МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Н А К А З

01.03.2006 N 110

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

7 квітня 2006 р.

за N 405/12279

Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки

Відповідно до Закону України "Про охорону праці", з метою підвищення ефективності державного нагляду за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці під час виготовлення, монтажу та експлуатації атракціонної техніки НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, що додаються.

2. Управлінню правового забезпечення (Сухар А.В.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Державному департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Саварин М.В.) уключити зазначений наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Держпромгірнагляду Саварина М.В.

Міністр

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва

Перший заступник Міністра
культури і туризму України

Начальник Державного департаменту
пожежної безпеки МНС України

Голова Державного комітету
ядерного регулювання України

Головний державний санітарний
лікар України
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України

Перший заступник Голови Федерації
профспілок України

В.о. Голови Антимонопольного
комітету України

Директор Фонду соціального
страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних
захворювань України

Президент Асоціації працівників
парків України

В.І.Балога





А.Дашкевич


В.В.Корнієнко


Е.М.Улинець


О.А.Миколайчук




С.Бережнов


Г.В.Осовий


Ю.Г.Кравченко




Л.П.Новіцький


В.І.Кечина

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства України

з питань надзвичайних

ситуацій та у справах

захисту населення

від наслідків Чорнобильської

катастрофи

01.03.2006 N 110

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

7 квітня 2006 р.

за N 405/12279

ПРАВИЛА

будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила встановлюють вимоги до будови, виготовлення, установлення, монтажу, безпечної експлуатації, ремонту та реконструкції атракціонної техніки (далі - атракціони).

1.2. Дія цих Правил поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють виготовлення, монтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження і забезпечення безпечної експлуатації стаціонарних, пересувних і мобільних атракціонів таких типів:

катальні механізовані та немеханізовані, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, катальні гори, гірки, колеса огляду, вежі, дороги, автодроми, катапульти тощо;

атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному тросі тощо);

водні, у тому числі гірки, спуски тощо;

спортивні, у тому числі силові, тренажери, тири, батути тощо;

обладнання дитячих ігрових майданчиків, у тому числі каруселі, гойдалки, качалки, гірки тощо.

1.3. Дія цих Правил не поширюється на:

видові та ігрові атракціони;

надувні атракціони, у тому числі водні;

атракціони, у яких використовуються тварини;

лабіринти, кімнати сміху.

1.4. Вимоги цих Правил у частині будови атракціонів, а також установлення стаціонарних атракціонів, поширюються тільки на атракціони, що виготовлені або встановлені через 12 місяців після введення цих Правил.

2. Визначення термінів

2.1. У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в таких значеннях:

2.1.1. Атракціон пристрій або комбінація пристроїв, які пересувають або спрямовують відвідувача (відвідувачів) заданою траєкторією або в певній зоні з метою розваги, або інші пристрої, використовувані в місцях дозвілля населення для розваги й активного відпочинку.

2.1.2. Атракціон видовий - атракціон, що розважає відвідувача видовими ефектами.

2.1.3. Атракціон дитячий - атракціон, спеціально розроблений для дітей молодших 10 років.

2.1.4. Атракціон ігровий - атракціон, що розважає відвідувачів грою або діяльним заняттям.

2.1.5. Атракціон механізований - атракціон, у якому відвідувачі пересуваються завдяки різним видам енергії, за винятком енергії людини (людей) і (або) сили тяжіння.

2.1.6. Атракціон немеханізований - атракціон, у якому відвідувачі пересуваються тільки завдяки енергії людини (людей) і (або) сили тяжіння.

2.1.7. Атракціон мобільний - атракціон, оснащений пристроями для транспортування і багаторазового оперативного монтажу (демонтажу).

2.1.8. Атракціон пересувний - атракціон, установлюваний, як правило, на спеціально підготовлений майданчик або фундамент, конструкція якого допускає його демонтаж, транспортування та монтаж на іншому місці експлуатації.

2.1.9. Атракціон стаціонарний - атракціон, призначений для одноразового монтажу на місці експлуатації.

2.1.10. Атракціон спортивний - атракціон, призначений для розвитку рухових навичок, фізичної підготовки.

2.1.11. Атракціон сімейний - атракціон, комфортний для поїздок дітей і дорослих.

2.1.12. Атракціон надувний - атракціон, складовою частиною якого є гнучка оболонка, наповнена повітрям.

2.1.13. Автодром - атракціон з транспортними засобами, розташованими в спеціально обладнаній зоні та керованими відвідувачами.

2.1.14. Вежа - атракціон з поступальним переміщенням пасажирських модулів (посадкових місць) вертикальними напрямними.

2.1.15. Безпечні відстані - мінімальна відстань від небезпечної зони, на якій має бути розташована захисна конструкція.

2.1.16. Дорога - атракціон з поступальним переміщенням пасажирських модулів (посадкових місць) горизонтальними або похилими напрямними.

2.1.17. Катальна гора - атракціон, що має складну (рейкову) трасу руху пасажирських модулів (посадкових місць) під дією сили тяжіння та інерції.

2.1.18. Катапульта - атракціон, на якому переміщення відвідувачів (пасажирських модулів, посадкових місць) здійснюється завдяки енергії розтягнутих еластичних (гумових) елементів.

2.1.19. Карусель катальний атракціон, пасажирські модулі (посадкові місця) якого переміщуються круговою траєкторією навколо дійсної або уявної осі, розташованої вертикально, похило або зі змінним кутом нахилу.

2.1.20. Гойдалка - обладнання, що приводиться в рух відвідувачем, який перебуває нижче шарніра, щодо якого здійснюється хитання.

2.1.21. Качалка - атракціон, посадкові місця якого розгойдуються на опорних елементах.

2.1.22. Колесо огляду - атракціон, посадкові місця якого переміщуються круговою траєкторією навколо горизонтальної осі.

2.1.23. Плоске сидіння - сидіння без заднього або бічного огородження.

2.1.24. Сидіння-колиска - сидіння з огородженням, що стримує тіло відвідувача.

2.1.25. Платформа - пристрій, призначений для користування гойдалкою в стоячому положенні.

2.1.26. Щоденна перевірка - перевірка, що проводиться перед відкриттям атракціону, з метою визначення справності пристрою.

2.1.27. Реконструкція - будь-яка зміна обладнання або програмного забезпечення атракціону, уключаючи введення відповідального елемента, що впливає на безпеку, або заміна такого елемента, що призводить до відхилень від первісних проектних вимог.

2.1.28. Пасажирський модуль - пристрій для розміщення відвідувачів на атракціоні під час катання.

Модуль може включати одне або кілька посадкових місць, пристроїв фіксації та інші засоби забезпечення безпеки.

2.1.29. Оператор атракціону працівник, призначений суб'єктом господарювання і відповідальний за керування атракціоном, якщо атракціон доступний для відвідувачів.

2.1.30. Атракціонний комплекс - відкрита територія або закрите приміщення з установленими там атракціонами й обладнанням, що відноситься до них (кабіна оператора, огородження, розподільний щит тощо).

2.1.31. Перевантаження - безрозмірна векторна величина, що дорівнює відношенню прискорення, створеного рівнодіючою прикладених до тіла відвідувача зовнішніх сил, до прискорення вільного падіння та спрямована в бік, протилежний прискоренню, що визначається за формулою

                              n=j/g,                       (1)
де

j - лінійне прискорення, створене рівнодіючою зовнішніх сил, м/кв.с;

g - прискорення вільного падіння, м/кв.с.

2.1.32. Пересувне містечко атракціонів - один або більше мобільних чи пересувних атракціонів, що перебувають на місці встановлення не більше половини сезону експлуатації в даній місцевості.

2.1.33. Помічник оператора - особа, що працює під керівництвом і (або) контролем оператора та допомагає йому в експлуатації атракціону.

2.1.34. Посадкове місце - сидіння (крісло) або площадка, призначена для розташування на атракціоні одного відвідувача, що забезпечує опору тіла в положенні сидячи, стоячи або лежачи.

2.1.35. Пробний пуск - перевірний пуск атракціону без відвідувачів.

2.1.36. Технічний стан атракціону - сукупність підданих зміні в процесі виробництва або експлуатації значень параметрів атракціону, установлених проектною документацією на цей пристрій.

Видами технічного стану є справність, працездатність, несправність, непрацездатність.

2.1.37. Гірка - конструкція з похилою поверхнею ковзання, якою відвідувач (дитина) спускається донизу під дією сили тяжіння.

2.1.38. Гірка-хвиля - гірка з одним або більше змінами кута нахилу поверхні ковзання.

2.1.39. Гірка на схилі - гірка, поверхня ковзання якої йде за контуром землі на схилі пагорба, насипу, високого берега тощо.

Доступ до стартової ділянки гірки здійснюється безпосередньо з пагорба, насипу або за допомогою сходів чи драбин.

2.1.40. Гірки, що прибудовуються, - гірки, доступ до стартової ділянки яких здійснюється через інше обладнання або частини обладнання дитячого ігрового майданчика.

Доступ до стартової ділянки такої гірки може здійснюватися за допомогою канатного підйомника, містка, платформи, похилого трапа, сходів та інших елементів обладнання.

2.1.41. Спіральна гірка - гірка, поверхня ковзання якої має спіральну форму.

2.1.42. Криволінійна гірка - гірка, поверхня ковзання якої має вигнуту форму.

2.1.43. Окремо розташована гірка - гірка, установлена окремо від іншого ігрового обладнання, обладнана власними засобами доступу безпосередньо до стартової ділянки.

2.1.44. Тунельна гірка - гірка, ділянка ковзання якої має закриту секцію.

2.1.45. Стартова ділянка гірки - ділянка гірки, що забезпечує доступ дитини до ділянки ковзання.

2.1.46. Ділянка ковзання гірки - ділянка гірки, призначена для спуску дитини під дією сили тяжіння.

2.1.47. Кінцева ділянка гірки - ділянка гірки, що забезпечує гальмування та зупинку.

2.1.48. Обладнання дитячого ігрового майданчика - обладнання, з яким або на якому діти можуть грати в приміщенні або на відкритих майданчиках, індивідуально або групою, на свій розсуд і за правилами.

2.1.49. Ударопоглинальне покриття - покриття майданчика з амортизаційною здатністю (піщане, ґрунтове, газонне, гумове, полімерне тощо).

2.1.50. Ігрова зона - простір, у якому встановлене обладнання забезпечує безпеку дітей.

2.1.51. Зона безпеки - простір навколо обладнання, що може бути зайнятий відвідувачем під час використання обладнання (наприклад, під час катання з гірки, розгойдування на гойдалці, качалці тощо).

2.1.52. Зона приземлення - зона, у якій відбуваються гальмування та зупинка відвідувача, або зона, до якої може він потрапити після довільного або мимовільного падіння.

2.1.53. Висота вільного падіння - відстань по вертикалі від ігрової поверхні до зони приземлення.

2.1.54. Драбина найпростіший засіб доступу з кутом нахилу до горизонталі від 60 град. до 90 град., що складається з горизонтальних поперечин, прикріплених до поздовжніх рейок.

2.1.55. Сходи найпростіший засіб доступу з кутом нахилу до горизонталі від 15 град. до 60 град., що складається з горизонтальних східців.

2.1.56. Трап найпростіший засіб доступу, що складається з плоскої поверхні з кутом нахилу до горизонталі від 0 град. до 38 град.

2.1.57. Важкодоступне обладнання - обладнання, у конструкції якого спеціально передбачене обмеження доступу дітей конкретної вікової групи.

2.1.58. Базова позначка заглиблення - позначка, що показує рівень заглиблення у фундамент (ґрунт) опор обладнання.

2.1.59. Пристрої фіксації - складові частини атракціону (наприклад, сидіння, підніжки, поручні, дуги безпеки, штанги, паси тощо), призначені для унеможливлення переміщень відвідувачів з необхідної зони атракціону, що виникають унаслідок дії сил, які виникають під час роботи атракціону, або поводження самого відвідувача.

2.1.60. Відвідувач - особа, яка одержує, замовляє або має намір одержати або замовити для особистих потреб розваги з використанням атракціонів.

2.1.61. Водний атракціон - атракціон, експлуатація та розважальний ефект якого спричиняється використанням води.

2.1.62. Водний атракціон з використанням повітря - атракціон, розважальний ефект якого обумовлений дією повітря, що подається під тиском у воду басейну.

2.1.63. Водний атракціон з використанням води та повітря - атракціон, розважальний ефект якого обумовлений дією води та повітря, що подаються під тиском у воду басейну.

2.1.64. Басейн - відкрита або закрита штучна водойма з технічними засобами водопідготовлення.

2.1.65. Застрявання - небезпечна ситуація, коли тіло, частина тіла, одяг або елемент одягу відвідувача застряє в елементах конструкції обладнання.

2.1.66. Водна гірка - атракціон з похилою поверхнею ковзання, де вода використовується як середовище, що знижує тертя та якою відвідувач спускається донизу під дією сили тяжіння, вільно або з допоміжними засобами для спуску, залежно від конструкції гірки.

2.1.67. Стартова площадка водної гірки - конструкція, спорудження, що забезпечують доступ до зони старту.

2.1.68. Зона старту водної гірки - зона, що забезпечує доступ до спуску, розташована на стартовій площадці та містить стартовий елемент.

2.1.69. Зона спуску водної гірки - зона, призначена для спуску відвідувача під дією сили тяжіння, від кінця стартового елемента до кінця фінішного елемента або до початку спеціалізованого приймального пристрою.

2.1.70. Зона фінішу водної гірки - зона, що забезпечує гальмування, зупинку та вихід відвідувача.

2.1.71. Зона занурення водної гірки - зона спеціального басейну, багатоцільового басейну або природної водойми, що забезпечує гальмування та зупинку відвідувача.

2.1.72. Зона безпеки водної гірки - простір навколо зони спуску, вільний від перешкод (елементів конструкцій, гілок дерев тощо).

2.1.73. Ділянка розгону водної гірки - ділянка гірки, що забезпечує збільшення швидкості спуску відвідувача.

2.1.74. Ділянка гальмування водної гірки - ділянка гірки, що забезпечує зменшення швидкості спуску відвідувача.

2.1.75. Прямолінійна ділянка водної гірки - ділянка гірки, без криволінійних поверхонь у вертикальній площині та площині спуску.

2.1.76. Радіусна ділянка водної гірки - ділянка гірки з криволінійними поверхнями спуску в будь-якій площині.

2.1.77. Стартовий елемент водної гірки - складова частина гірки, що забезпечує доступ до спуску та подачу води на гірку.

2.1.78. Фінішний елемент водної гірки - складова частина гірки перед зоною занурення.

2.1.79. Спеціалізований приймальний пристрій водної гірки - складова частина гірки, що забезпечує гальмування та зупинку відвідувача.

2.1.80. Жолоб - відкритий елемент водної гірки, що використовується для ковзання.

2.1.81. Труба - закритий елемент водної гірки, уся поверхня якого може використовуватися для ковзання.

2.1.82. Тунельне покриття - елемент, що закриває відкриті ділянки водної гірки, не призначений для ковзання.

2.1.83. Борт безпеки - елемент, що забезпечує локальне збільшення бічних сторін зони спуску.

2.1.84. Бризкозахисний екран - елемент, установлюваний для захисту від бризків і потоків води.

2.1.85. Допоміжні засоби для спуску - обладнання, призначене спеціально для конкретної гірки, на якому здійснюється спуск.

2.1.86. Захисні огородження - пристрої (поруччя, поручні, турнікети, огородження тощо), що запобігають падінню та (або) унеможливлюють несанкціонований доступ відвідувача в зону старту, зону безпеки або на територію атракціону.

2.1.87. Рівень старту - рівень поверхні стартового елемента, що переходить у поверхню спуску.

2.1.88. Рівень фінішу - рівень поверхні, що проходить через точку відриву відвідувача від поверхні спуску наприкінці фінішного елемента.

2.1.89. Висота гірки - висота між рівнем старту та рівнем води в зоні фінішу.

2.1.90. Середній ухил величина в процентах, що дорівнює відношенню висоти між рівнем старту та рівнем фінішу або рівнем води в спеціалізованому приймальному пристрої до довжини зони спуску, що визначається за формулою

                          100H
                    i = --------,                          (2)
                            L
де

Н - висота між рівнем старту та рівнем фінішу або рівнем води в спеціалізованому приймальному пристрої;

L - довжина зони спуску.

2.1.91. Теплий період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище плюс 10 град. С.

Середньодобова температура зовнішнього повітря приймається за даними метеорологічної служби.

2.1.92. Холодний період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює плюс 10 град. С і нижче.

3. Небезпека, пов'язана з експлуатацією атракціонів

3.1. Визначення джерел небезпеки

3.1.1. Основні фактори, ситуації та події, що становлять небезпеку для відвідувачів атракціонів і обслуговувального персоналу:

1) падіння відвідувачів:

на атракціоні або з нього (з одного рівня на інший);

унаслідок підсковзування й/або спотикання;

унаслідок руйнування конструкції;

унаслідок легковажної поведінки відвідувачів або внаслідок перебування в стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного тощо);

2) вплив падаючих об'єктів:

речей відвідувачів;

деталей атракціону;

елементів оформлення;

інструментів;

інших об'єктів;

3) вплив механізмів, що рухаються, унаслідок:

порушення безпечних відстаней;

здавлювання частин тіла;

захвата і переміщення кінцівок, волосся, частин одягу тощо;

удару;

порушення швидкісного режиму;

пуску або зупинення;

4) наслідок роботи атракціону у вигляді:

вихлопів;

підвищення температури;

5) вплив на відвідувачів унаслідок:

зіткнення відвідувачів з елементами конструкції та між собою;

застрявання тіла, частин тіла, одягу та елементів одягу відвідувачів;

перевищення величини та часу дії прискорень, у тому числі пов'язаних з поштовхами на вибоїнах;

дії сил з боку пристроїв фіксації та посадкових місць;

викиду відвідувачів;

6) порушення стану конструкцій атракціону внаслідок:

статичного руйнування;

неприпустимої деформації;

утомного руйнування;

порушення штатного стану з'єднань;

утрати стійкості:

стрижнів;

здуття пластин і оболонок;

7) зміни положення атракціону внаслідок:

перекидання;

ковзання;

підведення (піднімання);

8) порушення механічного стану матеріалів атракціону внаслідок:

утомного руйнування;

неприпустимої величини деформації;

критичного спрацювання;

корозії;

ерозії;

9) електричні та електромагнітні впливи у вигляді:

неприпустимих відхилень від штатних значень характеристик;

ураження електричним струмом;

виникнення електричної дуги;

неприпустимої інтенсивності світлових впливів;

електромагнітного поля;

електричної іскри;

10) поява полум'я, диму та термічних впливів;

11) токсичний вплив у вигляді:

вихлопних газів;

токсичних рідин;

придухи;

12) використовувані в атракціоні об'єкти, що метаються:

кулі;

диски;

стріли тощо;

13) шумові впливи залежно від:

тривалості;

рівня;

частотного спектра;

14) несприятливі умови навколишнього середовища:

погодні;

вітрові навантаження;

снігові навантаження;

сейсмічні навантаження;

грозові електричні розряди;

15) небезпека, пов'язана з використанням водного середовища (водні атракціони):

падіння з водної гірки;

падіння на водній гірці;

зіткнення відвідувачів;

опіки;

застрявання;

інші травми, пов'язані з дефектами поверхні ковзання в зоні спуску;

утоплення;

забрудненість і засміченість води;

небезпеки, пов'язані з обслуговуванням і перевірками обладнання, що перебуває у водному середовищі;

16) небезпека, пов'язана з особливостями евакуації відвідувачів за аварійних обставин:

евакуація відвідувачів з віддалених місць поза зоною посадки (висадження), наприклад у зв'язку з поломкою атракціону;

екстремальні навантаження на конструкції внаслідок скупчення великих мас людей;

паніка, тиснява в натовпі;

евакуація відвідувачів за наявності вузьких проходів тощо;

17) небезпека, пов'язана зі станом підвищеної тривожності за медичними показниками (наприклад, хвороби серця);

18) небезпека, пов'язана із загрозою та виникненням надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

3.1.2. Ризики відвідувачів і обслуговувального персоналу від впливу вищенаведених небезпек повинні бути унеможливлені або зведені до мінімуму за рахунок виконання запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення прогнозованих ризиків та забезпечення безпеки під час виготовлення, монтажу й експлуатації атракціонної техніки, наведених у цих Правилах.

3.1.3. Залежно від видів небезпек, що виникають під час користування, експлуатації та обслуговування, наведені атракціони належать до обладнання підвищеної небезпеки для життя відвідувачів і обслуговувального персоналу, а саме:

атракціони з механізованим приводом з підійманням посадкових місць (відвідувачів) від рівня посадкової площадки на висоту: більше 2 метрів - для дитячих атракціонів і 3 метрів - для дорослих незалежно від швидкості обертання;

каруселі з механізованим приводом: вертикальні, горизонтальні, нахилені, із складною траєкторією руху - з лінійною швидкістю посадкових місць більше 0,5 м/с незалежно від висоти підіймання;

автомобілі, що зіштовхуються, швидкісні автомобілі, картинг з вільною траєкторією руху самохідних засобів (електромобілів) без підіймання, швидкість руху яких більше 4 м/с;

атракціони будь-якої конструкції з лінійною швидкістю руху посадкових місць (відвідувачів) більше 5 м/с;

гойдалки механізовані та немеханізовані, які обертаються або з кутом відхилу посадкових місць на величину більше 45 град. і підійманням кабін (посадкових місць) більше 1,5 м;

атракціони механізовані з гідравлічним або пневматичним приводом посадкових місць (кабін, платформ);

вежі вільного падіння;

атракціони з еластичними елементами (катапульти, стрибки з висоти на еластичному канаті тощо).

3.2. Порядок забезпечення безпеки

3.2.1. Повинна бути проведена ідентифікація прогнозованої небезпеки, небезпечних подій і ситуацій, породжуваних механічним, електричним, хімічним (від сировини, матеріалів і інших речовин), термічним (тепловим) впливом, випромінюванням, водним середовищем, а також порушенням вимог ергономіки та іншими причинами.

3.2.2. Заходи щодо зменшення ризику виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій роздільно або в різних комбінаціях повинні містити:

дотримання вимог проектування та технології виготовлення (облік і обмеження навантажень, розрахунки на міцність і стійкість, вибір конструкційних матеріалів тощо);

зниження шкідливих впливів на відвідувачів;

правильний вибір захисних, запобіжних пристроїв і огороджень;

виключення наявності гострих крайок, кутів, частин, що виступають, тощо;

виконання вимог ергономіки;

урахування вимог безпеки під час розроблення та виготовлення систем керування;

унеможливлення виникнення небезпек, пов'язаних з гідравлічним і пневматичним обладнанням;

забезпечення пожежо- і електробезпечності тощо;

унеможливлення розміщення стаціонарних, пересувних та мобільних атракціонів на територіях, які піддаються впливу несприятливих природних і геологічних процесів (селі, лавини, зсуви, обвали, заболоченість, підтоплення, просідання тощо) та техногенних явищ (зони можливого хімічного, радіаційного, біологічного, гідродинамічного ураження, пожежі);

утримання у справному стані під'їздів до атракціонів та майданчиків біля них для аварійно-рятувальних технічних засобів;

забезпечення засобами зв'язку та озвучення, утримання їх постійно в справному стані;

очищення дна акваторій у місцях розташування водних атракціонів;

укладення договорів про обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування місць розміщення атракціонів відповідно до вимог Переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 N 1214;

навчання обслуговувального персоналу діям у разі виникнення аварійної або надзвичайної ситуації, розроблення та відпрацювання обслуговувальним персоналом сумісно з аварійно-рятувальними службами відповідних заходів з ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій відповідно до статті 33 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"1809-14;

забезпечення інформацією та інструкціями відвідувачів, обслуговувального персоналу та контроль виконання вимог інструкцій.

3.2.3. Додатково для зменшення ризику небезпечних впливів і ситуацій необхідно:

проаналізувати загрозу виникнення аварій та надзвичайних ситуацій, розробити способи евакуації відвідувачів і обслуговувального персоналу, визначити шляхи евакуації та забезпечити постійне утримання їх у справному стані;

передбачити пристрої для аварійної зупинки атракціонів, якщо це необхідно;

забезпечити можливість ручного переміщення окремих частин обладнання;

поліпшити огляд з робочого місця оператора;

забезпечити доступність вузлів і деталей для огляду та ремонту тощо.

4. Вимоги до території атракціонного комплексу

4.1. Територія атракціонного комплексу, будівлі та приміщення, що будуються для встановлення в них атракціонів і обладнання, що належать до них, мають відповідати проектним рішенням, вимогам цих Правил, інших нормативно-правових актів, стандартів, санітарних норм, будівельних норм і правил (далі - нормативні документи НД).

4.2. Атракціонні комплекси, будівлі та приміщення для встановлення в них атракціонів і обладнання, що належать до них, а також пересувні містечка атракціонів повинні розміщуватись відповідно до проектів, розроблених спеціалізованими організаціями, що мають ліцензію (дозвіл) на виконання таких робіт.

4.3. Перед прийняттям рішення щодо розміщення атракціонів у будівлях і на територіях мають бути проведені роботи з інженерних вишукувань для будівництва відповідно до вимог чинних НД.

4.4. Розташування атракціонних комплексів, будівель та приміщень для встановлення в них атракціонів і обладнання, що відноситься до них, а також пересувних містечок атракціонів на територіях, які піддаються впливу несприятливих природних і геологічних процесів (селі, лавини, зсуви, обвали, заболоченість, підтоплення, просідання тощо) та техногенних явищ (зони можливого хімічного, радіаційного, біологічного, гідродинамічного ураження, пожежі), не допускається.

4.5. Проекти розміщення атракціонів повинні погоджуватись в установленому порядку.

4.6. Кожен майданчик, на якому експлуатуються атракціони, має бути обладнаний протипожежними щитами з первинними засобами пожежогасіння, розміщеними в доступних місцях відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі НАПБ А.01.001-2004).

Відстань від засобів пожежогасіння до атракціонів не повинна перевищувати 50 м.

4.7. Територія водних атракціонів має відповідати вимогам Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.12.2001 N 272 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за N 95/6383 (із змінами) (далі Правила охорони життя людей на водних об'єктах України), та іншим НД з цих питань.

Склад і властивості води водних об'єктів (басейни, природні водні середовища), біля яких розташовуються водні атракціони, мають відповідати вимогам "Санитарных правил и норм охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН 4630-88", затверджених заступником Міністра охорони здоров'я СРСР, головним державним санітарним лікарем СРСР від 04.07.88 N 4630-88.

4.8. Атракціонні комплекси, шумові характеристики яких у робочому режимі перевищують гігієнічні нормативи шуму, установлені "Санитарными нормами допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки", затверджені головним державним санітарним лікарем СРСР від 03.08.84 N 3077-84, мають розміщуватися від адміністративних будівель і житлових будинків на відстані, що забезпечує зменшення шуму до нормативних величин, або необхідно зменшити шум до нормативного за допомогою шумопоглинальних екранів відповідно до вимог НД.

4.9. Територія атракціонів повинна утримуватись у чистоті, пішохідні доріжки, під'їзди та майданчики повинні бути замощеними або заасфальтованими.

Під'їзди до будівель, у яких розміщені атракціони, та до атракціонів, розташованих просто неба, а також майданчики біля них, призначені для установлення аварійно-рятувальних технічних засобів під час виконання аварійно-рятувальних робіт, повинні постійно утримуватись чистими та вільними.

4.10. На території атракціонних комплексів мають передбачатися системи обмеження доступу, що забезпечують безпечну експлуатацію атракціонів і належну безпеку для життя та здоров'я відвідувачів, а також підходи та під'їзди до атракціонів, що уможливлюють вільний прохід відвідувачів і рух транспорту.

4.11. Залежно від типу атракціону мають застосовуватися такі системи обмеження доступу:

1) візуальні системи, розраховані винятково на візуальне сприйняття: кольорові смуги на підлозі або обмежувальні виступи, стовпчики, конуси тощо;

2) гнучкі системи, виконані із гнучких елементів типу ланцюжків, стрічок тощо, розраховані на візуальне сприйняття, а не фізичне стримування;

3) жорсткі системи, виконані з жорстких конструкцій (огородження, бар'єри тощо), здатних сприймати горизонтальні навантаження.

4.12. Для забезпечення безпеки руху і (або) розташування відвідувачів на атракціоні має бути необхідна кількість проходів в огородженнях і бар'єрах. Ширина будь-якого проходу для входу (виходу) повинна бути не менше 0,8 м і не більше 2,5 м. Залежно від типу атракціону повинні застосовуватися такі проходи для входу (виходу):

1) проходи без будь-якого прямого контролю входу (виходу);

2) проходи, контрольовані персоналом;

3) проходи з бар'єрами або воротами, що позначають прохід у спеціальну зону та обмежують потік відвідувачів (наприклад, за допомогою механічних воріт або турнікетів);

4) проходи з бар'єрами або воротами, що відчиняються та зачиняються оператором або обслуговувальним персоналом;

5) проходи з бар'єрами або воротами, що блокують у разі відчинення пуск атракціону.

4.13. Огородження мають бути розраховані на можливі під час експлуатації навантаження відповідно до вимог НД. Висота огороджень має бути не менше 1,0 м щодо поверхні, на якій перебувають відвідувачі, а їх конструкція має бути такою, щоб ні дорослі, ні діти не могли пролізти крізь них або під ними. Якщо огороджується об'єкт, що становить значну небезпеку, то застрявання голови людини між елементами огородження має бути унеможливлене.

Дозволяється використовувати два типи огороджень:

1) огородження з вертикальними або нахиленими під невеликим кутом внутрішніми елементами (рис. 1, при цьому відстань між двома сусідніми елементами не повинна перевищувати 100 мм. До даного типу огороджень належать огородження, у яких як внутрішній елемент використовується сітка (рис. 2za405-06;

2) огородження з декоративними внутрішніми елементами (рис. 3). Відстань між двома суміжними елементами не повинна перевищувати 100 мм.

Елементи огороджень не повинні мати гострих країв.

Рис. 1-3 не визначають конструкції огороджень.

Рис. 1. Огородження з нахиленими під невеликим кутом внутрішніми елементами

Рис. 2. Огородження із сіткою

Рис.3. Огородження з декоративними елементами

На атракціонах, призначених винятково для дітей молодше 10 років, і де зони, що огороджуються, розташовані на одному рівні, дозволяється використовувати бар'єри висотою 0,85 м.

4.14. Дитячі майданчики, обладнані атракціонами без кінематичних (рухомих) елементів, дозволяється огороджувати посадками з кущів з двома та більше проходами шириною не менше 1,5 м.

4.15. Ділянки майданчика, на яких експлуатуються дитячі немеханізовані атракціони, особливо місця приземлення під час катання з гірок, а також майданчики під зоною розгойдування гойдалок, мають бути засипані піском або тирсою. У процесі експлуатації вибоїни, що утворюються в місцях приземлення з гірок, необхідно засипати.

4.16. Відстань між зовнішньою огорожею та атракціоном (з урахуванням максимальної траєкторії переміщення рухомих частин атракціону) має бути не менше 1,0 м. Відстань між максимальними траєкторіями переміщення рухомих частин сусідніх атракціонів має бути не менше 1,0 м.

4.17. Механізовані атракціони з рухомими сидіннями або посадковими місцями, що становлять небезпеку травмування відвідувачів і обслуговувального персоналу під час роботи атракціону, повинні мати огорожу зони катання по всьому периметру на відстані не менше 1,0 м.

Прохід між огорожами сусідніх атракціонів має бути не менше 1,5 м з урахуванням вимог пунктів 4.16 і 5.15.7 цих Правил.

Укріплення секцій огорожі має унеможливлювати їх демонтаж без спеціального інструменту.

Огорожа багатомісних атракціонів (24 місця і більше) повинна мати роздільні вхід і вихід. Вхідні двері мають відчинятися всередину посадкової площадки та мати ширину не менше 0,8 м. Вихідні двері повинні відчинятися назовні та мати ширину не менше 1,0 м.

Двері огорож мають обладнуватися замками. Замок вихідних дверей повинен відмикатися під час експлуатації зсередини (без ключа). За наявності в складі атракціонів огорожі, що входить у комплект постачання атракціону, виконуються вимоги настанови з експлуатації.

4.18. Робочі місця операторів мають обладнуватись кабінами (парасолями, навісами тощо) для захисту оператора від дії сонячної радіації та атмосферних опадів навіть тоді, коли вони й не передбачені конструкцією атракціону.

Кабіни операторів на атракціонах, що експлуатуються в холодний період року, повинні оснащуватися безпечними обігрівачами відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

Електричні опалювальні прилади, що встановлюються в кабіні, мають бути пожежобезпечними, а їх струмопровідні частини захищеними. Ці прилади слід приєднувати до електричної мережі після ввідного пристрою. Корпус опалювального приладу має бути заземлений (занулений).

Не дозволяється встановлення в кабіні оператора резисторів для електродвигунів.

4.19. З робочого місця оператора має бути повний і безперешкодний огляд всіх робочих зон атракціону.

Робоче місце оператора має бути обладнане зручним і безпечним пультом керування. Загальні ергономічні вимоги до робочого місця оператора мають відповідати НД.

4.20. Конструкція кабіни оператора повинна забезпечувати природну вентиляцію, а за необхідності влаштовується примусова вентиляція.

4.21. Освітленість робочого місця оператора має відповідати вимогам НД і бути не менше 100 лк.

4.22. Кабіна оператора повинна мати площу підлоги не менше 2 кв.м і внутрішню висоту не менше 2 м.

Двері кабіни оператора мають бути оснащені запірним пристроєм, що унеможливлює доступ у кабіну сторонніх осіб.

Висота дверного прорізу має бути не менше 1,9 м, ширина - не менше 0,6 м.

4.23. У кабіні оператора, крім пульта керування, шафи з електроапаратурою, сигнальних і контрольних приладів, мають бути передбачені:

світильник для освітлення кабіни;

місце для вогнегасника;

місце для зберігання експлуатаційної документації;

місце для зберігання засобів надання першої медичної допомоги.

4.24. Припустимий рівень шуму та вібрації на робочому місці оператора (помічника оператора) атракціону не повинні перевищувати граничнодопустимих рівнів відповідно до Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37, і Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39va039282-99.

4.25. Параметри мікроклімату в кабіні оператора (помічника оператора) атракціону повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42.

4.26. Рівні напруженості електромагнітного поля на робочому місці оператора (помічника оператора) атракціону не повинні перевищувати граничнодопустимих рівнів відповідно до Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524.

Параметри електричних і електромагнітних полів на території атракціонних комплексів мають відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.96 N 239 "Про затвердження Державних санітарних правил та норм" і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.08.96 за N 488/1513.

4.27. Під час вибору місця встановлення атракціонного комплексу (окремого атракціону) слід ураховувати забруднення атмосферного повітря хімічними і біологічними речовинами, граничнодопустимі концентрації яких не повинні перевищувати величин, зазначених у Державних санітарних правилах охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201.

4.28. Порядок накопичення, транспортування, знешкодження і захоронення відходів під час експлуатації атракціонів повинен відповідати Гігієнічним вимогам щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення ДСанПіН 2.2.7.029-99, затвердженим постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29.

4.29. Проекти розміщення атракціонів мають підлягати державній санітарно-гігієнічній експертизі відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 N 247 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за N 4/5195 (у редакції наказу МОЗ України від 14.03.2006 N 120z0362-06, зареєстрованого в Мін'юсті України 31.03.2006 за N 362/12236), а визначення відповідності діючих атракціонів вимогам санітарних норм, зазначених у пункті 4 цих Правил, має здійснюватися в ході поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду відповідно до вимог Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.99 N 11091109-99-п (із змінами).

4.30. Проекти розміщення атракціонів мають підлягати державній експертизі стосовно техногенної безпеки відповідно до статті 17 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"1809-14 і статті 1859-15|st3838 Закону України "Про правові засади цивільного захисту"1859-15.

5. Вимоги безпеки до будови атракціонів та їх складових частин

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Атракціони мають бути здатними сприймати максимальні навантаження (маси власних конструкцій, відвідувачі і глядачі, частини, що рухаються, атракціону з відвідувачами, вітер та сніг, динамічні, вібраційні та ударні (у тому числі аварійні), температурні, сейсмічні та інші навантаження, а також усі можливі їхні несприятливі сполучення, навіть якщо ці комбінації навантажень малоймовірні), що виникають під час монтажу та експлуатації, без руйнування або появи неприпустимих деформацій, зберігати задані властивості за багаторазового монтажу, демонтажу та транспортування.

5.1.2. Конструкції атракціонів з метою унеможливлення або зменшення ризику руйнування (пластичного та утомного) повинні бути розраховані на міцність відповідно до вимог НД.

5.1.3. Конструкції атракціонів обертового типу мають бути розраховані на статичні навантаження для умов поза експлуатацією та під час експлуатації з повним і частковим завантаженням. Розрахунок конструкцій на однобічне завантаження слід проводити для випадків, коли зайняті посадкові місця на 1/4 або 3/4 периметра атракціону.

5.1.4. Під час розрахунку конструкцій атракціонів обертового типу необхідно перевірити їх опір утоми за однобічного завантаження 1/6 і 5/6 периметра атракціону. У цьому разі вважається, що однобічне завантаження діє протягом усієї розрахункової кількості циклів завантаження.

5.1.5. Під час розрахунку міцності конструкції та посадкових місць слід приймати такі значення номінальних навантажень:

на кожного відвідувача віком понад 10 років:

750 Н для всіх розрахунків на втому і розрахунків на статичні навантаження в атракціонах, призначених для двох і більше відвідувачів;

1000 Н для розрахунків на статичні навантаження в атракціонах, призначених для одного відвідувача;

на кожного відвідувача віком 10 років і менше - 500 Н для розрахунків у всіх випадках.

5.1.6. Каруселі з декількома видами руху необхідно розраховувати з урахуванням усіх сил інерції, що виникають під час обертання (відцентрових, коріолісових, гіроскопічних, гальмування, удару тощо).

5.1.7. Під час проектування розрахунок на стійкість атракціонів проводиться з метою гарантування стійкості положення та форми під час експлуатації.

5.1.8. Під час розрахунку на стійкість положення (перекидання, ковзання та підведення конструкцій) не повинні враховуватися тимчасові навантаження, що збільшують стійкість, і постійні навантаження від тих частин конструкції, які не закріплені на ній стаціонарно. При врахуванні постійних навантажень, що збільшують стійкість, у розрахунок приймаються їх мінімально можливі значення. У разі, якщо власна маса конструкції не забезпечує необхідної її стійкості, слід застосовувати додаткові конструктивні заходи (противаги, анкери тощо).

Атракціони обертового типу мають бути стійкими за однобічного завантаження сидінь на 1/6 периметра атракціону. У цьому разі перекидний момент, викликаний однобічним завантаженням, не повинен перевищувати утримувального моменту. Аналогічну перевірку на стійкість положення необхідно виконувати для атракціонів з багатомісними гондолами з розглядом найбільш несприятливого випадку - однобічного завантаження крайнього сектора гондоли.

5.1.9. Розрахунки на стійкість форми повинні виконуватися відповідно до вимог НД.

5.1.10. Конструкція атракціону повинна забезпечувати зведення до мінімуму ризику одержання травми відвідувачами від ударів, здавлювання та зачеплення при русі атракціону або його частин. Якщо це неможливо забезпечити, то необхідно запобігти доступу людей у небезпечні зони.

5.1.11. Коли потрібне огородження небезпечних зон усередині або зовні атракціону, воно має бути розміщене відповідно до вимог НД на такій відстані, щоб ніхто не міг через огородження торкнутися будь-якої частини, що рухається, атракціону. Ця відстань залежить від:

висоти джерела небезпеки над поверхнею підлоги;

висоти огородження;

найкоротшої відстані від огородження до джерела небезпеки.

5.1.12. Будь-які складові частини механізмів атракціону (приводи, трансмісії, механічні передачі, муфти, шківи тощо), що становлять небезпеку, до яких можуть мати доступ відвідувачі або обслуговувальний персонал, повинні бути захищені огорожами (кожухами, кришками, екранами, дверима тощо) відповідно до вимог НД. Огорожі, призначені для запобігання доступу в небезпечні зони, потрібно виготовляти та встановлювати відповідно до вимог НД таким чином, щоб вони перешкоджали потраплянню частин тіла в небезпечні зони з урахуванням віку відвідувачів, а також унеможливлювали їх демонтаж без застосування інструментів.

5.1.13. Деталі конструкцій і механізмів, до яких висуваються вимоги контролю під час експлуатації, мають бути доступні для проведення необхідного контролю принаймні в розібраному стані.

5.1.14. Для болтів, гайок, клинів та інших кріпильних деталей, що піддаються впливу вібрації, необхідно передбачити заходи щодо унеможливлення самовідгвинчування та саморозклинення (пружинні шайби, шплінти, контргайки тощо). У цьому разі попереднє затягнення болтів не може вважатися достатньою мірою, особливо на початкових стадіях експлуатації атракціону. Тому в експлуатаційних документах мають зазначатися місця розташування кріпильних деталей, затягнення яких слід контролювати, а також періодичність контролю.

5.1.15. Застосування пружних стопорних шайб (пружинних, стопорних із зубами, фасонних, з лапкою або носком та аналогічних) як міра попередження самовідгвинчування болтів класу 8.8 і 10.9 не дозволяється.

5.1.16. У разі застосування відкритих гаків необхідно вживати заходів, що унеможливлюють їхнє відчіплювання. Гаки із запобіжною засувкою (замком) не належать до відкритих.

5.1.17. У з'єднаннях канатів не повинно бути вузлів і перегинів, а також надмірної напруги окремих дротів. Канати не повинні стикатися з деталями, що мають гострі крайки.

5.1.18. Телескопічні опори та упорні гвинти домкратів мають бути споряджені поперечними зв'язками або бути закріплені так, щоб стримувати поперечні сили.

5.1.19. Для виготовлення центральних щогл, що піддаються дії змінних напружень, застосування деревини не дозволяється.

5.1.20. У металоконструкціях атракціонів, що встановлені просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.

5.1.21. Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин атракціону, мають бути надійно закріплені від можливого їх переміщення.

5.1.22. Атракціони, на які відвідувачі можуть залізати, мають установлюватися з урахуванням ризику падіння з них. У тих випадках, коли падіння є частиною розваги, наприклад з манежів, сіток і конструкцій для лазіння, необхідно не тільки усунути травмонебезпечні частини конструкції, але й забезпечити ударопоглинальне покриття відповідних ділянок.

У тих випадках, коли падіння є частиною розваги, наприклад на похилих мотузкових сходах, особливо із шарнірними утримувальними пристроями, необхідно настелити покриття з високою здатністю амортизувати, наприклад товсті поролонові, гумові або надувні мати.

5.1.23. Для зведення до мінімуму ризику одержання травми необхідно, щоб поверхні були гладкими, без гострих виступів (за необхідності відшліфованими, якщо вони дерев'яні). Для унеможливлення травм, особливо там, де частини тіла тісно стикаються з поверхнями, наприклад на катальних гірках, для виготовлення таких поверхонь необхідно уникати використання матеріалів, що легко розщеплюються або розшаровуються.

5.1.24. Усі цвяхи, гвинти, арматура та фурнітура мають бути заглиблені, утоплені або захищені будь-яким іншим способом. Необхідно, щоб були закриті кріплення, що втримують підвісні груші, канати для лазіння та сітки на рівні підлоги.

5.1.25. Не дозволяються будь-які виступальні предмети або місця, де можливе защемлення частин тіла.

5.1.26. Обертові пристрої, з приводом або без нього, мають бути відрегульовані так, щоб вони не могли перевищити максимальну припустиму швидкість. Також необхідно, щоб усі поверхні ковзання на них були гладкими, а в кінцевій точці руху необхідно забезпечити наявність матеріалів, що амортизують, наприклад на таких пристроях, як обертові горизонтальні колеса та кабіни, а також на колесах з похилою віссю.

5.1.27. У тих місцях, де відвідувачі присідають, наприклад готуючись до спуску гіркою або похилою трубою, необхідно встановити поручні таким чином, щоб вони самі не могли бути причиною одержання травми. У таких місцях повинні бути встановлені платформи для сидіння.

5.1.28. Приводи атракціону мають унеможливлювати захоплювання або здавлювання відвідувачів або обслуговувального персоналу. Має бути встановлений пристрій аварійної зупинки та забезпечене спостереження оператора. Необхідно звести до мінімуму ризик одержання травми під час переходу з поверхні, що рухається, на нерухому, наприклад використовуючи рифлену поверхню, як в ескалатора.

5.1.29. Необхідно унеможливити доступ (установити огородження) до ділянок, де рух частин атракціонів може становити небезпеку, наприклад платформи, що розгойдуються, гойдалки тощо. Незважаючи на вжиті заходи, слід також ураховувати можливість несанкціонованого доступу. Тому необхідне встановлення обмежників амплітуди руху, а також пом'якшення виступних частин.

5.1.30. Трампліни та інші атракціони для стрибків необхідно розташовувати в місцях, де відвідувачі не змогли б одержати травму від об'єктів, що оточують атракціон.

Басейни з кульками та аналогічні атракціони, де діти можуть опинитися під шаром кульок, мають перебувати під постійним контролем, з огляду на можливість найгіршого розвитку подій.

5.1.31. Для запобігання травм попереджувальні написи повинні чітко регламентувати необхідність бути у взутті на таких атракціонах, як дерев'яні доріжки і містки, що гойдаються, камені через водойму, сталеві ролики тощо.

Попереджувальні написи повинні чітко вказувати, якими атракціонами потрібно користуватися без взуття, наприклад спуски, труби, бочки, що обертаються, тощо, щоб не вдаряти твердим взуттям інших відвідувачів.

На атракціонах, де відвідувачам потрібні певні фізичні дані, необхідно біля входу розміщувати добре помітні написи типу: "Цим атракціоном можуть користуватися тільки люди в гарній фізичній формі, з відповідною спортивною підготовкою".

5.2. Вимоги безпеки до пасажирських модулів

5.2.1. Конструкція пасажирського модуля має забезпечувати надійне та безпечне розміщення відвідувачів на всіх стадіях робочого циклу атракціону і за всіх експлуатаційних і аварійних ситуацій, наприклад під час використання аварійних гальм та інших.

Безпека та надійність розміщення означає, що за умови належного дотримання правил експлуатації атракціону, відвідувачам забезпечений захист від таких видів небезпеки:

викидання відвідувача назовні;

переміщення в небезпечне положення, тобто таке, звідки відвідувачі можуть упасти або одержати травми через контакт з нерухомими або рухомими частинами атракціону;

фізичні ушкодження в межах пасажирського модуля;

ушкодження, викликані керованими пристроями фіксації;

травми під час входу до модуля або виходу з нього.

5.2.2. Пасажирський модуль має бути виконаний з урахуванням:

антропометричних даних відвідувачів, для яких призначений атракціон, наприклад максимальні та мінімальні розміри тіла та його маса;

величини та напрямку прискорень, що діють на відвідувачів під час користування атракціоном;

необхідності застосування упорів (поручнів, підніжок тощо) для окремих частин тіла для врівноваження діючих сил відповідно до пункту 5.9.8 цих Правил.

5.2.3. Конструкція пасажирського модуля повинна забезпечувати комфортність усім відвідувачам, розміри тіла яких укладаються в межі, зазначені в паспорті атракціону. Основні частини пасажирського модуля мають відповідати таким вимогам:

сидіння мають бути виконані з урахуванням ергономічних вимог і забезпечувати опору всім частинам тіла;

ножні колодязі мають давати змогу впиратися ногами, якщо це необхідно;

поручні повинні бути легкодоступні, зручні для користування і не бути додатковим джерелом небезпеки, наприклад під час позаштатних ситуацій;

пристрої фіксації відвідувачів мають бути невід'ємною частиною пасажирського модуля;

в атракціонах, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1.3 цих Правил, пасажирські модулі, виконані з пластику, мають бути спроектовані таким чином, щоб робочі навантаження від сидінь з відвідувачами і пристроїв фіксації передавалися безпосередньо на металеву конструкцію модуля.

5.2.4. Підлокітники, поручні і спинки сидінь, пристрої безпеки та відповідні запірні пристрої мають бути здатними амортизувати навантаження від відвідувачів (у тому числі в разі навмисного порушення правил користування атракціоном). Параметри руху атракціону мають забезпечувати безпеку перебування відвідувачів на сидіннях протягом усього часу руху атракціону.

5.2.5. Сидіння мають бути закріплені на конструкції пасажирського модуля та перевірені на навантаження, що діють на сидіння та їх кріплення. Якщо сидіння монтуються на пальцевих з'єднаннях, вони мають бути надійно закріплені.

5.2.6. Сидіння мають бути споряджені спинкою висотою не менше 0,4 м, а поверхня сидіння повинна мати ухил до спинки від 5 град. до 10 град. Висота спинки може бути зменшена до 0,25 м на атракціонах, призначених тільки для дітей віком до 10 років. Інші розміри сидінь наведені в табл. 1. Відвідувач повинен мати достатню опору для тіла на сидіння, спинку, підлокітники та підніжки, щоб бути в змозі протистояти силам, що виникають під час руху.

Таблиця 1

У міліметрах

Вікова належність
атракціонів
Ширина сидіння,
не менше
Глибина
сидіння, не
менше
Висота
підлокітника
Атракціони для
дітей (до 10
років)
310
260
120 - 150
Атракціони для
дорослих (для
дітей понад 10
років і дорослих)
440
400
200 - 250

5.2.7. На атракціонах, призначених для дорослих відвідувачів, посадкові місця, що не мають опори для ніг, повинні розташовуватися на відстані не менше 500 мм від рівня посадкової площадки, а для дітей - не менше 350 мм.

5.2.8. Сидіння (кабіни), підвішені на сталевих дротових канатах або зварних ланцюгах, повинні мати таку систему підвіски, щоб у разі відмови одного елемента підвіски не виникало аварійних ситуацій, а також повинні мати страхувальні пристрої в місцях кріплення підвісок.

5.2.9. Пасажирські модулі, у яких нижня крайка вхідного прорізу розташована на відстані понад 450 мм від посадкової площадки, мають бути обладнані підніжкою.

5.2.10. Двері пасажирських модулів не повинні відчинятися під час роботи, а також у позаштатних ситуаціях. Двері мають бути обладнані запірними пристроями (наприклад, запобіжними гачками, замками, які відмикаються тільки зовні), що унеможливлюють випадкове відчинення під час катання.

5.2.11. Двері з приводом від зовнішнього джерела енергії мають бути безпечними для відвідувачів. Їх рух має бути повільним, а максимальна сила їх дії на відвідувача, виміряна на краю дверей, під час їх відчинення (зачинення) не повинна перевищувати 50 Н.

5.2.12. Для унеможливлення травмування відвідувачів нерухливими об'єктами (елементи конструкцій, гілки дерев тощо) або рухливими частинами атракціонів за відсутності інших заходів, що зменшують межі досяжності для відвідувачів, мають бути забезпечені такі мінімальні відстані, які створюють контур безпеки:

500 мм від внутрішньої поверхні сидіння пасажирського модуля або 700 мм, якщо відносна швидкість руху пасажирського модуля перевищує 2,0 м/с (рис. 4 і 5);

2000 мм угору від підлоги пасажирського модуля (рис. 4);

1500 мм угору від сидіння, якщо відвідувач обмежений у вставанні (рис. 5);

300 мм від внутрішньої поверхні сидіння пасажирського модуля, якщо відносна швидкість руху пасажирського модуля не перевищує 3,0 м/с і унеможливлена небезпека травмування об огородження.

5.2.13. Контури безпеки пасажирських модулів повинні відповідати наведеним на рис. 4-6. Зазначені контури гарантують травмобезпечність голови, але не гарантують травмобезпечності кінцівок. У разі застосування цих контурів безпеки необхідно попереджувати відвідувачів про необхідність тримати частини тіла в межах пасажирського модуля.

5.2.14. У разі руху пасажирських модулів поблизу конструкцій, декорацій, дерев тощо, тобто в умовах, коли конструкції можуть зміщуватися або деформуватися, необхідно збільшувати відстані, зазначені в пункті 5.2.12 цих Правил і на рис. 4 - 6, відповідно до вимог НД.

Рис. 4. Контур безпеки пасажирського модуля для стоячих відвідувачів

Рис. 5. Контур безпеки пасажирського модуля для сидячих відвідувачів

5.2.15. Якщо пасажирські модулі пересуваються не вільно, їх контури безпеки не повинні перетинатися (рис. 6). Для пасажирських модулів, що рухаються в зустрічному напрямку, рекомендується застосовувати між їх контурами безпеки додатковий зазор.

Рис. 6. Відносні положення контурів безпеки

5.2.16. Відстані, зазначені в пункті 5.2.12 цих Правил і на рис. 4-6, можуть бути зменшені, якщо передбачені спеціальні заходи безпеки, такі як захисні кожухи або інші заходи, що обмежують переміщення відвідувача в напрямку небезпеки.

5.3. Вимоги безпеки до візків

5.3.1. Візки повинні бути обладнані пристроями для запобігання відриву коліс і сходження з рейок. Пристрої, що захищають від сходження та відриву (ролики або захвати), повинні розраховуватися, зважаючи на реально діючі на них сили. Але в кожному випадку значення сил відриву повинне бути не менше 50 % ваги повністю завантаженого візка, навіть якщо відриву не відбувається.

5.3.2. Сили, що діють у поперечному напрямку щодо візка, мають передаватися на конструкцію через колеса, що котяться рейковою колією, або через спеціальні бічні ролики.

5.3.3. Максимальний бічний нахил рейкової колії в місцях, де візок може повністю зупинитися (наприклад, на запобіжних гальмах), має бути не більше 25 град. Траєкторія колії вибирається такою, щоб миттєві розрахункові зміни прискорення не перевищували 2g. Це стосується центра мас, але не виключається необхідність проведення інших розрахунків для прискорень, що впливають на відвідувачів.

5.4. Вимоги безпеки до гальм

5.4.1. Кожне гальмо, що зупиняє чи сповільнює рух, має забезпечувати гальмування із прискоренням, що не перевищує, як правило, значення 5 м/кв.с. Для кожного гальма безпеки прискорення гальмування не повинне перевищувати 7 м/кв.с. Більше за значенням прискорення гальмування дозволяється за умови наявності спеціальних пристроїв для захисту відвідувача, наприклад поясної фіксації.

5.4.2. Гальма безпеки повинні розташовуватися таким чином, щоб одне з них завжди перебувало між будь-якими двома візками або поїздами, що ідуть один за одним.

5.4.3. Ефективність гальмування має оцінюватися з урахуванням максимально припустимого значення коефіцієнта тертя для обраних матеріалів тертьових поверхонь.

5.4.4. Граничні умови гальмування мають перевірятися під час випробувань змонтованого атракціону з оформленням відповідного протоколу. Таку перевірку необхідно проводити за умов мінімального коефіцієнта тертя (принаймні, на поверхнях, змочених водою).

5.4.5. Гальма, що сповільнюють і зупиняють, мають бути розраховані на втому. Гальма безпеки, що діють тільки в аварійних ситуаціях, розраховувати на втому не потрібно.

5.5. Вимоги безпеки до противідкотних пристроїв

5.5.1. Атракціони, пасажирські модулі яких переміщаються нагору похилою площиною за допомогою ланцюгів, канатів, фрикційних коліс або самостійно, мають бути споряджені захисними пристроями або автоматичними гальмами для запобігання скочування. Для однопоїзних катальних гірок дозволяється замість противідкотного пристрою забезпечити опускання (скочування) поїзда з відвідувачами в потенційну пастку (западину колії) або на вокзал (посадочну площадку), де й буде здійснене безпечне розвантаження поїзда.

5.5.2. Якщо розраховується, що на відрізку колії, розташованому між кінцем підйомника, ската та вокзалом або гальмом, розташованим перед вокзалом, одночасно перебуватимуть кілька пасажирських модулів, то ділянки підйому після западини мають бути оснащені пристроями, що запобігають скочуванню пасажирських модулів.

У той самий час, якщо на трасі з декількома пасажирськими модулями (візками або поїздами) окремі ділянки підйому споряджені безвідмовною системою блокування з автоматично керованими гальмами, то можна не встановлювати пристрої, що запобігають скочуванню.

5.5.3. Висота підйому центра ваги поїзда Н відносно противідкотного пристрою або швидкість V, що може набрати пасажирський модуль під час скочування назад, не повинні перевищувати деяких граничних значень. Принаймні, одне з трьох наступних граничних значень не повинне бути перевищене:

Н = 7 м, V = 11,67 м/с (42 км/год) для прямолінійної ділянки скочування без поперечного нахилу рейки;

Н = 5 м, V = 9,72 м/с (35 км/год) для скочування кривою ділянкою великого радіуса з поперечним нахилом рейки до 20 град.;

Н = 3,5 м, V = 8,33 м/с (30 км/год) для більш крутої ділянки скочування з поперечним нахилом рейки понад 20 град.

5.5.4. Якщо відповідно до проекту тільки один візок або один поїзд можуть перебувати на колії в будь-який момент часу, то ділянки підйому після рівних ділянок можуть не обладнуватися противідкотними пристроями, а забезпечити опускання (скочування) поїзда з відвідувачами в потенційну пастку або на вокзал, де і буде здійснене безпечне розвантаження поїзда.

5.5.5. Противідкотні пристрої не потрібно перевіряти на втому. Якщо в разі зупинки візок ударяється в противідкотний пристрій, під час розрахунку його розмірів повинен уводитися ударний коефіцієнт (фі), на який збільшується навантаження. Коефіцієнт (фі) приймається рівним не менше половини вертикальної висоти скочування (h у см), але в будь-якому випадку має бути не менше 2,0 (рис. 7.

(фі) >= 0,5h (3)

(фі) >= 2,0 (4)

Обидві умови повинні виконуватися.

Якщо встановлений тільки один противідкотний пристрій для одного пасажирського модуля, то за умовою (4) коефіцієнт (фі) має бути не менше 2,7.

Рис. 7

5.6. Вимоги безпеки до платформ, трапів, сходів і проходів

5.6.1. Поверхні платформ, проходів, трапів і сходів, доступних відвідувачам, мають бути неслизькими за будь-яких погодних умов. На них не повинно бути виступів, загострених частин і нерівностей, через які можна спіткнутися, і отворів, у які може провалитися круглий предмет діаметром більше 0,007 м. Будь-який перепад висот платформ не повинен становити небезпеки для відвідувачів і має бути наочно позначений візуальними засобами (наприклад, кольоровими смугами на підлозі).

5.6.2. Ухил платформ має бути не більше 1:8.

Ухил вхідних і вихідних трапів для відвідувачів - не більше 1:6. Якщо всією шириною спуску є поперечні рейки, розташовані на відстані не більше 0,40 м одна від одної, то ухил може бути збільшений до 1:4. Поперечні рейки мають бути висотою не більше 0,005 м і завширшки не більше 0,050 м.

Припустимий перепад висот між платформами, якщо немає східців або трапа, від 0,10 м до 0,24 м.

5.6.3. Сходи, якими пересуваються відвідувачі, мають бути завширшки не менше 0,90 м. Ширина сходів має бути не більше 2,5 м, за винятком випадків, коли вони оточують атракціон, або якщо вони мають не більше 10 східців, або якщо перепад висот не більше 2 м.

5.6.4. Сходи мають бути оснащені поруччям.

5.6.5. Глибина східця має бути не менше 0,24 м. Висота східців (відстань між східцями) має бути від 0,14 м до 0,24 м і бути однаковою за всією висотою сходів. Відстань між найвищим східцем і платформою має дорівнювати висоті східця. Відстань між найнижчим східцем і основою може бути відмінною від висоти східця. Похилі східці не дозволяються.

5.6.6. Ширина східців має бути однаковою за всією довжиною сходів. Висота східців має відповідати вимогам пункту 5.6.5 цих Правил. Нахил сходів, визначений за їх середньою лінією, повинен бути не більше 45 град.

5.6.7. Кожний сходовий проліт, призначений для відвідувачів, повинен мати не більше 15 східців. Між прольотами, що йдуть один за одним, мають бути передбачені площадки глибиною не менше 0,80 м. Дозволяється не робити площадок на аварійних сходах, де це технічно неможливо, наприклад на підйомниках катальних гір.

5.6.8. Атракціони зі спіральними і гвинтовими сходами мають бути оснащені евакуаційними прямими сходами відповідно до вимог "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва ДБН В.1.1-7-2002", затвердженого наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (далі ДБН В.1.1-7-2002).

5.7. Вимоги безпеки до поруччя і огороджень

5.7.1. Там, де можна впасти з висоти 0,40 м або більшої через різницю висот суміжних рівнів (краї платформ, трапів і сходів), необхідно передбачити огородження відповідно до вимог пункту 4.13 цих Правил або поруччя. Поруччя повинні складатися, як мінімум, з двох частин верхнього поручня на висоті не менше 1 м та проміжної пов'язі на половині цієї висоти.

5.7.2. Якщо ймовірність серйозних травм невелика (немає прямого доступу до механізмів, що рухаються, і небезпеки падіння з висоти більше 2 м), дозволяється застосовувати поруччя. У цьому разі як верхній поручень та проміжну пов'язь можна використовувати ланцюги або канати, якщо вони витримують навантаження, зазначені в НД, і стріла прогину їх не перевищує 30 мм. Не дозволяється використання ненатягнутих ланцюгів, канатів та інших нежорстких матеріалів.

5.7.3. Якщо відносна висота платформ, трапів, сходів тощо, призначених переважно для відвідувачів, перевищує 1,0 м для дорослих і 0,5 м для дітей, вони мають бути додатково споряджені бортиками висотою не менше 0,025 м або поперечиною на висоті не більше 0,12 м від поверхні підлоги.

5.7.4. Якщо платформи, трапи, сходи, проходи тощо призначені тільки або переважно для обслуговувального персоналу, то вони мають бути споряджені бортиками висотою 0,10 м, як описано вище.

5.8. Вимоги безпеки під час посадки та висадження (входу та виходу)

5.8.1. Пасажирські модулі повинні бути виготовлені так, щоб звести до мінімуму ризик падіння відвідувачів під час посадки та висадження. Використання сходів для посадки та висадження дозволяється, якщо тільки їх розміри та положення такі, що відвідувачі не можуть підсковзнутися або впасти під час посадки та висадження.

5.8.2. Перепад висот між пасажирським модулем і поверхнею, з якої здійснюється посадка чи висадження, має бути не більше 0,40 м. Якщо мимовільний рух пасажирських модулів під час посадки або висадження може становити небезпеку, то необхідно передбачити спосіб їхнього утримання в безпечному положенні. Модулі мають утримуватися навіть у разі припинення енергопостачання.

5.8.3. Якщо посадка або висадження здійснюється під час руху пасажирського модуля, то максимальна швидкість модуля щодо площадки або платформи має бути не більше 0,7 м/с, якщо посадка або висадження здійснюється за ходом руху, і 0,5 м/с - з бічного напрямку.

5.8.4. Будь-яке закрите приміщення повинне мати евакуаційні виходи і шляхи евакуації відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 і ДБН В.1.1-7-2002, що забезпечують безпечну евакуацію такої кількості відвідувачів, на яке розраховане дане приміщення, з урахуванням їх розміщення усередині. Висота евакуаційних виходів має бути не менше 2,0 м, ширина - не менше 1,0 м.

5.9. Вимоги безпеки до пристроїв фіксації, що обмежують рух відвідувачів

5.9.1. Пристрої фіксації відвідувачів мають витримувати навантаження, обумовлені вагою відвідувачів з урахуванням діючого перевантаження. Під час розрахунку пристроїв фіксації відвідувачів, у тому числі запірних пристроїв, пасів безпеки тощо, значення коефіцієнта надійності повинне прийматися n=6.

Такі фактори, як розмір і форма сидіння, величина сили тертя між поверхнею сидіння та одягом відвідувача, а також наявність повної або часткової обшивки можуть сильно вплинути на ефективність всієї системи фіксації.

5.9.2. Конструкція пристроїв фіксації та їх запірних механізмів має унеможливлювати травми пальців, рук і ніг. Пристрої фіксації повинні мати таку форму, щоб чутливі або хворобливі частини тіла відвідувачів не піддавалися надмірним впливам.

5.9.3. Пристрої фіксації з приводом не повинні створювати додаткову небезпеку для відвідувачів. Рух таких пристроїв має бути повільним, а максимальна діюча сила, обмірювана на активному краю пристрою, має бути не більше 0,15 кН (0,08 кН для дітей).

5.9.4. Конструкція замків пристроїв фіксації має унеможливлювати випадкове відмикання. Навіть за наявності світлової та (або) звукової сигналізації має бути уможливлений візуальний контроль правильності їх запирання.

Замки пристроїв фіксації не повинні відмикатися у разі неполадок або аварійної зупинки атракціону, якщо тільки це не передбачено для негайної евакуації відвідувачів.

5.9.5. Кожний пасажирський модуль має бути обладнаний засобами, що втримують відвідувачів усередині модуля на своїх місцях, якщо модуль має лінійну швидкість більше 3 м/с і рухається на висоті більше 2 м або якщо це необхідно за інших умов з огляду на характер руху модуля.

Вибір пристроїв фіксації розробником повинен бути таким, щоб звести до мінімуму або уникнути таких ризиків:

ударитися об частини атракціону або застрягти між ними;

постраждати в разі раптового початку руху;

ударитися об частину посадкового місця;

ударитися об інших відвідувачів під час руху атракціону;

випасти або бути викинутим з пасажирського модуля.

Вищенаведена небезпека підсилюється у разі навмисного небезпечного поводження відвідувачів.

5.9.6. У разі неполадок або аварійної зупинки, коли відвідувачі втримуються на своїх місцях пристроями фіксації, необхідно передбачити можливість, щоб підготовлений персонал міг звільнити відвідувача від пристрою фіксації, якщо це не становить небезпеки.

5.9.7. Мінімальні вимоги для пристроїв фіксації, що обмежують рухи відвідувачів, установлені в таких класифікаціях:

1) за кількістю відвідувачів, що фіксуються одним пристроєм:

колективний пристрій для двох або більше відвідувачів;

індивідуальний пристрій для кожного відвідувача;

2) за можливістю регулювання фіксувального положення:

з нерегульованим фіксованим положенням (дуги, поручні);

з індивідуально регульованим фіксованим положенням;

з автоматичним контролем замикання;

3) за способом замикання:

не замикаються;

замикаються вручну самим відвідувачем;

замикаються вручну оператором;

автоматично замикаються в разі досягнення фіксувального положення;

автоматично замикаються та контролюються в разі досягнення фіксувального положення;

4) за способом відмикання:

відмикаються вручну відвідувачем;

відмикаються вручну оператором;

відмикаються оператором централізовано;

5) за типом сигналізації про спрацьовування (неспрацьовування) замикального пристрою:

без сигналізації;

зі світловою і (або) акустичною сигналізацією;

зі світловою і (або) акустичною сигналізацією та блокуванням пуску (зупинки) атракціону;

6) за типом приводу:

ручний;

механічний;

7) за безвідмовністю пристрою фіксації та його замка:

не обов'язково безвідмовні;

з безвідмовним замком;

з безвідмовними пристроєм фіксації і замком;

8) за способом забезпечення безпеки відвідувачів:

без фіксації, але для упору є підніжки, поручні та подібні пристосування, що сприймають навантаження;

з одним пристроєм фіксації (плечовим, поясним або іншим);

з одним пристроєм фіксації (індивідуальним або колективним) і загальною кабіною або гондолою для всіх відвідувачів;

з двома пристроями фіксації, один з яких є дублювальним (наприклад, плечовий або поясний), або з одним, але безвідмовним пристроєм. Дублювання в цьому випадку припускає установлення двох незалежних пристроїв фіксації для того, щоб у разі відмови одного з них, другий (наприклад, захисна дуга, кабіна тощо) забезпечував безпеку відвідувача.

5.9.8. Основна вимога, на якій засновані наведені далі критерії вибору пристроїв фіксації, полягає в тому, щоб пристрої фіксації застосовувалися в тих випадках, коли відвідувачі можуть бути підняті та викинуті із займаних місць динамічними силами або на непрямолінійних ділянках руху. Пристрої фіксації слід вибирати з урахуванням напрямку дії прискорень, виходячи з критеріїв, наведених на рис. 8. На межі зон категорій прискорень дозволяється вибирати нижчу категорію.

Рис. 8. Діаграма вибору пристроїв фіксації і напрямок дії прискорень на відвідувача

Наведена на рис. 8 діаграма має бути загальним керівництвом і не містить інформації про допустимі межі прискорень відповідно до пункту 5.9.10 цих Правил. Під час конструювання пристроїв фіксації мають ураховуватися конкретні умови, наприклад тривалість дії прискорення. Зокрема, якщо бічні прискорення більше

а  >= +-  0,5g, сидіння, спинки  та  пристрій  фіксації мають бути
 y

спроектовані відповідно. Необхідно також ураховувати можливість зупинки пасажирських модулів у несподіваних положеннях (наприклад, догори ногами).

Наявність інших ризиків може зажадати використання інших типів пристроїв фіксації.

Якщо пристрій фіксації обраний за діаграмою (рис. 8), а додатково до нього потрібно встановити дублювальний пристрій, то цей другий пристрій повинен бути:

колективним;

з нерегульованим фіксувальним положенням;

таким, що замикається вручну самим відвідувачем;

таким, що відмикається вручну оператором;

без сигналізації;

тільки з функціонально безвідмовним замикальним пристроєм або другий (дублювальний) пристрій фіксації може бути також замінено кабіною.

5.9.9. Атракціони, якими можуть користуватися інваліди, повинні мати засоби для їх безпечного розміщення та пристрої фіксації, що обмежують рухи відвідувачів, і для забезпечення їх безпеки повинні бути такими:

колективними для двох або більше відвідувачів;

з нерегульованим фіксованим положенням дуги, штанги тощо;

що замикаються вручну оператором;

що відмикаються вручну оператором.

5.9.10. Прискорення, що впливають на відвідувачів під час користування атракціонами, повинні бути обмежені до рівня, який може сприймати людина без шкоди для свого здоров'я.

Наведені нижче граничні значення прискорень визначені таким чином, щоб запобігти пошкодженню шийних хребців під час поїздок на катальних гірках у транспортних засобах із заданим напрямком руху або їм подібних.

Усі транспортні засоби на атракціонах повинні бути оснащені відповідними посадковими місцями (відносно бічного впливу, м'які подушки, підголівники тощо) і відповідними пристроями фіксації. Значення прискорень, що рекомендуються, не можна застосовувати для осіб, що мають проблеми зі здоров'ям.

Вихідна точка для розрахунку або виміру прискорення, що діє на відвідувача, розташована вище рівня сидіння на 60 см.

Під час оброблення графіків прискорення в часі дозволяється фільтрувати ділянки з високою частотою, застосовуючи нижню межу частоти 10 Гц (з мінімальною межею 6 дБ на октаву).

На стадії проектування за наявності ударних впливів рекомендується зменшувати припустимі значення прискорень не менше ніж на 10 %.

Дозволені значення бічного (горизонтального) прискорення (напрямок у рис. 8 у часі визначаються відповідно до графіка на рис. 9za405-06, де вимірюваний сигнал прискорення реєструється у вигляді послідовності трикутних сигналів.

Рис. 9.

                Дозволене прискорення сидіння |а | залежно
                                                y
                     від тривалості імпульсу
                           

Дозволені значення вертикального прискорення (напрямок z рис. 8 наведені на рис. 10za405-06.

Рис 10.

                         Дозволене прискорення а
                                                z
                 залежно від тривалості імпульсу
                           
     У разі  одночасного  впливу бічного (а ) і вертикального (а )
                                           y                    z
прискорень  необхідно   додатково    враховувати    співвідношення
|а | / а       і   а  / а     
  y      удоп       z    zдоп

відповідно до рис. 11,

де
     a   і  a  (a     і  a     )   -    максимальні    (допустимі)
      y      z   yдоп     zдоп
значення прискорень  в  інтервалі  часу  0,3  с,  у  такий  спосіб
ураховується   одночасний   вплив   максимальних   прискорень,  що
відбувається з інтервалом не більше 0,3 с.
Рис. 11.

                  Спільний вплив прискорень |а | і |а |
                                               y      z
                           
     Дозволені значення прискорень а  і а ,  отримані в результаті
                                    y    z

такого накладення прискорень, наведені на рис. 12. У зв'язку з необхідністю дотримуватись часового інтервалу 0,3 с припустимі крайні значення вертикального прискорення становлять

а  = -  1,7g  і  а  = + 6,0g.
 z                z
Рис 12.

                      Припустимі прискорення а  й а
                                              y    z
                   під час їх спільного впливу

5.10. Вимоги безпеки до гідравлічних і пневматичних пристроїв

5.10.1. Гідравлічні та пневматичні пристрої мають відповідати вимогам цих Правил і НД.

5.10.2. Усі циліндри, плунжери, трубопроводи та інша арматура повинні витримувати тиск, що у два рази перевищує максимальний статичний робочий тиск для гідравлічних пристроїв і в 1,5 разу - для пневматичних пристроїв, без руйнування та деформацій їх елементів.

5.10.3. Крихкі матеріали не можна використовувати для циліндрів або з'єднань. Плунжери та циліндри встановлюються таким чином, щоб на них діяли тільки осьові навантаження.

5.10.4. Циліндри мають бути оснащені пристроями, що запобігають виходу плунжерів за межі циліндрів.

5.10.5. Труби і шланги мають кріпитися так, щоб унеможливити надмірні напруження від елементів кріплення. Особливу увагу варто приділяти стикам, вигинам, арматурі та будь-якій частині системи, що піддається вібрації.

Труби мають установлюватися таким чином, щоб була забезпечена можливість їх перевірки й обслуговування за всією довжиною.

5.10.6. Шланги, що працюють під тиском, мають витримувати п'ятикратний максимальний робочий тиск. Матеріал гідравлічних шлангів має відповідати хімічним властивостям робочої рідини, використовуваної в системі.

Шланги повинні встановлюватися так, щоб не було вигинів під гострими кутами, спрацювання від тертя або можливості зачеплення частинами, що рухаються, механізмів.

5.10.7. Гідробак для робочої рідини повинен мати жорстку конструкцію та ефективно вентилюватися в атмосферу. Внутрішнє покриття резервуара має витримувати хімічні та теплові впливи робочої рідини.

5.10.8. Мають бути передбачені повітряний фільтр, фільтр для рідини та індикатор рівня. Резервуар для штатної роботи повинен мати ємність на 10 % більше тієї, яка гарантує безперервний приплив рідини до насоса. На установці має бути чітке маркування із зазначенням типу робочої рідини.

5.10.9. Конструкція гідравлічної системи має уможливлювати видалення повітря з системи.

5.10.10. Необхідно, щоб у гідравлічних або пневматичних системах був передбачений запобіжний клапан, що встановлюється між насосом і зворотним клапаном. Запобіжний клапан має бути відрегульований на спрацьовування за тиску, що перевищує максимальний робочий тиск у системі не більше ніж на 10 % (для пневматичних систем) або на 20 % (для гідравлічних систем), при цьому клапан не повинен спрацьовувати при звичайних умовах роботи системи. Статична міцність циліндра повинна розраховуватися на навантаження, що в 1,4 рази перевищує робоче. Для циліндрів необхідно проводити розрахунок утоми.

5.10.11. Якщо є імовірність виникнення небезпечної ситуації через руйнування трубопроводів або шлангів, то необхідно встановити зворотний клапан або клапан, що регулює потік рідини.

5.10.12. Гідропривід має бути оснащений манометрами чи іншими пристроями для контролю величини тиску та налагодження запобіжного клапана або мають бути передбачені місця для їх підключення.

5.10.13. У разі несправної роботи або виходу з ладу гідравлічної або пневматичної системи максимальна швидкість опускання будь-якого вузла обладнання, що переміщає відвідувачів, має бути не більше 0,5 м/с, за винятком випадків, коли встановлені амортизатори для запобігання впливу надмірних ударних навантажень на відвідувачів.

5.10.14. Усі клапани мають бути випробувані у встановлений їх експлуатаційними документами термін та захищені від доступу (переналагоджування, перевстановлення) до них сторонніх осіб.

5.10.15. Для прискорення евакуації відвідувачів із небезпечного положення у разі відмови або припинення електропостачання від основного джерела має бути забезпечено підключення системи до аварійного джерела електропостачання або атракціон споряджається пристроєм з ручним керуванням для пересування пасажирських модулів у положення, з якого можливо безпечно евакуювати відвідувачів.

5.10.16. Усі фільтри повинні забезпечувати достатній ступінь очищення. Вони повинні встановлюватися з того боку насоса, де здійснюється нагнітання. До заливання в систему всі робочі рідини мають бути відфільтровані. На поверхні деталей будь-якої системи, що вводиться в експлуатацію, мають бути відсутні будь-які забруднення або дефекти.

5.11. Вимоги безпеки до електричного обладнання, освітлення та ілюмінації

5.11.1. Електрообладнання атракціонів, його монтаж, струмопроводи, освітлення, заземлення та інші заходи безпеки мають відповідати вимогам "Правил устройства електроустановок (6-е издание, переработанное и дополненное). Энергоатомиздат, 1987 г." (зі змінами) (далі - ПУЕ), "Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ДНАОП 0.00-1.32-01", затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (далі ДНАОП 0.00-1.32-01), та цих Правил.

5.11.2. Електропостачання стаціонарних атракціонів має виконуватися від мережі з глухозаземленою нейтраллю із схемою заземлення TN-S або TN-C-S. У багатофазній мережі в разі стаціонарного прокладення кабелю, застосування схеми заземлення TN-C-S дозволяється для кабелів з поперечним перерізом не менше 10 кв.мм мідних жил і 16 кв.мм алюмінієвих жил. Об'єднувати функції захисного провідника PE і нейтрального N в одному спільному PEN провіднику в ланцюгах однофазного і постійного струму не дозволяється. У разі живлення стаціонарних атракціонів від автономних пересувних джерел живлення режим нейтралі джерела живлення і заходи захисту повинні відповідати режиму нейтралі і заходам захисту, які прийнято для електроприймачів стаціонарних атракціонів.

Для живлення електроприймачів пересувних і мобільних атракціонів від автономного пересувного джерела живлення електричної енергії потрібно, як правило, застосовувати систему, у якій мережа живлення ізольована від землі чи заземлена через прилади, що мають великий опір, а відкриті провідні частини електроустановки приєднані до заземленого PE провідника (система заземлення IT).

Для живлення електроприймачів пересувних і мобільних атракціонів від стаціонарного джерела електричної енергії потрібно, як правило, застосовувати систему заземлення TN-S або TN-C-S. Об'єднувати функції захисного провідника PE і нейтрального N в одному спільному PEN провіднику усередині електроустановки атракціону не дозволяється. Розподіл PEN провідника лінії живлення на PE і N провідники потрібно виконувати в точці підключення установки до джерела живлення.

5.11.3. Електроустановки пересувного або мобільного атракціонів повинні мати ввідні захисні пристрої: пристрій, який реагує на надструми, та пристрій захисного вимикання, що реагує на диференційний струм, а також має бути передбачена головна заземлювальна шина, до якої слід приєднати PE провідник атракціону з приєднаними до нього відкритими провідними частинами електроприймачів та провідниками зрівнювання потенціалів усіх складових частин пересувного або мобільного атракціонів.

5.11.4. Шафи з електрообладнанням атракціону мають відповідати вимогам ПУЕ. Дверцята шаф з електрообладнанням повинні мати запори та замки, що замикаються та відмикаються спеціальним ключем.

5.11.5. Система керування атракціоном повинна мати блокування мимовільного повторного пуску в разі раптового вимкнення та ввімкнення електроживлення. Повторний пуск атракціону має бути можливим тільки з пульта керування оператором.

5.11.6. Кабелі живлення електричного обладнання атракціону мають бути захищені від механічних пошкоджень, шляхом їх прокладання в трубах, металорукавах, коробах тощо. Живлення електричних апаратів, установлених на частинах, що рухаються, здійснюється за допомогою гнучкого кабелю, стійкого до багаторазових перегинів і стирання, або спеціальних струмознімачів. У місцях можливих механічних пошкоджень електропроводки має бути передбачений її надійний захист.

5.11.7. Струмознімальні пристрої мають бути захищені кожухами від випадкового дотику.

5.11.8. Жили проводів і кабелів електричних кіл необхідно маркувати.

5.11.9. У разі прокладення в одному каналі (трубі або металорукаві) електропроводів для різних напруг усі проводи мають бути з ізоляцією на вищу напругу. Ця вимога поширюється також на багатожильні кабелі, жили яких приєднуються до різних напруг.

Не дозволяється прокладати проводи, з'єднані за допомогою пайок з декількох шматків, у трубах, металорукавах та панелями електричних шаф.

5.11.10. Уведення проводів у корпуси, коробки виводів і в інші пристрої слід здійснювати через ізоляційні деталі, які унеможливлюють пошкодження проводів та їх ізоляцію в процесі монтажу та експлуатації атракціону.

5.11.11. У атракціоні, що має напругу живлення понад 50 В змінного струму та 120 В постійного струму, для захисту відвідувачів і обслуговувального персоналу від ураження електричним струмом унаслідок пошкодження ізоляції всі його металеві неструмоведучі частини (корпус, каркас, пульт керування, шафа тощо), які можуть опинитися під напругою, необхідно відповідно до вимог ПУЕ з'єднати з пристроєм захисного заземлення або з нульовим захисним провідником.

5.11.12. Відкриті металеві конструкції повинні бути захищені від напруги в позаштатних умовах: від змінного струму системою заземлення та автоматичного вимкнення, а для постійного струму ізоляцією від землі.

5.11.13. Пристрої захисного вимкнення та ізоляція джерела живлення повинні бути передбачені на всіх фазах, що перебувають під напругою, для кіл змінного струму і на позитивному та негативному проводах у колах постійного струму. Пускачі електродвигунів, перемикачі та реле не повинні застосовуватися як засіб вимкнення електроживлення. Повинні бути передбачені засоби унеможливлення несанкціонованого ввімкнення електроживлення.

5.11.14. У колах змінного струму, що живлять освітлювальні прилади та розетки напругою понад 110 В, необхідно передбачити як додатковий захист пристрої захисного вимкнення зі струмом уставки не більше 30 mA.

5.11.15. Електричний опір, обмірюваний між заземлюючим затискачем, що перебуває на ввідному пристрої атракціону, і будь-якою металевою частиною атракціону, на якій установлені елементи електрообладнання, не повинен перевищувати 0,1 Ом.

Якщо цей опір перевищує 0,1 Ом, до відповідних елементів електрообладнання потрібно прокласти спеціальні заземлюючі провідники.

Опір ізоляції електричного обладнання, проводів і жил кабелів має бути не менше 0,5 МОм, а опір заземлювача не більше 4 Ом.

5.11.16. Вимоги до освітлення та ілюмінації відповідно до вимог ПУЕ.

5.11.17. Територія атракціонів, а також посадкових площадок і підходів до них повинна мати робоче і допоміжне (чергове) освітлення відповідно до вимог НД.

Освітленість посадкових площадок і підходів до них, ігрової зони (зони катання) у павільйонах повинна бути не менше 100 лк лампами розжарювання або 150 лк люмінесцентними лампами, якщо не передбачено затемнення ігрової ситуації.

5.11.18. Живлення ілюмінації має здійснюватися напругою не більше 220 В.

Живлення ілюмінації, розташованої в місцях, доступних для випадкового дотику відвідувачами до її струмоведучих елементів (у кабіні, на огородженні тощо), має здійснюватися напругою не більше 25 В змінного струму частотою 50 Гц і не більше 60 В постійного струму.

5.12. Вимоги безпеки до пультів керування

5.12.1. Пульти керування мають бути виконані та встановлені так, щоб керування у сидячому чи стоячому положеннях було зручним і не заважало спостереженню за роботою атракціону.

5.12.2. Ергономічні вимоги до органів керування оператора (рукояток, джойстиків, кнопок тощо) відповідно до вимог НД.

5.12.3. Спрямування рухів органів керування (рукояток, джойстиків тощо) повинно, по змозі, відповідати напрямку рухів механізмів.

5.12.4. Органи керування повинні мати блокування з метою унеможливлення несумісних рухів частин атракціону, які можуть спричинити аварію. Кнопки для реверсивного пуску механізмів повинні мати блокування, яке унеможливлює одночасне ввімкнення реверсивних кіл.

5.12.5. Зусилля впливу на органи керування функціонального призначення, якими користується відвідувач, мають відповідати вимогам НД.

5.12.6. Органи керування оператора відповідно до вимог НД повинні мати символи або написи, що пояснюють їхнє функціональне призначення, і відповідати написам за призначенням, у тому числі, напрямок руху.

Написи повинні бути чіткими і стійкими проти корозії та стирання та зберігатися протягом всього строку експлуатації атракціону.

5.12.7. Пульти керування атракціонів повинні мати кнопку "Стоп" червоного кольору грибоподібної форми, а також кнопку вмикання звукового сигналу.

У випадках використання кнопки в затемнених умовах має передбачатися її підсвічування.

5.12.8. Конструкція органів керування та їх взаємне розташування мають унеможливлювати мимовільне ввімкнення.

5.12.9. З метою уникнення несанкціонованого керування атракціоном його пульт керування має бути обладнаний індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу напруги на атракціон.

5.12.10. Корпуси виносних пультів керування відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32-01 мають бути виконані з ізоляційного матеріалу або заземлені не менше ніж двома РЕ провідниками.

5.12.11. Пускові педалі повинні мати рифлену опорну поверхню. Розміри, форма та кут нахилу опорної поверхні педалі мають забезпечувати стійке положення ноги.

Просвіт між розташованими поруч педалями має бути не менше 50 мм.

5.12.12. Для атракціонів, що експлуатуються в умовах низьких температур, рукоятки органів керування повинні виготовлятися з матеріалів з низькою теплопровідністю або мати покриття з них.

Ці вимоги розповсюджуються і на виготовлення або покриття рукояток, ручок, скоб, поручнів тощо, якими користується відвідувач.

5.12.13. Усі органи аварійного вимкнення механізмів атракціону мають бути виведені до пульта керування, а за наявності виносного пульта - відповідно до нього.

5.13. Вимоги безпеки до підіймальних пристроїв атракціонів

5.13.1. Характеристики канатних або ланцюгових підіймальних пристроїв атракціонів (далі - підйомники) мають відповідати робочим навантаженням і тривалості експлуатації.

5.13.2. Підйомники (канатні та ланцюгові) мають бути обладнані гальмами або іншими пристроями, здатними зупиняти рух навантаженої системи за заданої швидкості та утримувати її в нерухомому стані.

Гальма повинні спрацьовувати автоматично за будь-якої відмови енергоживлення.

5.13.3. Гальмо повинне мати кінематичний зв'язок, що не розмикається, з барабаном або зірочкою і забезпечувати гальмівний момент із коефіцієнтом гальмування не менше 1,5.

Для захисту від збоїв у системі керування необхідно встановити такі пристрої:

попередні перемикачі, призначені для переходу на режим керованого гальмування на верхній і нижній ділянках траєкторії руху підйомника;

обмежувальні кінцеві вимикачі, які унеможливлюють рух підйомника в непередбаченому напрямку в кінцевих точках траєкторії;

кінцеві стопорні вимикачі, що спрацьовують від механічного впливу та розривають основне електричне коло живлення підйомника; приводи цих перемикачів мають бути незалежними;

кінцеві упори у верхніх і нижніх точках траєкторії, що механічно перешкоджають руху.

5.13.4. Щоб уникнути перевантаження обладнання, мають бути передбачені відповідні пристрої захисту. Ця вимога не застосовується, якщо кількість відвідувачів обмежена або фіксована кількістю наявних сидінь чи місць.

5.13.5. Мають бути встановлені пристрої, що спрацьовують у разі ослаблення натягу каната або ланцюга, і унеможливлюють будь-яке переміщення механізму, крім повільного підйому.

5.13.6. На всіх атракціонах, де здійснюється підіймання відвідувачів на висоту більше 1,5 м, мають бути встановлені спеціальні захисні системи, які:

знижують швидкість пасажирського модуля, якщо вона перевищує номінальне значення більш ніж в 1,4 рази;

за наявності декількох систем захисту пристрої, що забезпечують їх спрацьовування, мають бути з'єднані механічно;

у разі спрацьовування вимикають електроживлення підйомників;

вимикають електроживлення у разі ослаблення або розриву каната (ланцюга), а також у разі несправного стану обмежників швидкості.

5.13.7. Підйомники, що використовують зубчасті або гідравлічні приводи безпосередньої дії, мають бути споряджені аналогічним захисним обладнанням.

5.13.8. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах підйомників (для підіймання пасажирських модулів з відвідувачами і без них), для підвішування пасажирських модулів, сидінь, мають бути споряджені документами виробника канатів про їх якість відповідно до вимог НД на канати. Зазначені канати мають бути вантажолюдського типу марок ВК і В маркірувальної групи не менше 1570 Н/кв.мм відповідно до вимог НД.

5.13.9. Кріплення та розташування канатів на підйомниках мають унеможливлювати спадання їх з блоків, барабанів та інших механізмів, а також перетирання внаслідок дотику канатів з елементами конструкцій або один з одним. Кріплення каната до барабана або блока здійснюється способом, що уможливлює заміну каната.

5.13.10. Петля на кінці каната для його закріплення на підйомнику, а також кріплення каната до барабана або блока має бути виконана відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.12.2003 N 232 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за N 1262/8583 (далі - НПАОП 0.00-1.36-03).

     5.13.11. Сталеві  канати,  які  застосовуються  в  механізмах
атракціонів, мають бути перевірені розрахунком за формулою
                             F  >= S x Z ,                 (5)
                              o         p
де
     F  - розривне  зусилля  каната  в  цілому,  що приймається за
      o
документом виробника про якість каната, а під час розроблення - за
даними стандарту, Н;
S - найбільший натяг каната, Н;
     Z  - мінімально  допустимий  коефіцієнт  використання  каната
      p
(мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната), що застосовується
для:

підіймання та підвішування пасажирських модулів і сидінь з відвідувачами - не менше 9;

підіймання пасажирських модулів без відвідувачів - не менше 5.

     5.13.12. Якщо в  стандарті  або  в  документі  виробника  про
якість  каната  наведено  сумарне  розривне  зусилля усіх дротинок
каната,  величина  F   визначається  шляхом   множення   сумарного
                    o
розривного зусилля на 0,83.

5.13.13. Усі канати або ланцюги одного підйомника мають бути однакового розміру, якості та конструкції.

5.13.14. Відношення діаметрів блоків і барабанів, обмірюваних по геометричній осі каната, до номінального діаметра каната має бути таким:

підйомник пасажирських модулів без відвідувачів або осіб, що можуть уважатися такими, - не менше 16;

підйомник пасажирських модулів з відвідувачами, швидкість якого не більше 1 м/с, а висота підіймання менше 2 м, - не менше 25;

підйомник пасажирських модулів з відвідувачами або особами, що можуть уважатися такими, швидкість якого перевищує 1 м/с, а висота підіймання більше 2 м - не менше 30.

5.13.15. Барабани для намотування каната мають бути оснащені нарізаними по гвинтовій лінії канавками. У самому нижньому положенні піднімального пристрою на барабані має залишатися не менше двох витків каната.

5.13.16. Барабани, призначені для багатошарового намотування каната, повинні мати реборди з обох боків барабана.

5.13.17. Барабани з канавками, призначені для одношарового намотування двох віток каната, ребордами можуть не обладнуватися, якщо вітки намотуються від країв барабана до середини. У разі намотування на барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані.

5.13.18. Реборди барабана мають підніматися над верхнім шаром намотаного каната не менше ніж на два його діаметри.

5.13.19. При багатошаровому намотуванні каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

5.13.20. Мають бути передбачені пристрої, що зрівнюють натяг канатів і ланцюгів, у разі закріплення більше одного каната або ланцюга в одній точці підвіски.

5.13.21. Блоки дротових канатів, ланцюгові колеса мають бути обладнані пристроями, що запобігають спаданню канатів із рівчака блока або ланцюгів з борозен. Проміжок між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % від діаметра каната.

5.13.22. Кінцеве закладення каната або ланцюга має витримувати навантаження не менше 80 % їх мінімального руйнівного навантаження.

5.13.23. Гідравлічні приводи підйомників мають задовольняти вимоги пункту 5.10 цих Правил. Їх конструкція має бути такою, щоб у випадку витікання робочої рідини не могло виникнути небезпечних ситуацій.

5.13.24. Підйомники, безпосередньо керовані циліндрами, мають бути обладнані клапанами, що запобігають нерегульованому опусканню у випадку розриву труби або шланга.

5.13.25. Конструкція ходового гвинтового механізму має унеможливлювати відділення пасажирського модуля від піднімального механізму під час нормального режиму експлуатації.

На кожному ходовому гвинті має бути запобіжна гайка. Матеріал гайки вибирається таким чином, щоб ходовий гвинт мав більш високий опір спрацювання, ніж гайка. Запобіжна гайка має навантажуватися тільки у разі відмови несучої гайки. Пасажирський модуль не повинен рухатися, якщо запобіжна гайка навантажена.

Має бути уможливлено перевірення зношування несучих гайок без великого демонтажу.

Ходові гвинти повинні бути обладнані на обох кінцях пристроями, що унеможливлюють схід несучих і запобіжних гайок з гвинта.

5.13.26. На рейкових приводах будь-яка привідна шестірня та (або) шестірня, що забезпечує безпеку, має бути завжди зчеплена з рейкою, принаймні, на 2/3 ширини зуба та на 1/3 його висоти.

Має бути уможливлено проведення візуального огляду шестірень без їх зняття та великого демонтажу складових частин.

5.14. Вимоги безпеки до обладнання дитячих ігрових майданчиків

5.14.1. Ці вимоги поширюються на обладнання, установлене на дитячих ігрових майданчиках.

5.14.2. Користування обладнанням може включати ризики, зазначені в чинних НД, а також:

падіння на обладнанні;

падіння з обладнання;

зіткнення;

застрявання.

5.14.3. Обладнання та його складові частини повинні:

відповідати загальним вимогам безпеки і заходам захисту відповідно до вимог НД;

відповідати віковій групі дітей, для якої вони призначені;

бути такими, щоб ризик, передбачуваний у грі, був явним для дитини і щоб дитина могла його передбачати;

забезпечувати доступ дорослих для допомоги дітям усередині обладнання;

не допускати скупчення води на поверхні та забезпечувати вільний стік і просихання.

5.14.4. Конструкція обладнання має забезпечувати міцність, стійкість, твердість і просторову незмінюваність.

5.14.5. Елементи обладнання з полімерних і композиційних матеріалів, які згодом стають ламкими, мають замінюватися після закінчення терміну, зазначеного виробником.

5.14.6. Елементи обладнання з деревини мають виготовлятися з деревини класів "стійкі" і "середньостійкі" відповідно до вимог НД і не повинні мати на поверхні дефектів обробки (наприклад, задирок, відщепів, сколювань тощо).

5.14.7. Під час вибору металевих кріплень необхідно враховувати тип деревини і застосовуваного антисептика, щоб уникнути прискореної корозії металу.

5.14.8. Наявність виступаючих елементів обладнання з гострими кінцями або крайками і шорстких поверхонь, здатних нанести травму дитині, не дозволяється.

5.14.9. Кінці болтових з'єднань, що мають виступ, повинні бути захищені. Приклади захисту болтових з'єднань наведені на рис. 13.

Рис. 13. Захист болтових з'єднань

5.14.10. Зварні шви мають бути гладкими.

5.14.11. Кути та краї будь-якої доступної для дітей частини обладнання мають бути закруглені. Мінімальний радіус закруглення 3 мм.

5.14.12. Кут між стінками V-подібних зазорів і щілин має бути не менше 60 град.

5.14.13. Кріплення елементів обладнання має унеможливлювати їх демонтаж без застосування інструментів.

5.14.14. Елементи обладнання (комплектуючі), що піддаються періодичному обслуговуванню або заміні (наприклад, підшипники тощо), мають бути захищені від несанкціонованого доступу.

5.14.15. Закрите обладнання, наприклад тунелі, ігрові будиночки тощо, із внутрішнім розміром більше 2000 мм у будь-якому напрямку від входу повинне мати не менше двох відкритих доступів, що не залежать один від одного та розташовані по різні боки обладнання. Доступи не повинні зачинятися та унеможливлювати їх блокування один одним і забезпечувати, за необхідності, надання допомоги дорослими дітям без будь-яких додаткових засобів (наприклад, драбин, що не є складовою частиною цього обладнання). Розміри відкритих доступів мають бути не менше 500 мм х 500 мм.

У разі надзвичайної ситуації доступи мають уможливити дітям покинути обладнання.

5.14.16. Поперечний перетин елемента обладнання, призначеного для захоплення рукою (дитина тримається за елемент обладнання зімкнувши пальці), повинен мати розмір не менше 16 мм і не більше 45 мм у будь-якому напрямку (рис. 14.

Рис. 14

5.14.17. Поперечний перетин елемента обладнання, призначеного для вхоплення рукою (дитина тримається за елемент обладнання не зімкнувши пальці), повинен мати товщину не більше 60 мм (рис. 15.

5.14.18. Рухомі, а також рухомі та нерухомі елементи обладнання повинні:

не утворювати поверхонь, що здавлюють або ріжуть;

унеможливлювати застрявання тіла, частин тіла або одягу дитини відповідно до пунктів 5.14.34-5.14.42 цих Правил.

Рис. 15

5.14.19. Відстань між ударопоглинальним покриттям ігрового майданчика та рухомими елементами обладнання має бути не менше 400 мм.

5.14.20. Обладнання, доступне дітям віком до трьох років, має забезпечувати такі додаткові вимоги безпеки:

захист від падіння (поручні й огородження) відповідно до пунктів 5.14.28-5.14.33 цих Правил;

сходи і драбини - відповідно до пунктів 5.14.60-5.14.77 цих Правил;

трапи - відповідно до пунктів 5.14.78-5.14.81 цих Правил.

5.14.21. Несучу здатність конструкцій обладнання дитячих ігрових майданчиків оцінюють проведенням розрахунків, натурними випробуваннями або комбінацією розрахунків і випробувань.

5.14.22. Під час натурних випробувань несучої здатності в конструкціях обладнання не повинні виникати тріщини, ушкодження або залишкові деформації.

5.14.23. Несучу здатність однотипного обладнання перевіряють для найбільш несприятливих сполучень і місць навантажень.

5.14.24. Елементи конструкцій, що перевіряються розрахунком або випробуваннями, повинні витримувати найбільш несприятливе сполучення навантажень. Для цього необхідно розглядати випадки, коли частина навантаження, що сприятливо впливає (наприклад, на стійкість обладнання), віддаляється згідно рис. 16.

Рис. 16. Віддалення частини навантаження

5.14.25. Обладнання дитячих ігрових майданчиків на втому не перевіряють.

5.14.26. Для попередження травм у разі падіння дітей дитячі ігрові майданчики обладнують ударопоглинальним покриттям. Типи обладнання для захисту дітей від падіння залежно від висоти опорної поверхні наведені на рис. 17.

Рис. 17. Типи обладнання для захисту дітей від падіння залежно від висоти опорної поверхні

5.14.27. Для захисту дітей від падіння з обладнання його слід оснащувати поручнями та огородженням.

5.14.28. Поручні для сходів обладнують над опорною поверхнею східця на висоті не менше 600 мм і не більше 850 мм (рис. 18).

Рис. 18. Поручні для сходів

5.14.29. Поручні для обладнання, важкодоступного для дітей віком до трьох років, обладнують, якщо ігрова поверхня розташована на висоті від 1000 мм до 2000 мм (рис. 17). Висота поручнів від опорної поверхні має бути не менше 600 мм і не більше 850 мм.

5.14.30. Для дітей віком до трьох років (висота ігрової поверхні не більше 600 мм) обладнують захисні огородження висотою не менше 700 мм (рис. 17а.

5.14.31. На обладнанні, важкодоступному для дітей віком до трьох років, з висотою ігрової поверхні більше 2000 мм обладнують захисні огородження висотою не менше 700 мм (рис. 17б).

5.14.32. Конструкція захисного огородження не повинна заохочувати дітей стояти або сидіти на ньому.

5.14.33. У конструкції захисного огородження не повинно бути елементів, які б давали змогу дітям лазити або підніматись.

5.14.34. Обладнання має унеможливлювати застрявання тіла, частин тіла або одягу дитини. Варіанти застрявання в елементах конструкцій атракціонів наведені в додатку 1.

5.14.35. Має бути унеможливлене застрявання голови або шиї дитини:

у отворах;

у прямокутних і V-подібних зазорах або щілинах;

у рухомих отворах, зазорах і щілинах.

Діаметр круглих отворів у твердих елементах конструкцій має бути не менше 130 мм і не більше 230 мм.

Мотузки, канати, ланцюги, що перетинаються, мають унеможливлювати застрявання.

Відстань між гнучкими елементами підвісних містків і нерухомих елементів конструкції має бути не менше 230 мм.

5.14.36. Має бути унеможливлене застрявання тіла дитини:

між нерухливими елементами конструкції;

між жорстко підвішеними важкими елементами конструкції:

у тунелях.

Вимоги безпеки до конструкції тунелів, у яких діти можуть повзати, наведені в табл. 3.

Таблиця 3. Вимоги безпеки до конструкції тунелів

Тип тунелю
Довжина, мм
Мінімальний
внутрішній
діаметр тунелю,
мм
Нахил тунелю,
град.
Відкритий з
однієї сторони

<= 2000

>= 750
<= 5
вхід у тунель
розташований нижче
його закінчення
Відкритий з
двох сторін
<= 1000
>= 400


<= 15
<= 2000
>= 500
не обмежена
>= 750

5.14.37. Має бути унеможливлене застрявання ніг або ступень дитини:

в отворах твердих елементів або в поверхнях конструкцій, якими діти можуть бігати або підніматися;

в опорах для ніг, стояках поручнів тощо.

Горизонтальні поверхні та поверхні, що мають нахил до 45 град., призначені для ходьби або бігу (крім підвісних містків), повинні мати зазори шириною не більше 30 мм відповідно до рис. 19.

Рис. 19. Ширина зазорів на поверхнях з нахилом до 45 град.

5.14.38. Має бути унеможливлене застрявання пальців дитини:

у зазорах і щілинах, у той час коли тіло може переміщатися (сковзати, гойдатися, падати тощо);

у відкритих кінцях труб;

у змінних зазорах.

Кінці труб мають бути закриті.

Ширина зазорів в елементах конструкції обладнання, розміри яких змінюються в процесі експлуатації (наприклад, між витками пружини в качалці), має бути не менше 12 мм за будь-якого положення елементів конструкції.

5.14.39. Має бути унеможливлене застрявання одягу дитини:

у прямокутних і V-подібних зазорах або щілинах;

у виступах елементів конструкції;

в обертових частинах.

Для запобігання застрявання одягу (елементів одягу) застосовують прокладки або спеціальні ущільнення.

5.14.40. Конструкція гірок і жердин має унеможливлювати застрявання ґудзиків.

5.14.41. За наявності в обладнанні дитячого ігрового майданчика даху його конструкція має унеможливлювати застрявання ґудзиків.

5.14.42. Обертові частини обладнання повинні мати захист, що унеможливлює застрявання одягу та волосся.

5.14.43. Зону безпеки обладнання визначають побудовою декількох циліндрів, перпендикулярних до ігрової поверхні та розташованих у напрямку переміщення дитини, викликаного використанням обладнання.

5.14.44. Визначення зони безпеки гірки та жердини відповідно до рис. 20 і 21.

Рис. 20. Визначення зони безпеки гірки

Рис. 21. Визначення зони безпеки жердини

5.14.45. Розміри циліндра для визначення зони безпеки наведені на рис. 22 і в табл. 4.

Рис. 22. Розміри циліндра для визначення зони безпеки дитини, яка стоїть

Таблиця 4. Розміри циліндра для визначення зони безпеки

У міліметрах

Положення дитини
Радіус r
Висота h
Дитина стоїть
1000
1800
Дитина сидить
1000
1500
Дитина висить на руках на
поперечині
500
300 над поперечиною
1800 під поперечиною

5.14.46. Під час визначення зони безпеки враховують можливі переміщення дитини і рухомих елементів конструкції.

5.14.47. У зоні безпеки не повинно бути перешкод (елементів конструкцій, гілок дерев тощо).

5.14.48. На обладнання конкретного типу виробником можуть бути встановлені додаткові вимоги до зони безпеки.

5.14.49. Ігрову зону ігрового майданчика не повинні перетинати пішохідні маршрути (наприклад, пішохідні доріжки).

5.14.50. У ігровій зоні не повинно бути перешкод, яких дитина не очікує і які можуть стати причиною травми.

Приклади несподіваних перешкод наведені на рис. 23.

Рис. 23. Несподівані перешкоди

5.14.51. Під час визначення висоти вільного падіння h ураховують положення дитини щодо ігрової поверхні (табл. 5 і рис. 24) і можливі переміщення дитини та обладнання.

Таблиця 5. Визначення висоти вільного падіння

Положення дитини
Висота вільного падіння h
Дитина стоїть
Від опорної поверхні ніг до зони
приземлення
Дитина сидить
Від сидіння до зони приземлення
Дитина висить на руках
Від рівня захвата руками до зони
приземлення

Рис. 24. Висота вільного падіння h для різного обладнання

5.14.52. Висота вільного падіння h не повинна перевищувати 3000 мм.

5.14.53. Під час визначення межі зони приземлення враховують можливі переміщення елементів конструкції та дитини.

5.14.54. Дозволяється збільшувати зону приземлення у разі вимушеного переміщення дитини (наприклад, для каруселей) або зменшувати (наприклад, у випадку розташування обладнання біля стіни).

5.14.55. Дозволяється взаємне перекриття зон приземлення різних типів обладнання.

5.14.56. На обладнання конкретного типу (наприклад, гойдалка, каруселі) виробником можуть бути встановлені додаткові вимоги до взаємного перекриття зон приземлення.

5.14.57. Межа зони приземлення має розташовуватись на відстані не менше 1500 мм від проекції будь-якої точки конструкції на зону приземлення за висоти вільного падіння від 600 мм до 1500 мм, а за висоти вільного падіння понад 1500 мм до 3000 мм визначатися за формулою

                                  2h
                            l =  ----- + 500,              (6)
                                   3
де

h висота вільного падіння, мм;

l - мінімальний розмір зони приземлення, мм.

5.14.58. За висоти вільного падіння понад 600 мм зона приземлення має відповідати таким вимогам:

на всій зоні приземлення має бути ударопоглинальне покриття;

у зоні приземлення не повинно бути перешкод;

ударопоглинальне покриття зони приземлення має унеможливлювати травмування дитини.

5.14.59. Приклади ударопоглинальних покриттів зони приземлення наведені в табл. 6.

Таблиця 6. Ударопоглинальні покриття зони приземлення

У міліметрах

Матеріал
Розмір часток
Мінімальна товщина
шару (1)
Дерен, розпушена земля
-
-
Кора дерева
20,0 - 80,0


300,0
Тирса
5,0 - 30,0
Пісок (2)
0,2 - 2,0
Гравій (2)
2,0 - 8,0
(1) Якщо використовується сипкий матеріал, товщину шару
збільшують на 200 мм для компенсації витиснення матеріалу
під час використання.
(2) Не повинно бути забруднень або часток глини.

5.14.60. Конструкція сходів має відповідати вимогам пунктів 5.14.34-5.14.39 цих Правил. Сходи повинні мати постійний нахил.

5.14.61. Поверхня східців має бути рівною, відхилення від горизонталі не більше +- 3 град.

5.14.62. Ширина східців (крім східців гвинтових і спіральних сходів) має бути не менше 140 мм.

5.14.63. На проекції сходів на горизонтальну поверхню не повинно бути зазорів між суміжними східцями.

5.14.64. Висота східців (відстань між східцями) має бути від 0,11 м до 0,23 м і бути однаковою по всій висоті сходів. Відстань між найвищим східцем і платформою має дорівнювати висоті східця. Відстань між найнижчим східцем і основою може бути відмінною від висоти східця.

5.14.65. Сходи (крім гвинтових і спіральних) висотою більше 2000 мм обладнують проміжними площадками з інтервалом по висоті не більше 2000 мм, шириною не менше ширини східця та довжиною не менше 1000 мм.

5.14.66. Напрямок сходових маршів (за наявності проміжних площадок) може змінюватися не менше ніж на 90 град. (крім гвинтових і спіральних сходів).

5.14.67. За висоти сходів понад 1000 мм і нахилу понад 45 град. наявність поручнів обов'язкова. Поручні обладнують по обидва боки сходів. Будова поручнів - відповідно до вимог пунктів 5.14.27- 5.14.33 цих Правил.

5.14.68. На сходах, доступних дітям до трьох років, поручні обладнують, починаючи з першого східця.

5.14.69. Розміри елементів гвинтових і спіральних сходів мають бути однаковими та відповідати табл. 7 і рис. 25.

Таблиця 7. Розміри елементів гвинтових і спіральних сходів

Параметр елемента сходів
Значення
мінімальне
максимальне
Ширина східця А, мм
140
275
Висота східця В, мм
110
230
Висота поручнів Н, мм
500
900
Ширина сходів W, мм
500
900
Вільний простір над східцями,
мм
1830
-
Кут нахилу, градус (для
гвинтових сходів)
>= 20

5.14.70. Ширину східця А вимірюють по дотичній до осьової лінії східця. Вільний простір над східцями вимірюється по вертикалі між середньою точкою нижнього східця та найвищою точкою верхнього східця над головою.

5.14.71. Поручні гвинтових і спіральних сходів обладнують по обидва боки за всією їх довжиною.

5.14.72. Поперечини драбин мають бути жорстко закріплені.

5.14.73. Поверхня поперечин драбин має бути рівною; відхилення від горизонталі - не більше +- 3 град.

5.14.74. Для дерев'яних драбин цвяхи та шурупи не повинні бути єдиним зв'язком між елементами конструкції.

5.14.75. Вільний простір для правильного розташування ноги на поперечині має бути не менше 90 мм від осьової лінії поперечини.

Рис. 25. Гвинтові та спіральні сходи

5.14.76. Якщо драбина встановлена вертикально та досягає верхньої частини платформи (рис. 24в), дозволяється застосування драбини без поручнів.

5.14.77. Конструкція поперечин, стояків, поручнів має дозволяти дитині захопитися згідно пункту 5.14.16 цих Правил.

5.14.78. Ухил трапа має бути постійним.

5.14.79. Поверхня трапа має бути рівною, відхилення від горизонталі не більше +- 3 град.

5.14.80. Конструкція трапа повинна містити елементи, що забезпечують надійне зчеплення ноги дитини з поверхнею.

5.14.81. Якщо трап призначений для дітей до трьох років, огородження обладнують за висоти вільного падіння більше 600 мм.

5.14.82. Канати, що застосовуються в обладнанні дитячих ігрових майданчиків, мають відповідати вимогам НД.

5.14.83. Відстань між канатами довжиною менше 2000 мм, закріпленими з одного кінця (канати, що розгойдуються), має бути не менше:

600 мм - між канатами, що розгойдуються, і нерухомими елементами обладнання;

900 мм - між канатами, що розгойдують, і рухомими елементами обладнання.

5.14.84. Для канатів довжиною від 2000 мм до 4000 мм, закріплених з одного кінця (канати, що розгойдуються), відстань між канатами та іншими елементами обладнання - не менше 1000 мм.

5.14.85. Діаметр каната, що розгойдується, від 25 мм до 45 мм.

5.14.86. Канати, що розгойдуються, не встановлюють разом з гойдалкою в одному прольоті (відсіку).

5.14.87. Канати, закріплені з обох кінців (канати для лазіння), мають відповідати таким вимогам:

стріла прогину каната - не більше 20 % відстані між точками підвісу;

діаметр каната від 18 мм до 45 мм.

5.14.88. Застосування суцільних однорідних (литих) канатів з полімерних матеріалів не дозволяється.

5.14.89. Сталеві канати мають відповідати таким вимогам:

бути виготовлені з оцинкованого або стійкого до корозії дроту;

кінці сталевого каната в опресованих петлях мають збігатися з краєм опресувальної втулки;

кінці сталевого каната в петлях із затискачами, кінці різьби затискачів повинні мати травмобезпечний захист;

талреп каната має бути виготовлений із стійкого до корозії матеріалу, мати опресовані петлі або петлі з коушем і затискачами; талреп має унеможливлювати демонтаж без застосування інструмента.

5.14.90. Коуші та талрепи мають відповідати вимогам НД.

5.14.91. У разі використання сталевих канатів для лазіння кожна стренга (сталка) каната повинна мати зовнішнє обплітання з полімерних або натуральних матеріалів.

5.14.92. Ланцюги, що застосовуються в обладнанні дитячих ігрових майданчиків, мають відповідати вимогам НД.

5.14.93. Внутрішній розмір ланок ланцюга (за винятком з'єднувальних) має бути не більше 8,6 мм у будь-якому напрямку ланки.

5.14.94. Внутрішній розмір з'єднувальних ланок має бути менше 8,6 мм або більше 12 мм у будь-якому напрямку ланки.

5.14.95. Фундаменти обладнання мають відповідати вимогам НД.

5.14.96. За наявності сипкого покриття (наприклад, піску) фундаменти мають відповідати таким вимогам:

елементи фундаменту мають розташовуватися на глибині не менше 400 мм від поверхні покриття ігрового майданчика;

глибина від поверхні покриття ігрового майданчика до верху фундаменту конічної форми має бути не менше 200 мм (рис. 26);

гострі крайки фундаменту мають бути закруглені. Радіус закруглення - не менше 20 мм;

кінці елементів, що виступають із фундаменту (наприклад, анкерних болтів), мають розташовуватися на глибині не менше 400 мм від рівня поверхні покриття ігрового майданчика.

У місцях, не доступних для дітей (наприклад, у випадку монтажу центральної осі каруселі), елементи фундаменту дозволяється розташовувати на рівні поверхні ігрового майданчика або на глибині менше 400 мм.

Приклад фундаменту наведений на рис. 26.

5.14.97. Базову позначку заглиблення має наносити на обладнання виробник способом, що забезпечує її схоронність протягом періоду експлуатації обладнання.

5.14.98. Якщо конструкцією обладнання передбачається його встановлення без фундаменту, має бути унеможливлене пересування обладнання в будь-якому напрямку.

Рис. 26. Фундамент

5.15. Додаткові вимоги безпеки до каруселей з горизонтальним і (або) вертикальним рухом

5.15.1. Ці вимоги поширюються на атракціони, у яких пасажирський модуль або рамна конструкція рухається навколо вертикальної і (або) похилої осі обертання з однією або декількома ступенями свободи. Приводи таких атракціонів дозволяють варіювати нахил осей обертання аж до обертання у вертикальній площині. Деякі конструктивні схеми таких атракціонів наведені на рис. 27.

Рис. 27. Типові схеми каруселей

5.15.2. Якщо карусель, що обертається в горизонтальній площині, має хоча б одну додаткову вісь обертання, то вона має бути обгороджена по периметру жорсткими системами обмеження доступу відповідно до вимог пункту 4.11 цих Правил. Проміжна зона, спеціально призначена для відвідувачів, що очікують посадки, має бути відділена від небезпечної зони візуальною системою обмеження доступу.

5.15.3. Прорізи для входу або виходу відвідувачів за наявності проміжної зони виконуються відповідно до пункту 4.11 цих Правил без будь-якого прямого контролю входу або виходу, за відсутності такої зони - мають контролюватися персоналом.

5.15.4. Якщо платформа атракціону має круглу форму без виступаючих частин і здійснює тільки обертовий рух навколо вертикальної осі з кутовою швидкістю, що не перевищує 8 об/хв (або лінійною швидкістю на краю платформи - не більше 3 м/с), то огородження не потрібно. Якщо швидкість перевищує це значення, установлюється візуальна система обмеження доступу.

5.15.5. Якщо кругла обертова платформа атракціону має виступаючі частини або оснащена закритими пасажирськими модулями, а її швидкість не виходить за межі, зазначені вище, то необхідна візуальна система обмеження доступу.

5.15.6. Якщо до обертання навколо вертикальної осі додається повільне переміщення вертикаллю паралельно осі обертання зі швидкістю, що не перевищує 0,5 м/с, необхідна візуальна система обмеження доступу.

5.15.7. На ланцюгових каруселях і подібних атракціонах з періодичним плавним підйомом окремих сидінь вертикальна відстань від поверхні площадки, доступної публіці, до нижньої частини сидіння, що рухається, у будь-який момент руху має становити не менше 2,7 м. Межі зони, де ця висота менше 2,7 м, огороджують гнучкою системою обмеження доступу.

5.15.8. Якщо вертикальна відстань від поверхні площадки, доступної публіці, до нижньої частини сидіння, що рухається, у будь-який момент руху менше 2,7 м, слід передбачити жорстку систему обмеження доступу. Горизонтальна відстань від цієї зони до зовнішнього краю сидінь має бути не менше 0,5 м. Входи та виходи можуть бути без будь-якого прямого контролю персоналом.

5.15.9. Горизонтальна відстань від зовнішньої межі, усередині якої рухаються підвішені (хитні) крісла або гондоли, до нерухомих об'єктів має бути не менше 0,5 м.

5.15.10. Обертові платформи дитячих каруселей повинні бути закриті нижче пасажирських місць, якщо тільки для відвідувачів не передбачені фіксуючі пристрої. Двері мають бути споряджені замками, що відмикаються тільки зовні.

5.15.11. Вхідні двері на атракціонах типу обертових барабанів мають повністю ізолювати простір усередині та відчинятися тільки всередину, а їх замок має відмикатися тільки зовні.

5.15.12. Пасажирські модулі (гондоли та візки), підвішені на сталевих дротових канатах або на ланцюгах, повинні мати таку систему підвішування, що в разі відмови одного елемента не призведе до небезпечної ситуації.

5.15.13. Пристрої фіксації для цієї категорії атракціонів за частоти обертання більше 8 об/хв і лінійної швидкості більше 3 м/с повинні бути, як мінімум:

колективними;

з індивідуально регульованим фіксованим положенням;

такими, що замикаються вручну самим відвідувачем;

такими, що відмикаються вручну оператором;

без сигналізації;

не обов'язково безвідмовними.

5.15.14. Пристрої фіксації для цієї категорії атракціонів, призначені тільки для дітей, мають відповідати вимогам пункту 5.15.13 цих Правил, але, як мінімум, замикатися вручну оператором.

5.16. Додаткові вимоги безпеки до гігантських коліс і гойдалок

5.16.1. Ці вимоги поширюються на атракціони, що обертаються тільки навколо однієї головної горизонтальної осі (з механічним приводом або без механічного приводу). Типові конструктивні схеми таких атракціонів наведені на рис. 28.

Рис. 28. Типові схеми гігантських коліс і гойдалок

5.16.2. Небезпечні для відвідувачів зони мають бути обгороджені жорсткою системою обмеження доступу. Крім того, для гойдалок, що розгойдуються самими відвідувачами, мають бути виконані такі умови:

установлено поруччя, у тому числі для розділення зон катання, висотою не менше 1,0 м відповідно до вимог пункту 5.7 цих Правил;

витримано відстань до пасажирського модуля в будь-якій точці траєкторії руху відповідно до вимог пункту 5.2.13 цих Правил;

усередині обгородженої зони має бути місце для оператора;

найближча гойдалка має бути відділена додатковим огородженням;

закритий доступ відвідувачів до гойдалки під час сеансу.

5.16.3. Проходи для входу та виходу мають контролюватися персоналом і бути закритими (наприклад, замкненою хвірткою) під час роботи атракціону.

5.16.4. Пасажирські модулі гойдалок повинні мати поручні на висоті не менше 1,0 м від підлоги. Якщо відстань по вертикалі між верхнім краєм бічної стінки та поручнем більше 0,4 м, то слід установити додаткові проміжні пов'язі. На гойдалці для дітей віком до 10 років ці розміри мають бути 0,7 м і 0,25 м відповідно.

5.16.5. Якщо пасажирські модулі колеса огляду не повністю закриті, то мають бути вжиті заходи, що унеможливлюють контакт відвідувачів, частин їхніх тіл (особливо, довгого волосся) і одягу (довгі поли одягу, шарфи тощо) з частинами атракціону, що рухаються. Огородження вхідних проходів напіввідчинених кабін повинні мати висоту не менше 1,0 м, якщо висота підйому більше 12,0 м. Колеса огляду для дітей до 10 років з висотою підйому менше 6 м повинні мати огородження вхідних проходів напіввідчинених кабін не менше 0,7 м.

5.16.6. У пасажирських модулях атракціонів, що приводяться в рух самими відвідувачами, повинні бути передбачені ремені безпеки або аналогічні засоби, якщо під час руху відвідувачі перевертаються вниз головою.

5.16.7. Пасажирські модулі, що приводяться в рух зовнішнім джерелом енергії, на яких під час катання відвідувачі перевертаються вниз головою, а прискорення, спрямоване від голови до ніг, може бути менше 0,2g, мають бути споряджені дублюючим пристроєм фіксації. Дублювання в цьому випадку припускає установлення двох незалежних пристроїв фіксації, для того щоб у випадку відмови одного з них, другий (наприклад, захисна дуга, кабіна тощо) забезпечував безпеку відвідувача.

5.16.8. Гойдалки мають бути обладнані гальмами, які зупиняють пасажирські модулі не занадто різко та не блокують їх. Якщо оператор може зупинити гойдалку вручну, то вищезгадані гальма не потрібні.

5.16.9. На гойдалці для дітей до 10 років відстань між підлогою гондоли та віссю підвіски має бути не більше 3 м, підйом гондоли гойдалок вище горизонтальної лінії, проведеної через вісь обертання, має бути унеможливлений.

5.17. Додаткові вимоги безпеки до дитячих гойдалок

5.17.1. Ці вимоги поширюються на дитячі гойдалки, конструктивні схеми яких, залежно від способу підвішування сидіння, представлені на рис. 29.

Рис. 29. Типові схеми дитячих гойдалок

5.17.2. Елементи конструкції та основні регламентовані розміри гойдалок представлені на рис. 30.

Рис. 30. Елементи конструкції та основні розміри гойдалок

     5.17.3. Відстань  до  поверхні  ігрового  майданчика  h   для
                                                            2
гойдалок типів 1 і 2 у стані спокою має бути не менше  350  мм,  а
для гойдалки типу 3 - не менше 400 мм.
     5.17.4. Відстань  від  опорних  конструкцій до сидіння h  для
                                                             4
гойдалки типу 3 має бути не менше 400 мм.

5.17.5. Мінімальні розміри та забезпечення стійкості сидінь гойдалок з декількома точками підвішування представлені на рис. 31.

5.17.6. Відстань між бічною стороною сидіння та суміжною конструкцією гойдалок у стані спокою С має бути не менше 0,2l + 200 мм.

5.17.7. Відстань між суміжними сидіннями гойдалок у стані спокою S має бути не менше 0,2l + 300 мм.

5.17.8. Для забезпечення стійкості сидінь гойдалок відстань між елементами підвішування в точці кріплення шарнірів F має бути не менше G + 0,05l.

Рис. 31. Мінімальні розміри та забезпечення стійкості сидінь гойдалок з декількома точками підвішування

5.17.9. На гойдалці забороняється застосовувати жорсткі елементи підвішування.

Гнучкі елементи підвішування гойдалок зі стальних канатів мають відповідати вимогам пункту 5.14.89 цих Правил.

5.17.10. Конструкція сидіння-колиски має унеможливлювати сповзання дитини із сидіння.

5.17.11. Дозволяється розміщувати в одній рамці гойдалок не більше двох сидінь для попередження перетинання дітьми зон гойдання під час користування гойдалкою.

5.17.12. Дозволяється приєднувати раму гойдалок або верхню балку гойдалок до іншого ігрового обладнання за наявності додаткових заходів безпеки (збільшення зони безпеки гойдалок на 1,5 м, наявність бар'єрів, огороджень тощо).

5.17.13. Не дозволяється установлення сидіння-колиски в одній рамі гойдалки разом з плоскими сидіннями, призначеними для дітей старших вікових груп.

5.17.14. Гойдалки, призначені для дітей до трьох років, мають бути відділені від призначених для дітей старших вікових груп.

5.17.15. За наявності огородження, на дитячому ігровому майданчику гойдалки розміщують у максимальній близькості до огородження так, щоб діти на гойдалці перебували обличчям до майданчика. Входи до ігрового майданчика в огородженні влаштовують так, щоб обмежувати швидкість входу дітей на майданчик і не дозволяти дітям проходити або стояти за гойдалкою.

5.17.16. Зони гойдалок представлені на рис. 32.

Рис. 32. Зони гойдалок

5.17.17. Максимальну висоту вільного падіння гойдалок С обчислюють за формулою:

                         (h  - h )
                           1    3
                     C = --------- + h                     (7)
                             2        3
де
h - висота гойдалок, мм;
      1
h - висота підвішування сидіння, мм;
      3
     (h  - h ) - відстань від поверхні  сидіння  гойдалок  до  осі
       1    3
обертання підвісного елемента (шарніра), мм.

Висоту вільного падіння гойдалок визначають відповідно до рис. 33.

5.17.18. Довжину зони приземлення гойдалок L визначають сумою розмірів А і В відповідно до рис. 33 і 34.

5.17.19. Для гойдалок типів 1 і 2 із сидінням довжиною не більше 500 мм ширина зони приземлення D має бути не менше 1750 мм.

Для сидінь довжиною більше 500 мм ширину зони приземлення D відповідно збільшують.

5.17.20. Для гойдалки типу 3 (з одною точкою кріплення) зона приземлення повинна мати форму кола радіусом R, що дорівнює довжині зони приземлення L, визначеній відповідно до пункту 5.17.18 цих Правил.

Рис. 33. Визначення висоти вільного падіння гойдалок

Рис. 34. Розміри зони приземлення гойдалок

5.17.21. Взаємне перекриття зон приземлення гойдалок не дозволяється. Для гойдалки з двома сидіннями в одній рамці зони приземлення можуть взаємно перекриватися за дотримання вимог пункту 5.17.6 цих Правил.

5.17.22. Для гойдалки типу 2 (з декількома осями обертання) мають виконуватися такі вимоги:

кут між спинкою та сидінням не повинен змінюватися під час гойдання;

відстань по висоті між спинкою та сидінням має бути не менше 60 мм і не більше 75 мм;

діаметр отворів у сидінні має бути не більше 30 мм.

5.17.23. Для гойдалки типу 3 (з одною точкою кріплення) кріплення елементів підвішування має унеможливлювати їх скручування під час обертання платформи.

5.18. Додаткові вимоги безпеки до катальних гір, залізниць та інших пристроїв для розваг, що пересуваються рейками

5.18.1. Ці вимоги поширюються на атракціони, у яких пасажирські модулі пересуваються рейками або напрямними (рис. 35).

Рис. 35. Атракціони з напрямними

5.18.2. Небезпечні для відвідувачів зони в загальному випадку мають бути обгороджені жорсткою системою обмеження доступу. Прорізи для входу та виходу повинні мати бар'єри або ворота, що позначають прохід у спеціальну зону (наприклад, за допомогою механічних воріт або турнікетів), щоб перешкоджати руху відвідувачів через них до повної зупинки пасажирського модуля.

5.18.3. Дитячі рейкові атракціони з механічним приводом, швидкість яких не більше 2,0 м/с, а гальмовий шлях під час зупинки їх оператором не більше 2 м, мають бути обладнані жорсткою системою обмеження доступу. Входи та виходи можуть бути без будь-якого контролю персоналом.

5.18.4. Малі залізниці в парках не вимагають додаткових захисних огороджень за виконання таких умов:

колія залізниці надійно обгороджена від інших атракціонів, місць перебування відвідувачів, торговельних точок тощо;

поїзд веде оператор;

швидкість поїзда не більше 5 м/с;

на поїзді є система звукового попередження;

на перехрестях є звукова та світлова сигналізація;

вокзал обгороджений жорсткою системою обмеження доступу.

5.18.5. Візки з пасажирськими модулями мають відповідати вимогам пунктів 5.2 і 5.3 цих Правил, зокрема:

відвідувачі як усередині, так і зовні не повинні стикатися із частинами, що рухаються, атракціону;

відвідувачі, що перебувають у пасажирському модулі, не повинні одержувати травми кистей або передпліч у разі зіткнення з візками, що йдуть попереду або позаду;

шасі та верхня частина візків мали достатню кількість ступенів свободи та просвіт для проходження ділянок, що мають кривизну, бічні нахили, гірки і ями, з урахуванням допустимого спрацювання.

5.18.6. Бампери встановлюються на одній і тій же висоті попереду та (або) позаду в тих місцях візка, де він може контактувати з іншими візками. Якщо під час контакту можливий зсув бамперів відносно один одного, наприклад, через поздовжнє або бічне погойдування, висота бамперів має бути достатньою, щоб забезпечити їх перекриття. Як мінімум, один бампер на кожному візку має встановлюватися на пружинному кріпленні для зм'якшення ударів, причому розраховується для номінальної швидкості. Демпфери можна не встановлювати, якщо візки захищені від зіткнення системою зон блокування.

5.18.7. Пасажирські модулі, якщо це необхідно, обладнуються засобами фіксації відповідно до пункту 5.9 цих Правил.

5.18.8. Провідні елементи візків і поїздів мають забезпечувати постійний контакт із рейками за будь-яких умов за допомогою відповідних бічних провідних роликів, протироликів або еквівалентних систем. Конструкція провідних елементів має гарантувати, що навіть у разі втрати одного колеса або ролика візок або поїзд не зійдуть з рейок. Граничні норми спрацювання поверхонь кочення ведучих коліс, бічних роликів і протироликів мають бути зазначені в експлуатаційних документах.

5.18.9. Бічні рухи візків і гондол мають бути обмежені, щоб запобігти зіткненню з візками та гондолами на сусідніх коліях або з нерухомими об'єктами. Безпечні відстані відлічуються від крайніх положень візків або гондол.

5.18.10. Гондоли, що розгойдуються, або аналогічні пасажирські модулі мають бути обладнані пристроями для блокування бічних або поздовжніх коливань гондол під час посадки та висаджування відвідувачів.

5.18.11. Якщо на атракціоні одночасно можуть рухатися кілька візків або поїздів, то має бути встановлена автоматична безвідмовна система керування, що розділяє їх і не дозволяє їм зіштовхуватися. У разі руху кількох візків або поїздів на колії вони мають споряджатися противідкатними пристроями на ділянці підіймання відповідно до вимог пункту 5.5 цих Правил.

5.18.12. Система із зонним блокуванням має ґрунтуватися на повному контролі траси, розділеної на зони блокування, у кожній з яких може перебувати одночасно тільки один візок або поїзд. Зони блокування відділяються одна від одної запобіжними гальмами.

5.18.13. Підйомник можна розглядати як зону блокування, що не вимагає запобіжного гальма на своєму кінці, якщо візок або поїзд можуть бути безпечно зупинені перед входом у наступну зону блокування.

5.18.14. Не потрібно, щоб обладнання зони блокування було безвідмовним у місці посадки (висаджування), якщо максимальна швидкість візка або поїзда там не більше 1,0 м/с і модуль обладнаний амортизаторами.

5.18.15. Гальма візків мають відповідати вимогам пунктів 5.4 і 5.18 цих Правил.

5.18.16. Візки мають гальмуватися стоянковими гальмами наприкінці спуску після кожної поїздки. На випадок затримки під час посадки (висаджування) відвідувачів необхідно абсолютно надійно запобігти будь-якому ризику зіткнення з візками, що рухаються слідом.

5.18.17. Запобіжні гальма на спуску мають бути розташовані на мінімальній запланованій відстані, розрахованій так, щоб між візками або поїздами, що йдуть один за одним, завжди було хоча б одне гальмо.

5.18.18. Запобіжні гальма мають бути безвідмовними та зупиняти візок або поїзд так, щоб умови гальмування були максимально сприятливими.

5.18.19. Стоянкові гальма мають забезпечувати автоматичну зупинку пасажирського модуля на найкоротшому можливому гальмовому шляху, довжина якого визначається величиною допустимих перевантажень відповідно до вимог пункту 5.3.3 цих Правил.

5.18.20. Гальма не повинні блокуватися або заїдати, а працювати в керованому режимі так, щоб сила гальмування зростала.

5.18.21. Можливе використання двох типів гальм:

нормально закритого типу - що спрацьовують від пружин та інших механічних пристроїв, і повертаються у первинний стан електричним, гідравлічним, пневматичним або іншими аналогічними пристроями;

нормально відкритого типу - що спрацьовують від гідравлічних, пневматичних або інших аналогічних пристроїв, а повертаються у первинний стан пружинами або іншими аналогічними механічними пристроями.

5.18.22. Гальма нормально закритого типу можуть уважатися безвідмовними.

5.18.23. Використання небезвідмовних гальм нормально відкритого типу як запобіжних гальм дозволяється в таких випадках:

наявність дублюючого незалежного гальма для найбільш несприятливого випадку або можливість трикратного спрацьовування гальма після падіння тиску в гальмовій системі;

якщо механічні частини гальм спроектовані з урахуванням впливу розрахункових навантажень відповідно до вимог НД;

наявність безвідмовної системи керування гальмами;

наявність автоматичного регулювання тиску робочої рідини у всій системі та у кожному гальмовому пристрої.

5.18.24. Максимальне прискорення гальмування має бути не більше 0,7g в аварійних випадках і 0,5g для звичайних експлуатаційних гальм, якщо тільки відвідувачі не фіксовані додатково, наприклад, з використанням поясної фіксації.

5.19. Додаткові вимоги безпеки до автомобілів, що зіштовхуються, швидкісних доріг, картингів, дитячих міні-мопедів

5.19.1. Ці вимоги поширюються на атракціони, у яких використовуються самохідні транспортні засоби (автомобілі, картинги, мопеди), керовані відвідувачами.

5.19.2. Для автомобілів з бамперами слід забезпечити мінімальні безпечні відстані, наведені в табл. 8.

Таблиця 8. Безпечні відстані для автомобілів, що зіштовхуються

Вік відвідувачів
Відстані (мм), позначені символами нарис. 3
X
Y
S
R
1
R
2
С
1
С
2
С
3
С
4
Відвідувачі віком
від 4 до 8 років
мін.
70
320
25
175
400
70
45
90
100
макс.
85
400
30
230
515
Відвідувачі віком
від 8 до 12 років
мін.
85
400
30
230
515
85
60
120
150
макс.
100
435
35
275
620
Дорослі відвідувачі
(і діти в супроводі
дорослих)
мін.
100
435
35
275
620
100
85
140
200
макс.
120
550
50
310
725
Примітка. С , С , С , і С мінімальні безпечні відстані (вільні простори)
1 2 3 4
між твердими деталями кузова (крім гумових засобів захисту та інших
подібних деталей, які не травмують) у статичному положенні

5.19.3. Для огородження небезпечних зон у місцях руху автомобілів повинні застосовуватися візуальні системи обмеження доступу. Входи та виходи можуть бути без будь-якого прямого контролю персоналом.

5.19.4. Зона катання має бути оточена бар'єром достатньої висоти для запобігання виїзду машин за межі зони. Бар'єр має витримувати удари машин, що рухаються з максимальною швидкістю.

5.19.5. Конструкція автомобілів, що зіштовхуються, має унеможливлювати випадання відвідувачів. Периметром автомобіля має бути бампер з м'якого матеріалу або надувних шин, що виступають настільки, щоб забезпечити вимоги мінімальних відстаней, викладених у пункті 5.19.2 цих Правил. Бампери у всіх машин одного атракціону встановлюють на однаковій висоті, що дорівнює висоті огородження (бар'єра) атракціону.

5.19.6. Усі рухомі та небезпечні деталі та вузли автомобілів мають бути виконані так, щоб унеможливити ризик одержання травми, або захищені так, щоб звести до мінімуму ймовірність одержання травми від ударів.

5.19.7. Автомобілі, що зіштовхуються, мають бути оснащені пасами безпеки або іншими еквівалентними за ефективністю пристроями, що захищають дітей від одержання травм у разі зіткнення з іншими автомобілями. У разі встановлення пасів безпеки їхня ширина має бути не менше 0,025 м.

Рис. 36. Безпечні відстані для автомобілів, що зіштовхуються

5.19.8. Автомобілі на швидкісних трасах мають бути обладнані відповідними пасами безпеки.

5.19.9. Покриття зони водіння має бути гладким і рівним, а матеріал покриття повинен витримувати розрахункові навантаження.

5.19.10. Автомобілі, що зіштовхуються, мають бути виконані так, щоб ризик перекидання був мінімальним.

5.19.11. Максимальна швидкість автомобілів має бути не більше 3,33 м/с (12 км/год), а для дітей віком до 8 років, які катаються без супроводу дорослих, не більше 1,11 м/с (4 км/год).

5.19.12. Швидкість може бути збільшена до 3,89 м/с (14 км/год) за наявності ефективних амортизаторів, що впливають на відвідувачів у разі зіткнення з такими самими, як в автомобілів, що зіштовхуються, під час руху зі швидкістю 3,33 м/с (12 км/год).

Максимальні швидкості всіх автомобілів, що рухаються однією трасою, не повинні відрізнятися більш ніж на 15 %, а їх маса - більш ніж на 30 %.

5.19.13. На атракціоні має бути встановлений вимикач, що дає змогу операторові зі свого робочого місця зупиняти всі електромобілі одночасно.

5.19.14. Струмопровідні деталі автомобілів, що зіштовхуються, доступні для торкання відвідувачів, які сидять у кабіні, можуть перебувати під напругою не більше 25 В змінного струму або 60 В постійного струму (максимальний рівень пульсацій - не більше 10 %), яка подається від розділового трансформатора або від еквівалентного генератора.

5.19.15. Верхня живильна мережа (на висоті не менше 2,5 м від підлогового лотка автомобіля) може перебувати під максимальною напругою не більше 50 В для змінного струму або 120 В для постійного струму з максимальним рівнем пульсацій не більше 10 %, яка подається від розділового трансформатора або від еквівалентного генератора змінного струму.

5.19.16. Відкриті, незахищені струмопровідні пристрої струмознімача автомобіля мають розташовуватися на висоті не менше 2,5 м від підлоги кабіни автомобіля.

5.19.17. Верхня живильна мережа або пластина, що подає живлення, а також колектори на машинах і колії повинні бути виконані так, щоб звести до мінімуму травми очей через іскри або частки, що летять.

5.19.18. Необхідно вжити таких заходів:

1) для зон катання площею до 200 кв.м живильна мережа або пластина мають бути надійно з'єднані з джерелом живлення мінімум у двох точках. Для більших площ необхідні, як мінімум, три точки з'єднання.

Живильна мережа повинна являти собою дротяну сітку (бажано шестикутну) з діаметром дроту від 1,2 мм до 1,4 мм і розміром вічка не більше 40 мм. Можна використовувати оцинковану сталь або інші придатні матеріали (наприклад, мідь, латунь, алюміній).

Сітка має бути натягнута, а пластини закріплені настільки, щоб під тиском колекторів не відбувалося значних деформацій або зсувів;

2) сталеві проводи мають бути оцинковані. Живильна сітка має бути закріплена рівномірно на висоті не менше 2,5 м над підлогою кабіни автомобіля;

3) автомобілі мають бути обладнані сталевими або бронзовими контактними щітками, підпружиненими із зусиллям не менше 10 Н (рис. 37 і 38);

4) струмознімачі повинні мати максимально можливий радіус для того, щоб струмознімач торкався живильної сітки, як мінімум, у трьох точках. Вони мають легко обертатися, створюючи на сітку постійний тиск силою не менше 10 Н. Дозволяється використовувати для струмознімачів сталь або кольорові метали (мідь, латунь, алюміній);

5) місця підключення до джерела живлення мають розташовуватися рівномірно периметром струмопровідної сітки або пластини.

Пластини, що утворюють зону контакту, повинні бути гладкими і мають підключатися до клеми МІНУС джерела живлення у двох протилежних точках, щоб унеможливити виникнення небезпечних різниць потенціалів. Має бути забезпечений надійний електричний контакт із пластинами на їх краях.

Пластини зони контакту мають бути з'єднані з усіма найближчими металевими елементами конструкції.

Рис. 37. Приклад типового струмознімача для живильної мережі

Рис. 38. Контакт щітки зі струмопровідною підлогою

5.19.19. Зона руху швидкісних автомобілів і картингів має бути оточена бар'єром, висота якого достатня для запобігання виїзду автомобілів із зони. Підпружинені бар'єри не дозволяються. Бар'єр має витримувати наїзд автомобіля з відвідувачем на максимальній швидкості. Входи та виходи повинні контролюватися персоналом.

5.19.20. Швидкісні дороги та картинги для запобігання ходіння відвідувачів трасою та вздовж неї повинні мати огородження висотою не менше 0,5 м щодо бар'єра траси, але в кожному разі не менше 1 м від рівня поверхні, на якій розташовуються відвідувачі (жорстка система обмеження доступу).

5.19.21. Траса та швидкісні автомобілі мають бути такими, щоб звести до мінімуму ризик перекидання. Слід урахувати такі характеристики, як швидкість, нахил, радіуси віражів і ширину траси. Там, де можливий обгін, траса повинна мати ширину в три рази більшу максимальної ширини автомобіля.

Поздовжні та поперечні ухили траси не повинні викликати ковзання або занос автомобіля на мокрій трасі під час гальмування.

Швидкісні автомобілі мають бути обладнані бамперами для запобігання ударів по колесах або корпусах машин.

5.19.22. Швидкісні автомобілі мають бути обладнані регульованими діагональними пасами безпеки шириною мінімум 0,025 м на кожному сидінні і які відповідають таким мінімальним вимогам до пристроїв фіксації:

індивідуальні для кожного відвідувача;

з індивідуально регульованим фіксованим положенням;

замикаються вручну самим відвідувачем;

відмикаються відвідувачем вручну;

без сигналізації;

ручні;

резервування не обов'язкове.

5.19.23. Максимальна швидкість автомобілів на швидкісних трасах має бути не більше 8,33 м/с (30 км/год).

Максимальна швидкість автомобілів, якими користуються діти молодше 8 років без супроводу дорослих, на швидкісній трасі не повинна перевищувати 1,11 м/с (4 км/год).

Автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння мають бути обладнані лотком під двигуном і трубами, що подають паливо.

Двигун має розміщатися так, щоб відвідувачі не піддавалися небезпеці у разі його загоряння.

5.19.24. Зона водіння швидкісних автомобілів і картингів має бути гладкою і рівною, а матеріал покриття відповідний.

Система керування атракціону з електромобілями повинна давати змогу операторові зупиняти всі автомобілі одночасно.

5.19.25. Площадка для дитячих міні-мопедів з метою запобігання несанкціонованого виходу відвідувачів повинна мати жорстку систему обмеження доступу.

Входи та виходи можуть бути без будь-якого прямого контролю персоналом. Зона катання має бути обнесена бар'єром достатньої висоти, що перешкоджає виїзду мопедів за її межі.

Бар'єр має витримувати удари міні-мопедів, що рухаються на максимальній швидкості. Пружні бар'єри неприпустимі.

5.19.26. Міні-мопеди мають бути виконані таким чином, щоб звести до мінімуму ризик перекидання.

5.19.27. На міні-мопеди мають бути встановлені бампери відповідного розміру, що виступають за габарити не менше ніж на 100 мм. Бампери на всіх мопедах того самого атракціону встановлюються на одній і тій самій висоті, що збігається з висотою крайки порога або бар'єра, що обгороджує атракціон.

5.19.28. Необхідно забезпечити стійкість міні-мопедів під час руху або зіткнень.

5.19.29. Сідло має бути оснащене твердою спинкою та відповідним огородженням або аналогічними пристроями. Суцільна опора має забезпечувати захист ніг від ударів і запобігати падінню.

5.19.30. Необхідно забезпечити безпечне розміщення на мопеді дитини та її захист.

5.19.31. Спеціальні вимоги до фіксувальних пристроїв міні-мопедів не висуваються.

5.19.32. Максимальна швидкість міні-мопедів має бути не більше 0,97 м/с (3,5 км/год).

5.20. Додаткові вимоги безпеки до спіральних гірок і спусків

5.20.1. У місцях, де відвідувачі можуть підійти до спуску або залишати атракціон, повинні застосовуватися жорсткі системи обмеження доступу. Для запобігання тисняві проходи до місця посадки та до виходу з атракціону мають контролюватися персоналом. Виходи можуть бути без будь-якого прямого контролю персоналом.

5.20.2. Повинні бути передбачені засоби (мішки, мати, санки тощо), на яких відвідувачі будуть сидіти під час спуску, де потрібен додатковий захист від скалок і опіків.

5.20.3. Спеціальні вимоги до пристроїв фіксації не висуваються.

5.20.4. Канали або жолоби мають бути гладкими за всією довжиною. Напуск дозволяється тільки в напрямку руху. Висота бічних стінок одиночних каналів має бути не менше 0,45 м, а верхня частина їх округлена. Якщо кілька каналів розташовані поруч, то відстань між ними має бути не менше 0,1 м.

Нижня частина спуску має бути такою, щоб відвідувач міг завершити поїздку без сторонньої допомоги.

5.20.5. Ухили каналів мають бути такими, щоб діюче на відвідувачів прискорення залишалося в межах норми, і не було потрібно занадто великої відстані для гальмування. Ризик відриву від поверхні повинен бути зведений до мінімуму.

5.21. Додаткові вимоги безпеки до дитячих гірок

5.21.1. Ці вимоги поширюються на дитячі гірки, типова конструктивна схема яких наведена на рис. 39.

Рис. 39. Схема дитячої гірки

5.21.2. Доступ до стартової ділянки гірки має забезпечуватися за допомогою сходів, драбин, похилих трапів тощо.

5.21.3. Стартову ділянку обладнують так, щоб задати початковий напрямок ковзання дитини.

Довжина стартової ділянки має бути не менше 350 мм з нахилом від 0 град. до 5 град. у напрямку ділянки ковзання.

5.21.4. Для гірок, що прибудовуються, як стартову ділянку дозволяється використовувати платформи, що є елементом конструкції обладнання дитячого ігрового майданчика.

5.21.5. Ширина стартової ділянки повинна дорівнювати ширині ділянки ковзання.

5.21.6. Якщо довжина стартової ділянки гірки більше 400 мм, її виконують у вигляді платформи.

5.21.7. Верхній край бортиків стартової ділянки має бути суцільним від початку стартової ділянки до початку бортиків ділянки ковзання.

5.21.8. Якщо висота вільного падіння стартової ділянки гірки перевищує 1000 мм, бортики стартової ділянки мають бути продовженням бортиків ділянки ковзання.

5.21.9. Для гірок, що прибудовуються, висота бортиків стартової ділянки має бути не менше 500 мм (рис. 40).

Для гірок, що стоять окремо, висота бортиків стартової ділянки має бути не менше 700 мм (рис. 40).

Для гірок, що прибудовуються, з висотою вільного падіння більше 1000 мм висота бортиків стартової ділянки має бути від 700 мм до 900 мм.

5.21.10. Радіус закруглення за будь-якої зміни кута верхньої частини бортика має бути не менше 500 мм.

5.21.11. Гірки, що прибудовуються, з висотою вільного падіння більше 1000 мм обладнують захисною поперечиною (рис. 40).

Захисну поперечину встановлюють на висоті від 700 мм до 900 мм від рівня підлоги стартової ділянки.

5.21.12. Для гірок, що прибудовуються, зі стартовою ділянкою або бар'єром поза краєм платформи висота бортиків стартової ділянки має дорівнювати висоті огородження платформи. На рис. 40 і 41 показані бортики гірок, що прибудовуються та стоять окремо.

5.21.13. Середній кут нахилу ділянки ковзання не повинен перевищувати 40 град. Максимальний кут нахилу окремого елемента ділянки ковзання не повинен перевищувати 60 град.

Нахил ділянки ковзання вимірюють осьовою лінією.

Рис. 40. Бортики та захисна поперечина гірки, що прибудовується

Рис. 41. Бортики гірки, що стоїть окремо

5.21.14. Якщо зміна кута нахилу між окремими елементами ділянки ковзання, крім елемента, що прилягає до стартової ділянки, перевищує 15 град., то радіус закруглення переходу від однієї ділянки ковзання до іншої має бути не менше:

450 мм - для початкових двох метрів по висоті гірки (від стартової ділянки);

1000 мм - для іншої частини гірки.

5.21.15. Ширина ділянки ковзання відкритої прямої гірки з ділянкою ковзання довжиною більше 1500 мм має бути від 700 мм до 950 мм.

Вимірювання ширини ділянки ковзання гірки з овальним дном здійснюється на відстані 100 мм від верху бортика.

5.21.16. Спіральна та криволінійна гірки (рис. 42) повинні мати ширину ділянки ковзання не менше 700 мм.

Рис. 42. Спіральна та криволінійна гірки

5.21.17. Тунельна ділянка гірки (закрита секція) має починатися від кінця стартової ділянки, бути безперервною по всій довжині та закінчуватися перед кінцевою ділянкою гірки.

Внутрішній діаметр тунельної ділянки гірки має бути не менше 750 мм.

5.21.18. Усі гірки обладнують кінцевою ділянкою. Залежно від середнього кута нахилу кінцевої ділянки гірки розподіляються на такі типи:

тип 1 гірка, кінцева ділянка якої має середній кут нахилу не більше 10 град.;

тип 2 гірка, кінцева ділянка якої має середній кут нахилу не більше 5 град.

5.21.19. Кінцева ділянка гірки типу 1 наведена на рис. 43.

Рис. 43. Кінцева ділянка гірки типу 1

5.21.20. Кінцева ділянка гірки типу 2 наведена на рис. 44.

Рис. 44. Кінцева ділянка гірки типу 2

5.21.21. Мінімальні довжини кінцевої ділянки С гірок наведені в табл. 9.

Таблиця 9. Довжина кінцевої ділянки гірки

У міліметрах

Довжина ділянки
ковзання В
Довжина кінцевої ділянки С
тип 1
тип 2
<= 1500
>= 300
1500 < В <= 7500
> 500
> 0,3В
> 7500
> 1500

5.21.22. Радіус вигину закінчення гірки типу 1 повинен бути R >= 50 мм. Закінчення гірок типу 1 наведені на рис. 45 і 46.

Рис. 45. Закінчення гірки типу 1 із продовженням до поверхні ґрунту

Рис. 46. Закінчення гірки типу 1 над поверхнею ґрунту

5.21.23. Висота кінцевої ділянки гірки над поверхнею ґрунту Н (рис. 44 - 46) має бути не більше:

200 мм - для гірок з довжиною ділянки ковзання менше 1500 мм;

350 мм - для гірок з довжиною ділянки ковзання більше 1500 мм.

5.21.24. Рекомендується, щоб конструкція гірки забезпечувала гальмування та повну зупинку дитини на її кінцевій ділянці.

5.21.25. Стартова ділянка та ділянка ковзання мають бути обладнані бортиками (рис. 47) з висотою h згідно табл. 10.

5.21.26. Бортики гірки з овальним дном (рис. 47а) мають бути перпендикулярні до поверхні ковзання.

Для гірок із плоским дном дозволяється відхилення бортиків від вертикальної площини на кут не більше 30 град.

Рис. 47. Профілі гірки

Таблиця 10. Висота бортиків гірки

У міліметрах

Висота вільного падіння
Висота бортика h, не менше
до 1200
100
від 1200 до 2500
150
більше 2500
500

5.21.27. Радіус закруглення країв бортиків має бути не менше 3 мм, або краї бортиків мають бути оснащені захисними засобами, що унеможливлюють травмування дітей під час гри.

5.21.28. Конструкція поверхні гірки має унеможливлювати застрявання тіла, частин тіла та одягу дитини.

5.21.29. У з'єднаннях окремих елементів та ділянок гірки мають бути відсутні проміжки, щоб унеможливити цим уведення в зазори гострих предметів, таких як леза, уламки скла тощо.

5.21.30. Рекомендується гірки виконувати без з'єднань окремих ділянок.

5.21.31. Зони гірки, що стоїть окремо наведені, на рис. 48.

Рис. 48. Зони гірки, що стоїть окремо

5.21.32. Зони тунельної гірки наведені на рис. 49.

Рис. 49. Зони тунельної гірки

5.21.33. Уся зона приземлення гірки має бути обладнана ударопоглинальним покриттям.

Загальні вимоги до зони приземлення встановлюються відповідно до вимог пунктів 5.14.53-5.14.59 цих Правил.

5.21.34. Розміри зони приземлення відповідно до табл. 11 і рис. 50.

Таблиця 11. Параметри зони приземлення гірки

У міліметрах

Параметри
Гірка
тип 1
тип 2
Ширина зони приземлення b, не менше
1000
1000
Радіус зони приземлення R, не менше
1500
1500
Довжина зони приземлення в кінцевій
ділянці гірки l, не менше
2000
2000

Рис. 50. Зона приземлення гірки

5.22. Додаткові вимоги безпеки до водних гірок

5.22.1. Ці вимоги поширюються на водні гірки висотою 2 м і вище, які класифікуються наступним чином:

тип 1 - одиночна пряма гірка з радіусними ділянками тільки у вертикальній площині із середнім ухилом не більше 70 % і висотою не більше 3 м;

тип 2 - одиночна гірка із середнім ухилом від 11 % до 18 % і висотою не більше 3 м;

тип 3 - одиночна гірка без обмеження висоти із середнім ухилом не більше 13 %, на якій відвідувач може досягати середньої швидкості спуску 5 м/с і максимальної швидкості спуску 7 м/с;

тип 4 - одиночна швидкісна гірка без обмеження висоти із середнім ухилом від 13 % до 20 %, на якій відвідувач може досягати середньої швидкості спуску 10 м/с і максимальної швидкості спуску 14 м/с;

тип 5 - одиночна високошвидкісна гірка без обмеження висоти із середнім ухилом не менше 20 %, на якій відвідувач може досягати максимальної швидкості спуску більше 14 м/с;

тип 6:

тип 6.1 - гірка типу 3 з декількома окремими паралельними трасами (прямими та вигнутими у вертикальній площині), розташованими поруч одна з одною всією довжиною, на якій відвідувач може досягати максимальної швидкості спуску до 7 м/с;

тип 6.2 - гірка типу 4 з декількома окремими паралельними трасами (прямими та вигнутими у вертикальній площині), розташованими поруч одна з одною всією довжиною, на якій відвідувач може досягати максимальної швидкості спуску до 14 м/с;

тип 7 - широка пряма гірка із середнім ухилом не більше 25 % і не вище 8 м над рівнем води, на якій відвідувач може досягати максимальної швидкості спуску до 5 м/с.

5.22.2. Конструкція водних гірок має забезпечувати безпеку відвідувачів і обслуговувального персоналу за всіх можливих сполучень навантажень і зовнішніх впливів, навіть якщо ці комбінації навантажень малоймовірні (статичні та ударні навантаження, навантаження від вітру та снігу, вплив кліматичних факторів, навантаження від води тощо). Під час перевірки гірки на навантаження від води має враховуватися подвоєний обсяг води, що подається на гірку.

5.22.3. Користування водними гірками може включати ризики відповідно до чинних НД, а також:

падіння з водної гірки;

падіння на водній гірці;

зіткнення відвідувачів;

опіки;

застрявання;

забрудненість і засмічення води;

інші травми, пов'язані з дефектами поверхні ковзання в зоні спуску.

5.22.4. Про наявність спеціальних ефектів, наприклад темряви, світлових ефектів, звукових ефектів, туману тощо, варто попереджати відвідувача безпосередньо перед спуском.

5.22.5. Матеріали та елементи конструкції водної гірки, у тому числі облицювання зони занурення, не повинні створювати небезпеки для відвідувачів.

5.22.6. Конструкція водної гірки має унеможливлювати застрявання частин тіла або одягу відвідувача в її елементах.

5.22.7. Конструкція поверхні водної гірки має унеможливлювати одержання травми.

5.22.8. На поверхнях, обмежених зоною безпеки (пункт 5.22.55 цих Правил), не повинно бути отворів, за винятком отворів для води і (або) спеціальних ефектів.

5.22.9. Поверхня зони спуску має бути гладкою, без нерівностей. У місцях стику двох частин гірки дозволяється різниця висот, але вона не повинна бути проти напрямку спуску та не повинна травмувати відвідувача.

Краї стиків у зоні спуску повинні мати закруглення по обидва боки.

5.22.10. Кути і краї елементів гірки всередині зони безпеки мають бути закруглені з радіусом не менше 3 мм, а отвори та розрізи на кутах повинні бути захищені.

5.22.11. Поверхні стартових площадок, сходів і проходів для відвідувачів мають бути не слизькими і не мати елементів, об які можна спіткнутися, або отворів, у які може провалитися сферичний предмет діаметром більше 12 мм.

5.22.12. Краї стартових площадок і сходів мають бути обладнані огородженнями та поручнями висотою не менше 1000 мм.

5.22.13. Висота огородження має бути не менше 1000 мм від рівня підлоги, а його конструкція повинна бути такою, щоб підлітки та діти не могли пролізти крізь нього або під ним, і щоб у ньому не могла застрягти голова відвідувача.

5.22.14. Якщо для доступу до водної гірки використовують сходи, то по обидва боки сходів мають бути поручні, що переходять у поручні стартової площадки.

5.22.15. Ширина сходів має бути не менше 900 мм. Ширина аварійних сходів має бути не менше 600 мм.

5.22.16. Між сусідніми прольотами сходів в одному напрямку обладнують площадки довжиною не менше 800 мм.

5.22.17. Ширина східців має бути не менше 240 мм, за винятком східців спіральних і гвинтових сходів.

Висота східців має бути не менше 140 мм і не більше 240 мм.

Кути і краї східців повинні мати закруглення радіусом не менше 3 мм.

5.22.18. Перед входом у зону старту водної гірки, для запобігання падіння відвідувачів, обладнують стартову площадку довжиною не менше 500 мм. Стартову площадку обладнують захисними огородженнями висотою не менше 1000 мм. Якщо висота водної гірки вище 12000 мм, висота захисного огородження має бути не менше 1200 мм.

Висоту захисного огородження вибирають відповідно до рис. 51.

5.22.19. Конструкція зони старту має бути такою, щоб унеможливити виштовхування відвідувача на водну гірку відвідувачами, що йдуть позаду.

5.22.20. Усі водні гірки, за винятком гірок типу 1, повинні мати обмежники (наприклад, у вигляді поперечини на висоті від 800 мм до 1100 мм над поверхнею стартового елемента), що забезпечують спуск з гірки відвідувача в дозволеній позиції.

Рис. 51. Висота захисного огородження

5.22.21. Верхні краї обох сторін гірки мають бути виготовлені так, щоб за нормальної експлуатації відвідувач не міг дотягтися або доторкнутися до зовнішніх елементів гірки. Конструкція зони спуску має забезпечувати безпеку відвідувача і його втримання усередині жолоба під час спуску з гірки.

5.22.22. Максимально допустимі навантаження на відвідувача, створювані прискореннями, і тривалість їхньої дії мають відповідати даним табл. 12.

Таблиця 12. Максимально допустимі величини і тривалість дії навантажень

Тривалість дії навантаження, с
Прискорення, g
< 0,1
<= 4
>= 0,1
<= 2,6

5.22.23. Труби та закриті елементи мають бути виготовлені так, щоб відвідувач не втрачав орієнтацію (наприклад, частково або повністю пропускати світло). Якщо передбачено спеціальний ефект, що створює ризик втрати відвідувачем орієнтації або паніки в трубі, в закритому елементі (наприклад, повна темрява, водоспад тощо), відвідувача попереджають про це перед зоною старту.

5.22.24. Зона фінішу має забезпечувати ефективне і безпечне гальмування відвідувача після спуску.

5.22.25. Зоною фінішу вважають:

спеціалізований прийомний пристрій відповідно до вимог пунктів 5.22.46 і 5.22.47 цих Правил;

спеціальний басейн;

багатоцільовий басейн;

природна водойма.

5.22.26. Якщо відвідувач спускається з гірки безпосередньо в басейн, то для його виходу мають бути передбачені сходи, східці або підлога, що підвищується.

5.22.27. Траєкторія виходу відвідувача з однієї гірки не повинна перетинати траєкторію виходу відвідувача з іншої гірки.

5.22.28. Якщо зони фінішу декількох гірок закінчуються на одній стороні спеціального басейну, вихід розташовують таким чином, щоб відвідувачі рухалися у напрямках, які не перетинаються, та забезпечують швидке звільнення зони руху.

5.22.29. Допоміжні засоби для спуску мають бути плавучими. Кути допоміжних засобів для спуску мають відповідати вимогам пункту 5.22.10 цих Правил.

5.22.30. У настанові з використання допоміжних засобів для спуску зазначають, для яких цілей вони призначені, позиції відвідувача під час користування ними, допустимі маса та розміри тіла відвідувача.

5.22.31. Під час використання допоміжних засобів для спуску необхідний контроль персоналом за дотриманням дистанції між відвідувачами.

5.22.32. Кут нахилу переходу від жолоба до труби, тунельного покриття, борту безпеки або бризкозахисного екрана не повинен перевищувати 45 град., а радіус округлення країв - не менше 100 мм відповідно до рис. 52.

5.22.33. Висота від поверхні ковзання гірки до тунельного покриття або верха труби має бути не менше 1200 мм відповідно до рис. 52.

Рис. 52. Перехід між елементами водної гірки

5.22.34. У разі забору води із зони, де можуть перебувати відвідувачі, особлива увага приділяється забезпеченню їх безпеки.

5.22.35. Обсяг води, що подається на гірку, впливає на характер ковзання та визначається виробником для кожної конкретної гірки під час її введення в експлуатацію.

5.22.36. Доступ сторонніх осіб до приладів регулювання подачі води не дозволяється. Рекомендується установлення сигналізації, що попереджає про вихід з ладу обладнання.

5.22.37. Конструкція гірки має унеможливлювати зіткнення та завдання шкоди відвідувачами один одному.

5.22.38. Зіткнення або завдання шкоди відвідувачами один одному може виникнути через недотримання дистанції на старті та (або) через різницю у швидкості спуску відвідувачів. Якщо різні позиції тіл відвідувачів під час спуску є причиною розходжень у швидкості, дозволяється одна позиція (або група позицій, що відповідають одній швидкості) або черговість спуску з гірки має регулюватися.

5.22.39. Конструкція водної гірки має унеможливлювати несанкціонований доступ сторонніх осіб у зону безпеки.

5.22.40. Розміри перетину гірки типу 1 мають відповідати рис. 53.

Рис. 53. Перетин гірки типу 1

5.22.41. Розміри перетину гірки типу 2 мають відповідати рис. 54.

Дозволяється збільшення розмірів перетину водної гірки на відстані більше 2 м від зони старту до розмірів перетину гірки типу 3 відповідно до рис. 55.

Рис. 54. Перетин гірки типу 2

5.22.42. Розміри перетину гірок типів 3 і 4 повинні відповідати рис. 55.

Діаметр труб має бути не менше 800 мм.

Рис. 55. Перетин гірок типів 3 і 4

5.22.43. Розміри перетину прямої гірки типу 5 із закругленою підлогою мають відповідати рис. 55, а з плоскою підлогою - рис. 56zc405-06.

Для гірки у формі труби внутрішній діаметр має бути - не менше 800 мм.

Рис. 56. Перетин гірки типу 5

5.22.44. Розміри перетину гірки типу 6 мають відповідати рис. 57.

Рис. 57. Перетин гірки типу 6

Перетин гірки з поворотами, з декількома трасами типу 6.1 має відповідати рис. 55 (тип 3).

Перетин гірки з поворотами, з декількома трасами типу 6.2 має відповідати рис. 55 (тип 4).

5.22.45. Розміри перетину гірки типу 7 мають відповідати рис. 58.

Рис. 58. Перетин гірки типу 7

5.22.46. Спеціалізовані прийомні пристрої застосовують, як правило, у гірках із середньою швидкістю спуску понад 14 м/с.

5.22.47. Конструкція спеціалізованого приймального пристрою має забезпечувати:

ефективне та безпечне гальмування відвідувача;

безпечний і швидкий вихід відвідувача з нього.

5.22.48. Рекомендовані розміри зон занурення водних гірок наведені в додатку 2. Залежно від конструкції водної гірки глибина та розміри зони занурення мають бути визначені на підставі розрахунків і за результатами випробувань.

5.22.49. Під час потрапляння в спеціальний або багатоцільовий басейн відвідувач не повинен стикатися зі стінками басейну або зіштовхуватися з іншими відвідувачами.

5.22.50. Для гірок типів 2 - 5, зони занурення яких розташовані на одній стороні басейну, та для гірок типу 6 наносять лінію контрастного кольору віссю траси спуску, або встановлюють м'які плаваючі канати, щоб направити відвідувача до призначеного для нього виходу.

5.22.51. Дно спеціального басейну в зоні занурення має бути горизонтальним і рівним.

Дно багатоцільового басейну в зоні занурення має бути рівним.

5.22.52. Якщо глибина басейну менше або дорівнює 1,3 м, дозволяється підвищення або зниження дна басейну з ухилом до 10 % у напрямку спуску.

5.22.53. Глибина зони занурення залежно від висоти падіння відвідувача (відстань між фінішним елементом і водною поверхнею) має відповідати даним табл. 13.

Мінімальну глибину зони занурення вимірюють на відстані 2 м від кінця фінішного елемента віссю траси гірки в напрямку спуску.

Таблиця 13. Залежність глибини зони занурення від висоти падіння відвідувача

У міліметрах

Висота падіння
відвідувача, h
Глибина зони занурення, Н
для гірок типу 1 і 2
для інших типів гірок
0< h <= 200
800 <= Н <= 1200
>= 1000
600
>= 1800
>= 1800
>= 1500
>= 4500
Примітка. Проміжні показники визначають методом лінійної
інтерполяції

5.22.54. Воду на гірку подають у зоні старту. Обсяг води, що подається на гірку, має відповідати табл. 14.

Таблиця 14. Обсяг води, що подається на гірку

Тип гірки
Необхідна кількість води, дм куб./хв
1
>= 3
2
>= 40
3, 4, 5
>= 1000
6
>= 300 для кожної траси гірки
7
>= 300 на метр ширини гірки

5.22.55. Розміри зони безпеки повинні відповідати наведеним на рис. 59.

Рис. 59. Зони безпеки гірок

У зоні безпеки не дозволяється наявність нерухомих об'єктів (елементів конструкцій, гілок дерев тощо).

Елементи конструкції гірки дозволяється розташовувати на відстані від лінії х - х відповідно до рис. 59, за умови, що вони захищені, гладкі та рівні, а мінімальний радіус закруглення їх країв 100 мм відповідно до рис. 52zc405-06.

5.23. Додаткові вимоги безпеки до водних атракціонів (водні спуски каньйоном, човнові тощо)

5.23.1. Вимоги пункту 5.23 цих Правил не поширюються на водні види спорту та катання людей на човнових станціях (базах), пунктах прокату тощо.

5.23.2. По обидва боки водного шляху човнового атракціону має розташовуватися вільна зона шириною не менше 0,5 м.

Має бути чітко позначене місце безпечної посадки та висадки із човнів.

5.23.3. Глибина водойми повинна бути не більше технологічно необхідної. У місцях, де глибина перевищує 0,7 м, необхідно передбачити заходи захисту від утоплення, на випадок, якщо човен буде черпати воду або перекинеться.

5.23.4. Якщо човни з двигунами рухаються каналами тільки в одному напрямку, то максимальна швидкість має бути не більше 4,17 м/с (15 км/год). Якщо човни можуть рухатися вільно замкнутою водоймою, то максимальна швидкість - не більше 2,22 м/с (8 км/год).

Кількість човнів, використовуваних одночасно, обмежується площею водного простору. За максимальної швидкості до 2,22 м/с (8 км/год) необхідно 15 кв.м на один човен, понад 2,22 м/с (8 км/год) - 30 кв.м.

5.23.5. Човни, що приводяться в рух двигунами внутрішнього згоряння, мають бути обладнані лотком під двигуном і паливними трубами. Двигун має розміщатися так, щоб відвідувачі не піддавалися небезпеці у випадку його загоряння.

5.23.6. Мають бути передбачені засоби, що дозволяють, за потреби, витягти з води всі човни.

5.23.7. Під час посадки та висадження відвідувачів у разі спуску каньйоном відносна швидкість човна та платформи має бути не більше 0,5 м/с.

За нормальних умов руху відстань між стінкою човна та стінкою каналу має бути не менше 0,12 м (рис. 60. У зоні висадження (посадки) відстань між стінкою човна та платформою, на яку здійснюється висадження (посадка), має зменшуватися приблизно до 0,05 м. Необхідно звернути особливу увагу на зміну ширини цього зазору.

Рис. 60. Мінімальна відстань між стінкою човна та стінкою каналу

5.23.8. Човен має бути обладнаний поручнем і підніжками для забезпечення опори відвідувача, щоб той зміг перебороти сили, що виникають під час гальмування човна.

Якщо є ймовірність, що відвідувач, який сидить попереду човна, може із силою вдаритися об передню панель, то необхідно передбачити м'яку оббивку для унеможливлення травм.

5.23.9. Відстань між сидінням, східцем і посадковою площадкою наведена на рис. 61.

Рис. 61

5.23.10. На човнах атракціону типу "Водні спуски" не потрібні пристрої фіксації відвідувачів, якщо під час гальмування середнє прискорення в поздовжньому напрямку не більше 0,7g, ухил спуску - 35 град., а прискорення в напрямку "голова - ноги" у будь-якому місці спуску не більше + 0,2g. У цьому випадку використання діаграми вибору пристроїв фіксації (рис. 8) необов'язкове.

5.23.11. Має бути передбачене автоматичне обладнання зон блокування в тих каналах, де є ймовірність, що відвідувачі можуть постраждати у разі зіткнення човнів на великій швидкості.

Для цього, необхідно передбачити заходи, що розділяють човни на підйомах і перед спусками, при цьому спуск уважається зоною блокування.

5.23.12. Безвідмовно працюючі засоби мають запобігати проходу будь-якого човна в похилу зону блокування, якщо її глибина недостатня для забезпечення безпечного гальмування.

Загальні вимоги до зон блокування наведені в пунктах 5.18.11- 5.18.14 цих Правил.

5.23.13. Під час включення атракціону має бути забезпечений плавний набір потужності протягом деякого часу, що дозволяє відвідувачам адаптуватися до зміни режиму роботи.

5.23.14. Розміщення атракціону має бути очевидним для відвідувача. Це досягається за рахунок конструктивних особливостей атракціону, застосування відповідних знаків, кольорового маркування зони басейну або атракціону, текстової та аудіоінформації.

5.23.15. Атракціон має бути розташований таким чином, щоб не перешкоджати роботі інших атракціонів і пересуванню відвідувачів.

5.23.16. Зміна глибини має бути очевидною для відвідувача. Відповідний елемент конструкції (зону басейну або атракціону) маркують контрастним кольором (наприклад, занурену у воду сходинку).

5.23.17. Отвори для подачі в басейн води і (або) повітря під тиском, мають розташовуватися на глибині менше 700 мм, за винятком випадків, коли:

швидкість води у випускному отворі менше 2 м/сек;

різниця між тиском, обмірюваним до і після випускного отвору, не більше 3 кПа.

5.23.18. Подачу води і (або) повітря під тиском здійснюють таким чином, щоб їх дія не могла призвести до зіткнення відвідувача з перешкодою (наприклад, зі стінкою басейну).

5.23.19. Швидкість руху води не повинна утрудняти відвідувачам вхід або вихід з атракціону. У будь-якій точці зони входу або виходу швидкість руху води не повинна перевищувати 3,5 м/с.

5.23.20. У атракціоні з водяною завісою (наприклад, "Водоспад", "Дощик", "Парасолька" тощо) має бути забезпечений приплив повітря за водяну завісу.

5.23.21. Конструкція атракціону має унеможливлювати застрявання тіла, частин тіла, одягу та елементів одягу відвідувача і зіткнення відвідувача з елементами конструкції та між собою.

5.23.22. Камери для генерування хвиль в атракціоні "Хвилі" відокремлюють від басейну ґратами. Конструкція ґрат повинна містити тільки вертикальні елементи, за винятком рамки (рис. 62) .

Рис. 62. храти хвильової камери

Перед хвильовими камерами, за необхідності, улаштовують додаткову зону безпеки (наприклад, за допомогою плавучої розподільної лінії).

Атракціон оснащують пристроєм подачі звукового сигналу для попередження відвідувачів про початок його роботи.

Під час роботи атракціону стрибки і пірнання в басейн забороняються.

5.23.23. Експлуатація атракціону "Хвилі" має проводитися під спостереженням відповідальної особи з обслуговувального персоналу, якій добре видно зону басейну, у якій генеруються хвилі.

5.23.24. Робота атракціону "Водоспад" ("Водяна завіса") не повинна утрудняти огляд. Відвідувач повинен бачити занурені у воду східці, край басейну, перешкоди тощо.

5.23.25. Гармату атракціону "Водяна гармата" установлюють так, щоб відвідувач не міг потрапити під струмінь води на траєкторії від випускного отвору гармати до найвищої точки водяного струменя.

Атракціон оснащують пристроєм подачі звукового сигналу для попередження відвідувачів про початок його роботи.

5.23.26. Глибина атракціону "Басейн з круговою течією" має бути не менше 1350 мм.

5.23.27. Максимальна глибина води в руслі потоку атракціону "Бурхлива ріка" має становити 1350 мм.

На всій трасі атракціону має бути забезпечене безперервне спостереження за відвідувачами з боку обслуговувального персоналу.

5.23.28. Фонтани атракціону "Фонтан" не повинні створювати утруднень пересуванню відвідувачів у басейні або біля басейну.

Вода, яка стікає з фонтана, не повинна приховувати елементи конструкції фонтана або перешкоди (наприклад, східці, край або стінку басейну тощо).

Не дозволяється пересування відвідувачів під елементами фонтана, що виступають, які розташовані на висоті 2000 мм і менше. Зазори за висотою для фонтанів наведені на рис. 63.

Рис. 63. Зазори за висотою для фонтанів

5.24. Додаткові вимоги безпеки до спортивних атракціонів

5.24.1. Ці вимоги поширюються на спортивні атракціони (силоміри, тири тощо).

5.24.2. Конструкція спортивних атракціонів має унеможливлювати травмування відвідувачів.

5.24.3. Силоміри мають бути міцно закріплені на землі. Пластини, по яких наносяться удари, повинні бути міцно закріплені таким чином, щоб вони не могли відлетіти.

5.24.4. Весь атракціон має бути обгороджений по периметру. Крім того, глядачі повинні стояти на відстані не менше 3 м, щоб не піддаватися небезпеці отримати удар молотом під час замаху. Молот має бути надійно закріплений на рукоятці.

У разі використання пристроїв, що вибухають, необхідний адекватний захист від фрагментів, що розлітаються.

5.24.5. Тири мають бути повністю закриті з боків, зверху, знизу та у напрямку стрілянини. Розташування робочого місця оператора повинне унеможливлювати його поранення під час стрілянини.

5.24.6. Необхідні заходи захисту, що унеможливлюють поранення від пострілів у напрямку ведення вогню.

5.24.7. Задня стінка тиру має бути вертикальною та виготовлятися з листової сталі товщиною не менше 1,5 мм.

Бічні стінки та стеля тиру мають бути виготовлені з матеріалу, здатного утримати кулі всередині.

Сталеві листи мають міцно кріпитися так, щоб їх було неможливо зрушити. Не можна застосовувати гвинти або цвяхи з виступаючими головками. Головки гвинтів або цвяхів, використовуваних для кріплення сталевих листів, мають бути під конічну зенківку. У разі використання сталевих кутиків їх полиці не повинні бути повернені у бік тих, хто стріляє.

5.24.8. Місце для кожного стрільця має бути шириною не менше 0,8 м. Якщо приміщення тиру або трейлер, у якому він розміщається, закриті, як зазначено вище, установлювати додаткові огородження не потрібно.

5.24.9. Входи і виходи в бічних стінах мають замикатися та бути виконані за тими ж вимогами, що і бічні стіни. Мінімальний кут відчинення дверей - 90 град.

5.24.10. Арматура освітлення має бути захищена від випадкових куль або куль, що рикошетують.

Якщо є пристрої для кріплення мішеней на задній стінці, то необхідно передбачити засоби для запобігання рикошету від кріплення (наприклад, вільно висячі шматки повсті або іншої цупкої тканини).

Якщо мішені кріпляться безпосередньо на задній стінці або є інші причини, за яких не можна повісити між мішенями та задньою стінкою шматки тканини, що вловлюють кулі, то треба вжити заходів щодо унеможливлення рикошету (товсті сталеві пластини, спеціальна оббивка тощо).

Будь-які декоративні предмети, підвішені між стояком для стрілянини та мішенями, мають бути розміщені так, щоб унеможливити рикошет. Вони мають розташовуватися на відстані не менше 2,5 м від краю стояка, поверненого до тих, хто стріляє.

5.24.11. Не дозволяється використовувати автоматичну або напівавтоматичну зброю. Дозволяється використовувати зброю, що задовольняє наступні вимоги:

калібру не більше 5,5 мм, енергія кулі, що вилітає, повинна бути не більше 7,5 Нм;

спусковий гачок не повинен бути споряджений пристроями для полегшеного спуску;

конструкція зброї має унеможливлювати випадковий постріл у разі повернення зарядного механізму від удару або від незначного струсу.

5.24.12. Якщо використовується зброя, яку не треба зводити механічно та заряджати вручну перед наступними пострілами, то персонал повинен мати можливість перервати стрілянину.

5.24.13. Для стрілянини в приміщенні може використовуватися зброя з обоймами калібру до 4,5 мм.

Пістолети та інша зброя розміром не більше 600 мм може використовуватися тільки, якщо сектор ведення вогню обмежений.

Можуть використовуватися самостріли (арбалети), кінетична енергія стріл яких не більше 2 Нм.

5.24.14. Припустимі до застосування тільки такі види боєприпасів:

кулі з м'якого свинцю, круглий дріб;

патрони 4,5 мм із зарядом не більше середнього;

кульки для пневматичних рушниць;

стріли з оперенням для арбалетів.

5.24.15. Якщо застосовуються лампи-спалахи, вони мають бути закріплені так, щоб не могли розбитися, а їхні шматочки, що розлітаються, рикошетувати.

5.24.16. Мішені мають перебувати на відстані не менше 2,8 м від стояка перезарядження для пневматичних рушниць і 5,5 м - для зброї зі справжніми боєприпасами.

5.24.17. Пристосування, у які в тирах вставляють ємності для квітів тощо, мають встановлюватися таким чином, щоб їх верхні плоскі поверхні були горизонтальними або нахилені назад. Передня поверхня має бути нахилена назад під кутом не менше 20 град. стосовно вертикалі. Якщо пристосування не сталеве, воно має покриватися сталевими листами товщиною не менше 2 мм. Відстань між кронштейнами, на яких кріпляться пристосування, має бути такою, щоб у разі влучення куль не виникала вібрація.

5.24.18. Пристосування, на яких у тирах кріпляться мішені та покажчики кількості влучень, мають бути виконані та установлені таким чином, щоб тільки пряме влучення від стояка, звідки ведеться стрілянина, приводило їх у дію.

Кронштейни, на яких кріпляться фігурки, використовувані як мішені, і пристрої, на яких вони встановлені, мають бути конструктивно захищені від влучень. Система вентиляції повинна бути влаштована так, щоб кулі, що влучають у неї навіть під кутом, не могли рикошетувати.

Круглі та рухливі мішені мають бути виконані таким чином, щоб кулі не могли рикошетувати від них навіть у випадку влучення під кутом.

5.24.19. Мішені для стріл з оперенням мають виготовлятися зі світлої деревини без сучків або з матеріалу, що має аналогічні властивості.

5.24.20. Місця для стрілянини стрілами з оперенням або м'якими кулями мають бути розділені перегородками.

6. Вимоги до атракціонів та їх складових частин, придбаних за кордоном

6.1. Експлуатація атракціонів, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1.3 цих Правил, або їх складових частин, придбаних за кордоном, починається після одержання в установленому порядку дозволу органу з нагляду за охороною праці.

6.2. Паспорт, настанова з експлуатації та інша експлуатаційна документація, що поставляється з атракціоном або з його складовими частинами, мають бути викладені українською або, як виняток, російською мовою та відповідати вимогам цих Правил.

7. Вимоги до виготовлення атракціонів

7.1. Загальні положення

7.1.1. Атракціони, їх складові частини мають виготовлятися на підприємствах, що отримали дозвіл органу з нагляду за охороною праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, які виконуються під час виготовлення зазначених виробів, відповідно до вимог Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 (із змінами) (далі ДНАОП 0.00-4.05-03).

7.1.2. Поставлення на виробництво атракціонів, їх складових частин здійснюється відповідно до вимог НД.

7.1.3. Для перевірки якості виготовлених атракціонів, їх складових частин, відповідності їх вимогам цих Правил і технічних умов, виробник має проводити їх випробування (приймальні, приймально-здавальні, періодичні тощо).

7.1.4. Приймальні випробування дослідного зразка атракціону проводяться в порядку, установленому програмою та методикою приймальних випробувань, яка має бути складена з урахуванням вимог НД і передбачати:

візуальний огляд;

випробування без завантаження, у тому числі перевірку дії приладів та пристроїв безпеки;

статичне та динамічне випробування.

Програма і методика приймальних випробувань має бути узгоджена з органом з нагляду за охороною праці.

7.1.5. Приймально-здавальні випробування кожного виготовленого атракціону або його складової частини, призначеної для самостійного постачання, проводяться виробником за затвердженою ним програмою і методикою випробувань. Під час приймально-здавальних випробувань атракціону, що постачаються в складеному стані, мають проводитися статичне та динамічне випробування. Результати випробувань мають бути записані в паспорті атракціону або в документі про якість складової частини.

7.1.6. Періодичні та типові випробування атракціонів, їх складових частин, що виготовляються серійно, проводяться виробником в установленому порядку за програмою і методикою випробувань. Періодичним випробуванням піддається один із серійно виготовлених виробів один раз у три роки.

7.1.7. Технічні умови на виготовлення повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати атракціони, їх складові частини, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і готового виробу в цілому, а також відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають застосовуватися під час виготовлення.

Технічні умови мають бути узгоджені з органом з нагляду за охороною праці.

7.1.8. Виготовлені атракціони мають бути споряджені експлуатаційними документами:

паспортом, зразок якого наведений в додатку 3;

настановою з експлуатації;

інструкцією з монтажу, пуску, регулювання та обкатки,

а також іншою документацією, передбаченою технічними умовами на конкретний атракціон.

Дозволяється суміщення документів відповідно до вимог НД.

7.1.9. У разі виготовлення атракціонів зі складових частин, що постачаються кількома виробниками, за якість виготовлення атракціону в цілому, за відповідність їх технічним умовам, а також за оформлення технічної документації відповідає виробник, що випускає атракціон в складеному вигляді.

Паспорт атракціону складається за даними документів на окремі складові частини, що виготовлені іншими підприємствами. Документи цих підприємств виробник зберігає протягом строку служби атракціону.

7.1.10. Настанова з експлуатації атракціону має бути розроблена відповідно до вимог НД і цих Правил.

У настанові з експлуатації поряд з іншими відомостями мають бути зазначені:

тип атракціону, основні характеристики, габаритні розміри та вимоги до зони безпеки навколо атракціону у разі, якщо ця зона перевищує його габаритні розміри;

опис роботи атракціону, у тому числі, докладний опис основних систем, механізмів і систем керування і їх роботи. Опис має супроводжуватися рисунками, схемами (кінематичними, електричними, пневматичними, гідравлічними). Якщо схеми не дають ясного уявлення про роботу гідравлічного (пневматичного) обладнання і його взаємодію з електричним обладнанням, необхідно дати більш докладний опис цього обладнання;

дані про пристрої фіксації для відвідувачів, опис їх роботи та правила користування;

опис захисних пристроїв, що спрацьовують або вмикаються у виняткових ситуаціях (наприклад, під час умикання аварійного освітлення або під час уживання заходів, що дозволяють, у випадку виходу приводу з ладу, безпечно припинити будь-яке переміщення обладнання), а також засобів захисту від пожежі;

вимоги щодо зон безпеки навколо атракціону, огородження периметра атракціону, розмірів виходів і входів;

рекомендований порядок посадки і висадження відвідувачів, їх розміщення на пасажирських місцях, а також необхідні обмеження для запобігання перевантаження атракціону;

обмеження в користуванні (за наявності таких) для відвідувачів, обмеження величини робочої швидкості та прискорення атракціону, тривалості робочого циклу та можливі обмеження неповного або асиметричного завантаження атракціону;

максимальна кількість відвідувачів, які можуть одночасно користуватися, загальна маса відвідувачів в одному пасажирському модулі та (або) атракціоні в цілому;

погодні умови, за яких не можна експлуатувати атракціони, наприклад, вітер, дощ, туман тощо;

опис процедур аварійної евакуації, у тому числі евакуації у разі відмови живлення;

рекомендації щодо розроблення правил поведінки відвідувачів, у тому числі фізичні і антропометричні дані відвідувачів, на які розрахований атракціон, максимальну швидкість руху, час катання, необхідні перерви між сеансами;

указівки щодо приведення атракціону в безпечне положення в неробочому стані;

дії обслуговувального персоналу під час простою і в особливих умовах;

дії обслуговувального персоналу під час позаштатних ситуацій;

періодичність технічного обслуговування та ремонту;

опис процедури щоденної перевірки перед відкриттям і після закінчення роботи атракціону;

схема розміщення знаків безпеки і попереджувальних табличок на атракціоні;

вимоги до обслуговувального персоналу;

обов'язки обслуговувального персоналу;

опис робіт з технічного обслуговування, ремонту, які можуть бути проведені користувачем або кваліфікованими фахівцями, а також перелік необхідних для цього пристроїв і (або) деталей;

спеціальні вимоги щодо підготовлення атракціону до роботи з відвідувачами, у тому числі до методів перевірки;

перелік деталей і складових частин, що вимагають регулярного змащування, його періодичність, типи використовуваних мастильних матеріалів;

опис способів проведення необхідних перевірок і технічного обслуговування систем керування атракціону;

перелік деталей і складових частин, що вимагають регулярних перевірок (у тому числі, елементів конструкцій і механізмів, небезпечних відносно появи втомних пошкоджень через високі напруження, що виникають під час експлуатації), рекомендовану їх періодичність (переважно, у годинах експлуатації), а також рекомендовані методи перевірки, наприклад, візуальний огляд або неруйнівний контроль. Необхідно окремо зазначити деталі та складові частини з обмеженим строком служби, критичні для забезпечення безпеки атракціону;

рекомендації з технічного обслуговування електричного обладнання;

можливі пошкодження металоконструкцій та способи їх усунення;

періодичність та способи перевірки приладів безпеки;

способи та порядок регулювання гальм;

перелік і позначення деталей, що швидко спрацьовуються, та допуски на їх спрацювання;

критерії граничного стану атракціону та його складових частин (елементів механізмів, конструкцій, у тому числі зварних і виготовлених з пластику, композиційних і подібних матеріалів);

порядок проведення технічних оглядів;

рекомендації з випробувань обладнання (перевірка опору ізоляції, цілісності електричних кіл, цілісності заземлюючого контуру та перевірка працездатності пристроїв автоматичного відключення, якщо такі встановлені, тощо);

вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування та технічного огляду атракціону з урахуванням специфіки його конструкції.

7.1.11. В інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки мають бути зазначені:

тип атракціону, основні характеристики, габаритні розміри в робочому стані;

характеристики спеціального устаткування, пристроїв, інструментів, матеріалів, деталей або вузлів, необхідних для проведення безпечного монтажу та демонтажу;

вимоги до площадок розташування та місць фундаментного або безфундаментного обпирання, що забезпечує сприйняття розрахункових навантажень, значення яких також має бути зазначене в інструкції з монтажу. За необхідності в інструкції з монтажу наводяться способи відсипання ґрунтових подушок і укладання плит для полегшення вирівнювання, допуски на відхилення від горизонтальності та нерівності поверхні, рекомендації щодо ґрунтових подушок і обмеження для них, а також вимоги до баластувальних робіт;

вимоги до зони безпеки навколо атракціону у разі, якщо ця зона перевищує його габаритні розміри, вимоги щодо захисту або огородження по периметру атракціону під час монтажу (демонтажу);

вимоги з улаштування фундаменту (конструкція, навантаження тощо);

порядок проведення монтажних (демонтажних) робіт, що забезпечує стійкість конструкцій, в тому числі послідовність етапів складних монтажних робіт;

можливі варіанти монтажу (демонтажу);

на монтажних схемах повинні бути зазначені елементи конструкції та вузли, пошкодження яких може спричинити втрату несучої здатності конструкції, а також порушити безпечну роботу обладнання;

безпечні схеми стропування конструкцій;

значення моментів затягування відповідальних різьбових з'єднань;

перелік кріпильних виробів (болтів, гвинтів, шпильок, різьбових стяжок, гайок, шайб тощо) та їх позначення відповідно до вимог НД (у тому числі класу міцності) із зазначенням місць їх установлення та складових частин, які вони з'єднують;

способи правильного підключення електричних систем до джерела живлення;

схеми заземлення, у тому числі для захисту від удару блискавок;

порядок проведення регулювання, обкатки та випробувань після монтажу;

вимоги безпеки під час монтажу (демонтажу).

7.1.12. Відомості про виготовлені атракціони, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник має занести до книги обліку та спорядити табличкою, укріпленою на видному місці із зазначенням:

назви країни-виробника;

назви виробника, його товарного знака та юридичної адреси;

назви продукції (тип, модель);

безпечного робочого навантаження (штатної кількості відвідувачів);

дати виготовлення (місяць, рік);

порядкового номера за нумерацією виробника;

позначення технічних умов, за якими виготовлено атракціон;

відомостей про сертифікацію (знак відповідності),

а також інші відомості відповідно до вимог технічних умов на конкретний атракціон.

Метод виконання написів на табличці має забезпечувати їх схоронність протягом усього строку служби атракціону.

У атракціонів із пересувними візками такі таблички закріплюються на металоконструкції рейкової колії і на всіх візках.

7.1.13. Суб'єкт господарювання, який під час монтажу або експлуатації атракціону виявив недоліки в його конструкції або виготовленні, а також невідповідність вимогам цих Правил, надсилає виробнику рекламацію (претензію). Для виробів, придбаних за кордоном, рекламація (претензія) надсилається виробнику, а її копія - в орган з нагляду за охороною праці та в орган сертифікації, який видав сертифікат відповідності.

7.1.14. Виробник, отримавши претензію, має усунути виявлені недоліки, а також допущені під час виготовлення відхилення від вимог цих Правил.

Виробник має вести облік рекламацій (претензій) та інших повідомлень про недоліки конструкції та виготовлення атракціонів, що надійшли, із зазначенням:

їх пред'явника;

заводського номера атракціону або складової частини;

короткого змісту рекламації (претензії);

ужитих заходів.

У разі, якщо виявлені недоліки можуть вплинути на безпечність користування атракціонами, їх складовими частинами, виробник має повідомити всіх суб'єктів господарювання, що експлуатують їх, про необхідність і методи усунення таких недоліків, а також надіслати технічну документацію та необхідні матеріали, деталі та вузли, що підлягають заміні.

7.2. Матеріали

7.2.1. Матеріали (сталевий прокат, труби, виливки тощо) для виготовлення, монтажу, реконструкції і ремонту атракціонів мають відповідати вимогам чинних НД щодо вибору матеріалів для атракціонів і конструкторській документації.

7.2.2. Якість матеріалів, застосовуваних під час виготовлення, реконструкції, ремонту, монтажу атракціону, має бути підтверджена документами виробників цих матеріалів і вхідним контролем відповідно до вимог НД.

За відсутності документа про якість матеріалу дозволяється його застосовувати після випробування відповідно до вимог НД.

7.2.3. Вибір матеріалу для металевих конструкцій здійснюється з урахуванням умов експлуатації елемента конструкції (його завантаженості). Дані про застосований матеріал основних несучих металевих конструкцій атракціону зазначаються в його паспорті.

     7.2.4. Деревина,  алюмінієві  сплави,  пластикові  композити,
матеріали  для  залізобетонних конструкцій,  що застосовуються для
виготовлення конструкцій атракціонів,  вибираються  відповідно  до
вимог НД.  Не слід застосовувати для несучих металевих конструкцій
алюмінієві сплави,  у яких відношення границі плинності до границі
міцності   (сигма)    /(сигма)  >  0,85   і   відносне  подовження
                  0,2         в
(дельта) < 8 %.
     Деревина, що   застосовується  для  виготовлення  конструкцій
атракціонів,  має  відповідати  вимогам  Державного   гігієнічного
нормативу  "Гігієнічний  норматив питомої активності радіонуклідів
137      90
   Cs та   Sr у деревині та продукції з  деревини",  

затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.10.2005 N 573 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2005 за N 1384/11664.

7.3. Зварювання

7.3.1. Прихвачування та зварювання металоконструкцій атракціонів мають виконуватися відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі ДНАОП 0.00-1.21-98), зварниками, атестованими відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.96 N 61z0262-96 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.05.96 за N 262/1287.

7.3.2. Зварювальні установки, що використовуються під час проведення робіт, мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01.

7.3.3. Зварювальні матеріали і технологія зварювання мають забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного з'єднання (границя міцності, відносне видовження, кут загину, ударна в'язкість, твердість) не менше нижньої границі зазначених властивостей основного металу конструкції, установлених НД для даної марки сталі.

У разі застосування в одному з'єднанні сталей різних марок механічні властивості металу шва мають відповідати властивостям сталі з більшою границею міцності. Марки присадних матеріалів, флюсів і захисних газів зазначаються в технічних умовах на виготовлення, реконструкцію та ремонт.

7.3.4. Для виготовлення елементів металоконструкцій із труб, прокату листового, сортового, фасонного тощо дозволяється застосування всіх способів різання, що забезпечують якісне одержання форм і розмірів цих елементів відповідно до робочих креслень. Різання проводиться за технологією, що унеможливлює утворення тріщин або погіршує якість металу на крайках, а також у зоні термічного впливу.

7.3.5. Під час складання конструкції під зварювання має забезпечуватися точність з'єднань у межах розмірів і допусків, установлених робочими кресленнями і технологічними документами.

7.3.6. Зварювання має проводитися в приміщеннях, які унеможливлюють вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з'єднань.

Зварювання просто неба дозволяється за спеціальною технологією за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів та вітру.

7.3.7. Зварювальні та різальні роботи, що проводяться під час виготовлення, ремонту чи реконструкції, мають виконуватися відповідно до вимог комплекту документів на технологічні процеси зварювання (різання) з дотриманням вимог НД, що стосуються цих робіт.

7.3.8. Можливість і порядок зварювання за температури повітря нижче 0 град. С установлюються технічними умовами або іншими НД.

7.3.9. Прихоплювання елементів зварних з'єднань під час складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням таких самих зварювальних матеріалів, що і під час зварювання.

7.3.10. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть цілком переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання очищуються від шлаку.

7.3.11. Несучі зварні металоконструкції повинні мати клеймо чи інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його схоронність упродовж експлуатації виробу і не погіршують його якості. Метод і місце маркування мають бути зазначені на кресленнях.

7.3.12. Необхідність і методи термічної обробки зварних з'єднань несучих елементів металоконструкцій установлюються технічними умовами на виготовлення, реконструкцію чи ремонт.

7.4. Контроль якості зварних з'єднань

7.4.1. Контроль якості зварних з'єднань, що проводиться під час виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту атракціонів, їх складових частин, здійснюється методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ультразвуковим тощо) і випробуваннями відповідно до вимог НД.

Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані відповідно до вимог Правил атестації фахівців неруйнівного контролю, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.05.97 N 118z0374-97 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.09.97 за N 374/2178.

7.4.2. Контроль якості зварних з'єднань здійснюється після проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного зварного з'єднання.

Результати контролю зварних з'єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах тощо).

7.4.3. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають усі зварні з'єднання з метою виявлення в них таких зовнішніх дефектів, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в технічних умовах:

кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів;

лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;

відхилень розмірів і порушення форми швів від зазначених у НД (за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо);

тріщин;

напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.

Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки шва має бути зачищена від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруднень.

Огляд і вимірювання стикових з'єднань проводяться по обидва боки на всій довжині з'єднання. У разі недоступності для огляду внутрішньої поверхні зварного з'єднання огляд і вимірювання здійснюються тільки із зовнішнього боку.

7.4.4. Контроль стикових з'єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим методом проводять відповідно до вимог НД тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів.

7.4.5. Місця обов'язкового контролю стикових зварних з'єднань несучих елементів металоконструкцій ультразвуковим методом установлюються технічними умовами. Обсяг контролю - 100 % довжини стикового шва з'єднання, що контролюється.

7.4.6. Оцінка якості зварних з'єднань за результатами неруйнівного контролю здійснюється відповідно до вимог технічних умов на виготовлення, реконструкцію або ремонт атракціонів.

7.4.7. У зварних з'єднаннях мають бути відсутні такі дефекти, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в НД, зокрема:

непровари та несплавлення;

пори, розташовані у вигляді суцільної сітки;

підрізи, напливи та натікання;

незаварені кратери;

свищі;

шлакові включення;

незаварені пропалювання;

пропалювання та підплавлення основного металу (під час стикового контактного зварювання труб);

зміщення крайок вище норм, передбачених кресленнями.

Також у зварних з'єднаннях не дозволяються тріщини, розташовані в металі шва, на межі сплавлення, у зоні термічного впливу та в основному металі, у тому числі мікротріщини, що виявляються під час мікродосліджень.

7.4.8. У разі виявлення під час неруйнівного контролю неприпустимих дефектів у зварних з'єднаннях, ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються не більше двох разів в одному місці відповідно до вимог технічних умов.

7.4.9. Випробування відповідно до вимог НД проводяться з метою перевірки відповідності механічних властивостей зварного з'єднання на контрольних зразках, зварених в умовах, що цілком відповідають умовам виготовлення елементів металоконструкцій (ті ж основні та присадні матеріали, ті ж зварювальні режими, методи зварювання і те ж положення шва).

7.4.10. На підприємствах з виготовлення, монтажу, реконструкції та ремонту атракціонів перевірки механічних властивостей мають проводитися періодично відповідно до вимог технологічних документів.

7.4.11. Перевірки механічних властивостей зварного з'єднання на контрольних зразках провадяться залежно від виду зварного з'єднання виробів шляхом випробування на розтягування та вигинання зразків, з'єднаних стиковим швом.

Результати випробувань уважаються задовільними, якщо:

тимчасовий опір не нижче нижньої границі тимчасового опору металу, зазначеного в НД для даної марки сталі;

кут вигину для вуглецевих сталей не менше 120 град., для низьколегованих за товщини зразка до 20 мм - не менше 80 град. і понад 20 мм - не менше 60 град.

7.4.12. Крім того, неруйнівному контролю піддаються перед складанням відповідальні елементи механічного обладнання - осі коліс пасажирських засобів, осі коліс огляду тощо.

7.5. Захист від корозії та гниття

7.5.1. З метою захисту складових частин атракціонів від корозії на їх поверхню наносять лакофарбові або металеві та неметалеві (неорганічні) покриття.

Зазначеного захисту не вимагають механічно оброблені деталі, що працюють у масляній ванні або середовищі консистентних мастил.

7.5.2. Елементи обладнання з деревини, від яких залежить міцність обладнання, у випадку постійного контакту із ґрунтом захищають методами хімічного захисту деревини від біологічних агентів відповідно до вимог НД. Додатково можна застосовувати конструктивні методи захисту (наприклад, металевий підп'ятник тощо).

7.5.3. Підготовку металевих поверхонь перед фарбуванням, а також нанесення лакофарбових покриттів необхідно здійснювати відповідно до вимог НД.

7.5.4. Усі оброблені поверхні, що не підлягають фарбуванню, мають бути покриті мастилом або іншим захисним покриттям.

7.5.5. Фарбування атракціонів виконується згідно з вимогами конструкторської документації. Клас покриття має бути визначений технічними умовами.

7.5.6. Місця змащування, зливні та заливні пробки мають бути яскравого кольору, відмінного від кольору поверхні складових частин атракціону.

7.5.7. Поверхні дерев'яних деталей фарбуються тими самими фарбами, що і зовнішні металеві поверхні.

7.5.8. Поверхні, що не доступні для фарбування після складання атракціонів, мають бути пофарбовані до складання.

8. Вимоги до монтажу атракціонів

8.1. Загальні вимоги

8.1.1. Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження атракціонів, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1.3 цих Правил, мають виконувати організації, що отримали відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.05-03 дозвіл органу з нагляду за охороною праці на виконання робіт з монтажу (демонтажу) і (або) налагодження атракціонів.

Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження атракціонів, що не віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки, а також атракціонів пересувних містечок дозволяється здійснювати технічними службами власника атракціонів із залученням, за необхідності, інших організацій.

8.1.2. Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження атракціонів має виконуватися відповідно до вимог інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки.

8.1.3. Перед проведенням монтажу атракціонів організація, що виконує монтаж, має провести огляд металевих конструкцій і обладнання атракціону з метою оцінки їх стану та комплектності.

Усі деталі та складові частини перед монтажем мають бути перевірені на предмет виявлення неприпустимого спрацювання, деформацій тощо. Елементи кріплення та стопоріння мають використовуватися відповідно до проектної документації і замінюватись, якщо буде потреба, на відповідні.

У разі виявлення неприпустимого спрацювання або пошкоджень ушкоджені частини мають бути замінені на відповідні вимогам виробника.

За результатами огляду складається акт.

8.1.4. Монтаж атракціонів, які мають фундаменти, повинен здійснюватися за наявності акта геологічних досліджень та дозволу на проведення земляних робіт на місці їх монтажу.

8.1.5. Вимоги безпеки під час проведення монтажних (демонтажних), налагоджувальних робіт мають відповідати вимогам інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки і чинних НД.

Усі зміни конструкції монтажна організація повинна погоджувати з виробником атракціону в письмовій формі.

8.1.6. Відповідальність за організацію безпечних робіт у зоні монтажу, у тому числі в нічний час і у неробочі дні, має зазначатися в договорі між замовником (власником атракціону) та монтажною організацією.

8.1.7. Транспортування атракціонів на площадку, їх монтаж і демонтаж має здійснюватися так, щоб звести до мінімуму ризик пошкодження конструкцій, і все обладнання під час транспортування має бути надійно закріплене.

8.1.8. Якщо під час монтажу або демонтажу виникають непередбачені додаткові навантаження або стан нестійкості, то необхідно вжити всі можливі заходи безпеки, використовуючи тимчасові стяжки, стояки, опори та кріплення, щоб унеможливити пошкодження будь-якої частини атракціону.

8.1.9. Під час монтажу і до початку пуску атракціону має бути унеможливлений доступ до нього сторонніх осіб через прорізи та будь-які отвори в конструкціях, використовувані для доступу тільки коли атракціон перебуває в нерухомому стані або не експлуатується. Такі отвори та прорізи мають бути надійно закриті кришками або огороджені з надійно замкненими дверима.

8.1.10. У процесі монтажу атракціон має бути вирівняний, займати стійке положення, створювати рівномірний тиск на ґрунт і бути міцно закріплений.

8.1.11. Після завершення монтажу всі складові частини, що впливають на безпеку (частини конструкції, з'єднання, кріплення, пристрої безпеки, електричні системи, гальма тощо), мають бути перевірені на предмет правильного їх установлення.

8.1.12. За потреби, потрібно забезпечити достатнє освітлення, що дає змогу безпечно проводити роботи.

8.1.13. За потреби, всі частини атракціону перед установленням повинні бути належним чином змащені.

8.1.14. Якщо рейки є частиною атракціону, вони повинні бути правильно прокладені та вирівняні так, щоб рух ними був плавним і безпечним.

8.1.15. Підкладки, що застосовуються під опорами атракціонів, мають бути стійкими.

8.2. Вимоги до майданчика для встановлення атракціону

8.2.1. хрунт майданчика має бути таким, щоб надійно витримувати розрахункове навантаження атракціону, зазначене в інструкції з монтажу.

8.2.2. Установлення атракціону на похилій і (або) нерівній поверхні, допуски на відхилення від горизонтальності і нерівності яких перевищують зазначені в інструкції з монтажу, не дозволяється.

8.2.3. Суб'єкт господарювання перед монтажем повинен визначити розташування підземних комунікацій або надземних кабелів, які можуть становити небезпеку під час зведення та експлуатації атракціону. За необхідності варто отримати інформацію у відповідних органах. Якщо розташування комунікацій загрожує безпеці персоналу або відвідувачам, необхідно вжити всіх можливих заходів для захисту за допомогою встановлення надійних і правильно розташованих огороджень або іншим способом. Необхідно унеможливити пошкодження підземних комунікацій під час спорудження атракціону. Для цього слід ужити спеціальних заходів захисту комунікацій.

8.2.4. Під час розміщення атракціону на майданчику суб'єкт господарювання повинен керуватися такими засадами:

мінімальні відстані до інших постійних або пересувних конструкцій або комунікацій мають відповідати вимогам пункту 5.2.12 цих Правил, а також вимогам, зазначеним у пунктах 5.14-5.24 цих Правил для конкретного типу атракціону;

атракціон має бути розташований таким чином, щоб забезпечити безпечний вхід і вихід відвідувачів і уникнути тисняви у небезпечних ситуаціях;

на головних проходах між атракціонами має бути створений вільний простір, що дозволяє рухатися службовим машинам і забезпечує доступ до стаціонарних пожежних гідрантів навіть під час евакуації людей;

якщо в частину простору, обмеженого габаритними розмірами одного атракціону, входять частини іншого атракціону, то контури безпеки двох атракціонів не повинні перетинатися відповідно до вимог пункту 5.2.13 цих Правил. Суб'єкт господарювання повинен гарантувати дотримання безпечних відстаней як для відвідувачів, так і для глядачів.

8.3. Монтаж обладнання

8.3.1. Має бути унеможливлений доступ сторонніх осіб в зону, де зводиться атракціон. Суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа повинна передбачити заходи, що унеможливлюють проникнення сторонніх осіб у зону проведення робіт, наприклад огородження або попереджувальні знаки.

8.3.2. Особливу увагу варто приділити складовим частинам обладнання атракціону, що впливають на безпечну експлуатацію. Їх необхідно ретельно перевірити перед установленням.

8.3.3. Складові частини обладнання мають задовольняти такі вимоги, за дотримання яких несе відповідальність суб'єкт господарювання:

наявність індивідуального маркування у випадках, коли за однакового зовнішнього вигляду складові частини не є взаємозамінними;

відсутність забруднень, а також механічних і корозійних пошкоджень;

застосування необхідних засобів кріплення та фіксації, передбачених проектною документацією (контргайки, корончасті гайки, шплінти; дотримання проектних вимог у частині класу міцності болтових з'єднань і моментів затягування);

дотримання нормативних строків служби складових частин, для яких такі строки зазначені.

8.3.4. У разі використання піднімального обладнання необхідно дотримуватись усіх вимог у частині безпечного провадження робіт відповідно до вимог чинних НД.

8.3.5. Усі прецизійні механічні з'єднання мають здійснюватися без прикладання зайвих зусиль.

8.3.6. Не дозволяється використовувати кріпильні вироби, що не відповідають вимогам проектної документації або інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки.

8.3.7. Сталеві канати та канати із синтетичних волокон, використовувані для монтажу, мають відповідати вимогам НД.

8.3.8. Труби, шланги, запобіжні клапани тощо не повинні встановлюватися, якщо вони пошкоджені. Не повинно бути патьоків.

8.3.9. Монтаж електричного та електронного обладнання має проводитися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98.

8.3.10. Генератори мають розміщуватися так, щоб звести до мінімуму ризики від гарячих поверхонь, небезпечних частин, перегріву та продуктів згоряння. Зв'язане електричне обладнання повинне бути встановлене так, щоб звести до мінімуму вплив вібрації. На генераторах змінного струму потужністю більше 5 кВт нейтраль (або при трифазному з'єднанні на зірку - загальна точка) має приєднуватися до корпусу генератора та до нейтралі. Опір заземлення корпусу має бути не більше 4 Ом. Таке ж саме з'єднання нейтралі з корпусом повинно виконуватися на малопотужних генераторах змінного струму, якщо довжина силового кабелю перевищує 5 м.

8.3.11. Обігрівачі та освітлювальна арматура повинні бути розміщені поза досяжністю таким чином, щоб звести до мінімуму ризик пожежі. Вони повинні бути надійно закріплені на опорах, здатних протистояти вітрам, і захищені від дощу, якщо вони не розраховані на такі впливи, і не є переносними. Якщо напруга перевищує 25 В змінного струму, то кабелі, які раніше використовувалися з патронами контактного затискача, що проколюють ізоляцію для з'єднання, не повинні застосовуватися.

8.3.12. Усі електричні шафи мають бути закриті для доступу сторонніх осіб. Якщо шафи доступні для публіки, то двері та кришки на них повинні мати замки. Джерело живлення та вимикач освітлення повинні бути захищені від несанкціонованого доступу.

8.3.13. Високі, ізольовані та інші вразливі конструкції повинні бути захищені від удару блискавки.

8.4. Перевірки і випробування після монтажу

8.4.1. Після монтажу атракціону організація, що його проводила, складає акт про допуск атракціону до експлуатації (додаток 4), яким має підтверджуватися проведення монтажних робіт відповідно до вимог інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки. В акті має зазначатися повна назва монтажної організації, номер і дата видачі їй дозволу органу з нагляду за охороною праці.

8.4.2. Кожен атракціон після монтажу на новому місці установлення має піддаватися технічному огляду відповідно до вимог пункту 10.3 цих Правил. Аналогічні перевірки та випробування необхідно провести, якщо атракціон був частково розібраний, а потім знову зібраний.

8.4.3. Огляд і перевірки атракціону після монтажу здійснюються відповідно до вимог пункту 10.3.7 цих Правил. Крім того, необхідно перевірити:

правильність розташування атракціону;

дотримання умов монтажу, зазначених в інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки;

усунення пошкоджень, відмов і зауважень, виявлених у ході попередніх перевірок (за наявності);

відповідність стану підкладок і анкерного кріплення характеристикам ґрунту в місці встановлення атракціону;

відповідність монтажу всіх основних несучих елементів, у тому числі розтяжок, форми та розмірів поперечних перерізів несучих елементів вимогам проектної документації;

правильність установлення та монтажу гідравлічних і пневматичних пристроїв, сходових прогонів, платформ, огороджень, обшивки, елементів оформлення та інших деталей і обладнання;

кріплення знімних частин, у тому числі елементів оформлення;

безпечне розташування електричних проводів і трубопроводів, що перебувають під тиском.

8.4.4. Крім перевірок, зазначених у пункті 10.3.8 цих Правил, проводяться випробування атракціону без навантаження (спробна експлуатація) в режимі повного циклу робочої експлуатації (без відвідувачів) протягом трьох годин. Під час пробної експлуатації перевіряються:

дотримання розмірів контуру безпеки у всіх точках траєкторії руху стосовно інших частин атракціону;

правильність роботи програмувальних, аварійних і блокувальних систем керування;

дотримання заданих граничних значень швидкостей, прискорення та маси окремих частин, що впливають на безпечну експлуатацію;

робочі значення тиску в гідравлічній або пневматичній системах;

настроювання кінцевих вимикачів, приладів, що контролюють кут нахилу атракціону, пристроїв захисту від надлишкового навантаження (наприклад, клапанів скидання тиску) тощо;

захисні пристрої;

працездатність гальм і допустимі для відвідувачів значення прискорення під час гальмування;

стійкість проти відриву від землі або перекидання.

8.4.5. За необхідності імітують аварійні ситуації, як зазначено в настанові з експлуатації, щоб переконатися в правильності роботи систем керування, пристроїв аварійного зупинення та іншого захисного та аварійного обладнання. Перевіряються також засоби блокування, за допомогою яких персонал може блокувати пуск атракціону, поки не досягне безпеки.

8.4.6. Після проведення технічного огляду складається відповідний акт з додаванням протоколів випробувань та вимірювань. У протоколах зазначається назва, тип, номер і строки останньої перевірки приладів та інструментів, які застосовувались під час випробувань і вимірювань. Організація, яка виконала зазначені роботи, має зробити відповідний запис у паспорті атракціону.

9. Вимоги до реконструкції та ремонту атракціонів

9.1.1. Реконструкцію атракціонів і ремонт несучих металевих конструкцій атракціонів, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1.3 цих Правил, мають виконувати організації, що отримали дозвіл територіального органу з нагляду за охороною праці на виконання цих робіт відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.05-03, відповідно до вимог цих Правил і технічних умов, затверджених у встановленому порядку.

9.1.2. Реконструкцією варто вважати зміни:

елементів конструкцій і механізмів, що приводять до відхилень від первісних проектних вимог;

відповідальних (несучих) складових частин;

обладнання, використовуваного в аварійних ситуаціях;

технічних характеристик обладнання.

Роботи, що стосуються систем розміщення відвідувачів, варто розглядати як відповідальні і які впливають на безпеку.

9.1.3. Реконструкція має здійснюватися тільки за наявності позитивного висновку експертизи щодо можливості її проведення.

9.1.4. Реконструкція та ремонт виконуються за технічною документацією, розробленою відповідно до вимог НД. До складу документації мають входити технічні умови.

9.1.5. Технічні умови на реконструкцію та ремонт мають бути узгоджені з органом з нагляду за охороною праці.

9.1.6. Технічні умови на ремонт повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати складові частини і атракціон у цілому, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог цих Правил та НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і атракціону в цілому, а також відомості про метали та зварювальні матеріали, що мають застосовуватися під час реконструкції чи ремонту.

9.1.7. Під час проведення ремонту пошкоджених елементів металевих конструкцій варто приділяти особливу увагу тому, щоб ремонт не призводив до відхилення технічних характеристик і невідповідності первісному проекту. Наприклад, збільшення жорсткості або міцності одного елемента конструкції може призвести до зростання напруг у сусідніх елементах конструкції, що може, у свою чергу, спричинити їх пошкодження.

9.1.8. Зварювання та контроль якості зварних з'єднань має проводитися відповідно до вимог пунктів 7.3 і 7.4 цих Правил.

Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються на підприємстві, яке виконувало роботи, а їх копії - у паспорті атракціону протягом усього його строку експлуатації.

9.1.9. Після проведення ремонту чи реконструкції спеціалізована організація, що виконувала відповідні роботи, відображає в паспорті дані про наявність дозволу територіального органу з нагляду за охороною праці на проведення відповідних робіт, відомості про виконані роботи із зазначенням місць ремонту (або додаються ремонтні креслення чи проект реконструкції), усіх змін параметрів, характеристик і показників, відомостей про застосовані матеріали із зазначенням номерів документів про їх якість.

9.1.10. Кожний відремонтований чи реконструйований атракціон має бути підданий організацією, що виконувала відповідні роботи, технічному огляду, результати якого записуються у паспорт атракціону.

10. Вимоги до експлуатації атракціонів

10.1. Дозвіл на експлуатацію атракціонів

Суб'єкти господарювання, які мають намір експлуатувати атракціони, віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1.3 цих Правил, а також дитячі механізовані атракціони, мають отримати дозвіл територіального органу з нагляду за охороною праці відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.05-03.

10.2. Допуск атракціонів до експлуатації

10.2.1. Допуск атракціонів до експлуатації здійснюється в таких випадках:

після монтажу;

після реконструкції атракціону;

на початку кожного сезону;

після ремонту атракціону;

після перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців;

після проведення експертного обстеження атракціону;

після заборони експлуатації посадовою особою територіального органу з нагляду за охороною праці у разі виявлення дефектів, пошкоджень і порушень цих Правил, що впливають на їх безпечну експлуатацію.

10.2.2. Допуск до експлуатації після монтажу нових атракціонів, а також реконструйованих і капітально відремонтованих, здійснюється приймальною комісією, призначеною наказом суб'єкта господарювання, який їх експлуатує, до складу якої повинні входити такі представники:

суб'єкта господарювання, у розпорядженні якого знаходиться експлуатація атракціону;

організації, яка виконувала монтаж та налагоджування атракціону;

територіального органу з нагляду за охороною праці;

Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України.

До складу комісії можуть бути включені представники інших зацікавлених організацій.

Приймальній комісії подаються:

акт геологічних досліджень і дозвіл на виконання земляних робіт на місці монтажу (якщо це обумовлено в експлуатаційній документації);

приймально-здавальний акт після монтажу;

протокол первинного технічного огляду з усіма додатками (за наявності);

експлуатаційна документація на атракціон.

Комісія має право зажадати повторних випробувань для перевірки будь-якого параметра атракціону, який викликає сумніви під час розгляду наданих документів.

За результатами приймання складається акт про допуск атракціону до експлуатації (додаток 4) та робиться відповідний запис у паспорті атракціону.

10.2.3. Допуск до експлуатації після монтажу немеханізованих атракціонів, призначених для обладнання дитячих ігрових майданчиків, має здійснюватися працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, призначеним наказом суб'єкта господарювання, що експлуатує атракціон.

Приймання має оформлятися актом довільної форми з додаванням протоколів випробувань на міцність рухомих частин, підвісок та елементів несучих складових частин, а також результатів візуального огляду зварних швів.

10.2.4. Допуск атракціонів до експлуатації на початку кожного сезону, а також після перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців і після проведення ремонту здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі результатів технічного огляду.

10.2.5. Допуск до експлуатації атракціонів пересувних містечок після демонтажу і встановлення на новому місці експлуатації здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі результатів технічного огляду.

10.2.6. Допуск до експлуатації атракціонів після експертного обстеження, проведеного відповідно до вимог пункту 10.6.47 цих Правил, здійснюється працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію атракціонів, на підставі позитивних результатів експертного обстеження. У разі, якщо під час експертного обстеження виконувався не весь обсяг робіт, передбачений організаційно-методичними документами щодо проведення експертного обстеження, наприклад технічний стан атракціону унеможливлював проведення перевірок на функціонування механізмів (випробування без навантаження), статичного і динамічного випробування, допуск до експлуатації здійснюється на підставі результатів технічного огляду, проведеного відповідно до вимог пункту 9 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (далі НПАОП 0.00-8.18-04).

10.2.7. Допуск до експлуатації атракціонів після заборони експлуатації посадовою особою територіального органу з нагляду за охороною праці здійснюється за участю цієї особи відповідно до припису, виданого нею.

10.3. Технічний огляд атракціонів

10.3.1. Атракціони, що перебувають в експлуатації, повинні підлягати періодичному технічному огляду після міжсезонного зберігання, але не рідше одного разу на 12 місяців.

10.3.2. Технічний огляд атракціонів має на меті встановити, що:

атракціон перебуває у справному стані, який забезпечує його безпечну експлуатацію;

організація нагляду та обслуговування атракціонів відповідає вимогам цих Правил.

10.3.3. Позачерговий технічний огляд атракціонів проводиться після:

реконструкції атракціону;

ремонту відповідальних складових частин атракціону, в тому числі заміни складових частин гідро-, пневмоприводу (пристроїв, ущільнювачів циліндрів тощо), редукторів, гальм, канатів, ланцюгів тощо;

перерви в експлуатації більше ніж на 12 місяців;

демонтажу і встановлення на новому місці;

закінчення граничного строку експлуатації (із застосуванням видів робіт, що не використовувалися під час експертного обстеження);

експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів;

аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру.

10.3.4. Технічний огляд атракціонів, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1.3 цих Правил, проводиться організацією, яка у порядку, встановленому ДНАОП 0.00-4.05-03, отримала дозвіл органу з нагляду за охороною праці на право проведення технічних оглядів атракціонів (далі - спеціалізована організація), або уповноваженою організацією. Технічний огляд атракціонів, що не віднесені до атракціонів підвищеної небезпеки, а також атракціонів пересувних містечок після демонтажу і встановлення на новому місці, дозволяється здійснювати технічними службами власника атракціонів із залученням за необхідності інших організацій. Крім того, технічний огляд після демонтажу і встановлення на новому місці атракціонів пересувних містечок не рідше одного разу на 12 місяців має проводити спеціалізована або уповноважена організації.

10.3.5. Технічний огляд має проводитися відповідно до вимог НПАОП 0.00-8.18-04 та настанови з експлуатації атракціону за участю працівників, відповідальних за безпечну експлуатацію атракціонів та утримання їх у справному стані.

Не дозволяється перед проведенням технічного огляду відновлювати лакофарбові покриття металевих конструкцій атракціонів.

За відсутності в настанові з експлуатації вимог щодо проведення технічного огляду останній проводиться відповідно до вимог цих Правил.

10.3.6. Технічний огляд має включати:

вивчення експлуатаційних (паспорт, настанова з експлуатації, журнал щоденного огляду атракціону тощо), конструкторських (проектних) і ремонтних документів;

аналіз умов та режимів експлуатації;

проведення огляду атракціону;

проведення перевірки на функціонування механізмів і випробування (статичне і (або) динамічне) атракціону;

оцінка технічного стану;

визначення умов експлуатації та строку чергового технічного огляду.

10.3.7. Під час технічного огляду мають бути оглянуті та перевірені в роботі всі механізми та їх гальма, прилади та пристрої безпеки, гідропристрої та електрообладнання, сигналізація тощо.

Крім того, перевіряються:

стан металевих конструкцій атракціону та його зварних, різьбових або клепаних з'єднань (відсутність тріщин, деформацій, зменшення товщини стінок унаслідок корозії, ослаблення болтових або клепаних з'єднань та інших дефектів та пошкоджень), а також кабін, сходів, посадкових площадок, огорож, рейкової колії, кріплення посадкових місць, корпусів візків, пристроїв фіксації відвідувачів, наявність фіксаторів тощо;

стан канатів та їх кріплення. Бракування сталевих канатів проводиться відповідно до норм, наведених у НПАОП 0.00-1.36-03 ;

фіксація роз'ємних з'єднань для унеможливлення довільного розгвинчування та роз'єднування, а також відповідність фіксації настанові з експлуатації атракціону;

відповідність установлення захисних пристроїв проекту і настанові з експлуатації атракціону (пристроїв захисту від сходу з рейок, пристроїв фіксації, захватних пристроїв тощо);

наявність необхідних зазорів і безпечних відстаней, регламентованих цими Правилами і експлуатаційними документами;

наявність видимих пошкоджень електроапаратури (пошкоджених штепсельних з'єднувачів, пошкоджених або відсутніх ламп, що перебувають на відстані витягнутої руки і доступних для відвідувачів);

стан заземлення атракціону, рейкової колії та стан ізоляції з визначенням їх опору відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98;

стан ходових коліс, елементів гальм, барабанів, блоків, осей, деталей їх кріплення, опорно-поворотного пристрою, а також елементів розтяжок атракціонів;

стан ґрунту та його несучої здатності.

10.3.8. Під час огляду атракціону після ремонту, реконструкції також необхідно перевірити таке:

відповідність виконаних робіт вимогам документації на ремонт і реконструкцію;

якість виконаних зварних з'єднань та інших робіт (візуальним оглядом).

10.3.9. Статичне та динамічне випробування атракціонів мають проводитись в обсязі, передбаченому настановою з експлуатації.

10.3.10. За відсутності в настанові з експлуатації вказівок щодо проведення випробувань слід користуватися такими вимогами:

10.3.10.1. Статичне випробування проводиться почерговим завантаженням кожного пасажирського модуля (посадкового місця) вантажем, що на 100 % перевищує номінальне навантаження на пасажирський модуль (посадкове місце). Тривалість випробування має бути не менше 10 хвилин;

10.3.10.2. Динамічне випробування атракціону проводиться з вантажем у кожному пасажирському модулі (посадковому місці), що на 10 % перевищує номінальне навантаження на пасажирський модуль (посадкове місце).

10.3.10.3. Номінальне навантаження від дорослого відвідувача і дитини слід приймати відповідно до пункту 5.1.5 цих Правил.

10.3.11. Результати технічного огляду оформляються актом і заносяться до паспорта атракціону.

10.3.12. Після проведення технічного огляду атракціону спеціалізована організація, що його проводила, надсилає до уповноваженої організації за своїм місцезнаходженням супроводжувальний лист і повідомлення про результати технічного огляду відповідно до вимог Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.12.2004 N 270 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2004 за N 1604/10203.

10.4. Організація безпечної експлуатації та обслуговування атракціонів

10.4.1. Суб'єкт господарювання, який експлуатує атракціони, забезпечує їх утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного обслуговування, технічного огляду та ремонту власними силами або укладає договір із спеціалізованою організацією на виконання зазначених робіт з урахуванням вимог цього розділу.

Суб'єкт господарювання:

призначає працівника, відповідального за безпечну експлуатацію атракціонів;

призначає працівника, відповідального за утримання атракціонів у справному стані;

призначає обслуговувальний і ремонтний персонал (операторів, контролерів, електриків, слюсарів-ремонтників, налагоджувальників, монтажників тощо);

створює ремонтну службу;

установлює порядок проведення періодичного технічного обслуговування та ремонту;

забезпечує в установлений термін і у випадках, зазначених у пунктах 10.3.1 і 10.3.3 цих Правил, проведення технічних оглядів;

забезпечує умови для виконання відповідальними працівниками, обслуговувальним персоналом своїх обов'язків;

на основі Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05), організовує розроблення Положення про навчання з питань охорони праці (далі - Положення про навчання), яке затверджується його наказом і діє в межах підприємства, та забезпечує його виконання;

організовує розроблення та затверджує Інструкції з охорони праці для обслуговувального і ремонтного персоналу відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666;

забезпечує працівників Правилами та інструкціями.

10.4.2. Номер і дата наказу про призначення працівника, відповідального за утримання у справному стані атракціонів, а також посада, прізвище, ім'я та по батькові, його підпис заносяться до паспорта атракціону.

10.4.3. Дозволяється покладати обов'язки працівників, відповідальних за безпечну експлуатацію атракціонів і за утримання атракціонів у справному стані, на одного працівника.

10.4.4. У разі володіння атракціоном громадянином, який здійснює підприємницьку діяльність без статусу юридичної особи і без залучення найманої праці, обов'язки відповідальних працівників може виконувати цей громадянин за умови проходження ним навчання та перевірки знань з питань охорони праці та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки.

10.4.5. Працівники, відповідальні за безпечну експлуатацію атракціонів і за утримання атракціонів у справному стані, обслуговувальний і ремонтний персонал перед призначенням повинні пройти навчання і перевірку знань з питань охорони праці та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки, а також інструктаж і стажування відповідно до Положення про навчання.

10.4.6. Увесь персонал, що бере участь в експлуатації атракціонів, залежно від своїх службових обов'язків повинен бути навчений і знати:

основні технічні характеристики, будову та правила безпечної експлуатації та обслуговування атракціонів;

безпечне розміщення атракціонів;

способи вирішення виникаючих проблем, у тому числі дії під час екстремальних ситуацій (виникнення пошкоджень і відмов обладнання, нещасних випадків, пожеж, несприятливих погодних умов, виникнення загрози вибухів та інших надзвичайних ситуацій);

принципи роботи систем забезпечення безпечної експлуатації;

порядок оповіщення про несправний стан, пошкодження або надзвичайні події;

порядок посадки та висадження;

обмеження для відвідувачів у користуванні атракціонами за їхніми психофізичними даними;

порядок розміщення та фіксації відвідувачів, включаючи перевірку запирання пристроїв фіксації;

порядок здійснення аварійної зупинки;

дії в аварійній ситуації, включаючи відключення енергоживлення та евакуації відвідувачів;

порядок надання долікарняної допомоги потерпілим від нещасного випадку на атракціоні.

10.4.7. Обслуговування відвідувачів і керування атракціонами мають виконувати оператори.

10.4.8. Оператори нижчеперелічених типів атракціонів повинні бути не молодше 18 років:

а) будь-яких атракціонів, що перевозять відвідувачів, крім тих, що повільно рухаються, призначених у першу чергу для дітей, але не підпадають під вимоги підпункту "в" цього пункту;

б) тирів, що використовують небезпечні метальні снаряди;

в) атракціонів, розташованих у будь-яких закритих приміщеннях, розрахованих більш ніж на 30 чоловік і призначених у першу чергу для дітей.

У інших випадках оператори або службовці, що виконують відповідальні з погляду безпеки обов'язки, повинні бути не молодше 16 років.

Вікові вимоги, крім того, повинні відповідати Кодексу законів про працю України.

10.4.9. Залежно від конструкції атракціону можуть призначатися помічники оператора у випадках, коли це передбачено настановою з експлуатації атракціону.

10.4.10. Оператори, їх помічники, електрики, слюсарі-ремонтники, налагоджувальники, монтажники перед призначенням на роботу повинні пройти медичний огляд відповідно до вимог Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 45 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.06.94 за N 136/345 (зі змінами), і Правил проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 N 280z0639-02 "Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб" і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за N 639/6927.

Не дозволяється виконувати роботу з обслуговування атракціонів працівникам із захворюванням серцево-судинної системи, порушеною координацією рухів, зниженням гостроти зору та слуху, психічними розладами, з алкогольною чи наркотичною залежністю.

Роботи з монтажу, налагодження, ремонту та підтримування атракціонів у справному стані, пов'язані з проведенням їх на висоті або, що виконуються під напругою, можуть виконувати працівники, які мають спеціальні посвідчення на виконання цих видів робіт.

Працівники, допущені до технічного обслуговування та ремонту атракціонів (механік, слюсар та інші), повинні мати відповідну кваліфікацію, а працівники, допущені до обслуговування та ремонту електрообладнання напругою до 1000 В, повинні мати групу з електробезпеки не нижче III відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98.

Працівники, допущені до технічного обслуговування та ремонту атракціонів (механік, слюсар та інші), оператор, помічник оператора, які обслуговують атракціон, повинні мати групу з електробезпеки не нижче II, а контролер - I.

10.4.11. Працівники, допущені до технічного обслуговування та ремонту атракціонів, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 N 170 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.96 за N 667/1692.

10.4.12. Увесь персонал, який за своїми службовими обов'язками пов'язаний з експлуатацією атракціонів, повинен проходити навчання відповідно до Положення про навчання та уміти надавати першу долікарняну допомогу потерпілим.

10.4.13. Працівник, відповідальний за безпечну експлуатацію атракціонів, повинен:

здійснювати нагляд за технічним станом та безпечною експлуатацією атракціонів відповідно до їх призначення;

очолювати приймання нових атракціонів (проводити перевірку якості та комплектності, наявності експлуатаційних документів та іншої супроводжувальної документації);

забезпечити безпечний монтаж і демонтаж атракціону, якщо вони здійснюються власними силами;

очолювати комісії з приймання атракціонів після монтажу, а також брати участь у проведенні періодичних і позачергових технічних оглядів;

забезпечити безпеку під час проведення обслуговування, технічного огляду, ремонту;

перевіряти дотримання встановленого цими Правилами порядку допуску операторів та їх помічників до керування, а працівників до обслуговування та ремонту атракціонів, брати участь у роботі комісій з періодичної перевірки знань обслуговувального та ремонтного персоналу;

забезпечувати обслуговувальний і ремонтний персонал атракціону всіма необхідними інструкціями, у тому числі інструкціями для роботи із системами керування і зв'язку, включаючи систему умовних сигналів, використовуваних на робочих місцях;

контролювати наявність і дотримання вимог інструкцій обслуговувальним і ремонтним персоналом;

забезпечувати виконання приписів посадових осіб територіальних органів органу з нагляду за охороною праці.

10.4.14. У разі виявлення дефектів, пошкоджень або відмов, а також порушень вимог цих Правил під час роботи атракціонів та їх обслуговування працівник, відповідальний за безпечну експлуатацію атракціонів, має вжити заходів щодо їх усунення, а в разі необхідності заборонити експлуатацію атракціону.

Зокрема атракціон не можна використовувати в разі:

виявлення дефектів, пошкоджень або відмов пристроїв і приладів безпеки, гальм, канатів, ланцюгів та їх кріплень, гаків, лебідок, приводів механізмів, ходових коліс, гідро- та пневмопристроїв, електрообладнання тощо;

наявності тріщин і деформацій у металевих конструкціях атракціону;

непроведення в установлені терміни технічного огляду;

закінчення строку служби атракціону;

обслуговування атракціонів ненавченими операторами;

невиконання приписів посадових осіб територіальних органів з нагляду за охороною праці.

10.4.15. Працівник, відповідальний за утримання атракціонів у справному стані, повинен:

забезпечити утримання атракціонів у справному стані, проведення в установленому порядку періодичного технічного обслуговування та ремонту;

забезпечити своєчасне усунення виявлених дефектів, пошкоджень або відмов;

здійснювати систематичний контроль за правильним веденням журналу щоденного огляду атракціону оператором;

забезпечити обслуговування та ремонт атракціонів навченими та атестованими працівниками, а також проведення періодичної перевірки їх знань;

забезпечити виконання операторами і обслуговувальним персоналом інструкції з охорони праці та цивільного захисту у сфері техногенної безпеки;

забезпечити своєчасну підготовку атракціонів до технічного огляду;

забезпечити виконання приписів, виданих посадовими особами територіальних органів з нагляду за охороною праці та Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України;

забезпечити зберігання та ведення паспортів і технічної документації на атракціони.

10.5. Вимоги до обслуговувального персоналу

10.5.1. Оператор атракціону повинен:

знати основні технічні характеристики, будову, конструктивні елементи органів керування та правила експлуатації даного атракціону і суворо дотримуватись вимог настанови з експлуатації;

мати на робочому місці інструкцію з охорони праці під час експлуатації атракціонів;

перед відкриттям атракціону для відвідувачів переконатися в тому, що він повністю зрозумів для себе інструкції з його експлуатації та порядок дій в аварійній ситуації;

виконувати свої обов'язки відповідно до наданих йому інструкцій, приділяючи необхідну увагу як безпеці відвідувачів і своїх співробітників, так і своїй особистій безпеці;

щоденно перед початком роботи візуально перевіряти стан атракціону і здійснювати пробний цикл роботи в режимі експлуатації без відвідувачів, завчасно звільнивши рухомі складові частини атракціонів від фіксаторів;

контролювати атракціон протягом усього циклу його роботи, а також увесь час, поки він відкритий для відвідувачів;

забезпечити, щоб засоби, передбачені для захисту небезпечних деталей машин, силових агрегатів і трансмісійних механізмів, перебували в належному стані перед відкриттям атракціону для відвідувачів, а також щоразу під час приведення його в рух або під час експлуатації;

не допускати до керування атракціоном або втручатися в його роботу в момент експлуатації нікого, крім особи, що проходить навчання, або помічника за умови безпосереднього контролю за ними з боку оператора;

експлуатувати атракціон зі швидкостями, що не виходять за межі, установлені в паспорті та (або) в настанові з експлуатації. У тих випадках, коли за неповного завантаження пасажирського модуля відвідувачами пред'являються особливі вимоги до їх розміщення за певною схемою, оператор, відповідальний за даний атракціон, повинен забезпечити здійснення посадки відвідувачів у належному порядку;

контролювати під час експлуатації атракціону відсутність механічних пошкоджень. Необхідно негайно приймати рішення у разі виникнення тих пошкоджень або дефектів, які можуть призвести до виникнення небезпечної ситуації для відвідувача. У цьому випадку необхідно припинити експлуатацію атракціону та повідомити суб'єкта господарювання. Поновити роботу після отримання письмового дозволу на подальшу роботу (записом у паспорті). Під час експлуатації атракціону не дозволяється проведення ремонтних робіт, які можуть поставити під загрозу безпеку відвідувачів;

здійснювати заходи для того, щоб змусити відвідувачів дотримуватися правил, установлених суб'єктом господарювання, наприклад стосовно обмежень щодо користування атракціоном за антропометричними даними, наявності особистих речей, що теліпаються, вільного, широкого одягу. Якщо оператор прийшов до висновку, що відвідувач не може безпечно користуватися атракціоном, наприклад за станом свого здоров'я або поведінки, оператор не повинен дозволяти відвідувачу користуватися атракціоном;

забезпечити, щоб його помічник виконував свої обов'язки з дотриманням правил охорони праці;

зафіксувати атракціон у нерухомому положенні та вжити заходів щодо унеможливлення доступу відвідувачів щоразу, коли атракціон закривається для користування;

не дозволяти на атракціонах, що швидко рухаються, стягувати самому або своїм помічникам плату за користування атракціоном під час поїздки, якщо це може бути небезпечно для нього самого, його помічників або відвідувачів. На інших атракціонах плата за користування атракціоном може стягуватися під час поїздки тільки в тому випадку, якщо відвідувачам не доводиться одночасно самим керувати транспортним засобом, тримати дітей або триматися за будь-яку частину атракціону, що є елементом системи безпечного розміщення відвідувачів. Оператор не повинен пересуватися на атракціоні в небезпечному положенні, заплигувати або зіскакувати з нього за небезпечних обставин.

10.5.2. Перед початком робочого циклу атракціону або перед подачею сигналу в будь-якій формі про початок робочого циклу оператор повинен забезпечити:

надійну фіксацію всіх відвідувачів у належному положенні, при цьому засоби фіксації мають бути належним чином підігнані, відрегульовані та, якщо це передбачено конструкцією, надійно заблоковані;

відсутність відвідувачів на тій частині атракціону, де несправні пристрої розміщення та (або) фіксації відвідувачів;

повідомлення відвідувачів про все, що їм необхідно знати для безпечного користування атракціоном;

відсутність глядачів або службовців у небезпечній зоні. У тому випадку, якщо неможливо безпосереднє спостереження за всіма місцями посадки або висадження відвідувачів для того, щоб упевнитися в безпеці запуску атракціону, необхідно використовувати систему сигналів. Не дозволяються паління, подача світлових сигналів та інші дії, які можуть перекрити огляд;

однозначне сприйняття помічниками кожного сигналу.

У тих випадках, коли це доцільно, для подачі сигналів варто використовувати гучномовний зв'язок. У тому випадку, якщо будь-хто опинився в небезпеці, необхідно якнайшвидше зупинити атракціон за умови, що це можна зробити безпечно, або іншим способом усунути виниклу небезпеку.

10.5.3. Помічник оператора атракціону повинен:

виконувати свої обов'язки відповідно до наданих йому інструкцій, приділяючи належну увагу безпеці відвідувачів, своїх колег і своїй особистій безпеці;

виконувати вказівки оператора щодо завантаження пасажирських модулів і контролю за поведінкою відвідувачів;

проводити завантаження пасажирських модулів за заздалегідь передбаченою схемою, розміщаючи максимальне (мінімальне) число відвідувачів у належному положенні;

правильно забезпечувати рівновагу пасажирських модулів, що перевозять відвідувачів;

не дозволяти користування атракціоном відвідувачами, яким не дозволяється ним користуватися за фізичними протипоказаннями;

приймати всі належні заходи для унеможливлення користування атракціоном тих відвідувачів, чия поведінка викликає сумнів, що вони не зможуть безпечно ним користуватися;

не дозволяти відвідувачам користуватися тією частиною атракціону, на якій несправна система фіксації відвідувачів;

забезпечити, щоб до подачі оператору заздалегідь застереженого сигналу щодо готовності атракціону до пуску усі відвідувачі були безпечно та належним чином розміщені та зафіксовані в належному положенні, сповіщені про все, що їм необхідно знати для безпечного користування атракціоном, і ніхто із глядачів не перебував у небезпечній зоні;

не дозволяти собі стягувати плату за користування атракціоном, що швидко рухається, якщо це може бути небезпечно для нього самого або відвідувачів. На інших атракціонах плата за користування атракціоном може стягуватися під час поїздки тільки в тому випадку, якщо відвідувачам не доводиться одночасно самим керувати транспортним засобом, тримати дітей або триматися за будь-яку частину атракціону, що є елементом системи безпечного розміщення відвідувачів. Помічник оператора не повинен пересуватися на атракціоні в ризикованому положенні, не повинен заплигувати або зіскакувати з нього за небезпечних обставин;

протягом робочого циклу атракціону постійно уважно стежити за тим, щоб відвідувачі залишалися локалізованими пристроєм фіксації і щоб відвідувачі не заходили в небезпечну зону. Помічник оператора повинен припиняти спроби відвідувачів прийняти небезпечне положення або робити будь-що небезпечне. Якщо помічник оператора побачить, що будь-який відвідувач може впасти, ризикує бути викинутим або ненавмисно стикнутися з будь-якою частиною атракціону, він повинен негайно сповістити про це безпосередньо оператора або подати йому сигнал;

забезпечити безпечне висадження відвідувачів із атракціону.

10.5.4. Технічний персонал (електрики, слюсарі-ремонтники, налагоджувальники, монтажники тощо) повинен:

вивчити настанови з експлуатації, знати будову атракціонів, котрі обслуговують або монтують;

мати на робочому місці інструкції з охорони праці для своєї професії, на роботи, що виконують, знати основні вимоги цих Правил;

мати відповідний допуск на роботи, що виконуються;

не здійснювати огляд чи перевірку з відвідувачами атракціону, що працює;

фіксувати в журналі щоденного огляду атракціону всі пошкодження атракціону та причини їх виникнення;

не дозволяти ремонт із застосуванням деталей і матеріалів, що призводять до погіршення якості та надійності атракціонів;

після усунення пошкоджень у присутності оперативного персоналу здійснити пробні цикли роботи атракціону.

10.6. Вимоги до безпечної експлуатації атракціонів

10.6.1. Експлуатація атракціонів має здійснюватися відповідно до вимог настанови з експлуатації атракціонів і цих Правил.

10.6.2. Кожен пасажирський модуль повинен завантажуватися відповідно до схеми, зазначеної в настанові з експлуатації, включаючи випадки неповного завантаження.

10.6.3. Оператор або помічник оператора атракціону повинні переконатися, що кожен відвідувач правильно розташований на посадковому місці, пристрій фіксації перебуває в необхідному положенні, а замок замкнений. Необхідно переконатися, що на атракціоні немає відвідувачів, для яких пристрої фіксації або сидіння не підходять за їх антропометричними даними або з інших причин. Зазначені перевірки необхідно здійснити до пуску атракціону та перед подачею сигналу про готовність до пуску. Якщо в оператора немає повного огляду всіх місць посадки та висадження, необхідно передбачити чіткі та однозначні засоби, за допомогою яких оператор може визначити разом із помічником, чи можна запускати атракціон.

10.6.4. Відвідувачів не можна саджати на пасажирські місця, обладнання або фіксація яких несправні.

10.6.5. Відвідувачів необхідно чітко і ясно проінструктувати щодо необхідності дотримання правил поводження під час поїздки.

10.6.6. Перед пуском атракціону необхідно переконатися, що ніхто з тих, хто, перебуває поруч, не піддасться небезпеці у разі пуску атракціону.

10.6.7. Суб'єкт господарювання повинен періодично аналізувати ефективність і адекватність заходів забезпечення безпеки з урахуванням наявного досвіду та обставин, що змінюються, і, якщо буде потреба, змінювати або поліпшувати застосовувані заходи.

10.6.8. Необхідно підготувати інструкції, що докладно описують процедуру безпечної та швидкої евакуації відвідувачів (бажано в тому ж транспортному засобі, у якому вони перебувають) у разі застрявання транспортного засобу поза зоною посадки (висадження). У випадку темних атракціонів має бути докладно описана процедура доставки відвідувачів до виходу. Ця процедура повинна підходити для всіх осіб, яким дозволено користуватися даним атракціоном, і повинна бути добре відома та зрозуміла оператору і помічникам оператора, які обслуговують цей атракціон.

10.6.9. Частина території атракціону або біля нього, де відвідувачам перебувати небезпечно, повинна бути або обгороджена, або її межі мають бути чітко відзначені так, щоб унеможливити проникнення відвідувачів у небезпечну зону.

10.6.10. Усі пасажирські модулі (за винятком спеціально призначених для використання без спостереження персоналу) під час користування ними відвідувачами мають постійно перебувати під контролем оператора. Оператор повинен приділяти увагу безпеці відвідувачів і перебувати біля пульта керування протягом усього сеансу. На атракціоні повинна бути така кількість службовців, яка необхідна для забезпечення його безпечної роботи. Кожен оператор може керувати одночасно тільки одним діючим атракціоном, що перевозить відвідувачів.

10.6.11. Під час експлуатації атракціону швидкість його руху і його рухомих частин не повинна виходити за межі, зазначені в паспорті або в настанові з експлуатації.

10.6.12. Атракціони не повинні експлуатуватися за несприятливих погодних умов, які можуть вплинути на умови роботи, стійкість положення або безпеку відвідувачів, у цьому разі в настанові з експлуатації мають бути зазначені обмеження, пов'язані зі зміною погодних умов. Особливу увагу варто приділяти екстремальним умовам, які можуть бути викликані рвучким вітром або посиленням його швидкості, чому може сприяти ефект аеродинамічної труби, створюваний сусідніми конструкціями. За необхідності варто використовувати відповідні пристрої для вимірювання швидкості вітру.

10.6.13. Не дозволяється стягувати плату під час поїздки на атракціонах, що швидко рухаються, якщо зміна пози під час руху може привести до значного ризику для відвідувачів або персоналу. На інших атракціонах плата за користування атракціоном може стягуватися під час поїздки тільки в тому випадку, якщо відвідувачам не доводиться одночасно самим керувати транспортним засобом, тримати дітей або триматися за будь-яку частину атракціону, що є елементом системи безпечного розміщення відвідувачів.

10.6.14. Істотною умовою безпечного користування атракціоном є належним чином здійснене спостереження за обстановкою. Спостереження може бути доповнено дистанційними засобами, наприклад телевізійними камерами, дисплеями або дзеркалами. Необхідно розташувати точки спостереження так, щоб забезпечити повний контроль усього, що відбувається на атракціоні чи в приміщенні.

10.6.15. Необхідно приймати всі розумні заходи, включаючи зупинку атракціону, для припинення неприпустимих дій відвідувачів відносно обладнання, призначеного для забезпечення їх безпеки, а також безрозсудної поведінки та (або) невиконання чітких і обґрунтованих інструкцій.

10.6.16. Якщо очевидно, що деякі відвідувачі через свої фізичні дані можуть піддатися небезпеці під час користування конкретними атракціонами, то таким відвідувачам не можна дозволяти користуватися цими атракціонами, якщо тільки немає можливості забезпечити їх додатковими засобами захисту. Заборона користування атракціоном для розваг на підставі медичних показників або міркувань безпеки не є дискримінацією.

10.6.17. Кількість відвідувачів, що допускаються на платформи та трибуни, не повинна перевищувати зазначеної в паспорті та у кожному разі має бути забезпечена безпечна експлуатація. Аварійні проходи повинні бути вільними. За необхідності платформи слід звільнити від відвідувачів перед пуском візків або гондол. Якщо частини атракціону або відвідувачі розгойдуються на висоті менше 2,5 м над землею, доступ відвідувачів до цих зон має бути унеможливлений.

10.6.18. Для відвідувачів, котрі очікують, за необхідності мають бути передбачені безпечні місця, доступ на які регулюється такими засобами, як поруччя, турнікети, або забезпечений додатковий контроль.

10.6.19. На темних атракціонах необхідно забезпечити аварійні проходи та виходи, які повинні бути вільні від перешкод і мати гарне аварійне освітлення. Ризик спіткнутися і упасти має бути мінімальним, особливо там, де аварійні проходи перетинають рейкову колію або проходять уздовж неї.

На атракціонах із рейковою колією місця її переходу відвідувачами повинні бути ясно позначені і вжиті заходи для попередження ризику спіткнутися та упасти.

10.6.20. Інформація для відвідувачів повинна бути представлена у вигляді правил поведінки і користування даним видом атракціону або інших табличок, які варто викладати в ясній і зрозумілій формі, що унеможливлює різне тлумачення.

10.6.21. Правила поведінки і користування атракціоном повинні містити таку інформацію:

максимальне число відвідувачів, на яке розрахований даний атракціон або пасажирський модуль (наприклад, гондола чи транспортний засіб);

мінімальний вік або мінімальний (максимальний) зріст відвідувачів, на яких розрахований атракціон;

обмеження для відвідувачів у користуванні даним атракціоном. Заборона на користування даним атракціоном поширюється на відвідувачів з електрокардіостимуляторами, хворобами серця, вагітних жінок, відвідувачів із будь-якими порушеннями здоров'я, які можуть загостритися під час користування цим атракціоном;

заборону брати із собою гострі, довгі та об'ємні предмети (тростини, парасольки тощо), а також тварин;

повідомлення про небезпеку, що становлять вільно звисаючі шарфи та довге волосся;

необхідність зберігати запропоноване положення (тобто не висувати руки та ноги або не вставати під час руху);

заборону палити;

заборону гойдатися в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;

заборону сидіти, ставати коліньми або стояти на поруччях і бічних стінках;

заборону заплигувати або зістрибувати з атракціону під час руху.

На платформах і трибунах необхідно розмістити таблички, що забороняють розгойдуватися разом у такт, взявшись за руки, і ритмічно тупотіти ногами.

Оператор і помічники оператора атракціону повинні змушувати відвідувачів виконувати ці вимоги.

10.6.22. Якщо атракціон призначений тільки для дітей, зріст яких менше 140 см, що приблизно відповідає віку 10 років або молодше, то необхідно сповістити про це відвідувачів відповідними табличками.

10.6.23. Якщо буде потреба, додаткові вказівки (текстові попередження, знаки, сигнали, символи) повинні бути нанесені безпосередньо на конструкцію.

Додаткові вимоги безпеки, розроблені адміністрацією, не повинні суперечити вимогам, підготовленим розробником (виробником).

Таблички, написи, піктограми тощо, які розташовуються на обладнанні, повинні бути добре помітними і легко читатися відвідувачами та обслуговувальним персоналом.

10.6.24. Правила поведінки і користування атракціоном мають бути вивішені також у кабіні чи на робочому місці оператора.

10.6.25. Мають бути передбачені ефективні засоби, що дозволяють оператору повідомляти необхідні для відвідувачів відомості. Такі засоби повинні забезпечувати можливість подачі додаткових звукових або світлових сигналів, особливо у випадку аварії. Ці засоби необхідно тримати в працездатному стані та перевіряти щодня перед початком експлуатації.

10.6.26. Під час простою головний вимикач і всі інші вимикачі мають бути вимкнені, а ключ-марка - вийнятий. Кабіна оператора повинна бути надійно замкнена, щоб унеможливити доступ сторонніх осіб.

10.6.27. Кількість відвідувачів, що одночасно перебувають на посадковій платформі атракціонів для катання, не повинна перевищувати припустиму за нормами безпечної експлуатації. Якщо це необхідно для забезпечення безпечної експлуатації, то варто звільнити посадкові платформи до початку руху візків або гондол. Під час зупинки транспортних засобів для висадження чи посадки відвідувачів, необхідно ужити заходів для утримання цих засобів у нерухомому положенні доти, доки всі відвідувачі не вийдуть або не займуть свої місця, засоби фіксації не будуть переведені в робоче положення і не буде звільнена зона посадки.

10.6.28. Якщо на атракціонах є сидіння, то під час сеансу катання відвідувачам, які перебувають у візках або гондолах, забороняється вставати на ноги або опускатися на коліна. Якщо недотримання цієї вимоги може становити небезпеку, то атракціон має бути зупинений.

У разі, якщо атракціони обладнані сидіннями, розрахованими на одного, на кожному з них повинен перебувати тільки один відвідувач. Під час посадки на свої місця відвідувачі повинні виконувати вимоги, записані в настанові з експлуатації. Як виняток, сидіння, розраховані на двох дорослих, можуть бути зайняті, максимум, трьома дітьми, якщо цьому не перешкоджають перегородки між сидіннями, дозволяють системи фіксації та правила експлуатації атракціону. На атракціонах, призначених винятково для дітей, можуть кататися тільки діти.

10.6.29. Поїзд із візків на катальних горах не повинен рушати із зони посадки (висадження) доти, доки відвідувачі не розмістяться на своїх місцях у порядку, установленому настановою з експлуатації, та індивідуальні пристрої фіксації відвідувачів не будуть переведені в робоче положення.

Відстань між поїздами має бути такою, щоб у випадку пошкодження або відмови забезпечити завчасну зупинку всіх поїздів.

Під час експлуатації необхідно регулярно оглядати механічне обладнання та конструкції для того, щоб переконатися в їхній справності. У випадку виявлення пошкодження атракціон має бути закритий до його усунення.

Експлуатація атракціону припиняється під час сильного вітру, поганої видимості або інших несприятливих погодних умов, якщо вони заважають безпечній зупинці візків за допомогою гальм або їх руху колією. Ці вимоги поширюються також на темні атракціони, що піддаються несприятливим впливам погоди.

10.6.30. Якщо темний атракціон має багаторівневу конструкцію, де колією рухається кілька візків одночасно, помічник оператора або оператор повинні мати можливість негайно зупинити атракціон за будь-якої небезпечної ситуації відповідно до вимог настанови з експлуатації.

10.6.31. Одночасно можуть експлуатуватися тільки автомобілі, що мають однотипні приводи.

Оператор атракціону повинен перебувати на визначеному робочому місці з добрим оглядом зони катання, мати можливість подавати необхідні сигнали та користуватися гучномовним зв'язком. Якщо оператор не може спостерігати за всіма відповідальними зонами катання, спостереження за ними може бути доручено помічникові оператора, що повинен мати засоби зв'язку з оператором. Для спостереження дозволяється застосування технічних засобів, наприклад відеокамер (локальної телевізійної мережі).

Необхідно сигналізувати про початок і кінець сеансу катання, за винятком випадків, коли посадка (висадження) відвідувачів відбувається в безпосередній близькості від оператора або у випадку безупинного циклу роботи атракціону.

Відвідувачам дозволяється займати місця в автомобілях із двигунами внутрішнього згоряння тільки під час зупинки всіх автомобілів. Ця вимога не стосується автомобілів, що зіштовхуються.

Якщо на автомобілях із двигунами внутрішнього згоряння виявлено витікання мастила або палива, то вони мають бути негайно вилучені із зони руху, а пролиті рідини мають бути прибрані. Не дозволяється дозаправлення мастилом і паливом автомобілів, що перебувають у зоні катання.

Щоб уникнути одержання травм під час експлуатації автомобілів, що зіштовхуються, необхідно забезпечити всі можливі заходи безпеки. До початку роботи атракціону і, якщо буде потреба, у перервах варто видаляти із зони катання сміття та сторонні предмети, наприклад шматки металу. Будь-які сліди корозії на поверхні контактної мережі, що виникають від атмосферних впливів, необхідно видаляти. Стан струмознімачів має перевірятися щодня, і виявлені дефекти мають бути усунуті. Необхідно щодня чистити контактні щітки автомобілів.

10.6.32. Один помічник оператора повинен обслуговувати не більше шести розташованих підряд гондол (човнів) гойдалок. На гойдалці з повним обертом без електричного приводу, на якій відвідувачі перебувають вниз головою протягом короткого часу, у гондолі повинен перебувати тільки один відвідувач.

10.6.33. Атракціони, що керуються дистанційно з кабіни оператора (пульта керування), повинні бути оснащені звуковою сигналізацією.

Вмикання атракціону в роботу має бути зблоковано з попереднім подаванням сигналу. Час попередження повинен бути не менше 5 с.

10.6.34. На каруселях зі стрілами, що забезпечують вертикальне переміщення, і керованих самими відвідувачами, вмикання підіймання гондоли і центральної конструкції не повинне відбуватися до вмикання приводу обертання каруселі. Наприкінці роботи атракціону режим "ОПУСКАННЯ" має здійснюватися так, щоб усі гондоли та центральна конструкція вже перебували у своїх нижчих точках до моменту вимикання приводу обертання каруселі.

10.6.35. На каруселях, сидячі або стоячі місця яких піднімаються або нахиляються, а відвідувачам доводиться міцно триматися, щоб протистояти відцентровим силам, підіймання або нахил не повинен починатися доти, доки швидкість не досягне необхідного значення. Опускання має закінчуватися до того, як швидкість знизиться нижче зазначеної величини.

10.6.36. На каруселях із підвісними сидіннями необхідно стежити за тим, щоб відвідувачі не розгойдувалися, не зіштовхувалися, не обертали сидіння та не висувалися занадто далеко. Робота атракціону має бути припинена, якщо відвідувачі порушують кожну зі згаданих вище вимог.

На кожному сидінні повинен перебувати тільки один відвідувач.

10.6.37. На каруселях з візками, призначеними для дітей, оператор і його помічники повинні перебувати навколо каруселі, щоб негайно вжити заходів у будь-якій небезпечній ситуації.

10.6.38. Відвідувачів колеса огляду варто розсаджувати в гондолах у такому порядку, щоб забезпечити рівномірне навантаження на колесо.

Під час посадки у гондоли, що вільно гойдаються чи обертаються, або під час висадження з них помічники оператора повинні втримувати гондоли доти, доки відвідувачі безпечно не розмістяться в гондолах або не вийдуть із них.

10.6.39. Обертові платформи необхідно перевіряти на відсутність будь-яких пошкоджень як до початку експлуатації, так і періодично в процесі її здійснення. За наявності пошкоджень експлуатація повинна припинятися. Пошкодження повинні негайно усуватися.

Під час роботи атракціону необхідно, щоб відвідувачів не було скраю атракціону. Відвідувачі, що зісковзнули з обертової платформи, повинні негайно залишити зону ковзання між обертовою платформою та краєм атракціону.

На атракціон не допускаються відвідувачі у взутті на високих каблуках або з металевою фурнітурою. Не дозволяється проносити на атракціон тварин, парасольки, тростини та інші подібні громіздкі або гострі предмети.

10.6.40. Гірки (спуски) необхідно перевіряти на предмет виявлення можливих пошкоджень як до початку експлуатації, так і періодично під час експлуатації. У випадку виявлення пошкоджень експлуатація повинна бути припинена. Пошкодження повинні усуватися негайно.

Помічники операторів повинні уважно стежити за поведінкою відвідувачів.

Відвідувачі можуть спускатися з гірок тільки на відповідній підстилці.

На гірки не допускаються відвідувачі у взутті з металевою фурнітурою або на високих каблуках.

Не дозволяється проносити на атракціон тварин, парасольки, тростини та інші громіздкі або гострі предмети.

Діти до восьми років, а інші відвідувачі на їхнє прохання, завжди повинні супроводжуватися помічником, щоб пройти до початку спуску. На початку проходу має бути вивішене відповідне попередження. Зверху і наприкінці гірки повинні перебувати помічники в кількості, достатній для надання допомоги відвідувачам, що скочуються. Помічники повинні забезпечувати дотримання відвідувачами правил і, у першу чергу, достатньої дистанції між відвідувачами.

10.6.41. Під час роботи силоміру не дозволяється присутність глядачів у зоні, обгородженій відповідно до вимог пункту 5.24 цих Правил.

Помічник повинен стежити за правильністю користування атракціоном.

Як вибухові пристрої варто використовувати тільки капсулі для комерційного використання.

10.6.42. Відвідувачів тиру необхідно повідомити про те, що постріл має провадитися під прямим кутом до мішені, а не навскіс, і тільки в тому випадку, коли всі присутні, зокрема помічник, перебувають у безпечному положенні.

Помічник повинен:

припиняти небезпечну поведінку відвідувачів;

ні за яких умов не допускати ситуації, коли на одного помічника припадає більше двох відвідувачів. На одного помічника має припадати тільки одна дитина;

не заряджати зброю доти, доки стрілець не займе позицію для стрілянини;

під час передачі зброї ствол має бути спрямований нагору і вбік від відвідувача;

розрядити заряджену зброю, якщо не передбачається негайної стрілянини з неї;

блокувати заряджаючий або спусковий механізми або негайно розрядити зброю, якщо це неможливо, зброя має надійно ховатися під замок;

під час роботи тиру кулі та патрони повинні зберігатися в безпечному місці так, щоб унеможливити несанкціонований доступ до них;

під час стрілянини безвідлучно перебувати біля стояка тиру.

Після завершення роботи тиру оператор повинен забезпечити, щоб зброя, кулі та патрони були надійно заховані під замок.

10.6.43. Кількість відвідувачів, допущених на платформи і трибуни, не повинна перевищувати кількість місць на них.

Необхідно, щоб на маршрутах евакуації були відсутні будь-які перешкоди.

10.6.44. Технічне обслуговування атракціонів має здійснюватися відповідно до вимог настанови з експлуатації з відповідним записом в паспорті атракціону.

10.6.45. Після несприятливих погодних умов необхідно контролювати стан ґрунту, щоб переконатися у відсутності погіршення його несучої здатності. Якщо буде потреба, має бути забезпечений дренаж. Результати контролю оформлюються протоколом.

10.6.46. Місця розташування водних атракціонів на водних об'єктах мають бути обладнані медичним пунктом і рятувальним постом відповідно до вимог Правил охорони життя людей на водних об'єктах України.

10.6.47. Атракціони підвищеної небезпеки, зазначені в пункті 3.1.3 цих Правил, а також дитячі механізовані атракціони, що відпрацювали строк служби, а також в інших випадках, зазначених у НПАОП 0.00-8.18-04, мають піддаватися експертному обстеженню з метою визначення їх технічного стану та можливості подальшої експлуатації атракціонів. Експертне обстеження має проводитися відповідно до організаційно-методичних документів, затверджених в установленому порядку.

11. Цивільний захист у сфері техногенної безпеки

11.1. Забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки на об'єктах та в місцях атракціонів покладається на керівників (власників) цих об'єктів, організаторів проведення таких заходів та осіб, відповідальних за оренду даних приміщень (територій).

11.2. Місця і терміни проведення заходів з атракціонами погоджуються з відповідними місцевими держадміністраціями, власниками територій та споруд.

11.3. У разі проведення масштабних заходів організатори можуть утворити організаційні комітети з контролю і координації діяльності та розробити конкретні плани підготовки і проведення заходів щодо забезпечення належних технічних норм, медичного обслуговування, порядку заповнення місць та евакуації глядачів, розподілу обов'язків між службами у разі виникнення надзвичайної ситуації (далі - НС).

11.4. Організатори заходів повинні завчасно узгоджувати з відповідними місцевими органами виконавчої влади, власниками будівель та споруд місця і терміни проведення заходів, пов'язаних з атракціонами.

11.5. Власники будівель та споруд, атракціонів, інших об'єктів такого типу повинні забезпечити:

підготовку та належний технічний стан споруд, атракціону та інших об'єктів, дотримання технічних норм, підготовку штатного та позаштатного обслуговуючого персоналу;

відповідність шляхів евакуації, справність електрообладнання

системи оповіщення глядачів для подачі будь-якої інформації;

проведення роз'яснювальної роботи з відвідувачами, особливо з дітьми, пропаганди правил поведінки учасників і глядачів з використанням наочної агітації, місцевої радіотрансляційної мережі тощо;

розміщення на спорудах знаків безпеки, покажчиків, правил поведінки відвідувачів, планів евакуації та інструкцій;

інформування відвідувачів і глядачів про правила поведінки та дій у НС.

11.6. Усі будівлі (споруди) незалежно від їх призначення, віку, капітальності мають підлягати періодичним обстеженням з метою оцінки їх технічного стану в установленому порядку.

11.7. Обстеження дна акваторії в районі водного атракціону та видачу відповідного акта проводять водолази-професіонали підприємств, установ та організацій, що пройшли атестацію та реєстрацію у МНС України в установленому чинними НД порядку.

12. Порядок розслідування аварій і нещасних випадків

Розслідування аварій та нещасних випадків, що мали місце під час експлуатації, ремонту, налагодження чи обслуговування атракціонів, здійснюється відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

13. Відповідальні за порушення правил

Відповідальними за порушення вимог цих Правил, за безпечність конструкції, правильність вибору матеріалів, якість виготовлення, установлення, налагодження, реконструкції, ремонту, обслуговування, технічного огляду, експертного обстеження та експлуатації є підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконали відповідні роботи.

Голова
Держпромгірнагляду

М.В.Саварин

Додаток 1

до пункту 5.14.34

Правил будови і безпечної

експлуатації атракціонної

техніки

ВАРІАНТИ

застрявання в елементах конструкцій атракціонів ( zd405-06 )

Голова
Держпромгірнагляду

М.В.Саварин

Додаток 2

до пункту 5.22.48

Правил будови і безпечної

експлуатації атракціонної

техніки

РЕКОМЕНДОВАНІ РОЗМІРИ

зон занурення водних гірок ( zd405-06 )

Голова
Держпромгірнагляду

М.В.Саварин

Додаток 3

до пункту 7.1.8

Правил будови і безпечної

експлуатації атракціонної

техніки

 ЗРАЗОК
                       Обкладинка паспорта
 _________________________________________________________________
                    (найменування атракціону)
 _________________________________________________________________
                       (індекс атракціону)
                             ПАСПОРТ
 _________________________________________________________________
                      (позначення паспорта)
                         Титульний аркуш
 ------------------------
   Код ДКПП атракціону
 ------------------------
       Код УКТЗЕД
 Місце товарного знака
 виробника
 Країна __________________________________________________________
 _________________________________________________________________
                     (найменування виробника)
 _________________________________________________________________
                  (найменування, тип атракціону)
 _________________________________________________________________
                       (індекс атракціону)
                             ПАСПОРТ
 _________________________________________________________________
                      (позначення паспорта)
                                      Інвентарний номер __________

У разі передачі атракціону іншому суб'єкту господарювання разом з атракціоном має бути переданий даний паспорт.

Зворотний бік титульного аркуша

УВАГА!

     1. Паспорт має постійно міститися у суб'єкта господарювання 
(юридичної чи фізичної особи), який експлуатує атракціон.
     2. Уведення атракціону в експлуатацію здійснюється в порядку, 
установленому чинним законодавством.
     3. Відомості про сертифікацію _______________________________
                                    (N сертифіката відповідності,
__________________________________________________________________
  термін його дії, найменування органу із сертифікації, що видав
__________________________________________________________________
   сертифікат, позначення НД, на відповідність яким проводилася
                          сертифікація)
     4. __________________________________________________________
        (інші відомості, на які необхідно звернути увагу суб'єкта
__________________________________________________________________
                         господарювання)
------------------------------------------------------------------
|Найменування виробника і   |                                    |
|його місцезнаходження      |                                    |
|---------------------------+------------------------------------|
|Найменування постачальника |                                    |
|і його місцезнаходження    |                                    |
|(місце проживання)         |                                    |
|---------------------------+------------------------------------|
|Тип атракціону             |                                    |
|---------------------------+------------------------------------|
|Індекс атракціону          |                                    |
------------------------------------------------------------------
          ---------------------------------------
          | Перелік документів, що поставляються|
          |       з паспортом атракціону        |
------------------------------------------------------------------
| Найменування документа   |  Позначення документа |  Кількість  |
|                          |                       |  аркушів    |
|--------------------------+-----------------------+-------------|
| Настанова з              |                       |             |
| експлуатації атракціону  |                       |             |
|--------------------------+-----------------------+-------------|
| Альбом деталей           |                       |             |
| атракціону, що швидко    |                       |             |
| зношуються               |                       |             |
|--------------------------+-----------------------+-------------|
| Відомість запасних       |                       |             |
| частин і пристосувань    |                       |             |
|--------------------------+-----------------------+-------------|
| Копії паспортів          |                       |             |
| комплектуючих виробів    |                       |             |
|--------------------------+-----------------------+-------------|
| Технічний паспорт шасі   |                       |             |
| та інші супровідні       |                       |             |
| документи                |                       |             |
|--------------------------+-----------------------+-------------|
| Креслення, схеми         |                       |             |
------------------------------------------------------------------
               -------------------------------------------
               |      1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ              |
               |-----------------------------------------|
               |        1.1. Загальні дані               |
------------------------------------------------------------------
|1.1.1. Виробник                                     |           |
|----------------------------------------------------+-----------|
|1.1.2. Тип атракціону                               |           |
|----------------------------------------------------+-----------|
|1.1.3. Заводський номер                             |           |
|----------------------------------------------------+-----------|
|1.1.4. Рік виготовлення                             |           |
|----------------------------------------------------+-----------|
|1.1.5. Призначення атракціону                       |           |
|----------------------------------------------------+-----------|
|1.1.6. Конструкція ходової частини                  |           |
|----------------------------------------------------+-----------|
|1.1.7. Тип приводу: шасі атракціону робочих         |           |
|механізмів                                          |           |
|----------------------------------------------------+-----------|
|1.1.8. Навколишнє середовище, у якому може працювати|           |
|атракціон:                                          |           |
|температура, град. C:                               |           |
|найбільша, плюс                                     |           |
|найменша, мінус                                     |           |
|температура неробочого стану найменша, град. C      |           |
|відносна вологість повітря, %                       |           |
|----------------------------------------------------+-----------|
|1.1.9. Допустима швидкість вітру на висоті 10 м, м/с|           |
|для робочого стану атракціону                       |           |
|для неробочого стану атракціону                     |           |
|----------------------------------------------------------------|
|1.1.10. Вид електричного струму і напруга                       |
|----------------------------------------------------------------|
|         Призначення кіл          |    Вид струму   |Напруга, В |
|----------------------------------+-----------------+-----------|
|1.1.11. Силове                    |                 |           |
|----------------------------------+-----------------+-----------|
|1.1.12. Керування                 |                 |           |
|----------------------------------+-----------------+-----------|
|1.1.13. Робочого освітлення       |                 |           |
|----------------------------------+-----------------+-----------|
|1.1.14. Ремонтного освітлення     |                 |           |
|----------------------------------------------------------------|
|     1.2. Основні нормативні документи, відповідно до яких      |
|                     виготовлений атракціон                     |
|----------------------------------------------------------------|
|              Позначення              |          Назва          |
|--------------------------------------+-------------------------|
|                                      |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|                                      |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|                                      |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|                                      |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|                                      |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|                                      |                         |
------------------------------------------------------------------
               ----------------------------------------
               |   2. ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ           |
               |       ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ              |
               |--------------------------------------|
               |      2.1. Загальні дані              |
------------------------------------------------------+-----------
|2.1.1. Припустима одночасна кількість відвідувачів,  |          |
|що містяться на пристрої або в ньому, люд.           |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.2. Припустима одночасна кількість відвідувачів,  |          |
|що містяться в одному транспортному засобі, гондолі  |          |
|тощо, люд.                                           |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.3. Максимальна робоча швидкість (якщо така є),   |          |
|об/хв (м/с)                                          |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.4. Рекомендована робоча швидкість, об/хв (м/с)   |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.5. Напрямок обертання                            |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.6. Максимальна тривалість робочого циклу, с (хв) |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.7. Номінальна потужність, кВт                    |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.8. Час підіймання пасажирського модуля катальної |          |
|гори на найбільшу висоту, с                          |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.9. Мінімальна несуча здатність ґрунту (для       |          |
|ущільнення ґрунту або розміщення опори):             |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.10. Обмеження, якщо є, для відвідувачів або      |          |
|супровідних, наприклад вік, стан здоров'я, зріст тощо|          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.11. Місце керування                              |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.12. Спосіб керування                             |          |
|(електричний, гідравлічний тощо)                     |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.13. Опорний контур, м                            |          |
|        поздовжній                                   |          |
|        поперечний                                   |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.14. Колія коліс шасі, м                          |          |
|        передніх                                     |          |
|        задніх                                       |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.15. Мінімальний радіус повороту шасі, м          |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.16. Повна маса атракціону, кг                    |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.17. Розподіл повної маси на осі в транспортному  |          |
|положенні, кг:                                       |          |
|        на передню                                   |          |
|        на задню                                     |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.18. Габарити в транспортному положенні, м:       |          |
|        довжина                                      |          |
|        ширина                                       |          |
|        висота                                       |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.19. Габарити в робочому положенні, м:            |          |
|        діаметр                                      |          |
|        довжина                                      |          |
|        ширина                                       |          |
|        висота                                       |          |
|-----------------------------------------------------+----------|
|2.1.20. Мінімальна площа, яку займає в робочому      |          |
|положенні, м:                                        |          |
|        довжина                                      |          |
|        ширина                                       |          |
|        висота (мінімальний просвіт)                 |          |
------------------------------------------------------------------
          ----------------------------------------------
          | 3. ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАНІ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ |
          |        СКЛАДАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ І ДЕТАЛЕЙ       |
          ----------------------------------------------
               ------------------------------------
               | 3.1. Двигуни силових установок.  |
               |  Двигун внутрішнього згоряння    |
               ------------------------------------
------------------------------------------------------------------
|3.1.1. Призначення                |                             |
|----------------------------------+-----------------------------|
|3.1.2. Тип і умовне позначення    |                             |
|----------------------------------+-----------------------------|
|3.1.3. Номінальна потужність, кВт |                             |
------------------------------------------------------------------
               ---------------------------------------
               |3.2. Електродвигун (електродвигуни)  |
------------------------------------------------------------------
|3.2.1. Призначення                    |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|3.2.2. Тип і умовне позначення        |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|3.2.3. Вид струму                     |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|3.2.4. Напруга, В                     |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|3.2.5. Номінальний струм, А           |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|3.2.6. Частота, Гц                    |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|3.2.7. Номінальна потужність, кВт     |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|                           -1         |                         |
|3.2.8. Частота обертання, с   (об/хв) |                         |
|--------------------------------------+-------------------------|
|3.2.9. ПВ, %                          |                         |
------------------------------------------------------------------
               ---------------------------------------
               |           3.3. Гідронасос           |
------------------------------------------------------------------
|3.3.1. Призначення                               |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.3.2. Кількість, шт.                            |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.3.3. Тип і умовне позначення                   |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.3.4. Номінальний робочий об'єм, куб.см         |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|                                      -1         |              |
|3.3.5. Номінальна частота обертання, с   (об/хв) |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.3.6. Номінальна подача, л/хв                   |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.3.7. Номінальний тиск на виході, МПа           |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.3.8. Номінальна споживана потужність, кВт      |              |
|----------------------------------------------------------------|
|              |          3.5. Гідроциліндри         |           |
|----------------------------------------------------------------|
|3.4.1. Призначення                               |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.4.2. Кількість, шт.                            |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.4.3. Тип і умовне позначення                   |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.4.4. Номінальний робочий об'єм, куб.см         |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|                                      -1         |              |
|3.4.5. Номінальна частота обертання, с   (об/хв) |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.4.6. Номінальна витрата, л/хв                  |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.4.7. Номінальний тиск на вході, МПа            |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.4.8. Номінальна ефективна потужність, кВт      |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.4.9. Номінальний крутний момент, Н.м           |              |
|-------------------------------------------------+--------------|
|3.4.10. Крутний момент зрушення, Н.м             |              |
------------------------------------------------------------------
               ---------------------------------------
               |         3.5. Гідроциліндри          |
------------------------------------------------------------------
|3.5.1. Призначення                           |                  |
|---------------------------------------------+------------------|
|3.5.2. Кількість, шт.                        |                  |
|---------------------------------------------+------------------|
|3.5.3. Тип і умовне позначення               |                  |
|---------------------------------------------+------------------|
|3.5.4. Номінальний тиск, МПа                 |                  |
|---------------------------------------------+------------------|
|3.5.5. Діаметр гідроциліндра, мм             |                  |
|---------------------------------------------+------------------|
|3.5.6. Діаметр штока, мм                     |                  |
|---------------------------------------------+------------------|
|3.5.7. Хід гідроциліндра, мм                 |                  |
|---------------------------------------------+------------------|
|3.5.8. Номінальна штовхальна сила, кН        |                  |
|---------------------------------------------+------------------|
|3.5.9. Марка робочої рідини                  |                  |
------------------------------------------------------------------
               ---------------------------------------
               |       3.6. Канати сталеві           |
------------------------------------------------------------------
|3.6.1. Номер документа про якість              |                |
|-----------------------------------------------+----------------|
|3.6.2. Призначення каната                      |                |
|-----------------------------------------------+----------------|
|3.6.3. Умовне позначення каната за НД          |                |
|-----------------------------------------------+----------------|
|3.6.4. Діаметр, мм                             |                |
|-----------------------------------------------+----------------|
|3.6.5. Довжина, м                              |                |
|-----------------------------------------------+----------------|
|3.6.6. Тимчасовий опір дротів розриву, Н/кв.мм |                |
|(кГс/кв.мм)                                    |                |
|-----------------------------------------------+----------------|
|3.6.7. Розривне зусилля каната в цілому, Н     |                |
|-----------------------------------------------+----------------|
|3.6.8. Розрахунковий натяг каната, Н           |                |
|-----------------------------------------------+----------------|
|3.6.9. Коефіцієнт використання (запасу         |                |
|міцності) каната:                              |                |
|нормативний                                    |                |
|розрахунковий                                  |                |
------------------------------------------------------------------
               ---------------------------------------
               |         3.7. Ланцюги                |
------------------------------------------------------------------
|3.7.1. Призначення ланцюга                            |         |
|------------------------------------------------------+---------|
|3.7.2. Умовне позначення ланцюга за НД                |         |
|------------------------------------------------------+---------|
|3.7.3. Калібр ланцюга або діаметр ролика, мм          |         |
|------------------------------------------------------+---------|
|3.7.4. Крок ланцюга, мм                               |         |
|------------------------------------------------------+---------|
|3.7.5. Довжина ланцюга, мм (кількість ланок, шт.)     |         |
|------------------------------------------------------+---------|
|3.7.6. Руйнівне навантаження, кН                      |         |
|------------------------------------------------------+---------|
|3.7.7. Розрахунковий натяг, кН                        |         |
|------------------------------------------------------+---------|
|3.7.8. Коефіцієнт запасу міцності ланцюга:            |         |
|нормативний                                           |         |
|розрахунковий                                         |         |
------------------------------------------------------------------
               ---------------------------------------
               |3.8. Характеристика зубчастих передач|
---------------------------------------------------------------------------
|Найменування|Позначення на|Наймену-|Модуль,|Кіль- |Матеріал,|Термообробка|
| складальної| кресленні   | вання  |  мм   |кість |  марка  | (твердість |
|  одиниці   |  (схемі)    | деталі |       |зубів,|         |    зубів)  |
|            |             |        |       | шт.  |         |            |
|------------+-------------+--------+-------+------+---------+------------|
|            |             |        |       |      |         |            |
|------------+-------------+--------+-------+------+---------+------------|
|            |             |        |       |      |         |            |
|------------+-------------+--------+-------+------+---------+------------|
|            |             |        |       |      |         |            |
---------------------------------------------------------------------------
               ----------------------------------------
               |3.9. Характеристика зірочок ланцюгових|
               |                передач               |
---------------------------------------------------------------------------
|Найменування| Позначення |Наймену-|Крок,|Кількість|Матеріал,|Термообробка|
| складальної|на кресленні| вання  | мм  |  зубів, |  марка  | (твердість |
|   одиниці  |   (схемі)  |        |     |    шт.  |         |    зубів)  |
|------------+------------+--------+-----+---------+---------+------------|
|            |            |        |     |         |         |            |
|------------+------------+--------+-----+---------+---------+------------|
|            |            |        |     |         |         |            |
|------------+------------+--------+-----+---------+---------+------------|
|            |            |        |     |         |         |            |
|------------+------------+--------+-----+---------+---------+------------|
|            |            |        |     |         |         |            |
|------------+------------+--------+-----+---------+---------+------------|
|            |            |        |     |         |         |            |
---------------------------------------------------------------------------
               ---------------------------------------
               |         3.10. Гаки                  |
------------------------------------------------------------------
|3.10.1. Гак (однорогий тощо)           |                        |
|---------------------------------------+------------------------|
|3.10.2. Позначення і номер гака за НД  |                        |
|---------------------------------------+------------------------|
|3.10.3. Номінальна                     |                        |
|вантажопідіймальність, кг              |                        |
|---------------------------------------+------------------------|
|3.10.4. Фактична висота вертикального  |                        |
|перерізу гака, мм                      |                        |
|---------------------------------------+------------------------|
|3.10.5. Заводський номер               |                        |
|---------------------------------------+------------------------|
|3.10.6. Зображення клейма ВТК          |                        |
------------------------------------------------------------------
               ---------------------------------------
               |         3.11. Гальма                |
------------------------------------------------------------------
|3.11.1. Механізм, на якому встановлено      |                   |
|гальмо                                      |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|3.11.2. Тип гальма                          |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|3.11.3. Розрахунковий гальмівний момент, на |                   |
|який налагоджується гальмо, Н.м             |                   |
|--------------------------------------------+-------------------|
|3.11.4. Стоянкове гальмо                    |                   |
------------------------------------------------------------------
               ---------------------------------------
               |   4.ПРИЛАДИ ТА ПРИСТРОЇ БЕЗПЕКИ     |
------------------------------------------------------------------
|4.1. Обмежник швидкості            |                            |
|-----------------------------------+----------------------------|
|4.2. Обмежник крайніх положень     |                            |
|-----------------------------------+----------------------------|
|4.3. Противідкатний пристрій       |                            |
|-----------------------------------+----------------------------|
|4.4. Система блокування            |                            |
|-----------------------------------+----------------------------|
|4.5. Пристрої фіксації відвідувачів|                            |
|-----------------------------------+----------------------------|
|4.6. Система аварійного опускання  |                            |
|пасажирського модуля               |                            |
|-----------------------------------+----------------------------|
|4.7. Пристрій, призначений для     |                            |
|аварійної евакуації відвідувачів з |                            |
|пасажирського модуля               |                            |
|-----------------------------------+----------------------------|
|4.8. Фіксатор виносних опор        |                            |
|-----------------------------------+----------------------------|
|4.9. Покажчик кута нахилу          |                            |
|атракціону                         |                            |
|-----------------------------------+----------------------------|
|4.10. Система аварійної зупинки    |                            |
|двигуна                            |                            |
|-----------------------------------+----------------------------|
|4.11. Анемометр                    |                            |
|-----------------------------------+----------------------------|
|4.12. Двосторонній переговорний    |                            |
|пристрій                           |                            |
|----------------------------------------------------------------|
|4.13. Сигнальні та інші прилади і пристрої безпеки              |
|----------------------------------------------------------------|
|Найменування     |Тип       |Призначення   |Місце установлення  |
|-----------------+----------+--------------+--------------------|
|                 |          |              |                    |
|-----------------+----------+--------------+--------------------|
|                 |          |              |                    |
|-----------------+----------+--------------+--------------------|
|                 |          |              |                    |
|-----------------+----------+--------------+--------------------|
|                 |          |              |                    |
|-----------------+----------+--------------+--------------------|
|                 |          |              |                    |
|-----------------+----------+--------------+--------------------|
|                 |          |              |                    |
------------------------------------------------------------------
      ------------------------------------------------------------
      |   5. ДАНІ ПРО МЕТАЛ ОСНОВНИХ (РОЗРАХУНКОВИХ) ЕЛЕМЕНТІВ   |
      |               МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ АТРАКЦІОНУ               |
-----------------------------------------------------------------|
|Найменування| Вид, товщина, |   Марка   | Позначення |  Номер   |
|і позначення|    діаметр    | матеріалу,|НД на марку |документа |
| складальної|металопрокату, | категорія,| матеріалу  |про якість|
|   одиниці  |  електродів,  |група, клас|            |матеріалу |
|            |зварного дроту,|  міцності |            |          |
|            | позначення НД |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
|------------+---------------+-----------+------------+----------|
|            |               |           |            |          |
------------------------------------------------------------------
               ---------------------------------------
               |       6. КОМПЛЕКТ ПОСТАЧАННЯ        |
------------------------------------------------------------------
|              Найменування           |   Кількість    |Примітка |
|-------------------------------------+----------------+---------|
|                                     |                |         |
|-------------------------------------+----------------+---------|
|                                     |                |         |
|-------------------------------------+----------------+---------|
|                                     |                |         |
|-------------------------------------+----------------+---------|
|                                     |                |         |
|-------------------------------------+----------------+---------|
|                                     |                |         |
|-------------------------------------+----------------+---------|
|                                     |                |         |
|-------------------------------------+----------------+---------|
|                                     |                |         |
|-------------------------------------+----------------+---------|
|                                     |                |         |
------------------------------------------------------------------

7. СВІДОЦТВО ПРО ПРИЙМАННЯ

 _________________________________________________________________
               (найменування та індекс атракціону)
заводський номер __________, виготовлений відповідно до _________
__________________________________________________________________
                         (позначення НД)
Атракціон пройшов випробування відповідно до ____________________
_______________________________________________________ і визнаний
          (позначення НД або програми і методики
           приймально-здавальних випробувань)
придатним для експлуатації із зазначеними в паспорті параметрами.
     Місце печатки                    Технічний директор
                                      (головний інженер)
                                          виробника
     ______________                   ___________________
        (дата)                             (підпис)
                                      Начальник ВТК
                                         виробника
                                      ___________________
                                           (підпис)

8. ГАРАНТІЙНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

8.1. Виробник гарантує справну роботу атракціону за дотримання споживачем умов транспортування, зберігання та експлуатації.

8.2. Гарантійний строк експлуатації - 18 місяців від дня введення атракціону в експлуатацію. Гарантійний строк не розповсюджується на деталі, що швидко зношуються.

8.3. Строк служби атракціону _______ років від дня введення в експлуатацію.

9. ДОКУМЕНТАЦІЯ, ЩО ДОДАЄТЬСЯ ВИРОБНИКОМ ДО ПАСПОРТА

9.1. Габаритне креслення атракціону із зазначенням основних розмірів.

9.2. Принципова електрична, гідравлічна та кінематична схеми.

9.3. Схема запасовки канатів.

10. ВІДОМОСТІ ПРО МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ АТРАКЦІОНУ*

------------------------------------------------------------------
|Найменування підприємства|    Місцезнаходження    |Дата прибуття|
|    (організації) або    |       атракціону       |             |
|  прізвище та ініціали   |   (місцезнаходження    |             |
|   приватної особи, що   | підприємства або місце |             |
|  експлуатує атракціон   |  проживання приватної  |             |
|                         |         особи)         |             |
|-------------------------+------------------------+-------------|
|                         |                        |             |
|-------------------------+------------------------+-------------|
|                         |                        |             |
|-------------------------+------------------------+-------------|
|                         |                        |             |
|-------------------------+------------------------+-------------|
|                         |                        |             |
|-------------------------+------------------------+-------------|
|                         |                        |             |
------------------------------------------------------------------

----------------

*Не менше 3 стор. (для стаціонарних атракціонів - 1 стор.).

11. ВІДОМОСТІ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРАЦІВНИКА, ВІДПОВІДАЛЬНОГО ЗА БЕЗПЕЧНУ ЕКСПЛУАТАЦІЮ АТРАКЦІОНУ*

------------------------------------------------------------------
|Номер і дата наказу про | Прізвище, | Посада |   Номер   |Підпис|
|призначення або договору| ім'я, по  |        |посвідчення|      |
|     з організацією     | батькові  |        |           |      |
|------------------------+-----------+--------+-----------+------|
|                        |           |        |           |      |
|------------------------+-----------+--------+-----------+------|
|                        |           |        |           |      |
|------------------------+-----------+--------+-----------+------|
|                        |           |        |           |      |
|------------------------+-----------+--------+-----------+------|
|                        |           |        |           |      |
|------------------------+-----------+--------+-----------+------|
|                        |           |        |           |      |
------------------------------------------------------------------

---------------

*Не менше 3 стор.

12. ВІДОМОСТІ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРАЦІВНИКА, ВІДПОВІДАЛЬНОГО ЗА УТРИМАННЯ АТРАКЦІОНУ В СПРАВНОМУ СТАНІ*

------------------------------------------------------------------
|Номер і дата наказу про | Прізвище, | Посада |   Номер   |Підпис|
|призначення або договору| ім'я, по  |        |посвідчення|      |
|     з організацією     | батькові  |        |           |      |
|------------------------+-----------+--------+-----------+------|
|                        |           |        |           |      |
|------------------------+-----------+--------+-----------+------|
|                        |           |        |           |      |
|------------------------+-----------+--------+-----------+------|
|                        |           |        |           |      |
|------------------------+-----------+--------+-----------+------|
|                        |           |        |           |      |
|------------------------+-----------+--------+-----------+------|
|                        |           |        |           |      |
------------------------------------------------------------------

---------------

*Не менше 3 стор.

13. ВІДОМОСТІ ПРО РЕМОНТ МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ, ЗМІНИ В КОНСТРУКЦІЇ І ЗАМІНУ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН АТРАКЦІОНУ*

------------------------------------------------------------------
| Дата | Відомості про |   Відомості про    | Підпис працівника, |
|      |заміну і ремонт|приймання атракціону| відповідального за |
|      |               |  з ремонту (дата,  |утримання атракціону|
|      |               |  номер документа)  | в справному стані  |
|------+---------------+--------------------+--------------------|
|      |               |                    |                    |
|------+---------------+--------------------+--------------------|
|      |               |                    |                    |
|------+---------------+--------------------+--------------------|
|      |               |                    |                    |
|------+---------------+--------------------+--------------------|
|      |               |                    |                    |
|------+---------------+--------------------+--------------------|
|      |               |                    |                    |
------------------------------------------------------------------

---------------

*Не менше 10 стор.

14. ВІДОМОСТІ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ТЕХНІЧНОГО ОГЛЯДУ*

------------------------------------------------------------------
|    Дата    |   Результати технічного огляду   |Строк наступного|
| технічного |                                  |   технічного   |
|   огляду   |                                  |     огляду     |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
------------------------------------------------------------------

---------------

*Не менше 10 стор.

15. ВІДОМОСТІ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНОГО ОБСТЕЖЕННЯ*

------------------------------------------------------------------
|    Дата    |Результати експертного обстеження |Строк наступного|
|експертного |                                  |  експертного   |
| обстеження |                                  |   обстеження   |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
------------------------------------------------------------------

---------------

*Не менше 5 стор.

16. ВІДОМОСТІ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ*

------------------------------------------------------------------
|    Дата    |      Опис проведених робіт       |Строк наступного|
| проведення |                                  |   технічного   |
|            |                                  | обслуговування |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
|------------+----------------------------------+----------------|
|            |                                  |                |
------------------------------------------------------------------

---------------

*Не менше 20 стор.

17. ВІДОМОСТІ ПРО АВАРІЇ ТА ПРИГОДИ*

------------------------------------------------------------------
|Дата| Місце | Опис та |Потерпілі|Вжиті заходи|N акта | Прізвище,|
|    |       | причини |         |            |       |  підпис  |
|----+-------+---------+---------+------------+-------+----------|
|    |       |         |         |            |       |          |
|----+-------+---------+---------+------------+-------+----------|
|    |       |         |         |            |       |          |
|----+-------+---------+---------+------------+-------+----------|
|    |       |         |         |            |       |          |
------------------------------------------------------------------

---------------

*Не менше 2 стор.

Голова Держпромгірнагляду
М.В.Саварин

Додаток 4

до пункту 8.4.1

Правил будови і безпечної

експлуатації атракціонної

техніки

АКТ

про допуск атракціону до експлуатації

     Комісія в складі: голови ____________________________________
                                         (прізвище,
__________________________________________________________________
                        ініціали, посада)
та членів комісії _______________________________________________,
                        (прізвище, ініціали, посада)
призначених наказом _____________________________________________,
                      (назва організації, номер та дата наказу)
провела перевірку та прийняла в експлуатацію атракціон ___________
__________________________________________________________________
      (назва та вид атракціону, виробник, заводський номер,
_________________________________________________________________,
                дата виготовлення, технічні умови)
встановлений в ___________________________________________________
                     (назва організації, місця установки)
після ____________________________________________________________
        (монтажу, сезонного зберігання, ремонту, по результатах
_________________________________________________________________.
                        технічного огляду)
Висновки комісії _________________________________________________
_________________________________________________________________.
Додатки: _________________________________________________________
                  (перелік протоколів випробувань та замірів)
 Голова комісії __________________________________________________
                             (підпис, ініціали, прізвище)
 Члени комісії ___________________________________________________
                             (підписи, ініціали, прізвища)
  ____ ____________ 200__ року
Голова Держпромгірнагляду

М.В.Саварин