ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Н А К А З

N 125 від 23.07.96
м.Київ


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 листопада 1996 р.
за N 655/1680

Про затвердження "Правил будови та безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою води не вище 115 град.С


( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці

N 206 від 24.07.97
Наказом Державного комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

N 231 від 01.10.2007 )

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.94 N 135 "Про порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці", а також на підставі рішення редакційної комісії, створеної наказом Комітету від 29.12.95 N 203, про розгляд остаточної редакції проекту державного міжгалузевого нормативного акта про охорону праці (ДНАОП) Правила будови та безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою води не вище 115 град.С, та доцільністю їх затвердження, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила будови та безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град.С, що додаються.

2. Установити, що зазначені Правила набирають чинності з 1 грудня 1996 року і поширюються на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та відомчої належності.

3. Територіальним управлінням, управлінням та відділам Комітету разом з відповідними міністерствами, відомствами:

3.1. Вжити заходів до вивчення вимог Правил державними інспекторами, експертами Експертно-технічних центрів та іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці, працівниками підприємств, установ, організацій міністерств, відомств.

3.2. Забезпечити постійний контроль за виконанням вимог Правил власниками, посадовими особами і працівниками, яких це стосується.

4. Управлінню по нагляду в енергетиці, будівництві, при експлуатації підйомних споруд і котлонагляду після реєстрації в Мінюсті України подати управлінню нормативно-правового забезпечення Комітету відповідні матеріали для включення Правил до Державного реєстру ДНАОП та до банку даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці та здійснити контроль за своєчасним виданням Правил.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Штефана П.Т.

Голова Комітету
С.П.Ткачук

Затверджено

наказом Державного Комітету

України по нагляду за охороною

праці від 23 липня 1996 р. N 125

Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град.С

1. Галузь застосування

Ці Правила обов'язкові для всіх міністерств, відомств, об'єднань, організацій, підприємств (незалежно від їх відомчої належності і форм власності) і поширюються на всіх працівників, які виконують роботи щодо проектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, ремонту, налагодження та експлуатації парових і водогрійних котлів, водопідігрівачів (далі - котли).

1.1. Ці Правила встановлюють вимоги до:

парових котлів з робочим тиском пари не вище 0,07 Мпа (0,7 кгс/см2);

водогрійних котлів із температурою нагріву води не вище 115 град.С;

водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град.С, що обігріваються паром з надлишковим тиском не вище 0,07 Мпа (0,7 кгс/см) або водою з температурою не вище (115 град.С);

- мобільних (пересувних і транспортабельних) котельних установок із параметрами, зазначеними в першому та другому абзацах;


( Абзац четвертий пункту 1.1 розділу 1 в редакції Наказу Держнаглядохоронпраці
N 206 від 24.07.97 )

котлів-утилізаторів з параметрами, зазначеними в підпунктах "а" і "б".

1.2. Вимоги цих Правил не поширюються на:

проточні газові водонагрівачі;

змійовики для нагріву води в квартирних плитах;

котли, які встановлюються на морських і річкових суднах, інших плавучих засобах і об'єктах підводного використання;

опалювальні котли вагонів залізничного рухомого транспорту;

котли з електричним обігрівом;

- опалювальні котли теплопродуктивністю не більше 0,1 МВт;


( Шостий абзац пункту 1.2 розділу 1 в редакції Наказу Держнаглядохоронпраці
N 206 від 24.07.97 )

- водопідігрівачі (бойлери), що обігріваються водою з температурою не більше 110 град.С.


( Пункт 1.2 розділу 1 доповнено абзацом згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці
N 206 від 24.07.97 )

1.3. Відповідність котлів вимогам НД підтверджується виготовлювачем (постачальником) устаткування сертифікатом відповідності, виданим сертифікаційним центром України. Копія сертифіката відповідності додається до паспорта котла.

1.4. Відступи від цих Правил можуть бути допущені у винятковому випадку з дозволу Держнаглядохоронпраці України. Для отримання дозволу власнику котла необхідно подати Держнаглядохоронпраці України відповідні обгрунтування або висновок спеціалізованої організації з питань котлобудування. У разі відступу від вимог до конструкції чи виготовлення котлів повинен бути доданий висновок головної організації. Список головних організацій наведено в додатку N 1. Копія дозволу на відступ від Правил додається до паспорту котла.

2. Нормативні посилання

У даних Правилах використовуються діючі в Україні наступні нормативні документи з котлобудування та безпеки праці при експлуатації котлів.

Позначення
Назва нормативного документа
1
2
ГОСТ 15.001


ГОСТ 15.005



ГОСТ 2246

ГОСТ 6996

ГОСТ 9466


НПАОП 0.00-4.12-05






НПАОП 0.00-6.02-04




НПАОП 0.00-1.20-98




ДНАОП 0.00-1.01-95



ДНАОП 0.00-1.16-96
Система розробки і поставлення продукції
на виробництво. Продукція виробничо-техніч-
ного призначення.
Система розробки і поставлення продукції на
виробництво. Створення виробів одиночного і
дрібносерійного виробництва, які складають-
ся на місці експлуатації.
Дріт стальний зварювальний. Технічні вимо-
ги.
Зварювальні з'єднання. Методи визначення
механічних властивостей.
Електроди покриті, металеві, для ручного
дугового зварювання сталей і наплавлювання.
Класифікація і загальні технічні умови.
Типове положення про порядок проведення
навчання і перевірки знань з питань охорони
праці, затверджене наказом Державного
комітету України з нагляду за охороною
праці від 26.01.2005N 1
,
зареєстроване у Міністерстві юстиції
України 15.02.2005 за N 231/10511.
Порядок розслідування та ведення обліку
нещасних випадків, професійних захворювань
і аварій на виробництві, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від
25.08.2004N 111
.
Правила безпеки систем газопосточання
України, затверджені наказом
Держнаглядохоронпраці від 01.10.97N 25
, зареєстровані в Міністерстві
юстиції України 15.05.98 за N 318/2758.
Типові Правила пожежної безпеки в Україні,
затверджені наказом МВС України від
22.06.95 N 400, зареєстровані в Мінюсті
14.07.95 за N 219/755.
Правила атестації зварників, затверджені
наказом Держнаглядохоронпраці України від
19.04.96 N 61, зареєстровані в Мінюсті
31.05.96 за N 262/1287.


( Розділ 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
N 231 від 01.10.2007 )

3. Терміни і визначення

Термін
Визначення
1
2
Паровий котел



Водогрійний
котел



Водопідігрівач
(бойлер)



Стаціонарний
котел
Транспортабельна
котельна установ-
ка


Пересувна котель-
на установка
Межі (границі)
котла за парово-
дяним трактом




Габаритні
розміри котла








Експертне техніч-
не діагностуван-
ня




Технічне діагнос-
тування


Розрахунковий
тиск



Дозволений тиск



Робочий тиск кот-
ла

Пробний тиск


Власник котла






Елемент котла


Температура робо-
чого середовища
Гранична темпера-
тура стінки




Розрахункова тем-
пература зовніш-
нього повітря
Розрахунковий
термін служби ко-
тла





Ремонт котла




Напрацювання

Нормативна доку-
ментація (НД)


Держнаглядохорон-
праці України
Орган держнагляд-
охоронпраці
Сертифікаційний
центр


Спеціалізована
організація кот-
лобудування






Головна організа-
ція з котлобуду-
вання






Експертно-техніч-
ний центр



Експерт
Пристрій, що має топку і обігрівається продук-
тами спаленого в ній палива та призначений для
отримання пари з тиском вище атмосферного, що
використовується поза самим пристроєм
Пристрій, що має топку і обігрівається продук-
тами спаленого в ній палива та призначений для
нагрівання води, яка знаходиться під тиском
вище атмосферного і використовується як тепло-
носій поза самим пристроєм
Підігрівач води із мережі, пароводяний або во-
доводяний теплообмінник, що використовує тепло
пари або котлової води для отримання гарячої
води інших параметрів. Бойлер може бути вбудо-
ваним в котел або стояти окремо
Котел, який встановлений на нерухомому фунда-
менті
Комплекс, що складається з котла, допоміжного
устаткування, системи управління і захисту,
приміщення (контейнера), в якому змонтоване
все устаткування, і пристосований для транс-
портування з метою використання
Транспортабельна котельна установка, що має
ходову частину
Запірні пристрої живильних, дренажних та інших
трубопроводів, а також запобіжні та інші кла-
пани і засувки, які обмежують внутрішні порож-
нини елементів котла і приєднаних до них тру-
бопроводів. При відсутності запірних пристроїв
межами котла слід вважати границі його завод-
ської поставки.
Найбільші розміри котла по висоті, ширині і
глибині з ізоляцією і обшивкою, а також із
зміцнюючими або опорними елементами (наприк-
лад, поясами жорсткості або опорними рамами),
але без урахування виступаючих приладів, труб
відбору проб, імпульсних трубок та ін.; розмі-
ри в плані визначаються від осей колон каркаса
або металоконструкцій, якщо є колони, висота
визначається за верхом хребтової балки, а при
її відсутності - за верхньою точкою котла
Технічне діагностування котла, що виконується
по закінченню розрахункового терміну його
служби або після вичерпання розрахункового ре-
сурсу безпечної роботи, а також після аварії
або виявлення пошкоджень елементів, які працю-
ють під тиском, з метою визначення можливих
параметрів і умов подальшої експлуатації
Визначення технічного стану об'єкта. Завдання
технічного діагностування: контроль технічного
стану, пошук місця і визначення причин відмови
(несправності); прогнозування технічного стану
Максимальний надлишковий тиск у котлі (елемен-
ті), на який проводиться розрахунок на міц-
ність при виборі основних розмірів, що забез-
печують надійну роботу протягом розрахункового
ресурсу експлуатації
Максимально допустимий надлишковий тиск котла
(елемента), встановлений за результатами тех-
нічного опосвідчення або контрольного розра-
хунку на міцність
Максимальний надлишковий тиск за котлом (паро-
перегрівачем) при нормальних умовах експлуата-
ції
Надлишковий тиск, при якому слід проводити
гідравлічне випробування котла або його еле-
ментів на міцність і щільність
Підприємство, об'єднання, товариство, асоціа-
ція, інша організація, незалежно від форм
власності, що має котел на балансі, або коопе-
ратори, фермери, інші особи, що мають котел в
приватній власності, а також орендарі, які
прийняли на себе функції власника котла згідно
з договором
Складальна одиниця котла, що призначена для
виконання однієї із основних функцій котла
(наприклад, барабан)
Максимальна температура пари або гарячої води
в елементі котла, що розглядається
Максимальна температура деталі котла або тру-
бопроводу з боку середовища з найбільшою тем-
пературою, що визначається за тепловим і гід-
равлічним розрахунками або випробуваннями без
урахування тимчасового збільшення обігріву (не
більше 5% розрахункового ресурсу)
Середня температура зовнішнього повітря за
найбільш холодну п'ятиденку року

Термін служби в календарних роках, після за-
кінчення якого слід провести експертне обсте-
ження технічного стану основних деталей котла,
які працюють під тиском, з метою визначення
допустимості параметрів і умов подальшої екс-
плуатації котла або необхідності його демонта-
жу; термін служби необхідно вираховувати з дня
введення котла в експлуатацію
Відновлення пошкоджень, зношених або таких, що
стали непридатними з будь-якої причини елемен-
тів, котла з доведенням їх до роботоздатного
безпечного стану, до заданих заводом-виготов-
лювачем параметрів
Тривалість роботи об'єкта, яка вимірюється в
годинах
Правила, галузеві та державні стандарти, тех-
нічні умови, керівні документи на проектуван-
ня, виготовлення, ремонт, реконструкцію, мон-
таж, налагодження, технічне діагностування
Державний комітет України по нагляду за охоро-
ною праці
Територіальне управління Держнаглядохоронпраці
України
Установа (організація), яка призначена Держ-
стандартом України з подання Держнаглядохо-
ронпраці займатися проведенням сертифікації
котлів
Організація, яка має дозвіл Держнаглядохоронп-
раці (на підставі висновку головної організа-
ції - в частині проектно-конструкторських ро-
біт) на проведення в повному обсязі або част-
ково: проектно-конструкторських робіт на ство-
рення ремонт, і (або) реконструкцію котлів;
виготовлення, монтаж, ремонт, реконструкцію
котлів і (або) їх налагодження, діагностику
котлів
Організація, яка уповноважена Держнаглядохо-
ронпраці:
здійснювати функції спеціалізованої організа-
ції в повному обсязі;
проводити науково-дослідні роботи щодо удоско-
налення котлів та їх безпечної експлуатації;
проводити експертизу проектів новорозроблених
і модернізованих котлів (до проведення прий-
мальних випробувань)
Організація, яка має дозвіл органів Держнагля-
дохоронпраці (або входить в його систему) на
право виконання робіт по оцінці технічного
стану котлів (діагностика, технічне опосвід-
чення, випробування і т.д.)
Фахівець експертно-технічної організації, який
пройшов атестування в органах Держнаглядохо-
ронпраці і має відповідне посвідчення

4. Відповідальність за порушення правил

4.1. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством.

4.2. За правильність конструкції котла, розрахунок його на міцність, вибір матеріалу, якість виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту, технічного діагностування, а також за відповідність котла вимогам НД відповідає організація чи підприємство, незалежно від форми власності та відомчої належності і господарської діяльності, які виконували відповідні роботи.

4.3. Відхилення від НД допускається за узгодженням з організацією, яка затвердила дану документацію. Якщо вказані документи узгоджені з Держнаглядохоронпраці України, то й відхилення повинні узгоджуватись з Держнаглядохоронпраці України.

4.4. Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

4.1.1. Вимоги до котлів придбання яких здійснюється за кордоном

4.1.1.1. Котли та їх елементи, придбання яких здійснюється за кордоном, повинні задовольняти вимогам цих Правил. Організація-замовник до укладання контракту на поставку із закордону повинна отримати сертифікат відповідності даного устаткування цим Правилам від сертифікаційного центру України.

Можливі відхилення від Правил повинні бути узгоджені з Держнаглядохоронпраці України до укладання контракту. Копія узгодження додається до паспорта котла, водопідігрівача.

4.1.1.2. Розрахунки на міцність котлів та їх елементів повинні виконуватись згідно з нормами, узгодженими з Держнаглядохоронпраці України, за винятком випадків, для яких спеціалізованою науково-дослідною або експертною організацією буде підтверджено, що розрахунки, виконані за методикою, прийнятою постачальником, задовольняють указаним нормам.

Відповідність матеріалів іноземних марок вимогам даних Правил або допустимість їх використання в кожному конкретному випадку повинна бути підтверджена спеціалізованою науково-дослідною або експертною організацією. Копії зазначених документів необхідно додавати до паспорта котла.

4.1.1.3. Відповідність проектів котельних, конструкцій котлів, розроблених інофірмами, вимогам НД має бути підтверджена висновками експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці України.

4.1.1.4. Паспорт котла повинен бути перекладений на українську або на іншу мову за вимогою замовника і складений згідно з Додатком NN 2, 3.

4.2.2. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків

4.2.2.1. Розслідування аварій та нещасних випадків, що пов'язані з експлуатацією котлів, на які поширюються ці Правила, слід проводити відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.


( Підпункт 4.2.2.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
N 231 від 01.10.2007 )

4.2.2.2. Про кожну аварію, смертельний або груповий нещасний випадок, що пов'язані з експлуатацією котлів, їх власник згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, зазначеним у підпункті 4.2.2.1 Правил, зобов'язаний негайно повідомити місцевий орган Держнаглядохоронпраці України та інші відповідні організації.


( Підпункт 4.2.2.2 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
N 231 від 01.10.2007 )

4.2.2.3. До прибуття представника Держнаглядохоронпраці України власник котла зобов'язаний забезпечити збереження всіх обставин аварії (нещасного випадку), якщо це не являє небезпеки для життя людей і не викликає подальшого розвитку аварійного стану.

5. Проектування котлів

5.1. Розробка проектів котлів та їх затвердження

5.1.1. Розробка конструкторської документації котлів, котельних, у тому числі пересувних і транспортабельних, повинна виконуватись спеціалізованими проектними (конструкторськими) організаціями.

5.1.2. Розробка і поставка на виробництво котлів узгоджуються і затверджуються згідно з вимогами ГОСТ 15.001 і ГОСТ 15.005.

5.1.3. Розрахунки на міцність елементів, що працюють під тиском, повинні виконуватись згідно з нормами, узгодженими з Держнаглядохоронпраці України.

5.1.4. Зміна проекту котла, необхідність якої виникає в процесі виготовлення, монтажу, експлуатації, ремонту, модернізації або реконструкції, повинна бути узгоджена з автором проекту, при відсутності автора проекту котла - з головною організацією з котлобудування.

6. Конструкція котлів

6.1. Загальні положення

6.1.1. Конструкція котлів та їх основних частин повинна забезпечувати надійність, монтаж і ремонтоздатність, довговічність і безпечну експлуатацію на розрахункових параметрах протягом розрахункового ресурсу безпечної роботи котла, прийнятого в технічних умовах (технічному завданні), а також можливість проведення технічного опосвідчення, очистки, промивки та експлуатаційного контролю металу.

6.1.2. Конструкція котла повинна забезпечувати можливість рівномірного прогріву його елементів при пускові і нормального режиму роботи, а також можливість вільного теплового розширення окремих елементів.

6.1.3. Конструкція котла повинна забезпечувати можливість повного спорожнення від води і шламу, а також видалення повітря з усіх елементів.

6.1.4. Пристрій для введення живильної води і приєднання труб рециркуляції, а також розподіл живильної води в котлі не повинні спричинювати місцеве охолодження стінок елементів котла.

6.1.5. Елементи котлів, що не є поверхнями нагріву, в яких можливий нагрів стінок вище допустимої температури, повинні бути надійно теплоізольовані.

6.1.6. Ділянки елементів котлів, трубопроводів з підвищеною температурою поверхні, доступні для обслуговуючого персоналу, повинні бути покриті тепловою ізоляцією, що забезпечує температуру зовнішньої поверхні не більше 45 град.С, при температурі навколишнього середовища не більше 25 град.С.

6.1.7. Відстань від осі зварного стикового шва до початку закруглення днища, що штампувалося, повинна становити не менше 25 мм.

6.1.8. Поздовжні зварні шви в циліндричних горизонтальних котлах повинні розташовуватися поза межами 140 град. нижньої їх частини, а кільцеві (поперечні) зварні шви - поза опорами.

6.1.9. Поздовжні зварні шви сусідніх обичайок циліндричних елементів, а також шви зварних днищ не повинні розташовуватися на одній осі. Зміщення осей цих швів має бути не менше 100 мм.

6.1.10. При використанні в котлі тепла газів, що відходять від котлів-утилізаторів (печі та інших агрегатів), його належить обладнати запірними пристроями, що забезпечує можливість відключення від газоходу, та обвідним пристроєм для пропуску газу поза котлом. Зазначені пристрої можна не встановлювати, якщо передбачено припинення роботи агрегату, що подає газ, при зупинці котла.

Будова газоходів повинна виключати можливість утворення вибухонебезпечного скупчення газів, а також забезпечувати необхідні умови для очищення газоходів від відкладень продуктів згоряння.

6.1.11. Газоходи через які подаються відхідні гази, виведення відпрацьованих, повинні мати вибухові пристрої із відводами, призначеними для газів у місця, безпечні для обслуговуючого персоналу.

6.1.12. При спалюванні рідкого палива під форсунками повинні влаштовуватися піддони з піском для запобігання попаданню палива на підлогу котельної.

6.1.13. Розробником проекту котла з урахуванням умов експлуатації повинен бути встановлений розрахунковий (допустимий) термін служби, що вказаний заводом-виготовлювачем в паспорті котла.

6.2. Рівень води

6.2.1. Нижчий допустимий рівень води в парових котлах повинен бути не менше ніж на 100 мм вище верхньої точки поверхні зіткнення неізольованої стінки котла із гарячими газами.

Для вертикальних циліндричних котлів положення нижчого допустимого рівня встановлюється конструкторською організацією за умови недопущення перегріву стінок елементів котла.

6.2.2. Верхній допустимий рівень води в парових котлах встановлюється розробником проекту котла.

6.3. Лази, лючки

6.3.1. У барабанах котлів лази мають бути круглої, еліптичної або овальної форми; діаметр круглого лазу має бути не менше 400 мм, а розміри осей еліптичного або овального лазу - не менше 300 x 400 мм.

6.3.2. В обмурівці топок котлів і газоходів повинні бути лази:

прямокутні - розмірами не менше 400 x 450 мм, або круглі - діаметром не менше 450 мм. Замість лазів можуть бути використані топкові дверці та амбразури пальникових пристроїв за умови, що їх розміри будуть не менше вказаних у цій статті.

Для огляду та очистки топки і зовнішніх поверхонь котлів в газоходах мають бути передбачені лючки, що закриваються дверцями. Кількість лючків і їх розміщення на елементах котла встановлює розробник конструкції.

6.3.3. Дверці лазів повинні мати міцні запори, що виключають можливість самовільного відкривання і забезпечують достатню газоплотність.

6.3.4. У газоходах за кожним котлом встановлюють димову заслонку (шибер). У верхній частині заслінки котлів, працюючих на газі і рідкому паливі, виконують отвори діаметром не менше 50 мм.

6.4. Запобіжні пристрої топок і газоходів

6.4.1. Кожний котел з камерним спалюванням пилоподібного, газоподібного, рідкого палива або шахтною топкою для спалювання торфу, тирси, стружки та інших дрібних виробничих відходів повинен бути обладнаний вибуховими запобіжними клапанами. Вибухові запобіжні клапани розміщують у місцях, що виключають можливість травмування обслуговуючого персоналу. При неможливості встановлення запобіжних клапанів у місцях, безпечних для обслуговуючого персоналу, забезпечують відвідними коробами або відгороджують відбійними щитами з боку знаходження людей.

6.4.2. Число вибухових запобіжних клапанів, їх розміщення і розміри прохідного перерізу встановлюються проектною організацією залежно від конструкції котла, причому площа одного вибухового клапана повинна бути не менше 0,05 м2. Для котлів з камерним спалюванням палива площа перерізу одного вибухового клапана повинна бути не менше 0,1 м.

Вибухові запобіжні пристрої дозволяється не встановлювати в топках і газоходах котлів, якщо це обгрунтовано проектом.

7. Вимоги до матеріалів і напівфабрикатів з яких виготовляють котли

7.1. Якість та властивості матеріалів і напівфабрикатів з яких виготовляють котли повинні задовольняти вимогам відповідних стандартів, технічних умов і сертифікатів заводів-виготовлювачів.

7.2. Матеріали повинні мати властивість деформуватися без виникнення тріщин у холодному і гарячому стані.

8. Виготовлення, монтаж, налагодження, реконструкція і ремонт котлів

8.1. Виготовлення, монтаж налагодження, реконструкція та ремонт котлів та їх елементів повинні виконуватися підприємствами чи організаціями, що мають технічні засоби, необхідні для якісного виконання робіт.

Підприємства та організації повинні мати дозвіл органів Держнаглядохоронпраці на виготовлення (довиготовлення), котлів відповідно до вимог Інструкції про порядок видачі дозволу на виготовлення, ремонт і реконструкцію об'єктів котлонагляду та здійснення нагляду за виконанням цих робіт, ДНАОП 0.00-5.08-96.

8.2. Виготовлення, монтаж, налагодження, реконструкція і ремонт котлів або окремих елементів повинні виконуватися за технологією, розробленою організацією до початку робіт, відповідно до вимог цих Правил і технічних умов, затверджуваних у встановленому порядку.

9. Зварювання котлів

9.1. Загальні положення

9.1.1. При виготовленні, монтажі, реконструкції і ремонті сталевих водогрійних, парових котлів повинна застосовуватися технологія зварювання, атестована відповідно до вимог НД.

9.1.2. Присадні матеріали, що застосовуються при зварюванні, повинні забезпечувати тимчасовий опір розриву наплавленого металу не нижче нижньої межі тимчасового опору розриву основного металу (за ДСТ або ТУ для даної марки сталі), а відносне розширення і ударна в'язкість мають бути не нижче величин, зазначених у відповідних НД на присадні матеріали.

9.1.3. Для виконання зварювання повинні застосовуватися справні установки, апаратура і пристрої, які забезпечують дотримання вимог НД.

9.1.4. До зварювання елементів котлів допускаються зварювальники, атестовані згідно з Правилами атестації зварювальників, при цьому зварювальники можуть бути допущені тільки до тих видів робіт, які вказані в посвідченні зварювальника.

9.1.5. Керівництво роботами по збиранню котлів та їх елементів, зварюванню і контролю якості зварних з'єднань має бути покладено на фахівця, який пройшов перевірку знань цих Правил.

9.2. Зварювальні матеріали

9.2.1. Зварювальні матеріали, які застосовуються для зварювання котлів, повинні відповідати вимогам стандартів і технічних умов, що має підтверджуватися сертифікатом завода.

9.2.2. Марки, сортимент, умови зберігання і підготовка до використання зварювальних матеріалів повинні відповідати вимогам НД на зварювання.

9.2.3. Перед використанням зварювальних матеріалів (електродів, зварювального дроту, флюсів, захисних газів) необхідно перевірити їх якість за технічною документацією на виріб, інструкцією по зварюванню і контролю зварювальних з'єднань, діючим стандартом, паспортами або технічними умовами на зварювальні матеріали:

електроди - вимогам ГОСТ 9466;

зварювальний дріт - вимогам ГОСТ 2246;

вуглекислий газ - вимогам ГОСТ 8050;

флюси зварювальні - вимогам ГОСТ 9087.

9.3. Підготовка і складання деталей для зварювання

9.3.1. Підготовка кромок і поверхонь під зварювання повинна виконуватись механічною обробкою або шляхом термічного різання чи стругання (кисневого, повітряно-дугового, плазмово-дугового) з подальшою механічною обробкою (різцем, фрезою, абразивним інструментом). Глибина механічної обробки після термічного різання (стругання) повинна бути вказана в НД залежно від сприйнятливості конкретної марки сталі до термічного циклу різання (стругання).

9.3.2. При складанні стикових з'єднань труб без підкладних кілець з одностороннім розчищенням кромок і які зварюються без підварки кореня шва, зміщення (незбігу) внутрішніх кромок не повинні перевищувати значень, установлених НД.

9.3.3. Кромки деталей, які підлягають зварюванню, і ділянки, що прилягають до них, повинні бути очищені від окалини, фарби, масла та інших забруднень відповідно до вимог НД.

Прихватка зібраних для зварювання елементів повинна виконуватись з використанням тих самих зварювальних матеріалів, які будуть використані (або допускаються до використання) для зварювання даного з'єднання.

9.4. Атестація технології зварювання

9.4.1. Технологія зварювання при виготовленні, монтажі, реконструкції та ремонті котлів допускається до застосування після підтвердження її технологічності на реальних виробах, перевірки всього комплексу потрібних властивостей зварних з'єднань та засвоєння ефективних методів контролю їх якості.

9.4.2. Атестація технології зварювання проводиться кожним підприємством до початку її застосування з метою перевірки відповідності зварних з'єднань вимогам цих Правил і НД. Атестація повинна проводитися для кожної групи однотипних зварних з'єднань, які виконуються на даному підприємстві.

9.4.3. Атестація проводиться атестаційною комісією, створеною на підприємстві відповідно до програми, розробленої цим підприємством і затвердженої головою комісії.

Програма повинна передбачати проведення неруйнівного і руйнівного контролю контрольних зварних з'єднань та оцінку якості зварювання за результатами контролю.

Порядок проведення атестації, в тому числі й тієї, що застосовувалася на підприємстві до набуття чинності цих Правил, визначається НД.

Якщо при атестації технології зварювання одержані незадовільні результати з будь-якого виду випробувань атестаційна комісія повинна вжити заходів для виявлення причин невідповідності отриманих результатів установленим вимогам і вирішити, чи слід провести повторні випробування, чи дана технологія не може бути застосована для зварювання виробничих з'єднань і потребує доопрацювання.

Дозвіл на застосування технології зварювання, що пройшла атестацію на підприємстві, видається органами Держнаглядохоронпраці на підставі висновків головної організації із зварювання.

9.5. Технологія зварювання

9.5.1. При виготовленні котлів зварювання елементів, призначених для роботи під тиском, має виконуватися при температурі повітря не нижче 0 град.С. В процесі монтажу і ремонту допускається зварювання при мінусовій температурі навколишнього середовища з дотриманням спеціальних умов, передбачених технологічною документацією.

9.5.2. Після зварювання шов і прилеглі ділянки повинні бути очищені від шлаку, бризок металу та інших забруднень.

Внутрішній рубчик у стиках труб, виконаних контактним зварюванням, повинен бути видалений для забезпечення прохідного перерізу.

9.6. Контроль якості зварних з'єднань

9.6.1. Підприємство-виготовлювач, монтажне або ремонтне підприємство застосовує такі види та обсяги контролю своєї продукції, які б гарантували виявлення недопустимих дефектів, її високу якість і надійність в експлуатації. При цьому обсяг контролю повинен відповідати вимогам цих Правил.

9.6.2. Контроль якості зварювання і зварних з'єднань включає:

перевірку наявної документації щодо атестації персоналу;

перевірку справності складально-зварювального термічного і контрольного устаткування, апаратури, приладів та інструментів;

контроль якості основних матеріалів; - контроль якості зварювальних матеріалів і матеріалів для дефектоскопії;

операційний контроль технології зварювання;

неруйнівний контроль якості зварних з'єднань;

руйнівний контроль якості зварних з'єднань;

контроль виправлення дефектів.

Види контролю визначаються конструкторською організацією відповідно до вимог цих Правил, НД на виріб і зварювання та вказуються в конструкторській документації котла.

9.6.3. Основними видами неруйнівного контролю металу і зварних з'єднань є:

візуальний і вимірювальний;

радіографічний; рентгенотелевізійний;

ультразвуковий;

капілярний або магнітопорошковий;

вимірювання твердості;

прогонка металевої кулі;

гідравлічні випробування.

Крім цього, можуть застосовуватися інші методи (акустична емісія, струмовихровий контроль та ін.).

9.6.4. При руйнівному контролі повинні проводитися випробування механічних властивостей, металографічні дослідження.

9.6.5. Фахівці з неруйнівного контролю повинні бути атестовані відповідно до Правил атестації фахівців неруйнівного контролю, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 23 липня 1996 р. N 125.

9.6.6. Вироб визнається придатним, якщо при будь-якому виді контролю в ньому не будуть виявлені внутрішні та зовнішні дефекти, що виходять за межі допустимих норм, встановлених цими Правилами і НД на виріб та зварювання.

9.6.7. Зовнішній огляд зварних з'єднань проводиться за всією їх довжиною.

Перед зовнішнім оглядом зварні шви та прилеглі до них поверхні основного металу на ширину не менше 20 мм по обидва боки швів повинні бути очищені від шлаку та інших забруднень, що ускладнюють огляд.

Норми оцінки якості зварного з'єднання за результатами зовнішнього огляду та виміру повинні бути вказані в технічних умовах на виготовлення виробу, в інструкціях по зварюванню та контролю зварних з'єднань.

9.6.8. Механічні випробування зварних з'єднань повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 6996 і ГОСТ 9454. Обов'язковими видами механічних випробувань є випробування на розтяг, вигин і сплющування.

Випробування на розтяг не є обов'язковими для поперечних зварних з'єднань за умовами суцільного контролю цих з'єднань неруйнівними методами.

9.6.9. Для контролю якості зварних стикових з'єднань в трубчатих елементах виробів одночасно і їх зварюванням в тих же виробничих умовах виготовляються контрольні стики, з яких вирізуються зразки для проведення механічних випробувань. Форма та розміри зразків для механічних випробувань, а також їх вирізка повинні відповідати ГОСТ 6996.

9.6.10. Кількість контрольних зварних з'єднань має бути не менше однієї на всіх однотипних виробничих зварних з'єднаннях, виконаних кожним зварювальником протягом 6 місяців.

9.6.11. Результати механічних випробувань зварних зразків повинні бути такими: тимчасовий опір розриву наплавленого металу в Мпа (кгс/см2) має бути не меншим нижньої межі тимчасового опору розриву основного металу, встановленого державним стандартом або ТУ для даної марки сталі;

кут загину - не менше 100 для з'єднань, виконаних електрозварюванням, і не менше 70 для з'єднань, виконаних газовим зварюванням.

Показники механічних властивостей зварних з'єднань повинні визначатися як середнє арифметичне від результатів, одержаних при випробуванні окремих зразків, та бути не нижчими зазначених норм. При цьому показники механічних властивостей вважаються незадовільними, якщо результати одного із зразків відрізняються від установлених норм більш як на 10% у бік зниження.

9.6.12. При одержанні незадовільних результатів за одним із видів механічних випробувань дозволяється проведення повторних випробувань зразків, вирізаних з тієї ж контрольної пластини або з зварного шва виробу. Повторні випробування проводяться лише з того виду механічних випробувань, що дали незадовільні результати. Для проведення повторних випробувань застосовується подвійна кількість зразків.

Якщо незадовільні результати одержані і при повторних випробуваннях, шви вважаються незадовільними.

9.6.13. Обсяг контролю зварних з'єднань ультразвуковим або радіографічним засобами визначається НД на виготовлення, але повинен бути не менше:

для деталей з товщиною стінки більше 30 мм - 25% довжини шва;

для товщин до 30 мм - 10% довжини шва.

При цьому обов'язковому радіографічному контролю підлягають всі місця сполучення стикових поздовжніх та поперечних зварних з'єднань.

Для товщини стінки до 13 мм допускається проводити 100% радіоскопічний контроль замість 10% радіографічного.

Шви визнаються незадовільними, якщо просвічуванням будуть виявлені наступні дефекти:

тріщини всіх видів та напрямків розміщених у металі швів по лінії сплавки і біля шовної зони основного металу;

непровари в корені та по перетину шва;

непровари у вершині шва з'єднань, доступних до зварювання з одного боку без прокладок, глибиною понад 15% товщини основного металу;

пори, шлакові включення понад встановлених НД.

Методи усунення дефектів та порядок контролю виправлених ділянок встановлюються технічними умовами на виготовлення.

9.7. Гідравлічне випробування

9.7.1. Гідравлічне випробування котлів та їх елементів проводиться з метою перевірки їх щільності та міцності всіх елементів котлів на заводах-виготовлювачах спеціально виділеними робітниками ВТК заводів.

9.7.2. Пробний тиск при гідравлічному випробуванні повинен бути:

1,5 робочого тиску, але не менше 0,2 МПа (2 кгс/см2).

Тиск води при випробуванні повинен контролюватися двома манометрами, один з яких має бути контрольним.

Для гідравлічних випробувань повинна застосовуватися вода з температурою не нижче 5 град.С і не вище 40 град.С.

Час витримки котла під пробним тиском повинен бути не менше 10 хвилин. Падіння тиску під час випробування не допускається.

Використання стиснутого повітря або газу для підняття тиску не допускається.

Після зниження пробного тиску до робочого проводять ретельний огляд всіх елементів котла, зварних з'єднань за всією їх довжиною.

9.7.3. Вважається, що котел витримав гідравлічне випробування, якщо не виявлено:

тріщин або ознак розриву;

протікання в зварних, вальцювальних, клепаних з'єднаннях та в основному металі;

видимих залишкових деформацій.

10. Паспорт на котел та його маркування

10.1. На днищах барабанів або фронтальної частини кожного котла повинна бути прикріплена металева табличка з нанесенням на ній ударним способом наступних даних:

назва або товарний знак підприємства-виготовлювача;

позначення котла;

заводський номер;

рік виготовлення;

робочий тиск;

температура води (для водогрійних котлів);

номер ДСТ або ТУ на котел.

Допускається маркування іншими способами, які забезпечують чіткість та довговічність зображення, рівноцінні ударному способу.

10.2. Кожний виготовлений котел повинен постачатися замовнику з паспортом встановленої форми (додаток NN 2, 3) та інструкцією з монтажу й експлуатації на українській мові.

11. Приміщення для котлів

11.1. Стаціонарні котли повинні встановлюватися в будівлях та приміщеннях, що відповідають вимогам СНІП II-35-76 "Котельні установки" і цих Правил.

Встановлення котлів поза приміщенням допускається в тому випадку, коли котел запроектований для роботи в заданих кліматичних умовах.

11.2. Улаштування приміщень та горищних перекрить над котлами не допускається. Дана вимога не поширюється на котли, встановлені у виробничих приміщеннях, відповідно до пункту 11.3.

11.3. Всередині виробничих приміщень допускається встановлення:

парових котлів, що задовольнять умові (t-100)U = 100 (для кожного котла), де:

t - температура насиченої пари при робочому тиску, град.С;

U - водяний об'єм котла, м3;

водогрійних котлів, які не мають барабанів теплопродуктивністю кожного не більше 2,5 Мвт (2,15 Гкал/год);

котлів-утилізаторів.

11.4. При встановлені котлів всередині виробничих приміщень, місце встановлення відокремлюється перегородками на всю висоту котла, але не нижче 2 м, з улаштуванням дверей. Місце розташування та напрямки відчинення дверей визначаються проектною організацією. Перегородки виконуються з незпалювальних матеріалів.

Котли-утилізатори можуть бути відокремлені від решти виробничого приміщення разом з печами чи агрегатами, з якими вони пов'язані технологічним процесом.

11.5. В будівлях котельної розміщуються побутові та службові приміщення для обслуговуючого персоналу відповідно до санітарних норм.

Розміщення будь-яких інших приміщень, а також майстерні, які не призначені для ремонту котельного устаткування, забороняється.

11.6. На кожному поверсі приміщення котельної має бути зроблено не менше двох виходів, розміщених в протилежних боках приміщення. Допускається один вихід, якщо площа поверху є меншою 200 м та має бути другий евакуаційний вихід на зовнішні стаціонарні сходи, а в одноповерхових котельних - при довжині приміщення по фронту котлів не більше 12 м.

Виходом із приміщення котельні вважається як безпосередній вихід назовні, так і вихід через сходову клітку чи тамбур.

11.7. Вихідні двері з приміщення котельної повинні відкриватися назовні від натиску руки, не мати запорів із котельної та під час роботи котлів, не замикатися. Вихідні двері з котельної в службові, побутові, а також допоміжно-виробничі приміщення повинні забезпечуватися пружинами та відкриватися в бік котельної.

На кожних вхідних дверях приміщення котельної з зовнішнього боку повинен бути напис "Стороннім вхід заборонено".

11.8. У воріт приміщення котельної, через які проводиться подання палива і вилучення золи та шлаку, необхідно встановлювати тамбур чи повітряну теплову завісу відповідно до вимог НД.

11.9. Приміщення котельної повинні бути забезпечені достатнім природним світлом, а в нічний час - електричним освітленням.

Місця, що з технічних причин не можна забезпечити природним світлом, повинні мати електричне освітлення. Освітленість повинна відповідати СНІП II-4-79 "Природне і штучне освітлення". Крім робочого освітлення в котельній має бути аварійне електричне освітлення.

Підлягають обов'язковому обладнанню аварійним освітленням наступні місця:

фронт котлів, а також проходи між котлами, позаду котлів та над котлами;

щити та пульти управління;

водовказівні та вимірювальні пристрої;

зольні приміщення; вентиляторні площадки;

устаткування водопідготовки; площадки та драбини котлів;

насосні приміщення.

11.10. Робоче та аварійне освітлення, електричне устаткування і його заземлення повинні відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).

11.11. У приміщеннях котельної при висоті встановлення світильників загального освітлення над підлогою або площадками обслуговування менше 2,5 м повинні влаштовуватися світильники закритого виконання.

При роботі в котлах і газоходах застосовувати ручні світильники з напругою не більше 12 В, або переносні електричні фонарі.

11.12. У працюючих на газоподібному паливі котельнях, вмонтованих у будівлі, крім основного електроосвітлення в нормальному виконанні, має бути електроосвітлення з арматурою у вибухозахищеному виконанні з самостійною електропроводкою і розміщенням вимикача і запобіжника поза приміщенням котельної. Це освітлення використовується при підготовці газифікованих котельних до пуску.

Електродвигуни та пускова апаратура витяжних вентиляторів, що влаштовуються в приміщеннях газифікованих опалювальних котельних, вмонтованих в будівлях, повинні бути вибухозахищеними відповідно до вимог ПУЕ.

11.13. Відстань від площадок або верхньої частини обмурівки котла, з яких проводиться обслуговування арматури, гарнітури, контрольно-вимірювальних приладів, до низу виступаючих конструкцій перекриття (покриття) котельної, повинна бути не менше 2 м.

Відстань від підлоги до низу площадок обслуговування і комунікацій в місцях проходів під ними повинна бути не менше 2 м.

11.14. Якщо котел не обслуговується з верхньої частини обмурівки і немає необхідності переходу по верху котла, то відстань від верхньої частини обмурівки до низу виступаючих конструкцій перекриття (покриття) будівлі повинна бути не менше 0,8 м.

11.15. Відстань від фронту котлів або виступаючих частин топки до протилежної стіни котельної повинна становити не менше 3 м.

Для котлів, які мають довжину колосникових грат (що обслуговується із фронту) не більше 1 м, а також для котлів, працюючих на рідкому і газоподібному паливі, ця відстань може бути зменшена до 2 м. При цьому для котлів, обладнаних газовими пальниками і пальниками для рідкого палива, відстань від виступаючих частин пальників до протилежної стіни повинна бути не менше 1 м.

Якщо фронт котлів або виступаючих частин топок розташований напроти один одного, то відстань між ними повинна становити не менше 5 м.

Для котельних, працюючих на рідкому або газоподібному паливі, відстань між фронтами котлів повинна бути не менше 4 м, а відстань між пальниками - не менше 2 м.

Перед фронтом котлів допускається встановлювати насоси, вентилятори, а також зберігати запаси твердого палива не більш як для однієї зміни роботи котлів. При цьому ширина вільних проходів уздовж фронту котлів повинна бути не менше 1,5 м, а встановлене устаткування і паливо не повинні заважати обслуговуванню топок і котлів.

11.16. Ширина проходів між котлами, між котлом і стіною приміщення повинна бути не менше 1 м, ширина проходу між окремими виступаючими частинами котлів та виступаючими частинами споруди, сходами, робочими майданчиками та іншими виступаючими конструкціями - не менше 0,7 м.

При встановленні котлів, що вимагають бокового обслуговування, ширина проходів між котлами чи між котлом і стіною приміщення повинна бути не менше 1,5 м.

11.17. У разі відсутності необхідності у боковому обслуговуванні котлів обов'язкове влаштування хоча би одного проходу між котлами чи між крайнім котлом і стіною котельної. Ширина цих проходів, а також ширина між котлами і задньою стіною приміщення котельної повинна становити не менше 1 м.

При встановленні котлів поблизу стіни чи колон обмурівка котлів не повинна впритул примикати до стіни котельного приміщення, а має відставати від неї не менш 0,7 м.

11.18. Для зручного і безпечного обслуговування котла, його арматури і гарнітури відповідно до проекту встановлюються постійні сходи і площадки.

11.19. Металеві площадки і сходинки виконуються:

із рифленої листової сталі, просічно-витяжних листів або з листа з негладкою поверхнею, одержаною наплавкою або іншим методом;

із сотової або напівсотової сталі (на ребро) з розміром отвору не більше 30 x 30 мм просічно-витяжних листів.

Сходи висотою понад 1,5 м, призначені для систематичного обслуговування устаткування, повинні мати кут нахилу до горизонту не більше 50".

Розміри сходин повинні бути:

по ширині - не менше 600 мм,

по висоті між сходинками - не більше 200 мм і по ширині сходинок - не менше 80 мм.

Сходи повинні мати площадки через кожні 3-4 м по висоті. Ширина площадок, призначених для обслуговування арматури, контрольно-вимірювальних і регулюючих приладів, повинна бути не менше 800 мм, а інших площадок - не менше 600 мм.

Відстань по вертикалі від площадок обслуговування водовказівних приладів до середини водовказівного скла повинна бути не менше 1,0 м і не більше 1,5 м.

Площадки і верхня частина обмурівки котлів, з яких проводиться обслуговування, повинні мати металеві перила висотою не менше 1 м із суцільною обшивкою по низу на висоту не менше 100 мм.

11.21. Підлоги котельного приміщення необхідно виконувати з незпалювальних матеріалів, з негладкою, неслизькою поверхнею; вони повинні бути рівними і мати пристрої для відведення води в каналізацію.

Канали в котельному приміщенні повинні закриватися зйомними плитами на рівні чистої підлоги.

Металеві перекриття каналів мають бути виконані з рифленої сталі.

Приямки і заглиблення, що не закриваються, повинні огороджуватися перилами висотою не менше 0,9 м.

11.22. Для парових котлів паропродуктивністю 2 тони/год і вище і водогрійних теплопродуктивністю 1,16 Мвт (1 Гкал/ч) і вище, працюючих на твердому паливі, подання палива в котельну і в топку котла має бути механізоване, а для котельних із загальним виходом шлаку і золи котлів у кількості 150 кг/год і більше (незалежно від продуктивності котлів) має бути механізоване вилучення шлаку і золи.

11.23. При ручному золовидаленні шлакові і зольні бункери повинні забезпечуватись пристроями для заливання золи і шлаку водою в самих бункерах чи вагонетках. В цьому випадку під бункерами обов'язково повинні бути влаштовані ізольовані камери для встановлення вагонеток. Камери повинні мати двері, які щільно закриваються, належну вентиляцію і відповідне освітлення, а двері камери мають бути із заскленими вічками.

Керування затвором бункера і заливкою шлаку має бути винесене за межі камери в безпечне для обслуговування місце.

При ручному видаленні золи у вагонетки нижні частини зольних бункерів слід розташовувати на такій відстані від рівня підлоги, щоб під затвором бункера висота була не менше 1,9 м, при механізованому видаленні затвор бункера повинен розташовуватися на 0,5 м вище вагонетки.

Ширина проїзду в зольному приміщенні повинна бути не менше ширини вагонетки, що застосовується, збільшеної на 0,7 м із кожного боку. Зменшення ширини допускається лише в проїздах між колонами фундаменту котлів і будов.

Якщо зола і шлак вигрібаються із топки безпосередньо на робочу площадку, то в котельні над місцем вигрібання і заливання вогнищевих залишків повинна бути влаштована витяжна вентиляція.

11.24. Витрачальні баки рідкого палива повинні влаштовуватися поза котельною.

У приміщеннях окремо розташованих котельних (але не над котлами) допускається встановлювати закриті витрачальні баки рідкого палива ємкістю не більше 5 м3 для мазуту і 1 м3 - для легкого рідкого палива.

11.25. Котельна повинна бути обладнана засобами пожежогасіння відповідно до норм на протипожежне устаткування і реманент, установлених Правилами пожежної безпеки в Україні ДНАОП 0.01-1.01-95.

11.26. Приміщення, де розміщені котли, зольні приміщення, а також всі допоміжні і побутові приміщення повинні бути обладнані природною і штучною вентиляцією, а також, при необхідності, опаленням. Вентиляція котельної повинна забезпечувати видалення шкідливих газів, пилу, подачу приточного повітря і підтримку температурних умов відповідно до вимог санітарних норм.

Приміщення котельної, котли і все обладнання треба тримати в справному стані і чистоті. Проходи в котельному приміщенні і виходи з нього повинні бути завжди вільними.

11.27. Не дозволяється переводити котли на спалювання скрапленого газу в котельнях, рівень підлоги яких знаходиться нижче рівня території, що прилягає до приміщення котельної, а також тих, що мають підвальні приміщення.

11.28. Розміщення котлів і допоміжного устаткування в пересувних блок-контейнерах, транспортабельних установках та в енергопоїздах повинно здійснюватися відповідно до проекту, який виконує спеціалізована організація. Типовий проект повинен бути узгоджений з Держнаглядохоронпраці України.

12. Арматура, прилади і запобіжні пристрої

12.1. Загальні положення

12.1.1. Для управління роботою котлів і забезпечення безпечних режимів експлуатації вони повинні мати:

прилади, які запобігають підвищенню тиску (запобіжними пристроями);

покажчики рівня води;

прилади для вимірювання температури середовища;

манометри;

запірну і регулюючу арматуру;

прилади безпеки;

живильні пристрої.

12.1.2. Котли, що працюють на газоподібному паливі, повинні бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами згідно з вимогами Правил безпеки в газовому господарстві.

12.2. Запобіжні пристрої

12.2.1. Кожний елемент котла, внутрішній об`єм якого обмежений запірними органами, повинен бути захищений запобіжними пристроями, які автоматично запобігають підвищенню тиску понад допустимий шляхом випускання робочого середовища в атмосферу.

12.2.2. Як запобіжні клапани допускається використовувати:

- важільно-вантажні запобіжні клапани прямої дії;

- пружинні запобіжні клапани прямої дії.

12.2.3. Запобіжні пристрої повинні встановлюватися на патрубках, які безпосередньо приєднані до котла, або трубопроводах без проміжних запірних органів.

При розміщенні на одному патрубку кількох запобіжних пристроїв площа поперечного перетину патрубка повинна бути не менше 1,25 сумарної площі перетину клапанів, встановлених на цьому патрубку.

Відбір робочого середовища через патрубок, на якому розташовані запобіжні клапани, забороняється.

12.2.4. Конструкція запобіжних клапанів повинна передбачати можливість перевірки їх дії в робочому стані шляхом примусового відкривання клапана.

Вантаж важільних запобіжних клапанів повинен бути закріплений на важілі засобом, що виключає їх довільне переміщування. Навішувати нові вантажі після регулювання клапана забороняється.

Якщо на котлі встановлені два запобіжних клапана, то один з них повинен бути контрольним. Контрольний клапан забезпечують приладом (наприклад, кожухом, що замикається на замок), що не дозволяє обслуговуючому персоналу регулювати клапан, але не перешкоджає перевірці його стану.

12.2.5. Запобіжні пристрої повинні мати пристрої (відвідні трубопроводи) для захисту обслуговуючого персоналу від опіків при спрацюванні клапана. Середовище, що виходить із запобіжних клапанів слід відводити за межі котельного приміщення. Відвідні трубопроводи мають бути захищені від замерзання і обладнані дренажами для зливу конденсату, причому як на відводних трубопроводах, так і на зливних приладах не має бути запірних пристроїв.

12.2.6. На котлах (у тому числі тих, які мають один запобіжний пристрій) натомість одного запобіжного пристрою допускається встановлювати обвід із зворотним пристроєм, якій пропускає воду з котла в обхід запірного пристрою на виході гарячої води. В цьому випадку між відводом і розширювальною посудиною не повинно бути запірної арматури, окрім указаного зворотного пристрою.

12.2.7. Діаметри обводів і зворотних клапанів повинні бути прийняті відповідно до розрахунку, але не менше:

40 мм - для котлів теплопродуктивністю до 0,28 Мвт (0,24 Гкал/год);

50 мм - для котлів теплопродуктивністю понад 0,28 Мвт (0,24 Гкал/год).

12.2.8. Сумарна пропускна здатність запобіжних пристроїв, що встановлюються на паровому котлі, повинна бути не менше номінальної годинної паропродуктивності котла.

12.2.9. Число і розміри запобіжних клапанів розраховують за формулами:

для водогрійних котлів із природною циркуляцією

                         ndh = 0,000006 Q 

для водогрійних котлів з примусовою циркуляцією

                         ndh = 0,000003 Q 

де - n - Число запобіжних клапанів;

d - діаметр клапана, см;

h - висота підйому клапанів, см;

Q - максимальна продуктивність котла, Гкал/год.

Висота підйому клапана при розрахунку зазначених формулах для звичайних малопідйомних клапанів приймається не більше 1/20 d.

12.2.10. Запобіжні клапани повинні захищати котли від перевищення в них тиску більш ніж на 10% розрахункового (дозволеного).

12.2.11. Запобіжні клапани повинні встановлюватись:

на парових котлах з природною циркуляцією - на верхньому барабані;

на вихідних колекторах або барабані у водогрійних котлах.

12.2.12. Перевірка справності дії запобіжних клапанів повинна проводитись не рідше одного разу на зміну.

12.2.13. На парових котлах продуктивністю менше 100 кг/год замість запобіжних клапанів допускається встановлювати вихлопний запобіжний пристрій (гідрозатвор).

Вихлопний запобіжний пристрій розраховують так, щоб тиск у котлі не перевищував надлишковий тиск більше ніж на 10%.

Між котлом і вихлопним запобіжним пристроєм і на самому пристрої установка запірних органів не допускається.

12.2.14. Водогрійні котли, що мають барабани, а також котли без барабанів теплопродуктивністю більше 0,4 Мвт (0,35 Гкал/год) обладнують не менш ніж двома запобіжними клапанами із мінімальним діаметром кожного 40 мм. Діаметри всіх установлених клапанів повинні бути однаковими.

Водогрійні котли без барабанів теплопродуктивністю 0,4 Мвт (0,35 Гкал/год) і менше можуть бути обладнані одним запобіжним клапаном.

Кількість і розміри запобіжних клапанів визначається підприємством-виготовлювачем котла.

12.2.15. Діаметр сполучного чи атмосферного трубопроводу розширювальної посудини повинен бути не менше 50 мм. Для запобігання замерзання води посудину і трубопроводи слід утеплювати.

12.2.16. У разі включення котлів у систему опалення без розширювальної посудини заміняти запобіжні клапани на котлах обводами не дозволяється.

12.2.17. У водогрійних котлах, що працюють на систему гарячого водопостачання, замість запобіжних клапанів допускається улаштування окремої вихлопної труби, що з'єднує верхню частину котлів із верхньою частиною бака для води. На цій вихлопній трубі не має бути запірних пристроїв, а бак слід з'єднати з атмосферою. Діаметр вихлопної труби повинен бути не менше 50 мм.

12.2.18. У разі наявності в котельних кількох секційних або трубчатих водогрійних котлів без барабанів, працюючих на загальний трубопровід гарячої води (якщо, крім запірних пристроїв на котлах, є запірні пристрої на загальному трубопроводі), дозволяється замість запобіжних клапанів улаштовувати на кожному котлі обводи із зворотними клапанами у запірних пристроїв котлів, а на загальному трубопроводі гарячої води (в межах котельної) - два запобіжних клапана між запірними пристроями на котлах і запірними пристроями на загальному трубопроводі. Діаметр кожного запобіжного клапана слід застосовувати за розрахунком для одного з котлів, що має найбільшу теплопродуктивність, але не менше 50 мм.

12.2.19. Встановлювати важільно-вантажні запобіжні пристрої на пересувних котельних установках забороняється.

12.3. Покажчики рівня води

12.3.1. Водогрійний котел повинен забезпечуватись покажчиком рівня води, встановленим у верхній частині барабана котла, а за відсутності барабана - на виході води з котла в магістральний трубопровід (до запірного пристрою).

12.3.2. На паровому котлі для постійного спостереження за рівнем води в його барабанах встановлюють не менше двох покажчиків рівня води прямої дії.

12.3.3. Для чавунних і стальних трубчатих котлів з площею поверхні нагріву менш 25 м2 допускається встановлювати один покажчик рівня води. Чавунний котел із барабаном (парозбірником) обладнують циркуляційними трубами, що з'єднують нижню частину барабана з секціями котла.

12.3.4. Водовказівні прилади прямої дії слід встановлювати вертикально або з нахилом уперед під кутом не більше 30 і розміщувати та освітлювати так, щоб рівень води було добре видно з робочого місця машиніста (кочегара) оператора.

12.3.5. Висота прозорого елемента покажчика рівня води повинна перевищувати допустимі границі рівня води не менше, як на 25 мм кожного граничного рівня.

12.3.6. Водовказівні прилади чи пробкові крани влаштовують на барабані котла окремо один від одного. Допускається спільне розміщення двох покажчиків рівня води на сполучній трубі (колонці) діаметром не менше 70 мм.

Якщо водовказівні прилади з'єднують з котлом за допомогою труб довжиною до 500 мм, то внутрішній діаметр цих труб повинен бути не менше 25 мм, а довжиною понад 500 мм - не менше 50 мм.

Труби, що з'єднують водовказівні прилади з котлами, повинні бути доступними для внутрішньої очистки. Конфігурація труб, які з'єднують водовказівні прилади із барабаном котла, повинна виключати можливість утворення в них повітряних і водяних мішків.

12.3.7. Труби, що з'єднують водовказівні прилади із барабаном котла, повинні бути захищені від замерзання.

12.3.8. У покажчиках рівня прямої дії парових котлів застосовують плоскі прозорі стекла. Водовказівні прилади з циліндричними стеклами можуть бути використані на парових котлах продуктивністю не більше 0,5 т/год.

12.3.9. Покажчики рівня води з циліндричним склом повинні мати зовнішні захисні пристрої, що забезпечують безпеку обслуговуючого персоналу при розриві скла. Захисні пристрої не повинні ускладнювати спостереження за рівнем води.

12.3.10. Водовказівні прилади повинні мати запірну арматуру для відключення від парового і водяного простору котла, що забезпечує можливість заміни скла і корпусу під час роботи котла, а також продувальної арматури. Допускається застосування для цих цілей пробкових кранів. Для спускання води при продуванні водовказівних приладів необхідно користуватися лійками із захисним пристроєм і відвідною трубкою для вільного зливу.

12.4. Манометри

12.4.1. Манометри, що встановлюються на котлах і живильних лініях, повинні мати клас точності не нижче 2,5.

12.4.2. Манометри повинні вибиратися з такою шкалою, щоб при робочому тиску їх стрілка знаходилась у другій третині шкали.

12.4.3. На шкалу манометра наносять червону риску на рівні поділки, що відповідає робочому тиску в котлі з урахуванням додаткового тиску від ваги стовпа рідини.

Замість червоної риски допускається прикріпляти до корпусу манометра металеву пластину, пофарбовану в червоний колір, яка щільно прилягає до скла манометра над відповідною поділкою шкали. Наносити червону риску на скло фарбою забороняється.

12.4.4. Манометр улаштовують так, щоб його показання було чітко видно обслуговуючому персоналу, при цьому його шкала повинна бути розміщена вертикально або з нахилом уперед до 30.

12.4.5. Діаметр корпусу манометра, що встановлюється від рівня площадки спостереження за манометром на висоті до 2 м, повинен бути не менше 100 мм, на висоті 2-5 м - не менше 160 мм і на висоті понад 5 м - не менше 250 мм.

12.4.6. На кожному паровому котлі повинен бути встановлений манометр, що сполучається з паровим простором котла. Перед манометром повинен бути встановлений триходовий кран або інший аналогічний пристрій для продувки манометра. Крім того, перед манометром повинна бути сифонна трубка умовним діаметром не менше 10 мм.

12.4.7. У котлів, працюючих на рідкому паливі, на трубопроводі підводу палива до форсунок (пальників) влаштовують манометри після останнього по ходу палива запірного органу. Це правило не поширюється на ротаційні пальники.

12.4.8. Не допускається користуватись манометром, якщо:

на манометрі відсутня пломба або клеймо про здійснення перевірки;

просрочений термін перевірки манометра;

стрілка манометра при його відключенні не повертається до нульової позначки шкали на величину, що перевищує половину допустимої похибки для даного манометра;

розбите скло чи існують інші пошкодження, які можуть відбитися на правильності показань.

12.4.9. На водогрійних котлах манометри встановлюють:

на вході води в котел після запірного органу і на виході до запірного органу;

на всмоктувальних і нагнітальних лініях циркуляційних і підживлюючих насосів.

12.4.10. Для кожного парового котла манометр установлюють на лінії перед органом, регулюючим живлення котла.

При наявності в котельні кількох котлів паропродуктивністю менше 2 т/год допускається встановлення одного манометра на загальній живильній лінії.

12.4.11. У разі використання водопровідної мережі замість другого живильного насоса у безпосередній близкості від котла на цій водопровідній лінії повинен бути встановлений манометр.

12.4.12. Перевірка, опломбуванням (тавруванням) манометрів проводиться Держстандартом не рідше одного разу в 12 місяців. Крім того, не рідше одного разу в 6 місяців власник котла повинен зробити перевірку робочих манометрів контрольним чи перевіреним робочим манометром, що має однакову шкалу і клас точності з тим манометром, що перевіряється. Результати перевірки заносять в журнал контрольних перевірок.

Перевірка справності дії манометрів за допомогою триходових кранів або запірних вентилів, що заміняють їх, повинна проводитися не рідше одного разу в зміну.

12.5. Прилади для вимірювання температури

12.5.1. У водогрійних котлів для вимірювання температури води встановлюють термометри при вході води в котел і на виході з нього.

На виході води з котла термометр повинен бути встановлений між котлом і запірним органом.

При наявності в котельні двох і більше котлів термометри, крім того, встановлюють на загальних подавальному і зворотному трубопроводах. У цьому випадку встановлення манометра на зворотному трубопроводі кожного котла не обов'язкове.

Допустима температура гарячої води повинна бути позначена на шкалі термометра червоною рискою.

12.5.2 На живильних трубопроводах парових котлів встановлюють термометри для вимірювання температури живильної води.

12.5.3. При роботі котлів на рідкому паливі, що потребує підігріву на паливопроводі, повинен бути встановлений термометр для вимірювання температури палива перед форсунками.

12.6. Арматура котла та його трубопроводи

12.6.1. Арматура, встановлена на котлах і трубопроводах, повинна мати маркування, в якому належить указувати:

- умовний прохід;

- умовний або робочий тиск і температуру середовища;

- напрям потоку середовища.

На маховиках арматури повинен бути позначений напрям обертання при їх відкриванні і закриванні.

12.6.2. На паропроводі від котла встановлюють запірний вентиль чи засувку. Запірний орган на паропроводі встановлюють по можливості ближче до котла.

12.6.3. На живильному трубопроводі встановлюють зворотний клапан і запірний орган (вентиль).

У водогрійних котлах слід установлювати запірні органи на вході і на виході води з котла.

12.6.4. При наявності кількох живильних насосів, що мають загальні всмоктувальні і нагнітальні трубопроводи, в кожному насосі на боці всмоктування і на боці нагнітання встановлюють запірні органи. На напірному патрубку живильного чи циркуляційного відцентрового насоса до запірного органу встановлюють зворотний клапан.

12.6.5. Живильний трубопровід повинен мати патрубки для випускання повітря з верхньої точки трубопроводу і дренажі для спускання води з нижніх точок трубопроводу.

12.6.6. Кожний котел обладнують наступними трубопроводами для:

продувки котла і спускання води при зупинці котла;

видалення повітря з котла при розтопленні;

відбору проб води і пари;

видалення конденсату з паропроводів;

введення коректуючих реагентів при експлуатації та миючих при хімічному очищенні котла.

12.6.7. Система продувальних і дренажних трубопроводів повинна забезпечувати можливість видалення води й осадів із нижніх частин котла. Діаметр умовного проходу дренажних трубопроводів повинен бути не менше 25 мм.

12.6.8. На кожному дренажному трубопроводі влаштовується запірний орган (вентиль, засувка). Запірні органи розміщуються якомога ближче до котла. На ділянці трубопроводу між котлом і запірним органом не має бути фланцевих з'єднань, крім тих, які необхідні для сполучення цього трубопроводу з котлом або запірним органом.

12.6.9. У місцях можливого скупчення повітря в котлі або водопідігрівачі повинні бути встановлені пристрої для його видалення. При випусканні повітря через запобіжні клапани наявність таких приладів не обов'язкова.

12.6.10. На ділянках паропроводу, які можуть бути відключені запірними органами, мають бути передбачені дренажі, що забезпечують відведення конденсату. На кожному дренажному трубопроводі повинен бути встановлений запірний орган (вентиль або засувка).

12.6.11. У кожного водогрійного котла, підключеного до загальних трубопроводів питної води, на подавальному і зворотному трубопроводах котла слід влаштовувати по одному запірному органу (вентилю чи засувці).

12.6.12. Для запобігання перегріву стінок котла і підвищенню в ньому тиску при випадковій зупинці живильних насосів в системі з примусовою циркуляцією між котлом і вентилем (засувкою) повинен бути встановлений трубопровід із запірним пристроєм для відведення води у безпечне місце.

12.7. Арматура і контрольно-вимірювальні пристрої водопідігрівачів

12.7.1. Кожний водопідігрівач (бойлер) повинен бути обладнаний наступною арматурою:

з боку первинного теплоносія (на боці, що нагрівається) запірним вентилем (засувкою), манометром і термометром, якщо первинним теплоносієм є вода;

- з боку підігріву води - манометром, запобіжним пристроєм, що виключає можливість перевищення тиску в тій частині водопідігрівача ємкісного типу, що підігрівається більше ніж на 10% вище допустимого, і термометром на виході підігрітої води.

12.8. Прилади безпеки

12.8.1. Котли з камерним спалюванням усіх видів палива і з механічними топками для твердого палива повинні мати автоматику безпеки.

12.8.2. Автоматика безпеки котлів, працюючих на газоподібному або рідкому паливі, повинна припинити подачу палива при припиненні подачі електроенергії, несправності ланцюгів захисту, погасанні вогню в котлі, відключення яких при роботі котла не дозволяється, а також при досягненні допустимих значень наступних параметрів:

тиску палива перед горілкою;

розрідження в топці для котлів з урівноваженою тягою;

температури води на виході із водогрійного котла;

при пониженні або підвищенні води в паровому котлі;

при підвищенні тиску пари вище дозволеного в паровому котлі;

при неполадках пристроїв продувки, відводів і рециркуляції продуктів спалення.

12.8.3. Автоматика безпеки котлів із механічною топкою повинна відключати подачу палива і дуттьові вентилятори при припиненні подачі електроенергії, а також при досягненні граничних значень наступних параметрів:

температури води на виході з водогрійного котла;

тиску води на виході з водогрійного котла;

розрідження в топці для котлів із зрівноваженою тягою;

рівня води в паровому котлі;

тиску пари в паровому котлі.

12.8.4. На парових котлах повинні бути встановлені автоматичні звукові сигналізатори верхнього і нижнього граничних положень рівня води.

12.8.5. Парові і водогрійні котли при камерному спалюванні палива повинні бути обладнані автоматичними приладами для припинення подачі палива в топку в випадках:

згасання факела в топці;

відключення димососів або припинення тяги;

відключення всіх дуттьових вентиляторів;

несправності автоматики безпеки.

13. Водний режим котлів

13.1. Водний режим повинен забезпечувати роботу парових і водогрійних котлів без ушкодження їх елементів внаслідок відкладання накипу і шламу або внаслідок корозії металу.

13.2. Вибір засобів обробки води для живлення котлів і підживлення системи опалення повинен здійснюватися спеціалізованою (проектною, налагодженою) організацією.

Експлуатація котлів без докотлової обробки води забороняється.

13.3. Періодичність чищення парових і водогрійних котлів повинна бути такою, щоб товщина відкладень на найбільш теплонапружених ділянках поверхні нагріву котла на час його зупинки на чищення не перевищувала 0,5 мм.

13.4. Для відкритих систем теплопостачання живлення і підживлювальна вода додатково повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874 "Вода питьева".

13.5. Якість мережевої підживлювальної води водогрійних котлів нормується за показниками (табл.1):

Таблиця 1

------------------------------------------------------------------ 
|NN |       Показники         |        Температура води          | 
|п/п|                         |----------------------------------| 
|   |                         |  до 75   |  до 100  |   до 115   | 
------------------------------------------------------------------ 
  1. Карбонатна жорсткість        1,5        0,7         0,7 
  2. Розчинений кисень, мг/кг     0,1        0,1         0,05 
  3. Вільна вуглекислота, 
     мг/к                                    відсутні 
  4. рН                                    6,5-8,5 
  5. Завислі речовини мг/кг        5,0       5,0         5,0 
  6. Залишкова загальна 
     жорсткість (допускається 
в закритих системах теп- 
     лопостачання)                 -         0,1         0,05 
  7. Мастила і нафтопродукти, 
     мг/кг                          -        0,1          - 

13.6. Для стальних парових котлів якість живильної води повинна відповідати наступним вимогам (таб.2)

Таблиця 2

 ----------------------------------------------------------------- 
 |NN |           Показники             |    Норми якості води    | 
 |п/п|                                 |                         | 
 ----------------------------------------------------------------- 
   1. Загальна жорсткість, мкг-екв/кг 
      не більше                                       200 
   2. Розчинений кисень, мкг/кг, не 
      більше                                          100 
   3. Вільна вуглекислота, мг/кг, не 
      більше                                           10 
   4. рН, не менше                                      7 
   5. Завислі речовини                              відсутні 

Солевміст і лужність котлової води встановлюються на основі теплохімічних випробувань. Відносна лужність не нормується.

13.6. На резервних лініях сирої води, приєднаних до ліній зм'якшеної води чи конденсату, а також до живильних баків, установлюють два запірних органи і контрольний кран між ними. Запірні органи повинні знаходитися в закритому положенні і бути опломбовані, контрольний кран - відкритий. Кожний випадок живлення котла сирою водою фіксується записом у журнал з водопідготовки.

13.5. У котельні ведеться журнал (відомість) водопідготовки для запису результатів аналізів води, даних щодо продування котлів та операцій по обслуговуванню устаткування водопідготовки. При кожній зупинці котла для чищення внутрішніх поверхонь його елементів у журналі з водопідготовки записується вид і товщина накипу і шламу.

14. Живильні пристрої

14.1. Для живлення котлів водою допускається застосування:

відцентрових і поршневих насосів з електричним приводом;

відцентрових поршневих насосів з паровим приводом;

насосів з ручним приводом;

водопровідної мережі.

Використання водопроводу допускається замість одного з насосів, якщо тиск води у водопроводі безпосередньо в котлі перевищує робочий тиск не менше як на 0,1 Мпа (1 кгс/см2). У цьому випадку на водопроводі в безпосередній близькості від котлів повинні бути встановлені запірний вентиль, зворотний клапан і манометр.

14.2. На корпусі кожного живильного насоса має бути прикріплена табличка, на якій вказуються наступні дані: назва заводу-виготівника; рік виготовлення і заводський номер; номінальна продуктивність при номінальній температурі води; частота обертання відцентрових насосів або число ходів для поршневих насосів; максимальний напір при номінальній продуктивності; номінальна температура води перед насосом.

14.3. Тип, характеристика, кількість і схема включення живильних пристроїв повинні вибиратися спеціалізованою організацією по проектуванню котельних з метою забезпечення надійної і безпечної експлуатації котла на всіх режимах, включаючи й аварійні зупинки.

14.4. При примусовій циркуляції води в системі опалення в котельній має бути не менше двох мережевих насосів, один з яких повинен бути резервним.

Допускається не влаштовувати резервний насос при чотирьох робочих мережевих насосах в одній групі.

14.5. Кількість і продуктивність мережевих насосів повинна вибиратися проектною організацією з умови забезпечення нормальної роботи системи опалення.

14.6. Для підживлення системи без розширювальної посудини в котельній має бути встановлено не менше двох насосів із електричним приводом; підживлювальні насоси повинні автоматично підтримувати тиск у системі.

Для підживлення системи опалення з розширювальною посудиною в котельній має бути не менше двох насосів, у тому числі допускається один ручний.

14.7. Підживлення водогрійних котлів, працюючих на систему опалення з примусовою циркуляцією, повинно здійснюватися в трубопровід на всмоктуванні мережових насосів системи опалення, а при природній циркуляції у зворотний трубопровід системи опалення на відстані не менше 3 м від запірного пристрою котла.

14.8. На живильному трубопроводі між запірним органом і поршневим насосом, в якого немає запобіжного клапана, а створюванний напір перевищує розрахунковий тиск трубопроводу, повинен бути встановлений запобіжний клапан.

15. Тримання, обслуговування і нагляд за котлами

15.1. Власник котла повинен забезпечити тримання котлів у справному стані, а також безпечні умови їх роботи, організувавши обслуговування, ремонт і нагляд відповідно до вимог цих Правил.

15.2. Для здійснення у відповідності з цими Правилами технічного опосвідчення, забезпечення справного стану і постійного контролю за безпечною експлуатацією котлів власником котла має бути призначена особа, відповідальна за його справний стан і безпечну експлуатацію. Така особа призначається з числа інженерно-технічних працівників, котрі мають відповідну кваліфікацію і теплотехнічну освіту.

В окремих випадках відповідальність за справний стан і безпечну експлуатацію може бути покладена на інженерно-технічного працівника, який не має теплотехнічної освіти, але пройшов навчання в інституті підвищення кваліфікації в повному обсязі за спеціальною програмою і склав екзамени.

Призначення відповідальної особи необхідно оформляти наказом по підприємству із записом номера і дати наказу в паспорт котла (водопідігрівача) На період відсутності відповідальної особи (відпустка, відрядження тощо) виконання його обов'язків має бути покладено згідно з наказом на іншого інженерно-технічного працівника, який пройшов перевірку знань Правил.

15.3. Відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію повинен забезпечити: тримання котлів у справному стані; проведення своєчасного планово-запобіжного ремонту котлів і підготовку їх до технічного опосвідчення; своєчасне усунення виявлених несправностей; обслуговування котлів навченим та атестованим персоналом; обслуговуючий персонал виробничими інструкціями, а також періодичну перевірку знань цих інструкцій; виконання обслуговуючим персоналом виробничих інструкцій.

15.5. Відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію котлів зобов'язаний: регулярно оглядати котли в робочому стані; щоденно в робочі дні перевіряти записи в змінному журналі і розписуватися в ньому; проводити роботу із персоналом по підвищенню його кваліфікації; проводити технічне опосвідчення котлів; зберігати паспорти котлів та інструкції заводів-виготовлювачів по їх монтажу та експлуатації; проводити протиаварійне тренування з персоналом котельні; перевіряти правильність ведення технічної документації при експлуатації та ремонті котлів; брати участь у комісії з атестації та періодичній перевірці знань ІТП і обслуговуючого персоналу; брати участь в обстеженнях, які проводять органи Держнаглядохоронпраці, і своєчасно виконувати їх приписи.

15.6. Відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію котлів має право: усувати від обслуговування котлів персонал, що допустив порушення виробничих інструкцій або виявив незадовільні знання; подавати власникові котла пропозиції щодо притягнення до відповідальності інженерно-технічних працівників, осіб із числа обслуговуючого персоналу, що порушують правила та інструкції; подавати керівництву підприємства пропозиції щодо усунення причин, які породжують порушення вимог Правил та виробничих інструкцій.

15.7. До обслуговування котлів можуть бути допущені особи, не молодші за 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання та атестацію в установленому порядку відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05.


( Абзац перший пункту 15.7 розділу 15 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 231z1190-07 від 01.10.2007 )

Навчання і первинна атестація машиністів (кочегарів) і операторів котельні повинні проводитися в професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах (курсах). Індивідуальна підготовка зазначеного персоналу не допускається.

Періодичні перевірки знань мають проводитися не рідше одного разу на рік. Позачергова перевірка знань проводиться:

при переході на інше підприємство;

у випадку переведення на обслуговування котлів іншого типу;

при переведенні котла на спалювання іншого виду палива;

при перерві в роботі більше 6 місяців;

за рішенням адміністрації або за вимогою інспектора Держнаглядохоронпраці.

При переведені персоналу на обслуговування котлів, працюючих на газоподібному паливі, проводять додаткову перевірку знань у порядку, встановленому Правилами безпеки в газовому господарстві.

15.8. Забороняється доручати машиністові (кочегару), операторові котла, який знаходиться на чергуванні, виконання під час роботи котла будь-яких інших робіт, не передбачених виробничою інструкцією.

15.9. Забороняється залишати котел без нагляду до повного припинення горіння в топці, вилучення з неї решт палива і зниження тиску до нуля.

15.10. Робота котла при камерному спалюванні палива допускається без постійного нагляду машиніста, оператора при наявності автоматики, що забезпечує ведення нормального режиму роботи з пульта управління, контроль і зупинку котла при порушеннях режиму роботи, які можуть викликати пошкодження котла з одночасною сигналізацією про це на пульт управління. Переведення котлів на диспетчеризоване управління має бути проведене за проектом, виконаним спеціалізованою організацією.

15.11. Власник котла на підставі, інструкції заводу-виготівника і цих Правил з урахуванням особливостей даної котельні розробляє і затверджує виробничу інструкцію для персоналу котельні.

Виробнича інструкція має знаходитись у котельні на видному місці. Крім того, кожний робітник котельні повинен мати таку інструкцію в особистому використанні. До виробничої інструкції по обслуговуванню котлів прикладається оперативна схема трубопроводів котельні.

У котельні також вивішуються режимні карти котлів.

15.12. У котельні повинні бути годинник, телефон чи звукова сигналізація для виклику в екстрених випадках представників адміністрації.

15.13. У котельню не дозволяється допускати осіб, які не мають відношення до експлуатації устаткування котельні.

15.14. У котельні необхідно вести змінний журнал для записів результатів перевірки котлів і котельного устаткування, водовказівних приладів, сигналізаторів граничних рівнів води, манометрів, запобіжних клапанів, живильних пристроїв, засобів автоматики, а також тривалості продування котлів, про що ті, хто здає і приймає зміну, повинні обов'язково розписуватись у журналі про здавання і приймання котлів і зміни. У змінному журналі мають бути записані також розпорядження начальника котельні або особи, яка його заміняє, про розтопку або зупинку котлів (за винятком випадків аварійної зупинки).

15.15. Перевірка водовказівних приладів продувкою і звіряння показників знижених покажчиків рівня води з водовказівними пристроями прямої дії здійснюється не рідше одного разу за зміну.

15.16. Перевірка справності дії запобіжних клапанів їх короткочасним "підривом" виконується при кожному пускові котла в роботу, а в період роботи - не рідше одного разу на зміну.

15.17. Справність резервних живильних насосів перевіряють шляхом короткочасного пуску кожного з них у роботу не рідше одного разу за зміну.

15.18. Перевірка справності схеми і приладів автоматики безпеки проводиться відповідно до виробничої інструкції. Результати перевірки заносяться в ремонтний журнал.

15.19. Обслуговуючий персонал зобов'язаний знати послідовність операцій при аварійній зупинці котла.

15.20. Котел повинен бути негайно зупинений і відключений дією захисту чи персоналом у випадках, передбачених виробничою інструкцією, зокрема, при наступних несправностях і відхиленнях від норми:

15.20.1. Для парових і водогрійних котлів:

при виявленні несправності запобіжного клапана;

припиненні дії всіх живильних насосів;

виявленні тріщин, випучин, пропусків у зварних швах, обриві анкерного болта або в'язки в основних елементах котла (барабані, колекторі, камері, пароводоперепускних і водоопускних трубах, парових і живильних трубопроводах, у жаровій трубі, вогневій коробці, кожусі топки, трубній решітці зовнішнього сепаратора);

згасанні факелів в топці при камерному спалюванні палива;

зникненні електричної напруги, яка подається на всіх контрольно-вимірювальних приладах, приладах дистанційного і автоматичного управління;

виникненні пожежі в котельні, яка загрожує обслуговуючому персоналу чи котлу.

15.20.2. Для парових котлів, крім зазначених в п.15.20.1:

підвищенні тиску в барабані котла на 10% вище дозволеного та його подальшому зростанні;

зниженні рівня води нижче нижчого допустимого рівня;

підвищенні рівня води вище вищого допустимого рівня;

несправності водовказівних приладів.

15.20.3. Для водогрійних котлів, крім зазначених у п.15.20.1:

зниженні втрати води через котел нижче мінімально допустимого значення;

зниженні тиску води в тракті котла нижче допустимого;

підвищенні температури води на виході з котла до значення на 20 град.С нижче температури насичення, яка відповідає робочому тиску у вихідному колекторі котла.

15.20.4. Для котлів, працюючих на газоподібному паливі, подача газу повинна бути негайно припинена персоналом також у випадках, зазначених у Правилах безпеки в газовому господарстві.

15.21. Котел повинен бути зупинений за розпорядженням власника котла або особи, відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію котла у випадках: виявлення свищів у трубах поверхонь нагріву, паро- і водоперепускних, водоопускних трубах котлів, паропроводах, колекторах, в живильних трубопроводах, а також течі і парувань в фланцях і вальцювальних з'єднаннях;

виходу з ладу всіх покажчиків рівня води в барабані парового котла;

значного погіршення якості живильної води проти встановлених норм.

15.22. Можливі причини і порядок аварійної зупинки котла повинні бути вказані у виробничій інструкції. Причини аварійної зупинки котла записуються у змінний журнал.

15.23. Власник котла повинен забезпечити своєчасний ремонт котлів за затвердженим графіком планово-запобіжного ремонту і проведення пусконалагоджувальних робіт після капітального ремонту, модернізації, реконструкції, заміни палива і водяного режиму. Ремонт повинен виконуватись згідно з технічними умовами відповідно до вимог цих Правил.

15.24. У котельні повинен вестись ремонтний журнал, в якому вносяться відомості про виконання ремонтних робіт і про зупинку котлів на чистку і промивку. Заміна труб, заклепок і підвальцювання з'єднань труб із барабанами і камерами повинні бути позначені на схемі розміщення труб (заклепок) у ремонтному журналі. В ремонтному журналі відображаються також результати оглядів котла або чистки, із зазначенням товщини відкладень накипу і шламу, а також усі дефекти, виправлення в період ремонту.

15.25. Дані про ремонтні роботи, що викликають необхідність проведення дострокового технічного опосвідчення котлів, а також дані про матеріали і зварювання, застосовані при цьому ремонті, повинні заноситись у паспорт котла.

15.26. До початку проведення робіт у середині барабана, камери або колектора котла, з'єднаного із іншими працюючими котлами загальними трубопроводами (паропровід, живильні, дренажні, продувальні і спускні лінії і т.ін.), а також перед оглядом чи ремонтом елементів котла, працюючих під тиском, котел повинен бути від'єднаний від усіх трубопроводів заглушками або відключений. Відключені трубопроводи також слід заглушити.

При роботі на газоподібному паливі котел повинен бути відключений і відглушений від загального газопровода відповідно до інструкції по обслуговуванню котла.

15.27. На вентилях, засувках і заслінках при відключенні відповідних ділянок трубопроводів, паропроводів, газопроводів і газоходів, а також на пускових пристроях димососів, дуттьових вентиляторів повинні бути вивішені плакати: "Не включати - працюють люди". У пускових приладів димососів, дуттьових вентиляторів необхідно зняти плавкі вставки.

15.28. Застосовані при відключенні котла заглушки, які встановлюються між фланцями трубопроводів, повинні мати відповідну міцність та виступаючу частину (хвіст), за якою визначається наявність встановленої заглушки. Прокладки, які встановлюються між фланцями і заглушкою, повинні бути без хвостовиків.

15.29. Роботи всередині топок, барабанів, а також у газоходах, повітроходах і димових трубах повинні проводитись після вентилювання їх від шкідливих газів і перевірки повітря на загазованість при температурі всередині елементів котельної установки, газоходів, повітроходів і димових труб не вище 33 град.С за письмовим дозволом (нарядом) начальника котельні.

Час перебування всередині топок, барабанів, газоходів, повітроходів, димових труб, а також тривалість відпочинку визначається особою, яка видає наряд, залежно від умов і характеру роботи, з указанням на це в рядку наряду "Особливі умови". Газопроводи повинні бути відключені заглушками.

15.30. При роботі всередині топок, барабанів, газоходів, повітроходів і димових труб використовувати гасові та інші лампи з легкозаймистими матеріалами забороняється.

При зупиненні котла на тривалий період має бути проведена його консервація.

16. Реєстрація, технічне опосвідчення і дозвіл на експлуатацію

16.1. Реєстрація

16.1.1. Реєстрація в місцевих органах Держнаглядохоронпраці до пуску в роботу підлягають котли, на які поширюються Правила, за винятком:

- парових і водогрійних котлів з поверхнею нагріву менше 6 квад.м;

- водопідігрівачів (бойлерів) незалежно від тиску і температури.


( Пункт 16.1.1 розділу 16 в редакції Наказу Держнаглядохоронпраці
N 206 від 24.07.97 )

16.1.2. Реєстрація котла проводиться на підставі письмової заяви власника.

При реєстрації котла до заяви повинні бути подані:

паспорт котла;

акт про справність котла, якщо він був отриманий від заводу-виготовлювача в зібраному вигляді (або переставлений з одного місця на інше);

посвідчення про якість монтажу;

креслення приміщення котельні (план, поздовжний і поперечний розріз із розміщенням котлів і всього встановленого устаткування). На кресленні повинні бути вказані розміри, що регламентувалися Правилами, а також проходи і виходи;

принципова теплова схема котельні з указанням котлів, трубопроводів, арматури, контрольно-вимірювальних приладів, насосів і допоміжного устаткування;

інструкція заводу-виготовлювача по монтажу та експлуатації котла.

Перелічені документи повинні бути завірені підписом керівника підприємства та прошиті разом з паспортом котла.

16.1.3. Посвідчення про якість монтажу повинна складати організація, яка проводила монтаж котлів, воно має бути підписане керівником і скріплене печатками монтажної організації, а також підписане керівником підприємства-власника котельні.

В посвідченні про якість монтажу слід вказати:

назву монтажної організації;

назву підприємства (організації) - власника котельні; найменування заводу-виготовлювача котлів та їх заводські номери;

дані про зварювання, включаючи вид зварювання, тип і марку електродів, прізвища зварювальників і номери їх посвідчень;

загальні висновки про відповідність проведених монтажних робіт цим Правилам, проекту, технічним умовам та інструкції з монтажу котлів, а також про придатність їх до експлуатації при вказаних у паспортах параметрах.

16.1.4. При відповідності документації вимогам цих Правил проводиться реєстрація котла, а документацію повертають власникові.

Відповідь на заяву про реєстрацію котла повинна бути надана власникові. У разі відмови в реєстрації котла власника повідомляють про це письмово з указанням причин відмови і посиланнями на відповідні пункти Правил.

16.1.5. Перереєстрація котла в місцевих органах Держнаглядохоронпраці України повинна бути проведена в наступних випадках:

- при реконструкції котла;

- при невідповідності приміщення котельні вимогам Правил;

- при передачі котла іншому власникові.

16.1.6. Кожний заново встановлений котел може бути введений в експлуатацію після його технічного опосвідчення (якщо він отриманий від заводу-виготовлювача в розібраному вигляді) або технічного обстеження (якщо надійшов у зібраному вигляді) технічним експертом експертно-технічного центру (далі - ЕТЦ) Держнаглядохоронпраці та одержання дозволу на роботу від органів Держнаглядохоронпраці у встановленому порядку, виданого на підставі задовільного висновку технічного експерта.

Про готовність котла до технічного опосвідчення або обстеження експерт повинен бути повідомлений власником не пізніше як за 10 днів.

16.1.7. Обстеження проводиться з метою перевірки технічного стану котла, відповідності установки обладнання котла і котельні вимогам цих Правил, а також і поданим при реєстрації документам.

При обстеженні технічний експерт повинен перевірити:

правильність включення котла в схему опалення;

відповідність приміщення котельні вимогам Правил;

наявність і справність відповідно до цих Правил запобіжних пристроїв контрольно-вимірювальних приладів, арматури і гарнітури, приладів безпеки;

наявність і справність живильних приладів;

організацію експлуатації котлів відповідно до вимог цих Правил;

наявність виробничих інструкцій для персоналу котельні, змінних і ремонтних журналів;

відповідність водно-хімічного режиму котла вимогам Правил.

Результати обстеження котла записуються технічним експертом в паспорт котла, потім подаються відповідні висновки (копія запису в паспорті), які передаються в територіальний орган Держнаглядохоронпраці.

16.2. Технічне опосвідчення

16.2.1. Кожний котел підлягає технічному опосвідченню, яке проводиться технічним експертом до пуску в роботу, періодично в процесі експлуатації, згідно з встановленими строками, а в необхідних випадках - достроково.

16.2.2. Технічне опосвідчення котла складається із зовнішнього, внутрішнього огляду і гідравлічного випробування.

16.2.3. Зовнішній і внутрішній огляд мають за мету:

при первинному опосвідченні встановити, що котел виготовлений, встановлений і обладнаний відповідно до цих Правил, пред'явлених при реєстрації документів, а також, що котел та його елементи знаходяться в справному стані;

при періодичних і позачергових опосвідченнях встановити справність котла і його елементів та надійність його подальшої безпечної роботи.

16.2.4. При зовнішньому і внутрішньому оглядах котла та його елементів слід звернути увагу на виявлення можливих тріщин, надривів, випинів, видимів і корозії на внутрішніх і зовнішніх поверхнях стінок, слідів пропарювання і пропусків у зварних, клепаних і вальцованих з'єднаннях, а також пошкоджень обмуровки, що можуть викликати перегрів металу елементів котла.

16.2.6. Гідравлічне випробування котлів має за мету перевірку міцності елементів котла і щільності з'єднань і проводиться в порядку, встановленому п.п.9.7.2. і 9.7.3. цих Правил.

16.2.7. Власник котла зобов'язаний проводити опосвідчення котлів в наступні строки:

зовнішній і внутрішній огляди - після кожної очистки котла, але не рідше як через 12 місяців;

гідравлічне випробування робочим тиском - кожного разу після очистки внутрішніх поверхонь або ремонту елементів котла.

16.2.8. Технічне опосвідчення котла технічні експерти повинні проводити в такі строки:

після монтажу - до пуску в роботу (якщо котел надійшов на місце монтажу в розібраному вигляді). Якщо котел надійшов на місце від заводу-виготовлювача в зібраному вигляді, то технічний експерт проводить обстеження котла відповідно до ст.16.1.6., 16.1.7. із проведенням гідравлічного випробування робочим тиском;

зовнішній і внутрішній огляд - не рідше як через кожні 4 роки;

гідравлічне випробування пробним тиском - не рідше як через 8 років;

дострокове (або позачергове) технічне опосвідчення: зовнішній, внутрішній огляд і гідравлічне випробування пробним тиском.

16.2.9. Дострокове (позачергове) технічне опосвідчення котла має здійснюватись у випадках, якщо:

котел не експлуатувався більше 12 місяців;

котел демонтований і встановлений на новому місці;

зроблено виправлення вигинів або вм'ятин, а також ремонт з застосуванням зварювання основних елементів котла;

замінено одночасно більше 50% загальної кількості екранних або кип'ятильних труб, 100% димогарних або труб водопідігрівача;

таке опосвідчення необхідне на думку особи, відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію котла;

минув розрахунковий термін (нормативний строк) служби котла, встановлений проектом, заводом-виготовлювачем, нормативними документами (вказуються в паспорті);

після аварії котла або його елементів, за обсягом відновлювальних робіт вимагається таке опосвідчення.

16.2.10. Перед гідравлічним випробуванням в обов'язковому порядку має бути проведений зовнішній і внутрішній огляд.

16.2.11. Перед внутрішнім оглядом і гідравлічним випробуванням котел повинен бути охолоджений і ретельно очищений від накипу, сажі і золи. Внутрішні пристрої в барабані повинні бути видалені, якщо вони перешкоджають огляду. При сумніві в справності стінок або швів відповідальний за безпечну експлуатацію котлів має право вимагати розкриття обмурівки або зняття ізоляції повністю чи частково, а при проведенні внутрішнього огляду котла з димогарними трубами - повного або часткового видалення труб.

16.2.12. Якщо при технічному опосвідченні котла не будуть виявлені дефекти, що знижують його міцність, він допускається в експлуатацію при робочих параметрах.

16.2.13. Якщо при технічному опосвідченні котла будуть виявлені дефекти, які викликають сумніви в його міцності, подальша робота такого котла повинна бути заборонена до усунення цих дефектів.

16.2.14. Результати технічного опосвідчення і висновки щодо можливості роботи котла з зазначенням дозволених параметрів (тиск, температура), а також терміни наступного опосвідчення повинні записуватись у паспорт котла особою, яка проводила опосвідчення.

Крім того, технічний експерт готує висновки (копія запису подається в паспорті), які передає в органи Держнаглядохоронпраці.

При проведенні позачергового опосвідчення повинна бути вказана причина, що викликала необхідність такого опосвідчення.

17. Контроль за дотриманням цих правил

17.1. Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється органами Держнаглядохоронпраці України шляхом проведення періодичних обстежень підприємств, які експлуатують котельні установки, а також заводів-виготовлювачів, проектних, налагоджувальних, монтажних, ремонтних і діагностичних організацій відповідно до НД.

17.2. Якщо при обстеженні заводу-виготовлювача, проектної, налагоджувальної, монтажної, ремонтної і діагностичної організацій буде встановлено, що при виконанні ними відповідних робіт допускаються порушення цих Правил, то залежно від характеру порушень встановлюються терміни їх виконання або забороняється подальше виконання робіт.

17.3. Якщо при обстеженні котлів, які знаходяться в експлуатації, будуть виявлені дефекти або порушення Правил, які загрожують безпеці, а також якщо минув встановлений заводом-виготовлювачем термін експлуатації чи термін чергового опосвідчення або відсутня призначена у встановленому цими Правилами порядку особа, відповідальна за справний стан і безпечну експлуатацію, чи несправна автоматика безпеки, аварійна сигналізація, то експлуатація котла повинна бути заборонена. При цьому до паспорта котла заноситься запис про причини заборони із посиланням на діючі статті Правил.

18. Висновок

Необхідність і терміни приведення у відповідність із цими Правилами котлів, що знаходяться в експлуатації, а також у процесі виготовлення, монтажу або реконструкції, повинні бути визначені власником і погоджені з органами Держнаглядохоронпраці не пізніше ніж через 6 місяців з моменту вступу в дію цих Правил.

Додаток N 1

до Правил будови та безпечної експлуатації

парових котлів, що працюють під тиском не

більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних

котлів та водопідігрівачів з температурою

води не вище 115 град.С

Головні організації з питань котлобудування

N
п/п
Спеціалізація
Організація
Адреса, телефон
1
2
3
4
1.











2.













3.






4.







5.
Зварювання: розробка
нових методів, режи-
мів, технологій, ГСП,
їх вдосконалення;
дослідна атестація
технологій; норматив-
ні документи; експер-
тиза і сертифікація;
металознавство, конт-
роль, розрахунки на
міцність; зварювальне
обладнання
Котли парові паропро-
дуктивністю до 10
т/рік і водогрійні до
10 МВт, транспорта-
бельні і пересувні
котельні установки:
проектування, розра-
хунки на міцність,
виготовлення, зварю-
вання, металознавс-
тво, експертні вис-
новки щодо котлів
вітчизняного і закор-
донного виробництва
Труби: технологія ви-
готовлення, металоз-
навство, корозія,
розрахунки на міц-
ність, експертиза
руйнувань при експлу-
атації
Опалювальне обладнан-
ня, в т.ч. водогрійні
котли міцністю від
0,1 до 3,15 МВт та
парові котли тиском
до 0,07 МПа (0,7 кГс/
см2): сертифіка-
ція, іспити
Арматура та запобіжні
клапани: проектуван-
ня, виготовлення,
контроль, металоз-
навство, випробування
Інститут елект-
розварювання
ім.Є.О.Патона









Спеціальне проек-
тно-конструктор-
сько-технологічне
бюро (СПКТБ кот-
ломаш) Державного
виробничого об'-
єднання "ТЕКОМ"







Державний трубний
інститут (ДТІ-
ВНІІТІ)




Державний серти-
фікаційний випро-
бувальний центр
опалювального об-
ладнання



Київське цент-
ральне конструк-
торське бюро ар-
мотуробудування
(КЦКБА)
252112, м.Київ, 5
вул.Боженка, 11
тел.227-31-83
факс.268-04-86








258830, Черкаська
обл. м.Монастирище,
вул.Леніна, 122
тел.2-13-56










326000, м.Дніпро-
петровськ-5,
вул.Писаржевського,
1 А факс/тел (0562)
46-11-92


252110 м.Київ-110
вул.Механізаторів,
9, тел/факс (044)
276-82-15
тел.276-92-53



252113, Київ,
вул.пол.Шутова, 9
тел.446-22-01

Додаток N 2

до Правил будови та безпечної експлуатації

парових котлів, що працюють під тиском не

більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних

котлів та водопідігрівачів з температурою

води не вище 115 град.С

Дозвіл на виготовлення

N _________ від 19__ р.

Виданий _______________

теруправлінням Держнаг-

лядохоронпраці України

Паспорт котла* Реєстраційний N ______**

При передачі котла іншому власнику разом з котлом передається даний паспорт.

1. Загальні дані:

Назва і адреса підприємства
виготовлювача

Рік виготовлення

Тип (модель)

Назва і призначення

Заводський номер

Розрахунковий термін

* Формат паспорта - 210 x 297 (218 x 290) мм.

** Заповнюється власником котла після реєстрації в органі Держнаглядохоронпраці України

2. Технічні характеристики і параметри

Розрахункові види палива та їх теплота
згоряння, МДж/кг (ккал/кг)
Розпалювальне паливо та його теплота зго-
ряння, МДж/кг (ккал/кг)
Розрахунковий тиск пари, МПа (кгс/см2)
Розрахункова температура води град.С
Паропродуктивність, МВт (Гкал/год)
Поверхня нагріву, м2
парового котла,
економайзера,
котла водогрійного
Об'єм водогрійного котла, м3

3. Комплект постачання

Назва
Кількість
Технічна характеристика*

______________

* Для запобіжних клапанів - площа перетину, мм2, коефіцієнт витрати пари або рідини (___), для покажчиків рівня води - місце встановлення, для апаратури вимірювання, управління, сигналізації та автоматичного захисту - тип (марка), ДСТУ, ГОСТ чи ТУ.

4. Дані про апаратуру для вимірювання, управління, сигналізації, регулювання та автоматичного захисту*

Назва
Кількість
Тип (марка)
ДСТУ, ГОСТ або ТУ

_______________

* Заповнюються підприємством-виготовлювачем котла у випадку поставки апаратури разом із котлом. В інших випадках дані заповнюються власником котла.

5. Дані про основні елементи котла, про труби і трубопроводи в межах котла

Назва (за
призначен-
ням)
Кіль-
кість
Зовніш-
ній ді-
аметр
Товщина
стінки,
мм
Дов-
жина
м
Матеріал
Марка
ДСТУ, ГОСТ або ТУ
1
2
3
4
5
6
7

продовження таблиці

Дані про зварювання стиків
Метод і обсяг
контролю
Вид зва-
рювання
Електроди і зварювальний дріт (тип, мар-
ка, ДСТУ, ГОСТ, або ТУ)
8
9
10

6. Висновки виготовлювача

На підставі проведених перевірок і випробувань засвідчується наступне:

     1. Елементи котла або зібраний котел  виготовлений  згідно  з 
вимогами  Правил  будови і безпечної експлуатації парових котлів з 
тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і 
водопідігрівачів з  температурою  нагріву  води  не  вище  388   К 
(115 град.С),  відповідних  стандартів,  технічної  документації і 
технічних умов на виготовлення __________________________________. 
                               (назва стандартів, технічних умов) 

2. Елементи котла або зібраний котел були піддані перевірці і відповідають вказаним вище стандартам і технічній документації.

3. Елементи котла або зібраний котел були піддані випробуванням пробним тиском ____________ МПа (кгс/см2).

4. Трубні елементи котла були піддані вимірювальному контролю щодо відхилення від розмірів і форми та на прохідність.

5. Елементи котла або зібраний котел визнані придатними для роботи з параметрами, вказаними в даному паспорті.

 _____________________                     _______________________ 
 Головний інженер під-                     Начальник відділу тех- 
 приємства-виготовника                     нічного контролю якості 
 ___________________________               _______________________ 
 (прізвище, підпис, печатка)                  (прізвище, підпис) 
 "___" _____________ 199_ р. 

7. Відомості про місцезнаходження котла

Назва підприємства
Місце знаходження котла
(адреса власника)
Дата встановлення

8. Особа, відповідальна за справний стан і безпечну експлуатацію котла

Номер і дата
наказу про
призначення
Посада, прізвище, ім'я
по батькові
Дата перевір-
ки знань Пра-
вил
Підпис

9. Відомості про встановлену арматуру

Назва
Дата
встано-
влення
Кількість
ДСТУ, ГОСТ,
ТУ (марка)
Умовний
прохід,
мм
Умовний
тиск МПа
(кгс/см2)
Місце
встанов-
лення

10. Відомості про живильні пристрої

Назва
Тип
Кіль-
кість
Параметри
Номінальна подача м3/год
Напір, МПа (кгс/см2)

11. Відомості про водопідготовче обладнання

Назва
Кількість
Технічна характеристика*

_________________

* Фільтри Na, Н-катіонітові - продуктивність, деаератори, тип, продуктивність; магнітні фільтри - тип, продуктивність.

12. Відомості про ремонт котла і заміну елементів, які працюють під тиском

Дата
Відомості про ремонт та заміну
Підпис відповідальної особи

13. Результати опосвідчення

Дата
Результати опосвідчення і
підпис особи, яка проводи-
ла опосвідчення
Строк наступного
опосвідчення
Підпис відпові-
дальної особи

14. Реєстрація

Котел ____________________________________________________________ 
                      (паровий, водогрійний) 
зареєстрований "_____" ____________________ 199_ р. за N _________ 
В паспорті прошнуровано ____________________ аркушів, в тому числі 
креслень на ________ аркушах і окремих документів _______ аркушів, 
згідно з описом, що додається. 
 ____________________                               ______________ 
 (посада особи, яка                                    (підпис) 
 зареєструвала котел) 

Примітка. До паспорта додаються креслення поздовжнього і поперечного розрізу котла і план котла, на яких вказані розміри основних елементів, план котельні зі схемою трубопроводів.

Додаток N 3

до Правил будови та безпечної експлуатації

парових котлів, що працюють під тиском не

більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних

котлів та водопідігрівачів з температурою

води не вище 115 град.С

Дозвіл на виготовлення

N _________ від 199_ р.

Виданий _______________

теруправлінням Держнаг-

лядохоронпраці України

Паспорт

    Водопідігрівача _________________________________________ 
                           (пароводяного, водяного) 
              Реєстраційний N _____________________ 

При передачі водопідігрівача іншому власнику разом з водопідігрівачем передається даний паспорт.

Формат паспорта - 210 x 297 (218 x 290) мм.

1. Загальні дані

Назва і адреса підприємства-виготовлювача
Рік виготовлення
Тип (модель)
Назва і призначення
Заводський номер
Розрахунковий термін служби, років
розрахункові па-
раметри гріючого
середовища
тиск пари, МПа (кгс/см2)
температура води град.С
температура води що нагрівається град.С
поверхня нагріву, м2
об'єм, л
корпуса
трубної частини

1.2. Відомості про основні частини водопідігрівача

Назва
Кіль-
кість
шт.
Діаметр
внут-
рішн.
мм
Товщина
стінки,
мм
Довжи-
на
(висо-
та) мм
Марка
мета-
лу
Вид зварюва-
ння: зварю-
вальні мате-
ріали (мар-
ка, ДСТУ,
ГОСТ
корпус
кришка
камера водяна
передня
камера водяна
задня
днище кришки
днище передньої
камери
днище задньої
камери
дошка трубна
передня
дошка трубна
задня
трубки латунні






1.3. Основна арматура, контрольно-вимірювальні пристрої і пристрої безпеки

Назва
Кількість
шт.
Умовний
прохід, мм
Умовний тиск,
МПа (кгс/см2)
Матеріал
Місце вста-
новлення

2. Висновки виготовлювача

На підставі проведених перевірок і випробувань засвідчується наступне:

     1. Елементи  водопідігрівача  або  зібраний   водопідігрівач, 
виготовлений   згідно   з   вимогами  Правил  будови  і  безпечної 
експлуатації парових котлів з  тиском  пари  не  більше  0,07  МПа 
(0,7 кгс/см2),    водогрійних    котлів   і   водопідігрівачів   з 
температурою нагріву  не  вище  388  к  (115  град.С)  відповідних 
стандартів,   технічної   документації   і   технічних   умов   на 
виготовлення _____________________________________________________ 
                      (назва стандартів, технічних умов) 

2. Елементи водопідігрівача або зібраний водопідігрівач були піддані перевірці і відповідають вказаним вище стандартам і технічній документації.

3. Елементи водопідігрівача або зібраний водопідігрівач були піддані випробуванням тиском __________ МПа (кгс/см2).

4. Трубні елементи водопідігрівача були піддані вимірювальному контролю щодо відхилення від розмірів форми і на прохідність.

5. Елементи водопідігрівача або зібраний водопідігрівач визнані придатними для роботи з параметрами, вказаними в даному паспорті.

 ________________________________     ____________________________ 
 Головний інженер підприємства-       Начальник відділу технічного 
 виготовлювача                        контролю якості 
 ________________________________     ____________________________ 
    (прізвище, підпис, печатка)            (прізвище, підпис) 
 "____" ____________ 199_ р. 

До паспорта додаються креслення поздовжного і поперечного розрізів та план водопідігрівача, на якому вказані основні розміри; план котельні, ЦТП, ІТП зі схемою трубопроводів.

3. Відомості про установку водопідігрівача

------------------------------------------------------------------ 
|Назва підприємства|Місцезнаходження водопіді- |Дата встановлення| 
|та його адреса    |грівача                    |                 | 
------------------------------------------------------------------ 

3.1. Відомості про ремонт і заміну елементів водопідігрівача

----------------------------------------------------------------- 
|Дата|Відомості про ремонт і заміну|Підпис відповідальної особи | 
----------------------------------------------------------------- 

3.2. Особа, відповідальна за справний стан та безпечну експлуатацію

------------------------------------------------------------------ 
|Номер і дата нака-|Посада, прізвище,|Дата перевірки знань|Підпис| 
|зу про призначення|ім'я, по батькові|Правил              |      | 
------------------------------------------------------------------ 

3.3. Результати опосвідчення

------------------------------------------------------------------ 
|Дата опосвід-|Результати опосвідчення і   |Дозволена темпе-|Під-| 
|чення        |підпис особи, яка проводила |ратура, град.С  |пис | 
|             |опосвідчення                |                |    | 
------------------------------------------------------------------ 

4. Реєстрація

     Водопідігрівач зареєстрований за N ____ в ___________________ 
                                               (реєструючий орган) 
     У паспорті прошнуровано всього аркушів ________, в тому числі 
креслень на ______________ аркушах і окремих документів __________ 
аркушів згідно з описом, що додається. 
 _______________________                 _________________________ 
 (посада, прізвище, ім'я                          (підпис) 
 по батькові особи, яка 
 зареєструвала об'єкт) 
         М.П. 

Примітка. До паспорта додаються креслення поздовжного і поперечного розрізу водопідігрівачів з указанням розмірів, план котельні, ЦТП, ІТП зі схемою трубопроводів.

Зміст

Галузь застосування

Нормативні посилання

Терміни і визначення

Відповідальність за порушення Правил

Вимоги до котлів придбання яких здійснюється за кордоном

Порядок розслідування аварій та нещасних випадків

Проектування

Розробка проектів та їх затвердження

Конструкція

Загальні положення

Рівень води

Лази, лючки

Запобіжні пристрої топок і газоходів

Матеріали і напівфабрикати

Виготовлення, монтаж і ремонт

Зварювання

Контроль якості зварних з'єднань

Гідравлічне випробування

Паспорт і маркування

Приміщення для котлів

Арматура, пристрої і запобіжні клапани

Загальні положення

Запобіжні пристрої

Покажчики рівня води

Манометри

Прилади для вимірювання температури

Арматура котла та його трубопроводи

Арматура і контрольно-вимірювальні пристрої водопідігрівачів

Прилади безпеки

Водний режим котлів

Живильні пристрої

Утримання, обслуговування і нагляд

Реєстрація, технічне опосвідчення і дозвіл на експлуатацію

Реєстрація

Технічне опосвідчення

Контроль за дотриманням цих Правил

Висновок

Додаток 1. Спеціалізовані (головні) організації

Додаток 2. Паспорт котла

Додаток 3. Паспорт водопідігрівачів