Конвенція

про захист від небезпеки отруєння бензолом N 136 (укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 2 червня 1971 року на свою п'ятдесят шосту сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо захисту працівників від небезпек, пов'язаних із використанням бензолу, що є шостим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять третього дня червня місяця тисяча дев'ятсот сімдесят першого року нижченаведену Конвенцію, яка називається Конвенцією 1971 року про бензол:


Стаття 1

Ця Конвенція застосовується до всіх видів діяльності, під час яких трудівники зазнають дії:

a) ароматичного вуглеводню бензолу (С6Н6), що нижче називається "бензол";

b) продуктів, вміст бензолу в яких перевищує один об'ємний відсоток, котрі нижче називаються "продукти, що містять бензол".


Стаття 2

1. Кожного разу, коли є нешкідливі або менш шкідливі продукти-замінники, вони застосовуються замість продуктів, що містять бензол.

2. Параграф 1 цієї статті не застосовується:

a) до виробництва бензолу;

b) до використання бензолу в хімічному синтезі;

c) до використання бензолу в моторному пальному;

d) до виконуваних у лабораторіях робіт, пов'язаних із проведенням аналізів та наукових досліджень.


Стаття 3

1. Компетентний орган влади в кожній країні може допускати тимчасові вилучення з положення про відсотковий вміст бензолу, викладеного в пункті b) статті 1, та з положень параграфа 1 статті 2 цієї Конвенції за умов і на термін, які визначаються після консультації з найбільш представницькими заінтересованими організаціями підприємців і працівників, якщо такі є.

2. У такому разі відповідні члени Організації у своїх доповідях про застосування цієї Конвенції, які вони зобов'язані подавати згідно зі статтею 22 Статуту Міжнародної організації праці993_154, сповіщають про стан їхнього законодавства й практики у питаннях, котрі є предметом таких вилучень, та про досягнуті ними успіхи на шляху до повного застосування положень Конвенції.

3. Після закінчення трирічного строку з моменту, коли ця Конвенція початково набула чинності, Адміністративна рада Міжнародного бюро праці подає Конференції спеціальну доповідь про застосування параграфів 1 і 2 цієї статті з такими пропозиціями, які вона визнає за доцільні для вжиття подальших заходів у цій галузі.


Стаття 4

1. Використання бензолу і продуктів, що містять бензол, забороняється під час деяких робіт, котрі визначаються національним законодавством чи правилами.

2. Ця заборона стосується, як мінімум, використання бензолу та продуктів, що містять бензол, як розчинників чи розріджувачів, за винятком операцій, котрі виконуються в герметизованих пристроях або за допомогою інших так само безпечних методів роботи, коли такі є.


Стаття 5

З метою ефективного захисту працівників, які зазнають дії бензолу чи продуктів, що містять бензол, застосовуються технічні заходи запобігання та заходи промислової санітарії.


Стаття 6

1. У приміщеннях, де бензол чи продукти, що містять бензол, виробляються, використовуються або з ними виконуються які-небудь операції, треба вживати всіх неодмінних заходів для запобігання виділенню пари бензолу в повітря робочого приміщення.

2. Коли працівники зазнають дії бензолу чи продуктів, що містять бензол, підприємець вживає заходів для того, щоб концентрація бензолу в повітрі робочого приміщення не перевищувала максимальної концентації, котра встановлюється компетентним органом влади на рівні, який не перевищує верхньої межі в 25 часток на мільйон (80 мг/куб.м).

3. Способи визначення концентрації бензолу в повітрі робочих приміщень встановлюються інструкціями компетентного органу влади.


Стаття 7

1. Роботи, пов'язані з використанням бензолу чи продуктів, що містять бензол, виконуються, наскільки це можливо, в герметизованих пристроях.

2. Коли немає змоги застосовувати герметизовані пристрої, місця роботи, на яких застосовуються бензол чи продукти, що містять бензол, обладнуються ефективними засобами, котрі забезпечують видалення пари бензолу такою мірою, наскільки це потрібно для охорони здоров'я працівників.


Стаття 8

1. Працівники, які можуть мати контакт із рідким бензолом чи з рідкими продуктами, що містять бензол, забезпечуються засобами індивідуального захисту від небезпеки проникання бензолу через шкірний покрив.

2. Працівники, які з особливих причин можуть зазнавати впливу концентрацій бензолу в повітрі робочих приміщень, що перевищують максимальну концентрацію, зазначену в параграфі 2 статті 6 цієї Конвенції, забезпечуються відповідними засобами індивідуального захисту, котрі уберігають від вдихання пари бензолу; тривалість перебування під дією пари бензолу по змозі обмежується.


Стаття 9

1. Працівники, які повинні виконувати роботи, пов'язані з дією бензолу чи продуктів, що містять бензол, проходять:

a) ретельний попередній медичний огляд з метою визначення придатності до роботи, до якого входить дослідження крові;

b) наступні періодичні огляди, куди входять біологічні дослідження, зокрема дослідження крові, періодичність яких визначається національним законодавством чи правилами.

2. Компетентний орган влади в кожній країні, після консультації з найбільш представницькими заінтересованими організаціями підприємців і працівників, якщо такі є, може дозволити вилучення з зобов'язань, передбачених у параграфі 1 цієї статті, відносно окремих категорій працівників.


Стаття 10

1. Медичні огляди, передбачені в параграфі 1 статті 9 цієї Конвенції:

a) проводяться під відповідальністю кваліфікованого лікаря, призначеного за погодженням з компетентними органами влади, з допомогою, в разі потреби, компетентних лабораторій;

b) документально підтверджуються належним чином.

2. Ці медичні огляди не можуть спричиняти для працівників яких-небудь витрат.


Стаття 11

1. Жінки в період медично встановленої вагітності і матері-годувальниці не можуть бути зайняті на роботах, пов'язаних із дією бензолу чи продуктів, що містять бензол.

2. Підлітки віком молодше 18 років не можуть бути зайняті на роботах, пов'язаних із дією бензолу чи продуктів, що містять бензол; проте ця заборона може не застососуватися до підлітків, котрі проходять навчання або підготовку, якщо вони перебувають під належним технічним і медичним наглядом.


Стаття 12

Напис "Бензол" і неодмінні символи небезпеки повинні бути ясно видні на будь-якій тарі, в якій міститься бензол чи продукти, що містять бензол.


Стаття 13

Кожний член Організації вживає всіх відповідних заходів для того, щоб будь-який працівник, котрий зазнає дії бензолу чи продуктів, що містять бензол, діставав належний інструктаж про заходи щодо охорони здоров'я та щодо запобігання нещасним випадкам, а також про заходи, яких слід вживати у разі появи симптомів отруєння.


Стаття 14

Кожний член Організації, що ратифікує цю Конвенцію:

a) вживає законодавчим порядком чи будь-яким іншим шляхом, що відповідає національній практиці й умовам, потрібних заходів для здійснення положень цієї Конвенції;

b) зазначає відповідно до національної практики особу чи осіб, на яких лежить обов'язок забезпечувати застосування положень цієї Конвенції;

c) зобов'язується покласти на відповідні служби інспекції контроль за застосуванням положень цієї Конвенції або стежити за здійсненням належної інспекції.


Стаття 15

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.


Стаття 16

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності стосовно кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.


Стаття 17

1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного Бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набирає чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористався своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому у цій статті.


Стаття 18

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці оповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Оповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.


Стаття 19

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй995_010 повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.


Стаття 20

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.


Стаття 21

1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, котра повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено іншого, то:

a) ратифікація яким-небудь членом Організації нової, переглянутої, конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 17, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція лишається в кожному разі чинною за формою та змістом стосовно тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.


Стаття 22

Англійський та французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 27 липня 1973 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені

Міжнародною організацією праці

1965-1999, Том II

Міжнародне бюро праці, Женева

Конвенция

о защите от опасности отравления бензолом N 136

Генеральная Конференция Международной Организации Труда,

Созванная В Женеве Административным Советом Международного Бюро Труда и собравшаяся 2 июня 1971 года на свою пятьдесят шестую сессию,

постановив принять ряд предложений о защите трудящихся от опасностей, связанных с использованием бензола, что является шестым пунктом повестки дня сессии,

решив придать этим предложениям форму международной конвенции,

принимает сего двадцать третьего дня июня месяца тысяча девятьсот семьдесят первого года нижеследующую Конвенцию, которая будет именоваться Конвенцией 1971 года о бензоле:


Статья 1

Настоящая Конвенция применяется ко всем видам деятельности, при которых трудящиеся подвергаются воздействию:

а) ароматического углеводорода бензола (С6Н6), именуемого ниже "бензол";

b) продуктов, содержание бензола в которых превышает один объемный процент, именуемых ниже: "продукты, содержащие бензол".


Статья 2

1. Всякий раз, когда имеются безвредные или менее вредные продукты-заменители, они применяются вместо продуктов, содержащих бензол.

2. Пункт 1 настоящей статьи не применяется:

а) к производству бензола;

b) к использованию бензола в химическом синтезе;

с) к использованию бензола в моторных топливах;

d) к выполняемым в лабораториях работам, связанным с проведением анализов и научных исследований.


Статья 3

1. Компетентный орган власти в каждой стране может допускать временные изъятия из положения о процентном содержании бензола, изложенного в пункте b) статьи 1, и из положений пункта 1 статьи 2 настоящей Конвенции при условиях и на срок, которые определяются по консультации с наиболее представительными заинтересованными организациями предпринимателей и трудящихся, если таковые существуют.

2. В таком случае соответствующие Члены Организации в своих докладах о применении настоящей Конвенции, которые они обязаны представлять согласно статье 22 Устава Международной Организации Труда, сообщают о состоянии их законодательства и практики в вопросах, являющихся предметом таких изъятий, и о достигнутых ими успехах на пути к полному применению положений Конвенции.

3. По истечении трехлетнего срока с момента первоначального вступления в силу настоящей Конвенции Административный Совет Международного Бюро Труда представляет Конференции специальный доклад о применении пунктов 1 и 2 настоящей статьи, с такими предложениями, какие он сочтет целесообразными для принятия дальнейших мер в этой области.


Статья 4

1. Использование бензола и продуктов, содержащих бензол, запрещается при некоторых работах, определяемых национальным законодательством или правилами.

2. Это запрещение касается, как минимум, использования бензола и продуктов, содержащих бензол, в качестве растворителей или разбавителей, за исключением операций, выполняемых в герметизированных устройствах или посредством других столь же безопасных методов работ, когда таковые имеются.


Статья 5

В целях эффективности защиты трудящихся, подвергающихся воздействию бензола или продуктов, содержащих бензол, применяются технические меры предупреждения и меры промышленной санитарии.


Статья 6

1. В помещениях, где бензол или продукты, содержащие бензол, производятся, используются или с ними выполняются какие-либо операции, принимаются все необходимые меры для предотвращения выделения паров бензола в воздух рабочего помещения.

2. Когда трудящиеся подвергаются воздействию бензола или продуктов, содержащих бензол, предприниматель принимает меры для того, чтобы концентрация бензола в воздухе рабочего помещения не превышала максимальной концентрации, которая устанавливается компетентным органом власти на уровне, не превышающем верхнего предела в 25 частей на миллион (80 мг/куб.м).

3. Способы определения концентрации бензола в воздухе рабочих помещений устанавливаются инструкциями компетентного органа власти.


Статья 7

1. Работы, связанные с использованием бензола или продуктов, содержащих бензол, выполняются, насколько это возможно, в герметизированных устройствах.

2. Когда нет возможности применять герметизированные устройства, места работы, на которых используются бензол или продукты, содержащие бензол, оборудуются эффективными средствами, обеспечивающими удаление паров бензола в той мере, в какой это необходимо для охраны здоровья трудящихся.


Статья 8

1. Трудящиеся, которые могут иметь контакт с жидким бензолом или с жидкими продуктами, содержащими бензол, снабжаются средствами индивидуальной защиты от опасности проникновения бензола через кожные покровы.

2. Трудящиеся, которые по особым причинам могут подвергаться воздействию концентраций бензола в воздухе рабочих помещений, превышающих максимальную концентрацию, указанную в пункте 2 статьи 6 настоящей Конвенции, снабжаются соответствующими средствами индивидуальной защиты, предохраняющими от вдыхания паров бензола; продолжительность пребывания под воздействием паров бензола по возможности ограничивается.


Статья 9

1. Трудящиеся, которые должны выполнять работы, связанные с воздействием бензола или продуктов, содержащих бензол, проходят:

а) тщательный предварительный медицинский осмотр в целях определения пригодности к работе, включая исследование крови;

b) последующие периодические осмотры, включающие биологические исследования, в том числе исследование крови, периодичность которых определяется национальным законодательством или правилами.

2. Компетентный орган власти в каждой стране, по консультации с наиболее представительными заинтересованными организациями предпринимателей и трудящихся, если таковые существуют, может разрешить изъятия из обязательств, предусмотренных в пункте 1 настоящей статьи, в отношении отдельных категорий трудящихся.


Статья 10

1. Медицинские осмотры, предусмотренные в пункте 1 статьи 9 настоящей Конвенции:

а) проводятся под ответственностью квалифицированного врача, назначенного по согласованию с компетентным органом власти, с помощью, при необходимости, компетентных лабораторий;

b) документально подтверждаются надлежащим образом.

2. Эти медицинские осмотры не могут приводить к каким-либо расходам для трудящихся.


Статья 11

1. Женщины в период медицински установленной беременности и кормящие матери не могут быть заняты на работах, связанных с воздействием бензола или продуктов, содержащих бензол.

2. Подростки моложе 18 лет не могут быть заняты на работах, связанных с воздействием бензола или продуктов, содержащих бензол; однако это запрещение может не применяться к подросткам, проходящим обучение или подготовку, если они находятся под должным техническим и медицинским наблюдением.


Статья 12

Надпись "Бензол" и необходимые символы опасности должны быть ясно видны на любой таре, в которой находятся бензол или продукты, содержащие бензол.


Статья 13

Каждый Член Организации принимает все соответствующие меры, для того чтобы любой трудящийся, подвергающийся воздействию бензола или продуктов, содержащих бензол, получал надлежащий инструктаж о мерах по охране здоровья и по предупреждению несчастных случаев, а также о мерах, которые следует принимать в случае появления симптомов отравления.


Статья 14

Каждый Член Организации, ратифицирующий настоящую Конвенцию:

а) принимает в законодательном порядке или любым иным путем, соответствующим национальной практике и условиям, необходимые меры для осуществления положений настоящей Конвенции;

b) указывает, в соответствии с национальной практикой, лицо или лиц, на которых лежит обязанность обеспечивать применение положений настоящей Конвенции;

с) обязуется возложить на соответствующие службы инспекции контроль за применением положений настоящей Конвенции или следить за осуществлением надлежащей инспекции.


Статья 15

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации.


Статья 16

1. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов Международной Организации Труда, чьи документы о ратификации зарегистрированы Генеральным Директором.

2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после того, как Генеральный Директор зарегистрирует документы о ратификации двух Членов Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого Члена Организации через двенадцать месяцев после даты регистрации его документа о ратификации.


Статья 17

1. Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного Генеральному Директору Международного Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.

2. Каждый Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.


Статья 18

1. Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает всех Членов Международной Организации Труда о регистрации всех документов о ратификации и актов о денонсации, полученных им от Членов Организации.

2. Извещая Членов Организации о регистрации полученного им второго документа о ратификации, Генеральный Директор обращает их внимание на дату вступления настоящей Конвенции в силу.


Статья 19

Генеральный Директор Международного Бюро Труда направляет Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций полные сведения относительно всех документов о ратификации и актов о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.


Статья 20

Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной Конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.


Статья 21

1. В случае, если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:

а) ратификация каким-либо Членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 17, немедленную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее Членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае в силе по форме и содержанию в отношении тех Членов Организации, которые ее ратифицировали, но не ратифицировали новую, пересматривающую конвенцию.


Статья 22

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

Дата вступления в силу: 27 июля 1973 года.