КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 14 березня 2012 р. № 196
Київ

Про затвердження Положення про посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 26 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"3671-17 Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, що додається.

Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ
Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 14 березня 2012 р. № 196

ПОЛОЖЕННЯ

про посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту

1. Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту (далі - посвідчення), є паспортним документом, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсним для реалізації прав та виконання обов’язків, передбачених Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" та іншими законами України.

2. Посвідчення видається іноземцю або особі без громадянства, які досягли шістнадцятирічного віку, територіальним органом ДМС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) на підставі рішення ДМС про визнання іноземця або особи без громадянства особою, яка потребує додаткового захисту.

Дитині, розлученій із сім’єю, яку визнано особою, яка потребує додаткового захисту, посвідчення видається до досягнення нею шістнадцятирічного віку.

У разі коли видача посвідчення необхідна для реалізації неповнолітньою особою своїх прав, зокрема на освіту та лікування, за клопотанням батьків або законних представників, погодженим з навчальним чи лікувальним закладом, такій особі може бути, як виняток, видано відповідне посвідчення після досягнення нею чотирнадцятирічного віку.

Посвідчення реєструється в спеціальному журналі. Номер посвідчення та дата його видачі вносяться також у довідково-інформаційний банк даних централізованої інформаційної системи ДМС.

3. Бланки посвідчення є документами суворої звітності, які виготовляються відповідно до вимог законодавства на замовлення ДМС. Зразок бланка посвідчення затверджується МВС.

4. Бланк посвідчення має вигляд зшитої нитками обрізної книжечки розміром 88 х 125 міліметрів. Книжечка складається з обкладинки і 16 сторінок. Посвідчення скріплюється замкненим швом, виконаним нитками із захисними властивостями.

Усі сторінки бланка посвідчення мають захисні елементи, виконані спеціальними фарбами відповідно до розробленої в установленому порядку схеми захисту.

Сторінки посвідчення нумеруються.

На першій - шістнадцятій сторінках та на правому боці обкладинки способом перфорації проставляється серія, позначена двома літерами, та шестизначний номер посвідчення.

Обкладинка посвідчення виготовляється із зносостійкого палітурного матеріалу темно-синього кольору.

На лицьовому боці обкладинки виконано напис "УКРАЇНА", нижче - зображення малого Державного Герба України, під ним - напис "ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ, ЯКА ПОТРЕБУЄ ДОДАТКОВОГО ЗАХИСТУ".

На внутрішньому лівому боці обкладинки надруковано такий текст: "Цей документ посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту".

Унизу правого форзаца зазначено найменування підприємства, яке виготовило бланк посвідчення, рік виготовлення бланка.

До посвідчення вносяться такі відомості:

прізвище, ім’я (імена, по батькові);

громадянство (підданство);

дата народження;

стать;

сімейний стан;

країна постійного проживання;

номер посвідчення;

дата видачі посвідчення;

дата закінчення (продовження) строку дії посвідчення;

місце проживання;

найменування органу, що прийняв рішення про визнання іноземця або особи без громадянства особою, яка потребує додаткового захисту;

дата прийняття рішення про визнання іноземця або особи без громадянства особою, яка потребує додаткового захисту, та його номер;

відомості про дітей.

У посвідчення вклеюється фотокартка особи, яку визнано особою, яка потребує додаткового захисту. Посвідчення підписується зазначеною особою.

Достовірність записів у посвідченні засвідчується підписом посадової особи, скріпленим мастиковою печаткою.

5. Відомості про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку, вносяться до посвідчення одного з батьків, у яке вклеюються їх фотокартки, а в посвідченні другого з батьків зазначається номер посвідчення, до якого внесено такі відомості.

У разі відсутності батьків відомості про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку, вносяться до посвідчення діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікунів чи піклувальників або іншої особи, яка до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження особи, яка потребує додаткового захисту, взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей.

6. Порядок заповнення посвідчення визначається МВС за погодженням з МЗС та Адміністрацією Держприкордонслужби.

Вносити до посвідчення записи, не передбачені цим Положенням, забороняється.

7. Посвідчення видається територіальним органом протягом семи робочих днів після отримання рішення ДМС про визнання іноземця або особи без громадянства особою, яка потребує додаткового захисту, строком на п’ять років.

8. Строк дії посвідчення продовжується під час перереєстрації особи, яка потребує додаткового захисту, територіальним органом за місцем її проживання. Під час видачі посвідчення в особи, яка потребує додаткового захисту, вилучається довідка про звернення за захистом в Україні.

Видача посвідчення є підставою для реєстрації місця проживання.

9. Для отримання посвідчення подаються такі документи:

заява-анкета, зміст та форма якої визначаються МВС;

дві фотокартки розміром 35 х 45 міліметрів;

дві фотокартки розміром 35 х 45 міліметрів кожного члена сім’ї особи, яка потребує додаткового захисту, віком до шістнадцяти років, який перебуває з нею в Україні.

10. Посвідчення підлягає обміну в разі повного використання сторінок, призначених для продовження строку його дії, зміни прізвища та імені особи, яка потребує додаткового захисту, виявлення розбіжностей у записах, непридатності його для використання.

Обмін посвідчення проводиться протягом семи робочих днів після прийняття відповідного рішення територіальним органом за місцем проживання особи, яка потребує додаткового захисту.

11. Для обміну посвідчення необхідно подати документи, зазначені в пункті 9 цього Положення, та посвідчення, яке підлягає обміну.

Для обміну посвідчення у зв’язку із зміною прізвища, імені, виявленням розбіжностей у записах подаються також документи, які підтверджують причини обміну.

12. У разі втрати посвідчення особа, яка потребує додаткового захисту, зобов’язана протягом трьох робочих днів повідомити про це орган внутрішніх справ, а також територіальний орган за місцем проживання.

Нове посвідчення видається на підставі рішення територіального органу протягом семи робочих днів з дня його прийняття.

13. Для поновлення посвідчення подаються:

документи, зазначені в пункті 9 цього Положення;

довідка органу внутрішніх справ про реєстрацію заяви особи, яка потребує додаткового захисту, про втрату посвідчення.

14. У разі прийняття рішення про втрату або позбавлення додаткового захисту посвідчення може вилучатися або визнаватися недійсним відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" , а також в інших випадках, передбачених законодавством.