Конвенція про максимальний вантаж, допустимий для перенесення одним працівником

N 127

(укр/рос)


( Рекомендацію до Конвенції див. в
документі від 28.06.1967 )

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 7 червня 1967 року на свою п'ятдесят першу сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно максимального вантажу, допустимого для перенесення одним працівником, що є шостим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції, ухвалює цього двадцять восьмого дня червня місяця тисяча дев'ятсот шістдесят сьомого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1967 року про максимальний вантаж:


Стаття 1

Відповідно до потреб Конвенції:

a) вираз "перенесення ваги вручну" означає будь-яке перенесення на собі всього вантажу одним працівником, він охоплює підняття та опускання вантажу;

b) вираз "регулярне перенесення ваги вручну" означає будь-яку роботу, яка постійно або переважно полягає в перенесенні ваги вручну або містить звичайно, хоча і не постійно, перенесення ваги вручну;

c) вираз "підліток" означає працівника віком до 18 років.


Стаття 2

1. Ця Конвенція застосовується до регулярного перенесення ваги вручну.

2. Ця Конвенція застосовується до всіх галузей економічної діяльності, в яких члени Організації встановили систему трудової інспекції.


Стаття 3

Забороняється вимагати або допускати перенесення працівником вручну вантажів, вага яких може завдати шкоди його здоров'ю або порушити техніку безпеки.


Стаття 4

Для потреб застосування принципу, викладеного викладеного в статті 3, члени Організації враховують всі умови, в яких має виконуватися робота.


Стаття 5

Кожний член Організації вживає потрібних заходів для того, щоб будь-який працівник, котрого використовують на регулярному перенесенні вручну вантажів, крім легких, проходив до такого призначення достатню підготовку або інструктаж щодо методів праці, з метою охорони здоров'я та запобігання нещасним випадкам.


Стаття 6

З метою обмеження або полегшення перенесення ваги вручну використовуються, наскільки можливо, відповідні технічні засоби.


Стаття 7

1. Використання жінок і підлітків на регулярному перенесенні вручну вантажів, крім легких вантажів, обмежується.

2. Коли перенесенням ваги вручну зайняті жінки та підлітки, встановлюється значно нижча максимальна величина такої ваги, ніж та, що дозволена для перенесення ваги для дорослих чоловіків.


Стаття 8

Кожний член Організації за допомогою законодавства чи в будь-якій іншій формі, що відповідає національній практиці та національним умовам, і після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників вживає потрібних заходів для застосування положень, що містяться в цій Конвенції.


Стаття 9

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.


Стаття 10

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності відносно кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.


Стаття 11

1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду порядком, встановленим у цій статті.


Стаття 12

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.


Стаття 13

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй995_010 повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.


Стаття 14

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.


Стаття 15

1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено іншого, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 11, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається у всякому разі чинною за формою та змістом відносно тих членів Організації, які ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.


Стаття 16

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 10 березня 1970 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені

Міжнародною організацією праці

1965-1999, Том II

Міжнародне бюро праці, Женева

Конвенция о максимальном грузе, допустимом для переноски одним работником

N 127

Официальный перевод

Генеральная конференция Международной организации труда,

созванная в Женеве Административным советом Международного бюро труда и собравшаяся 7 июня 1967 года на свою пятьдесят первую сессию,

постановив принять ряд предложений о максимальном грузе, допустимом для переноски одним трудящимся,

решив придать этим предложениями форму международной конвенции, принимает 28 июня 1967 года нижеследующую Конвенцию, которая может именоваться Конвенцией 1967 года о максимальном грузе:


Статья 1

В целях настоящей Конвенции:

а) выражение "переноска тяжестей вручную" означает любую переноску на себе всего груза одним трудящимся; оно включает поднятие и опускание груза;

b) выражение "регулярная переноска тяжестей вручную" означает любую работу, которая постоянно или преимущественно заключается в переноске тяжестей вручную или содержит обычно, хотя и не постоянно, переноску тяжестей вручную;

с) выражение "подросток" означает рабочего моложе 18 лет.


Статья 2

1. Настоящая Конвенция применяется к регулярной переноске тяжестей вручную.

2. Настоящая Конвенция применяется ко всем отраслям экономической деятельности, в которых члены Организации установили систему трудовой инспекции.


Статья 3

Запрещается требовать или допускать переноску трудящимся вручную грузов, вес которых может причинить вред его здоровью или нарушить технику безопасности.


Статья 4

В целях применения принципа, изложенного в статье 3, члены Организации учитывают все условия, в которых должна выполняться работа.


Статья 5

Каждый член Организации принимает необходимые меры к тому, чтобы любой трудящийся, используемый на регулярной переноске вручную грузов, кроме легких, проходил до такого назначения достаточную подготовку или инструктаж в отношении методов труда, в целях охраны здоровья и предупреждения несчастных случаев.


Статья 6

В целях ограничения или облегчения переноски тяжестей вручную используются, насколько возможно, соответствующие технические средства.


Статья 7

1. Использование женщин и подростков на регулярной переноске вручную грузов, кроме легких грузов, ограничивается.

2. Когда переноской тяжестей вручную заняты женщины и подростки, устанавливается максимальный вес таких тяжестей значительно ниже, чем разрешенный вес переноски тяжестей для взрослых мужчин.


Статья 8

Каждый член Организации с помощью законодательства или в любой другой форме, соответствующей национальной практике и национальным условиям, и при консультации с соответствующими наиболее представительными организациями предпринимателей и трудящихся принимает необходимые меры для применения положений, содержащихся в настоящей Конвенции.


Статья 9

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются генеральному директору Международного бюро труда для регистрации.


Статья 10

1. Настоящая Конвенция связывает только тех членов Международной организации труда, чьи документы о ратификации зарегистрированы генеральным директором.

2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после того, как генеральный директор зарегистрирует документы о ратификации двух членов Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого члена Организации через двенадцать месяцев после даты регистрации его документа о ратификации.


Статья 11

1. Любой член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного генеральному директору Международного бюро труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации...*.

----------------

* Статьи 12-16 Конвенции, касающиеся ее ратификации, денонсации, пересмотра и языков, не приводятся.

Конвенция вступила в силу 28 июня 1967 года.

"Международная защита прав и свобод человека",

Москва, Юридическая литература, 1990 год.