НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ

Н А К А З

25.07.2008 N 91

Про затвердження Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом

Відповідно до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"2343-12, підпункту 15 пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 12581258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 11 квітня 2007 року N 291291/2007, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом (додається).

2. Структурним підрозділам Національної служби посередництва і примирення забезпечити дотримання норм затвердженого пунктом 1 цього наказу Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом, при здійсненні сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).

3. Наказ Національної служби посередництва і примирення від 27 жовтня 2003 року N 493 "Про затвердження Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом" вважати таким, що втратив чинність.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова Національної служби
посередництва і примирення

О.Окіс

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Національної служби

посередництва і примирення

25.07.2008 N 91

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників, профспілки, розгляду вимог найманих працівників, профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом

1. Загальні положення

1.1. Це Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників, профспілки, розгляду вимог найманих працівників, профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом (далі - Положення) розроблене відповідно до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"2343-12.

1.2. Відповідно до статті 17 Кодексу законів про працю України322-08:

- колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір;

- у разі реорганізації підприємства, установи, організації колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін;

- у разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору;

- у разі ліквідації підприємства, установи, організації колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.

1.3. Для цілей цього Положення терміни вживаються у такому значенні:

боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;

банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів);

досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство;

розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство;

санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника;

реструктуризація підприємства - здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів;

керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника;

ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;

ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку;

арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

2. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) під час відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

2.1. В разі здійснення досудової санації сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів, первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та керівник або орган управління боржника.

2.2. В разі, якщо господарським судом визначено розпорядника майна, а функції управління виконує керівник або орган управління боржника, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та керівник або орган управління боржника.

2.3. В разі, якщо за клопотанням комітету кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів, первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та розпорядник майна.

2.4. В разі, якщо господарським судом винесено ухвалу про санацію і керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, а повноваження органів управління передаються керуючому санацією, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та керуючий санацією.

2.5. В разі, якщо господарським судом винесена постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора, то сторонами колективного трудового спору є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів, первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та ліквідатор.

3. Формування вимог найманих працівників та визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, на виробничому рівні

3.1. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР вимоги найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації, їх структурного підрозділу.

Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР уповноважений найманими працівниками на представництво орган є єдиним повноважним представником найманих працівників до моменту припинення такого спору (конфлікту).

3.2. Затвердження вимог найманих працівників (в т.ч. окремої категорії найманих працівників) і визначення органу чи особи (осіб), які будуть представляти їх інтереси, зборами (конференцією) найманих працівників здійснюється наступним чином:

3.2.1. У роботі зборів (конференції) найманих працівників мають право брати участь усі працюючі штатні наймані працівники підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу (окремої категорії найманих працівників).

3.2.2. У роботі зборів (конференції) найманих працівників також мають право брати участь власник або уповноважений ним орган (представник), представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, працівники Національної служби посередництва і примирення та за згодою учасників даних зборів (конференції) інші представники об'єднань громадян.

3.2.3. Збори (конференція) найманих працівників скликаються за ініціативою виборного органу первинної профспілкової організації чи іншого уповноваженого найманими працівниками органу або ініціативної групи найманих працівників (окремої категорії найманих працівників), а також за пропозицією не менш як третини від загальної кількості працюючих штатних найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.

3.2.4. Інформація про скликання зборів (конференції) найманих працівників доводиться до відома найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу (окремої категорії найманих працівників), як правило, не пізніш як за 7 календарних днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення зборів (конференції), питань, які передбачається винести на їх обговорення.

3.2.5. У випадках, коли скликання зборів найманих працівників утруднене через багатозмінність або територіальну роз'єднаність цехів, відділів та інших структурних підрозділів, можуть скликатися конференції найманих працівників.

Норми представництва, як правило, встановлюються наступні:

- на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників до 300 осіб - 1 представник від 5 найманих працівників;

- на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 300 до 1000 осіб - 1 представник від 10 найманих працівників;

- на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 1000 до 3000 осіб - 1 представник від 20 найманих працівників;

- на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 3000 до 6000 осіб - 1 представник від 30 найманих працівників;

- на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 6000 осіб - 1 представник від 40 найманих працівників.

За рішенням ініціаторів скликання конференції найманих працівників, в разі необхідності, можуть бути встановлені інші норми представництва на засадах пропорційного представництва найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.

Представники найманих працівників для участі в конференції (делегати конференції) обираються зборами найманих працівників всіх структурних підрозділів підприємства, установи, організації шляхом відкритого або таємного голосування.

3.2.6. Ініціатори скликання зборів (конференції) найманих працівників повинні в терміни, визначені в п.п. 2.2.4. Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок, повідомити про скликання зборів (конференції) найманих працівників, власника або уповноважений ним орган (представника). Та в першу чергу адміністрацію того підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу, де безпосередньо працюють учасники зазначених зборів (конференції).

3.2.7. Власник або уповноважений ним орган (представник) по можливості сприяє ініціаторам проведення зборів (конференції) найманих працівників у їх підготовці і проведенні, надає необхідні приміщення для проведення зборів (конференції).

3.2.8. Збори найманих працівників є правомочними при наявності на них більше половини працюючих найманих працівників, які є штатними працівниками підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.

Конференція представників (делегатів конференції) найманих працівників є правомочною, якщо в ній бере участь не менше трьох четвертих обраних представників (делегатів конференції) від працюючих найманих працівників, які є штатними працівниками підприємства, установи, організації чи їх окремого структурного підрозділу.

3.2.9. При розгляді і вирішенні питань щодо формування та затвердження вимог найманих працівників збори (конференція) найманих працівників керуються Конституцією і законами України, Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР, указами Президента України, іншими чинними нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

3.2.10. До компетенції зборів (конференції) найманих працівників належить:

1) формування і затвердження вимог найманих працівників;

2) затвердження органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників.

3.2.11. Збори (конференцію) найманих працівників відкриває керівник ініціативного органу або один із членів ініціативної групи найманих працівників, або особа, яка представляє інтереси найманих працівників (не менше як третини від загальної кількості відповідних працюючих штатних найманих працівників, які ініціювали проведення цих зборів (конференції).

Для ведення зборів (конференції) найманих працівників обирається голова зборів (конференції).

Для ведення зборів (конференції) найманих працівників може обиратися президія зборів (конференції) найманих працівників.

Для ведення протоколу зборів (конференції) найманих працівників обирається секретар зборів (конференції).

Для визначення правомочності проведення зборів (конференції) найманих працівників та підрахунку голосів при голосуванні обирається мандатна (лічильна) комісія.

Після доповіді голови мандатної (лічильної) комісії щодо правомочності проведення зборів (конференції) найманих працівників затверджується її порядок денний та порядок (регламент) роботи.

3.2.12. За результатами розглянутих питань збори (конференція) найманих працівників приймають відповідне рішення.

Рішення зборів (конференції) найманих працівників приймаються відкритим або таємним голосуванням та вважаються чинними у разі, коли за них проголосувала така кількість учасників зборів (конференції), яка складає за їх повноваженнями не менше ніж половини працюючих членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх окремого структурного підрозділу.

3.2.13. За результатами зборів (конференції) найманих працівників складається протокол, який підписується головою і секретарем зборів (конференції) найманих працівників (додатки 1, 2).

До протоколу зборів (конференції) найманих працівників додаються матеріали реєстрації їх учасників (реєстраційний лист учасників зборів або реєстраційний лист делегатів конференції та протокол (висновок) мандатної (лічильної) комісії.

3.3. Формування та затвердження вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників ) і визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, може здійснюватися шляхом збору підписів найманих працівників таким чином:

3.3.1. За ініціативою виборного органу первинної профспілкової організації чи іншого уповноваженого найманими працівниками органу, або ініціативної групи найманих працівників (окремої категорії найманих працівників ), або особи, що представляє інтереси найманих працівників (не менше як третини від загальної кількості працюючих штатних найманих працівників) і яка є членом відповідного трудового колективу, може бути проведене формування і затвердження вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) та визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, шляхом збору підписів.

3.3.2. Орган чи особа, що є ініціатором висунення вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) шляхом збору підписів, виготовляють підписні листи, в яких зазначаються пропоновані вимоги найманих працівників та орган чи особа, що пропонується для представлення інтересів найманих працівників. Форма підписного листа додається (додаток 3).

3.3.3. Наймані працівники розглядають пропозиції щодо вимог найманих працівників та органу чи особи, які пропонуються для представництва їх інтересів, і добровільно ставлять свої підписи в підписному листі.

3.3.4. Після завершення збору підписів найманих працівників результати збору підписів узагальнюються органом, уповноваженим представляти інтереси найманих працівників, про що складається протокол (додаток 4).

3.3.5. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР вимоги найманих працівників вважаються чинними за наявності у підписних листах не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.

4. Формування вимог найманих працівників, профспілки (профспілок) на галузевому, територіальному чи національному рівнях

4.1. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР вимоги найманих працівників на галузевому, територіальному чи національному рівнях формуються і затверджуються наступним чином:

- у випадках, коли інтереси найманих працівників представляє профспілка, об'єднання профспілок (представництво від найманих працівників надається окремо на кожний випадок виникнення колективного трудового спору (конфлікту) шляхом проведення відповідних зборів (конференцій) найманих працівників - рішенням виборного органу відповідної профспілки, об'єднання профспілок (згідно з вимогами відповідного уставу профспілки, об'єднання профспілок);

- у випадках, коли інтереси найманих працівників представляють інші уповноважені ними організації (органи) - конференцією представників підприємств, установ, організацій, обраних зборами (конференцією) найманих працівників підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту).

4.2. Затвердження вимог найманих працівників і визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, конференцією найманих працівників здійснюється у наступному порядку:

4.2.1. у роботі конференції найманих працівників мають право брати участь усі обрані ними представники (делегати конференції) зі штатного складу працюючих на той час найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту);

4.2.2. у роботі зборів (конференції) найманих працівників також мають право брати участь власник або уповноважений ним орган (представник), представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, депутати місцевих та обласних рад, народні депутати України, працівники Національної служби посередництва і примирення та за згодою учасників конференції інші заінтересовані органі та представники об'єднань громадян;

4.2.3. конференція найманих працівників скликається за ініціативою виборного профспілкового органу чи іншого уповноваженого найманими працівниками органу або ініціативної групи найманих працівників (в т.ч. окремої категорії найманих працівників);

4.2.4. інформація щодо проведення конференції найманих працівників доводиться до відома найманих працівників підприємств, установ, організацій відповідної галузі або території не пізніш як за два тижні до її проведення з зазначенням часу скликання, місця проведення конференції, питань, які передбачається винести на їх обговорення та з урахуванням часу, необхідного для проведення зборів (конференцій) для обрання відповідних представників (делегатів конференції) та їх прибуття на місце її проведення.

4.2.5. Норми представництва на конференцію визначаються таким чином:

- на територіальному рівні - 1 представник від 100 найманих працівників;

- на галузевому рівні - 1 представник від 500 найманих працівників (в галузях, в яких працює більше 200 тисяч працівників, - 1 представник від 2000 найманих працівників, в яких працює більше 500 тисяч працівників, - 1 представник від 5000 найманих працівників).

За рішенням ініціаторів скликання конференції найманих працівників, в разі необхідності, можуть бути встановлені інші норми представництва на засадах пропорційного представництва найманих працівників підприємств, установ, організацій відповідної галузі або території.

Представники найманих працівників для участі в конференції найманих працівників обираються зборами (конференціями) найманих працівників підприємств, установ, організацій відповідної галузі або території (в т.ч. окремої категорії найманих працівників) шляхом відкритого або таємного голосування, а в разі неможливості проведення зборів з організаційних причин - шляхом збору підписів (окремо на кожному підприємстві, установі, організації відповідної галузі або території).

4.2.6. Ініціатори скликання конференції найманих працівників повідомляють про скликання конференції власника або уповноважений ним орган (представника). Та в першу чергу адміністрації тих підприємств, установ, організацій, де безпосередньо працюють учасники цієї конференції.

4.2.7. Власник або уповноважений ним орган (представник) по можливості сприяє ініціаторам проведення конференції найманих працівників у її підготовці і проведенні, надає необхідні приміщення для проведення конференції.

4.2.8. Конференція найманих працівників є правомочною, якщо в ній бере участь не менше трьох четвертих обраних представників найманих працівників (делегатів конференції).

4.2.9. При розгляді і вирішенні питань конференція найманих працівників керується Конституцією і законами України, Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР, указами Президента України, іншими чинними нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

4.2.10. До компетенції конференції найманих працівників належить:

1) формування і затвердження вимог найманих працівників;

2) затвердження органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників.

4.2.11. Конференцію найманих працівників відкриває керівник ініціативного органу або один із членів ініціативної групи найманих працівників.

Для ведення конференції найманих працівників обирається голова конференції.

Для ведення протоколу конференції найманих працівників обирається секретар конференції.

Для ведення конференції найманих працівників може обиратися президія конференції найманих працівників.

Для визначення правомочності проведення конференції найманих працівників та підрахунку голосів при голосуванні обирається також мандатна (лічильна) комісія.

Після доповіді голови мандатної (лічильної) комісії щодо правомочності проведення конференції найманих працівників затверджується її порядок денний та порядок (регламент) роботи.

4.2.12. За результатами розгляду питань на конференції приймається відповідне рішення.

Рішення конференції найманих працівників приймаються відкритим або таємним голосуванням та вважаються чинними у разі, коли за них проголосувала така кількість представників (делегатів конференції), яка складає за їх повноваженнями не менше ніж половини працюючих найманих працівників тих підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту) і делегували зазначених представників на цю конференцію.

Рішення конференції найманих працівників підписується головою і секретарем конференції найманих працівників.

4.2.13. За результатами конференції найманих працівників складається протокол, який підписується головою і секретарем конференції (додаток 5).

До протоколу конференції найманих працівників додаються матеріали реєстрації її учасників (реєстраційний лист делегатів конференції) та протокол (висновок) мандатної (лічильної) комісії.

5. Порядок і строки розгляду вимог найманих працівників або профспілки

5.1. Керівник або орган управління боржника чи арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників, первинної профспілкової організації чи іншої уповноваженої найманими працівниками організації та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.

5.2. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення, про що він повідомляє іншу сторону. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.

5.3. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог керівником або органом управління боржника чи арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про прийняте ним рішення.

5.4. Рішення керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обґрунтуванням.

6. Момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту)

6.1. Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників, профспілки одержав від керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) або коли строки розгляду вимог, передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", закінчилися, а відповіді від керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не надійшло.

Рішення про вступ у колективний трудовий спір (конфлікт) у зв'язку з незгодою з рішенням керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) або закінченням строків розгляду вимог і ненадходженням відповіді від керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) передбачає зазначення причин і дати вступу в колективний трудовий спір (конфлікт), необхідність надсилання письмових інформацій про вступ в колективний трудовий спір органам, передбаченим частиною другою статті 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР.

6.2. Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати керівника або орган управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємства та Національну службу посередництва і примирення.

7. Порядок проведення примирних процедур

Порядок проведення на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом, процедури реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту), перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), проведення примирних процедур по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту), обчислення строків розгляду колективного трудового спору (конфлікту) визначено відповідними нормативно-правовими актами Національної служби посередництва і примирення.


( Додатки до Положення не наводяться )