ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ,

ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ МНС УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держпромгірнагляду

МНС України

24.03.2006 N 51

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

зі здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ мінеральних підземних вод

I. Загальна частина

Відповідно до вимог Кодексу України про надра, Водного кодексу України213/95-ВР, а також Положення про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду1090-2005-п головними завданнями нагляду за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і охорони є виконання всіма підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, які проводять розробку родовищ мінеральних вод, вимог з їх раціонального використання, проведення заходів з їх охорони від псування і передчасного виснаження.

Нагляд у цій області здійснюється на всіх стадіях вивчення родовищ мінеральних вод, зокрема дослідно-промислова розробка родовищ і промислова експлуатація, охоплюючи питання виконання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт, з виявлення й оцінки родовищ мінеральних вод, а також дотримання встановленого порядку передачі родовищ до промислового освоєння; при узгодженні спеціальних дозволів на користування надрами; узгодженні проектів дослідно-промислової розробки і проектів (технологічних схем) розробки родовищ мінеральних вод, проектів округу і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів, а також виконанні вимог Правил розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод; узгодженні дозволів на проведення робіт у межах гірничих відводів і зон санітарної охорони родовищ і курортів; при контролі за дотриманням надрокористувачами встановлених режимів у зонах санітарної охорони.

У наглядовій діяльності при геологічному вивченні родовищ мінеральних вод, їх розробці та охороні варто керуватися наступними законодавчими актами і нормативними документами:

1. Кодексом України про надра. Затверджено Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. N 132/94-ВР.

2. Водним кодексом України. Затверджено Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 р. N 213/95-ВР.

3. Законом України "Про курорти". Затверджено Постановою Верховної Ради України від 5 жовтня 2000 р. N 2026-III.

4. Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Затверджено Указом Президента України від 1 червня 2000 р. N 1775-III.

5. Законом України "Про питну воду і питне водопостачання". Затверджено Постановою Верховної Ради України від 10 січня 2002 р. N 2918-III.

6. Положенням про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2005 р. N 1090.

7. Положенням про Порядок надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2006 р. N 168.

8. Положенням про порядок надання гірничих відводів. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 59.

9. Положенням про Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. N 114.

10. Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459.

11. Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду до родовищ питних і технічних підземних вод. Затверджено ДКЗ України 2000 р.

12. Правилами розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод. Затверджено постановою Держгіртехнагляду СРСР від 27 серпня 1987 р. N 28.

13. Державними і галузевими стандартами, технічними умовами для мінеральних вод.

14. Правовим режимом зон санітарної охорони водних об'єктів. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. N 2024.

II. Перевірка дотримання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт з виявлення й оцінки родовищ мінеральних вод

Перевірка дотримання вимог з геологічного вивчення надр, їх використання й охорони на стадії проведення геологорозвідувальних робіт варто проводити на об'єктах, що знаходяться в детальній розвідці і по яких готуються матеріали підрахунку запасів мінеральних вод для надання в ДКЗ України. Вибір об'єктів для нагляду варто робити на основі пооб'єктних планів геологорозвідувальних організацій.

Під час перевірки дотримання вимог з геологічного вивчення родовищ мінеральних вод необхідно керуватися вимогами ст. 56 Кодексу України про надра132/94-ВР і Проектом геологорозвідувальних робіт. Особливу увагу приділити дотриманню встановленого законодавством порядку надання надр у користування; наявності ліцензії на вид діяльності в геологорозвідувальній організації; раціональному видобутку, використанню й утилізації мінеральних вод при відкачках; недопущенню шкідливого впливу бурових робіт на схоронність запасів корисної копалини; дотриманню проектних рішень при розвідці родовищ, а також питанням розміщення розвідувальних свердловин, їх конструкції, способу буріння, термінам дослідних відкачок і забезпеченості їх технічними засобами, виконанню заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Необхідно приділяти увагу питанням консервації і ліквідації свердловин. Також мати на увазі те, що спостережні свердловини буряться найменшим діаметром, але з розрахунком можливості установки фільтрів у водоприймальній частині; діаметри розвідувальних свердловин визначаються з розрахунком проведення з них дослідних відкачок; діаметри розвідувальних свердловин, призначених для наступної передачі в експлуатацію, повинні відповідати проектним діаметрам експлуатаційних свердловин.

Конструкція свердловин і способи буріння повинні передбачати можливість окремого випробування водоносних горизонтів, а при мінливості по вертикалі проникненості водовміщуючих порід і хімічного складу мінеральних вод окремих їх зон.

III. Узгодження спеціальних дозволів на користування надрами

При узгодженні спеціальних дозволів на користування надрами заявнику органи Держпромгірнагляду зобов'язані керуватися вимогами, пропонованими до розробки родовищ мінеральних вод і перевіряти:

наявність затверджених запасів корисної копалини в ДКЗ України на ділянку надр, на яку отримується спеціальний дозвіл на користування надрами (вимога ст. 45 Кодексу України про надра132/94-ВР);

наявність фахівців з виконання обов'язків надрокористувача в частині геологічного вивчення родовища при його експлуатації (вимога ст. 24 р. 2 п. 2 Кодексу України про надра);

наявність об'єкта експлуатації (свердловин) і документів, що підтверджують приналежність свердловин заявнику, технічний стан об'єктів експлуатації;

наявність технічного персоналу з обслуговування свердловин і його навченість, у випадку виконання робіт сторонньою організацією - наявність договору, спроможність "виконавця" виконувати роботи з експлуатації свердловин;

наявність споживачів (заводи розливу, санаторії, бювети) для цільового використання мінеральної води.

При цьому особливу увагу приділити такому питанню: чи призведе зміна власності до порушення режиму функціонування свердловин з водопостачання санаторно-курортних установ, погіршення якості мінеральної води, умов надання послуг населенню?

Також при узгодженні виставляються особливі умови, які стосуються конкретних питань, що вимагають рішення, на даному родовищі.

IV. Контроль за дотриманням встановленого порядку передачі розвіданих родовищ мінеральних вод для промислового освоєння

Своєчасна перевірка дотримання порядку передачі родовищ корисних копалин для промислового освоєння забезпечує попередження фактів передачі родовищ мінеральних вод або їх ділянок із незакінченим комплексом необхідних геологічних і гідрогеологічних робіт, з недостатньо повною і недостовірною оцінкою запасів мінеральних вод, а також з недостатніми геологічними та іншими матеріалами.

На родовищах мінеральних вод, намічених до передачі для промислового освоєння, має бути закінчений цілком необхідний комплекс геологорозвідувальних робіт і виконані наступні вимоги, визначені Порядком передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. N 114:

оформлений спеціальний дозвіл на користування надрами;

промислові запаси мінеральних вод, затверджені в ДКЗ України;

ліквідовані у встановленому порядку розвідувальні свердловини;

акт технічного стану експлуатаційних і спостережних свердловин, оголовків свердловин, обладнаних запірною арматурою;

виконані рекомендації ДКЗ у частині оцінки запасів мінеральних вод, оформлені довідкою;

збережені в належному вигляді наземні центри і знаки геодезичної опорної мережі й знімального обґрунтування.

До матеріалів підрахунку запасів має бути доданий висновок Одеського науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії Мінздраву України про кондиції на розвідані мінеральні води, а також довідка від організації, якій передаються запаси, про потрібну кількість мінеральних вод.

Для передачі розвіданого родовища утворюється міжвідомча комісія, до складу якої входить і представники гірничого нагляду.

Беручи участь у роботі міжвідомчої комісії з приймання-передачі розвіданого родовища в промислове освоєння варто вимагати, щоб комісія свою роботу проводила безпосередньо на прийнятому об'єкті, а встановлені порушення оформляти як розпорядження геологорозвідувальної організації.

Передача родовища мінеральних підземних вод оформляється актом, до якого додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені вище.

V. Порядок узгодження технологічних схем розробки родовищ мінеральних вод і планів відбору і використання мінеральних вод

Проекти (технологічні схеми) розробки родовищ мінеральних вод і складені на їх основі щорічні плани відбору і витрат мінеральної води до свого затвердження, згідно з вимогами ст. 51 Кодексу України про надра132/94-ВР, підлягають узгодженню з Держпромгірнаглядом і Міністерством охорони навколишнього природного середовища. Технологічні схеми розробки надаються на узгодження проектними організаціями, а щорічні плани відбору і витрат мінеральних вод - організаціями, що безпосередньо здійснюють експлуатацію родовищ.

Технологічні схеми розробки родовищ мінеральних вод визначають:

необхідну кількість експлуатаційних, спостережних та резервних свердловин;

способи каптажу, системи перекачування, транспортування і попередньої переробки мінеральних вод (стабілізація, розбавлення, підігрів, охолодження та інші методи);

комплекс заходів з безперебійного забезпечення мінеральними водами всіх споживачів;

порядок та строки зберігання видобутих мінеральних вод;

нормативи втрат мінеральних вод при їх видобутку, транспортуванні та використанні.

Під час розгляду наданих на узгодження технологічних схем розробки родовищ мінеральних вод необхідно приділити особливу увагу розділу "Система розробки родовища мінеральних вод". У цьому розділі повинен бути чітко встановлений спосіб і оптимальний режим експлуатації свердловин, що визначаються конкретними гідрогеологічними умовами родовища, кількістю затверджених запасів мінеральних вод і потреб у ній водокористувача. Необхідно звернути увагу на виконання рекомендацій з експлуатації Протоколу затвердження запасів мінеральних вод ДКЗ України.

Режим експлуатації свердловин може бути безупинним (цілодобовим) або переривчастим (крановим), але в будь-якому випадку забір мінеральної води не повинен перевищувати затверджені запаси і відповідати потрібній кількості. Варто мати на увазі, що у всіх випадках, коли це можливо в гідрогеологічному і технічному відношенні, розробка родовищ мінеральних вод повинна здійснюватися за режиму самовиливу, оскільки це дає змогу зберегти природний склад і властивості мінеральних вод. Переривчаста (кранова) експлуатація свердловин у режимі самовиливу допускається, якщо доведено, що кондиції мінеральних вод у цьому випадку не змінюються.

Якщо розробка родовищ мінеральних вод у режимі самовиливу неможлива, то може застосовуватися режим примусового водовідбору (відкачки різними насосами). У цих випадках необхідно звертати увагу на відповідність продуктивності закладеного в технологічну схему насосного устаткування реальної продуктивності експлуатаційних свердловин. При експлуатації свердловин з газонасиченими водами примусовим водовідбором повинні бути передбачені заглибні насоси, причому, обов'язковою умовою при цьому є занурення насосів на глибину, більшу, за глибину прояву у воді газової фази.

У рекомендаціях з організації і проведення раціональної розробки родовищ мінеральних вод обов'язково має бути передбачено каптажування всіх природних виходів мінеральних вод і облаштування свердловин спеціальними оголовками, що задовольняють наступні вимоги:

нормальна експлуатація свердловин при різних режимах;

стійкість матеріалів оголовків до корозійної дії мінеральних вод;

зручність ведення спостережень за режимом мінеральних вод;

можливість вільного проникнення в стовбур свердловини з мінімальним демонтажем оголовка і його вузлів у разі потреби його ремонту;

передбачена при необхідності установка ємкостей годинного чи добового запасу води.

Крім того, в цьому розділі має бути передбачено будівництво надкаптажних споруд і рекомендації з їх конструкції. Тут же повинні бути рекомендації з установки контрольно-вимірювальної апаратури й автоматизації вимірів параметрів режиму родовища мінеральних вод (відбір води, тиск, температура).

Технологічною схемою повинно бути передбачено програму режимних спостережень, у якій наводиться перелік всіх об'єктів спостережень, контрольованих показників режиму (дебіт води і газу, статичний і динамічний рівні, температура, хімічний склад тощо), частота і терміни спостережень, кількість і види хіманалізів, частота відбору проб на баканаліз тощо).

Під час розгляду й узгодження технологічних схем розробки родовищ мінеральних вод варто мати на увазі, що:

конструкції експлуатаційних свердловин повинні забезпечувати довготривалість і надійний відбір мінеральних вод у такій кількості, що відповідає затвердженим запасам, а також збереження природних властивостей мінеральних вод;

кожен тип мінеральних вод у межах родовища, що розробляється, або його ділянки повинен виводитися мінімальною кількістю свердловин (але не менше двох для слабко захищених горизонтів), з яких одна може бути резервною у разі ремонту чи заміни основної експлуатаційної свердловини; для глибоких свердловин, з надійними гідрогеологічними умовами розробки родовищ мінеральних вод, буріння дублерів є необов'язковим;

кожна каптажна свердловина повинна виводити тільки один тип мінеральної води; стан каптажу й обсадних колон повинен унеможливлювати будь-які витоки мінеральної води;

внутрішній діаметр експлуатаційної колони труб свердловини має забезпечувати оптимальні умови водовідбору залежно від конкретних умов (самовилив, газліфт, примусова відкачка), а у випадку нестійкості експлуатаційного інтервалу водоносного горизонту, в свердловину спускають фільтр, конструкція якого повинна унеможливлювати потрапляння у свердловину часток гірничих порід;

при каптажі агресивних стосовно металу мінеральних вод (у першу чергу вуглекислих, сульфідних, ропних) експлуатаційні колони каптажних свердловин повинні бути виготовлені з антикорозійних матеріалів (нержавіючої сталі, вініпласту тощо);

для всіх обсадних колон має бути передбачено обов'язкову цементацію заколонного простору від башмака до устя.

Під час узгодження щорічних планів відбору і витрат мінеральної підземної води органам Держпромгірнагляду повинні надаватися наступні матеріали:

план відбору і витрати мінеральних вод, розроблений на підставі технологічної схеми і розписаний по місяцях і свердловинах з додатком необхідних розрахунків, що обґрунтовують потребу в мінеральних водах організацій, підприємств та установ;

графічна схема розташування експлуатаційних, спостережних і резервних свердловин із зазначенням їх номерів і основних експлуатаційних параметрів (дебітів, мінералізації, тисків тощо), а також інших бальнеотехнічних споруд, які беруть участь у розробці і використанні мінеральних вод.

До плану відбору і витрати мінеральних вод додається пояснювальна записка, в якій наводяться короткі дані щодо технологічної схеми розробки родовища, технічного стану свердловин та інших надкаптажних споруд, про стан режиму родовища за останні 3 - 5 років, зведення про втрати мінеральних вод за минулий рік і характеристика причин їх утворення, а також проведені й намічені заходи з поліпшення стану розробки родовища і зменшення втрат мінеральних вод у процесі транспортування, збереження і використання.

Під час розгляду щорічних планів відбору і витрат мінеральних вод необхідно забезпечити наступне:

дотримання затверджених технологічних схем розробки родовищ мінеральних вод;

застосування раціональних методів і способів видобутку мінеральних вод, що забезпечують захоплення на глибині і виведення на поверхню мінеральних вод з максимально можливим дебітом, напором;

збереження їх природного хімічного складу і фізичних властивостей;

відбір мінеральних вод у кількості, що не перевищує затверджених у ДКЗ України експлуатаційних запасів й відповідно до потреби в них споживача;

скорочення невиправданих втрат мінеральних вод і своєчасне виконання заходів, спрямованих на поліпшення стану розробки родовищ;

недопущення псування і передчасного виснаження родовища мінеральних вод, що розробляється.

Під час перевірки розрахунків потреби організацій, установ і підприємств у мінеральних водах варто мати на увазі, що для наповнення однієї ванни потрібно 300 літрів води з урахуванням її ополіскування, а норми витрат мінеральних вод при розливі встановлюються в кожному окремому випадку відповідним техніко-економічним розрахунком, наведеним у проекті підприємства.

VI. Порядок узгодження дозволу на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення

Порядок видачі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459, визначає узгодження органів Держпромгірнагляду у випадку користування гідромінеральними ресурсами, а також при видачі гірничих відводів на розробку мінеральних ресурсів.

Під час узгодження умов спеціального використання природних ресурсів органам Держпромгірнагляду необхідно, в першу чергу, звертати увагу на наявність повного пакета документів на користування надрами: ліцензії на користування надрами, проекту розробки родовища, акта гірничого відводу; наявність затверджених запасів корисної копалини в ДКЗ України, відповідність затверджених запасів мінеральних вод їх кількості; наявність акта передачі родовища в експлуатацію; наявність затверджених проектів зон санітарної охорони, а також виконання надрокористувачем раніше виданих розпоряджень органів Держпромгірнагляду.

VII. Розгляд проектів гірничих відводів

Основним документом для розгляду проектів гірничих відводів для розробки родовищ мінеральних вод є Положення про порядок надання гірничих відводів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 59, а також матеріали підрахунку запасів мінеральних вод з протоколом ДКЗ України.

Гірничі відводи можуть надаватися підприємствам і громадянам тільки за наявності в них спеціального дозволу на користування надрами, а також затвердженого у встановленому порядку проекту (технологічної схеми) розробки родовища корисної копалини. При зміні користувача надр чи реорганізації підприємства переоформляються акт про надання гірничого відводу і напис на копії топографічного плану.

Під час розгляду проектів гірничих відводів для розробки родовищ мінеральних вод особливу увагу потрібно приділяти правильності визначення меж гірничих відводів, які мають базуватися на результатах гідрогеологічного вивчення родовищ і визначаються розрахунковим шляхом територіальними геологічними організаціями за встановленими методиками для конкретного виду родовища з урахуванням складності його геологічної будівлі.

Межі гірничого відводу визначаються:

для всього родовища, якщо один надрокористувач, - контуром підрахунку промислових запасів, оцінених у ДКЗ;

для окремих свердловин у межах одного родовища (для декількох надрокористувачів) - межі гірничого відводу визначаються розрахунковим шляхом по межі нульового струму води для окремих свердловин (з урахуванням дозволеного відбору води), що відповідає другій зоні санітарної охорони водного об'єкта; у разі якщо межі нульового струму свердловин (межі гірничих відводів) перетинаються, то межа між ними визначається умовно, по лінії, що з'єднує дві точки перетинання кіл (меж гірничих відводів), при цьому актами гірничих відводів визначається спільна відповідальність надрокористувачів за раціональний видобуток мінеральних вод та охорону родовища, що розробляється, при цьому відбір води регулюється затвердженими планами і контролюється інспектором гірничого нагляду.

VIII. Контроль за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і їх охороною

Безпосередній контроль за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і їх охороною здійснюється шляхом систематичних обстежень підконтрольних підприємств і організацій, що розробляють родовища мінеральних вод.

Періодичність перевірок встановлюється начальником інспекції за планами, що складаються з урахуванням аналізу наглядової діяльності інспектора на підконтрольних підприємствах.

Під час проведення обстежень необхідно перевіряти наявність:

Статуту підприємства, зареєстрованого у райдержадміністрації.

Посвідчення про державну реєстрацію підприємства.

Довідки про внесення в єдиний державний реєстр підприємств.

Геологічних матеріалів із протоколом твердження запасів мінеральних вод у ДКЗ України. Вимога ст. 45, 132/94-ВР|st5656 п. 1 Кодексу України про надра132/94-ВР.

Спеціального дозволу на користування надрами. Вимога ст. 16 Кодексу України про надра132/94-ВР.

Ліцензії на вид господарської діяльності - пошук, розвідка родовищ корисних копалин і на видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення. Вимога ст. 9 п. 1 і п. 5 Закону про ліцензування окремих видів господарської діяльності.

Технологічної схеми розробки родовища. Вимога ст. 51 Кодексу України про надра132/94-ВР.

Акта гірничого відводу. Вимога ст. 17, 132/94-ВР|st1919 Кодексу України про надра132/94-ВР.

Дозволу на спеціальне водокористування. Вимога ст. 48 Водного кодексу України213/95-ВР.

Проекту зон санітарної охорони родовища. Вимога ст. 93 Водного кодексу України213/95-ВР, розділу 6 Закону України "Про курорти"2026-14.

Паспорта надкаптажної споруди. Вимога п. 4.16 Правил розробки й охорони родовищ лікувальних мінеральних вод.

Акта передачі родовища для промислового освоєння. Вимога ст. 40 Кодексу України про надра132/94-ВР.

Дозволу на початок робіт підприємства.

Результати гідрогеологічного забезпечення робіт з:

виконання програми режимних спостережень за обсягами і термінами з веденням відповідних журналів, перевірки сталості дебетів, напорів, рівнів, температури, складу і властивостей мінеральної води, даних аналізу річних і багаторічних спостережень за розробкою родовища;

ведення журналу обліку видобутку води (ПІД-11, ПІД-12);

стану обліку і руху запасів по Ф-7 гр.;

наявності і виконання заходів щодо проекту зон санітарної охорони;

наявності і ведення річних звітів;

стану виконання погоджених планів відбору і витрат мінеральних вод;

контролю технічного стану надкаптажних споруд, свердловин, їх оголовків, мінералопроводів, накопичувальних резервуарів та інших бальнеотехнічних і гідротехнічних споруд (наявність технічних паспортів на трубопроводи, засувки тощо;

наявність графіків поточного і капітальних ремонтів надкаптажних і бальнеотехнічних споруд;

ведення журналів з перевірки технічного стану мінералопроводів на предмет витоку вод - щорічні гідравлічні випробування, щомісячний візуальний огляд;

стан огородження першої зони санітарної охорони і стан території першої і другої зон санітарної охорони;

дотримання вимог електробезпечності під час роботи електронасосного устаткування;

забезпеченості надкаптажних споруд контрольно-вимірювальними приладами відповідно до проекту, їх таріровка, наявність паспортів технічної експлуатації приладів обліку.

Під час обстеження території гірничого відводу звертати увагу на можливе ведення гірничих, будівельних чи інших господарських робіт, перевіряти наявність у працівників проектної і дозвільної документації на господарську діяльність, а також вимагати виконання запроектованих заходів щодо охорони родовища мінеральних вод.

Перед виїздом на намічений для обстеження об'єкт варто ознайомитися з геологічною, гідрогеологічною і технічною документацією, яка характеризує родовища мінеральних вод, що розробляються, і систему їх розробки; зі звітними даними, які є в теруправліннях Держпромгірнагляду, в територіальних геологічних організаціях, а також з основними недоліками і недоглядами, відзначеними в матеріалах попередніх перевірок.

Після цього окреслюється головне завдання обстеження і складається чітка програма перевірки. Про перевірку повідомляється підприємство з проханням підготувати всі необхідні документи.

У разі потреби, за для детальнішого і ретельнішого розгляду окремих питань, до участі в перевірці доцільно залучати різних фахівців (гідрогеологів, курортологів, представників санепідемнагляду).

За результатами обстеження складаються і видаються надрокористувачу приписи для обов'язкового виконання.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держпромгірнагляду

МНС України

24.03.2006 N 51

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

зі здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ прісних підземних вод

I. Загальна частина

Відповідно до вимог основ Кодексу України про надра, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"2918-14, Водного кодексу України213/95-ВР, а також Положення про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду1090-2005-п головним завданням нагляду за геологічним вивченням родовищ прісних підземних вод, їх розробкою і охороною є забезпечення всіма підприємствами, організаціями, установами і фізичними особами вимог з раціонального використання родовищ прісних підземних вод, а також виконання заходів щодо їх охорони.

Нагляд у цій галузі ведеться:

на всіх стадіях вивчення та експлуатації родовищ прісних підземних вод;

при узгодженні проектів дослідно-промислової розробки та планів робіт на рік;

при узгодженні спеціальних дозволів на користування надрами;

при узгодженні правил технічної експлуатації родовищ підземних вод;

при контролі за дотриманням надрокористувачами встановлених режимів у зонах санітарної охорони.

У наглядовій діяльності при геологічному вивченні родовищ прісних підземних вод, їх розробці та охороні необхідно керуватися наступними законодавчими актами і нормативними документами:

1. Кодексом України про надра. Затверджено Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. N 132/94-ВР.

2. Водним кодексом України. Затверджено Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 р. N 213/95-ВР.

3. Положенням про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2005 р. N 1090.

4. Законом України "Про питну воду і питне водопостачання". Затверджено Постановою Верховної Ради України від 10 січня 2002 р. N 2918-III.

5. Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Затверджено Постановою Верховної Ради України від 1 червня 2000 р. N 1775-III.

6. Положенням про Порядок надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2006 р. N 168.

7. Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459.

8. Положенням про Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. N 114.

9. Державними стандартами на питні води.

10. Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду до родовищ питних і технічних підземних вод. Затверджено ДКЗ України 2000 р.

11. Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України.

12. Положенням про охорону підземних вод.

13. Правилами виконання робіт з санітарно-технічного тампонажу свердловин, які необхідно ліквідувати.

14. Положенням про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи).

15. Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 432.

16. Правилам безпеки на геологорозвідувальних роботах.

II. Перевірка дотримання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт з виявлення та оцінки родовищ прісних підземних вод

Перевірку дотримання вимог з геологічного вивчення, використання та охорони надр на стадії проведення геологорозвідувальних робіт варто проводити на об'єктах, що знаходяться в детальній розвідці і по яких готуються матеріали підрахунку запасів прісних підземних вод для подання в ДКЗ України. Вибір об'єктів для нагляду варто робити на основі пооб'єктних планів геологорозвідувальних організацій.

Під час перевірки дотримання вимог з геологічного вивчення родовищ підземних вод та охорони надр варто послуговуватися вимогами ст. 56 Кодексу України про надра132/94-ВР і Проектом геологорозвідувальних робіт. Особливу увагу приділити дотриманню встановленого законодавством порядку надання надр у користування; наявності ліцензії на вид діяльності у геологорозвідувальної організації; раціональному видобутку, використанню та утилізації підземних вод при відкачках; недопущенню шкідливого впливу бурових робіт на збереження запасів корисної копалини; дотриманню проектних рішень при розвідці родовищ, а також питанням розміщення розвідувальних свердловин, їх конструкції, способу буріння, термінів дослідних відкачок і забезпеченості їх технічними засобами, виконанню заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Серйозну увагу варто приділяти питанням консервації та ліквідації свердловин, дотриманню геолого-технічного наряду при їх бурінні, при цьому необхідно мати на увазі, що спостережні свердловини буряться найменшим діаметром, але з розрахунком можливості установки фільтрів у водоприймальній частині; діаметри розвідувальних свердловин задаються з розрахунком проведення з них дослідних відкачок; діаметри розвідувальних свердловин, призначених для наступної передачі в експлуатацію, повинні відповідати проектним діаметрам експлуатаційних свердловин.

Конструкція свердловин і способи буріння повинні передбачати можливість роздільного випробування водоносних горизонтів, а при змінній по вертикалі проникаючої властивості водовміщуючих порід - хімічного складу підземних вод окремих їх зон.

III. Узгодження спеціальних дозволів на користування надрами

Під час узгодження спеціальних дозволів на користування надрами з метою експлуатації родовищ прісних вод заявнику органи Держпромгірнагляду зобов'язані керуватися вимогами, запропонованими до розробки родовищ корисних копалин:

наявність у Статуті підприємства пункту, який передбачає вид діяльності - "розробка родовищ підземних вод";

правильність визначення меж ліцензійної ділянки надр, які б відповідали гідрогеологічним розрахункам, наявність географічних координат ділянки надр і координат свердловин;

наявність затверджених запасів корисної копалини в ДКЗ України на ділянки надр, яка ліцензується (вимога ст. 45 Кодексу України про надра132/94-ВР);

наявність фахівців з виконання обов'язків надрокористувача в частині геологічного вивчення родовища при його експлуатації, (вимога ст. 24 р. 2 п. 2 Кодексу України про надра);

наявність документів, що підтверджують належність свердловин заявнику, технічний стан об'єктів експлуатації;

наявність паспорту на кожну свердловину;

наявність технічного персоналу з обслуговування свердловин і їх кваліфікація;

наявність копії дозволу на спецводокористування;

наявність хімічних та бактеріологічних аналізів води;

наявність сертифіката відповідності та висновки СЕС;

наявність споживачів для цільового використання підземної води.

При цьому особливу увагу приділити такому питанню: чи призведе зміна власності до порушення режиму функціонування свердловин з водопостачання населення, погіршення якості підземної води, умов надання послуг населенню?

IV. Контроль за дотриманням встановленого порядку передачі розвіданих родовищ прісних підземних вод для промислового освоєння

Своєчасна перевірка дотримання порядку передачі родовищ корисних копалин для промислового освоєння забезпечує попередження фактів передачі родовищ прісних підземних вод чи їх ділянок з незакінченим комплексом необхідних геологічних і гідрогеологічних робіт, з недостатньо повною і недостовірною оцінкою запасів прісних вод, а також з недостатніми геологічними й іншими матеріалами.

Варто мати на увазі, що на родовищах прісних підземних вод, намічених до передачі для промислового освоєння, повинен бути закінчений необхідний комплекс геологорозвідувальних робіт і виконані вимоги, визначені Порядком передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. N 114:

оформлений спеціальний дозвіл на користування надрами;

промислові запаси прісних підземних вод, затверджені в ДКЗ України;

ліквідовані у встановленому порядку розвідувальні свердловини;

акт технічного стану експлуатаційних і спостережних свердловин;

виконані рекомендації ДКЗ у частині оцінки запасів прісних підземних вод, оформлені довідкою;

збережені в належному стані наземні центри і знаки геодезичної опорної мережі та планові знімальні мережі.

Для передачі родовища у промислове освоєння створюється міжвідомча комісія, яка працює безпосередньо на приймальному об'єкті.

Передача родовища оформляється актом, який підписують усі члени міжвідомчої комісії.

Акт міжвідомчої комісії є підставою до зарахування запасів на баланс підприємства.

V. Порядок узгодження правил технічної експлуатації родовищ прісних підземних вод

Правила технічної експлуатації родовищ прісних підземних вод згідно з вимогами ст. 51 Кодексу України про надра132/94-ВР підлягають узгодженню з Держпромгірнаглядом і Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

Під час розгляду наданих на узгодження правил технічної експлуатації родовищ прісних підземних вод необхідно перевірити наявність наступної технічної документації:

генерального плану площадки водозабірного спорудження;

паспорта на каптажні спорудження;

бурових журналів;

виконавчих гідрогеологічних і технічних розрізів свердловин;

матеріалів іспиту відкачкою;

проект зон санітарної охорони;

дані аналізу води під час іспиту свердловин;

паспорта на кожну свердловину.

Родовища прісних підземних вод можуть експлуатуватися в режимі самовиливу і примусовим способом, коли подача води на поверхню здійснюється за допомогою технічних засобів.

Правила технічної експлуатації родовищ підземних вод повинні містити програму режимних спостережень за розробкою родовища, складену і затверджену територіальною геологічною організацією. Свердловини облаштовуються амперметром для виміру сили току електродвигуна насоса, манометром, вантузом, вентилем для випуску повітря, зворотним клапаном, водоміром, рівнеміром датчиком сухого ходу і пробовідбірним краном. Устаткування і контрольно-вимірювальні прилади свердловин, що працюють у режимі самовиливу, аналогічні облаштованості родовищ мінеральних вод.

У розділі "Режим експлуатації родовища" має бути передбачено щорічну генеральну перевірку стану свердловин, устаткування і всіх трубопроводів, за якої визначається: дебіт свердловин (шляхом відкачки для примусової експлуатації), ступінь зношення устаткування і самої свердловини, причини зміни її продуктивності, якість води, стан обсадних труб тощо.

Звернути увагу на розробку заходів щодо усунення причин, що впливають на негативний стан свердловин (часті вмикання і вимикання насосної установки, використання свердловин як резервних):

установку баків запасу води, що дають змогу включати насосні установки не частіше за 2 - 3 рази на годину;

для резервних свердловин - змінний режим роботи з основною свердловиною не менше за 2 - 3 години і не рідше за 1 - 2 рази на місяць.

У правилах технічної експлуатації повинні бути передбачені вимоги безпечної експлуатації електричного насосного устаткування:

щомісячний вимір опору ізоляції системи "кабель-електродвигун", що має бути не нижчим за 0,5 Ом;

контроль критичного показника сили току електричного двигуна насоса;

щомісячний огляд, підчищення і підтяжка кріплення електричних елементів з'єднання станції управління тощо.

Розділ "Експлуатація насосних установок" повинен містити порядок включення насосів - включення насоса відбувається за зачиненою засувкою; після досягнення повного напору засувку поступово відчиняють; якщо під час пуску насоса у воді з'явилися домішки піску і глини, необхідно зменшити витрату води, регулюючи його засувкою нагнітального трубопроводу, - припиняти роботу насоса в цьому випадку не дозволяється; лише після появи чистої води припиняється робота насоса, при цьому електродвигун виключають після зачинення засувки на нагнітальному трубопроводі, повторне включення насоса можливе тільки після встановлення рівня води в свердловині і не менше ніж за 5 хвилин після відключення насоса.

Необхідно звертати увагу на відповідність продуктивності насосів затвердженим запасам корисних копалин на родовищі і дебіту окремих свердловин. Крім того, в розділі має бути передбачено будівництво надкаптажних споруд і рекомендації з їх конструкції. На кожну надкаптажну споруду повинен бути складений паспорт.

Надкаптажні споруди мають бути в справному стані.

VI. Контроль за правильністю розробки родовищ прісних підземних вод

Безпосередній контроль за правильністю розробки родовищ прісних підземних вод і охороною надр здійснюється шляхом систематичних обстежень підконтрольних підприємств і організацій, що розробляють родовища підземних вод.

Періодичність перевірок встановлюється начальником інспекції за планами, що складаються з урахуванням аналізу наглядової діяльності інспектора на підконтрольних підприємствах.

Під час проведення обстежень необхідно перевіряти наявність:

Статуту підприємства.

Свідоцтва про державну реєстрацію підприємства.

Довідки про внесення до єдиного державного реєстру підприємств.

Геологічних матеріалів із протоколом затвердження запасів прісних підземних вод у ДКЗ України. Вимога ст. 45, 132/94-ВР|st5656 п. 1 Кодексу України про надра132/94-ВР.

Спеціального дозволу на користування надрами. Вимога ст. 16 Кодексу України про надра132/94-ВР.

Ліцензії на вид господарської діяльності - пошук, розвідка родовищ корисних копалин і на видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення. (вимога ст. 9 п. 1 і п. 5 Закону про ліцензування окремих видів господарської діяльності), або договір з геологічною організацією на гідрогеологічне забезпечення робіт з видобутку підземних вод. Ліцензії на централізоване водопостачання.

Правил технічної експлуатації родовища. Вимога ст. 51 Кодексу України про надра132/94-ВР.

Дозволу на спеціальне водокористування. Вимога ст. 48 Водного кодексу України213/95-ВР.

Проекту зон санітарної охорони родовища. Вимога ст. 93 Водного кодексу України213/95-ВР.

Паспорту надкаптажної споруди. Вимога п. 2.6 Правил технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України.

Акта передачі родовища для промислового освоєння. Вимога ст. 40 Кодексу України про надра132/94-ВР.

Дозволу на роботи підвищеної небезпеки.

Результатів гідрогеологічного забезпечення робіт з:

виконання програми режимних спостережень за обсягами і термінами з веденням відповідних журналів, перевірка сталості дебетів, напорів, рівнів, температури, складу і властивостей води, даних аналізу річних і багаторічних спостережень за розробкою родовища;

ведення журналу обліку видобутку води (ПІД-11, ПІД-12);

стану обліку і руху запасів по Ф-7 гр.;

наявності і виконання заходів щодо проекту зон санітарної охорони;

контролю технічного стану надкаптажних споруд, свердловин, їх оголовків, трубопроводів, накопичувальних резервуарів та інших гідротехнічних споруд (наявність технічних паспортів на трубопроводи, засувки тощо; наявність графіків поточного і капітальних ремонтів надкаптажних споруд; ведення журналів експлуатації водозабірних споруд; стан огорожі першої зони санітарної охорони і стан території першої і другої зон санітарної охорони; дотримання вимог правил електричної безпеки під час роботи електричного насосного устаткування);

забезпеченості надкаптажних споруд контрольно-вимірювальними приладами відповідно до проекту, їх тарування, наявність паспортів технічної експлуатації приладів обліку.

Під час обстеження території зон санітарної охорони звертати увагу на можливе ведення гірничих, будівельних або інших господарських робіт, перевіряти наявність проектної і дозвільної документації на господарську діяльність, а також вимагати виконання запроектованих заходів щодо охорони родовища прісних підземних вод.

У разі потреби за для детальнішого обстеження доцільно залучати різних фахівців (гідрогеологів, представників санепідемнагляду й охорони природного навколишнього середовища).

За результатами обстеження складаються і видаються надрокористувачу приписи для обов'язкового виконання.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держпромгірнагляду

МНС України

24.03.2006 N 51

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

зі здійснення державного нагляду за охороною надр при використанні і переробці мінеральної сировини

I. Загальні положення

Відповідно до Кодексу України про надра, Положення про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду1090-2005-п, Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин, Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду134-95-п, Методичних вказівок з веденню державного гірничого нагляду за охороною надр державний нагляд за використанням і переробкою мінеральної сировини є складовою частиною державного гірничого нагляду і повинен забезпечити дотримання всіма міністерствами, відомствами, а також підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форм власності і господарювання) і громадянами вимог законодавства про надра за найбільш повним і комплексним використанням мінеральних і паливно-енергетичних ресурсів.

Ст. 61 Кодексу України про надра.

Головними завданнями державного гірничого нагляду з охорони надр в розглянутій сфері є здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавчих та інших нормативних актів при переробці мінеральної сировини.

Для рішення цих завдань і з метою забезпечення раціонального використання мінеральних ресурсів при їх переробці органи державного нагляду виконують наступні функції:

а) погоджують:

завдання на проектування і проектні рішення на будівництво підприємств і об'єктів з переробки мінеральної сировини.

Ст. 51 Кодексу України про надра; п. 2.8 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин;

правила, інструкції і стандарти, що містять норми і вимоги, що стосуються вилучення корисних копалин при переробці мінеральних ресурсів.

Ст. 51 Кодексу України про надра; п. 1, п. 2 частини 2 ст. 53 Кодексу України про надра;

проекти на проведення дослідно-промислових іспитів з метою удосконалення технології переробки мінеральної сировини.

Ст. 51 Кодексу України про надра; п. 3 частини 2 ст. 53 Кодексу України про надра;

спеціальні проекти на розробку породних відвалів і відвалів некондиційних руд шахт, кар'єрів, гідровідвалів збагачувальних фабрик, золовідвалів ТЕЦ, а також шлаків металургійних підприємств.

Ст. 51 Кодексу України про надра; п. 4 частини 2 ст. 53 Кодексу України про надра; п. 1.1 розділу 2 ГНАОТ 12.11-1.01-94 Правила безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом;

щорічні плани розвитку гірничих робіт підприємств у частині переробки і комплексного використання мінеральної сировини.

Ст. 51 Кодексу України про надра; п. 1.9. Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин;

б) перевіряють:

дотримання правил і технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення більш повного вилучення корисних компонентів і поліпшення якості кінцевої продукції.

П. 8 частини 1 ст. 63 Кодексу України про надра132/94-ВР;

проекти діючих підприємств у частині наявності в них розділів щодо питань охорони і раціонального використання сировини, корисних компонентів, що містяться в ній, відходів переробки, а також виконання на місці цих проектних рішень;

дотримання встановленого порядку обліку, стану і руху сировини, що переробляється (по типах і сортах), а також усіх корисних компонентів, що містяться в мінеральній сировині і продуктах його переробки;

наявність і вірогідність визначення й обліку показників вилучення корисних компонентів при переробці мінеральних ресурсів і відповідність їх проектним значенням.

Частина 2 ст. 53 Кодексу України про надра132/94-ВР; п. 1.9 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин;

в) вносять міністерствам і відомствам, керівникам підприємств і організацій пропозиції про усунення порушень діючого законодавства, правил і норм переробки мінеральних ресурсів.

Ст. 39 Закону України "Про охорону праці"2694-12.

Першочерговими об'єктами нагляду є підприємства з переробки дефіцитної і дорогої сировини. Надалі нагляд за переробкою мінеральної сировини повинен бути забезпечений на всіх наступних підприємствах і об'єктах:

комплексах первинної переробки сировини;

збагачувальних, брикетних, агломераційних та інших фабриках;

інших установках з вилучення корисних компонентів з розсипів;

фабриках з вилучення благородних металів;

коксохімічних виробництвах;

заводах з переробки гірничо-хімічної сировини, нафти і газу;

заводах з виробництва цементу, вогнетривких виробів і будівельних матеріалів;

заводах з виробництва солі і вилучення корисних компонентів з мінеральних вод;

заводах розливу лікувальних і столових вод та інших об'єктах.

П. 15 Методичних вказівок з ведення державного гірничого нагляду за охороною надр.

Нагляд на зазначених підприємствах здійснюється на всіх стадіях їх проектування, будівництва, реконструкції й експлуатації.

II. Організація роботи з нагляду за повнотою використання мінерально-сировинних ресурсів при переробці

Державний нагляд за переробкою мінеральної і паливно-енергетичної сировини здійснює територіальне управління, округ і підвідомчі їм інспекції, для чого в їхньому складі мають бути фахівці відповідного профілю. Територіальні органи повинні мати переліки підконтрольних підприємств.

Основою контрольно-профілактичної діяльності органів гірничого нагляду є систематичне проведення перевірок стану охорони і використання мінеральної сировини при переробці відповідно до вимог розділу 4 Положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці і гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України і розділу 6 Методичних вказівок з ведення державного гірничого нагляду за охороною надр.

Перевірки підприємств із питань переробки мінеральної сировини проводяться відповідно до планів роботи зазначених органів або за вказівкою керівництва Департаменту, територіального управління, гірничого округу.

У практиці контрольної роботи можуть застосовуватися два види перевірок - комплексні та цільові (вибіркові).

Комплексні перевірки ставлять за мету всебічно вивчити стан питань раціонального, комплексного освоєння мінерально-сировинних ресурсів, зокрема роботу гірничого цеху, цеху підготовки сировини до переділу, умови постачання (транспортування) сировини на переробку, власне переділ мінеральної сировини, збереження й облік втрат на всіх перерахованих ділянках.

Комплексні перевірки проводяться згідно з графіками не рідше ніж один раз за один-два роки. До перевірок можуть залучатися фахівці проектних і науково-дослідних організацій, представники органів охорони природи. Керівництво перевірками здійснюється працівниками Департаменту, територіального управління, гірничого округу, начальником інспекції.

Перевірки можуть здійснюватися у складі комплексних обстежень підприємств з питань охорони праці, разом із перевірками геологічних та маркшейдерських служб.

По кожному комплексному обстеженню розробляється план-завдання, в якому враховується перелік об'єктів (підрозділів) і питань, що підлягають перевірці. Цей план при обстеженні розглядається з керівником підприємства і доводиться до відома керівників служб, цехів і ділянок.

Під час перевірки нарівні з іншими (див. розділ 3) розглядаються такі питання:

відповідність технічного рівня підприємства останнім досягненням техніки та технології у галузі;

виконання раніше виданих приписів цільових і комплексних обстежень;

забезпечення речовинного складу вихідної сировини відповідно до проектних рішень;

виконання плану підприємства по впровадження нової техніки і технології для підвищення вилучення корисних компонентів при переробці;

стану забезпечення інструктажу працівників у частині ведення технологічного процесу за встановленим регламентом та із забезпеченням мінімальних втрат компонентів.

Цільовим (вибірковим) перевіркам підлягають підприємства, що порушують технологію переробки, з низькими показниками вилучення корисних компонентів і низьким рівнем комплексності використання мінеральної сировини. Необхідність таких перевірок встановлюється в результаті комплексних перевірок, систематичного аналізу раніше виданих приписів, а також форм статистичної звітності підприємств про видобуток, переробку і вилучення корисних компонентів. Вони проводяться за планами гірничого нагляду на ділянках, секціях чи в цехах з метою поглибленого вивчення окремих питань, де за даними попередніх перевірок найчастіше допускали великі й типові випадки втрат корисного компонента при переробці.

Інспектором чи на його вимогу інженерно-технічними працівниками підприємства повинні бути проведені контрольні випробування агрегату чи вузла технологічної схеми, позначені в приписах попередніх перевірок, а також вибіркове випробування інших вузлів технологічної системи.

III. Програма перевірки

Програма комплексної перевірки складається з двох етапів.

Перший етап передбачає підготовку до перевірки, під час якої здійснюється:

1. Вивчення проектів переробних підприємств і переліку компонентів, що підлягають вивченню.

2. Вивчення технічної документації: технологічних інструкцій і регламентів на переробку; інструкцій з випробування продуктів переробки (відборів і підготовка проб) і державних стандартів з відповідних питань; стандартів підприємства та технічних умов на сировину, продукти переробки й устаткування; методик хімічних аналізів, що використовуються.

3. Ознайомлення зі станом технологічної вивченості мінеральної сировини, що переробляється, за матеріалами затвердження запасів у ДКЗ і за результатами проведених напівпромислових і промислових іспитів, рекомендаціями науково-дослідних і проектних організацій.

4. Співставлення величини втрат компонентів, передбачених проектом з очікуваними показниками та з урахуванням речовинного складу оброблюваної сировини, згідно з геолого-технологічним картуванням.

5. Вивчення наявних нових технологічних розробок щодо підвищення рівня вилучення корисних компонентів, комплексного використання сировини з метою підготовки відповідних рекомендацій. П. 1, п. 2, п. 3 частини 2 ст. 53 Кодексу України про надра132/94-ВР.

6. Аналіз звітних даних про роботу підприємства і втрат корисних компонентів за відповідними формами статистичної звітності (5-ПЕК, 9-ЕТ, 13-МЕТ, 71-ТП, 14-ТП тощо) з метою виявлення підприємств з втратами, що перевищують проектні, як об'єкта цільового контролю.

Другий етап передбачає контроль на місці за виконанням вимог нормативних і проектних документів у частині повноти і комплексності вилучення корисних компонентів шляхом розгляду фактичного стану:

1. Відповідності кількості та якості сировини, врахованого окремо постачальником (гірничим цехом) і переробним підприємством (за період роботи з часу закінчення попередньої перевірки).

2. Визначення кількості зробленої продукції на підставі даних балансового (генерального) випробування, вагових чи маркшейдерських вимірів і його відповідності кількості переробленої сировини.

Під час перевірки на другому етапі рекомендується вивчити на місці:

порядок обліку кількості та якості сировини, що надходить на переробку з кожного родовища окремо;

ефективність використання даних геолого-технологічного картування родовища для планування і керування якістю сировини і технологічним процесом;

правильність ведення технологічного і товарного балансів добутої і переробленої сировини, основних і супутніх компонентів;

розміщення й ефективність роботи контрольно-вимірювальних приладів у частині визначення кількості та якості мінеральної сировини, продуктів її переробки, стан приладів й інструментів проборозробної лабораторії, надійність і вірогідність визначення показників у системі вагового господарства, якість виконання аналітичних робіт хімлабораторії;

стан технологічного устаткування підприємства, наявності і змісту документації натурної перевірки роботи апаратів і технологічного устаткування, обліку передбачених регламентом зупинок технологічного процесу, відповідності технологічного регламенту проекту;

стан обліку і збереження корисних копалин, що тимчасово не використовуються, концентратів, промпродуктів, відходів переробки, що містять корисні компоненти;

розподіл і причини утворення втрат у продуктах переробки: різнойменні концентрати і хвости, у тому числі від механічних утрат, позапланових простоїв устаткування при збереженні, транспортуванні.

Частина 2 ст. 53 Кодексу України про надра132/94-ВР; розділ 8 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин.

Під час комплексного обстеження підприємства особливу увагу потрібно приділити правильності ведення технологічного і товарного обліку добутої і переробленої сировини, основних і супутніх компонентів на основі даних балансових випробувань і фізичних вимірів. У випадку виявлення істотних розбіжностей результатів товарного і технологічного балансу (при балансовому випробуванні) рекомендується розглянути результати проведеного підприємством генерального випробування технологічної схеми або організувати його проведення.

При цьому необхідно враховувати, що для проведення такого випробування підприємство має виконати:

перевірку відповідності схеми ланцюга апаратів на об'єкті проектній;

порівняння фактичних умов і результати роботи апаратів з передбаченими паспортом (регламентом);

усунення недоліків роботи апаратів: регулювання зазорів, насадок, тиску, щільності пульпи, рівня її в зумпфах, завантаження млинів кулями, що мілять, кількості обертів імпелеру і кількості повітря в пульпі при флотації та інших;

порівняння результатів обліку сировини, видобутої гірничим цехом з одного боку, та тією, що надійшла на фабрику в контрольований період з іншого (з урахуванням кількості сировини в бункерах);

аналіз фактичних втрат корисних компонентів, їхнього порівняння з проектною; виявлення причин втрат у продуктах переробки.

П. 1, п. 2 частини 2 ст. 53 Кодексу України про надра132/94-ВР; п. 8.4, п. 8.8 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин.

Після перерахованих робіт визначаються вузли технологічної схеми (апарати, машини), що є джерелами наднормативних втрат, і розробляються заходи щодо усунення наявних порушень і недопущення наднормативних втрат.

IV. Оформлення документів і вживання заходів за результатами перевірок

Результати комплексної перевірки охорони і використання мінерально-сировинних ресурсів при переробці оформляються як обов'язковий для виконання акт-припис.

П. 1 частини 2 ст. 63 Кодексу України про надра132/94-ВР.

В акті-приписі лаконічно викладається загальний стан використання мінеральної сировини при переробці, відзначаються всі виявлені під час перевірки порушення і відступи від проектів, норм, правил та інструкцій, затверджених планів впровадження передового досвіду і нової техніки, а також даються розпорядження про усунення порушень і недоліків із зазначенням термінів виконання.

Виявлені при перевірках порушення і недоліки підтверджуються посиланнями на параграфи і статті у відповідних нормативних документах.

Розпорядження вручається під розписку керівнику підприємства для виконання.

Під час обстеження за потреби можуть видаватися керівникам цехів, служб, ділянок приписи на припинення робіт, що ведуться з порушенням законодавства з охорони праці, правил і норм з охорони надр. Такі приписи доцільно видавати на усунення порушень, коли не має потреби у великому терміні і розробці спеціальних заходів.

Єдині правила безпеки при дробленні, сортуванні, збагаченні корисних копалин і агломерації руд та концентратів, Загальні правила безпеки для підприємств і організацій металургійної промисловості, Правила безпеки на підприємствах зі збагачення і брикетування вугілля (сланців) та інші.

По завершенні обстежень за присутності керівника підприємства, як правило, проводиться нарада фахівців з розглядом результатів перевірки.

У всіх випадках виявлення наднормативних втрат чи інших грубих порушень законодавства про надра при переробці мінеральної сировини, вимог щодо безпеки людей (вимушені припинення робіт), невиконання розпоряджень, - винні посадові особи в обов'язковому порядку залучаються до дисциплінарної, адміністративної чи іншої відповідальності.

Ст. 65 Кодексу України про надра; ст. 2694-12|st3939 Закону України "Про охорону праці"2694-12; ст. 80731-10, 80732-10|st5757, ст. 80731-10, 80732-10|st9393, ст. 80731-10, 80732-10|st188-4188-4, ст. 80732-10|st231231 Кодексу України про адміністративні правопорушення80731-10, 80732-10.

Керівників (власників) підприємств з окремих питань використання чи переробки мінеральної сировини може бути заслухано на раді інспекції, гірничого округу, теруправління, колегії Департаменту.

Порядок контролю за ходом виконання припису і рішень ради та колегії встановлює безпосередній керівник перевірки.

Прийняті органами Держпромгірнагляду міри повинні задовольняти як інтереси держави, так і користувачів надр, відповідати законам і нормативним актам України.

В окремих випадках для вживання заходів з усунення порушень і недоліків, що є загальними для ряду суміжних підприємств галузі, може бути надіслано листи з постановочними питаннями вищестоящому господарському органу.

V. Аналіз стану переробки мінеральної сировини на підконтрольних підприємствах

Облік роботи і звітність про наглядову діяльність

Аналіз стану переробки мінеральної сировини на підконтрольних підприємствах виробляється з метою:

розробки та реалізації пропозицій і заходів щодо зниження втрат корисних компонентів і запобігання порушень Кодексу про надра;

підвищення ефективності використання мінеральної сировини;

підготовки звітних даних про роботу за відповідний період.

Аналіз має проводитися систематично в міру виконання планів роботи і проведення обстежень, а також надходження звітної інформації про роботу переробного підприємства.

На підставі аналізу й узагальнення отриманих даних виявляються порушення технології переробки, що найчастіше зустрічаються на підприємствах галузі, на яких потім планується посилення контролю, а також розробляються пропозиції та заходи, що використовуються потім при плануванні контрольної роботи, видачі приписів керівникам підприємств. Отримані дані можуть бути систематизовані, виділені першочергові завданнями для підприємств за галузями як постановочні питання при підготовці листів керівникам вищестоящих організацій (міністерствам, відомствам тощо).

Інспектор обов'язково повинен мати наступну документацію:

журнал обліку виконаних ним робіт і вжитих заходів, що включає особистий план роботи і графіки обстежень, перелік піднаглядових підприємств;

аналіз роботи інспектора за квартал;

копії виданих приписів керівникам підприємств;

повідомлення на приписи про усунення порушень;

зведення про роботу підприємства, науково-дослідних робіт щодо удосконалення техніки і технології при переробці мінеральної сировини.

П. 78. Методичних вказівок з ведення державного гірничого нагляду.

На підставі цих документів узагальнюється робота інспекторів за інспекціями, територіальним управлінням, округом.

За підсумками роботи за рік інспекції й територіальні управління складають звіт про роботу за затвердженими формами (НД-1 тощо), а також пояснювальну записку.

Пояснювальна записка повинна містити:

короткі зведення про вирішені у звітному році питання;

зведення про характерні порушення і недоліки, що мають місце, та невирішені у звітному році;

приклади підприємств, на яких встановлена наднормативні (надпроекті) втрати корисних компонентів;

стан виконання наказів і постанов колегії Держпромгірнагляду, а також вказівок Департаменту з питань підвищення комплексності використання мінеральної сировини при переробці (конкретно, що зроблено по кожному з них);

пропозиції з удосконалення методів нагляду і підвищення його ефективності;

постановочні питання у сфері поліпшення використання мінеральної сировини при переробці.

Крім цього, до 25 лютого територіальні управління надсилають до Департаменту звіт про втрати корисних копалин і компонентів при видобутку і переробці мінеральної сировини за минулий рік.

Пояснювальна записка до нього повинна містити наступні зведення з питань переробки:

основні результати роботи підконтрольних підприємств, комплексності використання сировини, вилучення основних і супутніх компонентів у товарний продукт;

про відповідність робіт з геолого-технологічного картування родовищ мінеральної сировини і про ефективність використання таких робіт для керування технологічним процесом;

про видання підприємству посібників, рекомендацій з нових технологічних розробок з метою підвищення вилучення корисних копалин при переробці і про їхнє впровадження підприємством;

про найтиповіші порушення і відступи від встановлених вимог при переробці мінеральної сировини, аналізу їхніх причин;

про вжиті заходи з попередження порушень і відступів від встановлених вимог, а також про намічені заходи щодо подальшого підвищення вилучення корисних компонентів у товарну продукцію і комплексності використання мінеральної сировини.

Управління організації нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами і переробкою мінеральної сировини Департаменту аналізує роботу територіальних управлінь за звітний період, узагальнює досвід і намічає заходи щодо усунення наявних недоліків і подальшого поліпшення наглядової діяльності в області, підвищення ефективності використання мінерально-сировинних ресурсів.