МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Л И С Т

22.06.2010 N 6551/0/14-10/13

Щодо оплати праці при підвищенні кваліфікації держслужбовцем

<...>

Статтею 29 Закону України "Про державну службу"3723-12 передбачено, що державним службовцям створюються умови для навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (на факультетах) та шляхом самоосвіти.

Державні службовці підвищують свою кваліфікацію постійно, у тому числі через навчання у відповідних навчальних закладах, як правило, не рідше одного разу на п'ять років.

При направленні державних службовців на навчання і підвищення кваліфікації необхідно керуватися Положенням про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.97 р. N 167.

Абзацом 9 пункту 9 цього Положення зазначено, що терміни і форми підвищення кваліфікації визначаються органом, у якому працює державний службовець, залежно від сфери його діяльності, при цьому термін підвищення кваліфікації з відривом від служби і збереженням заробітної плати не повинен перевищувати чотирьох тижнів (за погодженням з Кабінетом Міністрів України, як виняток, двох місяців), без відриву від служби - шести місяців.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах, організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. N 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці", яким затверджено форми первинної облікової документації з обліку особового складу та використання робочого часу з короткими поясненнями до них.

Так, на підставі наказу (розпорядження) про направлення працівника на курси підвищення кваліфікації або короткотермінові семінари, зокрема тренінги, в табелі обліку робочого часу можна зробити відмітку "Ін" - інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.

Заступник Міністра
А.Черкасов