МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ


Л И С Т


10.06.2003 N 03173-407-242/12-9558

Щодо видачі та повернення авансу на відрядження


Міністерство фінансів розглянуло листа <...> щодо службових відряджень і повідомляє.

Статтею 121 Кодексу законів про працю України322-08 передбачено, що працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 10.06.99 р. N 146z0418-99, визначено, що підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження. Щодо відповідальності за невидачу працівникам авансу на відрядження, то відповідно до статті 322-08|st265265 Кодексу законів про працю України322-08 особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до підпункту 5.4.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордонz0418-99 власник або уповноважена ним особа може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження. На думку Міністерства фінансів, такі обмеження можуть встановлюватися щодо витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати (крім добових) згідно з наказом (розпорядженням) про відрядження.

Вважаємо також, що наявність підтверджуючих документів щодо зв'язку відрядження з основною діяльністю, передбачених підпунктом 5.4.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є підставою для включення витрат на відрядження до складу валових витрат платника податку.

Згідно з підпунктом 1.14 розділу II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, якщо працівник отримав аванс на відрядження за кордон і не виїхав, то він повинен протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти в тих грошових одиницях, в яких було видано аванс. Оскільки відрядження за кордон відповідно до діючого порядку здійснюється згідно з наказом (розпорядженням) керівника підприємства, то рішення про скасування поїздки має оформлюватися відповідним наказом (розпорядженням). При дотриманні працівником встановленого законодавством терміну повернення авансу, виданого в іноземній валюті, підстав для застосування штрафних санкцій немає. У разі неповернення працівником залишку коштів у визначений термін відповідна сума стягується з нього підприємством у встановленому чинним законодавством порядку. Зокрема статтею 217/95-ВР|st22 Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей"217/95-ВР встановлено, що заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.


Заступник Державного секретаря                         О.Яременко