МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ


Л И С Т


N 06/2-4/132 від 15.05.2002





При покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, необхідно враховувати, зокрема, вимоги глави IX Кодексу законів про працю України, якою передбачені підстави, умови, межі матеріальної відповідальності працівників та ін.

За загальним правилом, встановленим статтею 130 Кодексу законів про працю України322-08, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Звертаємо увагу, що на працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Порядок оплати праці при виготовленні продукції, що виявилась браком, визначено у статті 112 Кодексу законів про працю України322-08. Відповідно до частини третьої зазначеної статті, повний брак з вини працівника оплаті не підлягає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.


 Начальник юридичного управління                        І.Тубелець

"Бізнес-Бухгалтерія: право-податки-консультації",

N 28/1-2, 08.07.2002