МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Н А К А З

07.06.2002 N 31

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

20 грудня 2002 р.

за N 994/7282

Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог щодо заготівлі і переробки воскосировини

Відповідно до статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину"2498-12, Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641641-2001-п, та з метою посилення заходів профілактики і боротьби з хворобами бджіл НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Ветеринарно-санітарні вимоги щодо заготівлі і переробки воскосировини, що додаються.

2. Зареєструвати цей наказ в Міністерстві юстиції України.

3. Управлінню забезпечення протиепізоотичної роботи забезпечити тиражування та надсилання Ветеринарно-санітарних вимог щодо заготівлі і переробки воскосировини установам системи ветеринарної медицини.

4. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести Ветеринарно-санітарні вимоги до установ системи ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за їх виконанням.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника голови Державного департаменту ветеринарної медицини Горжеєва В.М.

Голова Державного департаменту
ветеринарної медицини

П.І.Вербицький

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного

департаменту ветеринарної

медицини України

07.06.2002 N 31

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

20 грудня 2002 р.

за N 994/7282

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ВИМОГИ

щодо заготівлі і переробки воскосировини

1. Загальні положення

1.1. Ці Вимоги розроблені відповідно до статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину"2498-12, Закону України "Про бджільництво"1492-14 та з метою посилення заходів профілактики і боротьби з хворобами бджіл.

1.2. Вимоги поширюються на воскозаготівельні та переробні підприємства і є обов'язковими для виконання всіма підприємствами (цехами, майстернями), установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості й форм власності, посадовими особами та громадянами.

1.3. Цим документом визначаються ветеринарно-санітарні вимоги до умов приймання, зберігання і переробки сировини, а також до виробництва та реалізації воскової продукції.

1.4. З метою попередження поширення заразних хвороб бджіл, забезпечення ветеринарно-санітарної якості вощини, що виробляється воскопереробними підприємствами з боку місцевих ветеринарних органів, головних лікарів ветеринарної медицини районів (міст), ветлікарів воскозаводів установлюється ветеринарно-санітарний контроль за станом місць заготівель, концентрації і перевезення воскосировини, місць її збереження, переробки (пасіки, торгово-заготівельні пункти бджоловодних підприємств і спілок, споживкооперації, воскозаводи, воскобійні цехи, бджолокомбінати), а також за виконанням установлених режимів і методів знезаражування воску, воскосировини, помешкань, устаткування, тари, спецодягу, стічних вод.

1.5. Ветеринарно-санітарному контролю підлягає штучна вощина, топлений віск, суш, стільники, витопки, пасічна і заводська мерва, а також шрот, який використовується як добрива на полях.

1.6. Воскопереробні підприємства повинні забезпечувати випуск продукції відповідно до вимог нормативної документації, яка гарантує їх споживчі властивості та епізоотичну безпеку.

1.7. Уведення в експлуатацію новозбудованих, реконструйованих та капітально відремонтованих підприємств та цехів (майстерні) проводиться за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою та державною службою ветеринарної медицини у відповідному порядку.

2. Нормативні посилання

У цих Вимогах наведені посилання на таку нормативну документацію:

Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 N 9, зареєстрована в Мін'юсті 12.02.2001 за N 131/5322;

Методичні вказівки з диференційної діагностики інфекційних хвороб розплоду бджіл, затверджені Головним державним інспектором ветеринарної медицини України від 27.12.2001 N 15-14/369.

3. Ветеринарно-санітарні вимоги щодо будівництва й експлуатації воскозаготівельних та переробних підприємств

3.1. Вибір місця для будівництва підприємств із заготівлі, збереження і переробки воскосировини робиться за обов'язковим погодженням з посадовою особою, яка здійснює державний ветеринарний нагляд. При зведенні будівель слід керуватися санітарними нормами проектування промислових підприємств.

3.2. Територію заготівельних пунктів, підприємств із збереження і переробки воску з усіма прилеглими будівлями огороджують парканом. Вона повинна утримуватися в належній чистоті і порядку. Усі під'їзні колії і переходи замощуються чи заасфальтовуються.

Приміщення воскозаводів і місць збереження воскосировини повинні бути сухими, добре вентильованими, недоступними для бджіл і ос.

При вході на територію і в цехи воскозаводу (майстерні, цеху) встановлюють шкребки для очищення взуття від бруду і дезінфекційні килимки, які змочують 1%-ним розчином їдкого натру.

На воскозаводах і торгово-заготівельних пунктах при збереженні мерви вживають заходи проти воскової молі.

3.3. На воскозаводах обладнують окреме приміщення з душем, індивідуальними шафами для одягу робітників, умивальниками. Робітники забезпечуються милом і рушниками.

3.4. Стіни і стелі приміщень повинні бути поштукатуреними, побіленими або пофарбованими олійними фарбами світлих відтінків.

У складах зберігання сировини і матеріалів слід проводити вапняну побілку стін.

Фарбування або побілка стін і стелі всіх виробничих, підсобних і побутових приміщень проводиться у міру забруднення, але не рідше двох разів на рік. Одночасно з побілкою необхідно здійснювати дезінфекцію.

Підлога у виробничих приміщеннях повинна бути не слизькою, кислототривкою, водонепроникною, мати рівну поверхню з нахилом для стоку рідини до трапів, лотків, які розміщують осторонь від робочих місць.

Біля робочих місць поблизу технологічного обладнання вивішують попереджувальні написи, графіки миття, дезінфекції обладнання.

3.5. Розташування виробничих цехів та технологічного обладнання повинно забезпечувати поточність технологічного процесу. При розміщенні обладнання слід дотримуватись вимог, які забезпечують проведення ветеринарно-санітарного контролю за виробничими процесами, якістю сировини, напівфабрикатів і готової продукції, а також можливість миття, прибирання і дезінфекції приміщень і обладнання.

Місця сушіння, упакування і збереження вощини ізолюють від інших виробничих приміщень з метою недопущення поверхневого механічного обсіменіння листів вощини збудниками заразних хвороб бджіл. Для складання готової продукції повинні бути піддони, стелажі, контейнери. Підносити віск і воскосировину в цех виробництва вощини і відносити готову вощину в приміщення для сушіння й упакування повинні різні робітники чи ті самі робітники, але при цьому з обов'язковою зміною спецодягу.

3.6. Виробничі приміщення, а також місця збереження воскосировини і готової продукції, інвентар, тара й устаткування підлягають щоквартальній профілактичній дезінфекції відповідно до п. 5.3 цих Вимог.

При надходженні партії інфікованої воскосировини чи вощини проводять вимушену дезінфекцію всіх приміщень, устаткування, тари з-під сировини, транспортних засобів відповідно до п. 5.4 цих Вимог.

3.7. Контроль ветеринарно-санітарного стану приміщень, обладнання та ветеринарно-санітарних вимог до режимів переробки воскосировини здійснює лабораторія ветеринарної медицини, яка обслуговує адміністративний район розміщення підприємства.

Погодження на проведення технологічних процесів з переробки воскосировини та відповідність умов до їх проведення видає державний інспектор ветеринарної медицини на підставі лабораторних досліджень, на що складається відповідний акт. Проведення обстеження підприємств з переробки воскосировини проводиться не частіше ніж двічі на рік.

4. Порядок заготівель і транспортування воску й воскосировини

4.1. Заготівля воску й воскосировини (пасічної мерви, стільників, суші) з благополучних щодо інфекційних хвороб бджіл пасік здійснюється без обмежень, з обов'язковим пред'явленням ветеринарно-санітарного паспорта пасіки фахівцю ветеринарної медицини органів державного управління з питань ветмедицини для одержання ветеринарного свідоцтва за формою N 2 чи довідки (згідно з Правилами видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07.08.97 N 27, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.08.97 за N 326/2130).

4.2. Воскосировину (зазначена в п. 4.1), яка виходить з воскозаводів, воскозаготівельних пунктів бджоловодних підприємств і складів споживчої кооперації, перевозять у щільних ящиках чи мішках на автомашинах або іншому виді транспорту. Тара для воскосировини повинна бути чистою і не мати сторонніх запахів.

4.3. На неблагополучних пасіках з усіх інфекційних хвороб бджіл вибракувана суш і стільники підлягають обов'язковому перетоплюванню на віск. З цих пасік дозволяється заготівля топленого воску і пасічної мерви за умови їх ретельного упаковування в ящики, які з внутрішнього боку вистелені папером або поліетиленовою плівкою разового користування, або щільні мішки. Після упаковування воскосировину маркують відповідно до п. 4.11 Інструкції з попередження і ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, указують у ветеринарному свідоцтві місцезнаходження господарства (бджоляра-аматора), неблагополуччя пасіки з тієї чи іншої хвороби і відправляють на воскозавод для знезаражування в порядку, як зазначено в розділі 6 цих Вимог, та виготовлення вощини або використання з технічною метою.

Ящики чи мішки після перевезення інфікованої воскосировини обов'язково очищають і дезінфікують, як зазначено в п. 5.4 цих Вимог.

4.4. Приймання воску і воскосировини в магазинах (складах, пунктах), які здійснюють торгівлю вощиною, повинно здійснюватися в ізольованому приміщенні і унеможливлювати контактування воскосировини зі штучною вощиною. Цих заходів слід також дотримуватися при збереженні і зважуванні вощини. Воскосировину реєструють у Журналі обліку надходження воску на воскопереробні підприємства та заготівельні пункти, магазини (додаток 1) із зазначенням місцезнаходження юридичної особи або місцепроживання фізичної особи, номера ветеринарного свідоцтва або довідки, ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

4.5. Заготівельники воскосировини і робітники воскозаводів (цехів, складів, пунктів) повинні працювати в спеціальному змінному одязі.

4.6. На кожному підприємстві, яке займається переробкою воску, адміністрація веде книгу обліку надходження воскосировини, а персонал ветеринарної медицини - ветеринарно-санітарний журнал.

5. Профілактична і вимушена дезінфекція

5.1. Основне призначення дезінфекції та загальні вимоги

5.1.1. Основне призначення дезінфекції - знешкодити в навколишньому середовищі збудників заразних хвороб бджіл, які можуть забруднювати готову продукцію - штучну вощину. Залежно від мети проведення дезінфекції її поділяють на профілактичну і вимушену.

5.1.2. Заходи щодо проведення дезінфекції передбачаються робочим планом воскоприймального пункту або воскозаводу, є складовою частиною технологічного процесу і включаються в протиепізоотичний план району.

5.1.3. Дезінфекцію проводять робітники воскоприймальних пунктів і воскозаводів під контролем фахівця ветмедицини служби державної ветеринарної медицини, воскозаводу або працівники ветеринарно-санітарних загонів.

Зниження концентрації, температури і часу експозиції мийних та дезінфекційних розчинів, а також порушення періодичності миття і дезінфекції передбаченої інструкціями, не допускається.

5.1.4. Температура повітря при проведенні дезінфекції повинна бути не менше 10 град. C, відносна вологість не менше 65%, температура робочого розчину дезінфектанта 18-20 град. C.

5.2. Підготовка до дезінфекції

5.2.1. Об'єктами дезінфекції на воскоприймальних пунктах і воскозаводах є: ятки, контейнери (для складування воскосировини), ваги, транспорт (автомашини, автокари, ручні візки), спецодяг, приміщення, воскоплавильні баки, стрічкоутворювальні й воскопрокатні машини, стелажі для вощини й ін.

5.2.2. Для дезінфекції використовують розчини знезаражувальних хімічних препаратів у рідкому стані, у формі аерозолів чи бактерицидних пін. Дозволяється використовувати фізичні методи дезінфекціїї, які забезпечують відповідні режими.

Приготування мийних і дезінфекційних розчинів слід проводити централізовано виділеним працівником цеху з унесенням відповідних записів у журнал.

5.2.3. Дезінфекція складається з двох послідовних операцій: санітарної очистки і власне дезінфекції знезаражувальними засобами. Для санітарної очистки об'єктів від воскових забруднень використовують металеві шкребки, щітки і гарячі (60-70 град. C) 0,25%-0,5% розчину їдкого натрію (для поверхні з дерева, кахлю, бетону) і розчинники - ксилол, петролейний і сірчаний ефіри (для металевих поверхонь) та інші дозволені засоби.

5.3. Профілактична дезінфекція

5.3.1. Профілактичну дезінфекцію на воскоприймальних пунктах і воскозаводах проводять один раз на квартал з метою профілактики накопичення патогенної мікрофлори на різних об'єктах.

5.3.2. Тару для збереження і транспортування (ятки, ящики, мішки, контейнери), ваги, кузови автомашин, автокари і ручні візки після їх санітарного очищення дезінфікують препаратом ГЛАК із безпропелентного балона при витраті 100 мл/кв. м поверхні й експозиції 1 година; 0,5%-ним (за ДР) водяним розчином глутарового альдегіду при витраті 1 л/кв. м поверхні й експозиції 3 години, 0,3%-ним водним розчином препарату "Кристал-900" при витраті 0,3-0,5 л/кв. м поверхні при експозиції 2 години.

5.3.3. Внутрішні поверхні стін, підлогу приміщень і устаткування воскоприймальних пунктів і воскозаводів дезінфікують 2%-ним розчином перекису водню, підкисленим 1%-ною мурашиною кислотою при витраті 1 л/кв. м поверхні й експозиції 2 години; 1%-ним розчином Бровадезу-10 при витраті розчину 100-150 мл/кв. м поверхні при експозиції 4 години; 0,5%-ним (за ДР) водяним розчином глутарового альдегіду при витраті 1 л/кв. м поверхні й експозиції 3 години або використовують ці дезінфектанти у формі бактерицидної піни при тій самій експозиції, але при витраті розчину перекису водню 250 мл/кв. м; а глутарового альдегіду 300 мл/кв. м поверхні.

Бактерицидну піну одержують шляхом додавання до готового розчину дезінфектанта 5%-ного біологічно м'якого аніонактивного піноутворювача марки ТЕАС.

5.3.4. Територію розвантажувально-навантажувальних площадок на воскоприймальному пункті дезінфікують 0,5%-ним (за ДР) водяним розчином глутарового альдегіду при нормі витрати 1 л/кв. м поверхні й експозиції 3 години чи 0,3%-ними водними розчинами препарату "Кристал-900" у рекомендованих режимах.

5.3.5. Для проведення дезінфекції рідкими розчинами використовують дезінфекційні машини (ДУК, ВДМ, ЛСД) або гідропульти; дезінфекцію невеликих поверхонь здійснюють з безпропелентного апарата "Росинка".

5.3.6. При використанні дезінфектантів у формі пін застосовують піногенератори, які приєднують до дезінфекційних машин, здатних створювати тиск у подавальному шланзі на виході не менше 4-6 кг/кв. см. Струмінь піни направляють на оброблювану поверхню з відстані 2-5 м. Товщина нанесеного шару піни повинна бути в межах 2-3 см, що відповідає витраті робочого розчину дезінфектанту 200-300 мл/кв. м.

5.4. Вимушена дезінфекція

5.4.1. Вимушену дезінфекцію у воскоприймальних пунктах і воскозаводах проводять при заготівлі воскосировини з не благополучних щодо заразних хвороб бджіл пасік (з підтвердженням діагнозу лабораторними дослідженнями) з метою запобігання розповсюдження збудників хвороб.

5.4.2. Вимушену дезінфекцію проводять в кінці кожного робочого місяця, після завершення технологічного циклу переробки чи відправки сировини, яка контамінована збудниками особливо небезпечних хвороб бджіл. Попередньо проводять механічне і санітарне очищення всіх об'єктів, які підлягають дезінфекції.

5.4.3. Вимушену дезінфекцію проводять одним із таких розчинів:

препаратом ГЛАК при витраті 150 мл/кв. м двічі з інтервалом 1 година, експозиція 3 години шляхом застосування з безпропелентного балона;

10%-ним розчином перекису водню, підкисленим 1%-ною мурашиною кислотою при витраті 250 мл/кв. м поверхні двічі з інтервалом в 1 годину й експозиції 3 години;

5%-ним розчином перекису водню, підкисленим 1%-ною мурашиною кислотою у формі піни (із додаванням до робочого розчину 5% піноутворювача ТЕАС) при нормі витрати 250 мл/кв. м поверхні й експозиції 3 години;

5%-ним (за ДР) розчином глутарового альдегіду у формі піни (із додаванням до робочого розчину 5% піноутворювача ТЕАС) при нормі витрати 300 мл/кв. м поверхні й експозиції 3 години;

3%-ним розчином препарату "Кристал-900" при нормі витрати 0,5 л/кв. м та експозиції 3 години;

5%-ним розчином препарату Бровадез-10 при нормі витрати 150 мл/кв. м та експозиції 10 годин.

5.4.4. Після закінчення відповідного терміну знезараження всі предмети й устаткування підлягають промиванню водою 0,5 л/кв. м.

5.4.5. Дезінфекцію спецодягу робітників (халати, фартухи, рукавиці) проводять не рідше одного разу на місяць, а в цехах приймання і переробки - не рідше одного разу в тиждень шляхом занурення в 2%-ний розчин перекису водню на 3 години, в 1%-ний розчин препарату Бровадез-10 на 1 годину, після чого проводять прання, а також у камері ОППК парами формальдегіду з розрахунку 250 мл 40%-ного формаліну на 1 куб. м при температурі 100 град. C протягом 1 години.

5.4.6. На воскозаготівельних пунктах та воскопереробних підприємствах повинні проводитись такі заходи для захисту сировини і готової продукції від псування і забруднення гризунами:

закриття вікон у підвальних поверхах і отворів у вентиляційних каналах захисними сітками;

закриття отворів у стінах, підлозі, біля трубопроводів і радіаторів металевою стружкою і цементом;

своєчасна очистка цехів та території підприємства від харчових залишків і відходів.

На підприємствах повинні бути розроблені щоквартальні графіки проведення зазначених заходів з дератизації, погоджені з відповідними службами.

Застосовувати для боротьби з гризунами дозволяються лише приманки на основі хімічних препаратів та засоби механічного лову гризунів. Забороняється використання приманок для гризунів на основі патогенних ентеробактерій.

5.4.7. З метою боротьби з восковою міллю складські та інші підсобні приміщення, де зберігаються мерва, соторамки, суш, періодично піддають дезінсекції парами формальдегіду чи сірчаного газу.

6. Знезараження воску, воскосировини і відходів виробництва

6.1. Партії вощини (воскосировини), що підозрюються в зараженні збудниками американського і європейського гнильців, парагнильця, аскосферозу, аспергільозу та нозематозу підлягають дослідженню в лабораторії ветеринарної медицини, у зоні обслуговування якої перебуває воскозавод (цех, майстерня). Відбір проб вощини і воскосировини для дослідження здійснює лікар ветеринарної медицини, що обслуговує воскозавод, відповідно до Методики виділення збудників інфекційних хвороб бджіл із вощини (додаток 2), цих Вимог та Методичних вказівок з диференційної діагностики інфекційних хвороб розплоду бджіл.

Воскопереробні підприємства і воскозаготівельні пункти не повинні приймати віск та воскосировину без ветеринарних свідоцтв.

При приймальному контролі кожної партії воску визначають органолептичні показники (колір, запах, структуру ізлому) та наявність фальсифікаційних домішок.

6.2. На воскозаводах в окремій кімнаті (приміщенні), ізольованій від інших цехів воскозаводу, повинні бути встановлені автоклави, ємності (ванни) для знезаражування інфікованого воску і воскосировини. У цій кімнаті ведеться Технологічна карта, спосіб і параметри термічної обробки воску (додаток 3).

6.3. Віск, який інфікований спороутворювальними збудниками американського, європейського гнильців, парагнильцю, аспергільозу, аскосферозу, нозематозу, використовують з технічною метою.

У разі необхідності виготовлення вощини з воску при зазначених спороутворювальних збудниках він підлягає обов'язковому знезаражуванню під наглядом спеціалістів ветеринарної медицини територіальних органів Державного департаменту ветеринарної медицини в автоклавах протягом 2 годин парою під тиском 1,5 атм. (127 град. C); знезаражений віск з автоклава по трубах переганяється в ємності (відстійники), що містяться в іншій кімнаті (цеху).

Для роботи на автоклавах допускаються особи, що пройшли спеціальну підготовку.

При виділенні збудників інфекційних хвороб бджіл із вощини, вона також підлягає знезараженню автоклавуванням при зазначених режимах.

Знезараження воску, заготовленого на неблагополучних пасіках при вищезазначених хворобах, проводять також методом відстою при температурі розплавленого воску 86-90 град. C протягом 8 годин. Після чого верхній шар воску направляють на подальшу технологічну переробку.

Знезараження воску проводять також способом, розробленим в Інституті бджільництва, методом відстою при температурі розплавленого воску 86-98 град. C.

6.4. Ефективність режимів знезараження воскосировини, заготовленої на неблагополучних пасіках, перевіряють у лабораторіях ветеринарної медицини не рідше 2 разів на рік після початку технологічної переробки воску.

На підприємствах незалежно від потужності повинні здійснюватись автоматичний контроль і регулювання температури режиму знезараження воску. За відсутності контрольно-реєструвальних приладів або їх несправності контроль за температурою знезараження у відстійниках повинен здійснюватись майстром цеху, який щогодини робить заміри температури термометром та результати заносить у відповідний журнал.

Перевірка ветеринарно-санітарної якості вощини здійснюється від кожної партіі вощини в лабораторії ветеринарної медицини.

Про результати лабораторного контролю якості режимів знезараження воску та результати перевірки ветеринарно-санітарної якості вощини робиться запис у Журнал лабораторного контролю якості знезараження воску (додаток 4) та Журнал перевірки санітарної якості вощини (додаток 5).

6.5. Вощина повинна вироблятися суворо у відповідності до ГОСТ 21180-75 "Вощина. Технические условия". Відповідальність за дотримання умов технологічної інструкції покладається на майстрів, технологів, начальників цехів.

6.6. Забороняється одночасно в процесі технологічного циклу використовувати віск, отриманий з пасік, благополучних та не благополучних щодо заразних хвороб бджіл.

Знезараження та переробку воску від неблагополучних пасік проводять в останній декаді робочого місяця, після чого здійснюють дезінфекцію приміщень та обладнання.

6.7. Вощину випускають із воскозаводів в упаковці відповідно до діючих технічних умов для воскопродукції. Маркування продукції слід проводити згідно з нормативно-технічною документацією. На кожній пачці повинен бути ярлик із зазначенням благополучності готової продукції стосовно інфекційних хвороб бджіл.

6.8. Категорично забороняється воскозаводам і бджоловодним магазинам відпускати вощину в тару, у якій доставлялася воскосировина.

6.9. Знезараження заводської мерви і шроту (для використання як добрива на полях), отриманих при переробці воскосировини, контамінованої спороутвальними збудниками хвороб, здійснюють у воскоекстракторах за існуючою технологією паробензинової екстракції воску з мерви при температурі не нижче 100 град. С і експозиції 10 годин.

6.10. Відходи й побічні продукти виробництва (бруд із дна котлів, автоклавів, відстійників і ін.) збирають у щільні ящики, а потім спалюють у котельній або сміттєспалювальній печі.

Забороняється вивіз відходів на смітники.

6.11. Відпрацьовані води з воскозаводу пропускають через відстійник з обов'язковим хлоруванням з розрахунку 4 л освітленого розчину хлорного вапна, що містить 200 мг/л активного хлору на 1 куб. м стічних вод з витримкою протягом 24 годин.

7. Техніка безпеки

При виконанні робіт з дезінфекції необхідно дотримуватися запобіжних заходів: працювати в халаті, прогумованому фартусі, гумових чоботах і рукавичках, респіраторі та захисних окулярах.

8. Контроль і відповідальність

8.1. Відповідальність за виконання даних Вимог покладається на керівників воскопереробних чи заготівельнтих підприємств і начальників цехів.

8.2. Контроль за дотриманням цих Вимог здійснюється органами державної ветеринарної медицини згідно із Законом України "Про ветеринарну медицину".

Начальник управління державної
інспекції ветеринарної медицини

М.В.Пацюк

Додаток 1

до п. 4.4

Ветеринарно-санітарних

вимог щодо заготівлі і

переробки воскосировини

ЖУРНАЛ

обліку надходження воску на воскопереробні підприємства та заготівельні пункти, в магазини

----------------------------------------------------------------------------------------------------
|N  |Дата|Місце проживання  |N ветеринарного|     N      |Кіль-| Органолептичні показники |Примітка |
|з/п|    |фізичної особи або|свідоцтва форми|ветеринарно-|кість|--------------------------|         |
|   |    |місцезнаходження  |N 2 чи довідки,|санітарного |     |колір|запах|структура|інше|         |
|   |    |юридичної особи   |  ким і коли   | паспорта   |     |     |     |         |    |         |
|   |    |                  |     видане    |            |     |     |     |         |    |         |
|---+----+------------------+---------------+------------+-----+-----+-----+---------+----+---------|
|1  |  2 |       3          |        4      |     5      |  6  |  7  |   8 |    9    | 10 |     11  |
|---+----+------------------+---------------+------------+-----+-----+-----+---------+----+---------|
|---+----+------------------+---------------+------------+-----+-----+-----+---------+----+---------|
|---+----+------------------+---------------+------------+-----+-----+-----+---------+----+---------|
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
Начальник управління державної
інспекції ветеринарної медицини

М.В.Пацюк

Додаток 2

до п. 6.1

Ветеринарно-санітарних

правил щодо заготівлі

і переробки воскосировини

МЕТОДИКА

виділення збудників інфекційних хвороб бджіл із вощини

1. На складах воскозаводів із різних місць партії вощини, підозрюваної в зараженні спороутворювальними збудниками американського і європейського гнильців, аспергільозу, аскосферозу, відбирають 1% стандартних пачок вощини і маркують їх. При дотриманні правил стерильності, безпосередньо на воскозаводі, розкривають товарну упаковку пачки і з різних місць відбирають для дослідження 5 листів вощини.

2. З обох поверхонь листів вощини роблять змиви шляхом ретельного протирання поверхонь листа ватно-марлевим тампоном, змоченим стерильним фізіологічним розчином. Зібрані змиви містять (заносять) у стерильних флаконах і доставляють у лабораторію ветеринарної медицини для дослідження.

3. Змиви в лабораторії розливають у стерильні центрифужні пробірки і центрифугують при 2000 обертів у хвилину протягом 15 хвилин. Осад ресуспендують стерильним фізіологічним розчином, розділяють на дві частини. Одну частину, прогріту при 96-98 град. C, використовують при бактеріологічних дослідженнях для вилучення збудника американського гнильця Paenibacillus larvae larvae (Bac. larvae). А прогріту при 70 град. C - для вилучення культур збудників європейського гнильцю, парагнильцю і при мікологічних дослідженнях.

Підготовлені змиви висівають на живильні середовища:

а) прогрітий матеріал - для вилучення збудника американського гнильцю - висівають на спеціальні живильні середовища: середовище Томашеца (м'ясо-пептонний сироватковий агар, який готують шляхом додавання до розплавленого й охолодженого до 40-50 град. C м'ясо-пептонного агару (pH 6,8-7,0)) - 10%-ної стерильної неконсервованої сироватки крові коней; для виготовлення м'ясо-пептонного агару використовують тільки рослинний агар-агар, агар Уілліса-Гоббза з pН 6,9-7,0;

б) непрогрітий змив - для вилучення збудників європейського гнильцю і парагнильцю - висівають на середовища Черепова чи Бейлі, звичайний м'ясо-пептонний агар і бульйон (pH 7,2-7,4) і середовище Томашеца (м'ясо-пептонний агар з 10%-ної нормальної конячої сироватки).

Для вилучення чистої культури збудників гнильцевих хвороб, особливо Bac. larve, необхідно висівати на поверхню живильного середовища достатню кількість суспензії гнилісної маси загиблих личинок. Висіви вирощують у термостаті при температурі 35-37 град. C.

Видимий ріст збудників гнильцевих хвороб виявляється через 24-72 години, інколи до 5 діб.

При проведенні мікологічних досліджень змиву для вилучення чистої культури гриба використовують живильні середовища Чапека, агар Сабуро, картопляний і Сусло-агар. Висіви на вказаних середовищах витримують при температурі 22-26 град. C. Первинний ріст з'являється на поверхні агару на третю-п'яту добу, наглядають за висівами 10 діб. Чисту культуру виділяють шляхом додаткового пересіву культури з периферії колоній, характерних для даного виду гриба.

Перед висівами живильний агар розігрівають на водяній бані, охолоджують до 45-50 град. C і додають антибіотики (пеніцилін - 50 ОД і стрептоміцин - 100 ОД на куб. см середовища) для пригнічення росту банальної мікрофлори.

4. У необхідних випадках звертаються до дослідження проб воску, узятих від вищевказаних листів вощини, у кількості по 10 г від досліджуваної пачки вощини.

5. Узяті проби воску з вощини поміщають у стерильні паперові пакети, маркують відповідно до номера пачки і доставляють у лабораторію ветеринарної медицини, де кожну пробу воску окремо поміщають у стерильну колбу з притертою пробкою, заливають 50 мл одного з органічних розчинників воску: петролейного або сірчаного ефіру, ксилолу або хлороформу. (Ці маніпуляції проводять у витяжній шафі). Після чого колби витримують із закритою пробкою на водяній бані при температурі 35-40 град. C протягом 6 годин. Розчинені проби воску піддають центрифугуванню при 2000 обертів на хвилину протягом 20 хвилин. Осад висіюють на твердих і рідких живильних середовищах також як змиви з поверхні листів вощини (п. 3 цього додатка).

6. ідентифікацію вилучених культур збудників гнильцевих хвороб бджіл здійснюють відповідно до Методичних вказівок з диференційної діагностики змішаних інфекційних хвороб розплоду бджіл, затверджених Головним державним інспектором ветеринарної медицини України 27.12.2001 і 15-14/369.

Начальник управління державної
інспекції ветеринарної медицини

М.В.Пацюк

Додаток 3

до п. 6.2

Ветеринарно-санітарних

вимог щодо заготівлі і

переробки воскосировини

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА,

спосіб і параметри термічної обробки воску

--------------------------------------------------------------------
|N  |Дата|  N   |Ветеринарний|  Спосіб    |Темпе-|  Час  |Висновок |
|з/п|    |партії|  висновок  |знезараження|ратура|(годин)|(лабора- |
|   |    |      |щодо якості | (автоклав, |      |       |торний ) |
|   |    |      |  сировини  |  відстій)  |      |       |         |
|---+----+------+------------+------------+------+-------+---------|
|---+----+------+------------+------------+------+-------+---------|
|---+----+------+------------+------------+------+-------+---------|
|---+----+------+------------+------------+------+-------+---------|
--------------------------------------------------------------------
Начальник управління державної
інспекції ветеринарної медицини

М.В.Пацюк

Додаток 4

до п. 6.4

Ветеринарно-санітарних

вимог щодо заготівлі і

переробки воскосировини

ЖУРНАЛ

лабораторного контролю якості знезараження воску

       ------------------------------------------------------
       |N  |    |  N   |                     |  N    |      |
       |з/п|Дата|партії|Результати перевірки |експер-|Підпис|
       |   |    |      |                     | тизи  |      |
       |---+----+------+---------------------+-------+------|
       | 1 | 2  |  3   |         4           |   5   |   6  |
       |---+----+------+---------------------+-------+------|
       |---+----+------+---------------------+-------+------|
       |---+----+------+---------------------+-------+------|
       |---+----+------+---------------------+-------+------|
       ------------------------------------------------------
Начальник управління державної
інспекції ветеринарної медицини

М.В.Пацюк

Додаток 5

до п. 6.4

Ветеринарно-санітарних

вимог щодо заготівлі і

переробки воскосировини

ЖУРНАЛ

перевірки санітарної якості вощини

      ------------------------------------------------------
      |N  |    |  N   |                     |  N    |      |
      |з/п|Дата|партії|Результати перевірки |експер-|Підпис|
      |   |    |      |                     | тизи  |      |
      |---+----+------+---------------------+-------+------|
      | 1 | 2  |  3   |         4           |   5   |   6  |
      |---+----+------+---------------------+-------+------|
      |---+----+------+---------------------+-------+------|
      |---+----+------+---------------------+-------+------|
      |---+----+------+---------------------+-------+------|
      ------------------------------------------------------
Начальник управління державної
інспекції ветеринарної медицини

М.В.Пацюк