ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ

БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

Н А К А З

14.05.2008 N 103

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 травня 2008 р.

за N 466/15157

Про затвердження Правил охорони праці в содовій промисловості

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці в содовій промисловості (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності цих Правил уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности для производств содовой промышленности", затверджені Держгіртехнаглядом СРСР від 11.03.80 (протокол N 9) і Міністерством хімічної промисловості СРСР від 25.04.80 N Н-4629-79.

3. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. у встановленому порядку внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.

Голова Держгірпромнагляду
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва
Заступник Міністра юстиції України
Заступник Голови Центральної Ради
профспілки працівників
хімнафтохімпрому України
Голова Державного комітету України
з питань технічного регулювання
та споживчої політики
Заступник Міністра
промислової політики України
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України
Заступник Міністра України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України,
Головний державний санітарний
лікар України
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України
Перший заступник головного вченого
секретаря Національної академії
наук України
С.О.Сторчак



К.О.Ващенко
В.В.Лутковська


М.В.Мицько


О.С.Шнипко

В.В.Севернюк



Ю.Мельников



В.Третьяков



М.Г.Проданчук

О.А.Миколайчук


В.О.Ємельянов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

України з промислової

безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду

14.05.2008 N 103

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 травня 2008 р.

за N 466/15157

ПРАВИЛА

охорони праці в содовій промисловості

I. Визначення термінів

У цих Правилах терміни та визначення основних понять у галузі охорони праці вживаються відповідно до Законів України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку"3745-12, "Про об'єкти підвищеної небезпеки"2245-14.

II. Позначення та скорочення

У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ГДК - граничнодопустима концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ДБН - Державні будівельні норми України;

ДСанПіН - Державні санітарні правила і норми України;

ДСН - Державні санітарні норми України;

ДСП - Державні санітарні правила України;

ДСТУ - Державний стандарт України;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВП - контрольно-вимірювальні прилади;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ОНТП - "Общесоюзные нормы технологического проектирования";

СН - санітарні норми;

СНиП - "Строительные нормы и правила";

ССБТ - "система стандартов безопасности труда";

СУОП - система управління охороною праці на підприємстві;

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

III. Галузь застосування та загальні положення

3.1. Дія Правил поширюється на суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з експлуатацією, реконструкцією та проектуванням виробництв кальцинованої соди (легкої та важкої), що виробляється аміачним способом, і содопродуктів (далі - підприємства).

До содопродуктів належать речовини, для одержання яких вихідною сировиною є сода кальцинована або проміжні продукти (матеріальні відходи зазначеного виробництва).

3.2. Проектування, будівництво, реконструкція та експлуатація підприємств содової промисловості проводяться з дотриманням вимог Законів України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"4004-12, "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"1105-14, "Про пожежну безпеку"3745-12, "Про охорону навколишнього природного середовища"1264-12, "Про об'єкти підвищеної небезпеки"2245-14, "Про планування і забудову територій"1699-14, вимог цих Правил, державних будівельних норм, норм технологічного проектування, міждержавних і державних стандартів, санітарних норм і правил.

3.3. Стан пожежної безпеки на підприємствах содової промисловості повинен відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 14.06.91 N 875 (далі - ГОСТ 12.1.004-91).

3.4. Експертиза проектів будівництва та реконструкції об'єктів виробництва содової промисловості та порядок прийняття їх в експлуатацію здійснюються відповідно до вимог Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 (далі - НПАОП 0.00-4.20-94), та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 12431243-2004-п.

3.5. Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини та їхні сполуки дозволяється експлуатувати (використовувати) лише за умови їх експертизи на відповідність нормативно-правовим актам, чинним на території України, відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці"2694-12.

3.6. Підприємства содової промисловості повинні мати затверджені в установленому порядку:

проектну документацію;

технологічні регламенти;

паспорти (сертифікати) на технологічне устаткування;

інструкції з ведення технологічних процесів, ремонту та очищення устаткування;

інструкції з охорони праці, розроблені відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98);

нормативні акти з охорони праці, чинні в межах підприємства (далі - акти підприємства), розроблені відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93);

перелік виробництв та об'єктів підприємства, для яких розробляються плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС);

плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, розроблені відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99);

перелік чинних законодавчих актів, стандартів, нормативноправових актів, необхідних для забезпечення безпечної та безаварійної роботи підприємства.

3.7. Не дозволяється вносити зміни до конструкції обладнання без узгодження їх із заводом-виробником та до технологічної схеми виробництва без узгодження з головною проектною організацією. Проектна організація повинна здійснювати авторський нагляд за впровадженням проектних рішень з охорони праці під час будівництва чи реконструкції виробництва.

3.8. У разі зміни технологічного процесу чи його апаратурного оформлення вносяться та затверджуються в установленому порядку відповідні зміни та доповнення до чинних технологічних регламентів, інструкцій з охорони праці та планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (до впровадження цих змін у виробництво).

3.9. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці, дотримання вимог яких під час роботи забезпечує безаварійні та безпечні умови праці.

3.10. Працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків та професійних захворювань відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

3.11. Відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров'я працівників або в разі їхньої смерті здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статті 92694-12¦st9 Закону України "Про охорону праці"2694-12.

3.12. Суб'єкт господарювання зобов'язаний організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (далі - НПАОП 0.00-6.02-04).

3.13. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві суб'єкт господарювання зобов'язаний створити на кожному робочому місці в кожному структурному підрозділі належні безпечні та здорові умови праці, що відповідають вимогам чинного законодавства з охорони праці.

З цією метою суб'єкт господарювання зобов'язаний:

створити та забезпечити функціонування служби охорони праці відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону праці"2694-12 та вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255z1526-04, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04);

забезпечити розробку, впровадження та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві (СУОП).

3.14. Режим праці та відпочинку на підприємствах установлюється відповідно до Кодексу законів про працю України.

3.15. Працівники повинні проходити інструктаж та спеціальне навчання з пожежної безпеки відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368z1147-03, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (далі - НАПБ Б.02.005-2003).

3.16. Працівники повинні проходити інструктаж, навчання та перевірку знань з охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

3.17. Працівники, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або на роботах, де є потреба в професійному доборі, повинні щороку проходити спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці.

3.18. Трудове та професійне навчання неповнолітніх проводиться відповідно до вимог Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30.12.94 N 130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.95 за N 14/550.

3.19. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити засобами захисту працівників відповідно до вимог ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 27.10.89 N 3222 (далі - ГОСТ 12.4.011-89).

3.20. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити придбання, комплектування, видачу працівникам та утримання ЗІЗ відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону праці"2694-12.

3.21. Працівники забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ в установленому порядку.

Порядок користування та перевірки спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту повинен бути викладений у відповідних інструкціях з охорони праці з урахуванням конкретних умов, де ЗІЗ застосовуються.

3.22. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безплатним лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами відповідно до встановлених законодавством норм.

3.23. Для працівників повинні бути обладнані кімнати приймання їжі відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.87 N 313 (далі - СНиП 2.09.04-87).

3.24. У процесі виробництва кальцинованої соди та содопродуктів на працівників впливають згідно з класифікацією ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 18.11.74 N 2551 (далі - ГОСТ 12.0.003-74), хімічні та фізичні небезпечні виробничі чинники, а саме:

хімічні небезпечні чинники - токсичні та подразливі;

фізичні небезпечні чинники:

машини та механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого устаткування;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищена чи знижена вологість повітря;

підвищена чи знижена рухомість повітря;

підвищений рівень напруги в електричному колі, замикання якого може статися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

відсутність або недостатність природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

гострі краї, задирки, шорсткість поверхонь заготовок, інструменту та устаткування;

розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

3.25. Джерелами небезпечних і шкідливих виробничих чинників можуть бути: нерегламентовані режими роботи технологічного устаткування; транспортні засоби, вантажопідіймальне устаткування, механізми обладнання, деталі та вироби, що рухаються; устаткування, що працює під тиском; електромережі, електрифіковане устаткування та інструменти; інженерні комунікації; роботи, що призводять до психофізіологічних перевантажень; токсичні речовини; помилкові дії працівників, аварії.

3.26. Санітарно-гігієнічні умови мікроклімату виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

3.27. Не дозволяється перевищення рівня виробничого шуму вище норм, наведених у ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), та ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 06.06.83 N 2473 (далі - ГОСТ 12.1.003-83).

3.28. Вібраційна безпека забезпечується дотриманням вимог ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 13.07.90 N 2190 (далі - ГОСТ 12.1.012-90).

3.29. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарногигиенические требования к воздуху рабочей зоны", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29.09.88 N 3388 (далі - ГОСТ 12.1.005-88), та СН 4617-88 "Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны", затверджених наказом головного державного санітарного лікаря СРСР від 26.05.88 (далі - СН 4617-88).

3.30. Під час розробки проекту будівництва та реконструкції об'єктів виробництва содової промисловості необхідно зважати на класифікацію шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.03.76 N 579 (далі - ГОСТ 12.1.007-76).

3.31. Небезпечні хімічні речовини, що використовуються та виробляються у виробництві кальцинованої соди, та що впливають чи за певних умов можуть негативно впливати на здоров'я людини, підлягають гігієнічній регламентації відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 N 420.

3.32. Під час роботи з електронно-обчислювальними машинами необхідно додержуватись вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.02.99 N 21, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.06.99 за N 382/3675 (далі - НПАОП 0.00-1.31-99), та ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електроннообчислювальних машин, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 N 7v0007282-98 (далі - ДСанПіН 3.3.2.007-98).

IV. Загальні виробничі вимоги з охорони праці

4.1. Безпека промислових підприємств забезпечується дотриманням вимог ДСТУ 3273-95 Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги, затвердженого наказом Держстандарту України від 19.12.95 N 434 (далі - ДСТУ 3273-95).

4.2. Під час розробки проекту будівництва та реконструкції об'єктів виробництва содової промисловості необхідно зважати на категорії виробництв з вибухобезпеки, що визначаються вимогами Загальних правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, затверджених наказом Державного комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР від 06.09.88 (НПАОП 0.00-1.41-88).

4.3. Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт або який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, зобов'язаний провести ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки залежно від кількості порогової маси небезпечних речовин відповідно до вимог Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 (далі - НПАОП 0.00-6.21-02).

4.4. Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки або який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, зобов'язаний провести декларування об'єкта підвищеної небезпеки відповідно до Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 (далі - НПАОП 0.00-6.22-02).

4.5. Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

4.6. Піднімання та переміщення вантажів вручну жінками дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

4.7. Не дозволяється застосування праці жінок на роботах відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.

4.8. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх на роботах відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.1994 за N 176/385 (ДНАОП 0.03-8.07-94).

4.9. Суб'єкт господарювання зобов'язаний організувати проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

4.10. Працівники содових підприємств зобов'язані:

дбати про власну безпеку та здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей під час виконання робіт на території підприємства;

знати і дотримуватись вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил експлуатації машин, механізмів, устаткування, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити в установленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди;

виконувати вимоги з охорони праці, що передбачені колективним договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

4.11. Проектування території підприємств та розташованих на ній будівель здійснюється відповідно до вимог СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.80 N 213 (далі - СНиП II-89-80), Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404, НАПБ А.01.001-2004z1410-04 та цих Правил.

4.12. Рух транспортних засобів по території підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про дорожній рух".

4.13. Територія підприємств повинна бути обладнана:

дорожніми знаками, покажчиками обмеження швидкості руху транспорту відповідно до вимог ДСТУ 4100-2002 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 03.06.2002 N 326 (далі - ДСТУ 4100-2002);

знаками безпеки та сигнальною розміткою відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 24.05.76 N 1267 (далі - ГОСТ 12.4.026-76), та ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987 IDT), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 30.03.2007 N 71 (далі - ДСТУ ISO 6309:2007).

4.14. На території підприємств повинні бути влаштовані проїзди для автотранспорту та пішохідні доріжки з твердим (жорстким) покриттям.

4.15. Дороги, проїзди та пішохідні доріжки необхідно завжди тримати справними, своєчасно ремонтувати, у холодний період року очищувати від снігу та льоду, у темний період доби - освітлювати.

4.16. Не дозволяється використовувати дороги, проїзди між будівлями, установками та спорудами для складування матеріалів або відходів виробництва.

4.17. Під час проектування евакуаційних шляхів та виходів необхідно додержуватись вимог СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 N 287 (далі - СНиП 2.09.02-85*).

4.18. Уздовж будинків і споруд повинен бути забезпечений проїзд пожежної техніки відповідно до вимог НАПБ А.01-001-2004. Дороги, проїзди та підходи до будинків, споруд, пожежних гідрантів та пожежних водоймищ, а також підходи до пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння повинні утримуватись справними та бути завжди вільними. Біля пожежних гідрантів повинні бути встановлені покажчики, які необхідно освітлювати в темний час доби.

4.19. На перехресті проїздів і пішохідних доріжок із залізничними коліями та в місцях, де заборонено проїзд транспорту, повинні бути вивішені попереджувальні знаки та написи.

4.20. Маршрути руху транспортних засобів по території підприємств повинні бути визначені відповідними службами та затверджені суб'єктом господарювання.

4.21. Земляні роботи на території підприємств проводяться відповідно до вимог СНиП III-4-80* "Техника безопасности в строительстве", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.06.80 N 82 (далі - СНиП III-4-80*).

4.22. Після закінчення ремонтно-будівельних робіт ділянка території підприємства, на якій вони проводились, повинна бути спланована та звільнена від будівельного сміття.

4.23. Під час проектування для всіх будинків і приміщень виробничого, складського призначення та лабораторій визначаються категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог акта "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ СРСР від 27.02.86 N 6141-1 (далі - НАПБ Б.07.005-86 ОНТП 24-86), а також класи зон приміщень відповідно до вимог Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01).

4.24. У приміщеннях і складах усі проходи, евакуаційні виходи, тамбури, коридори, підходи до обладнання, матеріалів та засобів пожежогасіння не повинні захаращуватися будь-якими предметами, матеріалами тощо. Не дозволяється влаштування комор, майстерень під маршами сходових кліток.

4.25. Дахи виробничих, допоміжних і складських будівель необхідно очищувати від снігу, льоду та сміття.

4.26. Виробничі споруди проектуються відповідно до вимог СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 29.12.85 N 263 (далі - СНиП 2.09.03-85).

4.27. Виробничі будівлі та приміщення проектуються відповідно до вимог СНиП 2.09.02-85*.

4.28. Будівлі та приміщення складів проектуються відповідно до вимог СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 N 280 (далі - СНиП 2.11.01-85*).

4.29. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення проектуються відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87.

4.30. Санітарно-побутові приміщення необхідно щодня прибирати, провітрювати та періодично дезінфікувати.

4.31. Під час проектування у багатоповерхових спорудах вище 15 м та за наявності постійних робочих місць або устаткування, яке необхідно обслуговувати більше трьох разів за зміну та яке розташоване на відмітках вище 15 м, необхідно передбачати пасажирські ліфти.

4.32. У відділеннях абсорбції, дистиляції, карбонізації, кальцинації содового виробництва на випадок непередбаченого викиду в повітря аміаку, сірководню, двооксиду вуглецю повинні бути влаштовані аварійні виходи для працівників.

4.33. Прокладання електричних проводів і кабелів на території підприємств необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).

4.34. Для зберігання мастильних матеріалів повинно бути передбачено спеціальне місце. Доставка мастильних матеріалів повинна бути механізованою.

4.35. Підземні кабельні траси повинні мати зовнішні розпізнавальні знаки, що дають змогу визначити місцезнаходження муфт та кабелів.

4.36. Температура, відносна вологість та швидкість руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91), та ДСН 3.3.6.042-99.

4.37. Проектування, експлуатація та реконструкція систем опалення, вентиляції та кондиціонування приміщень здійснюються відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 13.11.75 N 2849 (далі - ГОСТ 12.4.021-75).

4.38. Експлуатація трубопроводів пари і гарячої води здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (далі - НПАОП 0.00-1.11-98).

4.39. В опалюваних виробничих приміщеннях, а також у приміщеннях із значним надлишком тепла, коли на кожного працівника припадає площа підлоги від 50 до 100 кв.м, дозволяється у холодний і перехідний періоди року зниження температури повітря поза постійними робочими місцями щодо нормативної до 12 град.С - на легких роботах, до 10 град.С - на роботах середньої важкості та до 8 град.С - на важких роботах.

4.40. У виробничих приміщеннях, де на кожного працівника припадає площа підлоги понад 100 кв.м, температура, відносна вологість та швидкість руху повітря мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 лише на постійному робочому місці.

4.41. Електрообладнання вентиляційних систем, їх заземлення та КВП повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 09.01.98 N 4z0093-98, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

4.42. Вентиляційні системи, що розташовані в приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86), та системи місцевих відсмоктувачів, у яких можливе утворення статичної електрики, повинні бути заземлені відповідно до вимог ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 27.01.83 N 428 (далі - ГОСТ 12.4.124-83).

4.43. Виконання устаткування вентиляційних систем, що розташовані в приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86), та місцевих відсмоктувачів вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних сумішей повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01.

4.44. На кожну вентиляційну систему повинен бути складений паспорт, а також заведений журнал ремонту та експлуатації. Експлуатація вентиляційних систем здійснюється відповідно до вимог інструкцій з експлуатації, затверджених суб'єктом господарювання.

4.45. Усі вентиляційні системи підлягають ремонту в терміни відповідно до графіка планово-попереджувальних ремонтів, затвердженого суб'єктом господарювання.

Ремонт і очищення вентиляційного устаткування необхідно здійснювати з використанням засобів захисту органів дихання від пилу та шкідливих газів.

4.46. Діючі вентиляційні системи необхідно перевіряти у визначені терміни, але не рідше ніж:

у приміщеннях, де можливе виділення шкідливих речовин 1 та 2 класів небезпечності (сірководню), - 1 раз на місяць;

системи місцевої витяжної та місцевої припливної вентиляції - 1 раз на рік;

системи загальнообмінної механічної та природної вентиляції - 1 раз на 3 роки.

4.47. Вентиляційні системи підлягають випробуванню та регулюванню незалежно від строків періодичного контролю:

після реконструкції виробництва або вентиляційних систем;

після капітального ремонту систем вентиляції;

у разі невідповідності стану повітря виробничих приміщень вимогам чинних санітарних норм і правил.

4.48. Під час проведення випробувань повинні визначатися такі параметри вентиляційних установок:

продуктивність вентилятора;

повний тиск, що досягається вентилятором;

кількість повітря, що проходить магістральними ділянками та відгалуженнями;

величина підсмоктування та втрат повітря;

рівномірність прогріву калориферних установок (у разі наявності теплоносія).

Результати випробувань повинні заноситись до паспорта вентиляційної системи.

4.49. Концентрація шкідливих речовин (газів, парів, пилу) у повітрі, що подається у виробниче приміщення, не повинна перевищувати 30% ГДК речовин відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, але за умови, щоб загальна концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не перевищувала значень ГДК.

4.50. У приміщеннях, де можливе раптове непередбачуване надходження у повітря робочої зони шкідливих речовин, необхідно обладнувати аварійну витяжну вентиляцію.

Продуктивність аварійної вентиляції визначається розрахунком у технологічній частині проекту відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91. Необхідний повітрообмін під час аварій забезпечується спільною роботою систем основної (загальнообмінної та місцевої) та аварійної вентиляцій.

У приміщеннях насосних станцій аміачної води, рідини після відділення бікарбонату натрію на вакуум-фільтрах (фільтрової рідини) та амонізованого розсолу продуктивність аварійної вентиляції повинна забезпечувати не менше ніж 8 повітрообмінів на годину.

У відділенні абсорбції-дистиляції на випадок непередбачуваного надходження у повітря парів аміаку або сірководню повинна бути передбачена аварійна витяжна вентиляція.

4.51. Системи аварійної вентиляції повинні бути зблоковані з газоаналізаторами, що налаштовані на ГДК. У разі досягнення ГДК повинна автоматично включатися аварійна вентиляція, світлова та звукова сигналізації.

Місця улаштування газоаналізаторів повинні бути визначені проектом. У доповнення до автоматичного вмикання аварійної вентиляції необхідно встановлювати пристрій для включення аварійної вентиляції вручну зовні приміщення.

4.52. Для систем аварійної вентиляції необхідно влаштовувати витяжні осьові вентилятори зовні приміщень в огороджувальних конструкціях.

4.53. У виробничих приміщеннях, де можливе виділення у повітря робочої зони шкідливих речовин 1 та 2 класів небезпечності, системи вентиляції повинні вмикатися за 10-25 хвилин до початку роботи працівників. Спочатку вмикаються витяжні системи, потім - припливні.

4.54. Очищення повітропроводів вентиляційних систем необхідно проводити у терміни відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання.

Роботи з очищення усередині магістральних повітропроводів, бункерів та ємностей необхідно виконувати відповідно до вимог Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, затвердженої наказом Держгіртехнагляду СРСР від 20.02.85 (НПАОП 0.00-5.11-85).

4.55. Системи місцевих відсмоктувачів від технологічного устаткування необхідно проектувати окремими для речовин, сполучення яких можуть утворити вибухонебезпечну суміш або утворити більш небезпечні та шкідливі речовини. У технологічній частині проекту повинна бути зазначена можливість об'єднання місцевих відсмоктувачів горючих та шкідливих речовин у загальні системи.

4.56. Для регулювання площі вентиляційних прорізів рекомендується застосовувати поворотні або розсувні жалюзі. Усі стулкові віконні, ліхтарні рами чи пристрої, що відкриваються, повинні бути обладнані легко керованими, стійкими в експлуатації пристроями.

4.57. Видалення повітря з перших поверхів висотних будівель виробництва кальцинованої соди допускається здійснювати природною вентиляцією.

4.58. У виробництві кальцинованої соди та содопродуктів необхідно здійснювати аспірацію пилу:

у відділенні вапновипалювальних печей: від дробарок, транспортерів, конвеєрів і від місць завантаження-розвантаження та пересипки вапняку та вапна;

у відділенні парової кальцинації: від місць вивантаження соди з кальцинаторів, бункерів і силосів соди, елеваторів, машин для затарювання;

у виробництві важкої соди та на складі соди: від усіх місць завантаження та пересипання соди, від конвеєрів, ваговимірювачів, ємностей для розчинення соди, елеваторів, силосів, шнеків, дезінтеграторів, машин для затарювання, бункерів, автоматичних ваг, содовозів;

у відділенні затарювання бікарбонату натрію: від бункерів, порожнин сит, лотків, конвеєрів, елеваторів, дробарних агрегатів, машин для затарювання.

4.59. Діаметри повітроходів для системи аспірації повинні становити не менше ніж 0,125 м для запобігання забиванню повітроходів пилом і для забезпечення можливості їхнього очищення.

4.60. Повітропроводи аспіраційних систем повинні бути виконані з негорючих матеріалів, легко розбиратись і очищуватись від пилу.

4.61. У відділенні затарювання та на складі соди як очисне устаткування необхідно застосовувати тканинні фільтри з установкою їх над бункерами або силосами для розвантаження уловленого пилу. Електродвигуни вентиляторів повинні бути зблоковані з електродвигунами механізмів струшування та видалення пилу, щоб унеможливити роботу аспіраційних установок у разі, якщо фільтри не працюють.

4.62. Від корит мірників та вакуум-фільтрів, що є джерелами надходження у повітря аміаку у відділенні фільтрації бікарбонату натрію, необхідно передбачати місцеву витяжну вентиляцію.

4.63. У разі непередбаченого вимкнення вентиляторів витяжної системи повинна вмикатись сигналізація з виводом світлових і звукових сигналів у приміщення, для яких вона призначена.

4.64. Повітря, що видаляється в атмосферу системами місцевих відсмоктувачів та загальнообмінною вентиляцією виробничих приміщень, перед викидом повинно бути очищене відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

4.65. Викиди від систем місцевих відсмоктувачів необхідно розміщувати на висоті не менше ніж 2 м над дахом найвищої частини будівлі.

4.66. Повітря з парами аміаку, що відсмоктується від конвеєрів сирого бікарбонату натрію та від корит вакуум-фільтрів, перед викидом в атмосферу необхідно очищувати в санітарних промивачах з коефіцієнтом очищення не нижче ніж 0,9.

4.67. Проектування та реконструкція внутрішнього водопроводу та каналізації у виробничих і побутових приміщеннях здійснюються відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.10.85 N 189 (далі - СНиП 2.04.01-85).

4.68. Проектування та реконструкція зовнішніх мереж, споруд водопроводу та каналізації здійснюються відповідно до вимог СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84 N 123 (далі - СНиП 2.04.02-84), СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 21.05.85 N 71 (далі - СНиП 2.04.03-85).

4.69. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 14.08.75 N 2152 (далі - ГОСТ 12.3.006-75).

4.70. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити працівників питною водою відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (далі - ДСанПіН 383), та ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 18.10.82 N 3989 (далі - ГОСТ 2874-82).

4.71. Для забезпечення працівників питною водою необхідно установлювати водопровідні колонки з фонтануючими кранами чи сатураторні установки з газованою водою.

4.72. У душових, умивальних та для охолодження повітря в кондиціонерах необхідно використовувати питну воду.

4.73. Не дозволяється поєднувати мережі господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів, що подають технічну воду.

4.74. Біля кранів технічної води повинен бути напис, що забороняє використання цієї води з господарчо-питною метою.

4.75. У виробничих приміщеннях, де можливі опіки кислотами та лугами, повинні бути обладнані аварійні душі та раковини з проточною водою, що підключені до питного водопроводу. Душі повинні автоматично спрацьовувати при ступанні людини на площадку під душовим ріжком. Місця встановлення аварійних душів повинні бути визначені проектом.

4.76. Роботи з очищення каналізаційних колодязів і мереж від осадів повинні проводитись відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85.

4.77. Для безпечного проведення технічних оглядів і ремонтів колодязі та камери на водопровідних і каналізаційних мережах повинні бути обладнані пристроями для спуску в них (скобами, сходами).

4.78. Не дозволяється відведення забруднених промислових стоків у господарчу каналізаційну мережу без попереднього знешкодження або регенерації.

4.79. Усі каналізаційні зливи з лотків, раковин та інших приймачів у мережу каналізації повинні бути обладнані зливними гідрозатворами.

4.80. Усі люки, колодязі, що розташовані на території підприємства, повинні бути закритими. Каналізаційні лотки в межах цеху необхідно закривати трапами або кришками. Тимчасово відкриті люки, колодязі, лотки повинні мати огородження заввишки не менше ніж 1 м та бути позначені знаками безпеки.

4.81. Горловини заглиблених резервуарів повинні бути закриті кришками, а під час проведення в них ремонтних робіт - огороджені.

4.82. У приміщеннях, де можливі розливи розчинів та суспензій їдких речовин, повинні бути крани для приєднання до водопроводу гнучких рукавів для змивання розливів цих речовин.

V. Вимоги безпеки до технологічного процесу виробництва кальцинованої соди та содопродуктів

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Технологічні процеси виробництва кальцинованої соди та содопродуктів повинні вестись відповідно до затверджених технологічних регламентів.

5.1.2. Безпека технологічних процесів забезпечується додержанням вимог ГОСТ 12.3.002-75 "CСБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25.04.75 N 1064 (далі - ГОСТ 12.3.002-75).

5.1.3. Повітря, що аспірується, та технологічні викиди, які не повертаються в технологічний процес, перед викидом їх в атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201v0201282-97 (далі - ДСП-201-97), та ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 24.08.78 N 2329 (далі - ГОСТ 17.2.3.02-78).

5.1.4. Технологічні процеси повинні бути організовані так, щоб рівні забруднення водойм відходами та стічними водами не перевищували встановлені нормативи відповідно до вимог ГОСТ 17.1.3.13-86 "Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 25.06.86 N 1790 (далі - ГОСТ 17.1.3.13-86).

5.1.5. Усі вихідні та допоміжні матеріали, що використовуються у виробництві кальцинованої соди, повинні відповідати нормативним документам на сировину та матеріали.

5.1.6. Вимоги до готової продукції визначаються державними стандартами або технічними умовами.

5.1.7. На кожний технологічний апарат повинен бути нанесений номер, що відповідає номеру позиції на технологічній схемі.

5.1.8. В операторському приміщенні повинна бути вивішена затверджена суб'єктом господарювання технологічна схема відділення виробництва, яку необхідно щороку перевіряти на відповідність її фактичному стану та перезатверджувати в разі внесення змін та доповнень.

5.1.9. Технологічні процеси повинні бути автоматизовані та механізовані.

5.1.10. Між усіма відділеннями у виробництві кальцинованої соди, що технологічно поєднані між собою, а саме:

карбонізації та компресорною станцією;

карбонізації та фільтрації;

фільтрації та кальцинації;

абсорбції, дистиляції, карбонізації та насосною станцією;

дистиляції та гасіння вапна;

дистиляції та окремо розташованої багерної станції;

дистиляції та установкою утилізації тепла рідини, що утворюється в процесі регенерації аміаку (дистилерної рідини);

вапновипалювальних печей та компресорною станцією;

шихтним та вапновипалювальних печей повинен бути встановлений надійно діючий безперебійний зв'язок.

5.1.11. Газонебезпечні роботи у виробництві кальцинованої соди та содопродуктів необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85. Установка та зняття заглушок на трубопроводах та устаткуванні здійснюються відповідно до схеми установки заглушок з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок. Усі заглушки повинні бути пронумеровані. Номер заглушки та величина розрахункового тиску повинні бути вибиті на хвостовику заглушки.

5.1.12. Монтаж технологічного устаткування та технологічних трубопроводів необхідно проводити відповідно до вимог СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 N 72 (далі - СНиП 3.05.05-84).

5.1.13. Герметичність посудин, що працюють під тиском, повинна перевірятися відповідно до вимог правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, відповідно до законодавства. Виявлені дефекти повинні негайно усуватися.

5.1.14. Ємності для кислот та лугів, а також насоси для їх перекачування повинні бути встановлені на піддонах з бортами, з яких повинно бути передбачено відведення рідин у резервну ємність для подальшої утилізації.

5.1.15. Мірники, збірники для розчинів і суспензій повинні бути обладнані пристроями, що запобігають переповненню ємностей (переливними пристроями).

5.1.16. Конструкція приміщень для зберігання насипом пилонебезпечних матеріалів повинна унеможливлювати потрапляння цих матеріалів у навколишнє середовище.

5.1.17. У разі аварійних зупинок через припинення подачі електроенергії, води, пари та інших видів енергоносіїв роботи повинні зупинятися відповідно до планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, що розроблені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.

5.1.18. Витоки з устаткування розчинів, що містять аміачні або сульфідні сполуки, необхідно усувати негайно після їх виявлення.

5.1.19. Злив масла з масловіддільників та інших апаратів необхідно здійснювати через масловипускні пристрої та з використанням відповідних ЗІЗ.

5.1.20. Приймання та експлуатацію залізничних цистерн з аміачною водою необхідно здійснювати відповідно до вимог правил техніки безпеки при роботі з водним аміаком (аміачною водою).

5.1.21. Труби для поєднання апаратів з атмосферою повинні бути виведені за межі цеху на висоту не менше ніж 2 м над дахом найвищої частини будівлі. Викиди від труб для поєднання апаратів з атмосферою у виробниче приміщення забороняються. Парові та газові відходи від труб для поєднання з атмосферою перед викидом в атмосферу необхідно очищувати. Забороняється труби для поєднання з атмосферою різних апаратів об'єднувати в одну систему.

5.1.22. Проектування теплоізоляції устаткування та трубопроводів здійснюється відповідно до вимог СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.88 N 155 (далі - СНиП 2.04.14-88).

5.1.23. Відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.11-98 усі елементи паропроводів з температурою зовнішньої поверхні стінки вище 55 град.C, що розміщені в доступних для працівників місцях, необхідно покривати ізоляцією, температура зовнішньої поверхні якої не повинна перевищувати 55 град.C.

5.1.24. Температура зовнішніх поверхонь устаткування та кожухів теплоізоляційного покриття не повинна перевищувати 45 град.С у місцях, доступних для працівників усередині приміщень, та 60 град.С - зовні приміщень.

5.2. Виробництво кальцинованої соди (легкої та важкої)

5.2.1. Підвісні канатні дороги для транспортування карбонатної сировини повинні експлуатуватися відповідно до вимог СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 N 18 (далі - СНиП 2.05.07-91).

5.2.2. Перекачувати аміачну воду необхідно за допомогою насосів, передавлення аміачної води стисненим повітрям не дозволяється.

5.2.3. Вакуум-насоси відділення абсорбції повинні працювати безперебійно, резервне устаткування завжди повинно бути готовим до пуску.

     5.2.4. Під  час використання у виробництві кальцинованої соди 
експанзерного газу  (газу  від  виробництва  синтетичного  аміаку) 
об'ємна  частка домішок у газі повинна бути не більше,  %:  оксиду 
вуглецю та водню (СО + Н ) - 2; кисню (О ) - 1. У разі перевищення 
                        2               2 
вмісту в газі зазначених домішок необхідно припинити його подачу у 
виробництво. 

5.2.5. Трубопровід для транспортування експанзерного газу від виробництва синтетичного аміаку повинен мати пристрої-випускники для видалення з нього конденсату.

5.2.6. Між виробництвом кальцинованої соди та виробництвом синтетичного аміаку, що постачає експанзерний газ, повинен бути встановлений надійно діючий зв'язок.

5.2.7. Експлуатацію, ремонт та очищення устаткування, пов'язаного з використанням експанзерного газу, необхідно здійснювати відповідно до вимог інструкції, затвердженої суб'єктом господарювання.

5.2.8. Під час зупинки на ремонт відділення карбонізації, що працює на експанзерному газі, необхідно від'єднати трубопровід експанзерного газу заглушками з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок, за необхідності - продути систему газом вапновипалювальних печей, а потім парою.

5.2.9. Переливні пристрої вакуум-фільтрів сирого бікарбонату натрію для запобігання переповненню корита фільтрів мають систематично прочищуватися та прогріватися парою. Після зупинки вакуум-фільтрів суспензію сирого бікарбонату натрію для уникнення потрапляння у повітря газоподібного аміаку необхідно зливати в закриту буферну ємність.

5.2.10. Ремонтувати вакуум-фільтр та відновлювати цілісність фільтрувальної перегородки необхідно тільки під час його зупинки.

5.2.11. Для запобігання потраплянню аміаку в повітря робочої зони не дозволяється переповнювати корита фільтрів технологічними рідинами.

5.2.12. Під час очищення корита промивної води та віджимних роликів вакуум-фільтра не дозволяється ставати на край корита фільтра. З цією метою повинні бути обладнані спеціальні площадки та сходи.

5.2.13. Конвеєри, що транспортують бікарбонат натрію від вакуумфільтрів до парових кальцинаторів, повинні мати укриття вздовж усього конвеєра для запобігання потраплянню аміаку в повітря робочої зони.

5.2.14. Для підтримання постійного тиску в паровому кальцинаторі кількість газу, що відсмоктується з колектора газу кальцинаторів, необхідно регулювати автоматично.

5.2.15. Для запобігання підвищення тиску в паровому кальцинаторі необхідно здійснювати запобіжний огляд та чищення живильного змішувача та газоходу на ділянці від кальцинатора до циклона.

5.2.16. Дистиляційні колони повинні бути обладнані запобіжними клапанами у верхній частині на конденсаторі дистиляції. Запобіжні клапани необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.

5.2.17. Щоб уникнути гідравлічних ударів, подачу пари, газів і рідин в апарати відділення абсорбції-дистиляції під час їх навантаження необхідно здійснювати поступово.

5.3. Виробництво бікарбонату натрію

5.3.1. Підігрівник содового розчину, що працює під тиском, повинен бути обладнаний запобіжним клапаном, який необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.

5.3.2. Заміну пошкодженої фільтрувальної тканини на фільтрах содового розчину необхідно проводити тільки після зупинки фільтра.

5.3.3. Подавати двооксид вуглецю до карбонізаційних колон під тиском, що перевищує технологічні норми, не дозволяється. Запобіжні клапани, що встановлені на карбонізаційних колонах, необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.

5.3.4. Центрифуга для розділення суспензії бікарбонату натрію повинна бути обладнана кожухом для огородження частин, що обертаються. Кришка кожуха центрифуги повинна бути зблокована з електричним приводом таким чином, щоб унеможливити включення центрифуги в роботу (пуск до руху барабана), якщо кришка відкрита.

5.3.5 Щоб уникнути гідравлічних ударів, подачу пари в декарбонатор та карбонізаційну колону під час її пропарювання необхідно здійснювати поступово.

5.4. Виробництво оксиду кальцію та вапняного молока

5.4.1. Вантажно-розвантажувальні роботи з вапняком повинні проводитись на спеціально відведеній території з твердим покриттям.

5.4.2. Конструкція завантажувальних і розвантажувальних пристроїв вапновипалювальних печей повинна забезпечувати герметичність печі під час її завантаження та роботи.

5.4.3. Надлишковий газ від печей і газ із міжконусного простору під час експлуатації вапновипалювальних печей необхідно відводити через загальний колектор в установку для очищення від пилу та викидати в атмосферу через санітарну трубу. Газові викиди повинні бути очищені відповідно до вимог ДСП-201-97 та СНиП 2.04.05-91.

5.4.4. Колектор газу вапновипалювальних печей повинен бути обладнаний площадками та сходами для зручного та безпечного його обслуговування.

5.4.5. Люки колектора газу вапновипалювальних печей повинні герметично закриватися таким чином, щоб унеможливити відкривання їх вручну.

5.4.6. Перед уведенням в експлуатацію вапновипалювальних печей необхідно провести огляд футерування, починаючи з верху печі, та видалити цеглу, що потребує заміни; перевірити герметичність печей і комунікацій, виконати змащення всіх рухомих механізмів. Роботи повинні проводитися відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85 з оформленням наряду-допуску.

5.4.7. Видалення плавів з вапновипалювальних печей необхідно здійснювати механічним подрібненням їх зверху або збоку. Не дозволяється пропарювати та поливати плави водою.

5.4.8. Збірники вапняного молока повинні бути закритими, обладнані трубами для поєднання з атмосферою, рівнемірами та обладнані пристроями, що запобігають переповненню ємностей.

5.4.9. Транспортування вапняного молока необхідно здійснювати тільки по закритих комунікаціях.

5.4.10. Запірну арматуру на трубопроводі вапняного молока необхідно відкривати та закривати поступово для запобігання гідравлічним ударам та унеможливлення отримання працівниками опіків.

VI. Системи контролю, управління, сигналізації та протиаварійного захисту виробництв кальцинованої соди та содопродуктів

6.1. Під час проектування та будівництва підприємств содової промисловості необхідно передбачати автоматизацію виробництва із застосуванням обчислювальної техніки. Комплекс пристроїв для автоматизації технологічних процесів, який включає прилади, регулятори, сигналізатори та інші засоби автоматизації та дистанційного керування, повинен забезпечувати:

безпеку контролю та управління процесами;

попередження про майбутній пуск механізмів, що управляються автоматично або дистанційно;

вибухозахист апаратів, у яких проводяться процеси з утворенням вибухонебезпечних концентрацій речовин.

6.2. Під час розробки проектів автоматизації, монтажу устаткування та експлуатації КВП необхідно додержуватись вимог НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86), НПАОП 0.00-1.41-88 та НПАОП 40.1-1.01-97.

6.3. Прилади, регулятори та інші пристрої систем управління і контролю повинні відповідати категорії приміщень та будівель, де їх установлюють.

6.4. Основні матеріальні та енергетичні потоки повинні контролюватися автоматичними приладами.

6.5. Усі КВП та регулятори повинні бути справними та піддаватися обов'язковій повірці відповідно до затвердженого суб'єктом господарювання графіка, але не рідше ніж 1 раз на рік.

6.6. Стиснене повітря для систем управління, контролю та автоматизації повинно відповідати вимогам ДСТУ 4169:2003 Стиснене повітря. Частина 1. Забруднювачі та класи чистоти (ISO 8573-1:2001, MOD), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10.06.2003 N 100 (далі - ДСТУ 4169:2003).

6.7. Щити з КВП повинні бути розташовані в місцях, зручних для обслуговування та спостереження.

6.8. У неопалювальних приміщеннях засоби вимірювання та автоматизації повинні бути теплозахищеними.

6.9. До початку зимового періоду для забезпечення безперебійної роботи КВП необхідно перевірити справність імпульсних ліній та посудин для розділення, приладів; заповнити їх рідиною, що не замерзає; переконатись у справності та надійності системи обігріву приладів.

6.10. Не дозволяється експлуатація компресорів і насосів, якщо немає чи пошкоджено засоби автоматизації, контролю та системи блокування.

6.11. Для оповіщення працівників про порушення роботи зблокованих установок повинна бути передбачена сигналізація зі світловим і звуковим сповіщенням про пошкодження.

6.12. Експлуатувати прилади та регулятори з радіоактивними випромінювачами необхідно відповідно до вимог Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832.

VII. Енергозабезпечення та енергетичне устаткування

7.1. Експлуатація електроустаткування здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.32-01v0272203-01, НПАОП 40.1-1.21-98z0093-98, експлуатаційної документації та цих Правил.

7.2. Експлуатація парових і водогрійних котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град.С, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.07.96 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за N 655/1680 (далі - НПАОП 0.00-1.26-96).

7.3. Експлуатація трансформаторів електричного струму здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97, ГОСТ 12.2.007.2-75 "ССБТ. Трансформаторы силовые и реакторы электрические. Требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.09.75 N 2368 (далі - ГОСТ 12.2.007.2-75).

7.4. Захист працівників від шкідливого впливу електричного струму здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 17.07.79 N 2582 (далі - ГОСТ 12.1.019-79), та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002).

7.5. Електрозахисні засоби, що застосовуються під час експлуатації та ремонту електроустановок, необхідно використовувати відповідно до вимог ДСН 3.3.6.096-2002.

7.6. Обслуговування діючих електроустановок, організацію та виконання ремонтних робіт повинні здійснювати спеціально підготовлені та атестовані електротехнічні працівники відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

7.7. Вибір та установка електроустаткування (машин, апаратів, пристроїв) здійснюються відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.

7.8. Електроустаткування повинно мати надійне захисне заземлення (занулення), бути захищеним від потрапляння пилу, вологи та відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98z0093-98 та ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 15.05.81 N 2404 (далі - ГОСТ 12.1.030-81).

7.9. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно вимкнені та вжиті заходи до відновлення заземлення.

7.10. Експлуатація електрозварювальних установок здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98, НПАОП 40.1-1.32-01v0272203-01 та ГОСТ 12.3.003-86 "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 19.12.86 N 4072 (далі - ГОСТ 12.3.003-86).

7.11. Експлуатація та випробування ручних переносних електроінструментів здійснюються відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91 "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний (МЭК 745-1-82)", затвердженого постановою Комітету стандартизації та метрології СРСР від 30.09.91 N 1563 (далі - ГОСТ 12.2.013.0- 91).

7.12. Опосвідчення стану безпеки електроустановок здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687687-2004-п (далі - НПАОП 0.00-8.18-04).

7.13. Експлуатація електрофільтрів здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01. Електрофільтри для очищення газу вапновипалювальних печей повинні бути герметичними.

7.14. Освітлення будівель, приміщень та споруд, місць виконання робіт поза будівлями здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.

7.15. Норми освітленості повинні відповідати вимогам ДБН В 2.5-28-2006 Природне та штучне освітлення, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житловокомунального господарства України від 15.05.2006 N 168 (далі - ДБН В 2.5-28-2006).

7.16. Приміщення з постійним місцеперебуванням людей повинні мати природне освітлення.

7.17. Експлуатація пристроїв для освітлення здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.09.75 N 2368 (далі - ГОСТ 12.2.007.0-75).

7.18. Захист від статичної електрики технологічного устаткування та трубопроводів здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.4.124-83.

7.19. Усе технологічне устаткування та трубопроводи повинні бути заземлені відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81, НПАОП 40.1-1.32-01 та ДСТУ 3680-98 (ГОСТ 30586-98) Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість до дії грозових розрядів. Методи захисту, затвердженого наказом Держстандарту України від 30.12.98 N 59 (далі - ДСТУ 3680-98).

VIII. Вимоги безпеки до виробничого устаткування

8.1. Загальні вимоги безпеки

8.1.1. Експлуатація виробничого устаткування здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 06.06.91 N 807 (далі - ГОСТ 12.2.003-91).

8.1.2. Усе устаткування повинно мати маркування із зазначенням паспортних даних: максимально допустимого навантаження, дати випуску, підприємства-виробника.

8.1.3. Не дозволяється працювати на несправному устаткуванні.

8.1.4. До апаратів, посудин та комунікацій, що потребують продувки, промивки та пропарювання, перед внутрішнім оглядом або ремонтом повинні бути підведені необхідні середовища (пара, вода, стиснене повітря, інертний газ).

8.1.5. Проходи до лазів для внутрішнього огляду та чищення технологічного устаткування повинні бути вільними та мати ширину не менше ніж 0,8 м. Висота проходу над лазом, що влаштований у кришці апарата, повинна бути не менше ніж 1,2 м.

8.1.6. Конструкція конвеєрів, що транспортують гарячі вантажі, повинна унеможливлювати отримання працівниками опіків.

8.1.7. Для забезпечення монтажу та демонтажу устаткування, що встановлюється вище першого поверху, у міжповерхових перекриттях на площадках повинні бути передбачені монтажні прорізи. Розміри монтажних прорізів повинні перевищувати максимальні габаритні розміри устаткування, що транспортується, не менше ніж на 0,2 м у кожний бік.

8.1.8. Монтажні прорізи необхідно розташовувати в зоні обслуговування підйомних механізмів. Площадка підлоги першого поверху під монтажним прорізом повинна бути вільною від устаткування та прилягати до виходу назовні, до монтажного прорізу в стіні чи до проходу в цеху.

8.2. Розміщення устаткування. Робочі місця, їх утримання

8.2.1. Розміщення устаткування здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 та ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11.11.81 N 4883 (далі - ГОСТ 12.2.061-81).

8.2.2. Компонування та розміщення устаткування, газопроводів і комунікацій повинно забезпечувати працівникам безпечні та нешкідливі умови праці, вільний доступ, зручність обслуговування та проведення ремонтних робіт, а також відповідати вимогам технологічних процесів. Для проведення монтажних і ремонтних робіт необхідно застосовувати засоби механізації.

8.2.3. Устаткування та контрольно-вимірювальні прилади необхідно розташовувати так, щоб було зручно їх обслуговувати та спостерігати за технологічним процесом.

8.2.4. Устаткування, що обладнане перемішувальними пристроями, необхідно розташовувати так, щоб забезпечити можливість демонтажу приводу, вала та перемішувального пристрою.

8.2.5. Гасителі вапна необхідно встановлювати в один ряд на рівні, що забезпечує вільне перетікання вапняного молока в устаткування для його очищення і далі - в ємність для вапняного молока. Проходи між суміжними гасителями повинні бути не менше ніж 2 м. Відстань між гасителем та стіною будівлі повинна забезпечувати вільний прохід завширшки не менше ніж 1 м.

8.2.6. Розміщення відстійників відділення очищення розсолу повинно забезпечувати можливість кругового обслуговування. Для проведення робіт з ремонту та демонтажу (виймання) приводу перемішувального пристрою повинні бути передбачені засоби механізації.

8.2.7. Відстань по фронту між двома рядами колонного устаткування повинна бути не менше ніж 3 м.

8.2.8. Відстань між виступаючими частинами колонного устаткування повинна бути не менше ніж 2 м.

8.2.9. Розташування колонного устаткування з теплообмінниками повинно забезпечувати:

можливість монтажу та заміни трубок теплообмінних апаратів. Відстань у світлі між апаратами, а також між будівельними конструкціями та устаткуванням у бік виймання труб повинна перевищувати довжину труби не менше ніж на 0,1 м;

можливість установки та знімання бокових кришок і трубних дощок теплообмінних елементів колонних апаратів.

8.2.10. Відстань між фільтрами для розділення суспензії чи центрифугами та апаратурою, що розташована поруч, повинна бути не менше ніж 1,5 м, а відстань до будівельних конструкцій - не менше ніж 1,0 м.

8.2.11. Розміщення вакуум-фільтрів повинно бути таким, щоб забезпечувати можливість заміни фільтрувальної перегородки, а також необхідну вільну площу для проведення монтажних та ремонтних робіт із застосуванням засобів механізації.

8.2.12. Насоси необхідно розміщувати по змозі групами за технологічним призначенням так, щоб забезпечити мінімальну довжину всмоктувальних комунікацій.

8.2.13. Проходи між насосами з урахуванням їх обв'язки (крім головних проходів) повинні бути не менше ніж 0,8 м; відстань від насосів до будівельних конструкцій - не менше ніж 1,0 м. Дозволяється невеликі насоси установлювати парами на одному фундаменті, відстань між виступаючими частинами насосів має бути не менше ніж 0,3 м.

8.2.14. Проходи між пластинчастими теплообмінниками з урахуванням їх обв'язки повинні бути не менше ніж 1,0 м.

8.2.15. Парові кальцинатори необхідно встановлювати так, щоб відстані між частинами фундаментів, що виступають, були не менше ніж 3 м і відстань до будівельних конструкцій - не менше ніж 3 м.

8.2.16. Конвеєри необхідно встановлювати так, щоб відстань по вертикальній лінії від частин конвеєра, що найбільш виступають і які потребують обслуговування, до нижніх поверхонь будівельних конструкцій, що виступають, була не менше ніж 0,6 м, а від транспортного вантажу - не менше ніж 0,3 м.

8.2.17. Робочі місця та їхнє обладнання повинні забезпечувати належні безпечні та здорові умови праці та відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26.04.78 N 1102 (далі - ГОСТ 12.2.032-78), та ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26.04.78 N 1100 (далі - ГОСТ 12.2.033-78).

8.2.18. Робочі місця підлягають атестації за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - НПАОП 0.00-6.23-92).

8.2.19. Робочі місця повинні утримуватись у чистоті та порядку під час усього періоду роботи.

8.2.20. На робочих місцях мають бути:

витяги з планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, розроблених відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99. Витяги повинні бути представлені в обсязі, який є достатнім для якісного виконання працівниками відповідних дій;

інструкції з ведення технологічних процесів, ремонту та очищення устаткування;

інструкції з охорони праці за видом діяльності або професією.

8.3. Експлуатація устаткування підвищеної небезпеки

8.3.1. Отримання дозволів на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до вимог Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (НПАОП 0.00-4.05-03).

8.3.2. Ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до вимог Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 N 270, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2004 за N 1604/10203 (далі - НПАОП 0.00-6.07-04).

8.3.3. Огляд, випробування та експертне обстеження машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки здійснюються відповідно до вимог НПАОП 0.00-8.18-04.

8.3.4. Фахівці, які мають право проводити технічний огляд та експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, повинні проходити атестацію відповідно до вимог Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України від 20.12.2006 N 16, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.2007 за N 103/13370 (далі - НПАОП 0.00-6.08-07).

8.3.5. Експлуатація устаткування, що працює під тиском, здійснюється відповідно до вимог нормативних актів щодо будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

8.3.6. На кожну посудину, що працює під тиском, необхідно нанести маркування з такими даними:

товарний знак або найменування виробника;

найменування або позначення посудини;

порядковий номер посудини за системою нумерації виробника;

рік виготовлення;

робочий тиск, МПа;

розрахунковий тиск, МПа;

пробний тиск, МПа;

допустима максимальна і (або) мінімальна робоча температура стінки, град.С;

маса посудини, кг.

8.3.7. Апарати та трубопроводи, що працюють під тиском, повинні бути обладнані манометрами. На шкалі манометрів повинні бути нанесені червоні риски для позначення робочого тиску в апараті.

8.3.8. Експлуатація вантажопідіймальних кранів здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

8.3.9. Експлуатація підйомників здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08.12.2003 N 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за N 1262/8583 (далі - НПАОП 0.00-1.36-03).

8.4. Посудини та апарати, запобіжні пристрої

8.4.1. Для забезпечення безпечних умов експлуатації посудини та апарати повинні бути обладнані залежно від специфіки технологічного процесу:

запірною чи запірно-регулювальною арматурою;

приладами для вимірювання тиску;

приладами для вимірювання температури;

запобіжними пристроями;

покажчиками рівня рідини.

8.4.2. Посудини та апарати повинні мати необхідну кількість технологічних люків, призначених для огляду, очищення та ремонту посудин, а також монтажу та демонтажу розбірних внутрішніх пристроїв.

8.4.3. Запобіжні пристрої повинні бути влаштовані в місцях, зручних для їх обслуговування.

8.4.4. Усі запобіжні пристрої необхідно перевіряти відповідно до інструкції з експлуатації запобіжних пристроїв, що розроблена з урахуванням умов технологічного процесу та затверджена суб'єктом господарювання.

Результати перевірки справності запобіжних пристроїв повинні бути занесені в спеціальний журнал.

8.4.5. Запобіжні клапани перед пуском в експлуатацію повинні бути відрегульовані на спеціальному стенді на передбачений тиск та опломбовані. Вантажі важільних запобіжних клапанів необхідно фіксувати та закріплювати.

Під час експлуатації запобіжних клапанів необхідно додержуватись вимог правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, відповідно до законодавства та вимог НПАОП 0.00-1.26-96.

8.4.6. Запобіжні клапани, що встановлені на апаратах, трубопроводах та іншому устаткуванні, не дозволяється відділяти від цих апаратів запірною арматурою.

8.4.7. Під час використання запобіжних пристроїв (мембран) необхідно вживати заходів, що унеможливлюють викиди шкідливих та вибухонебезпечних газів у приміщення, а також іскроутворення і травмування працівників осколками та частинами мембран у разі їх спрацьовування.

8.4.8. Скіпові підйомники повинні бути обладнані електромагнітними гальмами та кінцевими вимикачами. Керування електродвигунами скіпових підйомників повинно бути автоматизоване та дубльоване ручним керуванням.

8.4.9. Для запобігання нещасним випадкам під час ремонту та огляду елеваторів повинні бути встановлені механізми, що запобігають зворотному руху ковшів. Елеватори повинні мати вимикачі як на місцях завантаження, так і на місцях вивантаження.

8.5. Компресори та насоси

8.5.1. Експлуатація стаціонарних поршневих та ротаційних повітряних компресорів та нагнітальних трубопроводів пневмотранспорту здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.016-81 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11.11.81 N 4885 (далі - ГОСТ 12.2.016-81).

8.5.2. Вібраційні та шумові характеристики компресорів і насосів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016.1-91 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Определение шумовых характеристик. Общие требования", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 25.04.91 N 584 (далі - ГОСТ 12.2.016.1-91).

8.5.3. Монтаж, налагодження, ремонт, випробування та експлуатація компресорного устаткування повинні здійснюватись підприємствами, що мають дозвіл Держгірпромнагляду на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, відповідно до НПАОП 0.00-4.05-03.

8.5.4. Для компримування газів необхідно застосовувати компресори тільки спеціального призначення. Застосовувати компресори не для того газу, на який їх було запроектовано, не дозволяється.

8.5.5. У приміщеннях компресорних станцій не дозволяється розміщувати апаратуру та устаткування, що технологічно чи конструктивно не пов'язані з компресорами.

8.5.6. Під час експлуатації турбокомпресорів, призначених для компримування газів, що містять двооксид вуглецю, необхідно контролювати герметичність комунікацій та сальникових ущільнень для запобігання надходженню вуглекислого газу в повітря робочої зони через нещільність.

8.5.7. Поршневі компресори після монтажу та ремонту повинні бути відрегульовані відповідно до індикаторних діаграм, що додаються до акта приймання в експлуатацію.

8.5.8. Змащування компресора та тип мастила, яке застосовується, повинні відповідати інструкції заводу-виробника або рекомендації спеціалізованої організації.

8.5.9. Кожна партія компресорного мастила, що надійшла, повинна мати заводський паспорт і сертифікат із зазначенням фізико-хімічних якостей мастила.

8.5.10. Компресорні установки повинні бути забезпечені надійною системою повітряного чи водяного охолодження.

8.5.11. У разі підключення декількох компресорів до загальної газової мережі на нагнітальному газопроводі кожного з них необхідно встановлювати зворотний клапан та запірну арматуру.

8.5.12. Під час експлуатації насосів повинен бути забезпечений контроль тиску нагнітання. Не дозволяється експлуатувати насоси з пошкодженими манометрами та такими, що не пройшли своєчасної повірки.

8.5.13. Не дозволяється змащувати рухомі частини, ліквідовувати течі в сальниках, торцевих ущільненнях та у з'єднаннях трубопроводів, якщо насос не вимкнено. У разі виявлення пошкодження, що порушує нормальний режим роботи насоса, останній необхідно зупинити, перевірити та усунути пошкодження.

8.5.14. Резервні насоси повинні бути в постійній готовності до пуску.

8.5.15. Насоси, що мають сальникові ущільнення та перекачують агресивні рідини, повинні мати захисні кожухи з антикорозійного матеріалу, що закривають сальники.

8.5.16. Для запобігання гідравлічним ударам нагнітальна лінія насосів повинна бути обладнана запірною арматурою та зворотним клапаном.

8.5.17. Розташовувати на гарячих частинах насосів і трубопроводів сторонні предмети не дозволяється.

8.5.18. Трубопроводи в насосних станціях необхідно розташовувати так, щоб насоси було зручно обслуговувати.

8.6. Резервуари

8.6.1. Резервуари споруджуються та обладнуються відповідно до проекту, приймаються в експлуатацію відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243.

8.6.2. Акти на приховані роботи з підготовки насипної подушки та ізолювального шару основи під резервуари складаються за участю підприємства-замовника та будівельно-монтажної організації.

8.6.3. Кришки резервуарів повинні бути забезпечені справними сходами та площадками для доступу працівників до арматури, вимірювальних, контрольних приладів і запобіжних пристроїв. Площадки не повинні спиратися на кришки резервуарів.

8.6.4. Установка в робочих приміщеннях відкритих резервуарів, ємностей, баків, з яких можливе надходження у повітря газів, парів та пилу, не дозволяється.

8.6.5. Резервуари для аміачної води, розчинів сульфідних сполук, амонізованого розсолу та фільтрової рідини повинні бути розташовані поза приміщеннями, обладнані рівнемірами, сигналізаторами верхнього рівня та пристроями автоматичного відключення подачі рідини. Місця зливання аміачної води та розчинів сульфідних сполук повинні бути освітлені в темний час доби.

8.6.6. Внутрішній огляд резервуарів, бункерів із сипучими матеріалами повинен проводитись відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85 з оформленням нарядів-допусків. При цьому працівники зобов'язані користуватися запобіжним поясом з карабіном та стропом. Робота повинна проводитись не менше ніж двома працівниками.

8.6.7. Для постійного зовнішнього обслуговування бункерів, силосів, резервуарів повинні бути передбачені похилі сходи. Для періодичного огляду дозволяється застосовувати вертикальні сходи або скоби з обов'язковим використанням захисних дуг.

8.7. Трубопроводи та арматура

8.7.1. Трубопроводи та арматура за конструкцією, матеріалами та механічною міцністю повинні відповідати умовам роботи та специфічним властивостям речовин, що транспортуються.

8.7.2. Розпізнавальні кольори трубопроводів промислових підприємств повинні відповідати вимогам ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки", затвердженого постановою Комітету стандартів, мір та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР від 07.02.69 N 168 (далі - ГОСТ 14202-69), та ГОСТ 12.4.026-76.

8.7.3. Проектування та експлуатація систем газопостачання здійснюються відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98), та ДСТУ Б В.2.5-29:2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи газопостачання. Газопроводи підземні сталеві. Загальні вимоги до захисту від корозії, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.12.2006 N 424v0424667-06 (далі - ДСТУ Б В.2.5-29:2006).

8.7.4. Експлуатація трубопроводів гарячої води, паропроводів та арматури до них здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.11-98.

8.7.5. Не дозволяється прокладати трубопроводи для пожежо- та вибухонебезпечних, шкідливих і їдких речовин через побутові, допоміжні та адміністративно-господарчі приміщення, розподільні пристрої, приміщення для КВП і вентиляційні камери, а також по зовнішніх стінах будівель.

8.7.6. Стаціонарне устаткування повинно бути обладнане стаціонарними трубопроводами.

8.7.7. Трубопроводи для лужних розчинів необхідно прокладати так, щоб забезпечувати їх повне спорожнення самопливом або передбачати пристрої, що забезпечують повне їх спорожнення.

8.7.8. Прокладати трубопроводи через стіни, перекриття та інші будівельні конструкції необхідно через стальні прохідні гільзи (патрони), внутрішній діаметр яких на 0,01-0,02 м більше ніж зовнішній діаметр трубопроводу. Гільзи повинні замуровуватися у будівельну конструкцію жорстко.

8.7.9. Не дозволяється вмуровувати зварні шви, фланцеві та різьбові з'єднання технологічних трубопроводів у стіни, перекриття, фундаменти.

8.7.10. На пошкоджений газопровід для тимчасової ліквідації витоку дозволяється накладати бандаж або хомут. Подальша експлуатація газопроводу з установленими ремонтними бандажами або хомутами забороняється.

8.7.11. Під час проектування трубопроводів необхідно передбачати їх обігрів у місцях можливого замерзання технологічних рідин та конденсату.

8.7.12. Газопроводи, у яких можливе утворення конденсату, повинні мати ухили та конденсатозбірники.

8.7.13. Фланці трубопроводів для гарячих та лужних розчинів повинні бути закриті захисними кожухами.

8.7.14. Не дозволяється використовувати діючі трубопроводи для кріплення підйомних механізмів, риштовань, сходів та інших предметів.

8.7.15. Зварні стики на трубопроводах дозволяється виконувати на відстані не менше ніж 0,05 м від опор. Не можна розміщувати зварні стики трубопроводів усередині прохідних гільз.

8.7.16. Промислова трубопровідна арматура повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.063-81 "ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 26.10.81 N 4673 (далі - ГОСТ 12.2.063-81). Герметичність затворів запірної арматури повинна відповідати вимогам ГОСТ 9544-75 "Арматура трубопроводная запорная. Нормы герметичности затворов", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 21.11.75 (далі - ГОСТ 9544-75).

8.7.17. Запірна та регулювальна арматура на трубопроводах повинна бути легкодоступною для обслуговування. Органи керування арматури, що постійно використовується, повинні розташовуватись на висоті не більше ніж 1,6 м від рівня підлоги. Якщо арматура розташована на висоті 1,6 м і вище, повинні бути влаштовані спеціальні площадки та драбини.

8.7.18. Арматура повинна мати чітке маркування та розпізнавальний колір відповідно до вимог ГОСТ 4666-75 (СТ СЭВ 4369-83) "Арматура трубопроводная. Маркировка и отличительная окраска", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10.04.75 N 908 (далі - ГОСТ 4666-75). На верхньому торці пробки (шпинделя) кранів повинні бути шліци або інші покажчики положення прохідних отворів.

8.7.19. У разі розміщення арматури в колодязях, приямках та інших заглибленнях на арматурі повинні бути передбачені подовжені штоки з штурвалами, що забезпечують керування з підлоги або площадки.

8.8. Огороджувальні пристрої

8.8.1. Рухомі частини устаткування: пасові, ланцюгові, зубчасті передачі, вали, ролики, колеса тощо, які є небезпечними, повинні мати огороджувальні пристрої відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30.10.81 N 4772 (далі - ГОСТ 12.2.062-81).

8.8.2. Огороджувальні пристрої повинні мати достатню міцність та бути оснащені пристроями для зручного та безпечного їх відкриття, зняття та переміщення. Огородження повинні бути такими, щоб від впливу виробничих факторів (вібрації, температури тощо) їх захисні властивості не погіршувалися.

8.8.3. Конструкція огорожі повинна бути такою, щоб її зняття, переміщення у разі необхідності було можливим лише за допомогою інструменту.

8.8.4. Зовні на огородження повинні бути нанесені попереджувальні знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.

8.8.5. На робочих місцях біля транспортерів торці роликів необхідно закривати кожухами. Пластинчасті та скребкові транспортери повинні мати борти, що закривають ролики та кінці пластин.

8.8.6. Ковшові конвеєри повинні мати суцільні металеві огорожі вздовж усього конвеєра.

8.8.7. Завантажувальні люки бункерів, силосів повинні мати захисні ґрати з чарунками не більше ніж 0,1 * 0,1 м.

8.8.8. Переходи, монтажні прорізи, приямки, робочі та оглядові площадки, сходи та площадки сходів повинні бути обладнані перилами відповідно до вимог ГОСТ 23120-78 "Лестницы маршевые, площадки и ограждения стальные. Технические условия", затвердженого наказом Державного комітету СРСР зі стандартів від 28.04.78 N 71 (далі - ГОСТ 23120-78).

8.8.9. Монтажні прорізи в перекритті першого поверху необхідно закривати знімним щитком, а місце під монтажним прорізом під час проведення вантажопідіймальних операцій повинно бути огороджене знімним перильним огородженням.

8.8.10. Під час експлуатації вапновипалювальних печей і парових кальцинаторів рухомі частини повинні бути огороджені для запобігання доступу до них. Барабан кальцинатора повинен мати бар'єрне огородження.

8.8.11. Завантажувальні люки бункерів та силосів повинні мати захисні ґрати.

8.8.12. Ями скіпових підйомників повинні бути огороджені. Завантажувальний люк скіпа повинен мати запобіжні ґрати з чарунками не більше ніж 0,2 * 0,2 м. Не дозволяється перебування людей у ямі під час роботи підйомника.

8.8.13. Проміжні бункери, якщо їх не заповнюють за допомогою скидальних візків, повинні бути закриті кришками. Під час використання скидальних візків завантажувальні отвори необхідно закривати ґратами з чарунками не більше ніж 0,20 * 0,20 м.

8.8.14. У зоні можливого перебування працівників повинні бути огороджені або захищені:

проходи (проїзди) під конвеєрами - суцільними навісами, що виступають за габарити конвеєрів не менше ніж на 1,0 м;

ділянки траси конвеєрів, по яких заборонено прохід людей, - перилами вздовж усієї траси заввишки не менше ніж 1,0 м від рівня підлоги.

8.8.15. Для запобігання нещасним випадкам стрічкові конвеєри повинні бути обладнані тросовим захистом - сталевим легким тросом, протягнутим уздовж усього конвеєра. Кінці троса повинні бути з'єднані з вимикачами приводу, що дозволяє легким натисненням руки на трос швидко зупинити конвеєр.

8.8.16. Місця розташування транспортерів над проходами, проїздами та робочими місцями повинні бути огороджені.

8.8.17. Переходи через конвеєри повинні бути обладнані стаціонарними містками зі сходами та перилами. Висота вільного проходу над містком повинна бути не менше ніж 1,9 м.

8.9. Механізація трудомістких і важких робіт

8.9.1. У виробництві кальцинованої соди та содопродуктів повинні бути механізовані такі процеси:

розвантаження та завантаження сировини, палива, кальцинованої соди та содопродуктів у залізничні вагони, автотранспорт;

транспортування сировини, палива, недопалу та перепалу вапняку, шлаків, шламів та інших відходів виробництва;

завантаження бікарбонату натрію та кальцинованої соди у кальцинатори;

розвантаження кальцинованої соди з циклонів;

зважування, затарювання, зашивання мішків та транспортування продуктів на склад;

завантаження вапняку та палива до вапновипалювальних печей;

подача та завантаження вапна у змішувач та гаситель;

зважування, транспортування та завантаження кальцинованої соди, бікарбонату натрію у ємності для розчинення та приготування суспензії;

очищення ємностей та апаратів від шламів та інкрустацій;

очищення пилових камер та транспортування пилу з камер електрофільтрів у бункер;

транспортування кальцинованої соди та бікарбонату натрію на розсів.

8.9.2. Устаткування для транспортування вантажів повинно відповідати вимогам ГОСТ 25939-83 "Машины напольного транспорта. Ряды основных параметров (ИСО 1044-85)", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 13.10.83 (далі - ГОСТ 25939-83). Експлуатація конвеєрів здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 05.09.80 N 4576 (далі - ГОСТ 12.2.022-80).

8.9.3. Виробнича тара експлуатується відповідно до вимог ГОСТ 12.3.010-82 "ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 12.05.82 N 1893 (далі - ГОСТ 12.3.010-82).

8.9.4. Очищення ємностей від злежалих матеріалів та осаду повинно бути механізованим за допомогою пневматичного або електричного інструменту.

8.9.5. Експлуатація вантажопідіймальних кранів здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107z0058-95, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 59/595 (далі - НПАОП 0.00-5.07-94), та Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 58/594 (далі - НПАОП 0.00-5.20-94).

8.9.6. Переміщення вантажів кранами здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07, Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранамиz0060-95, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.94 N 107z0058-95, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.95 за N 60/596 (далі - НПАОП 0.00-5.06-94).

8.9.7. Експлуатація стрілових самохідних кранів здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.95 N 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 371/907 (далі - НПАОП 0.00-5.03-95).

8.9.8. Експлуатація кранів мостового типу здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.03.96 N 45, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.03.96 за N 143/1168 (далі - НПАОП 0.00-5.18-96).

8.9.9. Стропальники, які обслуговують вантажопідіймальні крани, повинні додержуватись вимог Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.95 N 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.95 за N 372/908 (далі - НПАОП 0.00-5.04-95).

8.9.10. До початку роботи з підйомними механізмами (талі, блоки, лебідки) необхідно перевірити їх справність. Не дозволяється працювати на підйомних механізмах, якщо строк їх випробування закінчився, а також підіймати вантажі, що перевищують вантажопідйомність механізму.

8.9.11. Засоби механізації, що взаємопов'язані в роботі, повинні бути обладнані надійною світловою та звуковою сигналізацією та автоматичними пристроями, що запобігають порушенню роботи комплексу устаткування у разі зупинки або виходу з ладу будь-якої складової. Транспортні механізми повинні бути обладнані попереджувальними пристроями для подачі звукового та світлового сигналу про їх запуск, аварію, зупинку чи пошкодження.

8.9.12. На конвеєрах, що є складовими автоматизованих транспортних або технологічних ліній, повинні бути передбачені пристрої для місцевої та дистанційної зупинки приводу на випадок аварійної ситуації.

8.9.13. На технологічній лінії, що складається з декількох послідовно встановлених і одночасно працюючих конвеєрів у сполученні з іншими машинами (живильниками, дробарками тощо), приводи конвеєрів і всіх машин повинні бути зблокованими так, щоб у разі раптової зупинки будь-якої машини чи конвеєра попередні машини автоматично вимикались, а подальші продовжували працювати до повного сходу з них транспортного вантажу.

Разом з тим повинна бути передбачена можливість вимкнення кожного конвеєра за місцем його розташування.

8.9.14. Конвеєри в головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для зупинки конвеєрів. У разі потреби конвеєри можуть бути обладнані додатковими вимикачами для зупинки в аварійній ситуації у будь-якому місці з боку проходу для обслуговування.

8.9.15. Схемою керування конвеєрами повинно бути передбачено блокування, що унеможливлює повторне включення приводу до ліквідації аварійної ситуації. Ручне деблокування систем автоматичного управління технологічними процесами не дозволяється.

8.9.16. На ділянках траси конвеєрів, що розташовані поза зоною видимості оператора з пульта управління, повинна бути встановлена попереджувальна передпускова звукова та світлова сигналізація, що включається автоматично до включення приводу конвеєра.

8.9.17. На трасах конвеєрів з пересувними завантажувальними та розвантажувальними пристроями повинні бути встановлені кінцеві вимикачі та упори, що обмежують хід завантажувальнорозвантажувальних пристроїв.

8.9.18. Під час зберігання матеріалів, що злежуються, у великих ємностях повинні бути передбачені пристрої для їх розпушування. Не дозволяється проводити розпушування вручну з перебуванням працівника всередині ємності.

8.9.19. Транспортувати кальциновану соду необхідно пневмотранспортом у щільному потоці, гвинтовими конвеєрами, а також горизонтальними та похилими конвеєрами із зануреними скребками.

8.9.20. Навантажувально-розвантажувальні роботи у складських будівлях здійснюються відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 23.03.76 N 670 (далі - ГОСТ 12.3.009-76).

8.9.21. Прибирання основних та допоміжних приміщень, очищення шибок, світильників повинно бути механізованим із застосуванням пересувних платформ, гідравлічних підйомників, стаціонарних та пересувних пилососних установок.

8.10. Захист від корозії

8.10.1. Технологічне та вентиляційне устаткування, трубопроводи, електроустановки та засоби автоматизації, що піддаються дії агресивних середовищ, повинні бути виготовлені з матеріалів, що не піддаються корозії або захищені спеціальним антикорозійним покриттям. У разі потреби необхідно застосовувати хімічні та катодні засоби захисту.

Підземні сталеві газопроводи та резервуари повинні бути захищені від електрохімічної корозії відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.20-98.

8.10.2. Будівельні конструкції виробництва кальцинованої соди повинні бути захищені від корозії відповідно до вимог СНиП 2.03.11-85 "Защита строительных конструкций от коррозии", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.08.85 N 137 (далі - СНиП 2.03.11-85).

8.10.3. За корозійним станом устаткування та комунікацій повинен бути організований контроль шляхом періодичних перевірок устаткування відповідно до інструкції, затвердженої суб'єктом господарювання. Результати перевірок корозійного стану устаткування та комунікацій повинні бути занесені в спеціальний журнал. Методи, періодичність та місця контролю за корозією для кожного виду устаткування та комунікацій повинні визначатися відповідно до рекомендацій науково-дослідних і проектних організацій.

8.10.4. Для захисту устаткування у відділеннях абсорбції, дистиляції та карбонізації необхідно застосовувати сульфідний режим, за яким як інгібітори корозії необхідно безперервно та рівномірно вводити сульфідні сполуки - натрію гідросульфід, натрію сульфід або амонію сульфід.

8.10.5. Внутрішні поверхні ємностей для сирого та очищеного розсолу, відстійників, змішувачів, реакторів, напірних баків содового розчину, трубопроводів для транспортування розсолів необхідно захищати від корозії корозійностійким покриттям.

8.10.6. Вапновипалювальні печі зсередини необхідно футерувати хромомагнезитовим вогнетривом або шамотною цеглою.

8.10.7. Трубки холодильних царг карбонізаційних колон повинні виготовлятися з корозійностійкої сталі або титану.

8.11. Експлуатація та ремонт устаткування

8.11.1. Ремонт електроустаткування здійснюється відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.32-01v0272203-01 та НПАОП 40.1-1.21-98z0093-98. Перед початком ремонтних робіт електроустаткування необхідно відключити від електричної мережі, перевірити відсутність електричного струму, прокласти заземлення, установити на робочому місці огородження, плакати та знаки безпеки.

Ремонт електроустаткування повинні проводити електротехнічні працівники, що пройшли навчання та атестовані в установленому порядку.

8.11.2. Експлуатація та ремонт устаткування на висоті здійснюються відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).

8.11.3 Устаткування підлягає огляду, ревізії та систематичним планово-запобіжним ремонтам у терміни відповідно до затвердженого суб'єктом господарювання графіка ремонтів.

8.11.4. Роботи з огляду, чищення, ремонту, розгерметизації технологічного устаткування, комунікацій, у тому числі роботи всередині ємностей, повинні бути організовані відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85.

8.11.5. Перед ремонтом устаткування необхідно:

8.11.5.1. Зупинити устаткування, видалити з нього речовини, продукти та осади.

8.11.5.2. Зробити аналіз повітряного середовища на вміст у ньому шкідливих речовин. У зоні ремонтних робіт повинні бути створені умови, що унеможливлюють виділення у робочу зону:

аміаку, сірководню, оксиду вуглецю, двооксиду вуглецю, природного газу, пилу - у концентраціях, що перевищують ГДК відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 та СН 4617-88.

Якщо вміст шкідливих речовин не задовольняє ці вимоги, апарат необхідно промити, пропарити та продути повітрям.

8.11.5.3. Відключити устаткування від діючої апаратури заглушками відповідно до схеми установки заглушок з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок.

8.11.5.4. Охолодити устаткування до температури не вище ніж + 30 град.С.

8.11.6. Роботи всередині колодязів, колекторів, тунелів повинні проводитись з використанням засобів захисту органів дихання.

8.11.7. Не дозволяється розбирати фланцеві з'єднання трубопроводів без попереднього спорожнення трубопроводів, а в разі потреби - промивки та продувки їх від залишків речовин, що транспортувалися. Перед ремонтом трубопровід необхідно відключити від діючої апаратури заглушками відповідно до схеми установки заглушок з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок.

8.11.8. Не дозволяється змащувати устаткування на ходу без пристроїв, що роблять це змащування безпечним.

8.11.9. Працівники, що виконують ремонтні роботи, повинні бути забезпечені всіма необхідними справними інструментами та пристроями відповідно до вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 254z0615-01, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за N 616/5807 (далі - НПАОП 0.00-5.24-01). Працювати з несправними інструментами та пристроями не дозволяється.

8.11.10. Справність запобіжних та рятівних поясів, канатів (мотузок) для ремонтних та рятувальних робіт необхідно перевіряти не рідше ніж 1 раз на шість місяців.

8.11.11. Якщо необхідно виконувати роботи одночасно на двох горизонтах, повинні бути влаштовані суцільні міцні настили для запобігання ударам предметами, що можуть травмувати працівників, які перебувають на нижньому горизонті.

8.11.12. У разі відсутності вантажопідіймальних кранів для проведення монтажу та ремонту над апаратами повинні бути встановлені міцні опори з балками для підвішування на них підйомних механізмів. Балки повинні бути розраховані на підіймання найважчої деталі апарата із запасом міцності не менше ніж 1,5. Не дозволяється підвішувати блоки та кріпити балки до конструкцій перекриття виробничих будівель, якщо це не передбачено в проекті.

8.11.13. Ремонтні роботи з використанням відкритого вогню усередині ємностей необхідно вести з оформленням наряду-допуску та дозволу на проведення вогневих робіт відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01).

8.11.14. Для виконання вогневих робіт (газозварювальних, електрозварювальних, паяльних) у цехах необхідно обладнати спеціальні місця.

8.11.15. Заміна оглядового скла в апаратах повинна здійснюватись за умови, що рівень рідини в них перебуває нижче від оглядового скла, вимкнено пристрої для перемішування, відключено подачу пари, за відсутності в апараті тиску або вакууму.

8.11.16. Підтягування болтів з'єднань компресорів та насосів, а також фланцевих з'єднань труб і апаратури дозволяється проводити лише після зупинки агрегатів та зниження тиску в них до атмосферного.

Начальник управління організації
державного нагляду
за промисловою безпекою
на виробництвах і об'єктах
підвищеної небезпеки




В.М.Морозов