Конвенція

про обмеження нічної праці дітей та підлітків на непромислових роботах N 79

(укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Монреалі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 19 вересня 1946 року на свою двадцять дев'яту сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно обмеження нічної праці дітей та підлітків на непромислових роботах, що є частиною третього пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього дев'ятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1946 року про нічну працю підлітків на непромислових роботах:

Розділ I. Загальні положення


Стаття 1

1. Ця Конвенція поширюється на дітей та підлітків, які працюють за заробітну плату або працюють прямо чи посередньо за винагороду на непромислових роботах.

2. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "непромислові роботи" охоплює всі роботи, за винятком таких, що розглядаються компетентною владою як промислові, сільськогосподарські та морські роботи.

3. Компетентна влада встановлює розмежування між непромисловими роботами, з одного боку, і промисловими, сільськогосподарськими та морськими роботами - з другого.

4. На підставі національних законів чи правил ця Конвенція може не поширюватися на:

a) роботу домашньої прислуги у приватних домах; і

b) роботи, які не вважаються шкідливими, такими, що завдають шкоди, або небезпечними для дітей чи підлітків на родинних підприємствах, де зайняті лише батьки та їхні діти, або особи, якими вони опікуються.


Стаття 2

1. Діти віком до чотирнадцяти років, які можуть використовуватись на роботі протягом повного чи неповного робочого дня, і діти старшого, ніж чотирнадцять років, віку, які все ще зобов'язані відвідувати школу на повний навчальний час, не використовуються на роботах у нічний час протягом періоду тривалістю принаймні чотирнадцять послідовних годин, куди входить проміжок часу між восьмою годиною вечора і восьмою годиною ранку.

2. Однак на підставі національних законів чи правил там, де цього вимагають місцеві умови, може бути введено інший проміжок часу, тривалістю дванадцять годин, початок якого встановлюється не пізніше ніж з восьмої години тридцяти хвилин вечора, а закінчення - не раніше ніж о шостій годині ранку.


Стаття 3

1. Діти старшого, ніж чотирнадцять років, віку, які вже не зобов'язані відвідувати школу на повний навчальний час, і підлітки віком до вісімнадцяти років не використовуються на роботах у нічний час протягом періоду тривалістю принаймні дванадцять послідовних годин, куди входить проміжок часу між десятою годиною вечора і шостою годиною ранку.

2. Однак за наявності особливих обставин, котрі позначаються на певній галузі діяльності чи певному районі, компетентна влада може після проведення консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників встановити щодо дітей та підлітків, зайнятих у цій галузі діяльності чи районі, проміжок часу між одинадцятою годиною вечора і сьомою годиною ранку замість проміжку між десятою годиною вечора і шостою годиною ранку.


Стаття 4

1. У країнах, де через кліматичні умови робота в денний час особливо важка, нічний період може бути коротший, ніж це встановлено у попередніх статтях, за умови, що відпочинок компенсується протягом дня.

2. Заборона нічної праці може бути тимчасово відмінена урядом щодо підлітків віком шістнадцять років і старших на випадок виникнення надзвичайних обставин, коли цього вимагають громадські інтереси.

3. Національні закони чи правила можуть надати відповідній владі повноваження на видачу тимчасових індивідуальних дозволів для надання можливості підліткам віком шістнадцять років і старшим працювати в нічний час, коли цього вимагає особлива потреба здійснення професійного навчання, причому період відпочинку повинен бути не менший ніж одинадцять послідовних годин на добу.


Стаття 5

1. Національні закони чи правила можуть уповноважувати відповідну владу на видачу індивідуальних дозволів для надання дітям та підліткам віком до вісімнадцяти років можливості виступати в нічний час як актори в публічних виставах або брати участь у нічний час як актори в кінематографічних зйомках.

2. Мінімальний вік для видачі таких дозволів визначається національними законами чи правилами.

3. Такі дозволи не даються в тих випадках, коли через рід вистави чи обставин, у яких вона відбувається, або рід кінематографічної зйомки чи умов, в яких вона здійснюється, участь у виставі чи кінематографічній зйомці може бути небезпечною для життя, здоров'я або моральності дитини чи підлітка.

4. У разі видачі дозволів діють такі умови:

a) робота триває не довше ніж до півночі;

b) встановлюються суворі гарантії для захисту здоров'я і моральності дитини чи підлітка, для забезпечення гарного поводження з ними, а також для запобігання порушенню нормального перебігу їхнього навчання;

c) дитині чи підліткові надається період відпочинку тривалістю принаймні чотирнадцять послідовних годин.


Стаття 6

1. Для забезпечення належного здійснення положень цієї Конвенції національне законодавство:

a) передбачає створення системи громадського контролю та нагляду, потрібної для задоволення певних потреб у різних галузях діяльності, на які поширюється Конвенція;

b) вимагає від кожного роботодавця ведення реєстраційної книги або заповнення наявних офіційних формулярів із зазначенням імен та дат народження всіх осіб віком до вісімнадцяти років, яких він використовує на роботі, та з зазначенням тривалості їхнього робочого часу; в тих випадках, коли діти і підлітки працюють надворі або в громадських місцях, у реєстраційній книзі чи в формулярах зазначається тривалість їхнього робочого часу, встановлена при укладенні контракту про найняття на роботу;

c) встановлює відповідні заходи для нагляду за особами віком до вісімнадцяти років, використовуваними згідно з рішенням роботодавця чи своїм власним рішенням на роботах надворі чи в громадських місцях, а також для забезпечення встановлення їхньої особистості;

d) встановлює міри покарання, які застосовуються до роботодавців або інших відповідальних дорослих осіб за порушення таких законів чи правил.

2. Щорічні доповіді, котрі подаються згідно зі статтею 22 Статуту Міжнародної організації праці993_154, містять повну інформацію щодо всіх законів та правил, на підставі яких здійснюються положення цієї Конвенції, і зокрема відносно:

a) будь-якого проміжку часу, який може бути введений замість проміжку, встановленого в параграфі 1 статті 2 на виконання положень параграфа 2 цієї статті;

b) міри використання положень параграфа 2 статті 3;

c) влади, уповноваженої видавати індивідуальні дозволи для здійснення положень параграфа 1 статті 5 і відносно мінімального віку, встановленого для видачі дозволів відповідно до положень параграфа 2 згаданої статті.

Розділ II. Спеціальні положення, що стосуються окремих країн


Стаття 7

1. Будь-який член Організації, котрий до дати ухвалення законів чи правил, що дозволяють ратифікацію цієї Конвенції, не мав законодавства, яке обмежує нічну працю дітей та підлітків на промислових роботах, може за допомогою заяви, доланої до документа про ратифікацію, замість граничного віку, встановленого статтею 3, встановити граничний вік нижче ніж вісімнадцять років, але в жодному разі не нижче ніж шістнадцять років.

2. Будь-який член Організації, котрий зробив таку заяву, може в будь-який час відмінити її за допомогою наступної заяви.

3. Кожний член Організації, стосовно якого діє заява, зроблена на підставі параграфа 1 цієї статті, щороку в своїй доповіді про застосування цієї Конвенції відзначає прогрес, досягнутий у справі повного застосування положень Конвенції.


Стаття 8

1. Положення розділу I цієї Конвенції поширюються на Індію зі змінами, викладеними в цій статті;

a) зазначені положення поширюються на всі території, відносно яких Законодавчий орган Індії компетентний їх застосовувати;

b) компетентна влада може вилучити з дії цієї Конвенції дітей та підлітків, котрі використовуються на підприємствах, де працює менше ніж двадцять чоловік;

c) стаття 2 Конвенції поширюється на дітей до дванадцяти років, які можуть використовуватись на роботі протягом повного чи неповного робочого дня, і на дітей старшого, ніж дванадцять років, віку, які зобов'язані відвідувати школу на повний навчальний час;

d) стаття 3 Конвенції поширюється на дітей старшого, ніж дванадцять років, віку, які не зобов'язані відвідувати школу на повний навчальний час, та на підлітків віком до п'ятнадцяти років;

e) винятки, встановлені параграфами 2 і 3 статті 4, поширюються на підлітків віком чотирнадцять років і старших;

f) стаття 5 поширюється на дітей та підлітків віком до п'ятнадцяти років.

2. Положення параграфа 1 цієї статті може бути змінено шляхом такої процедури:

a) Міжнародна конференція праці може на будь-якій своїй сесії, на якій це питання внесено до порядку денного, ухвалити більшістю в дві третини голосів проекти поправок до параграфа 1 цієї статті;

b) будь-який такий проект поправки протягом одного року чи, в разі виняткових обставин, протягом вісімнадцяти місяців від часу закриття сесії Конференції подаватиметься в Індії на розгляд влади чи органів влади, до компетенції яких входить це питання, для оформлення його як закону або для вживання заходів іншого порядку;

c) якщо згода такої компетентної влади або органів влади буде отримана, Індія надішле офіційний документ про ратифікацію поправки Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації;

d) кожний такий проект поправки набуде чинності як поправка до цієї Конвенції після того, як його ратифікує Індія.

Розділ III. Прикінцеві положення


Стаття 9

Ніщо в цій Конвенції не зачіпає жодного закону, рішення судового органу, звичаю або угоди між роботодавцями і працівниками, що забезпечують сприятливіші умови, ніж ті, котрі передбачаються в цій Конвенції.


Стаття 10

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.


Стаття 11

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набирає чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності стосовно кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.


Стаття 12

1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і зареєстрованим ним.

2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, і який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду порядком, встановленим у цій статті.


Стаття 13

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, одержаних ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію одержаного ним другого документа про ратифікацію. Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності Конвенції.


Стаття 14

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй995_010 повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.


Стаття 15

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи треба вносити до порядку денного Конференції питання про повний або частковий її перегляд.


Стаття 16

1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, яка повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено протилежне, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 12, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дня настання чинності нової, переглянутої конвенції цю Конвенцію буде закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція лишається в усякому разі чинною за формою та змістом для тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.


Стаття 17

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 29 грудня 1950 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені

Міжнародною організацією праці

1919-1964, Том I

Міжнародне бюро праці, Женева

Конвенция

об ограничении ночного труда детей и подростков на непромышленных работах N 79

Официальный перевод

Генеральная Конференция Международной Организации Труда,

созванная в Монреале Административным Советом Международного Бюро Труда и собравшаяся 19 сентября 1946 года на свою двадцать девятую сессию,

постановив принять ряд предложений об ограничении ночного труда детей и подростков на непромышленных работах, что является частью третьего пункта повестки дня сессии, и

решив придать этим предложениям форму международной конвенции,

принимает сего девятого дня октября месяца тысяча девятьсот сорок шестого года нижеследующую Конвенцию, которая может именоваться Конвенцией 1946 года о ночном труде подростков на непромышленных работах:

Раздел I. Общие положения


Статья 1

1. Настоящая Конвенция распространяется на детей и подростков, работающих за заработную плату или работающих прямо или косвенно за вознаграждение на непромышленных работах.

2. В целях настоящей Конвенции термин "непромышленные работы" включает все работы, за исключением таких, какие рассматриваются компетентными властями как промышленные, сельскохозяйственные и морские работы.

3. Компетентные власти устанавливают разграничение между непромышленными работами, с одной стороны, и промышленными, сельскохозяйственными и морскими - с другой.

4. На основании национальных законов или правил настоящая Конвенция может не распространяться на:

а) работу домашней прислуги в частных домах; и

b) работы, которые не считаются вредными, наносящими ущерб или опасными для детей или подростков на семейных предприятиях, на которых заняты лишь родители и их дети или опекаемые ими лица.


Статья 2

1. Дети в возрасте до четырнадцати лет, которые могут использоваться на работе в течение полного или неполного рабочего дня, и дети старше четырнадцати лет, которые все еще обязаны посещать школу полное учебное время, не используются на работах в ночное время в течение периода продолжительностью по крайней мере в четырнадцать последовательных часов, включая промежуток времени между восемью часами вечера и восемью часами утра.

2. Однако на основании национальных законов или правил там, где этого требуют местные условия, может быть введен другой промежуток времени продолжительностью в двенадцать часов, начало которого устанавливается не позднее чем с восьми тридцати вечера, а окончание - не раньше чем в шесть часов утра.


Статья 3

1. Дети старше четырнадцати лет, которые не обязаны посещать школу полное учебное время, и подростки в возрасте до восемнадцати лет не используются на работах в ночное время в течение периода продолжительностью по крайней мере в двенадцать последовательных часов, включая промежуток времени между десятью часами вечера и шестью часами утра.

2. Однако при наличии особых обстоятельств, отражающихся на определенной отрасли деятельности или определенном районе, компетентные власти могут после проведения консультаций с заинтересованными организациями предпринимателей и трудящихся установить в отношении детей и подростков, занятых в этой отрасли деятельности или районе, промежуток времени между одиннадцатью часами вечера и семью часами утра вместо промежутка времени между десятью часами вечера и шестью часами утра.


Статья 4

1. В странах, где в силу климатических условий работа в дневное время особенно тяжела, ночной период может быть короче, чем это установлено в предыдущих статьях, при условии, что отдых компенсируется в течение дня.

2. Запрещение ночного труда может быть временно отменено правительством в отношении подростков в возрасте шестнадцати лет и старше в случае возникновения чрезвычайных обстоятельств, когда этого требуют общественные интересы.

3. Национальные законы или правила могут предоставить соответствующей власти полномочия на выдачу временных индивидуальных разрешений для предоставления возможности подросткам в возрасте шестнадцати лет и старше работать в ночное время, когда этого требует особая необходимость осуществления профессионального обучения, причем период отдыха должен быть не менее одиннадцати последовательных часов в сутки.


Статья 5

1. Национальные законы или правила могут уполномочивать соответствующую власть на выдачу индивидуальных разрешений для предоставления детям и подросткам в возрасте до восемнадцати лет возможности выступать в ночное время в качестве актеров в публичных представлениях или участвовать в ночное время в качестве актеров в кинематографических съемках.

2. Минимальный возраст для выдачи подобных разрешений устанавливается национальными законами или правилами.

3. Подобные разрешения не предоставляются в тех случаях, когда в силу характера представления или обстоятельств, в которых оно протекает , или характера кинематографической съемки или условий, в которых она совершается, участие в представлении или кинематографической съемке может быть опасно для жизни, здоровья или нравственности ребенка или подростка.

4. При выдаче разрешений действуют следующие условия:

а) работа не продолжается после полуночи;

b) устанавливаются строгие гарантии для защиты здоровья и нравственности ребенка или подростка, для обеспечения хорошего отношения с ними, а также для предотвращения нарушения нормального хода их учебы;

c) ребенку или подростку предоставляется период отдыха продолжительностью по крайней мере в четырнадцать последовательных часов.


Статья 6

1. Для обеспечения должного осуществления положений настоящей Конвенции национальное законодательство:

а) предусматривает создание системы общественного контроля и наблюдения, необходимой для удовлетворения определенных нуждв различных отраслях деятельности, на которые распространяется Конвенция;

b) требует от каждого предпринимателя ведения регистрационной книги или заполнения имеющихся официальных формуляров с указанием имен и дат рождения всех лиц в возрасте до восемнадцати лет, используемых ими на работе, и с указанием продолжительности их рабочего времени; в тех случаях, когда дети и подростки работают на улице или в общественных местах, в регистрационной книге или в формулярах указывается продолжительность их рабочего времени, установленная при заключении контракта о найме на работу;

с) устанавливает соответствующие меры для наблюдения за лицами в возрасте до восемнадцати лет, используемыми согласно решению предпринимателя или своему собственному решению на работах на улице или в общественных местах, а также для обеспечения установления их личности;

d) устанавливает меры наказания, применяемые к предпринимателям или другим ответственным взрослым лицам за нарушение таких законов или правил.

2. Ежегодные доклады, представляемые согласно статье 22 Устава Международной Организации Труда, содержат полную информацию относительно всех законов и правил, в силу которых осуществляются положения настоящей Конвенции, и в частности относительно:

а) любого промежутка времени, который может быть введен вместо промежутка, установленного в пункте 1 статьи 2 в осуществление положений пункта 2 этой статьи;

b) степени использования положений пункта 2 статьи 3;

с) властей, уполномоченных выдавать индивидуальные разрешения для осуществления положений пункта 1 статьи 5 и в отношении минимального возраста, установленного для выдачи разрешений в соответствии с положениями пункта 2 упомянутой статьи.

Раздел II. Специальные положения, относящиеся к отдельным странам


Статья 7

1. Любой Член Организации, который до даты принятия законов или правил, разрешающих ратификацию настоящей Конвенции, не имел законодательства, ограничивающего ночной труд детей и подростков на непромышленных работах, может посредством заявления, приложенного к документу о ратификации, вместо предельного возраста, установленного статьей 3, установить предельный возраст ниже восемнадцати лет, но ни в коем случае не ниже шестнадцати лет.

2. Любой Член Организации, сделавший такое заявление, может в любое время отменить его посредством последующего заявления.

3. Каждый Член Организации, в отношении которого действует заявление, сделанное на основании пункта 1 настоящей статьи, ежегодно в своем докладе о применении настоящей Конвенции указывает на прогресс, достигнутый в деле полного применения положений Конвенции.


Статья 8

1. Положения раздела I настоящей Конвенции распространяются на Индию с изменениями, изложенными в данной статье:

а) указанные положения распространяются на все территории, в отношении которых Законодательный орган Индии компетентен их применять;

b) компетентные власти могут изъять из действия настоящей Конвенции детей и подростков, используемых на предприятиях, на которых работает менее двадцати человек;

c) статья 2 Конвенции распространяется на детей, не достигших двенадцати лет, которые могут использоваться на работе в течение полного или неполного рабочего дня, и на детей старше двенадцати лет, обязанных посещать школу полное учебное время;

d) статья 3 Конвенции распространяется на детей старше двенадцати лет, которые не обязаны посещать школу полное учебное время, и на подростков в возрасте до пятнадцати лет;

e) исключения, установленные пунктами 2 и 3 статьи 4, распространяются на подростков в возрасте четырнадцати лет и старше;

f) статья 5 распространяется на детей и подростков в возрасте до пятнадцати лет.

2. Положения пункта 1 настоящей статьи могут быть изменены путем следующей процедуры:

а) Международная Конференция Труда может на любой своей сессии, на которой этот вопрос включен в ее повестку дня, принять большинством в две трети голосов проекты поправок к пункту 1 настоящей статьи;

b) любой такой проект поправки в течение одного года или, в случае исключительных обстоятельств, в течение восемнадцати месяцев с момента закрытия сессии Конференции будет представляться в Индии на рассмотрение власти или властей, в компетенцию которых входит этот вопрос, для оформления его в качестве закона или для принятия мер другого порядка;

c) если согласие такой компетентной власти или властей будет получено, Индия направит официальный документ о ратификации поправки Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации;

d) любой такой проект поправки вступит в силу в качестве поправки к настоящей Конвенции после ратификации его Индией.

Раздел III. Заключительные положения


Статья 9

Ничто в настоящей Конвенции не затрагивает никакого закона, решения судебных органов, обычая или соглашения между предпринимателями и трудящимися, обеспечивающих более благоприятные условия, чем те, которые предусматриваются в настоящей Конвенции.


Статья 10

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации.


Статья 11

1. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов Международной Организации Труда, чьи документы о ратификации зарегистрированы Генеральным Директором.

2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после того, как Генеральный Директор зарегистрирует документы о ратификации двух Членов Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого Члена Организации через двенадцать месяцев после даты регистрации его документа о ратификации.


Статья 12

1. Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного Генеральному Директору Международного Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.

2. Каждый Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.


Статья 13

1. Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает всех Членов Международной Организации Труда о регистрации всех документов о ратификации и актов о денонсации, полученных им от Членов Организации.

2. Извещая Членов Организации о регистрации полученного им второго документа о ратификации, Генеральный Директор обращает их внимание на дату вступления настоящей Конвенции в силу.


Статья 14

Генеральный Директор Международного Бюро Труда направляет Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций полные сведения относительно всех документов о ратификации и актов о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.


Статья 15

Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной Конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.


Статья 16

1. В случае если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:

а) ратификация каким-либо Членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 12, немедленную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее Членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае в силе по форме и содержанию в отношении тех Членов Организации, которые ее ратифицировали, но не ратифицировали новую, пересматривающую конвенцию.


Статья 17

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

Дата вступления в силу: 29 декабря 1950 года.

"Конвенции и рекомендации, принятые Международной конференцией труда",

1919-1966 гг., Женева, МБТ, 1983 год.