Рекомендація щодо медичного огляду дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці N 79



Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Монреалі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 19 вересня 1946 року на свою двадцять дев'яту сесію, постановивши прийняти ряд пропозицій стосовно медичного огляду дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

ухваливши Конвенції про медичний огляд дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці в промисловості і на непромислових роботах993_127,

вирішивши доповнити ці Конвенції рекомендацією,

ухвалює цього дев'ятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Рекомендацію, яка може називатися Рекомендацією 1946 року щодо медичного огляду підлітків:

беручи до уваги, що Конвенції 1946 року про медичний огляд підлітків закладають основу для правил щодо медичного огляду, який має на меті захист здоров'я дітей і підлітків від небезпек, зумовлених використанням їх на не підхожій для них роботі, але передбачають, що практичні методи й деталі здійснення визначаються національним законодавством або правилами,

беручи до уваги, що бажано, допускаючи практичне застосування системи медичного огляду в тому вигляді, як це може бути передбачено загальною адміністративною системою різних членів Організації, забезпечити розумне і однакове застосування Конвенцій для підтримання на якнайвищому рівні захисту дітей та підлітків, що є метою Конвенцій;

беручи до уваги бажаність доведення до відома всіх членів Організації методів, з приводу яких визнано, що вони дають бажані наслідки в різних країнах, і які можуть бути керівництвом для членів Організації,

Конференція рекомендує, щоб кожен член Організації застосовував нижченаведені положення, як тільки буде така змога завдяки умовам країни, і на запит Адміністративної ради подавав Міжнародному бюро праці доповіді про заходи, вжиті для впровадження в життя цих положень:



I. Сфера застосування


1. Положення Конвенції 1946 року про медичний огляд підлітків на непромислових роботах повинні застосовуватись до всіх робіт, які виконуються на таких підприємствах або службах чи які пов'язані з цими підприємствами або службами, незалежно від того, чи є останні державними чи приватними:

a) комерційні підприємства, серед них служби доставки;

b) поштові служби електрозв'язку, серед них служби доставки;

c) установи та адміністративні служби, працівники яких зайняті головним чином конторською роботою;

d) газетні підприємства (видання, розподіл, доставка і продаж газет на вулицях або у громадських місцях);

e) готелі, пансіони, ресторани, клуби, кафе та інші заклади, в яких продаються страви й напої, і робота домашньої прислуги в приватних будинках за заробітну плату;

f) установи з лікування і догляду за хворими, старими або нужденними й сиротами;

g) театри та інші місця видовищ і розваг;

h) пересувна торгівля, торгівля на рознос різного роду предметами і всяка інша робота чи обслуговування, що виконуються на вулицях або у громадських місцях;

i) усі інші види робіт, занять і обслуговування, які не є ні промисловими, ні сільськогосподарськими, ні морськими.

2. Без шкоди для свободи дій, наданої членам Організації Конвенцією 1946 року про медичний огляд підлітків на непромислових роботах щодо вилучення зі сфери застосування цієї Конвенції робіт або занять, які визнано такими, що не становлять небезпеки для здоров'я дітей і підлітків, на сімейних підприємствах, де зайняті лише батьки та їхні діти або опікувані особи, уряди, враховуючи той факт, що роботи, які звичайно не вважаються шкідливими, можуть бути небезпечними для деяких осіб, котрі не мають здібностей до тієї чи іншої роботи, повинні намагатися поширювати на всі роботи, що виконуються з метою отримання прибутку, не беручи до уваги сімейних стосунків між зайнятими на них особами, правила стосовно медичного огляду з метою з'ясування придатності до праці.



II. Положення відносно медичного огляду


3. Без шкоди для медичного огляду при влаштуванні на роботу з метою встановлення придатності дитини або підлітка до певної роботи, згідно з вимогами статті 2 згаданих Конвенцій, бажано, щоб усі діти підлягали, найкраще до закінчення періоду обов'язкового навчання в школі, загальному медичному огляду, результати якого можуть бути використані службами професійної орієнтації.

4. Ретельний медичний огляд, потрібний для приймання на роботу, повинен:

a) містити всі клінічні, радіологічні та лабораторні дослідження, доцільні для визначення придатності або непридатності до такої роботи;

b) супроводжуватись у кожному випадку відповідними порадами щодо лікування.

5. Періодичний огляд повинен:

a) проводитися в тому самому порядку, що й огляд при прийманні на роботу;

b) супроводжуватись відповідними порадами відносно лікування, і в разі потреби, додатковим професійним орієнтуванням з метою зміни роботи.

6. 1) Результати огляду повинні повністю записуватися до картки, яка має зберігатися в документах медичного закладу, відповідального за проведення медичного огляду.

2) Відомості, що заносяться до медичної посвідки з метою повідомити їх роботодавцю, або висновок відносно медичного огляду, записаний в допуску до роботи чи в трудовій книжці, повинні достатньо ясно вказувати обмеження придатності до роботи, відзначені під час огляду та запобіжні заходи, яких у зв'язку з цим треба вжити щодо умов праці, але ні в якому разі не повинні містити конфіденційних відомостей, таких, як, наприклад, діагноз стосовно природжених дефектів або захворювань, виявлених внаслідок огляду.

7. 1) Оскільки юнацький вік здебільшого не закінчується до вісімнадцяти років, і, отже, все ще є потреба в спеціальному захисті, бажано поширити обов'язковий медичний огляд на всіх молодих працівників, принаймні тих, які не досягли двадцяти одного року, зайнятих у промисловості або на непромислових роботах.

2) Оцінка міри небезпеки, яка зумовлює потребу поширення медичного огляду на працівників до двадцяти одного року згідно з статтею 4 згаданих Конвенцій, повинна, як мінімум, бути ліберальною; таке поширення медичного огляду має стосуватись, зокрема, всіх робіт у шахтах, у лікарнях і таких занять у місцях видовищ і розваг, як танці та акробатика.

8. Положення попереднього параграфа не повинні тлумачитись як такі, що послаблюють зобов'язання застосовувати положення міжнародних конвенцій або національного законодавства, котрі забороняють використання підлітків на певних роботах, пов'язаних з великим ризиком для здоров'я, або котрі вимагають, незалежно від віку працівника, нагляду за здоров'ям усіх осіб, зайнятих на таких роботах.



III. Заходи щодо осіб, визнаних внаслідок медичного огляду непридатними або тільки обмежено придатними до праці


9. Серед заходів, яких повинні вживати національні органи влади для впровадження в життя положень статті 6 згаданих Конвенцій, має передбачатися, зокрема, щоб діти і підлітки з виявленими внаслідок медичного огляду фізичними вадами чи обмеженнями або які взагалі непридатні до праці:

a) діставали відповідне медичне лікування з метою усунення або зменшення цих вад чи обмежень;

b) діставали заохочення повернутися до школи або орієнтацію на підхожі професії, які могли б їм сподобатися і були б у межах їхніх можливостей, і їм надавалася змога навчатися цих професій;

c) мали право на отримання у разі потреби фінансової допомоги протягом періоду лікування, навчання у школі або професійного навчання.

10. Для того щоб полегшити відповідну професійну орієнтацію дітей і підлітків, у яких виявлено недостатню фізичну витривалість або певні фізичні вади, бажано, щоб переліки професій і занять, які підходять для кожної категорії зайнятих на роботі підлітків з такими вадами, складали кваліфіковані спеціалісти спільно з медичними закладами і службами, що займаються питаннями робочої сили; ці переліки мають призначатися для орієнтації лікарів, які проводять огляд, але не повинні бути обов'язковими.



IV. Відповідальні органи влади


11. 1) З метою забезпечити повну ефективність медичного огляду підлітків, які працюють, слід вживати заходів для того, щоб лікарі, які проводять огляд, були кваліфіковані в галузі промислової санітарії і мали великий досвід у медичних питаннях щодо охорони здоров'я дітей і підлітків.

2) Компетентні органи влади повинні з цією метою забезпечити організацію курсів і практичних занять.

3) Лікарів, які проводять огляд, треба відбирати на основі вимог, зазначених у параграфі 1.

12. Діяльність системи медичного огляду з метою з'ясування придатності до праці повинна здійснюватись таким чином, щоб забезпечувалося тісне співробітництво між медичними закладами, які несуть відповідальність за проведення огляду, і службами, котрі відповідають за допуск до праці дітей і підлітків та за контроль над умовами їхньої праці.



V. Методи здійснення


13. 1) Для того щоб забезпечити регулярний медичний огляд з метою з'ясування придатності до праці дітей і підлітків, зайнятих на промислових і непромислових підприємствах, як у межах розташування підприємства, так і поза ним у зв'язку з його діяльністю, від роботодавців слід вимагати інформування компетентного органу влади про використання на роботах всіх молодих працівників, вік яких знаходиться в межах, встановлених правилами щодо медичного огляду.

2) Такими органами мають бути:

a) офіційний медичний заклад, що несе відповідальність за проведення медичних оглядів і за повну реєстрацію результатів таких оглядів; або

b) служба, компетентна дати дозвіл на підставі медичного огляду щодо використання на роботі дитини або підлітка.

14. Для того щоб забезпечити регулярний медичний огляд з метою з'ясування придатності до праці дітей і підлітків, що працюють як на свій власний рахунок, так і на рахунок своїх батьків у пересувній торгівлі або зайнятих будь-якою іншою роботою, котра виконується на вулицях або у громадських місцях:

a) від підлітків, що працюють, переїжджаючи з місця на місце, та які не досягли віку, до якого медичний огляд з метою з'ясування придатності до праці є обов'язковим, слід вимагати отримання індивідуальних дозволів, що видаються переважно службою департаменту праці на підставі посвідки про придатність до праці і щорічно поновлюються на підставі результатів щорічних повторних оглядів; цей дозвіл повинен мати серійний номер і фотографію або підпис, чи будь-які інші засоби встановлення особи власника і містити також такі відомості:

i) прізвище, вік і адресу власника:

ii) прізвище та адресу його батьків і заяву про те, що вони дозволили дитині або підлітку займатися діяльністю, для якої видано дозвіл;

iii) результати медичного огляду при влаштуванні на роботу і наступних повторних оглядів;

b) власник зазначеного вище дозволу повинен носити на видному місці значок із серійним номером, що відповідає номерові дозволу;

c) з метою регулярної перевірки документів підлітків, які працюють, переїжджаючи з місця на місце, і забезпечення відповідності цих документів правилам щодо медичного огляду для з'ясування придатності до праці має бути встановлено повне співробітництво між службами інспекції праці, що несуть відповідальність за впровадження в життя законодавства, і місцевими органами влади особливо з тими підрозділами поліції, що покликані запобігати злочинності серед молоді.


Конвенції та рекомендації, ухвалені

Міжнародною організацією праці

1919-1964, Том I

Міжнародне бюро праці, Женева


Рекомендация о медицинском освидетельствовании детей и подростков с целью выяснения их пригодности к труду N 79

(Монреаль, 9 октября 1946 года)



Генеральная конференция Международной организации труда,

созванная в Монреале Административным советом Международного бюро труда и собравшаяся 19 сентября 1946 года на свою двадцать девятую сессию,

постановив принять ряд предложений о медицинском освидетельствовании детей и подростков с целью выяснения их пригодности к труду, что является четвертым пунктом повестки дня сессии,

приняв Конвенции о медицинском освидетельствовании детей и подростков с целью выяснения их пригодности к труду в промышленности и на непромышленных работах,

решив дополнить эти Конвенции рекомендацией,

принимает сего девятого дня октября месяца тысяча девятьсот сорок шестого года нижеследующую Рекомендацию, которая может именоваться Рекомендацией 1946 года о медицинском освидетельствовании подростков:

принимая во внимание, что Конвенции* 1946 года о медицинском освидетельствовании подростков закладывают основу для правил о медицинском освидетельствовании, имеющем целью защиту здоровья детей и подростков от опасностей использования их на не подходящей для них работе, но предусматривают, что практические методы и детали осуществления определяются национальными законами или правилами;

----------

* См. Конвенцию N 77 МОТ от 09.10.1946 и Конвенцию N 78 МОТ993_127 от 09.10.1946.


принимая во внимание, что желательно, допуская практическое применение системы медицинского освидетельствования в том виде, как это может быть предусмотрено общей административной системой различных членов Организации, обеспечить разумное и единообразное применение Конвенций для поддержания на возможно более высоком уровне защиты детей и подростков, что является целью Конвенций;

принимая во внимание желательность доведения до сведения всех членов Организации методов, в отношении которых признано, что они дают удовлетворительные результаты в различных странах, и которые могут служить руководством для членов Организации,

Конференция рекомендует, чтобы каждый член Организации применял нижеследующие положения, как только это позволят условия страны, и по запросу Административного совета представлял Международному бюро труда доклады о мерах, принятых для проведения в жизнь этих положений.



I. Сфера применения


1. Положения Конвенции 1946 года о медицинском освидетельствовании подростков на непромышленных работах должны применяться ко всем работам, выполняемым на следующих предприятиях или службах или связанным с этими предприятиями или службами, независимо от того, являются ли последние государственными или частными:

a) коммерческие предприятия, включая службы доставки;

b) почтовые службы и службы электросвязи, включая службы доставки;

c) учреждения и административные службы, работники которых заняты главным образом канцелярской работой;

d) газетные предприятия (издание, распределение, доставка и продажа газет на улицах или в общественных местах);

e) гостиницы, пансионы, рестораны, клубы, кафе и другие заведения, в которых продаются кушанье и напитки, и работа домашней прислуги в частных домах за заработную плату;

f) учреждения по лечению и уходу за больными, престарелыми или остронуждающимися и сиротами;

g) театры и другие места зрелищ и развлечений;

h) передвижная торговля, торговля вразнос различного рода предметами и всякая другая работа или обслуживание, выполняемые на улицах или в общественных местах;

i) все другие виды работ, занятий и обслуживания, которые не являются ни промышленными, ни сельскохозяйственными, ни морскими.

2. Без ущерба для свободы действия, предоставляемой членам Организации Конвенцией 1946 года о медицинском освидетельствовании подростков на непромышленных работах в отношении исключения из сферы применения этой Конвенции работ или занятий, признанных неопасными для здоровья детей и подростков, на семейных предприятиях, на которых заняты только родители и их дети или опекаемые ими лица, правительства, учитывая тот факт, что работы, обычно не считающиеся вредными, могут быть опасными для отдельных лиц, не обладающих способностями к той или иной работе или к какой бы то ни было работе, должны пытаться распространять на все работы, выполняемые с целью получения прибыли, не принимая во внимание семейных отношений, существующих между занятыми на них лицами, правила относительно медицинского освидетельствования с целью выяснения пригодности к труду.



II. Положения относительно медицинского освидетельствования


3. Без ущерба для медицинского освидетельствования при поступлении на работу с целью удостоверения пригодности ребенка или подростка для определенной работы, в соответствии с требованиями статьи 2 указанных Конвенций*, желательно, чтобы все дети подвергались, предпочтительно до окончания ими периода обязательного обучения в школе, общему медицинскому освидетельствованию, результаты которого могут быть использованы службами профессионального ориентирования.

--------------

* См. текст статьи 2 в Конвенции N 77 МОТ от 09.10.1946 и в Конвенции N 78 МОТ от 09.10.1946.


4. Тщательное медицинское освидетельствование, требуемое при приеме на работу, должно:

a) включать все клинические, радиологические и лабораторные исследования, целесообразные для определения пригодности или непригодности для данной работы;

b) сопровождаться в каждом случае соответствующими советами относительно лечения.

5. Периодическое освидетельствование должно:

a) проводиться в том же порядке, что и освидетельствование при приеме на данную работу;

b) сопровождаться соответствующими советами относительно лечения и, в случае необходимости, дополнительным профессиональным ориентированием с целью перемены работы.

6. 1) Результаты освидетельствования должны полностью записываться в карточку, которая должна храниться в документах медицинского учреждения, ответственного за проведение медицинского освидетельствования.

2) Сведения, вносимые в медицинское свидетельство с целью сообщить их нанимателю, или заключение относительно медицинского освидетельствования, записанное в допуске к работе или в трудовой книжке, должны достаточно ясно указывать ограничения годности для работы, отмеченные при освидетельствовании, и меры предосторожности, которые должны быть в связи с этим приняты в отношении условий труда, но ни в коем случае не должны содержать конфиденциальных сведений, таких, как, например, диагноз о прирожденных дефектах или заболеваниях, обнаруженных в результате освидетельствования.

7. 1) Поскольку в большинстве случаев юношеский возраст не заканчивается к восемнадцати годам и, следовательно, все еще имеется необходимость в специальной защите, желательно распространить обязательное медицинское освидетельствование на всех молодых трудящихся, по крайней мере не достигших двадцати одного года, занятых в промышленности или на непромышленных работах.

2) Как минимум, оценка степени опасности, вызывающей необходимость распространения медицинского освидетельствования на трудящихся до двадцати одного года в соответствии со статьей 4 упомянутых Конвенций, должна быть либеральной; такое распространение медицинского освидетельствования должно касаться, в частности всех работ в шахтах, в больницах и таких занятий в местах зрелищ и развлечений, как танцы и акробатика.

8. Положения предыдущего пункта не должны истолковываться как ослабляющие обязательство применять положения международных Конвенций или национального законодательства, которые запрещают использование подростков на определенных работах, связанных с большим риском для здоровья, или которые требуют, независимо от возраста трудящегося, наблюдения за здоровьем всех лиц, занятых на таких работах.



III. Меры в отношении лиц, признанных в результате медицинского освидетельствования непригодными или только ограниченно годными к труду


9. В числе мер, которые должны приниматься национальными органами власти для проведения в жизнь положений статьи 6 упомянутых Конвенций, должно предусматриваться, в частности, чтобы дети и подростки с выявленными в результате медицинского освидетельствования физическими недостатками или ограничениями или которые вообще непригодны к труду:

a) получали соответствующее медицинское лечение с целью устранения или уменьшения этих недостатков или ограничений;

b) поощрялись к возвращению в школу или ориентировались на подходящие профессии, которые могли бы им понравиться и были бы в пределах их возможностей, и им предоставлялись возможности обучения этим профессиям;

c) имели право на получение в случае необходимости финансовой помощи в течение периода лечения, учебы в школе или профессионального обучения.

10. Для того чтобы облегчить соответствующее профессиональное ориентирование детей и подростков, у которых обнаружены недостаточная физическая выносливость или определенные физические недостатки, желательно, чтобы перечни профессий и занятий, подходящих для каждой категории трудящихся подростков с такими недостатками, составлялись квалифицированными специалистами совместно с медицинскими учреждениями и службами, занимающимися вопросами рабочей силы; эти перечни должны служить для ориентировки врачей, производящих освидетельствование, но не должны быть обязательными.



IV. Власти, несущие ответственность


11. 1) Для того чтобы обеспечить полную эффективность медицинского освидетельствования трудящихся подростков, должны приниматься меры для обучения штата врачей, производящих освидетельствование, квалифицированных в области промышленной санитарии и имеющих большой опыт в медицинских вопросах, относящихся к здравоохранению детей и подростков.

2) Компетентные органы власти должны с этой целью обеспечить организацию курсов и практических занятий.

3) Производящие освидетельствование врачи должны отбираться на основе требований, указанных в пункте 1.

12. Деятельность системы медицинского освидетельствования с целью выяснения пригодности к труду должна осуществляться таким образом, чтобы обеспечивалось тесное сотрудничество между медицинскими учреждениями, несущими ответственность за проведение освидетельствования, и службами, отвечающими за допуск к труду детей и подростков и за контроль над условиями их труда.



V. Методы осуществления


13. 1) Для того чтобы обеспечить регулярное медицинское освидетельствование с целью выяснения пригодности к труду детей и подростков, занятых на промышленных или непромышленных предприятиях, как в пределах расположения предприятия, так и вне его в связи с его деятельностью, от предпринимателей следует требовать посылки компетентному органу власти уведомления об использовании на работах всех молодых трудящихся, возраст которых находится в пределах, установленных правилами медицинского освидетельствования.

2) Такими органами должны быть:

a) официальное медицинское учреждение, несущее ответственность за проведение медицинских освидетельствований и за ведение полной регистрации результатов таких освидетельствований; или

b) служба, компетентная на основе медицинского освидетельствования дать разрешение на использование на работе ребенка или подростка.

14. Для того чтобы обеспечить регулярное медицинское освидетельствование с целью выяснения пригодности к труду детей и подростков, работающих как на свой собственный счет, так и на счет своих родителей в передвижной торговле или занятых любой другой работой, выполняемой на улицах или в общественных местах:

a) от переезжающих с места на место трудящихся подростков, не достигших возрастного предела, до которого медицинское освидетельствование с целью выяснения пригодности к труду является обязательным, следует требовать получения индивидуальных разрешений, выдаваемых преимущественно службой департамента труда на основании свидетельства о пригодности к труду и ежегодно возобновляемых на основании результатов ежегодных переосвидетельствований; это разрешение должно иметь серийный номер и фотографию или подпись или какие-либо другие средства определения личности владельца и должно также содержать следующие сведения:

i) фамилию, возраст и адрес владельца;

ii) фамилию и адрес его родителей и заявление о том, что они разрешили ребенку или подростку заниматься деятельностью, для выполнения которой выдано разрешение;

iii) результаты медицинского освидетельствования при поступлении на работу и последующих переосвидетельствований;

b) от владельца упомянутого выше разрешения должно требоваться ношение на видном месте значка с серийным номером, соответствующим номеру разрешения;

c) в целях регулярной проверки документов переезжающих с места на место трудящихся подростков и обеспечения соответствия этих документов правилам относительно медицинского освидетельствования для выяснения пригодности к труду должно быть установлено полное сотрудничество между службами инспекции труда, несущими ответственность за проведение в жизнь законодательства, и местными властями, в особенности с полицией по предотвращению преступности среди молодежи.