ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Н А К А З

01.02.2005 N 22

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

17 лютого 2005 р.

за N 245/10525

Про затвердження Правил охорони праці в архівних установах


( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету
України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду

N 251 від 06.11.2007 )

Відповідно до Закону України "Про охорону праці", НАКАЗУЮ:


( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного
комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого
нагляду
N 251 від 06.11.2007 )

1. Затвердити Правила охорони праці в архівних установах (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності наказу вважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила по охране труда для государственных архивов СССР" (НАОП 9.7.30-1.01-59), затверджені ЦК профспілки працівників державних установ 19.11.59.

3. Управлінню організації державного нагляду в АПК, машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку Держнаглядохоронпраці України (Маціяшко В.А.) подати на державну реєстрацію до Мін'юсту України Правила охорони праці в архівних установах.

4. Начальникам територіальних управлінь Держнаглядохоронпраці України та інспекцій вжити заходів щодо вивчення вимог Правил державними інспекторами, іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці України, забезпечити систематичний контроль за дотриманням вимог Правил.

5. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Кубієвич М.В.) включити Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити їх на веб-сторінці Держнаглядохоронпраці України.

6. Державному підприємству "Головний навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці України" (Баженов О.К.) забезпечити:

- видання і розповсюдження Правил;

- вивчення Правил посадовими особами Держнаглядохоронпраці України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, архівних установ під час їх чергового навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

7. Відділу документального забезпечення та контролю (Дєньгін А.П.) у тижневий термін після державної реєстрації у Міністерстві юстиції України довести цей наказ до відома центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних управлінь, експертно-технічних центрів та Національного науково-дослідного інституту охорони праці Держнаглядохоронпраці України.

8. Головному редактору журналу "Технополіс" (Спірін В.Ф.) опублікувати наказ в черговому номері журналу.

9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Семка О.П.

Голова Комітету                                         С.Сторчак
ПОГОДЖЕНО:
Державний комітет України
з будівництва та архітектури
Заступник Голови Комітету                              В.О.Гречок
ЦК профспілки працівників
держустанов України
Голова ЦК профспілки                                 Т.В.Нікітіна
Міністерство з питань
надзвичайних ситуацій
Перший заступник Міністра                         В.М.Чучковський
Державний комітет України з питань
технічного регулювання
та споживчої політики
Заступник Голови                                     С.Т.Черепков
Головний державний
санітарний лікар України,
Перший заступник Міністра
охорони здорв'я України                             О.В.Лапушенко
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на
виробництві та професійних
захворювань України                                      В.І.Крот
Державний комітет архівів України
Голова Державного комітету
архівів України                                         Г.В.Боряк

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держнаглядохоронпраці

України

01.02.2005 N 22

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

17 лютого 2005 р.

за N 245/10525

ПРАВИЛА

ОХОРОНИ ПРАЦІ В АРХІВНИХ УСТАНОВАХ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Галузь застосування

1.1.1. Правила охорони праці в архівних установах України (далі - Правила) поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які здійснюють діяльність у галузі архівної справи.

1.1.2. Правила встановлюють вимоги до належних, безпечних і здорових умов праці, гігієни праці та виробничого середовища, організації роботи з охорони праці в архівних установах.

1.1.3. Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх працівників архівних установ під час організації та виконання робіт, стажерів, аспірантів, осіб, відряджених до архівних установ, студентів вищих та середніх спеціальних навчальних закладів під час проходження виробничої практики (далі - працівники), а також враховуються під час проектування, реконструкції, будівництва приміщень архівних установ.

1.1.4. Охорона праці в архівних установах забезпечується шляхом проведення організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності працівників у процесі трудової діяльності.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

2.1. Для здійснення передбачених заходів з охорони праці в архівних установах повинна функціонувати служба охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15 листопада 2004 року N 255 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 року за N 1526/10125.

2.2. У кожній архівній установі мають бути розроблені інструкції з охорони праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29 січня 1998 року N 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 року за N 226/2666 (ДНАОП 0.00-4.15-98), які є нормативними актами, чинними у межах архівної установи, і повинні відповідати вимогам цих Правил.

Інструкції затверджуються керівником установи і мають містити тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких є обов'язковим для самих працівників. У кожному сховищі, лабораторії, майстерні, дільниці повинні бути інструкції, які розміщуються на видному місці і підлягають вивченню всіма працівниками під час інструктажів з питань охорони праці.

2.3. Усі працівники, в тому числі посадові особи і спеціалісти, повинні проходити періодично навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Положення про навчання з питань охорони праці (далі - Положення), яке розробляється архівною установою з урахуванням специфіки і затверджується наказом керівника.

2.4. Положення розробляється на підставі Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05). У ньому враховуються, залежно від специфіки виробництва, вимоги інших нормативних актів.


( Пункт 2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
N 251 від 06.11.2007 )

2.5. Не допускаються до роботи особи, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

2.6. Працівники архівних установ, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються спеціальним одягом та засобами спеціального захисту згідно з Типовими галузевими нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівників державних установ (далі - ДНАОП 0.05-3.40-80).

2.7. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту здійснюється згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29 жовтня 1996 року N 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 листопада 1996 року за N 667/1692 (ДНАОП 0.00-4.26-96).

2.8. Керівник архівної установи зобов'язаний забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (впродовж трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.


( Пункт 2.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
N 251 від 06.11.2007 )

2.9. У разі виникнення надзвичайної ситуації та нещасних випадків в архівній установі необхідно мати план дій керівного персоналу та працівників з ліквідації їх наслідків.

2.10. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце в архівних установах, проводиться відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1112.

2.11. Керівники архівних установ та структурних підрозділів, безпосередні керівники робіт та інші посадові особи забезпечують виконання вимог Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків відповідно до законодавства.

2.12. Керівники архівних установ зобов'язані створити в кожному структурному підрозділі та на робочому місці умови праці відповідно до вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Для цього керівник:

а) створює відповідні служби та призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує їх посадові інструкції;

б) реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

в) забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання, моніторинг його технічного стану;

г) забезпечує виконання профілактичних заходів і усунення причин, що можуть призвести до нещасних випадків, професійних захворювань;

ґ) організовує проведення оцінки технічного стану виробничого обладнання, атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я факторів;

д) організовує розроблення та затверджує положення, інструкції та інші акти з охорони праці, що діють у межах установи;

е) здійснює контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, обладнанням, виконанням робіт відповідно до вимог охорони праці.

2.13. Відповідальність за недотримання вимог Правил на окремих дільницях, службах несуть керівники зазначених структурних підрозділів згідно з законодавством.

3. ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ, АДМІНІСТРАТИВНИХ І ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА ПРИМІЩЕНЬ АРХІВНИХ УСТАНОВ

3.1. Утримання території

3.1.1. Територія архівних установ повинна бути належним чином облаштована і утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, опалого листя тощо.

3.1.2. Санітарно-захисна зона (відстань від архівних будівель до житлової забудови) має бути не менше 50 м.

3.1.3. До всіх будівель і споруд має бути забезпечений вільний доступ. Проїзди та під'їзди до будівель і споруд, а також підходи до пожежного інвентарю й обладнання, запасних виходів і зовнішніх пожежних драбин мають бути вільними, освітлюватися в темний час доби, утримуватись у справному стані, взимку вчасно очищатися від снігу та льоду і посипатися піском або шлаком.

3.1.4. Водостоки (канави) з твердим покриттям для відведення атмосферних вод мають регулярно очищатися та ремонтуватися.

3.1.5. На період закриття доріг або проїздів (для ремонту або з інших причин) у відповідних місцях мають бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються. Місця проведення ремонтних робіт на транспортних шляхах, включаючи траншеї і ями, загороджуються і позначаються дорожніми знаками, а в темний час доби - світловою сигналізацією.

3.2. Утримання будівель, споруд та приміщень

3.2.1. Технічна безпека будівель архівних установ забезпечується під час їх проектування, будівництва та експлуатації шляхом дотримання діючих будівельних, санітарних норм і правил.

3.2.2. Для проведення технічних оглядів і ремонту будівель та споруд в архівній установі розробляється річний план-графік технічних оглядів, поточних і капітальних ремонтів будівель і споруд. При виявленні пошкоджень будівель і споруд, що створюють небезпеку для працівників і можливість псування обладнання, терміново проводиться їх усунення з зупиненням робіт та виведенням людей.

3.2.3. Дахи будинків у зимовий період належить регулярно очищати від снігу, а карнизи - від обліднення. Два рази на рік (весною та восени) потрібно відчищати водоізолюючі покриття дахів, жолоби, водостічні труби від листя, гілок, сміття і пилу.

3.2.4. Будівлі та споруди архівних установ обладнуються автоматичними установками пожежогасіння, пожежної та охоронної сигналізації. Усі приміщення мають бути обладнані первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами пожежної безпеки для державних архівних установ України, затвердженими наказом Державного комітету архівів України від 8 травня 2003 року N 68, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 9 липня 2003 року за N 569/7890 (далі - НАПБ Б.01.006-2003).

3.2.5. Не дозволяється заставляти робочі місця, проходи, шляхи евакуації, входи і виходи, вікна і двері, коридори, сходові клітки і марші обладнанням, сировиною, тарою та ін.

3.2.6. Коридори, сходові клітки необхідно утримувати в чистоті і порядку, сміття та відходи збирати в урни і виносити з приміщення.

3.2.7. У будівлях архівних установ передбачаються такі функціональні групи приміщень:

а) основні: адміністративні, робочі кімнати, читальні зали, виставкові зали, конференц-зали, бібліотеки, архівосховища, лабораторії, кімнати для відпочинку та медичного обслуговування працівників тощо;

б) допоміжні: вестибюль, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями, душові кабіни тощо.

3.2.8. Вентиляційні камери, насосні, машинні відділення, теплові та інші приміщення з устаткованням, яке є причиною виникнення шуму і вібрації, не слід розміщувати суміжно, над і під адміністративними, робочими кімнатами, читальними (актовими) залами, лабораторіями, кімнатами для відпочинку та медичного обслуговування.

3.2.9. На кожного працівника повинно припадати не менше 4 кв.м робочої площі і не менше 13 куб.м від загального обсягу приміщення.

3.2.10. Столи, стільці, сходні та інший інвентар, яким користуються працівники архівних установ, повинен бути у справному стані.

3.2.11. Документи мають розміщуватися на полицях стелажів і шаф таким чином, щоб унеможливити їхнє падіння.

3.2.12. Підлоги мають бути без дірок, вибоїн, відкритих отворів, гвіздків, з надійно закріпленим покриттям. Для улаштування підлог використовуються матеріали, що відповідають гігієнічним та експлуатаційним вимогам даного приміщення.

3.2.13. У робочих приміщеннях повинні бути встановлені в достатній кількості урни для відходів паперу і сміття, які слід вичищати щоденно.

3.2.14. Генеральне прибирання приміщень з очищенням від пилу стін, стель, вікон, опалювальних приладів необхідно проводити не рідше одного разу на місяць.

3.2.15. У кожному приміщенні потрібно мати аптечки першої допомоги, що розташовуються на видному, легкодоступному місці.

3.2.16. Стелажі і шафи в архівосховищах і інших приміщеннях мають бути надійно закріпленими та утримуватися у справному стані.

3.2.17. Приставні драбини та сходні мають бути безпечної конструкції. Несправними драбинами й сходнями користуватися заборонено.

3.2.18. Обладнання архівосховищ та інвентар, яким користуються в архівній установі, не повинні мати гострих кутів, нерівностей, що можуть спричинити травмування працівника.

3.2.19. У вестибулях архівної установи мають бути килимки для чищення взуття.

3.2.20. Не дозволяється використання архівосховищ і робочих приміщень для приготування їжі, зберігання продуктів харчування та сторонніх предметів.

3.2.21. Не дозволяється використовувати приміщення архівної установи для проживання людей.

4. ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЯ

4.1. Архівні установи забезпечуються холодною і гарячою водою для задоволювання господарсько-питних, санітарно-гігієнічних, технологічних і протипожежних потреб.

4.2. Люки колодязів, камер, колекторів, підземних комунікацій, а також отвори в підлогах, заглиблені ємності, канали, траншеї, котловани треба, залежно від умов, зачиняти кришками, бетонними плитами або листами рифленого заліза, обваловувати чи загороджувати суцільною або решітчастою загорожею.

4.3. Каналізаційні споруди мають утримуватися у справному стані. Переобладнання та реконструкція систем водопостачання і каналізації без узгодження з органами державного санітарного нагляду не дозволяється.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ І КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ

5.1. Загальні положення

5.1.1. Значення температури, відносної вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання в робочій зоні, складських, побутових і адміністративних приміщеннях мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1-005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1-005-88), санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень (далі - ДСН 3.3.6.042-99, у архівосховищах відповідно до діючих норм зберігання документів.

5.1.2. Опалювально-вентиляційне обладнання і трубопроводи мають позначатися згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

5.1.3. Керівник архівної установи має забезпечувати належний технічний стан, контроль за експлуатацією, своєчасний якісний ремонт систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря шляхом організації їх обслуговування.

5.2. Опалення

5.2.1. Будова, склад і експлуатація систем опалення мають відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91) та НАПБ Б.01.006-2003.

5.2.2. Для нагрівання повітря у приміщеннях рекомендовано системи парового опалення низького тиску, водяного, повітряного.

Для нагрівання окремих приміщень дозволяється використовувати електричні прилади з закритими спіралями і з такою потужністю споживання, яка б не призводила до підвищення сили струму понад допустиму для даної електромережі.

Опалення газовими або електричними приладами не допускається у приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП24-86) "Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опасности" (далі - НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП24-86).

5.2.3. Опалювальні прилади розміщують у місцях, доступних для огляду, ремонту, очищення, на відстані 0,1 м від поверхні стін. Не дозволяється розміщувати опалювальні прилади в нішах стін. Опалювальні прилади на сходових клітках розміщуються в нижніх (1-2) поверхах, а також у відсіках тамбурів, які не мають зовнішніх дверей.

5.2.4. У приміщеннях гардеробних, санітарних вузлів, складів, у тамбурах не дозволяється встановлювати на приладах опалення регулювальну арматуру.

5.3. Вентиляція та кондиціонування повітря

5.3.1. Будова, склад і експлуатація систем вентиляції мають відповідати ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования", СНиП 2.04.05-91 та Правилам пожежної безпеки в Україні, затвердженим наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року N 126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за N 1410/10009.

5.3.2. Усунення шкідливих газів, парів та пилу, які можуть утворюватися в архівних установах, слід проводити:

для категорій приміщень А і Б і шкідливих речовин 1-го та 2-го класів небезпеки - через місцеву і загальнообмінну вентиляцію зі штучним спонуканням;

для решти категорій приміщень - через місцеву і загальнообмінну із штучним спонуканням та природну вентиляцію через фрамугу і двері, що відкриваються.

5.3.3. Окремо одну від одної влаштовують:

системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення для кожної групи приміщень, розділених протипожежними стінами;

системи місцевих відсмоктувачів шкідливих або горючих речовин від систем загальнообмінної витяжної вентиляції;

системи місцевих відсмоктувачів від технологічного обладнання для речовин, сполучення яких може утворити вибухонебезпечну суміш або більш небезпечні речовини;

системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин, які осідають (паперовий пил) або конденсуються в повітроводах і вентиляційному обладнанні, окремо для кожного приміщення або кожної одиниці обладнання.

Приймальні пристрої системи вентиляції, що обслуговують приміщення категорій А і Б, необхідно влаштовувати окремо від приймальних пристроїв вентиляції інших приміщень.

5.3.4. В архівній установі необхідно забезпечити чищення елементів вентиляційних систем в терміни, які залежать від конкретної продуктивності технологічного обладнання і часу його роботи.

6. ВИМОГИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

6.1. Спорудження, реконструкцію та експлуатацію електроустановок архівних установ здійснюють відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 04.07.84, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 9 січня 1998 року N 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), та інших нормативних документів.


( Пункт 6.1 в редакції Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
N 251 від 06.11.2007 )

6.2. Обслуговування діючих електроустановок, проведення в них оперативних перемикань, ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт здійснюються енергетичною службою архівної установи (електротехнічним персоналом). У разі відсутності в установі посади енергетика та електротехнічного персоналу обслуговування електроустановок забезпечується передаванням за угодою цих функцій спеціалізованій організації або електротехнічному персоналу іншої організації або утриманням електротехнічного персоналу на пайових засадах з іншими установами.

За відсутності в установі особи, яка відповідає за електрогосподарство, або угоди зі спеціалізованою організацією, експлуатація електроустановок не дозволяється.

Засоби захисту, що використовуються при виконанні робіт в електроустановках, мають задовольняти вимоги ДНАОП 0.00-1.21-98

6.3. Вибір електрообладнання (електродвигунів, апаратів і приладів, світильників), виду електропроводок, проводів, кабелів і способів їх прокладання належить здійснювати згідно з НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП24-86) та Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ( ДНАОП 0.00-1.32-01 залежно від категорії пожежної небезпеки та класу пожежовибухонебезпеки приміщень.

6.4. У пожежонебезпечних зонах усіх класів необхідно використовувати електрообладнання зі ступенем захисту не менше 1Р44. Допускається використання апаратів і приладів з меншим ступенем захисту (в т.ч. виконання 1Р00) за умови розміщення їх в шафах зі ступенем захисту оболонки не нижче рекомендованої для даної пожежонебезпечної зони.

У пожежонебезпечних зонах класів П-I і П-II належить використовувати стаціонарні світильники із ступенем захисту не менше 1Р53, в зонах класів П-IIа, П-III - не менше 1Р23; переносні світильники в пожежонебезпечних зонах довільного класу - із ступенем захисту не менше 1Р53; світильник має бути із скляним ковпаком, захищеним металевою сіткою.

6.5. Розподільні мережі напругою до 1000 В належить виконувати трифазними чотирипровідними, із глухо заземленою нейтраллю при напрузі споживача 380/220 В.

Для силових, освітлювальних та вторинних кіл належить використовувати:

у вибухонебезпечних зонах усіх класів - відкриті та приховані електропроводки проводами і кабелями в сталевих, водогазопровідних трубах;

у пожежонебезпечних зонах усіх класів - не захищені ізольовані проводи з алюмінієвими жилами в трубах і коробах з негорючих або важкогорючих матеріалів.

У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу не дозволяється використання неізольованих провідників.

Для стаціонарних електропроводок в нормальних і пожежонебезпечних зонах належить використовувати проводи і кабелі з алюмінієвими жилами.

6.6. На головних пультах керування електрообладнанням, а також на окремих електрошафах необхідно передбачити світлову сигналізацію.

6.7. Для захисту електрообладнання від короткого замикання необхідно застосовувати запобіжники або автоматичні вимикачі.

6.8. На шафах керування, розподільних коробках необхідно наносити знак електричної напруги.

6.9. Технологічне обладнання має бути захищене від статичної електрики.

6.10. Для живлення світильників місцевого освітлення з лампами розжарювання необхідно використовувати напругу: у приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 42 В, в приміщеннях з підвищеною небезпекою - не вище 12 В. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається використовувати для місцевого освітлення за умови недоступності струмопровідних частин.

6.11. Не дозволяється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками.

6.12. Блискавкозахист будівель і споруд архівних установ необхідно виконувати згідно з РД 34.21.122-87 "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений", затвердженим Міністерством енергетики СРСР 1987 року.

6.13. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

7. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ОКРЕМИХ ДІЛЬНИЦЯХ

7.1. Архівосховища

7.1.1. Загальні вимоги

7.1.1.1. У сховищах, призначених для зберігання і роботи з документами з різними носіями, слід дотримуватися загальних вимог пожежної безпеки, викладених в НАПБ Б.01.006-2003.

Архівосховища повинні бути обладнані засобами пожежогасіння, системами автоматичного гасіння та оповіщення про пожежу згідно з НАПБ Б.01.006-2003.

7.1.1.2. Архівосховища мають бути максимально віддаленими від приміщень іншого призначення і не мати з ними спільних вентиляційних каналів. Необхідно відділяти сховища від інших приміщень архівної установи протипожежними перегородками першого типу та перекриттями третього типу або розміщувати їх в окремих будівлях не нижче 2-го ступеня вогнестійкості. Не дозволяється відводити під сховища вологі, неопалювані, непристосовані підвальні приміщення та приміщення з пічним опаленням.

7.1.1.3. Обладнання робочих місць будь-якого призначення у архівосховищах не допускається.

7.1.1.4. Архівосховища слід оснащувати системами кондиціонування та вентиляції, які б забезпечували рециркуляцію повітря з кратністю обміну від 2 до 3, очищення від агресивних домішок і пилу та підтримання оптимального температурно-вологісного режиму.

7.1.1.5. Освітлення у сховищах може бути природним і штучним і повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" (далі - СНиП II-4-79).

7.1.1.6. Для штучного освітлення сховищ необхідно застосовувати лампи розжарювання в закритих плафонах із рівною зовнішньою поверхнею. Дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи з урізаною ультрафіолетовою ділянкою спектра типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ.

7.1.1.7. Санітарно-гігієнічні роботи в архівосховищі необхідно проводити регулярно: щоденно - вологе прибирання підлоги та сухе прибирання полиць, стелажів і шаф; у плановому порядку, не рідше одного разу на місяць - санітарні дні, під час яких проводити вологе прибирання стелажів, шаф, плінтусів, підвіконь та знепилювання коробок із документами.

7.1.1.8. У сховищах повинно бути забезпечено вільну циркуляцію повітря, яка б виключала можливість утворення непровітрюваних зон.

7.1.2. Архівосховища документів з паперовими носіями

7.1.2.1. Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт у архівосховищах документів з паперовими носіями та їхнього обладнання встановлює ГСТУ 55.001-98 Документи з паперовими носіями. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги (далі - ГСТУ 55.001-98).

В архівосховищах повинен підтримуватися температурно-вологісний, світловий та санітарно-гігієнічний режим згідно з ГСТУ 55.001-98.

7.1.2.2. У приміщеннях для дезінфекції, дезінсекції та знепилювання документів слід передбачити окремі відділення для забруднених і чистих документів. Дільниці дезінфекції та дезінсекції, а також знепилювання не дозволяється поєднувати з іншими службами архівної установи в межах одного приміщення.

7.1.2.3. Стелажі та шафи, в яких зберігалися уражені пліснявою документи, необхідно протирати водними розчинами формаліну (3%) або катаміну АБ (5%) і просушувати.

7.1.3. Архівосховища аудіовізуальних документів

7.1.3.1. Загальні вимоги

Документи з плівковими носіями, інші легкозаймисті матеріали не мають знаходитися поблизу нагрівальних приладів.

Апаратура, на якій проводиться робота з кіно-, фото-, фоно-, відеодокументами, повинна бути обладнана засобами захисту від ураження персоналу електричним струмом згідно з ДСН 3.3.6.096-2002, за своїми параметрами і режимом роботи відповідати ДНАОП 0.00-1.21-98, Державним санітарним правилам і нормам роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 року N 7v0007282-98 (далі - ДсанПіН 3.3.2.007-98).

7.1.3.2. Кінодокументи

Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт з кінодокументами, а також вимоги до обладнання архівосховищ, температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів зберігання кінодокументів встановлює ГСТУ 55.003-2003 Кінодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги.

7.1.3.3. Фотодокументи

Вимоги до обладнання архівосховищ, а також до температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів зберігання фотодокументів встановлює ГСТУ 55.002-2002 Фотодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги.

Фотодокументи мають зберігатися на відстані не менш ніж 1 м від нагрівальних приладів.

7.1.3.4. Фоно- і відеодокументи

Вимоги до обладнання архівосховищ фоно- і відеодокументів, а також до температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів їх зберігання встановлює ГОСТ 7.68-95 "СИБИД. Фоно- и видеодокументы. Общие технические требования к архивному хранению", ОСТ 55.3-84 "Фонодокументы. Правила государственного хранения оригиналов и страховых копий. Технические требования".

7.2. Приміщення, де встановлено комп'ютерну техніку

7.2.1. На дільницях із застосуванням комп'ютерної техніки необхідно дотримуватися вимог охорони праці згідно з Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 10 лютого 1999 року N 21, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за N 382/3675 (ДНАОП 0.00-1.31-99), та ДсанПіН 3.3.2 007-94.

7.2.2. Приміщення із комп'ютерною технікою мають бути обладнані мережами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією. Параметри мікроклімату мають бути такі: температура 21...22 град.С, вологість 40...60%, швидкість руху повітря 0,1 м/сек.

7.2.3. Підлога має бути рівною, з антисептичними властивостями.

7.2.4. Площа одного робочого місця має бути не менше 6 кв.м, а об'єм - не менше 20 куб.м.

7.2.5. Особи, які працюють за комп'ютерами, підлягають обов'язковому медичному огляду раз на два роки.


( Підпункт 7.2.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
N 251 від 06.11.2007 )

7.2.6. Працівникам, що здійснюють комп'ютерний набір, призначаються регламентовані перерви - 10 хв. після кожної години роботи. У випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи на комп'ютерах не повинна перевищувати 4 години.

7.3. Лабораторні приміщення

7.3.1. Лабораторні та виробничі приміщення для спеціального оброблення та реставрації документів повинні бути обладнані центральним водяним опаленням, забезпечені питною водою, мати загальну припливно-витяжну вентиляцію та місцеву витяжку повітря на окремих технологічних ділянках (раковини для миття, витяжні та сушильні шафи, апаратуру з потужними джерелами світла, столи для знепилювання тощо) згідно з СНиП 2.04.05-91 і забезпечені протипожежним обладнанням згідно з НАПБ Б. 01.006-2003. Необхідно підтримувати умови мікроклімату, норми освітленості, шуму та вібрації відповідно до чинних гігієнічних вимог.

7.3.2. Лабораторне устатковання, робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, що призначені для роботи з пожежовибухонебезпечними речовинами, повинні мати негорюче покриття.

7.3.3. Загальні вимоги безпеки під час проведення реставраційних робіт і спеціального оброблення документів (дезінфекції, дезінсекції, акліматизації, знепилювання) встановлює ГОСТ 12.0.001-82 "ССБТ. Основные положения", ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования" та ГОСТ 12.1.008-76 "ССБТ. Биологическая безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.005-88.

7.3.4. Вимоги до безпечної роботи з легкозаймистими та горючими рідинами встановлює ОСТ 11.091.430.10-82 "ССБТ. Жидкости легковоспламеняющиеся и горючие. Требования пожарной безопасности".

7.3.5. У лабораторіях одночасно може зберігатися не більш ніж денна норма ацетону, спирту та інших вогненебезпечних рідин. Ацетон чи клей, що використовують під час склеювання плівки, треба зберігати в посудині з притертим корком, ємність якої не перевищує 50 мл. Після закінчення робочого дня всі матеріали зачиняють у металеві шафи.

7.3.6. На робочих місцях треба зберігати тільки таку кількість матеріалів (у готовому для користування стані), яка не перевищує денної виробничої потреби. При цьому ємності з вогненебезпечними речовинами повинні бути щільно закритими.

7.3.7. Для роботи з кислотами, лугами та іншими хімічно активними речовинами слід застосовувати столи й шафи, виготовлені з матеріалів, стійких до їхньої дії.

7.3.8. Розливати ЛЗР та ГР безпосередньо з ємностей не дозволяється. Для відпуску, розливу ЛЗР та ГР необхідно використовувати спеціальні прилади (насоси, сифони тощо).

7.3.9. Приміщення для хіміко-фотографічного оброблення плівки і приміщення для зберігання хімікатів необхідно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією.

7.3.10. До роботи зі шкідливими речовинами допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд та інструктаж з охорони праці.

7.3.11. Під час роботи з хімічними речовинами необхідно користуватися халатами, гумовими рукавичками, захисними окулярами, респіраторами тощо.

7.3.12. Працівники лабораторій повинні знати властивості пожежовибухонебезпечних хімічних речовин і матеріалів, що застосовуються, і дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.

7.4. Дільниця оперативного тиражування інформації

7.4.1. Загальна площа приміщення, в якому встановлюється копіювально-тиражувальна апаратура типу ЕРА, повинна бути не менше 25 кв.м. Приміщення має бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією з п'ятикратним обміном повітря.

Копіювально-тиражувальну апаратуру обладнують витяжною вентиляцією і встановлюють таким чином, щоб відстань до стіни приміщення становила не менше 1,5 м, а джерело світла та вікна в приміщенні не розташовувалися позаду апарата. У робочій зоні оператора необхідно забезпечити видалення озону, захист від ультрафіолетового випромінювання, діелектричний килимок.

7.4.2. Робоче місце на копіювально-тиражувальній апаратурі типу "Ксерокс", "Різограф" обладнується припливно-витяжною вентиляцією.

7.5. Поліграфічні дільниці. Брошурувально-палітурні та реставраційні дільниці

7.5.1. Брошурувально-палітурні і реставраційні процеси необхідно організовувати й виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности", НАОП 1.9.40-2.09-85 Виробництво поліграфічне. Палітурно-брошурувальні та оброблювальні процеси. Вимоги безпеки, Правил охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18 липня 1996 року N 123 (ДНАОП 1.9.40-1.01-96), та інструкцій з охорони праці.

7.5.2. Нормовані параметри мікроклімату на брошурувально-палітурних та реставраційних дільницях повинні складати: температура 20...22 град.С, відносна вологість 40...60%, швидкість руху повітря 0,3 м/сек. Приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Температура поверхонь обладнання не повинна перевищувати 35 град.С, концентрація токсичних речовин повинна відповідати ГОСТ 12.1.005-88.

7.5.3. Працівники дільниці повинні забезпечуватися спецодягом (бавовняними халатами, бавовняними та гумовими рукавичками тощо) та засобами індивідуального захисту (окулярами захисними, респіраторами) згідно з ДНАОП 0.05-3.40-80. Раз на рік вони повинні проходити медогляд.

8. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО УМОВ ПРАЦІ

8.1. Параметри повітря робочої зони

8.1.1. Параметри повітря виробничих приміщень архівної установи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99.

8.2. Вимоги до влаштування освітлення

8.2.1. Освітленість виробничих і побутових приміщень архівних установ має відповідати вимогам СНиП II-4-79. Всі приміщення архівних установ, за винятком архівосховищ та фотолабораторій, мають бути забезпечені природним освітленням.

8.2.2. Природне та штучне освітлення у робочих кімнатах має забезпечувати сприятливі умови для загальної та зорової працездатності.

8.2.3. Під час природного освітлення для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку).

8.2.4. Організація освітлення робочих приміщень і зон має виключати попадання прямих і відбитих світлових потоків в органи зору. Під час заміни джерел світла на обладнанні належить встановлювати лампи, які не знижують рівня освітленості.

8.2.5. З метою запобігання погіршенню природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду 2 рази на рік, внутрішні поверхні рам перефарбовувати не рідше 1 разу на три роки.

8.2.6. Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення - загальне плюс місцеве.

8.2.7. У світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ, у світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання.

Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається.

8.2.8. Для місцевого освітлення передбачаються світильники з відбивачами, що не просвічуються і розташовані нижче рівня очей працівника та мають захисний кут не менше 30 град.

8.2.9. Для обмеження відбитого та прямого блиску робочої поверхні світильники загального та місцевого освітлення необхідно розміщувати таким чином, щоб дзеркальне відображення світної поверхні від робочої поверхні не збігалося з лінією зору працівника та не створювало відблиску на поверхні екрана.

8.2.10. В архівній установі належить періодично чистити світильники загального освітлення і здійснювати заміну перегорілих та застарілих джерел світла.

8.2.11. Усі елементи освітлювальних установок підлягають планово-попереджувальним оглядам і ремонтам за графіком, розробленим окремо для кожної архівної установи. При цьому слід передбачити:

своєчасну заміну перегорілих ламп;

періодично, не рідше одного разу на рік, а також після чергового чищення та заміни перегорілих ламп перевіряти рівень освітленості на робочих місцях;

періодично перевіряти стан освітлювальних установок (наявність світлорозсіювачів, решіток у світильниках, справність ущільнення світильників спеціального виконання).

8.2.12. Роботи з встановлення і чищення світильників загального освітлення, заміни перегорілих ламп і ремонту освітлювальної мережі виконуються тільки електротехнічним персоналом при знятій напрузі.

8.2.13. Освітлювальні установки з висотою підвісу не більше 5 м обслуговуються з приставних або розсувних драбин не менше ніж двома працівниками.

8.2.14. Перегорілі газорозрядні лампи із вмістом ртуті належить зберігати упакованими в спеціальних приміщеннях і періодично вивозити для знешкодження та демеркуризації на спеціальних підприємствах.

8.3. Шум

8.3.1. Рівень шуму в приміщеннях архівних установ не повинен перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

9. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЩОДО ТРАНСПОРТУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ,

ПРОВЕДЕННЯ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ

9.1. Перевезення документів у межах міста (населеного пункту) здійснюється в закритих автомашинах у супроводі співробітника архівної установи.

9.2. Вантажно-розвантажувальні роботи, під'їзні та транспортні шляхи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" та ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".

9.3. Гранично допустимі маси вантажу при підійманні та переміщенні вручну становлять: для юнаків від 16 до 18 років - 16 кг, для чоловіків віком понад 18 років - 50 кг згідно з НАОП 1.9.40-2.04-84 "ОСТ 29.12.0.006-84 Вантажно-розвантажувальні, складські та транспортні роботи. Вимоги безпеки", затвердженим Держкомвидавом СРСР 1984 року.

9.4. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів жінками згідно з Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей жінками, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року N 241, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за N 194 (ДНАОП 0.03-3.28-93) становлять:

підіймання вантажів, їх переміщення при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) - 10 кг;

підіймання і переміщення вантажів постійно впродовж робочого дня - 7 кг;

сумарна вага вантажу, який переміщується впродовж кожної години робочої зміни з робочої поверхні, - 350 кг, з підлоги - 175 кг.

Не дозволяється переносити та пересувати вантажі, що перевищують встановлені норми.

Начальник Управління організації
державного нагляду в АПК,
машинобудуванні, на транспорті
та у зв'язку
Держнаглядохоронпраці України                        В.А.Маціяшко