ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Л И С Т

27.04.2004 N 3283/6/17-3116

ДПАУ розглянула лист щодо оподаткування вартості засобів індивідуального захисту (спецодягу, спецвзуття, миючих засобів), що видаються працівникам понад визначені норми, і повідомляє.

При укладанні трудового договору (контракту) між працівником і працедавцем працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену такою угодою (контрактом), тобто виконувати трудову функцію за дорученням або наказом працедавця, а працедавець зобов'язується виплачувати працівнику зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, зокрема, охорону праці в межах законодавства про працю, про охорону праці, колективних договорів і угод сторін, до яких відноситься і забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням та іншими засобами індивідуального захисту (на роботах, пов'язаних із забрудненням, у тому числі на роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, видається мило, змиваючі та знешкоджуючі засоби), як це передбачено ст. 163-322-08|st165165 Кодексу законів про працю України322-08.

З 01.01.2004 р. порядок оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється відповідно до положень Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), згідно з пп. 4.2.9 ст. 4 якого дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими п. 4.3 цієї статті), зокрема, у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у пп. 5.4.1 ст. 334/94-ВР|st55 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"334/94-ВР та у пп. 4.3.14 ст. 4 цього Закону, включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 4.3.14 ст. 4 Закону889-15 визначено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються вартість безоплатного харчування, миючих та знешкоджуючих засобів, а також робочого одягу, взуття, обмундирування, засобів особистого захисту, отриманих у тимчасове користування платником податку, який перебуває у відносинах трудового найму з працедавцем, який надає таке майно, за переліком та граничними строками їх використання, що щорічно встановлюються КМУ шляхом прийняття відповідної постанови до подання проекту Держбюджету України на наступний рік. Якщо така постанова не приймається у зазначений строк, то діють норми постанови, прийнятої для попереднього року (років).

Цим же підпунктом встановлено, що до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку, включається первісна вартість такого майна лише у разі, якщо платник податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому такий робочий одяг, взуття, обмундирування, засоби особистого захисту, граничний строк використання яких не настав, під час остаточного розрахунку.

Заступник Голови
С.Лекарь