КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 18 липня 2012 р. № 681

Київ

Про надання державним службовцям службового житла, а також компенсації витрат на проживання та інших витрат у зв’язку з тимчасовим переведенням на іншу посаду державної служби до іншого населеного пункту

Відповідно до частини п’ятої статті 32 і частини першої статті 484050-17¦st48 Закону України "Про державну службу"4050-17 Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок надання державним службовцям службового житла;

Порядок надання державним службовцям у зв’язку з тимчасовим переведенням на іншу посаду державної служби до іншого населеного пункту службового житла або компенсації витрат на проживання та інших витрат.

2. Органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим протягом трьох місяців привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

3. Ця постанова набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 17 листопада 2011 р. № 4050-VI "Про державну службу".

Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ
Інд. 19

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 18 липня 2012 р. № 681

ПОРЯДОК

надання державним службовцям службового житла

1. Цей Порядок визначає механізм та особливості надання державному службовцю службового житла.

2. У цьому Порядку під службовим житлом розуміється службове жиле приміщення державної або комунальної форми власності (квартири в жилих будинках квартирного типу різної поверховості, житлові будинки садибного типу, кімнати у гуртожитках, номери у готелях та інше жиле приміщення, що відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам).

3. Формування фонду службових жилих приміщень та їх облік здійснюється в установленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.

4. Жилі приміщення включаються до числа службових за рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням приміщення на підставі:

подання суб’єкта призначення - щодо жилих приміщень державної форми власності;

договору між суб’єктом призначення та виконавчим органом місцевого самоврядування - щодо жилих приміщень комунальної форми власності.

5. Службове жиле приміщення закріплюється за суб’єктом призначення, на підставі подання якого або договору з яким жиле приміщення було включене до числа службових.

6. Жиле приміщення виключається з числа службових за рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування:

на підставі подання суб’єкта призначення у зв’язку з тим, що зникла потреба в такому приміщенні або воно виключене з числа жилих, - щодо жилих приміщень державної форми власності;

відповідно до договору, зазначеного у пункті 4 цього Порядку, або після припинення такого договору - щодо жилих приміщень комунальної форми власності.

7. Облік службових жилих приміщень ведеться:

виконавчими органами місцевого самоврядування - щодо жилих приміщень незалежно від їх форми власності, розташованих на території відповідної територіальної громади;

суб’єктами призначення - щодо жилих приміщень, закріплених за такими суб’єктами.

8. Забезпечення державного службовця службовим жилим приміщенням здійснюються суб’єктом призначення.

9. Організаційні питання щодо надання державному службовцю службового жилого приміщення вирішуються житлово-побутовою комісією, утвореною суб’єктом призначення (далі - комісія).

10. Службове жиле приміщення надається державному службовцю, місце проживання якого зареєстроване в іншому населеному пункті, ніж той, в якому розташоване його місце роботи.

Службове жиле приміщення надається в межах населеного пункту, в якому працює державний службовець. Допускається надання службового жилого приміщення в іншому населеному пункті, що межує або знаходиться поблизу населеного пункту, де працює державний службовець, за умови наявності постійного транспортного сполучення між такими населеними пунктами.

11. Службове жиле приміщення не надається у разі, коли державний службовець або члени його сім’ї мають у власності житло в населеному пункті, де знаходиться місце роботи.

12. Службове жиле приміщення надається державному службовцю незалежно від того, чи перебуває він на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, без додержання черговості та врахування пільг, установлених для забезпечення громадян житлом.

Під час надання службового жилого приміщення державний службовець не знімається з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

13. Службові жилі приміщення надаються у межах 13,65 кв. метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею у відповідному населеному пункті, встановленого рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням приміщення.

Службове жиле приміщення може бути надане з перевищенням зазначеного максимального розміру, якщо таке приміщення становить одну кімнату (однокімнатну квартиру), або у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку.

14. Під час надання службових жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев’ять років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми хронічних захворювань, внаслідок чого вони не можуть проживати в одній кімнаті із членами своєї сім’ї.

Не допускається заселення службового жилого приміщення, призначеного для однієї сім’ї, двома і більше сім’ями.

15. Для одержання службового жилого приміщення державний службовець подає комісії заяву на ім’я керівника суб’єкта призначення разом з довідкою про склад сім’ї та реєстрацію. Якщо державний службовець бажає оселитися в службовому жилому приміщенні разом із членами своєї сім’ї, він зазначає про це в заяві та додатково подає відповідні заяви повнолітніх членів сім’ї.

Заява про надання службового жилого приміщення розглядається у місячний строк. За результатами розгляду заяви керівник суб’єкта призначення приймає рішення про надання службового жилого приміщення або про відмову в його наданні з обґрунтуванням такої відмови.

16. У разі зміни кількості членів сім’ї державного службовця, набуття ним або членами його сім’ї права власності на житло, а також отримання постійного жилого приміщення державний службовець у десятиденний строк інформує про це комісію.

17. Під час вирішення питання щодо надання державному службовцю службового жилого приміщення комісія взаємодіє з державними органами, органами місцевого самоврядування та органами влади Автономної Республіки Крим.

18. Службове жиле приміщення, яке перебуває на балансі суб’єкта призначення, надається державному службовцю за рішенням такого суб’єкта призначення.

У разі перебування службового жилого приміщення на балансі іншого балансоутримувача комісія узгоджує з ним питання щодо виділення службового жилого приміщення.

19. Для надання державному службовцю службового жилого приміщення комісія звертається з клопотанням до виконавчого органу місцевого самоврядування.

20. Підставою для вселення до службового жилого приміщення є ордер, виданий в установленому законодавством порядку.

Під час вселення до службового жилого приміщення державний службовець здає ордер житлово-експлуатаційній організації, а в разі її відсутності - відповідному підприємству, установі або організації.

На підставі ордера згідно із законодавством укладається договір найму службового жилого приміщення між державним службовцем, на ім’я якого видано ордер, і житлово-експлуатаційною організацією, а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою або організацією.

21. Державний службовець та члени його сім’ї зобов’язані звільнити займане ними службове жиле приміщення без надання їм іншого жилого приміщення у разі:

одержання або придбання житла для постійного проживання у населеному пункті, в якому працює державний службовець;

припинення трудових відносин із суб’єктом призначення.

Державний службовець та повнолітні члени його сім’ї беруть письмове зобов’язання щодо звільнення службового жилого приміщення у зазначених у цьому пункті випадках.

У разі відмови звільнити службове жиле приміщення виселення здійснюється в судовому порядку.

Не можуть бути виселені із службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення особи, зазначені у статті 125 Житлового кодексу Української РСР5464-10.

22. Під час користування службовими жилими приміщеннями не застосовуються правила, передбачені статтями 79 - 835464-10¦st83, 905464-10¦st90, частиною шостою статті 1015464-10¦st101 і статтями 1035464-10¦st103 - 1065464-10¦st106 Житлового кодексу Української РСР5464-10.

23. Оплата житлово-комунальних послуг здійснюється за рахунок державного службовця та членів його сім’ї.

24. Спори щодо надання державному службовцю службового жилого приміщення вирішуються в судовому порядку.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 18 липня 2012 р. № 681

ПОРЯДОК

надання державним службовцям у зв’язку з тимчасовим переведенням на іншу посаду державної служби до іншого населеного пункту службового житла або компенсації витрат на проживання та інших витрат

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає механізм надання державному службовцю, що тимчасово переведений на іншу посаду державної служби до іншого населеного пункту для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які створили або можуть створити загрозу життю чи умовам життєдіяльності людей (далі - переведення), службового житла або компенсації витрат на проживання з урахуванням його сімейного стану (кількості членів сім’ї, які переїжджають разом із державним службовцем (далі - члени його сім’ї) та компенсації інших витрат, пов’язаних з переїздом до іншого населеного пункту (далі - переїзд).

2. У цьому Порядку під службовим житлом розуміється службове жиле приміщення державної або комунальної форми власності (квартири в житлових будинках квартирного типу різної поверховості, житлові будинки садибного типу, кімнати у гуртожитках, номери у готелях та інше жиле приміщення, що відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам), що надається державному службовцю для проживання на період переведення.

3. Забезпечення державного службовця службовим жилим приміщенням або компенсація витрат на проживання та інших витрат, пов’язаних з переїздом, здійснюється суб’єктом призначення, який переводить такого державного службовця до іншого населеного пункту (далі - суб’єкт призначення).

4. Організаційні питання щодо надання державному службовцю службового жилого приміщення або компенсації витрат на проживання та інших витрат, пов’язаних з переїздом, вирішуються житлово-побутовою комісією, утвореною відповідно до Порядку надання державним службовцям службового житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 р. № 681 (далі - комісія).

5. У разі зміни кількості членів сім’ї державного службовця, набуття ним або членами його сім’ї права власності на житло, а також отримання службового або постійного жилого приміщення у населеному пункті, до якого його переведено, державний службовець у десятиденний строк інформує про це комісію.

6. Спори щодо надання державному службовцю службового жилого приміщення, компенсації витрат на проживання та інших витрат, пов’язаних з переїздом, вирішуються в судовому порядку.

7. Фінансування витрат, пов’язаних з наданням державному службовцю службового жилого приміщення або компенсації витрат на проживання та інших витрат, пов’язаних з переїздом, здійснюється суб’єктом призначення у межах видатків, передбачених на його утримання у державному бюджеті або бюджеті Автономної Республіки Крим.

8. Формування фонду службових жилих приміщень та їх облік здійснюються в установленому законодавством порядку.

9. Службове жиле приміщення надається, як правило, якщо строк переведення державного службовця становить більше одного місяця. В інших випадках надається компенсація витрат на проживання.

10. У разі коли документи для надання державному службовцю службового жилого приміщення в іншому населеному пункті, до якого він переводиться, не можуть бути своєчасно оформлені, державному службовцю надається з урахуванням кількості членів його сім’ї компенсація витрат на проживання до дня надання службового жилого приміщення.

Надання службового жилого приміщення

11. Для одержання службового жилого приміщення державний службовець подає комісії заяву на ім’я керівника суб’єкта призначення разом з копією наказу про переведення, письмовою згодою на проживання членів його сім’ї (повнолітніх), довідкою з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію.

12. Службове жиле приміщення надається державному службовцю незалежно від того, чи перебуває він на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, без додержання черговості та врахування пільг, установлених для забезпечення громадян житлом.

13. У разі переїзду державного службовця разом із своєю сім’єю він забезпечується службовим жилим приміщенням з урахуванням кількості членів його сім’ї відповідно до законодавства.

14. Під час вирішення питання щодо надання державному службовцю службового жилого приміщення комісія взаємодіє з державними органами, органами місцевого самоврядування та органами влади Автономної Республіки Крим.

15. Службове жиле приміщення, яке перебуває на балансі суб’єкта призначення, надається державному службовцю за рішенням такого суб’єкта призначення.

У разі перебування службового жилого приміщення на балансі іншого балансоутримувача комісія узгоджує з ним питання щодо виділення службового жилого приміщення.

16. Для надання державному службовцю службового жилого приміщення комісія звертається з клопотанням до виконавчого органу місцевого самоврядування.

17. Підставою для вселення до службового жилого приміщення є ордер, виданий в установленому законодавством порядку.

Під час вселення до службового жилого приміщення державний службовець здає ордер житлово-експлуатаційній організації, а у разі її відсутності - відповідному підприємству, установі або організації.

На підставі ордера згідно із законодавством укладається договір найму службового жилого приміщення між державним службовцем, на ім’я якого видано ордер, і житлово-експлуатаційною організацією, а у разі її відсутності - відповідним підприємством, установою або організацією.

18. Службове жиле приміщення повинне бути облаштоване з урахуванням умов проживання у відповідному населеному пункті, відповідати установленим санітарним і технічним вимогам.

19. Під час надання службових жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев’ять років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми хронічних захворювань, внаслідок чого вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім’ї.

Не допускається заселення службового жилого приміщення, призначеного для однієї сім’ї, двома і більше сім’ями.

20. Службові жилі приміщення надаються у межах 13,65 кв. метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею у відповідному населеному пункті, встановленого рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням приміщення.

Службове жиле приміщення може бути надане з перевищенням зазначеного максимального розміру, якщо таке приміщення становить одну кімнату (однокімнатну квартиру), або у випадках, передбачених пунктом 19 цього Порядку.

21. В окремих випадках у разі відсутності відповідного службового жилого приміщення державному службовцю за його згодою може бути надане тимчасове службове жиле приміщення, що не відповідає вимогам, передбаченим пунктом 19 цього Порядку, із збереженням права на одержання службового жилого приміщення, що відповідає зазначеним вимогам.

22. Державний службовець та члени його сім’ї зобов’язані звільнити займане ними службове жиле приміщення без надання їм іншого жилого приміщення у разі:

одержання або придбання житла для постійного проживання у населеному пункті, до якого переведено державного службовця;

вибуття для виконання службових обов’язків до іншого місця служби в іншу місцевість із членами своєї сім’ї або повернення на попереднє місце служби.

Державний службовець та повнолітні члени його сім’ї беруть письмове зобов’язання щодо звільнення службового жилого приміщення у зазначених у цьому пункті випадках.

У разі відмови звільнити службове жиле приміщення виселення здійснюється в судовому порядку.

23. Під час користування службовими жилими приміщеннями не застосовуються правила про обмін жилого приміщення, зокрема з наймачем іншого службового жилого приміщення.

24. Під час надання службового жилого приміщення державний службовець не знімається з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

25. Службове жиле приміщення, яке державний службовець займав за попереднім місцем служби, не підлягає звільненню у зв’язку з переведенням.

26. Оплата житлово-комунальних послуг здійснюється за рахунок державного службовця та членів його сім’ї.

Компенсація витрат на проживання

27. У разі відсутності можливості надання державному службовцю службового жилого приміщення йому надається компенсація витрат на проживання з урахуванням кількості членів його сім’ї.

28. Суб’єкт призначення зобов’язаний за кожен місяць (день) компенсувати державному службовцю з урахуванням кількості членів його сім’ї витрати на проживання, пов’язані з наймом (піднаймом), орендою жилого приміщення (крім витрат на житлово-комунальні послуги), у розмірі фактичних витрат, але не більше розміру, що розраховується шляхом множення мінімального розміру плати за найм (піднайм), оренду 1 кв. метра кімнати в квартирі в житловому будинку квартирного типу різної поверховості чи житловому будинку садибного типу, що розташований у населеному пункті, до якого переведено державного службовця, на 22 кв. метри загальної площі для державного службовця (державного службовця і одного члена сім’ї) і додатково 9,3 кв. метра загальної площі на кожного наступного члена його сім’ї. Комісія після отримання відповіді від органів місцевого самоврядування на запит щодо зазначеного мінімального розміру плати проводить розрахунки та подає їх фінансовому підрозділу суб’єкта призначення.

29. Для виплати компенсації витрат на проживання державний службовець подає комісії такі документи:

заяву;

примірник договору найму (піднайму), оренди жилого приміщення, укладений та оформлений відповідно до вимог Цивільного кодексу України;

розрахункові документи, що підтверджують здійснення державним службовцем відповідно до укладеного договору витрат, пов’язаних з наймом (піднаймом), орендою жилого приміщення (квитанції, чеки тощо).

Комісія перевіряє зазначені документи та передає їх разом з рішенням суб’єкта призначення фінансовому підрозділу для виплати компенсації.

30. Державний службовець з дня одержання ним або членами його сім’ї службового жилого приміщення або одержання (придбання) житла для постійного проживання у населеному пункті, до якого його переведено, втрачає право на компенсацію витрат на проживання.

Компенсація інших витрат, пов’язаних з переїздом

31. Суб’єкт призначення відповідно до правил та вимог, установлених до службових відряджень у межах України та за кордон для державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, виплачує державному службовцю:

одноразову допомогу в розмірі його місячного посадового окладу, а також кожному членові його сім’ї - в розмірі 25 відсотків одноразової допомоги державного службовця (у разі коли строк переведення становить шість і більше місяців);

заробітну плату за дні підготовки до переїзду і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі виходячи з посадового окладу та з урахуванням надбавок до окладу і премій, а також членам його сім’ї - добові за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні в межах України;

компенсацію витрат, пов’язаних з проїздом державного службовця та членів його сім’ї з місця попередньої служби до місця переведення і назад, з урахуванням витрат, пов’язаних з придбанням проїзних квитків, користуванням постільними речами, та страхових платежів на транспорті.

32. Компенсації підлягають витрати на проїзд:

залізничним транспортом - у купейних вагонах будь-якої категорії поїзда;

повітряним транспортом - літаками в салонах загального класу;

автомобільним транспортом - в автобусах з м’якими кріслами;

водним (морським або річковим) транспортом, якщо в напрямку місця переведення такий вид транспорту є єдиним засобом сполучення або вартість проїзду ним менша за вартість проїзду повітряним, залізничним чи автомобільним транспортом.

33. Компенсації підлягають витрати на проїзд в одному безпересадочному сполученні, а за відсутності такого - в найкоротшому пересадочному сполученні діючих пасажирських маршрутів.

34. Витрати на проїзд особистим транспортним засобом, на проїзд та перевезення особистого майна, що не підтверджені відповідними документами, не компенсуються.

35. Компенсації підлягають витрати на перевезення залізничним, водним (морським або річковим) транспортом, якщо в напрямку місця переведення такий вид транспорту є єдиним засобом сполучення, та автомобільним транспортом майна вагою до 500 кілограмів для державного службовця і до 150 кілограмів для кожного члена його сім’ї в межах вартості перевезення майна в універсальних контейнерах залізничним транспортом.

У разі відсутності залізничного, водного (морського або річкового) та автомобільного транспорту компенсації підлягають витрати на перевезення майна повітряним транспортом від найближчої до місця переведення залізничної або автомобільної станції, найближчого морського або річкового порту, відкритого для навігації.

36. Виплати здійснюються після фактичного переведення державного службовця, його переїзду разом із членами сім’ї до іншого населеного пункту і назад на підставі фактичних витрат згідно з діючими тарифами та нормами.

37. Для виплати компенсації інших витрат, пов’язаних з переїздом, державний службовець подає комісії такі документи:

заяву;

копії паспортів державного службовця, членів його сім’ї з відомостями про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; копії свідоцтв про народження дітей державного службовця; документи, які підтверджують право на безоплатний проїзд;

оригінали транспортних квитків, транспортних рахунків (багажних квитанцій) тощо.

Комісія перевіряє зазначені документи та передає їх разом з рішенням суб’єкта призначення фінансовому підрозділу для здійснення відповідних виплат.