МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Н А К А З

22.08.2006 N 549

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

6 грудня 2006 р.

за N 1273/13147

Про затвердження Правил безпеки у виробництві свинцю та цинку

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила безпеки у виробництві свинцю та цинку (далі - Правила), що додаються.

2. З уведенням у дію цих Правил уважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки у виробництві свинцю та цинку, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР та Мінкольорметом СРСР 22 грудня 1987 року (НПАОП 1.2.20-1.11-87).

3. Наказ увести в дію з 1 січня 2007 року.

4. Директору Департаменту правового забезпечення та взаємодії з Верховною Радою України і координації роботи з Кабінетом Міністрів України Чижмарю Ю.В. у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Голові Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Саварину М.В. ужити заходів щодо внесення наказу до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

6. Головному редактору журналу "Охорона праці" Яковенку М.Г. опублікувати наказ у черговому номері журналу.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Держпромгірнагляду Саварина М.В.

Міністр

ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва

Голова Державного комітету
ядерного регулювання України

Заступник директора виконавчої
дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних
випадків на виробництві
та професійних захворювань України

Заступник Міністра
промислової політики України

Головний державний санітарний
лікар України,
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України

Начальник Державного департаменту
пожежної безпеки Міністерства з
питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи

Директор Національного
науково-дослідного інституту
охорони праці

Голова Центрального комітету
профспілки трудящих
металургійної і гірничодобувної
промисловості України

Генеральний директор ЗАТ "Свинець"

Головний інженер ВАТ "Укрцинк"

В.І.Балога




А.Дашкевич


О.А.Миколайчук





О.О.Постоюк


В.К.Грановський




С.П.Бережнов





Е.М.Улинець



М.О.Лисюк




В.І.Казаченко

Р.О.Кудряшов

Р.І.Войцехович

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МНС України

22.08.2006 N 549

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

6 грудня 2006 р.

за N 1273/13147

ПРАВИЛА

безпеки у виробництві свинцю та цинку

1. Загальні положення

Ці Правила поширюються на всіх працівників, які виконують роботи з проектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту, технічного діагностування та експлуатації обладнання (устаткування) при виробництві свинцю та цинку.

Вимоги Правил є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання та фізичних осіб, які використовують найману працю, що пов'язана з виробництвом свинцю та цинку.

Порядок і термін приведення діючих цехів (відділень) з виробництва свинцю та цинку у відповідність до вимог цих Правил визначаються роботодавцем за узгодженням з територіальними органами державного нагляду за охороною праці.

2. Позначення та скорочення

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЛАС - план ліквідації аварійних ситуацій;

СНиП - санітарні норми і правила;

ГРС - газорятувальна служба;

ГДК - граничнодопустима концентрація;

ВТК - відділ технічного контролю.

3. Загальні вимоги

3.1. Для працівників, які виконують роботи при виробництві свинцю та цинку, крім цих Правил, є обов'язковими також вимоги Законів України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку"3745-12, "Про об'єкти підвищеної небезпеки"2245-14, "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"4004-12, Загальних правил безпеки для підприємств та організацій металургійної промисловості, затверджених наказом Держгіртехнагляду СРСР від 13.05.87 (далі - НПАОП 27.0-1.01.87), та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Виробництво свинцю та цинку пов'язане з багатьма небезпечними та шкідливими факторами, а також з використанням та одержанням шкідливих речовин і повинно бути ідентифіковано щодо визначення об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" (НПАОП 0.00-6.22-02).

Характеристика небезпечних та шкідливих факторів при виробництві свинцю та цинку наведена в додатку 1. Характеристика шкідливих речовин у повітрі робочих зон при виробництві свинцю та цинку наведена в додатку 2.

3.2. Проектування, будівництво і реконструкція цехів, відділень та дільниць з виробництва свинцю та цинку, їх устаткування повинні проводитися відповідно до чинних санітарних і будівельних норм та правил, норм технологічного проектування, вимог цих Правил.

Експертиза проектів, прийняття в експлуатацію об'єктів виробництва повинні здійснюватися відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці", Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431431-94-п (зі змінами) (НПАОП 0.00-4.20-94), та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 12431243-2004-п.

3.3. Уносити зміни в конструкцію діючого основного устаткування, змінювати технологічні схеми без узгодження з проектною організацією - автором проекту, установою - розробником технології або заводом-виробником, а також з територіальними органами державного нагляду за охороною праці не дозволяється. Проектні організації повинні здійснювати авторський контроль за впровадженням проектних рішень з питань охорони праці при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об'єктів.

3.4. Усі діючі цехи, відділення та дільниці з виробництва свинцю та цинку повинні мати:

паспорти (сертифікати) на основні види технологічного обладнання;

план захисту персоналу і населення у разі аварій на металургійних та інших об'єктах і ліквідації (локалізації) їх наслідків (ПЛАС) згідно з вимогами Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99);

робочі інструкції з ведення технологічних процесів та ремонту і чищення обладнання;

інструкції з охорони праці для працівників кожної професії та на окремі види робіт;

інструкції з пожежної безпеки.

Усі перелічені інструкції та плани ліквідації аварій повинні бути затверджені роботодавцем і вводитися в дію наказом роботодавця згідно з вимогами Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Мін'юсті України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-8.24-05).

Інструкції з охорони праці повинні бути складені відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці", Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 N 132z0020-94, зареєстрованого в Мін'юсті України 07.02.94 за N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93); Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9z0226-98, зареєстрованого в Мін'юсті України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

3.5. Плани ліквідації аварій повинні переглядатися і затверджуватися за місяць до початку наступного року відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99. Плани повинні бути вивішені на основних технологічних дільницях. Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не ознайомлені з планом ліквідації аварій і не знають його в частині, що стосується місця їх роботи.

3.6. Усі працівники повинні бути ознайомлені з інструкціями з охорони праці за професією з підписом у відповідних документах. Крім того, інструкції повинні зберігатися на робочих або спеціально призначених місцях.

3.7. Інструкції з охорони праці та технологічні інструкції повинні переглядатися не рідше одного разу на 5 років, а також при внесенні змін у технологічний процес (умови праці), застосуванні нових видів устаткування, у разі виникнення аварійної ситуації або травмування працівників через недосконалість самої інструкції. Інструкції з охорони праці на вибухопожежонебезпечних виробництвах повинні переглядатися один раз на 3 роки.

3.8. Допуск до роботи працівників, які в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці і медичний огляд, не дозволяється.

3.9. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою та інших роботах, передбачених вимогами НПАОП 0.00-8.24-05, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

3.10. Не дозволяється допуск працівників, які не досягли вісімнадцяти років, до робіт, передбачених вимогами Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом МОЗ України від 31.03.94 N 46, зареєстрованого в Мін'юсті України 28.07.94 за N 176/385 (НПАОП 0.03-8.07-94).

3.11. До виконання газонебезпечних робіт повинні допускатися працівники відповідно до Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85 (далі - НПАОП 0.00-5.11-85), а також Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254, зареєстрованих в Мін'юсті України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

3.12. На підприємстві повинен бути складений з урахуванням вимог НПАОП 0.00-8.24-05 конкретний перелік робіт з підвищеною небезпекою (газо-, вибухо-, пожежонебезпечні роботи, роботи на висоті тощо), затверджений роботодавцем. Цей перелік повинен переглядатися не рідше одного разу на 3 роки.

3.13. Роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися за нарядом-допуском. Призначення працівників, відповідальних за видачу наряду-допуску і проведення робіт підвищеної небезпеки, повинно здійснюватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-8.24-05.

3.14. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце при експлуатації обладнання, установок, трубопроводів та комунікацій, слід проводити відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).

3.15. Усі промислові споруди, обладнання та технологічні процеси повинні відповідати вимогам Санітарних правил для підприємств кольорової металургії N 2528-82, затверджених Мінохорони здоров'я СРСР 1982 (далі - НПАОП 0.03-1.24-82).

3.16. Усі працівники, які задіяні на виробництві свинцю та цинку, повинні підлягати обов'язковому страхуванню від нещасних випадків і професійних захворювань, а зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці повинні бути забезпечені лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до вимог Переліку виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на безплатне одержання лікувально-профілактичного харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, затвердженого Держкомпраці СРСР 07.01.77 (НПАОП 0.05-8.01-77); молоком або рівноцінними харчовими продуктами згідно з вимогами НПАОП Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР від 16.12.87 N 731/П-13v0731400-87 (НПАОП 0.05-4.02-87), газованою водою.

3.17. Для працівників усіх виробничих дільниць повинні бути обладнані кімнати приймання їжі згідно з вимогами НПАОП 0.03-1.24-82.

3.18. Експлуатація і технічне обслуговування устаткування повинні здійснюватися відповідно до вимог інструкцій, опрацьованих згідно з експлуатаційною документацією виробника, з урахуванням місцевих виробничих умов і вимог цих Правил. Експлуатація несправного устаткування не дозволяється.

3.19. Проектування та розміщення виробництв та об'єктів, на які розповсюджується дія цих Правил, повинні здійснюватися з урахуванням сейсмічності району, а також з урахуванням можливого впливу інших несприятливих природних факторів.

3.20. Обладнання, яке працює в умовах підвищеної небезпеки, уводиться в експлуатацію тільки після дозволу територіальних органів державного нагляду за охороною праці.

3.21. Номенклатура засобів пожежогасіння в цехах повинна відповідати вимогам Закону України "Про пожежну безпеку" та визначатися Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МНС України від 19.10.2004 N 126z1410-04, зареєстрованими в Мін'юсті України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001.2004), виходячи з категорії виробництв щодо пожежо- та вибухонебезпеки.

3.22. Первинні засоби пожежогасіння, що розміщуються на захищеному об'єкті, повинні відповідати вимогам ГОСТ "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" (ГОСТ 12.4.009-83).

3.23. У вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється палити, а також застосовувати відкритий вогонь. На зовнішніх дверях зазначених приміщень та всередині їх на видних місцях повинні бути вивішені знаки безпеки, що відповідають вимогам ГОСТ "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76).

3.24. Не дозволяється застосування горючих (вибухонебезпечних) газів як палива без виконання спеціальних заходів з вибухопожежобезпеки, які затверджені роботодавцем.

3.25. Вентиляційне устаткування, яке відсмоктує горючі та вибухонебезпечні речовини, повинно мати заземлення усіх металевих повітропроводів, фільтрів та іншого обладнання.

3.26. Застосовувати відкритий вогонь та палити в приміщеннях витратних ємностей, насосних та компресорних станцій не дозволяється.

3.27. У приміщеннях пультів та постів управління повинні застосовуватися вуглекислотні та порошкові вогнегасники.

3.28. Споруди і приміщення підприємств повинні бути класифіковані за категоріями щодо вибухопожежної і пожежної безпеки в залежності від розміщених у них технологічних процесів та властивостей речовин і матеріалів, що застосовуються у технологічному процесі.

3.29. Протипожежні розриви між спорудами не дозволяється використовувати під складування матеріалів, обладнання, тари та для стоянки автотранспорту.

3.30. Використання засобів пожежогасіння для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, не дозволяється.

3.31. Засоби пожежогасіння повинні передаватися по змінах.

3.32. Автомобілі й інші засоби, що обслуговують відділення вилуговування та електролізу, повинні мати на вихлопних трубах іскрогасник.

3.33. Усі працівники і службовці повинні проходити спеціальну протипожежну підготовку. Порядок і строки проходження протипожежного інструктажу та занять з пожежотехнічного мінімуму встановлюються наказом роботодавця.

3.34. Не дозволяються будівництво, реконструкція, перепланування та перебудова споруд і приміщень без проведення пожежотехнічної експертизи проектно-конструкторської документації.

3.35. При складанні технологічних інструкцій і відповідних розділів з безпечного ведення робіт необхідно враховувати, що:

порошки металевого натрію, суміші порошків алюмінію і заліза, відновники легко окислюються у повітрі та можуть загорітися від нагрівання, удару та іскор різноманітного походження;

металевий натрій енергійно реагує з водою, реакція має характер вибуху;

цинк схильний до хімічного самоспалаху в подрібненому і вологому стані.

3.36. Електрозварювальні роботи в пожежонебезпечних приміщеннях повинні виконуватися за "Нарядом-допуском на проведення вогневих робіт" згідно з діючою інструкцією, розробленою відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Мін'юсті України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01).

3.37. Усі засоби гасіння пожежі повинні бути сухими та зберігатися у спеціальній тарі для запобігання їх зволоженню. На тарі повинні бути відповідні написи.

3.38. Не дозволяється виконувати роботи з використанням відкритого вогню за наявності в повітрі, на конструкціях і обладнанні натрію, алюмінію, відновника, цинку та інших пожежонебезпечних речовин.

3.39. При загорянні пожежонебезпечних речовин на технологічному обладнанні (у бункерах, живильниках, грохотах, трубопроводах та іншому обладнанні), загорянні пилу в повітропроводах відсмоктувальної вентиляції слід діяти відповідно до плану ліквідації аварії, затвердженого роботодавцем.

3.40. У цехах, відділеннях та на дільницях виробництва свинцю та цинку, зокрема вилуговування, електролізу, рафінування свинцю та цинку, не дозволяється палити, крім місць, спеціально відведених для цього та позначених написом "Місце для паління".

3.41. На підприємстві повинні бути розроблені, затверджені роботодавцем та щорічно переглядатися переліки вибухо-, пожежонебезпечних місць та робіт, де вогневі роботи повинні проводитися за нарядом-допуском.

3.42. Справність засобів гасіння необхідно перевіряти в терміни, установлені НАПБ А.01.001.2004.

3.43. На території підприємства повинна бути мережа внутрішньозаводських доріг, що забезпечує зручний зв'язок між об'єктами підприємства і пожежним депо.

3.44. Дороги на території підприємства повинні утримуватись у належному стані, своєчасно очищатися від снігових заметів і посипатись піском чи гравієм під час ожеледі, не захаращуватися предметами чи транспортними засобами, що перешкоджають вільному проїзду пожежних машин.

4. Вимоги до технологічного процесу

4.1. Загальні вимоги до виробництва свинцю та цинку

4.1.1. Усі матеріали повинні зберігатися у приміщеннях або закритих спорудах.

4.1.2. Вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення матеріалів на складах повинні бути механізовані.

4.1.3. Для обігріву працівників у холодні періоди року на складі матеріалів повинно бути передбачено спеціальне приміщення.

4.1.4. Зона роботи грейферних та магнітних кранів повинна бути обладнана знаками "Небезпечна зона".

4.1.5. Завантажувальні отвори дробарок з дисковими та клиновими ножами повинні мати знімні ґратчасті огорожі, які забезпечують захист персоналу при обслуговуванні дробарок.

4.1.6. Регулювання ширини щілини, підтягування пружин, болтів, а також проштовхування та шурування матеріалу повинні виконуватися при відключеній дробарці. Крім цього, повинні бути вжиті запобіжні заходи проти її пуску.

4.1.7. Молоткові, валкові та щокові дробарки повинні мати герметичні кожухи, обладнані оглядовими вікнами, що щільно закриваються.

4.1.8. Робоча площадка кульового млина із зовнішнього боку повинна мати огорожу.

4.1.9. Грохоти для сухих матеріалів повинні мати кожухи, приєднані до аспіраційного обладнання.

4.1.10. Прибирання пилу в приміщеннях, у яких провадиться подрібнення шихтових матеріалів, та на складах повинно бути механізовано.

4.2. Виробництво свинцю

4.2.1. Улаштування та експлуатація дробарно-розмельного обладнання та згущувачів повинні відповідати вимогам Єдиних правил безпеки при дрібненні, сортуванні, збагаченні корисних копалин і оґрудкуванні руд та концентратів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 09.08.77 (НПАОП 1.2.90-1.03-77).

4.2.2. Вузли з'єднань обертових сушильних барабанів з камерами змішування повітря і топочних газів та розвантажувальними камерами повинні бути герметизовані.

4.2.3. Завантажувальні та розвантажувальні камери сушильних барабанів повинні бути обладнані вікнами для спостереження і герметичними лазами.

4.2.4. Паливо, яке спалюється в сушильних барабанах, визначається проектом.

4.2.5. Управління шихтозавантажувальною машиною повинно бути централізоване та виведене в операторське відділення або кабіну машиніста, конструкція якої повинна забезпечувати візуальний нагляд за основними вузлами машини та зоною її руху.

4.2.6. Схема управління шихтозавантажувальною машиною повинна забезпечувати автоматичне, дистанційне, а також місцеве з кабіни машиніста управління електродвигунами всіх механізмів.

4.2.7. Шихтозавантажувальна машина повинна бути обладнана обмежувачами руху машини і підйому-спуску спушувача.

4.3. Випал свинцевих концентратів

4.3.1. Приміщення агломераційних машин повинні бути обладнані пристроями для гідроприбирання.

4.3.2. Агломераційна машина повинна бути обладнана кнопками для аварійного відключення машини, розташованими у її розвантажувальній частині.

4.3.3. Агломераційна машина повинна бути обладнана автоматизованою системою централізованої подачі мастил з пристроєм контролю за їх надходженням.

4.3.4. Прорізи з боку завантажувальної частини агломераційної машини повинні бути закриті металевими листами.

У завантажувальній частині агломераційних машин у місці перегину стрічки повинна бути встановлена огорожа згідно з вимогами ОСТ 48.264-86 Огородження рухомих частин устаткування. Загальні технічні умови, затвердженого Мінкольорметом СРСР 1986 (НПАОП 27.4-7.15-86).

4.3.5. Холоста гілка агломераційної машини, у тому числі торець з боку завантаження, повинні бути закриті запобіжними щитами.

4.3.6. Робоча гілка агломераційної машини, яка працює з просмоктуванням повітря, повинна мати кожух, виконаний у вигляді знімних або розсувних секцій.

4.3.7. Робоча гілка агломераційної машини, яка працює з нижнім дуттям повітря, повинна бути закрита суцільним герметичним кожухом.

4.4. Загальні положення до плавки шихтових матеріалів

4.4.1. Завантаження в плавильні печі шихтових матеріалів, вологість яких перевищує величину, установлену технологічною інструкцією, не дозволяється.

4.4.2. Перед випуском відповідних розплавів з печей жолоб повинен бути очищений від настилів та добре просушений. Очищення жолоба повинно виконуватися після повного затвердіння розплаву. Після охолодження жолоба повинні бути усунуті його ушкодження.

4.4.3. Жолоби для випуску розплаву повинні мати ухил не нижче 0,06 і бути обладнаними аспіраційною системою. Конструкція укриття повинна дозволяти проводити очищення жолобів від настилів.

4.4.4. Розплав повинен заливатися в сухі ковші та виливниці. Для сушіння ковшів та виливниць повинні бути передбачені відповідні установки.

При пробиванні й очищенні сифона та жолоба випуску чорнового свинцю лом необхідно завчасно прогріти. При відбиранні проби від розплавлених штейну і шлаку необхідно користуватись підігрітою ложкою, побіленою вапном. Усі інструменти - шуровки, захвати, "якорі" тощо, якими користуються при роботі з розплавами, - повинні бути прогрітими та сухими.

4.4.5. Місця розміщення ковшів для прийняття розплаву повинні бути обладнані витяжними системами.

4.4.6. Перехід через жолоби при випусканні розплаву дозволяється тільки по спеціально обладнаних перехідних містках.

4.4.7. Робочі місця випуску та приймання розплаву повинні бути обладнані припливною вентиляцією.

4.4.8. Запірна арматура, установлена на підводах води в кесоновані плити та в кесони, повинна бути замаркована та мати бирку з указівкою номера кесона, плити.

4.4.9. Плановий ремонт печей та газоходів повинен здійснюватись за встановленим графіком, у непередбачених випадках - за наказом роботодавця. Приямки повинні бути гідроізольовані та сухі.

4.4.10. Киснепроводи подачі кисню до печей повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87.

Розміщення балонів з киснем у пічному та ливарному прольотах не дозволяється.

Трубки та шланги киснепроводів повинні бути ретельно знежирені. Одяг не повинен бути забруднений мастилами.

Арматура з електроприводом, установлена на киснепроводах, повинна дублюватися арматурою з ручним управлінням.

4.4.11. Не дозволяється палити і приймати їжу на робочих місцях.

4.4.12. Забруднений свинцевим пилом спецодяг не дозволяється відносити з підприємства додому. Зберігати його потрібно на підприємстві у закритих шафах окремо від верхнього одягу.

4.5. Шахтні печі

4.5.1. Колошникова площадка шахтної печі повинна мати не менше двох виходів.

4.5.2. Дуттєві повітропроводи шахтних печей повинні бути обладнані швидкодіючими відсічними пристроями, що перекривають проникнення в них пічних газів при раптовому зниженні тиску дуттєвого повітря.

4.5.3. Виконання робіт у зоні тролейних проводів подачі енергії на транспорт постачання шихти повинно здійснюватись відповідно до вимог інструкції, затвердженої роботодавцем.

4.5.4. Будь-які ремонти та очищення обладнання, механізмів, комунікацій слід виконувати при повній їх зупинці і вивішенні відповідних знаків безпеки.

4.5.5. Не дозволяється пропалювати фурми киснем, щоб запобігти пропаленню кесонів.

4.5.6. Шахтна піч підлягає негайній зупинці в разі прогару кесонів, горна, відстійників, витікання свинцю крізь кладку сифона.

4.5.7. При застосуванні газоподібного палива шахтна піч повинна бути обладнана автоматичним захистом, що забезпечує припинення подачі газу у випадках, передбачених інструкцією з експлуатації печі.

4.6. Електричні печі та електрообігрівані відстійники

4.6.1. Експлуатація електропечей та електровідстійників повинна здійснюватись відповідно до вимог пункту 5.3 цих Правил, ГОСТ "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты" (ГОСТ 12.1.019-79), Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 253 (НПАОП 40.1-1.07-01), та ГОСТ "ССБТ. Оборудование электротермическое. Печи электрошлакового переплава. Требование безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.007.9.8-89).

4.6.2. Кожух електропечі та електровідстійника, їх металоконструкції, які можуть опинитись під напругою, повинні бути заземлені. Струмоведучі частини агрегатів повинні бути огороджені та ізольовані.

4.6.3. Усі робочі площадки обслуговування електропечей та електровідстійників повинні мати покриття з електроізоляційних матеріалів, крім того, площадки біля горна печі та колошникові повинні бути виконані з вогнетривкого матеріалу.

4.6.4. Площадка для обслуговування електродів повинна бути огороджена для запобігання доступу до неї працівників за наявності напруги на електродах. Роботи на площадці слід дозволяти лише при відключеній печі і за наявності в працівників ключа-бирки.

4.6.5. На робочих площадках електропечей та електровідстійників повинна бути передбачена світлова сигналізація, що попереджає персонал про наявність напруги на печі. Уключення печі в роботу повинно супроводжуватись попереджувальним звуковим сигналом. Світлова сигналізація повинна бути зблокована з високовольтним вимикачем.

4.6.6. Механізм підйому та опускання електродів повинен бути обладнаний кінцевими вимикачами.

4.6.7. При збиранні електродів з'єднуючі ніпелі повинні щільно угвинчуватись у гнізда. Ніпелі не повинні мати тріщин або відколів різьби.

4.6.8. Нарощування та перепуск електродів, замір рівня розплаву повинні провадитись при вимкнутій печі.

4.6.9. Струмоведучі шини короткої мережі печі повинні мати огорожу, яка б виключала можливість випадкових доторкувань до шин.

4.6.10. Гнучкий струмопровід короткої мережі в крайньому положенні не повинен торкатися кожуха печі, робочої площадки, металоконструкцій тощо.

4.6.11. Подання охолоджувальної води до вузлів короткої мережі й елементів, які можуть опинитись під напругою, а також відвід її повинні виконуватися неелектропровідними рукавами.

4.6.12. Виймання уламків електродів повинно виконуватися тільки після відключення печі та перевірки на відсутність напруги.

4.6.13. Водоохолоджувані елементи електропечі та електровідстійників, що працюють на проточній воді, перед їх установкою та після ремонту повинні підлягати гідравлічному випробуванню пробним тиском відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.9.8-89. Окремі елементи або групи елементів системи водяного охолодження повинні мати індивідуальні вентилі.

4.6.14. Електропіч необхідно негайно відключити в разі:

замикання струмоведучих частин різних фаз;

замикання струмоведучих частин з металевими конструкціями;

ушкодження струмоведучих шин або заземлювального пристрою кожуха печі;

припинення надходження води для охолодження;

зниження тиску води нижче межі, передбаченої технологічним регламентом, або підвищення температури води у пристроях, що охолоджуються, вище допустимої межі;

ушкодження або неефективної дії відсмоктувальної вентиляції;

поломки електродів;

появи диму в пускорегулювальній апаратурі;

прориву розплаву.

4.7. Грануляція шлаку

4.7.1. Грануляційний басейн повинен бути розташований поза цехом і огороджений.

4.7.2. Жолоб, що подає шлак на грануляцію, повинен бути обладнаний укриттям, підключеним до аспіраційного обладнання, що забезпечує безперервне вилучення пари з жолоба.

4.7.3. При використанні замість жолоба металевої розбірної труби повинна бути забезпечена доступність прочищення труби від можливих нагромаджень і забивок шлаком.

4.7.4. Тиск і витрати води, що надходить на грануляцію, повинні забезпечити гранулювання шлакового струменя і безперервне транспортування гранульованого шлаку по жолобу (трубі) на всій його відстані до басейну.

4.7.5. Під час випуску шлаку на грануляцію не дозволяються роботи в складі обробки сировини та інші роботи на відстані 30 м від басейну, а також прохід людей. Для запобігання порушенням на цей час повинен бути виставлений пост.

4.8. Металургійні ковші й ємності

4.8.1. Стандартні металургійні ємності повинні відповідати технічним умовам заводу-виробника.

4.8.2. Усі види металургійних ємностей (ковші, котелки, виливниці, шлакові чаші, кюбелі, піддони, совки) після виготовлення або ремонту підлягають огляду. Кожна ємність повинна бути промаркована з позначкою порядкового номера, вантажопідйомності та використовуватись за призначенням.

4.8.3. Провушини (цапфи) ємностей слід виготовляти у відповідності до технічних умов. Зношення цапф за всіма замірами не повинне перевищувати 10% від первісних їх розмірів. Не рідше одного разу на рік цапфи ковшів та виливниць повинні перевірятися методом неруйнівного контролю.

4.8.4. Не дозволяється використовувати металургійні ємності, які мають раковини, тріщини в стінках та в місцях кріплення цапф, деформовані та ті, що мають хитання цапф в тілі ємностей.

4.8.5. Нарощування ковша для підвищення його місткості не дозволяється.

4.8.6. Транспортування ємностей вантажопідйомними кранами повинне провадитись за допомогою траверси, яка відповідає технічним умовам на їх виробництво. Залишати траверсу на ковші або притуляти її до ковша не дозволяється.

4.8.7. При переміщенні металургійних ємностей наземним способом (платформи, візки тощо) повинна проводиться перевірка їх стійкості перед транспортуванням.

4.8.8. Ємності повинні встановлюватися в спеціально відведених місцях.

4.8.9. Зливні носки ковшів повинні бути нижче їх кромки та не мати прогарів.

4.8.10. Рівень розплаву в ковшах повинен бути на 20 см нижче верхньої кромки, рівень свинцю у котелках - на 10 см.

4.9. Рафінування свинцю

4.9.1. Розподільчі пристрої і струмоведучі шини до секцій ніхромових нагрівників для обігріву котла повинні бути огороджені. Знімна огорожа повинна бути з пристроєм, що вимикає струм.

4.9.2. Переливні з котла в котел жолоби повинні бути герметично закриті.

4.9.3. Проводити ремонтні роботи на мішалках, насосах та іншому обладнанні, розташованому на діючих рафінувальних котлах, не дозволяється.

4.9.4. Розкривання барабанів з лугами та подрібнення останніх повинні бути механізовані і проводитися в місцях, що передбачені для цих цілей, із застосуванням відповідних індивідуальних засобів захисту.

4.9.5. Інструмент, що застосовується при роботі з металевим натрієм, повинен бути безіскровим. Не дозволяється проведення вогневих робіт поблизу місцезнаходження металевого натрію, попадання на нього води. При роботі з металевим натрієм слід дотримуватись вимог ГОСТ "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" (ГОСТ 12.1.044-89) і НПАОП 0.00-5.12-01.

4.10. Виробництво цинку

4.10.1. Випалювальні печі, газоходи, котли-утилізатори та інше обладнання повинні бути герметизовані.

4.10.2. Робочі й оглядові вікна печі повинні щільно закриватися дверцятами (кришками) й ущільнюватись теплостійкими матеріалами.

4.10.3. Конструкція пальників або форсунок, що використовуються для розігріву печі, повинна забезпечити швидке та безпечне вилучення їх з печі після її пуску.

4.10.4. Конструкція пристрою для подачі матеріалів у піч повинна забезпечити дозоване безперервне завантаження з автоматичним або дистанційним регулюванням.

4.10.5. Вивантаження і транспортування продуктів випалу повинно бути механізовано.

4.10.6. Очистка зливників для випуску випаленого матеріалу та пилу, а також боровів і газоходів повинна бути механізована. При вимушеному застосуванні ручної очистки роботи повинні проводитися спеціально навченим персоналом у відповідності до інструкції, затвердженої роботодавцем.

4.10.7. Система управління повинна забезпечувати роботу печі як у ручному, так і в автоматичному режимі. Контрольно-вимірювальні прилади, за показами яких проводиться автоматичне або ручне управління роботою печі, повинні бути винесені на загальний пульт управління, розташований в окремому приміщенні.

4.10.8. Опори обертових печей повинні бути забезпечені обслуговувальними площадками, які огороджені поручнями.

4.10.9. Топки печей киплячого шару повинні бути герметизовані.

4.10.10. Розмір площадок для обслуговування топок обертових печей і печей киплячого шару повинен забезпечувати відхід працівників від топок на відстань не менше 5,0 м.

4.10.11. Для безперервного відсмоктування газів з печей повинен бути передбачений резервний ексгаустер.

4.10.12. Розпал топок, а також пуск і зупинка печей випалу матеріалів повинні проводитися у відповідності до вимог інструкції з експлуатації і технологічної інструкції, затверджених роботодавцем.

4.10.13. Експлуатація печей при порушеннях манометричного режиму, установленого технологічною інструкцією, не дозволяється.

4.10.14. Порядок вимикання печей в аварійних ситуаціях (припинення циркуляції води в котлі-утилізаторі, прогорання теплоприймальних елементів котла з протіканням води тощо) повинен визначатись інструкцією, затвердженою роботодавцем.

4.11. Гідрометалургійний переділ цинкового виробництва

4.11.1. Апаратура гідрометалургійного виробництва повинна встановлюватись на фундаменти, що виступають над рівнем підлоги не менше 0,1 м.

4.11.2. Фундаменти апаратів повинні виконуватись з кислотостійкого матеріалу.

4.11.3. Апаратура, установлена у виробничих приміщеннях, повинна мати антикорозійний захист зовнішніх поверхонь.

4.11.4. Підлога, стічні канави, збірні зумпфи повинні мати гідроізоляцію. Канави повинні бути закриті кришками (ґратами).

4.11.5. Гідрометалургійне обладнання, трубопроводи, які не використовуються в технологічному процесі в результаті зміни технологічної схеми або за інших причин, повинні бути демонтовані або роз'єднані з діючою системою видимим розривом. Кінці роз'єднаних трубопроводів повинні бути надійно заглушені.

4.11.6. При вилуговуванні недогарка, пилу та оксидів у пачуках повинно бути передбачене подання звукового або світлового сигналу, який попереджує про зниження тиску повітря нижче встановленого рівня.

4.11.7. Конструкція лотків, жолобів і бакової апаратури повинна виключати можливість переливів пульпи на робочу площадку і корпус апарата.

4.11.8. Розмел марганцевої руди повинен проводитися мокрим способом.

4.11.9. Оглядові люки бакової апаратури повинні бути обладнані запобіжними ґратами та кришками.

4.11.10. Робоча запірна арматура для пари та повітря повинна бути розташована на площадках апаратів з пристроями для перемішування.

4.11.11. На дільниці вилуговування, яка належить до категорії особливо електронебезпечних, повітря має підвищену вологість. У зв'язку з цим слід застосовувати переносні лампи з напругою не більше 12 В.

4.11.12. В апаратах мідно-кадмієвої очистки можливі виділення та загоряння водню. Вогонь в апараті (агітаторі) слід гасити вогнегасником.

4.11.13. Подання підкислених розчинів на мідно-кадмієву очистку не дозволяється.

4.11.14. У випадках порушення технології вилуговування можливе виділення в атмосферу цеху арсенистого водню, який утворюється при одночасній наявності в розчині арсену, вільної кислоти і металів. Тому в місцях можливого його виділення слід розвішувати паперові індикатори. Їх потемніння свідчить про наявність в атмосфері арсенистого водню, необхідність негайного виведення людей в безпечну зону та провітрювання приміщення. Паперові індикатори слід замінювати кожного разу після зміни їх забарвлення і щодоби, якщо забарвлення не змінилось.

4.12. Електроліз цинку

4.12.1. Розміщення, будова й експлуатація електролізних установок повинні відповідати пункту 3.2 та пункту 3.15 цих Правил.

4.12.2. Вантажопідйомні механізми, що обслуговують електролізні ванни, повинні мати триступеневу електроізоляцію.

4.12.3. Подавання розчину у ванну повинно проводитися по трубопроводах, жолобах і рукавах з неелектропровідного матеріалу.

4.12.4. Металеві каркаси жолобів повинні мати електроізоляційні розриви, а саме:

а) уздовж ванн - між кожними двома ваннами;

б) поперек цеху - між кожними двома рядами ванн.

4.12.5. Корпус ванни повинен бути гідроізольований. Експлуатація ванни з пошкодженою гідроізоляцією не дозволяється.

4.12.6. Ізолятори під ваннами і обслуговувальними площадками повинні бути захищені від попадання на них розчинів при переливах. Місця їх розміщення повинні бути освітлені і доступні для їх очищення.

4.12.7. Електролізні цехи та відділення повинні бути обладнані пристроями контролю ізоляції, зблокованими з поданням світлового і звукового сигналів.

4.12.8. Для зменшення виділень аерозолів сірчаної кислоти і сульфату цинку з ванн поверхня електроліту повинна мати захисне покриття з піноутворювачів.

4.12.9. Електролізні цехи і відділення повинні бути обладнані пристроєм аварійного вимикання серії ванн на підстанції при розриві електричного ланцюга на серії.

4.12.10. Перемички для вимикання ванн повинні бути розраховані на допустиму силу струму і зберігатись на спеціальних стелажах.

4.12.11. Підвальні поверхи цехів електролізу повинні бути обладнані світильниками із ступенем захисту у відповідності до вимог ГОСТ "ССБТ. Лампы электрические. Требования безопасности" (ГОСТ 12.2.007.13-88) та СНиП "Естественное и искусственное освещение. Строительные нормы и правила. Нормы проектирования", затверджених Держбудом СРСР 27.06.79 (далі - СНиП II-4-79).

4.12.12. Огляд і чищення ізоляторів повинні проводитись з площадок та драбин, ізольованих від підлоги.

4.12.13. В електролізних цехах та відділеннях повинен бути передбачений контроль величини опору ізоляції технологічного обладнання. Схема контролю та періодичність замірів установлюються інструкцією, затвердженою роботодавцем.

4.12.14. Електролізні ванни повинні бути пронумеровані. Номер повинен бути добре видимим, відповідати порядковому номеру на схемі (плані) розміщення обладнання.

4.12.15. Висота стоп катодного цинку не повинна перевищувати 0,8 м.

4.13. Вельцювання

4.13.1. Привідний механізм вельц-печі повинен бути обладнаний аварійним двигуном, який живиться від незалежного джерела струму.

4.13.2. Вельц-печі повинні бути обладнані приладами контролю та сигналізації поздовжнього зміщення печі.

4.13.3. У схемі управління вельц-печі повинно бути передбачене аварійне вимикання приводу з робочого місця біля її розвантажувального вузла.

4.14. Опалення металургійних агрегатів

4.14.1. При використанні як палива природного газу повинні виконуватись вимоги НПАОП 0.00-1.20-98 та Правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, затверджених Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 15.06.72 (НПАОП 0.00-1.22-72).

4.14.2. В інструкціях виробника з експлуатації металургійного обладнання повинні бути передбачені вимоги, що забезпечують безпечне обслуговування систем опалення агрегатів.

4.14.3. Розміщувати баки з мазутом над печами, котлами та іншим обладнанням з підвищеною температурою не дозволяється.

4.14.4. Витратні паливні баки повинні бути обладнані приладами контролю температури мазуту, рівнемірами, що забезпечують автоматичне регулювання рівня палива в баках, витяжними трубами із запобіжними латунними скельцями для виводу пари палива, системою аварійного спуску палива в резервні ємності і переливними трубопроводами.

4.14.5. Паливопроводи, паропроводи, супутники-паропроводи й арматура повинні бути теплоізольовані.

4.14.6. Підігрівання мазуту в баках повинно проводитися парою або гарячою водою до температури, установленої проектом для даної марки мазуту. Баки повинні бути обладнані приладами контролю температури.

4.14.7. Користуватись відкритим вогнем поблизу паливних баків і в приміщеннях, де встановлені такі ємності, не дозволяється.

4.15. Охолодження металургійних агрегатів

4.15.1. Водоохолоджувані елементи металургійних агрегатів перед їх установленням та після ремонту повинні піддаватись гідравлічним випробуванням пробним тиском, який перевищує робочий в 1,5 раза. Дозволяється встановлювати за технічних умов на окремі види печей та елементів більше перевищення пробного тиску.

4.15.2. З'єднання водоохолоджуваних елементів повинно допускати можливість роз'єднання окремих елементів з системою охолодження.

4.15.3. Вода, що подається для охолодження, повинна бути очищена від механічних домішок. Температура води, що відходить від водоохолоджуваних елементів, повинна бути нижче температури випадання осадів тимчасової жорсткості і передбачена в технологічному регламенті.

4.15.4. Запірна арматура для вимикання окремих водоохолоджуваних елементів і магістралей системи охолодження агрегату повинна бути розміщена в доступних і безпечних для обслуговування місцях. Запірна арматура, що встановлюється на підводах води в кесони, повинна бути замаркована і мати бирку із зазначенням номера кесона у відповідності до схеми розташування кесонованих елементів.

4.15.5. Охолоджувані елементи повинні періодично оглядатися і при необхідності очищатися.

4.15.6. В елементах, порушення нормального охолодження яких пов'язане з можливістю їх ушкодження або небезпекою для обслуговуючого персоналу, система водяного охолодження повинна бути обладнана приладами контролю температури охолоджувальної води, зблокованими із сигналізацією, яка спрацьовує при підвищенні температури води, що відходить, вище встановленого рівня, а також при раптовій зупинці циркуляції води.

4.15.7. Для контролю за системою охолодження агрегату повинен бути встановлений водозбірник. Улаштування та розміщення водозбірників повинні дозволяти обслуговуючому персоналу бачити струмені води.

4.16. Виробництво свинцю та цинку повинно бути забезпечено безперервним постачанням електроенергії, води, пари, стисненого повітря та інертного газу з необхідними параметрами.

4.17. За надійністю електропостачання виробництво свинцю та цинку належить до першої категорії.

До споживачів першої категорії електропостачання належать: печі електроопору, шахтні, електролізери, крани мостові та інші вантажопідйомні машини та механізми, насоси вакуумні, насоси для перекачування кислот та лугів, електрообладнання контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації, електродвигуни вентиляційних, газоочисних та аспіраційних установок, аварійне освітлення виробничих приміщень.

До споживачів особливої групи першої категорії надійності електропостачання належать насоси для подавання технічної та м'якої води в кесони та апарати випарного охолодження.

До споживачів другої категорії належать печі індукційні, вельцювання, киплячого шару, дробарки, млини, преси, агітатори та сепаратори, куби-випарювачі.

4.18. У місцях підвищеної небезпеки та біля обладнання, що викликає небезпеку травматизму працівників, повинні бути вивішені попереджувальні плакати, знаки безпеки або влаштована звукова і світлова сигналізація.

5. Вимоги до виробничих приміщень

5.1. Між корпусами цехів виробництва свинцю та цинку для перевезення металевих, штейнових, шлакових розплавів, кислотних та лужних речовин, зливків свинцю і цинку повинні бути передбачені спеціальні дороги, транспортні коридори, криті галереї, які зв'язують відповідні відділення виробництва свинцю та цинку.

5.2. Територія та приміщення виробництва свинцю та цинку повинні мати знаки безпеки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76.

5.3. На всіх приміщеннях виробництва свинцю та цинку повинні бути позначені їх категорії і клас, визначені згідно з вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257, зареєстрованих в Мін'юсті України 13.01.98 за N 11/2451 (зі змінами) (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).

5.4. Підлоги у будівлях діючих виробництв повинні бути:

жаростійкими у відділенні електропечей біля льотки та на майданчиках охолодження;

кислотостійкими та безіскровими у відділенні вилуговування недогарка в агітаторах;

жаростійкими та кислотостійкими у відділенні електролізу;

жаростійкими на майданчику для обслуговування льотки шахтних печей;

жаростійкими на дільниці печей Вітеріля біля завантажувально-розвантажувальних вікон;

безіскровими у відділеннях електролізу, рафінування свинцю;

негорючими на всіх ділянках виробництва свинцю, цинку, цинкових білил;

неелектропровідними у відділенні електролізу.

У відділеннях вилуговування та електролізу стіни на висоту 1 м від рівня підлоги необхідно виконувати з безіскрового матеріалу.

5.5. Прибирання пилу у виробничих приміщеннях з робочих місць та майданчиків, проходів та сходів повинно проводитися не рідше одного разу за зміну способом, який виключає пилоутворення.

Мокре прибирання пилу з робочих місць і основного обладнання та будівельних конструкцій проводиться не рідше одного разу на рік. Порядок та періодичність прибирання слід установлювати інструкцією, затвердженою роботодавцем за погодженням територіальних органів державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Будівельні конструкції та обладнання повинні бути такими, щоб запобігти накопиченню на них води.

5.6. У спорудах цехів вилуговування, випалу концентратів, електролізу розташування та профіль елементів покрівельних ферм, балок підкранових колій та інших подібних будівельних конструкцій повинні виключати можливість накопичення на них агресивних рідин.

5.7. У цехах, відділеннях, дільницях відкриття воріт на головних в'їздах повинно бути механізовано. Ворота повинні бути обладнані світловою сигналізацією для дозволу або заборони в'їзду транспортних засобів, звуковою сигналізацією для попередження працівників.

5.8. Улаштування та експлуатація споруд, залізничних колій, рухомих ешелонів, сигналізації і блокування залізничного транспорту на підприємствах з виробництва свинцю та цинку повинні відповідати вимогам Керівних вказівок з технічного обслуговування та безпечної експлуатації заводських залізничних колій та транспортних засобів, затверджених Мінхімнафтопром СРСР 14.03.91 (НПАОП 1.3.00-6.02-91), а також Типової інструкції з охорони праці при експлуатації внутрішньозаводського транспорту, затвердженої Мінхімпром СРСР 27.10.88 (НПАОП 1.3.10-5.02-88).

5.9. У всіх цехах (відділках), на прохідних повинні бути вивішені схеми пішохідного руху по території підприємства.

5.10. Перевезення працівників на електрокарах, автокарах, вантажних причепах будь-якого виду транспорту не дозволяється.

5.11. Матеріали, вироби та інші вантажі на території підприємств повинні зберігатись у спеціально відведених місцях. Розвантаження та складання вантажів повинні проводитись у відповідності до інструкції, затвердженої роботодавцем.

5.12. Виробничі приміщення, у яких розміщені вибухо- та пожежонебезпечні виробництва, а також приміщення складів, де зберігаються вибухонебезпечні, вибухопожежонебезпечні та пожежонебезпечні речовини, повинні бути обладнані автоматичними засобами пожежогасіння та пожежної сигналізації.

5.13. На території підприємства наявність відкритих канав, вибоїв та ям не дозволяється. Люки, колодязі, ями, стоки, траншеї, які влаштовуються для технологічних цілей, якщо вони за умовами роботи відкриті, повинні мати огорожу висотою не менш 0,9 м і в нічні години повинні бути освітлені.

5.14. У відділеннях електролізу, вилуговування і печей киплячого шару всі будівельні конструкції (ферми, колони, пожежні сходи, площадки для обслуговування тощо) повинні бути захищені від корозії згідно з вимогами СНиП "Защита строительных конструкций от коррозии" (СНиП 2.03.11-85), а також повинні періодично оглядатися відповідно до вимог Положення про планово-попереджувані ремонти (ППР) обладнання та транспортних засобів на підприємствах кольорової металургії, затвердженого Мінкольорметом СРСР 06.10.81. Ці конструкції повинні підлягати перевірці на міцність не менше одного разу на три роки.

5.15. Колони та площадки на дільницях печей Вітеріля, шахтних, обертових, індукційних, електричних печей в зоні вибирання розплаву або розпечених продуктів з них повинні бути теплоізольовані.

5.16. Не дозволяється накопичення на покрівлях будівель пилу, снігу, сторонніх предметів і залишків конструкцій.

5.17. Будівлі і споруди повинні бути забезпечені захистом від прямих ударів блискавки і повторних її проявів відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Мін'юсті України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 0.00-1.21-98).

Огляд і перевірка стану блискавковідводів повинні проводитися перед кожним грозовим сезоном з відповідною реєстрацію результатів у журналі.

Захист установок від статичної електрики слід виконувати відповідно до вимог Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (НПАОП 0.00-1.29-97).

5.18. Перевірка стану димових труб, а також майданчиків та сходів до них повинна проводитися не рідше одного разу на рік та оформлятися актом згідно з вимогами Положення про планово-попереджувані ремонти (ППР) обладнання та транспортних засобів на підприємствах кольорової металургії.

5.19. На труби, які перебувають в експлуатації, повинні бути складені паспорти. У паспортах повинні бути вказані основні будівельні матеріали, з яких збудовані труби та їх протикорозійний захист, а також допустимі параметри агресивного середовища. У процесі експлуатації у паспорт повинні заноситися результати технічних оглядів та дані про проведені ремонти. Експлуатація димових труб повинна проводитися при непошкодженому стані стовбура та футерівки.

5.20. У трубі та на зовнішній поверхні стовбура труби або її каркаса повинні бути пристосування для забезпечення використання механізованих підіймальних засобів при ремонті, очистці та антикорозійному фарбуванні.

5.21. Системи опалення повинні відповідати вимогам чинних санітарних норм проектування промислових підприємств, а також будівельних норм і правил.

5.22. Для опалення приміщень і споруд виробництва свинцю та цинку повинні передбачатися системи, прилади і теплоносії, що не створюють додаткових виробничих шкідливих речовин.

5.23. Температура повітря в міжцехових опалюваних галереях повинна бути не нижче +10 град.С при вологому прибиранні та не нижче +5 град.С в інших випадках.

5.24. У неопалюваних виробничих і складських приміщеннях повинні передбачатися спеціальні приміщення для обігріву працівників відповідно до вимог ГОСТ "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

5.25. Не дозволяється вносити зміни в системи опалення без проекту, відома і дозволу працівника, який відповідає за їх стан.

5.26. На дільницях цехів вилуговування та електролізу повинно застосовуватись повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією. Не дозволяється застосовувати принцип рециркуляції.

5.27. Будова систем водопостачання повинна відповідати вимогам СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий" (СНиП 2.04.01-85) та СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения" (СНиП 2.04.02-84).

5.28. Вибір джерела водопостачання і норми якості води для господарсько-питних потреб і душових пристроїв повинен регламентуватися чинними нормами і правилами.

5.29. З'єднання мереж господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів, що подають технічну воду, не дозволяється.

5.30. У гарячих цехах працівники повинні забезпечуватися для пиття газованою водою через спеціальні установки.

5.31. Для користування питною водою повинні бути влаштовані фонтанчики.

5.32. У будівлях цехів вилуговування, електролізу і в інших приміщеннях та місцях, де ведуться роботи з агресивними речовинами, на кожному поверсі в легкодоступних місцях на відстані не більше ніж 12,5 м від будь-якої точки приміщення, де є розчини сірчаної кислоти, сірчанокислі солі важких металів, електроліт, порошки свинцю, марганцю, оксиду цинку та інші шкідливі речовини, повинні бути встановлені фонтанчики та душові для змивання речовин, що потрапили на тіло працівника. Фонтанчики, душові повинні бути підключені до господарсько-питного водопроводу з гарантованою подачею води. Кількість фонтанчиків, душових визначається санітарними нормами.

5.33. Норми освітленості, обмеження осліплювальної дії світильників, пульсацій освітлення та інші якісні показники освітлювальних приладів повинні визначатися у відповідності до вимог СНиП II-4-79.

5.34. Усі виробничі приміщення повинні мати достатнє природне освітлення.

Штучне освітлення повинно застосовуватися там, де постійно чи тимчасово перебуває обслуговуючий персонал, а саме:

у виробничих приміщеннях;

у затемнених місцях галерей;

в умивальниках, туалетних, душових і гардеробних кімнатах.

5.35. У виробничих цехах, відділеннях, на дільницях повинні бути такі види освітлення: робоче, аварійне й евакуаційне.

5.36. Робоче освітлення повинно забезпечувати освітленість на робочих поверхнях не нижче нормативної. Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість не менше 5% від нормативної. При системі загального освітлення рівень аварійного освітлення повинен бути не менше 2 лк усередині будівель. Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати освітленість на підлозі основних проходів, на землі та сходах не менше 0,5 лк.

5.37. Проектною документацією та інструкціями, затвердженими роботодавцем, повинні бути передбачені заходи щодо обслуговування світильників з метою постійного забезпечення необхідної освітленості робочих місць, а також визначені контрольні точки перевірки освітленості.

5.38. У процесі експлуатації освітлювальних установок повинні проводитися такі види обслуговування:

періодичне, не рідше одного разу на рік, перевіряння рівня освітленості в контрольних точках та рівня загальної освітленості приміщень;

періодичне перевіряння наявності розсіювачів, ґрат, сіток у світильниках, справність світильників спеціального виконання в термін, зазначений особою, відповідальною за електрогосподарство;

періодичне виконання очищення ламп і освітлювальної арматури: для приміщень з інтенсивним пиловиділенням (дробарні, помольні, пресові відділення, склади сировини, газогенераторна станція) - два рази на місяць; для відділень з незначним виділенням пилу, кіптяви (сушильне відділення, склади готової продукції) - один раз на місяць;

періодичне, не рідше одного разу на квартал, перевіряння справності аварійного й евакуаційного освітлення.

6. Вимоги до виробничих площ на відкритому повітрі

6.1. При виробництві свинцю та цинку всі технологічні операції повинні проводитися у відповідних приміщеннях або на критих майданчиках.

6.2. Дозволяються складування та зберігання на відкритому повітрі вихідних матеріалів, які не вступають у хімічну взаємодію з вологою повітря, не займаються при будь-яких атмосферних явищах або випадковій появі вогню та іскор, не розкладаються, мають мінімальні злежуваність та пилоутворення.

6.3. Матеріали, які зберігаються на відкритих площадках, штабелі відновника, вапняку та інших сипучих матеріалів повинні мати схили з ухилом, що відповідає куту природного ухилу для даного виду матеріалів.

Забирати зі штабеля сипучі матеріали підкопом не дозволяється.

6.4. При зберіганні матеріалів на відкритому повітрі габарити штабелів і ширина проходів між ними повинні відповідати інструкції, затвердженій роботодавцем.

6.5. Заповнення тари порошкоподібними матеріалами повинно бути механізоване, а завантажувальні пристрої обладнані пиловловлювачами.

6.6. Окремі складські відсіки, що розташовані на відкритому повітрі, повинні мати огорожу або поручні, бути оснащені підіймальними та розвантажувальними механізмами згідно з вимогами ГОСТ "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.3.009-76).

6.7. Працівники повинні бути забезпечені спецодягом, респіраторами "Лепесток", окулярами.

6.8. Освітлення відкритих майданчиків повинно здійснюватись відповідно до вимог СНиП II-4-79.

7. Вимоги до вихідних матеріалів та сировини

7.1. Основною сировиною у виробництві цинку в зливках, цинку легованого свинцем та кадмієм, цинку марки ЦВ-00 і цинкових білил є цинковий недогарок, окисні імпортні руди, вторинний брухт, флотаційна руда, які за хімічним та гранулометричним складом повинні відповідати вимогам стандарту підприємства, при отриманні цих матеріалів ззовні - технічним умовам.

7.2. Усі вихідні та додаткові матеріали, які використовуються у виробництві свинцю та цинку, повинні відповідати вимогам чинних стандартів, бути зареєстрованими як небезпечні фактори (за наявністю відповідних засад) і мати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

7.3. Обов'язковими показниками для перевірки якості будь-якої сировини перед її використанням у виробництві є вміст цинку, свинцю, сірки, заліза, кадмію, арсену, кобальту, нікелю.

7.4. Вимоги до готової продукції визначаються державними стандартами або технічними умовами. При закордонних поставках за згодою сторін готова продукція може відповідати стандартам споживачів.

7.5. Вхідний контроль усіх видів сировини та вихідних матеріалів здійснюється ВТК, хімічний аналіз - хімлабораторією підприємства.

7.6. Усі вимоги до вихідних матеріалів, сировини, готової продукції, їх зберігання та безпечне поводження з ними повинні бути викладені в технологічних інструкціях з виробництва свинцю та цинку.

8. Вимоги до виробничого обладнання

8.1. При встановленні електропечей, електролізерів і іншого електрообладнання та їх експлуатації повинні виконуватися вимоги НПАОП 0.00-1.21-98 та НПАОП 40.1-1.01-97z0011-98.

8.2. Усі контрольно-вимірювальні пристрої повинні бути перевірені державними метрологічними органами.

8.3. У будівлях з агресивним середовищем технологічне та вентиляційне обладнання, трубопроводи, електроустановки та засоби автоматизації повинні бути захищені від корозії або виконані з антикорозійних матеріалів.

8.4. Контрольно-вимірювальні та розподільчі електричні пристрої в цехах вилуговування, електролізу повинні бути розташовані в ізольованих приміщеннях, захищених від проникнення у них агресивних речовин.

8.5. Відкриті площадки, на яких установлені приймальні баки та цистерни, площадки біля агітаторів повинні бути захищені кислотостійким матеріалом, а також мати загороду (обвалування), що виключає розтікання рідини в разі аварії, та мати ухил у бік зливного приямка.

8.6. Трубопроводи, що з'єднують апарати з ємностями для аварійного зливу продуктів, повинні мати ухил у бік ємності та мінімальне число поворотів. Ці трубопроводи не повинні мати запірної арматури, крім відмикальної арматури біля апаратів.

8.7. Штуцери контрольно-вимірювальної апаратури повинні бути забезпечені вентилями, що щільно закриваються.

8.8. Відбір проб з апаратів повинен виконуватися через призначений для цього пристрій.

8.9. Заповнення ємностей продуктом більш ніж на 80% їх місткості не дозволяється. Визначення граничного рівня наповнення ємностей продуктом повинно виконуватися за допомогою дистанційних рівнемірів.

8.10. Скляні рівнеміри повинні мати пристосування для захисту від механічних пошкоджень.

8.11. Монтаж, ремонт та експлуатація вантажопідіймальних кранів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Мінпраці України від 20.08.2002 N 409 (НПАОП 0.00-1.03-02).

8.12. Усі роботи, пов'язані із зміною навантаження на будівельні конструкції споруд, слід проводити тільки після перевірки конструкцій розрахунком.

8.13. При застосуванні природного газу у відділеннях вельц-печей, печей киплячого шару, сушарок повинні виконуватись вимоги НПАОП 0.00-1.20-98.

8.14. Роботи, пов'язані з прийманням, сортуванням, вантажними операціями, вогневим різанням, переробкою брухту свинцю та цинку, повинні провадитись у відповідності до вимог Типової інструкції з безпеки праці для професій вторинної переробки металів, затвердженої Мінчормет СРСР 1981 (НПАОП 1.2.10-5.03-81) та ГОСТ "ССБТ. Оборудование для переработки лома и отходов черных и цветных металлов. Требования безопасности" (ГОСТ 12.2.055-81).

8.15. Експлуатація стаціонарних компресорів, повітропроводів та газопроводів повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 (НПАОП 0.00-1.13-71).

8.16. Температура нагрітої поверхні апаратів, обладнання, трубопроводів та огорожі на робочих місцях не повинна перевищувати +45 град.С. При неможливості додержання вказаної температури поблизу джерела променевого та конвекційного тепла (печі вельцювання, шахтні, електроопору, індукційні) та в місцях випуску розплавів і розпечених продуктів повинні бути передбачені заходи щодо захисту працівників від перегрівання шляхом повітряного душування, екранування тощо.

8.17. Будова, виготовлення та експлуатація котлів-утилізаторів, барабанів-сепараторів, установок випарного охолодження повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град.С, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 23.07.96 N 125, зареєстрованих в Мін'юсті України 05.11.96 за N 655/1680 (НПАОП 0.00-1.26-96); Інструкції щодо вибору посудин, які працюють під тиском до 10 МПа (100 кгс/кв.см), і захист їх від перевищення тиску, затвердженої Міннафтохімпром СРСР 12.10.78 (НПАОП 1.3.00-5.02-78); Інструкції щодо будови та безпечної експлуатації установок випарного охолодження металургійних печей, затвердженої Мінчорметом СРСР 1980 (НПАОП 27.1-5.07-80); Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 N 177z0636-98, зареєстрованих в Мін'юсті України 07.10.98 за N 636/3076 (зі змінами) (НПАОП 0.00.-1.11-98); Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.05.94 N 51 (НПАОП 0.00-1.08-94).

8.18. Конструкція дільниці газоходу від печі до котла-утилізатора повинна включати осадження пилу і передбачувати люки та майданчики для його очистки.

8.19. Пилові бункери газоходів котла-утилізатора, збірні бункери повинні бути обладнані герметичними затворами для періодичного вивантаження пилу.

8.20. Порядок пуску і зупинки механізмів котла-утилізатора повинен бути встановлений інструкцією з експлуатації, затвердженою роботодавцем.

8.21. У цехах та на дільницях, де застосовуються системи охолодження, наказом по підприємству повинен бути призначений працівник, відповідальний за безпечну експлуатацію та справний стан систем випарного охолодження.

8.22. Пуск системи випарного охолодження повинен проводитись під керівництвом працівника, відповідального за цю систему. Стан системи випарного охолодження повинен перевірятися щозмінно. Результати перевірки повинні заноситися до журналу.

8.23. Барабан-сепаратор повинен мати виведену за межі цеху трубу для викидання пари в атмосферу.

8.24. Барабан-сепаратор повинен бути обладнаний запобіжним клапаном, сигналізаторами граничних рівнів води, її тиску, лінією періодичного продування, пробовідбірником пари і води та іншими приладами і пристроями у відповідності до технологічного регламенту.

8.25. Робочі манометри не рідше одного разу на три місяці повинні проходити додаткову перевірку контрольним манометром.

8.26. На водовказівних приладах, за якими проводиться постійне спостереження, повинні бути встановлені нерухомі металеві покажчики з написом "нижній допустимий рівень води".

8.27. Труби, що з'єднують водовказівні прилади з барабаном-сепаратором, не повинні мати проміжних фланців.

8.28. Ремонти, що не потребують зупинки системи випарного охолодження, слід проводити тільки при випусканні пари в атмосферу.

8.29. Ремонт і очищення вентиляційних пристроїв у цехах, які перероблюють матеріали, що утворюють пил, повинні здійснюватися з використанням засобів захисту органів дихання.

8.30. Пуск нових систем механічної вентиляції повинен здійснюватись після проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи з отриманням позитивного висновку. Перед уведенням в експлуатацію аспіраційні системи повинні бути забезпечені паспортами та інструкціями з експлуатації, затвердженими роботодавцем.

8.31. Пускові пристрої устаткування, яке виділяє пил і шкідливі гази, повинні бути влаштовані так, щоб пуск устаткування був можливим тільки після вмикання вентиляційних систем, що обслуговують це устаткування.

8.32. Технологічне устаткування, при роботі якого можливе виділення шкідливих газів, пари і пилу, повинне конструюватися і поставлятися комплектно з усіма необхідними укриттями і пристроями, що забезпечують надійну герметизацію джерел виділення шкідливостей. Аспіраційні укриття повинні мати вмонтовані місцеві відсмоктування з патрубками для підключення до повітропровідних мереж.

8.33. Ремонт, огляд та очистка пиловловлювачів, які пов'язані з присутністю усередині них працівників, мають виконуватися тільки за нарядом-допуском за умови:

зупинки агрегату, за яким установлено пиловловлювач, або надійного відключення пиловловлювача від цього агрегату;

повного випуску пилу з пиловловлювачів та охолодження їх до температури не вище +40 град.С;

розкриття усіх свічок, люків, лазів з метою провітрювання пиловловлювача та звільнення його від шкідливих газів (повнота видалення газу повинна бути перевірена аналізами проб повітря, відібраних усередині пиловловлювача);

використання для освітлення обладнання з вибухонебезпечним повітряним середовищем переносних світильників у вибухозахищеному виконанні напругою не вище 12 В;

забезпечення осіб, що виконують ремонт та ревізію апаратів, захисними засобами від пилу та шкідливих газів.

8.34. Камери рукавних фільтрів після їх спорудження та капітального ремонту повинні бути герметизовані.

8.35. Перед пуском рукавного фільтра або всієї установки необхідно:

оглянути всі механізми та перевірити їх непошкодженість, перевірити їх дію;

перевірити ущільнення фільтра, лазів та інших елементів установки, а також надійність їх кріплення та стан рукавів;

перевірити правильність положення клапанів у закритому та відкритому станах та закриття запірних пристроїв на газопроводах.

8.36. При роботі рукавних фільтрів необхідно слідкувати за регулярним своєчасним вивантаженням пилу та не допускати його накопичення.

8.37. Не дозволяється виконувати ревізію струшувального механізму та перевіряти стан рукавів під час роботи струшувального механізму.

8.38. Циклони, які призначені для вловлювання вибухонебезпечного пилу, повинні бути обладнані запобіжними клапанами.

8.39. Одночасне очищення (шуровка) декількох бункерів батарейних циклонів та колекторів не дозволяється.

8.40. Роботи з ремонту та огляду газоходів виконуються за нарядом-допуском.

8.41. При ремонті, огляді газоходів повинно бути виключено проникнення газів на дільницю газоходу, що ремонтується.

8.42. Конструкція газоходів повинна забезпечувати легке та безпечне очищення їх від пилу. Лази для ревізії газоходів повинні мати робочі площадки.

8.43. Підземні газоходи повинні бути газонепроникними, а склепіння лежників повинні бути засипані піском або іншим сухим та щільним теплоізолювальним матеріалом завтовшки не менше 100 мм. Засипати шлаком склепіння лежників не дозволяється.

8.44. В аспіраційних системах горизонтальні ділянки повітропроводів та ділянки з невеликим нахилом повинні бути мінімальної довжини, а в місцях можливого накопичення пилу - мати оглядові вікна та люки. Люки для ревізії повітропроводів повинні мати робочі площадки.

8.45. Усі регулювальні пристрої та засуви люків повітропроводів для видалення пожежовибухонебезпечного пилу повинні бути виконані з безіскрових матеріалів.

8.46. Повітропроводи аспіраційних систем повинні бути виконані із негорючих матеріалів, легко розбиратись і очищатись від пилу, у тому числі мокрим способом.

8.47. Вхідні отвори місцевих відсмоктувачів аспіраційних систем повинні бути затягнені металевою сіткою.

8.48. Швидкість руху повітря у повітропроводах аспіраційних систем, що відсмоктують з приміщення пил оксиду цинку, відновника, та в газоходах пневмотранспорту інших пожежовибухонебезпечних матеріалів не повинна перевищувати швидкість, достатню для ефективного (без осідання в повітропроводах) транспортування матеріалу.

8.49. Аспіраційні системи повинні включатися в роботу до пуску відповідного технологічного устаткування і виключатися тільки після його зупинки.

8.50. Обладнання цехів, відділень та дільниць з виробництва свинцю та цинку повинно підлягати огляду та ремонтам у терміни, передбачені графіками, складеними згідно з вимогами Положення про планово-попереджувані ремонти (ППР) обладнання та транспортних засобів на підприємствах кольорової металургії.

8.51. Уносити зміни в конструкцію агрегатів основного обладнання або в технологічні схеми дозволяється тільки за узгодженням з генеральним проектувальником підприємства, заводом-виробником обладнання. При цьому зміни, що вносяться, не повинні знижувати рівень безпеки виробництва та повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Основне обладнання після внесення в нього конструктивних змін може бути введено в експлуатацію тільки після прийняття його комісією, склад якої затверджується роботодавцем.

8.52. Апарати, ємності, газопроводи та інше обладнання виробництва свинцю та цинку, у яких містилися токсичні, інертні гази або є залишки речовин, що виділяють ці гази, перед проведенням робіт усередині них повинні бути відключені від діючого обладнання та трубопроводів за допомогою запірної арматури, заглушок, звільнені від продуктів та ретельно провітрені з наступним аналізом повітряного середовища на вміст токсичних газів. За запірною арматурою також повинна бути встановлена металева заглушка.

Заглушки повинні виготовлятися за кресленням, розраховані на тиск в ємності, трубопроводі та мати хвостовики, що виступають за межі фланців.

8.53. Установка та зняття заглушок повинні відмічатися у спеціальному журналі за підписом працівника, що встановив або зняв заглушку. Усі заглушки повинні бути пронумеровані. Номер та розрахунковий тиск повинні бути вибиті на хвостовику заглушки.

8.54. Апарати, ємності та інше обладнання, яке під час роботи мало перебувати під надлишковим тиском, перед розкриттям (зняттям) кришок повинні бути ретельно перевірені на відсутність надлишкового тиску, про що необхідно зробити відповідний запис у наряді-допуску на виконання робіт.

8.55. Усі роботи всередині газоходів та лежників повинні виконуватися після відключення їх від агрегатів і загального лежника та ретельного провітрювання з подальшим аналізом повітря на вміст токсичних речовин.

8.56. Роботи в газонебезпечних місцях повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85.

8.57. Ремонтні роботи вентиляторів у вентиляційних приміщеннях належить виконувати за нарядом-допуском. Перед проведенням робіт у цих приміщеннях слід здійснити аналіз повітря на вміст токсичних газів.

8.58. На проведення ремонту металоконструкцій печей, а також розбирання футерівки належить складати проект організації робіт, який включає в себе послідовність операцій, терміни їх виконання, відповідальних виконавців і затверджується роботодавцем. Роботи повинні виконуватися під контролем працівника, відповідального за їх проведення, та прийматися спеціальною комісією із складанням акта приймання виконаних робіт.

8.59. При ремонтних роботах, що супроводжуються пилоутворенням, необхідно здійснювати пилопридушення або евакуацію пилу місцевими відсмоктувачами.

8.60. При холодному ремонті електропечей електроди повинні бути закріплені знизу металевими конструкціями або вийняті з печі.

8.61. У цехах, відділеннях, на дільницях виробництва свинцю та цинку повинен бути складений перелік гарячих ремонтів металургійних агрегатів і затверджений роботодавцем.

При виконанні гарячих робіт для захисту працівників від тепловипромінювання повинні застосовуватися екрануючі пристрої та повітряне душування.

8.62. Сушка та розігрів печей повинні проводитися за графіком, затвердженим роботодавцем.

8.63. Ремонт виливниць, казанків, шлаковень тощо належить проводити після їх охолодження. Температура повітря в них повинна бути не вище +40 град.С.

8.64. У рукавних фільтрах повинні бути передбачені точки контролю фільтрувальних елементів.

8.65. Проведення зварювальних робіт на апаратах, що перебувають під тиском, не дозволяється.

8.66. Проводити ремонтні роботи на трубопроводах, що заповнені токсичними речовинами, не дозволяється.

8.67. Обслуговування та експлуатація електрозварювальних установок повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.21-98 та ГОСТ "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности" (ГОСТ 12.3.003-86).

8.68. Електродотримачі для ручного дугового зварювання та різки повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.21-98.

8.69. Електрозварювальні установки, що застосовуються для зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, у трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах тощо), а також електрозварювальні установки, призначені для роботи в приміщеннях з підвищеною небезпекою, повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання напруги холостого ходу або обмеження її до напруги 12 В з витримкою часу не більше 1 с.

8.70. При електрозварювальних роботах не дозволяється використання як зворотного провідника (провідників) мережі заземлення, а також металевих будівельних конструкцій, приміщень, трубопроводів та технологічного обладнання.

8.71. Електроустаткування при виробництві свинцю та цинку повинно відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.21-98.

8.72. Обслуговування та ремонт електроустановок повинні виконуватися спеціально підготовленим електротехнічним персоналом. Вимоги, що пред'являються до персоналу, повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.21-98.

8.73. Усі працівники, що обслуговують електроустановки, повинні бути навчені методам надання першої допомоги при враженні електричним струмом.

8.74. Заземлення та занулення електроустановок у виробничих приміщеннях виробництва свинцю та цинку необхідно виконувати у відповідності до вимог НПАОП 0.00-1.21-98.

8.75. Усі неізольовані струмопровідні частини електрообладнання, установленого поза електроприміщеннями, повинні мати суцільні огорожі, зняття або відкривання яких можливе тільки за допомогою спеціальних ключів або інструментів.

8.76. Безпосередньо у виробничих приміщеннях повинні бути тільки електродвигуни та пульти управління, захищені від попадання вологи.

8.77. Електродвигуни, які встановлюються на відкритому повітрі або в приміщеннях, у яких можливе утворення пилу, повинні мати виконання з ступенем захисту не нижче IP44.

Електродвигуни, що встановлюються в місцях вологих або особливо вологих, повинні мати виконання за ступенем захисту не нижче IP43 та ізоляцію, розраховану на дію вологи та пилу.

Для електродвигунів, що встановлюються в приміщеннях з температурою повітря більше ніж +40 град.С, повинні вживати заходів, що унеможливлюють їх нагрівання вище допустимої межі.

8.78. Неброньовані кабелі та провід у виробничих приміщеннях повинні бути прокладені в сталевих трубах.

8.79. Виводи статорної обмотки та кабельні воронки електричних машин повинні бути закріплені та захищені огородженням.

8.80. Електромашинні приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком, світловою та звуковою сигналізацією, а також переговорним пристроєм, якщо вони необхідні за умовами праці.

8.81. Для живлення переносних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою повинна застосовуватися напруга не вище 42 В. При наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електричним струмом посилена тіснявою, незручним положенням працівника, контактом з великими сталевими, добре заземленими поверхнями (наприклад, робота в котлах, ретортах, барабанах, газоходах, млинах, бункерах), для живлення переносних світильників повинна застосовуватися напруга не вище 12 В. З цією метою не дозволяється користуватися автотрансформатором як джерелом живлення.

8.82. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), що використовуються на напругу 12-42 В, за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, що призначені на напругу 127 та 220 В.

8.83. Для живлення світильників загального освітлення повинна використовуватися напруга не вище 380/220 В.

8.84. Вибір, установка, монтаж електрообладнання та електропроводок для основних та допоміжних приміщень зарядних станцій та акумуляторних батарей повинні відповідати вимогам, які пред'являються до електроустановок у вибухонебезпечних зонах відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.21-98.

8.85. Рівні вібрацій і шуму, які впливають на працівників, при виробництві свинцю та цинку повинні відповідати вимогам Санітарних норм і правил при роботі з машинами та обладнанням, які створюють локальну вібрацію, що передається на руки працівників СН 3041-84, затверджених Мінохорони здоров'я СРСР 1984 (НПАОП 0.03-3.11-84), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (ДБН 3.3.6.037-99), та Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39va039282-99 (ДБН 3.3.6.039-99).

8.86. Розрахунок фундаментів під устаткування, що створює вібрації, необхідно провадити згідно з вимогами СНиП "Фундаменты машин с динамическими нагрузками" (СНиП 2.02.05-87).

8.87. Вентилятори, димососи, повітродувки, рівні шуму яких перевищують допустимі норми, повинні бути вміщені у звукоізольовані камери або звукоізолювальні укриття (кожухи), бути обладнані глушниками шуму з боку всмоктування і нагнітання, мати засоби віброізоляції, що запобігають передаванню вібрацій трубопроводам і фундаментам.

8.88. Дробарки, млини, грохоти, вібраційні і пресові установки та інше устаткування, що випромінює шум, повинні бути оснащені засобами зниження шуму, розміщені у звукоізольованих боксах або відокремлені звукоізолювальними перегородками чи екранами.

8.89. Механізований ручний інструмент (пневмогайкокрут, відбійні молотки) повинен бути оснащений засобами захисту від вібрації та шуму.

8.90. При роботі з обладнанням, яке створює рівні шуму та вібрації на робочому місці, які перевищують допустимі, повинні застосовуватися засоби індивідуального захисту (антивібраційні рукавиці, взуття).

8.91. На виробництвах, де працівники працюють з обладнанням та інструментами, рівні вібрації яких перевищують нормативні, приміщення повинні бути обладнані пристроями для проведення профілактичних процедур, а також розроблені спеціальні графіки роботи з вібруючими інструментами.

9. Вимоги до розміщення виробничого обладнання і організації робочих місць

9.1. Відстань між печами обпалу (обертовими або киплячого шару) повинна забезпечувати безпечну експлуатацію і виконання ремонтних робіт.

9.2. Металеві комунікації пароводозабезпечення, стисненого повітря і вентиляції в залах електролізу повинні бути розміщені на висоті не менше 3 м від робочих площадок, ізольовані від землі або огороджені, мати електроізоляційні розриви по довжині цеху, а також на вході в приміщення і виході з нього.

9.3. Газорятувальна служба на виробництві повинна мати зв'язок з диспетчерською службою підприємства та територіальними органами з надзвичайних ситуацій для прийняття необхідних заходів на випадок аварії.

9.4. Усі робочі місця, приміщення та територія підприємства повинні бути забезпечені гучномовними засобами для своєчасного сповіщення про виникнення аварійних ситуацій.

9.5. У всіх цехах та на дільницях поблизу робочих місць повинні бути обладнані санітарні пости, укомплектовані аптечками з медикаментами та іншими засобами для надання першої допомоги потерпілим.

9.6. Усі робочі місця повинні бути атестованими згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (НПАОП 0.05-8.04-92).

9.7. Аналіз повітря на робочих місцях на запиленість і загазованість повинен здійснюватися за графіком, затвердженим роботодавцем і погодженим з органами державної санітарно-епідеміологічної служби України.

9.8. Розміщення зварювального обладнання повинно забезпечити безпечний та вільний доступ до нього.

Регулятор зварювального струму може розміщуватися поруч зі зварювальним трансформатором або над ним. Установлення зварювального трансформатора над регулятором струму не дозволяється.

9.9. Пересувні джерела зварювального струму на час їх переміщення повинні бути вимкнуті з мережі.

9.10. При застосуванні пересувних джерел зварювального струму зворотний провід повинен бути ізольований так само, як і прямий провід, що приєднаний до електродотримача.

10. Вимоги до способів зберігання і транспортування вихідних матеріалів, готової продукції і відходів виробництва

10.1. Зберігання та переміщення шихтових матеріалів повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87.

10.2. Подрібнення вуглецевих матеріалів, приготування вугільного пилу та їх транспортування повинні відповідати вимогам Правил вибухонебезпеки паливоподач та установок для приготування і спалення пиловидного палива, затверджених Міненерго СРСР та Мінважмашем СРСР 21.08.89 (НПАОП 40.3-1.05-89).

10.3. Межа вологості шихтових матеріалів у кожному окремому випадку регламентується інструкціями, затвердженими роботодавцем.

10.4. Готову продукцію і вихідні матеріали потрібно зберігати у складських приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках, які захищені дахом від атмосферних опадів.

Складські будівлі повинні відповідати вимогам СНиП "Складские здания" (СНиП 2.11.01-85), а складування матеріалів - вимогам ГОСТ 12.3.009-76.

10.5. Готову продукцію і вихідні матеріали потрібно укладати, приймати, транспортувати та зберігати згідно з технічними умовами на кожний вид продукції.

10.6. Концентрат, вуглецевміщувальний відновник та інші матеріали необхідно зберігати в спеціальних траншеях, засіках, силосах та бункерах. Улаштування траншей та засік повинно виключати можливість змішування матеріалів при їх зберіганні.

10.7. Бункери повинні бути перекриті запобіжними ґратами з розміром чарунок не більше 250 мм х 250 мм.

10.8. Бункери для вихідних матеріалів, що злежуються, повинні бути обладнані вібраторами або іншими пристроями, які виключають їх зависання.

10.9. Подавання вихідних матеріалів до порожнього бункера з відкритим нижнім люком (спуском) або затвором не дозволяється.

10.10. Завантаження вихідних матеріалів до млинів або дробарок повинно бути механізовано.

10.11. Не дозволяється використовувати у виробництві свинцю та цинку шихтові матеріали, які не відповідають прийнятим стандартам, забруднені сторонніми домішками, містять злежалі або замерзлі грудки, лід, сніг.

10.12. Усе устаткування з переробки і транспортування сипучих матеріалів, яке за технологією не може підключатися до аспіраційних систем, повинне укриватися суцільними кожухами і герметично з'єднуватися із захисними завантажувальними і розвантажувальними пристроями. Процес наповнення тари повинен здійснюватись у герметичних умовах.

10.13. Для зменшення пиловиділення при розвантажувально-навантажувальних роботах із сипкими матеріалами, а також зменшення кількості повітря, яке відсмоктується, і винесення матеріалу в аспіраційну мережу необхідно виконувати такі вимоги:

пересипання матеріалу слід здійснювати через похилі жолоби з мінімально допустимими згідно з умовами транспортування кутами нахилу;

при компонуванні технологічного устаткування необхідно скорочувати висоту падіння гравітаційних потоків матеріалу; при значній висоті падіння слід застосовувати пристрої для гасіння швидкості падіння матеріалу;

напрямок виходу матеріалу з жолоба повинен збігатися з напрямком руху конвеєрної стрічки, а швидкість його повинна бути рівною швидкості переміщення стрічки конвеєра.

10.14. Для зменшення пиловиділення і просипання при транспортуванні матеріалу стрічковими конвеєрами слід застосовувати:

завантажувальні пристрої, що обмежують шар матеріалу на стрічці за шириною і висотою;

спеціальні роликоопори, які запобігають сходам і перекосам стрічок;

підвищені кути встановлення роликоопор;

мінімально допустиму відстань між осями роликоопор у місці завантаження матеріалу на стрічку; в особливих випадках роликоопори необхідно встановлювати на амортизаторах відповідно до технологічних норм;

очищення "холостих" гілок конвеєрних стрічок шляхом установлення очисників у зоні дії місцевих відсмоктувачів для запобігання вторинним пиловиділенням при поверненні вловленого продукту в технологічний процес.

10.15. Для локалізації пиловиділення необхідно передбачити:

герметизацію і аспірацію устаткування;

відсмоктування повітря з бункерів і влаштування на люках бункерів щільних кришок;

розвантаження бункерів при заповненні конусної частини їх більш ніж на одну третину;

мокре (вологе) прибирання приміщень.

10.16. Випуск та прибирання пилу з пиловловлювачів повинні бути механізовані із застосуванням у випадках, коли це дозволяє технологія, зволоження водою. Випуск уловленого пилу дозволяється у системи пневмогідротранспорту або в закриту тару, обладнану аспірацією.

10.17. Металевий натрій повинен зберігатися в спеціальному приміщенні з виконанням засобів безпеки. Зберігати металевий натрій на площадці рафінування в кількості понад добову потребу не дозволяється.

10.18. Транспортування шихтових матеріалів повинно бути механізоване. При використанні пневмотранспорту всі його пристрої і тракти за всією довжиною повинні бути герметизовані, а управління їхньою роботою - максимально автоматизоване.

10.19. Транспортування, зважування та пакування токсичних речовин, що утворюють пил, повинно бути механізоване та герметизоване.

10.20. Електрокари та інші види транспорту, що використовуються для перевезення ємностей з розплавами та розчинами, повинні бути обладнані пристроями, що виключають їх розбризкування.

10.21. Обладнання, яке переробляє або переміщує матеріали, що виділяють гази або пил, повинно бути герметизоване. У місцях пересипання таких матеріалів повинно бути передбачене аспіраційне обладнання.

10.22. Зберігання, перевезення і знищення відходів шкідливих або отруйних речовин повинні провадитись згідно з вимогами інструкції, затвердженої роботодавцем і погодженої з органами державної санітарно-епідеміологічної служби України та у відповідності до Гігієнічних вимог щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29 (далі - ДСанПіН 2.2.7.029-99).

10.23. Відведення стічних вод, що містять токсичні речовини, у загальну каналізацію, у тому числі при аваріях, не дозволяється. Ці продукти повинні спрямовуватись у спеціальні технологічні ємності для подальшого знешкодження й утилізації.

10.24. Каналізація для відведення кислих та лужних стічних вод у будівлях цехів та відділень повинна бути виконана у вигляді лотків або труб з гідроізоляцією та захистом від корозії.

10.25. Каналізація для відведення кислих та лужних стічних вод поза будівлями цехів та відділень, а також зливна каналізація цехів вилуговування, обпалу, плавки та електролізу і приміщень хвостових вентиляторів повинна бути виконана з кислотостійких матеріалів. На зливах повинні бути встановлені гідравлічні затвори.

10.26. Система каналізації поза будівлями повинна бути забезпечена вентиляційними стояками для попередження накопичення в них вибухонебезпечних газів.

10.27. Кислі та лужні стічні розчини відділення миття та травлення деталей обладнання перед скиданням у каналізацію підлягають нейтралізації та обробці з метою вилучення з них твердих завислих часток.

10.28. Вода після мокрого прибирання пилу в приміщеннях обпалу цинкових концентратів перед скиданням у каналізацію повинна відстоятися для відокремлення з неї твердих завислих часток пилу оксидів цинку, свинцю та інших пилоподібних речовин, для чого повинен бути влаштований відповідний пристрій (бак, приямок тощо).

10.29. У кожному цеху, який скидає виробничі стічні води, повинен здійснюватися контроль за їх складом згідно з технологічним регламентом.

11. Вимоги до застосування колективних і індивідуальних засобів захисту

11.1. Працівники цехів виробництва свинцю та цинку повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту і запобіжними пристроями у відповідності до встановлених норм за Типовими галузевими нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям гірничої та металургійної промисловості та металургійних виробництв інших галузей промисловості, затвердженими постановою Держкомпраці СРСР від 01.08.79 N 344/П-7 (НПАОП 0.05-3.07-79). Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не мають відповідних спецодягу, спецвзуття і засобів індивідуального захисту.

11.2. На підприємствах виробництва свинцю та цинку повинна бути організована і функціонувати професійна газорятувальна служба (ГРС).

11.3. Структура та чисельність ГРС визначається у відповідності до вимог Положення про газорятувальну службу та добровільну газорятувальну дружину на підприємствах Міністерства металургії СРСР, затвердженого Держпроматомнаглядом СРСР, Мінметом СРСР 03.09.90 (НПАОП 1.2.00-4.01-90).

11.4. Системи вентиляції і місцевих відсмоктувань повинні задовольняти вимоги СНиП "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91).

11.5. При розвантаженні залізничних вагонів з матеріалами, що утворюють пил, повинні бути передбачені заходи, що запобігають запиленості території і приміщень складу.

11.6. У всіх виробничих приміщеннях, де можливі виділення пожежонебезпечних або токсичних речовин, припливно-витяжна вентиляція повинна працювати постійно і забезпечувати зниження вмісту шкідливих речовин у цих приміщеннях до граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК) згідно із санітарно-гігієнічними вимогами до повітря робочої зони.

11.7. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88.

11.8. На робочих місцях, де за характером виробничого процесу температура повітря і теплове випромінювання перевищують санітарні норми (при завантаженні та розвантаженні печей, випуску розплавів тощо), повинні застосовуватися установки для зволоження повітря, екрани та інші пристрої для захисту від теплових випромінювань відповідно до чинних норм.

11.9. У цехах електролізу рециркуляція повітря не дозволяється.

11.10. Повітропроводи аспіраційних систем повинні розташовуватись під кутом до горизонту. Кут нахилу їх повинен перевищувати кут природного відкосу транспортованого пилоподібного матеріалу.

11.11. На роботах, що пов'язані з небезпекою ураження електричним струмом, повинні застосуватися захисні засоби (штанги, кліщі, ізольовані підставки, інструмент з ізольованими рукоятками, діелектричні рукавиці, боти, калоші, килимки тощо).

Користування захисними засобами та їх випробування повинно відповідати вимогам Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям гірничої та металургійної промисловості та металургійних виробництв інших галузей промисловості, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 01.08.79 N 344/П-7 (НПАОП 0.00-3.07.79).

11.12. У приміщеннях з великим пиловиділенням електропроводка та електропускові пристрої повинні бути виконані так, щоб забезпечити можливість вологого прибирання приміщень.

У відділеннях виробництва свинцю, цинку та супутніх продуктів, де передбачено мокре прибирання пилу, електричні шафи управління механізмами, що не мають спеціального укриття, а також окремо розташовані кнопки управління повинні бути виконані у водозахищеному виконанні.

11.13. Для захисту працівників від ураження електричним струмом та забезпечення безперервної роботи обладнання в умовах регулярного вологого прибирання приміщень шафи, пульти та пристрої управління, які виготовляються промисловістю без захисту від попадання вологи, повинні, як правило, розміщуватися в окремих приміщеннях.

У разі розміщення електрообладнання безпосередньо у виробничих приміщеннях повинні бути визначені заходи щодо захисту їх від попадання вологи (захисні екрани, перегородки, підставки тощо).

12. Відповідальність за порушення правил безпеки

Особи, винні у порушенні цих Правил, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Голова Держпромгірнагляду
МНС України

М.В.Саварин

Додаток 1

до пункту 3.1 Правил безпеки

у виробництві свинцю

та цинку

ХАРАКТЕРИСТИКА

небезпечних та шкідливих факторів при виробництві свинцю та цинку

Найменуван-
ня фактора
Технологічна
операція
Джерело
небезпечного,
шкідливого
фактора
Засоби захисту
колективні
індивідуаль-
ні
1
2
3
4
5
1. Підвище-
на загазо-
ваність та
вологість
Дільниця
вилуговування
Нещільність
укриттів
ємностей та
жолобів,
переливи
розчинів і
води,
утворення
пари H O
2
Оснащення
апаратів
для вилуго-
вування
відсмоту-
вальною
вентиля-
цією;
цехова
аерація
Фільтруваль-
ний протигаз
БКФ, Е з
гопкаліто-
вим набоєм,
окуляри,
спецодяг за
нормами
видачі
Агітатори
мідно-кадміє-
вого очищення
Тимчасовий
викид пари
Н , AsH
2 3
Місцеве
відсмокту-
вання,
цехова
аерація.
Постійний
контроль
ступеня
загазова-
ності
Дільниця
електролізу
Виділення з
ванн пари або
краплин
(туману) H ,
2
HCl, ZnS,
ZnCl
2
Створення
на поверхні
ванни
пінного
покрову,
відсмокту-
вальна
вентиляція
Відділення
шахтних та
електротер-
мічних печей
Виділення СО
через
нещільності в
печах,
аспіраційної
системи
Щільне
укриття
агрегатів,
місцева
вентиляція
Протигаз
марки СО, М,
гопкалітові
набої
Випал
цинкових
концентратів
Виділення
SO , ZnO, CO
2
через
нещільності
апаратів
Герметиза-
ція печей,
пилових
шнеків,
газоходів,
вентиляція,
механізація
робіт
Протигаз
БКФ, М
2. Підвище-
на запиле-
ність
Транспорту-
вання,
вивантаження
сипких
матеріалів,
сировини,
недогарків
Розпилення
матеріалів,
потрапляння в
повітря
пилоподібних
металів Pb,
Zn, Mn, Si,
Al та їх
оксидів
Місцева
відсмокту-
вальна
вентиляція
Респіратори
"Лепесток",
"Кама",
"Снежок-
КУМ",
окуляри,
спецодяг
Відділення
вилуговування
Використання
молотої
марганцевої
руди при
окисленні
заліза,
потрапляння у
повітря пилу
Mn
Застосуван-
ня вологого
помелу руди
в млині,
відсмокту-
вальна
вентиляція,
мокре
прибирання,
механізація
робіт
Респіратори
"Лепесток",
"Кама",
"Снежок-
КУМ",
окуляри,
спецодяг
Дільниця
електролізу
під час
чистки
катодів
Виділення
пилу Fe, Al
під час
чистки
катодів
Відсмокту-
вальна
вентиляція,
механізація
робіт
Респіратори
"Лепесток",
"Кама",
окуляри,
спецодяг за
нормами
видачі
Випал
цинкових
концентратів
Нещільність
обладнання
печей,
циклонів,
стояків,
затворів
Місцева
вентиляція,
цехова
аерація,
мокре
прибирання,
механізація
робіт
Респіратори
"Лепесток",
"Кама",
"Снежок-
КУМ",
окуляри,
спецодяг
3. Підвище-
на темпера-
тура
Випал
цинкових
концентратів
Гарячі пил і
недогарок під
час ремонтів,
при
аварійному
випуску
недогарка,
чищенні
газоходів
На печах
обпалу всі
ремонтні
роботи
проводити
після
зупинки
печі,
охолодження
обладнання
та
матеріалів
Спецодяг,
валянки,
вачеги,
окуляри
Відділення
шахтних та
електротер-
мічних печей
Випуск
розплаву,
штейну,
шлаку, їх
раптові
розбризкуван-
ня та
розливання
Виключення
можливості
контакту
розплавів з
водою або
мокрим
обладнанням
та
інструмен-
тами,
механізація
робіт
Спецодяг,
валянки,
вачеги,
окуляри
4. Небезпе-
чний рівень
напруги
Виділення
електротер-
мічних печей
Струмопідводи
печі
Проміжні
ступені
ізоляції
системи,
струмопід-
водів та
обладнання
печі,
ключ-бироч-
на система,
огородження
Спецодяг за
нормами
видачі
Обслуговуван-
ня та
експлуатація
електрооблад-
нання
Електрооблад-
нання мережі
Огорожі,
блокування,
пристрої
захисту від
ураження
струмом,
попереджу-
вальні
знаки
електро-
небезпеки
Основні та
додаткові
індивідуаль-
ні засоби
захисту,
спецодяг за
нормами
видачі
Дільниця
електролізу
Струмопідводи
до ванн
Системи
ізоляторів
заземлень,
зазорів між
ваннами і
обладнан-
ням.
Пристрої
захисту від
ураження
струмом
Основні та
додаткові
індивідуаль-
ні засоби
захисту,
спецодяг за
нормами
видачі
5. Ураження
шкіряного
покрову
їдкими
речовинами
Дільниця
електролізу
Викиди
електроліту з
ванн, робота
з відпрацьо-
ваним
електролітом
Підтримання
пінного
покрову у
ваннах на
оптимально-
му рівні,
механізація
робіт
Спецодяг,
окуляри,
гумові
чоботи,
вачеги

Голова Держпромгірнагляду
МНС України

М.В.Саварин

Додаток 2

до пункту 3.1 Правил безпеки

у виробництві свинцю

та цинку

ХАРАКТЕРИСТИКА

шкідливих речовин у повітрі робочих зон при виробництві свинцю та цинку

Шкідлива
речовина
Хіміч-
на
форму-
ла
Фізичний стан
в умовах
виробництва
Біологічна дія, клас
небезпеки,
граничнодопустима
концентрація
Засоби захисту
1
2
3
4
5
1. Свинець
та його
неорганіч-
ні сполуки
Pb,
PbO,
PbO ,
2
PbSO ,
4
PbSiO
3
Пара металу,
аерозоль з
крупністю
часток менше
3 мкм. Не
горить, не
вибухає
Проникає в організм
через органи дихання, з
їжею, водою, через
шкіру. Викликає зміни в
крові, судинах і
нервовій системі.
Можливі гострі отруєння
зі смертельним наслідком
при одноразовому
попаданні в організм
дози свинцю більше
200 кг/кг. Клас
небезпеки - 1. ГДК у
перерахунку на
металевий свинець -
0,01 мг/куб.м
(максимальна величина),
0,005 мг/куб.м
(середньозмінна)
Повинна
застосовуватись
високоефективна
аспірація і
вентиляція,
респіратори
"Лепесток",
обов'язкове миття в
душі після роботи,
не дозволяються
паління і прийняття
їжі на робочих
місцях, провадиться
мокре прибирання
підлоги і обладнання
2. Оксид
цинку
ZnO
Пил, аерозоль.
Має схильність
до самоспалаху
при досягненні
концентрацій-
ної межі
займання -
480 г/куб.м.
Температура
займання
460 град.С
Проникає в організм
через органи дихання,
викликає "ливарну
лихоманку". Клас
небезпеки - 2. ГДК -
0,5 мг/куб.м
Повинні
застосовуватись
герметичне
обладнання,
вентиляційні
системи.
Користуватись
респіратором
"Лепесток". Де це
можливо, провадити
мокре прибирання
підлоги і
обладнання.
3. Арсе-
нистий
водень
(арсено-
водень)
AsH
3
Безбарвний газ
без запаху. У
суміші з
повітрям і
киснем
вибухонебез-
печний
Високотоксична речовина.
Отруєння розвивається
через 3-10 годин після
вдихання. Викликає
головний біль, блювання,
затримку сечовиділення,
можливі смертельні
випадки. Клас
небезпеки - 1. ГДК -
0,1 мг/куб.м
У зоні виділення
газу повинні
використовуватись
постійно діючі
прилади контролю
загазованості або
паперові індикатори.
Застосовуються
протигази БКФ і Е,
маски з піддувом
чистого повітря
4. Оксид
вуглецю
СО
Безбарвний газ
без запаху.
Пожежовибухо-
небезпечний в
суміші з
повітрям
12,5-74,2%
Після вдихання настають
кисневе голодування
організму, утрата
свідомості, корчі. Після
важких отруєнь
вражається нервова
система. Клас
небезпеки - 4. ГДК -
20 мг/куб.м
Застосовуються
протигази марок СО,
М, гопкалітові
набої, маски з
піддувом чистого
повітря
5.
Сірковий
ангідрид
SO
2
Безбарвний газ
з різким
запахом. Не
горить, не
вибухає
Уражає органи дихання,
можливі гострі отруєння
із задишкою і корчами,
набряк легенів. Викликає
хронічні захворювання.
Клас небезпеки - 3.
ГДК - 10 мг/куб.м
Застосовуються
протигази марок БКФ
і В, маски з
піддувом чистого
повітря
6. Оксиди
марганцю
У пе-
рера-
хунку
на
MnO
2
Аерозоль
дезінтеграції
При будь-якому
проникненні в організм
уражає центральну
нервову систему,
опорно-руховий апарат.
Клас небезпеки - 2.
ГДК - 0,3 мг/куб.м
При роботі з
марганцевою рудою
або марганецьвміщу-
вальними речовинами
треба зволожувати
матеріал, запобігати
пилоутворенню,
користуватися
респіратором
"Лепесток"
Аерозоль
конденсації
Уражає центральну
нервову систему,
опорно-руховий апарат.
Клас небезпеки - 1.
ГДК - 0,05 мг/куб.м
7. Сірчана
кислота
H SO
2 4
Масляниста
рідина. У воді
розчиняється в
будь-якому
відношенні. У
повітрі
присутня у
вигляді
туману. Не
горить, не
вибухає. При
контакті з
горючими
матеріалами
може викликати
їх займання з
утворенням
вибухонебез-
печної пари
Уражає органи дихання,
обпікає очі, у важких
випадках викликає
блювання. Викликає
хімічні опіки при
попаданні на шкіру. Клас
небезпеки - 2. ГДК -
1 мг/куб.м
Необхідно запобігати
виділенню пари
сірчаної кислоти з
електролізних ванн
шляхом створення
пінного покриття над
електролітом,
забезпечити
ефективну
вентиляцію.
Застосовуються
протигази марок БКФ
і В, маски з
піддувом чистого
повітря. Уникати
попадання кислоти на
шкіру
8.
Алюміній,
оксид
алюмінію
Al
Al O
2 3
Пил, аерозоль
Проникає в організм
через органи дихання.
Викликає алюміноз
легенів. При тривалому
впливі на організм
уражається шлунок,
порушується склад крові.
Клас небезпечності - 3.
ГДК - 2 мг/куб.м
Повинні
застосовуватись
ефективні аспірація
і вентиляція,
респіратори
"Лепесток", окуляри,
мокре прибирання. Не
дозволяються паління
і прийняття їжі на
робочих місцях
9. Залізо,
оксиди
заліза
Fe
Fe O
2 3
Fe O
3 4
Пил, аерозоль
Проникає в організм
через органи дихання.
Викликає подразнення
органів дихання, судинну
дистонію. Клас
небезпеки - 4. ГДК
залізорудних окатишів -
4 мг/куб.м. ГДК
відновленого заліза
(3% С) - 6 мг/куб.м
Повинні
застосовуватись
ефективні аспірація
і вентиляція,
респіратори
"Лепесток", окуляри,
мокре прибирання

Голова Держпромгірнагляду
МНС України

М.В.Саварин