НАЦІОНАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ

ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Національної

ради України

02.06.2004 N 622

ПРАВИЛА

використання каналів мовлення

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Правила використання каналів мовлення (далі за текстом - Правила) розроблено відповідно до норм Закону України "Про телебачення та радіомовлення" [1], Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" [2]538/97-ВР, Закону України "Про радіочастотний ресурс України" [3],1770-14 Закону України "Про телекомунікації" [4]1280-15, відповідних постанов Кабінету Міністрів України, національних стандартів України та рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (Національної ради).

Необхідність розробки цих правил викликана потребою зібрання в єдиному нормативному документі вимог щодо використання каналів мовлення, які на час розроблення правил розкидано по численних нормативних та інших документах, розроблених в різні часи, і мають різний статус.

ТРО, що отримала ліцензію, повинна розпочати роботу не пізніше одного року з часу її отримання. Якщо ТРО в зазначений термін не розпочала роботу на каналі, вона втрачає право на мовлення. Для поновлення права на мовлення ТРО зобов'язана пройти повторний процес ліцензування. Про початок мовлення ТРО в десятиденний строк повідомляє Національну раду.

1.2 Правила визначають: умови надання та порядок використання каналів мовлення, правила підготовки та проведення телевізійних та звукових передач на базі каналів мовлення, обов'язки експлуатаційно-технічного персоналу, правила оцінки технічної якості телерадіомовлення, правила обміну програмами телерадіомовлення, експлуатаційно-технічну документацію телерадіоорганізацій (ТРО).

1.3 Перелік типів каналів, що надаються мережами теле- і радіомовлення в користування ТРО, визначається оператором за умови наявності у ТРО ліцензії Національної ради з визначеною територією розповсюдження та переліком технічних засобів мовлення (параметрів), які дозволено використовувати для розповсюдження телерадіопрограм, і включає:

- канали для передачі програм телебачення (телевізійної інформації);

- канали для передачі програм радіомовлення.

1.4 ТРО можуть працювати як на власних каналах мовлення, так і на орендованих у оператора телекомунікацій. При орендуванні каналу мовлення ТРО має подати оператору письмову заяву та укласти з ним договір про співпрацю.

1.5 Оператор може здавати в оренду канали ТРО, лише маючи ліцензію Національної комісії з питань регулювання зв'язку (НКРЗ) на вид такої діяльності.

1.6 ТРО, незалежно від форм власності, отримавши ліцензію Національної ради, має право на користування каналом мовлення з використанням частотних присвоєнь та технічних засобів мовлення.

1.7 Оператор мереж теле- і радіомовлення, який надає ТРО в користування канали для забезпечення телерадіомовлення, не може відмовити у наданні наявних технічних засобів мовлення (передавачі, ретранслятори) і передачі сигналу організаціям, які мають ліцензію Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на право користування каналами мовлення.

1.8 Правила є обов'язковими для виконання всіма ТРО незалежно від форм власності, які здійснюють свою діяльність у телерадіомовленні на території України.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цих Правилах, та визначення позначених ними понять:

2.1 Загальнонаціональний канал мовлення

Канал мовлення, призначений для трансляцій телерадіопрограм більш як на половину областей України.

2.2 Канал мовлення

Сукупність технічних засобів з частотними присвоєннями, призначених для трансляції теле- та радіопередач на територію, що визначається параметрами технічних засобів мовлення

2.3 Канал доставки програм

Сукупність каналоутворювальних середовищ та пристроїв доставки програм до технічних засобів розповсюдження програм (ліцензуванню в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення не підлягає).

2.4 Ліцензія

Письмовий дозвіл Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, що дає право на створення і використання каналу мовлення та часу мовлення.

2.5 Ліцензування

Видача, переоформлення, продовження терміну дії, визнання недійсними, анулювання ліцензій, видача копій та дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

2.6 Логотип (фірмовий, торговий знак)

Постійний словесний, образотворчий або об'ємний знак, комбінований з літерами, цифрами, словами або без них, що є емблемою телерадіоорганізації, студії, агентства чи окремої особи, які представляють свої телерадіопрограми чи передачі.

2.7 Мережі ефірного теле- і радіомовлення

Сукупність технічних засобів, за допомогою яких забезпечується ефірне розповсюдження телерадіопрограм і передач.

2.8 Мовлення (телебачення і радіомовлення)

Передача на відстань звукової або зорової інформації за допомогою електромагнітних хвиль, що розповсюджуються передавальними пристроями і приймаються будь-якою кількістю телерадіоприймачів.

2.9 Надзвичайна ситуація

Порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних витрат.

2.10 Оператор телекомунікацій

Суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

2.11 Телерадіоорганізація (редакція, студія, агентство, об'єднання, асоціація, компанія, радіостанція тощо).

Юридична особа, зареєстрована у встановленому чинним законодавством порядку, яка має право виробляти та розповсюджувати телерадіопередачі та програми.

2.12 Телерадіоорганізація кабельного телебачення

Телерадіоорганізація, що у відповідності до ліцензії на користування каналами мовлення, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, здійснює власне мовлення в телемережах, або формування та ретрансляцію пакету програм в кабельних телемережах.

2.13 Технічні засоби мовлення

Сукупність радіоелектронних засобів та технічних пристроїв, за допомогою яких програми та передачі доводяться до споживачів.

3 СКОРОЧЕННЯ

АВВ
- апаратна відтворювання відеофонограм;
АМВ
- апаратна монтажу відеофонограм;
АПБ
- апаратно-програмний блок;
АСБ
- апаратно-студійний блок;
АСК
- апаратно-студійний комплекс;
АТМ
- апаратна тонування та монтажу;
АЧК
- адресно-часовий код;
ВР
- вимірювач рівня;
ВТК
- відділ технічного контролю;
ГТК
- група технічного контролю;
ДХ
- довгохвильовий;
ЕТН
- експлуатаційно-технічні норми;
КРА
- комутаційно-розподільна апаратна;
КТЧ
- канал тональної частоти;
КХ
- короткохвильовий;
МКЗМ
- міжміські канали звукового мовлення;
ММА
- міжміські мовні апаратні;
МТС
- міжміські телефонні станції;
НКРЗ
- Національна комісія з питань регулювання зв'язку;
НРКУ
- Національна радіокомпанія України;
НСРТП
- напівстаціонарний радіотранспункт;
НТКУ
- Національна телевізійна компанія України;
НЦУ
- Національний центр управління;
ОВП
- оперативно-виконавчий пункт;
ПА
- програмна апаратна;
ПЕС
- пересувна електростанція;
ПЗС
- пересувна звукова станція;
ПРС
- пересувна радіорелейна станція;
ПТС
- пересувна телевізійна станція;
РМ
- радіомовлення;
РМА
- радіомовні апаратні;
РО
- радіоорганізація;
РРЛ
- радіорелейна лінія;
РТПС
- радіотелевізійні передавальні станції;
СРТП
- стаціонарний радіотранспункт;
СТК
- служба технічного контролю;
СХ
- середньохвильовий;
ТБ
- телебачення;
ТВ
- телевізійна;
ТВО
- творчо-виробниче об'єднання;
ТЖК
- тележурналістський комплекс;
ТЗ
- технічні засоби;
ТКА
- телевізійна телекінопроекційна апаратна;
ТРО
- телерадіоорганізація;
ТФП
- тракт формування програм;
УКХ ЧМ
- ультракороткохвильовий частотно-модуляційний;
ЦА
- центральна апаратна.

4 ПОРЯДОК ЛІЦЕНЗУВАННЯ

4.1 Порядок ліцензування визначається Законом України "Про телебачення і радіомовлення" [1], Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" [2]538/97-ВР, Законом України "Про телекомунікації" [4]1280-15 та Положенням про порядок ліцензування телерадіомовлення [5]z0673-03.

4.2 Видачу телерадіоорганізаціям на конкурсній основі ліцензій на право користування каналом мовлення та часом мовлення здійснює Національна рада.

4.3 Національна рада є єдиним державним органом, що здійснює видачу ліцензій телерадіоорганізаціям на всі види телерадіомовлення - ефірне, кабельне, мікрохвильове, проводове (кабельне), супутникове і на ретрансляцію телерадіопрограм (передач), визначає порядок, умови, процедуру ліцензування, а також, згідно із законодавством, може залишати заяви телерадіоорганізацій без розгляду або відмовляти їм у продовженні ліцензії.

4.4 Метою ліцензування є регулювання діяльності телерадіоорганізацій відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" [1]. Ліцензія є єдиним і достатнім документом, що надає телерадіоорганізації дозвіл на мовлення згідно з умовами, зазначеними в ліцензії, дає право на використання каналу мовлення та часу мовлення.

4.5 Разом з ліцензією на право користування каналами мовлення Національна рада надає:

- додаток 1, що містить: відомості про власника ліцензії, кількість населення, яке проживає на території розповсюдження мовлення, дату початку мовлення;

- додаток 2, що містить програмну концепцію мовлення;

- додаток 3, що містить перелік технічних засобів мовлення та територію розповсюдження телерадіопрограм;

- додаток 4, що містить періодичність, час та обсяги мовлення (сітку мовлення).

4.6 Після отримання ліцензії кожна телерадіоорганізація України заноситься до Державного реєстру телерадіоорганізацій України.

4.7 ТРО, які є одночасно операторами власних засобів мовлення, отримують додатково дозвіл на експлуатацію згідно з Положенням [5] та Законами України "Про телекомунікації" [4]1280-15 і "Про радіочастотний ресурс України" [3]1770-14.

4.8 Забороняється надання в користування технічних засобів мовлення ТРО, які не мають ліцензії на право користування каналом мовлення (стаття 46 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" [1]3759-12).

4.9 ТРО кабельного мовлення може транслювати телерадіопрограми власного виробництва лише на підставі ліцензії, виданої в установленому порядку Національною радою.

Для забезпечення перегляду абонентами програм та передач іноземних ТРО кабельного телебачення (оператор кабельної мережі) отримує в Національній раді ліцензію на ретрансляцію. Перелік програм, що можуть ретранслюватися, визначається рішенням Національної ради. Самовільна, без відповідного рішення Національної ради, зміна переліку програм, які ретранслюються ТРО кабельного мовлення, не допускається.

4.10 При порушенні ТРО умов ліцензії Національна рада має право вживати такі міри покарання:

- оголошувати попередження (термін для виправлення порушень - не більше одного календарного місяця);

- застосовувати штрафні санкції (норма застосовується після призначеної раніше міри покарання; розмір штрафу не може перевищувати 25 відсотків розміру грошового (ліцензійного) збору, сплаченого відповідною телерадіоорганізацією);

- тимчасово (строком до двох місяців) призупиняти дію ліцензії (застосовується після призначеної раніше міри покарання, крім випадків порушення вимог частини другої статті 2 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" [1]3759-12;

- анулювати ліцензію, якщо ТРО порушила вимоги статті 2 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" [1]3759-12 після винесеного їй попередження і тимчасового призупинення дії виданої їй ліцензії, або продовжує порушувати чинне законодавство та умови, зазначені у ліцензії;

- подавати до суду справи про позбавлення ліцензії телерадіоорганізації, якщо телерадіоорганізація після винесеного попередження та однієї із призначених мір покарання продовжує порушувати чинне законодавство та умови, зазначені у ліцензії;

- передавати справи про порушення законодавства про телебачення і радіомовлення на розгляд прокуратури, суду.

4.11 У разі трансляції програм, що містять інформацію, поширення якої заборонено законодавством про вибори, Національна рада за поданням Центральної виборчої комісії, окружної (територіальної) виборчої комісії може тимчасово (до закінчення виборчого процесу) призупинити дію ліцензії на право користуватися каналами мовлення. У разі інших порушень законодавства про вибори з боку ТРО тимчасове призупинення дії ліцензії здійснюється виключно за рішенням суду.

5 ПРАВИЛА ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДАЧ ТЕЛЕРАДІОМОВЛЕННЯ

Повідомлення про початок роботи ТРО направляє до Національної ради.

В разі припинення мовлення через аварію чи з фінансово-економічних причин і невідновлення його протягом 3 діб ТРО повинна повідомити про це Національну раду.

ТРО зобов'язана повідомляти свою назву та інші вихідні дані (позивні, емблема тощо): при цілодобовому мовленні - не менше чотирьох разів, в інших випадках - на початку та в кінці мовлення.

Для виділення власних програм чи передач ТРО використовує постійний логотип.

5.1 Підготовка та проведення передач телевізійного мовлення

5.1.1 Порядок використання технічних засобів

5.1.1.1 Обсяги завантаження технічних засобів для підготовки та проведення телевізійних передач визначаються їхніми виробничими потужностями.

5.1.1.2 Виробничі потужності розраховуються і корегуються на підставі переліку апаратних та обладнання, змінності роботи обслуговуючого персоналу, нормативів часу на підготовку, технологічні перерви, профілактику і ремонт з урахуванням можливостей безперервної роботи обладнання, які визначаються технічними умовами.

5.1.2 Планування виробництва телевізійних передач. Тижневий розклад

5.1.2.1 Підрозділ, який займається плануванням виробництва, складає, уточнює та передає технічним службам тижневий розклад не пізніше 17-ої години четверга, тижня, що передує тому, який планується (місцевими розпорядженнями можуть бути встановлені інші строки передачі тижневого розкладу).

5.1.2.2 Заявка (наряд) студії та тижневий розклад повинні містити такі відомості:

- дата;

- місце проведення;

- категорія передачі;

- найменування студії (творчо-виробниче об'єднання (ТВО), головна редакція) або її індекс;

- повна назва передачі та її шифр;

- вид роботи (відеозапис, монтаж, озвучування, репетиція; встановлення декорацій, світла, мікрофонів, перегляд і т. ін.);

- час початку та закінчення робіт;

- хронометраж передачі;

- перелік необхідної техніки;

- за необхідності - технологічні особливості передачі та перелік додаткових технічних засобів;

- час прибуття пересувних технічних засобів до об'єкта;

- прізвища працівників студії, відповідальних за проведення робіт.

Примітка 1. За необхідності використання додаткових постановочних засобів та засобів спецосвітлювання заявки на ці засоби подаються студією відповідним підрозділам ТРО.

Примітка 2. При відтворюванні передач зі складною схемою формування звукової програми студія видає відповідним технічним підрозділам узгоджену звукорежисером заявку, в якій вказує кількість мікрофонів, їхні типи, розставлення, а також необхідне додаткове обладнання.

5.1.2.3 Тижневий розклад роботи технічних засобів має складатися з переліком необхідних технологічних перерв та часу підготовчого і завершального періоду.

Ці нормативи визначаються місцевими документами залежно від типу використовуваного обладнання та прийнятої організації робіт.

Зміни тижневого розкладу можуть проводитися за заявками студій у строки, що залежать від організації роботи служб телерадіоорганізації.

5.1.3 Робоча програма телевізійного мовлення

5.1.3.1 Головним документом, згідно з яким здійснюється телевізійне мовлення, є робоча програма.

5.1.3.2 Робоча програма повинна містити такі відомості:

- найменування (номер) телевізійної програми;

- повна робоча назва передач;

- дата;

- місце формування програми;

- джерела, які використовуються у мовленні, а саме: апаратно-програмний блок (АПБ), апаратно-студійний блок (АСБ), телевізійна телекінопроекційна апаратна (ТКА), апаратна відтворювання відеофонограм (АВВ), пересувна телевізійна станція (ПТС), радіорелейна лінія (РРЛ), лінії зв'язку і т. ін.;

- час та порядок проходження кожної телевізійної передачі;

- шифр передачі;

- хронометраж передачі;

- номери відеорулонів (касет);

- перерви між окремими частинами телевізійної програми, час видачі заставок та диктора (ведучого програми дня);

- назва резерву та його місцезнаходження;

- прізвища відповідальних випускових;

- адресно-часовий код (АЧК) початку та закінчення передачі.

5.1.3.3 Порядок складання, узгодження і роздачі робочих програм визначається для кожної мовленнєвої організації місцевими інструкціями.

5.1.3.4 Зміни робочої програми проводяться відповідальним представником Дирекції програм (відділу випуску) з документальним їх підтвердженням

5.1.4 Підготовка і проведення телевізійних передач і записів

У цьому пункті наводяться основні правила, дотримання яких у процесі підготовки та проведення передач забезпечує якість і надійність роботи апаратури.

5.1.4.1 Формування і видача програм

5.1.4.1.1 Програми формуються в апаратних, схеми та склад яких визначаються можливостями телецентру (технічної структури ТРО) і структурою ефірної програми.

5.1.4.1.2 Включення до програми, що формується, сигналів зображення і звукового супроводу здійснюється згідно з розкладом дня (робочою програмою, путівкою). Зміна порядку формування робочої програми може здійснюватися тільки програмними працівниками, відповідальними за випуск програми, незалежно від виду програми (місцева чи та, що транслюється).

5.1.4.1.3 Схеми подачі телевізійної програми на телевізійні передавачі і мережі розповсюдження програм визначаються місцевими умовами і положеннями про взаємозв'язок між ТРО і організаціями, які забезпечують роздачу програм.

5.1.4.1.4 ТРО передає керівництву телевізійної передавальної станції тижневий розклад не пізніше як за 72 години до початку тижня.

5.1.4.1.5 Зміни у тижневому розкладі часу роботи програми можуть проводитися не пізніше як за 24 години до початку роботи за зміненим розкладом.

5.1.4.1.6 Кожна програма повинна мати ідентифікуюче її зображення (логотип) телерадіоорганізації, що її створила.

5.1.4.1.7 За 15 хвилин до початку передачі в ефір телекомпанія видає на телевізійну передавальну станцію та мережу роздачі програм технічну пробу:

- по каналу зображення - телевізійну випробувальну таблицю;

- по каналу звуку - сигнал генератора частотою 1000 Гц.

5.1.4.1.8 Оперативний відповідальний керівник ТРО повинен підтвердити старшому по тракту готовність передавачів та мережі до роботи не пізніше, ніж за 10 хвилин до початку програми.

5.1.4.1.9 Підготовка і прийом творчою групою технічних засобів апаратної, яка формує програму (камери, мікрофони, пульти управління, контрольне обладнання і т. ін.), повинна бути закінчена не пізніше як за 15 хвилин до початку програми.

5.1.4.1.10 В разі участі у формуванні програми зовнішніх джерел старший програмної апаратної ТРО повинен прийняти технічні проби.

5.1.4.1.11 На багатопрограмних телецентрах, які мають Центральну комутаційну апаратну, старший зміни програмної апаратної повинен здати пробу Центральної апаратної і не пізніше як за 15 хвилин до початку програми доповісти про готовність старшому по тракту.

5.1.4.1.12 Для забезпечення безперебійного телевізійного мовлення в ефір повинні передбачатися програмні та технічні резерви, обсяг, види і порядок використання котрих встановлюються місцевими інструкціями та положеннями.

5.1.4.1.13 Оперативні розпорядження випускового (програмного) режисера з питань формування програм є обов'язковими для виконання як усіма працівниками ТРО, що займаються проведенням передачі, так і працівниками мережі її розповсюдження.

5.1.4.2 Студійні передачі та записи

5.1.4.2.1 Для підготовки технічно і творчо складних передач призначається технічний керівник (координатор), котрий за необхідності на підставі режисерського сценарію розробляє первинні вимоги, що містять:

- коротку характеристику передачі;

- докладний опис технологічного забезпечення;

- опис додаткового обладнання, що орендується чи виготовляється;

- опис світлового оформлення;

- опис декораційного оформлення.

5.1.4.2.2 Технічний керівник (координатор) формує робочу групу з представників підрозділів, яка вирішує у процесі підготовки та відтворення передачі нестандартні задачі, створює технологічну схему її проведення.

5.1.4.2.3 Технічний керівник (координатор) проводить наради за участю представників усіх служб і відділів, які беруть участь у створенні передачі: режисера, менеджера, координатора технічних засобів, представника АСБ, звукорежисера, оператора, освітлювача та інших.

5.1.4.2.4 Для складних передач розробляються індивідуальні схеми. Для передач, побудованих на основі однотипних технічних рішень, розробляються типові схеми.

5.1.4.2.5 Для складних студійних передач з використанням додаткового обладнання повинен бути передбачений час на створення нестандартної схеми. Час, потрібний на створення схеми, залежить від ступеня складності і визначається технічним керівником (координатором) спільно з представником АСБ та координатором технічних засобів.

5.1.4.2.6 Відповідальним за створення схеми є технічний керівник (координатор). Технічний керівник (координатор) передачі організовує взаємодію всіх підрозділів, які беруть участь в передачі.

5.1.4.2.7 В разі використання в передачі нестандартного обладнання: декорацій, кріпильних пристроїв, освітлювальних приладів тощо, режисерська бригада повинна одержати письмовий дозвіл пожежної охорони та інженера з техніки безпеки на їхнє використання до початку трактової репетиції, ефіру, запису з відповідною відміткою у журналі апаратної.

5.1.4.2.8 Перед початком запису, ефіру призначається трактова репетиція чи комплексна перевірка, метою якої, крім відпрацювання дій учасників, є одержання оптимальної якості зображення і звуку, відпрацювання найбільш складних режимів: світлових, електронної рирпроекції, відеоефектів.

5.1.4.2.9 Всі трактові репетиції проводяться при змонтованих декораціях та з повним встановленням в студії мікрофонів і освітлення. Всі учасники ігрових передач повинні бути у костюмах і гримі.

5.1.4.2.10 Трактовій репетиції передує встановлення світла у студії згідно з світловою партитурою. Рівень загального освітлення сцен у студії має відповідати технічним умовам на телевізійні камери, що використовуються.

5.1.4.2.11 Відповідальність за якість зображення та звуку АСБ у рамках вихідних вимог та узгодженої схеми передачі покладається на режисера програми.

5.1.4.2.12 Відповідальний за світлове оформлення передачі є телевізійний оператор, під керівництвом якого працюють освітлювачі в студії.

5.1.4.2.13 Під час ефіру, запису передачі старший АСБ несе відповідальність за організацію роботи персоналу АСБ, який повинен забезпечувати максимально можливу якість зображення та звуку, організовує в аварійних ситуаціях спільно з режисерською бригадою і зміною АСБ перехід на резервні варіанти, обумовлені місцевими інструкціями.

5.1.4.2.14 Всі переговори у процесі підготовки і запису студійної передачі з режисером і підрозділом, який забезпечує передачу, веде старший АСБ.

5.1.4.2.15 В разі використання в передачі режисерських прийомів, що знижують технічну якість зображення або звуку, відповідальність покладається на режисера передачі. В журналі апаратної режисер повинен зробити відповідний запис.

5.1.4.3 Кінопередачі

5.1.4.3.1 Для показу по телебаченню допускаються кіноматеріали не нижче другої технічної категорії.

5.1.4.3.2 Кіноматеріали для показу по телебаченню попередньо записуються на відеокасети чи рулони у форматі відеозапису, прийнятому для мовлення в даній ТРО.

5.1.4.4 Позастудійні передачі та записи

5.1.4.4.1 В разі організації передач з нових об'єктів або за зміною умов роботи чи характеру передач на об'єктах, передачі з яких вже проводилися, здійснюється технічне обстеження об'єкта.

5.1.4.4.2 Позастудійна передача може бути відмінена через метеорологічні умови згідно з правилами техніки безпеки та технічними умовами на обладнання.

5.1.4.4.3 Обстеження проводиться творчими працівниками студії спільно з технічним персоналом за участю: режисера, звукорежисера, ведучого телеоператора, організатора ПТС та представників технічних підрозділів, які беруть участь у підготовці та проведенні даної передачі. За необхідності в обстеженні беруть участь також інженер з техніки безпеки та водій ПТС.

За результатами обстеження творчими та технічними представниками складається спільний акт, в якому підтверджується можливість проведення позастудійної передачі з даного об'єкта і обумовлюються умови щодо їх забезпечення або дається висновок про неможливість роботи на даному об'єкті.

5.1.4.4.4 Робочим документом, на підставі якого студія забезпечується необхідними технічними засобами, є наряд (заявка), що заповнюється за встановленою формою.

5.1.4.5 Запис на тележурналістський комплект (ТЖК)

5.1.4.5.1 ТЖК забезпечує роботу в автономному режимі та в спільному режимі з іншими позастудійними засобами.

5.1.4.5.2 В автономному режимі роботи ТЖК забезпечує:

- запис зображення з камери, що входить до комплекту, на відеомагнітофон моноблочної конструкції (в єдиному корпусі з камерою, або на окремий відеомагнітофон, що також входить в даний тележурналістський комплект);

- запис сигналу звукового супроводу з одного або двох мікрофонів, що входять до складу ТЖК;

- перегляд знятого матеріалу на кольоровому відеоконтрольному пристрої.

Знятий за допомогою ТЖК матеріал призначається для наступного монтажу, перегону або видачі в ефір.

В разі роботи від мережі живлення (через блок мережі) час безперервного запису визначається характером і режимом зйомки та типом апаратури і касет, задіяних у роботі.

Максимальна тривалість безперервного запису на ТЖК при живленні від акумуляторних батарей, як правило, не перевищує 20 хвилин. В автономному режимі роботи ТЖК передбачається також використання блоку дистанційного управління телекамерою, за допомогою якого забезпечується подача постійної напруги живлення, дистанційне управління параметрами відеосигналу в процесі запису, постійний контроль зображення, що записується на відеомагнітофон.

5.1.4.5.3 ТЖК може працювати спільно з іншими позастудійними засобами: ПТС, пересувною станцією службового зв'язку (ПЗС), пересувною радіорелейною станцією (ПРС).

5.1.4.5.4 Технічне обслуговування ТЖК на виїзді здійснюється:

- при роботі двоблочного комплекту - технічним персоналом;

- при роботі моноблочного комплекту

- представником техперсоналу або телеоператором.

При роботі ТЖК спільно з іншими видами позастудійного обладнання присутність технічного персоналу, що обслуговує ТЖК, обов'язкова.

5.1.4.5.5 Перед початком запису здійснюється:

- візуальний огляд комплекту та, за необхідності, його оперативне підстроювання;

- регулювання балансу білого в умовах робочого освітлення;

- за можливості пробний запис на робочому майданчику зображення тест-таблиці, загального плану та звуку з мікрофону.

5.1.4.5.6 Телеоператор, який працює з ТЖК, несе відповідальність за знятий матеріал. У процесі запису ним здійснюється безперервний контроль за якістю зображення за вмонтованим видошукачем та якістю звуку за вмонтованим гучномовцем та імпульсметру. Оператор відповідає також за своєчасну заміну акумуляторів та відеокасет.

5.1.4.5.7 Роботи з ТЖК проводяться згідно з заявкою, що подається замовником. Заявка повинна містити: шифр або назву замовника, робочу назву зйомки, адресу, де буде проводитися робота, час початку та закінчення роботи, використовуване освітлювальне обладнання, додаткове технічне обладнання, номери відеорулонів або відеокасет.

5.1.4.5.8 Обладнання ТЖК доставляється до місця зйомки автотранспортом, порядок забезпечення яким встановлюється адміністрацією мовленнєвої організації.

5.1.4.5.9 На кожному телецентрі розробляється також порядок видачі відеокасет та відеорулонів для зйомки з ТЖК, здавання відеоматеріалу після закінчення зйомки, розмагнічування відеострічки.

5.1.4.6 Оперативні інформаційні передачі

5.1.4.6.1 Особливості організації проведення оперативних інформаційних передач пов'язуються з терміновістю їхньої підготовки, проведенням та з великою інформаційною важливістю матеріалів, одержаних з різноманітних джерел.

5.1.4.6.2 Не пізніше як за 15 хвилин до початку передачі у всі технічні апаратні повинна подаватися докладна верстка передачі.

5.1.4.6.3 Оперативні зміни порядку проходження передачі повинні терміново доводитися до всіх апаратних та служб, які приймають участь у передачі.

5.1.4.6.4 При відтворенні в ефір сюжетів, записаних на різних відеорулонах, відеокасетах або кінороликах, мають передбачатися перерви між ними на перезарядку. Тривалість перерв визначається місцевою інструкцією залежно від обладнання.

5.1.4.6.5 Для зменшення тривалості перерв між сюжетами, а також скорочення кількості відеомагнітофонів, необхідних для відтворення, усі відеосюжети доцільно зводити на один рулон або касету в необхідній для відтворення послідовності.

5.1.4.7 Світлове оформлення телевізійних передач

5.1.4.7.1 Відповідальним за світлове оформлення телевізійної передачі є ведучий телевізійний оператор.

5.1.4.7.2 Телевізійний оператор, ведучий телевізійну передачу складної форми, бере участь у роботі творчої бригади, починаючи з ознайомлення зі сценарієм і спільно з режисером визначає світлове рішення всіх сцен передачі. В разі використання нестандартних рішень та ефектів телевізійний оператор залучає до розробки світлової партитури представників технічних служб.

5.1.4.7.3 Світлова партитура містить такі відомості:

- типи необхідних освітлювальних приладів та їхня кількість;

- типи приладів та обладнання для світлових ефектів;

- план розміщення обладнання спецосвітлення у студії, на майданчику;

- склад додаткового та допоміжного обладнання (тубусів, шторок, світлофільтрів, розсіювачів, тощо);

- черговість використання груп світильників.

5.1.4.7.4 Встановлення світла в студії або на позастудійному об'єкті проводиться освітлювачем під керівництвом телевізійного оператора та узгоджується зі старшим АСБ або ПТС.

5.1.4.7.5 До початку передачі, запису, після останньої трактової репетиції може проводитися остаточне корегування встановлення світла, що здійснюється освітлювачами за командами телевізійного оператора та узгодженням зі старшим АСБ або ПТС.

5.1.4.7.6 Встановлення світла перед передачами простих форм дозволяється без попередньої розробки партитури, за усними вказівками телевізійного оператора.

5.1.4.7.7 Підключення освітлювальної апаратури до місцевої електромережі на позастудійних передачах здійснюється представником електрослужби об'єкта, на якому ведеться передача або запис.

5.1.4.7.8 При живленні освітлювальної апаратури від пересувної електростанції (ПЕС) підключення та подача напруги здійснюється машиністом ПЕС.

5.1.4.7.9 При використанні приладів спецосвітлення при записах ТЖК освітлювач підпорядковується телеоператору.

5.1.4.7.10 При роботі кількох ТЖК на одному об'єкті призначається старший з освітлювачів по всіх групах.

5.1.4.7.11 При роботі ТЖК освітлювач виїжджає на зйомку разом з телеоператором.

5.1.4.7.12 При організації запису ТЖК з освітлювальними приладами, що живляться від акумуляторів, необхідно враховувати час на заміну акумуляторів або на їхню перезарядку (10 - 15 годин).

5.1.5 Особливості формування звукового ряду телевізійних програм

5.1.5.1 Звуковий ряд телевізійної (ТВ) програми є невід'ємною складовою продукції телекомпанії. Вид ТВ-продукції (ефірна програма, програма у запису на відеорулоні, відеокасеті або знята на кінострічку) визначає вимоги щодо організації технологічного процесу формування звукової програми, забезпечення художньої та технічної якості утворюваного звукового ряду. При цьому, як для тимчасового, так і тривалого фондового зберігання, а також міжнародного обміну, звуковий ряд ТВ-програми може записуватися на окремому магнітному носії синхронно з відеоінформацією.

5.1.5.2 Технічні параметри аналогового звукового сигналу ТВ-програм мають відповідати вимогам чинних стандартів.

5.1.5.3 Джерелами для формування звукових студійних та позастудійних ТВ-програм можуть бути:

- мікрофонні канали пульту звукорежисера (проводові та радіо);

- зовнішні джерела (магнітофони, транспункти, міські лінії приймання сигналу ПТС, міжнародні канали та ін.);

- канали синхронного перекладу.

5.1.5.4 Звуковий ряд ТВ-програми, як правило, створюється під відеоряд програми. Для музичних ТВ-програм у більшості випадків необхідно проводити формування відеоряду під фонограму. Відеозапис під фонограму забезпечує не лише кращу відповідність відео- та звукової інформації, але і більш високу якість звуку, тому що попередньо підготовлена музична фонограма може бути записана з більш високою якістю, ніж при запису з акустично непридатних приміщень і навіть з ТВ-студій.

5.1.5.5 Формування звукового ряду ТВ-програми згідно з творчими задумками студії здійснюється звукорежисером або особою, виконуючою його функції.

5.1.5.6 Звукорежисери або виконуючі їх функції особи зобов'язані знати експлуатаційні характеристики технологічного звукового обладнання (мікрофонів, мікшерних пультів, магнітофонів, ревербераторів тощо) для вирішення поставлених перед ними творчих завдань.

5.1.5.7 Відповідальність за художню та технічну якість звукового ряду покладається на звукорежисера.

5.1.5.8 Технічний (змінний) персонал телецентру, обслуговуючий звукове обладнання, у процесі підготовки та проведення робіт оперативно підпорядковується звукорежисеру.

5.1.5.9 Технічним керівником ТВ-передачі, запису, репетиції є старший зміни по ТВ-обладнанню, якому оперативно підпорядковується старший по обслуговуванню звукового обладнання, що входить у технічний комплекс.

5.1.5.10 На технічний персонал, обслуговуючий звукове обладнання, покладається відповідальність за якісну і своєчасну підготовку обладнання до роботи та його експлуатацію.

5.1.5.11 У разі проведення робіт звукорежисером без участі технічного персоналу (наприклад, робота з репортажним магнітофоном під час зйомок ТЖК) відповідальність за своєчасну і якісну підготовку обладнання до роботи та експлуатацію згідно з його настановою з експлуатації покладається на звукорежисера.

Примітка. Технічний персонал телецентру перевіряє обладнання на відповідність нормам ТУ, як до, так і після зйомки. Здавання та приймання обладнання проводиться з обов'язковою присутністю звукорежисера.

5.1.6 Підготовча організаційна робота для створення звукового ряду ТВ-програм

5.1.6.1 При формуванні єдиної звукової програми телебачення (ТБ) і радіомовлення (РМ) для проведення трансляції та запису призначається відповідальний звукорежисер від ТБ або РМ, який зобов'язаний проводити всі трактові репетиції даної передачі. У разі відміни передачі або запису на РМ або ТБ роботу проводить призначений звукорежисер.

5.1.6.2 За необхідності використання технічних засобів РМ на ТБ (або навпаки) заявки на них повинні подаватися замовником у відповідні координаційні служби РМ і ТБ для включення робіт необхідних технічних засобів у тижневий розклад.

5.1.6.3 Заявки на видання звукових сигналів від ТБ на РМ (та навпаки) повинні подаватися не пізніше як за добу до початку роботи.

5.1.7 Підготовчий етап створення звукового ряду ТВ-програми

5.1.7.1 До початку перших трактових репетицій ТВ-передачі або запису звукорежисер повинен підготувати розпорядок проведення роботи, черговість проходження звукових планів, тип та кількість мікрофонів, їх орієнтовне розміщення. Робота проводиться на підставі попереднього перегляду програми, ознайомлення зі сценарним планом, партитурою твору тощо.

5.1.7.2 До початку робіт по озвучуванню відеопрограми звукорежисер повинен підготувати монтажний лист озвучування на підставі раніше проведеного перегляду записаної відеопрограми та сценарного плану з озвучування.

5.1.7.3 Розміщення мікрофонів та їхня кількість визначаються спільно відеорежисером і звукорежисером. При проведенні музичних художніх передач перевага віддається вимогам звукорежисера.

5.1.7.4 Встановлення мікрофонів проводиться до початку трактових репетицій, запису та передачі з обов'язковою участю звукорежисера або мікрофонних операторів.

5.1.7.5 Все звукове обладнання повинно бути підготовлено і перевірено технічним персоналом не пізніше як за 30 хвилин до початку роботи і пред'явлено звукорежисеру.

5.1.7.6 Не пізніше як за 15 хвилин до початку роботи проводиться технічна проба здачі сигналів "джерела програми", "споживачеві програми": сигнал генератора 1000 Гц номінальним значенням максимального рівня (100 %, 0 дБ), а також перевірка проходження реального звукового сигналу.

Примітка. При роботі у стереоваріанті здача сигналу 1000 Гц проводиться окремо по лівому та правому стереоканалах.

5.1.7.7 При проведенні складних нестандартних записів передач, технічна проба за звуком проводиться згідно з регламентом, спеціально розробленим для цієї передачі технічними (технологічними) службами телецентру.

5.1.8 Формування звукового ряду ТВ-програми у процесі запису, передачі та озвучування

5.1.8.1 У процесі запису, передачі та озвучування звукорежисер формує звуковий ряд ТВ-програми, використовуючи сукупність технологічних прийомів, що забезпечують у телеглядача необхідну якість звучання ТВ-передачі.

5.1.8.2 Для забезпечення високоякісного озвучування ТВ-програм звукорежисер зобов'язаний:

- перетворювати динаміку звучання у студії, концертному залі, театрі, на відкритому майданчику в динаміку, необхідну для оптимального сприйняття звучання в житловому приміщенні;

- підтримувати необхідний баланс між рівнем музики та мови для оптимального сприйняття мови на фоні музики у програмі;

- підтримувати номінальне значення максимального (100 %, 0 дБ) та мінімального (5 %, 25 дБ) рівнів сигналу;

- контролювати звукову програму наявними засобами слухового та візуального контролю для оцінки художньої та технічної якості ТВ-програми.

5.1.8.3 У разі виявлення в процесі роботи дефектів звуку (на рівні браку див. 7.2) звукорежисер доводить до відома старшого по звуковому обладнанню про те, що сталося, для вживання заходів щодо ліквідації несправностей.

Основні параметри звукового сигналу визначаються у додатку А і нормовані у ГОСТ 11515 [7].

5.1.8.4 У разі розбіжностей між звукорежисером та старшим по звуковому обладнанню в оцінці та класифікації дефектів звуку для кваліфікованого визначення оцінки запрошується представник відділу технічного контролю (ВТК) або служби технічного контролю (СТК).

5.1.8.5 Під час запису передачі (в окремих випадках та на репетиціях) технічна якість програми контролюється:

а) за рівнем сигналів та помітними на слух спотвореннями постійно під час всього запису або передачі в АПБ, приймальної апаратної радіолінії ПТС, апаратних відео- та звукозапису, крім того, вибірково або при одержанні інформації про виявлення браку - в центральній апаратній (ЦА) або комутаційно-розподільній апаратній (КРА);

б) у ВТК телецентру здійснюється контроль за критеріями оцінки браку та технічних зупинок згідно з ГОСТ 11515 [7] (див. 5.1.8.3). Контроль проводиться вибірково або при одержанні інформації про появлення браку, або розбіжностей між підрозділами телецентру відносно класифікації дефектів по звуку.

5.1.8.6 Запис звукового ряду ТБ здійснюється на відеорулоні, відеокасеті чи магнітному рулоні, касеті. Їх можна розділити на первинні і перезаписи (перезаписи первинних фонограм при монтажі та озвучуванні відеопрограм).

5.1.8.7 Звуковий ряд ТВ-програми може бути записаний на загальному магнітному носії (відеострічці) спільно з відеоінформацією або на окремому носії (магнітній стрічці) синхронно з відеоінформацією.

5.1.8.8 Запис фонограми на окремому синхронному магнітному носії забезпечує більш високоякісний звуковий ряд ТВ-програм.

Різновиди цих синхронних записів такі:

- аналоговий запис, двоканальний (стерео, моно) на вузькій магнітній стрічці;

- аналоговий запис, двоканальний з шумозаглушенням компандерного типу на вузькій магнітній стрічці;

- аналоговий запис, багатоканальний з шумозаглушенням компандерного типу на широкій магнітній стрічці;

- цифровий запис, двоканальний на вузькій магнітній стрічці;

- цифровий запис, багатоканальний на широкій магнітній стрічці.

5.1.9 Озвучування відеопрограм

5.1.9.1 Озвучування відеопрограм, записаних на відеострічці, може здійснюватися за спільною роботою АСБ і відеомагнітофонної апаратної або при встановленні відеомагнітофона в АСБ, а для складних форм озвучування - в спеціалізованих апаратних монтажу відеофонограм (АМВ) чи апаратних тонування і монтажу (АТМ).

5.1.9.2 Озвучування відеопрограм в АТМ проводиться за технологією, яка враховує склад і технологічні можливості обладнання АТМ. Технологія озвучування відеопрограм повинна описувати та визначати послідовність та зміст основних технологічних операцій, склад вихідних матеріалів, технічні та технологічні вимоги до них, склад обладнання, що використовується, і вид продукції, а також порядок організації робіт та оформлення матеріалу.

5.1.9.3 Незалежно від складу та технологічних можливостей АТМ технологія озвучування відеопрограми повинна містити такі основні етапи:

- підготовка звукорежисером монтажного листа озвучування до початку озвучування (без використання техніки АТМ);

- використання первинної фонограми відеорулону, відеокасети або фонограми на окремій магнітній стрічці (при її наявності);

- акторське (дикторське) та шумове озвучування зі студії за зображенням на відеомоніторі;

- використання музичних, шумових і мовних фонограм у процесі озвучування;

- створення (озвученої) фонограми ТВ-програми шляхом зведення та вписування у відеорулон, на відеокасету або на окрему магнітну стрічку всіх компонентів, що повинні входити до складу озвученої звукової програми.

Примітка 1. В процесі акторського (дикторського) та шумового озвучування записують декілька дублів для подальшого вибору найкращого з них.

Примітка 2. Акторське (дикторське), шумове озвучування та формування завершеної фонограми ТВ-програми проводять після закінчення трактових репетицій;

- виготовлення ефірних копій озвучених фонограм, записаних на окремій магнітній стрічці (рулоні або касеті).

5.1.10 Магнітний відеозапис та відеозабезпечення

5.1.10.1 Формати відеозапису, що використовуються при виробництві програм

5.1.10.1.1 При виробництві програм і для відтворення програм в ефір допускається використання таких форматів:

- формат C, стрічка 25,4 мм;

- формат Betacam-SP, стрічка 12,7 мм;

- інші, крім згаданих вище, що мають не гірші якісні показники.

5.1.10.1.2 Для запису інформаційних та оперативних матеріалів допускається використання форматів:

- формат Betacam-SP, стрічка 12,7 мм;

5.1.10.2 Організація робіт в апаратних відеозапису

5.1.10.2.1 Підготовка обладнання до роботи та його настроювання, а також регламент проведення технічної проби проводиться згідно з діючими на телецентрі інструкціями, керівним документом з експлуатації і ТУ на відеомагнітофони з використанням вимірювальних магнітних стрічок (тестів) і генераторів кольорових смуг, випробувальних рядків і звуку частотою 1000 Гц. У разі виявлення відхилень технічних характеристик тракту більше допустимих значень дозволяється підстроювання обладнання оперативними регуляторами, що є в наявності.

5.1.10.2.2 Запуск і зупинка відеомагнітофонів виконуються режисером дистанційно або за його командою з обов'язковим підтвердженням технічним персоналом виконання команди.

5.1.10.2.3 Основою контролю параметрів сигналів записаних відеофонограм є порівняння їх з параметрами сигналів, що записані на вимірювальній стрічці при відрегульованому відеомагнітофоні.

5.1.10.2.4 Після закінчення запису для визначення якості відеозапису необхідно зробити вибірковий перегляд протягом першої хвилини після електронного ракорду, останньої хвилини, не враховуючи кінцевої заставки, і в середині запису протягом 1 хвилини із записом переглянутих хвилин у супроводжувальній документації. Вибірковому контролю підлягають:

- рівень сигналу яскравості (відповідає імпульсу опорного білого);

- розмах немодульованої підносної;

- розмах ССП;

- форма сигналу керування, розмах монтажного імпульсу 12,5 Гц;

- рівень сигналу звукового супроводу, що оцінюється індикатором рівня;

- наявність помітних спотворень звукового сигналу.

5.1.10.2.5 Для форматів C, B параметри сигналу під час запису контролюються по "наскрізному каналу".

За наявності у відеофонограмі сигналів випробувальних рядків вимірювання проводяться за цими сигналами. У процесі запису контроль параметрів виконується періодично.

5.1.10.2.6 Відповідальність за якість запису і відтворення відеофонограм, а також контроль технічних параметрів телевізійного і звукового сигналів на вході апаратної і на виході покладається на старшого апаратної магнітного відеозапису. Відповідальність за технічну якість зробленого електронного монтажу покладається на старшого монтажної апаратної (монтажера).

5.1.10.2.7 Якщо відеозапис зроблено окремими фрагментами (сюжетами) для наступного монтажу або у режимі "прямий монтаж", то проглядається останній записаний модуль під час підготовки студії до запису наступного сюжету і результат огляду повідомляється в АСБ, ПТС (для формату Q).

При наявності у відеомагнітофоні наскрізного контролю під час запису перегляд записаних фрагментів не проводиться.

5.1.10.2.8 Відеорулони з виявленими дефектами відеострічки повинні замінятися, а запис дублю необхідно зробити вдруге.

5.1.10.2.9 Зниження якості, обумовлене дефектами обладнання по тракту, що виявлено під час перегляду або під час запису, відмічається у супроводжувальній документації до відеорулону (відеокасети), вказується загальний час дефекту і складається технічний акт із зазначенням причини дефекту.

5.1.10.2.10 У процесі запису всі зауваження, виявлені у вхідному відеосигналі, оперативно повідомляються в АСБ (ПТС), котра зобов'язана повторити наявність вказаних зауважень. Після завершення запису на відеорулон (відеокасету) в супроводжувальній документації вноситься узгоджена пофрагментарно оцінка якості.

5.1.10.2.11 На всіх стадіях відеозапису, за наявності зниження якості відеофонограми, у супроводжувальній документації на відеорулон повинні вказуватися:

- назви сюжетів;

- щохвилинно сюжети від початку передачі;

- хронометраж і характер браку;

- вихідні дані джерела браку;

- наявність дозволу керівництва студії на включення в передачу бракованого сюжету.

5.1.10.2.12 Відеофонограми, повністю завершені виробництвом, призначені для багаторазового використання або тиражування, зі супроводжувальною документацією передаються на зберігання у Фонд.

5.2 Підготовка та проведення передач радіомовлення

5.2.1 Організація радіомовлення і види радіомовленнєвих передач

5.2.1.1 Радіомовлення складається з двох основних етапів:

- виробництво і формування звукової інформації (програми);

- розподіл програми та доведення її до радіоприймачів слухача.

Виробництво і формування радіопрограм здійснюють телерадіоорганізації (редакції, студії, агентства, об'єднання, асоціації, компанії, тощо), зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку, і мають право (ліцензію) на виробництво і розповсюдження програм на території України чи за її межі.

5.2.1.2 Залежно від призначення радіомовленнєві передачі поділяються на:

- передачі, що транслюються на території України (внутрішнє радіомовлення);

- передачі, що транслюються з території України за її межі (зовнішнє радіомовлення);

- передачі для населення України або зарубіжних країн, організоване зарубіжними країнами за допомогою передавачів, розташованих на території України.

5.2.1.3 Передачі внутрішнього радіомовлення, в свою чергу, поділяються на:

- передачі загальнонаціонального радіомовлення - програми Національної радіокомпанії України (НРКУ), громадських і незалежних радіоорганізацій (РО) для розповсюдження на території України;

- передачі обласного (регіонального) радіомовлення - програми державних телерадіокомпаній областей України, Автономної Республіки Крим, міст Севастополь та Київ, а також програми громадських і незалежних ТРО на територію області або регіону;

- передачі місцевого радіомовлення - програми державних та недержавних телерадіокомпаній місцевого значення на територію міста чи села (частина цих передач складається з передач загальнонаціонального та обласного (регіонального)) радіомовлення.

5.2.1.4 Діяльність зі створення та розповсюдження програм внутрішнього радіомовлення визначається законодавчими і нормативними актами України.

Діяльність з розповсюдження передач зовнішнього радіомовлення регламентується законодавчими та нормативними документами України, статтями та положеннями Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку (ITU).

5.2.1.5 Організація передач для населення України зарубіжними країнами за допомогою радіомовленнєвих передавачів, розташованих в Україні, здійснюється на підставі міжнародних угод.

5.2.1.6 Доведення радіомовленнєвої програми до слухачів здійснюється за допомогою комплексу технічних засобів, які утворюють тракти первинного та вторинного розподілу.

5.2.1.7 Сформовані програми загальнодержавного і обласного (регіонального) радіомовлення подаються до тракту первинного розподілу.

5.2.1.8 Програми місцевого радіомовлення із студій або апаратних подаються по з'єднувальних лініях (кабельних або радіорелейних) на радіомовленнєву станцію.

5.2.1.9 Тракт первинного розподілу призначається для передавання телерадіокомпанією сформованих програм на радіомовленнєву передавальну станцію або мережі станцій. Цей тракт складається з КРА, широкосмугових міжміських та місцевих каналів радіомовлення, що, в свою чергу, можуть організовуватись кабельними, оптоволоконними, радіорелейними та супутниковими лініями зв'язку.

5.2.1.10 Тракт вторинного розподілу призначається для безпосереднього доведення до слухачів програм радіомовлення. Він містить розподілену по країні мережу радіомовленнєвих станцій діапазонів довгих, середніх, коротких, ультра- та надзвичайно коротких хвиль.

Сформовані радіокомпаніями програми каналами радіомовлення подаються до мережі радіомовленнєвих станцій та проводового мовлення.

5.2.1.11 Експлуатація міжміських каналів радіомовленнєвого розподілу та з'єднувальних ліній (кабельних, радіорелейних, оптоволоконних і супутникових) здійснюється спеціалізованими організаціями за наявності ліцензії і виконанні правил експлуатації технічних засобів.

5.2.1.12 Загальне керування передавальними технічними засобами керування трактами первинного розподілу програм на території України здійснює Національний центр управління (НЦУ) Державного комітету зв'язку та інформатизації України.

5.2.1.13 Оперативне керування трактами первинного розподілу програм здійснює цілодобова диспетчерська служба НЦУ. Диспетчер здійснює керування широкосмуговими міжміськими та місцевими каналами радіомовлення.

5.2.1.14 Оперативне керування передавальними технічними засобами загальнодержавного, обласного (регіонального) та місцевого радіомовлення здійснюють відомчі служби оперативного управління або відповідальні особи радіопідприємств.

5.2.1.15 Радіомовленнєва станція (у тому числі станція супутникового зв'язку) зобов'язана мати зв'язок з оперативним виконавчим пунктом (ОВП) радіопідприємства, який, в свою чергу - з відомчою службою оперативного управління або з відповідальною особою радіопідприємства.

5.2.1.16 Взаємовідношення на тракті радіомовлення між підприємствами - власниками технічних засобів визначаються законодавством України, інструкціями НЦУ та укладеними угодами.

5.2.2 Підготовка і проведення трансляцій та звукозапису

5.2.2.1 Порядок підготовки

5.2.2.1.1 Робота технічних засобів звукозапису (студії, апаратної запису, апаратної монтажу) виконується згідно з місячними, уточненими тижневими і добовими графіками завантаження технічних засобів. При складанні тижневого і добового графіків має враховуватися час для оформлення готової продукції.

5.2.2.1.2 Для складання тижневого графіка завантаження засобів звукозапису програмно-редакційні працівники повинні подати замовлення, в якому необхідно зазначити:

- назву редакції;

- вид роботи (запис, монтаж і т. п.);

- прізвище редактора (режисера), що відповідає за роботу;

- дату, час початку і закінчення роботи;

- вид запису (фондовий, оперативний);

- дата, час виходу в ефір, хронометраж фонограми.

5.2.2.1.3 Оперативні зміни в тижневий графік завантаження технічних засобів звукозапису можуть проводитися за погодженням з керівництвом технічних служб не пізніше 15 год. 00 хв. напередодні дня, план якого змінюється.

Для виконання робіт, пов'язаних зі змінами тижневого графіка завантаження технічних засобів, відповідна редакція подає технічній службі одноразове замовлення.

5.2.2.1.4 На підставі замовлень, що надійшли, технічна служба складає розклад роботи технічних засобів на наступну добу. Розклад передається в експлуатаційні підрозділи не пізніше 16 год. 00 хв. напередодні, узгодивши до цього часу з редакційними підрозділами строки виконання робіт.

5.2.2.1.5 Для окремих творчих підрозділів технічні засоби закріплюються на постійно. При цьому в розкладі зазначається тільки початок і закінчення робіт на кожну добу, а черговість виконання робіт визначається творчим підрозділом.

5.2.2.1.6 Щоб зробити звукозапис, редакція подає наряд-замовлення за прийнятою формою. Факт виконання роботи засвідчується в наряді-замовленні підписами звукорежисера (режисера) чи редактора і представника технічного підрозділу.

5.2.2.1.7 Час надання технічних засобів має бути узгоджений редакційними і технічними службами, виходячи з затверджених нормативів на виконання різноманітних видів робіт.

5.2.2.1.8 Проведення трансляційних передач і позастудійних записів зі стаціонарних (СРТП), напівстаціонарних (НСРТП) транспунктів, а також із місць подій чи об'єктів, що не мають підготовлених приміщень і з'єднувальних ліній, здійснюється згідно з графіком завантаження технічних засобів телерадіоорганізації, складеним на підставі нарядів-замовлень редакцій і робочого розкладу передач.

При використанні у трансляційних передачах пересувних звукових станцій (ПЗС) робота їх з відкритих майданчиків допускається за температурою та метеорологічних умов, що відповідають технічним умовам того обладнання, використовуваного під час позастудійних передач і звукозаписів.

5.2.2.1.9 Проведення трансляційних передач або звукозаписів із об'єктів, що не мають підготовлених приміщень, обладнання і постійних з'єднувальних ліній, здійснюється тільки після попереднього спільного обстеження об'єкта представниками телерадіоорганізації (технічного підрозділу) і відповідної редакції.

Для здійснення обстеження на редакцію покладається оформлення перепустки для осіб, які братимуть участь в обстеженні, погодження їхньої участі з керівництвом і технічними службами об'єкта проведення трансляційної передачі або звукозапису. Результат обстеження має підтвердити: можливість проведення трансляційної передачі;

виділення приміщення для встановлення обладнання; визначення місця підключення до електромережі об'єкта і місця встановлення ПЗС (якщо робота буде проводитися з її участю); погодження траси прокладання силового і мікрофонних кабелів; визначення місця підключення до з'єднувальних ліній; визначення тривалості часу, потрібного для розгортання техніки і підготовки її до роботи. За результатами обстеження редакція подає наряд-замовлення на виконання трансляційної передачі або звукозапису.

5.2.2.1.10 При складанні розкладу завантаження технічних засобів необхідно враховувати річні графіки планово-профілактичних робіт СРТП, НСРТП, ПЗС.

5.2.2.1.11 Для технічного налагодження трансляційних передач (звукозаписів) на технічну службу телерадіоорганізації покладається замовлення міських, міжміських каналів зв'язку та з'єднувальних ліній на замовлення редакцій:

- для монофонічних передач:

1) прямий основний трансляційний канал;

2) прямий резервний трансляційний канал;

3) зворотний канал для подачі до пункту трансляцій програмних вказівок і зворотних сигналів низької частоти при прямих трансляціях;

4) канал дво- чи чотирипровідного технічного (технологічного) зв'язку;

5) канал дво- чи чотирипровідного програмного зв'язку (тільки за замовленням дирекції програм і за наявності технічної можливості);

- для стереофонічних передач:

1) прямий трансляційний канал А;

2) прямий трансляційний канал Б;

3) сумарний трансляційний канал С (лише за окремим замовленням);

4) зворотний канал для подачі до пункту трансляції програмних вказівок і зворотних сигналів низької частоти при прямих трансляціях;

5) канал дво- чи чотирипровідного програмного зв'язку (тільки за замовленням дирекції програм і при наявності технічної можливості);

- для роботи коментатора:

1) чотирипровідний трансляційний канал;

2) дво- або чотирипровідний канал технічного (технологічного) зв'язку лише за крайньої необхідності і при наявності технічної можливості.

5.2.2.1.12 При проведенні трансляційних радіопередач (звукозапису) спільно з телебаченням за необхідності має бути організований канал зв'язку між технічним персоналом, що проводить радіотрансляцію, і персоналом телебачення.

5.2.2.1.13 Не допускається використання однієї лінії для організації технічного зв'язку між декількома апаратними, що забезпечують трансляцію.

5.2.2.1.14 Проведення художніх передач та звукозаписів з передачею звукового сигналу з'єднувальними лініями, організованими по міських телефонних мережах, параметри якості яких не відповідають вимогам, не допускається.

5.2.3 Проведення оперативних студійних записів

5.2.3.1 Технічні засоби АСБ оперативних записів і апаратних монтажу та зведення програм мають бути підготовлені до роботи не пізніше як за 15 хв. до початку роботи за розкладом.

5.2.3.2 Монтаж мовленнєвих оперативних фонограм виконується лише за наявності відредагованих і затверджених до запису машинописних текстів. Монтаж безтекстових фонограм (коли немає їхнього розшифрування) здійснюється лише у присутності редактора.

5.2.3.3 Технічна служба має право не приймати до монтажу репортажні звукозаписи з обсягом, що перевищує більше за п'ять разів обсяг корисного звучання. У таких випадках редактор повинен самостійно виконати попередній (чернетковий) монтаж. У виняткових випадках матеріал, що перевищує обсяг чорнового матеріалу може бути прийнятий до монтажу лише з дозволу керівництва редакції з зауваженнями редакторові (кореспонденту).

5.2.3.4 При записі на магнітну стрічку суспільно-політичних, художніх і оперативних передач постійного хронометражу запис виконується, як правило, на один рулон з використанням "безкровного монтажу". При цьому рулон магнітної стрічки повинен бути розрахований на відповідний хронометраж.

5.2.3.5 При запису оперативних передач на магнітну стрічку на кожні 100 м стрічки повинно бути не більше одного склеювання, а всі відрізки стрічки мають бути одного типу.

5.2.3.6 Допускається запис оперативних передач на лазерних компакт-дисках.

5.2.3.7 Радіофонічна робота під час проведення студійних оперативних звукозаписів проводиться відповідно до п. 5.2.7.

5.2.4 Проведення художніх студійних записів

5.2.4.1 Робота технічних засобів звукозапису організовується згідно з місячними і уточненими тижневими розкладами завантаження технічних засобів, розробленими на підставі попередньо отриманих нарядів-замовлень.

5.2.4.2 Технічні засоби АСБ художніх записів і апаратних монтажу мають бути підготовлені до роботи не пізніше як за 30 хв. до початку роботи за розкладом.

5.2.4.3 Між окремими записами в АСБ художніх записів необхідно передбачити перерву тривалістю від 1,0 год. до 1,5 год. для перестановки мікрофонів і технологічного регулювання.

5.2.4.4 При проведенні студійних художніх звукозаписів звукорежисер повинен прибути в апаратну не пізніше як за 1 годину до початку запису і ознайомити технічний персонал, що бере участь в запису, з планом його проведення. При складних записах технічний персонал отримує вказівку від звукорежисера, де і як повинні бути розміщені мікрофони, скільки і яких типів їх знадобиться, яке додаткове обладнання буде використовуватися.

5.2.4.5 В разі неявки до початку звукозапису виконавців, звукорежисерів, режисерів, редакторів керівник технічної служби може виключити з розкладу цей звукозапис після 30 хв. від часу його початку згідно з тижневим розкладом. У разі неготовності до запису виконавців, звукорежисерів, режисерів запис може бути припинений керівництвом телерадіоорганізації за клопотанням керівника технічної служби. Про зняття чи припинення звукозапису повідомляється у відповідну редакцію.

5.2.4.6 Для забезпечення високої якості звукозаписів великих форм (опери, симфонії, хорові твори і т. п.) необхідно відбирати магнітну стрічку з однієї партії. При музично-художніх записах магнітна стрічка може мати, як виняток, одну склейку на рулон у 1000 м.

5.2.4.7 Технологія проведення звукозапису залежить від типу носія звукозапису, що використовується в даному випадку, і повинна відповідати технічним умовам і правилам експлуатації технологічного обладнання звукозапису, що при цьому використовується.

5.2.4.8 Технічні параметри технологічного обладнання звукозапису повинні задовольняти всім вимогам стосовно оцінки якісних показників тракту формування програм радіомовлення.

5.2.4.9 Рівень прослуховування звукозаписів в студійних апаратних, апаратних звукозапису та в монтажних апаратних повинен забезпечувати чутливість для визначення якості самих низьких рівнів фонограм, але не повинен перевищувати 94 дБ вище порогу чутливості.

5.2.4.10 Найбільша допустима кількість виконавців в АСБ художніх записів визначається санітарними нормами на ці приміщення.

5.2.4.11 В АСБ художніх записів на видному місці повинен висіти паспорт студії, в якому крім іншого зазначено:

- об'єм студії;

- частотна залежність часу реверберації;

- максимально допустима кількість одночасно присутніх осіб.

5.2.5 Технічне випробування каналів та порядок проведення трансляцій

5.2.5.1 Під час підготування трансляційних передач і звукозапису звукорежисер і редактор, відповідальний за передачу, повинні з'явитися на місце трансляції (звукозапису) не пізніше як за 2 години до її початку, щоб ознайомити технічний персонал з програмою трансляції (звукозапису), її особливостями і часом початку та закінчення.

Диктор, коментатор, інші програмно-редакційні працівники приходять на місце трансляції (звукозапису) не пізніше як за 1 годину до її початку.

Коли має проводитися трансляційна передача або звукозапис із місць подій або об'єктів, що не мають підготовлених приміщень і з'єднувальних ліній, редакційні працівники повинні бути на місці трансляції (звукозапису) не пізніше як за 2 години до початку роботи.

Якщо намічено трансляційну передачу з концертної студії, диктор (коментатор, ведучий) повинен з'явитися до студії не пізніше як за 30 хвилин до початку передачі.

Щоб доповнити трансляційну передачу магнітною фонограмою, диктор (коментатор, ведучий) повинен разом з оператором спочатку звірити мікрофонний матеріал дикторської папки з замовленням на відтворення.

5.2.5.2 Всі технічні засоби, що використовуються на місці трансляції (звукозапису), мають бути підготовлені, увімкнені й перевірені на працездатність не пізніше як за 1,5 години до початку роботи і за 15 хвилин до початку роботи передаються програмно-редакційним працівникам.

5.2.5.3 Перед трансляцією під час технічного випробування канали, з'єднувальні лінії перевіряються за параметрами:

- номінальне значення рівня сигналу на частоті 1000 Гц;

- амплітудно-частотна характеристика на крайніх частотах смуги пропускання;

- оцінка рівня шумів на слух і за вимірювальними приладами;

- різниця підсилення каналів А і Б;

- синфазність сигналів у каналах А і Б при стереопередачі;

- правильність розташування каналів А і Б стереопари;

- номінальне значення рівня сигналу зворотного каналу;

- проходження сигналів виклику і розбірливість мовлення у каналах технічного і програмного зв'язку.

5.2.5.4 За необхідності під час підготовки може бути проведено вимірювання якісних показників з'єднувальних ліній на відповідність їх з технічними нормами.

5.2.5.5 Якщо при підготуванні виявлено, що з'єднувальні лінії не відповідають технічним нормам, подія музично-художнього жанру має записатися на місці за допомогою ПЗС.

5.2.5.6 На всіх ділянках тракту сформована звукова програма має подаватися до споживача одночасно каналами А і Б при стереотрансляціях і основним і резервним каналами при монотрансляціях. Перехід на резерв здійснюється в радіомовленнєвій апаратній.

5.2.5.7 Технічне випробування по з'єднувальних лініях має починатись за 1 годину до початку передачі і закінчуватись за 15 хвилин до початку передачі на ділянці від СРТП, НСРТП, місця подій, об'єкта трансляції (звукозапису) до радіомовленнєвої апаратної.

За наявності технічної можливості, після закінчення технічного випробування слід подавати сигнали ідентифікації прямого основного і резервного та зворотного каналів.

5.2.5.8 Підготовка та перевірка міжміських каналів трансляційних передач здійснюється у такому порядку:

а) сформована звукова програма трансляційної передачі передається з місця трансляції через ЦА технічних служб ТРО на міжміські мовленнєві апаратні (ММА), міжміські телефонні станції (МТС). В окремих випадках допускається передача програми безпосередньо на ММА (МТС);

б) за 30 хв. до здавання міжміського каналу технічним службам ТРО проводяться підготовка і перевірка каналів на відповідність чинним нормам на параметри якості. Перші 15 хв. перевірка здійснюється на ділянках:

- джерело видавання програми (ЦА, місце події) - ММА (МТС);

- МТС - МТС;

- ММА (МТС) - ЦА ТРО.

В наступні 15 хв. перевірка здійснюється на ділянці: джерело видавання програми (ЦА, місце події) - ММА (МТС) кінцева.

Після перевірки технічний персонал ММА (МТС) надає замовлені канали для трансляційних передач технічному персоналу ЦА ТРО, чиї працівники проводять технічне випробування на ділянці: джерело видавання програм (ЦА, місце події) - ЦА ТРО;

в) із зазначеного у замовленні часу надання каналів технічним службам ТРО для посилання випробувальних сигналів або своїх переговорів замовленими каналами техперсоналу Державного комітету зв'язку та інформатизації України дозволяється тільки за погодженням із технічним персоналом ТРО за умови виявлення пошкоджень до початку передачі;

г) якщо до моменту надання замовлених для трансляції каналів технічним службам ТРО не буде надано канал тональної частоти (КТЧ) для технічного зв'язку, то при нормальній роботі каналів подавання програм технічні служби Держкомзв'язку та інформатизації України, за наявності у них каналів службового зв'язку в цьому напрямку, беруть на себе всі службові переговори з пунктом, звідки має проводитися трансляція, до відновлення нормальної дії замовленого технічного зв'язку.

Якщо у технічних служб Держкомзв'язку та інформатизації України немає каналів службового зв'язку у цьому напрямку, питання про проведення трансляції або непроведення вирішується технічними і програмними службами спільно;

д) якщо під час технічного випробування виявлено недоброякісну роботу міжміського каналу, то працівники трансляційної ЦА повідомляють про це у відповідну службу Держкомзв'язку та інформатизації України (МТС, ММА), а канал передається на контроль службі технічного контролю. Коли вжиті заходи не дали позитивного результату, то не пізніше як за 5 хвилин до початку передачі (а на передачі типу "перекличка" - за 15 хв.) служба технічного контролю або працівники, які виконують її функції, вирішують питання про подальші дії разом зі службами Держкомзв'язку та інформатизації України;

е) у разі відмови від використання каналів для трансляційних передач ТРО повідомляє про це відповідні служби Держкомзв'язку та інформатизації України не пізніше як за 12 год. до початку передачі.

5.2.5.9 Проведення трансляції здійснюється у такому порядку:

а) не пізніше як за 5 хв. (на передачах типу "перекличка" - за 15 хв.) до початку трансляції подача сигналів ідентифікації припиняється;

б) працівники приймальної апаратної до початку передачі подають по технічному зв'язку розпорядження про початок трансляції словами "Станція у Вас";

в) працівники передавальної апаратної після закінчення технічного випробування знаходяться на зв'язку, очікуючи розпорядження про початок трансляції.

Працівники передавальної апаратної, одержавши розпорядження про початок трансляції, відповідають "Станцію прийнято" і починають роботу згідно з попередньою домовленістю;

г) після закінчення трансляції працівники передавальної апаратної повідомляють працівників приймальної апаратної про закінчення передачі словами: "Передачу закінчено" (попередньо повідомляючи останні слова кореспондента). Працівники приймальної апаратної відповідають "Закінчили" і повідомляють про це трансляційну ЦА;

д) про всі технічні неполадки в точках здійснення передачі працівники передавальної апаратної негайно повідомляють працівників приймальної апаратної;

е) трансляційні передачі та всі службові переговори під час налагодження та проведення трансляції для документування рекомендується записувати в передавальній апаратній;

ж) у разі проведення трансляційних передач і звукозапису з інших міст передавальна апаратна міста, з якого ведеться передача, і приймальна апаратна керуються відповідними пунктами цього розділу з урахуванням місцевих умов.

5.2.6 Підготовка і проведення радіомовлення 5.2.6.1 Підготовка мікрофонних матеріалів

Усі матеріали, що містить передача, мають бути надруковані через два інтервали. Скорочення і рідко вживані назви, у тому числі абревіатури, в тексті розшифровуються. На рідко вживаних, маловідомих словах ставляться наголоси. Не допускається перенос закінчень слів на наступний рядок і закінчень речень - на наступну сторінку. На кожній сторінці матеріалу, призначеного для читання дикторами (коментаторами, ведучими), слід робити не більше трьох чітких правок від руки.

Якщо передача містить фонограми, необхідно у мікрофонному тексті для диктора (коментатора, ведучого), а також у копії мікрофонного матеріалу для оператора чітко зазначити, після яких слів диктора (коментатора, ведучого) включається фонограма і після яких слів, записаних на носії, диктор (коментатор, ведучий) продовжує читати зі студії.

Підготовлені до ефіру матеріали затверджують (візують мікрофонні папки) директори творчо-виробничих об'єднань чи їхні заступники, а також головні редактори та завідуючі редакціями.

Інформаційні програми і випуски новин візує головний редактор редакції інформації чи завідуючі редакціями новин дня.

Редактор, який готує матеріал до ефіру, підписує кожну сторінку тексту. Крім того, редактор чи завідуючий відділом кожне внесене в мікрофонний текст виправлення візує на полях відповідної сторінки. Редактор відповідає за точність фактичних даних і цитат, які містить передача.

5.2.6.2 Оформлення мікрофонних папок

Повністю оформлена мікрофонна папка здається у відділ випуску Дирекції програм і випуску. На титульній сторінці мікрофонної папки ставляться підписи (чітко) осіб, що відповідають за передачу, - головного редактора чи його заступника (завідуючого редакцією), завідуючого відповідним відділом чи його заступника, редактора і режисера. На титульній сторінці цієї папки зазначаються також інші дані про повну готовність передачі до видачі в ефір.

На другій сторінці мікрофонної папки зазначається порядок видачі передачі до ефіру.

Примітка. Якщо передача, записана на магнітній стрічці, містить вступний і заключний тексти для читання диктором (коментатором, ведучим) зі студії, то тексти залежно від обсягу можуть бути надруковані на другій сторінці мікрофонної папки чи на окремій сторінці з поміткою: "Диктор зі студії".

На другій сторінці мікрофонної папки монтованих і не монтованих передач мають бути перелічені музичні твори та їхні автори, а також виконавці номерів і хронометраж музичних творів.

У разі повторення передачі через певний час (більш як один день) редактор перевіряє наявність фонограм у фонотеці, ретельно перевіряє текст передачі або прослуховує її, враховуючи події дня. Перед повторенням передачі оформляється нова мікрофонна папка.

5.2.6.3 Контроль за дотриманням правил здачі матеріалів радіопередач

Усі матеріали передач, за винятком оперативних, здаються у відділ випуску. Сюди ж мають надходити, за винятком оперативних, і відповідно оформлені мікрофонні папки на кожний прямий ефір, у тому числі на кожну трансляцію. Відділ випуску дирекції програм і випуску, приймаючи від редакцій мікрофонні папки з текстами передач, контролює підписи відповідальних осіб, яким надано право візувати ефірні матеріали, а також перевіряє чи правильно і чи до кінця оформлено мікрофонні папки і тексти. Оперативні передачі, підготовлені в день ефіру, здаються безпосередньо в диспетчерську Дирекції програм і випуску, де контроль за правильністю оформлення мікрофонних матеріалів здійснює черговий випусковий відділу випуску.

Відповідальність за інформаційні програми і випуски новин несуть завідуючі редакціями новин дня чи виконавці їхніх обов'язків.

5.2.6.4 Підготовка фонограм радіопередач

5.2.6.4.1 Порядок оформлення фонограм радіопередач

Керівник редакції і редактор передачі відповідають за остаточний мовний дубль фонограми із записом передачі та за відповідність фонограми тексту передачі. На етикетці коробки мають бути прізвище і підпис редактора і оператора, які прослухали остаточний мовний дубль фонограми передачі, а також зазначено день і час видачі її до ефіру. При цьому на етикетці коробки і на ракорді пишеться назва передачі та її хронометраж.

Упаковану коробку, у вигляді бандеролі, з фонограмою підписують оператор і редактор. На бандеролі ставиться особистий штамп чи підпис оператора. Фонограми радіоспектаклів та інших програм підписує також режисер.

Примітка. Після виготовлення фонограми чи мовного дублю, прослуховування в редакції і відповідного оформлення оператор або редактор здає його у фонотеку за нарядом-замовленням і фіксує в журналі дату і час здачі фонограми та прізвище працівника фонотеки, який прийняв фонограму.

Концерти, не змонтовані на одній стрічці, а складені з окремих фондових музичних творів, мають бути прослухані в редакції і працівниками дільниці контролю фонограм фонотеки (останніми - якщо вони не звучали більше трьох місяців).

Усі фонограми надходять до апаратних відтворення тільки через фонотеку, яка несе відповідальність за своєчасну і правильну доставку їх в апаратну. Якщо в передачі використовуються записи, що не відповідають загальноприйнятим стандартам якості, дозвіл на їхнє відтворення в ефірі дають директор творчо-виробничого об'єднання чи його заступники. Відмітка про це робиться на заявці про відтворення та на етикетці коробки з фонограмою.

5.2.6.4.2 Оформлення замовлень на відтворення фонограм радіопередач

Замовленням редакції фонотеці на відтворення передачі є копія мікрофонної папки у двох примірниках.

У копії мікрофонної папки зазначаються: назва редакції, назва передачі (у точній відповідності до зазначеної в мікрофонній папці та на коробці з фонограмою), номер (індекс) фонограми, хронометраж, дата і час початку та закінчення передачі; канал, на якому буде відтворено передачу; підпис редактора передачі і дата оформлення замовлення. За наявності кількох фонограм у передачі в копії мікрофонної папки зазначається кожна з них і порядок їхнього відтворення.

У тих випадках, коли редакції здають передачі, в яких чергуються записи на стрічці з текстом, що читається диктором (коментатором, ведучим) зі студії, оформляються замовлення на відтворення, в якому зазначається послідовність відтворення фонограм і тексту, що читається диктором (коментатором, ведучим) зі студії.

Замовлення заповнюються з обов'язковим зазначенням слів диктора (коментатора, ведучого), після яких включається відповідна фонограма, або такі помітки робляться в копії мікрофонного матеріалу для оператора.

5.2.6.4.3 Термін здачі фонограм передач і замовлень на відтворення до відділу фонограм

Повністю готові до відтворення в ефірі заново підготовлені фонограми неоперативних передач разом із замовленнями на відтворення здаються редактором чи оператором не пізніше 16-ої години напередодні дня ефіру, напередодні вихідних і святкових днів - на всі ці дні, а також на перший робочий день після відпочинку - до кінця робочого дня до фонотеки.

Фонограми оперативних передач, крім інформаційних програм і випусків дня, здаються не пізніше як за три години до ефіру.

Фонограму повторної передачі редактор зобов'язаний заново прослухати і здати фонотеці разом із замовленням на відтворення в ефір.

Замовлення на підбір фонограм, що зберігаються у фонотеці, здаються редакціями у цей цех не пізніше як за 5 днів до дня відтворення, не враховуючи дати ефіру.

Фонограми неоперативних передач із замовленнями доставляються фонотекою до апаратних радіомовлення не пізніше 17.30 напередодні дня їхнього відтворення в ефірі, фонограми оперативних передач і папки з мікрофонними матеріалами доставляються до апаратних радіомовлення працівниками редакцій не пізніше як за 30 хвилин до початку передачі.

Відповідальність за правильність відтворення фонограми оперативних передач несуть дирекції творчо-виробничих об'єднань.

5.2.6.4.4 Контроль за виконанням правил і дотриманням термінів здачі фонограм радіопередач

Фонотека, приймаюча від редакцій фонограми радіопередач, контролює дотримання правил їхнього оформлення.

Примітка. Фонограми з пошкодженими бандеролями мають пройти контроль редакції і дільниці контролю фонограм фонотеки.

Про будь-які зміни в програмі випусковий мусить своєчасно повідомляти фонотеці.

Працівники фонотеки своєчасно уточнюють наявність фонограм усіх передач згідно з добовою робочою програмою виходу передач до ефіру (цю програму фонотека отримує від відділу програм і випуску до 13-ої години напередодні мовленнєвого дня). Про відсутність тих чи інших носіїв фонотека негайно повідомляє чергових відповідальних працівників редакцій (дирекцій творчо-виробничих об'єднань), а також випускового відділу випуску.

Фонограми, що надійшли до мовленнєвих апаратних, у виняткових випадках з відома керівництва Дирекції програм і випуску (відповідального випускового) можуть бути видані редакціями для внесення важливих оперативних змін. Представник редакції розписується в експлуатаційному журналі апаратної за те, що одержав фонограму. При цьому фонограма і мікрофонна папка мають бути повернені в мовленнєву апаратну не пізніше як за півгодини до виходу передачі в ефір.

5.2.6.5 Організація видачі радіопередач в ефір

5.2.6.5.1 Студійні передачі

Відтворення радіопередач в ефірі здійснюється згідно з добовою робочою програмою, яка є основним організуючим документом для редакційного і технічного персоналу, зайнятого на видачі передач до ефіру.

Організація випуску і порядок відтворення передач практично здійснюється черговою зміною випускових відділу випуску Дирекції програм і випуску та операторами мовлення.

Випускові відділу випуску згідно з добовою робочою програмою на початку кожної зміни разом з операторами мовленнєвих апаратних звіряють фонограми мовленнєвого дня. Зокрема, ретельно перевіряються: назва передачі, день і точний час її звучання, початок та закінчення згідно з програмою, наявність тексту для диктора (коментатора, ведучого), час звучання (хронометраж) у стерео- чи монозвучанні, правильність номерів фонограм, їхні назви, послідовність видачі і оголошення в ефір, прізвища авторів і виконавців.

Після кожного звіряння випусковий відділу випуску і оператор мовленнєвої апаратної фіксують на мікрофонній папці та в замовленні на відтворення прізвище особи, з якою велося звіряння передачі та час звіряння.

Якщо під час звіряння виявляється відсутність мікрофонного матеріалу чи стрічки, випусковий зобов'язаний негайно проінформувати про це фонотеку, дирекцію відповідного творчо-виробничого об'єднання чи редакцію, а також керівництво Дирекції програм і випуску.

Не пізніше як за 30 хв. до початку передачі оператор має додатково перевірити готовність її видачі в ефір.

Усі невідповідності в оформленні мікрофонних матеріалів, виявлені під час звіряння передач, коригуються випусковим.

Кожну звірену і підготовлену до ефіру мікрофонну папку випусковий передає диктору (коментатору, ведучому) і звертає його увагу на порядок і особливості ведення передачі.

Підготувавшись до ведення передачі, диктор (коментатор, ведучий) має зайняти своє місце в студії за п'ять хвилин до її початку.

Якщо ж у цей час зі студії ведеться мовлення, то диктор (коментатор, ведучий) має бути біля неї також не менш як за п'ять хвилин до початку наступної передачі.

Диктор відповідає за ведення передачі. Він розпочинає передачу точно у визначений час - при появі у студії відповідного сигналу.

Диктор має своєчасно вмикати і вимикати мікрофон, вживати необхідних заходів для точного відтворення передачі в ефірі, подавати необхідні сигнали і вказівки операторові, відповідати на всі його запитання, що стосуються даної передачі.

Виняток становлять інформаційні програми і випуски новин дня, коли, читаючи текст, диктор (коментатор, ведучий) має право зняти передбачену редакцією резервну інформацію для того, щоб вкластися у виділений на передачу час.

Під час відтворення передачі в ефірі (у тому числі повністю записаної на магнітну стрічку) диктор (коментатор, ведучий) постійно перебуває в студії, стежить за тим, чи фонограма відповідає тексту мікрофонної папки, забезпечує закінчення передачі у виділений на неї час.

Оператор під час ведення передачі діє згідно із замовленням на її відтворення, уважно стежить за дикторським текстом зі студії.

Якщо диктор (коментатор, ведучий) при оголошенні чергового номера фонограми допускає помилку, то оператор повинен відтворити названий номер. Коли ж цього номера під рукою немає, оператор відтворює порядковий номер згідно із заявкою і повідомляє диктору (коментатору, ведучому) про допущену ним помилку для поправки після того, як прозвучить фонограма.

5.2.6.5.2 Оперативні зміни у програмах

Оперативні зміни в програмах можуть бути внесені лише з дозволу керівництва Дирекції програм і випуску (директора чи його заступника).

Зміни у програмі випусковий вносить у добові робочі програми відділу випуску фонотеки, ЦА і мовленнєвої апаратної.

5.2.6.5.3 Хронометраж передач і порядок видачі музичних резервів

Передачі готуються у суворій відповідності до хронометражу, передбаченого у добовій робочій програмі.

Якщо несподівано виникає потреба скоригувати програму під час ведення передачі й немає можливості проконсультуватися, диктор (коментатор, ведучий) приймає рішення самостійно (під свою відповідальність), його вказівки (про перестановку чи зняття фонограми, заміну запланованої фонограми і т. ін.) є обов'язковими для оператора. Вказівку операторові про коригування порядку ведення передачі диктор (коментатор, ведучий) зобов'язаний дати не пізніше як за 2 - 3 хвилини - так, щоб оператор мав час її реалізувати.

В окремих випадках випусковий, а в разі його відсутності - оператор, оперативно підбирає музичний резерв.

Випусковий завчасно повідомляє після якого матеріалу необхідно видати в ефір музичний резерв, якого характеру та якої тривалості, і доставляє його в апаратну.

Частина музичного резерву зберігається в мовній апаратній постійно і використовується за вказівкою випускового.

Раз на квартал режисер Головної редакції інформації замінює музичний резерв на нові фонограми. Використання кожної з них має фіксуватися оператором мовлення на етикетці коробки. При цьому ставиться дата і час звучання резервної стрічки.

5.2.6.6 Контроль за веденням радіопрограм

Відтворення передач по всіх каналах протягом ефірної доби контролюється відповідальними випусковими, випусковими і дикторами (коментаторами, ведучими) Дирекції програм і випуску, які беруть участь у мовленні згідно з добовою робочою програмою.

Технічна якість звучання передачі в процесі її підготовки до ефіру контролюється дільницею контролю фонограм фонотеки, а під час її відтворення - відділом техконтролю.

При виявленні помилки під час відтворення фонограм або під час комутації в центральній апаратній чи при наявності інших причин, що вимагають ужиття термінових заходів, право призупинення передачі мають випускові відділу випуску, а при їх відсутності - диктор (коментатор, ведучий), які встановлюють потім порядок продовження передачі, програми в цілому.

5.2.6.7 Контроль за поверненням фонограм з мовленнєвої апаратної

Усі фонограми відтворених в ефірі передач, за винятком фонограм, які повторюються щоденно (стрічки, що звучать на початку і наприкінці передач, постійні заставки та інші фонограми музичного резерву), повертаються з мовленнєвих апаратних до фонотеки.

Фонограми, що прозвучали в ефірі, приймаються працівниками фонотеки від операторів мовленнєвих апаратних. При цьому робиться відповідна помітка працівника фонотеки у замовленні, що залишається в мовленнєвій апаратній і зберігається у бригадирів операторів протягом трьох діб.

5.2.6.8 Порядок підготовки, оформлення, запису та відтворення в ефір радіопередач на закордонні країни

5.2.6.8.1 Порядок оформлення ефірних матеріалів

Відповідальність за створення радіопередач іноземними мовами високого рівня несуть головні редактори, а коли вони відсутні - безпосередньо працівники, які їх заміщають. Увечері та вночі, а також у вихідні і святкові дні ця відповідальність покладається на чергових, які призначаються з найбільш досвідчених працівників редакцій (в святкові дні - не нижче заступника головного редактора). Місцезнаходження відповідального чергового та номер його телефону мають бути незмінними.

Всі підготовлені до ефіру, а також призначені для відправлення до радіоустанов інших країн матеріали контролюються головним редактором відповідної радіомовленнєвої редакції або його заступником. В суботу, неділю та святкові дні чергові радіомовленнєвих редакцій мають право контролю оперативних ефірних матеріалів.

При повторній передачі в ефір фондових матеріалів контроль тексту і якості запису здійснюється завідуючим відділом або його заступником.

Наявність в мікрофонній папці українського тексту або картки анотації (якщо передачу завізовано на стрічці) обов'язкова. Назва матеріалу, підготовленого іноземною мовою, має бути перекладена на українську мову.

Автор і редактор, готуючи матеріал до ефіру, відповідають як за його зміст, так і за точність використаних фактів. На полях - обов'язкові посилання на джерела, що використовуються під час підготовлення матеріалів. Кожна сторінка ефірного матеріалу як оригіналу, так і копій зі зробленими в них виправленнями, має бути підписана автором або редактором.

Перекладач несе цілковиту відповідальність за точність і добру якість тексту передачі і підписує кожну сторінку перекладу. Контрольне звірення відповідності перекладу українському тексту здійснюється випусковим і підтверджується його підписом. В необхідних випадках завідуючий відділом може доручити контрольне звірення працівникам редакції, які добре знають відповідну іноземну мову.

Копії оперативних матеріалів надсилають в дирекцію (редакцію) програм до 17 години, матеріалів особливо термінових - не пізніше як за годину до ефіру.

Копії неоперативних матеріалів, призначені для ефіру або відправлення до іноземних країн, із зазначенням прізвища особи, яка їх підписала, дати та часу їх посилання в ефір подають в дирекцію (редакцію) програм не пізніше, як за добу до запису передачі.

Керівництво дирекції програм має право заборонити випуск в ефір матеріалів низького ідейно-політичного, художнього рівня, що містять в собі фактичні помилки й неточності, а також матеріалів, підготовлених з порушенням порядку їхнього оформлення. Про кожний такий факт дирекція програм повідомляє керівництво іноземного мовлення і відповідної редакції.

5.2.6.8.2 Підготовка програм мовленнєвого дня

Програма мовленнєвого дня складається завідуючим відділом або його заступником і затверджується головним редактором або його заступником. Зміни в програму після її затвердження можуть бути внесені лише з дозволу головного редактора або його заступника, а у вечірні або нічні години - відповідальним черговим головної редакції.

Щоденні програми мовленнєвих відділів передаються до дирекції програм в трьох примірниках не пізніше 14 год. Програми на суботу та неділю здаються в п'ятницю не пізніше 16 год.

У разі внесення в програми оперативних змін до дирекції програм надсилається відповідне повідомлення, затверджене головним редактором, його заступником або черговим Головної редакції.

5.2.6.8.3 Запис радіопередач

Відповідальність за налагодження технологічного процесу несе завідуючий відділом, його заступник або відповідальний випусковий.

Випусковий несе відповідальність:

- за підготовку запису передач на магнітну стрічку згідно із затвердженою програмою і стверджує цей факт своїм підписом на коробці магнітофільму та ефірній папці;

- за повну відповідність матеріалів мікрофонної папки затвердженій програмі;

- за повну відповідність матеріалів, записаних на магнітну стрічку, українському тексту;

- за правильне оформлення ефірної заявки і відповідність змісту запису на магнітній стрічці опису на коробці з магнітофільмом і ефірній заявці;

- за правильність оформлення передачі і дотримання загального хронометражу.

Випусковому надається право підтверджувати особистим номерним штампом на ефірній заявці правильність оформлення передач.

Мікрофонна папка з вкладеними до неї матеріалами здається до відділу випуску дирекції програм не пізніше як за 20 хв. до відтворення передачі в ефір.

Передачу може бути випущено після вищезгаданого терміну в таких випадках:

- в разі отримання важливих, термінових повідомлень і матеріалів;

- за потребою внесення виправлень або доповнень в матеріали цієї передачі.

Про кожну затримку мовленнєва редакція зобов'язана повідомити відділ випуску дирекції програм.

Запис неоперативних передач з рубрикацією має здійснюватися не пізніше як за добу до їхнього виходу в ефір.

Записану й оформлену передачу (крім передач, що ідуть в прямому ефірі) разом з ефірною заявкою випусковий мовленнєвого відділу здає диспетчеру радіомовленнєвої служби не пізніше як за 15 хв. до початку відтворення.

Заявка має бути відмічена особистим штампом випускового. В разі, коли випусковий здає передачу після вказаного строку або не укомплектовану, то на заявці робиться відповідна помітка і сам випусковий передає передачу в мовленнєву апаратну.

Дозвіл на вихід передачі в ефір надається відділом випуску дирекції програм.

5.2.6.8.4 Відтворення передач в ефір

Читання матеріалів безпосередньо в ефір здійснюється в присутності в ефірній апаратній випускового або іншого працівника мовленнєвого відділу, який володіє відповідною мовою. У випадку читання в ефір тексту, що не відповідає даній передачі, представник редакції або дирекції програм зобов'язаний припинити пряме читання в ефір і дати резервну програму.

У разі виявлення помилок або технічного браку при відтворенні передачі, що потребують вжиття негайних заходів, право його припинення має редактор відділу програм і контролю або відділу випуску дирекції програм, випусковий або інший відповідальний працівник мовленнєвої редакції. В цьому випадку в ефір дається запис резервного концерту чи матеріалу. Про кожний такий факт дирекція програм оперативно повідомляє головних редакторів і керівництво іноземного мовлення.

Випускові, перекладачі й диктори (коментатори, ведучі) мовленнєвих редакцій повинні дотримуватися правил внутрішнього розпорядку і знаходитися на своїх робочих місцях до закінчення останньої передачі мовленнєвого дня.

5.2.7 Організація радіофонічної роботи, оброблення сигналів звукового мовлення

5.2.7.1 Оброблення звукових сигналів вміщує в собі сукупність різноманітних технологічних прийомів, що забезпечують потрібну якість звучання радіомовленнєвих передач у радіослухача, з урахуванням реальних можливостей каналів і трактів звукового мовлення.

До числа технологічних прийомів належать: вибір типів і кількості мікрофонів та їхнє розташування; встановлення і регулювання рівнів, коли проводяться радіомовленнєві передачі і виробництво звукозаписів із студій, концертних залів і відкритих майданчиків для одержання потрібних параметрів сигналу без помітних для радіослухачів порушень динаміки художнього твору, що обумовлено його партитурою, забезпечення високої розбірливості мови; використання спецефектів (штучної реверберації, стиснення динамічного діапазону, частотної корекції, запису з накладанням і т. ін.).

5.2.7.2 Для одержання високої якості звучання радіомовленнєвих передач у місці їхнього приймання під час оброблення звукових сигналів треба:

- перетворити динаміку звучання твору, розраховану на концертні зали і відкриті майданчики (до 80 дБ), у динаміку, необхідну для подавання до каналу звукового мовлення і прослуховування у житловому приміщенні (приблизно 40 дБ);

- забезпечити акустичний і музичний баланс, просторову перспективу, потрібний тембр музичного інструменту або голосу;

- звести до найменших дефекти, що виникли в процесі запису або при "живій" передачі;

- підтримувати за показами вимірювача рівня першого типу номінальне значення найбільшого і найменшого рівнів сигналу під час записування, перезаписування і безпосередньої "живої" передачі;

- забезпечувати сумісність стереофонічної передачі (звукозапису) з монофонічною;

- підтримувати при підготуванні тематичних передач оптимальний баланс гучності, коли мова чергується з музикою.

5.2.7.3 Відповідальною за дотримання потрібних рівнів звукових сигналів в здійсненні "живих" художніх і інформаційних передач і виконання звукозаписів є особа, яка веде радіофонічну роботу.

5.2.7.4 Музично-художні і літературно-драматичні звукозаписи мають виконуватися звукорежисером. За потреби для участі в звукозаписуванні можуть залучатися режисер-постановник, редактор передачі, автор, композитор.

Під час художньо-оперативних записів, а також передач типу "радіоперекличка", "радіоміст", участь звукорежисера не обов'язкова. В цьому разі робота виконується режисером відповідної редакції. Відповідальною за художню і технічну якість запису є особа, що веде радіофонічну роботу. В інших випадках звукозапис може бути проведений оператором магнітного запису в присутності представника редакції. При цьому на оператора покладено відповідальність за технічну якість фонограми, а на представника редакції - за її зміст.

5.2.7.5 Для вимірювання сигналу звукового мовлення залежно від призначення використовуються вимірювачі рівня (ВР) двох типів:

- ВР першого типу, призначені для оцінювання рівня сигналу звукового мовлення в процесі його оперативного регулювання і контролювання динамічного діапазону сигналу на відповідність нормативним вимогам; діапазон вимірювання складає не менше 44 дБ;

- ВР другого типу, призначені для оцінювання рівня сигналів у точках тракту, де не здійснюється його оперативне регулювання, а контролюється лише найбільший рівень сигналу; діапазон вимірювання складає 23 дБ.

5.2.7.6 Юстування вимірювача рівня здійснюється, коли подається на його вхід гармонічний сигнал частотою 1000 Гц з нормованим значенням найбільшого рівня в даній точці тракту (контролюється електронним вольтметром), при цьому чутливість вимірювача рівня регулюється таким чином, щоб він показував рівень 0 дБ (100 %).

5.2.7.7 Працівники, які відповідають за підтримання нормованих значень рівня звукового сигналу, повинні перед початком вимірювання перевірити юстування вимірювачів рівня.

5.2.7.8 На виході тракту формування програм (ТФП) (в ЦА або програмній апаратній) мають застосовуватися обмежувачі інерційного типу, що спрацьовують, коли рівні перевищують нормований найбільший рівень, і захищають наступні ланки тракту від перевантаження. Авторегулятори, встановлені у стереотрактах, повинні бути стереофонічними, або мати об'єднану систему управління.

5.2.7.9 Під час безпосередніх ("живих") студійних і трансляційних передач, записів і перезаписів (зокрема з грамплатівок і компакт-дисків) регулювання рівнів має здійснюватися так, щоб максимальні покази вимірювача рівня, увімкненого до обмежувача, складали 0 дБ (100 %), за винятком випадків, викладених в п. 5.2.10.2. Можливі разові випадкові перебільшення рівня до плюс 3 дБ за шкалою вимірювача.

5.2.7.10 Коли регулюються найменші рівні сигналів (не враховуючи паузи і закінчення музичних фраз), потрібно витримувати такі показники вимірювача рівня:

- для музики мінус 25 дБ;

- для мовлення в художніх передачах мінус 14 дБ.

Винятками є:

- протяжні звуки в музичних творах;

- оформлювальна (фонова) музика і шуми в літературно-драматичних передачах.

Найменші рівні сигналів можливо знижувати до мінус 30 дБ.

5.2.7.11 Коли під час відтворення фонограми показник вимірювача рівня виходить за можливі межі, необхідно передати таку фонограму службі технічного контролю, а де такої служби немає - в цех (групу) звукозапису для перезаписування фонограми.

5.2.7.12 Квазипіковий рівень радіомовленнєвої передачі на виході обмежувача ЦА (програмної апаратної) не повинен перевищувати нормований (100 %) рівень більше як на 1 дБ.

5.2.8 Оброблення сигналів художнього мовлення

5.2.8.1 Звукорежисери і працівники, які виконують їхні функції, мають знати експлуатаційні характеристики технологічного обладнання (мікрофонів, мікшерних пультів, магнітофонів, ревербераторів, гармонайзерів, вокалстресорів та ін.), а також їхні можливості для застосування у вирішенні творчих задач, поставлених перед ними.

5.2.8.2 Працівники, які обслуговують технологічне обладнання (інженери, регулювальники радіоапаратури, механіки з обслуговування звукозаписуючої техніки, оператори магнітного запису), в процесі підготування та проведення мовленнєвих передач і звукозаписів оперативно підпорядковуються звукорежисеру.

5.2.8.3 Звукорежисер перед передачею (звукозаписом) має ознайомитися з партитурою твору. Після ознайомлення з партитурою визначається порядок роботи, послідовність запису окремих частин, складаються звукові плани, вибираються типи і кількість мікрофонів і складається план з приблизним розміщенням виконавців та мікрофонів.

5.2.8.4 Після підготовчих робіт звукорежисер проводить мікрофонні репетиції, під час яких:

- вибираються мікрофони за їхніми характеристиками, уточнюється їх кількість і визначається оптимальне розміщення виконавців і мікрофонів;

- встановлюються співвідношення рівнів сигналів, що надходять від мікрофонів та інших джерел;

- визначається міра використання спеціальних методів оброблення звукового сигналу (частотна корекція, штучна реверберація, автоматичне стиснення динамічного діапазону рівнів та ін.);

- разом з диригентом здійснюється попереднє оброблення виконання, корегування звукової партитури;

- установлюють правильні музичні і акустичні баланси, підбирають тембри звучання окремих інструментів, забезпечують хорошу прозорість;

- перевіряється на слух якість звучання;

- при стереофонічному звукозапису контролюється сумісність.

5.2.8.5 Регулювання динаміки музичних і мовленнєвих художніх передач та звукозаписів здійснюється вручну згідно з партитурою цього твору. Рекомендується під контролем звукорежисера застосовувати авторегулятори рівня для регулювання динаміки і одержання потрібного музичного балансу (співвідношення між гучністю звучання різних оркестрових груп), а також для підтримання нормованих значень рівня.

5.2.9 Оброблення мовних сигналів інформаційних передач внутрішнього радіомовлення

5.2.9.1 При мовних передачах і звукозаписах інформаційного характеру дикторське читання звукового матеріалу має бути рівним, без форсування звуку на початку фраз. Для дотримання цієї вимоги диктори систематично мають проходити відповідне тренування. Створення необхідних умов для тренування забезпечує технічна служба.

5.2.9.2 Для подавлення різних акустичних й електромагнітних завад в діапазоні низьких частот у мікрофонних трактах мають бути ввімкнені фільтри низьких частот.

5.2.9.3 Для покращання розбірливості інформаційних передач рекомендується в мікрофонних трактах пультів запису і мовлення вводити частотну корекцію з типовою частотною характеристикою, з можливим відхиленням на середніх частотах +-1 дБ.

5.2.9.4 Для підвищення середньої гучності звучання інформаційних радіомовленнєвих передач і покращання відношення сигнал/шум у місці приймання рекомендується в мікрофонних трактах пультів запису і мовлення здійснювати стиснення динамічного мовного сигналу з допомогою стискувача з величиною стиснення 10 дБ і часом відновлення 300 мс.

5.2.10 Регулювання співвідношення гучності мовних і музичних фрагментів

5.2.10.1 У тематичних передачах та звукозаписах, що складаються з чергування мовних і музичних фрагментів, вживають заходів щодо вирівнювання гучності мови і музики.

5.2.10.2 Для цього рекомендується:

а) в разі, коли мовний сигнал підлягав попередньому обробленню за пунктами 5.2.9.3 і 5.2.9.4, найбільші квазипікові рівні музики встановлюються на 3 - 4 дБ меншими, а мовні - дорівнюють нормованому значенню квазипікового рівня сигналу. При цьому на виході обмежувача пульту ЦА або програмної апаратної ТФП найбільший квазипіковий рівень мови буде 0 дБ (100 %), а музики - від мінус 3 дБ до мінус 4дБ;

б) якщо мовний сигнал не підлягає попередньому обробленню згідно з пунктами 5.2.9.3 і 5.2.9.4, то найбільші квазипікові рівні музики встановлюють на 5 - 6 дБ менше нормованого значення. При цьому на виході обмежувача пульту ЦА або програмної апаратної найбільший квазипіковий рівень мови буде 0 дБ (100 %), а музики - від мінус 5 дБ до мінус 6 дБ;

в) коли використовується для стиснення мовного сигналу стискувач, найбільші квазипікові рівні мовних сигналів на його вході встановлюють на 3 дБ вище, а рівні музики - на 3 дБ нижче нормованого (100 %) значення.

5.2.10.3 Рекомендується для зменшення відмінності гучності звучання мови від гучності звучання музики використовувати спеціальні автоматичні регулятори рівня гучності.

5.2.10.4 При одночасному звучанні мови і музики бажано в тематичних передачах і звукозаписах підтримувати рівень музичного "фону" на 12 - 25 дБ нижче найбільшого рівня мови, що складає 0 дБ (100 %).

5.2.11 Оброблення мовних сигналів інформаційних передач радіомовлення на закордонні країни

Для поліпшення розбірливості інформаційних передач в умовах збільшення ефірних завад слід використовувати сучасні технічні засоби оброблення звукових сигналів.

Рекомендується в мікрофонних трактах пультів запису і мовлення вводити частотну корекцію з типовою частотною характеристикою, з можливим відхиленням на середніх частотах +-1 дБ.

5.2.12 Фонограми

5.2.12.1 Класифікація фонограм

Всі фонограми, що надійшли до сховищ для зберігання, мають розкладатися на полицях згідно з прийнятою у фонотеці класифікацією.

Класифікація фонограм може проводитись за ознакою, зокрема:

- власні або надіслані фонограми;

- термін зберігання: безстрокове, тимчасове (3 - 5 років), до місяця;

- моно або стерео;

- порядковий номер;

- аналогова чи цифрова;

- типорозмір коробки, в якій зберігається фонограма;

- жанр або характер запису;

- рік запису;

- швидкість пересування звуконосія;

- рівень намагніченості;

- інша необхідна інформація.

Коли вибирається система класифікації, не обов'язково заносити всі ознаки, але чим більше ознак занесено в індекс фонограми, тим зручніше і швидше здійснюється вибір потрібної фонограми, зменшується брак у мовленні, полегшується праця не тільки робітників фонотеки, але і редакторів, які беруть участь в підготовці передачі. Зокрема, це дозволяє вести більш ретельний бухгалтерський облік.

5.2.12.2 Основні технічні вимоги до монофонічних та стереофонічних звукозаписів (фонограм)

Монофонічні звукозаписи поділяються на такі види:

- первинний монозвукозапис, отриманий після запису звукових сигналів першоджерел (оригінал);

- перша копія, отримана в результаті копіювання первинного монозвукозапису (дубль оригіналу і мовні копії);

- друга копія, отримана в результаті копіювання першої копії;

- третя копія, отримана після копіювання другої копії.

Стереофонічні звукозаписи поділяються на такі види:

- первинний стереозвукозапис, отриманий після запису стереофонічним методом звукових сигналів від першоджерела або в результаті зведення фонограми з багатьма доріжками - на дві доріжки (оригінал);

- первинна стереокопія, отримана після копіювання первинної фонограми (дубль оригіналу і мовні копії);

- друга стереокопія, отримана в результаті копіювання першої стереокопії.

Запис має здійснюватися на записуючих пристроях згідно з нормативними документами.

Магнітні фонограми для радіомовлення мають записуватися за такою швидкістю чи з такою частотою дискретизації, щоб параметри записаного сигналу відповідали вимогам до ТФП. Запис магнітних фонограм здійснюється на стрічку того ж типу, що використовувалася для настроювання тракту запису магнітофону.

Перевірка рівня намагнічування стрічки при записуванні проводиться квазипіковими вимірювачами рівня, юстованих за допомогою синусоїдального сигналу частотою 1000 Гц на відповідне значення номінального рівня на виході підсилювача відтворення магнітофону.

Канал відтворення магнітофону юстується чи підстроюється:

- для фонограм з монофонічним записом за допомогою вимірювальної стрічки СВМ 1.Р.19 або СВМ 1.Р.38;

- для фонограм зі стереофонічним записом за допомогою вимірювальної стрічки СВМ 2.Р.19 або СВМ 2.Р.38.

В кожному разі при відтворенні вимірювальних стрічок вимірювачі рівня, приєднанні до виходів магнітофонів, мають показувати 0 дБ (100 %).

Найбільші й найменші рівні записів магнітних фонограм мають відповідати вимогам, викладеним у підрозділі 5.2.

Магнітні фонограми зі стереофонічним записом мають задовольняти вимоги сумісності. Контролювання сумісності моноваріантного запису при стереозапису має здійснюватися суб'єктивно на слух через суматор і об'єктивно за допомогою стереогоніометра або ж фазового корелометра.

Намотування магнітної стрічки із записом фонограм має бути виконано на сердечники таким чином, щоб запис починався із зовнішніх витків рулону.

Діаметр рулону не повинен перевищувати 290 мм; намотування має бути рівним, без помітно виступаючих витків, робочим шаром назовні рулону.

На початку і в кінці фонограми підклеюються ракорди, колір і довжина котрих регламентується відповідним положенням.

Зі сторони початкового ракорду, що є продовженням неробочої сторони магнітної стрічки, повинні наноситися такі позначки:

- вид фонограми (оригінал, дубль оригіналу, номер копії);

- індекс і номер фонограми;

- назва твору;

- номер рулону;

- тривалість звучання цього рулону фонограми;

- загальна кількість рулонів.

Для фонограм зі стереофонічним записом доповнюється слово "стерео" після позначки виду фонограми. Початок позначок на ракорді має бути від місця склейки ракорду з магнітною стрічкою на відстані (300+-50) мм.

Між місцем склейки початкового ракорду зі стрічкою і початком фонограми, а також кінцем фонограми і місцем склейки кінцевого ракорду, має бути залишено недописану ділянку стрічки, що відповідає тривалості звучання від 0,8 с до 1,0 с.

Склейка магнітних стрічок всіх типів основ, а також магнітних стрічок з ракордом здійснюється з допомогою клейкої плівки. При цьому кінці стрічки, що склеюється, зрізаються під кутом приблизно 45 - 60 градусів до лінії і з'єднуються у стик, а на місце з'єднання з неробочого боку магнітної стрічки накладається відрізок клейкої плівки довжиною близько 15 мм.

У місцях склейки не має бути здуття, нерівності. Відрізки стрічки, що склеюється, не повинні мати поперечного зміщення і перекосу. Склейка магнітної стрічки з ракордом, якщо одна зі сторін ракорду є глянцевою, має робитися так, щоб ця сторона була б продовженням робочої сторони магнітної стрічки.

Кількість склеювань мовних дублів фонограми і готових оперативних фонограм не може перевищувати встановленої величини. Якщо ця вимога не виконується, фонограму потрібно переписати.

Визначення тривалості фонограм має здійснюватися лічильниками кількості стрічок (часу), вмонтованими в магнітофони. Похибка визначення тривалості фонограм не повинна перевищувати 0,7 % + 2 с від тривалості звучання вимірюваної фонограми. В телерадіоустановах, де використовуються магнітофони, швидкість пересування стрічки котрих залежить від частоти мережі живлення, якщо вони не мають вмонтованих лічильників, дозволяється визначати тривалість звучання секундоміром. В цьому разі похибка хронометрування не повинна перевищувати 1,5 % + 2 с.

Випробування готових фонограм здійснюється на професійному обладнанні звукозапису.

Перевірка рівнів запису проводиться з допомогою приєднаного до виходу відтворюючого пристрою квазипікового вимірювача рівня першого типу.

Перед початком контролю рівнів запису має виставлятися підсилення каналу відтворення.

Перевірка якості звучання фонограм проводиться за встановленою методикою з допомогою професійних контрольних агрегатів.

Готова фонограма вкладається в захисну коробку.

На коробці має бути етикетка встановленого зразка. На коробці з фонограмою з позначкою "стерео" наклеюється етикетка з поміткою "Стерео".

На етикетці коробки мають бути такі дані:

- назва установи-виробника;

- індекс і номер фонограми (на лицьовому і боковому краях етикетки);

- дата виготовлення оригіналу і перезапису;

- номінальна швидкість пересування стрічки чи частота дискретизації;

- номінальний рівень намагніченості;

- загальна тривалість звучання фонограми у хвилинах та секундах;

- вид фонограми (оригінал, дубль оригіналу, номер копії);

- вид звукозапису (моно, стерео, псевдостерео, аналоговий, цифровий);

- назва відділу і редакції;

- назва твору;

- дата передачі до телерадіофонду (фонотеки);

- ім'я та прізвище композитора;

- ім'я та прізвище автора тексту;

- ім'я та прізвище виконавця;

- супровід;

- кількість рулонів (дисків) цього звукозапису;

- номер рулону (диска) на лицьовому і боковому краях етикетки;

- номер акта, повідомлення;

- тривалість звучання цього рулону (диска) у хвилинах і секундах;

- номер протоколу і дата засідання художньо-технічної ради (для оригіналів);

- прізвища редактора, звукорежисера, оператора магнітного запису, працівника ВТК звукозапису;

- тип носія звукозапису;

- термін зберігання.

5.2.12.3 Оформлення фонограм

5.2.12.3.1 Оформлення фонограм, включаючи етикетку, супровідну документацію (паспорти, протоколи художньо-технічної ради, повідомлення), здійснюється оператором магнітного запису або редактором. При значному обсязі звукозаписів у великих установах телебачення і радіомовлення оформлення фонограм проводиться спеціально виділеною особою. Оригінал фонограми оформлюється за даними, надісланими редакцією, а дублі - за даними оригіналу.

5.2.12.3.2 Оригінал художньої фонограми, змонтований звукорежисером або оператором під керівництвом звукорежисера (режисера) і оформлений згідно з технічними умовами на магнітні фонограми, передається службі технічного і технологічного контролю. Після контролювання художні фонограми, якщо вони не мають технічних дефектів, поступають до художньо-технічної ради, яка оцінює їх якість. Якщо в установах телебачення та радіомовлення немає спеціально виділених технічних контролерів, то прослуховування оригіналу художнього запису перед передачею його до художньо-технічної ради здійснюється оператором магнітного запису разом зі звукорежисером. Якщо технічна якість оригіналу художньої стереофонограми оцінюється службою технічного контролю або оператором магнітного запису разом із звукорежисером, то перевіряється сумісність стереофонограми прослуховуванням її у моноваріантному запису.

5.2.12.3.3 При виявленні в оригіналі художньої фонограми технічних дефектів, останні мають бути відсунуті оператором магнітного запису під керівництвом звукорежисера. В разі неможливості відсунення дефекту оригінал бракується і запис цього художнього твору проводиться повторно (частково чи повністю).

5.2.12.3.4 Оригінал художньої фонограми, прийнятої художньо-технічною радою (або спеціально призначеною групою), передається апаратній звукозапису для виготовлення копій. Після прослуховування і оформлення їх оператором магнітного запису всі копії разом з оригіналом мають бути перемотані і передані телерадіофонду (до фонотеки). Перед відправленням на зберігання оригінал художньої фонограми вкладається в поліетиленовий мішок відповідного розміру. Коробки з оригіналом і його копіями заклеюються в паперовий пакет, на якому зазначається дата і ставиться особистий штамп оператора.

5.2.12.3.5 Контроль технічної якості магнітних фонограм з записами тематичних передач, а також фонограм для оперативного радіомовлення здійснюється технічними контролерами, а коли їх немає - операторами магнітного запису.

5.2.12.3.6 Технічні контролери, а де немає окремо виділених контролерів, то оператори запису, контролюючи фонограми, зобов'язані:

- перевірити правильність оформлення і відповідність технічних параметрів фонограм визначеним вимогам;

- приймаючи фонограми, перевірити правильність оформлення етикеток і ракордів;

- перевірити правильність хронометрування готових фонограм;

- вести журнал, в котрому зазначаються всі виявлені у фонограмах дефекти;

- інформувати осіб, що допустили дефекти в звукозапису, а також повідомляти актом керівників технічних служб (цехів) звукозапису про всі дефекти, виявлені у фонограмах.

5.2.12.3.7 На етикетках коробок з прийнятими фонограмами, в їхньому нижньому куті ставиться штамп контролера або оператора запису, котрі прийняли фонограму. Коробки з фонограмами, які прийняті, заклеюються в паперову бандероль.

5.2.12.3.8 Фонограми з виявленими дефектами передаються для виправлення до відповідних апаратних звукозапису. Після виправлення дефектів фонограми заново прослуховуються технічними контролерами або операторами магнітного запису, які виявили дефекти при первинному прослуховуванні.

5.2.12.3.9 В разі, коли виправлення дефектів не дає хороших результатів, фонограму бракують. При цьому на середині етикетки ставиться напис "Брак" і фонограма передається до телерадіофонду (фонотеки) для вилучення з обігу. Якщо характер дефекту має походження від першоджерела (оригіналу, дубля і т. ін.), то на оригінали і дублі додатково складається акт.

5.2.12.3.10 Фонограми, отримані в порядку обміну установами телебачення та радіомовлення, зокрема й з-за кордону, контролюються службою ВТК. Коли виявляються технічні дефекти, складається "Акт технічного браку фонограми", на підставі якого надсилається рекламація підприємству-виробнику.

5.2.12.4 Прийняття, видача, зберігання і транспортування фонограм

5.2.12.4.1 Для налагодження роботи щодо приймання, видавання і зберігання фонограм у всіх установах телебачення та радіомовлення створюються відділи фонограм (фонотеки).

5.2.12.4.2 На фонотеку покладаються такі завдання:

а) вжиття заходів щодо створення і підтримання потрібних умов для зберігання фонограм;

б) забезпечення цехів або технічних служб установи телебачення й радіомовлення фонограмами за замовленнями головних редакцій (редакцій для всіх видів робіт) і своєчасне постачання їх до апаратних, а також повернення до фонотеки. Коли є диспетчерська служба, функції постачання фонограм до апаратних та їх повернення до фонотеки покладаються на диспетчерську;

в) забезпечення своєчасного прийняття на зберігання всіх фонограм: і заново виготовлених, і отриманих від інших установ;

г) підготування, випуск і забезпечення головних редакцій і служб радіоустанови інформаційно-довідковими матеріалами на фонди звукозаписів;

д) систематизація картотеки за жанрами, авторами тощо;

е) налагодження обліку і оформлення документації про прийняття і видачу фонограм;

ж) оновлення фонду фонограм своєчасним оформленням замовлень на їхнє виготовлення;

з) передача за актами у відповідні підрозділи на розмагнічування фонограм з терміном зберігання, що закінчився, морально застарілих і технічно непридатних до мовлення;

і) налагодження перезаписування через технічні служби, а також відновлення і планової реставрації (згідно з внутрішньою інструкцією технічно застарілих, але таких, що мають велику художню або історичну цінність фонограм).

5.2.12.4.3 Контроль за вирішенням технічних питань щодо створення і підтримання необхідних умов для зберігання фонограм, забезпечення фонотек професійною апаратурою звукозапису, контрольними агрегатами, пристроями контролю за параметрами повітря, а також за проведенням профілактики технічного обладнання за графіком, погодженим з фонотекою, покладається на керівництво технічної служби установи телебачення та радіомовлення.

5.2.12.4.4 Коробки з фонограмами мають розміщуватись на стелажах у вертикальному положенні, щоб було добре видно номер фонограми.

5.2.12.4.5 Видача фонограм проводиться тільки за чітко і правильно оформленими замовленнями. Одночасно з видачею фонограм у контрольній картці переміщення фонограми має бути зазначено: дату видачі і номер апаратної, куди надходить фонограма.

5.2.12.4.6 Фонограми не видаються працівникам редакцій, а згідно з замовленнями постачаються працівниками фонотеки безпосередньо в апаратну (мовну, програмну, запису, монтажу) для використання в роботі.

5.2.12.4.7 Відправка фонограм всіма засобами транспорту має здійснюватись у спеціальному вологонепроникному упакуванні, що запобігає механічним пошкодженням коробки з фонограмами. Коли транспортується велика кількість фонограм, коробки з фонограмами мають пакуватись у вертикальному положенні.

5.3 Особливості використання багатоканального кабельного та мікрохвильового мовлення

5.3.1 Організація кабельного та мікрохвильового телебачення зобов'язана забезпечити своїм абонентам трансляцію по кабельному каналу програм державного та суспільного мовлення.

Порядок роботи цих організацій визначається розділом 5.

5.4 Порядок мовлення з використанням супутників встановлюється Національною радою

5.5 Зберігання текстових матеріалів передач

ТРО зобов'язані зберігати текстові матеріали передач протягом одного року після їхнього випуску.

Передачі, записані в повному обсязі на магнітну стрічку, можуть бути розмагнічені після закінчення десятиденного строку з часу останньої трансляції, якщо в цей строк не надійшла заява про спростування відомостей, які в них містяться. У разі виникнення спору вони розмагнічуються лише після його розв'язання (прийняття судового рішення, укладення мирової угоди тощо).

5.6 Підготовка і проведення особливо важливих предач

5.6.1 Особливо важливими передачами називаються передачі за участю перших керівників держави, їхніх виступів чи звернень до народу або їхні термінові послання чи заяви, передачі спеціальних урядових повідомлень, трансляція сесій Верховної Ради, парадів, демонстрацій, урочистих зборів у дні національних свят і інших важливих подій державного значення.

Крім згаданих, керівник ТРО може своїм розпорядженням віднести передачу своєї організації до категорії особливо важливих.

5.6.2 На проведення особливо важливих передач та визначення мереж їх розповсюдження рішення приймається керівництвом НРКУ, НТКУ, Державного комітету телебачення і радіомовлення.

Рішення про проведення особливо важливих передач по каналах державного, обласного та регіонального мовлення приймає керівництво обласних чи регіональних телерадіоорганізацій.

5.6.3 Особливо важливі передачі можуть бути плановими і позаплановими.

5.6.4 Плановою особливо важливою передачею являється передача, передбачена в розкладі роботи редакційних служб не пізніше як за 20 діб до її проведення.

5.6.5 Позаплановою особливо важливою передачею являється передача, рішення про проведення якої надходить до редакційних служб менше як за 20 діб до її проведення.

5.6.6 В розкладах передач і нарядах-замовленнях на проведення особливо важливих передач чи звукозаписів обов'язково зазначається: "Особливо важлива".

5.6.7 Підготовка та проведення особливо важливих передач здійснюється відповідно до Правил експлуатації технічних засобів [8].

При визначенні ТРО особливо важливої передачі вона повинна повідомити про це власні технічні служби чи оператора зв'язку, якщо вона орендує в нього канал.

В цьому випадку технічні служби керуються вимогами Правил технічної експлуатації [9].

5.6.8 При трансляції особливо важливих передач тривалість роботи ТРО на каналі в разі перевищення визначеного часу може збільшуватися до закінчення особливо важливої передачі.

5.6.9 Державні ТРО зобов'язані передбачати в своїх програмах час і форми та забезпечувати можливості для виступів народних депутатів України з питань їхньої депутатської діяльності.

Участь народних депутатів України у передачах з інших питань здійснюється на загальних засадах.

5.7 Використання каналів мовлення в особливий період

5.7.1 ТРО, незалежно від форм власності, не мають права відмовитися від розповсюдження повідомлень про надзвичайні обставини. Право на використання телебачення і радіомовлення з цією метою належить органам і посадовим особам, яких уповноважено приймати рішення в умовах надзвичайних обставин.

5.7.2 На час загальної або часткової мобілізації та/чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях встановлюється особливий режим роботи телебачення і радіомовлення, за якого розповсюдження в ефірі теле- і радіопередач (програм) здійснюється лише ТРО спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення з використанням лише каналів підприємств, віднесених до сфери управління Державного комітету зв'язку та інформатизації України і спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення.

5.7.3 Органам виконавчої влади, уповноваженим у справах цивільної оборони, захисту населення і надзвичайних ситуацій, надається право використовувати без перешкод державні ТРО і технічні засоби мовлення для передачі інформації, пов'язаної з захистом населення.

5.7.4 Порядок мовлення ТРО під час оголошення надзвичайного та/чи воєнного стану визначається чинним законодавством України [10 - 12].

5.8 Трансляція додаткових сигналів каналами мовлення

5.8.1 Передача сигналів часу каналами телерадіомовлення ТРО здійснює на підставі дозволу Держспоживстандарту України [13].

Передача сигналів часу НТКУ та НРКУ здійснюється на підставі угоди з відповідним підрозділом Держспоживстандарту України.

5.8.2 Передача сигналів випробувальних рядків та інша додаткова інформація в повному телевізійному сигналі здійснюється відповідно до ДСТУ 3837 [14].

5.8.3 Передача сигналів ТЕЛЕТЕКСТУ здійснюється на виконання ліцензії Національної ради відповідно до ДСТУ 3444 [15].

5.9 В разі роботи на каналі більше однієї ТРО вони працюють за сіткою мовлення, передбаченою ліцензіями Національної ради.

ТРО зобов'язанні закінчувати мовлення в час, передбачений сіткою мовлення. В разі продовження передачі понад визначений час ТРО повинна погодити це з ТРО, що працюватиме за нею, та оператора телекомунікацій.

При непогодженні такого продовження оператор повинен перервати мовлення по закінченні логічної фрази.

Якщо затягується трансляція особливо важливої передачі, оператор зобов'язаний забезпечити роботу ТРО до закінчення трансляції цієї передачі.

6. ОБОВ'ЯЗКИ ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ

6.1 Обов'язки експлуатаційно-технічного персоналу служби телевізійного мовлення

6.1.1 Обов'язки старшого по тракту

6.1.1.1 Старший по тракту є відповідальним технічним керівником робіт з технічного забезпечення створення телевізійної продукції в кінцевій точці телевізійного тракту, який використовується в даній роботі.

6.1.1.2 Старший по тракту призначається відповідно до місцевих інструкцій.

6.1.1.3 Старший по тракту зобов'язаний:

- до початку робіт організувати та забезпечити одержання апаратними - споживачами всіх необхідних сигналів, що задовольняють нормам, від усіх джерел, передбачених розкладом робіт;

- до початку роботи прийняти доповіді про готовність від усіх апаратних - учасників роботи;

- забезпечувати в тракті контроль якості телевізійних і звукових сигналів протягом всього часу підготовки і проведення робіт;

- у разі виникнення несправності оперативно повідомити про них апаратну - джерело для вживання заходів.

У разі непідтвердження несправності апаратною-джерелом організувати опитування персоналу в проміжних ланках тракту для виявлення непридатної ланки та можливості заміни її на резервну.

6.1.1.4 У разі технічної неможливості продовжувати передачу (запис) старший по тракту спільно з режисерською бригадою приймає рішення про призупинення передачі (запису) для усунення несправностей, переходу на резерв, запису технічного дубля і т. ін.

6.1.1.5 За необхідності старший по тракту залучає для оцінки якості сигналів представників ВТК (СТК).

6.1.2 Обов'язки технічного персоналу змін під час нормальної роботи обладнання

6.1.2.1 Черговий експлуатаційно-технічний персонал очолюється керівниками змін.

6.1.2.2 В кожній з апаратних призначається старший по апаратній, керуючий її черговим експлуатаційно-технічним персоналом.

6.1.2.3 Керівник зміни відповідає за безперебійну роботу технічних засобів (ТЗ) телекомунікацій, виконання цих Правил, Правил техніки безпеки, пожежної безпеки, посадових інструкцій, правил внутрішнього розпорядку, виконання заявок на роботу, дотримання розкладу.

6.1.2.4 Заступаючи на чергування, персонал зміни повинен перевірити: комплектність основного та резервного обладнання, наявність запасного майна (інструментів, приладів, технічної документації), наявність засобів техніки безпеки та пожежної безпеки.

6.1.2.5 Старший по апаратній, заступаючи на чергування:

- знайомиться із записами в журналах апаратної, зроблених попередньою зміною, та з розкладом завантаження апаратної;

- забезпечує перевірку працездатності основного і резервного обладнання та проведення регламентних робіт, передбачених інструкціями з експлуатації обладнання;

- доповідає про готовність до роботи керівнику зміни.

Під час чергування черговий персонал зобов'язаний:

- точно і неухильно додержувати встановлені режими та технічні характеристики нормальної роботи обладнання;

- додержуватися розкладу завантаження технічних засобів телекомунікацій;

- вести постійне спостереження за роботою обладнання;

- здійснювати всі необхідні в процесі роботи перемикання та регулювання, покладені на нього;

- вести експлуатаційно-технічну документацію апаратної;

- фіксувати всі зауваження, які виникають в процесі роботи до нього та до суміжних підрозділів.

Обслуговуючий персонал апаратних під час роботи зобов'язаний підтримувати оперативний зв'язок з наступними та попередніми ланками тракту і старшим по тракту.

6.1.3 Обов'язки технічного персоналу змін і їхні дії в разі порушення нормальної роботи обладнання

6.1.3.1 До порушень нормальної роботи обладнання належать:

- відхилення параметрів обладнання від встановлених експлуатаційно-технічних норм (ЕТН);

- технічний брак;

- технічне припинення;

- перерви і зниження якості роботи технічних засобів, обумовлені неправильними діями обслуговуючого персоналу або недодержанням технологічних режимів;

- вихід з ладу окремих частин, деталей або ланцюгів обладнання;

- непередбачені розкладом перерви в подаванні зовнішніх сигналів;

- припинення подачі електроенергії;

- аварія.

6.1.3.2 Відхиленнями параметрів обладнання від встановлених ЕТН вважаються такі відхилення, які не приводять до помітного погіршення якості ТВ зображення і звукового супроводу, тобто до технічного браку.

6.1.3.3 Технічним браком вважається таке відхилення параметрів обладнання від встановлених ЕТН, а також сукупність відхилень параметрів тривалістю більше 5 с, які викликають погіршення суб'єктивної якості зображення і звукового супроводу до оцінки 2 ("погано" за шкалою якості відповідно до додатка А ДСТУ 3787 [16]).

6.1.3.4 До технічного браку також відносяться дефекти зображення, викликані імпульсною завадою, що виникає з вини обладнання ТЗ, у вигляді іскрових смуг, рисок і крапок, коли суб'єктивна оцінка помітності дефектів за шкалою погіршення (додаток А ДСТУ 3787 [16]) відповідає 2 балам і нижче.

6.1.3.5 Технічним припиненням вважаються порушення нормальної роботи ТЗ тривалістю більше 5 с для засобів подавання програм і більше 55 с для радіотелевізійних передавальних станцій (РТПС) і інших ТЗ, які викликали провал на виході ТЗ ТВ-сигналу або сигналу звукового супроводу за наявності їх на вході. Тривалість технічної перерви рахується від початку відсутності ТВ-сигналу або сигналу звукового супроводу.

6.1.3.6 Аварією ТЗ вважається технічне припинення тривалістю 10 хвилин і більше.

6.1.3.7 У разі порушення нормальної роботи обладнання під час мовлення в ефір або записів в режимі прямої трансляції головним завданням експлуатаційно-технічного персоналу разом із режисерською бригадою є оперативна ліквідація порушення та забезпечення продовження роботи.

6.1.3.8 У разі виникнення під час мовлення в ефір завад у сигналі зображення або в звуковій програмі старший по тракту сповіщає випускаючого програму про необхідність переходу на резерв без призупинення передачі або з призупиненням. В останньому разі він повинен вказати тривалість необхідного призупинення.

6.1.3.9 Черговий експлуатаційно-технічного персоналу при порушенні нормальної роботи під час ефіру зобов'язаний:

- визначити характер несправності;

- перейти на роботу на резервному обладнанні;

- проконтролювати перехід режисерською бригадою на завчасно обумовлений резерв згідно з інструкцією, технологічною схемою.

Тривалість переходу на оперативне резервне обладнання (гарячий резерв) не повинна перевищувати 5 секунд.

Нормативи переходу на невизначені резерви (пов'язані зі зміною блоків, перезарядкою відеомагнітофонів, магнітофонів і т. ін.) встановлюються місцевими інструкціями залежно від конкретного обладнання і схем.

6.1.3.10 У разі неможливості забезпечення продовження роботи в ефірі шляхом переходу на резерв негайно доповісти начальнику зміни і старшому по тракту про несправність та вжити необхідних заходів щодо найшвидшого усунення її.

6.1.3.11 У разі неможливості продовження передачі в ефір з даної апаратної старший по тракту і керівник зміни спільно з відповідальними представниками програмної служби та служби, яка координує завантаження технічних засобів, приймає рішення про заміну технічних засобів.

6.1.3.12 Керівництво роботами по відновленню нормальної дії обладнання здійснює старший по апаратній і начальник ремонтної служби, які мають право викликати в будь-який час доби співробітників своїх служб для проведення робіт з ліквідації пошкодженого обладнання.

Примітка. Керівництво роботами з ліквідації пошкоджень обладнання залежно від обставин може взяти на себе керівник (головний інженер) підприємства або він покладає керівництво на іншого працівника.

6.1.3.13 Всі випадки порушення нормальної роботи обладнання повинні бути зафіксовані в оперативному журналі.

6.1.3.14 На всі випадки браку та технічних призупинень складається акт з розгляду причин порушень, аналізу дій з усунення браку, вжитих черговим і ремонтним персоналом разом з режисерською бригадою, і визначенням винних. Розгляд організовує керівник зміни (старший по тракту). Розгляд проводиться безпосередньо після закінчення роботи, під час якої мали місце брак або технічне зупинення.

6.1.3.15 У випадку неможливості визначення технічної причини дефекту безпосередньо після роботи, на її визначення може бути встановлений додатковий строк до 3 діб.

6.1.3.16 Під час записів і репетицій при порушенні нормальної роботи обладнання головним завданням чергового експлуатаційно-технічного персоналу разом з режисерською бригадою є вживання оперативних заходів щодо усунення порушення та продовження записів зі збереженням за можливості високої якості кінцевої продукції.

6.1.3.17 Черговий експлуатаційно-технічного персоналу при цьому зобов'язаний:

- визначити характер несправності і ступінь її впливу на якість кінцевої продукції, а також технологічні можливості апаратної;

- сповістити режисерську бригаду про наявність та характер несправності і разом з нею вирішити питання про продовження роботи з обмеженою кількістю технічних засобів;

- у разі попадання в запис фрагментів з низькою якістю, обумовленою несправностями технічних засобів, вимагати запис технічного дубля (в разі запису спеціально підготовлених передач, що не відносяться до поточних подій);

- у разі відмови режисерської бригади від запису технічного дубля зафіксувати цей факт в експлуатаційній документації (журнал апаратної, супроводжувальний документ до відеорулону) з підтверджуючим підписом режисера;

- у разі відмови режисерської бригади від продовження запису в режимі обмеженого обсягу технічних засобів сповістити старшого по тракту.

6.1.3.18 Старший по тракту (старший по апаратній) разом з представниками служб, які координують завантаження технічних засобів, вирішує питання про можливість продовження робіт з використанням інших технічних засобів.

6.1.3.19 З кожного випадку аварії в роботі ТЗ в п'ятиденний строк після ретельного розслідування має бути складений акт, у якому має зазначатися таке:

- місце, характер, початок, кінець і причини аварії;

- зміна, за якою закріплене обладнання, пошкодження якого викликало аварію;

- працівники, що виконували і керували роботами над усуненням аварії;

- дата останніх робіт з ремонту, перевірки експлуатаційного і технічного стану обладнання, відмова якого викликала аварію;

- особи, винні в аварії, що трапилась через неправильне керування або виконання робіт над усуненням її;

- заходи щодо запобігання подібних аварій.

6.1.3.20 Акт складається в трьох екземплярах, підписується старшим по тракту (старшим по апаратній), представником відділу технічної експлуатації і затверджується головним інженером. Один екземпляр акта подається до експлуатаційного відділу ТРО, другий - до ВТК замовника, а третій залишається в цеху.

6.1.3.21 Про аваріях, що привели до тривалих технічних припинень, в найкоротший термін доводиться до відома відповідного управління Державного комітету телебачення і радіомовлення (Держкомзв'язку та інформатизації України).

6.1.3.22 Порушення нормальної роботи ТЗ, що трапилися з вини підприємства-замовника, магістральних, обласних РРЛ, супутникових ТВ каналів, а також через припинення подачі електроенергії службами електромереж, в роботі ТРО враховуються окремо.

6.1.4 Обов'язки позазмінного персоналу, що мають відношення до технічного обслуговування обладнання телевізійного мовлення

6.1.4.1 Позазмінний технічний персонал повинен проводити необхідні ремонтно-регулювальні роботи, профілактичні огляди, ремонти і вимірювання, роботи з модернізації впровадження рацпропозицій тощо.

6.1.4.2 Позазмінний персонал може проводити роботи в апаратних тільки з дозволу старшого апаратної або за розпорядженням керівника експлуатаційного підрозділу.

6.1.4.3 Виконана позазмінним персоналом робота повинна бути прийнята керівником робіт і старшим апаратної (керівником зміни) з оформленням відповідного запису в журналі апаратної.

6.1.4.4 Якщо роботи не завершено в апаратній протягом робочого дня позазмінним персоналом, керівник робіт зобов'язаний доповісти старшому по апаратній (керівнику зміни) про стан робочого обладнання, на якому проводяться роботи.

6.1.4.5 Позазмінний персонал несе відповідальність за якість виконаних робіт.

6.2 Обов'язки експлуатаційно-технічного персоналу служби радіомовлення

6.2.1 Обов'язки експлуатаційно-технічного персоналу зміни під час нормальної роботи ТЗ РМ

6.2.1.1 Основними завданнями персоналу зміни є забезпечення чіткої, безперебійної і якісної роботи технологічного обладнання радіомовлення і звукозапису.

Виконання цих завдань має забезпечуватися правильною технічною експлуатацією, кваліфікованим обслуговуванням технологічного обладнання, своєчасним проведенням вимірювання якісних показників, технічних оглядів і ремонту обладнання.

6.2.1.2 Черговий експлуатаційно-технічний персонал (чергова зміна) заступає на роботу та закінчує її за розкладом і керується в своїй діяльності посадовими експлуатаційно-технічними інструкціями, що визначають робочі місця й обов'язки чергових працівників під час підготовки обладнання до різних робіт, проведення технічних випробувань, використання резервної апаратури та ін.

6.2.1.3 Черговий експлуатаційно-технічний персонал (надалі - персонал) очолюється керівниками змін: начальником зміни або старшим черговим, який є старшим на тракті радіомовлення і відповідає за працю всієї зміни, забезпечує виконання правил технічної експлуатації, правил внутрішнього розпорядку, правил техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії, дотримання посадових інструкцій, а також перевіряє правильність ведення черговими і позазмінними працівниками всієї експлуатаційної документації.

6.2.1.4 Черговий персонал працює за графіками, складеними керівниками відповідних цехів або груп і затвердженими головним інженером або керівником технічної служби організації. Всілякі підміни чергових працівників допускаються тільки з дозволу начальника цеху, старшого інженера, інженера. Тимчасова відсутність на робочому місці дозволяється лише з дозволу начальника зміни (старшого чергового) за умови підміни його іншим працівником.

6.2.1.5 Черговий персонал повинен забезпечувати безперебійну роботу обладнання РМ, з обов'язковим точним дотриманням усіх встановлених експлуатаційно-технічних норм і якісних показників роботи ТЗ трактів формування програм.

6.2.1.6 Заступаючи на чергування, персонал зміни зобов'язаний:

- перевірити кліматичні умови в технологічних приміщеннях (температура, вологість), дію вентиляції і установок кондиціювання повітря;

- перевірити загальне, місцеве й резервне освітлення;

- перевірити якість напруги на всіх фазах і працездатність регулюючих пристроїв в мережі електроживлення;

- перевірити якість напруги автономних джерел резервного електроживлення;

- перевірити справність і роботу пристроїв управління та сигналізації (кнопки, ключі, реле);

- перевірити дієздатність службового і оперативного зв'язку, командно-переговорних пристроїв;

- перевірити справність і дієздатність робочих і резервних ТЗ РМ зовнішнім оглядом, вмиканням і належним технічним випробуванням;

- перевірити наявність захисних засобів техніки безпеки, наявність технічної документації, запасного майна, деталей та інструментів згідно з описами, а також необхідною для роботи технічною документацією;

- ознайомитися із усіма записами в оперативному журналі, зробленими попередньою зміною;

- ретельно перевірити й уточнити добову робочу програму передач радіомовлення, розподілення передач (звукозаписів) між студіями й апаратними, за відрізками часу й програм;

- звірити записи про час виконання необхідних перекомутацій студійних трактів, радіомовленнєвих станцій та інших джерел і споживачів програм;

- ознайомитися із записами в журналах, зробленими попередньою зміною;

- доповісти старшому зміни про прийняття чергування й зробити відповідний запис в журналі прийняття-здачі чергування;

- звірити годинники в студіях і апаратних.

6.2.1.7 Під час безперервної роботи черговий персонал тієї чи іншої апаратної також повинен здійснювати всі необхідні записи в журналах, заступаючи або здаючи чергування.

6.2.1.8 Категорично заборонено робити прийняття-здачу зміни під час виконання відповідальних технічних операцій та при усуненні пошкоджень на тракті.

У таких випадках зміна, яка заступає на чергування, під керівництвом старшого зміни, що здає чергування, бере участь у відновленні нормальної роботи технічних засобів. Якщо усунення пошкоджень технічних засобів набуло затяжного характеру, то питання про зміну чергування вирішує начальник комплексу, цеху, групи.

6.2.1.9 Старший зміни, здаючи чергування, має повідомити особу, яка приймає чергування, про всі порушення нормальної роботи ТЗ, про розпорядження, що одержано під час чергування, про вказівки й телефонограми, про всі випадки порушень у мовленні.

6.2.1.10 Не дозволяється залишати робоче місце працівникам після закінчення чергування без передачі чергування новій зміні. Короткочасне залишення робочого місця дозволяється з дозволу керівника зміни.

6.2.1.11 Заміна чергового персоналу дозволяється лише з дозволу відповідального керівника. Не дозволяється залишати робочі місця працівниками після закінчення зміни без здачі чергування особам, що заступають на зміну.

6.2.1.12 Ставши до чергування, старший зміни знайомиться із записами у журналі розпоряджень, графіком роботи студій, апаратних і розподілом працівників по робочих місцях згідно з вимогами виконуваних завдань.

6.2.1.13 Під час роботи чергова зміна експлуатаційно-технічного персоналу зобов'язана:

- здійснювати комутування, перемикання та інші дії, передбачені розкладом;

- перевіряти і встановлювати рівні низької частоти на трактах радіомовлення і звукозапису;

- здійснювати експлуатаційно-технічний контроль за якістю передач і звукозаписів, підтримувати рівні у межах нормованих значень, виконувати встановлену діаграму рівнів;

- точно дотримуватися визначених режимів роботи технологічного обладнання радіомовлення та звукозапису, підтримувати чистоту обладнання і робочих місць;

- здійснювати за необхідності перехід на резервне технологічне обладнання й електроживлення;

- виконувати поточне експлуатаційно-технічне обслуговування;

- вести експлуатаційно-технічну документацію, записуючи в апаратних журналах час увімкнення, вимкнення обладнання, випадки порушень його нормальної роботи, випадки переходу на резервне обладнання, а також зауваження, зроблені працівниками суміжних служб (передавальні радіостанції, апаратні проводового мовлення, служби технічного контролю, МТС та ін.);

- закінчивши роботу, вимикати обладнання від системи електроживлення і в разі необхідності (за вказівкою старшого зміни) провести огляд всього обладнання.

6.2.1.14 Усі службові телефонні розмови мають бути стислими й точними. У разі отримання телефонограм з розпорядженнями (повідомленнями) черговий зміни зобов'язаний записати їх в журналі прийняття-здачі чергування, зазначивши прізвища осіб, які давали і прийняли розпорядження.

6.2.1.15 Переговори зі службами енергопостачання і лінійно-кабельною службою, пов'язані з перемиканням фідерів, з'єднувальних ліній подачі програм та зв'язку, веде старший зміни або спеціально уповноважений керівник радіопідприємства, особа з позазмінного персоналу.

6.2.1.16 Не пізніше як за 45 хвилин до початку радіомовлення або звукозапису старший зміни повинен припинити всі ремонтні й профілактичні роботи, крім аварійних.

6.2.1.17 Перед здачею чергування старший зміни повинен звірити записи про випадки відхилень від нормальної роботи технічних засобів (перерви в роботі, відхилення від норм), що трапились під час чергування, із даними служб технічного контролю, а коли немає служби технічного контролю, то з радіомовленнєвими станціями, апаратними мережі проводового мовлення, виділеним приймальним центром, ММА (МТС).

6.2.1.18 Про всі зауваження щодо роботи технічних засобів попередньої зміни старший зміни ЦА складає доповідну, погоджує її зі службою технічного контролю (якщо така служба є), подає цю доповідну до початку робочого дня головному інженерові або керівникові технічної служби телерадіоорганізації.

6.2.1.19 Добовий журнал прийняття-здачі чергувань після його закінчення, зберігається протягом п'яти років.

6.2.1.20 В апаратних та інших технічних приміщеннях забороняється присутність осіб без наявності на це дозволу.

6.2.2 Обов'язки технічного персоналу змін і їхні дії в разі порушення нормальної роботи ТЗ РМ

6.2.2.1 До порушень нормальної роботи технічних засобів радіомовлення (звукозапису) належать перерви в їхній роботі (технічний брак, технічне припинення, аварія), а також відхилення параметрів обладнання від встановлених ЕТН.

6.2.2.2 В разі порушення нормальної роботи технічних засобів працівники зміни зобов'язані у найкоротший строк:

- визначити характер несправності;

- перейти на резервний тракт;

- доповісти керівництву про вжиті заходи.

6.2.2.3 Якщо під час проведення радіомовленнєвих передач мало місце пошкодження або вийшло з ладу обладнання, працівники зміни повинні вжити всіх можливих заходів щодо уникнення технічних припинень в передачі, а якщо це вже трапилося, то вжити заходів до скорочення тривалості припинення і зменшення впливу припинень і браку на якість радіомовлення. При цьому слід звертати увагу на значення, зміст і характер їхнього впливу на передачу. Наприклад, на сприймання текстової передачі мало впливає тимчасове припинення, що спричинило зникнення у передачі частини тексту; навпаки на якості музичної передачі технічне припинення відбивається більше ніж тривале й помітне на слух погіршення якості передачі.

6.2.2.4 У кожному випадку технічних припинень або виникнення браку під час радіомовленнєвих передач необхідно ретельно аналізувати причини й обставини їхнього виникнення. Працівники зміни зобов'язані давати ясні, вичерпні, технічно обґрунтовані відповіді на питання, а також давати пояснення стосовно порушення нормальної роботи обладнання, технічних припинень і браку в радіомовленні.

6.2.2.5 Класифікацію технічних припинень і браку при проведенні радіомовленнєвих передач подано в підрозділі 7.2 цих Правил.

6.2.2.6 Технічні припинення і брак, причин яких не встановлено, вважаються такими, що трапилися з вини того чи іншого працівника зміни.

6.2.2.7 Після усунення несправностей на тракті радіомовлення (звукозапису) працівники зміни повинні в найкоротший строк відновити нормальну роботу технічних засобів, діючи згідно з технологічними картами та інструкціями, затвердженими головним інженером або керівником телерадіоорганізації.

6.2.2.8 Технологічні карти повинні добре знати і використовувати у практичній діяльності всі працівники відповідної ділянки тракту.

6.2.2.9 У технологічній карті має бути зазначено:

- порядок виконання обхідних (резервних) комутацій, визначених для цієї ланки тракту;

- порядок дій, що сприяють пошуку й усуненню несправності на цій ділянці тракту;

- перелік матеріалів і інструментів;

- хто повинен шукати пошкодження й усувати несправності (інженер, старший електромеханік, монтажник апаратури).

6.2.2.10 В аварійних ситуаціях і тоді, коли зміна працівників не може укластися в зазначений у технологічній карті строк з усунення пошкодження, або його неможливо усунути, керуючись існуючими картами, начальник зміни (старший черговий) повинен негайно сповістити про це вищого технічного керівника (начальника комплексу, начальника цеху, старшого інженера, інженера), який бере на себе керівництво роботами ліквідації наслідків пошкодження і має право викликати за необхідності інших працівників технічної служби (лабораторії, майстерні, технічні групи), навіть тих, що в цей час не працюють.

6.2.2.11 Після ліквідації пошкоджень працівники зміни разом із ремонтною групою ретельно перевіряють обладнання і переходять на роботу в основному тракті.

6.2.2.12 У журналі прийняття-здачі чергування зазначається час і тривалість пошкодження, а також тривалість роботи на резервному тракті, робиться детальний запис про характер пошкодження, його причини й вжиті заходи щодо його усунення, а також про характер технічного припинення або браку, якщо вони (у зв'язку з пошкодженням технічних засобів) мали місце в передачах радіомовленнєвих програм.

6.2.2.13 Усі випадки порушень нормальної роботи обладнання, технічних припинень або браку з вини працівників, а також неправильних дій персоналу при ліквідації порушень, до подробиць обговорюються на оперативних і виробничих нарадах, де приписуються заходи щодо запобігання чогось подібного у подальшому.

6.2.2.14 Якщо технічне припинення або брак тривали 10 хвилин і більше під час радіомовленнєвих передач, складається детальний акт. Акт складає чергова зміна працівників за участю тих працівників, яких викликано для надання допомоги в усуненні пошкоджень; акт затверджується головним інженером або керівником технічної служби телерадіоорганізації. У разі технічного припинення або браку під час виконання особливо важливих передач акт складається незалежно від тривалості технічного припинення або браку.

6.2.2.15 У тих випадках, коли ЦА здійснює контроль технічних засобів, що орендуються іншими організаціями, про всі порушення нормальної роботи цих засобів робоча зміна працівників ЦА негайно повідомляє відповідні служби цих організацій і вимагає вжиття невідкладних заходів щодо ліквідації порушень. Усі випадки подібних порушень записуються в журналі прийняття-здачі: зазначається характер, тривалість і причини порушень, посади і прізвища працівників служби, яких сповістили про причини та вжиті заходи.

6.2.2.16 Якщо виявлено запах горілого, диму або місця загоряння обладнання, ізоляції, дерев'яних та інших виробів і конструкцій, кожен робітник повинен негайно вжити дієвих заходів згідно з правилами і методами гасіння вогню і пожежі, затвердженими на підприємстві.

6.2.3 Обов'язки позазмінних працівників, що мають відношення до технічного обслуговування обладнання телевізійного мовлення

6.2.3.1 Позазмінні працівники комплексів (цехів) радіомовлення та звукозапису, пов'язані з технічним обслуговуванням обладнання, повинні:

- проводити згідно з даними правилами, технологічними картами і експлуатаційно-технологічними інструкціями необхідні профілактичні огляди, ремонтно-регулювальні роботи і вимірювання якісних показників технологічного обладнання радіомовлення і звукозапису, а також підготовку і заміну окремих деталей і вузлів у діючому обладнанні;

- за вимогою працівника, який відповідає за відновлення нормальної дії технічних засобів, брати участь в усуненні пошкоджень, що виникли;

- здійснювати впровадження нової техніки.

6.2.3.2 Заходи, зазначені у 6.2.3.1, вживаються як згідно з планом роботи, так і позапланово, за розпорядженням вищого технічного керівника (начальника комплексу, начальника цеху, старшого інженера).

6.2.3.3 Позазмінні працівники можуть приступити до роботи з обладнанням апаратно-студійного комплексу (АСК) тільки після погодження з черговим (змінним) персоналом цеху (групи) радіомовлення (звукозапису) і дозволу старшого зміни.

6.2.3.4 Про всі виконані роботи з ремонту технологічного обладнання і виявлені несправності (як усунених, так і тих, що підлягають усуненню) робиться докладний запис у журналі технічного огляду і ремонту технологічного обладнання. Виконану роботу повинен прийняти старший зміни з відповідною поміткою і оцінкою в журналі.

7. ПРАВИЛА ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОЇ ЯКОСТІ ТЕЛЕРАДІОМОВЛЕННЯ

7.1 Правила оцінки технічної якості телевізійного мовлення

7.1.1 Суб'єктивна оцінка якості зображення

7.1.1.1 Суб'єктивний контроль якості зображення проводиться на виході АСБ і ЦА за допомогою монітору, який до початку робіт має бути перевірений і настроєний. Спостереження проводиться в затемненому приміщенні на віддалі від чотирьох до семи висот екрану, на якому контролюється зображення.

7.1.1.2 Візуальна оцінка якості зображення визначається за параметрами, які приведені у додатку Б.

7.1.1.3 Для суб'єктивної оцінки технічної якості телевізійного мовлення прийняті визначення, що ґрунтуються на принципі сприйняття інформації (інформаційний метод). Під словом інформація тут слід розуміти запланований зміст зображення або звуку ТВ програми.

Суб'єктивна оцінка якості телевізійного зображення на виході розподільчої мережі проводиться шляхом спостереження випробувальних зображень на екрані телевізора з параметрами за ГОСТ 18198 [17] і діагоналлю екрана не менше 50 см, спостерігачами - не експертами. Як випробувальні зображення слід використовувати спеціальні статичні зображення, виключаючи випробувальні таблиці. Допускається використання телевізійного зображення реальних сюжетів.

Методика суб'єктивної оцінки повинна відповідати ДСТУ 3787 [16]

При оцінці матеріалу слід спочатку проаналізувати ТВ зображення і відповідний йому звук, визначити основну частину сюжету згідно з таблицею 7.1.

Таблиця 7.1.

Плани ТВ зображення
Основна частина сюжету
Крупний план
Обличчя виступаючого або предмет
оповідання, обрис деталей головної
частини.
Середній план
Люди або предмети, які визначають
основну частину зображення,
наявність деталей головної частини.
Загальний план
Вся сукупність зображення людей і
предметів на сценічному майданчику.
Склад зображення.

Оцінка матеріалу, виходячи з наявності дефекту та його впливу на сприйняття інформації, проводиться згідно з таблицею 7.2.

Таблиця 7.2.

Оцін-
ка
Шкала якості
Вплив дефектів на
сприйняття
інформації
Дефекти зображення
1
Дуже погано
(технічне
припинення)
Дефект не
допускає
сприйняття
інформації
Дефект повністю закриває
головну частину зображення
2
Погано
(брак)
Дефект заважає
сприйняттю
інформації
Дефект знаходиться на
головній частині
зображення, перешкоджає
сприйняттю інформації.
Повна відсутність кольору,
порушення передачі кольору
3
Задовільно
Дефект відволікає
від повного
сприйняття
інформації
Дефект знаходиться на
неголовній частині
зображення і постійно
змінює інтенсивність або
місцезнаходження
4
Добре
Дефект не впливає
на повне, вільне
сприйняття
інформації
Дефект знаходиться на
неголовній частині
зображення, він нерухомий.
Порушення насиченості або
відтінку зображення
5
Відмінно
Дефект інформації
не визначається
Дефект візуально не
визначається

Примітка 1. Якщо в інтервалі передачі відмічаються чисельні (три і більше) одночасно виявлені дефекти, то оцінка цього інтервалу знижується на один бал.

Примітка 2. У випадку розбіжності в оцінках якості зображення та звуку каналу ТБ результуючою є гірша оцінка.

7.1.1.4 Вплив типових дефектів зображення на сприйняття інформації, який приводить до різних оцінок якості, приведено у додатку В.

7.1.1.5 До технічного припинення відносяться:

- повна відсутність зображення і (або) звуку під час трансляції в ефірі тривалістю 5 с та більше;

- непрограмне зображення і (або) звук під час трансляції тривалістю 5 с і більше;

- заставки без музичного супроводження тривалістю більше 1 хвилини;

- повний зрив рядкової і (або) кадрової синхронізації;

- пауза між об'явою диктора і початком передачі більше 15 с.

7.1.1.6 До браку відносяться:

- недопустиме зниження якості зображення і (або) звуку каналу ТБ тривалістю 5 с і більше;

- подача в ефір незакінчених титрів, заставок, сцен, макетів, декорацій, а також сторонніх, непередбачених програмою сюжетів та зображень;

- несвоєчасне вмикання і вимикання камерних каналів, неправильне мікшування та регулювання рівня звуку в каналах ТБ;

- невідповідність освітлювання сцен установленим нормам;

- поява темних плям, світлот і шумів на зображенні через неправильне або недостатнє висвітлення об'єктів;

- несвоєчасний перехід з несправного обладнання на резерв, тривалість якого перевищує 5 с.

Примітка. Порядок переходу на резерв повинен регламентуватися місцевими інструкціями. Часові нормативи переходу на резерв визначаються для кожного телецентру на основі висновків технологічної комісії телерадіоорганізації, оформлених у вигляді наказу по телецентру.

7.1.1.7 Матеріали з оцінками технічної якості "погано" (брак) можуть бути подані в ефір тільки з дозволу керівництва ТРО. Незалежно від того, що такі матеріали видані в ефір за вказівкою керівництва ТРО, відповідальність за брак несуть безпосередні винуватці.

Оцінки "дуже погано" використовуються для визначення показника відмов ТВ мовлення, який характеризує роботу підприємства за звітний період.

7.1.2 Суб'єктивна оцінка якості звуку ТВ мовлення

7.1.2.1 Для оцінки якості звуку ТВ мовлення проводиться слуховий контроль передач на виході телецентру. Для цієї мети в апаратній контролю встановлюються два контрольні агрегати при стереорежимі або один контрольний агрегат при монорежимі мовлення.

7.1.2.2 Суб'єктивна оцінка передачі (фонограми) проводиться згідно з таблицею 7.3. При цьому встановлюються такі терміни та визначення:

- інформація - запланований зміст передачі (фонограми) з відповідними даній передачі якісними характеристиками звучання;

- дефекти передачі (фонограми) - будь-які, визначені на слух технічні недоліки: шуми, детонації, стрибки рівнів і співвідношення гучності мова-музика, монтажні склейки, лінійні та нелінійні спотворення, порушення швидкості відтворення фонограми, порушення балансу при стереофонічних передачах і т. п., а також помітні зміни якісних характеристик звучання. Перелік основних якісних характеристик та відповідних їм дефектів монофонічних та стереофонічних передач подано нижче (таблиця 7.3).

Таблиця 7.3.

Оцінка
Шкала
суб'єктивних
оцінок якості
Шкала сприйняття
інформації
Шкала впливу
дефектів
1
Дуже погано,
недопустимо
(технічне
припинення)
Інформація повністю
або частково не
сприймається
Дефект повністю або
частково не допускає
сприйняття
інформації
2
Погано (брак)
Інформація
сприймається важко,
при старанному
прослуховуванні
Дефект перешкоджає,
відволікає від
сприйняття
інформації
3
Задовільно
Інформація
сприймається вільно,
але наявність
дефектів незаперечна
Дефект не відволікає
від вільного
сприйняття
інформації
4
Добре
Інформація
сприймається вільно,
визначити дефекти
важко
Дефект не впливає на
сприйняття
інформації
5
Відмінно
Інформація
сприймається повністю
і без спотворень
Дефект на слух не
визначається

7.1.2.3 Оцінка якості звуку ТВ мовлення визначається за параметрами, наведеними у додатку А.

Принцип суб'єктивної оцінки звуку ТВ мовлення такий же, як вище викладений. У даному випадку також доцільно використовувати інформаційний метод при класифікації якості, тобто встановлювати оцінку залежно від ступеня сприйняття інформації:

а) якщо звук ТВ мовлення відсутній (перервався), не відповідає програмі чи повністю "закритий" спотворенням - інформація не сприймається. До цього варто віднести також і випадки, коли внаслідок будь-якого дефекту не сприймається головний зміст. Наприклад, не сприймається мова або музика. В цих випадках встановлюється оцінка "дуже погано", "недопустимо" - 1;

б) якщо дефект перешкоджає сприйманню звуку, вважається, що інформація сприймається частково, дефект заважає. Встановлюється оцінка "погано" - 2.

Встановлено три основні види мовних передач: інформаційні, художні та музичні. Очевидно, що будь-який момент передачі можна характеризувати якістю сприйняття інформації його сюжету.

Ознаками браку в цьому випадку будуть дефекти, які порушують:

- розбірливість - для мовних інформаційних передач;

- розбірливість та тембр - для мовних художніх передач;

- розбірливість, тембр та прозорість - для музичних передач;

в) до відволікаючих необхідно віднести дефекти, які не мають ознак браку, але визначаються за інтенсивністю (гучністю), тоном, частотою (періодичністю) або ж сильно виражені дефекти, які не змінюються. В цьому випадку встановлюється оцінка "задовільно" - 3;

г) якщо дефект постійний, монотонний, неявно виражений, до нього треба прислухатися, то необхідно вважати, що такий недолік не відволікає від сприйняття інформації. В цьому випадку встановлюється оцінка "добре" - 4;

д) оцінка "відмінно" - 5 встановлюється, якщо дефекти на слух не визначаються (див. таблицю 7.3).

7.1.3 Об'єктивна оцінка якості

7.1.3.1 Об'єктивна оцінка якості зображення і звуку каналу ТБ ґрунтується на вимірюванні параметрів ТВ сигналу, сигналів випробних рядків та сигналу звуку каналу ТБ в процесі передачі, запису.

7.1.3.2 До оцінки "погано" (брак) з вини технічного персоналу чи обладнання телецентру відносяться відхилення параметрів та (або) форми сигналу від встановлених ДСТУ 3837 [14].

7.1.3.3 Дані показники впливають на оцінку якості роботи технічних засобів телецентру при розрахунку її за визначений період часу (додатки Д - Л).

7.1.4 Контроль якості при обміні матеріалами між телевізійними організаціями

7.1.4.1 Суб'єктивна оцінка якості зображення і звуку ТВ матеріалу, призначеного для обміну, повинна бути не нижче "добре", що фіксується в акті на технічний стан матеріалу, який надсилається спільно з супроводжувальною документацією.

7.1.4.2 Наявність або відсутність вхідного попереднього контролю (перегляду зовні кіно- та відеоматеріалів) визначається спільною інструкцією студії телебачення та телецентру.

7.1.4.3 При відсутності супроводжувальної документації і акта на технічний стан, матеріал, який надійшов, підлягає обов'язковому перегляду зі складанням акта на його технічний стан.

7.1.4.4 При міжнародному обміні програмами параметри ТВ сигналу та якісні показники зображення і звуку каналу ТБ визначаються прийнятими міжнародними нормами та вимогами відповідних стандартів.

7.2 Правила оцінки технічної якості радіомовлення

7.2.1 Контроль за дотриманням правил здачі матеріалів радіопередач

7.2.1.1 Відділ випуску Дирекції програм і випуску, приймаючи від редакцій мікрофонні папки з текстами передач, контролює підписи відповідальних осіб, яким надано право візувати ефірні матеріали, а також перевіряє, чи правильно і чи до кінця оформлені мікрофонні папки і тексти, тобто у відповідності з вимогами цього підрозділу.

7.2.1.2 Оперативні передачі, підготовлені в день ефіру, здаються безпосередньо в диспетчерську Дирекції програм і випуску, де контроль за правильністю оформлення мікрофонних матеріалів здійснює черговий випусковий відділу випуску.

7.2.1.3 Відповідальність за інформаційні програми і випуски новин несуть завідуючі редакціями новин дня чи виконуючі їх обов'язки.

7.2.2 Контроль за виконанням правил і термінами здачі фонограм радіопередач

7.2.2.1 Фонотека, приймаюча від редакцій фонограми радіопередач, контролює дотримання правил їхнього оформлення.

Примітка. Фонограми з пошкодженими бандеролями мають пройти контроль редакції і дільниці контролю фонограм фонотеки.

7.2.2.2 Про будь-які зміни в програмі випусковий мусить своєчасно повідомляти фонотеку.

7.2.2.3 Працівники фонотеки своєчасно уточнюють наявність фонограм усіх передач згідно з добовою робочою програмою виходу передач до ефіру. Про відсутність тих чи інших носіїв фонотека негайно повідомляє чергових відповідальних працівників редакцій (дирекцій творчо-виробничих об'єднань), а також випускового відділу випуску.

7.2.2.4 Фонограми, що надійшли до мовленнєвих апаратних, у виняткових випадках з дозволу керівництва Дирекції програм і випуску (відповідального випускового) можуть бути видані редакціями для внесення важливих оперативних змін. Представник редакції розписується в експлуатаційному журналі апаратної за те, що одержав фонограму. При цьому фонограма і мікрофонна папка мають бути повернені в мовленнєву апаратну не пізніше як за півгодини до виходу передачі в ефір.

7.2.3 Контроль за підготовкою і веденням радіопрограм

7.2.3.1 Відтворення передач по всіх каналах протягом ефірної доби контролюється відповідальними випусковими, випусковими і дикторами (коментаторами, ведучими) Дирекції Програм і випуску, які беруть участь у мовленні згідно з добовою робочою програмою.

7.2.3.2 Технічна якість звучання передачі в процесі її підготовки до ефіру контролюється дільницею контролю фонограм фонотеки, а під час її відтворення - відділом техконтролю.

7.2.3.3 При виявленні помилки під час відтворення фонограм або під час комутації в центральній апаратній чи при наявності інших причин, що вимагають вжиття термінових заходів, право припинення передачі мають випускові відділу випуску, а за їхньої відсутності - диктор (коментатор, ведучий), які встановлюють потім порядок продовження передачі, програми в цілому.

7.2.4 Контроль за поверненням фонограм з мовленнєвої апаратної

7.2.4.1 Усі фонограми відтворених в ефірі передач, за винятком фонограм, які повторюються щоденно (стрічки, що звучать на початку і наприкінці передач, постійні заставки та інші фонограми музичного резерву), повертаються з мовленнєвих апаратних у фонотеку.

7.2.4.2 Фонограми, що прозвучали в ефірі, приймаються працівниками фонотеки у операторів мовленнєвих апаратних. При цьому робиться відповідна помітка працівника фонотеки у замовленні, що залишається в мовленнєвій апаратній, і зберігається у бригадирів операторів протягом трьох діб.

7.2.5 Технічний контроль

7.2.5.1. Загальні положення

7.2.5.1.1 Однією з умов забезпечення якісної роботи технічних засобів радіомовлення являється правильна організація технічного контролю на всіх етапах підготовки і видачі в ефір радіопередач.

7.2.5.1.2 Для контролю технічної якості роботи засобів радіомовлення та підвищення відповідальності експлуатаційно-технічного і програмно-редакційного персоналу, задіяного на радіомовленні та звукозапису, в телерадіоорганізаціях організовуються ВТК і групи технічного контролю (ГТК), які аналізують результати роботи технічних засобів, технологію радіомовлення і надають рекомендації з питань управління якістю.

7.2.5.1.3 Норми на параметри якості трактів звукозапису та радіомовлення встановлюються державними стандартами України, міждержавними стандартами, прийнятими Україною, стандартами та рекомендаціями міжнародних організацій щодо радіомовлення, членом яких є Україна, та відомчими нормами, розробленими та затвердженими згідно з чинним законодавством.

7.2.5.1.4 Організація, структура, обсяги контролю визначаються у відповідності з положенням про ВТК (ГТК) телерадіоорганізації.

Примітка 1. Технічний внутрішньовиробничий контроль (попередній контроль) виконується силами служб технічного та експлуатаційного персоналу телерадіоорганізації.

Примітка 2. В телерадіоорганізаціях, де в штатних розкладах не передбачено відділу (групи) технічного контролю, постійний контроль проходження та розповсюдження програм радіомовлення покладається на експлуатаційний персонал ЦА (радіомовленнєвих апаратних (РМА).

Примітка 3. Допускається організація спільного технічного контролю з підприємствами, власниками орендованих технічних засобів.

7.2.5.1.5 Апаратна технічного контролю розміщується в акустично обробленому приміщенні, укомплектованому приймальною апаратурою, засобами вимірювальної техніки, системами сигналізації і оперативного зв'язку.

7.2.5.1.6 Персоналом відділу (групи) технічного контролю ведеться контроль:

а) центральних (АЦ), радіомовленнєвих (РМА) та програмних (ПА) апаратних;

б) трансляційних пунктів;

в) фонограм, включаючи попередній контроль;

г) міжміських каналів звукового мовлення (МКЗМ);

д) радіомовленнєвих станцій;

е) виділених приймальних пунктів;

ж) радіотрансляційних вузлів (на вибір).

7.2.5.1.7 Контроль орендованих у інших підприємств технічних засобів виконується згідно з правилами технічної експлуатації.

7.2.5.2 Контроль трактів формування програм

7.2.5.2.1 Контроль технічної якості передач, що проходять через ЦА (РМА), а також по контрольних з'єднувальних лініях від КРА, проводиться в тих випадках, коли програми з інших міст із виділених приймальних пунктів подаються на радіостанцію в обхід ЦА чи РМА. При цьому проводиться:

а) слуховий контроль;

б) контроль за підтриманням номінального рівня на вході і виході ЦА (РМА);

в) контроль за додержанням програмного розкладу (фіксуються порушення своєчасного початку і закінчення передач, невідповідність програмі);

г) контроль за якісними показниками при чергових і позачергових вимірюваннях ділянок тракту формування програм згідно з графіком вимірювань і планом роботи ВТК (ГТК), затвердженим технічним керівником телерадіоорганізації.

7.2.5.2.2 Періодичність вимірювань якісних показників обладнання радіомовлення і звукозапису визначається з урахуванням рекомендацій, приведених у додатку М.

7.2.5.2.3 Контрольні вимірювання виконуються працівниками відповідних служб радіомовлення і звукозапису. Працівники ВТК (ГТК) мають право приймати участь у проведенні контрольних вимірювань.

7.2.5.2.4 ВТК (ГТК) має право призначати позачергове вимірювання. У випадках, коли в радіомовленні задіяно апаратно-студійний блок, питання про переведення передач в резервну студію чи апаратну погоджується з керівництвом телерадіоорганізації.

7.2.5.2.5 Стереофонічні передачі повинні контролюватися як на виході ЦА (РМА), так і по радіоканалу. Для цього в апаратній встановлюються:

- два контрольні агрегати;

- стереофонічний вимірювач рівня;

- пристрій для контролю сумісності стереофонічного сигналу (гоніометр чи корелометр);

- контрольний стереофонічний приймач.

7.2.5.2.6 Засоби для контролю стереобалансу і сумісності повинні мати можливість приєднуватися як до виходів пульту ЦА (РМА), так і до виходів підсилювачів низької частоти контрольних радіоприймачів.

7.2.5.3 Контроль роботи каналів, періодичність і порядок вимірювання параметрів орендованих технічних засобів 7.2.5.3.1 Контроль роботи МКЗМ

Види контролю:

а) оперативний - під час мовлення візуально і акустично, а також за допомогою приладів автоматичного контролю залежно від наявних технічних засобів контролю;

б) періодичний - шляхом проведення контрольних вимірювань якісних показників МКЗМ, звільнених від передачі мовних сигналів;

в) технічна проба і оцінка роботи каналів під час трансляцій з інших міст.

Примітка. У разі незадовільної роботи наданого для трансляції міжміського каналу ВТК (ГТК) має право за погодженням з випусковим редактором і черговим персоналом ЦА (РМА) відмінити трансляцію.

7.2.5.3.2 Контроль роботи радіомовленнєвих станцій, постійний і вибірковий здійснюється за:

а) своєчасним виходом радіостанцій в ефір на робочих частотах згідно з діючим частотним розкладом;

б) дотриманням в мережах встановлених норм експлуатаційно-технічних параметрів трактів радіомовленнєвих станцій згідно з договором на оренду радіомовленнєвих станцій і їхніх правил технічної експлуатації.

Примітка 1. Методи вимірювань основних параметрів якості трактів радіомовлення повинні відповідати вимогам чинних стандартів та інших нормативних документів.

Примітка 2. Допускається автоматизований контроль за експлуатаційно-технічними параметрами в процесі мовлення при наявності відповідних приладів;

в) якістю приймання радіомовленнєвих станцій.

Примітка. Якість приймання радіомовленнєвих станцій контролюється на слух і оцінюється по п'ятибальній шкалі "Коду якості" (див. табл. 7.4);

г) рівнем напруженості поля радіомовленнєвих станцій при визначенні зон впевненого приймання і оцінки чутливості (прослуховування).

Таблиця 7.4 - Код якості СИНПФЕМО

С
И
Н
П
Ф

О
Сила
сигна-
лу
Заважаючі фактори
Федінги
Модуляція
Загальна оцінка
Переш-
кода
Шум
Порушен-
ня умов
розпов-
сюджен-
ня
Якість
Глибина
Шкала
сприйняття
інформації
Оцінка у
балах
5
Відсут-
ня
Відсут-
ній
Відсутні
Відсутні
5
Максима-
льна
Сприймає-
ться
повністю
без
недоліків
5
Відмін-
но
4
Незнач-
на
Незнач-
ний
Незначні
Незначні
4
Добра
Сприймає-
ться
повністю,
недоліки
не
відволі-
кають
4
Добре
3
Помірна
Помір-
ний
Помірні
Помірні
3
Задовіль-
на
Сприймає-
ться
повністю,
але з
коротко-
часними
відволі-
каючим
дефектами
3
Задові-
льно
2
Сильна
Сильний
Сильні
Сильні
2
Незадо-
вільна
або
відсутня
Сприймає-
ться
частково
2
Незадо-
вільно
1
Дуже
сильна
Дуже
сильний
Дуже
сильні
Дуже
сильні
1
Постійна
перемо-
дуляція
Не
сприймає-
ться
1
Неприй-
няте

Примітка

1. Опис сигналу складається із слів: "Код якості СИНПФЕМО" та групи з восьми характеристик, вказаних у таблиці Примітка

2. В тому випадку, коли одна з характеристик не оцінювалась, замість цифри передається літера "Х"

7.2.5.3.3 Періодичність вимірювань параметрів технічних засобів визначається діючими угодами на їхню оренду та правилами технічної експлуатації.

7.2.5.3.4 Дозволяється проведення позачергових вимірювань із зняттям радіостанції з мовлення. При цьому зняття з програми радіостанції погоджується з керівництвом телерадіоорганізації.

7.2.5.3.5 Для проведення контрольних вимірювань на всіх ділянках тракту повинні використовуватись засоби вимірювальної техніки, що мають у паспортах або свідоцтвах відмітку про чергову повірку або калібрування.

7.2.5.4 Дії чергового персоналу ВТК (ГТК) при порушеннях в роботі технічних засобів радіомовлення

7.2.5.4.1 При виявленні порушень в роботі технічних засобів радіомовлення черговий технічного контролю негайно повідомляє про це відповідальному черговому телерадіоорганізації (черговому ЦА, радіостанції) для прийняття необхідних заходів з усунення дефектів і одночасно робить документальний запис на магнітну стрічку програми з виходу ТФП.

7.2.5.4.2 Черговий технічного контролю фіксує в апаратному журналі всі випадки порушень з точним зазначенням часу, тривалості порушення, ділянки тракту і кому повідомлено про виявлений дефект.

7.2.5.4.3 Після закінчення зміни персонал ВТК (ГТК) звіряє свої записи із записами в апаратних журналах ЦА (РМА) і підприємств - власників технічних засобів. Про результати контролю керівник ВТК (ГТК) доповідає керівництву телерадіоорганізації і складає звіт про брак. У разі розбіжностей в оцінці якості роботи технічних засобів у визначенні джерела порушень і винних за порушення, керівництво телерадіоорганізації повинне прийняти остаточне рішення до 12.00 наступного дня. У випадку грубих порушень керівництво телерадіоорганізації призначає комісію, яка повинна провести розслідування і не пізніше як у дводенний термін подати керівництву на затвердження акт розслідування.

7.2.5.4.4 Про всі порушення тривалістю більше 10 хв. працівники ВТК (ГТК) оперативно доповідають керівництву організації.

7.2.5.4.5 При проведенні особливо важливих передач працівники ВТК (ГТК) доповідають керівництву телерадіоорганізації про всі порушення негайно.

Час технічних припинень і браку в роботі орендованих технічних засобів відображаються в щомісячних протоколах спільних оперативних нарад, складених за прийнятою в угодах формою.

7.2.5.5 Класифікація порушень в роботі технічних засобів ТФП через несправне обладнання чи з вини експлуатаційно-технічних працівників

7.2.5.5.1 Порушення в роботі технічних засобів ТФП поділяються на:

а) технічне припинення (перерва);

б) брак (погіршення якості і відхилення від визначених технічних норм).

7.2.5.5.2 Технічними припиненнями вважаються:

а) пропадання передачі чи різке погіршення якості;

б) відсутність оголошеної в програмі передачі поточного дня, якщо ця передача не була знята з програмних міркувань.

Примітка. У випадку невірної комутації в ЦА чи помилкового включення відтворюючого пристрою, що привело до порушення програмного розкладу, черговий персонал ЦА (оператор) повинен негайно повідомити про це випусковому, який приймає необхідне рішення.

Трансляція передачі з відхиленням від розкладу до часу повідомлення про це випускового класифікується як брак;

в) затримка початку передачі через перевищення нормативного часу, відведеного для комутацій.

Примітка. Технологічна пауза для проведення комутацій між передачами, за виключенням інформаційних програм, не повинна тривати довше 1 хвилини. В інформаційних програмах та радіомовленні на зарубіжні країни перекомутація виконується на позивних сигналах, які транслюються через кожні півгодини.

г) паузи довше 10 секунд між оголошенням і відтворенням фонограми та фонограмами, що відтворюються без оголошень ведучого (диктора), між сигналами перевірки часу і початком передачі.

7.2.5.5.3 Браком вважається:

а) порушення, що приводить до помітного погіршення якості звучання через різного роду дефекти: сторонніх накладок, детонації (плавання), прискореного відтворення або відтворення в режимі "перемотування", спотворення, фону та шумів з рівнем вище мінус 34 дБ, сильного копіювального ефекту магнітних фонограм.

Примітка. Браком також вважається виявлений під час контрольних вимірювань рівень фону і шуму на 10 дБ і більше гіршої норми на даний вид обладнання. Час браку фіксується з моменту виявлення відхилень;

б) заниження більш як на 3 дБ (30 %), за винятком випадків, викладених в підрозділі 5.2, та перевищення більш як на 1 дБ (10 %) після обмежувача номінальної величини максимального рівня передачі:

- на розмовних інформаційних передачах - тривалістю більше 1 хвилини;

- на розмовних художніх передачах - тривалістю більше 3 хвилин.

Під час музичних передач оцінка максимального рівня повинна проводитись в межах звучання всього твору чи його самостійної частини.

Контроль за дотриманням нормованого рівня на виході обмежувача виконується згідно з вимогами підрозділу 5.2;

в) короткочасні пропадання, якщо вони спостерігаються частіше шести раз за хвилину. При цьому браком вважається увесь час від першого до останнього пропадання;

г) несумісність, порушення балансу, пропадання сигналу в одному з каналів під час стереофонічної передачі, і передача стереофонічних програм в режимі "моно";

д) помилкове включення фонограм, що не відповідають оголошенню ведучого (диктора).

Примітка. У випадку порушення порядку відтворення оголошеного номеру чи репортажу оператор, не припиняючи відтворення, повідомляє про це диктора (коментатора, ведучого), який після закінчення відтворення повинен зробити відповідне оголошення. При цьому брак зараховується в особисті показники оператора, а у звіті ВТК такий випадок відмічається як зауваження;

е) відтворення фонограм з технічними дефектами.

Примітка. Фонограми, забраковані при попередньому контролі, але необхідні для використання у радіопередачі, можуть бути відтворені в ефір з дозволу керівника телерадіоорганізації.

Незалежно від того, що фонограма відтворена в ефір за розпорядженням керівника телерадіоорганізації, відповідальність за занижену якість несуть безпосередньо винні.

7.2.5.6 Класифікація порушень технології радіомовлення з вини програмно-редакційних працівників

7.2.5.6.1 Порушення поділяються на:

а) зриви передач;

б) затримку передач;

в) брак.

7.2.5.6.2 Зривом передачі вважається: відміна запланованої в програмі передачі через помилкове розмагнічування запису, несвоєчасна доставка матеріалів і т. д. Передачі, що зняті з програмних міркувань, зривами не вважаються.

7.2.5.6.3 Затримкою передачі вважається:

а) несвоєчасний початок передачі через запізнення диктора чи ведучого, а також паузи більшої ніж 5 секунд між закінченням передачі (фонограми) і наступним оголошенням диктора чи ведучого;

б) невірний хронометраж передачі, що перевищує запланований у програмі час.

7.2.5.6.4 Браком вважаються: сторонні слова в ефірі, невірні оголошення номерів і часу, використання в передачах фонограм з технічними дефектами (вадами), мікшерування текстових і вокальних передач, внаслідок чого частина тексту не відтворюється в ефір, музичні заставки в кінці передач на інформаційних програмах тривалістю більше ніж 10 секунд, невірне вмикання мікрофонів і т.п.

Примітка. Про час, протягом якого частина тексту не відтворювалась в ефір при мікшеруванні передачі, черговий ВТК дізнається по хронометражу фонограми.

7.2.5.7 Класифікація порушень в роботі міжміських каналів звукового мовлення

7.2.5.7.1 Порушення в роботі МКЗМ поділяються на:

а) технічне призупинення (перерва);

б) брак (пошкодження).

7.2.5.7.2 Технічними призупиненнями вважаються:

а) повне пропадання сигналу чи заниження рівня на 8 дБ і більше у порівнянні з рівнем передачі від джерела програми;

б) передача по каналу програми, що не відповідає розкладу;

в) порушення в роботі каналу, що не приводять до повного пропадання передачі, але роблять її непридатною для слухового сприйняття через сильні спотворення, шуми, фон, перехідні завади, короткотривалі часті пропадання (більше як три пропадання тривалістю, довшою за три секунди, протягом однієї хвилини).

7.2.5.7.3 Браком вважається:

а) заниження від 6 дБ (50 %) до 8 дБ (40 %) рівня програм у порівнянні з рівнем, що виходить від джерела програми;

б) короткочасні пропадання передачі тривалістю від однієї секунди і більше, якщо вони спостерігаються частіше шести разів за хвилину. При цьому браком вважається час від першого до останнього пропадання;

в) спотворення, фон, шуми, перехідні завади, які не порушують розбірливість передачі.

Примітка. Час виникнення браку фіксується з моменту виявлення порушень;

г) пропадання сигналу в одному з каналів під час стереофонічної передачі, несумісність і порушення балансу каналів.

7.2.5.8 Класифікація порушень в роботі радіомовленнєвих станцій.

7.2.5.8.1 Порушення в роботі радіомовних станцій діляться на:

а) технічне призупинення (перерва);

б) брак (погіршення якості і відхилення від встановлених технічних норм).

7.2.5.8.2 Технічним призупиненням вважається:

а) відсутність передавача на робочій частоті чи робота передавача на антені, не передбаченої розкладом;

б) відключення передавача;

в) зменшення номінальної потужності довгохвильових (ДХ), середньохвильових (СХ), ультракороткохвильових частотно-модуляційних (УКХ ЧМ) передавачів більше як на 50 %, короткохвильового (КХ) передавача - більше як на 30 %;

г) пропадання модуляції передавача або зменшення максимального коефіцієнту модуляції більше як на 30 % з вини даного підприємства;

д) робота передавача за програмою, що не відповідає розкладу;

е) несвоєчасне відключення чи підключення передавача на програму мовлення;

ж) порушення, що не приводить до повного пропадання передачі, але робить її непридатною для слухового сприйняття (сильні спотворення, фон, шуми, багаторазові короткочасні відключення).

7.2.5.8.3 Браком вважається:

а) заниження максимального коефіцієнту модуляції передавача на 10 % - 30 % з вини даного підприємства;

б) зменшення номінальної потужності ДХ, СХ, УКХ ЧМ передавачів на 10 % - 50 %, КХ передавачів на 10 % - 30 %;

в) збільшення рівня фону і шуму на 10 дБ від встановлених для даного передавача норм.

Примітка. Час виникнення браку фіксується з моменту появи згаданих відхилень;

г) спотворення і сторонні накладки, що виникають у тракті даного передавача, але не порушують розбірливості передачі;

д) робота УКХ ЧМ передавача в режимі "моно" при передачі стереофонічної програми.

7.2.5.9 Класифікація порушень якісних показників фонограм

До браку відносяться:

а) ділянки звукозапису, що не відмонтовані;

б) відхилення рівня звукозапису від встановлених норм;

в) спотворення (нелінійні, частотні), різного роду вади, помітні на слух, що заважають сприйняттю передачі;

г) невідповідність тексту звукозапису, що додається, фактичному звукозапису;

д) неоформлені або неправильно оформлені ракорди або етикетки;

е) невідповідність назви звукозапису (або окремої його частини), зазначеної на етикетці коробки, змісту фонограми, що вкладена в коробку;

ж) помітні на слух зміни рівня і акустичні відтінки при створенні фонограм, монтуванні з різноманітних звукозаписів;

з) невідповідність встановленим вимогам кольору ракордів на початку і в кінці магнітної фонограми;

і) випадання частини тексту або музичної частини у фонограмі;

к) перебільшення норм на неточне хронометрування;

л) недбало виконані склейки магнітної стрічки або магнітної стрічки з ракордом;

м) пом'яті або рвані краї магнітної стрічки;

н) неправильне намотування магнітної стрічки;

о) для стереофонічних фонограм: несумісність, порушення стереофонічного балансу, зміни положення сторін, пропадання сигналу в одному з каналів.

Зауваженням вважається:

а) недбале оформлення ракорду або етикетки;

б) спотворення і вади, що не заважають слуховому сприйманню;

в) не перемотана на початок стрічка з записом;

г) погана намотка стрічки з записом в рулон (нещільна, з виступаючими витками);

д) перебільшення норм на неточне хронометрування.

Фонограми з дефектами, що виявлені, передаються для виправлення до відповідних апаратних звукозапису. Після виправлення вад фонограми знову прослуховуються технічними контролерами або операторами магнітного запису, які виявили дефект при первинному прослуховуванні.

8 ПРАВИЛА ОБМІНУ ПРОГРАМАМИ ТЕЛЕРАДІОМОВЛЕННЯ

8.1 Обмін телевізійними програмами

8.1.1 Загальні положення

8.1.1.1 Обмін телевізійними програмами між ТРО може здійснюватися у виді:

- обміну сигналами в межах держави та за кордоном, які передаються кабельними, радіорелейними та супутниковими міжнародними і міжміськими каналами;

- відеозаписів на відеокасетах і відеорулонах в різних стандартах та системах.

8.1.1.2 Відеофонограми, призначені для обміну, повинні бути виконані згідно з ГОСТ 27505 [18], Рекомендацією ITU-R BR.469-7 [19]. Відеофонограми для обміну повинні бути завершені виробництвом, переглянуті ВТК даної ТРО і мати Акт на технічний стан відеозапису із зазначенням:

- назви передачі;

- хронометражу;

- номера відеорулону;

- оцінки ВТК (зауваження до передачі).

Оцінка передачі, призначеної для обміну, повинна бути не нижчою ніж "добре".

8.1.1.3 Для забезпечення сумісності відеофонограм необхідна попередня домовленість між зацікавленими сторонами про формат, який буде використовуватися для обміну програмами.

8.1.1.4 Система кольорового телебачення PAL чи SECAM при обміні програмами визначається за попередньою домовленістю між сторонами.

8.1.1.5 Для організації виділених аналогових або цифрових каналів використовуються волоконно-оптичні і радіорелейні лінії зв'язку. За допомогою цих каналів здійснюється доступ до самої великої в Україні комутаційної апаратної Технічного центру комутації міжміського телебачення у будівлі Головного центру управління міжміськими зв'язками у м. Києві. У Технічного центру комутації міжміського телебачення є можливість отримати ТВ сигнал від будь-якої з українських телекомпаній, а також здійснити обмін відеоінформацією зі всіма найкрупнішими телекомпаніями, акредитованими в Україні.

8.1.1.6 Для забезпечення можливості оперативного та якісного використання інформації, яку одержують за обміном, встановлюються вимоги до сигналів та носіїв інформації, що використовуються при обміні.

8.1.1.7 З метою уніфікації вимог до сигналів та носіїв інформації при міжнародному обміні та обміні у межах держави в їх основу покладено міжнародні та державні стандарти і рекомендації про обмін телевізійними програмами.

8.1.2 Обмін сигналами

8.1.2.1 Для подачі програм телевізійних студій до передавачів або обміну відеоінформацією між студіями українських або закордонних телекомпаній здійснюється передавання сигналів телебачення професійної якості.

8.1.2.2 Параметри сигналів при обміні програмами по міжміських і міжнародних лініях зв'язку повинні відповідати вимогам ІЕС 60461 [20].

8.1.2.3 Телевізійний центр забезпечує подачу телевізійних програм на вхід кінцевих станцій наземних та супутникових каналів. При одержанні програм з інших міст та з-за кордону подачу телевізійної програми на вхід телецентру забезпечують суміжні організації.

8.1.2.4 Порядок підготовки технічних засобів телебачення при організації та проведенні міжміських та міжнародних передач по наземних та супутникових каналах, порядок оформлення замовлень на надання каналів визначається угодами та положеннями про взаємодію між окремими телерадіоорганізаціями і організаціями зв'язку та іншими суміжними організаціями.

8.1.2.5 Надання каналів для міжміських та міжнародних передач проводиться службами суміжних організацій на основі тижневих розкладів, які подаються телерадіоорганізаціями відповідним підприємствам суміжних організацій не пізніше, ніж за 72 год. до початку роботи за цим розкладом.

8.1.2.6 Заявки на надання каналів на одноразові позапланові передачі подаються до суміжних організацій не пізніше, ніж за 24 год. для міжміських і не менше, ніж за 4 дні для міжнародних передач.

8.1.2.7 Заявки на оперативні інформаційні передачі можуть подаватися за 4 год., якщо така можливість обумовлена.

8.1.2.8 За 30 хв. до початку передачі джерело програми (телецентр) видає на відповідну службу зв'язку технічну пробу, під час якої передаються випробувальні сигнали і сигнали ідентифікації. Протягом перших 15 хв. перевіряється тракт телецентр - кінцева станція, а протягом наступних 15 хв. крізний тракт до кінцевих споживачів.

8.2 Обмін звуковими (аудіо) програмами (радіопрограмами)

8.2.1 Телекомунікаційний центр забезпечує подачу високоякісних стереопрограм звукового мовлення від студій радіокомпаній до УКХ ЧМ радіопередавальних центрів, або земних станцій космічного зв'язку. При цьому використовуються спеціальні кодеки і виділені цифрові канали зв'язку, що відповідає сучасним вимогам до професійного передавання звукових програм.

8.2.2 Радіопрограми зберігаються на сервері у вигляді аудіофайлів відповідного формату і супроводжуються інформацією, що зберігається у базі даних, про створювача, дату створення, жанр, тему, тривалість звучання, а також коротким змістом.

8.2.3 Аудіофайли передаються за відповідним протоколом, що гарантує докачування файла в разі обривання зв'язку, для чого кожному учаснику надається своя папка на сервері і пакет клієнтського програмного забезпечення.

9 ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ

9.1 Комплект загальної документації технічної служби ТРО

В комплект входять:

- положення про технічну службу ТРО;

- проектна документація на телецентр (радіобудинок), якщо він був спеціально побудований, і акт прийняття його в експлуатацію з усіма додатками та актами закритих робіт;

- документи первинного обліку (паспорти) встановленого зразка на технічний комплекс телевізійного мовлення (радіомовлення);

- правила експлуатації технічних засобів телебачення (радіомовлення);

- правила охорони праці і протипожежної безпеки;

- правила експлуатації електроустановок споживачів;

- схеми, технічні умови і інструкції заводів-виробників на основне і допоміжне обладнання і апаратуру;

- національні стандарти України, міждержавні стандарти та інші нормативні документи з телерадіомовлення (додаток Н);

- списки номерів телефонів керівництва телерадіоорганізації, суміжних організацій, передавальних станцій, а також телефони пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги і т. ін.;

- затверджені керівництвом телерадіоорганізації положення про комплекси, цехи, служби, відділи, дільниці, групи, апаратні, лабораторні та інші експлуатаційно-технічні підрозділи;

- посадові інструкції на всіх працівників;

- інструкції щодо проведення особливо важливих передач;

- журнали здачі іспитів з охорони праці і протипожежної безпеки згідно з ДНАОП 0.00-4.12 [21], НАПБ Б.02.005 [22]z1148-03;

- інші експлуатаційно-технічні документи, необхідні для роботи і розроблені у відповідності з розпорядженнями керівництва ТРО.

9.2 Комплект документації технічних підрозділів телерадіоорганізації (комплексу, цеху, дільниці і т. д.)

В кожному самостійному структурному підрозділі мусить бути така документація:

- положення про структурний підрозділ;

- правила експлуатації технічних засобів телебачення (радіомовлення);

- правила охорони праці, протипожежної безпеки і виробничої санітарії в частині, що стосується діяльності даного підрозділу;

- робоча програма передач на поточну добу;

- графік чергування змінного персоналу;

- перелік обладнання і апаратури;

- блок-схема тракту апаратної з діаграмою рівнів;

- журнал оперативних розпоряджень і наказів з питань експлуатаційної роботи;

- списки номерів оперативних службових телефонів;

- посадові інструкції на кожного працівника підрозділу;

- місцева інструкція про взаємодію на тракті мовлення між даним підрозділом телерадіоорганізації і відповідними підрозділами суміжних організацій;

- необхідні для роботи стандарти та інші нормативні документи стосовно якісних показників та експлуатаційно-технічних норм (додаток Н);

- необхідні для роботи технологічні карти, схеми, описи обладнання;

- перелік запасних блоків, радіодеталей, експлуатаційних матеріалів і т. п.;

- інші документи експлуатаційно-технічного і довідкового змісту, що необхідні для забезпечення нормальної роботи підрозділу.

9.3 Обов'язкові документи первинного експлуатаційно-технічного обліку

Обов'язковими документами первинного експлуатаційно-технічного обліку є:

- журнал запису зауважень, прийняття і здачі зміни (чергування) (додаток П);

- журнал виявлених технічних несправностей обладнання (додаток Р);

- журнал технічних оглядів і ремонту обладнання (додаток С);

- річний план-графік техоглядів обладнання (додаток Т);

- інші документи, що забезпечують необхідний облік робіт та матеріалів і розроблені у відповідності з розпорядженнями керівництва ТРО.

Додаток А

(обов'язковий)

ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ, ЗА ЯКИМИ ПРОВОДИТЬСЯ

СУБ'ЄКТИВНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗВУКОВОГО СИГНАЛУ

Таблиця А.1

1. Розбірливість тексту
(розпізнавання вимовлених або
проспіваних слів)
При оцінці цього показника треба
брати до уваги його залежність від
партитури та від мови тексту.
Наприклад, при одночасному співу з
різними текстами наперед можливо
чекати, що розбірливість тексту
буде меншою
2. Помилка монтажу (чутність
місць з'єднання між окремими
відрізками фонограми при
відтворенні)
До помилок монтажу відносяться
незаплановані порушення темпу,
інтонації, інтерпретації в місцях
з'єднання відрізків фонограми
3. Гучність (сила звуку
гучних пасажів звукового
явища, яка суб'єктивно
відчувається, співвідноситься
з очікуваною)
Об'єктивні параметри - міра
гучності звуку, рівень гучності
звуку
4. Тембр (відчутність
характерності звучання
окремих джерел звуку, їхніх
груп)
Тембр визначається частотним
спектром, перехідними процесами і
рівнем звуку джерела. Він може
змінюватися залежно від акустичної
та електроакустичної характеристик
передач, від амплітудно-частотної
і фазочастотної характеристик, а
також акустичної неоднорідності
приміщення
5. Динамічний діапазон
(відношення максимальної та
мінімальної гучності
звукового явища під час його
відтворення в приміщенні з
боку приймання, що
суб'єктивно відчувається та
співвідноситься з очікуваним
звучанням та рівнем
акустичних завад)
Оцінка динамічного діапазону
відтворення здійснюється на виході
каналу передачі звуку. Тому в цей
параметр, що суб'єктивно
оцінюється, входять і об'єктивні
параметри - динамічний діапазон
каналу передач
6. Нелінійні спотворення
(зміни форми сигналу при
проходженні через нелінійні
чотириполюсники, в результаті
чого спектр вихідного сигналу
відрізняється за своїм
складом від спектру вхідного
сигналу)
Спотворення, які сприймаються на
слух як хриплість, деренчання,
спотворення звучання через
нелінійність амплітудної
характеристики каналу передачі
звукового сигналу. Суб'єктивні
параметри - коефіцієнт гармонік,
коефіцієнт різницевого тону
7. Детонація (небажані
коливання частоти
відтворюваного сигналу, що
викликаються коливаннями
швидкості носія запису)
Детонація призводить до спотворень
звучання при відтворенні з
магнітної стрічки, платівки.
Залежно від частоти коливань
швидкості носія детонація на слух
сприймається по-різному. Повільні
коливання швидкості сприймаються
як зміна висоти звучання, як
"плавання" звуку. У разі більшої
частоти коливань швидкості
фонограми відчувається вібрація
звуку; ще більш швидкі коливання
швидкості носія запису на слух
сприймаються як нелінійні
спотворення та шум. Об'єктивні
параметри - коефіцієнт детонації
8. Відхилення тональності
(відхилення тональності від
тональності джерела звуку під
час відтворення)
Зміни тональності вихідного звуку
може мати місце в каналі
магнітного запису - відтворення
звуку при зміні швидкості руху
магнітної стрічки, а також в
каналах зв'язку з частотним
ущільненням через зсув частоти.
Об'єктивні параметри - відхилення
середньої швидкості носія від
номінального значення (дрейф)
9. Електричні завади
(періодичні, шумові або
імпульсні процеси, що
виникають в каналах запису
передачі та відтворення
звуку)
Специфічні явища, що супроводжують
роботу електроакустичного
обладнання, наприклад: шум, тріск,
фон, клацання, тональні сигнали,
перехідні завади копір-ефект та
ін. Об'єктивні параметри -
відносний рівень шуму, відносний
рівень перехідних завад
10. Акустичні завади
Небажані звукові явища на місці
виконання чи прослуховування,
спричинені роботою вентиляції,
освітлювальних приладів, скрипами
меблів, стукотом дверей, рухами
виконавців і публіки, акустичними
дефектами приміщення, специфічними
процесами в системах
звукопідсилення, а також звуки, що
проникають зовні (виробничі,
транспортні та ін.) Об'єктивні
параметри - рівень звукових завад
11. Лінійні спотворювання
Спотворення сигналу в каналі
передавання (звуку), спричинені
залежністю комплексного
коефіцієнту передачі від частоти,
сприйманого як зміна тембру.
Об'єктивні параметри -
нерівномірність АЧХ
12. Тривалість реверберації
Тривалість відзвуку, що
сприймається на слух
13. Прозорість звучання
Можливість часової й якісної
різниці окремих джерел в загальній
звуковій картині. Об'єктивні
параметри - міра прозорості звуку,
міра чіткості звуку, фактор луни,
структура звуку (включаючи процеси
вмикання та вимикання)
14. Просторове враження
Сприйняття спільної дії джерел
звуку та їхнього просторового
оточення, що в основному
характеризується окремими
параметрами "Враження про розмір
приміщення", "Тривалість
реверберації", "Акустичний
баланс", "Акустична атмосфера",
"Тембр відзвуку", "Розподіл
спрямувань просторового звуку"
15. Локалізація
Можливість впізнавання положення
джерела звуку за спрямуванням і
відстанню стосовно слухача.
Окремими випадками є: локалізація
середини, локалізація на
передньому плані, локалізація в
голові, зсув звукового зображення,
враження присутності
16. Ширина звукової картини
(що суб'єктивно оцінюється
при прослуховуванні ширини
звукової картини)
При стереофонічному відтворенні
ширина звукової картини може бути
більше або менше ширини бази.
Об'єктивні параметри - ширина
бази, кут бази, протяжність
джерела звуку, а ще такі, що мають
вплив, - перехідне затухання і
зсув фаз

Додаток Б

(обов'язковий)

ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ, ЗА ЯКИМИ ПРОВОДИТЬСЯ

СУБ'ЄКТИВНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО ЗОБРАЖЕННЯ

Таблиця Б.1

Параметр
Пояснення
1. Флуктуаційна завада,
флуктуаційний шум
Флуктуаційні завади, які
спостерігаються на зображенні у вигляді
хаотичних брижів або "пластівців
снігу", особливо помітних на сірому
фоні, і які призводять до зниження
чіткості та зменшення числа градацій
яскравості, що розрізняються
2. Фонова завада, фон
Періодична завада з частотою мережі
живлення та її гармонік, що призводить
до виникнення на зображенні широких
горизонтальних темних та світлих смуг,
які пересуваються вгору або вниз по
екрану, що викликає при значному рівні
спотворення вертикальних ліній в такт
за фоном
3. Муар
Завада на телевізійному зображенні, що
виникає внаслідок биття між
періодичними структурами растру,
оптичного зображення та іншими
періодичними структурами чи
періодичними сигналами. Частіше за все
спостерігається у вигляді вертикальних
або похилих нерухомих чи пересувних
смуг на зображенні
4. Імпульсна завада
На зображенні спостерігаються хаотичні
спалахи або світлі і темні риски різної
тривалості
5. Порушення
синхронізації
Порушення форми і тривалості
синхроімпульсів, що призводить до
несталості кадру, вибиття колірної
синхронізації, яке проявляється в зміні
кольору або повному його зникненні
6. Чіткість
Суб'єктивна оцінка якості відтворювання
дрібних деталей ТВ-зображення. На
чіткість суттєво впливають шум, муар,
окантовки, тягучість та ін.
7. Тягуче продовження,
тягучість
Хибний гаснучий слід уздовж рядків за
деталлю, яскравість якої дуже
відрізняється від яскравості фону
8. Повторне зображення,
повтор
Наявність двох чи більше зображень
(зміщених у горизонтальному напрямі),
спричинена сигналами луни)
9. Обкантування
Підкреслення контурів ТВ-зображення з
інтенсивністю, яка поступово затухає
10. Кольорове
обкантування
Рознесення у часі сигналів яскравості і
кольоровості, яке призводить на екрані
до зміщення контурів кольорового
зображення відносно відповідних
яскравісних контурів. Рознесення
первинних колірних сигналів, яке
приводить до появи на екрані
розмальованих контурів зображення
11.
Диференціально-фазові
спотворення (диффаза)
Спотворення, що візуально
спостерігаються, як правило, в
несправжньому малюванні жовто-рожевого
відтінку світлих деталей на ділянках,
які прилягають до меж великих
яскравісних перепадів
12. "Факели"
Спотворення візуально спостерігаються у
вигляді нерівномірних за кольором і
тривалістю яскравих горизонтальних
рисок після яскравісних і колірних
переходів (типу "бахроми")
13. Колірна насиченість
і якість передачі
кольору
Якість передачі кольору оцінюється за
рівномірністю поля і відтворенню добре
знайомих глядачу кольорів (наприклад,
кольору обличчя)
14. Специфічні дефекти
відеозапису
Смуги на зображенні внаслідок
неідентичної настройки каналів окремих
магнітних голівок у відеомагнітофонах;
скривлення вертикальних ліній внаслідок
тимчасових спотворень; випадання
сигналу і т. ін.
15. Специфічні дефекти
кіноматеріалів
Подряпини, зерно, потертість та ін.