Конвенція про техніку безпеки в будівельній промисловості N 62

(укр/рос)


( Конвенція переглянута
Конвенцією від 20.06.1988 )

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 3 червня 1937 року на свою двадцять третю сесію,

беручи до уваги, що будівельні роботи спричинюють серйозний ризик нещасних випадків, котрий треба зменшити як з мотивів гуманності, так і з економічних міркувань,

постановивши ухвалити ряд пропозицій стосовно техніки безпеки працівників у будівельній промисловості при роботі на риштуваннях і при використанні підіймальних механізмів, що є першим пунктом порядку денного сесії,

беручи до уваги, що у зв'язку з бажаністю стандартизувати мінімальні заходи техніки безпеки без встановлення вимог, надто жорстких для загального застосування, найприйнятнішою формою цих пропозицій є міжнародна конвенція в супроводі рекомендації, яка містить типове зведення правил техніки безпеки,

ухвалює цього двадцять третього дня червня місяця тисяча дев'ятсот тридцять сьомого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1937 року про техніку безпеки в будівництві:

Розділ I. Зобов'язання учасників Конвенції


Стаття 1

1. Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується зберігати чинним законодавство:

a) яке забезпечує застосування Загальних правил, викладених у розділах II-IV цієї Конвенції;

b) завдяки якому відповідна влада має право виробляти правила з метою надання такої ваги, котра може бути можливою та бажаною в умовах даної країни, положенням типового Зведення правил, доданого до Рекомендації 1937 року про техніку безпеки в будівництві, або рівноцінним положенням чи будь-якому переглянутому типовому зведенню правил, рекомендованому згодом Міжнародною конференцією праці.

2. Кожний такий член Організації зобов'язується надалі кожні три роки надсилати до Міжнародного бюро праці доповідь про міру впровадження в життя положень типового Зведення правил, доданого до Рекомендації 1937 року щодо техніки безпеки в будівництві чи будь-якого переглянутого типового зведення правил, рекомендованого згодом Міжнародною конференцією праці.


Стаття 2

1. Законодавство, яке забезпечує застосування Загальних правил, викладених у розділах II-IV цієї Конвенції, стосується всіх видів робіт, що виконуються на будівельному майданчику у зв'язку з будівництвом, ремонтом, перебудовою, утриманням і знесенням усіх типів будівель.

2. Зазначене законодавство може передбачати таке становище, за якого компетентний орган влади може після консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, де такі організації є, вилучати зі сфери застосування всіх чи деяких положень такого законодавства роботу, котру нормально виконують в умовах, які забезпечують розумну міру безпеки.


Стаття 3

Законодавство, яке забезпечує застосування Загальних правил, викладених у розділах II-IV цієї Конвенції і правила, вироблені відповідними органами влади з метою впровадження в життя типового зведення правил, доданого до Рекомендації 1937 року щодо техніки безпеки в будівництві, містять:

a) вимогу того, щоб роботодавці доводили ці закони чи правила до відома всіх заінтересованих осіб у встановленому компетентними органами влади порядку;

b) визначення осіб, відповідальних за дотримання цих законів чи правил;

c) припис належних стягнень за різні порушення законів чи правил.


Стаття 4

Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується підтримувати чи впевнитися в підтриманні системи відповідної інспекції для забезпечення ефективного впровадження в життя його законодавства, яке стосується техніки безпеки в будівельній промисловості.


Стаття 5

1. Якщо на території члена Організації є великі райони, де внаслідок розпорошеності населення чи рівня розвитку району компетентний орган влади вважає практично нездійсненним застосування положень цієї Конвенції, цей орган влади може вилучити такі райони з-під дії Конвенції або взагалі, або з такими винятками щодо окремих підприємств чи професій, які він вважає за доцільне зробити.

2. Кожний член Організації в своїй першій щорічній доповіді про застосування цієї Конвенції, подаваній відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці993_154, зазначає всі райони, відносно яких він має намір вдатися до положень цієї статті. Жоден член Організації не може після подання своєї першої щорічної доповіді використовувати положення цієї статті, за винятком хіба що районів, які він зазначив у цій доповіді.

3. Кожний член Організації, котрий вдається до положень цієї статті, зазначає в наступних щорічних доповідях будь-які райони, стосовно яких він відмовляється від права застосовувати положення цієї статті.


Стаття 6

Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується щороку подавати до Міжнародного бюро праці останні статистичні відомості щодо кількості та класифікації нещасних випадків, які мали місце відносно осіб, зайнятих на всіх видах робіт, що їх охоплює ця Конвенція.

Розділ II. Загальні правила щодо будівельних риштувань


Стаття 7

1. На всіх видах робіт, які не можуть безпечно виконуватися за допомогою драбини чи іншим способом, для робітників споруджують належні будівельні риштування.

2. Будівельні риштування не можуть зводитися, зніматись чи значно перебудовуватись інакше як:

a) під наглядом компетентної і відповідальної особи;

b) по можливості кваліфікованими робітниками, котрі мають достатній досвід у цьому виді роботи.

3. Всі будівельні риштування та належні до них пристрої і всі драбини:

a) робляться з міцного матеріалу;

b) мають достатню міцність з урахуванням навантаження і напруги, яким їх піддаватимуть;

c) утримуються в належному стані.

4. Будівельні риштування споруджуються так, щоб від нормального використання їх жодна частина в них не змістилася.

5. Будівельні риштування не переобтяжуються, і вантаж в міру можливості розподіляється рівномірно.

6. Перш ніж на будівельному риштуванні встановлювати механізми, вживають спеціальних запобіжних заходів для забезпечення міцності і стійкості риштування.

7. Будівельні риштування періодично оглядає компетентна особа.

8. Перш ніж дозволяти своїм робітникам використовувати будівельні риштування, кожен роботодавець, незалежно від того, споруджено риштування його чи не його робітниками, вживає заходів, аби впевнитись у тому, що риштування цілком відповідають вимогам цієї статті.


Стаття 8

1. Робочі площадки, сходні та драбини:

a) будуються так, щоб жодна частина їх не прогиналася надмірно чи нерівномірно;

b) будуються і утримуються з урахуванням наявних умов так, щоб по можливості зменшити небезпеку спіткнутися чи послизнутись;

c) утримуються вільними від зайвих предметів, які заважають рухові.

2. У разі, якщо робочі площадки, сходні, робочі місця та драбини розташовано на висоті, що перевищує межі, запропоновані національним законом чи правилами:

a) кожна робоча площадка і підмостки обладнуються міцним настилом з дощок, якщо для безпеки не вжито інших відповідних заходів;

b) кожна робоча площадка і підмостки мають достатню ширину;

c) кожна робоча площадка, підмостки, робоче місце і драбина належним чином обгороджуються.


Стаття 9

1. Кожний отвір у підлозі будови чи в робочій площадці обладнується відповідними засобами для запобігання падінню людей чи матеріалів, за винятком часу та міри, потрібних для доступу людей чи транспорту або для подавання матеріалу.

2. Коли люди працюють на покрівлі, де є небезпека падіння з висоти, що перевищує межі, пропоновані національним законодавством, вживають належних застережних заходів для запобігання падінню людей чи матеріалів.

3. Треба вживати належних застережних заходів для запобігання можливому падінню на людей предметів з будівельних риштувань чи з інших робочих місць.


Стаття 10

1. Мають забезпечуватися безпечні засоби доступу до всіх робочих площадок та інших робочих місць.

2. Кожна драбина повинна бути надійно закріплена і мати достатню довжину, щоб забезпечувати надійну опору для рук та ніг у будь-якому положенні, в якому вона використовується.

3. Кожне місце, де провадяться роботи, і засоби доступу до нього належно освітлюються.

4. Треба вживати відповідних застережних заходів для запобігання небезпеці, яка виникає від електроустаткування.

5. Ніякі матеріали на будівельному майданчику не можна складати або розмішувати так, щоб це спричиняло небезпеку для когось.

Розділ III. Загальні правила, що стосуються підіймальних механізмів


Стаття 11

1. Підіймальні механізми та обладнання, куди входять їхні кріплення та опори:

a) повинні мати гарну механічну конструкцію з добротного матеріалу достатньої міцності і не мати явних дефектів;

b) утримуються справними і в доброму робочому стані.

2. Будь-який трос, що використовується для підіймання чи опускання матеріалів або як засіб для підвішування, повинен бути належної якості, достатньо міцний і не мати явних дефектів.


Стаття 12

1. Підіймальні механізми та обладнання після встановлення їх на будівельному майданчику, перед використанням оглядають і належним чином випробовують, а також повторно оглядають на місці використання їх через проміжки часу, визначені національним законодавством.

2. Кожний ланцюг, кільце, гак, з'єднувальна скоба, шарнірне з'єднання чи поліспаст, що використовуються для підіймання чи опускання матеріалів або як засіб підвішування, треба періодично оглядати.


Стаття 13

1. Кожний кранівник чи механік підіймальних механізмів зобов'язаний мати належну кваліфікацію.

2. Жодна особа, котра не досягла визначеного національним законодавством віку, не має права управляти підіймальними механізмами, серед них лебідками на риштуваннях, а також не може подавати сигнали механікові підіймальних механізмів.


Стаття 14

1. Для кожного підіймального механізму і кожного ланцюга, кільця, з'єднувальної скоби, шарнірного з'єднання та поліспаста, що використовуються для підіймання чи опускання вантажів або як засіб підвішування, встановлюється належним способом безпечне робоче навантаження.

2. На кожному підіймальному механізмі і на всіх видах згаданого у попередньому параграфі обладнання ясно позначається безпечне робоче навантаження.

3. У разі, якщо підіймальні механізми мають змінюване безпечне робоче навантаження, кожен з видів безпечного навантаження та умови, за яких таке навантаження допускається, ясно позначаються.

4. Жодну частину будь-якого підіймального механізму чи обладнання, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, не можна навантажувати понад безпечне робоче навантаження, за винятком випадків навантаження з метою випробування.


Стаття 15

1. Мотори, зубчасті передачі, трансмісії, електродроти та інші небезпечні частини підіймальних механізмів належним чином обгороджуються.

2. Підіймальні механізми обладнуються такими засобами, які до мінімуму знижують небезпеку випадкового опускання вантажу.

3. Застосовуються достатні запобіжні заходи для зменшення до мінімуму небезпеки випадкового зсунення якоїсь частини вантажу у висячому положенні.

Розділ IV. Загальні правила, що стосуються засобів безпеки та першої допомоги


Стаття 16

1. Усі неодмінні особисті засоби безпеки мають бути завжди доступні для використання особами, зайнятими на будівельному майданчику, і утримуватися в стані, потрібному для негайного користування ними.

2. Працівники повинні користуватися наданими таким чином засобами, а роботодавець зобов'язаний вжити відповідних заходів для забезпечення належного використання цих засобів заінтересованими особами.


Стаття 17

Якщо роботи провадяться поблизу якогось місця, де є небезпека втопитися, неодмінно надають та утримують в готовності для використання потрібні засоби і вживають усіх потрібних заходів для швидкого порятунку будь-якої особи, котра опинилась у небезпеці.


Стаття 18

Передбачаються відповідні заходи для надання негайної першої допомоги при всіх травмах, які можна дістати в процесі роботи.

Розділ V. Прикінцеві положення


Стаття 19

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.


Стаття 20

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності стосовно кожного члена Організації через дванадцять місяців після реєстрації його документа про ратифікацію.


Стаття 21

Одразу після реєстрації документів про ратифікацію від двох членів Міжнародної організації праці, Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає про це всіх членів Міжнародної організації праці. Він також сповіщає їх про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, одержаних ним згодом від інших членів Організації.


Стаття 22

1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з часу, коли вона початково набуде чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористується своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступні десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду порядком, встановленим у цій статті.


Стаття 23

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи треба вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.


Стаття 24

1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено протилежне, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 22, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дня настання чинності нової, переглянутої конвенції цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція лишається в кожному разі чинною за формою та змістом для тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.


Стаття 25

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 4 липня 1942 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені

Міжнародною організацією праці

1919-1964, Том I

Міжнародне бюро праці, Женева

Конвенция о технике безопасности в строительной промышленности N 62

(Женева, 23 июня 1937 года)

Генеральная конференция Международной организации труда, созванная в Женеве Административным советом Международного бюро труда и собравшаяся 3 июня 1937 года на свою двадцать третью сессию,

принимая во внимание, что строительные работы вызывают серьезный риск несчастных случаев, который необходимо уменьшить как по мотивам гуманности, так и по экономическим соображениям,

постановив принять ряд предложений о технике безопасности трудящихся в строительной промышленности при работе на лесах и при использовании подъемных механизмов, что является первым пунктом повестки дня сессии,

принимая во внимание, что ввиду желательности стандартизировать минимальные меры техники безопасности без установления требований, слишком жестких для всеобщего применения, наиболее приемлемой формой этих предложений является международная конвенция, сопровождаемая рекомендацией, содержащей типовой свод правил техники безопасности,

принимает сего двадцать третьего дня июня месяца тысяча девятьсот тридцать седьмого года нижеследующую Конвенцию, которая может именоваться Конвенцией 1937 года о технике безопасности в строительстве:

Раздел I. Обязательства участников конвенции


Статья 1

1. Каждый член Международной организации труда, ратифицировавший настоящую Конвенцию, обязуется сохранять в силе законодательство:

a) которое обеспечивает применение Общих правил, изложенных в разделах II - IV настоящей Конвенции;

b) благодаря которому соответствующие власти имеют право вырабатывать правила с целью придания такой силы, которая может быть возможной и желательной в условиях данной страны, положениям Типового свода правил, приложенного к Рекомендации 1937 года о технике безопасности в строительстве, или равноценным положениям или любому пересмотренному типовому своду правил, рекомендованному впоследствии Международной конференцией труда.

2. Каждый такой член Организации обязуется далее направлять в Международное бюро труда каждые три года доклад о степени претворения в жизнь положений Типового свода правил, приложенного к Рекомендации 1937 года о технике безопасности в строительстве, или любого пересмотренного типового свода правил, рекомендованного позднее Международной конференцией труда.


Статья 2

1. Законодательство, обеспечивающее применение общих правил, изложенных в разделах II - IV настоящей Конвенции, относится ко всем видам работ, выполняемым на строительной площадке в связи со строительством, ремонтом, перестройкой, содержанием и сносом всех типов зданий.

2. Указанное законодательство может предусматривать такое положение, при котором компетентный орган власти может по консультации с заинтересованными организациями предпринимателей и трудящихся, где таковые существуют, изъять из сферы применения всех или некоторых положений такого законодательства работу, которая нормально выполняется в условиях, обеспечивающих разумную степень безопасности.


Статья 3

Законодательство, обеспечивающее применение общих правил, изложенных в разделах II - IV настоящей Конвенции, и правила, выработанные соответствующими властями с целью претворения в жизнь Типового свода правил, приложенного к Рекомендации 1937 года о технике безопасности в строительстве, включают:

a) требование о том, чтобы предприниматели доводили эти законы или правила до сведения всех заинтересованных лиц в установленном компетентными властями порядке;

b) определение лиц, ответственных за соблюдение этих законов или правил;

c) предписание необходимых взысканий за всякого рода нарушения законов или правил.


Статья 4

Каждый член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, обязуется поддерживать или удостовериться в поддержании системы соответствующей инспекции для обеспечения эффективного проведения в жизнь его законодательства, относящегося к технике безопасности в строительной промышленности.


Статья 5

1. Если на территории члена Организации имеются большие районы, где вследствие распыленности населения или уровня развития района компетентный орган власти считает практически неосуществимым применение положений настоящей Конвенции, этот орган власти может изъять такие районы из-под действия Конвенции либо вообще, либо с такими исключениями в отношении отдельных предприятий или профессий, которые он считает целесообразными сделать.

2. Каждый член Организации в своем первом ежегодном докладе о применении настоящей Конвенции, представляемом в соответствии со статьей 22 Устава Международной организации труда, указывает все районы, в отношении которых он предполагает прибегнуть к положениям настоящей статьи. Ни один член Организации не может после представления своего первого ежегодного доклада использовать положения настоящей статьи, кроме как в отношении районов, указанных им в этом докладе.

3. Каждый член Организации, прибегающий к положениям настоящей статьи, указывает в последующих ежегодных докладах любые районы, в отношении которых он отказывается от права применять положения настоящей статьи.


Статья 6

Каждый член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, обязуется ежегодно сообщать Международному бюро труда последние статистические сведения, относящиеся к числу и классификации несчастных случаев, имевших место в отношении лиц, занятых на всех видах работ, охватываемых настоящей Конвенцией.

Раздел II. Общие правила относительно строительных лесов


Статья 7

1. На всех видах работ, которые не могут безопасно осуществляться с помощью лестницы или другим путем, для рабочих обеспечиваются надлежащие строительные леса.

2. Строительные леса не могут возводиться, сниматься или значительно перестраиваться иначе, чем:

a) под наблюдением компетентного и ответственного лица;

b) по возможности квалифицированными рабочими, имеющими достаточный опыт по этому виду работы.

3. Все строительные леса и относящиеся к ним приспособления и все лестницы:

a) делаются из прочного материала;

b) имеют достаточную прочность с учетом нагрузки и напряжения, которым они будут подвергаться;

c) содержатся в надлежащем состоянии.

4. Строительные леса возводятся таким образом, чтобы в результате их нормального использования ни одна их часть не могла быть смещена.

5. Строительные леса не перегружаются, и груз по мере возможности распределяется равномерно.

6. Прежде чем на строительных лесах устанавливать механизмы, принимаются специальные меры предосторожности для обеспечения прочности и устойчивости лесов.

7. Строительные леса периодически осматриваются компетентным лицом.

8. Прежде чем разрешить своим рабочим использовать строительные леса, каждый предприниматель, независимо от того, сооружены ли леса его или не его рабочими, принимает меры, чтобы убедиться в том, что леса полностью соответствуют требованиям настоящей статьи.


Статья 8

1. Рабочие площадки, сходни и лестницы:

a) строятся таким образом, чтобы ни одна их часть не прогибалась чрезмерно или неравномерно;

b) строятся и содержатся с учетом существующих условий таким образом, чтобы по возможности уменьшить опасность споткнуться или поскользнуться;

c) содержатся свободными от излишних предметов, мешающих движению.

2. В случае, если рабочие площадки, сходни, рабочие места и лестницы расположены на высоте, превышающей предписанные национальным законом или правилами пределы:

a) каждая рабочая площадка и подмостки снабжаются плотным настилом из досок, если для обеспечения безопасности не приняты другие соответствующие меры;

b) каждая рабочая площадка и подмостки имеют достаточную ширину;

c) каждая рабочая площадка, подмостки, рабочее место и лестница ограждаются соответствующим образом.


Статья 9

1. Каждое отверстие в полу здания или в рабочей площадке, за исключением времени и степени, необходимых для доступа людей или транспорта или подачи материала, снабжаются надлежащими средствами для предотвращения падения людей или материалов.

2. Когда люди работают на крыше, где существует опасность падения с высоты, превышающей пределы, предписываемые национальным законодательством, принимаются надлежащие меры предосторожности для предотвращения падения людей или материалов.

3. Принимаются надлежащие меры предосторожности для предотвращения возможного падения на людей предметов со строительных лесов или с других рабочих мест.


Статья 10

1. Обеспечиваются безопасные средства доступа ко всем рабочим площадкам и другим рабочим местам.

2. Каждая лестница должна надежно закрепляться и должна иметь достаточную длину, чтобы обеспечивать надежный упор для рук и для ног в любом положении, в котором она используется.

3. Всякое место, где производятся работы, и средства доступа к нему освещаются надлежащим образом.

4. Принимаются соответствующие меры предосторожности для предотвращения опасности, вызываемой электрооборудованием.

5. Никакие материалы на строительной площадке не могут складываться или размещаться таким образом, чтобы вызывать опасность для кого-нибудь.

Раздел III. Общие правила относительно подъемных механизмов


Статья 11

1. Подъемные механизмы и оборудование, включая их крепление и опоры:

a) обладают хорошей механической конструкцией из добротного материала достаточной прочности и не имеют явных дефектов;

b) содержатся в исправности и в хорошем рабочем состоянии.

2. Всякий трос, используемый при поднятии или спуске материалов или в качестве средства для подвешивания, должен быть надлежащего качества, достаточно прочным и не иметь явных дефектов.


Статья 12

1. Подъемные механизмы и оборудование после их установки на строительной площадке, перед их использованием осматриваются и надлежащим образом испытываются, а также повторно осматриваются на месте их использования через промежутки времени, предписанные национальным законодательством.

2. Всякая цепь, кольцо, крюк, соединительная скоба, шарнирное соединение или полиспаст, используемые при подъеме или опускании материалов или в качестве средства подвешивания, должны периодически осматриваться.


Статья 13

1. Каждый крановщик или механик подъемных механизмов должен иметь надлежащую квалификацию.

2. Ни одно лицо, не достигшее предписанного национальным законодательством возраста, не имеет права управлять подъемными механизмами, включая лебедки на лесах, а также не может подавать сигналы механику подъемных механизмов.


Статья 14

1. В отношении всякого подъемного механизма и всякой цепи, кольца, крюка, соединительной скобы, шарнирного соединения и полиспаста, используемых для подъема или опускания грузов или в качестве средства подвешивания, надлежащим путем устанавливается безопасная рабочая нагрузка.

2. На всяком подъемном механизме и на всех видах упомянутого в предыдущем пункте оборудования ясно обозначается безопасная рабочая нагрузка.

3. В случае, если подъемные механизмы имеют изменяющуюся безопасную рабочую нагрузку, каждый из видов безопасной рабочей нагрузки и условия, при которых такая нагрузка допускается, ясно обозначаются.

4. Ни одна часть какого бы то ни было подъемного механизма или оборудования, указанного в пункте 1 настоящей статьи, не может перегружаться сверх безопасного рабочего груза, за исключением случаев нагрузки в целях испытания.


Статья 15

1. Моторы, зубчатые передачи, трансмиссии, электропровода и другие опасные части подъемных механизмов ограждаются надлежащим образом.

2. Подъемные механизмы снабжаются такими средствами, которые снижают до минимума опасность случайного спуска груза.

3. Принимаются достаточные меры предосторожности для уменьшения до минимума опасности случайного смещения какой-либо части груза на весу.

Раздел IV. Общие правила относительно средств безопасности и первой помощи


Статья 16

1. Все необходимые личные средства безопасности должны быть всегда доступны для использования лицами, занятыми на строительной площадке, и содержаться в состоянии, необходимом для немедленного пользования ими.

2. От трудящихся требуется пользование предоставленными таким образом средствами, а предприниматель обязан принять соответствующие меры для обеспечения надлежащего использования этих средств заинтересованными лицами.


Статья 17

Если работы производятся поблизости от какого-либо места, где существует опасность утонуть, обязательно предоставляются и содержатся в готовности для использования необходимые средства и принимаются все необходимые меры для быстрого спасания любого лица, оказавшегося в опасности.


Статья 18

Предусматриваются надлежащие меры для оказания немедленной первой помощи при всех травмах, получение которых возможно в процессе работы.

Раздел V. Заключительные положения


Статья 19

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному директору Международного бюро труда для регистрации.


Статья 20

1. Настоящая Конвенция связывает только тех членов Международной организации труда, чьи документы о ратификации зарегистрированы Генеральным директором.

2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после того, как Генеральный директор зарегистрирует документы о ратификации двух членов Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого члена Организации через двенадцать месяцев после даты регистрации его документа о ратификации.


Статья 21

Как только зарегистрированы документы о ратификации двух членов Международной организации труда, Генеральный директор Международного бюро труда извещает об этом всех членов Международной организации труда. Он также извещает их о регистрации всех документов о ратификации, полученных им впоследствии от других членов Организации.


Статья 22

1. Любой член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного Генеральному директору Международного бюро труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.

2. Каждый член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.


Статья 23

Каждый раз, когда Административный совет Международного бюро труда считает это необходимым, он представляет Генеральной конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.


Статья 24

1. В случае, если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:

a) ратификация каким-либо членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 22, немедленную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае в силе по форме и содержанию в отношении тех членов Организации, которые ее ратифицировали, но не ратифицировали новую, пересматривающую конвенцию.


Статья 25

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

Конвенция вступила в силу 04.07.42.

Конвенция пересмотрена в 1988 г. (Конвенция N 167 Международной организации труда от 20.06.88).

Россия не ратифицировала Конвенцию.

Конвенции и рекомендации, принятые

Международной конференцией труда.

1919 - 1956. Т. I.- Женева:

Международное бюро труда, 1991 г., С. 481-488.