МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ


Н А К А З


N 26 від 12.03.97

м.Київ





Про затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників центрального апарату Міністерства соціального захисту населення України


На підставі статті 142 Кодексу законів про працю України322-08 НАКАЗУЮ:


1. Затвердити Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників центрального апарату Міністерства соціального захисту населення України (додаються);

2. Міністру соціального захисту Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь соціального захисту населення обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління Міністерства, взяти до відома і використання в роботі Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату Міністерства соціального захисту населення України.

3. Визнати таким, що втратив чинність наказ Міністерства соціального забезпечення УРСР від 24.09.84 N 122.


 Міністр                                             П.П.Овчаренко

         Погоджено                        Затверджено
 Голова Профспілкового комітету       наказом Міністра соціального
 Міністерства соціального захисту     захисту населення України
 населення України                    від 12.03.97 N 26



Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників центрального апарату Міністерства соціального захисту населення України


I. Загальні положення

Відповідно до статті 43 Конституції України254к/96-ВР кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів.

Правила внутрішнього трудового розпорядку мають на меті зміцнення трудової і виконавської дисципліни, правильну організацію праці, повне і раціональне використання робочого часу, підвищення якості і продуктивності праці.

Кожен має право на належні безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.


II. Порядок прийняття та звільнення робітників і державних службовців

Прийняття на державну службу здійснюється на конкурсній основі, якщо інше не встановлено чинним законодавством України.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця.

Прийом, переведення, звільнення з роботи оформляється наказом Міністерства соціального захисту населення України.

При укладенні трудового договору адміністрація повинна вимагати від особи, яка поступає на роботу:

а) трудову книжку;

- якщо дана особа стає на роботу вперше - довідку ЖЕКу про останнє заняття;

- військовозобов'язані - військовий квиток;

б) паспорт.

При прийнятті на роботу, що потребує спеціальних знань, адміністрація має право вимагати від працівника диплом або інший документ про закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ своєчасно не був виданий, але працівника фактично було допущено до роботи.

При прийнятті на роботу, переведенні на іншу роботу адміністрація зобов'язана роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, посадовою інструкцією, визначити працівникові робоче місце, провести інструктаж з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Особам, які поступили на роботу вперше, не пізніше 5 днів після прийняття на роботу виписується трудова книжка.

Припинення трудового договору може мати місце тільки на підставах, передбачених чинним законодавством України. Працівник має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши адміністрацію Міністерства письмово за два тижні. Після закінчення цього терміну працівник має право припинити роботу, а адміністрація не має права затримувати проведення розрахунку і звільнення від роботи працівника та зобов'язана в день звільнення видати йому належно оформлену трудову книжку і повністю провести з ним розрахунок. За домовленістю між працівником і адміністрацією трудовий договір може бути припинений до закінчення терміну попередження про звільнення.

Причина звільнення повинна бути зазначена в точній відповідності з формулюванням діючого трудового законодавства із посиланням на статтю (пункт) Кодексу законів про працю України.

Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації не допускається без попередньої згоди профспілкового комітету, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України. Днем звільнення вважається останній день роботи.


III. Основні обов'язки робітників і державних службовців

Основними обов'язками працівників є:

- працювати чесно і сумлінно, дотримуватись дисципліни праці;

- постійно вдосконалювати організацію своєї праці і підвищення професійної кваліфікації;

- повністю дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці і протипожежної безпеки;

- тримати в чистоті і порядку своє робоче місце, а також дотримуватись чистоти на території Міністерства;

- своєчасно і якісно виконувати розпорядження безпосереднього керівництва, а також адміністрації Міністерства.


IV. Основні обов'язки адміністрації

Адміністрація зобов'язана:

- належним чином організувати роботу працівників, щоб кожен працював за фахом і кваліфікацією, мав закріплене на ним робоче місце;

- затвердити посадову інструкцію на кожну посаду за штатним розписом;

- забезпечити здорові і безпечні умови праці;

- постійно зміцнювати трудову і виконавську дисципліну;

- поліпшувати умови праці, неухильно дотримуватись законодавства про працю;

- постійно контролювати дотримання працівниками всіх вимог по техніці безпеки, виробничій санітарії і гігієни праці, протипожежній безпеці;

- видавати заробітну плату кожного 1 та 16 числа поточного місяця, у тих випадках, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним або святковим днем, заробітну плату виплачувати напередодні (стаття 115 КЗпП України322-08);

- підвищувати роль морального стимулювання праці, заохочувати працівників, забезпечувати поширення передового досвіду роботи;

- забезпечувати систематичне підвищення ділової кваліфікації працівників, створювати необхідні умови для суміщення роботи на виробництві з навчанням в учбових закладах.

Уважно ставитись до потреб і запитів працівників, поліпшувати їх житлово-побутові умови.

У відповідних випадках адміністрація здійснює свої обов'язки разом або за погодженням з профспілковим комітетом.


V. Робочий час і час відпочинку

Для працівників Міністерства встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота, неділя.

Тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на 1 годину (стаття 53 КЗпП України).

Адміністрація зобов'язана організувати облік явки на роботу і залишення на роботі.

Робочий час Міністерства соціального захисту населення України починається з 9 години ранку. Перерва на обід з 13 години до 13 години 45 хвилин. Кінець робочого дня - о 18 годині, в п'ятницю - о 16 годині 45 хвилин.

Залишення працівником робочого місця без дозволу безпосереднього керівника не допускається.

Працівника, який з'явився на роботі в нетверезому стані, адміністрація не допускає до роботи в даний робочий день і цей день вважається прогулом.

Забороняється в робочий час:

відривати працівника і службовців від їх безпосередньої роботи, викликати або змушувати їх виконувати громадські обов'язки чи здійснювати різного роду заходи, не пов'язані з виробничою діяльністю.

Черговість надання щорічних відпусток встановлюється адміністрацією за погодженням з профспілковим комітетом.

Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а тим, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів.

Працівникам за їх заявою може бути надана відпустка без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

Графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 5 січня поточного року і доводиться до відома всіх працівників Міністерства.


VI. Заохочення за успіхи в роботі

За сумлінне виконання трудових обов'язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство в праці і за інші досягнення в роботі застосовуються заохочення:

а) винесення подяки;

б) видача премії;

в) нагородження почесною грамотою.

За особливі трудові заслуги працівники представляються у вищі органи виконавчої влади до заохочення, до нагородження орденами, медалями, нагрудними знаками і до присвоєння почесних звань, а також і звання кращого працівника за даною професією.


VII. Стягнення за порушення трудової дисципліни

Порушення трудової дисципліни або невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків тягне за собою накладення дисциплінарного стягнення.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосований лише один з таких заходів стягнення:

а) догана;

б) звільнення.

Стягнення застосовується адміністрацією безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При накладенні дисциплінарного стягнення повинні враховуватись тяжкість вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота та поведінка працівника.

Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі або розпорядженні і повідомляється працівнику під розписку. Наказ (розпорядження) доводиться до відома працівників Міністерства.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допускав нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Протягом строку дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбаченних чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

- попередження про неповну службову відповідність;

- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Правила внутрішнього трудового розпорядку вивішуються на видних місцях.