Кадрове діловодство
www.bs-staff.com.ua   
 
  • Визначення стажу, що дає право на щорічну відпустку
До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 9 Закону України "Про відпустки"), зараховуються:
1. час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
2. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), зокрема:
- час виконання працівником державних або суспільних обов'язків (ст. 119 КЗпП);
- час перебування працівника в службових відрядженнях (ст. 121 КЗпП);
- час перебування працівника на навчальному й спеціальному зборі (ст. 29 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу");
- час перебування у відпустці, що надається працівникам, які сполучають роботу з навчанням у навчальних установах (ст. 13, ст. 14, ст. 15 Закону України "Про відпустки");
- час перебування працівника в медичній установі на обстеженні, яке він зобов'язаний проходити (ст. 123 КЗпП) згідно ст. 169 і ст. 191 КЗпП;
- час змушеного прогулу, викликаного незаконним звільненням, переведенням на іншу роботу або затримкою видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа (ст. 235 КЗпП).
3. час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зокрема:
- час хвороби (пошкодження здоров'я), пов'язаної із втратою працездатності;
- час перебування на санаторно-курортному лікуванні;
- час догляду за хворим членом сім'ї при потребі догляду за ним;
- час перебування в карантині;
- час перебування в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства при протезуванні;
- час догляду за хворою дитиною у віці до 14 років;
4. час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 і ст. 26 Закону України "Про відпустки", за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;
5. час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;
6. час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням численності або штату працівників.;
7. інші періоди роботи, передбачені законодавством.
...................................................
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (ст. 7, ст. 8 Закону України "Про відпустки") зараховуються:
1. час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
2. час щорічної основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами праці і за особливий характер праці;
3. час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Примітка.
Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну або додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

 
© Бізнес Системи - 2013