Конвенція

про забезпечення машин захисними пристроями

N 119

(укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 5 червня 1963 року на свою сорок сьому сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно заборони продажу, здачі в оренду та використання машин, не обладнаних належними захисними пристроями, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять п'ятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот шістдесят третього року нижченаведену Конвенцію яка називатиметься Конвенцією 1963 року про забезпечення машин захисними пристроями:

Розділ I. Загальні положення


Стаття 1

1. Відповідно до мети застосування цієї Конвенції машинами вважаються всі машини, нові й уживані, які приводяться в дію будь-якою силою, крім людської.

2. Компетентний орган влади кожної країни визначає, чи становлять, а якщо так, то якою мірою, нові або уживані машини, які приводяться в дію людською силою, небезпеку завдання працівникові тілесних ушкоджень, і чи вважаються вони, таким чином, машинами відповідно до мети застосування цієї Конвенції. Це рішення приймається після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників. Ініціативу такої консультації може бути виявлено з боку будь-якої такої організації.

3. Положення цієї Конвенції:

a) застосовуються до шосейних і рейкових перевізних засобів під час руху лише остільки, оскільки ці положення стосуються безпеки оператора або операторів;

b) застосовуються до рухомих сільськогосподарських машин лише остільки, оскільки ці положення стосуються безпеки робітників, зайнятих на роботі з такими машинами.

Розділ II. Продаж, здача в оренду, передача будь-яким іншим чином та експонування


Стаття 2

1. Продаж і здача в оренду машин, небезпечні частини яких, перелічені в параграфах 3 і 4 цієї статті, не обладнано відповідними захисними пристроями, забороняються національним законодавством або їм запобігають іншими однаково ефективними заходами.

2. Передача будь-яким іншим чином та експонування машин, небезпечні частини яких, перелічені в параграфах 3 і 4 цієї статті, не обладнано відповідними захисними пристроями, забороняються законодавством країни або їм запобігають іншими однаково ефективними заходами в тій мірі, в якій це може бути визначено компетентними органами влади. Однак під час експонування машин тимчасове зняття захисних пристроїв з метою показу машин не розглядається як порушення цього положення, якщо вжито відповідних запобіжних заходів для захисту людей від небезпеки.

3. Усі болти, стопорні гвинти і шпонки і в тій мірі, в якій це визначено компетентними органами влади, інші такі, що виступають, частини рухомих частин машин, які також можуть становити небезпеку для людей під час зіткнення з ними, коли вони перебувають у русі, конструюються, утеплюються в гніздах, або захищаються таким чином, щоб запобігти небезпеці.

4. Усі махові колеса, зчеплення, конічні й циліндричні фрикційні передачі, ексцентрики, шківи, привідні ремені, ланцюги, шестерні, черв'яки, шатуни, куліси, а також у тій мірі, в якій це визначено компетентними органами влади, привідні вали (беручи і шийки валів) та інші трансмісії, які можуть становити небезпеку для людей під час зіткнення з ними, коли вони перебувають у русі, конструюються або захищаються таким чином, щоб запобігти небезпеці.


Стаття 3

1. Положення статті 2 не поширюються на машини чи на їхні небезпечні частини, визначені у згаданій статті, які:

a) забезпечують внаслідок своєї конструкції таку саму безпеку, яка створювалася б відповідними захисними пристроями;

b) призначені для встановлення або розміщення таким чином, що внаслідок свого встановлення або розміщення вони забезпечують таку саму безпеку, яка створювалася б відповідними захисними пристроями.

2. Сам факт конструювання машин таким чином, що під час операцій з догляду за ними, змащення, заміни робочих частин або регулювання вони не цілком задовольняють вимоги параграфів 3 і 4 статті 2, не є підставою для заборони продажу, здачі в оренду, передачі будь-яким іншим чином або експонування, передбачених у параграфах 1 і 2 згаданої статті, якщо ці операції можуть виконуватися з дотриманням прийнятих норм техніки безпеки.

3. Положення статті 2 не забороняють продаж або передачу будь-яким іншим чином машин для зберігання їх на складі, на скрап або модернізацію. Однак такі машини не можна продавати, здавати в оренду, передавати будь-яким іншим чином або експонувати після зберігання на складі чи модернізації, якщо вони не задовольняють умов статті 2.


Стаття 4

Відповідальність за дотримання положень статті 2 покладається на осіб, які продають, здають в оренду, передають будь-яким іншим чином або експонують машини та, у відповідних випадках, згідно з законодавством країни, на їхніх відповідних агентів. Ця відповідальність поширюється на виробника машин, коли він продає, здає в оренду, передає будь-яким іншим чином або експонує машини.


Стаття 5

1. Будь-який член Організації може передбачити тимчасове вилучення з положень статті 2.

2. Умови такого тимчасового вилучення і його тривалість, яка в жодному разі не може перевищувати трьох років з моменту настання чинності цієї Конвенції відносно даного члена Організації, встановлюються законодавством країни чи будь-якими іншими однаково ефективними заходами.

3. У застосуванні цієї статті компетентні органи влади консультуються з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників і, у відповідних випадках, з організаціями виробників машин.

Розділ III. Використання


Стаття 6

1. Використання машин, будь-яку небезпечну частину яких, серед них і робочі частини (робочу зону), не обладнано належними захисними пристроями, забороняється законодавством країни або йому запобігають за допомогою інших однаково ефективних заходів. Однак, коли ця заборона не може бути дотримана повністю, не створюючи перешкод для використання машини, її дотримуються в тій мірі, в якій це допускає використання машини.

2. Машини треба захищати таким чином, щоб дотримувалися національні норми і правила техніки безпеки та гігієни праці.


Стаття 7

Відповідальність за застосування положень статті 6 покладається на роботодавця.


Стаття 8

1. Положення статті 6 не застосовуються до машин або до частин машин, які внаслідок своєї конструкції, встановлення або розміщення забезпечують таку саму безпеку, яка створювалася б відповідними захисними пристроями.

2. Положення статті 6 і статті 11 не перешкоджають доглядові, змащенню, заміні робочих частин та регулюванню машини або її частин, якщо ці операції виконуються відповідно до прийнятих норм техніки безпеки.


Стаття 9

1. Будь-який член Організації може передбачити тимчасове вилучення з положень статті 6.

2. Умови такого тимчасового вилучення і його тривалість, яка в жодному разі не може перевищувати трьох років з моменту настання чинності цієї Конвенції стосовно даного члена Організації, встановлюються законодавством країни або іншими однаково ефективними заходами.

3. У застосуванні цієї статті компетентні органи влади консультуються з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників.


Стаття 10

1. Роботодавець вживає заходів для доведення до відома працівників законодавства країни щодо забезпечення машин захисними пристроями та відповідним чином інформує їх про небезпеки, що виникають під час використання машин, а також про неодмінні запобіжні заходи.

2. Роботодавець створює і підтримує такі навколишні умови, щоб працівники, які мають справу з машинами, передбаченими в цій Конвенції, не наражалися на жодну небезпеку.


Стаття 11

1. Жоден працівник не використовує машину без наявності на місці захисних пристроїв, якими її обладнано. Не дозволяється вимагати від працівника, щоб він використовував машину без наявності на місці захисних пристроїв, якими її обладнано.

2. Жодному працівникові, який використовує машину, не дозволяється від'єднувати захисні пристрої, котрими її обладнано. Захисні пристрої, якими обладнано машину, призначену для використання працівником, не може бути від'єднано.


Стаття 12

Ратифікація цієї Конвенції не зачіпає прав працівника, що випливають із законодавства країни з питань соціального забезпечення та соціального страхування.


Стаття 13

Положення даної частини цієї Конвенції, котрі стосуються зобов'язань та відповідальності роботодавців і працівнників, застосовуються до працівників, які працюють на власний рахунок.


Стаття 14

З метою застосування даного розділу Конвенції, термін "роботодавець" означає також, у відповідних випадках, агента роботодавця в тому розумінні, в якому він визначається законодавством країни.

Розділ IV. Заходи щодо застосування


Стаття 15

1. Слід вживати всіх потрібних заходів, серед них відповідних санкцій, для забезпечення ефективного застосування положень цієї Конвенції.

2. Кожний член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, бере на себе зобов'язання забезпечити відповідні служби інспекції для контролю за застосуванням положень цієї Конвенції, або стежити за за тим, щоб було забезпечено відповідну інспекцію.


Стаття 16

Будь-які акти національного законодавства, котрі вводять у дію положення цієї Конвенції, розробляються компетентними органами влади після консультації з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників, а також, у відповідних випадках, з організаціями виробників машин.

Розділ V. Сфера застосування


Стаття 17

1. Положення цієї Конвенції застосовуються в усіх секторах економіки, за винятком тих випадків, коли член Організації, який ратифікує Конвенцію, обмежує сферу її застосування за допомогою заяви, доданої до ратифікації.

2. У разі наявності заяви, котра обмежує таким чином застосування положень Конвенції:

a) положення Конвенції застосовуються принаймні до тих підприємств і секторів економічної діяльності, відносно яких компетентні органи влади, після консультації зі службою інспекції праці та з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників, встановлюють, що в них широко використовуються машини; ініціатива щодо такої консультації може бути виявлена будь-якою такою організацією.

b) у доповідях, що подаються відповідно до положень статті 22 Статуту Міжнародної організації праці993_154, член Організації зазначає, якого прогресу досягнуто на шляху більш широкого застосування положень цієї Конвенції.

3. Кожний член Організації, який зробив заяву згідно з параграфом 1 цієї статті, може в будь-який час анулювати її повністю або частково за допомогою наступної заяви.

Розділ VI. Прикінцеві положення


Стаття 18

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.


Стаття 19

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності стосовно кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.


Стаття 20

1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого у попередньому пункті десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду порядком, встановленим у цій статті.


Стаття 21

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.


Стаття 22

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй995_010 повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.


Стаття 23

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.


Стаття 24

1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо у новій конвенції не передбачено протилежне, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 20, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набрала чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається в кожному разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.


Стаття 25

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 21 квітня 1965 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені

Міжнародною організацією праці

1919-1964, Том I

Міжнародне бюро праці, Женева

Конвенция

о снабжении машин защитными приспособлениями

N 119

Официальный перевод

Генеральная Конференция Международной Организации Труда, созванная в Женеве Административным Советом Международного Бюро Труда и собравшаяся 5 июня 1963 года на свою сорок седьмую сессию,

постановив принять ряд предложений о запрещении продажи, сдачи в аренду и использования машин, не снабженных надлежащими защитными приспособлениями, что является четвертым пунктом повестки дня сессии,

решив придать этим предложениям форму международной конвенции,

принимает сего двадцать пятого дня июня месяца тысяча девятьсот шестьдесят третьего года нижеследующую Конвенцию, которая будет именоваться Конвенцией 1963 года о снабжении машин защитными приспособлениями:

Раздел I. Общие положения


Статья 1

1. Для целей настоящей Конвенции машинами считаются все машины, новые и подержанные, приводимые в действие любой силой, кроме человеческой.

2. Компетентные органы власти каждой страны определяют, представляют ли, а если да, то в какой степени, новые или подержанные машины, приводимые в действие человеческой силой, опасность причинения трудящемуся телесных повреждений, и считаются ли они, следовательно, машинами для целей применения настоящей Конвенции. Это решение принимается по консультации с соответствующими наиболее представительными организациями предпринимателей и трудящихся. Инициатива такой консультации может быть проявлена со стороны любой такой организации.

3. Положения настоящей Конвенции:

а) применяются к шоссейным и рельсовым перевозочным средствам во время движения лишь постольку, поскольку эти положения относятся к безопасности оператора или операторов;

b) применяются к подвижным сельскохозяйственным машинами лишь постольку, поскольку эти положения относятся к безопасности рабочих, занятых на работе с такими машинами.

Раздел II. Продажа, сдача в аренду, передача любым другим образом и экспонирование


Статья 2

1. Продажа и сдача в аренду машин, опасные части которых, перечисленные в пунктах 3 и 4 настоящей статьи, не снабжены соответствующими защитными приспособлениями, запрещаются национальным законодательством или предотвращаются другими одинаково эффективными мерами.

2. Передача любым другим образом и экспонирование машин, опасные части которых, перечисленные в пунктах 3 и 4 настоящей статьи, не снабжены соответствующими защитными приспособлениями, запрещаются законодательством страны или предотвращаются другими одинаково эффективными мерами в той мере, в какой это может быть определено компетентными органами власти. Однако, во время экспонирования машин временное снятие защитных приспособлений в целях показа машин не рассматривается как нарушение настоящего положения, если приняты соответствующие меры предосторожности для защиты людей от опасности.

3. Все болты, стопорные винты и шпонки и в той мере, в какой это определено компетентными органами власти, другие подобные выступающие части движущихся частей машин, которые также могут представить опасность для людей при соприкосновении с ними, когда они находятся в движении, конструируются, утопляются в гнездах, или защищаются таким образом, чтобы предотвратить опасность.

4. Все маховые колеса, сцепления, конические и цилиндрические фрикционные передачи, эксцентрики, шкивы, приводные ремни, цепи, шестерни, червяки, шатуны, кулисы, а также в той мере, в какой это определено компетентными органами власти, приводные валы (включая шейки валов) и другие трансмиссии, которые могут представить опасность для людей при соприкосновении с ними, когда они находятся в движении, конструируются или защищаются таким образом, чтобы предотвратить опасность.


Статья 3

1. Положения статьи 2 не распространяются на машины или на их опасные части, определенные в указанной статье, которые:

а) обеспечивают в силу своей конструкции такую же безопасность, какая создавалась бы соответствующими защитными приспособлениями;

b) предназначены для установки или размещения таким образом, что в силу своей установки или размещения, они обеспечивают такую же безопасность, какая создавалась бы соответствующими защитными приспособлениями.

2. Сам факт конструирования машин таким образом, что во время операций по уходу за ними, смазке, замене рабочих частей или регулировке они не полностью удовлетворяют требованиям пунктов 3 и 4 статьи 2, не является основанием для запрещения продажи, сдачи в аренду, передачи любым другим образом или экспонирования, предусматриваемых в пунктах 1 и 2 указанной статьи, если эти операции могут выполняться при соблюдении принятых норм техники безопасности.

3. Положения статьи 2 не запрещают продажу или передачу любым другим образом машин для хранения их на складе, на скрап или модернизацию. Однако такие машины не могут продаваться, сдаваться в аренду, передаваться любым другим образом или экспонироваться после хранения на складе или модернизации, если они не удовлетворяют условиям статьи 2.


Статья 4

Ответственность за соблюдение положений статьи 2 возлагается на лиц, продающих, сдающих в аренду, передающих любым другим образом или экспонирующих машины и, в соответствующих случаях, согласно законодательству страны, на их соответствующих агентов. Эта ответственность распространяется на изготовителя машин, когда он продает, сдает в аренду, передает любым другим образом или экспонирует машины.


Статья 5

1. Любой Член Организации может предусмотреть временное исключение из положений статьи 2.

2. Условия такого временного исключения и его продолжительность, которая ни в коем случае не может быть более трех лет с момента вступления в силу настоящей Конвенции в отношении данного Члена, устанавливаются законодательством страны или любыми другими одинаково эффективными мерами.

3. При применении настоящей статьи компетентные органы власти консультируются с наиболее представительными соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся и, в соответствующих случаях, с организациями изготовителей машин.

Раздел III. Использование


Статья 6

1. Использование машин, любая опасная часть которых, включая и рабочие части (рабочую зону), не снабжена надлежащими защитными приспособлениями, запрещается законодательством страны или предотвращается посредством других одинаково эффективных мер. Однако, когда это запрещение не может быть соблюдено полностью, не создавая препятствий для использования машины, оно соблюдается в той мере, в какой это допускает использование машины.

2. Машины защищаются таким образом, чтобы соблюдались национальные нормы и правила техники безопасности и гигиены труда.


Статья 7

Ответственность за применение положений статьи 6 возлагается на предпринимателя.


Статья 8

1. Положения статьи 6 не применяются к машинам или к частям машин, которые в силу своей конструкции, установки или размещения обеспечивают такую же безопасность, какая создавалась бы соответствующими защитными приспособлениями.

2. Положения статьи 6 и статьи 11 не препятствуют уходу, смазке, замене рабочих частей и регулировке машины или ее частей, если эти операции выполняются в соответствии с принятыми нормами техники безопасности.


Статья 9

1. Любой Член Организации может предусмотреть временное исключение из положений статьи 6.

2. Условия такого временного исключения и его продолжительность, которая ни в коем случае не может превышать трех лет с момента вступления в силу настоящей Конвенции в отношении данного Члена, устанавливаются законодательством страны или другими одинаково эффективными мерами.

3. При применении настоящей статьи компетентные органы власти консультируются с наиболее представительными соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся.


Статья 10

1. Предприниматель принимает меры для доведения до сведения трудящихся законодательства страны относительно обеспечения машин защитными приспособлениями и соответствующим образом информирует их об опасностях, возникающих при использовании машин, а также о необходимых мерах предосторожности.

2. Предприниматель создает и поддерживает такие окружающие условия, чтобы трудящиеся, имеющие дело с машинами, предусмотренными в данной Конвенции, не подвергались никакой опасности.


Статья 11

1. Ни один трудящийся не использует машину без наличия на месте защитных приспособлений, которыми она снабжена. Не разрешается требовать от трудящихся, чтобы он использовал машину без наличия на месте защитных приспособлений, которыми она снабжена.

2. Ни одному трудящемуся, использующему машину, не разрешается отключать защитные приспособления, которыми она снабжена. Защитные приспособления, которыми снабжена машина, предназначенная для использования трудящимся, не могут быть отключены.


Статья 12

Ратификация настоящей Конвенции не затрагивает прав трудящихся, вытекающих из законодательства страны по вопросам социального обеспечения и социального страхования.


Статья 13

Положения этой части настоящей Конвенции, которые касаются обязательств и ответственности предпринимателей и трудящихся, применяются к трудящимся, работающим на свой счет, если так будет решено компетентными органами власти и в той мере, в какой эти органы установят.


Статья 14

В целях применения данного раздела Конвенции, термин "предприниматель" означает также, в соответствующих случаях, агента предпринимателя в том смысле, в каком он определяется законодательством страны.

Раздел IV. Меры по применению


Статья 15

1. Принимаются все необходимые меры, включая соответствующие санкции, для обеспечения эффективного применения положений настоящей Конвенции.

2. Каждый Член Организации, который ратифицирует настоящую Конвенцию, берет на себя обязательство обеспечить соответствующие службы инспекции для контроля за применением положений настоящей Конвенции, или следить за тем, чтобы была обеспечена соответствующая инспекция.


Статья 16

Любые акты национального законодательства, вводящие в действие положения настоящей Конвенции, разрабатываются компетентными органами власти после консультации с наиболее представительными соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся, а также, в соответствующих случаях, с организациями изготовителей машин.

Раздел V. Сфера применения


Статья 17

1. Положения настоящей Конвенции применяются во всех секторах экономики, за исключением тех случаев, когда Член Организации, ратифицирующий Конвенцию, ограничивает сферу ее применения путем заявления, приложенного к ратификации.

2. В случае наличия заявления, ограничивающего таким образом применение положений Конвенции:

а) положения Конвенции применяются, по крайней, мере к тем предприятиям и секторам экономической деятельности, в отношении которых компетентные органы власти, после консультации со службой инспекции труда и с наиболее представительными соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся, устанавливают, что в них широко используются машины; инициатива в отношении подобной консультации может быть проявлена любой такой организацией.

b) в докладах, представляемых в соответствии с положениями статьи 22 Устава Международной Организации Труда, Член Организации указывает, какой прогресс достигнут на пути более широкого применения положений этой Конвенции.

3. Каждый Член Организации, сделавший заявление согласно пункту 1 данной статьи, может в любой время аннулировать его полностью или частично путем последующего заявления.

Раздел VI. Заключительные положения


Статья 18

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации.


Статья 19

1. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов Международной Организации Труда, чьи документы о ратификации зарегистрированы Генеральным Директором.

2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после того, как Генеральный Директор зарегистрирует документы о ратификации двух Членов Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого Члена Организации через двенадцать месяцев после даты регистрации его документа о ратификации.


Статья 20

1. Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного Генеральному Директору Международного Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.

2. Каждый Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.


Статья 21

1. Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает всех Членов Международной Организации Труда о регистрации всех документов о ратификации и актов о денонсации, полученных им от Членов Организации.

2. Извещая Членов Организации о регистрации полученного им второго документа о ратификации, Генеральный Директор обращает их внимание на дату вступления настоящей Конвенции в силу.


Статья 22

Генеральный Директор Международного Бюро Труда направляет Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций полные сведения относительно всех документов о ратификации и актов о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.


Статья 23

Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной Конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.


Статья 24

1. В случае если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:

а) ратификация каким-либо Членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 20, немедленную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее Членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается, во всяком случае, в силе по форме и содержанию в отношении тех Членов Организации, которые ее ратифицировали, но не ратифицировали новую, пересматривающую конвенцию.


Статья 25

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

Дата вступления в силу: 21 апреля 1965 года.

"Конвенции и рекомендации, принятые

Международной конференцией труда",

1919-1966 гг., Женева, МБТ, 1983 год.