ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ

БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

Н А К А З

12.03.2007 N 41

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

15 травня 2007 р.

за N 504/13771

Про затвердження Правил безпеки для виробництв з виготовлення та використання алюмінієвої пудри, газо- і водорозпилених порошків алюмінію та його сплавів

Відповідно до Закону України "Про охорону праці", Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 16401640-2006-п, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила безпеки для виробництв з виготовлення та використання алюмінієвої пудри, газо- і водорозпилених порошків алюмінію та його сплавів (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности при производстве порошков и пудр из алюминия, магния и сплавов на их основе", затверджені Держгіртехнаглядом СРСР, Мінкольорметом СРСР 11.09.79 (НПАОП 27.4-1.07-79), стосовно виробництва пудри і порошків алюмінію та його сплавів (Главы 1-4, 5.1-5.4, 5.8, 6- 9) .

3. Начальникові Управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Прохоров В.В.) після державної реєстрації Правил внести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити їх на веб-сайті Держгірпромнагляду.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

Голова Комітету
ПОГОДЖЕНО: 
  
Заступник Голови Державного
комітету ядерного регулювання
України 
Перший заступник Міністра
промислової політики України 
Перший заступник Міністра,
Головний державний санітарний
лікар України 
Заступник Міністра України з
питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи 
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України 
Голова Центрального комітету
профспілки трудящих
металургійної і гірничодобувної
промисловості України 
Директор Національного
науково-дослідного інституту
охорони праці 
С.Сторчак




С.Г.Божко

Д.В.Колєсніков


С.П.Бережнов



В.О.Романченко



Ю.Мельников



В.І.Казаченко


М.О.Лисюк

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету

України з промислової

безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду

12.03.2007 N 41

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

15 травня 2007 р.

за N 504/13771

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

для виробництв з виготовлення та використання алюмінієвої пудри, газо- і водорозпилених порошків алюмінію та його сплавів

Розділ 1. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю на діючих підприємствах, що проектують, будують чи реконструюють підприємства, цехи, відділення, дільниці з виробництва, використання алюмінієвої пудри, газо- і водорозпилених порошків алюмінію та його сплавів і виготовлення виробів з них методами порошкової металургії незалежно від відомчого підпорядкування підприємства, а також при проектуванні і виготовленні обладнання для них.

1.2. Правила передбачають вимоги до території підприємств, виробничих приміщень, технологічних процесів, виробничого обладнання, вимоги щодо сировинних матеріалів і готової продукції, застосування колективних та індивідуальних засобів захисту працівників, вимоги щодо забезпечення пожежо- і вибухобезпеки, захисту від статичної електрики, влаштування аспірації, опалення, водопостачання, каналізації, освітлення, виконання яких є необхідним і обов'язковим для забезпечення безпечних умов праці, захисту виробничого та навколишнього середовища в процесі виробництва та використання алюмінієвої пудри, порошків алюмінію і його сплавів методами розпилення розплавів металу, а також при виготовленні виробів з цих порошків методами порошкової металургії.

1.3. Вимоги Правил є обов'язковими для всіх посадових осіб і працівників, які виконують роботи щодо проектування, будівництва і реконструкції цехів, дільниць, відділень з виробництва та використання алюмінієвої пудри і порошків алюмінію і його сплавів, а також для всіх працівників, що виконують роботи з експлуатації, монтажу, налагодження та ремонту обладнання цих підприємств.

Розділ 2. Позначення та скорочення

НПАОП - Нормативно-правовий акт з охорони праці;

НАПБ - Нормативний акт з пожежної безпеки;

СНиП - Строительные нормы и правила (Будівельні норми і правила СРСР);

ОНТП - Общесоюзные нормы технологического проектировання (Загальносоюзні норми технологічного проектування);

ВНТП - Ведомственные нормы технологического проектирования (Відомчі норми технологічного проектування);

ДБН - Державні будівельні норми України;

ГОСТ - Міждержавний стандарт (Государственный стандарт СССР);

ДСТУ - Державний стандарт України;

СН - Строительные нормы, утвержденные Госстроем СССР (Будівельні норми, затверджені Держбудом СРСР);

СН - Санитарные нормы, утвержденные МОЗ СССР (Санітарні норми, затверджені МОЗ СРСР);

СП - Санітарні правила;

ДСП - Державні санітарні правила України;

ДСН - Державні санітарні норми України;

ССБТ - Система стандартов безопасности труда (СССР);

ССБП - Система стандартів безпеки праці України;

ГДК - Граничнодопустима концентрація шкідливих речовин;

НКГВ - Нижня концентраційна границя вибуховості;

Держгірпромнагляд - Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Розділ 3. Загальні вимоги

3.1. Проектування, будівництво та реконструкція підприємств, цехів, відділень, дільниць з виробництва та використання алюмінієвої пудри, порошків алюмінію і його сплавів методами розпилення розплавів металу газом чи водою високого тиску, а також виробництв з виготовлення виробів з цих порошків методами порошкової металургії і експлуатація цих виробництв повинні проводитись у відповідності до Законів України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку"3745-12, "Про об'єкти підвищеної небезпеки"2245-14, "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"4004-12, "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"1105-14, Кодексу законів про працю України322-08, вимог цих Правил, згідно з вимогами чинних державних будівельних норм, норм технологічного проектування, міждержавних та державних стандартів, санітарних норм та правил, вимог пожежної безпеки, перелік яких наведений у додатку.

3.2. Зміни в технологічних схемах і конструкції обладнання повинні узгоджуватись з проектною організацією - автором проекту і розробниками технології чи із заводом, який виготовляє обладнання, а також з територіальним органом Держгірпромнагляду. Проектні організації повинні здійснювати авторський нагляд за впровадженням проектних рішень з питань охорони праці при будівництві чи реконструкції виробництва.

3.3. Прийняття в експлуатацію об'єктів, які заново побудовані чи реконструйовані, незалежно від підпорядкування підприємства повинно проводитися згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243 (НПАОП 45.2-2.01-04), та постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 409409-97-п "Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж" (НПАОП 45.2-7.01-97).

3.4. На кожному підприємстві на підставі проекту виробництва повинен бути складений і затверджений керівником підприємства перелік небезпечних місць. Небезпечні місця повинні бути означені за допомогою написів і попереджувальних знаків.

У діючих цехах, відділеннях, дільницях повинні бути паспорти (сертифікати) на технологічне обладнання, а на підприємстві - сертифікат (свідоцтво) державної реєстрації хімічних речовин, що використовуються або виробляються на виробництві.

3.5. На діючих підприємствах згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованим в Мін'юсті України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04), та Типовим положенням про кабінет охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 18.07.97 N 191z0458-97, зареєстрованим в Мін'юсті України 08.10.97 за N 458/2262 (НПАОП 0.00-4.29-97), повинні бути створені служби охорони праці та обладнані кабінети охорони праці.

3.6. На всіх діючих підприємствах і тих, що вводяться в дію, згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9, зареєстрованим в Мін'юсті України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98), і Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 N 132z0020-94, зареєстрованим в Мін'юсті України 07.02.94 N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93), повинні бути розроблені і затверджені керівником підприємства відповідні інструкції:

а) з охорони праці для робітників кожної професії та за видами робіт;

б) технологічні з обслуговування устаткування;

в) робочі щодо ведення технологічних процесів, очищення та ремонту устатковання.

Вищезазначеними інструкціями у відповідності до установленого порядку повинні бути забезпечені всі працівники. Крім того, комплект інструкцій повинен розміщуватись на робочих або в спеціально відведених місцях. Комплектом таких інструкцій повинні бути також забезпечені посадові особи, які проводять інструктажі та навчання з питань охорони праці.

3.7. При змінах в технологічних процесах, схемах комунікацій або умовах праці, а також при застосуванні нових матеріалів чи обладнання у технологічних інструкціях та інструкціях з охорони праці повинні бути внесені необхідні зміни та доповнення в установленому порядку.

3.8. Науково-дослідні та експериментальні роботи на діючих підприємствах повинні проводитися за спеціально розробленими відповідальним за безпеку цих робіт працівником та затвердженими керівником підприємства тимчасовими інструкціями, що передбачають порядок організації та безпечне виконання таких робіт.

3.9. На кожному підприємстві у відповідності до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.99 за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99), повинні бути розроблені плани локалізації аварійних ситуацій і ліквідації аварій. Плани локалізації аварійних ситуацій і ліквідації аварій повинні щорічно до початку календарного року переглядатись і затверджуватись керівником підприємства в установленому порядку.

При змінах в технологічних процесах або умовах праці, що обумовлюють зміни можливої аварійної ситуації, в план локалізації аварійних ситуацій і аварій повинні бути внесені необхідні зміни та доповнення в установленому порядку до того часу, як ці зміни будуть впроваджені.

Плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій повинні бути вивішені на технологічних дільницях, вивчені виробничим персоналом, який буде брати участь у ліквідації аварії, та особовим складом аварійно-рятувальних підрозділів.

3.10. З урахуванням специфіки виробництва та вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Мін'юсті України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), повинні бути розроблені і затверджені наказами керівника підприємства положення підприємства про навчання з питань охорони праці, сформовані плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники.

3.11. На кожному підприємстві повинен бути складений і затверджений керівником підприємства перелік робіт підвищеної небезпеки, для виконання яких необхідно одержати дозвіл Держгірпромнагляду згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами".

3.12. Посадові особи і працівники, в службові обов'язки яких входить безпосереднє виконання робіт підвищеної небезпеки та робіт, що потребують професійного добору згідно з Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), та Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом МОЗ України та Держнаглядохоронпраці від 23.09.94 N 263/121z0018-95, зареєстрованим в Мін'юсті України 25.01.95 за N 18/554 (НПАОП 0.03-8.06-94), при прийнятті на роботу повинні проходити на підприємстві попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно конкретних виробничих умов, а надалі - періодичні перевірки знань не рідше одного разу на рік.

3.13. Роботи підвищеної небезпеки повинні виконуватись за нарядом-допуском. Перелік осіб, які мають право на видачу нарядів-допусків, повинен визначатись і затверджуватись керівником підприємства.

3.14. Працівники та посадові особи повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами захисту згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 N 170, зареєстрованим в Мін'юсті України 18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96), та Типовими нормами безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій і посад усіх галузей народного господарства та окремих виробництв, затвердженими постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 12.02.81 N 47/П-2v0047400-81 (НПАОП 0.00-3.03-81). Порядок користування та перевірки спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту повинен бути викладений у відповідних інструкціях з охорони праці з урахуванням конкретних умов, де вони застосовуються. Для очищення спецодягу від пилу повинні бути передбачені приміщення і механізми, при влаштуванні яких повинні бути враховані вибухопожежонебезпечні властивості пудри та пилу алюмінію та його сплавів.

3.15. Всі працівники даних виробництв, зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, повинні бути забезпечені лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до НПАОП 0.00-2.03-77, НПАОП 0.00-1.55-77, молоком або рівноцінними продуктами згідно з НПАОП 0.00-4.36-87v0731400-87, а також газованою водою.

3.16. На підприємствах (цехах, дільницях) повинні бути обладнані санітарно-побутові приміщення, а також пункти громадського харчування у відповідності до СНиП 2.09.02-85.

3.17. Режим праці і відпочинку на підприємствах незалежно від форми власності повинен встановлюватись у відповідності до Кодексу законів про працю України.

3.18. В разі аварії чи нещасного випадку на виробництві їх розслідування повинно проводитись відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).

Розділ 4. Територія підприємств. Будинки і споруди

4.1. Споруджувані нові виробництва повинні бути запроектовані так, щоб не порушувався поточний напрямок транспортування вантажів і не створювались зустрічні та перехресні вантажні потоки. При проектуванні виробничих, адміністративних і побутових приміщень та комунікацій необхідно враховувати вимоги СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.04-87, ДБН СНиП 2.09.02-85, ДБН В.1.1-7-2002, СНиП 2.09.03-85, СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84, СНиП 2.04.03-85, СНиП 2.04.05-91, СНиП 3.05.01-85, СНиП 2.04.07-86, ДБН В.2.5-20-2001.

4.2. При плануванні території, розміщенні будинків та споруд згідно з СНиП II-89-80 повинна бути забезпечена санітарна захисна зона. Розмір санітарної захисної зони повинен визначатись у відповідності до ДСП 173-96.

Безпечність виробництва повинна відповідати вимогам ДСТУ 3273-95.

4.2.1. Промислові майданчики, на яких розміщено виробництво порошків і пудр з алюмінію, а також виробництво з виготовлення алюмінієвої пасти та виробів з порошків, повинні бути огороджені і мати контрольно-пропускні пункти. На території повинні бути встановлені знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

4.2.2. Вздовж будинків і споруд повинен бути забезпечений проїзд пожежної техніки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих в Мін'юсті України 04.11.2004 за N 1410/10009 (НАПБ А.01-001-2004).

4.2.3. Дороги, проїзди та підходи до будинків, споруд, пожежних гідрантів та пожежних водоймищ, а також підходи до пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння повинні утримуватись справними і бути завжди вільними. Біля пожежних гідрантів повинні бути виставлені покажчики, які повинні освітлюватися в темний час доби.

4.3. Облаштування, утримання, експлуатацію та ремонт залізничних колій, переїздів, рухомого складу, зв'язку, сигналізації та блокувань залізничного транспорту на території підприємства слід здійснювати у відповідності до НПАОП 63.21-1.09-88.

4.4. Для цехів, що проектуються, наближення залізничних колій до виробничих будинків, складських та інших споруд повинно відповідати габариту наближення згідно з ГОСТ 9238-83 та габаритам, затвердженим для підприємств металургійної промисловості.

В діючих цехах при неможливості доведення габаритів до нормативних величин повинна бути сигналізація, що попереджає про порушення габаритів.

4.5. Влаштування та експлуатація рейкового і безрейкового транспорту підприємств повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.2.022-80 та ГОСТ 12.2.003-91.

Транспортні механізми мають бути забезпечені попереджувальними пристроями для подачі звукового чи світлового сигналу про їх запуск, аварію, зупинку чи пошкодження.

Біля прохідних підприємства, в цехах і на дільницях повинні бути вивішені схеми руху залізничного та інших видів транспорту по території підприємства, цеху, дільниці.

4.6. Об'ємно-планувальні рішення при проектуванні виробництв з виготовлення та використання пудри і порошків алюмінію та його сплавів, вогнезахисних пристроїв (протипожежні двері, перешкоди тощо) повинні бути розроблені у відповідності до СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.03-85, НАПБ А.01-001-2004 з урахуванням властивостей речовин і матеріалів, які використовуються чи створюються у виробничих процесах, та дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів, відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002va088509-02, забезпечувати необхідний ступінь вогнестійкості будинків, споруд та конструкцій.

4.6.1. При розробці проекту повинні бути класифіковані:

- вибухопожежонебезпечні речовини, матеріали, суміші, гази, що використовуються або створюються у виробничих процесах, - відповідно до ГОСТ 12.1.011-78, ГОСТ 12.1.041-89;

- шкідливі речовини - відповідно до ГОСТ 12.1.007-76;

- небезпечні та шкідливі виробничі фактори - відповідно до ГОСТ 12.0.003-74.

4.6.2. На основі даних про характеристики вибуховості та займистості матеріалів, які використовуються чи виробляються у виробництві, пилу, що створюється, а також газовиділень, для кожного цеху, дільниці, приміщення повинні бути визначені:

- категорії виробництв і будинків з вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 (НАПБ Б.07-0.05-86) та ДБН В.1.1-7-2002;

- класи зон приміщень з вибухової, вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 "Про затвердження Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (НПАОП 40.1-1.32-01).

4.6.3. Ступінь вогнестійкості будинків, споруд та конструкцій повинен бути визначений в залежності від призначення приміщення, його висоти (поверховості), площі поверху в межах протипожежного відсіку, категорії приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки.

4.6.4. Заходи забезпечення вибухопожежної безпеки, в тому числі шляхом обмеження кількості горючих речовин, що знаходяться у виробництві, ізоляцією горючого середовища, використанням засобів, які попереджують розповсюдження пожежі, повинні бути передбачені проектом відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.4.009-83, ДБН В.1.1-7-2002.

Приміщення, в яких виготовляються чи використовуються порошки і пудра, повинні бути обладнані автоматичними установками пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Мін'юсті України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005). Автоматичні установки пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5.-13-98.

4.6.5. Шляхи евакуації повинні забезпечити можливість швидкого виходу працівників з приміщень безпосередньо назовні. Виходи з приміщень повинні бути розташовані таким чином, щоб вони не були спрямовані в бік ближніх залізничних та підкранових колій або автомобільних доріг.

4.7. У виробництві порошків і пудр повинні бути передбачені окремі приміщення для:

- диспергування (пульверизації) розплаву;

- виготовлення пудри шляхом розмолу порошку;

- полірування пудри;

- розсіювання (класифікації) порошків.

Зовнішні огороджувальні конструкції цих приміщень повинні мати елементи, що можуть бути легко скинуті (зруйновані), площа і влаштування яких повинні відповідати вимогам ОНТП 24-86, ДБН В.1.1-7-2002, СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.03-85. Внутрішні стіни цих приміщень повинні бути розраховані на навантаження не менше ніж 5 Н/кв. м.

4.8. Склади сировинних матеріалів та готової продукції повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85 і бути закритими, щоб унеможливити зволоження матеріалів та готової продукції.

4.9. Приміщення, в яких використовуються чи створюються вибухонебезпечні, пожежонебезпечні чи шкідливі речовини, повинні бути обладнані системами аспірації та загальнообмінної вентиляції, які повинні забезпечувати локалізацію і видалення забрудненого повітря, шкідливих речовин від місць їх утворення і які повинні бути виконані у відповідності з СНиП 2.04.05-91 та вимогами цих Правил. Параметри повітряного середовища в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6-042-99, вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони - вимогам ГОСТ 12.1.005-88, рівень шуму у виробничому приміщені - вимогам ГОСТ 12.1.003-83 та ДСН 3.3.6-037-99, показники вібрації - вимогам ГОСТ 12.1.012-90 та ДСН 3.3.6-039-99.

4.10. Приміщення, де в технологічних процесах використовуються чи утворюються вибухонебезпечні чи токсичні пари або гази, повинні бути обладнані системами автоматичного контролю їх концентрації у виробничій зоні і засобами сигналізації, що попереджують про підвищення концентрації їх до небезпечного рівня, відповідно до ДСТУ 3950-2000.

4.10.1. В приміщеннях, де застосовуються або утворюються вибухонебезпечні чи токсичні пари або гази з питомою вагою меншою ніж 1 кг/куб.м, повинно бути забезпечено видалення газів або пари з-під перекриття та нижніх точок їх можливого накопичення.

4.10.2. В приміщеннях, де застосовуються або утворюються речовини з питомою вагою пари або газу більшою ніж 1 кг/куб. м, а також застосовуються вибухо- та пожежонебезпечні порошкоподібні речовини та утворюється пил, влаштування підвалів, траншей, приямків, каналів під підлогою не дозволяється. У разі, якщо влаштування траншей, приямків чи каналів необхідне за умовами технологічного процесу, повинні бути виконані такі умови:

- конструкція і влаштування технологічного обладнання, вузлів перевантаження повинні виключити можливість просипання матеріалів та не допускати накопичення пилу;

- приямки і канали повинні бути обладнані надійною вентиляцією чи аспірацією, що діє безперервно і забезпечує видалення газів, пари, пилу, які утворюються;

- відкриті приямки при їх площі більше ніж 50 кв. м або довжині більше 30 м повинні бути обладнані сходами в кількості не менше двох.

4.11. Фундаменти, стіни, опірні конструкції, підлоги, а також технологічне та вентиляційне обладнання, трубопроводи, електроустановки та інші конструкції та пристрої у виробничих приміщеннях, де використовуються агресивні речовини і матеріали (луги, кислоти, їх сполуки та розчини), повинні бути захищені антикорозійними покриттями від дії цих речовин та газів і парів, що утворюються, у відповідності до СНиП 2.03.11-85, СНиП 3.04.03-85.

4.12. Всі опірні конструкції (ферми, балки, колони, площадки для обслуговування та інші) в цехах з наявністю агресивних речовин в терміни, встановлені заводськими інструкціями, повинні оглядатись комісією, яка визначає їх міцність та опірну спроможність. Наслідки перевірки повинні оформлюватися відповідними актами.

4.13. Підлога і площадки у виробничих приміщеннях, де можливе проливання агресивних рідин, повинні мати борти і плінтуси, які перешкоджатимуть розливанню рідини по підлозі, а також гідроізоляцію та засоби захисту для унеможливлення проникнення агресивної рідини в ґрунт. В цих приміщеннях повинні бути передбачені пристрої та пристосування для негайного прибирання або видалення розлитої рідини за межі приміщення з обов'язковою її попередньою нейтралізацією.

4.14. В разі розміщення технологічних апаратів з агресивними рідинами на перекриттях або площадках, навколо апаратів та по периметру площадок, отворів в площадках та перекриттях слід обладнувати суцільні бортики висотою не менше 150 мм. В разі відсутності спеціальної каналізації, передбаченої для видалення розлитої рідини, необхідно передбачувати ємкість та засоби для збору рідини з метою її подальшого знешкодження.

4.15. Перекриття і площадки, на яких розташовуються вібраційні сита (вібросита), повинні бути розраховані на сприйняття і поглинання вібрацій, які виникають при роботі вібросит. Вібрація на робочих місцях біля вібросит повинна бути в межах допустимих величин згідно з ГОСТ 12.1.012-90 та ДСН 3.3.6.039-99.

4.16. Для покриття підлог, площадок і сходів у вибухо- та пожежонебезпечних виробництвах повинні застосовуватися іскробезпечні матеріали.

4.17. Підлоги робочих площадок біля печей, на дільницях розливу та розпилення розплаву металу повинні бути виконані з жаростійких та зносостійких матеріалів відповідно до СНиП 2.03.13-88.

4.18. Підлоги в складах зберігання горючих матеріалів повинні бути вогнестійкими.

4.19. В приміщеннях, де використовуються чи утворюються матеріали, які утворюють пил, та відповідних складських приміщеннях підлоги та будівельні конструкції для зменшення можливості накопичення на них пилу повинні мати гладку поверхню і повинні бути піддані обробці , що дозволяє легко проводити прибирання пилу. На підприємствах повинні бути передбачені пристрої для централізованого прибирання пилу у відповідності з вимогами ДСТУ 2893-94 способами, що виключають повторне утворення пилу. При цьому повинні бути враховані: вибухопожежонебезпечність пилу, його абразивність, адгезійні властивості та характер взаємодії з водою.

В існуючих цехах при неможливості організації централізованого прибирання пилу повинне бути забезпечене локальне прибирання з урахуванням вибухопожежонебезпечності пилу і характеру його взаємодії з водою.

4.20. Покрівлі будинків і споруд повинні систематично очищатися від пилу, снігу і льоду засобами та способами, які забезпечують безпечність виконання робіт. Засоби, спосіб та графік проведення очищення повинні бути визначені інструкцією, затвердженою керівником підприємства. При проектуванні нових виробництв необхідно передбачати, як правило, засоби механізованого прибирання.

4.21. Всі виробничі, складські та інші допоміжні приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння та пожежним інвентарем у відповідності з НАПБ А.01-001-2004, ГОСТ 12.4.009-83.

4.22. Захист будинків і споруд від прямих ударів блискавки та вторинних її проявів повинен здійснюватись згідно з РД 34.21.122-87, НАПБ А.01.001-2004, ДБН В.1.1.-7-2002, НПАОП 40.1-1.32-01. Пристрої захисту від блискавки повинні систематично оглядатися з реєстрацією підсумків огляду і перевірки в спеціальному журналі. Періодичність та порядок огляду і перевірки визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

Розділ 5. Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря. Водопровід і каналізація. Освітлення

5.1. Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря

5.1.1. Виробничі приміщення з постійним або тривалим перебуванням людей повинні мати опалення і вентиляцію або кондиціювання, які мають відповідати вимогам СН 245-71, СНиП 2.04.05-91, СНиП 3.05.01-85, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.4.021-75, ГОСТ 12.1.010-76, вимогам цих Правил і забезпечувати мікрокліматичні умови в виробничій зоні згідно з ДСН 3.3.6-042-99.

Санітарно-гігієнічні умови в виробничій зоні повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, СП 2528-82, СП 781-69 та СП 1042-73. Місця контролю за вмістом шкідливих і небезпечних речовин в виробничій зоні повинні визначатися проектом і бути узгодженими з органами санітарного нагляду України.

5.1.2. Система опалення, вид і параметри теплоносія, а також тип нагрівальних приладів повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 з урахуванням призначення будівель і споруд, властивостей речовин та матеріалів, що використовуються чи утворюються у виробництві.

5.1.3. Застосування парового або водяного опалення не дозволяється в приміщеннях, де використовуються речовини:

а) що мають властивість самозайматись при контакті з нагрітими поверхнями приладів і трубопроводів систем опалювання;

б) взаємодія яких з водою (або парою води) може призвести до їх самозаймання, до реакції з вибухом або може супроводжуватись виділенням токсичних речовин.

5.1.4. В приміщеннях з виробництвами, які за класифікацією з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 належать до категорій А чи Б, в системах опалення з місцевими нагрівальними приладами, в агрегатах повітряного опалення і припливних установках температура теплоносія не повинна перевищувати 50% значення мінімальної температури займання горючих речовин і матеріалів, які використовуються чи утворюються в технологічних процесах.

Місцеві нагрівальні прилади і трубопроводи повинні мати гладку поверхню, що легко очищається від пилу.

5.1.5. Вентилятори та повітропроводи для видалення вологого повітря або аерозолів агресивних рідин повинні бути захищені від корозії та обладнані пристроями для відведення конденсату. При наявності конденсату агресивних рідин необхідно забезпечити його нейтралізацію та очищення до надходження його в магістральну мережу виробничої каналізації.

5.1.6. В приміщеннях, де в технологічних процесах знаходяться чи створюються вибухонебезпечні або токсичні речовини або гази, повинні бути обладнані системи контролю їх вмісту у виробничій зоні з пристроями сигналізації в разі підвищення їх концентрації вище допустимого рівня, передбаченого ГОСТ 12.1.005-88.

Контроль за вмістом токсичних і вибухонебезпечних газів в приміщенні повинен здійснюватись, як правило, автоматичними газоаналізаторами, з подачею сигналу при досягненні 20% НКГВ. В разі відсутності автоматичних газоаналізаторів контроль за вмістом в робочій зоні приміщень пилу і пару, а також токсичних газів повинен здійснюватись періодично шляхом відбирання проб повітря за методикою згідно з ГОСТ 12.1.016-79 за графіком і в терміни, встановлені і затверджені керівником підприємства.

5.1.7. На повітропроводах припливних вентиляційних систем подачі повітря до вибухонебезпечних приміщень (в межах вентиляційної камери) повинні бути передбачені самозакривні зворотні клапани, що ізолюють припливну камеру від вибухонебезпечного приміщення в разі зупинки припливного вентилятора.

5.1.8. В приміщеннях виробництв, які за класифікацією з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 належать до категорії А чи Б, повітропроводи повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і прокладатись відкрито, перемикаючі і регулюючі пристрої систем вентиляції повинні бути виготовлені з матеріалів, що не утворюють іскор.

5.1.9. Для приміщень, в яких можливе раптове виділення вибухонебезпечних або шкідливих речовин, повинна бути передбачена аварійна вентиляція, продуктивність якої повинна бути визначена розрахунками в технологічній частині проекту.

Аварійна вентиляція повинна вмикатись автоматично при досягненні концентрації небезпечних речовин в робочій зоні 20% НКГВ. Крім автоматичного ввімкнення аварійної вентиляції, необхідно передбачити ручне керування нею як зсередини, так і ззовні приміщення.

5.1.10. В приміщеннях виробництв, які за класифікацією з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 належать до категорії А чи Б, системи аварійної вентиляції повинні бути обладнані вентиляторами у вибухобезпечному виконанні.

5.1.11. Вентиляційні установки повинні бути відрегульовані до проектної продуктивності і випробувані на санітарно-гігієнічну ефективність при максимальному проектному навантаженні технологічного обладнання.

5.1.12. При зміні технологічного процесу або реконструкції виробничої дільниці діючі вентиляційні системи повинні бути перепроектовані і приведені у відповідність з нормами. Зміни схем вентиляційних систем і параметрів їх роботи повинні виконуватися за погодженням з організацією-автором проекту.

5.1.13. На кожну вентиляційну систему повинен бути складений паспорт, а також заведений журнал експлуатації та ремонту. Всі зміни, які вносяться в вентиляційну систему, повинні бути відображені в паспорті і інструкції по експлуатації цієї системи.

5.1.14. Інструментальна перевірка ефективності роботи вентиляційних систем повинна проводитись не рідше одного разу на рік за графіком, затвердженим керівником підприємства, а також після ремонту або реконструкції вентиляційних систем. Перевірку необхідно проводити відповідною службою підприємства, яка повинна забезпечувати нормальну і безперебійну роботу вентиляційних систем, ремонт та контроль за їх станом і експлуатацією.

5.1.15. Порядок експлуатації систем вентиляції і повітряного опалення, в тому числі в аварійній ситуації у відповідності з планом ліквідації аварії, повинен бути визначений відповідною інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

5.2. Водопровід і каналізація

5.2.1. Водопровід і каналізація виробничих будинків повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84, СНиП 3.05.05-84, СНиП 2.04.03-85, СНиП 3.05.01-85, СН 245-71 і цих Правил.

5.2.2. Проектом повинно бути передбачено раціональне використання води, запобігання забрудненню водоймищ стічними водами відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" і ГОСТ 17.1.3.13.-86.

5.2.3. Характеристики споживання і відведення води, очисних споруд і водооборотних систем підприємства повинні бути приведені в екологічному паспорті підприємства, розробленому згідно з ГОСТ 17.0.0.04-90.

5.2.4. На всі системи водопроводу і каналізації повинні бути складені виконавчі схеми, що містять повну характеристику мереж і споруд. На схемах повинна бути вказана арматура з номерами, що відповідають номерам на діючих мережах. Експлуатація систем водопроводу і каналізації повинна здійснюватись з додержанням вимог ГОСТ 12.3.006-75.

5.2.5. Підприємства повинні бути забезпечені питною водою і водою для потреб:

- виробничо-технічних;

- пожежогасіння;

- господарсько-побутових.

На виробництвах, що потребують безперебійної подачі води, необхідно передбачити резервне забезпечення водою з джерела, незалежного від основного.

Насосні станції, що забезпечують безперебійну подачу води, повинні бути обладнані резервними насосами і резервними трубопроводами. Електроживлення резервних насосів повинно здійснюватися від двох незалежних джерел з перервою їх електропостачання лише на час автоматичного введення резервного живлення.

5.2.6. Якість питної води і води для господарсько-питних потреб повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82.

5.2.7. Для виробничо-технічних потреб не дозволяється використовувати воду при наявності в ній здатних до корозії і створення твердих осадів речовин в концентраціях, що можуть спричинити корозію апаратів і трубопроводів та випадіння в них осадів. Якщо вода не відповідає цим вимогам, необхідно передбачити відповідну водопідготовку, що забезпечить запобігання корозії та випадінню осадів. Повинно бути забезпечено також очищення води при наявності в ній механічних домішок.

5.2.8. Для контролю тиску і кількості води, що подається в системи водяного охолодження обладнання, проектом повинні бути передбачені контрольно-вимірювальні прилади, зблоковані з сигнальними пристроями, що спрацьовують у разі відхилення параметрів режиму водопостачання від проектних.

5.2.9. Температура води, що відводиться від водоохолоджуваних елементів, повинна бути нижче температури випадіння осадів тимчасової жорсткості. Її граничні значення повинні бути визначені в проекті і наведені в технологічній інструкції, затвердженій керівником підприємства.

5.2.10. Для відпрацьованої, нагрітої внаслідок охолодження обладнання води слід передбачати замкнений оборотний цикл з охолодженням її на градирнях. Необхідно забезпечити продування системи оборотного циклу і обробку води для запобігання заростанню трубопроводів і обладнання та їх корозії солями, що накопичуються у воді. Вода, забруднена механічними домішками чи маслами, повинна бути очищена від них перед подачею в градирню.

5.2.11. Для роздачі питної води повинні бути встановлені фонтанчики. В виробничих приміщеннях із значними тепловиділеннями персонал повинен забезпечуватися підсоленою газованою водою. Фонтанчики або автомати газованої води повинні бути влаштовані з урахуванням вимог СНиП 2.04.01-85.

5.2.12. Біля водопровідних кранів на мережі виробничої (технічної) води повинні бути написи, що забороняють використовувати цю воду для господарсько-питних потреб.

5.2.13. У виробничих приміщеннях, де використовуються агресивні рідини, на видимих і легкодоступних місцях повинні бути встановлені фонтанчики (крани, аварійні душі) для змиву рідини в разі попадання її на тіло. В приміщеннях, де використовуються, створюються чи зберігаються речовини, які при взаємодії з водою здатні до займання, вибуху або виділення шкідливих чи небезпечних газів, повинні бути вжиті заходи, що унеможливлюють їх контакт з водою.

5.2.14. Для промивання технологічної апаратури, що встановлена в виробничих приміщеннях, а також для миття підлоги у випадках, коли це викликано виробничою необхідністю (при розливах їдких речовин), повинні бути передбачені водопровідні крани з переносними шлангами.

5.2.15. Системи каналізації повинні бути окремими для стоків:

- фекально-господарських та побутових;

- виробничих (умовно чистих);

- виробничих забруднених.

Підприємства повинні забезпечувати регулярний лабораторний контроль за ефективністю очищення виробничих та побутових стічних вод.

5.2.16. Для виробничих стічних вод, здатних при їх змішуванні утворювати токсичні та вибухонебезпечні суміші або осади, що випадають, необхідно передбачити окремі системи каналізації.

5.2.17. Відведення виробничих забруднених стічних вод всередині цехів повинно здійснюватись по трубопроводах або в закритих лотках з гідроізоляцією та антикорозійним захистом.

Допускається влаштування відкритих лотків з відповідним перекриттям для прийому стічної води від миття підлоги, а також після промивання технологічних апаратів чистою водою.

5.2.18. Проектом повинно бути передбачено нейтралізацію та очищення виробничих стічних вод від шкідливих речовин до скидання їх в магістральну мережу каналізації.

5.2.19. Каналізаційні зливи з технологічних апаратів повинні мати на трубопроводах гідравлічні затвори (сифони) та фланцеві з'єднання для встановлення заглушок під час зупинки апаратів на ремонт. Гідравлічні затвори (сифони) також повинні бути встановлені на випусках забруднених стоків перед стояками каналізації. В місцях розміщення гідрозатворів повинні бути забезпечені умови для виконання їх ремонту та очищення.

5.2.20. Апарати і трубопроводи перед їх промиванням повинні бути звільнені і очищені від речовин, які в них знаходяться. Вода після промивання апаратів і трубопроводів перед спуском її в магістральну мережу каналізації забрудненої стічної води повинна підлягати обробці згідно з пунктом 5.2.18 цих Правил в залежності від речовин, які знаходилися в апаратах.

5.2.21. Щоб відвести пари та гази, що надходять чи утворюються в каналізації, кожний каналізаційний випуск повинен мати постійно працюючі витяжні вентиляційні пристрої, виконані у відповідності з СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.03-85.

5.2.22. При зливанні в каналізацію стічних вод і шламів, в складі яких є пил порошків алюмінію чи його сплавів або вихідних компонентів шихти, проектом повинна бути передбачена їх обробка речовинами, які забезпечують необхідну рухливість шламів і запобігатимуть утворенню щільних осадів, що важко змиваються або "цементуються".

5.2.23. Умови відведення побутових та виробничих стічних вод у водойми повинні відповідати вимогам Сан-ПиН N 4630-88, СНиП 2.04.03-85 та ГОСТ 17.1.3.13-86.

Підприємства повинні забезпечувати регулярний лабораторний контроль за ефективністю очищення виробничих та побутових стічних вод, що відводяться з території підприємства.

5.2.24. Очищення каналізаційних труб, лотків та колодязів від відкладень повинно проводитись з дотриманням вимог щодо виконання газо- та вибухонебезпечних робіт згідно з НПАОП 0.00-5.11-85 та ГОСТ 12.3.006-76.

5.2.25. При очищенні каналізаційних мереж перед початком робіт, а також періодично в процесі їх проведення відповідно до ГОСТ 12.3.006-76 необхідно контролювати параметри, які характеризують вибухонебезпеку та токсичність середовища, де працюють люди. Концентрації небезпечних речовин у вигляді пари та газів у всі періоди виконання робіт з очищення і ремонту каналізації не повинні перевищувати їх граничних безпечних значень. Контроль концентрації повинен здійснюватися у відповідності з інструкціями, затвердженими керівником підприємства.

5.3. Освітлення

5.3.1. Природне та штучне освітлення території підприємства, виробничих та допоміжних приміщень, окремих робочих місць, проходів, проїздів, стаціонарних шляхів, місць здійснення маневрових і виконання вантажних робіт повинно відповідати категорії робіт і класу приміщення чи зони.

Рішення щодо забезпечення освітлення повинні бути прийняті згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, ДБН В.2.5-28-2006v0168667-06, вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4z0093-98, зареєстрованих в Мін'юсті України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), СН 174-75 та СН 357-77.

5.3.2. У виробничих приміщеннях повинно бути передбачене робоче, ремонтне та аварійне освітлення. У вибухо-, вибухопожежо- та пожежонебезпечних приміщеннях чи зонах будь-якого класу вибухопожежонебезпеки повинні використовуватися світильники, що мають відповідний ступінь захисту.

Всі технологічні проходи та евакуаційні виходи повинні бути обладнані аварійним освітленням.

5.3.3. Світильники аварійного та робочого освітлення повинні бути розташовані так, щоб забезпечувалась надійність їх кріплення, безпека і надійність обслуговування та відповідна до санітарних норм освітленість.

5.3.4. Для внутрішнього освітлення апаратів, ємкостей і споруд на час їх огляду, очищення та ремонту у вибухо-, вибухопожежо- та пожежонебезпечних цехах повинні застосовуватися вибухозахищені переносні світильники напругою не більше 12 В, захищені металевою сіткою, або вибухозахищені акумуляторні лампи у відповідності до категорії та групи вибухонебезпеки середовища.

5.3.5. Живлення аварійного освітлення повинне бути передбачене від незалежного джерела струму. Дозволяється живлення аварійного освітлення від мережі робочого освітлення за умови автоматичного перемикання його на інші джерела живлення при аварійних режимах та у випадках зникнення живлення в мережі робочого освітлення.

5.3.6. Забороняється розміщувати світильники безпосередньо над гідравлічними затворами та захисними клапанами чи мембранами.

5.3.7. Для очищення скла, ремонту і очищення фонарів та обслуговування світильників повинні застосовуватися пристрої та пристосування, що забезпечать безпечне виконання робіт.

5.3.8. Очищення скла вікон, фонарів, а також світильників від пилу та бруду необхідно проводити систематично за графіком, затвердженим керівником підприємства. Періодично у відповідності з затвердженою інструкцією необхідно перевіряти справність освітлення.

Розділ 6. Технологічна частина

6.1. Загальні вимоги до обладнання і технологічних процесів

6.1.1. Технологічні процеси (приготування розплаву алюмінію та легуючих домішок, диспергування розплаву водою високого тиску чи стисненим інертним газом, зневодження пульпи, сушка та класифікація порошку, приготування сумішей і лігатур для виготовлення виробів з порошків, пресування та спікання виробів, розплавлення і пульверизація жирових домішок для полірування пудри, подрібнення порошків, стружки, фольги для виготовлення пудри, полірування пудри), включаючи основні і допоміжні операції, повинні:

- бути максимально механізовані і автоматизовані;

- мати пристрої, що забезпечують необхідний контроль та управління технологічними параметрами;

- забезпечувати безпеку експлуатації.

6.1.1.1. Технологічні процеси повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 27.4-1.04-76, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.027-92, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.2.064-81, СНиП 3.05.07-85, СП 2528-82, СП 781-69, СП 1042-73.

6.1.1.2. Оснащення постів, пультів та панелей управління, пунктів розміщення контрольно-вимірювальних приладів і автоматики повинно відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87 та ГОСТ 12.2.064-81.

6.1.1.3. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись згідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80, НПАОП 63.11-7.01-86, НПАОП 63.1-1.06-85.

6.1.2. Технологічне обладнання, що застосовується при виготовленні і використанні алюмінієвої пудри, пасти, порошків, виробів з порошків алюмінію (електро- та газові плавильні печі і печі спікання, компресори та устаткування, що працюють під тиском, устаткування для розпилення розплаву, репульпатори, центрифуги, сушарки, пилоуловлювачі, устаткування для розплавлення і пульверизації жирів, подрібнювально-полірувальне обладнання, змішувачі, преси, установки для виготовлення газових контрольованих середовищ, аспіраційне обладнання, транспортні засоби), повинно мати: максимально механізоване управління, засоби контролю та регулювання параметрів технологічного процесу, забезпечувати безаварійну роботу.

6.1.2.1. Технологічне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.046.0-90, ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.062-81, НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.00-1.13-71, ГОСТ 12.2.064-81, ДСТУ 2687-93.

6.1.2.2. Розробку та вибір технологічного обладнання та пристроїв міжопераційного транспорту необхідно проводити у відповідності до категорії виробництв згідно з ОНТП 24-86 та класу зон приміщень згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 з урахуванням вибухопожежонебезпечних властивостей речовин та матеріалів, що використовуються чи створюються у виробництві, виконуючи вимоги ГОСТ 12.1.010-76 та ГОСТ 12.1.004-91.

6.1.3. Розміщення, устрій та експлуатація електродвигунів, електричних мереж, пусково-регулюючої, контрольно-вимірювальної і захисної апаратури, а також засобів контролю, автоматизації, сигналізації та зв'язку повинні відповідати класу приміщення (зони) за класифікацією НПАОП 40.1-1.32-01 згідно з характеристиками вибухопожежонебезпеки речовин і матеріалів, які використовуються чи створюються. При цьому повинні бути виконані вимоги НПАОП 40.1-1.21-98, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.1.038-82, СНиП 3.05-06-85, СНиП 3.05-07-85, СН 174-75, СН 357-77, НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.2.064-81 та цих Правил.

6.1.4. Технологічні процеси повинні здійснюватись у відповідності з вимогами НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.3.002-75 та технологічними інструкціями, затвердженими керівником підприємства.

6.1.5. Компоновка технологічного обладнання та розташування робочих місць повинні забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці працівників, зручність обслуговування і ремонту обладнання, відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.1.038-82, ГОСТ 12.1.002-84, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.2.062-81, ГОСТ 12.2.064-81, ГОСТ 12.3.002-75.

6.1.5.1. При розміщенні технологічного обладнання необхідно керуватись умовами максимального можливого скорочення як кількості перепадів гравітаційних потоків порошків, так і зменшення їх висоти, виходячи з умов виключення можливості роботи бункерів "на прохід" та забезпечення рівномірного вивантаження порошків через герметизовані дозуючі пристрої.

6.1.5.2. Виконання технологічного обладнання і пристроїв міжопераційного транспорту повинно бути герметичним, щоб унеможливити витікання пилу і газу з внутрішніх порожнин назовні. При неможливості повної герметизації місця, де можливе виділення шкідливих чи небезпечних речовин, повинні бути обладнані аспіраційними укриттями для локалізації і видалення забрудненого повітря з урахуванням вибухопожежонебезпечних характеристик пилу чи газу. Укриття та аспіраційні пристрої повинні бути запроектовані, виготовлені і змонтовані одночасно з відповідним технологічним обладнанням.

6.1.6. Ергономічні умови на робочих місцях повинні задовольняти вимоги ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.2.049-80, умови безпеки - вимоги ГОСТ 12.2.061-81. Засоби захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89.

6.1.7. В проекті повинні бути передбачені рішення по локалізації і аспірації шкідливих і небезпечних речовин при веденні технологічних процесів.

6.1.8. Все технологічне устаткування, обладнання і пристрої систем вентиляції і аспірації, транспортні засоби та трубопроводи повинні бути заземлені відповідно до ГОСТ 12.1.030-81. Металеві трубопроводи повинні бути заземлені на вході в приміщення цехів та при виході з них, як правило, на контур заземлення цехових електроустановок.

На фланцьових з'єднаннях трубопроводів, призначених для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин, повинні бути встановлені струмопровідні перемички.

6.1.8.1. Влаштування та перевірка захисного заземлення повинні проводитися у відповідності з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01 та ГОСТ 12.1.030-81.

6.1.8.2. Резервуари, технологічне обладнання, трубопроводи, зливно-наливні пристрої та інше обладнання, що пов'язані з переробкою чи переміщенням рідин, пари чи сипучих речовин-діелектриків, повинні бути захищені від статичної електрики згідно з вимогами Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 22.04.97 N 103 (НПАОП 0.00-1.29-97), ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83 і цих Правил.

6.1.9. Встановлені послідовно в технологічний ланцюг технологічні апарати, обладнання та транспортні пристрої повинні бути зблоковані таким чином, щоб при зупинці одного апарата чи транспортного механізму зупинялись зв'язані з ним за ходом технологічного процесу агрегати та обладнання, зупинка яких не призведе до аварії.

6.1.10. При веденні технологічних процесів, ремонтних та інших робіт повинні бути прийняті заходи, що виключають можливість контакту речовин і матеріалів, які при взаємодії можуть призвести до виникнення пожежі, вибуху, виділення тепла чи шкідливих або небезпечних газів. Перелік таких речовин і матеріалів повинен бути визначений при проектуванні.

6.1.11. Оснащення і експлуатація технологічних трубопроводів пари, гарячої води повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84, Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 08.09.98 N 177, зареєстрованих в Мін'юсті України 07.10.98 за N 636/3076 (із змінами) (НПАОП 0.00-1.11-98), НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.2.063-81, ВНТП 25-86.

Будова і експлуатація трубопроводів, що транспортують водень та інші небезпечні або токсичні гази, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.97 N 254, зареєстрованих в Мін'юсті України 15.05.98 за N 318/2758 (НПАОП 0.00-1.20-98), НПАОП 60.3-1.15-71 та НПАОП 27.1-1.10-86.

Всі трубопроводи повинні бути пофарбовані та помарковані згідно з ГОСТ 14202-69, ГОСТ 12.4.026-76.

6.1.12. При використанні горючих газів і конвертованого природного газу як палива чи технологічної сировини оснащення і експлуатація трубопроводів і газового обладнання повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-20-2001, НПАОП 0.00-1.20-98, НПАОП 60.3-1.15-71, НПАОП 27.1-1.10-86.

6.1.13. При використанні повітропроводів, газопроводів, стаціонарних компресорів для переміщення повітря і інертних газів з тиском 0.2-40 МПа повинні виконуватись вимоги ГОСТ 12.2.016-81, НПАОП 0.00-1.13-71, НПАОП 0.00-1.07-94.

6.1.14. Технологічні апарати та пристрої, в яких знаходяться вибухонебезпечні речовини і матеріали, повинні бути обладнані пристроями згідно з РТМ 6.28-009-90 "Пристрої запобіжні з мембраною, що руйнується" Сєвєродонецьк, ВНДІТБХП, 1992 рік, для розвантаження тиску вибуху, що забезпечують викидання продуктів вибуху в безпечному напрямі через відвідні труби в атмосферу. Перевірку вибухових запобіжних пристроїв необхідно проводити у відповідності з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.1.15. Для всіх апаратів і трубопроводів, призначених для скраплених газів, рідких і газоподібних токсичних та вибухонебезпечних продуктів, повинні бути передбачені пристрої для продування їх інертним газом, пропарювання чи вакуумування.

6.1.16. Технологічні апарати, ємкості і трубопроводи перед заповненням їх матеріалами або газами, здатними утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші, необхідно продувати інертним газом, пропарювати чи вакуумувати.

Перелік обладнання і трубопроводів, що підлягають обов'язковому продуванню інертним газом, пропарюванню чи вакуумуванню, а також технологічні операції з застосуванням інертного газу повинні бути вказані в проекті та інструкціях, затверджених керівником підприємства. Необхідно також встановити порядок контролю за станом середовища в полостях, що продуваються, і на робочому місці.

Засоби локалізації і видалення інертного газу, який подається на продування, з метою запобігання надходженню його у виробничу зону повинні бути передбачені проектом.

6.1.17. При зупинках технологічного процесу апарати, що призначені для роботи зі скрапленими газами, рідкими і газоподібними токсичними і вибухонебезпечними речовинами, повинні бути відключені від живильних трубопроводів запірною арматурою, старанно очищені, продуті інертним газом (пропарені, відвакуумовані або промиті водою), після чого на запірній арматурі повинні бути встановлені заглушки. Порядок очищення, продування (вакуумування, промивання), встановлення заглушок визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.1.18. Апарати і ємкості з вибухо- і пожежонебезпечними речовинами повинні бути обладнані засобами контролю та сигналізації про перевищення встановленого рівня тиску і температури. Граничні значення тиску і температури повинні бути вказані в інструкції, затвердженій керівником підприємства.

6.1.19. При взятті проби з технологічних апаратів і комунікацій повинні бути передбачені пристрої, що забезпечать локалізацію шкідливих речовин, які виділяються при цьому, та дозволять при необхідності відновити заданий рівень тиску шляхом подачі в апарат негорючого газу.

6.1.20. Дихальні і продувочні лінії та лінії викидання надлишків горючих пари, газу при підвищенні тиску в технологічних апаратах і ємкостях повинні бути обладнані вогнезахисними клапанами або гідравлічними затворами.

Вогнезахисні клапани і гідравлічні затвори повинні бути встановлені в місцях, доступних для їх огляду і ремонту. Терміни їх перевірки повинні бути вказані в інструкції, затвердженій керівником підприємства.

6.1.21. Система охолодження обладнання (печей, холодильників, шнеків) повинна виключати можливість утворення парових пробок.

З'єднання водоохолоджуваних елементів повинні забезпечувати можливість відключення окремих елементів від системи охолодження. Запірна арматура для відключення повинна розміщуватися у доступних і безпечних для обслуговування місцях або управлятися дистанційно.

Охолоджувальна вода повинна відводитись на водозбірник, влаштування і розміщення якого повинно дозволяти обслуговуючому персоналу спостерігати за струменем води.

Температура води, яка відводиться від водоохолоджуваних елементів, повинна контролюватися згідно з технологічним регламентом, виходячи з умови запобігання випаданню осаду тимчасової жорсткості. Порядок контролю температури повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.1.22. Всі поверхні, які при виконанні технологічного процесу контактують з розплавом алюмінію чи його сплавів, повинні бути нейтральними по відношенню до розплаву, сухими та очищеними від будь-якого забруднення. Не допускається наявність окалини, маслянистих забруднень, вологи, силікатів.

Конструкція обладнання і пристроїв, що використовуються, повинна унеможливлювати попадання води і вологи в піч з розплавом, а також зволоження сухих порошків.

6.1.23. Вібросита для розсіювання сухих порошкових матеріалів повинні мати приєднані до систем аспірації кожухи чи укриття кабінного типу.

6.1.24. Перед запусканням вібросит в роботу необхідно ретельно оглянути всі кріплення, звертаючи особливу увагу на кріплення неурівноважених дебалансних вантажів, перевірити справність пристроїв системи аспірації.

6.1.25. Влаштування та експлуатація конвеєрного транспорту, елеваторів, пневматичного та вібраційного транспорту вантажопідіймальних машин у цехах, дільницях, відділеннях повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87, ГОСТ 12.2.022-80, ГОСТ 12.2.003-91. Транспортні механізми мають бути забезпечені попереджувальними пристроями для подачі звукового або світлового сигналу про їх запуск, аварію, зупинку чи пошкодження.

6.1.26. Не дозволяється розміщати монорейки і конвеєри над робочими місцями, проходами, проїздами. Якщо за умовами виробництва таке розміщення є необхідним, над вказаними місцями повинні бути обладнані суцільні огородження, а конвеєри, крім того, повинні бути обладнані захисними бортами. Відстань огородження від рівня підлоги відповідно до ГОСТ 12.2.062-81 повинна забезпечувати безпечний прохід людей або проїзд транспорту.

6.1.27. При наявності просипів прибирання розсипаного матеріалу дозволяється виконувати лише при зупинці відповідного обладнання і дотриманні бірочної системи. Прибирання просипів повинно виконуватись згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.1.28. Для захисту від шуму і вібрації і зниження їх до допустимих величин при роботі плавильних печей, насосів води високого тиску, компресорів, насосів для перекачування пульпи, центрифуг, сушарок, класифікаторів, холодильних машин повинні бути передбачені заходи відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90, ДСН 3.3.6.039-99, ДСН 3.3.6.037-99va037282-99.

6.1.29. Плавильні установки з електропечами повинні бути забезпечені засобами захисту від дії електромагнітних полів відповідно до вимог НПАОП 28.51-1.19.62, ГОСТ 12.2.007.9-88, ГОСТ 12.2.007.10-87, ГОСТ 12.1.002-84, СН 5802-91 та СН 5803-91.

Контроль за додержанням безпечних величин електромагнітних полів повинен виконуватись шляхом вимірювання параметрів потоку енергії електромагнітних полів на робочих місцях і в місцях можливого перебування персоналу, де є небезпека їх дії. Порядок проведення контролю визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.1.30. Влаштування огородження обладнання, площадок для обслуговування і сходів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062-81, НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 27.4-7.15-86.

6.1.31. Порожнини (полості) устаткування, де використовуються чи виготовляються сухі порошки або пудра, перед початком роботи, а також після тривалої зупинки необхідно продути інертним чи захисним газом для зниження вмісту кисню в газовому середовищі порожнин до заданого безпечного значення, що повинно бути передбачено проектом. Порядок виконання продувки і контролю вмісту кисню визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.1.32. В приміщеннях, де виготовляються чи використовуються сухі порошки, прибирання пилу повинно проводитися методом, що виключає здіймання пилу. В разі мокрого прибирання змиви повинні видалятись у шламовідстійники.

6.1.32.1. Змиті в шламовідстійник відкладення порошку необхідно видаляти через відкриті жолоби, що перекриваються решітками. Шламовідстійник повинен бути розміщений за межами будинку і обладнаний дихальним клапаном для безперервного видалення водню, що утворюється при реакції порошку і пилу алюмінію з водою.

6.1.32.2. Очищення шламовідстійників, лотків, каналізаційних труб та колодязів повинно виконуватись відповідно до вимог щодо виконання газонебезпечних робіт. Графік і порядок очищення повинні бути визначені інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.1.33. Технологічні, вентиляційні і аспіраційні викиди, класифіковані у відповідності з ГОСТ 17.2.1.01-76, до викидання їх у повітряний басейн повинні бути ефективно очищені для забезпечення зниження вмісту шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць до рівня, що не перевищує ГДК у відповідності з розрахунками по ГОСТ 17.2.3.02-76.

6.1.33.1. На кожному підприємстві повинен бути розроблений згідно з ГОСТ 17.0.0.04-90 екологічний паспорт, в якому вказується допустимий ступінь впливу на навколишнє середовище його технологічних, вентиляційних і аспіраційних викидів.

6.1.33.2. Характеристика відходів, що створюються на підприємстві і підлягають утилізації, повинна бути наведена в екологічному паспорті підприємства.

6.1.34. Транспортування матеріалів, що містять шкідливі речовини чи можуть утворювати пил, повинно проводитись в герметичній тарі. У випадку аварійної ситуації, пов'язаної з розгерметизацією тари, повинні бути передбачені заходи щодо збирання та упаковки матеріалів.

6.1.35. Інструменти та пристрої, що використовуються для обслуговування і ремонту технологічного обладнання, повинні відповідати характеру виконуваної роботи і бути справними. В приміщеннях, які у відповідності з ОНТП 24-86 належать до категорії А чи Б, повинні використовуватись інструменти з матеріалів, які не створюють іскор.

Інструменти і пристрої повинні знаходитись у відведених для цього місцях на робочих площадках або в спеціальних інструментальних шафах.

6.1.36. Відділення, де виготовляють чи використовують порошки і пудру, повинні бути обладнані телефонним виробничим зв'язком, в тому числі гучномовним.

6.2. Виробництво водорозпилених порошків

6.2.1. Всі операції в процесі приготування розплаву (завантаження шихтових і легуючих матеріалів, покриття розплаву флюсом, знімання шлаку, контроль температури, взяття проб розплаву на аналіз) повинні виконуватись згідно з технологічним регламентом і інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.2.1.1. Сировинні матеріали, які завантажують в плавильну піч, повинні мати сертифікати. Лом і відходи алюмінію і його сплавів повинні відповідати вимогам ГОСТ 1639-93. При цьому повинно бути забезпечено очищення їх від домішок, масел, емульсій при додержанні вимог ГОСТ 12.2.055-81, НПАОП 27.5-7.25-83 та НПАОП 28.0-1.23-63.

6.2.1.2. При використанні термічного способу очищення відходів від бруду і домішок повинно бути забезпечено додержання вимог ГОСТ 12.3.004-75, НПАОП 28.51-1.26-88, НПАОП 28.51-1.11-67. При очищенні та утилізації газів, які видаляються від термоустановок, повинні бути забезпечені вимоги ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 17.2.3.02-76.

6.2.1.3. Матеріали, які використовуються як флюси при приготуванні розплаву, повинні бути сухими і подрібненими. Готові флюси повинні зберігатися в герметичних ємкостях.

6.2.2. При використанні електропечей для приготування розплавів конструкція їх повинна відповідати ГОСТ 12.2.007.9-88, ГОСТ 12.2.007.10-87. Проектування, будівництво, обслуговування, експлуатація і профілактичні огляди плавильних печей, пристроїв для розливання розплаву, пристроїв для відведення, охолодження і очищення відхідних газів повинні проводитись згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.046.0-90, ГОСТ 12.3.004-75, ГОСТ 12.3.027-92, СНиП 3.05-06-85, ГОСТ 12.2.055-81, НПАОП 27.4-1.04-70, НПАОП 27.4-6.01-86, СН 357-77 і цих Правил.

6.2.3. Пульт управління електричним режимом плавильної печі повинен бути обладнаний необхідними для безпечної експлуатації печі і передбаченими проектом контрольно-вимірювальними приладами і пристроями автоматики. Дублюючі прилади при необхідності повинні бути встановлені на робочій площадці. Перемикання ступенів напруги, а також управління вимикачами пічних трансформаторів плавильних печей повинно бути дистанційним і проводитись з пульта управління.

Для аварійного відключення плавильної печі на робочій площадці повинна бути встановлена ручна кнопка аварійного вимикача.

6.2.4. На площадках обслуговування печі проектом повинна бути передбачена світлова сигналізація, яка попереджає, що піч знаходиться під напругою.

6.2.5. Всі роботи, що пов'язані з експлуатацією, оглядом і ремонтом плавильних електропечей, повинні проводитись у відповідності з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 40.1-1.01-97z0011-98, НПАОП 27.0-4.02.-90, НПАОП 27.4-6.01-86.

6.2.6. Електропечі, що нахиляються, повинні мати автоматичне гальмування. Механізм нахилу печі повинен мати обмежувач нахилу як вперед, так і назад. Проводити нахил печі при несправних обмежувачах нахилу не дозволяється. Пристрій гальмування повинен забезпечити можливість раптової зупинки печі під час її нахилу в будь-якому положенні, а також зупинку печі при нахилі у випадку перерви в живленні електроенергією.

Механізм нахилу печі повинен бути захищеним від попадання бризок розплавленого металу і шлаку. Місце управління приводом нахилу печі повинне бути розташоване з боку зливання металу у металоприймач з метою забезпечення хорошої видимості при зливанні розплаву.

Розташування центру рівноваги електропечі повинно бути таким, щоб в разі виходу з ладу механізму нахилу піч поверталась у вертикальне положення.

6.2.7. На робочому місці оператора печі плавлення повинен бути забезпечений контроль ефективності захисту його від дії електричних та електромагнітних полів у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.002-84, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.1.038-82, від теплового випромінювання і високої температури нагрітих поверхонь, возгонів, метало-, газо- і тепловиділень, а також контроль засобів захисту від проливання розплаву металу в аварійних ситуаціях. Порядок проведення контролю повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.2.8. Для забезпечення подачі охолоджувальної води при відключенні або аварії системи водоохолодження пічного обладнання повинна бути передбачена аварійна ємкість з водою.

У разі припинення циркуляції води в системі охолодження або в окремих її вузлах, а також при появі течі води повинен бути одразу зупинений технологічний процес і прийняті заходи щодо відновлення циркуляції води і ліквідації течі. Порядок виконання робіт повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.2.9. При використанні газових віддзеркалювальних печей для приготування розплаву металу повинні виконуватись вимоги ДБН В.2.5-20-2001, ГОСТ 12.2.055-81, ГОСТ 12.2.046.0-90, НПАОП 60.3-1.15-71, НПАОП 0.00-1.20-98, НПАОП 27.4-1.04-70, НПАОП 27.4-7.04-85, НПАОП 27.4-7.02-74.

6.2.10. В технологічному регламенті повинні бути задані граничні значення тиску газу, що подається в піч, та розрідження (тяги) в печі. Проектом повинні бути передбачені прилади контролю за тиском газу і за розрідженням (тягою) в печі та пристрої, які забезпечують припинення подачі газу в піч при відхиленні параметрів, що контролюються, від заданих граничних значень. Порядок дій повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

Проектом повинні бути передбачені прилади контролю за наявністю факела основного пальника (пальників) та засоби, які забезпечують припинення подачі газу в піч при згасанні факела. Порядок дій повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.2.11. Розроблена в проекті схема газопостачання печі з позначками призначення арматури, яка використовується, повинна бути вивішена на робочому місці біля печі. Порядок дій повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.2.12. Порядок розпалювання печі повинен визначатися інструкцією, затвердженою керівником підприємства, в якій обов'язково має бути вказано, що газовий пальник печі може бути розпалений тільки після вентиляції топки. При цьому необхідно переконатись в наявності в топці тяги, яка відповідає передбаченій в технологічній інструкції чи в технологічному паспорті. Газовий факел для розпалення пальника печі повинен запалюватись за межами печі і лише при сталому полум'ї факела він може бути внесений в піч.

У разі, якщо полум'я відривається від пальника, необхідно припинити подачу газу, провентилювати топку та піч, перевірити тиск газу, усунути причину нестабільного горіння газу або звернутись до газорятувальної служби.

6.2.13. Для забезпечення гасіння в разі виникнення загоряння на трактах подачі газу проектом повинна бути передбачена система подачі інертного газу для відриву полум'я з подальшим заповненням газопроводу інертним газом. При цьому необхідно забезпечити припинення виходу газу в приміщення після його гасіння. Використання для відривання полум'я води або пари допускається лише при умові виключення можливості контакту води чи пари з розплавом. Порядок дій визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.2.14. Устаткування для зливання розплаву і його розпилення повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.046.0-90, ГОСТ 12.2.055-81, ГОСТ 12.3.027-92, НПАОП 0.00-1.13-71. Операції щодо розпилення розплаву повинні виконуватись при дотриманні вимог НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 27.4-1.04-76. Металоприймач перед заповненням його розплавом повинен бути розігрітим до температури, вказаної в інструкції, затвердженій керівником підприємства. Жолоби, підготовлені для приймання рідкого розплаву, повинні бути сухими і прогрітими.

6.2.15. Для кожної печі повинна бути передбачена аварійна термостійка футерована ємкість (ківш) об'ємом, що перевищує об'єм тигля (металоприймача) печі, для приймання розплавленого металу у випадку аварії печі. Ємкість повинна бути виготовлена з нейтрального по відношенню до розплаву матеріалу, очищеною, висушеною, гідро- і термоізольованою.

В установках з піччю, що вміщує більше однієї тонни розплаву металу, на випадок пошкодження воронки, зливного патрубка металоприймача або форсунки установки розпилення розплаву необхідно передбачити пристрої для аварійного перекриття потоку розплаву металу, що витікає з металоприймача.

6.2.16. Під час роботи форсунки проводити будь-які роботи щодо очищення чи ремонту пристроїв розпилення забороняється.

6.2.17. Всі з'єднання в системі подачі енергоносія до пристроїв для розпилення розплаву повинні систематично перевірятися на герметичність. Проведення будь-яких робіт в системі подачі енергоносія при роботі компресора (насоса) або при наявності тиску в посудинах і трубопроводах не дозволяється.

6.2.18. Камера розпилення розплаву повинна бути обладнана пристроями, що запобігають інтенсивному утворенню пари в процесі розпилення, унеможливлюють накопичення її і газу у внутрішній порожнині камери і запобігають надходженню їх в приміщення.

6.2.19. Трубопроводи для транспортування пульпи, пісків, фугату та осаду повинні бути обладнані пристроями для безперервного видалення водню, який може створюватися при реакції порошку з водою, і бути прокладені таким чином, щоб виключалась можливість утворення зони накопичення водню.

6.2.20. На всіх дільницях, де виконуються операції з мокрими порошками (перекачування пульпи, згущення пульпи, зневодження порошку), трубопроводи повинні бути обладнані лючками для ревізії наявності в них відкладень і прокладатися таким чином, щоб була забезпечена можливість їх демонтажу для очищення. Лючки повинні бути передбачені проектом. Порядок ревізії трубопроводів повинен визначатись інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.2.21. Для видалення відкладень порошку, які утворюються в трубопроводах та на внутрішніх поверхнях обладнання, на дільницях обробки пульпи і вологого порошку, повинна бути передбачена система промивання з пристроями для подачі води. Графік промивання, порядок його виконання повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.2.22. Для висушування порошку слід використовувати вакуумні сушильні установки або сушилки з захисним газовим середовищем. Сушильні установки повинні бути обладнані пристроями для видалення і очищення парогазової суміші від пилу, що створюється, а також розривними запобіжними мембранами у відповідності до РТМ 6-28-009-90. Вакуумні сушилки повинні відповідати вимогам ОСТ 26.01.130-81.

В зону вивантаження сухого порошку і в пиловловлювач повинна бути передбачена подача інертного газу.

6.2.23. Процеси класифікації, дозування і розфасування вибухопожежонебезпечних сухих порошків повинні виконуватись в захисному газовому середовищі. Склад захисного газу повинен бути передбачений в проекті виробництва на основі даних про вибухонебезпечність порошків та пилу, що утворюється.

6.2.23.1. Для створення захисного газового середовища як інертного газу може бути використаний азот.

6.2.23.2. Для забезпечення в порожнинах устаткування газового середовища з заданим вмістом кисню в проекті повинна бути передбачена система газообміну з наскрізною проточною, автономною для окремого апарата, або замкненою з рециркуляцією газу схемою руху захисного газу. Система газообміну повинна бути розрахована при проектуванні на роботу в режимах продування, робочому і форсованому.

6.2.23.3. Захисний газ, що використовується в системі газообміну, повинен бути сухим. Контроль за вмістом в ньому вологи повинен проводитись у відповідності з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.2.23.4. Устаткування і системи захисного газу повинні бути обладнані пристроями, що забезпечують підтримання заданого складу захисного газового середовища. Контроль складу захисного газу повинен виконуватись згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.2.24. Для запобігання виділенню пилу при вивантаженні сухого порошку повинні бути передбачені пристрої для локалізації виділень і аспірації їх з наступним очищенням газу, який аспірується, в пиловловлювачі у вибухобезпечному виконанні.

6.3. Виробництво газорозпилених порошків

6.3.1. Приготування розплаву металу в електропечах повинно виконуватись з дотриманням вимог, викладених в пунктах 6.2.1-6.2.8 даних Правил.

6.3.2. Приготування розплаву металу в газових печах повинно виконуватись з дотриманням вимог, викладених в пунктах 6.2.1, 6.2.9-6.2.13 даних Правил.

6.3.3. Зливання розплаву і його розпилення повинні виконуватись з дотриманням вимог, викладених в пунктах 6.2.14-6.2.17 даних Правил.

6.3.4. Як енергоносій для розпилення розплаву повинен бути використаний захисний газ з вмістом кисню від 2 до 10% в залежності від хімічного складу металу, що розпиляється, і гранулометричного складу порошку, що виготовляється, його характеристик вибухонебезпечності.

6.3.4.1. Вміст кисню в захисному газі задається в технологічній частині проекту на основі даних про вибухонебезпечність порошку. Такий же склад газу повинен бути забезпечений в камері осадження порошку і в пилоуловлюючих апаратах (далі - система пилоуловлення). Температура газу всередині пиловловлювача не повинна перевищувати 250 град. С. Порядок контролю за станом захисного газового середовища і порядок дій при відхиленні його складу чи температури від заданого визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.3.4.2. Для створення захисного газового середовища як інертний газ може бути використаний азот. Захисний газ повинен бути сухим. Контроль за вмістом вологи в захисному газі повинен виконуватись згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.3.4.3. Застосування як енергоносія стисненого повітря дозволяється при виготовленні порошків, які не вибухають в повітряному середовищі, і при умові забезпечення охолодження порошку у пилоуловлювачі до температури, що не перевищує 180 град. С.

6.3.5. Система осадження порошку і пилоуловлюючі апарати повинні бути оснащені запобіжними пристроями у відповідності з РТМ 6.28-009-90.

6.3.6. Установка виготовлення порошків повинна бути обладнана приладами контролю вмісту кисню в захисному газі і температури на вході в систему осадження порошку і світловою та звуковою сигналізацією про відхилення концентрації кисню в захисному газі чи його температури від заданих значень. Порядок дій повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

Усі контролюючі прилади повинні бути встановлені таким чином, щоб їх показання було видно з робочого місця, а інформація передавалась до диспетчерського пункту.

6.3.7. Прилади контролю температури газопилової суміші на вході в систему осадження порошку і пилоуловлення, що не повинна перевищувати 250 град. С, а в разі розпилення розплаву повітрям - 180 град. С, повинні бути зблоковані з пристроями, які при досягненні допустимого значення температури забезпечують подачу в систему пилоуловлення азоту у форсованому режимі. Порядок дій персоналу повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.3.8. Камера для розпилювання і система пилоуловлення перед запуском в роботу повинні бути продуті захисним газом для забезпечення в порожнинах газового середовища з заданим вмістом кисню відповідно до пункту 6.3.4 цих Правил. Перед заповненням установки захисним газом необхідно провести перевірку її на герметичність. Порядок перевірки на герметичність, подальшого заповнення установки захисним газом і контроль вмісту в ньому кисню визначаються інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.3.9. Апарати системи пилоуловлення розпиленого порошку повинні мати охолоджуваний водою кожух. В разі порушення подачі води на охолодження процес розпилення розплаву повинен бути зупинений. Порядок дій персоналу визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.3.10. Перевірка стану швів і стінок апаратів системи пилоуловлення повинна виконуватись у відповідності з технічним паспортом, але не рідше ніж один раз на рік. Порядок перевірки визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства. Результати перевірки повинні оформлятися актом встановленого зразка.

6.3.11. На ділянках, що з'єднують камеру осадження порошку з наступними пилоуловлюючими апаратами (циклонами, мультициклонами, фільтрами), повинні бути передбачені пристрої для локального відключення окремого апарата від інших елементів системи пилоуловлення при розкритті їх, ремонті, очищенні.

6.3.12. Розкриття пилоуловлюючого обладнання, очищення та ремонтні роботи на ньому повинні проводитись у відповідності з інструкцією, затвердженою керівником підприємства, за нарядом-допуском і з урахуванням вибухопожежонебезпечності порошків і пилу. Всі роботи повинні виконуватися іскробезпечними інструментами.

6.3.13. Вивантаження порошку з пилоосаджувача повинно проводитися при забезпеченні подачі азоту в пилоуловлюючі апарати. При використанні пневмотранспорту для видалення порошку з системи пилоуловлення повинні бути виконані вимоги безпеки згідно з НПАОП 0.00-1.13-71. Система транспортування порошку перед введенням її в експлуатацію повинна бути перевірена на щільність і герметичність. Порядок перевірки, а також строки повторної перевірки визначаються інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.3.14. При розпиленні розплаву в воду повинні виконуватись вимоги, викладені в пунктах 6.2.18-6.2.21 цих Правил.

6.3.15. Класифікація, дозування, фасування порошків повинні проводитись в захисному газовому середовищі відповідно до вимог, викладених у пункті 6.2.23 цих Правил.

6.4. Виробництво пудри і пасти

6.4.1. Виробництво алюмінієвої пудри передбачає операції виготовлення порошків з класифікацією їх і видаленням грубих фракцій, подрібнення мілких фракцій і подальше полірування пудри при введенні жирових домішок. Як вихідні сировинні матеріали, крім порошків, можуть бути використані стружка, фольга.

Виготовлення порошків повинно виконуватись з дотриманням вимог, викладених в підрозділах 6.1-6.3 цих Правил.

6.4.1.1. При використанні фольги, стружки чи інших відходів необхідно забезпечити очищення їх від домішок, масел, емульсій з дотриманням вимог ГОСТ 12.2.055-81, ГОСТ 12.3.004-75, НПАОП 28.51-1.26-88, НПАОП 27.5-7.25-83, НПАОП 28.51-1.11-67, у разі зволоження сировини необхідно забезпечити її висушування.

6.4.1.2. Обладнання, що використовується, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.2.118-84, НПАОП 24.0-7.15-83.

6.4.2. Виготовлення жирових домішок на основі стеарину для полірування пудри повинно проводитись в окремому приміщенні з додержанням вимог НПАОП 15.4-1.06-97.

6.4.3. Обладнання для розплавлення і пульверизації жирів повинно мати пристрої для автоматичного регулювання температури і автоматичного відключення обігрівання при досягненні заданої температури. Умови розігрівання жирів (стеарину) повинні бути визначені в інструкції, затвердженій керівником підприємства.

6.4.4. Установка для розплавлення та пульверизації жирів повинна бути обладнана відсосами для видалення шкідливих речовин, що утворюються, і пристроями для очищення повітря, яке видаляється, перед викидом його в атмосферу.

6.4.5. Камера для осадження пульверизаційних жирів повинна мати герметичні двері і бути обладнана пристроями, що унеможливлюють відкривання їх в процесі пульверизації жирів або безпосередньо після її закінчення. Камера для осаджування пульверизаційних жирів повинна бути обладнана пристроями для видалення шкідливих речовин, які утворюються, що повинно бути передбачено проектом.

6.4.6. Подрібнювально-полірувальне обладнання для виготовлення пудри повинно розміщуватись в окремому приміщенні, що задовольняє вимоги до вибухонебезпечних приміщень.

В одному приміщенні дозволяється встановлювати не більш як дві установки.

6.4.7. Обладнання установок для подрібнення вихідної сировини та полірування пудри повинно бути герметичним і відповідати вимогам до обладнання для виготовлення порошків в захисних газових середовищах. Установки повинні бути оснащені приладами для контролю складу газу в порожнинах, його тиску і температури.

6.4.8. Подрібнення і полірування повинно проводитись в захисному газовому середовищі з вмістом кисню в межах від 2 до 8%. Для створення захисного газового середовища як інертний газ може бути використаний азот.

6.4.9. Газоаналізатори вмісту кисню в установках подрібнення і полірування пудри повинні бути автоматичними. Точки контролю визначаються в технологічній частині проекту в залежності від схеми виробничого процесу і розміщення обладнання. Порядок контролю визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.4.10. Установки повинні бути обладнані пристроями, що здатні забезпечити автоматичну зупинку млинів та полірувальних барабанів з одночасним припиненням подачі матеріалів в разі зниження вмісту кисню нижче 2% або підвищення вище 8%, а також пристроями, що забезпечують при цьому одночасне включення світлової і звукової сигналізації. Поряд дій персоналу визначається інструкцією, затвердженою керівником виробництва.

6.4.11. Перед початком роботи на установках подрібнення і полірування пудри необхідно перевірити їх герметичність і продути їх інертним газом до досягнення в порожнинах установок вмісту кисню від 2 до 8%. Порядок продування установок, контролю за складом газового середовища в порожнинах, пуску їх в роботу і зупинки визначається інструкціями, затвердженими керівником підприємства.

6.4.12. Час перебування обслуговуючого персоналу в приміщенні, де розміщені подрібнювально-полірувальні установки, повинен бути мінімальним. Під час запуску установки в роботу забороняється перебувати в приміщенні.

6.4.13. Завантаження подрібнювальних куль в млин повинно проводитись засобом, що виключає їх співударяння. Порядок завантаження визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.4.14. Всі роботи на установках подрібнення і полірування пудри повинні проводитись за нарядом-допуском і з додержанням вимог НПАОП 27.0-4.02-90, НПАОП 24.0-7.15-83, НПАОП 27.4-6.01-86.

6.4.15. Все обладнання і трубопроводи перед початком ремонтних робіт повинні бути ретельно очищені від продукції та відкладень пилу.

6.4.16. При виготовленні паст на основі пудри з використанням рідких вуглеводів і водних розчинів інгибіторів необхідно виконувати вимоги ОСТ 114.50.ГО-091-241-87, НПАОП 15.4-1.06-97, ОСТ 11091-430.18-84, НПАОП 24.0-7.18-85.

6.5. Виробництво виробів з порошків

6.5.1. Вихідні матеріали, що використовуються для виготовлення виробів, повинні відповідати діючим стандартам чи технічним умовам і постачатись в тарі, яка відповідає вимогам ГОСТ 12.3.010-82, ГОСТ 19822-88. Забороняється використовувати вологі матеріали. Якщо вміст вологи в вихідних матеріалах перевищує передбачені в технічних умовах значення, необхідно забезпечити їх висушування.

6.5.2. Обладнання для окремих виробничих процесів:

- розтарювання сировинних матеріалів;

- подрібнення та приготування сумішей;

- приготування лігатур;

- пресування;

- спікання, високотемпературна обробка виробів;

- підготовки та приготування захисних газових середовищ повинно бути розміщено, як правило, в окремих приміщеннях.

Дозволяється розміщувати установки для отримання екзо- чи ендогазу, які використовуються як захисні гази, в приміщенні, де розміщені печі спікання та високотемпературної обробки виробів.

При автоматичних лініях дозволяється розміщувати в одному приміщенні все обладнання за умови визначення категорії виробництва за вибуховою, вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також класу зон приміщення за найбільш небезпечним процесом.

6.5.3. В полостях обладнання, де утворюються дисперсні системи (зависі) з частинками вибухонебезпечних порошків алюмінію чи сплавів на його основі як тверда фаза (вібросита, змішувачі, бункери, контейнери, пилоочисні апарати), повинно бути забезпечено захисне газове середовище з контрольованим вмістом кисню. Концентрація кисню в захисному газі задається в технологічній частині проекту в залежності від вибухонебезпеки матеріалів, сумішей, що використовуються, та пилу, що утворюється.

6.5.3.1. Для створення захисного газового середовища як інертний газ може бути використаний осушений азот.

6.5.3.2. Система газообміну в порожнинах обладнання повинна бути розрахована на роботу в режимах продування, робочому і форсованому (аварійному). Порядок дій персоналу визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.4. В захисному газі повинен бути забезпечений контроль вмісту кисню. Точки контролю повинні бути визначені в технологічній частині проекту. Газоаналізатори повинні бути зблоковані з світловою і звуковою сигналізацією, які спрацьовують в разі відхилення складу захисного газу від заданих значень. Порядок дій персоналу визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.5. Обладнання, де використовується захисне газове середовище, повинно бути оснащене пристроями, які забезпечують його зупинку при відхиленні складу захисного газу від заданих значень. Порядок дій персоналу повинен визначатися інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.6. Технічні рішення вузлів завантаження ємкостей матеріалом щодо їх герметичності повинні, як правило, виключати необхідність в застосуванні аспіраційних відсмоктувачів.

За відсутності можливості забезпечити герметичність в навантажувально-розвантажувальних вузлах слід застосовувати засоби, які сприяють максимальному зменшенню ежекційного тиску та забезпечують перетікання запиленого газу з заповнюваної ємності до спорожнюваної.

6.5.7. При операціях підготовки шихти в разі неможливості забезпечити герметичність устаткування місця виділення пилу повинні бути обладнані аспіраційними укриттями для видалення пилу, що утворюється. При цьому для вибухонебезпечних матеріалів кількість повітря, яке відсмоктується від укриття, слід визначати, виходячи з умови забезпечення зниження в ньому концентрації часток утвореного пилу до значень, що не перевищують 0,5 величини їх нижньої концентраційної границі вибуховості.

6.5.8. Всі роботи з приготування, класифікації та змішування шихти, пресування виробів повинні виконуватись згідно вимог СП 2528-82, НПАОП 24.0-7.18-85, ОСТ 11.12-0017-87, СП 1042-73 при справній системі аспірації і наявності в порожнинах обладнання безпечного газового середовища заданого складу. Для запобігання пуску і роботи обладнання в разі аспіраційної системи, що не працює, чи відхилення складу газового середовища від заданого повинні бути передбачені відповідні блокувальні системи.

6.5.9. Змішувальне обладнання повинно бути герметичним, відповідати вимогам НПАОП 24.0-7.18-85, мати засоби захисту від статичної електрики згідно з НПАОП 0.00-1.29-97. При використанні рідких легкозаймистих компонентів необхідно забезпечити відведення пари та газів, що утворюються. Змішувачі повинні бути оснащені запобіжними саморуйнівними мембранами для розвантаження тиску вибуху. Для локалізації пиловиділень місця завантаження матеріалів та вивантаження суміші повинні бути обладнані аспіраційними пристроями. Включення змішувального обладнання в роботу має виконуватися лише після перевірки справності механічної та електричної частин, заземлення, аспіраційних пристроїв та огороджень частин, що рухаються.

В змішувальному обладнанні повинні бути передбачені пристрої, що виключають можливість запуску в роботу змішувача при негерметично зачинених завантажувальному чи розвантажувальному люках. Відчиняти люки дозволяється лише при зупиненому змішувачі.

6.5.10. Роботи на пресувальному обладнанні повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 28.4-1.07-85, ОСТ 11.12.0017-87, ГОСТ 12.3.020-80, ГОСТ 12.2.117-88.

6.5.11. Пресове обладнання повинно бути заземлене згідно з ГОСТ 12.1.030-81, НПАОП 40.1-1.32-01. Рухомі частини пресів, пресблоків, оснащення, електромагніти, електродвигуни повинні мати відповідні захисні засоби (запобіжні щитки, екрани, кришки, сітчасте огородження), що виключають можливість травмування ними. Всі преси повинні бути обладнані пристроями для аварійного відключення. Перед початком роботи на пресі необхідно впевнитись в наявності заземлення, справності захисних пристроїв і гальм, що повинно бути передбачено інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.12. Порядок виконання робіт на пресі (встановлення і знімання пресблоків, налагоджування, пресування, калібрування, ремонтні роботи) повинен визначатись відповідними інструкціями, затвердженими керівником підприємства. Не дозволяється виконувати роботу на пресовому обладнанні при наявності просипів матеріалу до усунення їх причин та прибирання матеріалу, що просипався.

6.5.13. Роботи з регулювання і кріплення змінної оснастки, ремонту пресів і пресблоків повинні проводитись тільки після повної зупинки пресів, відключення їх від електромережі і пневмомережі. На гідравлічних пресах необхідно забезпечити попередньо встановлення упорів під верхню траверсу, плиту матриці. Порядок роботи визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.14. При роботі на пресі необхідно забезпечити регулярну перевірку центрування верхнього і нижнього пуансонів, голок, кріплення пресблоків, вузлів касети, подавання мастила. На пресах типу КО при перевірці стану кріплення голок, підтягування гайок кріплення до центрального стрижня необхідно попередньо перекрити кран управління і відключити подачу повітря на центральний стрижень. Порядок виконання робіт визначається відповідними інструкціями, затвердженими керівником підприємства.

6.5.15. Знімання пресованих виробів повинно виконуватись спеціальними пристосуваннями та інструментами. При навантаженні виробів у піддони, короби, контейнери, які повинні відповідати вимогам ГОСТ 19822-88, ГОСТ 12.3.010-82, не дозволяється перевищувати рівень, при якому в процесі транспортування тари можливе падіння виробів. Перевірка обладнання та пристроїв повинні виконуватись перед їх використанням згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.16. Завантажувальні отвори печей спікання повинні бути забезпечені екранами, що захищають від впливу тепла під час відкривання затвора печі та протягом роботи до його закриття. При подачі піддонів з виробами в піч спікання перебувати проти завантажувального отвору печі не дозволяється.

6.5.17. Електричні печі спікання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.9-88, НПАОП 40.1-1.32-01, РТМ 00Н 689.02-75, НПАОП 40.1-1.07-01, газові печі - вимогам ДБН В.2.5-20-2001, НПАОП 0.00-1.20-98z0318-98, НПАОП 60.3-1.15-71.

6.5.18. Спікання виробів повинно проводитись у вакуумі або захисній атмосфері газу, що вміщує водень (ендогаз, екзогаз).

6.5.19. Робота на печі спікання, початок подачі природного або захисного газу в піч і припинення його повинно проводитись за нарядом-допуском у відповідності з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.20. Перед розпалюванням газової печі необхідно перевірити:

- загальну готовність печі;

- справність запірних пристроїв на газопроводі і свічок для продування;

- справність і роботу шиберів, наявність тяги в печі.

Розпалювання печі слід проводити згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства. При запалюванні пальника необхідно використовувати окуляри та захисний щиток. Не дозволяється при цьому заглядати в лючок.

6.5.21. Печі спікання повинні бути обладнані пристроями для відведення і спалювання технологічного газу, що виходить з печі, і пристроями для відведення продуктів згоряння, а також пристроями для подавання в піч інертного газу під час запуску чи при зупинках печі, аваріях або ремонті та видалення його після виходу з печі. Порядок дій повинен бути передбачений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.22. Газові печі спікання повинні бути обладнані:

- системою контролю за наявністю факела основних пальників і пристроями для припинення подачі газу в разі згасання факела;

- системою відключення подачі технологічного газу при падінні тиску в газопроводі нижче передбаченого в проекті граничного рівня;

- системою контролю за факелом допалення газу, яка повинна виключати можливість відривання і згасання факела.

Контроль за наявністю горіння газу на свічці повинен бути автоматичним, зблокованим з системою подачі газу і аварійною вентиляцією.

Пристрої систем безпеки і контролю печей повинні бути передбачені проектом. виробництва Порядок їх експлуатації повинен бути визначений відповідними інструкціями, затвердженими керівником підприємства.

6.5.23. Роботи на газових печах повинні бути призупинені:

- при зменшенні тиску газу (що спалюється, як паливо чи захисного) до граничних значень, заданих в інструкції з експлуатації печі;

- при виявленні витоку газу;

- при несправності механізмів подавання, переміщення або розвантаження піддонів;

- при відсутності захисного газу;

- при наявності несправності в системі вентиляції.

Перевірка витоку газу повинна проводитися згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.24. При роботі печей спікання отвори їх, які постійно чи періодично відкриваються, повинні бути обладнані пристроями для створення вогняної завіси, для перешкоджання попаданню всередину печі повітря і забезпечення спалення газу, який виходить з печі.

6.5.25. При падінні тиску захисного газу проектом повинна бути передбачена автоматична подача в піч інертного газу. Повинна бути також передбачена можливість подачі інертного газу через засувку ручного пуску. Порядок дій визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.26. В разі відхилення від норми параметрів роботи печі спікання, яке може призвести до аварійної ситуації, проектом повинно бути передбачено включення світлової та звукової сигналізації з подаванням сигналу диспетчеру. Порядок дій персоналу при цьому визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.27. До початку роботи на печах необхідно перевірити технічний стан печі, справність механізмів переміщення піддонів, справність затворів, стан апаратури і газопроводів, наявність і справність огороджень і пристосувань, справність загальнообмінної вентиляції і аспірації, електрообладнання і заземлення, наявність газового середовища заданого складу. Порядок дій визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.5.28. Холодильник для охолодження спечених виробів повинен бути герметичним. Необхідно забезпечити згідно з проектом підтримання в ньому захисного газового середовища з заданим складом і тиском газу, спалення газу на виході з холодильника, контроль температури виробів. Температура повинна бути задана в інструкції, затвердженій керівником підприємства.

6.5.29. Для унеможливлення підсмоктування повітря в холодильник піч, з боку її розвантаження, повинна бути обладнана шлюзовою камерою. Холодильник повинен бути обладнаний також пристроями для контролю подачі води в систему його охолодження.

6.5.30. Розкриття холодильника повинно проводитись тільки після припинення подачі захисного газу, що містить водень, і продування холодильника інертним газом. Закінчення продування повинно визначатись шляхом аналізу газу в холодильнику у відповідності до інструкції, затвердженої керівником підприємства.

6.5.31. В печах спікання і холодильниках повинна бути забезпечена максимальна механізація і автоматизація операцій відкривання і закривання засувок, шиберів, дверцят печі, завантаження і розвантаження пристроїв (тари) з виробами і передачі їх для подальших операцій. Управління засувками, шиберами, дверима печей, а також механізмами переміщення тари з виробами повинно бути дистанційним.

6.5.32. До печей спікання і холодильників повинен бути забезпечений доступ з усіх боків для огляду стін і склепіння, а також можливість нагляду за станом садки печі. Порядок і терміни проведення контролю стану стін, склепіння і садки печі повинні бути зазначені в інструкції, затвердженій керівником підприємства.

6.5.33. Печі спікання і холодильники повинні бути обладнані у відповідності до вимог РТМ 6.28-009-90 запобіжними пристроями для розвантаження тиску в разі виникнення вибуху.

6.6. Приготування контрольованих газових середовищ

6.6.1. Електрична частина установок для приготування і використання контрольованих газових середовищ, що містять водень, повинна відповідати вимогам РТМ 00Н 689-02-75, НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.2.007.9-88, НПАОП 40.1.-1.07-01, газова частина - вимогам ДБН В.2.5-20-2001, НПАОП 0.00-1.20-98z0318-98, НПАОП 60.3-1.15-71.

6.6.2. Екзотермічні та ендотермічні установки для виготовлення відновлювальних і захисних газових середовищ повинні бути укомплектовані запобіжними і блокуючими пристроями, передбаченими проектом, що відповідають вимогам РТМ 00Н 689.02-75 та ОСТ 26.04-907-76.

6.6.2.1. Пристрої контролю тиску газу з сигналізацією про падіння тиску повинні бути зблоковані з пристроями, що забезпечують припинення подачі газу в установку і зупинку газодувки при умові відхилення тиску газу, що подається, від заданого мінімального значення.

6.6.2.2. Пристрої контролю і регулювання температури в камері спалювання, газогенераторах з газовим нагріванням та інших апаратах, де використовується пальникове обладнання, повинні забезпечити підтримання заданих в проекті значень температури. Системи блокування повинні забезпечити припинення подачі газу в установку і зупинку газодувки у разі зниження температури в камері спалювання та в газогенераторах нижче допустимого значення та блокування або вимикання нагрівальних елементів ендогенератора при підвищенні температури вище заданої.

6.6.2.3. Пристрої контролю подачі води в камеру спалювання з водяним охолодженням повинні бути зблоковані з пристроями, що забезпечують припинення технологічного процесу в разі припинення подачі води.

6.6.2.4. Вогнезахисні пристрої на трубопроводі подачі газоповітряної суміші до ендогенератора повинні унеможливлювати проникнення полум'я до газодувки.

6.6.2.5. Спрацювання будь-якої з систем блокування установки повинно супроводжуватись світловою та звуковою сигналізацією. Контрольовані параметри повинні бути визначені в проекті.

Порядок дій персоналу в разі спрацювання систем блокування, а також сигналізації повинен визначатись інструкціями, затвердженими керівником підприємства.

6.6.3. При використанні для приготування захисних атмосфер рідкого аміаку і пропан-бутанових сумішей при їх зберіганні, використанні та транспортуванні необхідно дотримуватися вимог НПАОП 0.00-1.20-98, НПАОП 60.3-1.15-71, НАОП 0.00-1.07-94. Вимоги до якості аміаку рідкого технічного регламентуються ГОСТ 6221-82.

6.6.4. Для контролю за станом повітряного середовища у відповідності до ГОСТ 12.1.016-79 в приміщеннях на дільницях приготування та використання відновлювальних та захисних газових середовищ проектом повинні бути передбачені газоаналізатори водню і сигналізатори небезпечної концентрації водневоповітряних сумішей. Сигнал небезпеки повинен подаватись при концентрації газу, що складає 20% значення нижньої концентраційної границі вибуховості суміші.

Кількість і місця встановлення аналізаторів визначаються в проекті. Порядок дій персоналу при спрацюванні сигналізації повинен визначатися інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.6.5. Установка для приготування захисного газу, який містить водень, може бути розміщена безпосередньо біля печей спікання, на відстані від них чи в окремому приміщенні. Між персоналом, який обслуговує установку для приготування захисного газу, і устаткуванням, де газ використовується, повинна бути обладнана лінія двостороннього зв'язку.

6.7. Аспірація технологічного обладнання

6.7.1. Технологічні джерела шкідливих виділень повинні бути максимально герметизовані. У випадку неможливості герметизації технологічного обладнання воно повинно бути забезпечене аспіраційними укриттями і відсосами, приєднаними до аспіраційних установок.

6.7.2. Системи аспірації повинні забезпечувати видалення газів, пари, пилу від місць їх утворення таким чином, щоб унеможливити підвищення вмісту цих речовин в робочій зоні виробничих приміщень до рівня, що перевищує граничнодопустимі згідно з ГОСТ 12.1.005-88 концентрації.

Продуктивність аспіраційних відсосів, необхідні швидкості руху газу (повітря), розрідження в укриттях, отворах та нещільностях виробничого обладнання повинні бути розраховані і задані в технологічній частині проекту.

6.7.3. Матеріали повітропроводів і обладнання систем аспірації при їх проектуванні і реконструкції повинні бути вибрані з урахуванням характеристик вибухопожежонебезпеки речовин і матеріалів, які використовуються чи створюються в технологічних процесах, і забезпечувати вимоги СНиП 2.04.05-91, НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.004-91, НПАОП 0.00-1.29-97, ГОСТ 12.1.018-93.

6.7.4. Конструкція укриття технологічного обладнання чи окремих його вузлів повинна виключати можливість утворення в них застійних зон. Укриття повинні бути з крутими відкосами, на поверхні яких не може затримуватися пил, і не мати горизонтальних площадок як усередині, так і зовні. Укриття не повинні створювати труднощів в обслуговуванні обладнання.

6.7.5. Аспіраційні системи повинні бути зблоковані з технологічним обладнанням, яке вони обслуговують, таким чином, щоб вони починали працювати, випереджаючи запуск обладнання, а припиняли роботу після його зупинки.

Аспіраційні системи повинні мати дистанційне управління. Крім того, безпосередньо біля аспіраційного обладнання повинні бути передбачені пускові пристрої та кнопка відключення із защіпкою. Порядок пуску і зупинки аспіраційних установок повинен передбачатись інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.7.6. При несправності пристроїв аспіраційних систем не дозволяється експлуатувати обладнання і транспортні засоби, які обслуговуються цими системами.

6.7.7. У випадку, якщо зупинка виробничого обладнання (процесу) одночасно з відключенням аспіраційних систем неможлива або якщо при зупинці обладнання продовжується виділення шкідливих та вибухонебезпечних речовин у виробничу зону, для аспіраційних систем повинні бути передбачені резервні вентилятори. Переключення на резервні вентилятори повинно здійснюватись автоматично. Порядок дій персоналу повинен передбачатись відповідними інструкціями, затвердженими керівником підприємства.

6.7.8. Продуктивність аспіраційних систем повинна бути розрахована на одночасну роботу всього технологічного обладнання, яке обслуговується цією системою.

6.7.9. Концентрацію шкідливих чи вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі, що аспірується, належить приймати з розрахунку роботи технологічного обладнання з максимальною загрузкою.

6.7.10. Повітря, що аспірується, та технологічні викиди, які не повертаються в технологічний процес, перед викидом їх в атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок у відповідності до вимог ГОСТ 17.2.3.02-76, СНиП 2.04.05-91. Порядок і строки проведення вимірювань вмісту шкідливих речовин в викидах визначаються інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

Експлуатація газоочисних і пилоуловлюючих установок повинна виконуватись згідно з Правилами технической эксплуатации газоочистительных и пылеулавливающих установок, затвердженими Мінхіммашем СРСР.

6.7.11. Плавильні печі повинні бути обладнані системою аспірації для локалізації та видалення пилу та газу, які створюються в процесі приготування розплаву, введення флюсів, знімання шлаку, зливання та розпилення розплаву, а в разі використання газових плавильних печей - також продуктів згоряння природного газу.

6.7.11.1. Продуктивність системи аспірації печі повинна визначатися умовами забезпечення локалізації шкідливих виділень, що створюються, при забезпеченні зниження температури газу, який аспірується, до допустимих для пилоуловлюючих апаратів значень. Зниження температури газу до заданого для прийнятого пилоуловлюючого апарата значення повинно забезпечуватись шляхом охолодження його у відповідному охолоджувачі або організованого підмішування повітря з приміщення.

6.7.11.2. При використанні для очищення газів рукавних фільтрів перед ними необхідно встановити датчик температури з засобами сигналізації при досягненні граничного заданого значення температури. Датчик повинен бути зблокований з пристроями, що забезпечують при умові подальшого підвищення температури відведення газового потоку на байпас в обхід фільтрів.

6.7.11.3. Регулювання охолодження газу, що аспірується, повинно забезпечити режим роботи аспіраційної системи, при якому температура газів не перевищує задану для фільтруючого матеріалу і водночас унеможливлює приближення її до точки роси, і конденсування вологи на фільтруючому матеріалі.

6.7.11.4. Щоб унеможливити попадання в аспіраційну систему розжарених частинок під час зняття шлаку з поверхні розплавленого металу, у місці входу в аспіраційну систему трубопроводу місцевого відсосу повинен бути встановлений іскрогасник.

6.7.12. При аспірації вологого нагрітого повітря від сушильних барабанів, змішувачів шихти, місць перевантаження нагрітих матеріалів проектом повинні бути передбачені заходи, що унеможливлюють утворення конденсату на внутрішній поверхні аспіраційних пристроїв і повітропроводів.

6.7.13. В системах аспірації технологічного обладнання вибухопожежонебезпечних виробництв повинен бути забезпечений контроль вмісту газу, пари і пилу і в повітрі, що аспірується.

6.7.13.1. Концентрація вибухопожежонебезпечних газу, пари чи пилу не повинна перевищувати 50% величини їх нижньої концентраційної границі вибуховості. Значення допустимої концентрації вибухопожежонебезпечних речовин повинно зазначатись в технологічному регламенті.

6.7.13.2. Для забезпечення зниження концентрації вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі, що аспірується, до безпечного рівня рекомендується використовувати аспіраційні відсоси з регулювальними манжетами. Контроль вмісту вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі, що аспірується, повинен проводитись за графіком згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.7.14. У разі, якщо при аспірації обладнання, де створюються вибухонебезпечний пил чи газ, немає можливості виконати вимоги, викладені в пункті 6.7.13 цих Правил, повинні застосовуватися індивідуальні автономні аспіраційні системи. В повітрі, яке аспірується цими системами, необхідно за рахунок використання інертного газу забезпечити зниження вмісту кисню до безпечного значення. Вибухобезпечна концентрація кисню повинна бути визначена в залежності від матеріалів і речовин, які використовуються чи створюються.

6.7.15. В аспіраційних установках, в яких здійснюється очищення повітря, повинні бути передбачені системи блокування, що унеможливлюють роботу відповідного технологічного обладнання і аспіраційних установок в разі несправності пилоуловлюючого апарата.

6.7.16. Видалення пилу з пилоуловлювальних апаратів аспіраційних систем повинно проводитись безперервно або періодично. Періодичне видалення пилу повинне проводитись за графіком, затвердженим керівником підприємства. Вивантаження пилу з пилозбірників і його транспортування повинні бути механізовані. Пристрої для вивантаження і транспортування пилу повинні виключати можливість його надходження в приміщення.

При видаленні вибухо- і пожежонебезпечного пилу повинні використовуватись іскробезпечні пристосування і інструменти, а також повинні бути вжиті заходи згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83 і НПАОП 0.00-1.29-97, які виключають можливість утворення розряду статичної електрики. Ці заходи повинні бути передбачені проектом.

6.7.17. Для захисту від дії агресивних і абразивних речовин, які містяться в повітрі, що аспірується, повітропроводи аспіраційних систем повинні мати відповідне покриття.

6.7.18. При трасуванні аспіраційних систем для запобігання відкладенням пилу повітропроводи необхідно прокладати вертикально або з нахилом до горизонту під кутом не менше 45 град. Величина швидкості руху аспірованого повітря повинна бути визначена, виходячи з умов запобігання осадженню пилу і утворенню відкладень.

6.7.19. Повітропроводи аспіраційних систем повинні регулярно очищатися від відкладень пилу і конденсату. Очищення повітропроводів повинно проводитись тільки після зупинки вентилятора і видалення накопиченого пилу або конденсату з пилоуловлювача. При очищенні від відкладень вибухопожежонебезпечного пилу необхідно використовувати інструменти, що виключають можливість виникнення іскор при ударі чи розрядів статичної електрики.

6.7.20. Перевірка ефективності роботи кожної аспіраційної системи повинна проводитись систематично за графіком і у відповідності до інструкції, затвердженої керівником підприємства, а також після її ремонту або реконструкції.

Аспіраційні установки, які не дають необхідного ефекту, підлягають реконструкції, випробуванню і налагодженню як нові, з переоформленням паспортів.

6.7.21. Зовнішній огляд і перевірка герметичності аспіраційних укриттів і справності аспіраційних систем повинні проводитись перед початком кожної зміни. Порядок проведення огляду і перевірки повинен визначатись інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.7.22. Очищення і ремонт аспіраційних систем повинні проводитись за графіком, затвердженим керівником підприємства, з реєстрацією проведених робіт в журналі ремонту, з дотриманням вимог даних Правил.

6.7.23. Повітроводи аспіраційних систем, пилоуловлюючі апарати, бункери уловленого пилу, які обслуговують виробництва, де використовуються чи створюються горючі або вибухонебезпечні матеріали, повинні бути обладнані розривними запобіжними мембранами згідно з розрахунками в проекті у відповідності до РТМ 6.28.009-90.

6.8. Зберігання матеріалів

6.8.1. Складські приміщення для зберігання вихідних сировинних матеріалів, рідких реагентів, проміжної і готової продукції, а також відходів виробництва повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85, ОСТ 114.50.ГО.091-241-87, ГОСТ 12.3.010-82, НАПБ А.01.001-2004. Зберігання вихідних сировинних матеріалів, рідких реагентів, проміжної і готової продукції повинно проводитись з застосуванням засобів, що виключають можливість виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, з використанням безпечних пристроїв для зберігання, дотримуючись вимог НПАОП 1.4.10-1.36-69, з застосуванням засобів механізації і автоматизації транспортування.

6.8.2. Сировинні матеріали, проміжна і готова продукція, а також тара повинні зберігатися в спеціально відведених приміщеннях в умовах, що відповідають встановленій категорії вибухової, вибухопожежної і пожежної небезпечності речовин. Допустимі норми зберігання в кількості, що забезпечує безперебійну роботу обладнання і апаратури, визначаються проектом і повинні бути зазначені в інструкції, затвердженій керівником підприємства.

6.8.3. Приміщення для зберігання (склади) повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004 і цих Правил з урахуванням характеристик небезпеки матеріалів і речовин, які зберігаються.

6.8.4. При зберіганні на складах реагентів необхідно забезпечити:

- звукову та світлову сигналізацію про роботу загальнообмінної та місцевої витяжної вентиляції;

- телефонний зв'язок з керівництвом підприємства, пожежною охороною та медичним пунктом.

Порядок дій персоналу повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.8.5. Розміщення матеріалів повинно проводитись у відповідності до карт складування. При цьому повинен бути забезпечений вільний доступ до матеріалів, які зберігаються, і можливість їх транспортування.

Розвантаження і розміщення вантажів повинно проводитись у відповідності до вимог ГОСТ 12.2.009-76, ГОСТ 12.3.020-80 і НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 63.11-7.01-86.

Приміщення для збереження добових запасів матеріалів і речовин повинні бути обладнані системами вентиляції відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91, а також засобами пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 і НАБП А.01.001-2004.

Тара, у якій знаходяться або зберігаються матеріали і речовини, повинна відповідати ГОСТ 19822-88, ГОСТ 12.3.010-82 і супроводжуватися інформацією (біркою) з точною назвою матеріалів, що зберігаються, даними про їхню кількість, терміни збереження, а при необхідності їхні властивості.

6.8.6. Не допускається сумісне зберігання речовин:

- які при взаємодії одна з одною викликають загоряння чи вибух;

- для яких недопустимо використання однакових засобів гасіння в разі виникнення пожежі.

6.8.7. В приміщеннях, де складуються чи зберігаються порошки і пудра, при влаштуванні систем водопостачання, опалення, каналізації повинно виключатись можливість їх зволоження.

6.8.8. Подрібнена продукція, що поступає на склад в мішках, барабанах, діжках або іншій тарі, повинна зберігатися на стелажах або штабелях. Подрібнені горючі матеріали забороняється зберігати насипом.

6.8.9. Порошки та пудри необхідно зберігати в герметично закритій тарі - барабанах чи банках. Барабани (банки) повинні зберігатися у вертикальному положенні в один ярус. Дозволяється зберігання барабанів в два яруси з прокладенням між ними дощок.

Схема розміщення штабелів на складі повинна бути передбачена в проекті. Встановлення тари з порошком в штабелі повинне проводитись в порядку, передбаченому інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.8.10. Способи виконання операцій з переміщенням тари з порошками чи пудрою повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76. Засоби механізації для переміщення тари повинні визначатися згідно з ГОСТ 12.3.020-80.

При перевезенні порошків та пудр повинна виключатись можливість їх зволоження. Барабани з продукцією при перевезенні повинні бути встановлені і закріплені тільки у вертикальному положенні. Можливість падіння чи зміщення при перевезенні тари з продукцією повинна бути виключена.

6.8.11. Тара з порошком, що надходить на склад, повинна бути пильно оглянута. Зберігання речовин допускається тільки в справній тарі, на якій повинен бути напис або бірка відповідно до вимог пункту 6.8.5 цих Правил.

6.8.12. Порожня тара повинна бути ретельно очищеною і зберігатися в окремому місці.

Обробку оборотної тари, яка використовується повторно (очищення, дегазацію, миття, нейтралізацію), не можна проводити в місцях зберігання речовин. Для цього проектом повинні бути передбачені спеціальні приміщення або майданчики.

6.8.13. В складських приміщеннях необхідно проводити систематичне прибирання пилу. Терміни та способи прибирання встановлюються інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.8.14. Зберігання, перевезення і перенесення рідких реагентів повинні проводитись згідно з вимогами НПАОП 24.1-1.14-80 та ОСТ 114.50.ГО.091.241-87.

На складах хімічних реагентів повинні бути передбачені нейтралізуючі речовини на випадок розливання кислот, лугу та інших їдких чи отруйних речовин. Порядок дій повинен визначатися інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

6.8.15. Підлога складу хімічних реагентів повинна мати стічні жолоби з настилами з ґрат. При зберіганні рідких маслянистих реагентів підлога складу повинна мати покриття з рифлених керамічних плиток на цементовому розчині.

6.8.16. Місця для знешкодження та захоронення промислових відходів повинні відповідати вимогам СНиП 2.01.28-85.

6.8.17. Складські приміщення повинні бути обладнані первинними засобами гасіння пожежі і пожежним інвентарем. Вид і кількість цих засобів, їх розміщення та утримання повинні відповідати НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.4.009-83.

Засоби і способи гасіння пожежі повинні визначатись проектом в залежності від властивостей речовин і матеріалів, які зберігаються.

Розділ 7. Утримання, огляд, очищення та ремонт технологічного обладнання, комунікацій та виробничих приміщень

7.1. Робота виробничого обладнання, норми його завантаження та основні параметри процесу повинні відповідати вимогам встановленого технологічного режиму та паспортним даним агрегатів і нормам технічної експлуатації обладнання.

При прийманні зміни необхідно оглянути все обладнання з відміткою результатів огляду в установленому порядку. Всі виявлені несправності мають бути усунені при обладнанні, що не працює. Порядок приймання та здавання зміни визначається інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

7.2. В кожному цеху повинна бути схема розміщення та з'єднання апаратів і трубопроводів. Всі агрегати та запірні пристосування на схемі повинні бути пронумеровані, а напрямок переміщення матеріалів і продукції вказані стрілками. Вказані номери та інші позначки в схемі повинні відповідати номерам та позначкам в інструкції щодо обслуговування агрегатів, затвердженій керівником підприємства.

7.3. При експлуатації обладнання необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.3.002-75, НПАОП 27.0-4.02-90, НПАОП 27.4-6.01-86, СП 1042-83.

7.4. Виробничі будинки, приміщення та обладнання, що знаходяться в експлуатації, повинні оглядатись, підлягати ревізії та планово-попереджувальному ремонту згідно з вимогами Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 06.12.2004 N 270, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.12.2004 за N 1604/10203 (НПАОП 0.00-6.07-04), та Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687687-2004-п (НПАОП 0.00-6.18-04), в терміни, визначені графіками, складеними та затвердженими у встановленому порядку керівником підприємства.

7.5. Зупинка обладнання, агрегатів, апаратів і комунікацій для внутрішнього огляду, очищення та ремонту, а також їх запуск повинні проводитися згідно з НПАОП 27.0-4.02-90, НПАОП 27.4-6.01-86 та інструкціями, затвердженими у встановленому порядку керівником підприємства. Перед оглядом внутрішніх порожнин, очищенням та ремонтом технологічного обладнання повинна бути знята напруга, а на пускових пристроях повинні бути вивішені плакати "Не вмикати, працюють люди", а також виконані вимоги НПАОП 0.00-1.29-97.

7.6. Огляд, очищення та ремонт технологічного обладнання повинні проводитися з додержанням вимог НПАОП 27.1-1.11-89, НПАОП 29.24-5.06-84 та Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 254, зареєстрованої в Мін'юсті України 20.07.2001 за N 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01).

7.7. Очищення та ремонт технологічного обладнання, де використовуються або створюються вибухопожежонебезпечні, горючі чи токсичні пил, пари або гази, а також систем аспірації, які обслуговують це обладнання, повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 27.0-4.02-90, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.004-91 та НПАОП 0.00-5.11-85.

7.8. Ремонтні роботи з застосуванням відкритого вогню повинні виконуватись з додержанням вимог затверджених Мінхіммашем СРСР "Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах" (НПАОП 28.52-1.04-86). В приміщеннях з вибухонебезпечними та вибухопожежонебезпечними виробництвами та в газонебезпечних місцях роботи повинні проводитися згідно з вимогами Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Мін'юсті України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), НАПБ А.01.001-2004.

7.9. Ремонт та випробування балонів повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07-94 тільки на підприємствах, які мають на це дозвіл відповідних органів нагляду.

7.10. Ремонт ємкісної апаратури, що працює під тиском, повинен проводитися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.07-94.

7.11. На кожному підприємстві повинен бути складений перелік об'єктів та обладнання, ремонт яких повинен проводитись з використанням бірочної системи відповідно до вимог НПАОП 27.4-6.01-86 або з оформленням проекту організації робіт чи за нарядом-допуском відповідно до вимог НПАОП 27.0-4.02-90. Перелік повинен бути затверджений керівником підприємства.

7.12. Перед початком ремонтних робіт всі працівники, зайняті на ремонті, повинні бути ознайомлені з проектом організації робіт і пройти інструктаж у встановленому порядку і у відповідності до НПАОП 0.00-4.12-99. При зміні умов праці в період проведення ремонтних або монтажних робіт повинен проводитися позачерговий інструктаж у відповідності до НПАОП 0.00-4.12-05.

7.13. При ремонтних роботах, що супроводжуються пилоутворенням, необхідно з урахуванням властивостей пилу забезпечити його локалізацію і видалення місцевими відсосами, щоб запобігти його надходженню до приміщення.

7.14. Місця, де проводяться ремонтні роботи, а також підходи до них повинні бути освітлені. Влаштування освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006, НПАОП 40.1-1.32-01v0272203-01, СН 174-75, СН 357-77.

7.15. При проведенні ремонту роботи, що пов'язані з підійманням і переміщенням конструкцій, обладнання тощо, повинні бути механізовані і виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.-020-80. Місця виконання робіт повинні бути огороджені.

7.16. При проведенні ремонтних робіт на висоті до місць виконання роботи повинен бути забезпечений безпечний доступ шляхом обладнання пристосувань, які відповідають вимогам СНиП III-4.80, ГОСТ 12.4.059-89, ГОСТ 12.2.062-81.

7.17. Демонтовані конструкції і обладнання повинні бути надійно укладені з відповідними проходами, що повинно бути передбачено проектом організації робіт, затвердженим керівником підприємства.

7.18. Після закінчення ремонту аспіраційні і запобіжні пристрої та огородження повинні бути повністю поновлені.

7.19. Основні агрегати після капітального ремонту можуть бути введені в експлуатацію тільки після прийняття їх комісією, призначеною адміністрацією підприємства, за участю представників наглядових за охороною праці органів. Прийняття обладнання повинно бути оформлене у встановленому порядку.

Розділ 8. Вимоги щодо забезпечення захисту від статичної електрики

8.1. Для виробництв та установок, що проектуються, будуються чи реконструюються, повинні бути визначені проектом:

- характеристика виробничого процесу щодо небезпеки накопичення зарядів статичної електрики;

- заходи щодо захисту від статичної електрики, розроблені з урахуванням кожної стадії виробництва;

- перелік апаратів, ємкостей, машин та транспортних засобів, що підлягають заземленню для відведення зарядів статичної електрики.

8.2. Для діючих виробництв повинна бути складена електростатична карта, що відповідає фактичній можливості виникнення статичної електрики на всіх етапах технологічного процесу. У відповідності до вимог НПАОП 0.00-1.29-97 обладнання, яке використовується, повинно бути виконане, а виробничі процеси організовані таким чином, щоб була виключена можливість накопичення статичної електрики.

8.3. Для захисту від небезпечного та шкідливого впливу статичної електрики слід застосовувати засоби колективного та індивідуального захисту згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 0.00-1.29-97, ГОСТ 12.4.124-83.

Засоби захисту від статичної електрики повинні забезпечувати додержання вимог санітарно-гігієнічних норм допустимої напруженості електростатичного поля, не допускаючи перевищення рівнів, встановлених ГОСТ 12.1.045-84, відповідати вимогам ГОСТ 12.4.124-83 та не повинні негативно впливати на технологічний процес.

8.4. Засоби захисту від статичної електрики, що використовуються в пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях, повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.1.010-76, НПАОП 0.00-1.29-97, НАПБ А.01.001-2004.

8.5. Резервуари, технологічне обладнання, трубопроводи, зливно-наливні пристрої та інше обладнання, пов'язане з використанням та переміщенням рідин, пари, газів та сипучих речовин і виникненням при цьому статичної електрики, повинні бути захищені згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.29-97, ГОСТ 12.018-86.

8.6. Незалежно від інших засобів захисту від статичної електрики на всіх електропровідних елементах технологічного обладнання та інших об'єктах, на яких можливе виникнення або накопичення електростатичних зарядів, необхідно застосовувати заземлюючі пристрої у відповідності до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 та ГОСТ 12.1.030-81.

8.6.1. Величина опору заземлювального пристрою, призначеного для захисту від статичної електрики, повинна відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.29-97 та НПАОП 40.1-1.32-01.

8.6.2. Заземлення трубопроводів на зовнішніх естакадах повинно бути виконано згідно з вимогами щодо влаштування захисту будинків та споруд від блискавки, передбаченими РД 34.21.122-87, НПАОП 40.1-1.32-01, НАПБ А.01.001-2004.

8.7. Металеве та неметалеве електропровідне обладнання, трубопроводи, вентиляційні і аспіраційні повітропроводи, ізолювальні кожухи повинні створювати (в цеху, на естакаді) безперервний електричний ланцюг. При цьому в границях цеху чи установки цей ланцюг має бути приєднаний до контуру заземлення через кожні 40-50 м, але не менше ніж в двох точках.

8.8. Апарати, ємкості, агрегати, в яких виконується подрібнення, диспергування, перемішування полікомпонентних середовищ, а також футеровані і емальовані ємкості, окремо розташовані машини, агрегати, апарати повинні приєднуватись до контуру заземлення самостійно, шляхом окремого відгалуження незалежно від наявності заземлення зв'язаних з ними комунікацій.

8.9. Для попередження прояву небезпечних іскрових розрядів, що можуть виникати внаслідок накопичення зарядів статичної електрики на тілі людини, у вибухонебезпечних виробництвах повинно бути забезпечено стікання цих зарядів в землю.

8.10. У вибухонебезпечних виробництвах, де можуть накопичуватися заряди статичної електрики, технологічне та транспортне устаткування повинно бути виготовлене з електропровідних матеріалів, питомий електричний опір яких відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.29-97 не перевищує (10 у ступені 5) Ом/м.

8.11. Огляд та ремонт пристроїв захисту від статичної електрики необхідно проводити одночасно з оглядом та ремонтом технологічного обладнання та електропроводки згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01.

Порядок проведення огляду, перевірки, ремонту та випробувань засобів захисту від статичної електрики визначається інструкціями, затвердженими керівником підприємства.

Розділ 9. Вимоги щодо забезпечення вибухобезпеки та вибухозахисту

9.1. До початку робіт із створення та організації виробництва повинні бути визначені характеристики вибухонебезпеки речовин та матеріалів, сумішей, які використовуються чи створюються в технологічних процесах, та газів, парів і пилу, що при цьому виникають.

Вибухонебезпечні речовини, матеріали, суміші, які використовуються чи виготовляються, а також гази, пари і пил, що створюється, повинні бути класифіковані у відповідності до ГОСТ 12.1.011-78, ГОСТ 12.1.044-89.

9.2. Об'ємно-планувальні рішення щодо виробничих майданчиків, будинків та споруд, конструктивні рішення відносно вогнестійкості обладнання, елементів будівельних конструкцій, що легко руйнуються, протипожежних перешкод, еваковиходів повинні прийматися у відповідності до вимог ДБН В.1.1-7-2002, з урахуванням вибухонебезпеки речовин, матеріалів, сумішей, пилу, що використовуються у виробничих процесах чи утворюються. Категорія приміщень та споруд з вибухопожежної та пожежної небезпеки повинна визначатись відповідно до ОНТП 24-86, а клас зон та приміщень - відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01v0272203-01.

9.3. При використанні лому чи відходів як вихідного шихтового матеріалу для виготовлення розплаву або подрібнення він повинен бути перевірений на вибухобезпеку у відповідності до вимог ГОСТ 1639-87.

9.4. Поверхні, що контактують з розплавами алюмінію або його сплавів, повинні бути нейтральними у відношенні до розплаву, чистими та сухими. Наявність оксидів, маслянистих забруднень, вологи та силікатів не допускається. При кладці та ремонті футеровки печей для приготування розплаву використання рідкого скла або інших силікатів не допускається.

9.5. Газові печі для приготування розплаву, спікання виробів, приготування контрольованих газових атмосфер повинні бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами для контролю тиску газу, розрідження в печі та автоматичними засобами безпеки, що забезпечують припинення подавання газу в разі згасання факела пальника, при відхиленні тиску газу та розрідження в печі від визначених граничних значень, а проектом повинні бути передбачені засоби забезпечення подавання інертного газу при аварійних ситуаціях.

9.6. На ділянках виготовлення водорозпилених порошків обладнання, укриття, трубопроводи для транспортування пульпи, зливів, пісків, фугатів та осадів повинні бути виконані таким чином, щоб виключалась можливість утворення у внутрішніх порожнинах зон накопичення водню. Проектом повинні бути передбачені пристрої, що забезпечують безперервне видалення водню, що утворюється.

9.7. При розпиленні розплаву стисненим газом повинен бути забезпечений контроль складу газу при подаванні його в форсунку. Повинні бути також передбачені світлова та звукова сигналізації при відхиленні концентрації кисню в газі від визначених значень і пристрої, що забезпечують припинення в цьому разі розпилення розплаву.

9.8. Температура газопилової суміші на вході в систему пилоуловлення установки виготовлення газорозпилених порошків не повинна перевищувати 250 град. С. При перевищенні визначеної температури повинно бути забезпечене спрацювання світлової та звукової сигналізації, автоматичне зупинення розпилення і забезпечення подачі інертного газу в систему пилоуловлення.

9.9. Процеси класифікації, дозування, фасування сухих порошків повинні проводитись в захисному газовому середовищі з визначеним вмістом кисню, з безперервним його контролем. При відхиленні складу захисного середовища від заданого проектом повинна бути передбачена подача інертного газу в порожнини обладнання.

9.10. В установках подрібнення та поліровки алюмінієвої пудри повинно бути забезпечене захисне газове середовище з визначеним складом кисню. Установка повинна бути обладнана автоматичними газоаналізаторами, світловою та звуковою сигналізацією при відхиленні складу захисного середовища від визначеного. Проектом повинні бути передбачені пристрої для автоматичної зупинки обладнання в аварійній ситуації і забезпечення подачі в їх порожнини інертного газу.

9.11. Обладнання, в порожнинах якого можливе утворення вибухонебезпечних сумішей, повинне бути забезпечене у відповідності до РТМ 6.28.009-90 пристроями для розвантаження тиску в разі вибуху з відведенням продуктів вибуху у безпечному напрямі.

9.12. Технологічне обладнання та трубопроводи виробництва порошків і пудр повинні бути захищені від статичної електрики у відповідності до вимог НПАОП 0.00-1.29-97 і даних Правил.

9.13. У приміщеннях, де застосовуються або утворюються вибухонебезпечні гази, повинні бути передбачені аераційні отвори, дефлектори або інші пристрої та конструктивні рішення для видалення газів.

9.14. При влаштуванні аспірації устаткування, де концентрація вибухонебезпечного пилу може перевищити 50% значення його НКГВ, повинні застосовуватися автономні аспіраційні системи з використанням інертного газу для зниження вмісту кисню в повітрі, що аспірується.

9.15. Для контролю за станом повітряного середовища в приміщеннях, де мають місце виділення водню, повинні бути передбачені газоаналізатори водню і пристрої сигналізації про небезпечне підвищення його концентрації.

9.16. Порядок контролю і порядок дій персоналу регламентуються інструкціями, які затверджуються керівником підприємства.

9.17. В усіх виробничих приміщеннях повинно бути передбачено прибирання пилу з урахуванням його характеристик вибухопожежонебезпеки. Інструкцією, затвердженою керівником підприємства, повинні бути передбачені порядок і строки системного поточного та генерального прибирання.

9.18. Приміщення та пристрої для очищення спецодягу від пудри чи пилу алюмінію та його сплавів повинні бути влаштовані з урахуванням характеристик пожежовибухонебезпеки пудри, порошків та пилу.

Розділ 10. Вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки

10.1. Технологічне обладнання і технологічні процеси у відповідності до вимог НАПБ А.01.001-2004 за нормальних режимів роботи повинні бути пожежобезпечними.

10.2. Усі будинки, споруди та приміщення виробництв повинні бути обладнані засобами пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до НАПБ Б.06.004-2005.

10.3. Приміщення, в яких використовуються чи створюються вибухопожежонебезпечні матеріали і речовини, повинні бути забезпечені автоматичними засобами пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5.-13-98.

10.4. Безпека працівників повинна бути забезпечена при виникненні пожежі в будь-якому місці об'єкта, цеху, дільниці. Усі об'єкти виробництва повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004.

10.5. Для вибухопожежонебезпечних речовин та матеріалів, які використовуються чи створюються в технологічних процесах, повинні бути визначені згідно з ГОСТ 12.1.044-89 характеристики їх вибухопожежної небезпеки і передбачені засоби та способи гасіння пожежі згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.

10.5.1. Для виробництв пудри, алюмінію і його сплавів та виробів з них рекомендується використовувати як первинні засоби для гасіння при займанні порошкової продукції порошки глинозему, магнезитів, флюсів, сухий пісок і асбестову тканину. Недопустимо в цих випадках використовувати воду чи вогнегасники, не передбачені для гасіння порошків алюмінію. Для гасіння порошку в класифікуючому обладнанні, контейнерах, бункерах повинна бути передбачена подача азоту в їх порожнини.

10.5.2. Для гасіння пожежі на трактах подачі газу в газоприготувальних установках і в пічних відділеннях з газовими печами для відриву полум'я необхідно забезпечити подачу інертного газу з подальшим заповненням газопроводу інертним газом. Повинні бути передбачені пристрої, якими забезпечується перекриття виходу газу в атмосферу, щоб запобігти загазованості приміщення і створенню в ньому вибухонебезпечної суміші.

Розділ 11. Індивідуальні засоби захисту та особиста гігієна працівників

11.1. Усі працівники у виробничих цехах повинні бути забезпечені відповідно до НПАОП 0.00-3.03-81 та НПАОП 0.00-4.26-96z0667-96 індивідуальними засобами захисту, спецодягом та спецвзуттям, а для виконання газонебезпечних робіт - ізолювальними чи шланговими протигазами, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.011-89 з урахуванням шкідливостей, які виділяються на робочому місці.

11.2. Порядок видачі, зберігання та користування спецодягом, спецвзуттям та індивідуальними засобами захисту, повинен здійснюватися згідно з вимогами НПАОП 0.00.4.26-96.

11.3. Захисні засоби, що видаються в індивідуальному порядку, повинні обов'язково застосовуватись працівниками при виконанні ними виробничих обов'язків. З правилами користування захисними засобами працівники повинні бути ознайомлені при їх отриманні.

11.4. Робітники та службовці, яким надаються запобіжні засоби захисту (протипилові респіратори, протигази та ін.), повинні бути навчені правилам користування ними та проінструктовані щодо найпростіших способів перевірки їх дієздатності згідно з НПАОП 0.00-4.26-96.

11.5. Облік видачі, перевірка використання за призначенням індивідуальних засобів захисту, забезпечення регулярного випробування і перевірки запобіжних пристроїв повинні проводитись відповідно до інструкції, затвердженої керівником підприємства.

11.6. Всі працівники повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями згідно з СНиП 2.09.04-87 у відповідності з санітарними характеристиками виробничих процесів. У виробництвах, де має місце виділення пилу, повинні бути передбачені приміщення, обладнані спеціальними механізмами та вентиляційними відсосами для знепилювання спецодягу, виконані з урахуванням вибухопожежонебезпечності пилу.

11.7. При використанні у виробництві речовин, що викликають подразнення шкіри, працівникам належить видавати профілактичні пасти та мазі, а також змиваючі дезінфікуючі речовини згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-83.

11.8. На виробничих дільницях повинні бути обладнані санітарні пости, укомплектовані згідно з діючими нормами аптечками з набором медикаментів та іншими засобами для надання першої медичної допомоги потерпілим. Заходи щодо надання першої медичної допомоги у разі нещасних випадків повинні бути передбачені інструкцією, затвердженою керівником підприємства.

11.9. У відділеннях, де на шкіру та в очі можуть потрапити рідкі небезпечні чи токсичні продукти, повинні бути влаштовані фонтанчики та умивальники першої допомоги для змивання їх водою, а також передбачені засоби нейтралізації їх дії.

11.10. У виробничих пожежо- та вибухопожежонебезпечних приміщеннях повинен бути аварійний запас засобів захисту, протигазів, кисневих ізолювальних приладів. Кількість та марки протигазів і засобів захисту аварійного запасу встановлюються згідно з планом ліквідації аварій. Аварійний запас засобів захисту та протигазів повинен зберігатися у визначеному легкодоступному місці.

Розділ 12. Відповідальність за порушення правил безпеки

Особи, які порушили вимоги даних Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Заступник начальника управління
організації державного нагляду
в металургії, машинобудуванні,
енергетиці, будівництві
та котлонагляду Держгірпромнагляду




В.М.Бабійчук

Додаток

до пункту 3.1 Правил

безпеки для виробництв

з виготовлення

та використання

алюмінієвої пудри, газо-

і водорозпилених порошків

алюмінію та його сплавів

ПЕРЕЛІК ВИМОГ

Позначення
нормативного
акта
Назва
Ким, коли затвердже-
но, зареєстровано
1
2
3

Закон України"Про охорону праці"


Закон України"Про пожежну безпеку"


Закон України"Про об'єкти підвищеної небезпеки"


Закон України"Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"


Закон України"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"


Кодекс законів про працю Україн

НПАОП 0.00-1.07-94
Правила будови і безпечної
експлуатації посудин,
що працюють під тиском
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 18.10.94 N 104
(із змінами)
НПАОП 0.00-1.11-98
Правила будови і безпечної
експлуатації трубопроводів
пари та гарячої води
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 08.09.98N 17 ,
зареєстровано в
Мін'юсті України
07.10.98
за N 636/3076
(із змінами)
НПАОП 0.00-1.13-71
Правила будови і безпечної
експлуатації стаціонарних
компресорних установок,
повітропроводів
і газопроводів
Затверджено
Держгіртехнаглядом
СРСР 07.12.71
НПАОП 0.00-1.20-98
Правила безпеки систем
газопостачання України
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 01.10.97N 25 ,
зареєстровано в
Мін'юсті України
15.05.98
за N 318/2758
НПАОП 0.00-1.29-97
Правила захисту від
статичної електрики
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 22.04.97 N 103
НПАОП 0.00-1.55-77
Правила безплатної видачі
лікувально-профілактичного
харчування
Затверджено
постановою
Держкомпраці СРСР
від 07.01.77
НПАОП 0.00-2.03-77
Перелік виробництв,
професій та посад, робота
в яких дає право на
безплатне одержання
лікувально-профілактичного
харчування в зв'язку
з особливо шкідливими
умовами праці
Затвердженопостановою Держкомпраці СРСР 07.01.7
НПАОП 0.00-3.03-81
Типові галузеві норми
безплатної видачі
спецодягу, спецвзуття
та інших засобів
індивідуального захисту
робітникам і службовцям
наскрізних професій
та посад усіх галузей
народного господарства
і окремих виробництв
Затверджено
постановою
Держкомпраці СРСР
від 12.02.81N 47/П- (із змінами)
НПАОП 0.00-4.09-93
Типове положення про
комісію з питань охорони
праці підприємства
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 03.08.93N 7 ,
зареєстровано в
Мін'юсті України
30.09.93 за N 141
НПАОП 0.00-4.12-05
Типове положення
про порядок проведення
навчання і перевірки знань
з питань охорони праці
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 26.01.2005N 1 ,
зареєстровано в
Мін'юсті України
15.02.2005
за N 231/10511
НПАОП 0.00-4.15-98
Положення про розробку
інструкцій з охорони праці
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 29.01.98N ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
07.04.98
за N 226/2666
НПАОП 0.00-4.21-04
Типове положення про
службу охорони праці
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 15.11.2004N 25 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
01.12.2004
за N 1526/10125
НПАОП 0.00-4.26-96
Положення про порядок
забезпечення працівників
спеціальним одягом,
спеціальним взуттям
та іншими засобами
індивідуального захисту
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 29.10.96N 17 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
18.11.96
за N 667/1692
НПАОП 0.00-4.29-97
Типове положення про
кабінет охорони праці
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 18.07.97N 19 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
08.10.97
за N 458/2262
НПАОП 0.00-4.33-99
Положення щодо розробки
планів локалізації
та ліквідації аварійних
ситуацій і аварій
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 17.06.99N 11 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
30.06.99
за N 424/3717
НПАОП 0.00-4.36-87
Про порядок безплатної
видачі молока або інших
рівноцінних харчових
продуктів робітникам
і службовцям, які зайняті
на роботах з шкідливими
умовами праці
Затверджено
постановою
Держкомпраці СРСР і
Президії ВЦ РПС від
16.12.87N 731/П-1
НПАОП 0.00-5.11-85
Типова інструкція
з організації безпечного
ведення газонебезпечних
робіт
Затверджено
Держгіртехнаглядом
СРСР 20.02.85
НПАОП 0.00-5.12-01
Інструкція з організації
безпечного ведення
вогневих робіт на
вибухопожежонебезпечних
та вибухонебезпечних
об'єктах
Затверджено наказом
Мінпраці України
від 05.06.2001N 25 ,
зареєстровано в
Мін'юсті України
23.06.2001
за N 541/5732
НПАОП 0.00-5.24-01
Інструкція з охорони праці
під час виконання
монтажних робіт
інструментами і пристроями
Затверджено наказом
Мінпраці України
від 05.06.2001N 25 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
20.07.2001
за N 616/5807
НПАОП 0.00-6.02-04
Порядок розслідування
та ведення обліку нещасних
випадків, професійних
захворювань і аварій
на виробництві
Затверджено
постановою Кабінету
Міністрів України
від 25.08.2004N 111
НПАОП 0.00-6.03-93
Порядок опрацювання
і затвердження власником
нормативних актів про
охорону праці, що діють
на підприємстві
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 21.12.93N 13 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
07.02.94 за N 20/229
НПАОП 0.00-6.07-04
Порядок ведення обліку
даних про технічний стан
машин, механізмів,
устатковання підвищеної
небезпеки
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 06.12.2004N 27 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
20.12.2004
за N 1604/10203
НПАОП 0.00-6.18-04
Порядок проведення огляду,
випробування
та експертного обстеження
(технічного
діагностування) машин,
механізмів, устатковання
підвищеної небезпеки
Затверджено
постановою Кабінету
Міністрів України
від 26.05.2004N 68
НПАОП 0.00-8.24-05
Перелік робіт з підвищеною
небезпекою
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 26.01.2005N 1 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
15.02.2005
за N 232/10512
НПАОП 0.03-3.01-71
СН 245-71
Санитарные нормы
проектирования
промышленных предприятий.
СН 245-71
Утверждено Минздравом
СССР 1971
НПАОП 0.03-8.06-94
Перелік робіт,
де є потреба
у професійному доборі
Затверджено наказом
МОЗ України та
Держнаглядохоронпраці
від 23.09.94N 263/12 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
25.01.95 за N 18/554
НПАОП 1.4.10-1.36-69
Правила з охорони праці
під час складування
матеріалів
Затверджено
Мінважмашем СРСР 1990
НПАОП 15.4-1.06-97
Правила безпеки
для олійно-жирового
виробництва
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 22.04.97 N 99
НПАОП 27.0-4.02-90
Положення про застосування
нарядів-допусків при
виконанні робіт підвищеної
небезпеки на підприємствах
та в організаціях
Міністерства металургії
СРСР
Затверджено
Держпроматомнаглядом
СРСР та Мінметом СРСР
23.05.90
НПАОП 24.0-7.15-83
ОСТ 26.01-52-83.
Подрібнювачі з діапазоном
здрібнення від 500 мкм до
0,5 мкм. Загальні вимоги
безпеки
Затверджені
Мінхіммашем СРСР 1983
НПАОП 24.0-7.18-85
ОСТ 26.01.168-85 Апарати
ємкісні з механічними
перемішуючими устроями
і теплообмінними устроями.
Вимоги безпеки
Затверджено
Мінхіммашем СРСР 1985
НПАОП 24.1-1.14-80
Правила безпеки для
виробництв загальної
хімічної промисловості
Затверджено
Мінхімпромом СРСР
1980
НПАОП 27.0-1.01-87
Загальні правила
безпеки для підприємств
і організацій
металургійної
промисловості
Затверджено
Держгіртехнаглядом
СРСР 13.05.87
НПАОП 27.1-1.10-86
Правила безпеки у газовому
господарстві підприємств
чорної металургії (ПБГЧМ)
Затверджено
Держгіртехнаглядом
СРСР та Мінчорметом
СРСР 18.03.86
НПАОП 27.4-6.01-86
ОСТ 48.279-86. Бірочна
система при експлуатації
устатковання. Основні
положення. Порядок
застосування
Затверджено
Мінкольорметом СРСР
1986
НПАОП 27.4-7.02-74
ОСТ 48.12-74 Машини для
розкривання і закривання
шлакового вікна
віддзеркалювальної печі.
Вимоги безпеки
Затверджено
Мінкольорметом СРСР
1974
НПАОП 27.4-7.04-85
ОСТ 48.86-85 Печі
віддзеркалювальні.
Вимоги безпеки
Затверджено
Мінкольорметом СРСР
1985
НПАОП 27.4-7.15-86
ОСТ 48.264-86. Огородження
рухомих частин
устаткування. Загальні
технічні вимоги
Затверджено
Мінкольорметом СРСР
1986
НПАОП 27.5-7.25-83
ОСТ 2.Н89-15-83 Ливарне
виробництво. Підготовка
шихтових матеріалів.
Вимоги безпеки
Затверджено
Мінверстатпромом СРСР
1983
НПАОП 28.0-1.23-63
Правила з техніки безпеки
і виробничої санітарії при
обробці та застосуванні
алюмінієво-магнієвих
і титанових сплавів
Затверджено ЦК
профспілки робітників
машинобудування
15.01.63
НПАОП 28.4-1.07-85
Правила охорони праці
в ковальсько-пресовому
виробництві
Затверджено
Мінхіммашем СРСР
19.06.85
НПАОП 28.52-1.04-86
Правила з техніки безпеки
і виробничої санітарії
при електрозварювальних
роботах
Затверджено
Мінхіммашем СРСР
22.05.86
НПАОП 29.24-5.06-84
Типова інструкція
з безпеки праці для
робітників ремонтних
професій
Затверджено
Мінчорметом СРСР
НПАОП 40.1-1.01-97
Правила безпечної
експлуатації
електроустановок
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 06.10.97N 25 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
13.01.98 за N 11/2451
(із змінами)
НПАОП 40.1-1.07-01
Правила експлуатації
електрозахисних засобів
Затверджено наказом
Мінпраці України
від 05.06.2001 N 253
НПАОП 40.1-21-98
Правила безпечної
експлуатації
електроустановок
споживачів
Затверджено наказом
Держнаглядохоронпраці
від 09.01.98N ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
10.02.98 за N 93/2533
НПАОП 40.1-1.32-01
Правила побудови
електроустановок.
Електрообладнання
спеціальних установок
Затверджено наказом
Мінпраці України
від 21.06.2001N 27
НПАОП 45.2-2.01-04
Порядок прийняття
в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів
Затверджено
постановою Кабінету
Міністрів України
від 22.09.2004N 124
НПАОП 45.2-7.01-97
Про забезпечення
надійності й безпечної
експлуатації будівель,
споруд та інженерних
мереж
Постанова Кабінету
Міністрів України
від 05.05.97N 40
НПАОП 63.1-1.06-85
Правила техніки безпеки
при проведенні
вантажно-розвантажувальних
робіт
на транспортно-складських
роботах
Затверджено
Держкомрезервом СРСР
1985
НПАОП 63.21-1.09-88
Правила техніки безпеки
і виробничої санітарії
при ремонті та утриманні
залізничної колії
та споруд
Затверджено
Міністерством шляхів
СССР 08.09.88
НАПБ А.01-001-2004
Правила пожежної безпеки
в Україні
Затверджено наказом
МНС України від
19.10.2004N 12 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
04.11.2004
за N 1410/10009
НАПБ Б.02.005-2003
Типове положення про
інструктажі, спеціальне
навчання та перевірку
знань з питань пожежної
безпеки на підприємствах,
в установах
та організаціях України
Затверджено наказом
МНС України від
29.09.2003N 36 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
11.12.2003
за N 1148/8469
НАПБ Б.06.004-2005
Перелік однотипних за
призначенням об'єктів,
які підлягають обладнанню
автоматичними установками
пожежогасіння та пожежної
сигналізації
Затверджено наказом
МНС України від
22.08.2005N 16 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
05.09.2005
за N 990/11270
НАПБ Б.07-0.05-86
ОНТП 24-86
Загальносоюзні норми
технологічного
проектування. Визначення
категорій приміщень
та будинків
за вибухопожежною
та пожежною безпекою
Затверджено МВС СРСР
1986
НАПБ Б.07.007-2004
Порядок проведення
державної експертизи щодо
пожежної безпеки проектів
будівництва та іншої
документації
Затверджено наказом
МНС України від
23.11.2004N 18 ,
зареєстровано
в Мін'юсті України
30.11.2004
за N 1515/10114
ДСТУ 2687-93
Машини та обладнання
для механізації робіт
у сталеплавильному
виробництві. Загальні
вимоги безпеки

ДСТУ 2893-94
Система централізованого
пилоприбирання. Загальні
вимоги безпеки

ДСТУ 3273-95
Безпечність промислових
підприємств. Загальні
вимоги безпеки

ГОСТ 12.0.003-74
ССБТ. Опасные и вредные
производственные факторы.
Классификация
(СТ СЭВ 790-77)

ГОСТ 12.1.002-84
ССБТ. Электрические поля
промышленной частоты.
Допустимые уровни
напряженности и требования
к проведению контроля
на рабочих местах

ГОСТ 12.1.003-83
ССБТ. Шум. Общие
требования безопасности.
1983

ГОСТ 12.1.004-91
ССБТ. Пожарная
безопасность. Общие
требования. 1991

ГОСТ 12.1.005-88
ССБТ. Общие
санитарно-гигиенические
требования к воздуху
рабочей зоны

ГОСТ 12.1.007-76
ССБТ. Вредные вещества.
Классификация и общие
требования безопасности.
1976

ГОСТ 12.1.010-76
ССБТ. Взрывобезопасность.
Общие требования. 1976

ГОСТ 12.1.011-78
ССБТ. Смеси взрывоопасные.
Классификация и методы
испытаний (СТ СЭВ 2775-90)

ГОСТ 12.1.016-79
ССБТ. Воздух рабочей зоны.
Требования к методикам
измерения концентрации
вредных веществ

ГОСТ 12.1.018-93
ССБТ.
Пожаровзрывобезопасность
статического
электричества. Общие
требования

ГОСТ 12.1.019-79
ССБТ. Электробезопасность.
Общие требования
и номенклатура видов
защиты
(СТ СЭВ 4830-84)

ГОСТ 12.1.030-81
ССБТ. Электробезопасность.
Защитное заземление,
зануление. 1981

ГОСТ 12.1.038-82
ССБТ. Электробезопасность.
Предельно допустимые
значения напряжения
прикосновения и токов.
1982

ГОСТ 12.1.041-83
ССБТ.
Пожаровзрывоопасность
горючей пыли. Общие
требования. 1983

ГОСТ 12.1.045-84
ССБТ. Электростатические
поля. Допустимые уровни
на рабочих местах
и требования к проведению
контроля

ГОСТ 12.2.003-91
ССБТ. Оборудование
производственное. Общие
требования безопасности

ГОСТ 12.2.007.9-88
ССБТ. Оборудование
электротермическое.
Требования безопасности

ГОСТ 12.2.007.10-87
ССБТ. Установки,
генераторы и нагреватели,
индукционные для
электротермии, установки
и генераторы
ультразвуковые.
Требования безопасности

ГОСТ 12.2.022-80
ССБТ. Конвейеры. Общие
требования безопасности.
(СТ СЭВ 1339-78)

ГОСТ 12.2.032-78
ССБТ. Рабочее место при
выполнении работ сидя.
Общие эргономические
требования

ГОСТ 12.2.033-84
ССБТ. Рабочее место при
выполнении работ стоя.
Общие эргономические
требования

ГОСТ 12.2.062-81
ССБТ. Оборудование
производственное.
Ограждения защитные

ГОСТ 12.2.063-81
ССБТ. Арматура
промышленная
трубопроводная. Общие
требования безопасности.
1981

ГОСТ 12.2.046.0-90
ССБТ. Оборудование
технологическое для
литейного производства.
Требования безопасности

ГОСТ 12.2.049-80
ССБТ. Оборудование
производственное. Общие
эргономические требования

ГОСТ 12.2.061-81
ССБТ. Оборудование
производственное. Общие
требования безопасности
к рабочим местам

ГОСТ 12.2.064-81
ССБТ. Органы управления
производственным
оборудованием. Общие
требования безопасности
(СТ СЭВ 2694-80)

ГОСТ 12.2.117-88
ССБТ. Прессы
гидравлические.
Требования безопасности
(СТ СЭВ 5933-87)

ГОСТ 12.2.118-88
ССБТ. Ножиці. Вимоги
безпеки. 1988

ГОСТ 12.3.002-75
ССБТ. Процессы
производственные. Общие
требования безопасности.
1975

ГОСТ 12.3.004-75
ССБТ. Термическая
обработка металлов. Общие
требования безопасности.
1975

ГОСТ 12.3.006-75
ССБТ. Эксплуатация
водопроводных
и канализационных
сооружений и сетей. Общие
требования безопасности.
1975

ГОСТ 12.3.009-76
ССБТ. Работы
погрузочно-разгрузочные.
Общие требования
безопасности. 1976

ГОСТ 12.3.010-82
ССБТ. Тара
производственная.
Требования безопасности
при эксплуатации. 1982

ГОСТ 12.3.020-80
ССБТ. Процессы перемещения
грузов на предприятиях.
Общие требования
безопасности. 1980

ГОСТ 12.3.027-92
ССБТ. Работы литейные.
Требования безопасности.
1992

ГОСТ 12.4.009-83
ССБТ. Пожарная техника для
защиты объектов. Основные
виды. Размещение
и обслуживание. 1983

ГОСТ 12.4.011-89
ССБТ. Средства защиты
работающих. Общие
требования и классификация

ГОСТ 12.4.026-76
ССБТ. Цвета сигнальные
и знаки безопасности. 1976

ГОСТ 12.4.021-75
ССБТ. Системы
вентиляционные. Общие
требования. 1975

ГОСТ 12.4.059-89
ССБТ. Строительство.
Ограждения
предохранительные
инвентарные. Общие
технические условия. 1989

ГОСТ 12.4.068-83
ССБТ. Средства
индивидуальной защиты
дерматологические.
Классификация и общие
требования. 1983

ГОСТ 12.4.124-83
ССБТ. Средства защиты
от статического
электричества. Общие
технические требования.
1983

ГОСТ 17.0.0.04-90
Охрана природы.
Экологический паспорт
промышленного предприятия.
Основные положения

ГОСТ 17.1.1.02-77
Охрана природы.
Гидросфера. Классификация
водных объектов

ГОСТ 17.1.3.13-86
Охрана природы.
Гидросфера. Общие
требования охраны
поверхностных вод
от загрязнения

ГОСТ 17.2.1.01-76
Охрана природы. Атмосфера.
Классификация выбросов
по составу

ГОСТ 17.2.3.02-76
Охрана природы. Атмосфера.
Правила установления
допустимых выбросов
вредных веществ
промышленными
предприятиями

ГОСТ 14202-69
Трубопроводы промышленных
предприятий.
Опознавательная окраска,
предупреждающие знаки
и маркировочные щитки

ГОСТ 19822-88
Тара производственная.
Технические требования

ГОСТ 1639-93
Лом и отходы цветных
металлов и сплавов. Общие
технические требования

ГОСТ 2874-82
Вода питьевая.
Гигиенические требования
и контроль за качеством

ГОСТ 6221-82
Аммиак жидкий технический.
Технические условия

ГОСТ 9238-83
Габариты приближения
строений и подвижного
состава, железных дорог
колеи 1520 (1524) мм

ДБН В.1.1-7-2002
Пожежна безпека об'єктів
будівництва
Затверджено наказом
Держбуду України від
03.12.2002N 8 ,
введені в дію
з 01.05.2003
ДБН В.2.5-20-2001
Газопостачання
Затверджено наказом
Держбуду від
23.04.2001 N 101
Поправка-Збірник
змін за 2001 р.
ДБН В.2.5-13-98
Пожежна автоматика
будинків та споруд
Затверджено наказом
Держбуду України
від 28.10.98 N 247,
введені в дію
з 01.04.99
ДБН В.2.5-28-2006
Інженерне обладнання
будинків і споруд.
Природне і штучне
освітлення
Затверджено наказом
Мінбуду України
від 15.05.2006N 16
СНиП 2.03.11-85
Защита строительных
конструкций от коррозии

СНиП 2.03.13-88
Полы

СНиП 2.09.02-85
Производственные здания

СНиП 2.04.01-85
Внутренний водопровод
и канализация зданий

СНиП 2.04.02-84
Водоснабжение. Наружные
сети и сооружения

СНиП 2.04.03-85
Канализация. Наружные сети
и сооружения

СНиП 2.04.05-91
Отопления, вентиляция
и кондиционирование

СНиП 2.04.07-86
Тепловые сети

СНиП 2.09.04-87
Административные и бытовые
здания

СНиП 2.09.03-85
Сооружения промышленных
предприятий

СНиП 2.11.01-85
Складские здания

СНиП 3.04.03-85
Защита строительных
конструкций и сооружений
от коррозии

СНиП 3.05.06-85
Электротехнические
устройства

СНиП 3.05.05-84
Технологическое
оборудование
и технологические
трубопроводы

СНиП 3.05.01-85
Внутренние
санитарно-технические
системы

СНиП 3.05.07-85
Системы автоматизации

СНиП II-89-80
Генеральные планы
промышленных предприятий

СНиП III-4-80 изд.
1989 г.
Техника безопасности
в строительстве

ВНТП 25-86
Нормы технологического
проектирования
алюминиевого производства.
ВАМИ
Утверджено
Минцветметом СССР
1986
ДСН 3.3.6.039-99
Державні санітарні норми
виробничої загальної
та локальної вібрації
Затверджено
постановою Головного
державного
санітарного лікаря
України
від 01.12.99N 3
ДСН 3.3.6.037-99
Санітарні норми
виробничого шуму,
ультразвуку та інфразвуку
Затверджено
постановою Головного
державного
санітарного лікаря
України від 01.12.99N 3
СН 174-75
Інструкція щодо
проектування
електропостачання
промислових підприємств
Утверждены приказом
Госстроя СССР
29.08.75 N 143
СН 357-77
Інструкція щодо
проектування силового
і освітлювального
електрообладнання
промислових підприємств
Утверждены приказом
Госстроя СССР
25.03.77 N 28
СН N 5802-91
Санітарні норми та правила
виконання робіт в умовах
впливу електричних полів
промислової частоти
(50 Гц)
Затверджено
Мінохорони здоров'я
СРСР 1991
СН N 5803-91
Граничнодопустимі рівні
(ПДУ)електричних полів
діапазону від 10 кГц
до 60 кГц
Затверджено
Мінохорони здоров'я
СРСР 1991
ДСП 173-96
Планування та забудова
населених пунктів
Затверджено
Мінохорони здоров'я
України 1996
СП N 1042-73
Санітарні правила
організації технологічних
процесів і гігієнічні
вимоги до виробничого
обладнання
Затверджено
Мінохорони здоров'я
СРСР 1973
СанПиН N 4630-88
Санитарные правила и нормы
охраны поверхностных вод
от загрязнения
Затверджено
Мінохорони здоров'я
СРСР
РТМ 00Н 689.02-75
Вимоги техніки безпеки
і виробничої санітарії
до електричного обладнання
з контрольованими
атмосферами

РТМ 6.28-009-90
Пристрої запобіжні
з мембраною,
що руйнується.
Сєвєродонецьк,
ВНДІТБХП, 1992

РД 34.21.122-87
Инструкция по устройству
молниезащиты зданий
и сооружений
Затверджено Міненерго
СРСР 12.10.87
ОСТ
114.50.ГО.091.241-87
Легкозаймисті, горючі,
хімічно небезпечні та
шкідливі речовини. Вимоги
безпеки при зберіганні,
транспортуванні,
і використовуванні
Затверджено
Мінрадіопромом СРСР
1978
ОСТ 11091.430.18-84.
Збір, зберігання
і знищення відходів
легкозаймистих рідин
(ЛЗР). Загальні вимоги
безпеки
Затверджено
Мінелектронпромом
СРСР 1984
ОСТ 11.12.0017-87
Виробництво деталей
методом порошкової
металургії. Загальні
вимоги безпеки
Затверджено
Мінелектронпромом
СРСР 1987
ОСТ 26.01.130-81
Сушарки роторні барабанні
вакуумні у вибухозахисному
виконанні. Загальні вимоги
безпеки
Затверджено
Мінхіммашем СРСР 1981
ОСТ 26.04-907-76
Установки щодо розділення
повітря. Загальні вимоги
безпеки при експлуатації
Затверджено
Мінхіммашем СРСР 1976
Заступник начальника управління
організації Державного нагляду
в металургії, машинобудуванні,
енергетиці, будівництві
та котлонагляду Держгірпромнагляду




В.М.Бабійчук