Конвенція

про нічну працю підлітків у промисловості

(переглянута 1948 року)

N 90

(укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана у Сан-Франциско Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 17 червня 1948 року на свою тридцять першу сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно часткового перегляду Конвенції 1919 року про нічну працю підлітків у промисловості, ухваленої Конференцією на своїй першій сесії, що є десятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього десятого дня липня місяця тисяча дев'ятсот сорок восьмого року нижченаведену Конвенцію, яка називатиметься Конвенцією (переглянутою) 1948 року про нічну працю підлітків у промисловості:

Розділ I. Загальні положення


Стаття 1

1. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "промислове підприємство" охоплює, зокрема:

a) шахти, кар'єри та інші підприємства, які видобувають корисні копалини з землі;

b) підприємства, на яких предмети виготовляються, змінюються, очищаються, ремонтуються, оздоблюються, обробляються, підготовляються на продаж, руйнуються чи знищуються, або на яких матеріали трансформуються, куди входять суднобудівні підприємства і підприємства по виробництву, трансформації та передачі електроенергії чи рушійної сили будь-якого виду;

c) підприємства, зайняті будівництвом і цивільними інженерними роботами, серед них роботами по будівництву, ремонту, утриманню, перебудові та демонтажу;

d) підприємства, зайняті перевезенням людей або товарів шосейними дорогами або залізницями, зокрема обробленням вантажів у доках, на причалах, пристанях, у складах чи аеропортах.

2. Компетентні органи влади встановлюють розмежування між промисловістю, з одного боку, і сільським господарством, торгівлею та іншими непромисловими роботами - з другого.

3. Національне законодавство може вилучити із застосування цієї Конвенції роботу, яка не вважається шкідливою, такою, що завдає шкоди або небезпечною для підлітків на родинних підприємствах, на яких зайняті лише батьки, їхні діти або опікувані особи.


Стаття 2

1. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "ніч" означає період тривалістю принаймні дванадцять послідовних годин.

2. Стосовно підлітків, які не досягли шістнадцятирічного віку, цей період охоплює час між десятою годиною вечора і шостою годиною ранку.

3. Стосовно підлітків, які досягли віку шістнадцять років, але не досягли вісімнадцятирічного віку, цей період охоплює встановлений компетентним органом влади проміжок часу тривалістю принаймні сім послідовних годин між десятою годиною вечора і сьомою годиною ранку; компетентний орган влади може встановлювати різні проміжки часу для різних галузей промисловості, підприємств чи їхніх філіалів, але він зобов'язаний консультуватися з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників перш ніж установити проміжок часу після одинадцятої години вечора.


Стаття 3

1. Підлітки, які не досягли вісімнадцятирічного віку, не використовуються на роботах у нічний час на державних і приватних промислових підприємствах чи в будь-яких філіалах цих підприємств, за винятком випадків, передбачених нижче.

2. З метою навчання учнів або професійного навчання в певних галузях промисловості чи в певних професіях, де мають працювати цілодобово, чи на певних роботах безперервного типу компетентні органи влади можуть після проведення консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників можуть дозволити використовувати на нічних роботах підлітків, які досягли шістнадцятирічного віку але не досягли віку вісімнадцяти років.

3. Підліткам, які відповідно до попереднього параграфа використовуються на нічних роботах, надається відпочинок тривалістю принаймні тринадцять послідовних годин між закінченням роботи і новим заступанням на роботу.

4. У тих випадках, коли в хлібопекарській промисловості нічну працю заборонено для всіх працівників, замість установленого органами влади згідно з параграфом 3 статті 2 проміжку часу тривалістю принаймні сім послідовних годин між десятою годиною вечора і сьомою годиною ранку, компетентні органи влади можуть встановити проміжок часу між дев'ятою годиною вечора і четвертою годиною ранку з метою навчання учнів або професійного навчання підлітків, котрі досягли шістнадцятирічного віку.


Стаття 4

1. У країнах, де через кліматичні умови робота в денний час особливо важка, нічний період і час, протягом якого роботу заборонено, можуть бути коротші, ніж це встановлено в попередніх статтях, за умови, що відпочинок компенсується протягом дня.

2. Положення статей 2 і 3 не поширюються на нічну працю підлітків віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років у разі виникнення непередбачених або невідворотних надзвичайних обставин, які не мають ознаки періодичності і які порушують нормальний хід роботи промислового підприємства.


Стаття 5

Заборону нічної праці може бути тимчасово відмінено урядом відносно підлітків віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років у разі виникнення надзвичайних обставин, коли цього вимагають громадські інтереси.


Стаття 6

1. Закони чи правила, спрямовані на здійснення положень цієї Конвенції:

a) приписують належні заходи для того, щоб ці закони і правила доводились до відома всіх заінтересованих осіб;

b) визначають осіб, відповідальних за виконання положень цієї Конвенції;

c) приписують відповідні міри покарання за різного роду порушення цих положень;

d) передбачають запровадження та утримання системи інспекції, потрібної для забезпечення ефективного здійснення цих положень; і

e) вимагають від кожного роботодавця на державному чи приватному промисловому підприємстві ведення реєстраційної книги чи заповнення наявних офіційних формулярів із зазначенням імен і дат народження всіх осіб до вісімнадцятирічного віку, яких він використовує, а також таких відомостей стосовно цього, які можуть бути потрібні компетентним органам влади.

2. У щорічних доповідях, що їх відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці подають члени Організації, наводяться повні відомості про такі заходи та правила і загальний огляд результатів інспектувань, проведених у відповідності до них.

Розділ II. Спеціальні положення, що стосуються окремих країн


Стаття 7

1. Будь-який член Організації, який до дати ухвалення законів чи правил, що дозволяють ратифікацію цієї Конвенції, мав закони чи правила, котрі обмежують нічну працю підлітків у промисловості і встановлюють граничний мінімальний вік менший ніж вісімнадцять років, може у формі заяви, доданої до свого документа про ратифікацію, замість граничного віку, встановленого в параграфі 1 статті 3, встановити граничний вік нижчий ніж вісімнадцять років, але в жодному разі не нижчий ніж шістнадцять років.

2. Кожний член Організації, зробивши таку заяву, може в будь-який час анулювати її за допомогою наступної заяви.

3. Кожний член Організації, стосовно якого є чинною заява, зроблена на підставі параграфа 1 цієї статті, щороку відзначає у своїй доповіді про виконання цієї Конвенції, досягнутий прогрес у справі повного застосування положень цієї Конвенції.


Стаття 8

1. Положення розділу I цієї Конвенції поширюються на Індію зі змінами, викладеними в цій статті.

2. Згадані положення поширюються на всі території, щодо яких Законодавчий орган Індії є компетентним їх застосовувати.

3. Термін "промислове підприємство" охоплює:

a) фабрики, як це визначено Законом про фабрики Індії;

b) шахти, на які поширюється Закон про шахти Індії;

c) залізниці і порти.

4. Параграф 2 статті 2 поширюється на підлітків, які досягли тринадцятирічного віку, але не досягли віку п'ятнадцять років.

5. Параграф 3 статті 2 поширюється на підлітків, які досягли п'ятнадцятирічного віку, але не досягли віку сімнадцять років.

6. Параграф 1 статті 3 і параграф 1 статті 4 поширюються на підлітків віком до сімнадцяти років.

7. Параграфи 2, 3 і 4 статті 3, параграф 2 статті 4 і стаття 5 поширюються на підлітків, які досягли п'ятнадцятирічного віку, але не досягли віку сімнадцять років.

8. Параграф 1 e) статті 6 поширюється на підлітків віком до сімнадцяти років.


Стаття 9

1. Положення розділу I цієї Конвенції поширюються на Пакистан зі змінами, викладеними в цій статті.

2. Згадані положення поширюються на всі території, на яких Законодавчий орган Пакистану є компетентним їх застосовувати.

3. Термін "промислове підприємство" охоплює:

a) фабрики, як це визначено Законом про фабрики;

b) шахти, на які поширюється Закон про шахти;

c) залізниці і порти.

4. Параграф 2 статті 2 поширюється на підлітків, які досягли тринадцятирічного віку, але не досягли віку п'ятнадцять років.

5. Параграф 3 статті 2 поширюється на підлітків, які досягли п'ятнадцятирічного віку, але не досягли віку сімнадцять років.

6. Параграф 1 статті 3 і параграф 1 статті 4 поширюються на підлітків віком до сімнадцяти років.

7. Параграфи 2, 3 і 4 статті 3, параграф 2 статті 4 і стаття 5 поширюються на підлітків, які досягли п'ятнадцятирічного віку, але не досягли віку сімнадцять років.

8. Пункт 1 e) статті 6 поширюється на підлітків віком до сімнадцяти років.


Стаття 10

1. Міжнародна конференція праці може на будь-якій своїй сесії, на якій це питання внесено до порядку денного, ухвалити більшістю в дві третини голосів проекти поправок до однієї чи кількох із попередніх статей розділу II цієї Конвенції.

2. В кожному такому проекті поправки зазначаються член або члени Організації, яких він стосується, і протягом одного року чи, за виняткових обставин, протягом вісімнадцяти місяців з моменту закриття сесії Конференції, член або члени Організації, яких він стосується, подають його на розгляд органові чи органам влади, до компетенції яких входить це питання, для оформлення його як закону або для вжиття заходів іншого порядку.

3. Кожний такий член Організації, якщо він дістає згоду компетентного органу чи органів влади, надсилає офіційний документ про ратифікацію поправки Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

4. Кожний такий проект поправки набуває чинності як поправка до цієї Конвенції після його ратифікації членом або членами Організації, яких він стосується.

Розділ III. Прикінцеві положення


Стаття 11

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.


Стаття 12

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.


Стаття 13

1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію і протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступні десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду порядком, встановленим у цій статті.


Стаття 14

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, заяв і актів про денонсацію, одержаних ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію одержаного ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає увагу членів Організації на дату настання чинності Конвенції.


Стаття 15

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй995_010 повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію, заяв і актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.


Стаття 16

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.


Стаття 17

1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, котра повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено протилежне, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 13, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція лишається в усякому разі чинною за формою та змістом стосовно тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.


Стаття 17

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 12 червня 1951 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1919-1964, Том I
Міжнародне бюро праці, Женева

Конвенция

о ночном труде подростков в промышленности

N 90

Официальный перевод

Генеральная Конференция Международной Организации Труда, созванная в Сан-Франциско Административным Советом Международного Бюро Труда и собравшаяся 17 июня 1948 года на свою тридцать первую сессию, постановив принять ряд предложений о частичном пересмотре Конвенции 1919 года о ночном труде подростков в промышленности, принятой Конференцией на своей первой сессии, что является десятым пунктом повестки дня сессии, решив придать этим предложениям форму международной конвенции, принимает сего девятого дня июля месяца тысяча девятьсот сорок восьмого года нижеследующую Конвенцию, которая будет именоваться Конвенцией (пересмотренной) 1948 года о ночном труде подростков в промышленности:

Раздел I. Общие положения


Статья 1

1. В целях настоящей Конвенции термин "промышленное предприятие" включает, в частности:

а) шахты, карьеры и другие предприятия по добычи полезных ископаемых из земли;

b) предприятия, на которых предметы производятся, изменяются, очищаются, ремонтируются, украшаются, отделываются, подготавливаются к продаже, разрушаются или уничтожаются или на которых материалы трансформируются, включая судостроительные предприятия и предприятия по производству, трансформации и передаче электроэнергии или двигательной силы любого вида;

c) предприятия, занятые строительством и гражданскими инженерными работами, включая работы по строительству, ремонту, содержанию, перестройке и демонтажу;

d) предприятия, занятые перевозкой лиц или товаров по шоссейным и железным дорогам, включая обработку грузов в доках, на причалах, пристанях, в складах или аэропортах.

2. Компетентные органы власти устанавливают разграничение между промышленностью, с одной стороны, и сельским хозяйством, торговлей и иными непромышленными работами, с другой стороны.

3. Национальное законодательство может изъять из применения настоящей Конвенции работу, которая не считается вредной, наносящей ущерб или опасной для подростков, на семейных предприятиях, на которых заняты лишь родители, их дети или опекаемые лица.


Статья 2

1. В целях настоящей Конвенции термин "ночь" означает период продолжительностью по крайней мере в двенадцать последовательных часов.

2. В отношении подростков, не достигших шестнадцатилетнего возраста, этот период включает время между десятью часами вечера и шестью часами утра.

3. В отношении подростков, достигших возраста шестнадцати лет, но не достигших восемнадцатилетнего возраста, этот период включает промежуток времени, установленный компетентным органом власти, продолжительностью по крайней мере в семь последовательных часов между десятью часами вечера и семью часами утра; компетентный орган власти может устанавливать различные промежутки времени для различных районов, отраслей промышленности, предприятий или их филиалов, но он обязан консультироваться с заинтересованными организациями предпринимателей и трудящихся, прежде чем установить промежуток времени после одиннадцати часов вечера.


Статья 3

1. Подростки, не достигшие восемнадцатилетнего возраста, не используются на работах в ночное время на государственных и частных промышленных предприятиях или в каких-либо филиалах этих предприятий, за исключением случаев, предусмотренных ниже.

2. В целях обучения учеников или профессионального обучения в определенных отраслях промышленности или в определенных профессиях, которые должны работать круглосуточно, или на определенных работах непрерывного характера компетентные органы власти могут после проведения консультации с заинтересованными организациями предпринимателей и трудящихся разрешить использовать на ночных работах подростков, достигших шестнадцатилетнего возраста, но не достигших возраста восемнадцати лет.

3. Подросткам, используемым на ночных работах в соответствии с предыдущим пунктом, представляется отдых продолжительностью по крайней мере в тринадцать последовательных часов между окончанием работы и новым заступлением на работу.

4. В тех случаях, когда в хлебопекарной промышленности ночной труд запрещен для всех трудящихся, вместо промежутка времени продолжительностью по крайней мере в семь последовательных часов между десятью часами вечера и семью часами утра, установленного органами власти, согласно пункту 3 статьи 2 компетентными органами власти может быть установлен промежуток времени между девятью часами вечера и четырьмя часами утра в целях обучения учеников или профессионального обучения подростков, достигших шестнадцатилетнего возраста.


Статья 4

1. В странах, где в силу климатических условий работа в дневное время особенно тяжела, ночной период и время, в течение которого работа запрещена, могут быть короче, чем это установлено в предыдущих статьях, при условии, что отдых компенсируется в течение дня.

2. Положения статей 2 и 3 не распространяются на ночной труд подростков в возрасте от шестнадцати до восемнадцати лет в случае возникновения непредвиденных или непредотвратимых чрезвычайных обстоятельств, которые не носят периодический характер и которые нарушают нормальный ход работы промышленного предприятия.


Статья 5

Запрещение ночного труда может быть временно отменено правительством в отношении подростков в возрасте от шестнадцати лет до восемнадцати лет в случае возникновения чрезвычайных обстоятельств, когда этого требуют общественные интересы.


Статья 6

1. Законы или правила по осуществлению положений настоящей Конвенции:

а) предписывают надлежащие меры, для того чтобы эти законы и правила доводились до сведения всех заинтересованных лиц;

b) определяют лиц, ответственных за выполнение положений настоящей Конвенции;

c) предписывают соответствующие меры наказания за всякого рода нарушения этих положений;

d) предусматривают учреждение и содержание системы инспекции, необходимой для обеспечения эффективного осуществления этих положений; и

e) требуют от каждого нанимателя на государственном или частном промышленном предприятии ведения регистрационной книги или заполнения имеющихся официальных формуляров с указанием имен и дат рождения всех лиц, не достигших восемнадцатилетнего возраста, используемых им, а также таких относящихся сюда сведений, которые могут потребоваться компетентным властям.

2. В ежегодных докладах, представляемых Членами Организации в соответствии со статьей 22 Устава Международной Организации Труда, приводятся полные сведения о такого рода законах и правилах и общий обзор результатов инспекций, проведенных в соответствии с ними.

Раздел II. Специальные положения, относящиеся к отдельным странам


Статья 7

1. Любой Член Организации, который до даты принятия законов или правил, позволяющих ратификацию настоящей Конвенции, имел законы или правила, ограничивающие ночной труд подростков в промышленности, которые устанавливают предельный минимальный возраст менее восемнадцати лет, может в форме заявления, приложенного к своему документу о ратификации, вместо предельного возраста, установленного в пункте 1 статьи 3, установить предельный возраст ниже восемнадцати лет, но ни в коем случае не ниже шестнадцати лет.

2. Любой Член Организации, сделавший такое заявление, может в любое время аннулировать его путем последующего заявления.

3. Каждый Член Организации, в отношении которого действует заявление, сделанное на основании пункта 1 настоящей статьи, ежегодно указывает в своем докладе о выполнении настоящей Конвенции на прогресс, достигнутый в деле полного применения положений Конвенции.


Статья 8

1. Положения раздела I настоящей Конвенции распространяются на Индию с изменениями, изложенными в данной статье.

2. Упомянутые положения распространяются на все территории, в отношении которых Законодательный орган Индии компетентен их применять.

3. Термин "промышленное предприятие" включает: а) фабрики, как это определено Законом о фабриках Индии; b) шахты, на которые распространяется Закон о шахтах Индии; с) железные дороги и порты;

4. Пункт 2 статьи 2 распространяется на подростков, достигших тринадцатилетнего возраста, но не достигших возраста пятнадцати лет.

5. Пункт 3 статьи 2 распространяется на подростков, достигших пятнадцатилетнего возраста, но не достигших возраста семнадцати лет.

6. Пункт 1 статьи 3 и пункт 1 статьи 4 распространяются на подростков в возрасте до семнадцати лет.

7. Пункты 2, 3 и 4 статьи 3, пункт 2 статьи 4 и статья 5 распространяются на подростков, достигших пятнадцатилетнего возраста, но не достигших возраста семнадцати лет.

8. Пункт 1 е статьи 6 распространяется на подростков в возрасте до семнадцати лет.


Статья 9

1. Положения раздела I настоящей Конвенции распространяются на Пакистан с изменениями, изложенными в настоящей статье.

2. Упомянутые положения распространяются на все территории, в отношении которых Законодательный орган Пакистана компетентен их применять.

3. Термин "промышленное предприятие" включает: а) фабрики, как это определено Законом о фабриках; b) шахты, на которые распространяется Закон о шахтах; с) железные дороги и порты;

4. Пункт 2 статьи 2 распространяется на подростков, достигших тринадцатилетнего возраста, но не достигших возраста пятнадцати лет.

5. Пункт 3 статьи 2 распространяется на подростков, достигших пятнадцатилетнего возраста, но не достигших возраста семнадцати лет.

6. Пункт 1 статьи 3 и пункт 1 статьи 4 распространяются на подростков в возрасте до семнадцати лет.

7. Пункты 2, 3 и 4 статьи 3, пункт 2 статьи 4 и статья 5 распространяются на подростков, достигших пятнадцатилетнего возраста, но не достигших возраста семнадцати лет.

8. Пункт 1 е статьи 6 распространяется на подростков в возрасте до семнадцати лет.


Статья 10

1. Международная Конференция Труда может на любой своей сессии, на которой этот вопрос включен в ее повестку дня, принять большинством в две трети голосов проекты поправок к одной или нескольким из предыдущих статей раздела II настоящей Конвенции.

2. В любом таком проекте поправок указываются Член или Члены Организации, к которым он относится, и в течение одного года или в случае особых обстоятельств в течение восемнадцати месяцев с момента закрытия сессии Конференции он представляется Членом или Членами Организации, к которым он относится, на рассмотрение власти или властей, в компетенцию которых входит этот вопрос, для оформления его в качестве закона или для принятия мер другого характера.

3. Каждый из таких Членов Организации, если он получит согласие компетентного органа или органов власти, направляет официальный документ о ратификации поправки Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации.

4. Любой такой проект поправки вступит в силу как поправка к настоящей Конвенции после его ратификации Членом или Членами Организации, к которым он относится.

Раздел III. Заключительные положения


Статья 11

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации.


Статья 12

1. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов Международной Организации Труда, чьи документы о ратификации зарегистрированы Генеральным Директором.

2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после того, как Генеральный Директор зарегистрирует документы о ратификации двух Членов Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого Члена Организации через двенадцать месяцев после даты регистрации его документа о ратификации.


Статья 13

1. Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного Генеральному Директору Международного Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.

2. Каждый Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.


Статья 14

1. Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает всех Членов Международной Организации Труда о регистрации всех документов о ратификации, заявлений и актов о денонсации, полученных им от Членов Организации.

2. Извещая Членов Организации о регистрации полученного им второго документа о ратификации, Генеральный Директор обращает их внимание на дату вступления настоящей Конвенции в силу.


Статья 15

Генеральный Директор Международного Бюро Труда направляет Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций полные сведения относительно всех документов о ратификации, заявлений и актов о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.


Статья 16

Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной Конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.


Статья 17

1. В случае если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:

а) ратификация каким-либо Членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 13, немедленную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее Членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае в силе по форме и содержанию в отношении тех Членов Организации, которые ее ратифицировали, но не ратифицировали новую, пересматривающую конвенцию.


Статья 18

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

Дата вступления в силу: 12 июня 1951 года.

Конвенция пересмотрена в 1948 году.

"Конвенции и рекомендации, принятые Международной конференцией труда",

1919-1966 гг., Женева, МБТ, 1983 год.