208282-97, уведених в дію постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62, та ДСП 6.177-2005-09-2002 Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54z0552-05, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832.

144. В усіх місцях, що є загрозою для життя і здоров'я працівників, повинні бути вивішені відповідні попереджувальні написи.

145. Електрообладнання, електроапаратура, освітлювальна арматура повинні експлуатуватися з дотриманням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), і цих Правил.

146. У приміщеннях з виробництвом категорій А та Б з вибухової і вибухопожежної небезпеки під час роботи та ремонті дозволяється працювати тільки спеціальним інструментом, що при ударах не викликає іскріння.

147. Наступні технологічні операції дозволяється виконувати тільки після повної зупинки машин, агрегатів, механізмів:

розправляти складки і рівняти тканини (корд) перед закочувальними, дублюючими та іншими пристроями, стикування тканин (корду);

заправляти тканини в центрувальні і заправні пристрої дублера конвеєрної стрічки;

заправляти кромку сердечника конвеєрної стрічки у відбірні валки;

розправляти складки при укладанні тканини;

чистити головки черв'ячної машини;

заправляти дротову стрічку в захисний пристрій в головку кільцеробного агрегату і з'єднувати обірвані кінці дроту;

подавати дротову стрічку в захисний пристрій кільцеробного агрегату (ніж обрубного пристрою при цьому повинен розміщуватись у верхньому положенні);

заправляти крилову стрічку (фліпер) на подавальні ролики верстата складання крил покришок;

установлювати шпулі в шпулярник кільцеробного агрегату;

заправляти обгорткову стрічку на заготовку клинового паса і інші операції, при яких можливе травмування працівників.

148. Не дозволяється наближення рук працівника ближче ніж на:

300 мм до бобіни в процесі перемотування бинта, ножа при відборі гумової кромки або профілюванні заготовок клинових пасів, відбірного валка при заправленні до нього кромки сердечника конвеєрної стрічки;

200 мм до зазору протягувальних роликів дублера при виході сердечника конвеєрної стрічки;

100 мм до пуансона при пробиванні отворів в ободовій стрічці.

III. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання виробництва гумотехнічних виробів

1. Вальці

1. Вальці повинні бути забезпечені пристроями, що встановлені з обох боків валків, для аварійної зупинки вальців при потраплянні рук працівника в небезпечну зону. Шлях гальмування валків при аварійній зупинці не повинен перевищувати чверть оберту переднього валка при незавантажених вальцях.

В електричній схемі керування вальцями з груповим приводом повинна бути передбачена світлова і звукова сигналізація, зблокована з пуском вальців. Вона повинна вмикатися до початку обертання валків вальців.

На пульті керування вальцями повинні бути встановлені кнопка та сигнальна лампа, які призначені для перевірки справності всіх аварійних вимикачів. У разі, коли є несправним хоча б один аварійний вимикач, сигнальна лампа не загоряється.

Пуск вальців повинен бути зблокований з пуском витяжної вентиляції.

2. Зазор між обмежувальними стрілками і валками не повинен перевищувати 1,5-2 мм, щоб уникнути захвату рукавиць і рук працівника.

3. На вальцях з груповим приводом працювати одному працівнику не дозволяється.

4. При роботі на вальцях допускається використовувати рукавиці з широкими зап'ястями. Робота в рукавичках і рукавицях, що зав'язані на руці, не дозволяється. Уведення в гумову суміш, що є на валках, порошкоподібних добавок треба виконувати з використанням засобів захисту органів дихання і очей згідно з вимогами Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам на підприємствах гумотехнічної галузі, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 01.10.2007 N 223, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.12.2007 за N 1338/14605 (далі - НПАОП 25.1-3.01-07).

5. Заправляння вальців гумовою сумішшю повинно здійснюватись відповідно до їх паспортних даних і технологічного регламенту.

6. Обслуговування вальців необхідно здійснювати з боку переднього валка.

7. Пластинчаті і роликові ножі для підрізання гумової суміші в неробочому стані повинні бути відведені за межі робочої поверхні валка вальців.

8. При завантаженні вальців гумовою сумішшю або каучуком проштовхувати їх рукою в зазор валків не дозволяється.

9. Відбір гумової суміші з листувальних і підігрівальних вальців повинен бути механізований.

10. Знімання з валків вальців гумової суміші при її "шубленні", а також гумової суміші підвищеної клейкості необхідно виконувати при зупинених вальцях.

11. При роботі на вальцях з рифленим заднім валком працівник повинен перебувати з боку гладкого валка. Не захоплені валками шматки обгумованого корду необхідно видаляти із зазору після перемикання вальців на зворотний хід з подальшим відключенням.

12. При зупинці вальців через потрапляння гумової суміші на пристрій для аварійної їх зупинки необхідно підрізати гумову суміш і звільнити від неї зазначений пристрій.

13. При навантажених вальцях система гальмування повинна забезпечувати миттєву зупинку валків.

14. Перевірка аварійних пристроїв повинна проводитися відповідальною особою, що призначається керівником, у присутності майстра перед початком кожної зміни. Результати перевірки необхідно заносити в спеціальний журнал.

15. Робота на вальцях з несправним вимикачем не дозволяється.

16. Не дозволяється зупиняти вальці аварійним вимикачем при їх нормальній роботі, в таких випадках необхідно користуватись кнопкою "Стоп".

17. Привід вальців повинен забезпечувати перемикання на зворотний хід, що здійснюється не від аварійного вимикача.

18. Заново встановлювальні вальці повинні бути обладнані пристосуванням, що забезпечує механічне розсування валків. На заново встановлених вальцях механізм розсунення валків повинен бути зблокованим з аварійним вимикачем. Відстань між розсуненими валками повинна бути не менше 25 мм.

19. При завантаженні вальців необхідно стежити, щоб між валками не потрапили сторонні предмети. У разі потрапляння таких предметів не можна їх виймати на ходу, слід негайно зупинити вальці за допомогою аварійного вимикача.

20. Зрізаючи суміш чи каучук, необхідно тримати ніж у витягнутій руці нижче середньої лінії валка. Якщо не вдалося повністю зрізати суміш чи каучук з валка, то не можна затримувати їх рукою, а необхідно знову спрямувати в зазор між валками.

21. Для запобігання потраплянню рук у зазор між валками не дозволяється під час роботи вальців проводити їх ремонт, чистити обмежувальні стріли, обтирати і чистити валки.

2. Гумозмішувачі

1. Біля завантажувальної воронки гумозмішувача повинна бути встановлена аварійна кнопка "Стоп".

2. Над завантажувальною воронкою гумозмішувача повинен бути передбачений місцевий відсмоктувач для видалення пилу та газів, що виділяються при завантаженні і роботі гумозмішувача.

3. Керування гумозмішувачем повинно проводитись з пульта керування. Пульт необхідно розміщувати в місцях, що забезпечують при роботі зручність та безпечність обслуговування та зручний огляд робочої зони.

4. Перед початком роботи на гумозмішувачі необхідно впевнитись у нормальній роботі охолоджувальної системи гумозмішувача та контрольно-вимірювальних приладів, відкрити верхній та нижній затвори, щоб переконатися у відсутності сторонніх предметів у камері гумозмішувача.

Необхідно перевірити на холостому ходу гумозмішувача роботу відкидної кришки, нижнього та верхнього затворів та переконатись у відсутності заїдань та пропуску повітря через шланги, ущільнювачі та крани.

5. Масозмішувачі, що використовуються для приготування сумішей із застосуванням легкозаймистих речовин, повинні мати запобіжні мембрани.

3. Каландри

1. На каландрі, що призначений для роботи у складі конвеєрної лінії, повинна бути передбачена можливість ручного керування каландром з місцевого пульта керування і виключена можливість самоперемикання каландра з ручного на автоматичний режим роботи.

2. Каландри повинні мати пристрій для аварійної їх зупинки. Ці пристрої необхідно розташовувати з переднього і заднього боків каландрів, система приводу гальмування каландрів повинна забезпечувати миттєву зупинку каландра під навантаженням. При ненавантаженому каландрі шлях гальмування не повинен перевищувати чверть оберту валка при максимальному числі обертів двигуна.

3. У схемі керування каландром повинна бути передбачена звукова сигналізація, що передує пуску каландра.

4. Обрізання гумової кромки обгумованої тканини (корду) повинно бути механізовано.

5. Заправку каландрової лінії слід робити спеціальним заправним полотном шляхом стикування до нього тканини чи корду.

Заправку листової гуми (корду) через холодильні барабани на каретку та інші допоміжні пристрої необхідно робити на заправній швидкості обертання валків каландра.

6. Живлення каландра гумовою сумішшю повинно бути механізовано.

За необхідності ручного підживлення каландра гумовою сумішшю біля зазору верхніх валків повинна бути передбачена похила площадка.

Подавання рулонів гумової суміші до верхнього і нижнього зазорів валків каландра необхідно виконувати торцем. Працівник, що здійснює подачу гумової суміші, повинен працювати в рукавицях.

7. Видалення стороннього предмета з гуми, що розміщується в зазорі валків, потрібно виконувати при зупиненому каландрі.

8. Вирізання зразків обгумованої тканини (корду), розправляння складок на тканині (корді), а також проведення будь-яких робіт на каландрі дозволяється виконувати після повної зупинки механізму.

4. Преси гідравлічні

1. Для термінової зупинки всіх рухомих механізмів прес повинен бути обладнаний аварійною кнопкою "Стоп".

2. Преси, при роботі яких виділяються тепло, гази та пари, повинні мати капсуляцію з вмонтованим місцевим відсмоктувачем.

3. Преси повинні мати пристрої, що запобігають потраплянню рук у небезпечну зону під час руху повзуна (система вимикання із зайнятістю обох рук, капсуляція з блокуванням дверей).

4. У разі вимушеної зупинки насоса робота на пресі повинна бути зупинена, а повзун преса опущений донизу.

5. На пресах із загальним гідроприводом у разі подачі сигналу, що попереджає про падіння тиску в гідравлічній системі, робота на пресах повинна бути негайно припинена.

6. При перерві в роботі прес повинен бути зупинений в положенні при закритій прес-формі.

7. Після ремонту та тривалої перерви в роботі необхідно ввімкнути прес, зробити повзуном кілька повних холостих ходів та впевнитись у плавному русі повзуна.

8. Не дозволяється під час ходу повзуна преса проводити прибирання, змащення, завантаження та знімання виробів, поправляти брикет чи заготовку в прес-формі.

9. Для запобігання загазованості виробничих приміщень охолодження виробів після вулканізації повинно відбуватись у спеціально відведених місцях, обладнаних місцевими відсмоктувачами.

10. Прес-форми повинні кріпитися на столах пресів надійно за допомогою спеціальних болтів, скоб та мірних підкладок. Застосування випадкового кріплення або підкладок не дозволяється.

5. Черв'ячні машини

1. При розміщенні на черв'ячній машині завантажувальної воронки вище 1500 мм від підлоги для її обслуговування необхідно передбачати стійку площадку з огорожею та суцільними східцями.

2. На черв'ячних машинах конструкція завантажувальних воронок чи спеціальних пристроїв повинна виключати потрапляння рук людини до черв'ячного вала машини.

3. Кришка гранулюючої головки повинна мати блокування, що забезпечує зупинку гранулятора при відкриванні кришки.

4. Ніж-гранулятор для різання гранул повинен мати надійне огородження.

5. Система охолодження пластикату, гранул каучуку чи гумової суміші і шприцьованого профілю повинна виключати потрапляння води на підлогу виробничого приміщення.

6. При подаванні до черв'ячної машини гумової суміші, що підігріта більш ніж на 600 град.С, працівник повинен працювати в рукавицях.

7. Проштовхування і супровід рукою гумової суміші або каучуку в завантажувальну воронку черв'ячної машини не дозволяється.

8. Проведення будь-яких операцій у завантажувальних воронках грануляторів і пластикаторів під час їх роботи не дозволяється.

9. Знімання головки, профілюючих шайб черв'ячних машин з діаметром черв'яка 150 мм і більше необхідно здійснювати на спеціальну підставку з використанням підіймальних механізмів.

6. Діагонально-різальні агрегати

1. Конвеєри подавання зістикованих смуг корду до каландра і пристрою відбіркового закочування повинні забезпечуватись аварійними вимикачами по всій довжині, що дозволяє миттєво зупиняти їх з будь-якого місця.

Верхній і нижній розкатний пристрій агрегату повинні бути огороджені сітчастим огородженням висотою не менше 1 м згідно з вимогами міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные" (далі - ГОСТ 12.2.062-81).

2. Блокувальні пристрої повинні виключати можливість вмикання:

агрегату при знятому огородженні ножа;

приводу переміщення каретки при русі відбірного конвеєра агрегату;

приводу відбірного конвеєра агрегату при переміщенні каретки.

3. У схемі керування агрегату повинна бути передбачена звукова сигналізація, що передує пуску агрегату.

4. Пристрої для підхвату матеріалу при його різанні різальним механізмом повинні виключати необхідність підтримки матеріалу рукою.

Під відкидною площадкою, що розташована над містком стикування кордів, повинні бути встановлені аварійні вимикачі, які вимикають розкатний пристрій у разі, коли працівник стає ногами на стикувальний місток або на площадку, що міститься над стикувальним містком.

5. Налагодження діагонально-різального агрегату на необхідний розмір смуг повинно здійснюватися при вимкненому приводі ножа.

Кнопки вмикання розкатного пристрою та "Стоп" повинні бути встановлені на розкатних стійках в зонах огляду.

6. Первинне заправлення обгумованої тканини (корду) в діагонально-різальний агрегат повинно здійснюватися працівником за край тканини при переривчастому включенні приводу розкочування. Всі наступні заправляння агрегату необхідно здійснювати шляхом стикування кінців обгумованої тканини (корду). Здійснювати заправлення прокладки на приймальний ролик (бобіну) діагонально-різального агрегату при працюючому приводі не дозволяється.

Кнопка вмикання каретки ножа та кнопка вмикання транспортера подачі корду на пульті керування повинні бути рознесені одна від одної, щоб виключити можливість їх переплутування.

7. Дисковий ніж повинен бути встановлений так, щоб виключалася можливість його стикання з бортами прорізу направляючої лапки.

Дисковий ніж повинен мати огородження, що знімається.

8. Відбір, перекладка і стикування розкрійних смуг корду повинні бути механізовані.

9. При роботі діагонально-різального агрегату забороняється здійснювати видалення ниток з поверхні обгумованої тканини (корду) і осі ножа, зім'ятої кромки тканини, а також визволення прилиплої прокладки до обгумованої тканини (корду).

10. Розкатні стійки діагонально-різальних агрегатів повинні мати огородження.

11. Закатний пристрій для аварійної зупинки повинен бути обладнаний тросовим аварійним вимикачем.

7. Закатно-розкатне обладнання

1. Закатне обладнання повинно мати блокування, що автоматично вимикає його при наближенні рук працівника або його самого до зони намотування (фотобар'єр або плаваюча площадка на підлозі, що автоматично вимикає закатний пристрій).

2. Закатно-розкатні механізми діагонально-різальних машин, крім блокування, що вказане в пункті 1 глави 6 розділу III цих Правил, повинні мати механізм, що здійснює автоматичне натягання і звільнення прокладки від обгумованої тканини (корду).

3. Закатно-розкатне обладнання повинно бути оснащене надійними фіксаторами, що виключають можливість самовільного падіння рулону при його обертанні.

4. Для розправляння і центрування обгумованої тканини (корду) або прокладки перед закочуванням у рулон необхідно передбачати центрувальний і розширювальний пристрої. Розправляння складок обгумованої тканини (корду) і прокладки руками біля закочуваного рулону не дозволяється.

5. Заправлення прокладки або обгумованої тканини (корду) на бобіну, встановлену в закатний пристрій, слід виконувати при непрацюючому закатному пристрої.

6. Намотування на бобіну (ролик) рулону обгумованої тканини (корду) і прокладки понад встановлені розміри не допускається.

7. Установлення рулонів у розкатний пристрій і знімання рулонів слід здійснювати за допомогою вантажопідіймальних механізмів за край тканини або безпосередньо за бобіну (ролик) рулону.

8. Каретки з обгумованою тканиною (кордом) або прокладкою в місцях закочування або розкочування повинні бути надійно зафіксовані і забезпечені гальмами обертання рулонів при їх розкочуванні.

8. Верстати для складання покришок

1. Пускова педаль складального верстата повинна мати огородження, що не допускає випадкового вмикання ногою складального барабана.

Посадка крила на I стадії складання покришок проводиться дворучним вмиканням верстата (двома кнопками).

Не дозволяється наближати руки до бортової частини покришки та поправляти краї шарів корду при подачі шаблонів для посадки крил.

Не дозволяється заходити в зону переміщення протекторного рольганга при його рухові до брекерного барабана і у вихідне положення.

Не дозволяється тримати руки в зоні дії притискувального ролика під час накладання протектора, а також переходити через верстати до живильника.

2. Пуск автоматичної потокової лінії складання вантажних автопокришок повинен бути зблокований з пуском системи вентиляції, що подає повітря в канал, в якому розміщені тролеї, що живлять електрострумом візки із складальним барабаном.

3. Платформа живильника двопозиційного складального верстата повинна по периметру мати тросовий вимикач для аварійної зупинки верстата.

4. Верстати для складання великогабаритних покришок повинні мати пристрої для кріплення секторних знімних заплічників на складальних барабанах, що виключає вилітання заплічників у процесі роботи.

5. У технологічній документації на кожен тип покришок повинна бути визначена довжина заготовки протектора і допустимі відхилення, а також методи і способи їх контролю.

Використання заготовок протектора меншої довжини не дозволяється.

6. При складанні покришок з браслетів встановлення їх на 1/3 довжини складального барабана повинно здійснюватись за допомогою механічної скалки або іншого пристосування на першій швидкості обертання барабана.

7. Знімання сирих покришок із складальних верстатів повинно здійснюватись без фізичних зусиль працівника.

9. Вулканізаційне обладнання

1. Автоклави повинні оснащуватись блокувальними пристроями, що виключають можливість відкривання байонетного затвора і кришки автоклава за наявності тиску в автоклаві, а також подавання теплоносія в автоклав при неповному закритті кришки і байонетного затвора автоклава.

2. Автоклави повинні мати пристрої для примусового продування їх повітрям перед відкриванням кришки автоклава. Кожний автоклав повинен бути забезпечений замком і ключем-маркою.

3. На вулканізаційних автоклавах, автоклавах-пресах, форматорах-вулканізаторах, індивідуальних вулканізаторах слід не рідше одного разу на зміну проводити огляд ущільнювальної прокладки.

Прокладка потребує заміни за наявності тріщин, порушення цілісності, при її неправильному розміщенні в пазу, а також після кожного випадку термічного розкладання виробів, що вулканізуються. Заміна прокладки повинна бути зареєстрована в змінному журналі.

Експлуатація автоклавів, автоклавів-пресів, форматорів-вулканізаторів і індивідуальних вулканізаторів за наявності пропускання пари через ущільнювальні прокладки не дозволяється.

4. Завантаження виробів у вулканізаційний автоклав і автоклав-прес, а також їх розвантаження повинні бути механізовані.

5. Вулканізаційні горизонтальні автоклави в зоні відкривання кришки повинні мати місцеві відсмоктувачі витяжної вентиляції.

6. Рольганги і пластинчаті конвеєри, якими рухаються прес-форми (при автоклавній вулканізації), повинні мати бортове огородження, що виключає падіння прес-форм.

7. Відкривання автоклавів-пресів і прес-форм для вулканізації покришок повинно бути механізовано.

8. Вентильна трубка для подавання теплоносія у варильну камеру (адаптер) не повинна мати вигинів і ум'ятин, чітко фіксуватися у нижній напівформі і входити у варильну камеру не менше ніж на 15 - 20 мм.

9. За роботою вулканізаційного автоклава або автоклава-преса, що перебуває під тиском, потрібно здійснювати постійний контроль із записом параметрів відповідно до вимог чинного законодавства. Непрацюючий вулканізаційний автоклав (автоклав-прес) повинен бути відкритий.

10. Відкривання вулканізаційного автоклава, автоклава-преса, індивідуального вулканізатора, форматора-вулканізатора, багатопозиційного вулканізатора повинно здійснюватись за відсутності в них тиску. Перебування в цей час біля їхнього завантажувального пристрою обслуговуючого персоналу, а також сторонніх осіб забороняється.

11. Візки з лакованим гумовим взуттям перед завантаженням до вулканізаційного автоклава повинні на певний час встановлюватись під витяжку з метою видалення із взуття парів розчинника і виключення можливості утворення в автоклаві вибухонебезпечної суміші.

12. Форматор-вулканізатор, індивідуальний вулканізатор для вулканізації покришок повинен бути оснащений:

блокувальним пристроєм, що виключає відкривання вулканізатора за наявності тиску у варильній камері, у діафрагмі або в паровій камері;

світловим сигналом про відсутність тиску в діафрагмі або варильній камері;

кінцевим вимикачем траверси верхньої напівформи, що спрацьовує при досягненні траверсою крайнього верхнього положення;

захисним дашком на верхній паровій напівформі висотою не менше 80 мм, що перешкоджає прямому викиданню теплоносія через роз'єднувач парової камери у випадку розриву діафрагм або варильної камери;

запобіжним клапаном, установленим на паровій камері верхньої напівформи;

штанговим аварійним вимикачем, що забезпечує негайне припинення закривання верхньої напівформи і наступний реверс. Штанга повинна розміщуватись на верхній напівформі і нижче захисного дашка.

13. У форматорах-вулканізаторах, індивідуальних вулканізаторах або багатопозиційних вулканізаторах з рухомими і нерухомими перезарядниками на трубопроводах подавання формуючої і гріючої пари або перегрітої води і діафрагми повинні встановлюватись запобіжні клапани згідно з вимогами міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.085-82 "ССБТ. Сосуды, работающие под давлением. Клапаны предохранительные. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.085-82).

14. Для виймання покришок з верхньої напівформи повинно бути передбачено спеціальне пристосування.

15. Для варильних камер і діафрагм повинна бути встановлена певна кількість циклів їх роботи, після яких вони підлягають заміні.

16. На витратних трубопроводах стисненого повітря, що подається на піддування заготовок камер, повинні бути встановлені редуктори, що знижують тиск повітря до величини, встановленої технологічним регламентом.

17. Транспортування заготовок, звулканізованих покришок, камер, варильних камер, а також зрізаних на покришках випресовок повинно бути механізовано.

18. Педаль для пуску повітряного форматора ногою повинна мати захисне огородження, що не допускає випадкового вмикання форматора.

19. Завантаження і виймання покришок з форматорів-вулканізаторів, індивідуальних вулканізаторів повинно бути механізовано. Виконання цих операцій вручну, а також закладання маркувальних жетонів необхідно виконувати при зупиненому форматорі-вулканізаторі або індивідуальному вулканізаторі і розміщенні траверси верхньої напівформи у крайньому верхньому положенні.

20. Багатопозиційні вулканізатори покришок повинні мати:

блокувальні пристрої, що виключають відкривання вулканізаційної секції за наявності тиску в діафрагмі або паровій камері;

світловий сигнал про відсутність тиску в діафрагмі або паровій камері;

індикатор витікання теплоносія з діафрагми, що встановлена на верхній напівформі;

штангові аварійні вимикачі для зупинки руху перезарядників, що розміщуються з обох боків перезарядника і з боку площадки обслуговування вулканізатора.

21. Вулканізацію формових гумових технічних виробів необхідно здійснювати в автоматичних і напівавтоматичних установках або на пресах, обладнаних касетованими прес-формами, перезарядниками. При використанні для цих цілей пресів із знімними прес-формами вони повинні забезпечуватися підіймальними столами для перезарядження прес-форм.

22. У литтєвих агрегатів зона змикання інжекційного апарата з формою повинна мати огородження, зблоковане з пуском агрегату.

23. При облаштуванні настилів для обслуговування вулканізаційних пресів вони повинні мати поверхню, що виключає ковзання.

24. За наявності в конструкції вулканізаційних і литтєвих пресів запобіжних шторок останні повинні мати блокування, що перешкоджає змиканню плит преса при відкритих шторках.

25. Вулканізаційні преси з двостороннім обслуговуванням за відсутності запобіжних шторок повинні забезпечуватись блокуванням, що допускає змикання плит преса тільки при подаванні імпульсу в схему керування пресом з обох боків обслуговування.

26. Експлуатація вулканізаційних пресів за наявності в них пропускання пари, масла і стисненого повітря, а також із знятими елементами накриття пресів не дозволяється.

27. Для запобігання падінню прес-форм підіймальні столи для перезарядження преса повинні забезпечуватись бортами заввишки не менше 20 мм з боку робочого місця пресувальника.

28. Переміщення прес-форм на плитах пресів під час змикання плит не дозволяється.

29. Знімання готової продукції, видалення випресовок з прес-форм литтєвого преса повинні здійснюватись при повністю відкритих і зупинених прес-формах.

30. Дільниця вулканізації виробів з малонаповнених ебонітових сумішей повинна розміщуватись в ізольованому приміщенні, забезпеченому сигналізаторами на присутність сірководню, при спрацьовуванні яких повинні подаватися звуковий і світловий сигнали. Працівники в цьому приміщенні повинні бути забезпечені фільтрувальними протигазами, що захищають від сірководню, відповідно до вимог ГОСТ 12.4.041-89 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания фильтрующие. Общие технические требования".

31. Керування процесом вулканізації виробів малонаповненого ебоніту повинно здійснюватись з пульта керування, який розміщений в ізольованому від вулканізаційних автоклавів приміщенні.

32. На пульті керування дільниці вулканізації малонаповнених ебонітових виробів повинна бути сигналізація і передбачено автоматичне зупинення процесу вулканізації при перевищенні в автоклаві робочого тиску на 10% вище допустимого і температурі, яка вища за "критичну".

33. Пропускна здатність запобіжних клапанів автоклавів вулканізації малонаповнених ебонітових виробів для скидання газів, що утворюються при термічному розкладенні ебоніту, повинна розраховуватись згідно з вимогами ГОСТ 12.2.085-82.

34. Запобіжні клапани, що встановлені на автоклавах вулканізації ебонітових виробів, повинні проходити ревізію з перевіркою їх встановлювального тиску на спеціальному стенді.

35. Скидання із запобіжних клапанів автоклавів вулканізації ебонітових виробів необхідно здійснювати у безпечні місця.

При термічному розкладенні (горінні) ебонітових виробів обігрів виробів повинен бути зупинений і забезпечено їхнє охолодження.

36. Вулканізатори довгомірних гумових технічних виробів у розплавах солей повинні мати захист, що перешкоджає вмиканню конвеєра при кристалізації солі у ванні.

37. Ванна для розплаву солей вулканізатора повинна бути постійно закритою.

38. Сіль, що завантажується у ванну вулканізатора, попередньо повинна бути просушена. При завантаженні солі і видаленні шлаку з поверхні її розплаву для захисту обличчя необхідно застосовувати захисний прозорий екран і працювати в рукавицях.

39. Потрапляння у ванну з розплавом солей органічних речовин і використання оснащення із сплавів алюмінію і магнію не дозволяється.

40. Видаляти шлак з поверхні розплаву солей для запобігання його займанню необхідно в міру накопичення, але не рідше ніж через кожні 4 години роботи за робочу зміну.

41. Прес-форми тунельних вулканізаторів для латексних виробів повинні бути закріплені на візках.

42. Відкривання і закривання прес-форм, встановлених на візках тунельного вулканізатора, повинні бути механізовані.

При ручному відкриванні і закриванні прес-форм їх верхня частина повинна фіксуватися у відкритому положенні.

IV. Вимоги безпеки до технологічних процесів і обладнання


1. Вимоги безпеки при підготовці сировини, приготуванні гумових сумішей

1. В обладнанні і системах транспорту в приміщеннях розмелювання і просівання сірки необхідно передбачати заходи, що виключають утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу сірки з повітрям.

2. Витратні бункери для сипких матеріалів необхідно оснащувати:

сигналізаторами граничного верхнього рівня при механізованій подачі сипких матеріалів;

водоруйнівними або іншими пристроями, що виключають зависання сипкого матеріалу.

Завантажувальні воронки бункерів повинні мати місцеві відсмоктувачі.

3. Бункери для сірки, керогену і ебонітового пилу повинні мати спеціальні пристрої, що виключають накопичення зарядів статичної електрики в об'ємі матеріалів.

4. Рухомі частини приймальних бункерів сіялок, сушарок, живильників повинні бути огороджені, щоб виключати можливість потрапляння рук у зону обертання черв'яків і інших рухомих частин обладнання.

5. Розважування і дозування матеріалів в гумозмішувачі повинно виконуватись автоматично або напівавтоматично.

6. Транспортування стосів і брикетів каучуку на різання і розрізаного каучуку на декристалізацію і приготування гумових сумішей повинні бути механізовані.

Різання каучуку повинно здійснюватись при зайнятості обох рук працівника на пусковому пристрої ножа або зона різання повинна мати огородження, що виключає потрапляння в цю зону рук працівника, і блокування, що не дозволяє пуск та роботу ножа при відкритому огородженні.

7. Камера для декристалізації натурального каучуку повинна бути обладнана системою парогасіння і перед завантаженням обов'язково звільнятися від шматків деструктурованого каучуку і інших горючих матеріалів.

8. Ємності для рідких пом'якшувачів необхідно забезпечувати сигналізаторами граничнодопустимого верхнього рівня. Приймання рідких пом'якшувачів в ємності і подавання їх до гумозмішувачів слід здійснювати трубопроводами.

9. Трубопроводи і ємності з рідкими пом'якшувачами повинні бути ізольовані і мати обігрів, що забезпечує температуру їх стінок не нижче температури плавлення матеріалів.

10. При виготовленні фактису для запобігання викиданню продуктів повинен бути забезпечений безперервний контроль за температурою в котлі з автоматичним вимиканням подачі теплоносія при досягненні в ньому максимально допустимої температури. Персонал повинен мати фільтрувальні протигази, що забезпечують захист від сірководню.

11. Керування процесом виготовлення гумових сумішей у гумозмішувачі повинно бути централізованим і здійснюватись з ізольованого приміщення дистанційно.

12. Перед пуском у роботу гумозмішувача працівник зобов'язаний перевірити справність і щільність закриття нижнього і верхнього затворів, працездатність вимикача для аварійної зупинки гумозмішувача, приладу контролю і реєстрації параметрів процесу змішування, роботу сигнальних пристроїв.

13. Верхній затвор гумозмішувача повинен мати запобіжний пристрій, що забезпечує надійну фіксацію затвора у відкритому положенні при ремонті і чищенні гумозмішувача.

14. Матеріали, що використовуються у складі гумової суміші в незначних кількостях, повинні завантажуватись до гумозмішувача у вигляді паст або в поліетиленових пакетах.

15. При підвищенні температури в гумозмішувачі вище допустимої регламентом змішування повинно бути негайно зупинено.

Для гасіння можливого займання гумової суміші в камері змішування гумозмішувача ємністю понад 100 л повинна передбачатись локальна система пожежогасіння.

16. Вивантаження гумової суміші з гумозмішувача на вальці або на відбірний конвеєр, зрізування її з вальців, а також процеси охолодження, сушіння і укладання гуми повинні бути механізовані.

При очищенні стрілки нижнього затвора гумозмішувач повинен бути зупинений, вимкнена подача повітря в систему відкривання затвора гумозмішувача.

Перед вивантаженням з гумозмішувача гумової суміші на вальці вальцювальнику повинен подаватись світловий сигнал.


2. Вимоги безпеки при приготуванні клеїв, герметиків і прогумованих тканин

1. Витратні ємності для розчинників на дільниці приготування клеїв повинні бути обладнані пристроями, що запобігають переливанню і забезпечують аварійне зливання розчинника у аварійну ємність, яку необхідно передбачати на дільниці.

2. Для запобігання переповненню змішувачів клею і герметиків у системах подачі до них розчинників повинні використовуватися лічильники-дозатори або вимірники, встановлені для кожного змішувача.

Подавання розчинників до змішувачів за допомогою переносних посудин (відер) не дозволяється.

3. Транспортування бочок з двоокисом марганцю і подача тіоколу на робочі місця повинні бути механізовані.

4. Надходження розчинників вільно падаючим струменем у змішувачі гумового клею і герметиків не дозволяється.

5. Гребені лопатей роторів або внутрішня поверхня змішувачів клею повинні бути вкриті шаром матеріалу, що не викликає іскріння, або виготовлені з такого матеріалу.

6. Робоча камера змішувача клею повинна бути герметичною. Приготування гумового клею при відкритій або незагерметизованій кришці змішувача не дозволяється.

7. Горизонтальні змішувачі клею повинні бути обладнані блокуванням, що виключає можливість обертання роторів у процесі вивантаження клею з перекинутої камери. Приведення в обертання роторів при такому положенні камери дозволяється тільки при зайнятості обох рук на пусковому пристрої змішувача.

8. Чищення змішувачів слід проводити спеціальними пристосуваннями з кольорових металів або дерева.

9. Клеєпромащувальні машини повинні бути забезпечені засобами нейтралізації зарядів статичної електрики.

10. Клеєпромащувальні машини повинні бути забезпечені пристосуваннями для заправлення тканин і надійної фіксації намащувального ножа у верхньому положенні.

11. Подавання клею невеликої в'язкості до намащувального ножа клеєпромащувальної машини повинно здійснюватись трубопроводом.

При значній в'язкості клею подавання його до намащувального ножа дозволяється виконувати за допомогою спеціальної лопатки, що виготовлена з матеріалу, який не викликає іскріння.

У приймальному патрубку витяжної вентиляції клеєпромащувальної машини кількість парів розчинників не повинна перевищувати 50% нижньої межі їх вибуховості.

12. Очищення робочого валу, намащувального ножа та інших деталей і вузлів клеєпромащувальної машини від залишків клею необхідно виконувати при зупиненій машині.

13. Робота на клеєпромащувальній машині з відкритими і знятими елементами її накриття (капсуляції) не дозволяється.

14. Клеєпромащувальні машини повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння.

15. Виготовлення клеїв на основі неполярних каучуків повинно здійснюватись з використанням антистатичних присадок відповідно до технологічного регламенту.

16. Бідони і ємності для клею повинні забезпечуватись кришками, що мають ущільнення по всьому периметру.

17. Не дозволяється проїзд авто- і електротранспорту біля місць роздавання і розливання клеїв і розчинників.

18. Вентилятори витяжної вентиляції на дільницях клеїв, герметиків і клеєпромащування тканин повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

19. Трубопроводи (повітропроводи) для транспортування суміші парів розчинників з повітрям до рекуперативної установки повинні мати систему закритого дренування з них рідини.

Прокладання територією підприємства трубопроводів (повітропроводів) значної протяжності для транспортування суміші парів розчинників з повітрям забороняється.

20. На трубопроводах для транспортування суміші парів розчинника з повітрям перед адсорбером повинна бути запірна арматура з дистанційним керуванням.

21. Адсорбери повинні бути оснащені засобами контролю температури з автоматичною реєстрацією показників.

22. На стадії розділення розчинника від води повинні бути передбачені засоби, що виключають попадання розчинника в каналізацію.

3. Вимоги безпеки при виробництві пневматичних шин

1. У схемі керування протекторним агрегатом повинна бути передбачена звукова сигналізація, що передуватиме пуску агрегату.

2. Протекторний агрегат повинен бути оснащений блокуванням, що виключає його пуск при відсутності огороджень шорсткувального барабана і ножа для різання заготовок, а також при непрацюючій витяжній вентиляції сушильної камери.

3. Охолоджувальна установка протекторного агрегату повинна бути закритою і мати електроосвітлення напругою не вище 36 В із світильниками в загальнопромисловому виконанні.

4. Для аварійної зупинки протекторного агрегату по його довжині повинен бути прокладений трос або встановлені на відстані не більше 20 м одна від одної кнопки "Стоп".

5. Заправляння протекторної стрічки в охолоджувальну установку протекторного агрегату виконувати одному працівнику не дозволяється.

6. Ніж з електропідігрівом для розкрою заготовок на браслетному і складальному верстатах повинен розміщуватись в спеціальному пристосуванні, що виключає можливість торкання рукою поверхні ножа.

7. Подавання корду під дискові ножі поздовжньо-різальної машини необхідно виконувати при повній зупинці обертів ножа.

8. Поздовжньо-різальна машина повинна бути оснащена блокуванням, що виключає її пуск при відсутності огородження дискового ножа.

9. Шпулярник, компенсатор, протягувальний і обрубний пристрої кільцеробного агрегату повинні мати огородження або захисні екрани.

10. На кільцеробному агрегаті дротова стрічка від шпулярника до черв'ячної машини повинна бути замкнена в трубу або мати інший захисний пристрій.

11. Установлення шпуль з металевим дротом вагою понад 15 кг в шпулярник кільцеробного агрегату повинно бути механізовано.

12. Рух обгумованої дротової стрічки на кільцеробному агрегаті повинен здійснюватись з допомогою протягувального пристрою.

13. Над барабанами браслетних верстатів складання покришок повинні встановлюватись рамні аварійні вимикачі, при спрацьовуванні яких зупиняється привід барабана.

4. Вимоги безпеки при виготовленні автокамер, варильних камер і ободних стрічок

1. На верстаті для шорсткування обгумованих п'яток вентилів повинні бути:

прозорий екран, що закриває зону шорсткування;

підпора для розміщення п'ятки вентиля при шорсткуванні;

збірник гумової крихти і пилу.

2. Агрегати виготовлення автокамер, варильних камер і ободних стрічок по всій довжині повинні мати тросик для їх аварійної зупинки.

3. У схемі керування автокамерного агрегату повинна бути передбачена звукова сигналізація, що попереджає про пуск агрегату.

4. Процес талькування внутрішньої поверхні автокамерного рукава повинен бути автоматизований.

5. Різання заготовок автокамер, пробивання отворів для вентилів, стикування торців камери і встановлення вентилів повинні бути автоматизовані або механізовані.

6. Ніж для різання заготовок автокамер повинен мати огородження, зблоковане з пуском приводу ножа.

7. Верстат для стикування заготовок автокамер і варильних камер повинен вмикатись в роботу при зайнятості обох рук на пусковому пристрої.

8. Видалення обрізків камери, що стикується, з ковадла верстата для стикування камер повинно виконуватись спеціальним пристосуванням або бути механізованим.

5. Вимоги безпеки при виробництві велосипедних шин

1. На кільцеробному агрегаті місця розташування шпуль з дротом і рубання дроту повинні бути огороджені.

2. Після рихтувального пристрою кільцеробного агрегату рухомий дріт повинен розміщуватись під захисним екраном або у спеціальному пристрої, що перешкоджає некерованому руху дроту при його обриванні.

3. Подавання повітря до пневмоциліндрів ножової головки і формуючої каретки верстата для ізолювання велокілець, пуск верстатів для стикування велокамерних заготовок і складання велопокришок повинні здійснюватись при зайнятості на пусковому пристрої обох рук.

4. У схемі керування агрегатом для виготовлення велокамер повинен бути передбачений звуковий сигнал, що попереджає про пуск агрегату.

5. Ножі для різання велокорду і заготовок велокамер повинні мати захисне огородження, зблоковане з пуском їхніх приводів.

6. Зварювання бортових кілець на напівавтоматі контактного зварювання і зняття наплавлення металу із стиків кілець необхідно виконувати в захисних окулярах.

7. В агрегаті для виготовлення велокамер пристрій для мокрого талькування зовнішньої поверхні заготовок велокамер повинен мати кожух, що запобігає розбризкуванню суспензії тальку.

6. Вимоги безпеки у шиноремонтному виробництві

1. Верстат для огляду покришок повинен мати блокування, що обмежує рух важелів механізму розведення бортів покришки для запобігання зриванню її з важелів і самочинному вильоту.

2. Огляд покришок на верстаті слід виконувати з протилежного боку механізму завантаження і вивантаження покришок.

3. Миття автопокришок слід виконувати при закритих дверцятах мийних машин. Вивантаження покришок з мийної машини повинно бути механізоване.

4. На підвіску конвеєра сушильної камери дозволяється навішувати тільки одну покришку.

5. На трубопроводі, яким подається повітря до копіювально-шорсткувальних верстатів, повинен бути запобіжний клапан.

6. На дільниці шорсткування покришок слід застосовувати електричне обладнання (пускачі, електрощити, лампи освітлення) зі ступенем захисту оболонки, що передбачений НПАОП 40.1-1.01-97.

7. Копіювально-шорсткувальний верстат повинен мати прозоре огородження шорсткувальної головки і спеціальний пристрій для відбору крихти.

8. Установлення і знімання покришок з копіювально-шорсткувального верстата необхідно виконувати при повній зупинці верстата.

9. На дільниці шорсткування покришок повинна бути передбачена механізована система прибирання гумової крихти і пилу.

10. Установлення автопокришок на верстат для усунення місцевих дефектів (спредер), а також навішування цих покришок на підвіску ланцюгового конвеєра повинно бути механізовано.

7. Вимоги безпеки при виробництві формових і неформових виробів

1. Приготування водно-лужного розчину для очищення прес-форм повинно здійснюватись на спеціальних установках. Подача лужного розчину до ванн очищення прес-форм повинна здійснюватись трубопроводами.

На дільниці виготовлення лужних розчинів повинен бути фонтанчик для промивання водою очей і раковина самодопомоги.

2. Дробоструминна обробка арматури з метою видалення з неї окисів повинна виконуватись в закритих камерах.

Застосування сухого кварцового піску під тиском для очищення арматури від окисів забороняється.

3. Виготовлення заготовок сирої гуми для формування гумових технічних виробів повинно бути механізовано.

4. Термостатування гумових виробів необхідно здійснювати в закритому термостаті при забезпеченні заданого технологічним регламентом повітрообміну.

Вивантажувати вироби з термостатів слід при температурі виробів не вище 45 град.С.

5. Обробка гумових виробів (шліфування, видалення облою) повинна бути механізована.

6. Установлення і знімання гумових виробів з багатопозиційного верстата для опорядження і завершальної обробки виробів повинні виконуватись поза зоною дії робочих механізмів верстата.

7. Верстат для різання вікеля повинен мати накриття або захисний кожух для ножів при їх відведенні під час перезарядження верстата.

8. Подавання рідкого холодоносія у галтувальні барабани об'ємом понад 0,5 куб.м і в кріогенні установки повинно здійснюватись трубопроводами.

Зберігання холодоагента в місцях його споживання не дозволяється.

9. Пусковий пристрій на установці складання гумових чохлів для залізобетонних труб і кранців не повинен розташовуватись біля зони обертання дорна і механізму притискування прикатувальних роликів.

10. При зніманні чохлів для залізобетонних труб з дорнів зона руху чохла повинна бути огороджена.

11. Розбирання дорна після складання кранців повинно здійснюватись двома працівниками. Під час перебування їх всередині дорна обертати його не дозволяється.

12. Огляд і ремонт внутрішньої поверхні гумотканинних виробів з перебуванням виконавців всередині цих виробів повинні здійснюватись відповідно до вимог чинного законодавства.

13. При виконанні ремонту гумових технічних виробів з перебуванням всередині їх працівника клеї і розчинники, що необхідні для виконання роботи, повинні розміщуватись в закритих посудинах, що виключають розливання вмісту, і в об'ємах, необхідних для виконання технологічних операцій. Шорсткування і подібні роботи всередині виробу дозволяється виконувати інструментом (дрилями) з пневмоприводом.

8. Вимоги безпеки при виробництві клинових, плоских привідних пасів і конвеєрних стрічок

1. Верстат для складання вікеля клинових пасів повинен мати пристосування для фіксації прикатувального валика у верхньому положенні.

2. На верстаті для складання клинових пасів шпулі з кордшнуром, що використовується для складання вікеля, повинні мати надійний фіксуючий пристрій, що виключає виліт шпулі з місця її розташування.

3. Верстат для складання клинових пасів повинен мати пристрій для фіксації профілюючого ножа у верхньому положенні.

4. Заправляння обгумованої тканини на дублер повинно виконуватись з використанням спеціального пристосування при непрацюючому дублері.

5. У схемі керування дублером складання конвеєрних стрічок повинна бути передбачена звукова сигналізація, що передує пуску дублера.

6. Розправляння тканини при надходженні на дублер повинно здійснюватись механізованим способом.

7. Промазування торців плоских пасів повинно здійснюватись під накриттям з місцевою витяжною вентиляцією.

9. Вимоги безпеки при виробництві рукавів

1. Подавальні і відбірні жолоби верстата правки дорнів повинні виключати вихід з них і падіння дорна під час його обертання і поздовжньому русі під час правки.

2. Подавання дорна із стелажа-накопичувача в подавальний жолоб верстата для правки дорнів, а також переміщення його в механізм правки дорна, а потім по відбірному жолобу повинні бути механізовані.

3. Верстати для перемотування текстильних ниток і дроту повинні мати пристрої, що забезпечують автоматичну зупинку верстата після завершення намотування ниток і дроту на шпулі.

4. При роботі сукального верстата не дозволяється поправляти рух ниток і дроту і усувати петлі, що утворилися.

5. Керування верстатом для намотування бинта на бобіну повинно здійснюватись за допомогою ножної педалі.

6. Обплітальна (навивальна) машина рукавів повинна мати блокування, що виключає можливість пуску цієї машини при відкритому огородженні планшайби або обриванні нитки.

7. У схемі керування комбінат-машиною повинен бути передбачений звуковий сигнал, що передує пуску комбінат-машини.

8. На комбінат-машині переміщення рукавів з дорнами в накопичувач і на бинтування при довжині дорнів понад 4 м слід виконувати двома працівниками.

9. Накладання бинта (шнура або дроту) на рукав з дорном повинно бути механізовано.

10. Зона руху дорна (рукава) при вийманні його з рукава стисненим повітрям повинна мати огородження, розраховане на силу можливого удару дорна (рукава). Видаляти дорни з рукавів або рукави з дорнів при перебуванні працівників в огородженій зоні їх руху не дозволяється.

11. Ванна для плавлення свинцю і жолоб, по якому він подається до преса освинцювання рукавів, повинні мати накриття, що виключають надходження парів свинцю в навколишнє середовище.

12. Воронки для видалення з ванни шлаку свинцю повинні розміщуватись під накриттям з витяжною вентиляцією, а тара для шлаку - в спеціальній витяжній шафі. Роботи з видалення шлаку з ванн слід виконувати з обов'язковим застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання відповідно до вимог НПАОП 25.1-3.01-07.

13. Система подавання розплавленого свинцю в циліндр або завантажувальну воронку пресів освинцювання рукавів повинна виключати переливання свинцю.

14. Звільнення рукава від води після вулканізації слід виконувати до початку знімання свинцевої оболонки.

10. Вимоги безпеки при виробництві гумованих ємностей, хімічної апаратури, валів, трубопроводів і фасонних виробів до них

1. Гумовані ємності і апарати, що підлягають вулканізації парою, повинні бути оснащені манометрами і запобіжними клапанами.

2. Місця гумування металевих виробів повинні мати місцеву витяжну вентиляцію.

3. Транспортування важких виробів при їхньому гумуванні повинно бути механізовано.

4. Дробоструминна обробка металевих виробів перед гумуванням повинна здійснюватись в спеціальних камерах. За неможливості виконання цих робіт в камерах допускається їх виконувати у спеціально відведених приміщеннях. У цьому випадку дробоструминну обробку виробів працівник повинен виконувати у фільтрувальному протигазі.

5. Вироби, що підлягають гумуванню, для відведення зарядів статичної електрики необхідно заземлювати.

6. Роботи, що пов'язані з гумуванням внутрішніх поверхонь апаратів і ємностей, повинні проводитись у струмопровідному взутті і без використання синтетичного одягу.

7. При виконанні робіт з гумування внутрішніх поверхонь апаратів і ємностей необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства.

8. Зберігання клею і розчинників, наповнення ними робочої тари всередині апаратів і ємностей не дозволяється.

9. При гумуванні внутрішніх поверхонь апаратів і ємностей необхідно здійснювати контроль за вмістом в них парів розчинників. Періодичність контролю встановлюється інструкцією на виробництво цих робіт, що діє на підприємстві. При вмісті парів розчинників, що перевищує гранично-допустимі концентрації, роботи слід виконувати з використанням засобів захисту органів дихання.

10. Робота з гумування внутрішніх поверхонь апаратів і ємностей повинна бути зупинена:

при розливанні клею і розчинників всередині апарата або ємності;

при зупинці вентилятора, що забезпечує повітрообмін в апараті, ємності;

при виконанні вогневих робіт;

під час грози, якщо апарат або ємність розміщені ззовні.

11. При вулканізації гумованих апаратів і ємностей парою стравлювання відпрацьованої пари необхідно здійснювати за межі виробничого приміщення в безпечне місце.

12. Верстати для обробки обгумованих валів повинні мати збірники гумової крихти.

11. Вимоги безпеки при виробництві ебонітових виробів і ебонітового пилу

1. Завантажувальні і розвантажувальні люки машини для розмелювання ебоніту повинні бути герметизовані і мати накриття з витяжною вентиляцією.

Транспортування, зберігання, розважування керогену, сірки і ебонітового пилу повинні виключати можливість їх пилення.

2. Робота дробильної машини із знятими елементами її накриття не дозволяється.

3. Для запобігання самозайманню ебонітового пилу в тарі необхідно після вивантаження його з дробильної машини охолодити до температури навколишнього середовища і тільки після цього виконувати затарювання.

4. Подавання моделей для виготовлення ебонітових баків і видалення їх з баків повинно бути механізовано.

5. Подавання розчину кислоти в реактор виготовлення силікагелю і транспортування суспензії силікагелю повинні здійснюватись трубопроводами.

6. Ванни для приготування розчину кислоти повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами.

7. Усі роботи з соляною і сірчаною кислотами необхідно виконувати в захисних окулярах, протикислотних рукавичках, прогумованому фартусі і гумовому взутті згідно з НПАОП 25.1-3.01-07.

Перед відбором проби розчину кислоти для аналізу (визначення густини) барботаж ванни слід зупинити.

8. При попаданні кислоти в очі, на відкриті ділянки тіла необхідно обробити уражене місце рясним струменем холодної води протягом не менше 5 хвилин і звернутися до медпункту.

9. При плавленні олова повинно бути виключено попадання води в котел і форми.

10. Для запобігання розриванню упаковки при віджиманні силікагелю рух плит преса повинен бути повільним.

11. Верстат для фрезерування мінорсепараторів повинен мати накриття фрези, що виключає потрапляння до неї рук працівника, і бути забезпечений місцевим відсмоктувачем.

12. Верстат для насічення фрез повинен мати стопор для виключення руху ударного механізму при встановленні заготовки.

12. Вимоги безпеки при виробництві гумового взуття

1. Столи для намащування деталей гумовим клеєм повинні бути обладнані витяжною вентиляцією з нижнім відсмоктуванням повітря.

2. Сушити вкриті клеєм заготовки для складання гумового взуття дозволяється у спеціальних шафах або на столах, що мають витяжну вентиляцію.

3. Складальний конвеєр і установка для лакування гумового взуття повинні мати місцеву витяжну вентиляцію і в схемі керування ними повинна бути передбачена звукова сигналізація, що передує пуску складального конвеєра і установки для лакування гумового взуття.

4. На складальних конвеєрах гумового взуття з закріпленими колодками встановлення і знімання колодок, а також складання взуття на рухомому конвеєрі не дозволяється.

5. Електрообладнання установки для лакування гумового взуття повинно бути у вибухобезпечному виконанні.

6. При ручному лакуванні взуття карусель з вкритим лаком взуттям повинна мати накриття з місцевою витяжною вентиляцією.

7. Установки для лакування гумового взуття повинні мати системи пожежогасіння.

8. Подавання лаку у витратні ємності установки для лакування гумового взуття і ванни при ручному лакуванні взуття повинно здійснюватись трубопроводами. Для запобігання переповненню витратних ємностей вони повинні мати обмежувачі верхнього граничного рівня.

9. Двері камери лакування гумового взуття в електростатичному полі повинні бути оснащені блокуванням, що виключає їх відкривання в процесі роботи камери і за наявності в ній високої напруги. Справність роботи блокування повинна перевірятися перед початком процесу лакування з реєстрацією в змінному журналі.

10. Напруга електростатичного поля камери лакування гумового взуття не повинна перевищувати 140 кВ.

11. При лакуванні гумового взуття в електростатичному полі на підвісному конвеєрі з заготовками взуття не повинно бути підвісок без виробів. Коливання підвісок із заготовками взуття в камері в процесі лакування не дозволяється.

12. Нанесення лаку на поверхню гумових виробів повинно бути рівномірним і без надлишку лаку. Стікання лаку з гумових виробів не дозволяється.

13. Відпрацьований лак після закінчення зміни повинен бути прибраний з цеху в спеціально відведене місце.

14. Прибирання і чищення установки для лакування гумового взуття слід виконувати при працюючій витяжній вентиляції інструментом, що не викликає іскріння.

13. Вимоги безпеки при виробництві латексних виробів

1. Приготування латексної суміші і коагулянту повинно здійснюватись в ізольованому приміщенні.

2. Подавання латексної суміші і коагулянту на дільницю вулканізації повинно здійснюватись трубопроводами. В окремих випадках, що обумовлені технологічним процесом, дозволяється приготування коагулянту на дільницях вулканізації.

3. Шланги для подавання латексної суміші у форми повинні бути забезпечені розподільчими кранами і надійно закріплені хомутами.

4. Розлиття латексу і латексної суміші необхідно обробити коагулянтним розчином з подальшим прибиранням.

5. Латексна суміш перед подаванням до спінювача повинна проходити через спеціальний уловлювач сторонніх включень і часток скоагульованого латексу.

6. Агрегат для виготовлення латексної нитки, а також ванни з коагулянтом, латексною сумішшю повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами або іншими пристроями, що виключають можливість забруднення повітря робочої зони рідкими парами і газами, які виділяються з коагулянту і латексної суміші.

7. Касети з формами для виготовлення мочаних виробів повинні забезпечуватись фіксаторами, що виключають їх довільний рух навколо осі.

8. На рейкових коліях для руху по них касет з формами повинні бути встановлені обмежувачі руху касет з формами.

9. Для ремонту і заміни касет з формами виготовлення мочаних виробів (рукавичок) повинні бути передбачені підіймально-транспортні засоби.

10. Важелі керування рухом по монорельсах касет з формами для виготовлення мочаних виробів (рукавичок) повинні забезпечуватись наконечниками з м'якої гуми.

11. Процес промивання і видалення води з латексних губчастих виробів повинен бути механізований. Віджимні валки агрегату для промивання і видалення води з латексних виробів повинні бути огороджені. У місцях перебування працівників на агрегаті повинні бути встановлені тросики для аварійної зупинки агрегату промивання та видалення води з латексних виробів.

12. При сушінні латексних губчастих виробів струмами високої частоти необхідно не рідше одного разу за зміну перевіряти надійність кріплення рухомого електроду камери сушіння.

13. Для гасіння в камері сушіння займання латексних губчастих виробів повинна бути система пожежогасіння.

14. При займанні виробів в камері сушіння струмами високої частоти подавати до неї воду або пару дозволяється тільки після повного зняття електричної напруги.

14. Вимоги безпеки при виробництві регенерату

1. Зберігання утильних і зношених покришок необхідно здійснювати на відкритих площадках, забезпечених водою для цілей пожежогасіння. Відстань від цих площадок до будинків і споруд повинна бути не менше 30 м. Через кожні 100 м довжини площадки необхідно передбачати пожежні проїзди завширшки не менше 10 м.

2. Перед подаванням покришки на борторізальний верстат необхідно пересвідчитись у відсутності в ній сторонніх предметів.

3. Знімання з борторізального верстата розрізаної покришки і бортових кілець слід виконувати при повній зупинці верстата.

4. Заміна ножів на борторізальному верстаті дозволяється тільки при вимкненому приводі і після закінчення подачі стисненого повітря.

5. Центрування покришок в планшайбах борторізального верстата повинно виконуватись шляхом переривчастого вмикання приводу притискного диска. Перебування робітника при цьому напроти покришки, що обертається, не дозволяється.

6. Транспортування автопокришок і їхніх частин за технологічними операціями повинно здійснюватись конвеєрами або іншими стаціонарними транспортними засобами.

7. Розрізання покришок необхідно виконувати дисковими ножами; подавання покришок під лезо ножа повинно здійснюватись механічним способом.

Ніж, зона подавання покришок до ножа і зона виходу розрізаних частин покришок повинні бути огороджені.

8. При розрізанні покришок на шинорізі працівники повинні користуватись засобами індивідуального захисту від шуму (протишумовими навушниками).

9. Ножиці для розрізання покришок повинні бути відрегульовані на одночасне повне розрізання покришки.

10. Дробильні вальці повинні мати огородження, що виключає доступ до вальців і розкидання шматків гуми при їхній роботі.

11. Подавання сировини до вальців, змішувачів, девулканізаторів, вібраційних сит повинно здійснюватись з використанням конвеєрів, елеваторів і закритих пристроїв, а пом'якшувачів до змішувача - трубопроводами.

12. У системах подавання гумової крихти до змішувача, регенерованої суміші у девулканізатор і на вальці повинні передбачатись люки для чищення і відбирання проб. Виконувати чищення конвеєрів, елеваторів і інших систем подавання сировини і напівфабрикатів під час їхньої роботи, а також допускати їхню роботу із знятим або незагерметизованим накриттям не дозволяється.

13. Чищення гвинтових конвеєрів девулканізаторів слід виконувати спеціальним дерев'яним пристосуванням.

14. Для запобігання займанню регенерату при виході з головки девулканізатора слід передбачати його охолодження. Робота девулканізатора без охолодження регенерату не дозволяється.

15. Не дозволяється накопичення сміття, пилу, текстилю, шматочків і крихти гуми на робочих місцях.

15. Вимоги безпеки при приготуванні просочувального складу, просоченні і термообробленні корду (тканини)

1. Перед пуском кульових і вібраційних млинів необхідно закрити кришку завантажувального люка і закріпити її затискними пристроями.

2. Завантажувальний люк реактора для приготування просочувального складу дозволяється відкривати тільки після зупинки приводу мішалки реактора.

3. Подавання рідких компонентів просочувального складу у вимірники, дозатори і реактори необхідно здійснювати трубопроводами.

4. Трубопроводи, якими здійснюється подавання смоли, формаліну і їдкого натру в реактори для приготування поліконденсованого розчину смоли, дисперсії і технічного аміаку в реактори приготування просочувального складу, поліконденсованого розчину смоли в ємності для дозрівання просочувального складу, повинні бути розбірними з нержавіючої сталі або з покриттям внутрішньої поверхні адгезійними складами і прокладати їх слід за можливості без поворотів.

5. При чищенні реактора необхідно використовувати для освітлення переносні лампи напругою не вище 12 В, що мають захист від пошкодження.

6. Усередині сушильної камери і камери термооброблення просочувально-сушильного агрегату за необхідності візуального спостереження за перебігом технологічного процесу повинні бути передбачені стаціонарні світильники у вибухозахищеному виконанні.

7. При стикуванні корду на стикувальному пресі просочувально-сушильного агрегату приведення преса в дію повинно здійснюватись при зайнятості обох рук на пусковому пристрої.

8. Перевірка вимикачів для аварійної зупинки просочувально-сушильного агрегату, установлених біля компенсатора і просочувальної машини, повинна здійснюватись на холостому ходу агрегату. Інерційний рух віджимних валків просочувальної ванни і привідних валків витягальних станцій при аварійній зупинці агрегату не повинен перевищувати чверть оберту.

9. Блокувальні пристрої дверей камер термооброблення і сушіння корду повинні зупиняти роботу просочувально-сушильного агрегату при відкриванні дверей.

10. У схемі керування просочувально-сушильного агрегату повинен бути передбачений звуковий сигнал, що передує пуску агрегату.

11. Для обслуговування верхніх направних роликів просочувально-сушильного агрегату повинна бути передбачена площадка із сходами.

12. При сушінні тканини (корду) на агрегаті барабанного типу повинно бути автоматизовано регулювання параметрів пари, що подається до барабанів, і підтримка температурного режиму сушіння.

13. Видалення ниток корду з роликів слід виконувати при зупиненому агрегаті. При виконанні цієї операції в компенсаторі його рухома каретка повинна розміщуватись у нижньому положенні.

14. Роботи всередині сушильної камери просочувально-сушильного агрегату повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавства з обов'язковою присутністю спостерігача за працівником у камері. Спостерігач зобов'язаний перебувати біля дверей камери. Камера при цьому повинна бути охолоджена до температури, що не перевищує 45 град.С, і передбачено блокування від випадкового її пуску при перебуванні в ній працівника.

15. При займанні в сушильній камері просочувально-сушильного агрегату слід зупинити агрегат, вимкнути вентиляцію і привести в дію систему пожежогасіння.

16. Агрегати для просочення і термооброблення тканин повинні мати світлову сигналізацію, що спрацьовує при підвищенні в сушильній камері температури вище заданої.

V. Вимоги безпеки до технологічних процесів і обладнання виробництва азбестових технічних виробів

1. Вимоги безпеки до технологічних процесів

1. Усі технологічні процеси виробництва азбестових технічних виробів повинні здійснюватися згідно з технологічними регламентами, затвердженими в установленому порядку.

2. При виготовленні азбестових технічних виробів дозволяється використання бензину, який містить не більше 1% бензолу.

3. Інгредієнти необхідно транспортувати зі складу до робочих місць закритими транспортними системами або в закритій тарі.

4. Зважування сипких матеріалів повинне бути механізоване і автоматизоване.

5. Операції зі змішування і подрібнення сухих компонентів для азбестоформованих деталей необхідно виконувати у закритому обладнанні, забезпеченому витяжною вентиляцією.

6. Процес приготування формувальних мас без розчинника повинен здійснюватись в автоматичному режимі, починаючи з дозування інгредієнтів і завершуючи вивантаженням маси. Дозволяється розважування каучуку проводити вручну.

7. Подавання формувальних сумішей до обладнання для виготовлення заготовок (брикетів) повинно здійснюватись закритими транспортерами, пневмотранспортом або механізованим способом в закритих контейнерах.

8. Дозувальні пристрої брикетувальних агрегатів і пресів для холодного формування повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.

9. Для зниження виробничих шкідливих викидів в повітря робочої зони, а також ліквідації трудомістких операцій розкладки маси на масорозкладниках та її сушіння у вакуумсушилках в усіх заново спроектованих та реконструйованих виробництвах фрикційних виробів для приготування формувальних мас на розчинниках необхідно передбачати встановлення вакуумзмішувачів закритого типу.

10. Подавання формувальної подрібненої маси від подрібнювачів (дезінтеграторів) до обладнання для виготовлення брикетів повинно здійснюватись механізованим способом.

11. Для охолодження гарячих виробів після вулканізації та термообробки робочі приміщення повинні бути обладнані пристроями (витяжні шафи, парасолі) для видалення тепла та газів, що виділяються.

12. Верстати для механічної обробки фрикційних виробів повинні мати закриті зони обробки, високоефективні місцеві відсмоктувачі, аерозольні розпилювачі води.

13. Видалення пилу після механічної обробки з гальмівних і фрикційних виробів слід здійснювати шляхом змивання або інтенсивною аспірацією. Не дозволяється видалення пилу ручним способом або обдуванням з використанням стисненого повітря.

14. Готові азбестові технічні вироби повинні проходити технічний контроль на робочих місцях, обладнаних місцевими відсмоктувачами. Перед відправкою вироби вміщуються у пилонепроникну упаковку.

2. Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць

1. Не дозволяється розміщення робочих місць у внутрішньоцехових проїздах та лініях пересування вантажів, які переносяться вантажопідіймальними кранами.

2. Робоче місце повинно бути забезпечено необхідним інвентарем та тарою для матеріалів, заготовок та оброблених виробів (стелажі, столи, ящики).

3. Робочі місця не повинні бути захаращені різними матеріалами заготовками, готовими виробами чи відходами виробництва. Виробничі відходи повинні збиратися у відповідну тару, встановлену в спеціально відведених місцях.

4. Робочі місця повинні триматись в чистоті протягом всієї зміни. Кожен працівник повинен проводити ретельне прибирання свого робочого місця.

5. Розлиті продукти повинні негайно прибиратися. Розлиті горючі рідини повинні бути засипаними піском або поглинаючим розчин матеріалом, який після цього прибирають з цеху в спеціально відведені місця.

6. Для використання обтирального матеріалу необхідно передбачити металеві ящики з кришками, які повинні своєчасно звільнятися.

7. Запас сировини та напівфабрикатів на робочих місцях повинен відповідати нормативам, вказаним у технологічних регламентах з виробництва азбестових технічних виробів, але не повинен перевищувати добову потребу.

8. Прибирання підлоги у виробничих приміщеннях виконується в міру потреби, але не менше одного разу за зміну мокрим, вологим або іншим способом, який виключає пиловиділення. Застосовувати легкозаймисті та шкідливі розчинники для миття підлоги та обтирання обладнання не дозволяється.

3. Вимоги безпеки до огородження обладнання

1. Захисні огородження мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062-81.

Перехідні містки, драбини, площадки повинні бути огороджені перилами висотою не менше 1 м з планкою посередині висоти перил. Площадки крім того повинні мати суцільну обшивку по низу висотою не менше як 0,14 м.

2. При розміщенні обладнання, що обслуговується, на висоті більше 1,8 м для доступу до нього повинні бути встановлені стаціонарні драбини та площадки з перилами відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).

3. За наявності ряду апаратів, які обслуговують із загальних площадок, дозволяється мати одну маршову драбину, обмежуючись з іншої сторони площадок установленням драбин.

4. Кількість відкритих маршових драбин, що обслуговують площадки внутрішньоцехових галерей та антресолі площею більше 400 кв.м, повинна бути не менше двох; при цьому відстань до будь-якого місця, на якому можуть перебувати люди, до евакуаційного виходу повинна відповідати ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88.

5. Усі частини машин, апаратів та станків, що обертаються, повинні бути огороджені.

6. Захисні пристрої до пасових передач повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062-81.

Улаштування плоскопасових передач у вибухонебезпечних приміщеннях не дозволяється.

7. Для захисту працівників від часток, що відлітають при механічній обробці виробів або від крапель агресивних рідин на обладнанні (чи біля нього), повинні встановлюватися захисні екрани.

8. Контрвантажі, які розміщуються на зовнішньому боці обладнання, повинні бути закритими міцним огородженням або опущені в отвори в підлозі, так, щоб їхній рух відбувався нижче поверхні підлоги.

9. Робота на обладнанні зі знятим або несправним огородженням не дозволяється.

4. Вимоги безпеки до контрольно-вимірювальних приладів, сигналізації та зв'язку

1. Вимоги безпеки до контрольно-вимірювальних приладів, сигналізації та зв'язку викладені в розділі II цих Правил.

5. Вимоги до безпечної експлуатації технологічного обладнання

Вимоги до безпечної експлуатації основного технологічного обладнання, що використовується при виробництві азбестових технічних виробів: вальців, гумозмішувачів, каландрів і пресів гідравлічних, викладені в розділі III цих Правил.

1. Дробильні машини

а) Ротори дробильних машин повинні бути ретельно збалансовані.

б) Завантаження азбесту та формувальної маси в дробильні машини повинно проводитись механізовано.

в) Завантаження дробильних машин матеріалом повинно розпочинатися тільки при досягненні ротором номінальної кутової швидкості.

г) Для запобігання вилітанню шматків матеріалу при дробленні дробильні машини повинні бути оснащені захисними екранами.

ґ) На роторах дезінтеграторів та дробарок, призначених для розпушування формувальної маси на розчинниках подрібнення твердих смол, повинні бути встановлені заземлені струмознімачі або нейтралізатори зарядів статичної електрики.

д) При завантаженні дробильних машин необхідно слідкувати, щоб не потрапили сторонні, особливо металеві, предмети. При виникненні стуку всередині машини остання повинна негайно бути зупинена.

е) Для запобігання загорянню при розпушуванні азбомаси, виготовленої на розчиннику, вміст розчинника в азбомасі після сушіння не повинен перевищувати величини, установленої технологічним регламентом.

є) Проштовхувати матеріал руками через воронки і люки, відбирати проби матеріалу, проводити чищення роторів та інших рухомих частин необхідно при зупиненій машині.

ж) Аварійний зупинник пристроїв для механізованого завантаження матеріалів повинен передувати аварійному зупиннику дробильних машин.

2. Дозувальні пристрої

а) Розважування сипких матеріалів повинно бути механізовано чи автоматизовано.

б) Дозатори, живильні та витратні бункери для пилових матеріалів повинні бути обладнані пристроями, що запобігають запиленню робочої зони (кожухи, брезентові рукави, аспірація).

в) Витратні бункери для сірки та інших сипких інгредієнтів, які мають діелектричні властивості і можуть утворювати вибухонебезпечні суміші, повинні бути виконані з елементами, які запобігають накопиченню статичної електрики.

г) Чищення, наладка, регулювання та ремонт дозувальних пристроїв під час роботи не дозволяється.

3. Машини для різання каучуків

а) Конструкції всіх машин для різання каучуків повинні передбачати наскрізне різання кіпи, що виключає необхідність ручного дорізання.

б) На машинах для різання каучуків повинно бути передбачене огородження для ріжучих пристроїв або вимикання, при якому рух ріжучого елемента здійснюється при постійній зайнятості обох рук.

в) Огородження повинно бути зблокованим з пусковим механізмом.

г) Машини для різання талькованих каучуків повинні мати місцеві відсмоктувачі.

ґ) Пристрій для розкочування рулонів синтетичного каучуку повинен мати запірний пристрій, що виключає падіння штанги з рулоном каучуку.

д) Подавання кіп каучуку на стіл машини для нарізання повинно бути механізовано.

4. Печі вулканізаційні

а) Конструкції печей повинні задовольняти вимоги максимальної автоматизації та механізації технологічного процесу.

б) Механізми керування та обслуговування печей необхідно розміщувати в місцях найменшого впливу температури та шкідливих виділень, що виникають при термообробці.

в) Печі з електропаровим та аеродинамічним нагрівом мають бути обладнані пристроями для аварійного відключення нагріву при підвищенні температури в робочій камері вище допустимої.

г) Зовнішні нагріті поверхні елементів печі повинні мати теплову ізоляцію з температурою поверхні не більше 45 град.С.

ґ) У місцях завантаження виробів в печі та вивантаження їх з печі повинні передбачатися місцеві відсмоктувачі для видалення газопароутворень.

д) Підвідні та відвідні канали та повітроводи, а також підлоги та стіни робочої камери печі повинні систематично очищатися згідно з графіком.

е) Не дозволяється під час роботи залишати піч без нагляду, порушувати температурний режим та час термообробки.

є) До печей, що працюють на газовому паливі, має бути підведена пара для їх продувки перед розпалюванням.

ж) Полиці (люльки) конвеєрних печей, на які укладаються вироби, не повинні мати перекосів.

з) При роботі на конвеєрних печах складати й знімати вироби з полиць (люльок) треба тільки в момент розміщення їх в передбачених для цих цілей місцях.

и) Не дозволяється під час руху конвеєра відкривати двері печі, поправляти положення виробів в момент підходу їх до робочої камери.

і) Форсунки для спалювання рідкого та газоподібного палива, а також комунікації, по яких воно подається, повинні виключати можливість пропускання палива.

ї) До форсунок повинен бути забезпечений доступ для їх обслуговування та ремонту.

й) Порядок експлуатації форсунок має виключати можливість їх закупорки.

к) Електрообладнання електричних печей повинно відповідати НПАОП 40.1-1.01-97 та експлуатуватися відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98z0093-98.

л) Усі струмонесучі частини електропечей повинні бути ізольовані (за винятком нагрівальних елементів) та огороджені. Металеві не струмонесучі частини мають бути заземлені не менше ніж в двох-трьох місцях.

м) Електричні печі як безперервної, так і періодичної дії повинні мати блокування для автоматичного відключення напруги з нагрівальних елементів при відкриванні дверей.

н) Піч повинна бути обладнана пристроєм, що виключає можливість самочинного опускання заслінки (дверей) в процесі завантаження та виймання виробів з печі.

о) Печі аеродинамічного нагріву повинні бути споряджені місцевими вентиляційними відсмоктувачами для створення розрідження, що виключає викид газу в виробничі приміщення, і засобами пожежогасіння.

5. Верстати для механічної обробки фрикційних виробів

а) При роботі на верстатах з абразивним інструментом необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.028-82 "ССБТ. Процессы обработки абразивным и эльборовым инструментом. Требования безопасности".

б) Установлення шліфувальних кругів на верстат повинно проводитись спеціально навченим працівником або наладчиком.

в) Перед встановленням на верстат інструмент має бути пильно оглянутим. Не дозволяється працювати на кругах, які мають тріщини, вибоїни та глибокі подряпини.

г) Правка кругів повинна проводитись спеціальними правлячими іструментами (алмазними олівцями, металевими роликами, металокерамічними дисками). Правка кругів інструментами, не призначеними для цієї мети, не дозволяється. На верстатах та приладах, призначених для обточування абразивних кругів, повинні бути встановлені захисні пристрої, які захищають працівника від відлітаючих частинок абразивного круга та правлячого інструменту.

ґ) Працювати на засаленому крузі для запобігання його розриву від перегрівання не дозволяється.

д) Напрямок обертання шліфувальних кругів повинен відповідати напрямку, вказаному на захисному кожусі.

е) Не дозволяється обробка на верстатах гарячих виробів.

є) В усіх випадках, де це є технічно можливим, подача виробів на шліфувальний круг повинна бути механізованою.

ж) При роботі на верстатах з абразивним інструментом необхідно користуватись захисними окулярами або екранами.

з) Для запобігання загорянню пилу, що виникає при обробці виробів, пил треба своєчасно прибирати з пилозбірника верстата.

и) Під час роботи необхідно оберігати шліфувальний круг від ударів та поштовхів, подавати круг на деталь або деталь на круг треба повільно, без ривків та різкого натискання.

і) Не дозволяється поправляти або виймати на ходу верстата застряглі вироби, обробляти на верстаті сторонні предмети та вироби.

ї) Шліфувальні верстати, а також різальні верстати повинні бути обладнані спеціальними пристроями, які запобігають вилітанню виробів (щитки, екрани, фіксатори).

й) Подавальний барабан різального верстата повинен відповідати типорозміру оброблюваної деталі.

к) При роботі різальними алмазними кругами необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.023-80 "ССБТ. Процессы обработки алмазным инструментом. Требования безопасности".

л) При встановленні на верстат алмазного круга він має бути оглянутим візуально. При наявності тріщин на поверхні алмазного круга чи його розшаруванні експлуатація круга не дозволяється.

м) Перед початком роботи на різальному верстаті алмазний круг повинен пройти обертання на холостому ходу на робочій швидкості протягом 2 хвилин.

н) Різальні круги при обертанні не повинні мати дотику з подавальним барабаном.

о) Закладання брикетів у подавальний барабан різального верстата повинно проводитись без перекосів, в момент, коли торцеві упори розміщені знизу.

п) У разі зміщення брикету на барабані верстат повинен бути зупинений.

р) При роботі на свердлувальному агрегаті під час повороту планшайби стола не дозволяється вставляти вироби в пневматичний затискач, виймати вироби з нього та притримувати його рукою.

с) При закладанні виробів у свердлувальний агрегат пальці рук не повинні торкатися пневматичного затискача.

т) Якщо виріб не входить вільно в пневматичний затискач свердлувального агрегату, необхідно відкласти його в бік та пропустити затискач без виробу до наступного циклу.

у) Не дозволяється здувати висвердловку, нахилятися близько до шпинделів та ріжучих інструментів верстата.

6. Верстати для нарізання прокладних матеріалів

а) Гільйотинні ножиці повинні бути обладнані запобіжними пристроями, що виключають можливість потрапляння пальців рук працівника під ножі.

б) Для укладання листів, що розрізаються, на гільйотинних ножицях повинні бути передбачені столи, рольганги, установлені на рівні нерухомого ножа.

в) Педаль ножиць повинна відповідати вимогам підпункту "г" пункту 7 глави 5 розділу V цих Правил.

г) Для запобігання випадковому вимиканню ножиць після кожного натискання на педаль необхідно знімати з неї ногу.

ґ) Ножі дискових ножиць повинні мати огородження, зблоковане з пуском ножиць в роботу.

д) Для негайної зупинки дискових ножиць повинен бути передбачений аварійний зупинник.

е) Експлуатація ножиць не дозволяється за наявності одного з перерахованих дефектів ножів: вм'ятість, вищерблення металу, тріщини в будь-якій частині ножа, затуплення ріжучої кромки.

є) При роботі на верстатах для нарізання не дозволяється: підправляти матеріал, що розрізається, під час руху ножа, проводити різання матеріалу, який не відповідає товщині настроювання верстата.

7. Преси механічні

а) Механічні преси повинні бути обладнані гальмівним пристроєм, який забезпечує надійне утримання повзуна у верхньому положенні.

б) Преси повинні забезпечуватися запобіжниками, які запобігають виходу з ладу преса при перевантаженні.

в) Кнопки (важелі) керування пресом (ходом повзуна) повинні розміщуватися на висоті 700 - 1200 мм від рівня підлоги. Кнопки "Пуск" системи включення преса із зайнятістю обох рук (дворучне управління) повинні розміщуватися на відстані не менше 300, але не більше 600 мм одна від другої.

г) Опорна поверхня педалі преса повинна бути прямою, неслизькою і на відстані 110-130 мм від нього та мати упор для носка взуття. Педаль повинна бути захищена міцним кожухом, відкритим тільки з фронту обслуговування, що виключає можливість випадкового її вмикання. Верхній край кожуха повинен бути закругленим з метою виключення можливості поранення ноги при введенні її на педаль. Зусилля на педаль для вмикання преса повинно бути в межах 2,5-3,5 кг/с. Опорна поверхня пускової педалі повинна бути встановлена на висоті 80-100 мм від рівня підлоги, вмикання преса на робочий хід повинно відбуватися після притискання педалі відповідно на 45-70 мм.

ґ) Для виключення можливості травмування рук в небезпечній зоні преси повинні бути обладнані захисними пристроями (нерухома огорожа). Кнопки дворучного управління повинні бути зблоковані між собою так, щоб вмикання преса могло відбуватися тільки при одночасному натисканні на обидві кнопки і щоб виключалась можливість вмикання преса при заклиненні одної з них.

д) Захисні пристрої повинні виключати можливість попадання рук під повзун, що опускається, не заважати роботі та візуальному контролю робочого простору і виключати випадки травмування під час роботи.

Захисні пристрої повинні враховувати особливості конкретного преса та умови роботи на ньому.

е) Вузол регулювання меж штампового простору преса не повинен допускати самочинних змін заданої відстані між столом і повзуном.

є) Засоби безпеки, передбачувані конструкцією штампа, повинні визначатися залежно від умов та характеру виробництва, габаритних розмірів матеріалу, заготовок та призначення самого штампа.

ж) Кріплення штампів на пресах повинно бути надійним.

з) Штампи з висувними матрицями повинні мати надійні упори, що виключають надмірне їх висування та падіння.

и) Видалення застряглих у штампі деталей та відходів необхідно здійснювати тільки за допомогою відповідного інструменту при увімкненому пресі і повній зупинці маховика.

і) При вирубці деталей з довгих смуг матеріалу необхідно користуватися технологічними підставками та автоподачами для смуг.

ї) Механізми автоматичних подач та інші засоби механізації на пресах, якщо їх дія може бути небезпечною для працівників, повинні бути укриті відповідними огородженнями.

й) Робота преса в автоматичному режимі повинна здійснюватися за наявності необхідних засобів захисту рук від травмування, автоматичної або механізованої подачі заготовки у вигляді смуг або стрічки та автоматичного видалення відходів і готових деталей.

к) Під час роботи на пресі не дозволяється:

укладати, поправляти або пересувати заготовку, знімати готову деталь під час ходу повзуна;

проводити будь-які виправлення біля преса або штампа;

тримати ногу на педалі увімкнення при укладанні заготовки і зніманні деталі із штампа.

6. Вимоги до санітарного контролю за вмістом азбестомісткого пилу в повітрі робочої зони

1. Системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря в комплексі з технологічними заходами зі зменшення шкідливих виробничих викидів, з об'ємно-планувальними рішеннями будинків і приміщень повинні забезпечувати метеорологічні умови і вміст шкідливих речовин в робочій зоні виробничих приміщень відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", СП 5809-91 Санітарні правила при роботі з азбестом, затверджені Міністерством охорони здоров'я СРСР 31.07.91, та ДСН 3.3.6.042-99.

2. Необхідні параметри температури, швидкості руху, відносної вологості повітря робочих зон виробничих приміщень повинні забезпечуватись:

подаванням зовнішнього повітря системами припливної вентиляції - у літній час;

подаванням підігрітого зовнішнього або очищеного до санітарних норм зволоженого та іонізованого повітря системами припливної вентиляції, використанням водяного опалення - в зимовий і перехідні періоди року.

3. За неможливості повного укриття пилоутворюючого виробничого обладнання повинна бути створена система аспірації, що перешкоджає розповсюдженню пилу. Потужність аспіраційних установок слід розраховувати на одночасну роботу всіх під'єднаних до них місцевих відсмоктувачів.

4. Усі вентиляційні установки, що вже експлуатуються, так і впроваджувані в експлуатацію після реконструкції або капітального ремонту, повинні пройти випробування з метою визначення їхньої ефективності. За результатами випробувань і налагодження на кожну вентиляційну систему повинен бути складений паспорт.

5. Порядок випробування, регулювання і налагодження вентиляційних установок повинен відповідати вимогам ДСТУ 3191-95 "Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Загальні вимоги безпеки".

6. Опалювальні прилади у виробничих приміщеннях із значним виділенням пилу для зручності очищення повинні мати гладку поверхню.

7. Вимоги до засобів індивідуального захисту

1. Усі працівники, що працюють з технічним азбестом, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08), та НПАОП 25.1-3.01-07z1338-07.

2. Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту виносити за межі підприємства не дозволяється. Їх необхідно зберігати в гардеробних, респіраторних і інших спеціальних приміщеннях, обладнаних відповідно до діючих санітарних норм.

3. Усі працівники, що працюють з технічним азбестом, а також працівники, що працюють на дільницях, де можливе виділення пилу, повинні щоденно після зміни проводити знепилення спецодягу за допомогою пристроїв, що обладнані пиловловлювачами.

4. У міру забруднення або зношення спецодяг повинен піддаватися хімічному чищенню, пранню або ремонту за рахунок підприємства.

5. Не дозволяється обробка і прання забрудненого спецодягу вдома самими працівниками, а також використання для цих цілей вибухопожежонебезпечних речовин.

6. Знепилення спецодягу працівників з технічним азбестом повинно проводитись до його транспортування до місць прання і ремонту за допомогою пристроїв з пиловловлювачами.

7. Транспортування спецодягу, забрудненого азбестомістким пилом, повинно здійснюватись в щільно зав'язаних поліетиленових мішках з попереджувальним написом "Забруднений азбестомістким пилом спецодяг".

8. Працівники, що зайняті укладанням, транспортуванням і пранням (чищенням) спецодягу, забрудненого азбестомістким пилом, повинні пройти спеціальний інструктаж про заходи безпеки при роботі з азбестом і бути забезпечені спецодягом і респіраторами.

9. При вході до робочих приміщень, зон або дільниць робіт, у яких концентрації завислого в повітрі азбестомісткого пилу перевищують або можуть перевищувати встановлені граничнодопустимі концентрації, повинні бути встановлені знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" з пояснювальним написом "Працювати з використанням засобів захисту органів дихання".

10. Використання респіраторів є тимчасовим заходом і не повинно заміняти розроблення і здійснення технічних рішень із забезпечення запилення повітря на робочих місцях до рівня, що нижче за ГДК.

11. Роботодавцем повинні бути визначені типи респіраторів для кожного робочого місця з урахуванням найбільшого рівня концентрації пилу, заміряного на робочому місці, і коефіцієнта затримки пилу, властивого для даного типу респіратора.

12. При навчанні та інструктажі з охорони праці працівників необхідно зазначати, що на робочих місцях, де концентрація завислого в повітрі азбестомісткого пилу перевищує або може перевищувати встановлені ГДК, носіння респіраторів є обов'язковим.

13. Респіраторна повинна бути обладнана установками для очищення фільтрів від пилу і контролю їх опору, пристосуванням для миття, сушіння і дезінфекції напівмасок, догляду за обтюраторами.

14. Перед кожною видачею, але не рідше одного разу на тиждень, повинні проводитися перевірка і очищення респіраторів багаторазового використання.

15. У кожному пожежо- і вибухонебезпечному цеху повинен бути аварійний запас протигазів або саморятівників відповідних марок в кількості, необхідній для рятування людей з урахуванням найбільш чисельної зміни працівників.

16. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99); Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37va037282-99 (далі - ДСН 3.3.6.037-99); ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".

17. У цехах і на дільницях, де рівень шуму перевищує санітарні норми, працівники повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від шуму відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности".

18. Для захисту очей і обличчя від можливого ураження працівники повинні бути забезпечені індивідуальними захисними пристосуваннями (окуляри, щитки, маски), вибір яких залежить від конкретних умов виробничого процесу.

19. Допуск працівників до виконання робіт без необхідного за умовами виробництва спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту і захисних пристосувань не дозволяється.

VI. Вимоги безпеки до технологічних процесів і обладнання для отримання технічного вуглецю

1. При розробці нових технологічних процесів для отримання технічного вуглецю, крім приладів візуального контролю, необхідно передбачати автоматичний запис таких параметрів процесу, як витрати сировини за різновидами первинних матеріалів, граничні регулятори витрат сировини, які не дають змогу форсувати режими понад розрахункові норми.

2. Обдування повітрям ізоляторів електрофільтрів дозволяється застосовувати при дотриманні рівномірного розподілу за ізоляторними коробками підігрітого до 90 град.С повітря (100-110 куб.м/г на одну коробку). За неможливості забезпечити склад кисню після електрофільтра у межах до 2% обдування ізоляторів електрофільтрів слід проводити очищеним відхідним газом виробництва технічного вуглецю або іншими інертними газами.

3. У відділенні вловлювання технічного вуглецю повинен бути забезпечений автоматичний контроль вуглецевогазової суміші на присутність кисню на виході з фільтра. При відсутності автоматичних приладів на вміст кисню дозволяється контроль у ручному режимі за графіками, які встановлюються технологічним регламентом виробництва.

4. В електрофільтрах повинен бути встановлений систематичний контроль за тиском. Розрідження в електрофільтрах не дозволяється.

5. Розігрівання технологічної сировини в залізничній цистерні для зливання дозволяється проводити попередньо підігрітою сировиною шляхом циркуляції або за допомогою заглиблених трубчатих нагрівачів.

6. У відділенні вловлювання технічного вуглецю повинен бути забезпечений систематичний контроль повітряного середовища на наявність оксиду вуглецю.

7. Відділення виробництва та вловлювання технічного вуглецю повинні бути обладнані блокувальними пристроями, які забезпечать безпечну зупинку виробництва при відключенні води й електроенергії.

8. Допалювання відхідних газів у допалювальних установках повинно проводитись з обов'язковою підсвіткою відхідним газом або рідким паливом.

9. Уміст кисню у відхідних газах, що направляються на допалювання, не повинен перевищувати 2%.

10. Температура в передтопку котла або в топці допалювальної установки повинна забезпечувати повноту згоряння відхідного газу.

11. Топка установок для спалювання відхідних газів виробництва технічного вуглецю повинна бути обладнана вибуховими клапанами.

1. Вимоги безпеки до розташування виробничого обладнання та робочих місць

1. Кришки вертикальних апаратів при встановленні на них засувок, люків, фланців та ін. повинні мати площадку в окружності, перила заввишки 1 м та внизу бортівку з листової сталі заввишки 0,15 м.

2. У кожному цеху повинні бути вивішені схеми розміщення і обов'язки апаратів і трубопроводів, виконані в умовних кольорах. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок руху продуктів позначений стрілками. Номер запірного пристрою та інші позначення на схемі повинні відповідати інструкції з обслуговування агрегатів, що діє на підприємстві.

3. Запірна арматура загального призначення та трубопроводи на вуглецевогазовій або вуглецевоповітряній сумішах повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 "ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности".

4. Засувки і вентилі на трубопроводах необхідно систематично прокручувати і змащувати. Не дозволяється застосовувати будь-які важелі для відкривання або закривання засувок і вентилів.

5. Реактори, холодильники, електрофільтри, циклони, а також інше обладнання залежно від кліматичних умов розташовуються як у приміщенні, так і на відкритих площадках.

При встановленні реакторів, холодильників, електрофільтрів, циклонів, а також іншого обладнання поза приміщеннями на відкритому повітрі повинні передбачатися дії, що забезпечують нормальну та безпечну роботу за будь-яких кліматичних умов, можливих у даній місцевості.

6. Керування виробничими процесами повинно бути переважно централізованим та здійснюватись з ізольованих від виробництва приміщень.

7. Для площадок, на яких при ремонті обладнання складаються деталі та матеріали, повинні вказуватися максимально допустимі навантаження.

8. Лази для внутрішнього огляду та очистки технологічного обладнання повинні мати доступи для обслуговувального персоналу, а бокові лази повинні з'єднуватися з проходами, що мають ширину не менше ніж 0,8 м. Відстань від лазу, що міститься в кришках обладнання, до виступних будівельних конструкцій та трубопроводів, змонтованих під лазами, повинна бути не менше 1,2 м.

9. Обладнання та контрольно-вимірювальні прилади слід розташовувати так, щоб їх частини, що обслуговуються, мали достатнє освітлення, що забезпечує спостереження за перебігом технологічного процесу та станом обладнання, зручний підхід для ревізій та ремонту, достатню площу для ремонту, монтажу та демонтажу обладнання.

10. Для ремонту важкого обладнання необхідно передбачити встановлення тельферів, кігтів, талів відповідної вантажопідйомності, а також застосування самохідних підйомних кранів, візків.

11. Апаратуру, транспортні засоби для технічного вуглецю та трубопроводи необхідно ретельно герметизувати. Кількість фланцевих з'єднань повинна бути мінімальною.

Герметизація обладнання та транспортних засобів у всьому технологічному потоці підлягає перевірці.

Перевірка на герметичність проводиться як під час монтажу (до теплоізоляційних робіт), так і після кожного капітального ремонту.

2. Вимоги безпеки до розташування основного обладнання

1. Відділення виробництва технічного вуглецю

а) Відстань між реакторами, печами повинна бути завширшки не менше 1,75 м, між холодильниками - не менше 1,5 м. Для обслуговування холодильників-випарників необхідно передбачати площадки.

б) Компресори, повітродувки і вентилятори для подачі повітря в печі та реактори повинні встановлюватися в окремих приміщеннях для запобігання надмірному шуму в цеху.

в) Газопроводи від холодильників-випарників або повітряних підігрівачів до апаратів уловлювання можуть розташовуватись на нульовій відмітці у приміщенні, на даху цеху (при цьому необхідно вжити заходів проти зледеніння даху від танення снігу) і на спеціальній естакаді.

Колектори вуглецевогазової суміші, що розташовані на нульовому рівні, повинні бути огороджені.

2. Відділення уловлювання технічного вуглецю

а) Проходи поміж електрофільтрами та між рукавними фільтрами повинні бути завширшки не менше 2,5 м.

Для обслуговування фільтрів та циклонів повинні бути передбачені площадки.

3. Цех обробки та пакування технічного вуглецю

а) Барабани для гранулювання технічного вуглецю сухим та мокрим методом слід установлювати на першому поверсі відділення обробки.

Для нових виробництв, що проектуються, ширина проходу між обладнанням повинна становити не менше 2,5 м. Висота приміщення для сушильно-гранулювальних барабанів повинна становити не менше 7 м.

б) Ваги для зважування і пакування технічного вуглецю та розважувально-пакувальні автомати необхідно встановлювати в окремому опалювальному приміщенні, що поєднане зі складом технічного вуглецю.

в) Мікроподрібнювач для технічного вуглецю, що встановлюється на виробництві, не повинен створювати шуму та вібрації, що перевищує граничні рівні.

г) Трубопроводи пневмотранспорту слід розташовувати з урахуванням зручності обслуговування. Люки для очистки трубопроводів повинні розташовуватись через кожні 5-6 метрів.

4. Вимоги до міцності, хімічної та термічної стійкості обладнання

а) Реактори та печі, де температура може доходити до 1600 град.С, необхідно виробляти з матеріалів потрібної вогнетривкості.

б) Залізобетонні резервуари, канали, камери, резервуари під градирнями повинні бути захищені від дії кислих та слаболужних вод.

в) Дерев'яні деталі градирень слід просочувати креозотом. Градирні повинні збиратися із застосуванням корозійностійких цвяхів.

5. Вимоги до апаратів, що працюють під тиском

а) Усі апарати, що працюють під тиском вище 0,7 атм, повинні відповідати вимогам нормативно-технічних документів.

6. Запобіжні засоби та сигналізація

а) Вогневі апарати для спостереження за технологічним процесом повинні бути забезпечені оглядовими вікнами.

б) Для попередження наслідків хлопків та вибухів апарати, у яких можливі вибухи газових сумішей, повинні мати запобіжні прилади. Кількість приладів та розрахунок запобіжних пристроїв визначаються проектною організацією.

в) Обов'язковим є пристрій захищення для катків грануляційних барабанів.

г) Резервуари для сировини та води необхідно забезпечувати рівнемірами. Для аварійного зливу сировини та палива з постачальних баків необхідно передбачити аварійну ємність об'ємом з розрахунку на один найбільший резервуар цеху.

ґ) Кабіни електроагрегатів на підвищувально-випрямній підстанції повинні мати блокувальні пристрої, що запобігають відчиненню дверей кабін при невимкненій напрузі.

д) Ізоляторні коробки електрофільтрів повинні бути забезпечені механічним блокуванням, що автоматично спрацьовує при відкриванні оглядових люків.

7. Механізація трудомістких робіт

а) На підприємствах технічного вуглецю повинні бути механізовані такі трудомісткі процеси виробництва:

зливання сировини та палива з цистерн та операції з перекачування;

транспортування технічного вуглецю з дільниці пакування до складу технічного вуглецю;

складські операції;

ремонт обладнання, що має важкі вузли та деталі;

усі вантажно-розвантажувальні роботи.

8. Комунікації цеху та вимоги до трубопроводів залежно від їх призначення

а) Трубопроводи, що транспортують пару та гарячу воду, прокладені всередині цехів, а також поміж цехами, експлуатують згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).

б) Температура нагрітих поверхонь обладнання, огорож та трубопроводів у місцях можливого дотику працівників не повинна перевищувати 43 град.С згідно з ДСТУ ЕN 563-2001 Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь (ЕN 563:1994, IDT). За неможливості з технічних причин досягнути вказаної температури, а також для захисту від теплового випромінення нагрітих поверхонь повинні бути передбачені засоби максимального захисту працівників від впливу випромінення чи безпосереднього дотику до нагрітих поверхонь.

9. Контрольно-вимірювальні прилади, виробнича сигналізація та зв'язок

а) Загальні вимоги безпеки до контрольно-вимірювальних приладів, сигналізації та зв'язку викладені в розділі II цих Правил.

б) Забір повітря для повітряних компресорів, що обслуговують контрольно-вимірювальні прилади підприємства, повинен забезпечувати чистоту його від забруднення газами та пилом виробництва. Повітря для автоматичних приладів повинно бути очищеним від масла та просушеним від вологи. Точка роси осушеного повітря при зберіганні та транспортуванні його під тиском в 6 атм повинна не перевищувати мінус 40 град.С.

в) Усі цехи підприємств з виробництва технічного вуглецю повинні забезпечуватися виробничим зв'язком, а взаємозалежні цехи - виробничою сигналізацією про роботу зв'язаних між собою агрегатів.

г) Контрольно-вимірювальні прилади та електрообладнання для зовнішніх установок повинні бути виготовлені для встановлення на відкритому повітрі.

ґ) Прилади й апаратура контролю та автоматизації повинні розміщуватися переважно в окремих, ізольованих від виробництва приміщеннях або в окремо розташованих будівлях.

д) Для запобігання потраплянню газів та вуглецевого пилу з ізольованої частини в приміщення управління необхідно мати припливно-витяжну вентиляцію з перевагою припливу над витяжкою.

е) При розташуванні приміщень управління в прибудові, що не поєднана з цехом, або в окремо розташованій будівлі санітарний вузол повинен розміщуватися безпосередньо в приміщенні для приладів і апаратів контролю та автоматизації.

3. Електросилові пристрої та електрообладнання

1. Електрообладнання, що застосовується у виробництві технічного вуглецю, повинно відповідати класу виробничих приміщень та групі вибухонебезпечних сумішей газів, пари з повітрям, що можуть з'явитися в приміщенні.

2. У вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях електрообладнання та електропроводка повинні бути виготовлені відповідно до вимог чинного законодавства.

4. Вимоги безпеки до допоміжних приміщень

1. Побутові приміщення та їх розташування

а) Підприємства технічного вуглецю (цехи з виробництва технічного вуглецю) відповідно до вимог чинного законодавства повинні мати:

гардеробні;

душові та вмивальні;

камери для знепилення спецодягу;

сушарки для робочого одягу;

механічні пральні, ремонтні майстерні для спецвзуття та спецодягу;

приміщення особистої гігієни для жінок;

вбиральні;

кімнати для паління;

приміщення для видачі молока.

б) Зберігати одяг у гардеробних необхідно в закритих шафах. Шафи фарбуються з внутрішнього та зовнішнього боків емалевою фарбою світлих тонів. Розміри шаф для зберігання спецодягу та домашнього одягу повинні відповідати діючим санітарним нормам. Шафи для зберігання спецодягу працівників, які забезпечуються за нормами теплим спецодягом, повинні мати такі розміри: ширина - 450 мм, глибина - 500 мм.

в) Відстань від робочих місць до найближчої вбиральні в основних виробничих цехах не повинна перевищувати 75 м.

г) Стелі в душових повинні бути пофарбовані в світлі тони вологостійкою фарбою, а стелі інших побутових приміщень - незмиваними фарбами.

ґ) Пункти харчування повинні відповідати вимогам чинного законодавства. Приміщення для приймання їжі потрібно облаштувати за межами виробничих цехів. Роздаточні молока розміщуються в пунктах харчування, які обладнані холодильними установками.

д) Усі побутові приміщення, перераховані в підпункті "а" цього пункту, необхідно обладнати припливною та витяжною вентиляцією.

Кратність обміну повітря та внутрішня розрахункова температура повинні відповідати діючим санітарним нормам.

5. Тримання робочих приміщень і території підприємства

1. Виробничі і допоміжні приміщення виробництва технічного вуглецю повинні триматися відповідно до ДСН 3.36.042-99.

2. Робочі місця повинні триматися в чистоті та порядку протягом всієї зміни, при здаванні та прийманні зміни в журналах необхідно відмічати стан робочих місць.

3. Прибирання пилу із стін та стелі, обладнання, повітроводів вентиляції у відділеннях обробки та складування технічного вуглецю проводиться за допомогою пневматичного пристрою. Прибирання підлоги вологе. Дозволяється сухе прибирання підлоги для заводів пічного, лампового, форсункового та антраценового технічного вуглецю.

Для стаціонарних пневматичних пристроїв необхідно передбачити спеціальні площадки.

Кількість кранів для приєднання пилозбиральних гнучких шлангів у кожному окремому випадку встановлюється з урахуванням місцевих умов виробництва.

4. Прибирання території повинно проводитися комплектом пристроїв для поливання та підмітання.

5. Покриття підлоги та каналів повинні бути в повній справності. У міру зношення покриття його слід лагодити і замінювати новим.

6. Сміття та технічний вуглець після прибирання виробничих приміщень необхідно вивозити за територію заводу чи спалювати в спеціальних установках.

7. У кожному робочому приміщенні має розміщуватись термометр для спостережень за температурою повітря в робочій зоні.

8. Забруднене ганчір'я після обтирання машин, верстатів, апаратів необхідно складати в закриті металеві ящики, які слід своєчасно вичищати.

Місце встановлення ящиків, терміни прибирання та місця вивезення забрудненого обтирального матеріалу повинні бути обумовлені з місцевою пожежною охороною та відповідати графіку, затвердженому керівником підприємства і територіальним органом санепідслужби.

9. Утримання території, робочих приміщень та протипожежного обладнання повинно відповідати вимогам НАПБ А.01.001-04 та ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".

10. Розриті під час ремонту траншеї, канали та котловани необхідно закривати або встановлювати через них міцні переходи та огорожі, а також повинні бути вивішені знаки, які попереджають про проведення ремонту. У нічний час такі місця необхідно освітлювати.

6. Ремонт і очищення обладнання, організація загальноцехового ремонту

1. Ремонт і очищення обладнання необхідно проводити з дотриманням норм безпеки, передбачених діючими інструкціями з охорони праці.

2. Внутрішній огляд, очищення та ремонт ємностей для сировини, печей, холодильників, фільтрів, бункерів технічного вуглецю, колодязів каналізації повинні проводитися відповідно до вимог нормативно-технічної документації.

3. Ремонт, прибирання та очищення обладнання, апаратів та механізмів на ходу не дозволяються. Змащення на ходу дозволяється за наявності пристосувань, що роблять змащення безпечним.

4. При технічному обслуговуванні і ремонті обладнання, що має гідравлічні і пневматичні приводи, необхідно:

вимкнути мережі керування (електричні, пневматичні і гідравлічні);

вимкнути насоси гідроприводу або систему подавання стисненого повітря;

закрити запірні пристрої на гідро-, пневмосистемах і скинути тиск з вимкненої частини системи.

Розбирання гідроакумуляторів, мультиплікаторів і інших апаратів, що працюють під тиском, слід виконувати тільки при повній відсутності тиску масла і газу в них.

5. На пускових пристроях і розподільних електричних щитах на час виконання ремонтних робіт вивішується плакат "Не вмикати - працюють люди!".

6. Ремонтні роботи, що проводяться на висоті, необхідно виконувати з обслуговувальних площадок або надійних риштувань з огорожею відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15-07.

7. Подавання інструменту на місця проведення ремонтних робіт, що розміщуються на висоті, необхідно здійснювати в спеціальних сумках або ящиках.

8. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого полум'я повинні проводитися відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01).

VII. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи

1. Працівники, які приймаються на роботу, проходять в обов'язковому порядку медичний огляд відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

2. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві за рахунок роботодавця навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

3. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Начальник управління
організації державного
нагляду за промисловою
безпекою на виробництвах
і об'єктах підвищеної
небезпеки





В.М.Морозов