НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ

Н А К А З

N 92 від 24.04.2001

Про затвердження Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів)


( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Національної
служби посередництва і примирення

N 38 від 23.01.2002

N 19 від 22.01.2003

N 408 від 05.09.2003

N 419 від 10.09.2003

N 435 від 22.09.2003

N 85 від 16.06.2004

N 106 від 19.07.2004

N 125 від 01.10.2004

N 47 від 04.04.2005

N 50 від 07.04.2005

N 114 від 17.10.2005 )

Відповідно до підпункту 15 пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/20001393/2000, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), що додається.

2. Вважати таким, що втратило чинність, Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) на підприємствах і в галузях, на яких відповідно до статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР проведення страйків забороняється, затверджене наказом Національної служби посередництва і примирення від 04 травня 1999 року N 38v0038299-99, із доповненнями, внесеними наказом Національної служби посередництва і примирення від 11 листопада 1999 року N 104v0104299-99.

3. Керівникам структурних підрозділів Національної служби посередництва і примирення вжити організаційних заходів щодо реалізації норм затвердженого пунктом 1 цього наказу Положення в практичній діяльності по сприянню вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова Національної служби
посередництва і примирення

В.М.Руденко

Затверджено

наказом Національної служби

посередництва і примирення

від 24 квітня 2001 року N 92

Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів)


( У тексті Положення слова "у відповідності із" замінено на слова "відповідно до" згідно з Наказом НСПП
N 38 від 23.01.2002 )

I. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає правові і організаційні засади здійснення відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), в т.ч. класифікацію розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, визначення сторін колективних трудових спорів (конфліктів) та органів (осіб), уповноважених представляти їх інтереси, порядок формування вимог найманих працівників, профспілки, порядок і строки розгляду вимог найманих працівників або профспілки, порядок проведення примирних процедур, шляхи і форми сприяння Національною службою посередництва і примирення вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).

1.2. Основні терміни:

підприємство - самостійний господарюючий суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу);

структурні підрозділи - цехи, відділи, ферми, інші господарюючі підрозділи, що здійснюють діяльність на підставі положення, затвердженого директором підприємства (об'єднання), і очолюються керівником, який призначається (затверджується) на посаду директором підприємства;

структурні одиниці - виробничо-господарські суб'єкти підприємства, що мають статус, визначений у статуті (положенні) підприємства, є цілісними майновими комплексами, виробляють продукцію (виконують роботу, надають послуги) в єдиному (замкнутому) технологічному процесі, знаходяться за юридичною адресою підприємства (об'єднання) або в іншому місці, а також відокремлені підрозділи підприємства чи об'єднань (філіали, представництва, відділення тощо) з правами відкриття поточних і розрахункових рахунків;

статут підприємства - основний документ, на основі якого діє підприємство. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються:

власник підприємства;

найменування підприємства;

місцезнаходження підприємства;

предмет і цілі діяльності підприємства;

органи управління підприємства і порядок їх формування;

компетенція і повноваження трудового колективу підприємства та його виборних органів;

орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше).

порядок утворення майна підприємства;

умови реорганізації та припинення діяльності підприємства;

комерційна таємниця підприємства - відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам;

колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;

найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю;

окремі категорії найманих працівників - групи найманих працівників, які належать до однієї відповідної професії з відповідним рівнем освіти та відповідною спеціалізацією і які виконують відповідний кваліфікаційний рівень робіт;

трудовий колектив - це усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності підприємства (установи, організації) на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством;

професійна спілка (профспілки) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання);

об'єднання профспілок - добровільні об'єднання профспілкових організацій (первинних, місцевих, обласних, регіональних, галузевих) для здійснення завдань і функцій, визначених Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності";

профспілковий орган - орган, створений згідно із статутом (положенням) профспілки, об'єднання (асоціації) профспілок;

роботодавець - власник підприємства, установи або організації незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, які відповідно до законодавства використовують найману працю;

організація роботодавців - громадська неприбуткова організація, яка об'єднує роботодавців на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту їх прав та інтересів;


( Абзац пункту 1.2 в редакції Наказу НСПП
N 19 від 22.01.2003 )

об'єднання організацій роботодавців - неприбуткова організація роботодавців, яка об'єднує організації роботодавців на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту прав та інтересів організацій роботодавців та роботодавців;


( Абзац пункту 1.2 в редакції Наказу НСПП
N 19 від 22.01.2003 )

момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту) - дата, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу (представника) повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачені Законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло;

примирна комісія - орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається з представників сторін;

посередник - це підготовлена Національною службою посередництва і примирення особа, яка в разі визначення її за спільним вибором сторін колективного трудового спору (конфлікту), набуває статусу незалежного посередника;

незалежний посередник - це визначена за спільним вибором сторін колективного трудового спору (конфлікту) особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення;

трудовий арбітраж - орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту);

арбітр - це підготовлена Національною службою посередництва і примирення особа, яка в разі залучення її сторонами колективного трудового спору (конфлікту) для участі в роботі трудового арбітражу, набуває статусу члена трудового арбітражу і має право розгляду колективного трудового спору (конфлікту) з метою прийняття рішення по його суті;

Національна служба посередництва і примирення - постійно діючий державний орган, який сприяє поліпшенню соціально-трудових відносин та запобігає виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), прогнозує їх та сприяє своєчасному їх вирішенню, здійснює посередництво для вирішення таких спорів (конфліктів);

страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємств, установ, організацій (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

реєстрація висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) - внесення НСПП в Книгу реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) відомостей про сторони колективного трудового спору (конфлікту) та висунуті найманими працівниками або профспілкою вимоги та присвоєння колективному трудовому спору (конфлікту) реєстраційного номера;


( Пункт 1.2 доповнено абзацом згідно з Наказом НСПП
N 19 від 22.01.2003 )

узгоджувальна комісія - орган, спільно утворений органом (особою), що очолює страйк, та власником або уповноваженим ним органом (представником), призначений для пошуку шляхів вирішення колективного трудового спору (конфлікту), з використанням для цього усіх наявних можливостей.


( Пункт 1.2 розділу I доповнено абзацом згідно з Наказом НСПП
N 125 від 01.10.2004 )( Підпункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 38 від 23.01.2002 )

II. Предмет колективного трудового спору (конфлікту)

2.1. Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР (далі - Закон) колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

2.2. До підпункту а) статті 2 Закону137/98-ВР - розбіжності щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту - відносяться:

- розбіжності щодо нормування і оплати праці;

- розбіжності щодо умов і охорони праці;

- розбіжності щодо регулювання режиму праці, тривалості робочого часу і відпочинку;

- розбіжності щодо забезпечення продуктивної зайнятості;

- розбіжності щодо поділу і кооперації праці;

- розбіжності щодо організації і обслуговування робочих місць;

- розбіжності щодо організації підбору персоналу та його розвитку;

- розбіжності щодо соціальних гарантій, компенсацій, пільг;

- розбіжності щодо комунально-побутового обслуговування;

- розбіжності щодо санітарно-побутового обслуговування;

- розбіжності щодо медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

- розбіжності щодо організації громадського харчування та питтєвого режиму на виробництві;

- розбіжності щодо участі трудового колективу в управлінні підприємством, якщо це передбачено статутом або іншими установчими документами у відповідності до законодавства;

- розбіжності щодо участі трудового колективу в призначенні (обранні) керівника підприємства, установи, організації у випадках, передбачених чинним законодавством;

- розбіжності в інших питаннях соціально-економічних умов праці та виробничого побуту.


( Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 50 від 07.04.2005 )

2.3. До підпункту б) статті 2 Закону137/98-ВР - розбіжності щодо укладення або зміни колективного договору - відносяться:

- розбіжності щодо укладення колективного договору, угоди;

- розбіжності щодо внесення змін до колективного договору, угоди.

2.4. До підпункту в) статті 2 Закону137/98-ВР - розбіжності щодо виконання колективного договору, угоди - відносяться:

на виробничому рівні:

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про зміни в організації виробництва і праці;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про забезпечення продуктивної зайнятості;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про нормування і оплату праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про умови і охорону праці;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про умови регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про передбачені ним додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

на територіальному рівні:

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про гарантії праці і забезпечення продуктивної праці населення;

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів всіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя;

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про трудові відносини, режим роботи і відпочинку;

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про умови охорони праці;

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про житлово-побутове, медичне, культурне обслуговування, організацію оздоровлення і відпочинку;

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про передбачені нею вищі порівняно з генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги.

на галузевому рівні

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про нормування і оплату праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі);

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості;

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про трудові відносини;

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про умови і охорону праці;

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про житлово-побутове, медичне, культурне обслуговування, організацію оздоровлення і відпочинку;

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про умови зростання фондів оплати праці;

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

на національному рівні:

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про гарантії праці і забезпечення продуктивної зайнятості;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів всіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про розмір прожиткового мінімуму, мінімальні нормативи;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про соціальне страхування;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про трудові відносини, режим роботи і відпочинку;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про умови охорони праці і навколишнього природного середовища;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про задоволення духовних потреб населення;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про умови зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.

2.5. До підпункту г) статті 2 Закону137/98-ВР - невиконання вимог законодавства про працю - відносяться:

- невиконання вимог законодавства про гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудових договорів (контрактів) найманих працівників;

- невиконання вимог законодавства про забезпечення зайнятості звільнених працівників;

- невиконання вимог законодавства про регулювання режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

- невиконання вимог законодавства про нормування і оплату праці;

- невиконання вимог законодавства про гарантії і компенсації (пільги);

- невиконання вимог законодавства про охорону праці, в т.ч. щодо відшкодування у встановленому порядку шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я;

- невиконання вимог законодавства про гарантії щодо зайнятості, умов та охорони праці жінок;

- невиконання вимог законодавства про гарантії щодо зайнятості, умов та охорони праці молоді;

- невиконання вимог законодавства про надання пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням;

- невиконання вимог законодавства про гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих;

- невиконання вимог законодавства про забезпечення державного соціального страхування;

- невиконання вимог законодавства з інших питань, які регулюються чинним законодавством про працю.

III. Сторони колективного трудового спору (конфлікту)

3.1. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні є:

- наймані працівники підприємства, установи, організації та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник;

- наймані працівники структурного підрозділу підприємства, установи, організації та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник;

- окремі категорії найманих працівників підприємства, установи, організації та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник;

- первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація (якщо ці повноваження надані найманими працівниками в колективному договорі) та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник з питань виконання колективного договору;


( Частина п'ята пункту 3.1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Національної служби посередництва і примирення
N 419 від 10.09.2003 )

- первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація (якщо ці повноваження передбачені відповідно до частини восьмої статті 65 Господарського кодексу України436-15" в статуті (положенні) підприємства, установи, організації) та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник з питань виконання колективного договору.


( Частина шоста пункту 3.1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Національної служби посередництва і примирення
N 419 від 10.09.2003 )( Пункт 3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 125 від 01.10.2004 )

3.2. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на територіальному рівні є:

- наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) однієї адміністративно-територіальної одиниці та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень регіональної угоди) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання або інші органи, уповноважені відповідно до чинного законодавства найманими працівниками на представництво їх інтересів, та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

3.3. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на галузевому рівні є:

- наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї галузі (професії) однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди на регіональному рівні) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання або інші органи, уповноважені відповідно до чинного законодавства найманими працівниками однієї галузі (професії) на представництво їх інтересів, та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

3.4. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на національному рівні є:

- наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) однієї або декількох адміністративнотериторіальних одиниць та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України254к/96-ВР;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень Генеральної угоди) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання або інші органи, уповноважені відповідно до чинного законодавства найманими працівниками однієї або декількох галузей (професій) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України254к/96-ВР, на представництво їх інтересів, та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники.

3.5. Визначення уповноваженого найманими працівниками на представництво органу здійснюється:

на виробничому рівні

- загальними зборами (конференцією) найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або окремих категорій найманих працівників;

- шляхом збору підписів найманих працівників (не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу або окремої категорії найманих працівників;

- шляхом визначення в колективному договорі уповноваженого найманими працівниками органу на представництво їх інтересів;

- шляхом визначення в статуті (положенні) підприємства, установи, організації органу на представництво інтересів найманих працівників;

на територіальному рівні

- конференцією представників найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї або декількох галузей відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

- зборами найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї або декількох галузей відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

- шляхом збору підписів найманих працівників (не менше половини підписів членів трудових колективів підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей відповідної адміністративно-територіальної одиниці);

- рішенням профспілок, їх об'єднань (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень регіональної угоди);

на галузевому рівні

- конференцією представників найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї галузі (професії);

- зборами найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї галузі (професії);

- шляхом збору підписів найманих працівників (не менше половини підписів членів трудових колективів підприємств, установ, організацій відповідної галузі);

- рішенням профспілок, їх об'єднань (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди);

на національному рівні

- конференцією представників найманих працівників однієї або декількох галузей (професій) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України254к/96-ВР;

- рішенням профспілок, їх об'єднань (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень генеральної угоди), які підписали генеральну угоду.

3.6. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР уповноважений найманими працівниками на представництво орган є єдиним повноважним представником найманих працівників до моменту припинення такого спору (конфлікту).

IV. Формування вимог найманих працівників

4.1. Вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються:

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники підприємства, установи, організації, - загальними зборами (конференцією) найманих працівників підприємства, установи, організації або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники структурного підрозділу підприємства, установи, організації, - загальними зборами (конференцією) найманих працівників структурного підрозділу підприємства, установи, організації або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу структурного підрозділу підприємства, установи, організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є окрема категорія найманих працівників підприємства, установи, організації, - загальними зборами (конференцією) цих найманих працівників підприємства, установи, організації або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу окремої категорії найманих працівників підприємства, установи, організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є профспілкова організація (якщо ці повноваження надані найманими працівниками в колективному договорі) з питань виконання колективного договору, - рішенням виборного органу відповідної профспілкової організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є інша уповноважена найманими працівниками організація (якщо ці повноваження надані найманими працівниками в колективному договорі) з питань виконання колективного договору, - загальними зборами (конференцією) найманих працівників підприємства, установи, організації або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є профспілкова (якщо ці повноваження передбачені відповідно до частини восьмої статті 65 Господарського кодексу України436-15" в статуті (положенні) підприємства, установи, організації), - рішенням виборного органу відповідної профспілкової організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є інша уповноважена найманими працівниками організація (якщо ці повноваження передбачені відповідно до частини восьмої статті 65 Господарського кодексу України436-15" в статуті (положенні) підприємства, установи, організації), - рішенням цієї організації.


( Пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 125 від 01.10.2004 )

4.2. Вимоги найманих працівників на територіальному рівні формуються і затверджуються:

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники однієї або декількох галузей однієї адміністративно-територіальної одиниці, - конференцією представників найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї або декількох галузей відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники однієї або декількох галузей однієї адміністративно-територіальної одиниці, - шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудових колективів підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей відповідної адміністративно-територіальної одиниці);

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень регіональної угоди) - рішенням виборного органу профспілок, їх об'єднань;


( Частина третя підпункту 4.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 38 від 23.01.2002 )

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є інший уповноважений найманими працівниками орган, - рішенням цього органу.

4.3. Вимоги найманих працівників на галузевому рівні формуються і затверджуються:

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники однієї галузі однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць, - конференцією представників найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї галузі однієї або двох відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники однієї галузі однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць, - шляхом збору підписів найманих працівників (не менше половини підписів членів трудових колективів підприємств, установ, організацій відповідної галузі);

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди) - рішенням та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди на регіональному рівні) - рішенням профспілок, їх об'єднань;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є інші уповноважені найманими працівниками органи - рішенням цих органів.

4.4. Вимоги найманих працівників на національному рівні формуються і затверджуються:

- конференцією представників найманих працівників однієї або декількох галузей (професій) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України254к/96-ВР;

- рішенням профспілок, їх об'єднань (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень генеральної угоди), які підписали генеральну угоду.

4.5. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників, профспілки, їх об'єднання, інші уповноважені найманими працівниками організації (органи) визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси. Рішення зборів (конференції), профспілок, їх об'єднань, інших уповноважених найманими працівниками організацій (органів) оформляється відповідним протоколом.

4.6. Вимоги найманих працівників, профспілки чи об'єднання профспілок, інших уповноважених найманими працівниками органів оформляються відповідним протоколом і надсилаються власнику або уповноваженому ним органу (представнику). Разом із протоколом про затвердження вимог власнику або уповноваженому ним органу (представнику) надсилається рішення про визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси.

4.7. Дата вручення вимог власнику або уповноваженому ним органу (представнику) повинна бути зафіксована в журналі або в інших реєстраційних формах обліку вхідної кореспонденції або в формі підпису безпосередньо власника або керівника уповноваженого власником органу (представника) на другому екземплярі вимог, що залишається в представника найманих працівників, або поштовим документом (квитанція), що підтверджує відправку вимог рекомендованим листом.

V. Порядок і строки розгляду вимог найманих працівників або профспілки

5.1. Власник або уповноважений ним орган (представник) зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників, категорій найманих працівників, колективу працівників чи профспілки та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.

5.2. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції уповноваженого власником органу (представника), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення, про що він повідомляє іншу сторону. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.

5.3. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог власником або уповноваженим ним органом (особою) до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від власника або відповідного вищестоящого органу управління про прийняте ним рішення.

5.4. Рішення власника або відповідного вищестоящого органу управління викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обгрунтуванням.

VI. Момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту)

6.1. Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачених цим Законом , закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.

Рішення про вступ у колективний трудовий спір (конфлікт) у зв'язку з незгодою з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або закінченням строків розгляду вимог і ненадходженням відповіді від власника передбачає вказання причин і дати вступу в колективний трудовий спір (конфлікт), необхідність надсилання письмових інформацій про вступ в колективний трудовий спір органам, передбаченим частиною другою статті 6 Закону137/98-ВР.

6.2. Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємства та Національну службу посередництва і примирення:

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на виробничому рівні в селі, селищі, місті районного підпорядкування, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), відповідній районній державній адміністрації, відповідній сільській, селищній, міській раді і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на виробничому рівні в місті обласного підпорядкування, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), Раді міністрів Автономної Республіки Крим (в Автономній Республіці Крим) або відповідній обласній державній адміністрації, міській раді і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному рівні в місті обласного підпорядкування, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), Раді міністрів Автономної Республіки Крим (в Автономній Республіці Крим) або відповідній обласній державній адміністрації, міській раді і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному рівні в сільському районі, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), районній державній адміністрації, відповідній сільській, селищній або міській раді (в районному центрі) і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному обласному рівні, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), відповідній обласній державній адміністрації, міській раді (обласного центру) і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному республіканському (в Автономній Республіці Крим) рівні, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Сімферопольській міській раді і відділенню Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на галузевому регіональному рівні, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим або обласній державній адміністрації, відповідно Сімферопольській міській раді або міській раді обласного центру і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) на галузевому рівні, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), Київській міській державній адміністрації, Київській міській раді і Національній службі посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на національному рівні, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), Київській міській державній адміністрації, Київській міській раді і Національній службі посередництва і примирення.

VII. Реєстрація висунутих працівниками вимог та колективного трудового спору (конфлікту)

7.1. Відповідно до положень частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР реєстрації НСПП підлягають:

висунуті і затверджені відповідно до положень статей 2 і 4137/98-ВР¦st4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР вимоги найманих працівників або профспілки;

колективні трудові спори (конфлікти).

7.2. Уповноважений найманими працівниками або профспілкою орган після прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір в трьохденний строк надсилає НСПП письмову інформацію про виникнення колективного трудового спору (конфлікту), в якій вказує:

- сторони колективного трудового спору (конфлікту);

- вимоги найманих працівників або профспілки.

7.3. Письмова інформація про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) надсилається:

щодо колективних трудових спорів (конфліктів) на національному, галузевому та виробничому (для підприємств, які мають структурні підрозділи на території декількох адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України254к/96-ВР, на виробничому, територіальному і територіально-галузевому (в містах Києві та Севастополі) рівнях, - НСПП;


( Абзац другий пункту 7.3 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 85 від 16.06.2004 )

щодо колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях - відділенням НСПП в Автономній Республіці Крим та областях.


( Абзац третій пункту 7.3 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 85 від 16.06.2004 )

7.4. Письмова інформація про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) реєструється в установленому порядку в книгах вхідних документів та з контрольними картками передається відповідно голові НСПП, начальнику відділення НСПП для надання доручення про її розгляд.

7.5. Розгляд письмової інформації про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється в день отримання:

по колективних трудових спорах (конфліктах) на національному, галузевому та виробничому (для підприємств, які мають структурні підрозділи на території декількох адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України254к/96-ВР - відділом правового забезпечення НСПП;


( Пункт 7.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 47 від 04.04.2005 )

по колективних трудових спорах (конфліктах) на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях в містах Києві та Севастополі - відповідно сектором НСПП по роботі в місті Києві, представництвом НСПП в місті Севастополі;


( Абзац третій пункту 7.5 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 85 від 16.06.2004,
N 47 від 04.04.2005 )

по колективних трудових спорах (конфліктах) на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях - відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях.


( Абзац четвертий пункту 7.5 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 85 від 16.06.2004 )( Пункт 7.5 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 408 від 05.09.2003 )

7.6. За результатами розгляду письмової інформації про виникнення колективного трудового спору сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях готують і направляють в день отримання письмової інформації на ім'я голови НСПП подання:


( Абзац перший пункту 7.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 47 від 04.04.2005 )

- про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілками вимог та колективного трудового спору (конфлікту);

- про призупинення реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, визначених пунктом 4.1. цього Положення;

- про відмову в реєстрації найманими працівниками або профспілками вимог та колективного трудового спору у випадках, визначених пунктом 5.1. цього Положення.

В поданні визначаються:

- сторони колективного трудового спору (конфлікту) та їх юридичні адреси;

- момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту);

- висунуті найманими працівниками або профспілкою вимоги;

- обгрунтування пропозицій щодо призупинення реєстрації або про відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту).


( Пункт 7.6 із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 408 від 05.09.2003 )

7.7. Подання про реєстрацію, про призупинення рестрації або про відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) реєструється в установленому порядку загальним сектором НСПП і негайно передається на розгляд голови НСПП, який дає доручення відділу правового забезпечення НСПП про підготовку проекту відповідного розпорядження НСПП.


( Пункт 7.7 із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 408 від 05.09.2003,
N 47 від 04.04.2005 )

7.8. Відділ правового забезпечення НСПП готує в день отримання подання проект розпорядження НСПП і подає на підпис голові НСПП.


( Пункт 7.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 408 від 05.09.2003, в редакції Наказу НСПП
N 47 від 04.04.2005 )

7.9. Реєстрація висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється розпорядженням НСПП, в якому визначаються:

- факт реєстрації колективного трудового спору (конфлікту);

- реєстраційний номер колективного трудового спору (конфлікту);

- факт реєстрації висунутих найманими працівниками вимог.

7.10. Реєстраційний номер, який присвоюється колективному трудовому спору, складається із:

перші три цифри - порядковий номер реєстрації (для прикладу - 001);

через дефіс наступні дві цифри - останні дві цифри поточного року (для прикладу - 03);

через дріб записується код адміністративно-територіальної одиниці;

через дефіс - позначення буквою рівня колективного трудового спору (на виробничому рівні - В, на територіальному рівні - Т, на територіально-галузевому рівні - ТГ, на галузевому рівні - Г, на національному рівні - Н).


( Абзац п'ятий частини першої пункту 7.10 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 85 від 16.06.2004 )

           Коди адміністративно-територіальних одиниць:
     Автономна Республіка Крим        - 01
     Вінницька область                - 02
     Волинська область                - 03
     Дніпропетровська область         - 04
     Донецька область                 - 05
     Житомирська область              - 06
     Закарпатська область             - 07
     Запорізька область               - 08
     Івано-Франківська область        - 09
     Київська область                 - 10
     Кіровоградська область           - 11
     Луганська область                - 12
     Львівська область                - 13
     Миколаївська область             - 14
     Одеська область                  - 15
     Полтавська область               - 16
     Рівненська область               - 17
     Сумська область                  - 18
     Тернопільська область            - 19
     Харківська область               - 20
     Херсонська область               - 21
     Хмельницька область              - 22
     Черкаська область                - 23
     Чернівецька область              - 24
     Чернігівська область             - 25
     місто Київ                       - 26
     місто Севастополь                - 27.

7.11. Дані про колективний трудовий спір (конфлікт) (сторони колективного трудового спору (конфлікту), висунуті найманими працівниками або профспілкою вимоги, реєстраційний номер) вносяться відділом правового забезпечення НСПП в Книгу реєстрацію висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення Книги реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів).


( Пункт 7.11 із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 408 від 05.09.2003,
N 47 від 04.04.2005 )

7.12. Реєстрація висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) призупиняється у випадках, якщо:

- в письмовій інформації подаються дані, що потребують їх вивчення працівниками НСПП, насамперед, щодо повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), дотримання процедури формування і затвердження вимог найманих працівників або профспілки та визначення органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки;

- власник або уповноважений ним орган (представник) звернувся до НСПП із заявою про відсутність необхідних повноважень в представницького органу найманих працівників або профспілки;

- власник або уповноважений ним орган (представник) звернувся із заявою про наявні, з його точки зору, порушення при формуванні і затвердженні вимог найманих працівників або профспілки та визначенні органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки.

7.13. Призупинення реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) здійснюється розпорядженням НСПП за поданнями відповідно відділу правового забезпечення НСПП, сектора НСПП по роботі в місті Києві, представництва НСПП в місті Севастополі, відділень НСПП в Автономній Республіці Крим та областях на термін, необхідний для вивчення обставин, визначених пунктом 4.1. Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), але не більший від семи днів.


( Пункт 7.13 із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 408 від 05.09.2003,
N 47 від 04.04.2005 )

7.14. За результатами вивчення обставин, визначених пунктом 4.1. Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), НСПП приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів).

7.15. Відмова у реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) може бути у випадках, якщо:

- висунуті найманими працівниками або профспілкою вимоги не відповідають положенням статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР;

- в результаті перевірки не підтвердились повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

- порушені положення статті 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР щодо процедури формування та затвердження вимог найманих працівників або профспілки та визначення органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки.

7.16. Відмова в реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) здійснюється розпорядженням НСПП за поданнями відповідно відділу правового забезпечення НСПП, сектора НСПП по роботі в місті Києві, сектора по роботі в місті Києві відділу правового забезпечення НСПП, представництва НСПП в місті Севастополі, відділень НСПП в Автономній Республіці Крим та областях.


( Пункт 7.16 із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 408 від 05.09.2003,
N 47 від 04.04.2005 )

7.18. Відмова в реєстрації констатує факт відступлення від норм законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють порядок формування та затвердження вимог найманих працівників або профспілки та визначення органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки, і тимчасово зупиняє реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) до усунення виявлених порушень.

7.19. Після усунення виявлених порушень орган, уповноважений представляти інтереси найманих працівників або профспілки, подає необхідні документи і реєстрація висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору проводиться відповідно до пунктів 3.1. - 3.3. Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів).

7.20. Зняттю з реєстрації і контролю підлягають колективні трудові спори (конфлікти) та висунуті найманими працівниками або профспілкою вимоги в разі:

- вирішення зареєстрованих НСПП висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів);

- відмови найманих працівників чи профспілки або уповноваженого ними органу від висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог;

припинення трудових відносин між сторонами колективного трудового спору (конфлікту);


( Пункт 7.20 розділу VII доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом НСПП
N 85 від 16.06.2004 )

- вирішення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог у суді;

- прийняття судом рішення про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів).

7.21. Зняттю з реєстрації і контролю підлягають також одна або декілька із зареєстрованих НСПП висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог у разі їх вирішення.

7.22. Зняття з реєстрації і контролю колективних трудових спорів (конфліктів) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог здійснюється:

- на підставі письмового повідомлення органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки в колективному трудовому спорі (конфлікті), про вирішення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту);

- на підставі письмового звернення обох сторін колективного трудового спору (конфлікту) про зняття з реєстрації і контролю висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту);

- на підставі встановлених в результаті перевірки порушень положень чинного законодавства України при формуванні і затвердженні вимог найманих працівників або профспілки, визначенні органу чи особи, які представляють їх інтереси, при прийнятті уповноваженим представницьким органом найманих працівників або профспілки рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт);

- на підставі встановлення в результаті перевірки відсутності повноважень в представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

- на підставі встановлення в результаті перевірки відповідно до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" факту припинення трудових відносин між сторонами колективного трудового спору (конфлікту);


( Пункт 7.22 розділу VII доповнено абзацом шостим згідно з Наказом НСПП
N 85 від 16.06.2004 )

- на підставі ухвали суду про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту).

7.23. У разі, якщо власник або уповноважений ним орган (представник) інформує про вирішення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту), а орган, уповноважений представляти інтереси найманих працівників або профспілки в колективному трудовому спорі, відмовляється дати підтвердження про вирішення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту), то відповідно відділ правового забезпечення НСПП, сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях проводять аналіз виконання власником або уповноваженим ним органом (представником) висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог.


( Частина перша пункту 7.23 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 47 від 04.04.2005 )

Після встановлення факту виконання власником або уповноваженим ним органом (представником) висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог відділ правового забезпечення НСПП, сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях направляють голові НСПП подання про зняття колективного трудового спору та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог з реєстрації і контролю.


( Частина друга пункту 7.23 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 47 від 04.04.2005 )

Якщо в результаті аналізу виконання власником або уповноваженим ним органом (представником) вимог найманих працівників або профспілки встановлено, що дані вимоги не виконані, то відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях, сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділ правового забезпечення НСПП направляють голові НСПП подання з відповідним обгрунтуванням про відмову в знятті колективного трудового спору (конфлікту) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог з реєстрації та контролю.


( Частина третя пункту 7.23 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 47 від 04.04.2005 )


( Пункт 7.23 із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 408 від 05.09.2003 )

7.24. Підставою для зняття колективного трудового спору (конфлікту) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог з реєстрації і контролю можуть бути також:

- рішення органу, уповноваженого найманими працівниками або профспілкою представляти їх інтереси в колективному трудовому спорі (конфлікті), про припинення колективного трудового спору у зв'язку із частковим виконанням вимог власником або уповноваженим ним органом (представником);

- укладення спільної угоди сторін колективного трудового спору (конфлікту) про його вирішення або припинення;

- укладення спільної угоди про поетапне виконання вимог, створення системи ефективного контролю за виконанням цієї угоди;

- рішення уповноваженого найманими працівниками органу або профспілкою про вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- врегулювання розбіжностей та задоволення вимог найманих працівників через колективний договір (угоду), що діє на підприємстві.

7.25. Зняття з реєстрації і контролю колективних трудових спорів (конфліктів) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог у зв'язку із їх вирішенням здійснюється розпорядженням НСПП:

- по колективних трудових спорах (конфліктах) на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях на підставі подання сектора НСПП по роботі в місті Києві, представництва НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях,;


( Абзац другий пункту 7.25 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 85 від 16.06.2004,
N 47 від 04.04.2005 )

- по колективних трудових спорах (конфліктах) на галузевому і національному рівнях, виробничому рівні (для підприємств, які мають структурні підрозділи на території декількох адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України254к/96-ВР на підставі подання відділу правового забезпечення НСПП.


( Абзац третій пункту 7.25 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом
N 47 від 04.04.2005 )
( Пункт 7.25 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 408 від 05.09.2003 )

7.26. Порядок зняття НСПП з реєстрації і контролю колективних трудових спорів (конфліктів) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог, що були зареєстровані НСПП відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР, визначається Інструкцією про порядок зняття Національною службою посередництва і примирення з реєстрації і контролю колективних трудових спорів (конфліктів) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимогv0234299-01.

7.27. Розпорядження НСПП про реєстрацію, призупинення реєстрації, відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) надсилається в день його прийняття сторонам колективного трудового спору (конфлікту), місцевому органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, відділу правового забезпечення НСПП, сектору НСПП по роботі в місті Києві, представництву НСПП в місті Севастополі, відділенням НСПП в Автономній Республіці Крим та областях.


( Пункт 7.27 із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 408 від 05.09.2003,
N 47 від 04.04.2005 )

7.28. В разі прийняття судом ухвали про прийняття до розгляду заяви власника або уповноваженого ним органу (представника) про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору НСПП своїм розпорядженням призупиняє дію розпорядження про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору на період судового розгляду.

7.29. В разі прийняття судом ухвали про задоволення заяви власника або уповноваженого ним органу (представника) про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору скасовується.

7.30. В разі прийняття судом ухвали про відмову в задоволенні заяви власника або уповноваженого ним органу (представника) про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору НСПП своїм розпорядженням відновлює дію розпорядження про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору.


( Розділ VII в редакції Наказу НСПП
N 19 від 22.01.2003 )

VIII. Перевірка повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту)

8.1. Перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), здійснюється відповідно до частини 6 статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР.

8.2. Положення про порядок перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) затверджується Національною службою посередництва і примирення.

8.3. За результатами перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП приймає рішення.

8.4. По колективних трудових спорах (конфліктах) на національному та галузевому рівнях рішення приймається головою Національної служби посередництва і примирення, на територіальному і виробничому рівнях рішення приймаються начальниками відділень Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та областях.

8.5. Рішення Національної служби посередництва і примирення складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині вказуються найменування органу Національної служби посередництва і примирення, дата прийняття рішення, найменування сторін колективного трудового спору (конфлікту).

Описова частина рішення повинна містити стислий виклад результатів перевірки повноважень сторін колективного трудового спору (конфлікту), заяв, пояснень сторін та їх представників, опис дій, виконаних Національною службою посередництва і примирення під час проведення перевірки повноважень сторін колективного трудового спору (конфлікту).

У мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, встановлені Національною службою посередництва і примирення, докази, на підставі яких прийняте рішення, законодавчі та нормативно-правові акти, якими Національна служба посередництва і примирення керувалася, приймаючи рішення.

Резолютивна частина має містити рекомендації про приведення повноважень сторін відповідно до чинного законодавства, шляхи здійснення сторонами колективного трудового спору (конфлікту) заходів щодо визначення повноважних сторін колективного трудового спору (конфлікту).

8.6. Прийняте рішення підписується головою Національної служби посередництва і примирення (в разі прийняття рішення по колективному трудовому спору (конфлікту) на національному чи галузевому рівнях) або начальником відповідного регіонального відділення Національної служби посередництва і примирення (в разі прийняття рішення по колективному трудовому спору (конфлікту) на територіальному чи виробничому рівнях).

8.7. Рішення надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту) не пізніше ніж в п'ятиденний строк від дня отримання звернення сторін колективного трудового спору (конфлікту).

8.8. Рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у триденний строк. Результати розгляду рішення Національної служби посередництва і примирення доводяться до відома сторін колективного трудового спору (конфлікту) та Національної служби посередництва і примирення.


( Підпункт 8.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 38 від 23.01.2002 )

IX. Послідовність розгляду і вирішення колективного трудового спору (конфлікту)

Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється:

а) примирною комісією:

з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту і укладення або зміни колективного договору, угоди;

б) трудовим арбітражем:

в разі неприйняття примирною комісією рішення у встановлені строки (примирною комісією на виробничому рівні - у п'ятиденний, примирними комісіями на галузевому та територіальному рівнях - у десятиденний, примирною комісією на національному рівні - п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій), або ж відповідно продовжені за згодою сторін колективного трудового спору (конфлікту);

в разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з цих питань;

з питань виконання колективного договору, угоди, невиконання вимог законодавства про працю.

Відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР, Конвенції Міжнародної організації праці N 154993_006 1981 року "Про сприяння колективним переговорам" (ратифікована постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 року N 3932-XII3932-12), Рекомендації Міжнародної організації праці N 92993_232 1951 року "Щодо добровільного примирення та арбітражу", Рекомендації Міжнародної організації праці N 130993_250 1967 року "Щодо розгляду скарг на підприємствах з метою їх вирішення" з питань прав і обов'язків сторін колективних трудових спорів (конфліктів) та послідовності проведення примирних процедур в частині обов'язку сторін використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством, сторони колективних трудових спорів (конфліктів) за взаємною згодою можуть утворювати примирну комісію для вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли щодо:

- виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

- невиконання вимог законодавства про працю.


( Розділ IX доповнено абзацом згідно з Наказом НСПП
N 106 від 19.07.2004 )

X. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією

10.1. Примирна комісія - орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається з представників сторін.

10.2. Примирна комісія утворюється за письмовою заявою однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) іншій стороні:

- на виробничому рівні - у триденний,

- на галузевому або територіальному - у п'ятиденний,

- на національному рівні у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з рівної кількості представників сторін.

10.3. Рішення про утворення примирної комісії та про встановлення кількості представників сторін оформляється відповідною угодою. Порядок делегування представників до комісії, персональний склад представників та їхні повноваження вирішуються кожною із сторін самостійно.

10.4. У разі потреби примирна комісія залучає до свого складу незалежного посередника. Статус незалежного посередника визначається Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про незалежного посередникаv0106299-99, що затверджується НСПП.

Порядок залучення незалежного посередника до участі в роботі примирної комісії та вирішення колективного трудового спору примирною комісією за участю незалежного посередника визначається Положенням про порядок розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією за участю незалежного посередника, що затверджується НСПП.

10.5. Правила розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією визначаються Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", а також цим Положенням, Положенням про примирну комісіїv0090299-04 та Регламентом роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту)v0091299-02, що затверджуються НСПП.

10.6. Примирна комісія зобов'язана використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством.

Примирна комісія зобов'язана вживати передбачені законами заходи щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

10.7. З метою реалізації своїх завдань примирна комісія здійснює такі функції:

- обмін думками представників сторін про умови та порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- консультації представників сторін із заінтересованими органами державної влади, іншими компетентними організаціями, установами та фізичними особами;

- обговорення варіантів вирішення колективного трудового спору (конфлікту) і вибір з них найбільш прийнятного рішення.

10.8. Сторони колективного трудового спору під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією мають рівні права.

Примирна комісія зобов'язана забезпечити рівність можливостей сторін колективного трудового спору (конфлікту) у доказовій діяльності.

10.9. Процес розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією проводиться у формі змагання між сторонами, підставою для якого є протилежність їх матеріально-правових інтересів.

10.10. Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у п'ятиденний, галузевою, територіальною та територіально-галузевою примирними комісіями - у десятиденний, примирною комісією на національному рівні - у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій.

За згодою сторін колективного трудового спору (конфлікту), яка оформляється відповідною угодою, строки розгляду колективного трудового спору (конфлікту) можуть бути продовжені.

10.11. НСПП на прохання сторін залучає до участі в роботі примирної комісії народних депутатів України, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

10.11. На прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП або її відділення в Автономній Республіці Крим та областях направляють своїх спеціалістів, експертів для участі в роботі примирної комісії.

10.12. Кожне засідання примирної комісії оформляється протоколом.

10.13. Рішення примирної комісії приймається після дослідження усіх обставин справи більшістю голосів членів примирної комісії, які входять до складу примирної комісії. Рішення оголошується у засіданні примирної комісії.

Кожній стороні і НСПП на другий день після прийняття рішення направляється по одному примірнику рішення.

10.14. Рішення примирної комісії викладається у письмовій формі і підписується членами примирної комісії, які за нього голосували. Окрема думка члена примирної комісії викладається письмово та додається до рішення примирної комісії.

10.15. Рішення примирної комісії має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.

10.16. Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу.

10.17. В разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника може бути утворений трудовий арбітраж.


( Розділ X в редакції Наказу НСПП
N 106 від 19.07.2004 )

XI. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією за участю незалежного посередника

11.1. Примирна комісія за участю незалежного посередника вирішує колективні трудові спори (конфлікти), що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо :

- встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці і виробничого побуту;

- укладання чи зміни колективного договору, угоди.

11.2. Основним завданням примирної комісії за участю незалежного посередника є вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту).

11.3. Відповідно до основного завдання примирна комісія за участю незалежного посередника здійснює такі функції:

- обмін думками представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) про умови та порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- консультації представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) із заінтересованими органами державної влади, іншими компетентними організаціями, установами та фізичними особами;

- обговорення варіантів вирішення колективного трудового спору (конфлікту) і вибір з них найбільш прийнятного;

- прийняття рішення примирної комісії.

11.4. Засідання примирної комісії за участю незалежного посередника проводяться відповідно до вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положення про примирну комісіюv0090299-04, Положення про порядок розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією за участю незалежного посередникаv0071299-04, Регламенту роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту)v0091299-02, що затверджуються НСПП.

11.5. Відповідно до завдань примирної комісії за участю незалежного посередника, незалежний посередник здійснює такі функції:

- створює умови для вільного обміну думками представників сторін стосовно порядку вирішення колективного трудового спору;

- проводить консультації представників сторін з питань застосування положень законодавчих та нормативно-правових актів;

- сприяє проведенню консультацій представників сторін із заінтересованими органами державної влади, іншими компетентними організаціями, установами та фізичними особами;

- в разі необхідності, надає пропозиції щодо залучення відповідних експертів для отримання висновків з питань, що розглядаються на засіданнях примирної комісії;

- за зверненням представників сторін веде засідання примирної комісії у якості голови;

- контролює дотримання регламенту, затвердженого на першому засіданні примирної комісії;

- пропонує варіанти вирішення колективного трудового спору (конфлікту), сприяє їх обговоренню та вибору найбільш прийнятного рішення;

- вносить пропозиції до проекту рішення примирної комісії;

- надає допомогу членам примирної комісії в оформленні рішення примирної комісії;

- в разі наявності відповідного доручення сторін, здійснює сприяння виконанню або контроль за виконанням рішення примирної комісії;

- за зверненням представників сторін, в разі виконання рішення примирної комісії, сприяє укладанню угоди про виконання вимог найманих працівників або профспілки у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту);

- за зверненням представників сторін сприяє укладенню угоди про припинення колективного трудового спору (конфлікту);

- в разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення або невиконання рішення у визначені терміни (у випадку, якщо на незалежного посередника було покладено контроль або сприяння його виконанню) вносить пропозиції щодо утворення трудового арбітражу.

11.6. Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою праці незалежного посередника та інших витрат на його участь в роботі примирної комісії проводиться сторонами колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до статті 14 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР, Положення про порядок відшкодування витрат, пов'язаних з участю в примирній процедурі по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) незалежного посередника, членів примирної комісії і трудового арбітражуv0116299-99, що затверджується Національною службою посередництва і примирення, Міністерством фінансів України і Міністерством праці та соціальної політики України, та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами.

11.7. Діяльність незалежного посередника не може зазнавати втручання з боку будь-якого органу, організації, фізичної особи з метою перешкоджання веденню переговорів, спонукання незалежного посередника до нав'язування сторонам прийняття певного рішення.

11.8. Незалежний посередник має право:

- брати участь в усіх засіданнях примирної комісії;

- проводити консультації з окремими членами примирної комісії;

- пропонувати сторонам для обговорення та вибору різні варіанти вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- безоплатно отримувати від сторін колективного трудового спору (конфлікту), НСПП, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для проведення аналізу, розрахунків, підготовки обгрунтувань;

- отримувати копії протоколів засідань та рішення примирної комісії;

- отримувати копію угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та копію протоколу про розбіжності, якщо колективний трудовий спір не врегульовано, в день їх підписання представниками сторін;

- попереджати членів примирної комісії про допущені ними порушення норм чинного законодавства;

- повідомляти сторони колективного трудового спору (конфлікту) про можливі наслідки недосягнення ними згоди по суті колективного спору.

11.9. Незалежний посередник під час участі в роботі примирної комісії зобов'язаний:

- дотримуватись норм Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", а також Положення про посередникаv0106299-99, Правил етики посередника (незалежного посередника)v0045299-01, що затверджуються НСПП, інших законодавчих і нормативно-правових актів;

- вивчити суть і причини колективного трудового спору (конфлікту) перед початком роботи у примирній комісії;

- з'ясувати наявність достатніх повноважень у членів примирної комісії для прийняття зобов'язань від імені сторін колективного трудового спору (конфлікту);

- сприяти створенню у примирній комісії атмосфери, сприятливої для вияснення позицій сторін і пошуку компромісу;

- не вдаватись до упередженості або тиску по відношенню до будь-якої із сторін колективного трудового спору (конфлікту);

- не оприлюднювати у будь-який спосіб свої висновки по суті колективного трудового спору (конфлікту) під час роботи примирної комісії без згоди на те сторін;

- не розголошувати відомості, що є державною або іншою захищеною законом таємницею, що стали відомі йому під час роботи в примирній комісії.

11.10. Після прийняття за участю незалежного посередника рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу.

11.11. В разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника може бути утворений трудовий арбітраж.


( Розділ XI в редакції Наказу НСПП
N 106 від 19.07.2004 )

XII. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем

12.1. Трудовий арбітраж - орган, який складається із залучених сторонами колективного трудового спору (конфлікту) фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

12.2. Основним завданням трудового арбітражу є вирішення по суті спору між сторонами колективного трудового спору (конфлікту).

До трудового арбітражу можуть за згодою сторін передаватися спори, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

- встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладання чи зміни колективного договору, угоди (в разі неприйняття примирною комісією рішення у встановлені терміни або ж в разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо урегулювання цього питання);

- виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

- невиконання законодавства про працю.

12.3. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР НСПП координує роботу трудового арбітражу.

12.4. Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) або незалежного посередника у триденний строк у разі:

неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "а" і "б" статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР;

виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбачених пунктами "в" і "г" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

12.5. Трудовий арбітраж утворюється шляхом прийняття кожною із сторін відповідного рішення та підписання спільної угоди про утворення трудового арбітражу. В угоді про утворення трудового арбітражу визначається порядок організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи трудового арбітражу і порядок оплати праці членів трудового арбітражу.

12.6. Формування складу трудового арбітражу здійснюється в порядку, погодженому сторонами колективного трудового спору (конфлікту), з врахуванням Положення про трудовий арбітраж, Положення про арбітра, що затверджуються НСПП.

12.7. У своїй діяльності члени трудового арбітражу забезпечують дотримання норм Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", а також Положення про трудовий арбітражv0091299-04, Положення про арбітраv0105299-99, Правил етики арбітра (члена трудового арбітражу)v0072299-00 та Регламенту роботи трудового арбітражу по розгляду і вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів)v0092299-02.

12.8. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) після прийняття рішення про утворення трудового арбітражу розглядають питання про обов'язковість рішення трудового арбітражу. В разі домовленості сторін колективного трудового спору (конфлікту) про обов'язковість рішення трудового арбітражу ця домовленість оформляється відповідною угодою.

12.9. Правила розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем визначаються Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", а також Положенням про трудовий арбітражv0091299-04 та Регламентом роботи трудового арбітражу по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту)v0092299-02, що затверджуються НСПП.

12.10. Трудовий арбітраж зобов'язаний використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством.

Трудовий арбітраж зобов'язаний вживати передбачені законами заходи щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

12.11. Сторони колективного трудового спору під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) мають рівні права.

Завдання трудового арбітражу при розгляді конкретного трудового спору (конфлікту) - встановити порушені норми права і захистити порушені права.

Наявність права та необхідність його захисту можуть бути виявлені лише в результаті розгляду спору трудовим арбітражем, а сторонам колективного трудового спору (конфлікту) мають бути надані рівні можливості у відстоюванні своєї правоти.

Трудовий арбітраж зобов'язаний забезпечити рівність можливостей сторін колективного трудового спору (конфлікту) у доказовій діяльності.

12.12. Процес розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем проводиться у формі змагання між сторонами, підставою для якого є протилежність їх матеріально-правових інтересів.

12.13. Трудовий арбітраж, з додержанням вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", на першому засіданні самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретного спору.

Сторона колективного трудового спору (конфлікту) має право заявити про відсутність у трудового арбітражу компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті.

Сторона має право заявити про перевищення трудовим арбітражем меж його компетенції, якщо в процесі розгляду спору виникне питання, розгляд якого не передбачено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". У цих випадках, трудовий арбітраж повинен відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо наявності у нього відповідної компетенції.

З питань наявності чи відсутності компетенції трудовий арбітраж у зазначених випадках виносить мотивоване рішення.

Якщо трудовий арбітраж дійде висновку щодо неможливості розгляду ним конкретного спору внаслідок відсутності у нього компетенції, розгляд колективного трудового спору (конфлікту) припиняється, а витрати, понесені трудовим арбітражем, відшкодовуються сторонами за домовленістю, а в разі відсутності домовленості - в рівних частках.

Про відмову у розгляді справи виноситься мотивована ухвала, яка надсилається сторонам.

12.14. Строки розгляду колективного трудового спору, передбачені частиною другою статті 12 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР, можуть бути продовжені до двадцяти днів лише за рішенням більшості членів трудового арбітражу. Про продовження строку розгляду трудовим арбітражем приймається відповідне рішення.

12.15. Засідання трудового арбітражу є відкритими, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної чи комерційної таємниці.

12.16. Трудовий арбітраж, член трудового арбітражу не вправі розголошувати відомості та інформацію, що стали йому відомі під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту), без згоди сторін або їх правонаступників.

Забороняється вимагати від члена трудового арбітражу надання документів, відомостей та інформації, якими він володіє у зв'язку з розглядом колективного трудового спору (конфлікту), крім випадків, передбачених законами України.

12.17. НСПП за проханням сторін залучає до участі в роботі трудового арбітражу народних депутатів України, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

12.18. На прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП або її відділення в Автономній Республіці Крим та областях направляють своїх спеціалістів, експертів для участі в роботі трудового арбітражу.

12.19. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби - представників інших заінтересованих органів та організацій.

12.20. Кожне засідання трудового арбітражу оформляється протоколом.

Протокол підписується всіма членами трудового арбітражу, які розглядали справу.

12.21. Рішення трудового арбітражу приймається після дослідження усіх обставин справи більшістю голосів членів трудового арбітражу, які входять до складу трудового арбітражу.

12.22. Рішення трудового арбітражу викладається у письмовій формі і підписується повним складом трудового арбітражу, що розглядав справу, в тому числі і членом трудового арбітражу, який має окрему думку. Окрема думка члена трудового арбітражу викладається письмово та додається до рішення трудового арбітражу.

12.23. Трудовий арбітраж приймає рішення про припинення розгляду колективного трудового спору (конфлікту) в таких випадках:

- спір не підлягає вирішенню у трудовому арбітражі (розбіжності не є предметом колективного трудового спору (конфлікту));

- була порушена послідовність застосування примирних процедур;

- є рішення суду між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав;

- представницький орган найманих працівників або профспілки відмовився від висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог;

- сторони уклали угоду про вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- підприємство, установу чи організацію, на якому виник колективний трудовий спір (конфлікт), ліквідовано;

- трудовий арбітраж є некомпетентним щодо переданого на його розгляд спору.

12.24. З питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, трудовий арбітраж постановляє ухвали.

12.25. Рішення трудового арбітражу є обов'язковим до виконання, якщо сторони колективного трудового спору (конфлікту) попередньо про це домовились.

12.26. Рішення трудового арбітражу не пізніше ніж в триденний строк після його прийняття надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту), виконавцям, визначеним цим рішенням, та НСПП або її відділенням в Автономній Республіці Крим та областях.

12.27. Повноваження трудового арбітражу припиняється одночасно з припиненням розгляду і винесенням рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

12.28. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи трудового арбітражу здійснюється сторонами колективного трудового спору (конфлікту) за домовленістю, а якщо сторони не досягли згоди - в рівних частках.

12.29. Оплата праці члена трудового арбітражу та відшкодування його витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі, провадяться відповідно до Порядку відшкодування витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) незалежного посередника, членів примирної комісії і трудового арбітражу, що затверджується Національною службою посередництва і примирення, Міністерством фінансів України і Міністерством праці та соціальної політики України.


( Розділ XII в редакції Наказу НСПП
N 106 від 19.07.2004 )

XIII. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) Національною службою посередництва і примирення

13.1. Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися за сприянням у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення.

13.2. Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення розглядає всі матеріали і за результатами розгляду готує відповідні рекомендації керівникам цих органів.

13.3. Рекомендації по колективних трудових спорах (конфліктах) на національному та галузевому рівнях (на виробничому та територіальному рівнях у випадках, якщо у вимогах найманих працівників містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних органів виконавчої влади) готуються відділом правового забезпечення Національної служби посередництва і примирення на територіальному і виробничому рівнях в місті Києві - сектором Національної служби посередництва і примирення по роботі в місті Києві, в місті Севастополі - представництвом Національної служби посередництва і примирення в місті Севастополі і підписуються головою Національної служби посередництва і примирення, рекомендації по колективних трудових спорах (конфліктах) на територіальному і виробничому рівнях готуються відділеннями Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та областях і підписуються начальниками відповідних відділень Національної служби посередництва і примирення.


( Пункт 13.3 із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 19 від 22.01.2003,
N 47 від 04.04.2005 )

13.4. Рекомендації Національної служби посередництва і примирення складаються із вступної, описової, мотивувальної і рекомендаційної частин.

У вступній частині вказуються найменування Національної служби посередництва і примирення або її відповідного регіонального відділення, дата прийняття рекомендацій, найменування сторін колективного трудового спору (конфлікту).

Описова частина рекомендацій повинна містити стислий виклад вимог найманих працівників, відповіді власника, уповноваженого ним органу (представника) на висунуті найманими працівниками вимоги разом із соціально-економічним обгрунтуванням, заяв, пояснень сторін та їх представників, опис дій, виконаних Національною службою посередництва і примирення або її відповідним регіональним відділенням під час проведення примирних процедур.

У мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені Національною службою посередництва і примирення або її відповідним регіональним відділенням, причини виникнення колективного трудового спору (конфлікту), докази, на підставі яких прийняті рекомендації, законодавчі та нормативно-правові акти, якими Національна служба посередництва і примирення або її відповідне регіональне відділення керувалися, приймаючи рекомендації.

Рекомендаційна частина має містити висновок про рекомендовані шляхи вирішення по кожній із заявлених вимог окремо.

В рекомендаційній частині вказується найменування сторони, на користь якої може бути вирішено спір, можливий строк виконання дій по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту).

13.5. При підготовці рекомендацій по колективному трудовому спору (конфлікту), що виник при укладенні або зміні колективного трудового договору (угоди) чи його виконання, в рекомендаційній частині вказуються рекомендації з кожного спірного положення договору (угоди), а у спорі про спонукання укласти договір (угоду), з посиланням на поданий найманими працівниками проект договору (угоди).

13.6. Рекомендації надсилаються керівникам відповідних центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування разом із матеріалами, що стосуються колективного трудового спору (конфлікту).

13.7. Керівники відповідних центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування повинні у семиденний строк розглянути рекомендації Національної служби посередництва і примирення і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення.

13.8. Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися по сприяння у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення з метою розв'язання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин.

13.9. Національна служба посередництва і примирення розглядає всі матеріали і в десятиденний строк надсилає сторонам своє рішення.

13.10. По колективних трудових спорах (конфліктах) на національному та галузевому рівнях (на виробничому рівні у випадках, якщо сфера діяльності підприємства, установи, організації поширюється на декілька адміністративно-територіальних одиниць, передбачених частиною другої статті 133 Конституції України254к/96-ВР на виробничому і територіальному рівнях в містах Києві та Севастополі) рішення приймається головою Національної служби посередництва і примирення, на виробничому і територіальному рівнях рішення приймаються начальниками відповідних відділень Національної служби посередництва і примирення.


( Пункт 13.10 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 47 від 04.04.2005 )

13.11. Рішення Національної служби посередництва і примирення складаються із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині вказуються найменування Національної служби посередництва і примирення або її відповідного регіонального відділення, дата прийняття рішення, номер рішення, найменування сторін колективного трудового спору (конфлікту).

Описова частина рішення повинна містити стислий виклад вимог найманих працівників, відповіді власника, уповноваженого ним органу (представника) на висунуті найманими працівниками вимоги разом із соціально-економічним обгрунтуванням, заяв, пояснень сторін та їх представників, опис дій, виконаних Національною службою посередництва і примирення або її відповідним відділенням під час проведення примирних процедур.


( Частина третя пункту 13.11 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 47 від 04.04.2005 )

У мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені Національною службою посередництва і примирення або її відповідним регіональним відділенням, причини виникнення колективного трудового спору (конфлікту), докази, на підставі яких прийняте рішення, законодавчі та нормативно-правові акти, якими Національна служба посередництва і примирення або її відповідне відділення керувалися, приймаючи рішення, обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.


( Частина четверта пункту 13.11 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 47 від 04.04.2005 )

Резолютивна частина рішення має містити висновок про шляхи вирішення або неможливості вирішення по кожній із заявлених вимог окремо.

В резолютивній частині рішення вказується найменування сторони, на користь якої може бути вирішено спір, можливі строки виконання дій по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту).

13.12. При розгляді колективного трудового спору (конфлікту), що виник при укладенні або зміні колективного трудового договору (угоди) чи його виконання, в резолютивній частині вказується рішення з кожного спірного положення договору (угоди), а у спорі про спонукання укласти договір (угоду), з посиланням на поданий найманими працівниками проект договору (угоди).

13.13. Рішення надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту) в десятиденний строк від дня отримання звернення сторін колективного трудового спору (конфлікту).

13.14. Рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у семиденний строк.

13.15. Результати розгляду рішення Національної служби посередництва і примирення доводяться до відома сторін колективного трудового спору (конфлікту) та Національної служби посередництва і примирення.

XIV. Проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) під час страйків як крайніх засобів вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), якщо відсутня встановлена чинним законодавством заборона на проведення страйків

14.1. Страйк відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.

14.2. Порядок здійснення права на страйк встановлено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

14.3. Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або власник чи уповноважений ним орган (представник) ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

14.4. Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або іншої організації, уповноваженої згідно із статтею 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування.

В поданні виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або іншої організації, уповноваженої згідно із статтею 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР представляти інтереси найманих працівників, викладаються вимоги найманих працівників, що були предметом колективного трудового спору (конфлікту), причини, через які примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту), вказуються причини неможливості вирішення розбіжностей між сторонами іншим засобом, окрім страйку.

Рішення приймається загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або 2/3 делегатів конференції.

Відповідно до цієї ж процедури приймається рішення про оголошення страйку і найманими працівниками структурного підрозділу або окремою категорією найманих працівників.

В рішенні про оголошення страйку вказуються:

перелік розбіжностей сторін, які є підставою для оголошення і проведення страйку;

дата і час початку страйку, його тривалість і передбачувана кількість учасників;

назва органу, який очолює страйк, склад представників працівників, уповноважених на участь в примирних процедурах під час проведення страйку;

пропозиції щодо мінімуму необхідних робіт (послуг), що виконуватимуться на підприємстві, в установі чи організації в період страйку.

Рішення зборів (конференції) про оголошення страйку оформляється протоколом. Порушення положень частини першої статті 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР є підставою для визнання страйку в судовому порядку незаконним.


( Пункт 14.4 розділу XIV із змінами, внесеними згідно з Наказом Національної служби посередництва і примирення
N 419 від 10.09.2003 )

14.5. Оголошенню галузевого або територіального страйку передує конференція, збори, пленум або засідання іншого органу представників найманих працівників або профспілок, на яких заслуховується інформація уповноваженого органу про причини недосягнення згоди між сторонами. За підсумками обговорення можуть прийматися рекомендації про оголошення галузевого або територіального страйку, які направляються трудовим колективам або профспілкам, що знаходяться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або входять до відповідної галузі.

В рекомендаціях про оголошення страйку вказуються:

перелік розбіжностей сторін, які є підставою для оголошення і проведення страйку;

дата і час початку страйку, його тривалість і передбачувана кількість учасників;

назва органу, який очолює страйк, склад представників працівників, уповноважених на участь в примирних процедурах під час проведення страйку;

пропозиції щодо мінімуму необхідних робіт (послуг), що виконуватимуться на підприємствах, в установах чи організаціях, що знаходяться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або входять до відповідної галузі, в період страйку.

Рекомендації про оголошення страйку оформляється протоколом.

14.6. Наймані працівники підприємств, галузі або адміністративно-територіальної одиниці самостійно приймають рішення про оголошення або неоголошення страйку на підприємствах, в установах, в організаціях в порядку, передбаченому частиною першою статті 19 Закону.


( Підпункт 14.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 38 від 23.01.2002 )

14.7. Страйк вважається галузевим чи територіальним, якщо на підприємствах, в установах і організаціях, на яких оголошено страйк, кількість працюючих становить більше половини загальної кількості працюючих відповідної галузі чи території.

14.8. Відповідно до частини третьої статті 44 Конституції України254к/96-ВР та частини п'ятої статті 19137/98-ВР¦st19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.

14.9. Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш ніж за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів.


( Підпункт 14.9 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 38 від 23.01.2002 )

14.10. Власник або уповноважений ним орган (представник) зобов'язаний у найкоротший строк попередити постачальників і споживачів, транспортні організації, а також інші заінтересовані підприємства, установи, організації щодо рішення найманих працівників про оголошення страйку.

14.11. Місцеперебування під час страйку працівників, які беруть у ньому участь, визначається органом (особою), що керує страйком, за погодженням із власником або уповноваженим ним органом (представником).

14.12. У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за три дні.

14.13. Страйк на підприємстві очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.

14.14. На виробничому рівні орган (особа) що очолює страйк визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників одночасно з прийняттям рішення про оголошення страйку, про що вказується в протоколі зборів (конференції).


( Частина перша пункту 14.14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Національної служби посередництва і примирення
N 435 від 22.09.2003 )

Галузевий чи територіальний страйк очолює (координує) орган (особа), визначений конференцією зборами, пленумом чи іншим виборним органом представників найманих працівників, профспілкових чи інших організацій працівників, уповноважених представляти відповідні трудові колективи. На галузевому і територіальному рівнях, одночасно з прийняттям рекомендацій про оголошення страйку, визначається орган (особа), що очолює (координує) страйк.

Орган (особа), що очолює страйк, діє під час страйку в межах прав, передбачених цим Законом працівників про хід вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

До повноважень органу (особи), який очолює страйк, відносяться:

а) проведення переговорів, консультацій від імені страйкуючих з власником або уповноваженим ним органом, органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;

б) дотримання учасниками страйку громадського порядку, цілісності майна, недопущення заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей;

в) прийняття рішення про припинення страйку і підписання угоди з власником або уповноваженим ним органом;

г) управління страйковим фондом, у випадку його створення.

Повноваження органу (особи) як керівника страйку припиняються, якщо сторони підписали угоду про врегулювання колективного трудового спору (конфлікту), а також у разі прийняття рішення про відміну або про припинення страйку.

14.15. Під час страйку сторони колективного трудового спору (конфлікту) зобов'язані продовжувати пошук шляхів його вирішення, використовуючи для цього усі наявні можливості.

Вирішення колективного трудового спору (конфлікту) під час страйку здійснюється шляхом:

- проведення переговорів між органом (особою), що очолює страйк, та власником або уповноваженим ним органом (представником), в тому числі із залученням до участі в переговорах незалежного посередника та експертів і фахівців НСПП;

- утворення органом (особою), що очолює страйк, та власником або уповноваженим ним органом (представником) узгоджувальної комісії, в тому числі із залученням до участі в роботі узгоджувальної комісії незалежного посередника та експертів і фахівців НСПП.

Рішення про утворення узгоджувальної комісії, залучення до участі в роботі узгоджувальної комісії незалежного посередника приймається спільно власником або уповноваженим ним органом (представником) та органом (особою), що очолює страйк. Порядок визначення представників до узгоджувальної комісії визначається власником або уповноваженим ним органом (представником) та органом (особою), що очолює страйк, самостійно.

Представниками органу (особи), що очолює страйк, в узгоджувальній комісії можуть бути наймані працівники, які беруть участь в страйку, або ж уповноважені професійних спілок, членами яких є учасники страйку, які отримали повноваження органу (особи), що очолює страйк, на представлення їх інтересів в узгоджувальній комісії.

Представниками власника або уповноваженого ним органу (представника) в узгоджувальній комісії можуть бути особи, визначені власником або уповноваженим ним органом (представником).

Визначення представників органу (особи), що очолює страйк, та власника або уповноваженого ним органу (представника) до узгоджувальної комісії оформляється відповідним рішенням.

Процедура залучення незалежного посередника до участі в роботі узгоджувальної комісії по виробленню угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) під час страйку визначається Положенням про посередника, яке затверджується НСПП.

Основним завданням узгоджувальної комісії є вироблення угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту), що може задовольнити найманих працівників - учасників страйку та власника або уповноважений ним орган (представника).

Відповідно до цього завдання узгоджувальна комісія здійснює такі функції:

- обмін думками представників органу (особи), що очолює страйк, та власника або уповноваженого ним органу (представника) про умови та порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- консультації представників органу (особи), що очолює страйк, та власника або уповноваженого ним органу (представника) із заінтересованими органами державної влади, іншими компетентними організаціями, установами та фізичними особами;

- обговорення варіантів вирішення колективного трудового спору (конфлікту) і вибір з них найбільш прийнятного рішення;

- підготовка проекту угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Рішення узгоджувальної комісії підписується членами узгоджувальної комісії.

На підставі рішення узгоджувальної комісії або результатів переговорів органу (особи), який очолює страйк, та власника або уповноваженого ним органу (представника) вони укладають угоду про вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є укладеною, якщо орган (особа), який очолює страйк, і власник або уповноважений ним орган (представник) досягли згоди з усіх істотних умов угоди.

Істотними умовами угоди є умови про предмет угоди, умови, що визначені законом як істотні, а також усі ті умови, щодо яких за заявою органу (особи), що очолює страйк, чи власника або уповноваженого ним органу (представника) має бути досягнуто згода.

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) укладається в письмовій формі.

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є укладеною з моменту її підписання органом (особою), який очолює страйк, і власником або уповноваженим ним органом (представником).

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) має містити спільне рішення про строки і шляхи вирішення колективного трудового спору (конфлікту) по кожній із заявлених вимог окремо.

Угода про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) набирає чинності з моменту її підписання.

Контроль за виконанням умов угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється сторонами колективного трудового спору (конфлікту) або уповноваженими ними органами (особами) та НСПП.


( Пункт 14.15 розділу XIV в редакції Наказу НСПП
N 125 від 01.10.2004 )

14.16. Власник або уповноважений ним орган (представник), місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування і орган (особа), що очолює страйк, зобов'язані вжити необхідних заходів до забезпечення під час страйку життєздатності підприємства, збереження майна, додержання законності та громадського порядку, недопущення загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу.

Під час страйку забезпечується допуск на підприємство, в установу, організацію управлінського персоналу та працівників, які не беруть участі в страйку.


( Частина друга пункту 14.16 розділу XIV в редакції Наказу НСПП
N 125 від 01.10.2004 )

XV. Проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) на підприємствах, в установах і організаціях, галузях, на яких відповідно до статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" ( 137/98-ВР ) проведення страйків забороняється

15.1. У випадках, передбачених статтею 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР і коли рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) сторонами не враховано, Національна служба посередництва і примирення відповідно до статті 25 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" звертається відповідно до апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя із заявою про вирішення колективного трудового спору (конфлікту).


( Пункт 15.1 із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 19 від 22.01.2003,
N 435 від 22.09.2003 )

15.2. Після отримання повідомлення від сторін колективного трудового спору (конфлікту) про неврахування рекомендацій Національної служби посередництва і примирення голова Національної служби посередництва і примирення приймає рішення про підготовку заяви про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.


( Пункт 15.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 435 від 22.09.2003 )

15.3. Заяву про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та матеріали до неї готує Національна служба посередництва і примирення:


( Частина перша пункту 15.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 435 від 22.09.2003 )

по колективних трудових спорах (конфліктах) на виробничому та територіальному рівнях - сектор Національної служби посередництва і примирення по роботі в місті Києві, представництво Національної служби посередництва і примирення в місті Севастополі, відділення Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та областях;


( Абзац другий пункту 15.3 із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 19 від 22.01.2003,
N 47 від 04.04.2005 )

по колективних трудових спорах (конфліктах) на галузевому і національному рівнях - відділ правового забезпечення Національної служби посередництва і примирення.


( Абзац третій пункту 15.3 із змінами, внесеними згідно з Наказами НСПП
N 19 від 22.01.2003,
N 47 від 04.04.2005 )( Пункт 15.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 435 від 22.09.2003 )

15.4. Заяву про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя підписує голова Національної служби посередництва і примирення.


( Пункт 15.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 435 від 22.09.2003 )

15.5. Заява подається до суду в письмовій формі.

Заява повинна містити в собі:

1) назву суду, до якого подається заява;

2) точну назву заявника, сторін колективного трудового спору (конфлікту), їх місцезнаходження;

3) зміст вимог, що є предметом колективного трудового спору (конфлікту);

4) підпис заявника з зазначенням часу подання заяви.

До заяви додаються:

1) копія протоколу загальних зборів (конференції) найманих працівників або копія зібраних підписів найманих працівників про затвердження їх вимог;

2) копія протоколу загальних зборів (конфренції) найманих працівників про визначення органу чи особи, які представляють інтереси найманих працівників;

3) копія рішення власника або уповноваженого ним органу (представника) про повну або часткову відмову щодо задоволення колективних вимог;

4) копія рішення органу, який представляє інтереси найманих працівників, про незгоду з рішенням власника або уповноваженого ним органу (представника).

5) копії письмових інформацій органу, який представляє інтереси найманих працівників, про виникнення колективного трудового спору власнику або уповноваженему ним органу (представнику), місцевому органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування та Національній службі посередництва і примирення;

6) копія рішення примирної комісії;

7) копії рішень власника або уповноваженого ним органу (представника) та органу, який представляє інтереси найманих працівників, щодо рішення примирної комісії;

8) копія рішення трудового арбітражу;

9) копії рішень власника або уповноваженого ним органу (представника) та органу, який представляє інтереси найманих працівників, щодо рішення трудового арбітражу;

10) копія рекомендацій Національної служби посередництва і примирення по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту).

11) копія відповідей сторін колективного трудового спору про результати розгляду рекомендацій Національної служби посередництва і примирення.

15.6. Копія заяви Національної служби посередництва і примирення відповідно до апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту).


( Пункт 15.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 435 від 22.09.2003 )

15.7. Національну службу посередництва і примирення представляють у суді її представники, які діють в межах повноважень, наданих їм Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/981258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/20001393/2000, та дорученнями голови Національної служби посередництва і примирення.

15.8. Представники Національної служби посередництва і примирення подають до суду документи, що посвідчують їх службове становище, та довіреність, оформлену із дотриманням вимог, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.

XVI. Встановлені чинним законодавством умови, за яких страйки в судовому порядку визнаються незаконними

Незаконними відповідно до статті 22 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР визнаються страйки, які:

16.1. оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;

16.2. оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень:

16.2.1. статті 2 . "Поняття колективного трудового спору (конфлікту)" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР:

"Колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю".

16.2.2. статті 4. "Формування вимог найманих працівників, профспілок" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси.

Вимоги найманих працівників на галузевому, територіальному чи національному рівнях формуються і затверджуються:

у випадках, коли інтереси найманих працівників представляє профспілка, об'єднання профспілок - рішенням виборного органу відповідної профспілки, об'єднання профспілок;

у випадках, коли інтереси найманих працівників представляють інші уповноважені ними організації (органи) - конференцією представників підприємств, установ, організацій, обраних зборами (конференцією) працівників підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту).

Вимоги найманих працівників, профспілки чи об'єднання профспілок оформляються відповідним протоколом і надсилаються власнику або уповноваженому ним органу (представнику)".

16.2.3. статті 6. "Момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту)" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом , закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.

Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення".

16.2.4. частини першої статті 12. "Порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби - представників інших заінтересованих органів та організацій".

16.2.5. частини п'ятої статті 12. "Порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися".

16.2.6. частини першої статті 19. "Рішення про оголошення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням органу профспілкової чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої згідно із статтею 3 цього Закону137/98-ВР представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом".

16.2.7. частини третьої статті 19. "Рішення про оголошення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Наймані працівники підприємств галузі чи адміністративно-територіальних одиниць самостійно приймають рішення про оголошення чи неоголошення страйку на своєму підприємстві".

16.2.8. частини шостої статті 19. "Рішення про оголошення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш як за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів".

16.3. розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог статті 20, частин другої та третьої статті 24137/98-ВР¦st24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР:

16.3.1. статті 20. "Керівництво страйком" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Страйк на підприємстві очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.

Галузевий чи територіальний страйк очолює (координує) орган (особа), визначений конференцією, зборами, пленумом чи іншим виборним органом представників найманих працівників, профспілкових чи інших організацій працівників, уповноважених представляти відповідні трудові колективи.

Орган (особа), що очолює страйк, діє під час страйку в межах прав, передбачених цим Законом , інформує працівників про хід вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Повноваження органу (особи) як керівника страйку припиняються, якщо сторони підписали угоду про врегулювання колективного трудового спору (конфлікту), а також у разі прийняття рішення про відміну або про припинення страйку".

16.3.2. частини другої статті 24. "Випадки, за яких забороняється проведення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"Забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку".

16.3.4. частини третьої статті 24. "Випадки, за яких забороняється проведення страйку" Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)":

"У разі оголошення надзвичайного стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків на строк, що не перевищує одного місяця. Подальша заборона має бути схвалена спільним актом Верховної Ради України і Президента України. У разі оголошення воєнного стану автоматично наступає заборона проведення страйків до моменту його відміни".

16.4. які оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

XVII. Взаємодія Національної служби посередництва і примирення із сторонами колективного трудового спору (конфлікту)

17.1. Національна служба посередництва і примирення на прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) пропонує кандидатури незалежних посередників, членів трудового арбітражу.

17.2. До участі в примирних процедурах по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) залучаються незалежні посередники та члени трудового арбітражу, які пройшли підготовку і перепідготовку за навчальними програмами, затвердженими Національною службою посередництва і примирення та Національною академією внутрішніх справ України та погодженими з Міністерством освіти та науки України, отримали посвідчення на право здійснення функцій незалежних посередників та членів трудового арбітражу і внесені в списки посередників та арбітрів, що формуються НСПП.

17.3. На прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП направляє своїх спеціалістів, експертів для участі в роботі примирних органів.

17.4. Представники НСПП можуть брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) на всіх його стадіях.

17.5. НСПП:

17.5.1. сприяє встановленню контактів між сторонами колективного трудового спору (конфлікту);

17.5.2. перевіряє, в разі необхідності, повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

17.5.3. консультує сторони колективного трудового спору (конфлікту) з питань:

компетенції органів стосовно задоволення вимог, які є предметом колективного трудового спору (конфлікту) чи виконання яких сприятиме його вирішенню;

застосування нормативно-правових актів для вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

17.5.4. залучає до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування;

17.5.5. координує роботу трудового арбітражу;

17.5.6. попереджає сторони колективного трудового спору (конфлікту) про порушення ними вимог чинного законодавства під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) та можливі наслідки таких порушень.

17.6. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися по сприяння у вирішенні цього спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення, яка розглядає всі матеріали і в десятиденний строк надсилає сторонам свої рекомендації.

17.7. Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний строк і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення.

XVIII. Відповідальність сторін колективних трудових спорів (конфліктів) та учасників примирних процедур

Розділом IV Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" встановлена відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти):

18.1. Особи, винні в порушенні законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

18.2. Працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть відповідальність згідно із законодавством.

18.3. Особи, які винні у виникненні колективних трудових спорів (конфліктів) або які затримують виконання рішень примирних органів, утворених відповідно до цього Закону, а також рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб щодо вирішення колективного трудового спору, несуть дисциплінарну, цивільно-правову або адміністративну відповідальність згідно із законодавством.

18.4. Особи, які представляють інтереси сторін і які допустили порушення положень:

18.4.1. статті 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР: "Власник або уповноважений ним орган (представник) зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників, категорій найманих працівників, колективу працівників чи профспілки та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.

Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції уповноваженого власником органу (представника), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення. При цьому строк розгляду вимог найманих праціників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.

Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог власником або уповноваженим ним органом (особою) до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від власника або відповідного вищестоящого органу управління про прийняте ним рішення.

Рішення власника або відповідного вищестоящого органу управління викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обгрунтуванням".

18.4.2. статті 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР: "Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький уповноважений найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачених цим Законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.

Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємства та Національну службу посередництва і примирення".

18.4.3. частин першої, третьої, четвертої і п'ятої статті 9 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР: "Сторони колективного трудового спору (конфлікту) зобов'язані надавати примирній комісії інформацію, необхідну для ведення переговорів.

Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у п'ятиденний, галузевою та територіальною примирними комісіями - у десятиденний, примирною комісією на національному рівні - у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені.

Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.

Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу".

18.4.4. частини п'ятої статті 12 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР: "Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися".

18.4.5. частини першої статті 13 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР: "Жодна із сторін колективного трудового спору (конфлікту) не може ухилятися від участі в примирній процедурі".

18.4.6. частин третьої і четвертої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР: "Сторони колективного трудового спору (конфлікту) після додержання передбаченої цим Законом примирної процедури мають право звернутися по сприяння у вирішенні цього спору (конфлікту) до Національної служби посередництва і примирення, яка розглядає всі матеріали і в десятиденний строк надсилає сторонам свої рекомендації.

Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний строк і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення".

18.4.7. частин п'ятої, восьмої , дев'ятої статті 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР: "Нікого не може бути примушено до участі або до неучасті у страйку.

Місцеперебування під час страйку працівників, які беруть у ньому участь, визначається органом (особою), що керує страйком, за погодженням із власником або уповноваженим ним органом (представником).

У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за три дні".

18.4.8. частини третьої статті 23 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР: "Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк",

а також посадові особи, які допустили порушення положень:


( Підпункт 18.4.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом НСПП
N 38 від 23.01.2002 )

18.4.9. частини другої статті 5 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР: "Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції уповноваженого власником органу (представника), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів".

18.4.10. частини четвертої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"137/98-ВР: "Якщо у вимогах найманих працівників чи профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національна служба посередництва і примирення надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний строк і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору (конфлікту) та Національну службу посередництва і примирення".

несуть адміністративну та дисциплінарну відповідальність згідно із законодавством.

18.5. Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про визнання страйку незаконним, а так само особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно із законодавством. До зазначених осіб не застосовуються порядок і гарантії, передбачені статтями 43 і 252322-08¦st252 Кодексу законів про працю України322-08.

18.6. Особи, які примушують працівників до участі у страйку або перешкоджають участі у страйку шляхом насильства, або шляхом інших незаконних дій, покарання за які передбачено законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

18.7. Збитки, заподіяні в результаті страйку іншим підприємствам, установам, організаціям чи громадянам, відшкодовуються за рішенням суду згідно із законодавством.

Збитки, заподіяні власникові або уповноваженому ним органу (представнику) страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим найманими працівниками на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому належать).

Власник або уповноважений ним орган (представник), який порушив закони України, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог найманих працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом (у межах коштів і майна, що йому належать).

XIX. Порядок обчислення строків розгляду колективного трудового спору (конфлікту)

19.1. Обчислення строків розгляду колективного трудового спору (конфлікту), які визначені Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і цим Порядком, здійснюється відповідно до статті 241-1322-08¦st241-1 Кодексу законів про працю України322-08 та глави 18 "Визначення та обчислення строків" розділу V "Строки та терміни. Позовна давність" Цивільного кодексу України435-15.


( Пункт 19.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Національної служби посередництва і примирення
N 114 від 17.10.2005 )

19.2. Строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Останній день строку триває до 24 години.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту.

Начальник юридичного відділу
Національної служби посередництва
і примирення


Н.М.Лук'яненко